Деякі аспекти історії становлення яєчного птахівництва
Причинно-наслідковий аналіз становлення і розвитку наукових основ селекційних і технологічних процесів у птахівництві. Характеристика основних етапів розвитку яєчного виробництва. Головні історичні стадії, що пов’язують розвиток селекції та технології.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.03.2017 |
| Размер файла | 27,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ЯЄЧНОГО ПТАХІВНИЦТВА
Ю.В. Осадча,
Проведено причинно-наслідковий аналіз становлення і розвитку наукових основ селекційних і технологічних процесів у птахівництві. Описано основні етапи розвитку яєчного птахівництва. Виділено три основні історичні етапи, що пов'язують розвиток селекції та технології. Встановлено, що перший етап відзначається безпосередньою співпрацею наукових установ з заводчиками, інтенсивним породоутворенням та формуванням наукових основ автоматизації і припадає на другу половину XVIII ст. - першу половину ХІХ ст.; другий етап відзначається переходом від дрібного фермерства до промислових комплексів, інтенсифікації птахівництва і припадає на другу половину XIX ст. - кінець XX ст.; третій етап відзначається організацією агрохолдингів, періодом інтенсивної вертикальної інтеграції, індустріалізації галузі, модернізацією супутніх галузей і триває до теперішнього часу.
Птахівництво, кури, селекція, кроси, гібриди, автоматизація, обладнання, спеціалізація, інтеграція
Вступ. Осягнення наукового спадку, його критичне осмислення і використання на практиці - важливі умови розвитку сучасної науки і практики. У цьому контексті актуальним є вивчення історії становлення і розвитку селекційних і технологічних процесів в яєчному птахівництві.
У наших попередніх публікаціях детально проаналізована інформація про походження курей, їх диких предків, час і місце одомашнювання, основні шляхи розповсюдження у світі, а також історії їх приручення, зародження спеціалізації і розвитку породоутворювального процесу.
Метою цієї роботи є причинно-наслідковий аналіз становлення і розвитку наукових основ селекційних і технологічних процесів у птахівництві.
Птахівництво в VІN-ХІХ століттях. До кінця ХІХ ст. курей утримували як у приватних сільських господарствах, так і в садибах поміщиків та при королівських дворах. Як прикрасу у цих садибах утримували м'ясних курей породи кохінхін, брама, фавероль і ін. Оскільки в цей період кури були більше джерелом естетичної насолоди, ніж продуктом харчування, ХVШ - ХІХ ст. характеризуються селекцією курей на колір оперення і форму гребеня. Упродовж цього періоду було створено понад 100 порід і їх різновидів.
В цей час починає зароджуватись і яєчне птахівництво. Економічним стимулом його розвитку була потреба в забезпеченні продуктами харчування жителів міст. Донині у світі створено майже 1500, а можливо і більше порід. Так, в енциклопедії Стромберга наведені назви 142 порід курей [78], у книзі Вандельта і Вольтера [90] - 420, у каталозі Соумса - 604 породи і різновиди, створені селекціонерами 22 країн [76]. Деякі сучасні дослідники вважають, що цю цифру можна збільшити вдвічі [28].
Початком процесу концентрації і кооперації птахівництва деякі дослідники вважають створення першого сільськогосподарського товариства у Філадельфії в 1785 році [81]. Подальшому розвитку птахівництва сприяв підписаний Моррілом у 1862 році (Ланд Гранд Коледж) Закон про встановлення партнерських стосунків між університетами США і сільськогосподарськими товариствами. Це сприяло включенню наукових досліджень в розвиток селекції курей [81].
Друга половина ХІХ ст. у різних країнах характеризувалась посиленням породоутворювального процесу у тваринництві, у тому числі і в птахівництві. Відкриваються нові товариства і клуби любителів птахівництва, виставки і конкурси продуктивності. Перша виставка порід курей була проведена в Бостоні у 1849 році [70,79], а вже в 1855 році і в Москві [30].
У цей період активно розвивається штучна інкубація яєць. І хоча штучна інкубація сягає своїми коренями Древнього Єгипту, перший ефективний інкубатор був створений в Європі в ХVNІ ст. французом Рене Антуаном Реосмюром. Цей вчений першим довів, що для нормального розвитку ембріонів яйцям необхідна не лише оптимальна температура, а й достатня вентиляція [92]. До початку ХІХ ст. використовували вже кілька видів інкубаторів.
Найвідомішими були Гідроінкубатор Арну і Апарат Сарторіуса, а також інкубатори «Спеціаль» заводу Преері (Америка) [29]. У 1854 році було сконструйоване перше контрольне гніздо для обліку індивідуальної несучості курей [92]. Ці розробки значно полегшили ведення племінної роботи, упорядкування обліку походження молодняку, індивідуальність виводу, що підвищило ефективність відбору і підбору птиці.
Початок XVI11 -- середина ХІХ ст. були названі у світі «Століттям курчати» ще й тому, що в цей час активно розвивались традиції вживання курячих яєць. У цей період були виявлені дієтичні якості цього продукту, що сприяло початку широкого вживання яєць в їжу. Варені яйця на сніданок стали улюбленою стравою французів, а парижани щонеділі збирались на площі щоб поспостерігати як Людовік XIV збиває верхівку яйця одним помахом виделки [83]. В середині XVIII ст. американці, беручи приклад з англійців, почали широко вживати в їжу яйця з беконом. У цей час яйця починає використовувати і пекарська промисловість [52,84]. Значному прогресу в кулінарії сприяла робота Le Cuisinier, опублікована Пьєром Франсуа де Вареном у 1961 році. В книзі автор описав 60 рецептів страв з яєць [80]. В кінці XIX ст. яйця стають затребуваним продуктом на Заході, а в селекції переходять від декоративного виду курей до їх продуктивних ознак.
Птахівництво ХХ століття. До початку XX ст. курей розводили тільки дрібні поміщики і лише в 20 -х роках почали засновувати перші ферми, племінні розплідники і інкубаційні птахівничі станції. Це були перші кроки на шляху до інтенсифікації галузі птахівництва. У цей час швидкими темпами розвивається генетика курей. В 1930 році А. С. Серебровським і С. Г. Петровим була побудована генетична карта курей і секвенована повна геномна послідовність [55]. В середині 90-х років XX ст. починається вивчення QTL (quantitative trait loci - локуси кількісних ознак) у курей за допомогою мікросателітних маркерів і методу фінгерпринтингу. На основі генетичних карт високої точності у курей були ідентифіковані QTL для багатьох ознак, включаючи несучість [73,85,91], вік знесення першого яйця [72], якість яйця [85], білку [50,69], шкаралупи [64,86], наявність м'ясних і кров'яних включень [61], ріст [51,60,66,82], маса тіла [57,75], ефективність годівлі [88], якість тушки [89], якість м'яса [56], жирність [62] і процес депонування жиру [63], стійкість проти хвороби Марека [54,67,68,87,93,94], бактерій Salmonella enteritidis [65], бактерій Mycobacterium butyricum і кокцидіозу [96], хвороби Ньюкасла, а також вищипування пір'я [53] і харчової поведінки [36]. Інформація з картування, отримана в ході досліджень QTL, дозволила в подальшому локалізувати 45 мікросателітів на консенсусній карті, яка включає 2306 маркерів [74]. Ці дослідження стали основою нового методу селекції - MAS (marker assisted selection) або маркерної селекції [59]. Наявність карт груп зчеплення молекулярних маркерів в комбінації з сильними статистичними методами полегшило генетичний аналіз комплексних ознак. Таким чином, у селекції курей почався процес переорієнтації від селекції за фенотипом на селекцію безпосередньо за генотипом.
У другій половині ХХ ст. почався бурхливий розвиток промислового птахівництва, заснованого на отриманні кросів, тобто високопродуктивних гібридів від схрещування ліній однієї або кількох порід. Відкриття ефекту гетерозису сприяло не лише значному росту продуктивності птиці, але й стало основою перебудови галузі, її високої спеціалізації. Засновником цього наукового підходу була американська компанія «Хай Лайн», яка застосувала до курей метод гібридизації, розроблений селекціонерами кукурудзи. Першою оцінила переваги методу і застосувала його на європейському континенті голландська селекційна компанія «Еврібрід». У наступні роки в птахівництві спостерігається розквіт селекційної науки. Так, якщо банківська курка (Gallus bankiva) відкладала лише 8-15 яєць, то від домашньої у 1925 році одержували 175 яєць, а сучасна несучка відкладає 320-350 яєць [27].
Такому росту продуктивності сприяють нові досягнення в галузі годівлі і утримання курей. Удосконалення технологій дозволяє птиці реалізувати створений селекціонерами генетичний потенціал. Кури з присадибних господарств поступово перейшли в літні табори, а потім і в пташники. Спочатку деякі фермери почали утримувати курей в приміщеннях, підлогу при цьому вкривали сміттям, а для гнізд використовували спеціально побудовані дерев'яні ящики [77].
Виробництво племінної і товарної продукції до середини ХХ ст. було організоване на екстенсивній основі з підлоговим утриманням з вигулами, а весняно-літній період - у літніх таборах. Інтенсивна система, яка передбачала утримання курей у приміщеннях упродовж усього їх продуктивного життя, була вперше застосована у 1915 році і незабаром стала найрозповсюдженішою [77].
У 1940-1950 рр. Джоном Тайсоном було сконструйоване перше кліткове обладнання для утримання курей [58], в 1938 році братами Річардом і Джеком Девітами - перше обладнання для автоматизованої годівлі курей. У подальшому процес автоматизації птахівництва розвивався достатньо бурхливо. Визначними винаходами з автоматизації технологічних процесів у промисловому птахівництві за цей період були: промисловий інкубатор [26] - покращує санітарно-гігієнічні умови інкубації яєць птиці, дозволяє захистити молодняк від аерогенного ураження, а однакова швидкість повітря у лотках зменшує температурно-вологісні градієнти, забезпечуючи оптимальний режим інкубації і покращуючи вивід і якість курчат; прилад для повертання яєць в інкубаторі [16] - повертає яйця птиці під час інкубації; регулятор вологості повітря в камері інкубатору [3] - розширює діапазон регулювання вологості повітря в камері інкубатору, відрізняється простотою і покращує експлуатаційні характеристики інкубатору; прилад для впливу на ембріони птиці електромагнітним полем [20] - підвищує ефективність впливу електромагнітного поля на ембріони птиці і дозволяє обробляти яйця з найменшими втратами енергії; система управління інкубатором [18] - покращує управління його роботою; автоматична система контролю роботи інкубатору [25] - підвищує якість контролю роботи інкубатору і надійність автоматичного контролю за його роботою, забезпечує розширення функціональних можливостей; програмне обладнання для дотримання графіку світлового режиму у пташниках [1,34] - призначений для автоматичного забезпечення багатотижневого світлового режиму у пташниках з поступовим підвищенням тривалості додаткового освітлення; приміщення для утримання птиці [13] - покращує санітарно-гігієнічні умови утримання птиці (за рахунок більш рівномірного розподілу повітря по довжині і висоті приміщення), зменшує кількість інфекції в припливному повітрі (за рахунок дезінфекції вентиляційного каналу і ізоляції приміщень); кліткова батарея для утримання курей-несучок «ЦИИПС-КБН» [2] - покращує умови утримання курей-несучок; двохярусна широкогабаритна кліткова батарея для курей яєчних порід [4] - полегшує обслуговування птиці на другому ярусі батареї безпосередньо з підлоги приміщення без застосування драбин, трапів та візків; кліткова батарея для утримання птиці [24] - забезпечує необхідний мікроклімат під час утримання птиці; групова клітка для утримання птиці [9] - спрощує експлуатацію клітки шляхом зниження затрати праці на її фіксування у відкритому положенні, в результаті чого продуктивність праці зростає в 1,5-2 рази порівняно з відомою на той час груповою кліткою; клітка для вирощування домашньої птиці [10] - покращує обслуговування птиці; жолобкова напувалка для домашньої птиці [7] - покращує умови напування птиці; прилад для напування птиці в конвеєрних кліткових батареях [12] - призначений для рухомих багатоярусних кліток-контейнерів автоматизованих птахофабрик; автонапувалка для птиці [14] - покращує зоогігієнічні умови напування птиці, а також скорочує затрати ручної праці на очищення напувалок; підвісна чашкова напувалка для птиці [33]; автоматичний пристрій для подачі води [15] - забезпечує автоматичне регулювання подачі води в накопичувальну ємність; фільтр для очищення і знезараження повітря [17] - підвищує якість очищення повітря; прилад для дозованого роздавання корму за кліткового утримання птиці [32] - знижує витрати корму; пристрій для очищення кліткових батарей [11] - покращує очищення кліткових батарей від посліду; послідоприбиральний конвеєр [22] - підвищує ефективність прибирання посліду, відрізняється надійністю і простотою монтажу; пневматичний прилад для збирання і транспортування посліду [6] - призначений для транспортування посліду стиснутим повітрям по закритій системі трубопроводів, що значно покращує санітарні умови птахівничих підприємств; прилад для збирання яєць з кількох ярусів кліткової батареї [5] - зменшеє розбивання яєць при їх збиранні з кількох ярусів кліткової батареї; спосіб зберігання інкубаційних яєць сільськогосподарської птиці [35]
- забезпечує підвищення виводимості яєць; прилад для сортування яєць [23] - підвищує точність сортування яєць; установка для вкладання яєць в прокладки [21] - забезпечує підвищення продуктивності праці під час вкладання яєць у прокладки; прилад для вирощування птиці [8] - призначений для вирощування птиці і її вивантаження на стрічковий конвеєр під час транспортування на забій.
Птахівництво ХХІ століття. ХХІ століття у птахівництві характеризується інтенсивною вертикальною інтеграцією. У яєчному птахівництві основною тенденцією розвитку стала індустріалізація галузі, що включає такі напрямки як масштаб виробництва, використання закритих приміщень з регульованим мікрокліматом. Це сприяло кардинальній модернізації комбікормової і переробної промисловості. Державні птахофабрики спочатку перейшли у приватну власність, а потім, разом з комбікормовими заводами і переробними підприємствами, увійшли до складу агрохолдингів. селекційний яєчний птахівництво
Сьогодні у світі виробляють 74 % продукції птахівництва із застосуванням індустріальних систем (для порівняння: у свинарстві
- 50 %, скотарстві - 43 %) [49]. У ХХІ столітті отримання яєць є одним із найтехнологічніших процесів у тваринництві, з детермінованими виробничими результатами і оптимізованими для їх максимального досягнення параметрами технологічного процесу, які знижують собівартість і підвищують об'єм прибутку, що прискорює окупність інвестиційних затрат.
Особливістю сучасного промислового птахівництва є використання гібридної птиці, яку отримують схрещуванням спеціально відселекціонованих на поєднуваність батьківських і материнських ліній. Такі лінії називаються синтетичними, оскільки вони створені на основі 2-3 порід курей. Комплекс таких ліній (від 2 до 4 у різних кросах) і є кросом. Саме на використанні кросів базується у наш час виробництво харчових яєць. Схрещування у кросах ліній, які добре поєднуються між собою, забезпечує прояв у гібридів першого покоління гетерозису на рівні 5-10 % за основними господарсько-корисними ознаками [48].
Сучасною рисою організації селекційної роботи у птахівництві є пірамідальна структура, тобто вертикальна передача генетичного матеріалу від селекційних фірм до репродукторних і товарних господарств. Така структура передбачає незначну частку племінної птиці в загальному об'ємі виробництва (до 15-20 %), яке відтворюється за внутрілінійного розведення, а потім використовується для отримання за спеціальними схемами дво три- і чотирилінійних гібридів. Така система селекційної роботи забезпечує конвеєрність виробництва продукції і постійне підвищення генетичного потенціалу продуктивності птиці.
Мета селекції при створенні нових кросів яєчних курей полягає у підвищенні яєчної продуктивності несучок до біологічної межі - одне яйце в день. Дуже важливо, щоб ці несучки мали високу життєздатність і тривалий строк використання в умовах промислового виробництва, а саме до досягнення ними не менше 72-80-тижневого віку [48]. Для підвищення ефективності виробництва харчових яєць проводять селекцію на підвищення виходу яєчної маси (понад 20 кг на несучку). Для цього необхідно підвищувати несучість і масу яєць. Необхідна подальша селекція на підвищення конверсії корму і якості яєць (форма, зовнішній вигляд, міцність шкаралупи, смак, колір жовтку).
У цей час продовжується робота і з удосконалення технології утримання курей. За останні 14 років вченими був розроблений ряд винаходів, щодо удосконалення кліткового [37,41,42,45,46] і інкубаційного [38,43] обладнання, визначення параметрів температури в пташниках з підлоговим утриманням курей [39], способів вентиляції [36] і аероіонізації повітря пташників [44], систем напування птиці за утримання в кліткових батареях [40], пристроїв для транспортування птиці [47].
Висновок. З сучасного погляду можна провести паралельну періодизацію становлення основ селекційних і технологічних процесів у птахівництві:
- безпосередня співпраця наукових установ з заводчиками (друга половина ХVNІ ст. - перша половина ХІХ ст.) - період інтенсивних породоутворювальних процесів, активного розвитку штучної інкубації яєць, а також машинний період, за якого формуються основні наукові основи автоматизації; завдяки виявленню дієтичних якостей курячі яйця стають затребуваним продуктом харчування;
- від дрібного фермерства до промислових комплексів (друга половина ХіХ ст. - кінець ХХ ст.) - період переходу галузі на промислову основу, характеризується інтенсифікацією птахівництва, стрімким розвитком генетики, відкриттям ефекту гетерозису; створенням кросів курей, заснованих на схрещуванні простих ліній;
становленням і розвитком автоматизації як науки, використанням механічних і електричних систем, за якого автоматизовані такі технологічні процеси, як інкубація, утримання і вирощування птиці, напування, збір і укладання яєць, ветеринарно -санітарне забезпечення;
- організація агрохолдингів (ХХІ ст. - донині) - період інтенсивної вертикальної інтеграції, індустріалізація галузі, модернізація супутніх галузей; для отримання яєць використовують гібридну птицю, отриману від схрещування синтетичних ліній; сучасний період розвитку автоматизації з використанням мікропроцесорної техніки, що забезпечив автоматичне управління і регулювання, контроль всіх без винятку технологічних процесів одночасно.
Список літератури
1. А.с. №184056. Программное устройство для задания графика светового режима в птичниках / Варнавских А. Б., Царев А.С., Курзаев И. И. - Опубл. 1966. Бюл. № 14.
2. А.с. №193214. Клеточная батарея для содержания кур - несушек ЦИИПС-КБН / Абрамова А. Г., Амелехина О. М., Березнев ВН. и др. - Опубл. 1967. Бюл. №6.
3. А.с. №271175. Регулятор влажности воздуха в камере инкубатора/ Хмырнов В. А., Широков Ю. А., Эйдис А. Л. - Опубл. 1970. Бюл. № 17.
4. А.с. №41265. Двухъярусная широкогабаритная клеточная батарея для птицы яйценоских пород / Славин Р. М., Шмидт В. Л. - Опубл.1974. Бюл. №4.
5. А.с. №641941. Устройство для сбора яиц с нескольких ярусов клеточной батареи / Пивоваров Ю. Г. - Опубл. 1979. Бюл. № 2.
6. А.с. №652065. Пневматическое устройство для уборки и транспортирования помета / Числов В. А., Наливайко И. М., Ботанин С. П. -Опубл. 1979. Бюл. № 10.
7. А.с. №685247. Желобковая поилка для домашней птицы / Мищенко В. И. - Опубл. 1979. Бюл. № 34.
8. А.с. 694156. Устройство для выращивания птицы / Сидоренко В. А., Скляр В. Т., Гусев В. А. и др. - Опубл. 1979. Бюл. № 40.
9. А.с. №728801. Групповая клетка для содержания птиц / Старчиков Н. И., Сухарев Ю. Н., Гужва В. И. и др. - Опубл. 1980. Бюл. № 15.
10. А.с. №715072. Клетка для выращивания домашней птицы / Бахтин И. А., Фисинин В. И., Новицкий Л. К. и др. - Опубл. 1980. Бюл. № 6.
11. А.с. №803919. Устройство для очистки клеточных батарей / Ивко И. И., Резниковский В. К., Крупицкий М. Я. и др. - Опубл. 1981. Бюл. № 6.
12. А.с. №810171. Устройство для поения птицы к конвейерным клеточным батареям / Костенко А. Ф., Швыдкий И. К. - Опубл. 1981. Бюл. № 9.
13. А.с. №836323. Здание для содержания животных или птиц / Гавриленко С. Н., Короткое Е. Н., Кузенков Б. А. и др. - Опубл. 1981. Бюл. № 21.
14. А.с. №865237. Автопоилка для птиц и мелких животных / Большаков Г. П. - Опубл. 1981. Бюл. № 35.
15. А.с. №869720. Автоматическое устройство для подачи воды / Тян Г.Н. - Опубл. 1981. Бюл. № 37.
16. А.с. № 873995. Устройство для поворачивания яиц в инкубаторе Буртов Ю. З., Кривопишин И. П., Голдин Ю. С. и др. - Опубл. 1981. Бюл. № 39.
17. А.с. №904745. Фильтр для очистки и обеззараживания воздуха / Оленев В. А., Зайцев А. М. - Опубл. 1982. Бюл. № 15.
18. А.с. №952179. Система управления инкубатором / Костяшкин Л. Н., Москвитин Н. Л., Соловов П. В. и др. - Опубл. 1982. Бюл. № 31.
19. А.с. №969215. Клеточная батарея для выращивания водоплавающей птицы / Березнев В. Н., Салеев П. Ф., Тардатьян Г. А. и др. - Опубл. 1982. Бюл. №40.
20. А.с. №1014550. Устройство для воздействия на эмбрионы птиц электромагнитным полем / Богатырев Н. И., Лопатченко А. В., Слепнев В.Н . - Опубл. 1983. Бюл. № 16.
21. А.с. №1024376. Установка для укладки яиц в прокладки / Макаров А. С., Чистяков И. Д. - Опубл. 1983. Бюл. № 23.
22. А.с. №1050614. Навозоуборочный конвейер / Фельдман М. С., Румковский Г. П., Калинин О. П. - Опубл. 1983. Бюл. № 40.
23. А.с. №1055451. Устройство для сортировки яиц / Макаров А. С. - Опубл. 1983. Бюл. № 43.
24. А.с. №1069740. Клеточная батарея для содержания птицы и мелких животных / Резниковский В. К., Марков Ю. М. - Опубл. 1984. Бюл. № 4.
25. А.с. №1064929. Автоматическая система контроля работы инкубаторов / Костяшкин Л. Н., Москвитин Н. Л., Богданов А. П. - Опубл. 1984. Бюл. № 12.
26. А.с. 1120947. Инкубатор / Ильяшенко В. В., Молотков Б. В., Чупахин И. Ф. и др. - Опубл. 1984. Бюл.40.
27. Гордеева Т. Тенденции мирового племенного птицеводства / Т. Гордеева // Птицеводство. - 2012. -№9 - С. 11-14.
28. Моисеева И. Г. Происхождение и эволюция домашних кур / И. Г. Моисеева, М. Г. Лисичкина // Природа. - 1996. - Т.5. - С. 88-96.
29. Настольная книга птицевода Императорского Русского общества птицеводов. - Санкт-Петербург, 1905 - 140 с.
30. Никитин Н. Выставки птицеводства в дореволюционной России / Н. Никитин // Птицеводство. - 1992 - №5. - С.23-27.
31. Осадча Ю. В. Яєчні кури: історія приручення,
породоутворювальний процес, спеціалізація / Ю. В. Осадча // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2014. - Вип. 190. - С. 341-356.
32. Пат. 6539 Спосіб дозованої роздачі корму при клітковому утриманні птиці / Нарушин В. Г. - Опубл. 1994. Бюл. № 8.
33. Пат. 13150 Підвісна чашкова напувалка для птиці / Микиша М. Т. - Опубл. 1997. Бюл. № 1.
34. Пат. 15258 А. Пристрій для регулювання світлового режиму в птахівничих приміщеннях / Герасимчук Ю. В. - Опубл. 1997. Бюл. №
35. Пат. 25688 А. Спосіб зберігання інкубаційних яєць сільськогосподарської птиці / Якименко І. Л. - Опубл. 1998. Бюл. № 1.
36. Пат. 41923 Вентиляційна стрічка / Лафарж Б. Р. - Опубл. 2001. Бюл. №9.
37. Пат. 42538 А. Кліткова батарея для вирощування молодняка птиці та дрібних сільськогосподарських тварин / Кравців Р. И. - Опубл. 2001. Бюл. №9.
38. Пат. 63504 А. Спосіб і установка для інкубації яєць птиці / Лисиченко М. Л. - Опубл. 2004. Бюл. № 1.
39. Пат. 12500 Спосб визначення параметрів температури в пташнику з підлоговим утриманням / Лисенко В. П. - Опубл. 2006. Бюл. № 2.
40. Пат. 25224 Система напування птиці за умов утримання в кліткових батареях / Ревенко І. І. - Опубл. 2007. Бюл. №11.
41. Пат. 60561 Кліткове обладнання для утримання батьківського поголів'я курей / Зора В. Б. - Опубл. 2011. Бюл. № 12.
42. Пат. 84224 Батарея кліткова для групового утримання тварин / Івко І. І. - Опубл. 2008. Бюл. № 18.
43. Пат. Спосіб гідравлічної орієнтації яєць та їх укладання в комірки лотка / Шведик М. С. - Опубл. 2010. Бюл. № 15.
44. Пат. 56137 Спосіб аероіонізації повітря пташників / Газзаеві Л. В. - Опубл. 2011. Бюл. № 1.
45. Пат. 97193 Спосіб утримання птиці та пристрій для його виконання / Вайспапір І. Б. - Опубл. 2012. Бюл. № 1.
46. Пат. 100454 Кліткова батарея / Ткач В. В. - Опубл. 2012. Бюл. № 24.
47. Пат. 104191 Пристрій для транспортування живої свійської птиці на борту вантажної машини / Дзюатті М. - Опубл. 2014. Бюл. № 1.
48. Селекція сільськогосподарських тварин / Ю. Ф. Мельник, В. П. Коваленко, А. М. Угнівенко та ін. [За заг. ред. Ю. Ф. Мельника, В. П. Коваленка та А. М. Угнівенка]. - К.: «Інтас», 2008. - 445 с.: 28 іл.
49. Трусов Ю. В. Оптимизиция управленчиских решений в яичном птицеводстве в условиях кризиса / Ю. В. Трусов, Суровцев В. Н., Частикова Е. Н. // Птица и птицепродукты. - 2009. - № 4. - С.27-31.
50. Abasht В. Extent and consistency of linkage disequilibrium and identification of DNA markers for production and egg quality traits in commercial layer chicken populations / B. Abasht, E. Sandford, J. Arango and ath.// BMC Genomics. - 2009. - Vol. 10. - P. 2.
51. An Kaam J.B.C.H.M. Whole genome scan in chickens for quantitative trait loci affecting body weight in chickens using a three generation design / An Kaam J.B.C.H.M. etc. // Livest Prod Sci. - 1998. - Vol. 54. - P. 133-150.
52. Astill G. The countryside of medieval England / G. Astill, A. Grant. - Oxford, 1988. - 314 p.
53. Buitenhuis A. J. Identification of quantitative trait loci for receiving pecks in young and adult laying hens / A. J. Buitenhuis etc. // Poult Sci. - 2003.-Vol. 82.-P. 1661-1667.
54. Bumstead N. A preliminary linkage map of the chicken genome / N. Bumstead etc. // Genomics. - 1992. - Vol. 13. - P. 690-697.
55. Deeb N. Use of a novel outbred by inbred Fl cross to detect genetic markers for growth / N. Deeb etc. //Anim Genet. - 2003. - Vol. 34. P. 205-212.
56. De Koning D-J. Segregation of QTL for production traits in commercial meat-type chickens / D-J. De Koning etc. // Anim Genet. - 2004. - V. 83.-P. 211-220.
57. De Oliveira Peixoto J. Influence of the A286G polymorphism in the lepr gene on carcass traits in a paternal broiler line /J. de Oliveira Peixoto, E. Peri, A. Coidebella etc. // Worlds Poultry Science Journal. - 2012. - P. 425-428.
58. FAWC. Report on laying hens in colony systems. - London: MAFF publications, 1991. - 785 p.
59. Grisart B. Positional candidate cloning of a QTL in dairy cattle: identification of a missence mutations in the bovine DGAT1 gene with major effect on milk yield and composition / B. Grisart etc. // Genome Research. - 2002. - Vol. 12. - P. 222-231.
60. Groenen MAM. QTL mapping in chicken using a three generation full sib family structure of an extreme broiler broiler cross / MAM. Groenen // Anim Biotechnol. - 1997. - Vol. 8. - P. 41-46.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Залежність розвитку птахівництва від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів всіх видів сільськогосподарської птиці. Методи добору, підбору та розведення яєчних курей.
курсовая работа [599,9 K], добавлен 25.04.2012Розгляд наукових основ організації виробництва соняшнику. Характеристика діяльності ФГ "Максим" Генічеського району Херсонської області, знайомство з напрямками розвитку виробництва соняшнику. Макуха як цінний корм для сільськогосподарських тварин.
дипломная работа [140,1 K], добавлен 14.01.2014Природно-економічні умови розвитку птахівництва. Динаміка поголів'я птиці, її продуктивності та виробництва продукції. Суть та показники економічної ефективності виробництва продукції в галузі птахівництва, методика їх визначення та шляхи підвищення.
дипломная работа [69,9 K], добавлен 11.05.2009- Становлення селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Критичне осмислення наукової спадщини як умова поступу аграрного сектору економіки. Напрямки та перспективи становлення та розвитку даної галузі. Насінництво та селекція цукрових буряків в Російській імперії, їх досягнення. Експорт маточного насіння.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017 Особливості спеціалізації свинарських господарств за різними типами відгодівлі, їх коротка характеристика, розміщення ферм, структура й оборот череди в господарстві. Організація процесів у вівчарстві. Спеціалізація процесів і розміри птахівництва.
контрольная работа [20,5 K], добавлен 05.06.2011Перспективи розвитку птахівництва, роль ферментів в годівлі курей, особливості протеїнової, енергетичної та мінеральної годівлі. Аналіз дії ферментного препарату МЕК (мультиензимної композиції) у складі комбікорму з перевагою зерна і соняшникового шроту.
дипломная работа [95,7 K], добавлен 02.11.2010Теоретичні основи економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Аналіз та особливості умов і показників розвитку промислового птахівництва у ВАТ "Птахорадгосп "Мирний", а також рекомендації щодо підвищення його ефективності виробництва.
курсовая работа [323,9 K], добавлен 12.07.2010Аналіз виробничої діяльності підсобного сільського господарства. Зоотехнічні вимоги до технології виробництва на фермі. Обґрунтування структури стада, способу утримання тварин. Режим роботи, вибір раціонів годівлі, добової та річної потреби в кормах.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 17.05.2011Показники економічної ефективності виробництва сої і методика їх визначення. Напрями інтенсифікації розвитку сільськогосподарських підприємств. Впровадження комплексної механізації виробничих процесів. Динаміка розвитку та підвищення виробництва зерна.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 08.08.2015Наукові основи організації виробництва соняшника. Організація та стан виробництва соняшника на підприємстві СТОВ "Петровський". Динаміка посівних площ, урожайності і валових зборів. Раціоналізація технології виробництва й основних виробничих процесів.
курсовая работа [81,6 K], добавлен 07.05.2012
