Статистичний аналіз ринку продукції зерна в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

на тему: Статистичний аналіз ринку продукції зерна в Україні

Зміст

Вступ

1. Методологічні аспекти статистичного аналізу ринку зерна

2. Статистичний аналіз попиту та пропозиції на ринку зерна України

3. Перспективи виробництва зерна в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність дослідження. Виробництво зернових культур є стратегічною галуззю економіки України. Зерно - це основа стабільності продовольчого ринку, тому питання виробництва зернових культур є надзвичайно актуальним, особливо в умовах глобальної продовольчої кризи.

Виробництво зернових культур традиційно займало лідируючі позиції в структурі всієї продукції рослинництва та загалом усього сільськогосподарського виробництва в Україні.

Виробництво зернових культур знаходиться у прямій функціональній залежності від величини засіяних площ та урожайності. Основні показники, що характеризують технічну ефективність зернового сектору нашої держави, а саме, урожайність, обсяги та структура посівних та збиральних площ характеризуються своєю нестабільністю у часі.

Протягом останніх років у структурі валової продукції сільського господарства зернові культури в середньому сформували 18% загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. Сьогодні на ринку зерна однією з ключових проблем є нестабільність пропозиції, що зі свого боку зумовлюється значними коливаннями у валових зборах. В останні роки відхилення у рівнях виробництва зерна між мінімальним та максимальним їх значеннями становили 2,5 раза.

Дослідженню питань розвитку світового й вітчизняного зернового підкомплексу та ринку зерна присвячено праці вчених-економістів: В.Г. Андрійчука, В.Р. Боєва, М.О. Борхунова , П.І. Гайдуцького, В.М. Гейця, О.В. Захарчука, С.М. Кваші, І.В. Кобути, М.Г. Лобаса, І.І. Лукінова, В.В. Милосердова, З.П. Ніколаєвої, Б.Й. Пасхавера, В.Ю. Протасова, П.Т. Саблука, В.Ф. Сайка, В.П.Ситника, О.О. Сторожука, О.М. Шпичака та ін.

Віддаючи належне напрацюванням вчених-економістів з питань функціонування та розвитку ринку зерна слід зауважити, що для вітчизняної статистики цей об'єкт залишається малодослідженим. В зв'язку з цим важливими завданнями є проведення комплексного статистичного аналізу та встановлення закономірностей формування пропозиції на ринку зерна і прогнозування подальшого його розвитку.

Метою даної роботи є надання статистичної оцінки динаміки виробництва зернових та формування пропозиції на вітчизняному ринку зерна.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

1) Визначаються методологічні аспекти статистичного аналізу ринку зерна;

2) Проводиться статистичний аналіз попиту та пропозиції на ринку зерна України;

3) Досліджуються перспективи виробництва зерна в Україні.

Об'єктом дослідження виступали зернові баланси національного рівня «Попиту і пропозиції».

Методика дослідження. У процесі дослідження використані наступні загальнонаукові методи: порівняння, узагальнення, моделювання; а також економіко-статистичні: графічний, табличний, кореляційно-регресійний, вивчення динаміки та інші.

1. Методологічні аспекти статистичного аналізу ринку зерна

Ринок зерна визначено як економічну систему, в якій поєднуються всі елементи процесу обміну та створюються умови для подальшого процесу відтворення в зерновому господарстві. Будучи складовою ринку товарів, ринок зерна своєю чергою поділяється на локальні ринки: продовольче зерно, яке використовується для переробки та виготовлення харчових продуктів; зерно технічного призначення - для промислової переробки; фуражне - для годівлі худоби та птиці, згідно законодавства.

На ринку зерна згідно із законодавством взаємодіють: суб'єкти виробництва та зберігання зерна, акредитовані товарні біржі, суб'єкти державних заставних закупівель зерна, фонд аграрних страхових субсидій України та інші суб'єкти державного регулювання ринку, страхування сільськогосподарської продукції. Основними його параметрами є попит, пропозиція, потужність та місткість ринку, ціна на зерно, рівновага та кон'юнктура.

На ринок зерна впливають безліч взаємопов'язаних зовнішніх та внутрішні факторів. З врахуванням специфіки функціонування ринку, в дисертації доповнено видову класифікацію факторів (демографічні, економічні, природно-кліматичні, політико-правові, науково-технічні, соціально-культурні) складовими ринкової інфраструктури.

З-поміж елементів ринкової інфраструктури передусім виокремлюють матеріально-технічний потенціал, що використовується для зберігання, транспортування та продажу зерна, допоміжні служби, трудовий контингент та виробничу матеріальну базу. Не менш важливими виявляються організаційні елементи ринкової інфраструктури: оптові продовольчі ринки, агроторгові доми, товарні біржі, аукціони, виставки, ярмарки, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кредитні спілки, страхові компанії, дорадчі служби, служби цінового моніторингу та інші відіграють важливу роль у формуванні ціни та стабільному функціонуванні самого ринку зерна. Особлива роль у функціонуванні інфраструктури ринку зерна належить консультаційно-інформаційному елементу: обслуговуванню службами цінового моніторингу і регіональними інформаційно-консультативними центрами, дорадчими службами, науково-методичними центрами аграрної науки. Головною метою статистичного вивчення ринку зерна є отримання інформації щодо його функціонування та розвитку, інформаційно-аналітичне забезпечення державних та бізнесових структур, в обов'язки яких входить пряме або опосередковане регулювання ринку, контроль за параметрами його розвитку, розробка та впровадження в життя соціально-економічної політики.

Джерелом первинної інформації щодо стану ринку зерна є статистична звітність: ф. № 16-сг “Баланс зерна”, ф. № 21-заг “Звіт про реалізацію зерна” , ф. № 29-сг “Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур”, ф. № 7-сг. “Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб”, ф. № Б-2 “Зведення про продаж і ціни сільгосппродуктів і худоби господарствами, селянами і іншими громадянами”, ф. № 6 “Обчислення індексів цін і продажу на міських ринках”. Базовим інструментом інформаційно-методичного забезпечення аналізу ринку зерна є зерновий баланс. В Україні баланси зерна розробляються на регіональному та державному рівні. Вони об'єднують систему показників, що характеризують джерела формування ресурсів основних видів зернових культур і напрями їх використання. Балансове рівняння має вигляд:

запаси на поч.р.+виробництво+імпорт=споживання+експорт+запаси на кін.р.

Отже, зернові баланси характеризують зміни, що відбулися у структурі пропозиції та споживання, рух зерна та залишки на кінець року, які визначають рівень продовольчої безпеки в країні.

2. Статистичний аналіз попиту та пропозиції на ринку зерна України

Зерновому господарству країни властиві постійні коливання показників посівних та збиральних площ, валового збору та врожайності.

Упродовж останніх п'яти років Україна зміцнила свої позиції на міжнародному аграрному ринку та впевнено перебуває в світовій десятці виробників зерна

За прогнозами Мінагропроду, врожаю зерна 2014 року, враховуючи анексію Криму і військові дії на території Донбасу, Україна зібрала 64,4 млн т. Це при тому, що торік за більш стабільної економічної та політичної ситуації валовий збір зерна досяг 63,1 млн т. У загальному виробництві домінуватиме кукурудза. Цьогоріч обсяг її вирощування прогнозується у межах 30 млн т, тоді як в минулому році майже досягав 31 млн.

Разом з тим, площа збирання врожаю становить 14,7 млн га, що значно менше торішнього. Різниця припадає на територію окупованого Криму, а також окремі райони Донецької та Луганської областей, де збір врожаю неможливий.

У свою чергу, Держстатслужба оприлюднила на власному сайті звіт про хід збирання врожаю сільськогосподарських культур, за яким станом на 1 жовтня поточного року було зібрано 43,5 млн т зерна з площі 11,4 млн га за середньої урожайності 38,2 ц/га.

Найбільше було зібрано пшениці, а саме 24,9 млн т, ячменю -- 9,4 млн т, кукурудзи -- 7 млн т. Загалом, якщо темпи збирання врожаю зберігалися на рівні минулого року, то обсяги вирощування зерна перевищили торішні на 15%, а врожайність зросла на 4,7 ц/га (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка виробництва зерна в Україні

Джерело: Держстатслужба України

На цю ж дату у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, було в наявності 23,4 млн т зерна (на 26% більше проти 2013 року). Так, залишки пшениці становили 13,6 млн т, ячменю -- 3,4, кукурудзи -- 4,8 млн т. Безпосередньо у сільськогосподарських підприємствах зберігалося 14,6 млн т зерна, що на 29% більше минулорічного.

Попередні прогнози профільного міністерства щодо збирання зерна не перевищували 60 млн т. Таку ж цифру озвучує Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Навіть за такого фактичного валового виробництва зерна його вистачить для внутрішніх потреб та експорту на зовнішні ринки.

Споживання зерна поділяється на дві складові: внутрішнє споживанням та зовнішнє (експорт). Внутрішнє споживання зерна є визначальною складовою в балансі попиту та пропозиції (близько 75% загального обсягу), воно безпосередньо визначає рівень забезпечення населення хлібом та хлібопродуктами (крупами, макаронними виробами) і опосередковано продуктами тваринництва.

Вітчизняний внутрішній ринок насичений зерном. Річна норма споживання продуктів переробки зерна на душу населення торік становила 108,4 кг, що на 7% перевищує її раціональні показники. Ситуація поточного року мало чим відрізнятиметься від попереднього.

Рис. 1. Структура внутрішнього використання зерна

Джерело: Держстатслужба України

Оскільки внутрішні потреби країни в зерні щороку становлять у межах 29 млн т, то збільшення загального його виробництва впливає на зростання експортного потенціалу.

Враховуючи перехідні запаси зерна початку нового маркетингового року (6,9 млн т), можливий імпорт до 240 тис. т, загальна пропозиція зерна на внутрішньому ринку у 2014-2015 МР становитиме 71 млн т. При цьому для задоволення внутрішніх потреб необхідно близько 27,4 млн т, у тому числі продовольче споживання понад 6,6 млн т, насіннєвий фонд -- 3 млн т, потреби тваринництва -- 16,3 млн т, нехарчової переробки -- до 1,5 млн т. Крім цього, можливі втрати оцінюються у межах 1,6 млн т.

За даними профільного міністерства, Україна експортувала у 2015/16 МР майже 39,5 млн т зерна, що на 13,5% перевищує попередній період. Зокрема, експорт пшениці становив 17,4 млн т, кукурудзи -- 17,39, ячменю -- 4,4 млн т, інших зернових культур -- 256 тис. т. Поточного сезону прогнозується доведення обсягів експорту до 41 млн т. Проте наразі необхідно подбати про забезпечення внутрішніх потреб, зокрема в продовольчому зерні, щоб уникати впродовж маркетингового року безпідставного підвищення цін.

Таким чином буде встановлено новий рекорд із продажу українського зерна на світовому ринку (рис.1).

Рис. 2. Прогноз експорту пшениці

У зовнішніх продажах поступово зростає частка зернопродуктів.

Так, за даними офіційної статистики, за перші сім місяців 2016 року обсяги експорту круп та гранул із продукції зернопереробки досягли 17,1 тис. т (5,1 млн дол.), що на третину перевищує аналогічний період минулого року. Головними споживачами українських круп стали Єгипет, Ізраїль і Білорусь. До того ж квота 2016 року на постачання ячмінної крупи та борошна до країн ЄС в обсязі 6,3 тис. т була вичерпана за три місяці. На думку вітчизняних експертів аграрного ринку, подальше нарощування експорту і можливе збільшення квот на постачання до Євросоюзу продуктів переробки зерна сприятиме збільшенню в Україні виробництва продукції з доданою вартістю.

Рис.3. Прогноз експорту кукурудзи

За п'ять останніх років вдалося розширити канали збуту української агропродукції на світовому ринку та переконати міжнародних партнерів у надійності виконання контрактних зобов'язань. Тож довіра до України як аграрного партнера в подальшому сприятиме розвитку внутрішнього виробництва зерна та продуктів його переробки.

3. Перспективи ринку зерна в Україні

Незважаючи на політичну та економічну ситуацію, Україна демонструє стабільні обсяги виробництва зерна. Більше того, у світових споживачів українського зерна виникали побоювання того, що Україна не зможе забезпечити поставки зерна на рівні минулого сезону. Проте ці побоювання були даремними. Експорт зерна на зовнішні ринки не просто досягне обсягів минулого року, а навіть перевищить їх. Якщо торік зернотрейдери експортували 32 млн т, то нинішнього сезону зовнішні продажі можуть перевищити 35 млн т.

Підтвердженням стабільного виробництва зерна є проведення посівної кампанії. За даними Держстатслужби, станом на 1 жовтня поточного року аграрії посіяли озимі на зерно та зелений корм, включаючи ріпак, під урожай 2015 року на площі 4,24 млн га, що в 1,5 разу перевищує відповідний рівень 2013-го. До того ж, зернових на зерно посіяно З,4 млн га, що в 1,7 разу більше. Профільне міністерство не прогнозує суттєвого зменшення посівів як озимих, так і ярих культур порівняно з минулою посівною кампанією, тож і врожаї зерна не будуть меншими середньостатистичного рівня п'яти останніх років.

Разом з тим, для досягнення високих стабільних урожаїв в Україні необхідно розв'язати проблеми виробничого, організаційного та економічного характеру.

По-перше, модернізувати технічний парк, запровадити енергозберігаючі технології. Тобто зменшувати виробничі витрати та підвищувати врожайність зерна через застосування сучасної техніки, сільськогосподарських машин та обладнання, а також шляхом використання нових передових технологій.

По-друге, розвивати інфраструктуру ринку зерна. Збільшення валового виробництва потребує розширення потужностей складського господарства, які мають відповідати одночасному зберіганню щонайменше 50% врожаю. Наявність потужності зі зберігання зерна не відповідають потребам ринку. Це впливає на низький рівень конкуренції на ринку складських послуг та, як наслідок, зростання витрат на реалізацію продукції.

По-третє, встановити на ринку зерна зрозумілі та постійні правила гри для суб'єктів господарювання. Виробники та переробники зерна, зернотрейдери мають заздалегідь розробляти власну виробничу та ринкову програми через планування обсягів виробництва продукції, укладення довгострокових договорів та плануванні доходів.

Ці проблеми можуть вирішуватися за участі держави через подальшу підтримку цільових програм, зокрема здешевлення банківських кредитів, відшкодування витрат на придбання складної техніки, проведення інтервенційних закупівель тощо. До того ж, суб'єкти господарювання через громадські об'єднання повинні відстоювати власні інтереси.

Висновки

Зерно - це джерело не тільки хлібобулочних виробів, але й кормова база для виробництва тваринницької продукції, а також сировина для переробної промисловості.

Ринок зерна - це економічна система, в якій поєднуються всі елементи процесу обміну та створюються умови для подальшого процесу відтворення в зерновому господарстві.

Ринок зерна є однією з складових ринку товарів, згідно закону, він поділяється на локальні ринки - ринки окремих товарів: продовольче зерно, яке використовується для переробки та виготовлення харчових продуктів, зерно технічного призначення - для промислової переробки, фуражне - для годівлі худоби та птиці.

В аналітичній роботі з'ясовано, що основними характеристиками ринку зерна є попит, пропозиція, потужність та місткість ринку, ціна на зерно, рівновага та кон'юнктура.

Суб'єктами на ринку зерна виступають: суб'єкти виробництва та зберігання, державних заставних закупівель зерна, акредитовані товарні біржі, фонд аграрних страхових субсидій України та інші суб'єкти державного регулювання ринку, страхування сільськогосподарської продукції. зерно ринок експорт статистична оцінка

Як свідчать результати аналізу, Україна має достатній потенціал збільшення потужностей внутрішнього ринку зерна за рахунок доведення середньодушового споживання до раціональних норм та значний експортний потенціал. Незважаючи на обмеження обсягів експорту зерна в Європу, Україна посідає позиції лідера по поставках в Туніс, Іспанію, Саудівську Аравію, Йорданію та країни Далекого Сходу.

Ключовою проблемою подальшого функціонування та розвитку ринку зерна залишається нарощування темпів виробництва. У зв'язку з цим головним завданням є підвищення інтенсивного показника продуктивності зернового гектара - урожайності зернових, що неодмінно сприятиме стійкості та стабільності зернового виробництва.

Виробництво зернових культур знаходиться у прямій функціональній залежності від величини засіяних площ та урожайності. Основні показники, що характеризують технічну ефективність зернового сектору нашої держави, а саме, урожайність, обсяги та структура посівних та збиральних площ характеризуються своєю нестабільністю у часі.

Протягом останніх років збільшення обсягів виробництва зерна відбувається переважно за рахунок екстенсивного фактору - розширення посівних площ. У цілому стан розвитку зернової галузі не відповідає національним інтересам.

До основних причин, що стримують вітчизняного товаровиробника нарощувати потужності зернового виробництва, слід віднести: високий рівень собівартості, низький рівень рентабельності та нестабільність цін.

У сфері зовнішньої торгівлі зерном насамперед необхідно сформувати сталу державну політику щодо підвищення ефективності експортних операцій та сприяти розвитку ринкової інфраструктури з урахуванням мікро- та макроекономічної умов розвитку виробництва. Для цього необхідно захистити вітчизняного товаровиробника; прискорити розвиток національного ринку зерна та продуктів його переробки; стимулювати нарощування темпів виробництва для підвищення експортних можливостей без обмеження інтересів внутрішнього ринку.

Список використаних джерел

1. Довгенко Я.О. Ринок зерна як об'єкт статистичного дослідження /Я. О. Довгенко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. - Харків. - 2007. - Вип. 64. - С. 52-57 (0,38 д.а.).

2. Довгенко Я.О. Статистична характеристика ринку зерна України /Я. О. Довгенко // Зб. наук. праць Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. - Кіровоград. - 2007. - вип. 11. - С. 129-132 (0,5 д.а.).

3. Довгенко Я.О. Методологічне обґрунтування балансу зерна як дієвого механізму функціонування зернового ринку /Я. О. Довгенко // Зб. наук. праць Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. - Кіровоград. - 2009. - Вип.. 15. - С. 374-379 (0,74 д.а.).

4. Довгенко Я.О. Статистичний аналіз ринку зерна: проблеми та перспективи /Я. О. Довгенко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницький. - 2007. - № 6(98). - Т.1. - С. 116-118 (0,24 д.а.).

5. Сільське господарство України: стат. щоріч. за 2011-2016 рік / Держкомстат України. -К., 2016. -386 с.

Размещено на Allbest.ru