Вплив типу автономного тонусу на структуру міжм’язового нервового сплетення кишечника курей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

ВПЛИВ ТИПУ АВТОНОМНОГО ТОНУСУ НА СТРУКТУРУ МІЖМ'ЯЗОВОГО НЕРВОВОГО СПЛЕТЕННЯ КИШЕЧНИКА КУРЕЙ

А.М. ТИБІНКА

У дорослих курей (віком один рік) методом варіаційної пульсометрії за Баєвським Р.М. (1984) встановлено два типи сукупного тонусу автономних центрів: симпатотонію (СТ) та симпато-нормотонію (СТ-НТ). У кожної групи птиці досліджено морфометричні особливості міжм'язового нервового сплетення кишкової стінки. Попри це виявлено, що різні її ділянки характеризуються відмінностями у розмірах петель міжм'язового нервового сплетення. Вздовж кишечника курей середні розміри нервових петель поступово зменшуються. Типологічні особливості автономного тонусу проявляються у співвідношенні між різними групами нервових петель.

Автономна нервова система, тонус автономних центрів, кишечник курей, міжм'язове нервове сплетення, нервові петлі

Відомо, що морфологічна цілісність та функціональна активність кишкової стінки підтримується кількома нервовими сплетеннями, які утворюють складний нервовий комплекс, є частиною периферичного відділу автономної нервової системи та спільно з позаорганними нервами підтримують її гомеостаз. Найбільшого розвитку за цих умов набуває міжм'язове (ауербахівське) нервове сплетення. Воно сформоване нервовими тяжами, що йдуть приблизно в одній площині і постійно пересікаються, утворюючи у цих місцях нервові вузли різноманітної форми [1]. Основу тяжів складають в основному безмієлінові та частково мієлінові волокна. Внаслідок такого розгалуження нервове сплетення набуває вигляду суцільної сітки і складається з окремих нервових петель, розміри та форма яких відрізняються у різних відділах травного тракту. Так, у дванадцятипалій та порожній кишках ссавців петлі є більш широкими і відрізняються значною різноманітністю у величині вузлів [2-3]. Поряд з тим, товста кишка птиці характеризується багатокутною або округло-полігональною формою нервових петель [4-5].

Мета дослідженя виявлення взаємозв'язку між функціональною активністю і такі відмінності у структурі міжм'язового нервового сплетення відображаються на кількості нервових вузлів та нервових клітин і, відповідно, не можуть не пов'язуватися з функціональною активністю автономних центрів, що і стало метою цієї роботи.

Співвідношення різних груп петель міжм'язового нервового сплетення кишки курей, % (М±m)

Друге місце за величиною досліджуваного показника належить другій групі нервових петель. Проте, тут перевага вже є на боці курей з підвищеним тонусом блукаючих нервів (35,3±0,80 %). Птиця зі стійким симпатичним тонусом (25,4±0,83 %) поступається їй на 9,9 % (P<0,001). Відповідно, найменша частка нервових петель належить третій групі, у якій кури-СТ також домінують над курми-СТ-НТ. Відмінності між ними становлять 8,9 % (P<0,001).

Важливою особливістю третьої групи петель є те, що вони трапляються лише у дванадцятипалій кишці. У інших кишках ця група свого представництва не має.

Між'язове нервове сплетення дванадцятипалої кишки курки - СТ показано на рис. 1. У порожній кишці (рис. 2) обох типів автономної регуляції кількість нервових петель першої групи суттєво зростає порівняно з попередньою кишкою: у курей-СТ - на половину, а в курей-СТ-НТ - майже на третину. Попри це як і у дванадцятипалій кишці, більші значення відповідають курам з підвищеним парасимпатичним тонусом (93,3±0,72 %). Птиця із симпатотонічним типом автономного балансу (85,1±0,71 %) поступається на 8,2 % (P<0,001). На відміну від першої групи, частка петель другої групи у порожній кишці зменшується в обох типів автономної регуляції. Отже, кури-СТ за цим показником переважають курей-СТ-НТ на 8,2 % (P<0,001).

Клубова кишка характеризується подальшим зростанням частки нервових петель першої групи. У курей симпатотонічного типу автономного балансу вони сягають 95,7±0,72 % від всіх петель цієї кишки. А у птиці симпато-нормотонічного типу автономної регуляції функцій ця група взагалі є єдиною і включає в себе 100 % петель кишки. Звідси різниця між типами інтегруючого тонусу автономних центрів становить 4,3 % (P<0,01). Отже, нервові петлі другої групи у клубовій кишці представлені лише у птиці зі стійким симпатичним тонусом і їх частка становить 4,3±0,39 %, що є майже у 3,5 рази меншим порівняно з попередньою кишкою.

На початку товстої кишки (в основі сліпих кишок (рис. 3)), кожний тип автономного тонусу представлений у перших двох групах нервових петель.

Аналізуючи першу групу бачимо, що порівняно з попередньою кишкою частка її петель дещо зменшується. Попри це більших значень вона набуває у курей-СТ-НТ. У курей-СТ даний показник є на 8,2 % (P<0,001) меншим. Відповідно, у другій групі нервових петель їх частка вже набуває більших значень у курей з акцентованою симпатотонією (11,4±0,43 %). Птиця з нормотонічним нахилом автономного балансу (3,2±0,32 %) поступається приблизно у 3,5 рази (P<0,001). За переходу до прямої кишки відмінності у співвідношенні різних груп нервових петель міжм'язового нервового сплетення цілком згладжуються, оскільки за обох типів автономної регуляції спостерігається 100 % петель першої групи.

Висновки

1. Різні ділянки кишкової стінки курей характеризуються відмінностями у розмірах петель міжм'язового нервового сплетення.

2. Вздовж кишечника курей середні розміри нервових петель поступово зменшуються.

3. Типологічні особливості автономного тонусу проявляються у співвідношенні між різними групами нервових петель.

Список літератури

1. Мельман Е. П. Функциональная морфология иннервации органов пищеварения / Е. П. Мельман. - М. : Медицина, 1970. - 280 с.

2. Воробьева Г. П. Морфология интрамуральных ганглиев толстого кишечника некоторых видов сельскохозяйственных птиц / Г. П. Воробьева // Физиология и морфология сельскохозяйственных животных: Сборник научных работ. - Саратов : Сарат. с.-х. ин-т, 1981. - С. 93-99.

3. Баевский Р. М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. И. Кирилов, С. З. Клецкин. - М.: Наука, 1984. - 222 с.

4. Ромейс Б. Микроскопическая техника. / Ромейс Б. - М.: Издательство иностранной литературы, 1954. - 718 с.

5. Furness J. B. Types of nerves in the enteric nervous system / J. B. Furness, M. Costa // Neuroscience. - 1980. - Vol. 5. - P. 1-20.

6. Tindall A. R. The innervation of the hind gut of the domestic fowl /

7. R. Tindall // British Poultry Science. - 1979. - Vol. 20, № 5. - Р. 473-480.

Размещено на Allbest.ru