Вплив короткочасного теплового стресу на деякі фізіологічні показники у молодняка птиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національній аграрний університет

ВПЛИВ КОРОТКОЧАСНОГО ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ НА ДЕЯКІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ У МОЛОДНЯКА ПТИЦІ

Л. П. ЛІВОЩЕНКО, кандидат ветеринарних наук, доцент

Є.М. ЛІВОЩЕНКО, кандидат ветеринарних наук, доцент

Анотація

Результати проведених досліджень з визначення дії короткочас- ного теплового фактору (t=35 0С впродовж 50 годин) на 12-недільних індичатах свідчать, що даний фактор не викликав негативних змін у кислотно-лужному балансі організму птиці. Встановлено, що на 2, 6, 26 та 50-ту годину дії теплового фактору значно підвищувалася аерація легень за рахунок збільшення кількості дихальних рухів. Температура тіла індичат підвищувалася на 0,5 0С.

Ключові слова: індичата, курчата, кислотно-лужний баланс, вологість, тепловий стрес

температура молодняк індик стрес

Індики - найбільш чутлива птиця до дії теплового стресу. Це пов'язано з її фізіологічними особливостями [1]. У птиці відсутні потові залози, слабка судинна реакція, терморецептори локалізовані у шкірі, язикові і мозку, центр терморегуляції розташований у гіпоталамусі. Проте, дія теплового стресу на птицю різних видів і віку має свої особливості [1, 3].

Вплив тривалої і нетривалої дії високих температур зовнішнього середовища на температуру тіла і кислотно - лужну рівновагу досліджено у курей, в організмі яких встановлено гіпертермію і збільшення частоти дихання, тобто "дихальний принцип" [2]. У доступній нам літературі вкрай обмежені дані відносно реакції індиків на температурний стрес, а також про його вплив на температуру тіла і показники кислотно-лужної рівноваги.

Мета досліджень - визначення впливу короткочасного підвищення (до 35 0 С) температури зовнішнього середовища на температуру тіла, а також на кислотно-лужну рівновагу молодняка індиків.

Матеріали і методика досліджень. Дослідження проведені на 20 індичатах віком 12 неділь. Дослідження проведені в віварії, де в приміщеннях для птиці підтримувалася температура 35 0С за відносної

вологості 75 % протягом 50 годин. Перед, а також протягом проведення досліджень через 2, 6, 26, 50 годин проводили вимірювання температури тіла птиці. У той же самий час із підкрилової вени відбирали кров в пробірки з гепарином з метою дослідження кислотно-лужної рівноваги (рН) крові.

Результати досліджень. Результати вимірювання температури тіла індиків 12-недільного віку, що піддавалися дії підвищеної температури (35 0С) зовнішнього середовища представлені в таблиці 1.

1. Температура тіла індиків за дії підвищеної температури зовнішнього середовища

За умови заміру температури тіла у індичат перед початком дослід- ження встановлено, що середня температура по дослідній групі складала 41,0 0С. Через 2 години впливу теплового стресу виявлено статистично ві- рогідне підвищення температури тіла птиці на 0,5 0С. За дослідження темпе- ратури тіла індичат через 6 годин впливу температурного стресу темпера- тура тіла індичат верталася до норми, а через 26 год. знижувалася на 0,5 0С (Р < 0,01) і утримувалася на цьому рівні до кінця досліджень. За раху- нок випарування невеликої кількості води з поверхні шкіри спостерігалась незначна втрата тепла. Разом з тим, у індичат випаровування відбувається, насамперед, під час дихання з поверхні оболонок, що покривають дихальні шляхи. Відповідно до наших досліджень прискорення дихання у індичат наставало через 60 хв. після їх перебування у приміщенні за температури 25 0С (табл. 2).

2. Зміна частоти дихання у індичат під дією теплового стресу

За підвищення температури зовнішнього середовища до 30 0С кіль- кість дихальних рухів збільшувалася до 94 за хвилину. Підвищення тем-ператури зовнішнього середовища до 32 0С, 38 0С, 49 0С збільшувало кількість дихальних рухів відповідно до 177, 269, 315. Інтенсивне дихання призводить до значної втрати води організмом. Відповідно до результатів наших досліджень в першу добу перебування індичат за температури 380 С споживання води значно зростало, попри це споживання корму зни- жувалося на 1/3 від загальної норми.

На вплив теплового стресу курчата в порівнянні з індичатами реагу- вали по іншому. За температури 35 0С зовнішнього середовища уже через годину наставало підвищення температури тіла на 1,5 0С, а в подальшому через 6 і 24 години впливу температурного стресу встановлено зниження температури тіла на 0,5 0С, яка до кінця дослідження протягом семи діб не поверталася до норми. Визначаючи кількість дихальних рухів у курчат через годину після перебування їх за температури 35 0С встановлено збільшення таких із 40 до 120 за хвилину, в той час як у індиків уже через 30 хвилин знаходження в приміщенні за температури 32 0С встановлено підвищення кількості дихальних рухів з 20 до 177 за хвилину.

За умови дослідження показників кислотно-лужної рівноваги у інди- ків 12-недільного віку середня рН крові складала 7,31+0,04 на початку досліду (табл. 3). Після двох годин теплового стресу рівень рН крові під- вищувався до 7,34+0,01. Вплив високої температури протягом шести годин призводив до незначного підйому рН - 7,35+0,05. На 26 і 50-й годині дії теплового стресу рівень рН знизився практично до початкових показ- ників і складав відповідно 7,31+0,04 та 7,30+0,06 до наведеного часу.

3. Показники кислотно-лужної рівноваги (рН) крові індиків 12-недільного віку під впливом теплового стресу

Наведені показники кислотно-лужної рівноваги дозволяють стверд- жувати, що через 2 і 6 годин дії температурного стресу у індичат є тен- денція до прискорення дихальних рухів, що дозволило утримувати рН крові на незмінному рівні. За умови дослідження кислотно-лужної рівно- ваги у індичат 12-недільного віку середні показники рН крові складали 7,31, тоді як у 30 неділь названий показник підвищувався до 7,37, а у 40 неділь дорівнював 7,43. Наведені дані дозволяють припустити, що у індичат рН крові залежить від віку.

На показники кислотно-лужної рівноваги у індичат 12-недільного віку певний вплив мала температура зовнішнього середовища. Так, за темпе- ратури зовнішнього середовища 35 0С спостерігалося підвищення темпе- ратури тіла індичат на 2,4 0С з одночасним підвищенням числа дихальних рухів з 20 до 269 за хвилину і підйомом рН крові з 7,31 ± 0,04 до 7,35 ± 0,05.

Інші показники виявлено у півників за дії температури на кислотно- лужну рівновагу. У них уже через 90 хвилин дії температури 350 С рН крові підвищувалося до 7,48 - 7,54.

Висновки

1. За дії підвищеної температури зовнішнього середовища більш інтенсивне дихання у індиків призводить до швидшої втрати тепла шляхом випаровування води через слизові оболонки дихальних шляхів, уповільнення зростання температури тіла і швидкого повернення її до норми в порівнянні з курми.

2. На показники кислотно-лужної рівноваги у індиків 12-недільного віку певний вплив має температура зовнішнього середовища. За температури зовнішнього середовища 350С температура тіла індичат підвищувалася на 2,40С з одночасним збільшенням числа дихальних рухів з 20 до 269 за хвилину і підйомом рН крові з 7,31 ± 0,04 до 7,35 ± 0,05.

Список літератури

1. Anonymous. Heat stress can be managed. Available at. - Режим доступу: http://www.cvm.umn.edu/avian/Gob Managingheatstress.html. Accessed March - 2003.

2. Nixey C. No Date. Optimising performance in the summer. Available at. - Режим доступу: http://www.ansci.umn.edu/poultry/resources/buta-pubs.htm. Accessed March. - 2003.

3. WatkinsS.E.Thecampaignforqualitydrinkingwatercontinues/

S. E. Watkins // Avian Advice. - 2002. - Vol. 4(3). - P. 7-9.

Размещено на Allbest.ru