Еколого-генетичні аспекти селекції озимої пшениці в умовах лісостепу України

6. На основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу при вивченні мінливості ознаки маса стебла (М5) й індексу лінійна щільність колоса (ЛЩК), а також генетичного зв'язку їх із продуктивністю, вперше в селекційній практиці було запропоновано використовувати М5 і ЛЩК як групуючі ознаки в кластерному аналізі. У результаті кластеризації були виділені групи високоурожайних ліній із поліпшеними характеристиками ознак колоса і низькими показниками ознак вегетативної частини рослини, що розташовувалися на дендрограмах на близьких відстанях один від одного. Встановлено, що на розподіл ліній за кластерами і групами впливали їх відмінності за адаптивною нормою реакції на строки сівби, на підставі чого селекційні лінії були розподілені на 3 класи: слабо- (високий гомеостаз), середньо- (середній гомеостаз) і сильнореагуючі (слабий гомеостаз). Із використанням кластерного аналізу отримані достовірні й позитивні результати з ідентифікації кращих ліній за комплексом господарсько корисних ознак, а також запропонований селекційно-технологічний цикл аналізу популяції F2, що розщеплюється, який дозволяє відбирати від 4 до 22 % кращих за господарсько корисними ознаками рослин, звільняючись при цьому від неперспективних, і надалі працювати з незначними об'ємами матеріалу, надаючи перевагу гомеостазу, адаптивним властивостям і якості зерна. Доведена можливість використання кластерного аналізу, при групуванні за М5 і ЛЩК, для підвищення ефективності рекурентних індивідуальних доборів високопродуктивних генотипів усередині селекційних ліній, яким характерні часткові гетерозиготність і гетерогенність.

7. Розроблений та впроваджений у селекційну програму з озимої пшениці метод штучної затримки часу відновлення весняної вегетації (4В) для: виявлення рівня мінливості кількісних ознак та індексів при лімітуючих умовах середовища; добору зимостійких генотипів; непрямої оцінки селекційного матеріалу за тривалістю періоду яровизації.

8. Визначена доля мінливості ознаки тривалість вегетаційного періоду (ТВП) залежно від генотипу і року вирощування та встановлені кореляційні взаємозв'язки тривалості вегетаційного (ВП) і міжфазних періодів з урожайністю: так, мінливість періодів від 4В до колосіння та від 4В до дозрівання на 78…84 % залежить від умов року і лише на 16…22 % - від генотипічних особливостей сортозразка; мінливість періоду колосіння-дозрівання на 57 % залежить від генотипу і лише на 43 % - від року вирощування.

9. Проведений аналіз сортів, селекційних ліній за основними параметрами якості зерна; сформовані групи, які відповідають вимогам 1, 2 і 3 класів. Встановлена значна різниця за вмістом білка, яка варіювала в комфортні для вегетації озимої пшениці роки: від 9,77 % до 15,41 % при середньому ВБ = 3,28 %, а в несприятливі для формування білка роки, відповідно, від 10,8 до 13,6 при середньому ВБ = 12,52 %. Вміст білка достатньо тісно корелював із вмістом клейковини, слабо негативно, але достовірно (r = - .30) - з числом падіння і не мало достовірних кореляційних зв'язків з ІДК. Врожайність селекційних ліній слабо, але негативно корелювала із вмістом білка і вмістом клейковини й позитивно - з ІДК.

10. У результаті електрофоретичного аналізу сортів і сортозразків озимої пшениці полтавської селекції з поліморфізму глютенінів встановлена наявність у локусах: Glu 1A алелей 1 або 2*, Glu 1B алелей 7+8, або 7+9, Glu 1D алелі 5+10, а в аналізі гліадинів по 6 локусам було зафіксовано, що селекційні лінії 5, 31, 43, 61 (усі 4 з комбінації схрещування Леля Ч Донецька 46), 40 (добір із с. Левада), 72 (добір із с. Українка полтавська), 76 (л. 100/92 Ч Коломак 3) мало відрізнялися між собою за гліадиновими спектрами і мали достатньо високий генетично обумовлений потенціал якості та високий для умов Лісостепу України рівень морозостійкості. Якість у цих ліній маркерують блоки 1A4, 1B1, 1D4, а морозостійкість 6А3. Лінії 77 і 90 несуть у геномі житню транслокацію, яка маркірується блоком 1В3, що позитивно позначається на врожайності і стійкості до біотичних та абіотичних чинників середовища, але може негативно впливати на якість зерна. Лінія 114 (добір із с. Левада) несе блок 1D5, який маркірує відмінні хлібопекарські якості зразка.

12. На підставі теоретичних та методичних розробок запропонована модель інтенсивного сорту озимої пшениці для умов Лісостепу України, що містить понад 30 показників; параметри генеративних, вегетативних частин рослини та найважливих індексів; рівень зимостійкості; чутливості до фотоперіоду та вимоги до тривалості яровизації; основні показники продуктивності; якості зерна та інші. Викладена господарсько-біологічна характеристика сортів озимої пшениці селекції ПДАА - Левада, Диканька, Фора, Манжелія, - створених із використанням наших методичних розробок. Описані шляхи виведення інтенсивного сорту озимої пшениці Левада з використанням методів оцінки зимостійкості, потенціалу врожайності через непрямі ознаки та індекси; показана можливість застосування вищевикладених селекційно-технологічних розробок у практичній селекції.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ І ВИРОБНИЦТВА

- У поколіннях, що розщеплюються, після окомірного добору в полі та структурному аналізі слід відбирати рослини та сім'ї з максимальними значеннями селекційних індексів - полтавський (РІ), атракції (АІ), продуктивного потенціалу (SPI), лінійної щільності колоса (ЛЩК) із наступною оцінкою продуктивності у поколіннях.

- При залученні батьківських пар для гібридизації, поряд із відомими підходами, слід дотримуватися принципу максимальної різниці між ними за величиною окремих селекційних індексів; наприклад, материнська форма має максимальний за величиною полтавський індекс (РІ) або індекс атракції (АІ), батьківська - із максимальним індексом продуктивного потенціалу (SPI) або мікророзподілів (Міс); у результаті в поколіннях можуть з'явитися трансгресивні рекомбінанти з високими показниками обох індексів і, як наслідок, - з підвищеним урожаєм.

- Доведено, що для умов Лівобережного Лісостепу України перевагу мають сорти чутливі до фотоперіоду (ФПЧ), із видовженим періодом яровизації (ПЯ), які не переростають восени, що обумовлює їх підвищену зимостійкість і стійкість до пізнього відновлення весняної вегетації ( Левада, Диканька, Фора, Манжелія).

- Використовувати штучну затримку часу відновлення весняної вегетації для попередньої оцінки селекційного матеріалу на зимостійкість та тривалості періоду яровизації (ТПЯ).

- Пропонуємо для оцінки фотоперіодичної чутливості (ФПЧ) використовувати декілька строків осіннього посіву, які, крім того, дають можливість класифікувати сорти та селекційний матеріал за рівнем стабільності й адаптивності.

- Використовувати у селекційному процесі сорти та селекційні лінії полтавської селекції, як джерела та донори високої зимостійкості, урожайності, якості та пристосованості до вирощування в умовах Лісостепу.

- Виробництву рекомендуються внесені до Державного реєстру сортів рослин України високопродуктивні сорти озимої пшениці Левада, Диканька, які мають високий адаптивний потенціал для лісостепових і степових умов вирощування.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Тищенко В. Н., Чекалин Н.М. Генетические основы адаптивной селекции озимой пшеницы. // Монография.- Полтава. -2005.-243 с.

Статті в наукових виданнях

2. Москаленко В.І., Чекалін М. М., Тищенко В.М. Результати і основні напрямки селекційної роботи лабораторії селекції озимої пшениці Полтавського державного сільськогосподарського інституту // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - Полтава, 2000.- №6.- С. 23-24.

3. Чекалин Н. М., Тищенко В.Н. Оригинальный способ оценки селекционного материала озимой пшеницы на зимостойкость // Управління онтогенезом рослин: Зб.наук.пр. - Полтава: „Верстка”, 2001. - Вип. 2. - С. 57-59.

4. Тищенко В. Н., Чекалин Н. М., Москаленко В.И. Эколого-генетический подход к оценке зимостойкости озимой пшеницы в условиях Полтавщины // Зерновые и кормовые культуры России: Сб. науч. тр. - Зерноград, 2002. - С. 253-255.

5. Тищенко В.Н. Влияние сроков посева на изменчивость хозяйственно-полезных признаков у гибридных линий (F₅) озимой пшеницы // Вісник Полтавської державної аграрної академії.- Полтава, 2002. - № 4. - С. 5-8.

6. Тищенко В. Н., Зюков М. Е., Чекалин Н.М. Корреляционные связи длины верхнего междоузлия с другими признаками и индексами у озимой пшеницы // Вісник аграрної науки причорномор'я. - Миколаїв, 2003. - Спецвипуск 3 (23). - С. 228-233.

7. Тищенко В. Н., Чекалин Н.М. Генотипические и экологические корреляции высоты растения с другими признаками и индексами у гибридов, сортов и линий озимой пшеницы // Вісник Полтавської державної аграрної академії.- Полтава, 2003. - №3-4. - С. 4-7.

8. Тищенко В. Н., Чекалин Н. М., Зюков М.Е. Изменчивость генетических корреляций между количеством междоузлий и другими признаками и индексами у гибридных линий озимой пшеницы // Вісник Полтавської державної аграрної академії.- Полтава, 2003. - №5. - С. 80-85.

9. Тищенко В. Н., Чекалин Н.М. Изменчивость генетических и средовых корреляций между продуктивностью и различными индексами у гибридных линий и сортов озимой пшеницы // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (Спецвипуск). Біологічні науки і проблеми рослинництва. -Умань, 2003. - С.410-414.

10. Тищенко В. Н., Чекалин Н. М., Зюков М.Е. Использование кластерного анализа для идентификации и отбора высокопродуктивных генотипов озимой пшеницы на ранних этапах селекции//Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр., Т. 2. - Київ: Аграрна наука. - 2004.- C. 270-278.

11. Тищенко В.Н. Эффективность использования нового селекционного индекса в селекции озимой пшеницы // Фактори експериментальної еволюції організмів. Зб. наук. пр., Т. 2.- Київ: Аграрна наука, 2004.- С. 266-270.

12. Чекалин Н. М., Тищенко В. Н., Зюков М.Е. Простые и частные коэффициенты генетической корреляции между урожаем и признаками продуктивности колоса у линий и сортов озимой пшеницы // Зб. наук. пр. Селекційно-генетичного інституту.- Одеса, 2004.- № 6(46). - С. 103-110.

13. Тищенко В.М. Зв'язок агрономічних ознак з продуктивністю колоса озимої пшениці на ранніх етапах селекції // Збірник наукових праць селекційно-генетичного інституту. - Одеса, 2004.- № 6 (46). - С. 111-123.

14. Чекалін М. М., Тищенко В.М. Господарсько-біологічна характеристика сорту озимої пшениці Левада селекції Полтавської державної аграрної академії // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2004.- №3. - С.69-71.

15. Тищенко В.М. Використання непрямих ознак і індексів в селекції озимої пшениці на підвищення виходу зерна // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2004.- № 33.- С. 99-110.

16. Чекалін М. М., Тищенко В. М. Мінливість кількісних ознак і генетичних кореляцій між ними в селекційних лініях озимої пшениці під час групування за індексом атракціі // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2004.- № 34.- С.102-108.

17. Тищенко В.М. Кластерний аналіз, як метод індивідуального добору високопродуктивних рослин озимої пшениці в F2. //Селекція і насінництво. -Харків, 2005. - № 89. - С.125-137.

18. Тищенко В. Н., Чекалин Н.М. Характеристика селекционных индексов у линий озимой пшеницы по коэффициентам детерминации, вариации и генетическим корреляциям с продуктивностью // Вісник Полтавської державної аграрної академії.- Полтава, 2005. - №1.- С.10-16.

19.Тищенко В.Н. Направление селекции озимой пшеницы на улучшение технологических свойств зерна // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2005. - №2. - С.29-36.

20. Тищенко В.Н. Продолжительность вегетационного и межфазных периодов и их корреляции с урожайностью в зависимости от условий года и генотипа озимой мягкой пшеницы // Вісник Полтавської державної аграрної академіїї. - Полтава, 2005. -№ 3. - 97-102.

21. Тищенко В. Н., Чекалин Н. М., Панченко И. А., Усова З.В. Глиадины зерна как маркеры хозяйственно полезных признаков у озимой пшеницы // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2005.-№ 38.- С.68-78.

22. Тищенко В.Н. Изменчивость количественных признакою и индексов у различных генотипов озимой пшеницы в зависимости от времени возобновления весенней вегетации // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2005.-№ 40.- С.64-76.

23. Тищенко В.Н. Новий метод отбора у озимой пшеницы на основе кластерного анализа//Наукові праці Полтавської державної аграрної академії.-Том4(23).Сільськогосподарські науки.- Полтава,2005.- С.67-74.

Авторські свідотства

24. Тищенко В. М., Москаленко В.І., Чекалін М.М. Свідоцтво №05134 про авторство на сорт озимої пшениці Левада. Міністерство аграрної політики України. Державна служба з охорони прав на сорти рослин. Київ. 2004.

25. Тищенко В. М., Лавринець Г. С., Марчук Н. С., Москаленко В.І., Шамшева Н.М. Свідоцтво №05133 про авторство на сорт озимої пшениці Диканька. Міністерство аграрної політики України. Державна служба з охорони прав на сорти рослин. Київ. 2004

26.Тищенко В. М., Борисенко О.Є., Чекалін М.М. Свідоцтво № 05135 про авторство на сорт проса Полтавське золотисте. Міністерство аграрної політики України. Державна служба з охорони прав на сорти рослин. Київ. 2004.

Методичні рекомендації

27.Тищенко В.М. Нові підходи в регіональній селекції та насінництві озимої пшениці. Методичні рекомендації. - Полтава, 2005.- 23 с.

28. Тищенко В.М. Сорти сільськогосподарських культур селекції Полтавської державної аграрної академії. Методичні рекомендації.- Полтава, 2005. - 26 с.

Матеріали наукових конференцій,симпозіумів, з'їздів,науково-практичних нарад

29. Русанова Г. М., Тищенко В.М. Застосування нових сортів як напрямок підвищення ефективності зерновиробництва // Землеробство України в ХХІ столітті: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 24 травня 2000 року. - Київ, - 2000. - С. 34-35.

30. Тищенко В.Н. Состояние селекции зерновых, зернобобовых и крупяных культур в Полтавской государственной аграрной академии //Матеріали обласної науково-практичної конференції з питань ефективності ведення землеробства 16-17 січня 2003р.- Полтава, 2003.- С. 34-36.

31. Чекалін М. М.,ТищенкоВ.М. Господарсько-біологічна характеристика сорту озимої пшениці Левада селекції Полтавської державної аграрної академії // Управління онтогенезом зимуючих рослин у світлі нових знань про екологічний ефект часу відновлення її весняної вегетації: Матеріали наукової конференції (9 січня 2004 р.). - Полтава, 2004. - С. 20-24.

32. Чекалин Н. М., Тищенко В.Н. Изменчивость и наследуемость количественных признакою и индексов у селекционных линий озимой пшеницы // Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур: Тези міжнародного наукового симпозіуму 7-9 липня 2004 року. - Харків, 2004. - С.17-18.

33.Тищенко В.Н. Использование нового селекционного индекса в технологии селекционного процесса озимой пшеницы // Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур: Тези міжнародного наукового симпозіуму 7-9 липня 2004 року. - Харків, 2004. - С.61-62.

34.Тищенко В.Н. Использование индекса линейной плотности колоса в технологии селекционного процесса озимой пшеницы // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва. Мобілізація, інвентаризація, збереження, використання: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (29 червня - 1 липня 2005 р.).- Оброшино, 2005. - С.186-189.

АНОТАЦІЇ

Тищенко В. М. „Еколого-генетичні аспекти селекції озимої пшениці в умовах Лісостепу України.” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 -селекція рослин. Інститут землеробства Української академії аграрних наук. - Київ, 2005.

Обґрунтована, з використанням генетико-кореляційного підходу при вивченні мінливості, успадковуваності ознак і індексів, селекційна програма створення для умов Лісостепу України адаптивних, конкурентоздатних сортів озимої пшениці з підвищеною морозозимостійкістю, посухостійкістю, стійких до вилягання, з високими хлібопекарськими якостями і врожайністю, а також розроблені нові методи добору на ранніх етапах селекції з використанням непрямих, маркерних ознак і індексів та нові підходи в ідентифікації селекційних ліній за групуючими ознаками і пошуку продуктивних генотипів на основі кластерного аналізу. Отримані групуючі ознаки для кластерного аналізу; доведена можливість використання цього методу в селекційно-технологічному циклі для ідентифікації селекційних ліній за рівнем адаптивності, гомеостазу. Досліджено вплив строків сівби і часу відновлення весняної вегетації на мінливість кількісних ознак і селекційних індексів у різних генотипів озимої пшениці, що дозволяє встановлювати фотоперіодичну чутливість (ФПЧ), тривалість періоду яровизації (ТПЯ); класифікувати сорти і селекційний матеріал за зимостійкістю, за рівнем стабільності ознак і індексів, які визначають їх адаптивність. Ідентифікація селекційних ліній та сортів за якостю зерна, за спектром запасних білків гліадинів, глютенінів та молекулярними маркерами ДНК; здійснена спроба пошуку зчепленості поліморфізму з мінливістю господарсько корисних ознак.

Показаний результат використання теоретичних розробок, методів селекції на прикладі створених сортів озимої пшениці, а також розроблена схема селекційного процесу, селекційна програма і запропонована модель сорту озимої пшениці для умов Лісостепу України. На підставі теоретичних досліджень і розроблених методів створено 4 сорти озимої пшениці, з яких 2 внесені в Державний реєстр сортів рослин України - Левада, Диканька, а 2 - Манжелія, Фора - проходять Державне сортовипробування.

Ключові слова: озима м'яка пшениця, методи добору, методи селекції, групуючі ознаки, кластерний аналіз, сорт, врожайність, кореляційний аналіз, непрямі ознаки, селекційні індекси, морозозимостійкість, якість зерна, час відновлення весняної вегетації.

Тищенко В. Н. „Эколого-генетические аспекты селекции озимой пшеницы в условиях Лесостепи Украины” - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности - 06.01.05 - селекция растений. Институт земледелия Украинской академии аграрных наук. - Киев, 2005.

Обоснована с использованием генетико-корреляционного подхода при изучении изменчивости, наследуемости признаков и индексов, селекционная программа создания для условий Лесостепи Украины адаптивных, конкурентоспособных сортов озимой пшеницы с повышенной морозозимостойкостью, засухоустойчивостью, устойчивых к полеганию, с высокими хлебопекарными качествами и урожайностью, а также разработаны новые методы отбора на ранних этапах селекции с использованием вторичных маркерных признаков и индексов, и новые подходы в идентификации селекционных линий по группирующим признакам и поиска продуктивных генотипов на основе многомерного анализа. Изучены генетические и средовые корреляции продуктивности колоса с рядом количественных признаков и индексов, их уровень, величины и лимиты варьирования в зависимости от срока и года посева и смене лимитирующих факторов среды, а также уровень элиминирования влияние ККМ на связь между урожайностью (У) и продуктивностью (М1). Проведен поиск вторичных признаков и индексов для повышения достоверности оценок по продуктивности на ранних этапах селекции у сортов и селекционных линий озимой пшеницы. С использованием корреляционно-регрессионного анализа проанализированы и выделены признаки и индексы, непосредственно влияющие на выход зерна и доказана возможность применения их в селекционных программах по созданию сортов озимой пшеницы. Изучена изменчивость и наследуемость новых селекционных индексов, выделенных в процессе исследований, и оценена возможность использования их в селекционном процессе и первичном семеноводстве. Проведен поиск группирующих признаков для кластерного анализа и доказана возможность использования этого метода в селекционно-технологическом цикле для идентификации селекционных линий по уровню адаптивности, гомеостаза, для анализа расщепляющейся популяции F₂ и еффективности индивидуального отбора по продуктивности и другим хозяйственно полезным признакам на ранних этапах селекции, для оценки различных комбинаций скрещивания и отдельных родительских форм по их способности проявлять трансгрессию по продуктивности в последующих поколениях.

Дана характеристика селекционных индексов у линий озимой пшеницы по коэффициентам детерминации, вариации и генетическим корреляциям с продуктивностью и оценена их пригодность для непрямого отбора на урожайность. Изучено влияние сроков посева и времени возобновления весенней вегетации на изменчивость количественных признаков и селекционных индексов у различных генотипов озимой пшеницы; обосновано использование метода В. Д. Мединца для оценки и отбора зимостойких генотипов в селекционном процессе и установления продолжительности периода яровизации (ППЯ) и фотопериодической чувствительности (ФПЧ), что позволяет, кроме того, классифицировать сорта и селекционный материал по уровню стабильности признаков и индексов и их адаптивности. Предложено в селекционном процессе использовать результаты электрофоретического анализа селекционного материала Полтавской селекции, который имеет достаточно высокий генетически обусловленный потенциал качества и высокий для условий Лесостепи Украины уровень зимостойкости. Качество у этих линий маркируют блоки 1А4,1В1,1Д4, а морозостойкость-6А3. У двух линий (77 и 90) в геноме установлена ржаная транслокация маркируемая блоком 1В3, которая положительно сказывается на урожайности и устойчивости к биотическим и абиотическим факторам. В селекции озимой пшеницы предлагается использовать полученные сведения о внутрисортовой изменчивости ДНК 2-х линий с. Левада, что они являются генетически гомогенными, а также межсортовой полиморфизм ДНК в рамках оценки фрагментов ДНК по 3-м сортам и одной селекционной линии (с.Левада, с.Фора, с.Манжелия и л.21), что между ними имеются значительные различия по межсортовому полиморфизму.

Показан результат использования теоретических разработок, методов селекции в селекционном процессе лаборатории селекции озимой пшеницы ПГАА на примере созданных сортов озимой пшеницы, а также разработана схема селекционного процесса, селекционная программа по озимой пшенице и новая модель сорта озимой пшеницы для экологических условий Левобережной Лесостепи Украины. На основании теоретических исследований и разработанных методов созданы 4 сорта озимой пшеницы, из которых в настоящее время 2 включены в Государственный реестр сортов Украины (Левада, Диканька), а 2 - проходят государственное сортоиспытание (Манжелия, Фора).

Ключевые слова: озимая мягкая пшеница, методы отбора, методы селекции, группирующие признаки, кластерный анализ, сорт, урожайность, корреляционный анализ, вторичные признаки, селекционные индексы, морозозимостойкость, качество зерна, время возобновления весенней вегетации.

Tishchenko V.N. Ecological and genetic aspects of winter wheat breeding in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. - The manuscript.

The dissertation for degree of Doctor of Agricultural Sciences in the speciality - 06.01.05 - plant breeding. Institute of Agriculture of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. - Kyiv, 2005.

It is grounded with the use of genetic and correlation approaches at studying variability, inheritance of characters and indexes, the breeding programme of the development of the conditions of Forest-Steppe of Ukraine adapted competitive winter wheat cultivars with increased frost-winter, drought hardness and lodging resistance, with high baking qualities and yield, and also new selection methods at early stages of breeding with the use of indirect marker characters and indexes and new approaches in the identification of breeding lines on grouping characters and search of productive genotypes on the basis of the cluster analysis have been devised.The grouping characters for cluster analysis are obtained and the opportunity of this method use in breeding and technological cycle for breeding line identification on a level of adaptability, homeostasis, for the analysis of split population F₂ is proved.The influence of sowing terms and renewal period of spring vegetation on variability of quantitative characters and breeding indexes in various winter wheat genotypes is investigated, what allows to determine the photoperiodic sensivity (PPS) and duration of vernalization period (DVP), to classify the cultivars and breeding material on a level of stability of characters and indexes, determining their adaptability.The identification of breeding lines and cultivars of winter wheat on a range of storage proteins-gliadins and glutenins and molecular markers of DNA is conducted and an attempt of search cohesion of polymorphism with variability of economic characters is carry out.The result of the use of theoretical development and breeding methods in selection process at winter wheat breeding is shown and also the breeding process scheme and selection programme on winter wheat for our ecological conditions are developed. The model of winter wheat cultivar is proposed, that adapted to the conditions of the Forest-Steppe zone. On the basis of theoretical research and devised methods 4 winter wheat cultivars are developed from which at present zones are entered in the State Plant Variety Registry of Ukraine - Levada, Dykanka, and 2 ones pass state variety testing - Mangelia, Fora and 10 promising breeding lines are prepared for transfer in state strain testing.

Key words: winter common wheat, selection methods, breeding methods grouping characters, cluster analysis, cultivar, yield, correlation analysis, indirect characters, breeding indexes, frost-winter-hardness, grain quality, renewal period of spring vegetation.

Размещено на Allbest.ru