Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ґрунтознавства та агрохімії

Міждисциплінарна курсова робота з дисципліни Агрохімія

«Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні»

Виконав :

студент групи А ѕ

Шевченко О

Керівник:

професор Чорний С.Г.

асистент Абрамов.Д.А.

Миколаїв 2016



Зміст

Вступ

1. Накопичення та використання органічних добрив

1.1 Виробництво гною

1.2 Баланс соломи в господарстві

1.3 Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін

1.4 Розрахунок балансу гумусу

2. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл під сільськогосподарські культури

2.1 Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

2.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

2.3 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

2.4 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу)

2.5 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

2.6 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні нормативного методу)

3. Баланс поживних речовин в ґрунті сівозміни

4. Економічна та енергетична ефективність використання добрив

4.1 Економічна ефективність використання добрив

4.2 Енергетична ефективність використання добрив

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Система добрива - план застосування органічних і мінеральних добрив, у якому передбачають дози, час внесення та способи закладення їх в залежності від біологічних особливостей рослин, чергування їх у сівозміні, властивостей добрива, грунтово-кліматичних та інших умов.

Система добрива включає:

· науково-організаційну систему використання добрив у різних категоріях господарств;

· систему застосування добрив у сівозміні як найважливіша ланка агроландшафтних системи землеробства;

· систему удобрення окремих культур сівозміни, складену з оптимальних доз, форм строків внесення добрив.

· розрізняють систему удобрення в господарстві, сівозміні або іншому якомусь об'єкті і систему удобрення окремих культур.

Курсова робота з агрохімії передбачає розробку системи використання органічних і мінеральних добрив з урахуванням рівня родючості ґрунтів, інтегрованих систем їх обробітку, нових сортів і гібридів польових культур. Основною метою роботи є закріплення знань, одержаних під час вивчення дисципліни «Агрохімія».

Система удобрення складається на прикладі польової сівозміни або господарства загалом на основі плану удобрення кожної культури, плану розподілу добрив у сівозміні, річного і календарного плану застосування добрив.

Мета даної курсової роботи - освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва.



1. Накопичення та використання органічних добрив

В господарстві виробляють лише один вид органічних добрив, це гній. Гній являє собою тверді виділення тварин, які змішані з соломою (підстилкою). Суха речовина гною дорівнює половині сухої речовини корму.

Підстилковий гній в господарстві від свиней, ВРХ, овець та коней. Підстилка - складова частина підстилкового гною. При додаванні її до рідкої і твердої фракції збільшується вихід гною, поліпшується його якість, і зменшуються втрати азоту. Як підстилку в господарстві використовують солому, вона поліпшує фізичні і біологічні властивості гною: він стає менш вологим, більш рихлим і легше розкладається при зберіганні. Норми витрати підстилки залежать від її якості, кількості гною і якості споживаних тваринами кормів. На одну тварину розходиться на добу: для ВРХ дорослого - 3-6 кг, телята - 2-3 кг, для свиней - 1-4 кг соломи.

По мірі розкладання розрізнюють гній свіжий, напівперепрілий, перепрілий і перегній.

У господарстві в основному віддається перевага напівперепрілому гною. Такий гній являє собою темно-коричневу масу.

У господарстві гній зберігають під снопом, та щільно в польових штабелях.

При щільному зберіганні гній укладається в польові штабелі пошарово з обов'язковим ущільненням кожного шару. Висота ущільненого штабелю може досягати 2,3-3 м.

Враховуючи поголів'я худоби і тривалість стійлового періоду можна підрахувати вихід гною в господарстві.

1.1 Виробництво гною

Підрахувати виробництво гною поголів'ям по кожному виду худоби (В_Х), враховуючи поголів'я (N), тривалість стійлового періоду (T), вихід гною (б) та втрати при зберіганні (в) можна за формулою:

, (2.1)

Загальна кількість гною в господарстві визначається як сума виходу гною від кожного виду худоби. За результатами розрахунків складається таблиця 2.1

Таблиця 2.1. Накопичення гною в господарстві

Вид худоби	Кількість голів (N)	Стійловий період, днів (T)	Вихід гною від однієї тварини (б), тонн за добу	Втрати при зберіганні (в), %	Всього по поголів'ю, т
ВРХ	200	200	0,036	25	1080
Свині	200	200	0,006	20	192
Вівці	900	220	0,003	20	475,2
Коні	100	220	0,024	25	396
Разом по господарству	2143,2

Розрахунки:

ВРХ= (200Ч200Ч0,036)Ч(100-25/100) = 1080 т

Свині = (200Ч200Ч0,006)Ч(100-20/100) = 192 т

Вівці = (900Ч220Ч0,003)Ч(100-20/100) = 475,2 т

Коні = (60Ч240Ч0,024)Ч(100-20/100) =396 т

1.2 Баланс соломи в господарстві

Одним з основних реальних джерел поповнення органічної речовини ґрунту, є солома, яку необхідно використовувати не тільки в якості грубого корму, підстилки, а і як цінне органічне добриво, враховуючи сучасне скорочення поголів'я тварин і накопичення гною в господарствах.

Кількість соломи яка може використовуватися як органічне добриво отримується в результаті розрахунку балансу соломи по господарству. Баланс соломи (ДС) складається з урожаю соломи і перехідних залишків соломи в господарстві минулого року (С), витрат соломи на корм тваринам (С_K) та підстилку (С_П):

(2.2)

Визначення витрат соломи в якості корму проводять за формулою (2.3):

(2.3)

В (2.3) N - чисельність поголів'я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), л - потреба в соломі на одну голову тварини в добу, тонни, 1,25 - показник збільшення витрат соломи на корм з врахуванням страхового фонду.

Розрахунки використання соломи в якості корму приводять в таблиці 2.2

Таблиця 2.2. Визначення річної потреби господарства в соломі, як корму

Вид тварин	Кількість голів, шт. (N)	Тривалість стійлового періоду (Т), днів	Потреба в соломі на одну голову тварини в добу (л)	Всього, тонни
ВРХ	200	200	0,004	200
Вівці	900	220	0,002	495
Коні	100	220	0,003	82,5
Разом по господарству	777,5

Розрахунок витрат соломи на підстилку (С_П) проводять за формулою

, (2.4)

де N - чисельність поголів'я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), д - потреба в підстилці для однієї голови за добу, тонни. Розрахунки використання соломи в якості підстилки проводять згідно таблиці 2.3

Таблиця 2.3. Розрахунок потреби господарства в соломі як підстилки для сільськогосподарських тварин

Вид тварин	Кількість голів, шт.	Потреба в підстилці для однієї голови на добу, тонни	Тривалість стійлового періоду, днів	Всього, тонни
ВРХ	200	0,006	200	240
Вівці	200	0,001	200	40
Свині	900	0,004	220	792
Коні	100	0,005	220	110
Загальна потреба	1182

Розрахунки урожаю соломи в господарстві заносяться в таблицю 2.4. Урожай соломи по кожній зерновій колосовій культури в господарстві (С) з формули (2.2) розраховується, як:

, (2.5)

де 0,75 - коефіцієнт, який показує на втрати соломи при збиранні та транспортуванні, У - врожайність (т/га), без використання добрив (додаток 1), S - площа, яка зайнята зерновою культурою, е - показник, який показує співвідношення між врожайністю зерна та соломи певної зернової культури.



Таблиця 2.4. Накопичення соломи зернових культур в господарствах за рік

№ п/п	Культура	Площа, га	Врожайність, т/га	Валовий збір зерна, т	Коефіцієнт перерахунку	Валовий збір соломи в господарстві, т
1.	Озима пшениця	81	2.9	234.9	1,8	422.8
		83	3.0	249	1,8	448.2
		87	2.4	208.8	1,8	375.8
	Всього	1246.8

Далі розраховується баланс соломи по господарству згідно формули (2.2) і результати заносяться в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5. Баланс соломи в господарстві

№ п/п	Статті балансу	Складові, т
1.	Урожай соломи (табл. 2.4)	1246.8
2.	Витрати соломи на корм (табл. 2.2)	777,5
3.	Витрати соломи на підстилку (табл. 2.3)	1182
	Баланс	-712.2

Висновок: згідно з розрахунків баланс соломи в господарстві від'ємний, тому солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво.

1.3 Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін

Розрахунки кількості гною (2.1) заносяться в таблицю 2.6. Загальну кількість органічних добрив в господарстві треба розділити на сумарну площу сівозміни та отримати показник „насичення органічними добривами ріллі” (таблиця 2.6).



Таблиця 2.6. Загальна кількість органічних добрив

Види добрив	Виробництво органічних добрив в господарстві, т	Покупні органічні добрива, т	Всього, т	Корегуючий коефіцієнт	Разом, т
Гній	2143,2	-	2143,2	1,0	2143.2
Загальна кількість органічних добрив (в перерахунку на підстилковий гній)	2143.2
Площа орних земель, га	1120
Насичення органічними добривами, т/га	1.91

Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу «Насичення органічними добривами ріллі» для Степу повинно дорівнювати 10 т/га.

В даному випадку „ насичення органічними добривами ріллі” складає 1,91т на га і не відповідає необхідній річній нормі органічних добрив.

Таблиця 2.7. Розподіл органічних добрив під культури сівозміни Польова сівозміна

№ п/п	Культура	Площа, га	Норма, т/га	Загальна кількість, т
1	Чорний пар	86	-	-
2	Озима пшениця	81	-	-
3	Озимий ріпак	91	-	-
4	Озима пшениця	83	-	-
5	Сорго	89	-	-
6	Горох	85	-	-
7	Озима пшениця	87	24	2088
8	Соняшник	88	-	-

1.4 Розрахунок балансу гумусу

Система використання добрив в сівозміні повинна передбачати не тільки бездефіцитний баланс гумусу, але і розширене його відтворення в ґрунті. Розрахунок балансу гумусу (?Г, т/га) проводиться за формулою:

(2.6)

У - урожайність сільськогосподарської культури, т/га, без використання добрив , k_з - коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків від врожайності основної продукції , б_Г - коефіцієнт гуміфікації рослинних решток, В - норма органічних добрив, т/га, б_ГО - коефіцієнт гуміфікації органічних добрив, - величина мінералізації гумусу, т/га .

Результати розрахунків по кожній культурі заносять в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8. Баланс гумусу по сівозміні

№ п/п	Сільськогосподарська культура сівозміни та органічне добриво	Урожайність, т/га	Коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків	Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток	Норма органічних добрив, т/га	Коефіцієнт гуміфікації органічних добрив	Додатна складова балансу, т/га	Величина мінералізації гумусу, т/га	Баланс гумусу, т/га
1	Гній	-	-	-	24	0,23	-	-	5,52
2	Чорний пар	-	-	-	-	-	-	2.0	2,0
3	Озима пшениця	2.9	1.1	0.20	-	-	0,63	1.4	-0,77
4	Озимий ріпак	2.4	1.2	0.15	-	-	0,43	-	0,43
5	Озима пшениця	3.0	1.1	0.20	-	-	0,66	2.0	-1,34
6	Сорго	2.6	1.1	0.20	-	-	0,57	2.0	-1,43
7	Горох	1.4	0.8	0.22	-	-	0,24	1.4	-1,16
8	Озима пшениця	2.4	1.1	0.20	-	-	0,52	2.0	-1,48
9	Соняшник	1.4	1.0	0.14	-	-	0,19	1.4	-1,21
Баланс гумусу по сівозміні	0,56

Висновок: Баланс гумусу по сівозміні позитивний,але для запобігання зменшенню родючого шару необхідно вводити культур сидератів, і вносити гній.



2. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл їх під сільськогосподарські культури

Визначення оптимальних норм мінеральних добрив під заплановану урожайність є найбільш складним питанням сучасної агрохімічної науки та практики. Це пояснюється певною складністю та невизначеністю речовинних та енергетичних зв'язків між рослиною, ґрунтом, добривами, агротехнікою та конкретним погодними умовами. Це і обумовлює наявність кількох методів визначення норм добрив.

Найбільш розповсюдженими методами визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами є:

а) на основі рекомендацій, розроблених науково-дослідними установами, суть якого в тому, що за основу для встановлення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами приймають результати польових дослідів з добривами, які проводяться в різних грунтово - кліматичних зонах з основними сільськогосподарськими культурами. На їх основі визначаються середні величини поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами, що і рекомендується для сільськогосподарського виробництва.

б) балансово-розрахунковий;

в) нормативний.

Широке поширення мають два останніх метода - балансово-розрахунковий та нормативний.

2.1 Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

Метод розрахунку норм поживної речовини на планову урожайність дає непогані результати при плануванні середніх рівнів урожаю при середній забезпеченості ґрунту поживними речовинами. Розрахунок норм поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива (Н_М, кг/га) проводиться за формулою:

(3.1)

В - винос поживної речовини 1 тонною основної продукції, кг (додаток 5), У - урожайність основної продукції, т/га, Г - вміст доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту, кг/га (додаток 6 або 7), К_Г - коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту (додаток 8), Н_О - норма органічних добрив, в тому числі і під попередник (в перерахунку на підстилковий гній (т/га) (табл. 2.7), з - вміст поживної речовини в органічних добривах (азоту - 0,005, фосфору - 0,003, калію - 0,006), К_О - коефіцієнт використання поживної речовини з органічних добрив (додаток 9), К_Д - коефіцієнт використання поживної речовини з мінерального добрива (додаток 10). органічний мінеральний добриво сільськогосподарський

Як правило вміст поживних речовин в ґрунті визначається в мг на 100 г ґрунту. Для перерахунку цього показника у запас доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту в кг на гектар (Г) необхідно виконати наступне перетворення:

, (3.2)

де Н- потужність орного шару, см, г - щільність орного шару, г/см³, г - вміст поживної речовини, мг на 100 г ґрунту. Для середніх умов .

Результати розрахунків за (3.1) заносяться в таблицю 3.1.

Таблиця3.1. Визначення норми поживної речовини ,яку необхідно внести з мінеральними добривами (балансово-розрахунковий метод)

Показники	Поживна речовина	Сільськогосподарські культури польової сівозміни
		Озима пшениця	Озимий ріпак	Озима пшениця	Сорго зернове	Горох	Озима пшениця	Соняшник
Планова врожайність культури т/га	-	5,5	3,3	5,8	3,5	1,8	4,4	2,1
Винос поживних речовин 1т основної продукції ,кг	N	30	50	30	30	50	30	50
	P2O5	10	31	10	14	14	10	31
	K2O	24	50	24	35	33	24	114
Вміст поживних речовин в грунті ,мг/100 г грунту	N	1,4	1,3	1,4	1,2	1,2	1,3	1,3
	P2O5	8	8	7	7	10	6	7
	K2O	25	21	25	20	13	13	24
Запас поживних речовин в орному шарі грунту ,кг/га	N	42	39	42	36	36	39	39
	P2O5	240	240	210	210	300	180	210
	K2O	750	630	750	600	390	390	720
Коефіцієнт використання поживних речовин з грунту	N	0.40	0.60	0.40	0.40	0.50	0.40	0.50
	P2O5	0.15	0.25	0.15	0.15	0.20	0.15	0.20
	K2O	0.21	0.70	0.21	0.21	0.30	0.21	0.30
Норма органічних добрив,в т.ч.і під попередник,т/га	-	-	-	-	-	-	24	(24)
Вміст поживних елементів в 1 тонні органічних добрив	N	-	-	-	-	-	0.005	0.005
	P2O5	-	-	-	-	-	0.003	0.003
	K2O	-	-	-	-	-	0.006	0.006
Коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив	N	-	-	-	-	-	0,30	0,14
	P2O5	-	-	-	-	-	0,40	0,18
	K2O	-	-	-	-	-	0,60	0,10
Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив	N	0.45	0.43	0.45	0.43	0.43	0.45	0.43
	P2O5	0.23	0.28	0.23	0.28	0.28	0.23	0.28
	K2O	0.73	0.73	0.73	0.72	0.72	0.73	0.72
Розрахункова норма поживних речовин ,які треба внести з мінеральними добривами ,кгд.р./га	N	329,3	329,3	349,3	210,7	98,6	178,6	159,7
	P2O5	37,8	-112,0	115,2	62,5	-124,2	-51,3	36,2
	K2O	-34,93	-378,0	-25,0	-4,8	-111,1	-111,5	12,5
Скоригована норма поживних речовин , які треба внести з мінеральними добривами ,кг д.р./га	N	90	90	90	60	30	90	60
	P2O5	30	0	60	60	0	0	36
	K2O	0	0	0	0	0	0	12

Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами (Н_прС), які необхідно вносити з мінеральними добривами, а також окремими видами (азоту(Н_АС), фосфору(Н_РС), калію(Н_КС)), роблять розрахунки за наступними формулами:

НпрС=(Н_А+Н_Р+Н_К)/S_c=(645.1+216.1+60)/1070=0.86

Н_АС=Н_А/S_c=510/690=0.73

Н_РС=Н_Р/S_c=186,2/690=0,26

Н_КС=Н_К/S_c=12,5/690=0,01

2.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

При цьому методі розрахунку поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (N_М, кг/га) враховується планова урожайність (У, т/га додаток 1), нормативи витрат елементів живлення на отримання однієї тонни продукції по кожній культурі (Н_У, кг (додаток 12)) та (через відповідні коефіцієнти - k_G (додаток 13)) забезпеченість ґрунту кожного поля поживними речовинами. Розрахунок проводиться за формулою

(3.7)

Результати розрахунків заносяться в таблицю 3.2.

Таблиця3.2. Визначення норми поживної речовини ,яку необхідно внести з мінеральними добривами (нормативний метод)

Показники	Поживна речовина	Сільськогосподарські культури польової сівозміни
		Озима пшениця	Озимий ріпак	Озима пшениця	Сорго зернове	Горох	Озима пшениця	Соняшник
Планова врожайність культури т/га	-	5,5	3,3	5,8	3,5	1,8	4,4	2,1
Винос поживних речовин 1т основної продукції ,кг	N	30	50	30	30	50	30	50
	P2O5	10	31	10	14	14	10	31
	K2O	24	50	24	35	33	24	114
Вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100 г ґрунту (дод. 6,7)	N	1,4	1,3	1,4	1,2	1,2	1,3	1,3
	P2O5	8	8	7	7	10	6	7
	K2O	25	21	25	20	13	13	24
Коефіцієнт, який враховує вміст поживних речовин в ґрунті	N	1,3	1,3	1,3	1,3	1,3	1,3	1,3
	P2O5	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
	K2O	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Розрахункова норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива, кг д.р./га	N	214,5	214,5	226,3	136,5	117	171,6	136,5
	P2O5	55	102,3	58	49	25,2	44	65,1
	K2O	66	82,5	69,6	61,2	29,7	52,8	119,7
Скоригована норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг д.р /га	N	90	90	90	60	30	90	60
	P2O5	55	60	58	49	25	44	60
	K2O	0	0	0	0	30	0	30

18

Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами та окремими елементами живлення, які необхідно вносити з мінеральними добривами при запровадженні нормативного методу (аналогічно 3.1).

2.3 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

Наступним етапом є визначення обсягів мінеральних добрив, які необхідно для внесення на поля сівозміни під кожну культуру. Попередньо необхідно визначити перелік добрив, які є в наявності та вміст діючої речовини в них (µ) (додаток 14). Данні заносяться в таблицю 3.3.

Обсяг мінерального добрива (М, кг/га) визначається за формулою:

(3.3)

В (3.3) Н_м - норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га (табл.3.1), µ - вміст діючої речовини в мінеральному добриві.

Таблиця 3.3. Визначення норми поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (балансово-розрахунковий метод)

Показники	Поживна речовина	Сільськогосподарські культури польової сівозміни
		Озима пшениця	Озимий ріпак	Озима пшениця	Сорго зернове	Горох	Озима пшениця	Соняшник
Норма поживних речовин, яку треба внести з мінеральними добривами кг д.р./ га (табл. 3.1)	N	90	90	90	60	30	90	60
	P2O5	30	0	60	60	0	0	36
	K2O	0	0	0	0	0	0	12
Форма мінерального добрива (додаток 15)	N	NK	NK	NK	NK	NK	NK	NK
	P2O5	PСФПГ	-	PСФПГ	PСФПГ	-	-	PСФПГ
	K2O	-	-	-	-	-	-	ККХ
Вміст діючої речовини в мінеральному добриві, (додаток 14)	N	0,46	0,46	0,46	0,46	0,46	0,46	0,46
	P2O5	0,20	-	0,20	0,20	-	-	0,20
	K2O	-	-	-	-	-	-	0,60
Норма мінеральних добрив в конкретних туках, кг/га	N	195,6	195,7	195,7	130,4	62,2	195,7	130,4
	P2O5	150	-	300	300	-	-	181
	K2O	-	-	-	-	-	-	20,8

2.4 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу)

Таблиця 3.4. Розрахунок норми мінеральних добрив при застосуванні нормативного методу

Показники	Поживна речовина	Сільськогосподарські культури польової сівозміни
		Озима пшениця	Озимий ріпак	Озима пшениця	Сорго зернове	Горох	Озима пшениця	Соняшник
Норма поживних речовин, яку треба внести з мінеральними добривами кг д.р./ га (табл. 3.1)	N	90	90	90	60	30	90	60
	P2O5	55	60	58	49	25	44	60
	K2O	0	0	0	0	30	0	30
Форма мінерального добрива (додаток 15)	N	NK	NK	NK	NK	NK	NK	NK
	P2O5	PСФПГ	PСФПГ	PСФПГ	PСФПГ	PСФПГ	PСФПГ	PСФПГ
	K2O	-	-	-	-	ККХ	-	ККХ
Вміст діючої речовини в мінеральному добриві, (додаток 14)	N	0,46	0,46	0,46	0,46	0,46	0,46	0,46
	P2O5	0,20	0,20	0,20	0,20	0,20	0,20	0,20
	K2O	-	-	-	-	0,60	-	0,60
Норма мінеральних добрив в конкретних туках, кг/га	N	195,6	195,7	195,6	130,4	62,2	195,6	130,4
	P2O5	275	300	290	245	126	220	300
	K2O	-	-	-	-	50	-	50

2.5 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

План розподілу поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами („норма” поживних речовин) в сівозміні передбачає їх кількаразове внесення меншими за обсягами дозами. Дози можуть бути основним добривом, припосівним та (або) підживленням. В той же час, може бути ситуація, коли вся норма поживної речовини вноситься одночасно, тобто може бути або основним добривом, або припосівним, або підживленням. Розподіл норми на дози є відповідальною задачею, вирішення якої пов'язано із знаннями фізіологічних особливостей росту та розвитку конкретної сільськогосподарської культури тощо. Результат розподілу норми на дози заноситься в таблицю 3.5.

Потім складають річний план використання мінеральних добрив в сівозміні (табл. 3.6), в якому розраховують потребу в добривах (фізичних туках) по формам та строках їх використання на всю площу посівів кожної культури і в підсумку для всієї сівозміни. При заповнені таблиці 3.6. використовують данні табл. 3.3. -3.4.

Таблиця 3.5. Річний план використання поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами в сівозміні

№ поля	Культура	Площа, га	Норма	Дози
			Органічних добрив, т	Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.	Основне внесення	Припосівне	Підживлення
				N	P2O5	K2O	Органічних добрив, т	Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.
								N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O
1	Чорний пар	86	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	81	-	90	0	0	-	60	-	-	-	-	-	30	-	-
3	Озимий ріпак	91	-	90	0	0	-	90	-	-	-	-	-	-	-	-
4	Озима пшениця	83	-	90	60	0	-	60	60	-	-	-	-	30	-	-
5	Сорго	89	-	60	60	0	-	-	60	-	60	-	-	-	-	-
6	Горох	85	-	30	0	0	-	-	-	-	30	-	-	-	-	-
7	Озима пшениця	87	24	90	0	0	24	60	-	-	-	-	-	30	-	-
8	Соняшник	88	-	60	36	12	-	-	36	12	60	-	-	-	-	-



Таблиця 3.6. Річний план розподілу мінеральних добрив в сівозміні

№ поля	Культура	Площа, га	Основне добриво	Припосівне	Підживлення
			Форма добрива	На 1 га	Добрив на всю площу, т	Форма добрива	На 1 га	Добрив на всю площу, т	Форма добрива	На 1 га	Добрив на всю площу, т
				Поживна речовина, кг д.р.	Добрив, т			Поживна Речовина, кг д.р.	Добрив, т			Поживна Речовина, кг д.р.	Добрив, т
1	Чорний пар	86	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	81	NK PСФПГ	60 60	0,13 0,15	10,5 9	-	-	-	-	NK	30	0,06	4,86
3	Озимий ріпак	91	NK	90	0,19	12,29	-	-	-	-	-	-	-	-
4	Озима пшениця	83	NK PСФПГ	60 60	0,13 0,30	10,7 24,9	-	-	-	-	NK	30	0,06	4,9
5	Сорго	89	PСФПГ	60	0,30	26,7	NK	60	0,13	11,6	-	-	-	-
6	Горох	85	NK	-	-	-	NK	30	0,06	5,1	-	-	-	-
7	Озима пшениця	87	NK	60	0,13	11,3	-	-	-	-	NK	30	0,06	5,2
8	Соняшник	88	PСФП Г ККХ	36 12	0,18 0,02	15,84 1,76	NK	60	0,13	11,4	-	-	-	-



2.6 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні нормативного методу)

Таблиця 3.7. Річний план використання поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами в сівозміні ( нормативний метод)

№ поля	Культура	Площа, га	Норма	Дози
			Органічних добрив, т	Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.	Основне внесення	Припосівне	Підживлення
				N	P2O5	K2O	Органічних добрив, т	Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.
								N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O
1	Чорний пар	86	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	81	-	90	55	0	-	60	55	-	-	-	-	30	-	-
3	Озимий ріпак	91	-	90	60	0	-	90	60	-	-	-	-	-	-	-
4	Озима пшениця	83	-	90	58	0	-	60	58	-	-	-	-	30	-	-
5	Сорго	89	-	60	49	0	-	-	49	-	60	-	-	-	-	-
6	Горох	85	-	30	25	30	-	-	-	-	30	-	-	-	-	-
7	Озима пшениця	87	24	90	44	0	24	60	-	-	-	-	-	30	-	-
8	Соняшник	88	-	60	36	12	-	-	36	12	60	-	-	-	-	-

3. Баланс поживних речовин в грунті сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

Забезпечення активного балансу поживних речовин повинно стати основним при складанні системи удобрення культур у сівозміні. Воно сприятиме не лише підвищенню врожайності та якості сільськогосподарської продукції, а й забезпечуватиме поліпшення родючості ґрунтів. Баланс поживних речовин (ДВ_ПР, кг/га) розраховується як

, (4.1)

де В_у - винос поживних речовин з урожаєм (табл. 3.1), кг/га, В_А - газоподібні втрати поживної речовини з добрив (В_А = 0,15·Н_A)(Н_A - норма азотних добрив (табл. 3.1), кг/га (тільки для азоту), В_В - вимивання в більш глибокі шари ґрунту (В_В = 0,05·Н_A на суходолі та В_В = 0,1·Н_A на зрошенні), кг/га, (тільки для азоту), Н_М - надходження з мінеральними добривами (табл. 3.1), кг/га, В_ОД - надходження з органічними добривами (табл. 3.1), кг/га, В_Н - надходження з насінням (додаток 16), кг/га, В_БК - надходження за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, кг/га, (тільки для азоту), В_А - надходження з атмосфери за рахунок опадів(в середньому - 12 кг/га азоту) та несимбіотичної фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами (в середньому - у ґрунтах Лісостепу - 10, Степу - 8 кг/га азоту).

Кількість азоту, яка надійшла у ґрунт з атмосфери за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, визначається рядом факторів. Різні бобові культури характеризуються неоднаковою здатністю фіксувати азот. Чим вищий урожай, тим більша кількість азоту повітря фіксується бобовою культурою. Кількість азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами визначається врожаєм культур і величиною кореневої системи:

, (4.2)

де У_Б - урожайність бобової культури (т/га) (додаток 1), В_А - винос азоту 1 т урожаю (додаток 5)(кг/га), k_З - коефіцієнт, який показує на співвідношення між вмістом азоту у врожаї та кореневих та пожнивних рештках (становить для люцерни - 1,3, для конюшини та еспарцету - 1,2, сої, гороху та інших бобових - 0,25), f - частка азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями (становить для люцерни - 0.70, для конюшини та еспарцету - 0,75, сої - 0,55, гороху та інших бобових - 0,45).

Результати розрахунків заносяться в таблицю 4.1

Таблиця 4.1. Баланс поживних речовин у сівозміні

№ п/п	Статті балансу	Поживна речовина	Сільськогосподарські культури сівозміни
			Чорний пар	Озима пшениця	Озимий ріпак	Озима пшениця	Сорго зернове	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Всього
1.	Винос з урожаєм (-)	N	-	165	165	172	105	90	132	105	934
		Р2О5	-	55	102	58	49	25	44	65	398
		К2О	-	132	165	139	123	59	106	329	1053
2.	Газоподібні втрати (-)	N	-	13,5	13.5	13,5	9	4,5	13,5	9	76,6
		Р2О5	-	0	0	0	0	0	0	0	0
		К2О	-	0	0	0	0	0	0	0	0
3.	Вимивання в більш глибокі шари ґрунту (-)	N	-	4,5	4.5	4,5	3	1,5	4,5	3	25,5
		Р2О5	-	0	0	0	0	0	0	0	0
		К2О	-	0	0	0	0	0	0	0	0
4.	Надходження з органічними добривами (+)	N	-	-	-	-	-	-	30	14	44
		Р2О5	-	-	-	-	-	-	40	18	48
		К2О	-	-	-	-	-	-	60	10	70
5.	Надходження з мінеральними добривами (+)	N	-	90	90	90	60	30	90	60	510
		Р2О5	-	30	0	60	60	0	0	36	186
		К2О	-	0	0	0	0	0	0	12	12
6.	Надходження з насінням (+)	N	-	4	0	4	2	12	4	1	27
		Р2О5	-	2	0	2	1	3	2	0	10
		К2О	-	1	0	1	1	3	1	0	7
7.	За рахунок фіксації бобовими культурами (+)	N	-	-	-	-	-	40,6	-	-	40,6
		Р2О5	-	-	-	-	-	-	-	-	-
		К2О	-	-	-	-	-	-	-	-	-
8.	За рахунок опадів та несимбіотичної фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами (+)	N	20	20	20	20	20	20	20	20	-
		Р2О5	-	0	0	0	0	0	0	0	-
		К2О	-	0	0	0	0	0	0	0	-
9.	Баланс	N	-	-69	-73	-76	-35	6,6	-6	-22	-274,4
		Р2О5	-	-23	-102	4	12	-22	-2	-11	-144
		К2О	-	-131	-165	-138	-122	-56	-45	-307	-964

Висновок: згідно розробленої системи удобрення культур в сівозміні негативний баланс по азоту, фосфору і калію.

Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу (додаток 11), можна запропонувати вносити фосфорні і калійні добрива під культури де спостерігається від'ємний баланс поживних речовин : Р₁₀ внести в рядки при посіві під ріпак , озиму пшеницю після пару, соняшник і сорго, пропоную закупити гранулоподібні фосфорні добрива,як простий суперфосфат або суперфосфат подвійний. Для підвищення азоту в грунті пропоную збільшити кількість рослин які вирощюються на сидерати, бобові культури.

Аналіз даних таблиці 4.1 вказує на дуже від'ємний баланс по калію в цілому по сівозміні (-964 кг/га). Виправити дану ситуацію можна запропонувавши внести калійні добрива під наступни культури таким чином:

№п/п	Культура	Норма К2О кг д.р./га
1	Озима пшениця	30
2	Озимий ріпак	30
3	Соняшник	30
Всього	90

Але с цих 90 кг д.р/га я запропонував би 30 кг д.р/га (К₃₀ для озимого ріпаку) закупити у вигляді калійних добрив, які не містять хлор, наприклад , у вигляді сульфату калія ( вміст д.р 48-51 %).



4. Економічна та енергетична ефективність використання добрив

4.1 Економічна ефективність використання добрив

Розрахунок економічної ефективності проводиться на приріст урожаю отриманого від використання добрив в вартісному виразі по всім культурам сівозміни. Метод визначення економічної ефективності добрив передбачає порівняння вартості приросту урожаю по кожному полю від добрив з сумою затрат на їх використання (чистий прибуток, отриманий за рахунок використання добрив, ДЧП, грн/га та рентабельність використання добрив, Р, %):

, (5.1)

, (5.2)

. (5.3)

В (5.1-5.3) У_Д - урожайність сільськогосподарської культури при внесенні добрив, т/га, У_Н - урожайність цієї ж культури без удобрення, т/га, ВП - вартість продукції, грн/т (додаток 17), Е_у - витрати, яка пов'язана з використанням добрив, грн/га, ВД - вартість добрив, грн/га; ВТ - витрати на доставку їх у господарство та на поле, грн/га, ВЗ - витрати на зберігання та підготовку до внесення, грн/га, ВВ - витрати на внесення добрив, грн/га.

Приблизні витрати на доставку, зберігання, підготовку та внесення мінеральних добрив, грн/га дорівнюють (в цінах осені 2007 року):

, (5.4)

де Н_М - сумарна норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами (табл.3.1).

Вартість добрив розраховується, як

, (5.5)

де С_Д - вартість 1т добрив (додаток 14), М - обсяг мінерального добрива (М, кг/га). Приблизні витрати на доставку, зберігання, підготовку та внесення органічних добрив в цінах осені 2007 року дорівнює 150 грн/т.Таблиця 5.1. Економічна ефективність добрив при внесенні під культури сівозміни

№ п/п	Показники	Сільськогосподарські культури сівозміни
		Чорний пар	Озима пшениця	Озимий ріпак	Озима пшениця	Сорго зернове	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Всього
1.	Урожайність з використанням добрив, т/га (додаток 1)	-	5,5	3,3	5,8	3,5	1,8	4,4	2,1	26,4
2.	Урожайність без використання добрив, т/га (додаток 1)	-	2,9	1,3	3,0	1.9	1,4	2,4	1,4	13,8
3.	Прибавка урожайності, т/га	-	2,6	2	2,8	1,6	0,4	2	0,7	12,1
4.	Ціна 1 т продукції, грн.	-	1300	2500	1300	900	700	1300	2600	10600
5.	Загальна сума прибутку, грн/га	-	3380	4500	3640	1440	280	2600	1820	17660
6.	Внесено добрив	мінеральних, кг/га (3.6)	N	-	195,6	195,7	195,7	130,4	62,2	195,7	130,4	1105,7
			P	-	150	-	300	300	-	-	181	931
			K	-	-	-	-	-	-	-	20,8	20,8
			Всього	-	345,6	195,7	345,6	300	62,2	195,7	332,2	1777
		органічних, т/га (табл. 3.5)	-	-	-	-	-	-	24	-	24
7.	Вартість мінеральних добрив, грн/га	N	-	293,4	293,5	293,5	195,6	93	293,5	195,6	1658,1
		P	-	157,5	-	315	315	-	-	190	977,5
		K	-	-	-	-	-	-	-	47,8	47,8
		Всього	-	450,9	293,5	608,5	510,6	93	293,5	430	2680
8.	Вартість доставки, зберігання, підготовки та внесення мінеральних добрив, грн./га	-	276	207	345	276	69	207	248,4	1628,4
9.	Вартість органічних добрив, їх доставки, та внесення, грн./т	-	-	-	-	-	-	720	-	720
10.	Загальна сума витрат, грн./га	-	726,9	587	953,5	786,6	162	1307	678,4	5200,9
11.	Умовно чистий прибуток, грн./га	-	2653,1	3913	2686,5	653,4	118	1293	1141,6	12458,3
12.	Рентабельність, %	-	364	667,7	281,7	83.6	72,8	98,9	168,2	1653,3

Висновок: проаналізувавши таблицю 5.1 можна побачить що сівозміна е рентабельною. Рентабельними культурами в даному випадку є ріпак, озима пшениця , соняшник, не рентабельним є сорго, горох, и озима пшениця після гороху

4.2 Енергетична ефективність використання добрив

Економічна оцінка системи удобрення є неповною, оскільки при цьому залишається визначеною енергетична ефективність застосування добрив, яка в сучасних ринкових умовах набуває особливого значення. Економічні оцінки ефективності є короткотерміновими, не є абсолютними, що пов'язано із безперервними змінами цін на добрива, готову продукцію, паливо, людські ресурси тощо. Економічні критерії не віддзеркалюють процес удобрення з енергетичних позицій, не дають оцінки цього агроприйому з засад екології та ресурсозбереження.

Енергетична ефективність використання добрив (з, енергетичний ККД) розраховується за формулою:

, (5.6)

де Е_У - кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності при використанні добрив, МДж/га, Е_Д - кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив, МДж/га.

Кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності при використанні добрив, МДж/га (Е_У) розраховується, як

, (5.7)

де ДУ - приріст урожайності за рахунок використання добрив, т/га, r - коефіцієнт, який показує на вміст сухої речовини в продукції (додаток 17), щ - вміст енергії в продукції, МДж/т (додаток 17).

Кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив (Е_Д, ) визначається як

/ 1000 , (5.8)

де H_A, H_P, H_K - норми відповідно азоту, фосфору та калію, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га, B - норма органічних добрив, т/га, е_А е_Р е_К е_О - відповідно енерговитрати на виробництво та застосуванню азотних, фосфорних, калійних та органічних добрив, МДж/т (додаток 14 ).

Результати розрахунків заносять в таблицю 5.2.

Таблиця 5.2. Енергетична ефективність добрив при внесенні під культури сівозміни

№ п/п	Показники	Сільськогосподарські культури сівозміни
		Чорний пар	Озима пшениця	Озимий ріпак	Озима пшениця	Сорго зернове	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Всього
1.	Приріст урожайності за рахунок використання добрив, т/га	-	2,6	2	2,8	1,6	0,4	2	0,7	12,1
2.	Вміст сухої речовини в продукції	-	0,87	0,86	0,87	0,86	0,86	0,87	0,92	-
3.	Вміст енергії в продукції, МДж/т	-	18710	19010	18710	18423	19790	18710	24180	-
4.	Кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності, МДж/га	-	42322,0	32697,2	45577,5	25350,0	6807,7	32555,4	15571,9	200881,7
5.	Норми поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг/га	N	-	90	90	90	60	30	90	60	-
		Р2О5		30	0	60	60	0	0	36	-
		К2О	-	0	0	0	0	0	0	12	-
6.	Норма органічних добрив т/га	-	-	-	-	-	-	24	-	-
7.	Енерговитрати на виробництво та застосування добрив	N	-	86800	86800	86800	86800	86800	86800	86800	-
		Р2О5	-	12600	-	12600	12600	-	-	12600	-
		К2О	-	-	-	-	-	-	-	8300	-
		Орган	-	-	-	-	-	-	420	-	-
8.	Кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив	-	8190	7812	8568	5964	2604	17892	5761,2	56791,2
9.	Енергетична ефективність використання добрив (енергетичний ККД)	-	5,16	4,18	5,31	4,25	2,61	1,81	2,20	25,5

Висновок: Проаналізувавши таблицю 5.2 ми бачимо що найбільший енергетичну ефективність має озима пшениця після пару,ріпак, озима пшениця після ріпака и сорго зернове, найменший енергетичну ефективність має озима пшениця після гороху,горох та соняшник.



Висновок

Вихід гною в господарстві склав 1246.8. Ця кількість гною не може задовільнити сівозміну, тому необхідний розподіл гною на певні культури в нашому випадку під озиму пшеницю після гороху.

Баланс соломи в господарстві від'ємний, тому солому власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво.

Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу «Насичення органічними добривами ріллі» для Степу повинно дорівнювати 10 т/га.

В даному випадку „ насичення органічними добривами ріллі” складає 1,91т на га і не відповідає необхідній річній нормі органічних добрив.

Баланс гумусу по сівозміні позитивний,але для запобігання зменшенню родючого шару необхідно вводити культур сидератів, і вносити гній.

Згідно розробленої системи удобрення культур в сівозміні негативний баланс по азоту, фосфору і калію.

Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу (додаток 11), можна запропонувати вносити фосфорні і калійні добрива під культури де спостерігається від'ємний баланс поживних речовин : Р₁₀ внести в рядки при посіві під ріпак , озиму пшеницю після пару, соняшник і сорго, пропоную закупити гранулоподібні фосфорні добрива,як простий суперфосфат або суперфосфат подвійний. Для підвищення азоту в грунті пропоную збільшити кількість рослин які вирощюються на сидерати, бобові культури.

Аналіз даних таблиці 4.1 вказує на дуже від'ємний баланс по калію в цілому по сівозміні (-964 кг/га). Виправити дану ситуацію можна запропонувавши внести калійні добрива під наступни культури таким чином:

№п/п	Культура	Норма К2О кг д.р./га
1	Озима пшениця	30
2	Озимий ріпак	30
3	Соняшник	30
Всього	90

Але с цих 90 кг д.р/га я запропонував би 30 кг д.р/га (К₃₀ для озимого ріпаку) закупити у вигляді калійних добрив, які не містять хлор, наприклад , у вигляді сульфату калія ( вміст д.р 48-51 %).

проаналізувавши таблицю 5.1 можна побачить що сівозміна е рентабельною. Рентабельними культурами в даному випадку є ріпак, озима пшениця , соняшник, не рентабельним є сорго, горох, и озима пшениця після гороху

Проаналізувавши таблицю 5.2 ми бачимо що найбільший енергетичну ефективність має озима пшениця після пару,ріпак, озима пшениця після ріпака и сорго зернове, найменший енергетичну ефективність має озима пшениця після гороху,горох та соняшнику



Література

1. Рекомендації по підвищенню родючості ґрунтів, раціональному використанню добрив та одержанню екологічно чистого врожаю. Миколаїв, 2004, 50 с.

2. Сельскохозяйственный отраслевой сервер. http://www.agromage.com/

3. Аграрний сектор України. http://agroua.net/

4. Методика ресурсно-экологической оценки эффективности земледелия на биоэнергетической основе. Курск, 1999, 48 с.

5. Карасюк І.М., Геркіял О.М., Госпадаренко Г.М., Коларьков Ю.В., Копитко П.Г. Агрохімія, К.: Вища школа, 1995, 471 с.

6. Методика энергетической и биоэнергетической оценки технологии в мелиорации и орошаемом земледелии. Методические указания. Херсон, 1995, 20 с

7. Біоенергетична оцінка систем удобрення і агротехнологій. К., 40

Размещено на Allbest.ru