Вивчення продуктивних якостей курей промислового стада кросів "Хай-Лайн W-36" та "Хай-Лайн коричневий" в умовах птахівничого підприємства ПАТ "Чорнобаївське" Білозерського району Херсонської області

У нашій країні найбільш поширене кліткове утримання курей-несучок -- в 3-4 ярусних кліткових батареях різних типів.

Кліткові батареї типу ТБК виготовлені з високоякісного оцинкованого заліза. В їх конструкції передбачений великий запас міцності. Також застосовані сталеві загартовані шестерні. Сітка вироблена з оцинкованої проволоки, товщиною 2,4 мм, що забезпечує її максимальну міцність і виключає прогин. В цих кліткових батареях використані енергозберігаючі технології. Встановлена міцність електрообладнання на кожній батареї складає 2,3 кВт. Висока щільність розташування птахів дозволяє зменшити витрати на опалення в зимовий період.

Технології кліткового утримання птиці залишаються панівними в птахівництві усіх країн світу. Сучасні кліткові батареї повністю механізовані й автоматизовані, в них зовсім виключена ручна праця під час годівлі, напування, видалення посліду, збирання і транспортування яєць. Саме кліткові батареї дозволяють раціонально використовувати площу пташника, збільшувати щільність посадки птиці, не використовуючи регулярного опалення в зимовий період [17].

У виготовленні кліткового обладнання утримання птиці спостерігаються такі тенденції:

- збільшення ярусності обладнання, що дозволяє більш раціонально використовувати площу виробничих приміщень;

- використання прямоточних кліткових батарей;

- застосування для видалення посліду стрічкових конвеєрів та

обладнання для підсушування посліду;

- роздавання кормів за допомогою бункерних роздавачів у приміщеннях довжиною до 150 м; ланцюгової кормороздачі - у приміщеннях довжиною більше 150 м;

- забезпечення роздавання кормів та водопостачання максимальною кількістю конструктивних елементів з пластику, що покращує гігієнічність та корозійну стійкість обладнання;

- застосування в системі водопідготовки медикаторів, які дають можливість дозувати потрібні вітаміни та медикаменти в питну воду для птиці, що важливо для проведення ветеринарно-зоотехнічних робіт;

- збирання яєць з використанням елеваторних або ліфтових механізмів;

- комп'ютерні системи для створення необхідного мікроклімату в приміщенні.

Основні параметри технології вирощування вирощування курей-несучок представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Основні параметри технології вирощуванн та утримання курей

Параметри	Кроси
	«Хай-Лайн W-36»	«Хай-Лайн коричневий»
Щільність посадки, гол/м2	5,5-6	4,5-5,0
Фронт годівлі, см/гол, не менше	10	10
Фронт напування	2 чашки ніпеля на клітку	2 чашки ніпеля на клітку
Температура повітря у приміщенні, С при утриманні в клітках	16-18	16-18
Відносна вологість повітря, %	60-70	60-70
Швидкість руху повітря, мс у холодний період року у теплий період року	0,6 1,0	0,6 1,0
Освітленість, лк	25-30	25-30

Розроблена система планово-попереджувальних ремонтів знижує затрати праці слюсарів. Для оптимальних умов утримання птахів використано: Захисний екран з оцинкованої сталі,яке захищає яйце від розкльовування. Напільна решітка має оптимальний розмір шагу сітки. Здоровий мікроклімат в пташнику.

Температура навколишнього повітря є важливим показником мікроклімату при утриманні птиці. При цьому птиця менш пристосована до підвищеної температури, ніж до зниженої. Встановлено, що при температурі повітря у приміщенні вище 33°С несучість курей зменшується на 18-20% та зменшується маса яєць [27].

Поряд з температурою важливе значення має вологість повітря. Перебування птиці у приміщенні з високою вологістю і низькою температурою часто призводить до застудних захворювань.

Продуктивність птиці залежить і від щільності посадки. При утриманні птиці у кліткових батареях застосовують підвищену щільність посадки порівняно з утриманням на підлозі.

Отже, технологічні фактори в значній мірі впливають на рівень продуктивних якостей птиці, що вимагає дотримання встановлених параметрів ведення технологічного процесу та подальше вивчення їх впливу на організм птиці.

3.1.2 Годівля птиці яєчних кросів

Переведення птахівництва на промислову основу і використання високопродуктивних кросів вимагає дотримання особливих вимог до годівлі птиці. Генетичний потенціал сільськогосподарської птиці проявляється, перш за все, за умов повноцінної годівлі. Птиця повинна одержувати корм, який в повній мірі забезпечує процеси її росту, розвитку, утворення яєць, нормального функціонування всіх систем організму.

Вирішальний вплив на утворення яєць, кількість мають поживні речовини корму. Так, за недостатньої або повної відсутності деяких поживних, мінеральних, біологічно активних речовин яйцекладка різко знижується, а в деяких випадках повністю припиняється. Найбільш різко проявляється в курей недостатня кількість білка, кальцію, марганцю, вітамінів А, Д, В₂, холіну й води. Яйценосні кури невеликі за розміром, швидко ростуть, рано дозрівають.

У зоотехнічній науці розрізняють декілька типів годівлі, для сільськогосподарської птиці прийнятним є лише концентратний тип годівлі.

Годують курей повнораціонними комбікормами за рецептами, які розроблені на основі норм годівлі (табл.3.2.).

Таблиця 3.2. Рецепт повнораціонного комбікорму для курей-несучок, %

Складові комбікорму	Масова частка складових, %
	Крос
	«Хай-Лайн W-36»	«Хай-Лайн коричневий»
кукурудза	15	15
пшениця	37,91	33,27
соя	8	8
вапняк	6,56	5,64
монокальційфосфат	0,83	1,16
сіль	0,3	0,26
Бікарбонат натрію	0,2	0,2
Холін хлорид (В4)	0,05	0,05
лізин	0,25	0,19
метіонин	0,16	0,18
Шрот соняшниковий	13	18,07
Шрот соєвий	4,77	11,32
треанін	0,06	0,02
міабонд	0,1	0,1
3 фітаза 5000	0,01	0,01
Ферментний препарат	0,01	0,01
міавіт	0,09	0,09

Роздавання корму проводиться 2-3 рази на день, за допомогою шнекового транспортера.

Перевага сухої годівлі полягає у підвищенні продуктивності праці у зв'язку з можливістю максимально механізувати і автоматизувати процеси транспортування та роздачі корму, у забезпеченні рівномірного споживання кормів усією птицею, отже і рівномірного її розвитку.При утриманні птиці в кліткових батареях застосовують лише сухий тип годівлі. Готовий комбікорм за зовнішнім виглядом однорідний, без ознак псування, запах відповідає вимогам компонентів, які входять до його складу.

Добова потреба корму для курей-несучок залежить від рівня несучості і особливостей кросу. Мета годівлі курей-несучок -- забезпечення росту та отримання високої яєчної продуктивності із мінімальними витратами корму.

Система роздавання корму бункерна, яка включає в себе: два закриті кормороздавальних бункери з оцинкованої сталі (на кожну батарею).

Роздача корму по усіх ярусах батареї відбувається швидко. Дозатор дозволяє рівномірно розподіляти корм і одночасно по всіх чи по різних ярусам батареї.Конструкція кормороздавального жолобу не допускає появи «застійних зон». Потрапляння вологи попереджається наявністю надійних прокладок у місцях з'єднання. Нагрів корму під промінням сонця у унеможливлюється завдяки блискучій та розвинутій поверхні бункеру.

Подача корму з зовнішніх бункерів у приміщення пружинною транспортерною системою. Подача в транспортну систему з бункеру може здійснюватися через один чи два рукава. Однак і за повноцінної годівлі можна не одержати високої продуктивності, якщо птиці не забезпечити комфортні умови утримання [29].

3.2 Продуктивні якості курей промислового стада при утриманні в кліткових батареях

Яєчне птахівництво в Україні швидко розвивається. За останні 7 років обсяги виробництва яєць збільшилися у 37 разів. За кількістю вироблених яєць Україна посідає 13 місце у світі. Разом зі збільшенням виробництва яєць у світі з кожним роком збільшується їх споживання. Згідно з розрахунками дієтологів, річна норма споживання харчових курячих яєць на 1 людину в Україні на сьогоднішній день складає 290 яєць.

За кордоном, як альтернатива традиційному утриманню, використовується спосіб утримання промислового стада на багатоярусній (2-3 яруси) сітчастій або планчастій підлозі, що відповідає вимогам суспільства і законам цих країн відносно умов утримання птиці. Виробляється відповідне обладнання, яке включає кормові бункери, транспортери для транспортування кормів, кормороздавачі, напувалки, гнізда, засоби механізованого збору яєць, послідовидалення, батареї багатоярусної підлоги.

На сьогодні найбільш поширеним є клітковий спосіб утримання курей промислового стада. Питання вивчення та дослідження кліткового обладнання розглядається багатьма вченими як в нашій країні, так і за кордоном [17, 18, 35]. Технічна характеристика існуючого кліткового обладнання в цілому свідчить про відповідність його технологічним потребам. Комплекти обладнання забезпечують основні технологічні параметри утримання птиці, необхідні параметри мікроклімату.

До вирощування курей-несучок приміщення готують завчасно. При будь-якому способі вирощування приміщення повинні бути чистими, сухими, добре вентильованими. Перед посадкою підрощеного молодняку перевіряють і приводять у належний стан все обладнання, при необхідності ремонтують приміщення та обладнання. Для забезпечення нормального росту і розвитку ремонтного молодняку необхідно ретельно дотримуватись технологічних параметрів вирощування.

Перед розміщенням молодняку у кліткові батареї проводять калібровку їх за масою. Краще розвинених курей розміщують у клітках нижнього ярусу, а менш розвинених у верхніх ярусах. Момент переведення молодняку у пташники для дорослих курей також треба використовувати для добору птиці. При цьому оглядають кожну курку окремо і залишають для подальшого використання лише тих, у яких не виявлено вад. Молоді курки, які призначені для комплектування цеху промислового стада, повинні мати нормальну вгодованість, прямий кіль, блискучі очі, добре пігментовані дзьоб і ноги, щільне блискуче оперення.

В наших дослідженнях проведено порівняльну оцінку несучості курей яєчних кросів «Хай-Лайн W36» та «Хай-Лайн коричневий» (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3. Яєчна продуктивність вивчаємих кросів

Крос	Несучість на середню несучку, шт.яєць	Маса яєць у 32 тижні, г	Вихід яєчної маси, кг	Збереженість за період несучості, %
«Хай-Лайн W-36»	279,2	58,8	20,4	94
«Хай-Лайн коричневий»	303,6	62,7	20,8	95
В середньому	291,4	60,8	20,6	94,5

Як ми бачимо з отриманих даних птиця кросу «Хай-Лайн коричневий» має перевагу за показниками несучості на середню несучку над кросом «Хай-Лайн W-36» в розмірі 24,4 штук яєць або 8,74%. Якщо розглядати середнє значення цього показника між двома кросами, то зазначемо, що птиця другої групи мала переваги в розмірі 2,84%, а птиця першої групи значно поступається середньому значенню це 2,92%.

Маса яєць це один з найважливіших показників яєчних кросів курей. Встановлено, що крос «Хай-Лайн коричневий» також має перевагу над кросом «Хай-Лайн W-36». Ця перевага становить 6,63% або 3,9 г.

Одним із методів оцінки яєчної продуктивності є показник яєчна маса. До нього входять такі значення як несучість та маса яйця.

Виходячи з цього нами було проведено розрахунок виходу яєчної маси у вивчаємих кросах. Найбільше значення спостерігається у птиці кросу «Хай-Лайн коричневий». Птиця «Хай-Лайн W36» поступається на 0,4 кг, або на 1,96%.

Також нами було розглянуто показник збереженність птиці. Як ми бачимо з наведених результатів кури кросу «Хай-Лайн W-36» та кури кросу «Хай-Лайн коричневий» мали досить високий рівень збереженності, різниця між якими не суттєво відрізняється, що свідчить що птиця даних кросів добре адаптована до умов утримання та годівлі. Найбільш життєздатною виявилася птиця кросу «Хай-Лайн коричневий» збереженість якого становила 95 %.

3.3 Фізико-морфологічні якості яєць птиці яєчних кросів

Основою збільшення виробництва харчових яєць в Україні є використання гібридної птиці з високим генетичним потенціалом, добре пристосованої до місцевих умов годівлі та утримання. Зважаючи на різнобічний попит населення на харчові яйця, зараз в Україні для виробництва яєць використовуються кури як коричневих, так і білих кросів. Але слід зазначити, що закордонні кроси дуже вибагливі до умов годівлі та утримання.

Для виробництва харчових яєць у спеціалізованих господарствах України використовують курей високопродуктивних кросів, створених як селекціонерами провідних птахівницьких компаній Німеччини, Голландії, Канади, Угорщини та ін., так і українськими вченими. Однак серед яєчних курей значний відсоток займають кроси, завезені з-за кордону.

Було проаналізовано зв'язок маси яєць з показником енергетичної цінності. Вирахувані також коефіцієнти фенотипової кореляції маси яєць з основними показниками, що характеризують їх харчову та енергетичну цінність.

В таблиці 3.4. наведено основні мірні та розрахункові показники, що характеризують якість яєць в розрізі пташників та в цілому по лінії. З цих даних видно, що птиця кросу «Хай-Лайн W-36» уже в початковий період яйцекладки характеризується порівняно високою масою яєць, де вона склала 59,0 г.

Таблиця 3.4. Оцінка фізико-морфологічних якостей яєць яєчних кросів

Показники якості яєць	Кроси
	«Хай-Лайн W36»	«Хай-Лайн коричневий»
	М±m	д	Cv	М±m	д	Cv
Фізичні якості
Маса яєць, г	59,0±0,47	3,6	6,2	57,6±0,36	2,8	4,9
Індекс форми яєць	77,3±0,20	1,6	2,0	77,5±0,24	1,9	2,4
Пружна деформація	20,2±0,39	3,0	14,8	19,1±0,55	4,2	22,1
Товщина шкаралупи	39,8±0,36	2,8	7,0	38,7±0,36	2,8	7,1
Морфологічні і енергетичні якості
Маса білка, г	37,7±0,4	3,1	8,3	36,8±0,37	2,8	7,7
Маса жовтка, г	13,2±0,15	1,2	8,8	13,0±0,12	0,9	7,1
Маса шкарлупи, г	8,1±0,09	0,7	8,8	7,8±0,10	0,8	10,2
Відношення білок/жовток	2,9±0,04	0,3	11,3	2,8±0,05	0,4	12,3
Індекс білка	13,8±0,21	1,7	12,0	13,4±0,5	1,8	13,5
Індекс жовтка	59,2±0,35	2,7	5,4	49,9±0,38	3,0	5,9
% білка	63,9±0,3	2,3	3,6	63,9±0,32	2,5	3,9
% жовтка	22,3±0,24	1,8	8,2	22,6±0,23	1,8	7,9
Одиниця ХАУ	98,9±0,5	4,1	4,2	98,3±0,6	4,7	4,8

У птиці кросу «Хай-Лайн коричневий» цей показник на 1,4 г нижчий (57,6 г) і різниця між ними статистично значима при Р<0,05, різноманітність за масою яєць дещо менша, ніж серед птахів кросу «Хай-Лайн W-36»: Cv становив 4,9% та 6,2% відповідно.

Діапазон мінливості за масою яєць «Хай-Лайна W-36» більший (50- 69 г) у порівнянні з мінливістю цього показника у птиці «Хай-Лайна коричневого» (50-65 г). Але в крайніх класах (50-52) і (64-68) кількість яєць невелика (до 5%). Оскільки маса і форма яєць курей суттєво впливають на виводимість, нині діючим стандартом на інкубаційні яйця передбачені вимоги щодо цих показників, а саме: маса яєць при відтворенні племінного стада повинна бути в межах 52 - 62 г, товарного -- 50-62 г; індекс форми відповідно 72-78% і 72-80%. Масу у межах 52-62 г має переважна більшість яєць (91,7%). Яйця у цьому віці птиці характеризувалися дещо закругленою формою.

Аналіз внутрішніх складових яйця (білок, жовток) виявив низький вміст жовтка (22,45%), високий білка (63,9%), а співвідношення білок/жовток складало 2,8-2,9:1. Цей показник вказує на досить високий вміст білка в яйцях дослідженої птиці на початку продуктивного періоду і істотно відрізняється від показників птиці іншого походження. У яйцях з коричневою шкаралупою відсоток білку більший, ніж в білих, а співвідношення білок / жовток складає 2,0-2,6:1. Для птиці у 12-місячному віці оптимальним значенням цього показника вважають 1,9-2,1:1 [22, 27].

Один з важливих показників якості білка є одиниця ХАУ. Оптимальне значення одиниці ХАУ для інкубаційних курячих яєць знаходиться в межах 65-87 [32]. Однак в птиці досліджених кросів одиниця ХАУ складає 98,3-98,9 з коливаннями в межах 87,15-109,49, що значно вище оптимального для племінних яєць значення. Цей показник перевищує показник кросу «Шейвер» фірми «Хендрік дженетикс» представники якої вважають показник 90 одиниць ХАУ рекордним і оптимальним для переробки [3]. Отже, яйця кросу «Хай-Лайн W-36» та «Хай-Лайн коричневий» добре придатні для харчових цілей і переробки.

Можливо, встановлене у наших дослідах співвідношення між відносним вмістом білку і жовтку є характерним лише для кросів «Хай-Лайн W36» та «Хай-Лайн коричневий» і порівняно раннього віку птиці (32 тижні життя) при такому швидкому нарощувані маси яєць (до 58,3 г).

При аналізі величини внутрішніх складових яйця в межах класів за масою яєць не відмічено якого-небудь закономірного зв'язку між масою яєць і масою жовтка. Тільки у дуже крупних яйцях (>63г) було відмічено дещо менший вміст жовтка та більший вміст білка, ніж у яйцях меншої маси. Таких яєць було 5%, і їх краще не використовувати на інкубацію, оскільки вивід з них буде меншим, ніж з інших.

Так, з масою яєць він невисокий (0,13-0,40), а з масою білка досить високий (0,9). Але якщо взяти відносну масу жовтка, то з нею цей показник має від'ємне значення (від -0,28 крос «Хай-Лайн W-36» до -0,48 - крос «Хай-Лайн коричневий», а з долею білка зв'язок позитивний невисокий (0,36-0,51). Від'ємна кореляція відмічена між масою яєць та масою шкаралупи, масою яєць та їх енергетичною цінністю. Тобто наростання маси яєць в основному йде за рахунок збільшення маси білка.

Відсутність чіткої залежності між масою яєць і масою жовтка підтверджується більш високою різноманітністю яєць за масою жовтка в порівнянні з масою яєць, особливо низькою однорідністю за показником «співвідношення білок/жовток».

Чим товща шкаралупа в певних межах, тим краща виводимість яєць. Товщина шкаралупи збільшується в напрямку від тупого до гострого кінця яйця і складає на тупому кінці - 0,28-0,34 мм, на гострому 0,30-0,36 мм, а в екваторіальній частині - середня між вказаними величинами, що близько до оптимального значення [32].

Така закономірність підтверджується і коефіцієнтами кореляції між масою яєць і його внутрішніми показниками якості (табл. 3.5.).

Таблиця 3.5. Коефіцієнти кореляції між масою яєць і їх внутрішніми складовими

Показники якості яєць	«Хай-Лайн W-36»	«Хай-Лайн коричневий»
маса білка, г	0,44	0,13
маса жовтка, г	0,91	0,90
маса шкарлупи, г	0,41	0,16
% білка	-0,28	-0,48
% жовтка	0,36	0,51
% шкаралупи	0,29	0,30
співвідношення білок/жовток	0,32	0,52

Крім товщини шкаралупи велике значення має також її міцність, яка може вимірюватись силою роздавлювання, опором проколу або пружною деформацією (чим менша пружна деформація, тим товща і міцніша шкаралупа). Яйця з пружною деформацією більше 25 мкм не рекомендується брати на інкубацію [20]. Пружна деформація яєць дослідженої материнської форми знаходиться в межах 19,1-20,2, що свідчить про міцність шкаралупи і їх придатність для племінних цілей.

3.4 Продуктивність курей промислового стада за впровадженням режиму примусової линьки

Загальними для всіх програм примусової линьки є:

- збільшення до 4,3-4,5% вмісту кальцію в кормі впродовж 5-10 днів підготовчого періоду;

- повна відсутність їжі при вільному доступі до води;

в період голодування птиці зменшується тривалість світлового дня до 2-3 годин і освітленість на 1/3 норми;

- в цей же період проводять роздавання курям щоденної повної добової норми водорозчинних вітамінів і по 10-12 г на голову черепашки;

- по закінченню періоду голодування починається годівля курей стандартним комбікормомз розрахунку 40-45 г на голову за добу і поступове збільшення корму відповідно до норми;

- проводиться збільшення освітленості з початку годівлі до Ѕ норми, а з початку моменту досягнення курми 5 %-ї несучості - до норми.

При розробці програми для кожного конкретного стада рекомендується враховувати живу масу, несучість курей і стан стада перед линькою, а також збереженість поголів'я впродовж першого продуктивного періоду, сезону року, систему утримання та інше.

В зарубіжній практиці кури підлягають примусовій линьці при зниженні інтенсивності несучості до 70% (в 58-68 тижнів) [16].

Дослідження вчених ВНДТІП [20] показали, що оптимальним віком початку примусової линьки для курей промислового стада є 65-70-тижнів. Як правило, до кінця першого періоду несучості в стаді від початкового поголів'я залишається не більше 75-80% курей-несучок, а то й менше, тому перед линькою рекомендують укомплектувати одне стадо із двох. При цьому потрібно провести вибракування не менше 10-12% поголів'я. Однорідність за живою масою повинна становити не менше 90%.

Існують різні програми виклику примусової линьки у курей. Вдосконалено найбільш прості модифікації зоотехнічного (класичного) методу, які пройшли дослідження у ВНДТІП і рекомендовані для впровадження (табл. 3.6.). При застосуванні такого режиму через два тижні несучість майже повністю припиняється, а до 50-55 доби знову досягає високого рівня (60-70 %) і впродовж 4-5 місяців знижується до 40-50 % [22].

Таблиця 3.6. Схема виклику примусового линяння у курей (за даними ВНДТІП)

Доба	Напування	Годівля	Світло
1-4	-	-	-
5	Досхочу	20 г зерна	30 хв
6	Досхочу	40 г зерна (2 рази по 20 г)	60 хв (2 рази по 30 хв)
7	Досхочу	40 г зерна і 20 г комбікорму (3 рази по 20 г)	3 год (3 рази по 30 хв)
8	Досхочу	40 г зерна, 40 г комбікорму	4год
9	Досхочу	40 г зерна, 50 г комбікорму	5 год
10	Досхочу	40 г зерна, 60 г комбікорму	6 год
11-30	Досхочу	40 г зерна, комбікорм вдосталь	7 год
31	Досхочу	Стандартний комбікорм (17- 17,5% сирого протеїну)	Світловий день з 7 год поступово по 0,5 год в день збільшують до 14 год

За режимом 2 (табл. 3.7.) передбачається постійний доступ птиці до води. З 7-го по 15-й день від початку введення режиму курям дають дроблене зерно (пшеницю або ячмінь), з 16-го дня - повноцінний комбікорм. За період линьки їх жива маса знижується на 28-30%. Несучість курей припиняється на 5-6 день і поновлюється на 28-й. За 3тижні інтенсивність несучості досягає максимуму [27].

Таблиця 3.7. Схема виклику примусового линяння у курей

	Корм, г/голову	Світло, годин
1-4	-	3
5-6	-	8
7	50	8
8	-	8
9	50	9
10	-	9
11	110	9
12	-	10
13	50	10
14	100	11
15	100	12
16	85	13
17	85	14
18	85	15
19-20	85	16
21 і старше	досхочу	16

Нами було проаналізовано реакцію на примусову линьку білих та коричневих кросів, які раніше або тепер використовуються в Україні для виробництва харчових яєць на великих промислових підприємствах.

При цьому в розрізі кросів по кожній групі були вивчені дані за період після линьки (із 70 до 110-тижневого віку).

У таблиці 3.8. наведено показники несучості та падежу птиці у післялиньковий період.

Таблиця 3.8. Показники несучості і падежу птиці у післялиньковий

Крос	Несучість, шт	Падіж, %
	без линьки	линька	без линьки	линька
«Хай-Лайн W-36»	136,5	176,0	10,3	3,6
«Хай-Лайн коричневий»	137,8	162,5	5,8	6,4

Як бачимо, птиця білих кросів, яка не линяла, знесла за 110 тижнів життя на 39,5 яйця менше, ніж у групах, де застосовували примусову линьку. В коричневих кросах відхилень було менше -- 24,2 яйця. Характерно те, що реакція білих кросів на линьку є майже однаковою з реакцією коричневих кросів.

Виходячи з вищенаведеного, метою наших досліджень було вивчення технологічного обладнання кліткових батарей і впливу застосування режимів примусового линяння на рівень яєчної продуктивності курей сучасних яєчних кросів «Хай-Лайн W-36» та «Хай-Лайн коричневий» в умовах ПАТ «Чорнобаївське». Крім того, цікавість викликає вивчення відповіді організму курей сучасних кросів на впровадження цього заходу в умовах конкретного господарства.

Отже, ми можна дійти висновку, що кроси однієї селекційної фірми по-різному реагують на застосування примусової линьки. Це слід ураховувати при виборі цього технологічного прийому.

3.5 Аналіз первинної обробки харчових яєць

Маса яєць залежить від виду, породи, віку птиці, умов її годування, а також змісту і коливається в широких межах (найчастіше від 40 до 60г).

Яйце куряче складається із шкаралупи (12 %), білка (56 %) і жовтка (32 %). До складу курячого яйця входять білки (12, 7 %), жири (11,5 %), вуглеводи (0,6-0,7 %), мінеральні речовини (1,0 %), вода (74 %), вітаміни D, Е, каротин, В1, В2 В6, РР, холін. Енергетична цінність 100 г курячих яєць - 157 ккал., або 657 кДж. За поживністю яйце можна прирівняти до 40 г м'яса або 200 г молока [9].

Білок складається з кількох шарів прозорої тягучої, майже безбарвної маси, яка при збиванні утворює піну. Найщільніший білок розміщений в середині яйця, а найміцніший (градинки) утримує жовток у центрі яйця.

Жовток - найцінніша частина яйця, він багатий на білки (16,2%) й жири (32,6%), у ньому є вуглеводи (галактоза і глюкоза), мінеральні речовини ті самі, що і в білку яйця, вітаміни D, Е, РР і групи В. Жовтого кольору жовтку надає наявність у ньому каротину, з якого в організмі утворюється вітамін А. Жовток - це густа маса світлих і темних шарів, що чергуються між собою, зверху він вкритий тонкою оболонкою. На поверхні жовтка розміщений зародок [10].

Шкаралупа має пористу структуру, захищає яйце від мікроорганізмів. Вона містить вуглекислий і фосфорно-кислий кальцій, магній та органічні речовини. Поверхня яйця покрита надшкаралупною плівкою.

Під шкаралупою знаходиться щільна підшкаралупна оболонка і білкова оболонка, які захищають яйце від попадання мікрофлори, проте пропускають гази і водяну пару.

На тупому кінці яйця між шкаралупкою і білковою оболонками розміщена повітряна камера. При зберіганні яєць вона збільшується, оскільки всихає вміст яйця.

Яйця містять багато жиру, який сконцентрований переважно в жовтку у вигляді емульсії. Жир має низьку температуру топлення (34-39 °С) і добре засвоюється організмом людини, оскільки в ньому містяться ненасичені жирні кислоти (олеїнова, архідонова, лінолева та ін.).

На сучасному світовому ринку яєчної продукції присутній цілий ряд продуктів, які поділяються на харчові і нехарчові. Перші призначені для різних галузей харчової промисловості (кондитерської, масложирової, хлібопекарної, м'ясної та ін.), а також для домашнього господарства і суспільного харчування.

Продукти переробки яєць зручні у вживанні, і прогнозуються збільшення їх випуску. Обсяги переробки яєць у різних країнах світу значно коливаються. Так, Японія переробляє 40-45% яєць, США - 30-35%, Західна Європа - 20-25%, Австралія -20%, Південна Америка -- 8-12%, Росія - 7-11%.

Хімічний склад та калорійність яєць сільськогосподарської птиці показано в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9. Хімічний склад та калорійність яєць сільськогосподарської птиці, %

Вид птиці	Вода	Суха речовина, всього	В том числі
			протеїни	жири	вуглеводи	мінеральні речовини
Курі	73,6	26,4	12,8	11,8	1,0	0,8
Індики	73,7	26,3	13,1	11,7	0,7	0,8
Качки	70,1	29,9	13,0	14,5	1,4	1,0
Гуси	70,4	29,6	13,9	13,3	1,3	1,1
Цесарки	72,8	27,2	13,5	12,0	0,8	0,9
Перепілки	74,6	25,4	13,1	11,2	-	1,1

У господарстві збирання яєць проводиться не менше 3 разів на день за допомогою спеціальної системи збору яєць, встановленої у кліткових батареях типу ТБК-4А і ТБК-3А.

Для збирання яєць використовується елеваторна система, яка складається з привідних станцій яйцезбору (по1-й на кожну батарею) і повздовжніх конвеєрів збору яєць, що забезпечують вихід яєць на кінці батареї. Наступні елементи системи - це транспортери поперечного яйцезбору, які здійснюють переміщення яєць у склад, де за допомогою елеватору яйця з усіх ярусів подаються на стіл сортування. Стрічковий транспортер виносить яйця на сортувальний стіл, де проводиться ручний розподіл за категоріями.

Класичним способом обробки є підготовка яєць для вживання у свіжому вигляді. На основі стандарту відбувається вибірка і сортування харчових яєць з урахуванням чистоти, цілісності, стану якості і розміру яєць (сюди включається і маса). Пневматичне укладання яєць при відповідному регулюванні забезпечує невеликий бій і придатна для подачі яєць на високопродуктивне устаткування для овоскопии.

Яйця, що допущені до реалізації, маркують у встановленому порядку: дієтичні яйця маркують червоною, а столові - синьою фарбою, яка дозволена Міністерством охорони здоров'я України; штампом круглої форми, діаметром 12 мм, або овальної форми, розміром 15 х 10 мм. На штампі для дієтичних яєць позначають категорію і дату сортування (число та місяць), а для столових - тільки категорію. Висота цифр на штампі дати сортування - 3 мм, а цифр категорії - 5 мм; категорії дієтичних та столових яєць позначають: добірна - «Д», перша - «1», друга - «2»;·дрібні яйця позначають етикеткою -- «Дрібні».

Сортування яєць здійснюється згідно ДСТУ 5028:2008 (Яйця курячі харчові) вручну по категоріям залежно від маси яйця. На масові категорії розподіляють візуально, порівнюючи розмір зібраних яєць з розмірами муляжів крупних, середніх та мілких яєць. Періодично здійснюють контрольне зважування яєць.

Маркування яєць повинне бути чітким. Можна не маркувати столові яйця, що заготовляють організації і направляють на промислову переробку (яєчний порошок). Яйця пакують у ящики з гофрованого картону або полімерні ящики, місткістю 360 штук, з використанням горбкуватих прокладок і в коробки з полімерних або картонних матеріалів по 6-12 штук. На транспортній тарі роблять напис «Обережно, крихке!», «Верх, не кантувати». На ящик приклеюють етикетку, на якій вказують назву підприємства-постачальника, категорію яєць, кількість штук, дату сортування, відповідність вимогам стандарту, прізвище та ініціали сортувальника.

При поставці яєць у межах району (області) допускається завіряти печаткою (штампом) с лужби ветеринарної медицини документ про якість. При прийманні яєць у кожній категорії можливо не більше 6% яєць, які за масою належать до нижчої категорії.

Чистоту шкаралупи відібраних яєць визначають візуально, запах вмісту яйця - органолептично. Після проведення досліджень яйця з непошкодженою шкаралупою приєднують до партії.

Яйця перевозять усіма видами транспорту відповідно до правил перевезень, чинних на даному виді транспорту. Перевезення яєць водним транспортом здійснюють у рефрижераторних трюмах кораблів.

Дієтичні яйця зберігають при температурі від 0 до +20^оС, вологості 75% - 7 діб, столові - 25 діб; у холодильниках яйця зберігають при температурі від 0 до -2^оС і відносній вологості повітря 85-88% - 120 діб. Яйця з пошкодженою шкаралупою зберігають на птахофабриках при температурі не вище +10^оС і відносній вологості 75% не більше 1 доби.

При температурі -2,5^оС яйця заморожуються і розтріскуються. Перед закладанням на зберігання яйця попередньо охолоджують у спеціальних камерах, де встановлюють температуру на 2-3^оС нижче від температури яєць, і поступово знижують її на 1^оС протягом кожних 2-3 годин.

У камерах зберігання ящики з яйцями складають у штабелі. Норма завантаження - 320 кг на 1 м³ корисної місткості камери.

Не відповідають вимогам чинного стандарту яйця, які мають такі вади:

мала пляма - яйце з однією або декількома нерухомими плямами під шкаралупою, загальним розміром не більше ніж 1/8 поверхні шкаралупи;

с велика пляма - яйце з наявністю плям під шкаралупою загальним розміром більше за 1/8 поверхні всього яйця;

с красюк - яйце з одноманітним рудуватим забарвленням вмісту;

с тік - яйце з пошкодженою шкаралупою і підшкаралупною оболонкою, що зберігається більше однієї доби, не рахуючи дня знесення;

с кров'яна пляма - яйце з наявністю на поверхні жовтка або білка кров'яних включень, які можна виявити під час овоскопії;

с тумак - яйце із зіпсованим вмістом внаслідок дії пліснявих грибків і гнильних бактерій. При овоскопії яйце не прозоре, вміст його має гнильний запах;

с зелена гниль - яйце з білком зеленого кольору і різким неприємним запахом;

с міражне яйце - яйце, взяте з інкубатора як незапліднене;

с запашисте - яйце зі стороннім запахом;

с виливок - яйце з частковим змішуванням жовтка з білком;

с присушка - яйце з присохлим до шкаралупи жовтком.

Птахівниче підприємство ПАТ «Чорнобаївське» Білозерського району Херсонської області працює за незамкненим циклом виробництва, використовує інтенсивну промислову технологію виробництва харчових яєць. Для утримання курей використовують сучасне енергозберігаюче кліткове обладнання, розроблене науково-виробничим об'єднанням ТЕХНА [13].

4. Економічна ефективність виробництва харчових яєць в господарстві

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів і визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, якісна ознака якої відображується у високій результативності використання засобів виробництва і праці. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу. А це має велике значення як для кожного окремого підприємства, так і для всього народного господарства та населення.

Економічна ефективність птахівництва проявляється у збільшенні виробництва в необхідному асортименті та належної якості на душу населення. Однак необхідно не тільки збільшувати обсяг виробництва продукції птахівництва відповідно до зростаючих потреб, а й систематично підвищувати продуктивність праці, знижувати витрати на виробництво кожної одиниці продукції. З цією метою визначають економічну ефективність виробництва окремих видів продукції птахівництва - яєць та м'яса птиці.

В результати проведених досліджень було встановлено, що птиця знаходилась в однакових умовах утримання та годівлі. Птиця кросу «Хай-Лайн коричневий» мала перевагу за показниками кросу «Хай-Лайн W-36». Несучість на середню несучку становить у цього кросу 279,2 шт. яєць, а в кросі «Хай-Лайн коричневий» несучість на середню несучку становила 313,6.

Таким чином крос «Хай-Лайн коричневий» має перевагу в кількості 24,4 шт. яєць, що становить 8,74%.

Нами визначено економічну ефективність виробництва харчових курячих яєць (табл.4.1).

Таблиця 4.1. Економічна ефективність проведених досліджень

Крос	Несучість на середню несучку,шт. яєць	Приріст несучості	Вартість одиниці продукції, грн.	Вартість додаткової продукції, грн.
		шт. яєць	%
«Хай-Лайн W-36»	279,2	24,4	8,74	0,72	17,57
«Хай-Лайн коричневий»	303,6	-	-	0,72	-

Як видно з отриманих результатів розрахунку економічної ефективності по середній реалізаційній ціні одного яйця 0,72 грн. Від однієї несучки кросу «Хай-Лайн коричневий» ми маємо можливість отримати додаткової продукції в обсязі, що в перерахунку на 1000 голів птиці складає 17,57 грн.

Таким чином, аналіз наведених даних свідчить про підвищення економічної ефективності виробництва яєць в господарстві при використанні яєчного кросу «Хай-Лайн коричневий», що є основою для подальшого застосування цього кросу на даному птахівничому виробництві ПАТ «Чорнобаївське». Цей крос значно вигідніше використовувати в порівнянні з кросом «Хай-Лайн W-36».

5. Охорона праці в господарстві

5.1 Аналіз виробничого травматизму в господарстві

Інструкція з охорони праці є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, де за дорученням роботодавця виконуються роботи, трудові чи службові обов'язки [36].

У процесі трудової діяльності робітників ПАТ «Чорнобаївське» Білозерського району Херсонської області можуть призводити до виробничого травматизму різні фізичні чинники. Кількість працівників у господарстві становить 166 осіб. За 2010 - 2012 роки рівень травматизму в даному господарстві не мав постійного характеру і в цей період часу було виявлено 2 нещасних випадки. За період не зафіксовано летальних нещасних випадків. За рахунок важкості травматизму встановлено 17 днів непрацездатності на даному підприємстві.

Динаміка виробничого травматизму за 2010-2012 роки визначається за допомогою 3 коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт частоти

Кч = (Н / П) * 1000 Кч = (2 / 166) * 1000 = 12 (5.1)

де: Н - кількість нещасних випадків;

П - кількість працівників за звітний період;

2. Коефіцієнт важкості

Кв = Дн / (Н - Л) Кв = 17 / 2 = 8,5 (5.2)

де: Дн - дні непрацездатності за лікарняними листами;

Л - кількість летальних випадків за останній рік;

Кврч = Кч * Кв Кврч = 12 * 8,5 = 102 (5.3)

3. Коефіцієнт втрати робочого часу

Динаміка нещасних випадків описана в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Динаміка нещасних випадків і днів непрацездатності за місяцями року ПАТ «Чорнобаївське» Білозерського району

Рік	Показники	Місяці року	Всього
		січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
2010	П	загалом	-	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1
	дн	тварин		7	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	7
2011	П	загалом	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2012	П	загалом	-	-	-	-	-	1	-	-	-	-	-	-	1
	дн	тварин	-	-	-	-	-	10	-	-	-	-	-	-	10

Дані вказують на досить невисокий рівень травматизму в ПАТ «Чорнобаївське» Білозерського району.

Для запобігання , виникненню та поширенню інфекційних хвороб необхідно створити безпечні для здоров'я умов побуту , праці , навчання , відпочинку та інших сфер життя і діяльності людини.

Працівників суб'єктів періодично в процесі роботи проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці [37, 38, 39, 40].

Головною причиною травматизму в господарстві є технічна несправність машин, механізмів, обладнання, пристроїв та інструментів від загальної кількості травматизму на виробництві (табл. 5.2.).

Таблиця 5.2. Головні причини виробничого травматизму за 2010-2012 роки

Причини нещасного випадку	2010-2012 р.
	кількість	%
1	2	3
Конструктивні недоліки машин, механізмів, обладнання, пристроїв та інструментів	-	-
Технічна несправність машин, механізмів, обладнання, пристроїв та інструментів	1	50
Недосконалість технології, порушення технологічного процесу	-	-
Порушення правил техніки безпеки	-	-
Незастосування засобів індивідуального захисту	-	-
Недоліки у навчанні безпеці праці	-	-
Використання працівника не за спеціальністю	-	-
Інші причини	1	50
Всього	2	100

Коефіцієнти виробничого травматизму наведені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3. Коефіцієнти виробничого травматизму

Коефіцієнти виробничого травматизму	2011 р.	Середнє по області	+- до середнього
Коефіцієнт частоти	12	3,2	>375%
Коефіцієнт тяжкості	8,5	2,6	>32,69%
Коефіцієнт втрати робочого часу	102	115	<88,69%
Коефіцієнт втрати	7,6	0,08	<9500

Працювати з птицею у клітках необхідно при зупинених кормороздавачах, механізмах збирання яєць. Мити, дезінфікувати кліткові батареї слід при знеструмленій електричній мережі. Кліткові батареї не повинні мати гострих кутів, а підлога в проходах між клітковими батареями-тріщин і вибоїн [40].

5.2 Санітарно-гігієнічне забезпечення працівників

Для забезпечення працівників на підприємстві споруджені санітарно-гігієнічні приміщення в відповідності з діючими будівельними і санітарними нормами і правилами, нормами технологічного проектування .

Спецодяг, спецвзуття видаються працівникам за встановленими нормами (табл. 5.4.).

Таблиця 5.4. Кількість необхідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працюючих

№ п/п	Професія, посада	Марки спецодягу, спецвзуття, захисних засобів	Термін використання, місяців
1	пташниця	- костюм хлопчатобумажний - натільна білизна - ковпак або косинка - туфлі шкіряні - гумові чоботи шкарпетки Зимовий період куртка ватна	6 6 6 12 5 3 36

Для працюючих жінок передбачені приміщення для особистої гігієни. Також на підприємстві створені всі необхідні умови для дезінфекції, знесилення і прання одягу. Підлога в гардеробній, туалетах, умивальній, душовій кімнатах зроблена з неслизького, вологостійкого матеріалу. В гардеробній кімнаті присутні шафи для окремого зберігання зовнішнього і спец одягів. Кількість вішалок для одягу визначається не більше 5 гачків одного працівника [41].

Інструкції, що діють на птахопідприємстві, розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (НАОП), примірних інструкцій та технологічної документації з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки. їх затверджують роботодавці і вони є обов'язковими для дотримання працівниками певних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві [42, 43].

5.3 Техніка безпеки для працівників складу готової продукції

1. Загальні положення

1.1. Інструкція призначена для робітників, зайнятих на складах готової продукції птахівничих господарств.

1.2. Для виконання робіт які потребують спеціальної теоретичної та практичної підготовки працівники повинні мати відповідні посвідчення та досягти 18-річного віку.

1.3. Під час виконання робіт на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

1.3.1. Фізичні небезпечні і шкідливі фактори:

- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

- знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена вологість повітря;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;

- підвищена напруженість електричного поля;

- відсутність або недостатність природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена яскравість світла;

- знижена контрастність;

- гострі краї, задирки і шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту і

обладнання.

1.3.2. Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори включають такі біологічні об'єкти:

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби,

найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

- макроорганізми.

1.3.3. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- нервово-психічні перевантаження - монотонність праці, емоційні

перевантаження;

- фізичні перевантаження - статичні, динамічні.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Робота для працівників на складах готової продукції птахівничих господарств.

2.1.1. Надіньте спецодяг. Не переодягайтесь поблизу рухомих деталей і механізмів машин і обладнання.

2.1.2. Включіть освітлення,переконайтеся, що робоче місце освітлене.

2.1.3. Огляньте робоче місце. Впевніться, що підлога на робочому місці чиста, суха, не слизька, без вибоїн, набитих дощок (планок), цвяхів, що стримлять тощо.

2.1.4. Впевніться у справності пускового обладнання та контрольно- вимірювальних приладів.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Робота для працівників на складах готової продукції птахівничих господарств.

3.1.1. Під час виконання технологічних операцій будьте обережні, запобігайте травмування рук.

3.1.2. Включення приводу технологічного або вентиляційно-опалювального обладнання проводьте через 1-2 хвилини після подання попереджувального сигналу, переконавшись в безпеці інших працюючих.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.1. При нещасному випадку, отруєнні, захворюванні надайте першу допомогу, повідомте керівника робіт і, при необхідності, відправте потерпілого у медичний заклад або викличте швидку допомогу.

4.2. Негайно вимкніть електроустановку, обладнання і повідомте керівника робіт при:

- аварії, пожежі, припиненні подачі палива, електроенергії;

- порушенні ізоляції електропроводу, кабелю;

- обриву проводу заземлення (занулення);

- відчутті електричного струму на обладнанні, появі незвичного шуму, вібрації, запаху горілого тощо.

4.3. При порушенні стійкості штабелю тари негайно зробіть перекладку. Не залишайте штабель в небезпечному стані.

Прийміть заходи по усуненню несправностей, замініть засоби індивідуального захисту, відправте потерпілого в медичний заклад.

4.4. При відключенні електроенергії в темний час доби використовуйте електричні ліхтарі. Не використовуйте ліхтарі та стеаринові свічки без пожежозахисних корпусів.

4.5. При виникненні пожежі подайте сигнал пожежної небезпеки, негайно повідомте про це керівника робіт, пожежну частину і приступіть до гасіння пожежі наявними засобами (вогнегасниками, сухим піском тощо), виключіть всі електрифіковані установки та обладнання.

4.6. Припиніть гасіння пожежі та евакуацію матеріальних цінностей при виникненні загрози обвалу перекриття стелі, інших конструкційних частин приміщення або отруєнні газами.

4.7. У випадку загорання одягу зірвіть його і погасіть: при охопленні вогнем більшої частини одягу заверніть людину (тільки не з головою) у тканину і погасіть вогонь. Потерпілому надайте першу (долікарську) допомогу і відправте у медичний заклад.

4.8. При ураженні електричним струмом як можна швидше звільніть потерпілого від його дії, тому що тривалість дії струму визначає тяжкість травмування. Для цього швидко вимкніть рубильником ту частину електроустановки, до якої торкається потерпілий.

4.9. Якщо потерпілий знаходиться на висоті і вимикання електроустановки від джерела живлення може привести до його падіння, вживіть заходів, щоб запобігти падінню потерпілого. Для цього швидко підніміться до потерпілого і ланцюгом пристебніть його до опори або придержіть від падіння, не торкаючись відкритих ділянок тіла потерпілого.

5. Відповідальність за порушення правил

Посадові особи та працівники суб'єктів господарювання несуть персональну відповідальність за порушення вимог цих Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством, відповідно до статті 92 Конституції України [44].

6. Цивільний захист

6.1 Заходи захисту в птахівництві у надзвичайних ситуаціях

Організація заходів захисту сільськогосподарських тварин у надзвичайних умовах покладається на службу захисту тварин ЦЗ, керівників, спеціалістів і власників господарств, які мають тварин [45].

Основними способами захисту сільськогосподарських тварин від уражуючи факторів надзвичайних ситуацій є: укриття тварин у спеціально підготовлених (герметизованих) приміщеннях; евакуація тварин із небезпечних зон; застосування заходів індивідуального захисту органів дихання і травлення; специфічна профілактика інфекційних хвороб тварин, застосування антидот них засобів і протекторів; проведення у тваринництві заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій мирного або воєнного часу.

Для підтримання постійної готовності господарств до своєчасного і ефективного захисту тварин у надзвичайних ситуаціях основні заходи служби захисту тварин ЦЗ повинні проводитися постійно у мирний час у звичайних виробничих умовах.

6.2 Місцезнаходження ПАТ «Чорнобаївське» відносно можливих осередків виникнення надзвичайних ситуацій

ПАТ «Чорнобаївське» розташоване в західній частині Білозерського району за 5 км від обласного центру м. Херсона на автомобільній трасі міжнародного значення Ростов-Одеса. До річкового і морських портів - 10 км, до залізничного 7 км.

При визначенні надзвичайної ситуації заходи захисту сільськогосподарських тварин повинні бути спрямовані на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації.

З цією метою проводять розвідку і визначення меж зони ураження або стихійного лиха; невідкладні рятувальні роботи (при можливості і необхідності тварин вивозять або виводять); дозиметричний і лабораторний контроль зараженості об'єктів ветеринарного нагляду радіоактивними і хімічними речовинами, біологічними засобами; знезаражування сільськогосподарської продукції; ветеринарну обробку уражених тварин, надання їм першої лікувальної допомоги; знезаражування тваринницьких приміщень та інших місць перебування тварин; експертизу продуктів тваринного походження; охоронно-карантинні заходи; поховання або утилізацію трупів; розробку технологій переробки продукції тваринництва на місцях та збереження її; розробку необхідних рекомендацій ведення тваринництва у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

6.3 Характеристика птахівничих приміщень (з урахуванням потреб ЦЗ), наявність поголів'я птахів

Розміщення птахівницьких приміщень здійснюється з обліком санітарно-захисних зон, необхідних для відділення їх від житлової забудови. Розмір такої зони складає не менш 300 м. Зону розміщення батьківської стад звичайно ділять на під зони з розривом між ними близько 60 м. У підзоні зосереджують поголів'я до 50 тис. несучок.

У промисловому птахівництві був період, коли настійно рекомендували будівництво без віконних пташників, що полегшують створення диференційованого світлового дня електроосвітлювачами. Ріст цін на електроенергію й інші видаткові матеріали став переконливим аргументом помилковості такого вибору - відмови від використання сонячного світла. У зв'язку з цим у пташниках може мати місце як традиційний пристрій вікон, так і сполучення варіантів спрямованої передачі сонячного світла до «споживача» - птахові (у годівниці й поїлки), в тім числі використання світловодів [45].

Захисні властивості приміщень від радіоактивних випромінювань оцінюються коефіцієнтом ослаблення радіації (К_з-коефіцієнт захисту) який показує у скільки разів доза опромінення всередині приміщення менше дози, отриманої на відкритій місцевості (табл. 6.1.).

Таблиця 6.1. Захисні властивості приміщень (у середньому, разів)

Птахівничі приміщення	Коефіцієнт ослаблення радіації (Кз)
	без герметизації	після герметизації
Цегляні	10-12	20-35
Залізобетонні	10-20	30-60
Пиляний камінь (ракушняк)	18-11	15-25

Пташник обладнаний технічними засобами для забезпечення заданого режиму мікроклімату, у т.ч. диференційованого світлового режиму, і комплектом клітинного встаткування з механізацією й автоматизацією основних технологічних процесів, виробництвом і збором інкубаційних яєць. Підлога пташника має бетонне покриття, стійке до впливу агресивних середовищ, у т.ч. дезінфікуючих.

Не дозволено вхід у виробничі зони сторонніх осіб, а також в'їзд будь-якого виду транспорту, не пов'язаних з обслуговуванням підприємства.

Температура внутрішніх поверхонь приміщень (стіни, підлога, стеля), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його захисних обладнань (екранів і т. ін.) не повинна виходити за межі допустимих величин температури повітря [46].

На підприємстві приміщення, обладнані відповідно вимогам щодо діяльності фахівців ветеринарної медицини України, забезпечувати проведення виробничого контролювання санітарно-гігієнічних показників продукції на всіх етапах її виробництва і обігу у встановленому порядку.

Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3⁰C для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни - виходити за межі допустимих температур для даної категорії роботи, вказаних в табл. 6.2.

Таблиця 6.2. Допустимі показники мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень

Вид тварин	Температура (град.)	Відносна вологість, %	Склад повітря
			вуглекислий газ, %	аміак, мг/м3	окис вуглецю, мг/м3
Кури-несучки	18-24	60-70	0,18-0,20	0,001-0,005	0,05

Від житлової забудови птахопереробні підприємства відокремлюються санітарно-захисними зонами відповідно щодо вимог санітарних норм.

Розташування будівель і споруджень на території підприємства забезпечує можливість переміщення без перетинання шляхів транспортування птиці, продовольчої сировини, готової продукції і відходів виробництва.

Розташування виробничих цехів, ділянок, відділень, допоміжних, складських приміщень забезпечує не тільки потоковість і послідовність технологічних процесів, але і можливість проведення ветеринарно-санітарного контролювання.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.

6.4 Організація годівлі птиці в умовах надзвичайної ситуації