Структурний аналіз інфекційних хвороб свиней в Україні в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурний аналіз інфекційних хвороб свиней в Україні в сучасних умовах

Бабкін М.В.

Наведено дані епізоотологічного аналізу щодо інфекційних хвороб свиней в Україні за період з 1994 по 2004 роки. Доведено, що за цей період відбулося зниження напруженості епізоотичного процесу, змінилась структура інфекційних захворювань свиней, та були зареєстровано дві нові для України нозологічні одиниці

Свинарство відіграє значну роль у забезпеченні населення продуктами харчування. На жаль, успішному розвитку цієї галузі тваринництва перешкоджають інфекційні хвороби, які приводять до великого відходу тварин [1,2,3].

Аналіз літературних джерел свідчить про значні збитки свинарства від інфекційних та інвазійних захворювань [4].

Для забезпечення благополуччя свинарських господарств необхідна розробка та впровадження засобів боротьби і профілактики інфекційних хвороб вірусної та бактеріальної етіології. Вважаємо необхідним провести аналіз структури захворювань і визначення епізоотичного становища щодо інфекційних хвороб свиней в Україні за останнє десятиріччя.

Матеріали і методи. Аналіз епізоотичної ситуації в державі проводили за офіційними статистичними даними Державного департаменту ветеринарної медицини України за 1994-2004 роки.

Було підраховано щорічну загальну кількість випадків інфекційних захворювань свиней та відносну частку щодо кожної хвороби за весь період спостереження.

Статистичну обробку результатів аналізу проводили за загальноприйнятими методами [5] з використанням програми Microsoft Word та Statistica.

Результати досліджень. За даними Державного департаменту ветеринарної медицини, в Україні за період з 1994 по 2004 роки було зареєстровано наступні інфекційні хвороби свиней: класична чума свиней (КЧС), хвороба Ауєскі, хвороба Тешена, репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС), сказ, пастерельоз, сальмонельоз, сибірка, дизентерія, бешиха, набрякова хвороба, хламідіоз, бруцельоз, діплококоз, колібактеріоз лептоспіроз та гемофільозний полісерозіт.

Епізоотична ситуація щодо інфекційних захворювань свиней в Україні неоднозначна. З одного боку за досліджуваний період в Україні загальна кількість випадків інфекційних захворювань свиней зменшилась у 41,5 рази. На початку спостереження в країні було зареєстровано 156.664 випадків, а в 2004 році - 4.276 (табл. 1). За цей час відбулося зниження щорічного виявлення кількості випадків всіх інфекційних хвороб, які реєстрували на початку періоду, що аналізували. Виключенням є сказ. Випадки захворювання свиней цієї хворобою в Україні мають виключно спорадичний характер, і не можуть впливати на загальну динаміку епізоотичного процесу щодо інфекційних захворювань свиней. З другого боку у 2003 році було зареєстровано дві нових для України нозологічних одиниці: репродуктивно-респіраторний синдром свиней та гемофільозний полісерозіт. У випадку з РРСС було виявлено один неблагополучний пункт, де захворіло 2919 тварин, по гемофільозному полісерозіту неблагополучними були 2 пункти, захворіло 2665 голів. Якщо врахувати той факт, що по причині відсутності в Україні вітчизняних тест-систем діагностичні дослідження цих захворюваннь мають обмежений характер, то дійсне поширення цих захворювань може бути значно більшим.

Проводити епізоотологічний аналіз з використанням лише абсолютних значень неприпустимо, важливим є вивчення динаміки епізоотичної ситуації та визначення її довгострокової тенденції. На рис. 1 представлено дані реєстрації інфекційних захворювань та кількості свиней в Україні. Добре видно, що трендові лінії як бактеріальних так і вірусних хвороб мають гарно виражену тенденцію до зниження, с одночасним зниженням чисельності поголів'я свиней. Між показниками чисельності свиней і зниженням кількості інфекційних захворювань існує позитивна кореляція, яка становить 0,60 для бактеріальних та 0,72 вірусних хвороб.

Аналізуючи структуру інфекційних захворювань свиней в Україні встановлено, що значно частіше реєструються захворювання бактеріальної етіології (83,4 % від загальної кількості випадків інфекційних хвороб), ніж вірусні хвороби (16,6 %). Після того, як у 1995 році в Україні було взято під контроль епізоотію КЧС, а у 1998 році було досягнуто благополуччя щодо цього захворювання, три роки поспіль частка бактеріальних хвороб становила більш, ніж 90 відсотків. У наступні чотири роки частка бактеріальних інфекцій дещо зменшилась, але все ж становила абсолютну більшість від 73,86 % до 85,47 % відповідно. У 2002-2003 роках співвідношення бактеріальних і вірусних хвороб майже зрівнялося, на частку вірусних хвороб у цих роках припадало 41,51 % та 55,5 % відповідно. У 2004 році співвідношення знов змінилося на користь бактеріальних хвороб.

На наш погляд, перевага кількості зареєстрованих бактеріальних хвороб над вірусними може виникнути внаслідок того, що діагностика вірусних хвороб більш трудомістка та дорожча, ніж бактеріальних. Непрямим доказом цієї думки є той факт, що в Україні офіційно не зареєстровано такі вірусні хвороби, як парвовірусна інфекція свиней, цірковірусна інфекція свиней та трансмісивний гастроентерит свиней. Однак ці вірусні хвороби розповсюджені у суміжних з Україною країнах. Перші офіційно підтверджені випадки РРСС було відмічено у 2003 року, а у сусідній Росії це захворювання зареєстровано у 1994 році [6]

Серед всіх зареєстрованих випадків вірусних хвороб, за період спостереження, найбільша частка належить КЧС, відноситься до списку А міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) як особливо небезпечна хвороба, (рис. 2). Доля цього захворювання складає 49 % всіх випадків вірусних хвороб. Така велика кількість випадків чуми свиней обумовлена епізоотією цього захворювання, яка спостерігалась в Україні у першу половину дев'яностих років. Кількість неблагополучних пунктів у 1994 році становила 51, в наступному році знизилась до 21. Захворюваність КЧС у 1994 році склала 149,5 голів на 100 тис. тварин; у 1995 році - 34,5 на 100 тис. тварин; у 1996 - 0,31 голови на 100 тис. тварин. З 1997 по 2000 роки неблагополучних пунктів щодо КЧС не виявлено. У 2001 році захворювання було виявлено на території Київської та Черкаської областей, в угіддях заповіднику „Трахтемирівський" серед популяції диких кабанів. Для локалізації нового природного осередку КЧС у заповіднику в 2001 році було введено карантин із встановленням загрозливої зони в радіусі 3 км, та зони підозри - 10 км. Такі заходи виявились ефективними.

З 2002 року неблагополучні щодо КЧС пункти на Україні не зареєстровані.

З 1996 року, коли КЧС не відігравала значної ролі у епізоотичному процесі з інфекційних хвороб свиней, майже всі випадки вірусних хвороб в Україні припадали на два захворювання: хвороба Тешена (24 %) і хвороба Ауєскі (22 %). У 2003 році вперше було зареєстрована РРСС, тому частка цього захворювання серед загальної кількості всіх вірусних хвороб не значна - 5 %. Випадки сказу серед свиней не мають статистично достовірної величини.

Серед хвороб бактеріальної етіології найбільш розповсюдженими були три хвороби: дизентерія - 33 % від загальної кількості інфекційних хвороб, сальмонельоз - 30 %, пастерельоз - 11 %. Частка колібактеріозу 9 % та діплококкозу 5 %. Частина інших бактеріальних захворювань становила 1-2 % (рис. 3).

Серед хвороб бактеріальної етіології, на початку досліджуваного періоду, найбільш розповсюдженими були три хвороби: дизентерія - 33,07 % від загальної кількості інфекційних хвороб, сальмонельоз - 27,24 % та пастерельоз - 14,13 %. У 2002 році епізоотична ситуація з бактеріальних хвороб змінилась - частка дизентерій та сальмонельозу зменшилась до 9,32 % та 14,74 %, відповідно. Зросла захворюваність на колібактеріоз - з 4,37 % до 24,60 %, та лептоспіроз з 1,15 до 5,0 %. Становище з іншими бактеріальними хворобами суттєво не змінилось.

інфекційний хвороба вірусний бактеріальний

Висновки

Аналіз епізоотичної ситуації з інфекційних захворювань свиней в Україні за період з 1994 по 2004 роки показав, що спостерігається місто загальна тенденція зниження напруженості епізоотичного процесу. Зменшення кількості виявлення випадків інфекційних захворювань має позитивну кореляцію зі зменшенням поголів'я свиней в господарствах України. За досліджуваний період, серед інфекційних хвороб, найбільш поширеними були захворювання бактерійної етіології.

Список літератури

1. Кириленко А.Н., Крупольник В.Л. Инфекционные болезни молодняка сельскохозяйственных животных // М.: Колос, 2000. 144 с.

2. OIE. Manual of Standarts for Diagnostic Test and Vaccines. 4 Ed. - Paris, 2000. - 957 p.

3. Основные инфекционные болезни свиней и их роль в современных условиях/ Байбиков Т.З., Рахманов А.М., Яременко Н.А. // Актуальные проблемы инфекционной патологии животных: Мат. междунар. науч. конф. 30-31 октября 2003 г., г. Владимир, 2003. - 87-90.

4. Задаян М.Т. Определение экономической эффективности ветеринарных мероприятий // Агронаука. - 1999. - № 494. - С. 752-754.

5. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М. Высшая школа, 1990. - 352 с.

6. Репродуктивно-респираторный синдром свиней/ Байбиков Т.З., Рахманов А.М., Яременко Н.А. и др.// Ветеринария.- 2001.- № 3. - с.18-24.

Размещено на Allbest.ru