Розробка сівозміни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

Міністерство аграрної політики України

Курсова робота по землеробству

на тему: "Розробка сівозміни, системи обробітку грунту та комплексних заходів боротьби з бурянами "

Викона?

студент 3 групи ІІІ курсу АФ:

Ширін Д.М

Перевірив:

кандидат с-г. наук, доцент

Рудік О.Л

Херсон 2014

Вступ

Сучасні системи землеробства -- основи інтенсифікації сільського господарства -- процесу різкого збільшення виробництва зерна, технічних, кормових та овочевих культур на основі розширеного відтворення родючості ґрунту . Різноманітність систем землеробства в Україні зумовлена зональними, природно-економічними особливостями.

До них можна віднести такі:

1) плодозмінну з проведенням меліоративних заходів для окультурення ґрунтів. ґрунт сівозміна агрономічний

2) зерно-просапну з проведенням заходів для захисту ґрунтів від водної ерозії (лісостепові райони України);

3) зерно-паропросапну з проведення заходів для захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії (південні степові посушливі райони України);

4) просапну з вирощуванням переважно просапних культур (понад 50%). Цю систему впроваджують у господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні технічних, кормових та овочевих культур, а також в овочево-картоплярських приміських господарствах. У полях сівозмін цієї системи вносять багато органічних і мінеральних добрив, впроваджують інтенсивний обробіток ґрунту, зрошення та осушення;

5) зерно-парову з проведенням заходів по захисту ґрунтів від вітрової ерозії (посушливі райони півдня України).

Сучасні інтенсивні системи землеробства характеризуються високим технічним оснащенням виробництва, використанням більш ефективних способів обробітку ґрунту, внесенням органічних і мінеральних добрив з розрахунку на запланований урожай і розширене відтворення родючості ґрунту, інтенсивними ґрунтозахисними технологіями вирощування сільськогосподарських культур, меліоративними, а також прогресивними організаційно-господарськими заходами . Проведення значних організаційно-господарських, агротехнічних, меліоративних заходів сприяє переходу до вищих форм систем землеробства відповідно до сучасного рівня розвитку продуктивних сил, науки і техніки

1. Характеристика природних умов та виробничої діяльності господарства

Приватна агрофірма “Єрчики” (ПАФ “Єрчики”) входить в систему Мінагрополітики України. Це багатогалузеве господарство інтенсивного типу. Основний напрямок його - виробництво зерна, в т.ч. насіннєвого, вирощування цукрових буряків, кормо виробництво та племінне молочне скотарство.

Територія ПАФ “Єрчики” розташована в південно-східній частині Попільнянського району Житомирської області. Центральна садиба знаходиться в с. Єрчики, відстань від якого до районного центру смт. Попільня 18 км. Найближча залізнична станція - Чернявка , відстань до якої 4,5 км .Також поблизу знаходиться річка Унава.

Територія ПАФ “Єрчики” знаходиться в південно-східному агрокліматичному поясі. Тривалість без морозного періоду складає 165 днів. Середньорічна температура повітря + 6,5 °С, середня температура січня становить - 5,8 °С, липня + 18,2 °С.

В середньому висота снігового покриву складає 13 см. Зимою часто бувають відлиги, коли температура повітря підвищується до 9 - 12 °С.

На території господарства переважають західні та південно-західні вітри. Днів з сильним вітром (понад 15 м/с) в рік буває 7 - 12.

Середньорічна кількість опадів у зоні розміщення господарства складає близько 530 мм. По забезпеченості рослин вологою господарство відноситься до вологої зони. Основним джерелом накопичення вологи в ґрунті являються атмосферні опади. В окремі роки влітку настають посушливі періоди, коли зовсім не буває опадів.

За схемою природно - сільськогосподарського районування земельного фонду України територія господарства знаходиться в лісостеповій зоні, підзолених, вилугуваних і типових чорноземів провінції правобережного Лісостепу.

В цілому за кліматичними умовами господарство відноситься до смуги середньоранніх і пізніх культур помірно - теплого поясу. Таке забезпечення теплом дає змогу вирощувати середні і пізні сорти зернових і зернобобових культур, цукрових та інших сільськогосподарських культур.

Зазначене свідчить про те, що грунтово - кліматичні умови в зоні розміщення господарства достатньо сприятливі для сільськогосподарського виробництва.

Загальна земельна площа господарства станом на 1 січня 2014 року становила 1634 га, в тому числі 1429 га сільськогосподарських угідь, з них 1240 орної землі, решта - пасовища (164 га), сінокоси (25га) та інші угіддя. Площа ріллі в короткостроковому користуванні господарства складає 162 га. Під будівлями і дворами зайнято 43 га площі.

Деревна рослинність на території господарства представлена невеликими ділянками полезахисних лісових смуг. В них домінують акація біла, гледичія, абрикос, дуб.

Найбільш розповсюдженні рослини бур'яни - осот рожевий(Cirsium arvense Scop.), берізка польова(Convolvulus arvensis L.), молочай лозяний (Euphorbia virgata W. K.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), щириця звичайна (Amaranthus refroflexus), курай руський (Salsola ruthenica), сухоребрик Лозелів (Sisymbrium Loeselii), талабан польовий (Thlaspi arvense). Найбільш шкодочинними є багаторічні коренепаросткові: молочай лозяний, берізка польова, осот рожевий.

У зв'язку з високою життєздатністю насіння та вегетативних органів бур'янів для їх знищення використовують інтенсивну систему боротьби.

Висока агротехніка при вирощуванні сільськогосподарських культур - основа у боротьбі з бур'янами. Перевага агротехнічних заходів полягає у тому, що кожний із них, крім знищення бур'янів виконує регулювання водно-повітряного, теплового та поживного режимів, боротьба з хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур.

2. Проектування системи сівозмін господарства

2.1 Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін

Сівозміна - надійний та ефективний агротехнічний засіб збереження родючості ґрунту та отримання високих урожаїв вирощувальних культур. В умовах високої інтенсифікації культур землеробства за підвищеного антропогенного навантаження на грунт основна увага приділяється біологічній ролі сівозміни.

Ефективним прийомом підвищення родючості ґрунту є плодозміна - чергування різних за біологічними особливостями та хімічним складом польових культур. Науково обґрунтована сівозміна забезпечує краще накопичення та раціональне використання вологи ґрунту, знижує негативний вплив посухи і підвищує стійкість виробництва продукції землеробства.

Сівозміна - це науково-обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур та парів у часі та на території. Система сівозмін дає змогу ефективно використовувати орні землі та ландшафти господарства, належним чином відноситися до сільськогосподарських угідь. Сівозміна створює умови для впровадження систем обробітку, внесення добрив та гербіцидів.

Для складання науково-обґрунтованих сівозмін, які відповідають природнім умовам регіону, забезпечують отримання високих та стабільних урожаїв польових культур, збереження та підвищення родючості ґрунту та його задовільний фітосанітарний стан, необхідні глибокі наукові та агротехнічні знання.

Перед тим як впровадити систему сівозмін у господарстві потрібно обґрунтувати структуру посівних площ. Її розрахунок базується на визначених необхідних обсягах валового виробництва окремих видів продукції відповідно до спеціалізації господарства, попиту, та запланованому рівні урожайності культур.

У наведеному завданні дев'ятипільна система сівозміни

Структура посівних площ надає нам в розпорядження 9 збірних полив полів.

Скомпонована сівозміна (варіант 1) в повному обсязі відповідає всім вимогам щодо сівозмін. По-перше, головна культура - озима пшениця розташовується після таких попередників (пар+горох, Кукурудза МВС,+ Горох , Кукурудза на з/к,+Горох,) які забезпечують найбільш сприятливі умови для вирощування даної культури.

Щодо інших варіантів (варіанти 2 і 3), то другий варіант дуже схожий на головний варіант,там не озимий а ярій ячмінь .В третьому запропонованому варіанті деякі компоненти поміняні місцями,цей варіант найгірший із запропонованих.

2.2 Агрономічна оцінка сівозмін та обґрунтування чергування культур

Оптимізація структури посівних площ є основним, найбільш дешевим і екологічним засобом підвищення продуктивності агроекосистем.

Певним набором культур, різних за своїми ґрунтозахисними властивостями, можна регулювати процес ерозії, продуктивність та родючість ґрунту, створювати найраціональнішу для конкретних умов структуру посівних площ, спрямовану на всебічне використання енергетичного потенціалу ґрунту і рослин.

Загалом в сівозміні важливим фактором є правильне чергування культур, оскільки завдяки цій оцінці культури займають свої місця по відповідним попередникам.

Парове поле - найбільш радикальний засіб нагромадження вологи в посівному шарі ґрунту, по чорному пару у всіх районах Степу одержують своєчасні сходи озимих. Важливою перевагою чорного пару перед іншими попередниками озимої пшениці є здатність його нагромаджувати вологу в глибинних шарах. Під паром, де грунт краще зволожений і розпушений, інтенсивніше розкладаються органічні рештки з утворенням більшої кількості поживних речовин, ніж під будь-якою культурою сівозміни.

У полі чорного пару під впливом добрив змінюється не тільки вміст аміачного та нітратного азоту, але і його загальні запаси. Під паром створюються сприятливі умови для нагромадження не тільки азоту, але й інших елементів живлення.

Чорний пар - дуже ефективний фактор у боротьбі із забур'яненістю у сівозміні. Тут, як правило, створюються умови для проростання насіння бур'янів, які потім знищуються гербіцидами та послідуючими обробітками. Особливо ефективний пар в очищенні полів від багаторічних бур'янів.

Озима пшениця - це культура, яка потребує достатньої кількості вологи протягом усієї вегетації (особливо в період трубкування та на початку колосіння). Коренева система оз. пшениці на родючих ґрунтах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому озимій пшениці найбільше відповідають ґрунти з глибоким гумусовим горизонтом та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину. За виносом поживних речовин з ґрунту озима пшениця є азотофільною рослиною: 1 ц зерна виносить у середньому з ґрунту азоту - 3,75, фосфору - 1,3, калію - 2,3 кг. Озима пшениця являється хорошим попередником для більшості просапник культур. Так як поле після неї звільняється досить рано, то є багато часу для накопичення вологи і створення сприятливих умов для подальшого вирощування цих культур. Пшениця - це така культура, яку можна висівати на одному й тому ж полі лише через 2-3 роки, так як при повторних посівах вона дуже вражається хворобами і шкідниками. Також після пшениці небажано висівати інші зернові (колоскові) культури.

Кукурудза МВС відрізняється економною витратою ґрунтової вологи , на утворення одиниці сухої речовини вона витрачає 250-300 одиниць води, що значно менше ніж у інших культур. Кукурудза МВС - збирається у фазі молочно-воскової стиглості, тому рано звільняє поле.

Соняшник -попередники для соняшнику ті, після яких у ґрунті залишається більше води і поживних речовин. Соняшник висівається після кукурудзи чи озимої пшениці. Соняшник дуже вибагливий до поживного режиму ґрунтів порівняно з іншими польовими культурами. Особливо багато він вбирає з ґрунту калію. При розміщенні соняшнику після зернових догляд за посівами значно ускладнюють однорічні бур'яни, особливо пізні ярі (курай, щириця). Посіви соняшнику дуже виснажують землі, тому поле після нього залишають на пар.

2.3 Оцінка продуктивності проектованої сівозміни

Оцінку сівозміни по виходу продукції необхідно проводити за кількістю отриманих на 100 га сівозмінної площі зерна, кормових одиниць і протеїну, а також в грошовому вираженні вартості продукції.

Окремо проводиться розрахунок виходу кормових одиниць і протеїну із отриманої в сівозміні продукції, що буде використовуватися для кормів тваринництву. При цьому в розрахунок не прийматиметься продовольча частина врожаю (зерно пшениці), але входитимуть продукти переробки ,а також нестандартна частина урожаю продовольчих культур, що використовуються на корм .

На 100 га сівозмінної площі виробляється: зерна -2485.1т; у т.ч. зерна озимої пшениці 1998 т; кормових одиниць 239.76 т; грошовому виразі -559 440тис. грн. зі 100 га

Найбільше коштів вилучено з одного гектара сівозмінної площі з культури (в гривнях): озима пшениця (після пару) - 6937056 , кукурудза МВС - 55000, озима пшениця (після збірного поля: кукурудзаМВС,бахча, ) - 8400.

Варто зазначити, що дана продукція, яка буде використовуватися в тваринництві має середню поживність - 798,87г/кг перетравного протеїну. Для підвищення цього показника, для згодовування тваринам краще використовувати ті корми у яких вміст перетравного протеїну більше 150 г/кг це: макуха соняшникова - 306,42 г/кг, кукурудза стебла - 52,63 г/кг, ячмінь - 34,21 г/кг. Їх ефективно використовувати в тваринництві. Щодо рівномірності надходження продукції, то воно починається з пшениці (наприкінці весняного періоду) і закінчується зерном кукурудзи. Щодо тривалості згодовування, то так як господарство немає тваринницької бази вся продукція йде на продаж. Тому судити про тривалість згодовування ми не можемо.

На 100 га сівозмінної площі виробляється кормової продукції: кормових одиниць 130,2 т; перетравного протеїну 7.905 т; забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном 62.41г/кг.

2.4 Складання плану освоєння розробленої сівозміни та ротаційної таблиці

Після складання можливих варіантів сівозміни, потрібно обрати найбільш досконалий варіант (головний), щоб на основі даних по розміщенню культур у полях сівозміни в попередні роки впровадити нову сівозміну у виробництво.

Головна проблема в тому, що запроектовану сівозміну відразу освоїти неможливо, оскільки до цього поля здебільшого зайняті не тими попередниками, яких потребує нова сівозміна. Саме тому між впровадженням нової сівозміни і фактичним її освоєнням повинен минути певний період.

План переходу (освоєння) являє собою таблицю розміщення сільськогосподарських культур і парів на полях сівозміни і наміченої агротехніки на перехідний період. Тривалість цього періоду повинна становити для польових сівозмін 1-3 роки, а для кормових з трьома і більше полями багаторічних трав - 4 роки і більше.

У даному варіанті з освоєнням сівозміни було замінено ярій ячмінь на озимий , і було підібрано відповідні попередники.. Щодо покращення меліоративного стану ґрунту, то можна зазначити, що він не потребує суттєвих змін, бо фактично вирощуються ті ж самі культури, але в іншій послідовності.

3. Розробка системи обробітку ґрунту та комплексу заходів боротьби з бур'янами

Правильна система обробітку ґрунту - один з дієвих заходів формування високих врожаїв. При поєднанні з системою удобрення в сівозмінах вона забезпечує і найбільш раціональне використання родючості ґрунту.

Застосування добрив, високоврожайних сортів інтенсивного типу, хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і збудниками хвороб культурних рослин ні в якій мірі не послаблює значення науково-обґрунтованої системи обробітку ґрунту.

У зв'язку з високою життєздатністю насіння та вегетативних органів бур'янів для їх знищення використовують інтенсивну систему боротьби.

Висока агротехніка при вирощуванні сільськогосподарських культур - основа у боротьбі з бур'янами. Перевага агротехнічних заходів полягає у тому, що кожний із них, крім знищення бур'янів виконує регулювання водно-повітряного, теплового та поживного режимів, боротьба з хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур.

Найбільше значення серед біологічних заходів має застосування в раціональних сівозмінах науково-обгрунтованого чергування сільськогосподарських культур.

У загальній системі заходів боротьби з бур'янами широко застосовують хімічні засоби знищення бур'янів. Їх здійснюють за допомогою хімічних речовин або гербіцидів.

План заходів обробітку ґрунту в сівозміні наведений в таблиці № 1, система обробітку ґрунту представлена у вигляді таблиці № 2, а заходи боротьби із бур'янами у вигляді таблиці № 3. Після таблиці №3 дається коротка характеристика та обґрунтування вибору гербіциду, який мотивується конкретними умовами.

Таблиця 1. План агро-технічних заходів обробітку ґрунту в сівозміні

Пума Супер - високо селективний гербіцид для після сходової обробки ячменя та пшениці проти великого спектру однорічних злакових бур'янів. Препаративна форма: олійно-водяна емульсія, містить 69г/л феноксапроп-етила, мефенпір-діетил 75 г/л.

Гербіцид системної дії, препарат поглинається наземними органами рослин протягом 1-3 годин, після застосування. Застосовується на великому спектрі злакових бур'янів.

Таблиця 2. Система обробітку ґрунту в спроектованій дев'ятипільній зерно-просапній сівозміні

Лонтрел 300 - післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Малотоксичний для теплокровних тварин, а також для бджіл та інших корисних комах. Практично не токсичний для птахів. Діюча речовина - клопіралід(похідні піридину), виготовляється у формі 30% в.р. (водний розчин). Клопіралід - безбарвна кристалічна речовина. Вибіркова дія Лонтрелу щодо зернових злаків, кукурудзи, сорго, льону, буряків та родини капустяних пояснюється швидким поглинанням його діючої речовини через листову поверхню і кореневу систему з її здатністю до акропетального й базипетального переміщення по рослині. Застосовується проти однорічних і багаторічних (коренепаросткових) дводольних видів бур'янів. Для розширення спектру дії можна змішувати з проти злаковими та іншими гербіцидами проти двосім'ядольних видів. Резистентності в чутливих бур'янів не виявлено.

Базагран - післясходовий контактний гербіцид вибіркової дії. Малотоксичний для теплокровних тварин, а також для бджіл та інших корисних комах. Практично не токсичний для птахів. Діюча речовина - бентазон (похідні тіадіазину), виготовляється у формі 48% в.р.. Бентазон - безбарвні кристали. Застосовується проти однорічних двосім'ядольних (в т.ч. стійких щодо 2,4-Д та 2М-4Х) видів бур'янів. Для розширення спектру дії можна змішувати з проти злаковими гербіцидами. Резистентності і чутливих видів бур'янів не виявлено.

Трефлан - ґрунтовий гербіцид вибіркової дії. Надто легкий, тому потребує негайної заробки в ґрунт. Застосовується проти однорічних злакових і двосім'ядольних бур'янів до сівби, одночасно з сівбою або до появи сходів культури. Для теплокровних тварин - малотоксичний. Діюча речовина - трифлуралін (похідні ароматичних амінів), виготовляється у формі 48% к.е. та 24% к.е. Трифлуралін у чистому вигляді - це кристали жовтувато-оранжевого кольору, погано розчинні уводі. Норми витрати гербіциду з умістом 24% д.р. збільшують удвоє.

Гранстар - післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти малорічних та багаторічних двосім'ядольних видів бур'янів. Малотоксичний для теплокровних тварин, а також для бджіл та інших корисних комах. Діюча речовина - трибенурон-метил (сульфонілсечовини). Виготовляється у формі 75% в.г. Гранстар - біла кристалічна речовина. Гербіциди цієї групи швидко поглинаються корінням і листками бур'янів, пересуваючись по рослинах. Не втрачає гербіцид них властивостей протягом 2-х років при зберіганні у заводській тарі.

Раундап - післясходовий системний гербіцид суцільної дії. Застосовується проти однорічних (норма 2-4 л/га) та багаторічних бур'янів (норма 4-6 л/га). Діюча речовина - ізопропіламінна сіль гліфосату - біла кристалічна речовина. Виготовляється у формі 48% в.р. Малотоксичний для теплокровних тварин, а також для бджіл та інших корисних комах. Ефективно використовується в системі основного обробітку ґрунту.

4. Заходи захисту ґрунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації землекористування

Найповніше і найефективніше можна запобігти ерозії у системі ґрунтозахисного обробітку з контурно-меліоративною організацією землекористування.

Відповідно до завдання маємо територію з крутизною схилу 2,5^є . Отже, територія господарства відноситься до першої технологічної групи земель - рівнинні землі, а також схили крутизною до 3 ^є . У межах групи виділяють технологічну підгрупу рівнинних земель, схил яких перевищує 1^є(показник даного завдання). Дана підгрупа земель немає обмежень щодо напрямку посіву усіх культур. У зоні Степу перевага надається захисту земель від водної ерозії за рахунок розташування полів та лісосмуг впоперек схилу захист від вітрової ерозії переважно базується на відповідній системі обробітку ґрунту, формуванням куліс та буферних смуг.

Найважливішою складовою частиною контурно-меліоративної організації території є створення нового елемента - польової гідрографічної мережі, яку розміщують по межах технологічних груп земель. Таким чином, створюють контурну організацію території, яку на місцевості фіксують так званими заходами постійної дії: лісосмугами, водорегулюючими оброблюваними валами, валами-дорогами.

Для найпродуктивнішого використання сучасної й перспективної широкозахватної сільськогосподарської техніки і знарядь найраціональніші прямокутні поля та робочі ділянки. Тому на рівних ділянках і схилах крутизною більше 1^є нарізують прямокутні поля, розміщені довгими сторонами впоперек переважаючих ерозійно загрозливих вітрів. По їх межах проектують вузькі 2 - 3-рядні полезахисні лісові смуги ажурної та продувної конструкції.

Полезахисні лісосмуги - створюють у першій групі земель для поліпшення мікроклімату полів, захисту їх від пилових бур, посух і суховіїв. В умовах вітрової ерозії захисна дія їх виражається в зміні структури вітрового потоку і зменшенні його швидкості, затриманні часток ґрунту, що рухаються, і відповідно в послабленні руйнівної дії вітру на ґрунт. Найбільше реагують на вплив лісових смуг буряки, соняшник, озима пшениця, кукурудза на силос (перелік відповідно до завдання).

Стокорегулюючі лісові смуги закладають по межах технологічних груп земель. В окремих випадках на довгих схилах і при високій небезпеці водної ерозії їх проектують всередині полів уже на схилах крутизною 0,5 ^є.

Найповніше водо регулююча і протиерозійна ефективність лісосмуг проявляється, коли вони розміщені перпендикулярно до лінії стоку (по контуру) і стікаюча вода надходить до них розсіяно.

При такому розміщенні лісосмуг поліпшуються умови сніговідкладання і зволоження ґрунту, бо зменшується здування снігу в гідрографічну мережу і створюються умови більш розсіяного надходження талих вод від снігових шлейфів вниз по схилу і зволоження полів. Ширину смуг встановлюють у межах 12-16 м, а відстань між ними визначають на основі ерозійно-гідрологічних розрахунків.

Велике значення в контурно-меліоративній організації землекористування відіграють куліси та буферні смуги. Куліси - 1-2 ряди високостеблових культур (коноплі, гірчиця, соняшник, ріпак, сорго), які посіяні через відстань, яка кратна захвату ґрунтооброблюваних агрегатів. Ці куліси повинні бути сформовані на час найбільшої вірогідності цих явищ, посів інших культур проводиться перпендикулярно через ці ряди. Буфери - смуги культур, як правило, суцільної сівби, площа яких може досягати 25% площі поля. Рекомендовані різні схеми, залежно від крутизни схилу. Наприклад, у даному випадку 1^є - смуга у 3 сівалки через 50-70 м.

Особливу увагу необхідно приділити агротехнічним заходам попередження ерозійних процесів. У літньо-осінній період поверхня більшості ґрунтів вітростійка (грудочкуватість - 60-80%). У кінці зими і навесні під впливом погодних змін, ґрунтозахисні агрегати швидко руйнуються до ерозійно небезпечних розмірів.

В першу чергу ерозії зазнають ґрунти, виорані влітку чи восени плугами і не захищені рослинними рештками. Тому найважливішою ланкою у формуванні ерозійно стійкої поверхні є якісний зяблевий обробіток ґрунту безполицевими знаряддями, а також збиральні й післязбиральні операції, які передують зяблевому обробітку.

Обробіток розпорошеної поверхні ґрунту дисковими боронами БДТ-7 або лущильниками ЛДГ-15 тимчасово припиняє вітрову ерозію завдяки різкому підвищенню грудочкуватості до 70-80%.

Ефективно захищає ґрунт рослинність та її рештки. Ґрунтозахисна здатність післяжнивних решток залежить від їх кількості й положення. Висота зрізу при збиранні зернових колосових повинна бути не менше 18-22 см. На сильно еродованих ґрунтах на поверхні залишають всю подрібнену солому, використовуючи її як добриво і захисний екран. Для формування стійкої поверхні рештки просапних культур (кукурудза, соняшник) необхідно подрібнити лущильниками ЛДГ-15 або дисковими боронами БДТ-7 і рівномірно розподілити на поверхні поля.

В разі сильної забур'яненості перед зяблевим обробітком проводять обробіток протиерозійними знаряддями (КПЄ-3,8, КПШ-9). Сам зяблевий обробіток доцільно проводити плоскорізними знаряддями (КПГ-3-100). Але при цьому не слід забувати про полицевий обробіток, так як у даному завданні є культури чутливі до глибокого та ефективного розпушення ґрунту - коренеплоди, а також деякі інші просапні культури. По-друге, полицевий обробіток потрібен при внесені великих доз гною. По-третє, при плоскорізному обробітку зростає забур'яненість полів, бо насіння бур'янів не зароблюється на потрібну глибину. Тому, я вважаю, що більш ефективним буде чергування полиневого та безполицевого обробітку.

В результаті, дотримуючись всіх правил землекористування і виконуючи всі заходи захисту ґрунтів, можна досягти високих результатів у боротьбі з водною і вітровою ерозією. Я результат - значне підвищення врожаїв і ефективності праці.

Висновки та пропозиції

Головним завданням роботи є надання аргументованої характеристики об'єкту господарювання (” ПАФ “Єрчики”) ,розрахунки структури посівних площ в господарстві ,розробка системи сівозмін ,розробка системи обробітку грунту ,та комплексу заходів боротьби з бур'янами.

Основне завдання даної роботи - це використання ефективних заходів щодо покращення природних властивостей земельних площ. Основними складовими провадженої системи землеробства є: впровадження та освоєння науково-обгрунтованих сівозмін; впровадження правильної системи обробітку ґрунту; раціональне використання добрив; застосування системи заходів боротьби з бур'янами; заходи по захисту ґрунту від водної та вітрової ерозії…

Сівозміна - найбільш надійний та ефективний агрономічний засіб збереження родючості ґрунту й отримання високих урожаїв вирощуванних культур. Сівозмінна є головним елементом системи землеробства і визначає її організаційно-екологічну ефективність. Певним набором культур, різних за своїми ґрунтозахисними властивостями, можна регулювати процес ерозії, продуктивність та родючість ґрунту, створювати найраціональнішу для конкретних умов структуру посівних площ, спрямовану на всебічне використання енергетичного потенціалу ґрунту і рослин.

Загалом в сівозміні важливим фактором є правильне чергування культур, оскільки завдяки цій оцінці культури займають свої місця по відповідним попередникам.

Важливою складовою є система основного обробітку ґрунту в зоні недостатнього зволоження, яким є Степ, є чергування різноглибинної оранки, плоскорізного і поверхневого обробітків. Використання плоскорізних протиерозійних машин значно зменшує прояв водної та вітрової ерозії. Для ВАТ «Інгулецький» це дуже важливо, адже значна площа земель щорічно піддається вітровій ерозії, яка часом дуже згубно впливає на вирощування сільськогосподарських культур.

Враховуючи постійний дефіцит вологи, в системі передпосівного обробітку ґрунту зменшують кількість проходів агрегатів, використовуючи широкозахватні агрегати, укомплектовані залежно від стану ґрунту та способу основного обробітку його важкими боронами та переважно гусеничними тракторами. У системі передпосівного обробітку важливим прийомом є коткування, яке проводиться після посіву.

Слід зазначити, що поодинці всі перелічені вище заходи системи землеробства вагомих результатів не дадуть. Тому, ми як майбутні фахівці повинні так вести господарювання, щоб якомога краще поєднати всі заходи в єдине ціле, щоб кожен захід перекривав недоліки або огріхи попереднього.

Отже, як підсумок даної роботи можна зробити висновок, що нам вдалося спланувати всі необхідні заходи, які являються доцільними в нашій зоні. Ми отримали високі врожаї як для нашої зони, тому я вважаю що всі пункти проробленої роботи були доцільними.

Список використаної літератури

1. Бур'яни та заходи боротьби з ними. Манько Ю.П., Веселовський І.В., Орел Л.В. - К.: Учбово-методичний центр Мінагропрому України, 1998.-240 с.

2. Веселовський І.В., Манько Ю.П., Козубський О.Б. Довідник по бур'янах.-К.: Урожай, 1993.-208 с.

3. Землеробство. В.П. Гудзь, І.Д. Примаков, Ю.В. Будьонов. За ред. В.П. Гудзя, К.: Урожай, 1996.

4. Федорчук М.І., Коковіхін С.В., Урсал В.В., Марковська О.Є., Онищенко С.О. - Довідник для практичних занять по захисту рослин «Засоби боротьби з небажаною рослинністю». - Херсон: Колос, 2013. - 193 с.

5. М.П. Секун, В.М. Жеребко та ін. Довідник із пестицидів. - К.: Колобіг, 2007. - 360 с.

6. Рослинництво: Підручник/ О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред. О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.: іл.

7. Сівозміни - основа інтенсифікації землеробства/ За ред. О.О. Собка., К., 1985.

8. Перелік дозволенних пестицидів та агрохімікатів на території України.

9. www3.syngenta.com

10. Сучасне сільськогосподарське виробництво. Практикум: навчальний посібник. - Полтава, 2010. - 477 с.

Размещено на Allbest.ru