Селекційно-генетична диференціація та деякі біологічні особливості імпортних генотипів свиней великої білої породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

УДК 636.4: 636.082.25

селекційно-генетична диференціація та деякі біологічні особливості імпортних генотипів свиней великої білої породи

06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Луговий Сергій Іванович

Херсон 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений працівник сільського господарства України Топіха Віра Сергіївна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії.

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, Березовський Микола Давидович, Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН, завідувач відділу розведення і генетики.

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Лісний Віктор Анатолійович, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин.

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра розведення і генетики сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Біла Церква.

Захист дисертації відбудеться 11 травня 2006р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 64 )

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий 7 квітня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ____________ В.Д. Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нарощування обсягів виробництва м'яса неможливо здійснити без інтенсивного розвитку свинарства, як однієї з найбільш скоростиглих галузей тваринництва.

Нині в Україні розводять свиней понад 15 різних порід, спеціалізованих типів та ліній. Однак, домінуюче положення займають свині великої білої породи, які складають майже 90 відсотків по відношенню до інших порід. Це свідчить про те, що виробництво свинини в державі, головним чином, залежить від рівня продуктивності тварин вищеназваної породи.

В наш час проводиться робота по удосконаленню м'ясних якостей великої білої породи. У зв'язку з цим, триває хвиля завезення зарубіжного поголів'я до України, що суттєво розширює можливості для поліпшення продуктивних якостей вітчизняних тварин.

Ефективність поєднання свиней великої білої породи місцевої селекції з імпортними генотипами цієї ж породи вивчалася багатьма дослідниками: (М.Березовський (2002), Є.Агапова (2002), Г.Гребеник, В.Нагаєвич (2002), В.Коротков (1999), Л.Гришина (2003) та ін.). Однак, даних про ефективність поєднання в умовах України різних генотипів зарубіжної селекції між собою в доступній нам літературі не виявлено. Це обумовлює необхідність проведення детального аналізу селекційно-генетичної диференціації тварин різних генотипів зарубіжної селекції, а також вивчення ефективності їх поєднання між собою, що стане основою створення масиву тварин з поліпшеними м'ясними якостями. Виходячи з цих передумов, дослідження слід вважати актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету “Розроблення та впровадження на рівні сучасних вимог селекційно-генетичних та технологічних методів підвищення виробництва продукції тваринництва та птиці в південному регіоні” (№ державної реєстрації 0105U008479) та тематичного плану Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН „Розробити єдину в країні науково-обґрунтовану систему відродження ведення галузі свинарства у господарствах різних за розміром і формою власності” (№ державної реєстрації 0101U003255).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було вивчення селекційно-генетичної диференціації та біологічних особливостей імпортних генотипів свиней великої білої породи з урахуванням імуногенетичних показників крові в умовах ВАТ „Племзавод „Степной” Запорізької області, який є одним з основних в Україні репродукторів зарубіжних генотипів свиней вищеназваної породи.

Для реалізації зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- провести аналіз генеалогічної структури стада свиней великої білої породи англійської селекції;

- визначити імуногенетичні показники крові та ступінь генетичної диференціації тварин різних генеалогічних ліній;

- оцінити свиней англійської селекції за відтворювальними, відгодівельними та м'ясними якостями;

виявити кореляційні зв'язки між продуктивними ознаками свиней та імуногенетичними характеристиками;

обґрунтувати доцільність поєднання різних генотипів свиней великої білої породи зарубіжної селекції на основі імуногенетичного аналізу;

- вивчити поєднання генотипів свиней великої білої породи англійської, датської та французької селекції;

- здійснити зоотехнічну та економічну оцінку використання тварин різних генотипів зарубіжної селекції.

Об'єкт дослідження. Свині великої білої породи англійської, датської та французької селекції. селекція свиня генотип порода

Предмет дослідження. Генеалогічна структура стада, імуногенетичні показники крові, відтворювальні, відгодівельні та м'ясні якості.

Методи досліджень. Оцінку відтворювальних, відгодівельних та забійних якостей тварин проводили зоотехнічними методами. Дослідження імуногенетичних показників крові та фізико-хімічних властивостей м'яса проводили лабораторними методами. Обробку даних здійснювали генетико-статистичними та біометричними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах України проведено імуногенетичний аналіз різних популяцій свиней великої білої породи зарубіжної селекції. Встановлено, що свині великої білої породи англійської, датської та французької селекції являють собою генетично високодиференційовані популяції, поєднання яких дозволить підвищити ступінь гетерозиготності у нащадків. Виявлено зв'язок частот алелей та генотипів систем груп крові з продуктивними ознаками свиней.

Встановлено позитивний вплив кнурів датської селекції на відтворювальні якості свиноматок англійської селекції.

Вперше вивчено м'ясні якості молодняку, отриманого в результаті поєднання різних генотипів свиней великої білої породи зарубіжної селекції.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені особливості імуногенетичних показників крові тварин різних генеалогічних ліній та популяцій були використані для цілеспрямованого підбору з метою підвищення гетерозиготності тварин стада.

При поєднанні кнурів датської селекції зі свиноматками англійської селекції багатоплідність останніх підвищилася на 1,01 гол. (9,0%), кількість поросят при відлученні - на 1,83 гол. (19,8%), маса гнізда при відлученні - на 9,8кг. У молодняку, отриманого в результаті такого поєднання, вміст м'яса в тушах підвищився на 0,97%.

Внаслідок впровадження результатів наукових досліджень прибуток від реалізації додатково отриманої продукції в розрахунку на один опорос становить 900 грн. (довідка ВАТ “Племзавод “Степной” від 25 листопада 2005р.).

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі на факультеті технології виробництва і переробки продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувач брав участь в розробці методики, засвоїв необхідні методи досліджень, виконав експериментальну частину роботи, провів обробку отриманих даних, сформулював висновки та пропозиції виробництву, підготував до друку наукові праці.

Уточнення методичних підходів і теоретичних положень, аналіз та узагальнення результатів досліджень проведено разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (2002…2005рр.), ІХ Міжнародній науково-виробничій конференції „Актуальні проблеми розвитку галузі свинарства” (Миколаїв, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції зі свинарства “Сучасні проблеми ведення свинарства інтенсивними методами” (Одеса, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації викладено у 6 наукових працях, які опубліковано у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 135 сторінках комп'ютерного тексту і включено: вступ, огляд літератури та вибір напряму досліджень, матеріал та методика досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел літератури, 38 таблиць, 10 рисунків, 1 додаток. Список літератури налічує 251 джерело, в тому числі 24 - іноземною мовою.

Матеріал та методика досліджень

Дослідження виконані в період 2001...2005рр. в умовах ВАТ „Племзавод “Степной” Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, лабораторії імуногенетики Інституту тваринництва степових районів “Асканія-Нова”, лабораторії Миколаївського центру з проблем захисту прав споживачів, а також лабораторіях кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету згідно наведеної схеми (рис. 1).

В господарстві забезпечується повноцінна годівля всіх статево-вікових груп свиней, що дає можливість виявити генетичний потенціал тварин. Рецептуру комбікормів розробляють на основі кормів власного виробництва та білково-вітамінно-мінеральних добавок (преміксів) зарубіжного і вітчизняного виробництва. Оптимізація раціонів здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та прикладного програмного забезпечення. Для всіх статево-вікових груп свиней створено оптимальні умови утримання, догляду і мікроклімату, згідно з фізіологічними потребами тварин.

Вивчення генеалогічної структури стада проводилось на основі родоводів тварин. Були також використані матеріали результатів бонітування свиней племзаводу „Степной” за 1998…2004 рр.

Оцінку відтворювальних якостей свиноматок проводили за загальноприйнятими методиками з урахуванням таких показників: багатоплідність, гол.; великоплідність, кг; кількість поросят при відлученні, гол.; жива маса поросяти та маса гнізда при відлученні, кг; збереженість поросят, %.

Крім визначення абсолютних показників, що характеризують відтворювальні якості, було проведено аналіз вирівняності гнізд за методикою М.Д.Березовського та Д.В.Ломако (1999).

Для інтегральної оцінки відтворювальної здатності свиноматок використовувалися оціночні індекси - комплексний (М.Д.Березовський, Д.В.Ломако,1999) та за обмеженою кількістю ознак (Лаша-Мольна у модифікації М.Д.Березовського, 1988).

Після відлучення поросят були сформовані піддослідні групи для відгодівлі із різних варіантів поєднань, відповідно до схеми досліджень (табл. 1). Тварин-аналогів відбирали до кожної групи за загальноприйнятою методикою. Відгодівельні якості оцінювали за віком (днів) досягнення живої маси 100кг, за середньодобовими приростами (г) та витратами корму (к. од.) на 1кг приросту.

Таблиця 1

Схема досліду з вивчення ефективності поєднань різних популяцій великої білої породи зарубіжної селекції

Група тварин	Генотип	Відтворювальні якості, гол.	Відгодівельні якості, гол.	М'ясні якості, гол.
	+	>
І (контрольна)	ВБ(А)	ВБ(А)	242	36	18
ІІ (дослідна)	ВБ(А)	ВБ(Д)	80	36	18
ІІІ (дослідна)	ВБ(А)	ВБ(Ф)	60	36	18

При досягненні тваринами живої маси 100кг проводився контрольний забій по 3 гол. кожного генотипу з метою вивчення м'ясо-сальних якостей в умовах забійного цеху ВАТ “Племзавод “Степной”.

Забійні та м'ясні якості дослідних тварин визначали за загальноприйнятими методиками, розробленими А.М.Поливодою, Р.В.Стробикіною, М.Д.Любецьким (1977), та згідно з методичними рекомендаціями Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН (2005).

Визначення антигенів еритроцитів проводилось за допомогою моноспецифічних сивороток-реагентів. Антигени еритроцитів визначали загальноприйнятими методами (В.М.Тихонов, 1967). Частоту алелей розраховували виходячи з рівняння Гарді-Вайнберга. При оцінці ступеня генотипового та алельного різноманіття використовували також показники - “ефективне число алелей” (n_e) та „середню кількість генотипів на локус” (к). Індекси генетичної подібності між дослідними групами розраховували за методикою Л.А.Животовського (1979).

Для ординації окремих вибірок використовували метод багатовимірного шкалювання (MDS) на підставі матриці відстаней, розрахованих за методикою Л.А.Животовського.

Результати досліджень оброблено генетико-статистичними методами (М.О.Плохінський, 1969) з використанням комп'ютерної техніки та пакетів прикладних програм MS OFFICE 2000 EXCEL та STATISTICA v.5.5.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Генеалогічна структура стада свиней великої білої породи англійської селекції ВАТ “Племзавод “Степной” та імуногенетична характеристика її елементів. Основу стада складають тварини, що належать до шести генеалогічних ліній. Виявлено відмінності у спектрі та частоті алелей і генотипів систем груп крові тварин різних ліній, які при подальшій селекційній роботі можуть використовуватися в якості маркерних ознак. За результатами кластерного аналізу, встановлено, що всі генеалогічні лінії належать до трьох споріднених груп (рис.2). Генеалогічна лінія 8025АА утворює окрему гілку дендрограми, що свідчить про значну її генетичну відокремленість від решти генеалогічних ліній.

Відтворювальні якості свиноматок. Свиноматки всіх генеалогічних ліній характеризувалися високим рівнем відтворювальних якостей: багатоплідність - 10,52…11,48 гол., великоплідність - 1,36…1,60кг, кількість поросят при відлученні - 8,50…9,93 гол. Лінійна належність тварин високовірогідно (Р>0,999) обумовлювала показники маси гнізда при відлученні та збереженості поросят. Найвищою масою гнізда при відлученні (131,6кг) характеризувалися свиноматки генеалогічної лінії 9114АВ.

Найнижчим цей показник виявився у свиноматок генеалогічної лінії 8390АВ. Найвища збереженість поросят протягом підсисного періоду відмічена у свиноматок, які належать до генеалогічних ліній 8252АА та 9114АВ. Найбільш вирівняними є гнізда у свиноматок, які належать до генеалогічних ліній 8847ВЕ та 9114АВ. Найвищі індекси (комплексний та за обмеженою кількістю ознак) відтворювальних якостей відмічено у свиноматок, які належать до генеалогічної лінії 9114АВ.

У тварин різних генеалогічних ліній виявлено відмінності у характері корелятивних зв'язків між різними показниками відтворювальної здатності: найвища кореляція між багатоплідністю та кількістю поросят при відлученні відмічена у свиноматок генеалогічної лінії 8025АА; у свиноматок генеалогічної лінії 8564АD не виявлено залежності між багатоплідністю та масою гнізда при відлученні. В той же час в них виявлено негативну залежність між багатоплідністю та збереженістю поросят.

Відгодівельні та м'ясні якості молодняку. Молодняк свиней великої білої породи англійської селекції характеризується високим рівнем відгодівельних якостей: вік досягнення живої маси 100кг - 174,0…177,5 днів, середньодобовий приріст - 656,08…667,11г, витрати корму на 1кг приросту - 3,17…3,23 к. од. Впливу лінійної належності матерів на вищезазначені ознаки не виявлено. За даними кластерного аналізу, найбільш відокремленими за рівнем відгодівельних якостей є підсвинки, отримані від свиноматок генеалогічної лінії 8025АА, що узгоджується з результатами кластерного аналізу їх імуногенетичних характеристик.

Показники забійних якостей молодняку свиней англійської селекції є характерними для тварин м'ясного напрямку продуктивності: забійний вихід - 65,80…67,27%, довжина напівтуші - 97,4…98,5см, товщина шпику над 6-7 грудними хребцями - 21,67…24,00мм, площа “м'язового вічка” - 33,67…36,67см², маса задньої третини напівтуші - 10,44…11,58кг. Впливу лінійної належності матерів на дані показники не встановлено. Найбільш відокремленими, враховуючи вищенаведені показники, виявилися тварини, які походять від свиноматок генеалогічної лінії 8025АА.

Суттєвих відмінностей щодо питомої ваги м'язової тканини у тушах тварин різних груп не виявлено - вона коливалася в межах 59,06…60,90%.

Фізичні показники м'язової тканини у молодняку, який походить від свиноматок всіх генеалогічних ліній, знаходилися в межах норми: рН - 5,40…5,53; вологоутримуюча здатність - 56,32…58,62%. Основними з показників якості м'яса, які диференціюють молодняк, в залежності від лінійної належності матерів, в стаді ВАТ “Племзавод “Степной”, є вміст сухої речовини, білку та показник рН.

Взаємозв'язок продуктивних якостей з імуногенетичними характеристиками. Встановлено, що найвищою багатоплідністю характеризувалися свиноматки з генотипами Е^aeg/Е^edf та E^aeg/Е^aeg - 17,0 та 16,0 поросят, відповідно, а також з генотипом Н^-/Н^- - 12,19 поросят та свиноматки з генотипом К^ac/К^- - 17,0 поросят. Найнижча багатоплідність була відмічена у свиноматок з генотипом Е^edf/Е^edf - 9,0 поросят. Найвищу масу при відлученні мали поросята, отримані від свиноматок гомозиготних за алеллю G^a.

Витрати корму на 1кг приросту знаходилися в позитивній кореляційній залежності з концентрацією алелі Е^abg (ф = 0,713; P>0,965), вік досягнення живої маси 100кг - з концентрацією алелі K^ad (ф = 0,828; P>0,980). Негативну кореляцію було відмічено між витратами корму на 1кг приросту та концентрацією алелі К^-. Забійні якості, в основному, знаходилися у кореляційній залежності лише з частотами алелей Е та L систем груп крові. Вищим забійним виходом характеризувалися тварини, які є носіями алелей Е^aeg та Е^bdf (ф = 0,600 та 0,596, відповідно), а найнижчим цей показник був у тварин-носіїв алелей L^bi та L^bcgi (ф = - 0,596 та - 0,966, відповідно).

Імуногенетичне обґрунтування доцільності поєднання різних генотипів свиней великої білої породи зарубіжної селекції. На основі проведеного аналізу спектра та частот алелей та генотипів систем груп крові у свиней великої білої породи англійської, датської та французької селекцій, встановлено, що вони знаходяться на значних генетичних дистанціях між собою (рис.3), що забезпечує передумови для отримання ефекту гетерозису у молодняку кросованого походження.

Вплив кнурів датської та французької селекції на відтворювальні якості свиноматок англійської селекції. Поєднання свиноматок великої білої породи англійської селекції з кнурами цієї ж породи датської селекції, статистично вірогідно, сприяло підвищенню їх багатоплідності на 1,01 гол. або 9,0%, (Р>0,99); кількості поросят та маси гнізда при відлученні - на 1,83 гол. та 9,8кг (Р>0,95), відповідно, а також збереженості поросят протягом підсисного періоду на 8,7% (Р>0,999). Водночас відмічено зниження маси поросяти при відлученні (табл.2).

Таблиця 2

Вплив плідників великої білої породи датської та французької селекції на відтворювальні якості свиноматок англійської селекції,

Група	Генотип	n	Багатоплідність, гол.	Великоплід-ність, кг	45 днів	Збереженість, %
					кількість поросят, гол.	маса гнізда, кг	маса поросяти, кг
	+	>
І	ВБ(А)	ВБ(А)	242	11,18 ± 0,15	1,45 ± 0,01	9,24 ± 0,18	119,6 ± 2,6	12,92 ± 0,11	82,9 ± 1,2
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	80	12,19 ± 0,29**	1,47 ± 0,01	11,07 ± 0,27***	129,4 ± 3,1*	11,70 ± 0,06***	91,6 ± 1,4***
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	60	10,48 ± 0,28*	1,55 ±0,02***	9,57 ± 0,25	126,5 ± 3,8	13,24 ± 0,19	91,7 ± 1,0***

Парування свиноматок англійської селекції з кнурами французької селекції, певною мірою, призвело до зниження їх багатоплідності - на 0,7 гол. (6,3%, Р>0,95), однак, обумовило збільшення маси поросят при народженні. При відлученні, у таких свиноматок відмічено збільшення кількості поросят, маси одного поросяти та гнізда загалом.

В розрізі ліній, найбільш ефективним виявилося поєднання кнурів датської селекції зі свиноматками генеалогічної лінії 8390АВ (табл. 3).

Таблиця 3

Відтворювальні якості свиноматок різних генеалогічних ліній великої білої породи англійської селекції при поєднанні з плідниками різних генотипів зарубіжної селекції,

Група	Генотип	Генеалогічні лінії свиноматок
		8847ВE	8390АВ	9114АВ	8252АA	8564AD	8025АA
	+	>
Багатоплідність, гол.
І	ВБ(А)	ВБ(А)	11,48±0,47	11,00±0,29	11,48±0,37	11,36±0,30	11,38±0,48	10,52±0,40
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	11,33 ±0,88	12,57 ±0,44**	11,75 ±0,63	11,87 ±0,68	12,20 ±0,86	12,00 ±0,84
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	10,70±0,73	9,50±0,50	8,80±0,42	11,40±0,65	11,30±0,79	11,20±0,68
Великоплідність, кг
І	ВБ(А)	ВБ(А)	1,60±0,03	1,36±0,01	1,50±0,02	1,53±0,01	1,46±0,02	1,46±0,02
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	1,47±0,05	1,48±0,02	1,45±0,02	1,50±0,03	1,54±0,04	1,41±0,02
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	1,59±0,04	1,56±0,04	1,44±0,03	1,55±0,04	1,57±0,05	1,57±0,04
Кількість поросят при відлученні, гол.
І	ВБ(А)	ВБ(А)	9,00±0,54	8,51±0,41	9,93±0,42	9,87±0,33	9,50±0,40	8,50±0,53
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	10,00 ±0,58	11,60 ±0,39***	11,25 ±0,48*	10,31 ±0,70	10,60 ±1,08	11,20 ±0,51***
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	9,80±0,74	8,80±0,53	8,30±0,37	10,70±0,70	9,90±0,53	9,90±0,59
Маса гнізда при відлученні, кг
І	ВБ(А)	ВБ(А)	120,0±8,8	104,2±4,9	131,6±5,8	126,8±4,8	128,8±6,0	108,8±7,5
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	115,2±6,9	133,8±4,6	135,5±7,0	122,3±8,4	124,6±11,7	131,9±5,8
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	129,2±12,3	113,6±6,1	113,2±5,9	134,7±8,4	133,9±8,8	134,8±11,7
Маса поросяти при відлученні, кг
І	ВБ(А)	ВБ(А)	13,18±0,31	12,28±0,17	13,29±0,25	12,84±0,20	13,61±0,33	12,78±0,34
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	11,52 ±0,24***	11,54 ±0,07	12,04 ±0,35	11,86 ±0,13	11,81 ±0,26	11,79 ±0,09
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	13,12±0,48	13,02±0,46	13,61±0,31	12,70±0,50	13,51±0,50	13,48±0,56
Збереженість, %
І	ВБ(А)	ВБ(А)	78,9±4,3	77,6±3,1	86,7±2,8	87,0±2,2	84,9±3,2	80,4±2,8
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	89,7±10,3	93,0±1,8***	96,0±2,3*	87,9±3,8	86,8±5,8	94,6±3,0***
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	91,4±2,2	92,4±1,7	94,6±1,8	93,7±2,4	89,1±3,2	88,9±3,2

Такі свиноматки за багатоплідністю переважали аналогів контрольної групи на 1,57 гол. (Р>0,99), за кількістю поросят при відлученні - на 3,09 гол.

Поєднання кнурів датської селекції зі свиноматками генеалогічної лінії 8564AD також обумовило підвищення багатоплідності та великоплідності останніх, однак, вони поступалися аналогам контрольної групи за масою поросяти та гнізда загалом при відлученні, що, очевидно, обумовлено дещо зниженою енергією росту таких поросят. Парування свиноматок генеалогічної лінії 8847ВЕ з кнурами датської селекції, певною мірою, обумовило зниження основних показників відтворних якостей, порівняно з тваринами контрольної групи.

Кнури французької селекції здійснили найбільший позитивний вплив на відтворювальні якості при поєднанні зі свиноматками генеалогічних ліній 8025АА та 8252АА. В результаті цього багатоплідність зросла на 1,48 та 0,04 гол., великоплідність - на 0,11 та 0,02кг, кількість поросят при відлученні - на 1,4 та 0,83 гол., відповідно.

Свиноматки англійської селекції, спаровані з кнурами цієї ж породи датського та французького походження, характеризувалися вищими індексами відтворювальних якостей. Зокрема, індекс відтворювальних якостей за обмеженою кількістю ознак у спарованих з кнурами датської селекції свиноматок статистично вірогідно (Р>0,999) був вищим, порівняно з тваринами контрольної групи, на 3,70 од. (9,6%), а комплексний індекс - на 6,09 од. (6,5%). Проте, в них відмічено тенденцію до зменшення ступеня вирівняності гнізд.

У свиноматок, які були спаровані з кнурами французької селекції, індекс відтворювальних якостей за обмеженою кількістю ознак практично не відрізнявся від аналогічного показника тварин контрольної групи, а за комплексним індексом відмічена статистично вірогідна (Р>0,95) перевага свиноматок ІІІ групи на 4,2 од. (4,5%). Це обумовлено вищою вирівняністю їх гнізд, порівняно з тваринами інших груп. В розрізі ліній, поєднання з кнурами датської селекції забезпечило статистично вірогідне (Р>0,999) підвищення комплексного та за обмеженою кількістю ознак індексів відтворювальної здатності свиноматок генеалогічної лінії 8390АВ на 14,19 та 7,15 од. або 16,3 та 19,6%, відповідно. Підвищення вищезазначених індексів відмічено і у свиноматок генеалогічної лінії 8025АА - на 11,3 та 17,1%, відповідно, (Р>0,95).

Найвищою індексною оцінкою відтворювальних якостей, при поєднанні з кнурами французької селекції, характеризувалися свиноматки генеалогічних ліній 8252АА та 8025АА.

Вплив кнурів датської та французької селекції на відгодівельні та м'ясні якості молодняку, отриманого від свиноматок англійської селекції. Відмічено тенденцію до подовження віку досягнення живої маси 100кг молодняком, отриманим від кнурів датської селекції, порівняно з ровесниками контрольної групи на 2,2 дні (табл. 4).

Таблиця 4

Відгодівельні якості молодняку,

Група	Генотип	n	Вік досягнення живої маси 100кг, днів	Середньодобовий приріст, г	Витрати корму на 1кг приросту, к.од.
	+	>
І	ВБ(А)	ВБ(А)	36	175,7 ± 0,86	660,0 ± 2,7	3,22
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	36	177,9 ± 0,51	654,3 ± 1,6	3,30
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	36	174,4 ± 0,61	665,5 ± 2,0	3,21

Підсвинки, отримані від кнурів французької селекції, за всіма показниками відгодівельних якостей мали тенденцію до переважання аналогів контрольної групи.

При аналізі забійних та м'ясних якостей молодняку кросованого походження, встановлено, що підсвинки, отримані від кнурів датської та французької селекції виявили тенденцію до підвищення забійного виходу, однак, у тварин ІІІ групи відмічено зниження площі “м'язового вічка” на 0,33см² (табл. 5).

Таблиця 5

Забійні та м'ясні якості молодняку,

Група	Генотип	n	Забійний вихід, %	Довжина напівтуші, см	Товщина шпику, мм	Площа “м'язового вічка”, см2	Маса задньої третини напівтуші, кг
	+	>
І	ВБ(А)	ВБ(А)	18	66,83±0,26	98,0±0,24	23,17±0,31	35,22±0,30	11,10±0,44
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	18	67,54±0,23	97,4±0,25	22,89±0,30	36,00±0,29	11,40±0,11
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	18	67,47±0,14	98,1±0,23	23,06±0,26	34,89±0,30	11,12±0,14

Найбільш ефективним виявилося поєднання кнурів датської селекції зі свиноматками генеалогічних ліній 8025АA, 8847ВE та 8564AD. Підсвинки, отримані в результаті такого поєднання, мали тенденцію до переважання аналогів контрольної групи за показником забійного виходу на 1,6, 0,5 та 0,6%; за площею “м'язового вічка” - на 1,34; 0,66 та 3,00см²; за масою задньої третини напівтуші - на 0,67; 0,34 та 0,46кг, відповідно. До того ж, всі вищеперелічені тварини характеризувалися меншою товщиною шпику, ніж аналоги контрольної групи. Молодняк, отриманий в результаті поєднання кнурів датської селекції зі свиноматками генеалогічних ліній 8390АВ та 9114АВ, виявив тенденцію до зниження м'ясних якостей.

При поєднанні з кнурами французької селекції, найвищими відгодівельними та м'ясними якостями теж характеризувалися підсвинки, що походили від свиноматок генеалогічних ліній 8847ВE та 8564AD. Вони мали тенденцію до переважання аналогів контрольної групи за показником забійного виходу на 0,87 та 1,0%; за довжиною напівтуші - на 0,9 та 0,1см; за площею “м'язового вічка” - на 0,33 та 1,66см²; за масою задньої третини напівтуші - на 0,37 та 1,01кг (Р>0,95), відповідно.

В результаті проведеної обвалки, встановлено, що в тушах тварин ІІ дослідної групи вміст м'язової тканини на 0,97% (Р>0,95) переважав аналогічний показник туш тварин контрольної групи, а вміст сала, водночас, виявився меншим на 1%. (табл. 6).

Таблиця 6

Морфологічний склад туш,

Група	Генотип	n	Вміст м'яса, %	Вміст сала, %	Вміст кісток, %	Співвідношення м'ясо:сало
	+	>
І	ВБ(А)	ВБ(А)	18	59,97 ± 0,27	26,68±0,29	13,35 ± 0,33	2,25± 0,03
ІІ	ВБ(А)	ВБ(Д)	18	60,94 ± 0,24*	25,68±0,29*	13,39 ± 0,35	2,38 ± 0,03
ІІІ	ВБ(А)	ВБ(Ф)	18	59,46 ± 0,20	26,55±0,28	13,99 ± 0,35	2,24 ± 0,02

Поєднання свиноматок англійської селекції з кнурами французької селекції, певною мірою, обумовило тенденцію до зниження вмісту м'яса та збільшення питомої ваги кісток в тушах молодняку кросованого походження.

Статистично вірогідного впливу кнурів датської та французької селекції на фізичні показники м'язової тканини підсвинків кросованого походження в результаті досліджень не виявлено.

При аналізі хімічних властивостей м'язової тканини, встановлено, що м'ясо молодняку поєднання ВБ(А) х ВБ(Д) поступається за вмістом сухої речовини на 0,34% (Р>0,99) та за вмістом протеїну - на 0,25% (Р>0,95) аналогічним показникам контрольної групи.

Економічна ефективність використання свиней великої білої породи зарубіжної селекції. Враховуючи кількість та масу поросят при відлученні, у свиноматок, які були спаровані з кнурами різних генотипів зарубіжної селекції, а також вік досягнення підсвинками живої маси 100кг та витрати корму на 1кг приросту, встановлено, що прибуток від реалізації додатково отриманої продукції в розрахунку на один опорос становив 900 грн.

Висновки

У результаті проведених досліджень по визначенню селекційно-генетичної диференціації та деяких біологічних особливостей імпортних генотипів свиней великої білої породи можна зробити наступні висновки:

Структура стада свиней великої білої породи англійської селекції ВАТ “Племзавод “Степной” представлена шістьма генеалогічними лініями, які характеризуються своєрідним спектром алелей та генотипів систем груп крові. У свиней генеалогічної лінії 8025АА не виявлено алелей А^ср, Е^aeg, а у тварин генеалогічної лінії 8564АD - алелі К^ас, які є у тварин інших ліній. Свині, що належать до генеалогічних ліній 8564АD та 8025АА характеризуються повним мономорфізмом за алеллю G^b. Алель Е^aef виявлено лише у тварин генеалогічної лінії 8847ВЕ.

Найменш диференційованими за імуногенетичними характеристиками є свині генеалогічних ліній 8564AD та 9114АВ (індекс генетичної дистанції - 0,1042). Найбільш генетично своєрідними є тварини генеалогічної лінії 8025АА, що є передумовою для створення на їх основі нової заводської лінії.

Незалежно від лінійної належності, свиноматки великої білої породи англійської селекції у ВАТ “Племзавод “Степной” характеризуються високими показниками відтворювальних якостей: багатоплідність - 10,52…11,48 гол., великоплідність - 1,36…1,60кг, кількість поросят при відлученні - 8,50…9,93 гол. Лінійна належність тварин високовірогідно (Р>0,999) впливає на масу гнізда при відлученні та збереженість поросят. Найвищими ці показники є у свиноматок генеалогічних ліній 9114АВ та 8252АА - 131,6 і 126,8кг та 86,7 і 87,0%, відповідно; найнижчими - у свиноматок генеалогічної лінії 8390АВ - 104,2кг та 77,6%, відповідно.

Молодняк, отриманий від свиноматок всіх генеалогічних ліній характеризується високим рівнем відгодівельних якостей: вік досягнення живої маси 100кг - 174,0…177,5 днів, середньодобовий приріст - 656,08…667,11г, витрати корму на 1кг приросту - 3,17…3,23 к. од. Статистично вірогідної різниці між тваринами, які походять від свиноматок різних генеалогічних ліній, за даними показниками не виявлено, однак, тенденцію до переважання над тваринами решти груп мали підсвинки, отримані від свиноматок генеалогічної лінії 8025АА.

Показники забійних та м'ясних якостей молодняку англійської селекції є характерними для свиней м'ясного напряму продуктивності: забійний вихід - 65,80…67,27%, довжина напівтуші - 97,4…98,5см, товщина шпику над 6-7 грудними хребцями - 21,67…24,33мм, площа “м'язового вічка” - 33,67…36,67см², маса задньої третини напівтуші - 10,44…11,58кг. Вірогідного впливу лінійної належності матерів на дані показники не виявлено. Якісні показники м'яса підсвинків, що походять від свиноматок всіх генеалогічних ліній, знаходяться в межах норми.

У свиней великої білої породи англійської селекції існує залежність між показниками продуктивних якостей та імуногенетичними параметрами. Найвищою багатоплідністю характеризуються свиноматки з генотипами Е^aeg/Е^edf та E^aeg/Е^aeg - 17,0 та 16,0 поросят, відповідно. Позитивна корелятивна залежність виявлена між віком досягнення живої маси 100кг та концентрацією алелі K^ad - ф = 0,828 (P>0,980). Вищим забійним виходом характеризуються тварини, які є носіями алелей Е^aeg та Е^bdf (ф = 0,600 та 0,596, відповідно), а найнижчим цей показник є у тварин-носіїв алелей L^bi та L^bcgi (ф = - 0,596 та - 0,966, відповідно). Зменшення товщини шпику обумовлюється підвищенням концентрації алелі L^bdfi (ф = - 0,745), а його збільшення - підвищенням концентрації алелі L^bi (ф = 0,745).

Свині великої білої породи англійської, датської та французької селекції характеризуються значними генетичними дистанціями між собою. Це дає підставу вважати, що поєднання тварин вищеназваних популяцій сприятиме прояву у нащадків ефекту гетерозису.

Поєднання свиноматок англійської селекції з кнурами датської селекції, статистично вірогідно, сприяло поліпшенню відтворювальних якостей - багатоплідність підвищилася на 1,01 гол. (9,0%), кількість поросят та маса гнізда при відлученні - на 1,83 гол. (19,8%) та 9,8кг (Р>0,95), відповідно. Комплексний індекс відтворювальних якостей у таких свиноматок був вищим на 6,09 од. або 6,5%, порівняно з контрольною групою. В розрізі ліній, найефективнішим виявилося поєднання кнурів датської селекції зі свиноматками генеалогічної лінії 8390АВ. Поєднання свиноматок англійської селекції з кнурами французької селекції, певною мірою, призвело до зниження багатоплідності - на 0,7 гол. (6,3%), однак, обумовило підвищення великоплідності. За комплексним індексом вони, статистично вірогідно, (Р>0,95) переважали аналогів контрольної групи на 4,2 од. (4,5%). Найвищими показниками відтворювальних якостей, при поєднанні з кнурами французької селекції, характеризувалися свиноматки генеалогічних ліній 8252АА та 8025АА.

Молодняк, отриманий в результаті поєднання свиноматок англійської селекції з плідниками англійської, датської та французької селекції характеризувався високими показниками відгодівельних та забійних якостей - вік досягнення живої маси 100кг - 174,4...177,9 днів, витрати корму на 1кг приросту - 3,21...3,30 к.од., що на 9,1...12,6 днів та 0,50...0,59 к.од., відповідно, перевищує мінімальні вимоги класу “еліта”, встановлені для свиней м'ясних порід. Показники довжини напівтуші та товщини шпику у тварин всіх груп переважають мінімальні нормативні вимоги класу “еліта” на 3,6…4,1см та 4,83…5,11мм, відповідно.

Статистично вірогідного впливу кнурів датської та французької селекції на фізичні показники м'язової тканини підсвинків не виявлено, однак відмічено тенденцію до зниження вологоутримуючої здатності у м'яса тварин ІІ та ІІІ дослідних груп.

Прибуток від реалізації додатково отриманої продукції в результаті поєднання свиноматок англійської селекції з кнурами датської селекції, в розрахунку на один опорос, становить 900 грн.

Пропозиції виробництву

Результати проведених досліджень та їх аналіз дають можливість зробити такі пропозиції виробництву:

З метою підвищення багатоплідності, для відтворення доцільно відбирати свиноматок, які є носіями генотипів Е^aeg/Е^edf, E^aeg/Е^aeg, Н^-/Н^-, К^ac/К^-. При селекції тварин за відгодівельними якостями, доцільно підвищувати в стаді кількість тварин, які несуть алель К^-, елімінуючи при цьому носіїв решти алелей К-системи та алелі Е^abg.

Поєднання свиноматок англійської селекції з кнурами інших генотипів здійснювати диференційовано, враховуючи їх лінійну належність. Для поєднання з кнурами датської селекції, в основному, використовувати свиноматок генеалогічної лінії 8025АА, з кнурами французької селекції - свиноматок генеалогічної лінії 8564AD, а свиноматок генеалогічної лінії 9114АВ - переважно в поєднаннях з кнурами англійської селекції.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Герасименко В.В., Луговий С.І. Імуногенетична характеристика популяцій свиней великої білої породи різних географічних зон // Вісник аграрної науки Причорномор'я. Миколаїв, 2002. Вип. 6(20). С. 204-208. (Аналітична частина).

Луговий С.І. Велика біла порода свиней імпортної селекції в умовах України // Вісник аграрної науки Причорномор'я. Миколаїв, 2002. Вип. 3(17). С. 218-220.

Луговий С.І. Імуногенетичний аналіз стада свиней великої білої породи англійської селекції // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. 2004. Т.6 (№2). С. 55-59.

Луговий С.І. Відтворювальна здатність свиноматок великої білої породи англійської селекції // Аграрний вісник Причорномор'я. Одеса, 2005. Вип. 31. С. 44-45.

Топиха В., Герасименко В., Волков А., Луговой С., Трибрат Р. Иммуногенетические параметры свиней пород дюрок украинской селекции и крупной белой // Свиноводство. 2003. №1-2. С. 6-8. (Аналітична частина).

Топіха В.С., Луговий С.І., Крамаренко С.С. Рівень генетичної диференціації різних географічних популяцій великої білої породи свиней // Вісник Сумського національного аграрного університету. 2004. Вип. 5(8). С. 93-96. (Експериментальна частина).

АНОТАЦІЯ

Луговий С.І. Селекційно-генетична диференціація та деякі біологічні особливості імпортних генотипів свиней великої білої породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дисертація присвячена вивченню селекційно-генетичної диференціації та деяких біологічних особливостей імпортних генотипів свиней великої білої породи.

Встановлено, що генеалогічні лінії, які входять до структури стада свиней англійської селекції ВАТ “Племзавод “Степной”, є диференційованими за імуногенетичними характеристиками та продуктивними якостями.

Виявлено, що поєднання кнурів датської та французької селекції зі свиноматками англійської селекції позитивно впливає на відтворювальну здатність останніх та сприяє підвищенню м'ясних якостей молодняку кросованого походження.

Ключові слова: велика біла порода, англійська селекція, датська селекція, французька селекція, алель, генотип, відтворювальні якості, відгодівельні якості, м'ясні якості.

АННОТАЦИЯ

Луговой С.И. Селекционно-генетическая дифференциация и некоторые биологические особенности импортных генотипов свиней крупной белой породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2006.

Диссертационная работа посвящена изучению селекционно-генетической дифференциации и некоторых биологических особенностей импортных генотипов свиней крупной белой породы.

Установлено, что животные разных генеалогических линий стада свиней крупной белой породы английской селекции ОАО “Племзавод “Степной” имеют различия в спектре и частоте аллелей и генотипов систем групп крови, которые могут использоваться в качестве маркерных признаков.

Анализируя воспроизводительные качества свиноматок английской селекции, наивысшие показатели отмечены у свиноматок генеалогической линии 9114АВ (комплексный индекс - 98,46). Достоверное влияние линейной принадлежности отмечено на показатели массы гнезда при отъеме и сохранности поросят.

При изучении откормочных, убойных и мясных качеств животных английской селекции статистически достоверных межлинейных различий не выявлено.

В результате анализа иммуногенетических показателей животных крупной белой породы разных импортных генотипов, доказана генетическая разнородность свиней английской, датской и французской селекции.

Установлено, что сочетание свиноматок английской с хряками датской селекции обусловило повышение многоплодия на 1,01 гол. (Р>0,99), количества поросят при отъеме - на 1,83 гол. (Р>0,999), массы гнезда при отъеме - на 9,8кг (Р>0,95). При сочетании свиноматок английской селекции с хряками французской селекции отмечено увеличение крупноплодности на 0,1кг (Р>0,999).

В результате обвалки туш молодняка, выявлено увеличение удельного веса мышечной ткани у животных сочетания КБ(А) х КБ(Д), в среднем, на 0,97% (Р>0,95). Максимальное содержание мяса в туше отмечено у подсвинков, полученных от свиноматок генеалогической линии 8564AD, - 62,24%, что на 3,18% (Р>0,95) больше аналогичного показателя животных контрольной группы.

Мясо свиней всех исследуемых групп по физико-химическим показателям отвечало требованиям для свинины высокого качества, но, в то же время, отмечена тенденция к снижению содержания сухого вещества и протеина в мясе молодняка кроссированного происхождения

Ключевые слова: крупная белая порода, английская селекция, датская селекция, французская селекция, аллель, генотип, воспроизводительные качества, откормочные качества, мясные качества.

SUMMARY

Lugoviy S.I. Selection and Genetic Differentiation and Some Biological Features of Import Genotypes of Large White Pigs. - Manuscript.

The dissertation on obtaining of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on specialty 06.02.01 - Breeding and Selection of Animals. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2006.

Dissertational work is devoted to studying the selection and genetic differentiation and some biological features of import genotypes of Large White pigs.

It is proved that genealogic lines which are included into the structure of the pig herd of the English selection at stock holding company “Plemzavod “Stepnoy” are different in their immunogenetic characteristics and productive qualities.

The combination of male pigs of the Danish and French selection with sows of the English selection positively influences the reproductive ability of the latter and promotes the improvement of meat qualities in the crossed young pigs.

Key words: Large White breed, English selection, Danish selection, French selection, allele, genotype, reproductive qualities, feeding qualities, meat qualities.

Размещено на Allbest.ru