Напрями діяльності Відділення механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН (1956-1962)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями діяльності Відділення механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН (1956-1962)

Бей Р.В.

кандидат технічних наук, директор,

ДНУ “Український науково-дослідний

інститут спирту і біотехнології

продовольчих продуктів” (Україна, Київ)

Автором висвітлено передумови становлення, напрями діяльності Відділення механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН з розроблення проблеми комплексної механізації та електрифікації процесів у тваринництві, птахівництві і шовківництві. Дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових, структурно-функціональних та історичних методів, а також широкої джерельної бази, основу якої складають архівні документи. Узагальнено основні наукові здобутки науково-дослідних установ Відділення з розроблення техніки машинного доїння корів, механізації процесів підготовки і подачі кормів та водонапування, прибирання гною тощо. Охарактеризовано основні недоліки роботи Відділення механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН.

Ключові слова: механізація тваринництва, машинне доїння, прибирання гною, кормовиробництво.

тваринництво господарство сільський механізація

Рентабельність ведення галузі вітчизняного тваринництва ґрунтується як на зростанні селекційно- генетичного потенціалу продуктивності стада, впровадженні біотехнологічних і селекційних досягнень, так і на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, широкому застосуванні комп'ютерної техніки. Вивченню даних питань особливої уваги надається в сучасних умовах, коли здійснюється активний пошук шляхів вирішення продовольчої проблеми, зростання безпеки продуктів харчування.

Окремі питання механізації та автоматизації сільського господарства під егідою УАСГН знайшли відображення в наукових працях П. А. Власюка [1; 2; 3]. Однак до цього часу ґрунтовно не вивчено особливості діяльності галузевих наукових установ з розроблення проблеми комплексної механізації тваринництва в 1956-1962 роках, не узагальнено основні напрями діяльності та здобутки, а також недоліки в роботі Відділення механізації і електрифікації УАСГН в галузі тваринництва. З огляду на це саме ці завдання висувалися на перший план. При проведенні дослідження автором використано історичні (порівняльно-історичний, предметно-хронологічний), загальнонаукові (аналіз, синтез, логічний) та джерелознавчий методи. Методологія дослідження грунтується на застосуванні системно-історичного підходу.

УАСГН створено за постановою Ради Міністрів УРСР №1566 від 30 грудня 1956 р. з метою вдосконалення управління наукою, підвищення теоретичного рівня досліджень і впровадження у виробництво досягнень науки та передового досвіду [4, арк. 42-44]. Академія мала статус вищого науково- методичного центру в галузі сільськогосподарської науки і координувала науково-дослідну роботу 87 науково-дослідних установ, серед яких 17 науково- дослідних інститутів і 21 обласна державна сільськогосподарська дослідна станція, галузеві дослідні станції та ряд науково-дослідних інститутів союзного підпорядкування, що знаходилися на території УРСР. У складі Академії функціонувало п'ять відділень, у тому числі Відділення механізації і електрифікації сільського господарства. Очолював Відділення, а також учбову частину Академії віце- президент УАСГН, академік В. С. Крамаров, а з 1960 р. академік УАСГН П. М. Василенко [1].

Відділенням здійснювалося науково-методичне керівництво роботою дослідних установ, а також навчальною роботою і підвищенням кваліфікації спеціалістів у галузі механізації та електрифікації сільського господарства. Як головний науково- методичний і координаційний центр Відділення функціонував Український науково-дослідний інститут механізації і електрифікації сільського господарства з Якимівською дослідною станцією механізації сільського господарства Запорізької області і Харківською дослідною станцією механізації сільського господарства [2].

Як засвідчив аналіз архівних джерел, Академією проводилися дослідження за 15 проблемами, при цьому Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства розроблювалася лише одна проблема - комплексна механізація і електрифікація процесів у тваринництві, птахівництві та шовківництві, керівниками якої були А. Є. Мянд і І. М. Каверін. Упродовж 1956-1962 років у межах цієї проблеми було розроблено 17 наукових тем.

У розробленні проблеми комплексної механізації і електрифікації процесів у тваринництві, птахівництві та шовківництві брали участь Український науково- дослідний інститут механізації і електрифікації сільського господарства, Науково-дослідний інститут тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР, Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова “Асканія-Нова”, запорізький філіал Всесоюзного інституту електрифікації сільського господарства, Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних районів УРСР, учбова частина УАСГН, Сталінська, Житомирська, Полтавська і Кримська державні обласні станції, Українська дослідна станція шовківництва, Українська дослідна станція птахівництва, Харківський зоотехнічний інститут, Мелітопольський інститут механізації і електрифікації сільського господарства, Дніпропетровський та Львівський сільськогосподарські інститути [8, арк. 10].

Упродовж 1956-1962 років Відділенням досягнуто певних успіхів у запровадженні засобів комплексної механізації і електрифікації трудомістких процесів у тваринництві. Так, Українським науково-дослідним інститутом механізації і електрифікації сільського господарства розроблено основи раціоналізації механізованих ферм великої рогатої худоби за безприв'язного і прив'язного утримання.

Запропоновано технологічний проект механізованого прибирання гною з тваринницьких ферм з одночасним приготуванням суміші з гною і мінеральних добрив [8, арк. 3].

Вченими інституту зроблено ескізні проекти кормоцехів, доїльних площадок та інших об' єктів для комплексної механізації трудомістких робіт на фермах. За розробленими проектами в 4-х господарствах проводилося будівництво та монтажні роботи з механізації ферм (керівник - І. М. Каверін). Підготовлено проект системи технічних засобів для механічного прибирання гною на фермах великої рогатої худоби (керівник - М. П. Воронський), за яким у радгоспі “Бучанський” Києво-Святошинського району виготовлено обладнання, що пройшло випробування у виробничих умовах [7, арк. 52-57].

Запорізький філіал Всесоюзного інституту електрифікації сільського господарства розробив два варіанти грейферів для вибирання силосу з траншей і гною (керівник - Г. В. Горновєсов). В майстернях філіалу виготовлено 8 комплектів устаткування для прибирання гною на тваринницьких фермах, що складаються з канатно-скреперного транспортера і грейферного підіймача. Розроблено тип доїльної площадки і забезпечено її впровадження в господарствах, створено дослідно-виробничі зразки автоматизованого кормороздатчика для корів прив'язного утримання [8, арк. 11-12].

Відділом механізації Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР спільно із Всесоюзним науково-дослідним інститутом механізації сільського господарства в 1958 р. проведено дослідження процесів сушки сіна і приготування комбікормів. Випробуване устаткування сушильного відділу комбікормів цеху (виконавець - А. Є. Мянд) показало, що при сушці трави люцерни і переробки її в муку зберігається до 90% каротину і до 94,9% протеїну [8, арк. 12].

Розроблено, побудовано і випробувано у дослідному господарстві “Українка” установку для досушування сіна активною вентиляцією, яка забезпечувала майже повне збереження листочків люцерни при високому збереженні вмісту харчових речовин. Підготовлено рекомендації щодо схеми технологічних процесів комбікормових цехів і відповідний набір машин.

Відділом механізації інституту розроблено методику порівняльних випробувань двох- і трьохтактних доїльних апаратів. Досліджено процес і способи доїння корів з метою вибору оптимального типу доїльного апарату і розробки рекомендацій з його використання. Попередні дані показали, що трьохтактний доїльний апарат за своєю конструкцією і затратами праці на його експлуатацію дещо поступається двохтактному (виконавець - Г. Л. Гребень).

Науково-дослідним інститутом тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР за завданням Міністерства сільського господарства УРСР розроблено проект і пропозиції щодо використання устаткування доїльних залів “ДЗ-12” для організації механічного доїння корів на станціях доїльних площадок. Виготовлено і передано господарствам кілька конструкцій підвісних доїльних установок ПДУ-4. Спільно з Ворошиловградською обласною державною сільськогосподарською дослідною станцією розроблено пересувні доїльні установки та рекомендовано їх виробництву. Виготовлено й випробувано в господарських умовах прилад для взяття проб молока на жирність під час доїння корів пересувними чи доїльними установками.

Інститутом вивчено вітчизняний і зарубіжний досвід автоматизації процесів роздачі кормів худобі. Розроблено конструкцію вагонетки з автоматичним розвантаженням, дослідний зразок якої випробувано в 1957 р. Опрацьовано контейнерний спосіб доставки та роздачі кормів тваринам. У результаті його впровадження на тваринницьких фермах дослідного господарства “Українка” вдвічі збільшено продуктивність праці. Розроблено пересувну годівницю з добовим запасом кормів для 3-х корів. Підготовлено дослідний зразок автоматичного відкатника підвісної дороги, який змонтовано в одному з корівників дослідного господарства “Українка” [6, арк. 20-21].

Відділом механізації Українського науково- дослідного інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова “Асканія-Нова” розроблено і впроваджено вакуумну автонапувалку для овець (керівник - А. Й. Погорєлов), яку рекомендовано Казахською машинно-випробувальною станцією для виготовлення і впровадження у виробництво. Виготовлено також конструкцію дослідного зразку скирдовоза, що забезпечує піднімання та транспортування скирди вагою до 20 тис. кг і установку її на новому місці [8, арк. 13].

Відділом механізації Української науково-дослідної станції птахівництва запропоновано кормороздавачі для птиці, яйцезбірний візок, стендове обладнання для широкогабаритного пташника з утримання курей на глибокій підстилці (керівник - Ю. С. Кегелес). Випробування цих засобів механізації і внутрішнього обладнання пташника засвідчило, що 1 пташниця може обслуговувати в механізованому широкогабаритному пташнику понад 6 тис голів курей [8, арк. 14].

Таким чином, Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН упродовж 1956-1962 років досягнуто певних здобутків у розробленні та запровадженні засобів комплексної механізації виробничих процесів у тваринництві. Водночас на сесіях Загальних зборів УАСГН неодноразово зазначалося, що створювані машини та системи машин не відповідають найновішим досягненням в галузі зоотехнії. Не приділяється належна увага вивченню безприв'язного утримання великої рогатої худоби. Деякі теми з питань механізації тваринництва розробляються без достатнього теоретичного узагальнення і часто спрямовані на розв'язання дрібних питань. Такі проблеми, як автоматизація процесів сільськогосподарського виробництва і механізація трудомістких процесів у тваринництві розробляються недостатньо. Вказувалося також на низький рівень забезпечення установ науковими співробітниками відповідного фаху [2].

Враховуючи зазначене, Академія зобов' язала Відділення особливу увагу звернути на розроблення: 1) теорії технологічних процесів приготування кормів і механіки кормоприготувальних машин; 2) теорії технологічних процесів механіки машин для дозування, змішування та роздачі кормів; 3) теорії технологічних процесів, кінематики і динаміки машин та устаткування для механізації водопостачання, напування, доїння і догляду за тваринами; 4) механіки машин внутріфермерського транспорту. З метою швидкого і ефективного вирішення цих питань Відділення визнало за необхідне залучати всі свої наукові установи для розроблення зоотехнічних вимог до машин з механізації трудомістких процесів у тваринництві. Однак, уже в 1962 р. у зв'язку з реорганізацією Центрального апарату Міністерства сільського господарства УРСР Академію було ліквідовано [5, арк. 1-2].

Таким чином, питання комплексної механізації виробничих процесів у тваринництві вперше поставлено на грунтовну наукову основу в роки існування УАСГН. Програму наукових досліджень, першочергово спрямовану на розроблення і запровадження машинного доїння, засобів механізації приготування та роздачі кормів, прибирання навозу, реалізовано Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства в 1956-1962 роках. Виконанню поставлених завдань не сприяла недосконалість його організаційної структури, дрібнотем'я та паралелізм в роботі галузевих науково-дослідних установ, слабкий зв'язок з навчальними закладами і виробництвом, недостатнє фінансування та кадрове забезпечення.

На перспективу є доцільним вивчення досягнень у галузі тваринництва Секції механізації і електрифікації сільського господарства Південного відділення ВАСГНІЛ для проведення порівняльного аналізу програми його наукової діяльності і здобутків із його попередником - Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН.

Список використаних джерел

1. Власюк П. А. Основні підсумки і чергові завдання наукової діяльності закладів УАСГН / П. А. Власюк // Вісник сільськогосподарської науки. - 1958. - №1. - С.3-22.

2. Власюк П. А. Підсумки роботи за 1957 р. і завдання Української академії сільськогосподарських наук на 1958 та найближчі роки / П. А. Власюк // Вісник сільськогосподарської науки. - 1958. - №5. - С.4-28.

3. Власюк П. А. Підсумки роботи науково-дослідних установ Української академії сільськогосподарських наук за 1958 рік і завдання на 1959-1965 роки / П. А. Власюк // Вісник сільськогосподарської науки. - 1958. - №8. - С .19-52.

4. Державний архів м. Києва. - Ф. Р-1331. - Оп.3. - Спр.397. - 12 арк.

5. Там само. - Спр.3021.

6. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. - Ф.4861. - Оп.1. - Спр.2505. - 56 арк.

7. Там само. - Спр.2520. - 105 арк.

8. Там само. - Спр.2527. - 172 арк.

Размещено на Allbest.ru