Мастит молочної залози корови

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

1.Registratio

Вид тварини - ВРХ

Кличка - Бурьонка

Порода - Червоно-ряба

Стать - корова

Вік -4 роки

Маса - 480кг

Власник - НПЦ ХДЗА

Адреса - с. Лозовеньки, вул. Академічна

Початок кураціі 16” травня 2016 р.

Кінець курації „20” травня 2016 р.

2. Anamneses vitae et morbi

Тварина утримується у корівнику який належить ХДЗВА на привязі. Підлога дерев'яна. Напування із автопоїлки , що знаходиться поруч з годівницею. Збирання гною здійснюється регулярно, автоматично два рази на день. Для годівлі тварини використовуються корми доброї якості: сіно, солома, силос кукурудзяный. Корову годують 3 рази в день/добу. Тварина молочного напрямку середньої продуктивності. Корова 20 днів назад отелилась в третє, пологи пройшли без ускладнень. Полові цикли регулярні.

Мікроклімат знаходиться в межах зоотехнічної норми. Захворювання в даної корови на будь-які хвороби заразної чи незаразної етіології не спостерігалось.

В березні була поведена профілактична дегельмінтизація препаратом „Фенбендазол”.

3. Anamneses morbi

До того, як повідомити ветеринарного лікаря про стан тварини, доярка помітила почервоніння на передній лівій долі вим'я Бурьонки. При пальпації вона виявила збільшення місцевої температури, почавши здоювати побачила, що молоко мало водянисту консистенцію. Тварина пригнічена, при доїнні б`є кінцівками, апетит знижений, продуктивність зменшилася.

4. Status praesens на 16. 04. 2016

Т - 39,90С; П - 72 уд/хв;Д - 21 дих. рухів/хв.

Скорочення руця/5хв = 6.

Положення тіла тварини в просторі - лежаче. Корова лежить у природній позі з підігнутими кінцівками. Будова тіла середня. Конституція ніжна. Вгодованість середня. Темперамент спокійний, врівноважений.

Шерстний покрив густий, матовий, має запах, специфічний для даного виду тварин. Шкіра рухлива, еластична, пошкодження на шкірі відсутні. Температура шкіри на симетричних ділянках однакова. Колір на непігментованих ділянках шкіри блідо-рожевий. Підшкірна клітковина добре виражена. Шкіра вим'я не рівномірного кольору на зпередній лівій долі вим'я помітне почервоніння, набрякання. Місцева температура дещо підвищена.

Слизова ротової порожнини блідо-рожевого кольору, не пошкоджена, волога. Коньюктива рожева, волога. Слизова носа блідо-рожева, волога, блискуча, цілісність не порушена.Слизова оболонка піхви блідо-рожевого кольору.

Поверхневі лімфовузли в нормі (підщелепові: рухливі,пружні, безболісні; передлопаткові: рухливі,пружні, безболісні). Відхилення виявлено лише в надвим'яних, вони дещо збільшені в об'ємі, але при пальпації у місцях їх локалізації немає болючості, місцева температура не підвищена.

При проведенні термометрії виявлено Т=39,9?С.

Дослідження серцево-судинної системи.

Серцевий поштовх прослухуется зліва у 3-4 міжнебірерьї зліва. Серцевий поштовх помірної сили, локалізований. При аускультації серцевий поштовх прослуховується легко, ясно; тони добре диференційовані, відхилень немає. Частота пульсу становить 72 уд/хв.[2]

Глибока больова і тактильна чутливість збережені, рухи координовані, рефлекси на зовнішні подразники в нормі.

Дослідження дихальної системи.

Частота дихальних рухів 21/хв. Дихання вільне, ритмічне супроводжуються рівномірним розширенням та звуженням грудної клітини. Тип дихання грудо-черевний. Фази вдиху та видиху рівномірно чергуються між собою, вдих відбувається дещо швидше. Витікання з носу відсутні. Грудна клітка округла, при пальпації болючість, набряки, емфіземи відсутні. Під час перкусії легень прослухується чіткий легеневий звук без притуплень. Кашель відсутній, хрипи не прослуховуються.

Дослідження травної системи.

Апетит у тварини нормальний. Жування енергійне, без сторонніх шумів, ковтання - вільне. Жуйка починається через 20-30 хвилин після прийому корму, триває 30 хвилин.

У тварини губи щільно змикаються, ротова щілина закрита. Стан слизової оболонки губ та ясен без патологій. Виділення слини помірне, кормових масс, що затрималися, а також ексудату в ротовій порожнині не виявлено.

Природна конфігурація глотки і верхньої частини яремного жолоба та стравоходу збережена, припухань в цих ділянках не виявлено. При пальпації больова реакція відсутня, місцева температура не підвищена.

Оглядом стравоходу спостерігалися хвилеподібні рухи вздовж яремного жолоба під час прийому корму, збільшень обсягу і припухлості не виявлено.

Живіт не збільшений, помірно округлий, тонус черевних м'язів всієї черевної стінки помірний. Хворобливість в області живота відсутня, і місцева температура не підвищена.

При пальпації рубця (rumen) встановлені поштовхи помірної сили, нетривалі. Займає майже повністю ліву половину черевної порожнини від діафрагми до тазу. Кількість скорочень рубця за 5 хвилини - 6.

Сітка (reticulum) досліджувалась за допомогою провокаційних проб з метою діагностики травматичного ретикулоперикардита. Під час проведення проб тварина занепокоєння не виявляло.

Пальпація книжки (omasum) безболісна. При перкусії звук притуплений, при аускультації чути шум шорохуватого тертя.

При огляді сичуга (abomasums) збільшення і випинань не спостерігається.

Огляд печінки: болючості печінки не виявленов нормі не збільшена, при пальпації безболісна, займає фізіологічне положення(розміщена в правому підребер'ї, від 6-8-го до вертебрального кінця 13-го ребра).

Акт дефекації безболісний, при цьому тварина приймає фізіологічну позу. Калові маси характерного бурого кольору, без домішок крові та слизу, зі специфічним для даного виду тварин запахом.[7]

Дослідження сечостатевої системи.

Поза при сечовипусканні природна, хворобливості не спостерігалося. Акт сечовиділення природній триває 1-2хвилини. Сеча світло-жовта, прозора, рідко-водяниста зі специфічним запахом. 

Нирки та сечовий міхур досліджувалися шляхом бімануальної пальпації. Нирки займають фізіологічне положення, не збільшені, безболісні. Переповнення чи болючість сечового міхура при пальпації не виявлено.

Слизова оболонка піхви блідо-рожева, волога, виділення відсутні, без тріщин і виразок.

Дослідження нервової системи.

При огляді не спостерігалося патологічних відхилень в поведінці, тварина дещо пригнічена. При огляді встановлено, що череп правильної форми, парні кістки симетричні, деформації кісток не виявлено, хребетний стовп рухливий, викривлень не видно. Дослідження органів чуття (зір, слух, нюх) не виявило відхилень.

М'язовий тонус - помірний, рефлекси добре виражені, рухи скоординовані. Судом та паралічів не виявлено.

5. Status localis

Локалізація патологічного процесу відзначається на молочній залозі корови. Збільшення і болючість передньої лівої чверті, виражене почервоніння шкіри. Термоскопія у зоні запалення 41°С. Пальпацією встановлено тістоподібну консистенцію ураженої долі вим`я, після надавлювання пальцем на уражену чверть залишається ямка, яка довго вірівлюється. Збільшення надвименних лімфатичних вузлів, зниження удою.

Молоко рідке, містить козеїнові пластівці білого кольору творожиної консистенції. На молочно-контрольній пластинці реакція з Каліфорнійським тестом - позитивна (з'явився желеподібний згусток). [6]

6. Diagnosis pracox

мастит молочний залоза корова

Діагноз встановлюється на підставі аналізу даних анамнезу та клінічних ознак.

Попередній діагноз, захворювання - мастит молочної залози. Його слід диференціювати від серозного набряку, катарального маститу, фібринозного маститу, забиття вим'я, нориць молочної залози. [1]

7. Diagnosis differencialis

Серозний набряк вим'я - (oedema uberis serosa) застійний набряк внаслідок скупчення великої кількості транссудату в підшкірній клітковині вим'я із застоєм тут венозної крові, що супроводжується сильним збільшенням об'єму вим'я.

Симптоми - вим'я сильно збільшене. У окремих корів почергово наступає набряк то правої, то лівої половини. Шкіра при цьому буває холодна, ціанотична, напружена, не болюча, тістуватої консистенції. Дійки напружені можуть легко травмуватися.

Катаральний мастит - (Mastitis catarrhalis) Це запалення молочної залози з дистрофією залозистого і покривного епітелію молочної цистерни, молочних проток та альвеол, відторгненням його та випотіванням ексудату в ємкісну систему місця ураження.

Симптоми. Виникає в перші 2-3 тижні після отелення, а також в період запуску, підвищення місцевої температури. На 3-4 день в основі дійки та нижньої третини ураженої чверті виявляють флуктуючі обмежені ділянки чи вузли та ущільненні тяжі, у просвіті цистерн удається прощупати крепітуючі згрубіння, які важко видавлюються з дійки під час доїння.

Фібринозний мастит (mastitis fibrinosa) - Це запалення вим'я із значним відкладанням фібрину в проміжній тканині, альвеолах та протоках.

Симптоми. Зявляються ознаки інтоксикації: депресія, відмова від корму, м'язове дрижання спостерігається, температура тіла 40-41 градус. Тварина шкутильгає на кінцівку збоку ураженої чверті. Уражена чверть збільшена, тверда, болюча, гаряча, часто крепі тує. Молоко на 2-3 день видоюється каламутне, з фібрином, соломино-жовтим ексудатом.

Забиття вим'я - (contusio uberis). В основі хвороби лежить порушення цілісності кровоносних судин з крововиливами у підшкірну клітковину. Якщо це легка травма з невеликими синцями, то виникає асептичне запалення, що швидко розсмоктується. При проникненні мікрофлори, особливо після некрозу травмованих тканин, можливий розвиток абсцесу, флегмони чи некроз всієї частки вим'я.

Симптоми - уражена частка набрякла, почервоніла, гаряча, болюча. В молоці з'являються домішки крові.

Нориця молочної залози - (Ulcus fistulosum receptaculi) виникає на ґрунті проникаючих ран, абсцесів, некротичних фокусів у стінці цистерни.

Симптоми - на поверхні ураженої дійки з'являються отвори величиною з макове зернятко,крізь які виділяється молоко. Навколо отвору (нориці) розростається рубцева тканина.[1]

8. Diagnosis

За даними клінічного обстеження виявлено ущільнення передньої лівої чверті вимені, її «кеменистість», а також на підставі анамнестичних, лабораторних та загально клінічних даних - встановлено остаточний діагноз захворювання - серозний мастит молочної залози (лат. - Mastitis serosa).

9. Prognosis

Враховуючи те, що за даними клінічного огляду тварина має задовільний стан, гнійно-некротичних процесів не виявлено так як господарі вчасно звернулися по допомогу до лікарів, прогноз перебігу захворювання благоприємний.

10. Decursus morbi et curatio

При лікуванні корів, хворих на мастит, керуються такими принципами:

Чим раніше застосувати лікування, тим воно ефективніше;

Хвору тварину необхідно ізолювати, перевести на ручне доїння, уражені частки вим'я видоювати в останню чергу в окремий посуд і знищити видоєний секрет та знезаразити посуд;

Добрі результати можна одержати лише при комплексній етіотропно-патогенетичній терапії;

Перед проведенням будь-якої лікувальної процедури вим'я слід помити теплою водою з милом і висушити рушником;

Потрібно поліпшити умови утримання та догляду тварини, обов'язково змінити її раціон -- вилучити з нього соковиті корми та обмежити водопій;

Необхідно робити кожен день масаж вимені знизу до гори, по лімфатичним судинам по 10-15хвилин 5 разів на день. Втирати в шкіру вимені крем «Доктор». Потім забризкувати після масажу аерозолю Оксикорб.

В перший та останній день лікування був використаний препарат «Катозал» внутрішньом`язово, для сприяння обміну речовин в організмі та підвищення його резистентності.

Інтрацистерально задавав протимаститний препарат «Мастилекс». Препарат необхідно вводити в уражену цистерну підігрітим до 35-38°С 1 дозу зі шприца з наступним масажем вим'я двічі на день 3 дні.[5]

11. Curatio

12. Epicrisis

Мастит - запалення молочної залози, що виникає у відповідь на дію механічних, біологічних, хімічних чи термічних чинників. Мастит може виникати під час лактації, запуску та сухостійного періоду. З'являється внаслідок застуди(сире приміщення з протягами) або надмірної годівлі. [11]

Реєструється у всіх видів тварин найчастіше у корів.

Молочена залоза ВРХ має: основу вимені (basis uberi), тіло вимені (corpus uberi), дійки (papille uberi). Основа вимені прилягає до черева. Задня поверхня вимені називається молочним дзеркалом. Зовні вим'я покрите ніжною шкірою та потовими і сальними залозами.[4]

Збудниками маститу може бути різноманітна мікрофлора: бактерії, мікроскопічні гриби, окремі водорості(прототеки), віруси рикетсії. Бактеріальний мастит викликається як коками (стрептококи, стафілококи, диплококи), так і паличкоподібними формами (кишкова паличка, коринебактерії, клебсієли, ентеробактерії). Переважають серед бактерій золотистий стафілокок, агалактиційний і дисгалактаційний стрептококи, вимґяний стрептокок, кишкова паличка, коринебактерії.

Сприятливими факторами щодо виникнення запалення є також ослаблення сфінктера дійки, багате постачання кровґю вим'я під час лактації, неохайне утримання, несвоєчасна ізоляція хворих тварин. Особливо зростає ризик виникнення маститу при наявності в кормах залишкових кількостей пестицидів, підвищеному вмісті нітратів та нітритів, ураженні їх цвіллю та грибами. Сприятливим чинником виникнення маститів є недолік в організації машинного доїння. Часто доїльна апаратура перетворюється на резервуар мікроорганізмів які переносяться від однієї корови до іншої.

В нашому випадку мастит почав розвиватися після отелення внаслідок інтоксикації на ґрунті набряку вим'я інших післяродових захворювань. Прихований мастит перейшов в клінічну форму, а саме в - серозний мастит. Також велику роль зіграли в появі маститу недосить добрі умови удержання корови, наявність протягів в корівнику. Мікроорганізми , що проникли в залозу, швидко розмножуються і викликають подразнення тканин продуктами своєї життєдіяльності. Загибель епітелію та комплекс інших реакцій. Змінюється склад молока: збільшується в ньому кількість лейкоцитів, з'являються згустки козеїну, мікрофлора розвивається, активізуються ферменти, що руйнують білки, жири, цукор.[1]

При видоюванні молока воно було водянисте в ньому були присутні пластівці.

Якщо затягнеться лікування, то запальний процес буде розповсюджуватись за межу молочних ходів та альвеол на інтерстиціальну тканину і разом з рідкою частиною крові виходитимуть глобуліни та фібриноген, який перетвориться у фібрин. Скупчення виникатимуть зони без кровообігу, що піддаються некрозу та гнійному розплавленню. В молоці з ураженої частини будуть з'являться крупинки фібрину та кров. [6]

В нашому випадку після збору анамнезу, власних та лабораторних досліджень було поставлено діагноз остаточний - серозний мастит задньої лівої чверті вимені. В клініці ми спостерігали почервоніння враженої чверті, при пальпації виражався біль набряк і підвищена місцева температура, надвимяні лімфовузли збільшені. Молочна продуктивність корови знизилась, молоко стало водянистим. Був понижений апетит.

Для того щоб не призвести до переходу в більш тяжкі форми маститу - серозно-фіброзну, чи з розростанням сполучної тканини. Ми підійшли до лікування комплексно. Необхідно було своєчасно усунути причину, захворювання, підтримати загальний стан тварини, покращити обмін речовин тому ми вводили комплексний препарат «Катозал» він нормалізує метаболічні та регенеративні процеси, чинить стимулюючий вплив на білковий, вуглеводний і жировий обмін речовин, підвищує резистентність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Робили масаж вимені декілька разів на день, після введення протимаститного засобу «Мастилекс» препарат вводили у молочну цистерну підігрітим до 36 градусів 3 дні по 3 дози з шприца . І змазували протимікробним кремом «Доктор», він пом'якшує, знімає запальний процес з вим'я і дійок.[5]

Для профілактики маститів необхідно тварину повноцінно годувати, підвищувати їх імунобіологічну резистентність, випасати на культурних пасовищах. Надати тварині належну гігієну утримання(приміщень, стійл, проходів, родильних відділень, доїльних майданчиків). Своєчасне усунення пошкоджень підлоги. Забезпечити необхідним моціоном. Машинним доїнням доїти тільки клінічно здорових корів. Також дотримуватись правил машинного доїння.

Щомісяця робити профілактичну перевірку усіх корів на наявність прихованого маститу. Хворих тварин ізолювати. Дезінфекцію гною та підстилки корів проводити хворих на мастит. Слідкувати за щоденним прибиранням навозу, та не допускати в стійловий період протягів.[3]

Перелік використаної літератури

1. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології/ [Яблонський В. А., Хомин С. П., Калиновський Г. М. та ін.]; за ред. В. А. Яблонського та С. П. Хомина. - В.: «Нова книга», 2006. - С. 447- 479.

2. Внутрішні хвороби тварин / [Левченко В.І., Кондрахін І.П., Судаков М.О. та ін.]; за ред. В.І. Левченка. - Біла Церква, 1999. - ч-1. 376 с.

3. Гігієна тварин: Підручник. Друге видання / [Демчук М. В., Чорний М. В., Захаренко М. О., Високос М. П.]. - Х.: Еспада, 2006. - 520с.

4. Горбатенко В.П. Соматична група систем свійських тварин: навчальний посібник. Видання доповнене перероблене/ Горбатенко В.П., Симоненко В. І., Бондаренко О.Е., - Харків: РВВ ХДЗВА, 2011. - С.265-271.

5. Довідник по застосуванню фармакологічних засобів в акушерстві, гінекології, андрології та біотехнології, андрології та біотехнології відтворення тварин / усклад.: М. І. Харенко, [та ін.]; за заг. ред. М.І.Харенка та А.В. Березовського. - К.: ДІА, 2011. - С. 147, 163.

6. Карташова В. М. Мастити корів / В. М. Карташова, А. С. Иващур. - М.:Агропроміздат, 1998. - 256.

7. Левченко В. І. Клінічна діагностика хвороб тварин/ Левченко В. І., Судаков М. О., за ред. В. І. Левченка. - К.:Урожай, 1995. - 386с.

8. Літаров В.Е. Рецептура ветеринарної медицини (методичні вказівки): Лонгус Н.І., Ладогубець О.В. - Харків. 2010. - 68с.

9. Методичні рекомендації з написання курсової роботи (історії хвороби) роботи освітньо-кваліфікаційного рівня 7.130501 «Спеціаліст» та 6.110101 «Бакалавр» напряму 1305 «Ветеринарна медицина» /В.П Кошевой, С.Я. Федоренко, М.М. Іванченко. - Х.: РВВ ХДЗВА, 2011. - 12 с.

10. Методичні рекомендації з використання, оформлення та захисту курсової роботи з дисципліни «ВСЕ з основами технології і стандартизації продукції тваринництва»: Навчально-методичний посібник / Яценко І.В., Югай Н.О., Труш А. М., та ін. Харків, 2011. -С.20-22.

11. Тваринництво / [авт. тексту О. Сичак]. - Х.:Клуб сімейного дозвілля, 2009. - С.297.

12. Хмельницький Г. О. Ветеринарна фармакологія / Хмельницький Г. О. Хоменко В.С., Канюка О.І. - К.:Урожай, 1994. - 502с.

13. Хоменко В. І. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва/ Хоменко В.І., Ковбасенко В.М., Оксамитний М.К.; за ред. В. І.Хоменка. - К.: «Сільгоспосвіта», 1995. -С.501-515.

Додатки

Фото1: Діагностика «Каліфорнійським маститним тестом»

Фото 2: Використання препарату «Катозал»

Фото 3: Введення препарату «Мастилекс»

Фото 4: Препарати, використані в ході лікування

Размещено на Allbest.ru