Папіломатоз вим’я у корови (papillomatoza uberis)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

КАФЕДРА ХІРУРГІЇ ТА АКУШЕРСТВА

Курсова робота з практичного акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин

Тема: «Папіломатоз вим'я у корови (papillomatoza uberis)»

Куратор: студентка 3 курсу 3 групи

Чергінець Марина Миколаївна

Початок курації: 03.10.2016

Закінчення: 10.10.2016

Керівник : Довгопол В.Ф., доцент, кандидат ветеринарних наук

Полтава - 2016

1. Реєстрація (Registratio)

Вид тварини - велика рогата худоба; стать - корова; кличка - Глашка; порода - Українська чорно-ряба; масть - чорно-ряба; вік - 3,5 роки; маса тіла - 450 кг.

Корова належить СФГ «Восход» вул. Щорса, 31, с. Чапаєве, Чутівського району, Полтавської області.

Початок лікування - 03.10.2016

Кінець лікування - 10.10.2016

2. Анамнез (Anamnesis)

Anamnesis vitae:

Корова утримується у СФГ «Восход», яке знаходиться по вул. Щорса, 31, с. Чапаєве, Чутівського району, Полтавської області.

Господарство має добре розвинену дорожню сітку з твердим покриттям. Внутрішньогосподарські дороги також мають тверде покриття, що зв'язують всі виробничі підрозділи.

Землі господарства розташовані на рівнинній місцевості лісостепової зони області. Серед ґрунтів господарства найбільш поширені - чорноземи. Вони є досить врожайними, і забезпечують необхідними сільськогосподарськими культурами, що вирощуються в даній зоні. Місцевість характеризується помірно-континентальним кліматом.

Територія господарства огороджена, на в'їзді розташований дезбар'єр - бетонна ванна на ширину в'їздних воріт, заповнена 3 %-вим розчином каустичної соди. На території ферми нараховується 6 будівель, з них - 2 корівника, 1 телятник, приміщення для зберігання кормів, пункт штучного осіменіння, родильне приміщення. Крім того є вигульні майданчики, вагова, літні табори, дві силосні ями, майстерня, приміщення для обслуговуючого персоналу, туалет.

У приміщеннях тварин утримують у зимово-стійловий період, що складає в середньому 6-7 місяців, а решту часу року - в літніх таборах, на пасовищах.

Ділянка землі під тваринницькими приміщеннями суха, рівна, добре освітлюється сонцем, захищена від холодних вітрів, вільна від збудників ґрунтових інфекційних захворювань. Тваринницькі будівлі розміщені нижче від водозабірних споруд і вище від ізоляторів, гноєсховищ, місць стікання стічних вод.

Приміщення сухі, світлі, теплі, зручні для відпочинку тварин та їх використання. У будівлях природна вентиляція з припливно-витяжними вентиляційними обладнаннями. Кожна вентиляційне обладнання має труби для припливу свіжого повітря, а також витяжні - для видалення повітря, насиченого водяною парою й шкідливими газами.

Гній із тваринницького приміщення видаляють механічними засобами з подальшим транспортуванням його в гноєсховище.

В зимовий період для корів використовують прив`язне утримання. Годують та напувають ВРХ у стійлах. Стійла обладнані ланцюговою прив'яззю. Доїння корів проходить на місці утримання та здійснюється доїльними апаратами 2 рази на добу.

Телят до 1 року утримують групами на глибокій підстилці в секціях, в яких знаходяться годівниці та поїлки. Новонароджених телят випоюють у клітках.

У тваринницькому приміщенні господарства обладнані родильні відділення. При в ході в приміщення лежить дезінфекційний килимок, який заправляється 2-5 % розчином хлорного вапна. Також проводиться прибирання приміщення від сечі, калу, підстилки, а також навколишньої території. Прибирання здійснюється механічним способом, при цьому використовуються мітли, віники, щітки, мило, миючі та дезінфікуючі засоби.

Пункт штучного осіменіння знаходиться в окремій будівлі.

Тваринницька галузь СФГ «Восход» включає два напрямки:

- виробництво молока;

- відгодівля бичків та вибракуваних тварин на м'ясо.

Господарство є благополучним щодо інфекційних хвороб тварин, карантин не встановлювався.

В приміщеннях за планом проводять дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію.

Крім того є природні пасовища. Сіно заготовляється на площах, зайнятих еспарцетом та однолітніми травами. Виділені 270 га під багаторічні та багаторічні трави забезпечують заготівлю сіна в достатній кількості. Сто гектар ріллі, відведеної під вирощування кукурудзи на силос і зелений корм, недостатні для забезпечення господарства даною сировиною в необхідній кількості.

У зимовий період СФГ «Восход» забезпечене кормами: грубими - на 92 %, у тому числі сіном - на 70 %; соковитими - на 61 %, у тому числі силосом - на 48%; концентратами - на 80 %.

Дане господарство неблагополучне з трихофітії та паразитарних хвороб, зокрема фасціольозу великої рогатої худоби.

Серед захворюваннь незаразної етіології в СФГ «Восход» в останні роки реєструвалися наступні: папіломатоз вим'я у корів, післяродове залежування, пневмонія, диспепсія новонароджених телят.

Anamnesis morbi:

У досліджуваної корови на шкірі дійок помітно бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів. Добовий надій зменшений. При доїнні корови спостерігається болючість, тварина непокоїться.

3. Визначення стану хворої тварини на час власного дослідження (Status praesens universalis)

3.1 Загальне дослідження

Температура тла корови (T): 38,0 °С; частота пульсу (П): 57 уд./хв.;

дихання (Д): 21 дих. рухів за 1 хв.

Корова середньої вгодованості, конституція міцна, положення фізіологічне, природне.

Кон'юнктива без видимих пошкоджень, рожевого кольору, помірно волога. Слизові оболонки рота та носа цілісні, рожевого кольору, помірно вологі.

Шерстний покрив густий, рівномірно вкриває тіло корови, добре фіксується у волосяних цибулинах; шкіра груба, еластичність знижена, сіро-рожевого кольору, специфічного запаху.

На шкірі дійок у корови виявлено бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів. У деяких з них помітно порушення їх цілісності, в цих ділянках спостерігається запальний процес - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури. Добовий надій зменшений. При доїнні корови спостерігається болючість, тварина непокоїться.

Підщелепові, передлопаткові та лімфовузли колінної складки овальної форми, пружньої консистенції, з гладенькою поверхнею, рухливі, незбільшені, неболючі, місцева температура не підвищена. Надвим'яні лімфатичні вузли овальної форми, пружньої консистенції, гладенькі, рухливі, неболючі, місцева температура в межах норми.

3.2 Спеціальне дослідження

3.2.1 Дослідження серцево-судинної системи

При огляді видимих ознак порушення діяльності серцево-судинної системи у корови не виявлено.

Серцевий поштовх помірної сили, ритмічний, симетричний, відчувається зліва у 5-му, справа - у 4-му міжреберних проміжках.

При аускультації перший тон серця сильніший, довший за тембром, на кінці протяжний. Другий тон серця коротший, високий, чіткий, на кінці обривистий. Патологічні шуми відсутні.

Артеріальний пульс ритмічний, складає 57 скорочень за 1 хвилину. Венний пульс негативний.

3.2.2 Дослідження органів дихання

При зовнішньому огляді тварини ознак порушення роботи органів дихання не виявлено.

Грудна клітка правильної конфігурації, округла, симетрична. Частота дихальних рухів становить 21 дих. рух. за 1 хв.

Дихання змішаного типу, кашель, задишка, патологічні шуми не виявлені.

3.2.3 Дослідження органів травлення

При зовнішньому огляді корови порушення розладу роботи органів травлення не виявлено.

Прийом корму та води не порушений; ковтання не порушене, вільне, неболюче, прохідність глотки та стравоходу не порушена.

Живіт бочкоподібної форми, симетричний, черевні м'язи мають помірний тонус. При пальпації неболючий, місцева температура не підвищена. Скорочення рубця - 2 рази за 1 хвилину. При його аускультації виявлено шум булькання рідини. При аускультації кишечника - шум тертя.

Кількість актів дефекації - 2 рази за 3 години, поза тварини при цьому природня, фізіологічна. Кал специфічного запаху, кашоподібної консистенції, коричневого кольору, без сторонніх домішок (слизу, крові).

3.2.4 Дослідження органів сечостатевої системи

При зовнішньому огляді корови, ознак порушення роботи сечостатевої системи не виявлено.

Сечовипускання не порушене, фізіологічне, частота - 3 рази надобу, болючість відсутня, сеча виділяється струменем, водянистої консистенції, жовтого кольору, специфічного запаху, без сторонніх домішок. Вагінальне та ректальне дослідження нами не проводилося.

3.2.5 Дослідження молочної залози

Вим'я корови не збільшене, симетричне з лівого та правого боку, не болюче, місцева температура не підвищена, має м'яку консистенцію.

На шкірі дійок у корови помітно бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів. У деяких з них помітно порушення їх цілісності, в цих ділянках спостерігається запальний процес - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури. Добовий надій зменшений. При доїнні корови спостерігається болючість, тварина непокоїться.

3.2.6 Дослідження нервової системи

Череп та хребет тварини цілісні, правильної форми та конфігурації, кісткова тканина міцна, без порушень, місцева температура не підвишена, болючість не виявлена. Корова добре реагує на зовнішні подразники, рефлекси збережені. Тактильна та больова чутливість не порушені. Темперамент корови - врівноважений, спокійний.

4. Дослідження зони ураження ( Status localis)

На шкірі дійок у корови помітно бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів. У деяких з них помітно порушення їх цілісності, в цих ділянках спостерігається запальний процес - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури. Добовий надій зменшений. При доїнні корови спостерігається болючість, тварина непокоїться.

При цьому, вим'я корови не збільшене, симетричне з лівого та правого боку, не болюче, місцева температура не підвищена, має м'яку консистенцію.

Надвим'яні лімфатичні вузли овальної форми, пружньої консистенції, гладенькі, рухливі, неболючі, місцева температура в межах норми.

5. Діагноз (Diagnosis)

При встановленні діагнозу враховували дані анамнезу (anamnesis vatae et morbi) та дані клінічного обстеження.

Так, виходячи з того, що у господарстві СФГ «Восход» останні роки спостерігається папіломатоз вимені у корів, а також при власному дослідженні на шкірі дійок досліджуваної тварини виявлено бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів, порушення їх цілісності, розвиток запального процесу - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури, зменшення добового надою, болючість при доїнні, занепокоєння тварини, встановлено діагноз - папіломатоз вим'я у корови.

6. Диференціальний діагноз (Diagnosis differentialis)

Папіломатоз вим'я у корів потрібно диференціювати від наступних захворювань:

1. Кормових висипів (кормових екзантем) - дерматит, що виникає у корів як алергічна реакція після згодовування картоплі, бурякової гички, зеленої маси люцерни, гречки, капусти, ріпаку, конюшини. Сприяє виникненню висипу інтенсивна інсоляція при поїданні вказаних кормів. Клінічні ознаки варіюють від більш-менш вираженого почервоніння, болючих припухань, висипів на непігментованих ділянках аж до глибоких гнійних уражень шкіри. При цьому між правою і лівою половинами вим'я з'являються загрубіння шкіри, тріщини, з яких виділяється гнійний ексудат, що засихає в кірочки чи брудну смердючу масу, яка склеює волоски. Доїння стає болючим, хоча якість молока може не змінюватися. Іноді підвищується температура тіла, тварина б'є кінцівками по череву і вим'ї, виникають розлади травлення.

2. Фурункульозу (furunculosis uberis) - гнійне запалення сальних залоз та волосяних мішечків шкіри у корів з волосатим вим'ям, що утримуються в стійлах без підстилки. При односторонній неповноцінній годівлі тварин, відсутності моціону та антисанітарних умовах утримання, фурункульоз може набрати масового характеру на ґрунті зниження імунологічної реактивності тварин. Найчастіше збудниками фурункульозу бувають білі і жовті стафілококи та стрептококи. Симптоми: на шкірі вим'я, переважно у міжвим'яній борозні, виникають запальні гнійнички з волоском у центрі, розміром від макового зерна до горошини. З часом гнійнички збільшуються в об'ємі (до грецького горіха), їх шкіра тоншає, стає червоною чи жовтуватою, болючою. Нарешті міхурці прориваються, виділяючи смердючий вершкоподібний ексудат, що склеює волоски та інфікує суміжні ділянки. Так з'являються нові фурункули. На місці фурункулів, що прорвалися, утворюються виразки, які внаслідок розростання грануляційної тканини утворюють рубці, або ж вони інкапсулюються. Секреція молока зменшується, воно містить багато лейкоцитів.

3. Віспи вим'я - симптом контагіозної інфекційної хвороби, що викликається вірусом з групи Pox-virus group. Уражаються практично всі сільськогосподарські твари-ни та людина, але найчастіше - молоді корови та вівці. Симптоми: на шкірі вим'я, переважно на дійках, з'являється висип, розміром з просяне зерно з яскраво-червоним обідком. Дійки набрякають, червоніють, стають гарячими і болючими. З часом на місці даних цяток виникають вузлики, що поступово перетворюються на заповнені блідо-жовтою серозною рідиною пухирці, із заглибленням в центрі. Через декілька днів вмістиме міхурця перетворюється на гній і він вже стає пустулою, яка проривається, залишаючи після себе виразку, що вкривається струпом. Звичайно хвороба затягується до 2-3 тижнів, а то й 2-3 місяців, коли струп відпадає, залишаючи після себе рубець. Віспа може ускладнюватися маститом. корова дійка бородавчастий

При папіломатозі вим'я у корови прогноз сумнівний.

7. Терапія (Therapia)

Провести механічну очистку вимені корови - обмивання теплою водою.

Обробка папілом шкіри дійок вим'я корови маззю “Колломак” -кератолітичний препарат. Саліцилова кислота, яка входить до складу препарату виявляє кератолітичну дію, має слабку протимікробну активність. Молочна кислота спричиняє хімічну деструкцію бородавок. Полідоканол надає місцеву анестезуючу дію, склерозуючий ефект, що запобігає рецидиву захворювання.

Decursus morbi еt curаtio

Дата	Т	П	Д	Decursus morbi	Сurаtio
03.10.2016	38,0	57	21	На шкірі дійок досліджуваної тварини помітно бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів, порушення їх цілісності, розвиток запального процесу - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури, зменшення добового надою, болючість при доїнні, занепокоєння тварини.	Механічна очистка вимені корови, обмивання теплою водою. Обробка папілом шкіри дійок вим'я корови маззю “Колломак”: Rp.: Ung. “Collomak” - 10 ml D.S. Зовнішньо, для обробки папілом, по 1 краплі розчину, 2 рази на добу, до зникнення папілом.
04.10.2016	37,7	55	20	На шкірі дійок досліджуваної тварини помітно бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів, порушення їх цілісності, розвиток запального процесу - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури, зменшення добового надою, болючість при доїнні, занепокоєння тварини.	Механічна очистка вимені корови, обмивання теплою водою. Обробка папілом шкіри дійок вим'я корови маззю “Колломак”: Rp.: Ung. “Collomak” - 10 ml D.S. Зовнішньо, для обробки папілом, по 1 краплі розчину, 2 рази на добу, до зникнення папілом.
05.10.2016	37,5	56	19	На шкірі дійок досліджуваної тварини помітно бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів, порушення їх цілісності, розвиток запального процесу - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури, зменшення добового надою, болючість при доїнні, занепокоєння тварини.	Механічна очистка вимені корови, обмивання теплою водою. Обробка папілом шкіри дійок вим'я корови маззю “Колломак”: Rp.: Ung. “Collomak” - 10 ml D.S. Зовнішньо, для обробки папілом, по 1 краплі розчину, 2 рази на добу, до зникнення папілом.
06.10.2015	37,6	54	20	На шкірі дійок досліджуваної тварини помітно бородавчасті утворення у вигляді горбистих наростів, порушення їх цілісності, розвиток запального процесу - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури, зменшення добового надою, болючість при доїнні, занепокоєння тварини.	Механічна очистка вимені корови, обмивання теплою водою. Обробка папілом шкіри дійок вим'я корови маззю “Колломак”: Rp.: Ung. “Collomak” - 10 ml D.S. Зовнішньо, для обробки папілом, по 1 краплі розчину, 2 рази на добу, до зникнення папілом.
07.10.2015	37,8	58	20	Кількість папілом на шкірі дійок досліджуваної тварини помітно зменшилась, зменшились ознаки гіперемії шкіри, набряку, болючості, місцева температура незначно підвищена, збільшився добовий надій, болючість при доїнні відсутня, занепокоєння у тварини не проявляється.	Механічна очистка вимені корови, обмивання теплою водою. Обробка папілом шкіри дійок вим'я корови маззю “Колломак”: Rp.: Ung. “Collomak” - 10 ml D.S. Зовнішньо, для обробки папілом, по 1 краплі розчину, 2 рази на добу, до зникнення папілом.
08.10.2016	37,6	55	21	Кількість папілом на шкірі дійок досліджуваної тварини помітно зменшилась, зменшились ознаки гіперемії шкіри, набряку, болючості, місцева температура незначно підвищена, збільшився добовий надій, болючість при доїнні відсутня, занепокоєння у тварини не проявляється.	Механічна очистка вимені корови, обмивання теплою водою. Обробка папілом шкіри дійок вим'я корови маззю “Колломак”: Rp.: Ung. “Collomak” - 10 ml D.S. Зовнішньо, для обробки папілом, по 1 краплі розчину, 2 рази на добу, до зникнення папілом.
09.10.2016	37,8	54	19	Помітно поодинокі папіломи на шкірі дійок досліджуваної тварини, ознаки гіперемії шкіри, набряку, болючості відсутні, місцева температура в межах норми, збільшився добовий надій, болючість при доїнні відсутня, занепокоєння у тварини не проявляється.	Механічна очистка вимені корови, обмивання теплою водою. Обробка папілом шкіри дійок вим'я корови маззю “Колломак”: Rp.: Ung. “Collomak” - 10 ml D.S. Зовнішньо, для обробки папілом, по 1 краплі розчину, 2 рази на добу, до зникнення папілом.
10.10.2016	37,6	52	20	Папіломи на шкірі дійок досліджуваної тварини відсутні, ознаки гіперемії шкіри, набряку, болючості не проявляються, місцева температура в межах норми, збільшився добовий надій, болючість при доїнні не спостерігається, занепокоєння у тварини не проявляється.	Покращити санітарні норми утримання та експлуатації корови, проводити періодичні клінічні обстеження на предмет виявлення папілом.

8. Кінець захворювання (Exitus morbi)

У результаті проведеного лікування корова повністю одужала. Під час клінічного обстеження тварини після лікування встановлено, що папіломи на шкірі дійок відсутні, ознаки гіперемії шкіри, набряку, болючості не проявляються, місцева температура в межах норми, збільшився добовий надій, болючість при доїнні не спостерігається, занепокоєння у тварини не проявляється.

9. Епікриз (Epicrisis)

9.1. Визначення хвороби, поширеність захворювання

Папіломи (бородавки) дійок (papillomatoza cutis, papillae uberis) - доброякісні фіброепітеліальні новоутворення [3].

Папіломатоз значно поширений у тваринницьких господарствах України. Зазвичай бородавки виявляються у молодих корів і можуть бути поодинокими та множинними. Останні перешкоджають доїнню корів - вони тріскаються, кровоточать, болять, викликають запальну реакцію [2].

9.2 Етіологія захворювання

Причини виникнення бородавок остаточно не з'ясовані. Є думки, що вони вірусної етіології або ж є результатом порушень обміну речовин. Виникненню їх сприяють антисанітарні умови утримання тварин та тривале подразнення шкіри дійок пошкодженнями долівки, несправними доїльними апаратами [4].

9.3 Патогенез захворювання

Інфікування корови папілома-вірусом призводить до рознесення його з кров'ю до всіх органів і систем організму. У подальшому з'являються бородавки (папіломи), які викликають дискомфорт тварини, пошкоджуються, тріскаються, інокулюються секундарною мікрофлорою, що у свою чергу призводить до розвитку запального процесу на ураженій ділянці вимені [5].

9.4 Діагноз та його обґрунтування

Діагноз ставлять з урахуванням анамнезу, клінічних досліджень і за результатами спеціальних досліджень.

Клінічні ознаки папіломатозу вимені у корів наступні: на шкірі дійок з'являються бородавчасті утворення у вигляді шипів або у формі цвітної капусти [1, 3].

У тварин різних вікових груп є певні відмінності щодо локалізації папілом. Так, наприклад, у молодняку великої рогатої худоби пухлини можуть локалізуватися в різних ділянках тіла, тоді як у корів вони найчастіше локалізуються лише на вимені, особливо на дійках.

За шкірної форми папіломатозу в молодняку великої рогатої худоби часто відбувається спонтанне одужування тварин без втручання ветеринарного лікаря. Це пов'язано з інфекційною природою захворювання і набуттям ураженими тваринами імунітету, адже віруси побудовані переважно з білків та є антигенами. Підтвердженням цьому є той факт, що перехворілі тварини тривалий час не уражуються папіломатозом.

Однак частими є випадки, коли під впливом тих чи інших факторів (травмування, постійне подразнення) відбувається запалення папілом, на їх поверхні утворюються ерозії, тріщини, вони кровоточать, або процес ускладнюється вторинною інфекцією. Особливо це стосується ураження дійок, коли у процесі ручного чи машинного доїння відбуваються мацерація та механічний вплив на папіломи.

При захворюванні худоби шкірною формою, збитки пов'язані із зниженням продуктивності тварин, відсутні. Водночас вони можуть стати відчутними, коли відбувається ураження зовнішніх статевих органів у бугаїв-плідників за дисемінованої форми ураження шкіри у молодняку (вибраковування шкір-сировини).

Особливого значення ця проблема набуває за ураження дійок у корів: процес доїння стає дуже болючим для тварини, вона непокоїться. А це, у свою чергу, робить процес доїння трудомісткішим. Інколи внаслідок обривання папілом у молоці може з'являтися кров. Крім того, знижується молоковіддача, а згодом і молочна продуктивність тварини, що частково або повністю, тимчасово або назавжди робить тварину непридатною до експлуатації.

9.5 Лікування та його обґрунтування

Боротьба з пухлинними захворюваннями є дуже складною. Заходи профілактики новоутворень обмежуються лише раннім виявленням пухлин у тварин з наступним їх лікуванням у разі його доцільності. В умовах тваринницьких господарств це здійснюється під час проведення диспансеризації тварин. А лікування хворих тварин залежить від характеру і стадії розвитку патологічного процесу.

Якщо бородавки не перешкоджають доїнню, то їх не чіпають. Сильно розрослі папіломи, що сидять на ніжці, можна перев'язати, відкрутити, а ніжку припекти ляпісом, рідким азотом, карболовою чи оцтовою кислотою і змазувати щоденно, до повного зникнення бородавок, саліциловим колодієм. Довгі бородавки перетягують тонкою лігатурою біля основи, а периферію відрізають. Бородавки з широкою основою після ін'єкції під основу папіломи 4-5 мл 1 %-го розчину новокаїну вилущують скальпелем та ножицями, зупиняють кров і накладають 1-2 шви або ж піддають утворену рану електрокоагуляції. Можна застосовувати внутрішньовенні введення 0,5 %-го розчину новокаїну 3-5 разів з інтервалом 72 години або підшкірні 4-6-разові ін'єкції з інтервалом 7 днів, тканинних та вітамінних препаратів. Заслуговує на увагу застосування тканинного препарату з папілом (вирізані папіломи подрібнюють, висушують при 40 °C впродовж 3-5 діб, розтирають у ступці в порошок, розводять фізрозчином у співвідношенні 1:20, фільтрують через шар марлі і стерилізують на водяній бані протягом 10 хв.). Вводять препарат підшкірно у дозі 3-5 мл. Є повідомлення, про позитивні наслідки 5-6-ти разового обмивання дійок теплим відваром медуниці або змазування папілом маззю коломак [5].

На сьогодні в гуманній і ветеринарній медицині запропоновано велику кількість методів лікування хворих на папіломатоз корів, які, у свою чергу можна поділити на такі види: хірургічне лікування, патогенетична терапія, застосування хімічних засобів припікаючої дії, імунотерапія, застосування фітопрепаратів противірусної чи протипухлинної дії, кріохірургія.

Щодо патогенетичної терапії найбільш вживаним є застосування новокаїну чи тканиннх препаратів.

Так, при папіломатозі у великої рогатої худоби Олівков Б. рекомендував щодня протягом 3 днів внутрішньовенно вводити 1 %-вий розчин новокаїну у кількості 30-40 мл.

Нікітін П. при шкірній формі папіломатозу пропонував застосовувати даний розчин у наростаючих дозах - 75-100-125 мл.

При папіломатозі вимені та дійок у корів Васютинський Б. пропонував вводити внутрішньовенно протягом 4-х днів 1 %-вий розчин новокаїну: першого дня 60 мл, другого - 40 мл, третього - 20 мл і четвертого - 4 мл, одночасно поєднуючи таке лікування із щоденними підшкірними ін'єкціями 4 мл екстракту алоє.

Соколовський В. із співавторами рекомендував внутрішньовенне введення 0,5 %-вого розчину новокаїну у дозі 80-160 мл великим і 10-20 мл дрібним тваринам, ін'єкції слід повторювати через 4-5 днів, курс лікування - 2-3 ін'єкції.

Ефективним є також введення під основу папіломи 3-5 мл 3 %-вого розчину новокаїну на 30є-вому спирті.

Вороній І. отримав позитивні результати при застосуванні тканинної навіски й екстракту печінки, селезінки, сім'яників та інших органів великої рогатої худоби.

Є дані про позитивні результати щеплення хворих тварин вакциною, виготовленою з аутогенних чи гетерогенних папілом.

Степушков П. пропонував помістити видалену папілому у скляний посуд і витримати за 2-6 єС 6 діб, потім подрібнити, висушити, розім'яти, а порошок автоклаву вати за 120 єС (тиск - 15, атмосфери). Потім 1 г порошку змішати з 5-7 мл фізіологічного розчину та ін'єктувати тварині підшкірно в середній третині шиї. За даними авторами, папіломи зникають через 25-30 діб.

Нечаєв П. пропонував відібрати папілому середніх розмірів, очистити її та подрібнити до 5 мм. Масу розсипати тонким шаром на кювети, прикрити пергаментним папером і впродовж 3-5 діб висушувати за 30-40 єС, потім розтерти у фарфоровій ступці до порошкоподібної консистенції, зважити і на фізіологічному розчині приготувати суспензію (1:20). Останню слід профільтрувати, простерилізувати кип'ятінням на водяній бані (10 хв.) або консервувати хінозолом (1:1000) і вводити підшкірно по 3-5 мл у середній третині шиї, масажуючи місце ін'єкції.

Висновки щодо ефективності таких методів лікування були зроблені на основі клінічних спостережень. Однак є певні труднощі оцінки ефективності вакцинотерапії, оскільки шкірний папіломатоз у великої рогатої худоби характеризується обмеженим часом перебігу і термін спонтанного видужування в окремих тварин невідомий.

Досить поширеним у лікуванні папілом є місцеве застосування хімічних засобів, що припікають: кислот (азотної, сірчаної, льодної оцтової, трихлороцтової, саліцилової, молочної), солей важких металів (азотнокислого срібла, свинцю), окисників (30 %-вого розчину пергідролю, калію перманганату).

З метою дії на весь організм використовують всередину палену магнезію, внутрішньовенно ін'єктують розчин магнію сульфату.

Кравчук В. запропонував для лікування остеподібного папіломатозу шкіри дійок і основи вимені застосовувати складний анестезуючий лінімент такого складу: кислота саліцилова, резорцин та анестезин по 10 г, ментол 5 г, рицинова олія (касторка) 200 мл. Його втирають в уражену ділянку вимені за 5-10 хв. до чергового доїння двічі на добу до одужання. За даними автора, на 3-5-ту добу лікування папіломи темніють і зменшуються, а на 10-12-ту добу - відпадають, а ушкоджені ділянки дійок і вимені загоюються.

Отаров М. пропонував для лікування папіломатозу вимені у корів такий спосіб: під основу папіломи через тонку ін'єкційну голку у 4-6 точках ін'єктувати 1,5-3 мл сірчанокислого ефіру (ефіру для наркозу). Для інфільтрації папілом й оточуючих тканин застосовувати також 50 %-вий розчин сечовини.

Для лікування папіломатозу у корів рекомендують також тричі, через 48 год., внутрішньом'язово ін'євтувати 10 %-вий розчин АСД-2 на тривіті, а самі папіломи тричі на день протягом 7-10 днів змащувати настоянкою чистотілу (200 г подрібненої рослини залити 0,5 л горілки і витримати у темному місці 2 тижні).

З огляду на сумнівну ефективність вакцинотерапії, деяких методів медикаментозної і патогенетичної терапії, багато лікарів вважають найдоцільнішим хірургічне видалення пухлин. Техніка оперативного втручання залежить від локалізації папілом і ступеня ураженості. Знеболювання досягається найролептаналгезією і місцевою інфільтраційною анестезією 0,5 %-вим розчином новокаїну. Екстирпацію виконують ножицями або скальпелем. Кровотечу зупиняють тампонадою, торзуванням, термокаутеризацією або накладанням лігатури на кровоточиву судину. Після видалення папіломи рану присипають порошком антисептика і накладають кілька стібків вузлового шва. Рани, як правило, загоюються первинним натягом протягом 7-10 днів.

Дрібні пухлини можна видаляти термокаутеризацією. Якщо новоутворення має тонку ніжку, на останню можна накласти лігатуру (перев'язати), при цьому пухлина зморщується, темніє і самостійно відпадає через кілька днів. Але слід зазначити, що при оперативному лікуванні досить часто виникають рецидиви, причиною яких може бути неповне видалення уражених вірусом клітин.

Ефективною є також кріохірургія папілом місцевого застосування рідкого азоту. Речовину слід наносити на пухлину кілька разів, кожна папілома через певний час темніє, зморщується, а потім зовсім відпадає. Ісаченков М. та Муригін А. з успіхом апробували таку методику при ураженні папіломатозом статевого члена у бугаїв-плідників.

Боротьба з папіломатозом не обмежується лікуванням хворих тварин. Також потрібно позбутися джерел інфекції. З цією метою слід проводити систематичний огляд поголів'я і виявлених хворих тварин ізолювати й лікувати. Якщо виникають певні технологічні труднощі щодо ізоляції дійних корів з ураженням вимені, то їх треба ставити в кінці того гурту, який обслуговує одна доярка, тобто доїти після клінічно здорових тварин.

Враховуючи можливість перенесення збудника захворювання руками обслуговуючого персоналу, останньому слід дотримуватися правил особистої гігієни, проводити ретельну дезінфекцію доїльного обладнання. Слід також дотримуватися правил асептики під час виконання ін'єкцій, взяття крові, проведення оперативних втручань, штучного запліднення.

Щомісячна дезінфекція тваринницьких приміщень і предметів догляду 1 %-вим розчином натрію гідроокису сприяє обмеженню поширення папіломатозу.

У неблагополучних господарствах рекомендується щеплювати молодняк до 2-х річного віку формолвакциною: препарат вводять підшкірно у дозі 3-5 мл [2, 4].

Висновки

1. Папіломи (бородавки) дійок (papillomatoza cutis, papillae uberis) - доброякісні фіброепітеліальні новоутворення.

2. Під час клінічного обстеження корови, виявлено папіломи на шкірі дійок у вигляді горбистих наростів, порушення їх цілісності, розвиток запального процесу - гіперемія шкіри, набряк, болючість, підвищення місцевої температури, зменшення добового надою, болючість при доїнні, занепокоєння тварини.

3. У результаті проведеного лікування корова повністю одужала. Під час клінічного обстеження тварини після лікування встановлено, що папіломи на шкірі дійок відсутні, ознаки гіперемії шкіри, набряку, болючості не проявляються, місцева температура в межах норми, збільшився добовий надій, болючість при доїнні не спостерігається, занепокоєння у тварини не проявляється.

Список використаної літератури

1. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології / За редакцією В. А. Яблонського та С. П. Хомина. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2006 - 592 с.

2. Гавриш В. Г. Сучасний довідник лікаря ветеринарної медицини. Нова концепція традиційних і нетрадиційних методів боротьби з хворобами тварин / В. Г. Гавриш, А. В. Єгунова, В. А. Сидоркін. - Вид. № 9. - Ростов: Фенікс, 2008. - 576 с.

3. Кватер Є. І. Багатотомне керівництво по акушерству та гінекологіїї / Є. І. Кватер. - Кишинів, 2005. - Т. 1. - 293 с.

4. Сисоєв А. А. Фізіологія розмноження сільськогосподарських тварин / А. А. Сисоєв. - М.: Колос, 2008. - 336 с.

5. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин / В.І. Левченко, В. В. Влізло, І. П. Кондрахін та ін.; За ред. В. І. Левченка. - Біла Церква, 2004. - 608 с.

Размещено на Allbest.ru