Оваріогістеректомія суки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Житомирський національний агроекологічний університет

Факультет Ветеринарної медицини

Кафедра Акушерства і хірургії

Курсова робота

З оперативної хірургії і топографічної анатомії

На тему: «Оваріогістеректомія суки»

м. Житомир 2015 рік



Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Анатомо-топографічні дані

1.2 Показання до операції

1.3 Підготовка до операції

1.4 Фіксація тварини

1.5 Знеболювання

1.6 Техніка виконання операції

1.7 Післяопераційний догляд

2. Власне виконана операція

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Стерилізація сук - найнадійніший спосіб попередження появи небажаного потомства. Завдяки цьому методу саме стерилізація бродячих собак використовується у більшості розвинених країн світу як засіб регулювання чисельності бездомних тварин.

Сукам вагітність можна перервати за допомогою гормональних препаратів, але процедура є небезпечною і ветеринарному лікарю необхідно підібрати правильне дозування препаратів. Цей метод використовують лише в екстрених випадках, так як на здоров'я тварини наноситься значний удар. Те ж саме можна сказати про медикаментозні засоби профілактики вагітності.

Існує також думка, що замість стерилізації можна безмежно використовувати препарати, що запобігають вагітності. Їх застосування проходить не без наслідків. Систематичний прийом провокує появу кісти на яєчниках і розвиток пірометри (гнійне запалення матки), і тоді стерилізація стає вже необхідністю.

Перечислені хвороби проявляються не лише у собак, яким проводять гормонотерапію. По статистиці, стерилізовані суки набагато рідше хворіють онкозахворюваннями органів репродуктивної системи. Стерилізація, проведена у віці від 5 до 7 місяців (перед першою тічкою) знижує ризик появи злоякісних пухлин в 200 разів.

Можемо зробити висновок, що стерилізація - це надійним метод профілактики захворювань, які часто мають летальний кінець. Це підтверджується тим, що стерилізовані суки живуть довше.

Ветеринарна практика свідчить про те, що найкращий можливий спосіб стерилізації - оваріогістеректомія (з точки зору наслідків). Це найбільш поширений вид акушерсько-оперативного втручання у дрібних тварин.

Оваріогістеректомія - це вид стерилізації, при якому видаляються матка і обидва яєчники. Лишати якісь з цих органів не являється доцільним. Яєчники продовжуватимуть функціонувати і стерилізація не принесе ніякої користі для здоров'я тварини, а матка невидалена може спровокувати появу піометри.

Оваріогістеректомія (стерилізація сук) виконується здебільшого під загальним, рідше під епідуральним наркозом. Тривалість операції в середньому 40-60 хвилин.



1. Огляд літератури

1.1 Анатомо-топографічні дані

М'язи живота беруть участь у формуванні стінки живота. Їх скорочення зумовлює стиснення нутрощів та їх вмісту, згинання хребта, а також фізіологічні відправлення - сечовипускання, дефекацію, пологи та акт вдиху.

М'язи живота у собаки - це тонкі м'язові пластинки, що закінчуються апоневрозом.

Прямий м'яз живота не має апоневроза. Решта м'ящів живота охоплюють його своїми апоневрозами, утворюючи піхву прямого м'яза живота. Вони розміщені пошарово. Ці м'язи формують нижні та бічні стінки порожнини живота.

Апоневрози м'язів живота з'єднуються на серединній білій лінії, що проходить від груднини до краніальної лобкової зв'язки.

Зовнішній косий м'яз живота зовні вкритий глибокою фасцією тулуба і поверхневою фасцією тулуба з шкірним м'язом тулуба. В ділянці бічної поверхні черевної стінки переходить в апоневроз, що закінчується на білій лінії живота.

Внутрішній косий м'яз живота розміщений між зовнішнім косим м'язом. Має краніовентральний напрям волокон, які віялоподібно розходяться і переходять в апоневроз, що зростається з апоневрозами зовнішнього косого і поперечного м'язів живота, формуючи піхву для прямого м'яза живота, закінчується на білій лінії.

Прямий м'яз живота - це міцний плоский м'язовий тяж з сагітальним напрямом волокон.

Під м'язами, у тазовій порожнині знаходяться тіло і шийка матки, поряд з сечовим міхуром, роги матки спадають в черевну порожнину. Матка повністю розташована в черевній порожнині.

Мезометрій (широка зв'язка матки) являє собою широкі смужки очеревини, які у добре вгодованих сук мають велику кількість жирової тканини. Латерально з цими полосками з'єднується широка складка брижі круглої й довгої маткових зв'язок, які проходять від кінців рога матки в напрямку до внутрішнього пахвиного кільця і в сук інколи з'єднується з утвореним у цьому місці відростком пахвової оболонки.

Підшкірна клітковина і наступна за нею поверхнева тісно зрощені. Між листками поверхневої фасції знаходиться підшкірний м'яз тулуба, яка лежить в задньо-нижньому відділі м'якої черевної стінки, заходячи в клубово-колінну складку. В наступному шарі добре розвинена підфасціальна клітковина і укладає в себе у самок молочні залози.

Яєчник - ovarium. Овальної форми орган, в якому розвиваються жіночі статеві клітини - яйцеклітини, а також утворюються жіночі статеві гормони. На яєчнику розрізняють два кінці - трубний (краніальний) і матковий (каудальний), два краї - брижових і вільний і дві поверхні - латеральну і медіальну. До трубному кінця прикріплюється воронка маткової труби, а до маткового - власна зв'язка яєчника, яка з'єднує яєчник з рогом матки. На дорсальному - брижовому краї яєчника прикріплюється брижі яєчника, що є передньо-бічною частиною широкої маткової зв'язки. У складі брижі до яєчника проходять судини і нерви. Вільний край яєчника звернений вентрально.

Яєчники у сук підвішені на рівні 3-го або 4-го поперекового хребця, як правило, на дуже короткій, інколи на дещо довшій брижі. Вони повністю вкриті яєчниковою сумкою. Канатикова краніальна зв'язка статевих залоз проходить краніально, в напрямку до діафрагми, поряд з нирками. У каудальному напрямку яєчник з'єднується з кінцем рога матки власною зв'язкою яєчника, яка є дуже короткою. Більшу частину сумки яєчника займає брижа маткової труби. У сук вона представлена “жировим тілом”. У цьому місці знаходиться яйцепровід.

Матка у м'ясоїдів дворога. У собак роги матки довгі, прямі і тонкі. Тіло - коротке.

Довжина рогів матки складає у собак 10-14 см, а ширина - 5-10 мм. Роги з'єднуються в коротке тіло матки довжиною 2-3 см, до якого прилягає дуже коротка (5-10 мм) шийка матки. Вона переходить у сферу піхви ще в перитонеальній частині порожнини тіла.

Кровопостачання в сук здійснюється через яєчникові артерію й вену (гілки черевної аорти, або гілки, які йдуть до каудальної порожнистої іени й лівої ниркової вени), а також матковою артерією й веною (відгалуження піхвових артерії і вени).

Артерії і вени яєчника дуже тонкі і легко рвуться. У дорослих тварин вони можуть бути закриті жировою тканиною. Від яєчника вони йдуть прямодорсально.

Кровопостачання черевної стінки забезпечується:

а) гілками підшкірної артерії живота (від зовнішньої сороміцької артерії);

б) частково гілками зовнішньої грудної артерії;

в) міжреберними артеріями;

г) поперековими артеріями, головні стовбури яких проходять між поперечної і внутрішньої косими черевними м'язами;

д) оперізує глибокої клубової артерією, від останньої відходять дві гілки до голодної ямці і області власне подвздоха;

е) краніальної і каудальної надчеревній артеріями, що йдуть один назустріч іншій усередині піхви прямого м'яза уздовж його дорсолатеральна краю. Перша з них є продовженням внутрішньої грудної артерії, а друга відходить від надчеревній-сороміцького стовбура (truncus pudendo-epigastricus).

Вентральні гілки поперекових артерій в кількості шести проходять паралельно один одному по зовнішній поверхні поперечного мускула живота.

Іннервація.

Всі шари черевної стінки іннервуються грудними нервами, головним чином їх вентральними гілками (міжреберними нервами, починаючи з 7-го до останнього), а також дорсальними і вентральними гілками поперекових нервів. Вентральна гілка останнього грудного нерва (останній міжреберних нервів) досягає каудовентрального відділу клубової області. Дорсальні гілки поперекових нервів іннервують шкіру області голодної ямки; вентральні їх гілки (клубово-подчревной, клубово-паховий і зовнішній насіннєвий нерви).

Латеральна і медіальна гілки клубово-підчревного нерва, що йдуть по відповідним поверхням поперечного мускула живота, розташовуються паралельно останньому міжреберному нерву вздовж кордону між передньою і середньою третиною бічній черевної стінки. Обидві гілки клубово-пахового нерва тягнуться паралельно клубово-підчревного нерву, на рівній відстані від нього і від переднього краю тензорної широкої фасції стегна, що відповідає межі між середньою і задньою третій бічній м'якої черевної стінки.

1.2 Показання до операції

До показань для проведення оваріогістеректомії у сук належать: порушення циклу з піометрою, залозисто-кістозна гіперплазія біометрія, дисфункція яєчників із зміною шкірного покриву, пухлин яєчників, матки чи шийки матки, втрата здатності до розмноження, стерилізація за бажанням власника. Клінічно такі паталогічні процеси супроводжуються болючістю, підвищенням загальної та місцевої температури тіла, нездатністю до розмноження, припуханням, втратою апетиту, пригніченням тварини що веде до зниження резистентності, інтокскаціїї, а в деяких випадках і до загибелі тварин.

Цю операцію радять проводити не тільки за клінічними показаннями, а й для регуляції репродуктивної функції, щоб контролювати чисельність тварин. Оваріогістеректомія відрізняється від оваріоктамії, тим, що видаляються не тільки яєчники, але й матка. Це важливо для профілактики ендометритів. А також при перериванні вагітності.

1.3 Підготовка до операції

кровопостачання сука оваріогістеректомія

Головною умовою підготовки до операції є дотримання тваринам 12-ти годинний голодної дієти, щоб уникнути аспірації блювотними масами через дії наркозних препаратів.

Інструментарій і його стерилізація

У ході операції використовують:

· скальпель

· ножиці Купера

· хірургічні голки.

· гемостатический пінцет

Стерилізація інструментів.

Для операції у ветеринарній клініці інструменти стерилізують кип'ятінням (основний спосіб), сухим жаром, антисептичними розчинами (хімічна обробка), променями (ультрафіолетові промені).

Стерилізація кип'ятінням. Перед операцією інструменти стерилізують кип'ятінням у звичайному або електричному стерилізаторі. При відсутності стерилізатора використовують емальований посуд з кришкою. Джерелом тепла може бути електроплитка, газова плита, примус і т. Д.

Стерилізатор являє собою металеву коробку з кришкою і металевою сіткою, яку опускають і витягують з киплячої рідини за допомогою металевих або пластмасових держалок.Із стерилізатора виймають сітку і наливають звичайну воду. Для оберігання інструментів від корозії, почорніння у воду додають лугу і рідина кип'ятять. Розчини лугів сприяють осадженню солей кальцію, магнію, а попереднє кип'ятіння сприяє виділенню кисню. У воду зазвичай додають 2% натрію карбонату (вуглекислої соди), 0,1% натрію гідроксиду (їдкого натрію) і кип'ятять 3-5 хв. Потім в киплячу рідину за допомогою держалок опускають металеву решітку з попередньо укладеними на ній інструментами. Складні інструменти (ножиці, голкотримачі, кровоспинні пінцети та ін.) Стерилізують напіврозкритими або в розібраному вигляді. Ріжучі, колючі предмети обгортають марлею, голки (хірургічні, ін'єкційні) наколюють або загортають у марлю. Інструменти в ємності стерилізують 15-20 хв після закипання розчину. Після закінчення зазначеного терміну сітку витягують з стерилізатора та інструменти розкладають на стерильну серветку на інструментальному столику або залишають у стерилізаторі, попередньо злив воду.

Хімічна стерилізація. Стерилізація розчинами хімічних антисептиків відноситься до холодних способам стерилізації і не призводить до затуплення інструментів. Для холодної стерилізації інструменти повністю занурюють у розкритому вигляді в один з розчинів: потрійний розчин (формалін - 20г, карболова кислота - 10, натрію карбонат - 30г, вода до 1л) - на 2 - 3ч; 96% -й етиловий спирт - на 2-3ч; 6% -ний перекис водню - на 6ч. Рідше застосовують інші препарати, але вони вважаються менш ефективними: 3-5% -ний розчин карболової кислоти - на 30-60 хв; розчин бактерициду 1: 3000 - на 10 хв; 0,5% -й спиртовий розчин формаліну; розчин фурациліну 1: 5000 та ін.

Стерилізація гарячим повітрям (сухим жаром). Здійснюється в спеціальних сухожарових стерилізаторах (шафах). Інструменти укладають на полиці шафи і спочатку висушують протягом 30 хв при температурі 80 ° С з відкритими дверцятами, потім стерилізують при закритих дверцятах протягом 1 год при температурі 180 ° С. Після охолодження шафи до 50-70 ° С дверцята відкривають і розвантажують стерильні інструменти при остаточному охолодженні.

Променева стерилізація. Антимікробна обробка може бути здійснена за допомогою ультрафіолетових променів.

Підготовка операційного поля

Собаку фіксують в спинному положенні. Виголюють вентральній частину живота в пупкової області. Шкіру дезінфікують дворазовим змазуванням 5% спиртовим розчином йоду. Операційне поле ізолюють за допомогою стерильних серветок.

Підготовка рук хірурга і його асистентів

Підготовку рук починають за 10-15 хв до операції. Спочатку їх очищають механічно: коротко підрізають нігті, видаляють задирки, очищають піднігтьові простору. Потім 3-4 хв руки миють теплою водою з милом щітками або серветкою. Руки миють послідовно: спочатку миють кисті і нижню частину долоні і тильні сторони кистей. При цьому відбувається очищення рук від бруду, шкірного сала, слущенного епідермісу разом з розташованої в них мікрофлорою. Руки готують за способом Оливкова. Руки спочатку миють протягом 5 хвилин гарячою водою (40-50 °) щіткою і милом. Після цього витирають насухо грубим рушником і обробляють протягом 3 хвилин тампонами, змоченими спиртовим розчином йоду 1: 3000. Додатково піднігтьові простору і нігтьові ложа обробляють 5% -м спиртовим розчином йоду.

Обробка рук антисептичними засобами не забезпечує їх стерильність. Тому операцію необхідно проводити в стерильних гумових хірургічних рукавичках. Потрібно пам'ятати, що рукавички не дуже міцні. Під час операції вони нерідко рвуться, можуть бути випадково проколоті голкою, скальпелем, що важко помітити. У рукавичках руки пітніють, і при проколі їх піт («перчаточний сік»), який містить багато мікробів, може інфікувати рану. Тому пошкоджені рукавички слід негайно замінити.

Стерилізація шовного матеріалу

Стерилізація шовку:

При проведенні даної операції використовували стерилізацію шовного матеріалу за способом Садовського: шовк миють у гарячій воді з милом, на 15 хв. занурюють у 0,5% -й розчин нашатирного спирту, потім на 15 хв у 2% -й спиртовий розчин формаліну (70 °).

Стерилізація кетгуту:

а) спосіб Покотило: кетгут на 3 сут занурюють у 4% -й водний розчин формаліну;

б) спосіб Губарєва: кетгут тримають 12:00 в бензині, після висушування занурюють на 14 днів у розчин по прописи: спирт ректифікат - 100,0, йод кристалічний - 1,0, калій йодистий - 2, 0, гліцерин - 4,0;

в) спосіб Садовського-Котилева: кетгут на 3О хв занурюють у 0,5% -й розчин нашатирного спирту, потім на 30 хв у 2% -й розчин формаліну на 65 ° спирті-ректифікаті.

Синтетичні нитки (капрон та ін.) стерилізують кип'ятінням у дистильованій воді протягом 20 хв.

1.4 Фіксація тварини

Для проведення операції собаку фіксують в спинному положенні на операційному столі С. П. Виноградова. Він має робочу поверхню площею 660х1050 мм, виконаний з металу і дозволяє фіксувати тварин у стоячому, лежачому горизонтальному і вертикальному положенні.

На передпліччі і гомілки кожної кінцівки прив'язують міцну, м'яку тасьму з затягувався зашморг. Собаку кладуть спиною на стіл, при цьому помічник утримує голову і передні кінцівки, інший прив'язує задні кінцівки до столу. Потім передні кінцівки витягуються уздовж тулуба і прив'язуються.

1.5 Знеболювання

Премедикація - преднаркозна медикаментозна підготовка тварини до наркозу. Вона дозволяє усунути негативні явища, які можуть виникнути під час наркозу.

Групи премедикантів:

Засоби седативної премедикації або нейролептики (викликають сноподібний стан, але всі больові відчуття зберігаються). Вводять за 10-15 хв до безпосереднього наркозу. Це такі речовини як аміназин, ксилазин, седазин.

Холінолітичні засоби. Основним представником є атропіну сульфат, що обмежує секрецію залоз, зменшує ларинго- і бронхоспазм, знижує пригнічу вальну дію вагуча на серце і збуджує дихання, чим попереджує колапс, зупинку дихання і серця.

Анальгетики - послаблюють або усувають відчуття болю, не порушуючи свідомість. Є наркотичні (морфін) та ненаркотичні (анальгін) анальгетики

Антигістамінні препарати - специфічна група проти алергенних препаратів (димедрол, супрастин).

Снодійні препарати викликають сноподібний стан. Це препарати барбітурової кислоти (тіопентал натрію).

Міорелаксанти - группа препаратів, що розслаблюють м'язи (дитилін, диклоцин).

Знеболювання поділяється на місцеве та загальне (наркоз).

Наркоз - штучно спричинений стан тварини, що характеризується глибоким, але зворотнім пригніченням функції ЦНС. Основними складовими є седація (сноподібний стан), релаксація (розслаблення м'язів), аналгезія (втрата больової чутливості).

Місцеве знеболювання - тимчасова втрата чутливості і ділянці, що оперується під впливом місцевоанастезуючих речовин.

Проводиться інфільтраційна анестезія 0,5% розчином новокаїну по лінії передбачуваного розрізу. Голкою проколюють шкіру і ведемо голку під шкірою, ін'єктуючи розчин в підшкірній клітковині. У міру просування голки надсилається розчин новокаїну, тобто розчин повинен йти вперед голки. Інфільтрація виробляється прямолінійно.

Загальна анестезія

Для медикаментозного заспокоєння і знерухомлення використовуємо кетамін і ксилазин.

Перед застосуванням наркозних засобів проводять премедикацію Атропіну сульфатом (за 30-40 хв до наркозу), який збільшує частоту серцевих скорочень за рахунок ослаблення впливу n.vagus на синусовий вузол, істотно не впливаючи на артеріальний тиску, гальмує секрецію залоз дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, розслабляє мускулатуру бронхів, сечоводів, жовчних шляхів. Внутрішньомязево вводять 1 мл атропіну сульфату на 10 кг живої маси суки.

Через 10 хвилин вводимо підшкірно димедрол (1 мл на 10 кг живої маси), аби попередити можливу алергічну реакцію. Далі вводимо суміш кетаміну і ксилазину внутрішньом'язево (1:1) в дозуванні 1 мл на 10 кг живої маси.

Кетаміну гідрохлорид (5%) проявляє аналгетичну і наркозну дію, характеризується глибокою аналгезією, мінімально пригнічує дихання, володіє властивістю незначного міорелаксанта. Можна вводити внутрішньовенно і внутрішньомязево в чистому вигляді і в комбінації з ксилазином (2%), іншими нейролептиками, транквілізаторами і анальгетиками, що підсилюють дію кетаміну.

1.6 Техніка виконання операції

Розріз черевної стінки проводять по білій лінії живота трохи каудальнее пупка, довжина його близько 7-10 см. Пальцем (або гачком) відшукують і витягують назовні ріг матки.

На брижу яєчника накладають лігатуру, захоплюючу артерію і вену. Вище накладають другу лігатуру з контрольною петлею. Брижу розсікають між лігатурами. Таким же чином відсікають другий яєчник. Матку виводять з черевної порожнини на стерильну серветку, щоб захистити органи від можливого забруднення гноєм. На тіло матки (трохи вище шийки) накладають прошивну лігатуру (прошивають стінку матки не зачіпаючи судини, затягують лігатуру, роблять контрольну петлю). Трохи вище лігатури на тіло матки накладають гемостатический затиск, між ним і лігатурою матку відсікають. Обробляють 5% спиртовим розчином йоду і занурюють в черевну порожнину.

На м'язи білої лінії накладають переривчастий шов з розсмоктується шовного матеріалу, підшкірну клітковину зашивають безперервним швом з поліглікоіда. На шкіру накладають переривчасті шви з поліглікоіда.

1.7 Післяопераційний догляд

Після операції йому необхідно призначити загальну протівосептіческіе, симптоматичну і патогенетичну терапію. Тварині надають спокій, дають поживний легкозасвоюваний корм.

. На перші дні внутрішньом'язово анальгін - 1 мл;

. Лінкоміцин - 1 мл 2 рази на день;

. Підшкірно 1 мл кордіаміну 2 рази на день;

. Для швидкого загоєння рани мазь «Рятувальник».

Необхідно стежити за тим, щоб тварина не зняло пов'язку і шви.



2. Власне виконана операція

Хірург розрізав черевну стінку по білій лінії. Розріз - 8 см. Пальцем віднайшов ріг матки і підтягнув його назовні. На брижу яєчників разом з судинами наклали лігатуру. Трохи вище наклали другу лігатуру і між ними зробили розріз. Так відсікли яєчники.

Далі хірург витягує матку з черевної порожнини на серветку ,аби не забруднити внутрішні органи. Трохи вище шийки матки накладаємо прошивну лігатуру, ще вище на тіло матки - гемостатичний затиск і між ними відсікають матку. Місця обрізів обробляємо спиртовим розчином йоду і матку повертаємо в черевну порожнину.

На м'язи білої лінії накладаємо переривчастий шов з розсмоктується шовного матеріалу, підшкірну клітковину зашиваємо безперервним швом з поліглікоіда. На шкіру накладаємо переривчасті шви з поліглікоіда.

Протокол №

Оперативного втручання

Дані про тварину

Вид__________________________________________________________

Порода_______________________________________________________

Стать________________________________________________________

Вік__________________________________________________________

Жива вага_____________________________________________________

Кличка_______________________________________________________

Інвентарний номер_____________________________________________

Дані про оперативне втручання

Назва________________________________________________________

Мета_________________________________________________________

Дата_________________________________________________________

Початок______________________________________________________

Закінчення____________________________________________________

3.Анестезія

Премедикація___________________________________________________________________________________________________________________

Місцева анестезія_______________________________________________________

Вступний наркоз________________________________________________________

Базисний наркоз________________________________________________________

Підтримання анестезії___________________________________________________

Виведення наркозу______________________________________________________

апе4.Хід оперативного втручання

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Виконавці

Оперуючий хірург

Асистент хірурга



Висновок

Оваріогістеректоміі найчастіше проводять екстрено, з метою порятунку життя тварини, коли є такі патології як гнійний ендометрит, різні пухлини матки і т.д. Перед операцією проводилася премедикація тварини. Фіксували собаку на операційному столі Виноградова, застосувавши разом з цим медикаментозне заспокоєння і знерухомлення (золетіл). Операційне поле звільняли від шерсті і обробляли за способом Филончикова. Для операційного доступу використовували Парамедіанні трансректальний розріз, переслідуючи при цьому мету більш швидкого і міцного загоєння операційної рани. За свідченнями провели повне видалення яєчників і матки.



Список використаної літератури

1. Оперативна хірургія з топографічною анатомією тварин. К.А. Петраков, П.Т. Саленко - М.: Колос, 2001 р.

2. Оперативна хірургія собак і кішок Х. Шебіц, В. Брас-Аквариум-Принт, 2007 р.

3. Оперативна хірургія/І.І. Магда, Б.З. Іткін, І. І. Воронін та ін., Під ред. І.І. Магди.- М .: Агропромиздат, 1990.

4. Садовський Н.В. Топографічна анатомія домашніх тварин. М .: Сельхозгиз, 1960.

5. Хірургічні операції у собак і кішок/Паршин А.А., Соболєв В.А., Созінов В.А.- М .: «АКВАРІУМ ЛТД», 1999.

6. Ветеринарный справочник для владельцев собак О. Г. Рогов

Размещено на Allbest.ru