Озеленення та благоустрій дошкільного навчального закладу №5 "Зірочка" в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Факультет плодоовочівництва і лісівництва

Кафедра садово-паркового господарства

ОДНОВОЛИК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №5 «зірочка» В М. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня - «Бакалавр»

за напрямом підготовки - 6.090103 «Лісове і садово-паркове господарство»

Умань - 2010 р.

РЕФЕРАТ

Актуальність теми. Зелені насадження на території міських забудов промислових та комунальних районів, а також зони сіл і населених пунктів вирішуються у вигляді єдиної системи комплексного озеленення.

Зелені насадження мають велике значення для людини, а для дітей тим більше, які не повністю адаптовані до нестійкої екологічної ситуації, яка склалася в наш час.

Наукова новизна та практичне значення дипломної роботи полягає в тому, що надані проектні пропозиції щодо покращення озеленення та благоустрою дошкільного навчального закладу №5 «Зірочка» в м. Корсунь-Шевченківський; створення комфортного відпочинку для дітей. Підібрано та рекомендовано асортимент багаторічних рослин, що полегшує догляд за ними.

дитячий озеленення благоустрій ландшафтний насадження



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ У МІКРОКЛІМАТІ ДИТЯЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

1.1 Специфіка формування насаджень малого саду на території дошкільного навчального закладу, як малого саду

1.2 Вплив зелених насаджень на тепловий режим

1.3 Вплив зелених насаджень на швидкість вітру і склад повітря

1.4 Шумопоглинальна властивість зелених насаджень

РОЗДІЛ 2. УРБОЕКЛОГІЧНИЙ ТА ЛАНШАФТНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №5 «ЗІРОЧКА»

2.1 Аналіз існуючого стану, проектних і планових документів

2.2 Місце розташування об'єкта

2.3 Ґрунтово-кліматичні умови

2.4 Методика та основні методи дослідження

2.5 Ландшафтний аналіз території

2.6 Інвентаризація та аналіз насаджень

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЮ ТЕРИТОРІЇ ДИТЯЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І ФОРМУВАННЯ НАСАДЖЕНЬ

3.1 Облаштування об'єкта озеленення

3.2 Формування насаджень

3.3 Благоустрій території

3.4 Агротехнічні заходи

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток Б

Додаток В



ВСТУП

Дитячий дошкільний навчальний заклад -- це заклад для виховання дітей дошкільного віку. Для розваг дітей в ньому потрібно створити особливий мікроклімат який би прикрасив перебування дітей на ігрових майданчиках, з врахуванням усіх санітарно-гігієнічних факторів території на якій вони перебувають [1].

Насадження на ділянках дошкільних навчальних закладів відносяться до насаджень обмеженого користування. До цієї групи належать насадження, якими користуються лише ті громадяни, які на цій території працюють, живуть, навчаються або відпочивають [2].

Для цього створюються нові або модернізуються старі дитячі ігрові майданчики, а для естетичних та екологічних факторів використовують озеленення території дитячих будинків, скверів, парків, створення зелених масивів, кварталів, районів та мікрорайонів. З цією метою і виникло декоративне садівництво та озеленення [1].

Декоративне садівництво -- це мистецтво прикрашати зеленими рослинами оточуюче середовище. Таке мистецтво появилося з давніх-давен і дуже розвинулося в наш час.

Актуальність теми. Зелені насадження на території міських забудов промислових та комунальних районів, а також зони сіл і населених пунктів вирішуються у вигляді єдиної системи комплексного озеленення.

З розвитком техніки, в умовах забрудненого середовища шкідливими викидами автомобільним транспортом та промисловістю, в населених пунктах створюють захисні насадження з дерев, чагарників, а також газони для затримки пилу, викидів вуглекислого газу, зменшення шуму і для покращення зовнішнього вигляду території, на якій перебувають люди.

Зелені насадження мають велике значення для людини, а для дітей тим більше, які не повністю адаптовані до нестійкої екологічної ситуації, яка склалася в наш час. Потрібно як найбільше насаджувати різних рослин, тому що вони:

— споживають вуглекислий газ і виділяють кисень;

— фільтрують і очищують повітря від пилу і бруду, шкідливих речовин, шуму, неприємних запахів;

— зелені рослини виділяють ароматичні речовини та ефірні сполуки, які поповнюють повітря приємними ароматами;

— охолоджують повітря в спекотні дні, створюючи при цьому приємний мікроклімат для відпочинку та розваг людей [5].

Багатство декоративних властивостей деревних рослин та їхня здатність змінюватись в часі створює необмежені можливості для формування зовнішнього вигляду озеленених територій.

Метою даної роботи: покращення озеленення та благоустрою дошкільного навчального закладу №5 «Зірочка» в м. Корсунь-Шевченківський; створення комфортного відпочинку для дітей.



РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ У МІКРОКЛІМАТІ ДИТЯЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

1.1 Специфіка формування дошкільного навчального закладу, як малого саду

Малий сад -- це невелика територія площею 5-7 га (до 10 га), розташована біля житлових масивів.

До малих садів відносять озеленені території офісів, готельних комплексів, супермаркетів, вузів, санаторіїв, дитячих будинків, шкіл тощо. Малі сади достатньо компактні на території, яку вони займають, з виразною ландшафтною тематикою [17, 18].

В залежності від характеру запланованої організації і образного рішення їх можна віднести до цілого ряду критеріїв:

— по функціональним якостям (для короткотривалого відпочинку, чи довготривалого, повсякденного чи періодичного);

— по конфігурації площі (квадратні, прямокутні, чи складної форми);

— по стилю планування (регулярний, ландшафтний чи змішаний);

— по характеру рельєфу (рівнинні, терасові, горбисті);

— по пріоритету рослинності (сад хвойних, декоративно-листяних, плодово-ягідних, квіткових (розарій), змішаного тощо).

Малий сад представляє собою, перш за все, окрему територію з визначеним режимом відвідування і може бути придатним для повсякденного і періодичного відпочинку. Він відмічається більш органічним характером експлуатації, специфічністю функціонального використання.

Основний компонент створення любого саду -- це рослинність. На території всього саду доцільно зберегти всю рослинність, а якщо її нема, то потрібно створити штучні насадження -- солітерів, ландшафтних груп, квіткових композицій.

1.2 Вплив насаджень на тепловий режим

Декоративні насадження в дитячому садку, в парках, скверах тощо виконують різноманітну роль. Вони поліпшують їх архітектурний вигляд, сприяють кращій організації території, знижують швидкість вітру, регулюють тепловий режим, очищують і зволожують повітря, поглинають шум. Крім того насадження впливають на художню виразність архітектурних ансамблів.

Насадження деревних рослин у населених пунктах та на прилеглих до них територіях -- найкраще середовище для відпочинку мешканців міст і селищ. Декоративні насадження є одним з основних засобів докорінної зміни природних умов цілих регіонів.

Умови будь якої території характеризуються кількістю опадів, температурою повітря, світловим і вітровим режимами, інтенсивністю і тривалістю сонячної радіації, атмосферним тиском.

Спостереженнями встановлено, що в зоні декоративних насаджень улітку температура повітря на 10-12% нижча, а взимку дещо вища, ніж на не озеленених територіях.

Зона цього впливу залежить від розмірів зеленого масиву та від складу рослин у цьому масиві. Вплив зелених насаджень на температуру повітря навколишнього середовища зумовлюється тим, що крони рослин, поглинаючи і відбиваючи в атмосферу частину сонячної енергії, зменшують нагрівання поверхні ґрунту [5, 16].

Здатність листя дерев, кущів пропускати, поглинати та відбивати (альбедо) сонячну енергію наведено в табл. 1.

Слід зазначити, що площа, яку затінюють різні види дерев, залежить від площі проекції їхніх крон та висоти рослин. Широкі, низько розташовані крони краще затінюють поверхню ґрунту, ніж вузькі крони та крони, що високо підняті над поверхнею ґрунту [8].

Таблиця 1.1

Вплив деревних видів на заміну загальної кількості сонячної енергії, отриманої листям, % (за даними Л.Б. Лунца)

Види рослин	Прозорість листків	Поглинання енергії	Відбиття енергії (альбедо)
Береза повисла	6,5	55,5	38,0
Бузок угорський	5,0	63,0	32,0
Дуб звичайний	8,5	41,0	50,0
Осика	9,5	29,0	61,5
Тополя бальзамічна	5,5	55,0	39,5
Черемха звичайна	2,0	78,5	19,5
Клен гостролистий	6,0	44,0	50,0
Яблуня сибірська	10,0	36,5	53,5
Липа кримська	5,0	72,0	23,0

1.3 Вплив насаджень на швидкість вітру і склад повітря

Ефективність насаджень у зменшені швидкості вітру можна спостерігати на прикладі лісових полезахисних смуг, залежить насамперед від їхньої висоти й конструкції.

У містах, селищах ефективність дії декоративних насаджень дещо інша, що зумовлюється перед усім наявністю забудови. Так, зелені насадження влітку протидіють суховіям, які дмуть уздовж вулиць, а взимку зменшують „палючість” холодних вітрів [5, 15].

Деревні рослини у процесі фотосинтезу поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Отже вони оздоровлюють та поліпшують склад повітря. З а підрахунками, 1 га насаджень поглинає за годину 8 кг СО₂, тобто таку саму кількість, яку виділяє за цей самий період 200 чоловік. Звідси можна було б обчислити, що норма насаджень на одну людину дорівнює 50 м².

Важливу роль у декоративних рослин, які використовуються в озелененні, відводиться видовому складу рослин. Різні види дерев мають неоднакову ефективність у процесі газообміну. Наприклад, ефективність газообміну в модрини польської в 1,18 рази, в сосни звичайної в 1,64, у липи широколистої в 2,54, у дуба звичайного в 4,5 і в тополі берлінської в 6,91 рази більша, ніж у ялини звичайної. Тому під час декоративного насадження треба враховувати газообмінну ефективність деревних рослин, оскільки від цього залежить склад повітря та рівень його забрудненості шкідливими газами, пилом тощо.

Встановлено що середня концентрація сірчистого газу в озелененій зоні на відстані 500 м від джерела забруднення зменшується в 2 рази, сірководню -- в 3 рази, окислів азоту -- в 12 разів порівняно з не озелененою зоною.

Деревні рослини у декоративних насадженнях не тільки поліпшують навколишнє середовище, а й самі зазнають негативних змін, які відбуваються в повітрі (таблиця 1.2.) [14].

Таблиця 1.2.

Дія фітонцидів різних рослин на хвороботворні бактерії (за даними Б.П. Токіна)

Види рослин	Тривалість експозиції, що зумовлює загибель бактерій, хв.	Види рослин	Тривалість експозиції, що зумовлює загибель бактерій, хв.
Береза повисла	22	Смородина чорна	15
Горіх волоський	18	Тис ягідний	10
Граб звичайний	7	Тополя срібляста	25
Дуб пухнастий	6	Яловець козацький	10
Клен гостролистий	12	Черемха звичайна	5
Клен татарський	20	Садовий жасмин звичайний	5

Зелені насадження відіграють істотну роль у вертикальному провітрюванні середовища. Різний тепловий режим озеленених і забудованих територій підсилює вертикальні потоки повітря, отже сприяє переміщенню газів у верхні шари атмосфери.

Заслуговує на увагу й фітонцидна здатність деревних рослин, від якої залежить кількість хвороботворних організмів у повітрі, що вищенаведені в таблиці 1.2.

1.4 Шумопоглинальна властивість зелених насаджень

Під час руху транспортних засобів та діяльності промислових підприємств створюється певний шум. Рівень інтенсивності його вимірюється в децибелах (дБ).

Верхнім порогом больового відчуття інтенсивності шуму є 40 дБ. За даними Л.Б. Лунца, більшість промислових закладів створюють інтенсивність шуму, більшу за поріг больового відчуття, дБ: тролейбуси -- 66-76, легкові автомобілі -- 66-86, автобуси -- 64-90, вантажні автомобілі -- 70-90, мотоцикли -- 72-84, трамваї -- 75-90, літаки -- 130-140 [19].

Голосний і тривалий шум негативно впливає на центральну нервову систему та психіку людини. З'являються ознаки втоми, нервовості, роздратованості, частішими стають пульс, дихання, підвищується кров'яний тиск, знижується працездатність.

Висновок. Здатність крон деревних рослин поглинати та розсіювати енергію звуку. Встановлено, що листяні породи дерев поглинають 26% звукової енергії, відбивають і розсіюють -- 74%. Шум на вулицях без насаджень у 5 разів більший ніж на такій самій вулиці, обсадженій вздовж тротуарів, і у 10 разів менша ніж на не озеленених.



РОЗДІЛ 2. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТУ ОЗЕЛЕНЕННЯ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ТА АНАЛІЗ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

2.1 Аналіз існуючого стану, проектних і планових документів

Метою дипломної роботи є аналіз літературних джерел, проектних і планових документів з озеленення та благоустрою території дошкільних навчальних закладів, розроблення плану проведення реконструкції і реставрації зелених насаджень в малому саду, проекту озеленення та догляду за насадженнями.

Для створення гармонійного ландшафтного об'єкту потрібно застосувати знання з основ архітектурної композиції, дендрології, ландшафтного проектування та інших дисциплін. Також потрібні знання з історії розвитку ландшафтної архітектури. Комплекс знань з перечислених базисних дисциплін дасть можливість зробити реконструкцію зелених насаджень на професійному рівні.

Головна задача інженера садово-паркового господарства -- організувати простір у відповідності з функціональними, екологічними і естетичними вимогами, створити його яскравий художній образ та викликати у людини позитивні емоції.

Об'єктом дослідження була територія дошкільного навчального закладу №5 «Зірочка» площею 1,622 га.

Програмою робіт при виконанні поставленої мети передбачається виконати наступні завдання:

науковий пошук з розробленої тематики;

розробки програми та методики робіт;

дослідження урбоекологічних умов;

розробка проекту реконструкції, озеленення та благоустрою насаджень в малому саду.

Науковий пошук з культури озеленення території дошкільних навчальних закладів та урбоекологічна характеристика умов розташування об'єкту досліджень вивчали використовуючи літературні джерела, список яких додається.

2.2 Місце розміщення дитячого навчального закладу

Дитячий навчальний заклад №5 «Зірочка» знаходиться в центральній частині м. Корсунь-Шевченківський в Черкаській області.

Із північної сторони знаходиться міський будинок культури та центральна площа, із сходу на захід проходить автомобільна дорога по якій рухаються автомобілі. На південному сході і південному заході розташовані житлові будинки.

Дитячий навчальний заклад №5 «Зірочка» займає територію 1622 м² і повністю ізольований суцільною загорожею з головним в'їздом та входом з північної сторони, також є вхід і заїзд із західної сторони через який постачають продукти харчування. Вхід на територію дитячого будинку є із південної сторони.

Центральна доріжка яка веде до входу в дитячий будинок асфальтована, але потребує реконструкції. Для цього пропонується асфальтове покриття замінити на тротуарну плитку.

2.3 Ґрунтово-кліматичні умови

Клімат Черкаської області характеризується як помірно-континентальний з середньою річною температурою повітря +7,0-7,7 °С. Абсолютний мінімум температури повітря досягає -34-38 °С. Абсолютний максимум +36-39 °С в липні. Днів з температурою повітря вище 0 °С за рік нараховується 242-255.

Активний ріст рослин починається при середньодобовій температурі вище +10 °С, їх кількість складає 160-170 днів на рік, а з температурою вище +15 °С --112-126 днів. Загальна протяжність вегетаційного періоду 200-212 днів.

Останні приморозки в повітрі починаються в середньому 18-22 квітня. Найбільш пізні приморозки в повітрі бувають 21-25 травня. Середня тривалість без морозного періоду 159-130 днів.

Сума річних опадів в області 490-500 мм. В окремі роки річна сума опадів по всій території області складає 670-784 мм, а мінімальна 255-390 мм.

Зима наступає з переходом середньодобової температури повітря через 0°С, що спостерігається в кінці листопада. Середня температура повітря самого холодного місяця - січня -- 5,9 °С. Характерною особливістю зимового сезону в області є наявність досить частих відлиг, коли температура повітря підвищується до 8-10 °С тепла. Стійкий сніговий покрив утворюється 13-22 грудня. Сніготанення відбувається в першій половині березня протягом 10-14 днів. Середня висота снігового покриву на полях не перевищує 7-9 см. Зимою переважає похмура погода з опадами, що випадають часто, але в незначній кількості. З річної кількості опадів на холодний період припадає приблизно 100-130 мм, що складає 20-25 % річної суми опадів.

Початком весни в регіоні вважається дата переходу середньодобової температури повітря через 0 °С. В середньому цей період наступає з 15-20 березня. В першій декаді квітня спостерігається перехід середньодобової температури повітря через +5 °С, в кінці квітня -- через +10 °С.

За початок літа вважається дата переходу середньо добової температури повітря через +15 °С. Літо розпочинається з середини травня і продовжується до середини вересня. Якщо середня температура повітря вдень у травні-червні сягає +18-22 °С, то в липні-серпні +23-38 °С тепла. Середня температура за літній період складає +19 °С. Але бувають роки із досить холодним літом, коли середня температура за літній сезон складає +17,3-17,5 °С (1950, 1978 рр.).

Відмічено роки із спекотним літом, коли середня температура сягає +25°С (1938, 1975 рр.).

Вологі західні вітри, що переважають влітку, приносять значну кількість опадів. Днів з опадами у травні буває 10-12, у червні-липні -- по 12, серпні-вересні -- по 8-10. Характерною особливістю літнього періоду є громові зливи з блискавкою, градом, які часто супроводжуються буранами. В окремі роки влітку спостерігаються посушливі періоди, обумовлені відсутністю і незначною кількістю опадів, при наявності підвищеної температури повітря, в наслідок чого витрачаються рослинами продуктивні запаси вологи в ґрунті. Часто атмосферна посуха супроводжується і ґрунтовою.

Осінь в Черкаській області настає з переходом середньо добової температури повітря через +10 °С в сторону більш низьких температур. Цей період настає з другої декади вересня до 5-10 жовтня. Дощова погода настає в кінці жовтня. В кінці жовтня середня добова температура повітря не перевищує +5 °С, що є ознакою закінчення вегетаційного період.

Ґрунти. Місто Корсунь-Шевченківський знаходиться в зоні Лісостепу, яка займає 34% площі України. Тип чорноземів Лісостепу представлено типовими, опідзоленими, вилугуваними, реградованими підтипами.

Ґрунтоутворюючі породи -- лес і лесовидний суглинок. Переважаючими типами ґрунтів є опідзолені лісові суглинки на лесі та сірі лісові ґрунти. За механічним складом -- суглинисті. На таких ґрунтах формуються дубові деревостани І-III бонітету з домішкою ясеня, граба, липи, клена.

Чорноземи стали об'єктом досліджень ще до зародження науки про ґрунти. У до докучаєвський період М.В. Ломоносов у 1763 р. сформулював тезу про походження чорноземів «від життя тваринних і рослинних тіл з часом». У подальшому поступово накопичувалися факти про властивості та географію чорноземів, висловлювалися різні гіпотези про їх походження, серед яких було немало цікавих. Але по-справжньому наукове дослідження чорноземів почалося з експедицій В.В. Докучаєва. Він узагальнив величезний масив даних про них у монографії «Руський чорнозем» (1883), якою і було започатковано генетичне ґрунтознавство.

На території дошкільного навчального закладу переважаючим типом ґрунтів є чорноземи типові. Чорноземи типові характеризуються класично зональним проявом усіх рис чорноземоутворення [7].

У північній та центральній частині лісостепової зони найбільш розповсюдженими є свіжі діброви. У першому ярусі корінного лісостану росте дуб та ясен; у другому ярусі -- клен гостролистий, липа, клен польовий, груша дика, яблуня лісова. Підлісок складають ліщина, свидина, бруслина та інші кущі. Тимчасові типи - липняки, осичники, березняки. Надґрунтовий покрив складається з наступних видів: копитняк європейський, переліска багаторічна, купина багатоквіткова, зірочник ланцетолистий та ін. [26].

Найпоширенішими бур'янами є: грицики звичайні, щириця звичайна, березка польова, осот жовтий, осот рожевий, сить їстівна, куряче просо, підмаренник чіпкий та ін. З засміченням полів бур'янами ведеться боротьба,

адже раннє знищення бур'янів сприяє тому, що тільки культурні рослини одержують поживні речовини, воду і світло для безперешкодного розвитку [6].

Продуктивність природних трав'яних угруповань на чорноземах характеризується кількістю надземної фітомаси в 30-40 ц/га та 200 ц/га коренів у Лісостепу Руської рівнини, 8-24 ц/га надземної фітомаси і 150-300 ц/га коренів у Степу. Практично вся ця маса щороку надходить до фонду чорноземоутворення. Середня зольність степової фітомаси становить 3,5-4,5%, а максимальна 7%. До біологічного кругообігу речовин (БІК) щорічно залучається 7-9 ц/га азоту і зольних елементів [7].

Чорноземи завжди були притулком великої кількості хребетних, передусім землериїв-гризунів (ховрахи, полівки, кроти), які пересували та викидали на поверхню велику кількість ґрунтової маси, влаштовуючи в чорноземах свої нори. При цьому в ґрунті утворювалися кротовини -- ходи, які поступово засипаються ґрунтовою масою. перемішуючи грунт, гризуни постійно поставляли в гумусові горизонти карбонати кальцію, збагачені гумусом глибоких горизонтів, а загалом -- формуванню найбільш характерних чорноземів, передусім їх профілю:

Н_О - степова повсть;

Н - гумусовий, темнозабарвлений, однорідний, зернистий;

Н_Р/К - верхній гумусово-перехідний, темно-палевий з кротовинами;

НР_К - нижній гумусово-перехідний, брудно-палевий, карбонатний, переходить у Pк[7].

2.4 Методика та основні методи досліджень

Метою дипломної роботи є аналіз літературних джерел з озеленення дитячого дошкільного навчального закладу №5 «Зірочка», розроблення проекту озеленення та догляду за озелененням.

Програмою робіт при виконанні поставленої мети передбачається виконати наступні завдання:

? літературний пошук з розробленої тематики;

? розробки програми та методики робіт;

? дослідження урбоекологічних умов;

? розробка проекту озеленення дитячого садка.

Після визначення програмних питань теми, методика досліджень розробляється послідовно для кожного питання [9, 10].

Літературний пошук з культури озеленення присадибних ділянок та урбоекологічна характеристика умов розташування об'єкту досліджень вивчали за літературними джерелами, список яких додається.

2.5 Ландшафтний аналіз території

На території дитячого дошкільного навчального закладу №5 «Зірочка», яка підлягає частковій реконструкції та благоустрою знаходиться двохповерховий дитячий будинок, який було збудовано в 1965 р. Він має головний вхід з північної сторони, запасні входи і виходи на випадок пожежної безпеки.

На території знаходяться дитячі ігрові майданчики, бесідки, різні атракціони, зокрема і дитячі спускові гірки, гойдалки та інші. Всі вони знаходяться в недуже доброму стані і підлягають ремонту або заміні на більш модернізовані атракціони. Лавки відпочинку теж потребують заміни на нові для більш зручного сидіння на них.

На території дитячого садка є ліхтарі, які функціонують, але в дуже занедбаному стані, відсутні урни для сміття.

Головний вхід являє собою металеві ворота з цегляними стовпами. Архітектурний вигляд яких є невиразним та непривабливим. На території практично відсутні квітники, немає цікавих форм.

2.6 Інвентаризація зелених насаджень

Інвентаризацію, зокрема озеленення дитячого закладу, скверів та окремих композиційних вузлів, котрі мають компактну організацію, проводять шляхом інструментальної зйомки обліку і опису всієї рослинності та елементів благоустрою. При цьому визначають тип посадки, породний склад, вік, висоту, діаметр, стан та інші характерні ознаки насаджень. Для рядових посадок визначають їхні ширину, довжину, склад. Проводячи інвентаризацію насаджень одночасно дають характеристику елементів благоустрою (Додаток А).

Основний фонд зелених насаджень в дитячому садку утворюють лісові та паркові породи:

Тополя італійська, пірамідальна -- Populus italica Мoench. Струнке дерево заввишки до 30-35 м з вузькою пірамідальною кроною. Гілки спрямовані вгору і притиснуті до стовбура. Листки широко трикутні або ромбоподібні. Плоди дозрівають у травні. Квітки зібрані в сережки [1].

Горіх волоський, грецький -- Juglans regial. Дерево до 30 м заввишки та до 2 м у діаметрі на відкритих місцях має дуже широку крону. Стовбур світло-сірий, у старих -- глибоко поздовжньо-тріщинувата. Листки непарноперисті, складаються з 5-11 листків, завдовжки 20-40 см, після розтирання мають неприємний запах [12].

Береза повисла -- Betula pendula Roth. Дерево заввишки до 25 м з ажурною, неправильно-яйцеподібною кроною, повислими гілками. Кора білого кольору, у молодих дерев гладенька з віком у нижній частині розтріскується, стає майже чорною. Пагони голі, покриті смолистими бородавками. Квіти зібрані в сережки, з'являються в травні [27].

Липа серцелиста, дрібнолиста -- Tilia cordata Mill. Дерево заввишки до 30м і до 1,5м в діаметрі з широко круглою, компактною правильною кроною. Кора стовбура товста, до 40-50 років гладенька, темно-сіра, пізніше глибоко тріщинувата. Листя 3-6 см заввишки, серцеподібні, на верхівці загострене. Квіти жовтувато-білі, до 1 см в діаметрі. Цвітуть у червні. Плід кулястий, овальний горішок, до 0,8см в діаметрі [14].

Клен гостролистий -- Acer platanoides L. Дерево заввишки до 30м, зі скущеним стовбуром, густою широко-округлою кроною. Молоді пагони червонувато-сірі. Листки великі, 5-7-лопатеві, завдовжки до 18 см, лопаті загострені, зверху темно-зелені.

Квітки зеленувато-жовті. Плоди -- зеленуваті, двокрилатки, 3,5 см завдовжки, достигають у вересні-жовтні [27].

Гіркокаштан звичайний, каштан кінський звичайний -- Aesculus hippocastanum L. Дерево заввишки до 30м з густою, округлою кроною. Стовбур часто багато верхівковий, кора темна, сіро-бура, пагони товсті, голі світло-бурі, бруньки великі бурі, клейкі. Листки на довгих черешках мають 5-7 сидячих листків. Квітки білі з рожевими цяточками [14].

Черемха звичайна -- Padus racemosa Gilib. Дерево заввишки 10м або великий кущ з широкою, густою кроною повислими гілками. Кора гладенька, матова, чорнувато-сіра, на молодих пагонах оливкова або вишнево-червона. Листки видовжено-еліптичні, яйцеподібно-ланцетні, до 10 см завдовжки. Квітки білі, до 1,5 см у діаметрі, дуже пахучі, зібрані в китиці, цвітуть у травні впродовж 7-12 діб зразу після розпускання листя. Плоди чорні кулясті 0,8 см в діаметрі, солодкі, їстівні, достигають у вереснi [14].

Самшит вічнозелений -- Buxus semperviriens L. Дерево заввишки до 6-10 м або високий кущ. Пагони чотиригранні, зелені Квіти без пелюсток, зібрані у верхівкові китиці. Плід - коробочка з трьома рогоподібними виростами. Насіння тригранне, видовжене, чорне. Розмножують насінням, живцями, поділом кущів. Кора стовбура сірувато біла листки жорсткі, овальні темно-зелені, 1,5-3 см завдовжки і до 1 см завширшки [27].

Бузок звичайний -- Syringa vulgaris L. Великий кущ або невелике дерево заввишки до 6-8м. Кора на стовбурах сіра, темно-сіра, пагони жовтувато-сірі, буро-сірі, на верхівці бруньки відсутні, верхні бічні великі, фіолетово-бурі. За формою листки від яйцеподібних до широко-яйцеподібних. Квітки зібрані у великі 10-20 см завдовжки, пірамідальні волоті, різного забарвлення -- від білого лілового до фіолетового. Цвіте наприкінці травня. Плід -- коробочка завдовжки 1-1,5 см, гладенька, сплющена [18].

Горобина звичайна -- Sorbus aucuparia L. Дерево заввишки до 15-20м або високий кущ з розлогою рідкою кроною. Листки непарноперисті, до 25 см завдовжки, мають 9-15 см. Квітки до 1 см в діаметрі, зібрані в щитки діаметром 10-15 см, зі своєрідним запахом. З'являються в травні-червні. Плоди кулясті, червоні, 1,5 см в діаметрі, починають достигати в липні, на рослині дуже декоративні [14].

Садовий жасмин звичайний -- Philadelphus coronaris L. Кущ заввишки до 3-4м з коричнювато-жовтими пагонами. Листки від яйцеподібно-округлих до довгастих до 8 см завдовжки, загострені, по краю пилчастозубчасті, зверху яскраво-зелені, голі, знизу світліші. Квітки кремово-білі, дуже пахучі, 2,5-4 см в діаметрі, з'являються в травні. Плід -- коробочка, достигає у вересні-жовтні [18].

Ялина звичайна, європейська -- Picea abies L. Дерево 50м заввишки і до 1м в діаметрі. Стовбур червонувато-бурий, або сірий. Крона конусоподібна, гостро пірамідальна, гілки кільчасті з припіднятими кінцями, однак є міжкільчасті пілки. На відкритих місцях крона опускається до самого ґрунту. Хвоя чотиригранна, гостра, темно-зелена, блискуча, завдовжки до 2,5 см, живе 3-5 років. Шишки видовжено-циліндричні, до 15 см завдовжки і до 4 см у діаметрі [18].

Сосна звичайна -- Pinus sylvestris L. Дерево до 40м заввишки і 70-90 см у діаметрі зі струнким стовбуром, вкритим грубою, темною, з тріщинами корою знизу і гладенькою золотисто-жовтою у верхній частині. Крона у молодих дерев конічна, старих -- широка, округла або у вигляді парасольки. Хвоя зібрана у пучки по 2 шт. сіро-зелена, скручена завдовжки 7 см, по краю зазубрена. Шишки поодинокі або зібрані по 2-3 шт. [18].

Деякі дерева та чагарники хворі, які потрібно зрубати і посадити нові, більш декоративні. Газони на більшості територій пошкоджені в деяких місцях зовсім відсутні. Квітники знаходяться в незадовільному стані з обмеженим видовим складом: чорнобривці, майори.

Детальна інвентаризація наведена в додатку А.

Висновок. Щоб підкреслити центральний вхід в дитячий навчальний заклад, ми запланували пересадити дерева які закривають фасадну частину корпусу.



РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ ДИТЯЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І ФОРМУВАННЯ НАСАДЖЕНЬ

3.1 Облаштування об'єкта озеленення

Основним завданням даного дипломного проекту є реконструкція, та озеленення дитячого дошкільного навчального закладу № 5 «Зірочка».

На території дитячого закладу виділяються наступні зони:

- прогулянкова зона;

- зона для ігор дітей;

- зона тихого відпочинку;

- господарська зона [5, 12].

Значних змін зазнає головний в'їзд і вхід на територію дитячого навчального закладу. Повністю замінити асфальтове покриття яке прокладене до головного входу в будинок, тому що воно застаріле і невиразне, на плиткове покриття.

Також на території дитячого навчального закладу №5 «Зірочка» є другорядні доріжки, які проходять через ігрові майданчики, вони прокладені не виразно, деякі зовсім не виконують свої експлуатаційні функції, зроблені вони з сумішшю ґрунту і піску, не мають завершених форм. Потрібно замінити це покриття на більш новітнє з верхнім декоративним шаром, кольоровим піском, мармуровою або гранітною крихтою. Ці покриття повинні бути екологічно чистими для дітей.

Оскільки на території відсутні квітники, потрібно їх закласти, посадити карликові дерева, сформувати вздовж доріжок бордюри.

Потрібно також замінити старі на нові дитячі майданчики зокрема пісочні дворики, лавочки, спускові гірки, каруселі, гірки. На території дитячого навчального закладу мало рослинності, переважно хвойні насадження, потрібно посадити також листяні породи дерев та чагарників.

Створити солітери, сформувати живописну групу, створити цікаві пейзажні групи. Для зменшення шуму і пилу потрібно закласти по всьому периметру живопліт. Також потрібно відновити дерновий покрив газонної трави на якому утворилися пустоти та розрослись бур'яни.

Перебуваючи на території дошкільного навчального закладу №5 «Зірочка» у вечірній час освітлювальні ліхтарі мають незадовільний стан, освітлення невиразне, тому потрібно теж замінити на нові більш сучасні, які б відрізнялись техніко-економічними та естетичними якостями від старих ліхтарів.

3.2 Формування насаджень

Зелені насадження в дитячому навчальному закладі №5 «Зірочка» знаходяться в задовільному стані, але є дерева та кущі які потрібно пересадити.

На території дитячого садка потрібно зробити посадку декоративних дерев та чагарників.

Мета їх створення полягає в покращенні мікрокліматичних умов для дітей та створення наочних об'єктів, ознайомлення дітей з видами дерев та кущів [14, 16].

Тому при створенні насаджень на малих об'єктах потрібно використовувати різноманітні види дерев та чагарників.

В зв'язку з тим, що діти перебувають на повітрі майже цілий день для них на кожній ділянці повинні бути замінені частина для укриття від спеки. Можна також висаджувати дерева з розлогими гілками, для задоволення потреб дітей тренуватись лазити по деревах.

Не слід висаджувати дерева та кущі з колючими гілками, плодових дерев тому що їх плоди можуть стати причиною розведення мух, різних паразитів, також не потрібно висаджувати дерева з неїстівними плодами -- це може стати причиною отруєння дітей [3, 19].

В дитячих закладах повинні бути квітники з однорічників і багаторічників з яскравими кольорами і приємними ароматами, які будуть наповнювати барвами перебування дітей в дитячому садку.

Для збільшення зеленої поверхні, та підвищення чистоти і гігієнічності, художнього ефекту слід влаштовувати трельяжі з використанням витких рослин. Існуючими нормативами передбачено, що зелені насадження на території дитячих садків та зон відпочинку і ігор для дітей повинні становити не менше 50% загальної площі з розрахунку 12-18 м² на одну дитину [5].

Щоб підкреслити головний вхід в дитячий садок нам потрібно висадити ряд самшиту -- (Buxus L.), який добре витримує стрижку підкреслить контури бордюрів.

Також біля головного входу в дитячий будинок потрібно закласти квітники з поєднанням різних сортів і видів однорічників та багаторічників.

Для цього можна посадити первоцвіти такі як: шафран (Crocus), які будуть квітнути на початку весни, тоді тюльпани (Tulipa), нарцис (Narzissus); багаторічники: чемерник (Hellebarus), дельфіній (Delphinium), орлики (Aqulegia); однорічні: айстра (Aster), чорнобривці (Tagetes).

Такі квітники будуть квітнути з ранньої весни до осені, але вони потребують клопіткого догляду [30].

Також для надання декоративності перголи потрібно використовувати ліанові рослини, що в'ються такі як: ломиніс Жакмана (Clematis jakmanii Мoore), троянди в'юнкі червоні (Rosa), які заквітнувши нададуть приємний аромат [16].

На території можна розмістити групові посадки на газонах та галявинах. Їх потрібно влаштовувати з невеликих дерев та кущів. Особливо привабливо виглядає поєднання верби білої (Salix album L.) з кулястою кроною, або з повислою кроною з сосною гірською (Pinus mugo Turra), та з яловець козацький (Juniperus sabina L.).

Важливу роль при створенні дитячих майданчиків, ігрових зон, зон відпочинку, тощо, відіграє газон. Газонне покриття на дитячих майданчиках повинен бути високої якості, стійкості до витоптування та пошкодження. Він повинен складатися з суміші високоякісних трав для цього випадку нам підійде така травосуміш, яка буде складатися з:

- Райграсу високий, сорт Тая 15%;

- Райграс високий сорт Даніло 10%;

- Костриця червона 15%;

- Костриця червона обманлива 10%;

- Тонконіг лучний сорт Конні 25%;

- Тонконіг лучний сорт Анданте 25%.

З такої травосуміші створюється спортивний газон стійкий до витоптування, який добре почуває себе на відкритих галявинах [17].

Також потрібно створити газон, який буде добре функціонувати в затінених місцях травосуміш такого газону буде складатися з:

- Костриця червона обманлива 33%;

- Костриця червона обманлива супер 33%;

- Костриця овеча 34%.

З такої травосуміші буде створений газон, який буде добре рости на затінених галявинах де мало сонця.

Для надання більш естетичного вигляду центральному входу в дитячу навчальну установу, можна створити також композиційні ландшафти з туї західної (Thuja occidentalis L.) декоративної форми з м'якою хвоєю та з кулеподібною формою самшиту (Buxus L).

Для створення поодиноких групових посадок рекомендується береза повисла (Betula pendula Roth.) з плакучою формою крони особливо декоративна в насадженнях поруч з темнохвойними порадами.

Естетичного вигляду центральному входу і при вході в дитячий будинок нададуть поставлені гончарні горшки у які можна посадити карликові дерева такі як: кипарисовик горіхоплідний (Chamaecyperus pisifera Ende.) з пірамідальною формою крони, також в таких горшках можна зробити красиво квітучі аранжування з додаванням газонних трав.

3.3 Благоустрій території

Рельєф території дитячого навчального закладу №5 «Зірочка» переважно рівнинний з невеликим ухилом під час ландшафтної організації великих змін не зазнає.

Благоустрій території є одним з основних задач проекту.

Сюди входять покриття головної та другорядних доріжок, влаштування дитячих майданчиків, малих архітектурних форм, лавок відпочинку озеленення території.

Покриття головного входу потрібно закласти кольоровою бруківкою для покращення естетичного художнього вигляду.

Для створення такого покриття спочатку потрібно ущільнити грунт, на головній доріжці потрібно встановити бордюр або бортовий камінь, при цьому в бортову канаву складають бетонну подушку в яку встановлюють цей камінь втоптуючи його в бетонну масу, шви заливають цементним розчином. Після встановлення бордюру і підготовки полотна поверхню зволожують з розрахунку 10л води/м², потім поверхню втрамбовують після чого насипають шар щебеню - 10 см, зверху заливають бетоном класу В 15-10 см, на поверхню бетону заливають - цементно-піщану суміш 12:1 приблизно 3-4 см. Зверху цієї суміші укладається керамічна кольорова бруківка, висота її повинна бути приблизно - 7-8 см [13].

При влаштуванні другорядних доріжок створюється покриття з цегляної (гранітної або мармурової крихти).

Її вкладають таким методом: спочатку ущільнюється грунт на який 10 см шаром укладається пісок, зверху якого насипають щебінь також 10 см шаром, потім укладається суміш цегляних відсівів, супіщаного ґрунту та відходи гашеного вапна 3 см шаром [8].

Другорядні доріжки можна прокласти з мозаїчної плитки, яку вкладають на піщану подушку, тобто втоптують в пісок на дві третини її товщини, молотком «киянкою». Шви між плитками засипають рослинною землею або насінням газонних трав. Вертикальне зміщення плиток не повинно перевищувати 1,5 см. Піщана основа повинна мати бокові опори із земляної щільно втрамбованої бровки або садового бетонного поребрина. Використання між плитками посів газонної трави придасть естетичний вигляд доріжок.

Для створення дитячих майданчиків слід враховувати, що дитячий навчальний заклад в залежності від віку дітей ділиться на 5 груп, тому на територіях для дитячих ігор повинні бути окремі виділені ділянки для проведення ігор дітей кожної групи. Крім того кожна ділянка ділиться на дві частини: відкрита з різними розвагами, каруселі, спускові гірки та інше. Які розташовані на сонці, та закрита від сонця частина де в період високої спеки потрібно захистити дітей від спекотного сонця [12].

При закладанні дитячих ігрових атракціонів на дитячому майданчику слід враховувати кількість перебування дітей на ігрових майданчиках, гігієнічність та безпеку елементів, для ігор дітей. Ігрові атракціони повинні бути підібрані по віковим особливостям, повинні бути міцними, зроблені з екологічно чистих матеріалів, покриття майданчиків можуть складатися із спеціальних плит, які можуть укладатися на газон [18].

На території дитячих майданчиків можна встановити такі ігрові комплекси: каруселі, лабіринти, металопластикові споруди різної конфігурації, дерев'яні лавочки, пісочні дворики та інше. Для більш старших дітей можна добавити різні елементи для розвитку фізичної підготовки, зокрема: елементи для лазіння , каруселі, великі спускові гірки та інше.

Покриття дитячих ігрових зон можуть бути різними, але найкраще підходить щільне дернове покриття газонних трав [15].

Також потрібно реконструювати огорожу дитячого садка та нічні ліхтарі. Потрібно використати нові прогресивні технології виконання електромонтажних робіт -- прокладання кабельних мереж під землею в поліетиленових трубах діаметром 75 мм та виконання розгалужень в типових бетонних колодязях прямокутної форми з чавунними декоративними люками. Завдяки їй ремонт та відновлення освітлювальних кабельних ліній можна проводити не пошкоджуючи зелені насадження [23].

3.4 Агротехнічні заходи

В цьому підрозділі описано особливості агротехніки вирощування, посадки рослин та догляд за ним.

Влаштування газону. При створені на ділянці газону способом посіву насіння, ділянку під майбутній газон починають готувати із проекту її вертикального планування з урахуванням споруд, дорожньої мережі, рельєфу, зелених насаджень. Визначають місце виїмок і підсипання, об'єми земляних робіт; при проектуванні схилів визначають їх крутизну. В цілому, межі газону повинні мати плавні переходи, щоб відповідати своєрідній формі ділянки. Перенесення проекту на місцевість, визначення рівня горизонтальної поверхні проводять за допомогою геодезичних приладів [9].

Підготовка ґрунту. Створення чудового газону починається з правильної підготовки ґрунту. Спочатку потрібно на ділянці видалити усі бур'яни, підготувати ґрунт для посіву, обробити його засобом для видалення бур'янів. Після обприскування потрібно зачекати кілька тижнів і переконатись в тому, що верхній шар не містить ніяких великих предметів.

Потрібно розпушити ґрунт на глибину 20-30 см. Оптимальний рівень рН 5,5-6,5. Товщина верхнього шару повинна становити 8-12 см, щоб вода легко просочувала його. Якщо на ділянці спостерігається застій води потрібно спорудити дренажну систему [19, 23]. Перед посівом потрібно розрівняти верхній шар, злегка розкотивши його кілька разів і обережно розпушити ґрунт.

Посів насіння. Після підготовки та розпушення ґрунту можна починати посів. При цьому посів потрібно проводити з квітня до початку вересня і підібрати правильну травосуміш насіння. Для рівномірного розподілу насіння треба розділити потрібну кількість на дві рівні порції. Змішати кожну порцію окремо з дрібним білим піском. Засіяти першу порцію поздовжньо, а другу порцію перпендикулярно. Завдяки піску буде чітко видно засіяну територію.

Після посіву обережно треба накрити насіння ґрунтом товщиною, що у два рази перевищує товщину насіння. Потім потрібно прикоткувати ґрунт, забезпечуючи більш щільний контакт насіння з нижнім шаром ґрунту [1].

Полив. Правильний полив забезпечує привабливий і стабільний стан газону. Частота поливу залежить від кількості опадів та випаровування вологи травою. Потрібно поливати інтенсивно щоб вода проникала на 10 см від верхнього шару ґрунту. Частота поливу: не поливати при регулярному випаданні опадів; раз в 2-3 дні при малих опадах; щодня при сухих погодних умовах; поливати з розбризкувачем; засіяну ділянку поливати обережно.

Внесення добрив. Перше удобрення необхідне для відмінного трав'яного покриття. План удобрення базується на аналізі ґрунту.

Слід пам'ятати, що різні елементи змиваються протягом року або використовуються рослинами (таблиця 3.1.).

Таблиця 3.1.

Мінеральні добрива під газони кг/га на рік

Новий газон перед посівом	Ігровий газон
Азот (N)	25
Фосфор (P)	30
Калій (K)	100
Новий газон після посіву
Азот (N)	20
Фосфор (P) жовтень	25
Калій (K)	50
Наявний газон
Азот (N) жовтень	240
Фосфор (P) жовтень	35
Калій (K)	80

Скошування газону. Скошування визначає зовнішній вигляд газону. Отже величезне значення має програма скошування в сезоні повинне бути виконане за 10 днів до випадання снігу [19,26].

Перше скошування потрібно проводити коли газонна трава досягла 10 см. Потім після скошування потрібно інтенсивно поливати та підкошувати. Для ігрових майданчиків висота газонного покриття повинна бути 4 см.

Інші заходи по догляду за газоном. Догляд за газоном містить у собі деякі додаткові операції. Час проведення всіх даних операцій наведений у календарі (Додаток Б).

Січень -- додати кальцій при занадто низькому рН.

Квітень -- перше внесення добрив.

Квітень -- початок скошування (двічі в тиждень протягом сезону).

Травень-серпень -- проводити аерацію, підсів.

Квітень-вересень -- поливати при необхідності.

Вересень -- внесення добрив з високим вмістом калію і фосфору та низьким вмістом азоту [19].

Агротехніка вирощування квітів.

Вирощування однорічників. Для вирощування однорічних квіткових рослин використовують такі методи: вирощування розсади, посів насіння у ґрунт.

Розсаду однорічників вирощують головним чином теплолюбивих рослин (агератум, майори) та холодостійких однорічників з довгим та середнім вегетаційним періодом айстри, левкої, сальвія, флокс. Розсаду вирощують в теплицях та парниках.

Перед висадкою у відкритий ґрунт розсаду спочатку загартовують -- регулярно провітрюють парники, зменшують полив.

Різні види однорічників, в залежності від будови кореневої системи, по різному переносять пересадку. Добре приживаються айстри, чорнобривці.

Слабко приживаються при пересадці: левкой, петунія та цинія.

При посіві однорічників у ґрунт вони починають цвісти трохи пізніше від висадженої розсади, але рослини сформуються сильнішими, здоровими та більш стійкими до захворювань і дають значно більше квіток [1, 30].

Вирощування дворічників. Для вирощування дворічників використовують грядки. Рослини одержані від висіяного на грядки насіння відзначаються стійкістю проти несприятливих умов.

Перед посівом насіння ґрунт ретельно планують і вирівнюють.

Для одержання дружніх життєздатних сходів застосовують передпосівну обробку насіння попередньою дією високих та низьких температур (загартовування). З цією метою насіння вміщують в полотняний мішечок і замочують при кімнатній температурі протягом 12 годин. Після цього замочене насіння випаровують 12 годин при температурі 0-1⁰С. Таке попереднє закалювання проводять протягом 4-6 днів. В цей час насіння починає накльовуватись і його можна висівати у вологий ґрунт.

Вирощування багаторічників. Багаторічники -- незамінний матеріал для ранньовесняного оформлення садів, скверів та садиб.

Особливість багаторічних квіткових рослин полягає в тому, що вони починають цвісти рано весною і до осені, часто й до перших приморозків. Багаторічні декоративні рослини вважаються більш витривалими, вони краще переносять коливання кліматичних умов й похолодання [1, 30].

Багаторічні декоративні рослини ростуть на одній ділянці кілька років, а тому ґрунт для них потрібно готувати особливо ретельно. Висаджують багаторічні рослини весною, або рано восени для того щоб до настання осінніх приморозків вони добре вкоренилися. Рослини, що починають квітувати весною доцільно висаджувати у серпні-вересні, а рослини ранньовесняного квітування -- весною.

Влаштування квітників. При влаштуванні квітника потрібно спочатку підібрати рослини для садіння. Також потрібно вибрати місце для створення квітника.

Ґрунт -- це перше на що потрібно звернути увагу. Ґрунт на ділянці повинен бути родючим і багатим на поживні речовини, чистим без сміття і решток від будівництва. Ґрунт потрібно обробляти на глибину не менше 25-30 см ретельно розбиваючи грудки.

Також важливо враховувати освітленість ділянки, де буде влаштовуватись квітник. Особливо ретельно потрібно підібрати посадковий матеріал для затінених місць. Краще в затінених місцях будуть рости однорічники -- настурція, лобелія; дворічники -- бегонія, незабудки, багаторічники -- барвінок, бегонія, нарцис. При бідному ґрунті однорічні рослини -- портулак, морфотека; багаторічники -- гіпсофіла, очитки, бурячок, іберіс [1].

Посадку багаторічників проводять в два терміни -- навесні та восени. Цибулькові висаджують тільки восени так як вони з осені укорінюються; глибина посадки у різних рослин різна.

Кореневищні багаторічники висаджують восени, глибина посадки повинна бути на рівні кореневої шийки.

Для кращого і довготривалого квітування рослин потрібен інтенсивний полив.

Рослини повинні висаджуватись з урахуванням їх розмірів, кольору, порядку квітування [1].

Догляд за квітниками. Для кращого росту і розвитку квітників, потрібний догляд за ними. Треба регулярно вносити поживні речовини. Органічні добрива торф, перегній, курячий послід. Також потрібно вносити мінеральні добрива азот, фосфор, калій. Прополювання квітників теж дуже важливо -- це потрібно робити протягом всього періоду вегетації.

Посадка дерев та чагарників. Посадкові роботи проводять у відповідності з проектно-кошторисною документацією по спеціальним кресленням, складених на основі генерального плану і дендрологічного проекту.

Посадки ведуться у відповідності з планами і зведеними графіками робіт узгодженими із строками введення об'єктів.

При створенні груп насаджень в садах, парках, житлових районах використовують стандартні саджанці дерев і чагарників у віці 4-12 років.

кущі -- 4-10 років

дерева -- 6-12 років.

Підготовка території. Для того щоб розпочати посадку дерев та чагарників потрібно зробити ряд робіт на ділянці (Додаток В).

Спочатку треба очистити територію де будуть всадитись дерева від сміття, каміння, коріння інших предметів.