Закладання насаджень плодових і ягідних порід в умовах Харківської області

Розвиток кореневої системи плодових рослин на ділянках з супісчаними та легкими суглинистими ґрунтами з плантажною обробкою ґрунту і без неї майже не відрізняється. На ґрунтах більш важкого механічного складу вплив плантажної обробки дуже помітний. Звичайні і південні чорноземи, темно-каштанові ґрунти орють на глибину - 60-70см. На звичайних чорноземах оптимальна глибина передсадивної обробки ґрунту: для зерняткових порід - 60-70см, для кісточкових - 45-60см. Глибока оранка здійснюється плантажними плугами з отвалами за 3-4 місяці до посадки дерев.

Таблиця 10 Передсадивна підготовка ґрунту для закладання саду і ягідника

№п/п	Найменування робіт	Од. вимірювання	Об'єм робіт	Строки	Агротехнічні умови	Склад агрегату
						Трактор	С/х машина
Плодові
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14	Посів попередника Глибока оранка Завантаження мінеральних добрив Внесення мінеральних добрив Плантажна оранка Завантаження органічних добрив Внесення органічних добрив Оранка Культивація в 2 сліди впоперек Розбивка на квартали Викопування ямок Підготовка саджанців до посадки Підвіз саджанців з погрузкою и розгрузкою Посадка	Га га ц га га т/га га га га га шт. шт. шт. га	660 660 Р-10-15 К-5-7 660 660 40-60 660 1320 660 660	2-3года до посадки саду IX - X III-IV III-IV VI - VII VIII VIII VIII X X X X XI XI	Дотримання ТБ 30 - 35см. Дотримання ТБ Дотримання ТБ 60 - 80см Дотримання ТБ Дотримання ТБ 30-35см 15-20см Дотримання ТБ 60 х 60см. Дотримання ТБ Дотримання ТБ Дотримання ТБ	МТЗ-80 ДТ - 75 Т-16М МТЗ-80 ДТ-75 Вручну МТЗ-80 ДТ-75 МТЗ-80 Вручну Т-54В Вручну МТЗ-80 Вручну	СЗ-3,6 ПЛН-4-35 ПГ-0,2 НРУ-0,6 РУН-5 ПЛН-4-35 КРН-2,8 КЯУ-100 2-ПТС-4
Ягідні
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14	Посів попередника Глибока оранка Завантаження мінеральних добрив Внесення мінеральних добрив Плантажна оранка Завантаження органічних добрив Внесення органічних добрив Оранка Культивація в 2 сліди впоперек Розбивка на квартали Нарізання борозен для посадки Підготовка саджанців до посадки Підвіз саджанців з погрузкою и розгрузкою Посадка	Га га ц га га т/га га га га га га шт. шт. га	60 60 Р-10-15 К-5-7 60 60 40-60 60 60 120 60 60 60	2-3года до посадки саду IX - X III-IV III-IV VI - VII VIII VIII VIII X X X X XI XI	Дотримання ТБ 30 - 35см. Дотримання ТБ Дотримання ТБ 60 - 80см Дотримання ТБ Дотримання ТБ 30-35см 15-20см Дотримання ТБ 60 х 60см. Дотримання ТБ Дотримання ТБ Дотримання ТБ	МТЗ-80 ДТ - 75 Т-16М МТЗ-80 Вручну МТЗ-80 ДТ-75 МТЗ-80 Вручну МТЗ-80 Вручну МТЗ-80 Вручну	СЗ-3,6 ПЛН-4-35 ПГ-0,2 НРУ-0,6 РУН-5 ПЛН-4-35 КРН-2,8 КРН-4,2 2-ПТС-4

Підготовка ґрунту під посадку суниці. Під весняну посадку суниці ґрунт готують з осені. Під осінню не пізніше, ніж за 15 діб до посадки. Для приготування ділянки ґрунт переорюють на глибину 20-25см і ретельно вирівнюють. Ділянка повинна бути повністю очищена від бур'янів.

Суниця менш реагує на удобрення, ніж інші ягідні рослини, погано переносить підвищену концентрацію солі в ґрунті. Тому внесення добрив під суницю небажане, за винятком бідних ґрунтів.

Кращій спосіб забезпечення ґрунту елементами живлення при вирощуванні суниці - внесення добрив під попередник. На при середній забезпеченості поживними речовинами вносять 500-600кг на 100м2 органічних добрив, 1-1,2кг/100м2 діючої речовини - фосфорних і калійних добрив. насадження садозахисний плодовий дерево



7. Технологія закладання саду і ягідника

Підготовка саджанців до посадки. Від якості саджанця залежить в подальшому скороплідність, посухо і морозостійкість, якісність, спосібність плодового дерева супротивляться дії на його шкідників і хвороб, в кінці кінців, ефективне плодоношення.

Перш за все вони повинні бути здоровими. Посадковий матеріал необхідно купувати в спеціалізованих господарствах.

Закладку насіннєвих садів проводять сформованими дворічними і добре розвиненими однолітніми саджанцями. Кісточкові породи в основному саджають однорічками.

Перед посадкою у саджанців плодових дерев і кущів ретельно перевіряють кореневу систему і обрізують лише ті корені, які мають тріщини і сильні механічні травми. Оновлення зрізів на всіх коренях - непотрібна операція, яка затримує укорінення ростин.

Під час транспортування саджанців неможна допускати підсихання коренів, тому що це різко знижує їх укорінення. В тих випадках, коли корені все ж підсохли, саджанці необхідно помістити на 1-2 доби в воду.

Корисний і такий нескладний захід: перед садінням корені саджанців поміщують у бовтушку з глини і коров'яку чи з чорнозему.

Ягідні кущі - смородину, аґрус - саджають дворічними саджанцями з двома пагонами і сильною кореневою системою, а малину - сильними однорічними от присками товщиною пагонів не менше 6-8мм, з добре розгалуженими мочкуватими коренями.

Техніка садіння. Посадку в завчасно підготовлені ями краще проводити вдвох, за допомогою саджальної проволоки, яка дозволить вірно садити дерева по центру ями і по глибині заробки кореневої системи. В центр ями, завчасно заповненою удобреним ґрунтом вбивають кіл і роблять з землі холмик. На нього опускають корені саджанця, розправляючи їх у всі сторони. Після цього засипають яму землею, періодично піднімаючи і опускаючи саджанець для кращого доторкання коренів з ґрунтом. Саджанець установлюють в яму з північної сторони кілка.

Яму добре ущільнюють ногами навколо кореневої системи і знову підсипають рихлою землею. Саджанець підв'язують до кілка вісімкою і роблять лунку для полива.

Існують і інші способи посадки. По свіжому плантажу, наприклад, посадку проводять без попередньої викопування ям і без кілків.

Для цього робітники самі копають ями таким чином, щоб в них вільно розміщувалась коренева система саджанців, і відразу ж проводять посадку.

Глибина садіння має велике значення: не глибоко посаджані саджанці погано укорінюються, відстає у рості, а коренева система часто страждає від засухи і сильних заморозків. Занадто глибока посадка утворює для дерев не природні умови. Вони погано розвиваються і пізно вступають в пору плодоношення. При вірній глибині посадки коренева шийка повинна постійно знаходитись на рівні ґрунту. Але оскільки в рихлому стані грунт осідатиме, роблять поправку: при посадці по свіжому плантажу кореневу шийку розміщують нижче рівня ґрунту на 2-3см. При посадці в ями, де плантаж не проводився, навпаки, кореневу шийку розміщують вище рівня ґрунту на 2-3см з таким розрахунком, що грунт після поливу осяде, а разом з ним і саджанець.

Дуже важлива вірна посадка саджанців на слаборослих клонових підщепах. Якщо такі саджанці будуть посаджані глибоко (місце щеплення нижче рівня ґрунту), на стовбурі, вище щеплення, можуть утворюватися корені, і дерево, переходить на власні корені, стане сильнорослим.

При всіх заходах, незалежно від вологості ґрунту, посадки ретельно поливають. Вода ущільнює ґрунт і забезпечує добрий контакт з ним кореневої системи. Коли вода поглинеться, лунку присипають рихлою землею чи мульчують перегноєм товщиною 6-8см. Дерева, посаджані восени, після поливу підгортають землею, холміком висотою 25-30см. Це запобігає підмерзанню і порушенню деревини саджанців, захищає від сонячних опіків.

Останньою операцію посадки плодового дерева є обрізування крони, яка проводиться навесні до розпускання бруньок. Однорічні саджанці насіннєвих порід обрізують на висоті 70-80см від ґрунту. У сформованих саджанців скелетні гілки укорочують на 1/2 - 1/3 їх довжини. Центральний провідник обрізують так, щоб він був вище верхніх скелетних гілок на 15-20см. Ця технологічна операція необхідна для формування крони ц головне - співвідношення надземної частини і кореневої системи, порушеної під час викопування саджанця. Необрізані саджанці погано укорінюються і слабко ростуть у рік посадки.

Саджанці ягідних культур (смородини, аґрусу) саджають, як правило, на 3-4см глибше, ніж вони росли в маточнику. Це роблять для того, щоб з кореневої шийки і частини пагонів, закритих землею, на наступний рік вирослі сильні пагони. Після закінчення посадки навколо рослин також роблять лунки, які поливають водою, а потім мульчують перепрівши навозом, компостом чи торфом.



8. Догляд за садом і ягідником до початку плодоношення

8.1 Формування крон та обрізування плодових дерев і кущових ягідників

Яблука на насіннєвих підщепах формують за розріджено-ярусною кроною. Розріджено ярусна крона формується з урахуванням біологічних особливостей - сорто-підщепних комбінувань і щільності посадки в ряду. По цій системі формуються майже всі плодові породи, крім персика.

У рослин на сильнорослих підщепах, забезпечених більшою площею живлення, формується міцний скелет дерева, який може витримувати навантаження високих врожаїв плодів.

Яблука на вегетативній підщепі формують за формою - пальмета.

Пальмета - це одна з штучних форм крони дерева, сформованій в одній площині і складається з центрального ствола, від якого з відстанню 40см відходять горизонтальні гілки. Пальмету формують на шпалері.

Перший рік. Однолітнє дерево не повинно мати пагонів. Весно ствол обрізують на 40см від рівня ґрунту, залишивши місце для короткого штамбу з трьома добрими бруньками з верху (дві нижні з них повинні бути орієнтовані в протилежному направленні).

Направте пагін з верхньої бруньки вертикально, а з двох нижніх - направо і наліво. Горизонтальні пагони важко сформувати в перший рік, не послаблюючи росту, тому на початку їх краще орієнтувати під кутом 450 до ствола. Підв'язуйте їх до дошок, закріплених на шпалері.

На протязі літа кут нахилу потрохи збільшують, з його збільшенням ріст послаблюється.

В кінці першого вегетаційного періоду обидві гілки вже можна відігнути горизонтально, підв'язати в такому положенні до шпалери. Центральний провідник обрізують до 45-50см від місця з'єднання з бічними пагонами. Це стимулює його подальший ріст і появу другого ярусу бічних пагонів. Лишні бокові пагони зрізують на три бруньки від ствола. Роблять укорочення на 1/3 дві горизонтальні гілки на бруньку, орієнтовану в низ.

Другий і послідуючі роки. Наступні роки є повторенням першого, в цей час формують нові яруси бокових гілок. Бокові гілки відгинають горизонтально і закріплюють на шпалері. Укорочують центральний провідник до 45-50см від останньої пари бічних пагонів. Обрізка непотрібних бічних гілок на три бруньки. Укорочуйте горизонтальні гілки на 1/3, обрізуючи їх на бруньку, орієнтовану в низ.

Влітку обріжте ростучі від ствола конкурентні, оставивши на них по три листа. На горизонтальних гілках утворюються вертикальні пагони. Продовження того ж порядку весняною (зимовою) і літньою обрізкою, поки не утвориться необхідне число ярусів (4-5). А воно залежить від грунтово-кліматичних умов, місця положення рослин і сили росту. Коли центральний провідник і бокові гілки займають відведене їм місце. З цього моменту кожного року на весні видаляють повністю нові верхівкові пагони, а в літку обрізують наступні прирости.

Період плодоношення. Плодоношення відбувається на плодових утвореннях горизонтальних гілок, які формуються влітку обрізуванням бічних пагонів на добрі квіткові бруньки по мірі їх появи. Всі сильнорослі прирости краще видаляти повністю. Інакше вони будуть непродуктивними і конкуруючими і знизять рівень плодоношення дерев.

Через декілька років плодоношення, система обростаючих гілок може стати дуже складним. Їх треба проріджувати, видаляючи слабкі і розміщених на затінених ділянках чи нижньої частини скелетних гілок.

У господарстві черешню, вишню, сливу формують - поліпшено-ярусною кроною, персик - покращено чашовидною.

Поліпшено-ярусну крону поєднує ярусне і одиночне розміщення скелетних гілок, але має більшу кількість основних сучків - 8 - 9. Можливі наступні варіанти: 1) нижній ярус з трьох-чотирьох скелетних гілок + ярус з двох-трьох гілок + дві одиночні скелетні гілки; 2) ярус з трьох-чотирьох скелетних гілок + ярус з двох-трьох гілок + ярус з двох скелетних гілок + одна-дві одиночні гілки.

Відстань між ярусами у сильнорослих дерев 80-100см, між одиночними скелетними гілками 40-50см. На сучках першого (рідше другого) ярусу залишають, зазвичай, розгалуження другого порядку через 40-50см. Цю форму крони застосовують в основному для порід з пірамідальним габітусом - груші, черешні.

Персик. У більшості районів обробітку персика нирки нерідко ушкоджують низькі температури. Тому при основній зимово-весняної обрізування доцільно залишати в резерві змішані гілки. Вільно зростаюча крона при менших витратах часу і засобів на формуючу обрізку дозволяє розмістити на одиниці площі додаткову кількість дерев і, отже, підвищити Перші врожаї плодів.

Крона має центральний провідник і бічні гілки: більш слабкі полу скелетних нагорі і потужні основні - в нижній частині дерева. В певній мірі вона наближається до вільного веретеноподібного кущу. Відразу після посадки деревце не вкорочують. Обрізка полягає в підчистки штамба від розгалужень для передбачуваної ручної збирання врожаю на висоті 60 см, а механізованої - 90 см і короткою (на дві-три вегетативні бруньки) підрізуванні літніх гілок на решті частини стовбура. У сприятливих умовах зростання дерева в першому сезоні вегетації утворюють досить широку крону пірамідальної форми.

На наступний рік видаляють лише конкурентні і зростаючі під гострим кутом гілки. У третьому році, щоб запобігти можливим під вагою перший урожай розломи в кроні дерева, у верхній частині центрального провідника і основних суччя вирізують літні змішані гілки. При освітленні насамперед видаляють слабкі витягнулися розгалуження і сильні гілки, розташовані під гострим кутом. На основних нижніх гілках закладають вдало розміщені відгалуження другого порядку; низько звисаючі гілки, що перешкоджають догляду за деревом, вирізують.

Весною четвертого року обмежують центральний провідник і бічні гілки на дворічних деревину. Збереження змішаних гілок поблизу місця зрізу дозволяє стримати відновлювальне зростання після такої обрізки. Якщо ж до цього часу дерево росте ще недостатньо сильно, обмежувальну обрізку крони переносять на наступний рік. Починаючи з четвертого року проводять і спеціальну обрізку на плодоношення, при якій завжди враховують особливості сортів. У сортів з рясним плодоношенням на одному дереві залишають 50-60 змішаних гілок, які іноді вкорочують на 1/3 довжини.

При середньо вираженою здатності до плодоношення навантаження збільшують до 60-80 змішаних гілок, а при невеликій кількості закладаються бруньок дерева навантажують ще більше. У необхідних випадках урожай додатково (вже по зав'язі) нормують вручну. Для прискорення і полегшення цієї трудомісткої операції вирізують частину змішаних гілок.

Для випробувань у виробництві становлять інтерес спрощені, менш трудомісткі форміровкі крон персика і в їх числі застосовувана в Італії (провінція Равен) Равенскіх чаша. Сад закладивают добре розвиненими саженцамі дерева с передчасними гілками. Примітно те, що в перші 3 роки після посадки дерева ніякої формує обрізки не проводять, обмежуючись лише вирізкою пагонів на штамбі. Тільки на третій рік після знімання плодів у кроні залишають до чотирьох-п'яти основних гілок, а центральний провідник на висоті 0,8-1,0 м від поверхні ґрунту вирізують. Подальша обрізка - для формування крони, регулювання росту гілок і нормування врожаю - за загальноприйнятими правилами. При такому догляді за кроною вже на другий рік після закладки саду збирали по 50-70 ц / га плодів, а з третього року персиковий сад вступив в пору повного товарного плодоношення.

За кордоном і в нашій країні набувають поширення сплощені форми крон, особливо неправильна. Через обмежений час, прийнятного для обрізки персика, і трудомісткості робіт у виробництві все частіше звертаються до допомоги машин. До контурної обрізки персика зазвичай приступають на 5-7-й роки життя саду, прагнучи в першу чергу звільнити робочі (світлові) коридори для проїзду агрегатів, машин і поліпшити освітлення дерев. Слідом за цим по досягненні кронами висоти 3,3-3,5 м їх обмежують горизонтальній контурної обрізкою на рівні 2,5-3 м.

Після проходу механічного обрізувача більш ніж удвічі скорочуються витрати на ручні операції, що проводяться головним чином для нормування врожаю. Видаляється при контурній обрізку значну частину довгих змішаних гілок у периферійній зоні доводиться компенсувати збереженням більшого числа коротких генеративних утворень в середній і нижній частинах крони. Недостатню навантаження дерева заповнюють залишенням дворічних гілок, підрізати на однорічна відгалуження.

Стимулюємо площинний контурної обрізанням відновлювальне зростання сильних пагонів у верхній частині дерева перешкоджає проникненню світла в глиб крони. Усунути затінення допомагає повторювана в тому ж році пізно літня механізована обрізка (в кінці липня - середині серпня) з встановленням ріжучого апарату приблизно на 10 см вище рівня попереднього зрізу. Таку обрізку рекомендують для літніх сортів персика слідом за збиранням, а пізніх - перед зніманням плодів. У наступному році обмежуються тільки ручними операціями по освітленню крон, особливо у верхній зоні, і нормуванню врожаю. У міру заростання крон дерев через 3-4 роки контурну обрізку повторюють.

Без регулярного догляду витягнулися, з оголеним остовом дерева плодовод радять протягом року готувати до майбутньої контурної машинної обрізку. Для цього плодоносні гілки в середній і нижній частинах крони коротко підрізають, щоб посилити обростання основних гілок. Після такої підготовки з наступного року можна приступати до контурної обрізки - спочатку з бічних сторін, потім зверху. Характер і ступінь подальших ручних операцій узгоджується з наповненістю крон обростають плодоносними гілками.

Чорна смородина. Краще за все плодоносить на минулорічних приростах, хоча дає врожай і на більш старих гілках. Задача обрізки - стимулювати постійне оновлення нових прикореневих пагонів, добрий ріст і гілкування куща. Посадку необхідно проводити здоровими стандартними однорічними саджанцями.

Посаджена рослина обрізується до 5см від рівня ґрунту. Така сильна обрізка потрібна для початку доброго розвитку куща. Якщо саджанці здорові і добре розвинуті, зрізують після посадки прирости можна використовувати як черенки.

В результаті сильної початкової обрізки молода рослина дає не менше 3-4 пагонів по 45см і більше. В кінці першого року обрізка не робиться, сильні молоді пагони зберігають для плодоношення влітку наступного року. Навесні другого року залишають 3-4 найбільш розвинутих молодих пагони для формування скелетних гілок. На 3-4рік після посадки також залишають декілька найбільш розвинутих однорічних пагонів, на яких формуються скелетні гілки. На 5рік після посадки в кожному кущі повинно бути не менше 12-15 скелетних гілок різного віку, рівномірно розміщених в просторі.

В зв'язку з тим, з часом приріст гілок і продуктивності куща зменшуються, починаючи з 5-6 року після посадки, у кущів смородини вирізають старі малопродуктивні скелетні гілки, а також непотрібні прикореневі, травмовані і лежачі на ґрунті пагони.

Обрізують смородину в листопаді-грудні, а також весною до розпускання бруньок. Запізнювання весняною обрізкою приводить до обламування бруньок і зниженню врожаю. Гілки, уражені стекляніцею, златкою, мучнистою росою, і невеликі прорости вирізують і спалюють влітку до опадання листка.

Аґрус. До обрізування аґрусу, на відміну від інших кущових ягідників, потребує найбільш суворого підходу. Якщо аґрус вірно обрізувати і формувати, можливо отримати більш крупні ягоди, а також облегшити догляд за рослинами.

Для садіння необхідно відбирати саджанці з добре розвинутою кореневою системою та сильними пагонами, але не старше 2х років.

Висаджують саджанці аґрусу восени (у другій частині жовтня) чи рано весною до розпускання бруньок.

Після посадки пагони обрізують, залишаючи на поверхні ґрунту лише 2-3 добре розвинуті бруньки

Кущі аґрусу загущуються сильніше, ніж смородина, тому проріджування їх для отримання високих врожаїв має велике значення. Скелетні гілки та плодові пагони агруса довговічніші інших ягідних культур. І високу віддачу дають до 6-7літнього віку. Найбільш продуктивні розгалуження - першого, другого і третього порядків, на них формується основний врожай. Виходячи з цього, старі малопродуктивні гілки обрізують на 7-8й рік після посадки, залишаючи замість них сильні однорічні пагони. Всього в кущі залишають 20-25гілок різного порядку. По причині можливого ураження бруньок обрізку аґрусу роблять восени чи рано навесні. Влітку вирізують гілки, уражені шкідниками і хворобами.

Але однак, краще за все вирощувати аґрус на штамбі з вільно ростучими пагонами. В цьому випадку і плодоношення буде обільне, оскільки аґрус плодоносить на дворічних приростах, і відмерлі гілки легко замінити.

В перший та другий рік обрізка заклечається в укороченні пагонів на половину В третій і наступні роки основної обрізки таких вільно ростучих сортів аґрусу є вибіркове проріджування гілок за рахунок видалення всіх зламаних, хворих, надто великих чи явно малих гілок. Зазвичай не робиться, а ні літньої обрізки, ні прищипування провідників, хоча обрізують усі пониклі гілки на ростучу вверх гілку.

Малина. Багаторічна рослина, надземна частина якого має дворічний цикл розвитку. Задача обрізки - стимулювати достатнє, але не велике утворення нових стебел на заміну старим, які після плодоношення відмирають.

На практиці застосовують дві системи ведення культури малини: кущову та смушкову.

Задача обрізування малини зводиться до підготовки добрих пагонів заміщення і до видалення відплодоносивших пагонів. Підготовку пагонів заміщення починають з весни. Коли у малини з'являються нові пагони, з них вибирають найбільш сильні.

Вважається що при смушковій системі вирощування на кожному метрі ряду повинно бути 19-15 плодоносних пагонів, що при ширині смушки 0,5м (при міжрядді до 1,5м) забезпечується на 1м2 до 20-30 дволітніх пагонів і внаслідок стільки же нових.

При кущовій системі на кожному кущі залишають 8-10 плодоносних пагонів. Одночасно з вирізуванням пагонів укорочують верхівки підмерзлих і травмованих пагонів до першої живої бруньки. З збільшенням ступеня обрізування на залишившихся гілках утворюються більш крупні ягоди і збільшуються строки їх дозрівання, однак загальний врожай зменшується. Якщо у частини рослин обрізати лише підмерзлі верхівки пагонів, у інших - укоротити їх на 25-30см, у третіх - підрізати на Ѕ довжини, у четвертих - зрізати на пеньок, то час дозрівання ягід розтягнеться на 1,5-2 місяці.

Уже на початку літа необхідно видалити мілкі, слабко розвинуті пагони за смужкою чи кущем.

Хоча і трудомістким, але необхідним є видалення відплодоносивших пагонів, вирізують які після закінчення збору ягід. Ця операція сприяє покращенню росту пагонів заміщення, боротьбі з кліщами, личинками малинової брунькової молі, стекляніцей, стеблової галиці, які забираються в щілини під тріснуту кору. Залишивши до весни пагони є місцем перезимівлі збудників різних хвороб. Вирізати необхідно трохи нижче рівня ґрунту, щоб над ґрунтом не залишалось пеньків.

В залежності від системи вирощування цієї культури (кущової чи смушкової) застосовують для підтримки рослин кілки чи шпалеру.



8.2 Утримання ґрунту, удобрення, зрошення та система боротьби зі шкідниками та хворобами

Утримання ґрунту в молодих садах

Основною задачею утримання ґрунту в молодих садах є створення оптимальних умов для приживлювання саджанців, забезпечення їх доброго росту і раннього вступу в пору плодоношення.

Приживлювання саду відбувається в перший вегетаційний період після посадки. При нормальних умовах уходу за рослинами на другий рік починається інтенсивний ріст кореневої системи і наземної частини молодих рослин. При цьому коренева система у плодових дерев розгалужується в ширину значно швидше, ніж крона.

В молодих насадженнях ґрунт утримують під чорним паром. Але на супіщаних та піщаних ґрунтах висівають в міжряддя сидеральні рослини: люпин, гірчицю, фацелію, озимий горох, озиму віку з житом та ін. Слід враховувати, що плодові дерева в першій половині літа, коли вони інтенсивно ростуть, споживають максимальну кількість вологи і поживних речовин. В другій половині вегетації споживання поживних речовин і особливо вологи дещо зменшується. Тому утворюються сприятливі умови для вирощування сидеральних культур.

Щоб попередити ерозію ґрунту, багаторічні злакові та бобові трави висівають в міжряддях в поперек склочну через 1 - 3 ряди. Через 2-3 роки багаторічні трави висівають в інші міжряддя.

На інших, не схильних ділянках, багаторічні трави починають вирощувати на 3 - 4 рік після посадки при умові зрошення.

В літку для знищення бур'янів і збереження вологи в міжряддях після кожного поливу роблять рихлення культиваторами або дисками.

Утримання ґрунту в плодоносних садах

Існує декілька систем утримання ґрунту в плодоносних садах. З них найбільш розповсюджені чорний пар, чорний пар з посівом сидератів (паро сидеральна система), культурна чи природна система задерніння і дерново-перегнійна система. Застосування тої чи іншої системи утримання ґрунту залежить від ґрунтово-кліматичних умов, особливо від кількості опадів, родючості ґрунту, використання органічних і мінеральних добрив і зрошення.

При утриманні ґрунту під чорним паром восени міжряддя орють, пристовбурні зони обробляють фрезою чи іншими механізмами. На протязі вегетаційного періоду ґрунт в міжряддях і рядах утримують в рихлому стані, чистому від бур'янів, що сприяє накопиченню і збереженню вологи. Покращенню мікробіологічних процесів. Але тривале утримання ґрунту під чорним паром, особливо якщо не вносити органічні добрива, різко погіршується його фізичні властивості, що приводить к погіршенню водного, повітряного і поживного режимів.

Щоб зменшити негативний вплив тривалого утримання ґрунту під чорним паром на його родючість, парову обробку об'єднують з посівом сидератів, тобто культур на зелене добриво.

Значення сидератів не обмежується лише підвищенням урожайності садів. Помітне зменшення вологи і нітратів в другій половині вегетації сприяє кращому визріванню деревини і тим самим - підвищує зимостійкість дерев.

Культурне задерніння є одним з найбільш ефективних способів поновлення родючості ґрунту. Воно зменшує його засоленість, підвищує якість і лежкість плодів, створює сприятливі умови в саду для збору врожаю і проведення інших ріст при несприятливих погодних умовах.

При дерново-перегнійній системі утримання ґрунту вся площа саду знаходиться під культурним задернінням злаковими травами з неглибоким заляганням кореневої системи (мятлік луговий, овсяниця лугова, райграс та ін.). На протязі вегетаційного періоду траву часто скошують, коли вона відросте до 10 - 15см. Скошена та дроблена трава в якості мульчі залишається в міжряддях і пристовбурних зонах. Вона зменшує випаровування вологи з поверхні ґрунту та зменшує її перегрів в жаркі літні місяці. З кожним роком накопичується значна кількість органічної маси, яка нагадує м'яку підстилку. Як відомо, підстилка здатна утримувати в собі в 1,5 - 2 рази більше особистої маси, добре пропускає дощову і поливну воду, захищає грунт від ерозії, поліпшує умови життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів та через них - кореневої системи дерев.

Удобрення молодого саду.

Якщо перед посадкою ґрунти були добре заправлені органічними і мінеральними добривами, то вносити їх можна, коли дерева вступлять в пору плодоношення. Якщо ж ґрунти не отримали добрив, то роблять це вже на 2 рік після посадки. Молоді дерева потребують перш за все фосфорні добрива, які сприяють швидкому росту коренів. Азотні туки потрібно вносити в помірній кількості, тому що їх велика кількість зменшує ріст коренів. До вступу дерев в пору плодоношення на 1га пристовбурної зони достатньо кожного року вносити 150 - 200кг перегною чи компосту і 60 - 90кг д.р. мінеральних добрив.

Після вступу дерев в пору плодоношення в незрошуваних садах на 1га пристовбурної зони один раз в 3роки вносять 2-3т перегною чи компосту і 120 - 180кг д.р. мінеральних добрив (калійних та фосфорних), а в проміжні роки - азотні добрива із розрахунку 120 - 150кг д.р. на 1га.

Удобрення плодоносного саду.

В плодоносних садах органіку (гній, компост) вносять один раз в 2-3роки з розрахунку 40 - 60т на га. Мінеральні добрива вносять кожного року: азот - 150 - 200кг, фосфор - 60кг, калій - 60 - 90кг на га. При високому рівні родючості ґрунту дози зменшують на 25 - 30%, а при низькому, навпаки, збільшують на 25 - 30%. Для кісточкових порі лози зменшують в 2 рази. При одночасному внесенні органічних і мінеральних добрив норми азоту і калію зменшують на половину.

Визначаючи строки внесення добрив, слід приймати до уваги те, що діяльність активних коренів продовжує проходити восени після опадання листків і навіть взимку, якщо температура ґрунту не зменшується за 0оС. Цей період діяльності коренів має велике значення для зимостійкості дерев і доброго росту їх в наступному році. Тому частково (1/3 дози) азотних добрив треба вносити і восени, в період активного росту коренів. Враховуючи особливості розвитку кореневої системи плодових дерев і фізичні властивості ґрунтів, основним строком внесення органічних та фосфорно-калійних добрив є осінь, коли зяблевою оранкою їх можна заробити у ґрунт.

Плодові дерева більш всього споживають поживних речовин в першій половині вегетації. Особливо багато їх потрібно після цвітіння, перед червневим опаданням зав'язі і після нього в урожайні роки. Щоб забезпечити дерева елементами живлення в достатній кількості, в цей період поводять підживлення. Проводити підживлення, слід пам'ятати, що азотні добрива можуть продовжити вегетацію і цим знизити зимостійкість дерев, а внесення в великій кількості - негативно вплине на лежкість продукції.

Таблиця 11 Система обробітку ґрунту за паровою системою

Заходи обробітку ґрунту	Породи
	Зерняткові	кісточкові	Ягідні
1	2	3	4
Площа, га	420	240	60
Оранка міжрядь, га
Глибина, см	25-27	25-27	22-25
Строк (місяць, декада)	2дХ	2дХ	2дХ
Марка агрегату(у т.ч. трактор)	МТЗ-80, ПЛН-3-35	МТЗ-80, ПЛН-3-35	МТЗ-80, ПЛН-3-35
Культивація ґрунту:
Глибина, см	10-12	10-12	10-12
Строк (місяць, декада)	1дІІІ-ІV	1дІІІ-ІV	1дІІІ-ІV
Кратність	2	2	2
Марка агрегату	КРН-4,2, МТЗ-80	КРН-4,2, МТЗ-80	КРН-4,2, МТЗ-80
Дискування міжрядь:
Глибина, см	10-12	10-12
Строк (місяць, декада)	2дІІІ-ІV	2дІІІ-ІV
Кратність	2	2
Марка агрегату	БДСТ-2,5, МТЗ-80	БДСТ-2,5, МТЗ-80
Обробіток пристовбурних смуг:
Глибина, см	10-12	10-12
Строк (місяць, декада)	3дVІІ	3дVІІ
Кратність	2	2
Марка агрегату	ПМП -0,6, МТЗ - 80	ПМП -0,6, МТЗ - 80

Таблиця 12 Утримання міжрядь саду паро сидеральною системами

Заходи обробітку ґрунту	Породи
	зерняткові	кісточкові	Ягідні
Площа, га	4200	240	60
Запроваджувана система утримання ґрунту	Паро-сидеральною	Паро-сидеральною	Чистий пар
Вид трави (сидеральні культури)	Еспарцет	Еспарцет
Строк посіву трави (місяць)	Осінь - 3дІХ, або Весна - 1д ІІІ	Осінь - 3дІХ, або Весна - 1д ІІІ
Заходи обробітку ґрунту	Культивація КРН-4,2, посів трав, заорювання сидератів в ґрунт ПЛН-3-35, МТЗ-80.	Культивація, посів трав, заорювання сидератів в ґрунт.	Культивація міжрядь

Паро сидеральна система - це утримання ґрунту під паром і заорюванням сидератів, тобто зеленої маси зернобобових чи бобових рослин. Заорювання 1т сидератів замінює внесення 0,5т навозу. Сидерати висівають восени чи рано навесні, потім у червні - липні заорюють. Коли маса набирає найбільшої ваги (перед цвітінням) сидерати зменшують розвиток ерозії, поліпшують структуру ґрунту, збільшують родючість ґрунту, посилюють ріст дерев, збільшують урожайність , якість плодів. Іноді сидерати це єдине джерело органічних добрив.



Таблиця 13 Розрахунок потреби в гербіцидах

Порода	Площа, га	Гербіциди	Норма внесення препарату на 1га, кг д.р.	Загальна потреба в гербіцидах, кг
1	2	3	4	5
Яблуня	369	Баста, 20% в,р	4л/га	492 л/га
Груша	51	Ураган, 48% в,р	3л/га	51 л/га
Вишня	96	Утал, 36% в.р	3л/га	96 л/га
Черешня	48	Утал, 36% в.р	3л/га	48 л/га
Слива	72	Утал, 36% в.р	3л/га	72 л/га
Персик	24	Утал, 36% в.р	3л/га	24 л/га
Чорна смородина	20	Баста, 20% в,р	4л/га	26 л/га
Аґрус	20	Баста, 20% в,р	4л/га	26 л/га
Малина	20	Баста, 20% в,р	4л/га	24 л/га

Таблиця 14. Інтегрована система захисту саду

Порода	Фенологічна фаза	Шкідники та хвороби	Заходи і засоби захисту, препарати	Норма витрати пестицидів, кг/га	Кількість обробок
1	2	3	4	5
Яблуня	До початку цвітіння В період вегетації	Яблуневий квіткоїд, бруньковий довгоносик, листовійки, попелиці	Базудин, 60% в.с. Золон, 35% к.е	1,2 3	3 2
		Борошниста роса, парша	Байлетон, 5% з.п.	0,8	2
Груша	До початку цвітіння В період вегетації	Плодожерки, листовійки, попелиці, кліщі, молі, золотогузка, листоблішки.	Золон, 35% к.е. Базудин, 60% в.с.	3 1,2	2
		Борошниста роса, парша, моніліоз	Топсін М, 70% з.п	1,5	2
Вишня	До цвітіння В період вегетації	Плодожерки, попелиці, кліщі, вишнева муха	Золон, 35% к.е. ДНОК, 40% р.п.	2 10	2 1
		Коккомікоз	Топсін М, 70% з.п	1	2
Черешня	До розпускання бруньок В період вегетації	Зимуючі стадії шкідників, вишнева муха	ДНОК, 40% р.п. Золон, 35% к.е.	10 2	1 3
		Клястероспоріоз, коккомікоз, плямистості, моніліоз, курчявість	Мідний купорос 98-99,1% п Топсін М, 70% з.п	13	1 3
Слива	До цвітіння В період вегетації	Плодожерки, листовійки, попелиці, кліщі, молі, золотогузка, листоблішки	Золон, 35% к.е. ДНОК, 40% р.п.	3 10	2 1
		Клястероспоріоз, коккомікоз, плямистості, моніліоз, курчявість	Мідний купорос 98-99,1% п Топсін М, 70% з.п	13	1 3
Чорна смородина	До цвітіння та після збирання врожаю	Вогнівки, п'ядуни, пильщики, листовійки, попелиці, жуки	Актеллік, 50%, к.е.	1,5	3
		Американська борошниста роса	Байлетон 25%, з.п.	2,0	2
Аґрус	До розпускання бруньок В період вегетації	Зимуючи стадії щитівок, кліщів, попелиці, листовійок, несправжньо щітівок	ДНОК 40%, р.п Актеллік, 50%, к.е.	8,0 1,5	1 3
		Антрактоз, септоріоз, іржа	ДНОК 40%, р.п	8,0	1
Малина	До цвітіння та після збирання врожаю	Вогнівки, п'ядуни, пильщики, листовійки, попелиці, жуки	Актеллік, 50%, к.е.	1,5	3
		Пурпурова плямистість, сіра гниль	Бенлат 50%, з.п.	1,5	3



9. Потреба в матеріалах для огорожі і підпор (шпалери)

Розрахунок потреби в дроті та стовпах для 250га інтенсивного саду.

1. Визначимо площу яку займає 1 стовп: 4м х 20м =80м2.

2. Визначимо кількість стовпів на 1 га: 10000м2 : 80м2 = 125шт.

3. Визначимо кількість стовпів необхідну для 250га: 125шт х 250га=31250шт

4. Визначимо необхідну кількість шпалери в метрах погонних для підв'язування 1кварталу: 70рядів х 490м х 3шпалери = 110250м.

5. Визначимо необхідну кількість шпалери в метрах погонних для підв'язування 18кварталів: 110250м х 17кварталів =1874250м.

6. Визначимо вагу шпалери: 1874250м х 0,0038т = 7,1т.

9.1 Потреба в пасіці

Для забезпечення якісного запилення плодових порід потрібно мати 2 бджолосім'ї на 1га.

Визначимо необхідну кількість бджолосімей на 660га:

720га х 2 бджолосім'ї = 1440 бджолосімей.

Для кращого запилення і мінімальних витрат на перестановку будиночків їх необхідно розмістити вздовж магістральної дороги рівномірно з обох боків.



10. Баланс території саду і ягідника

Таблиця 15 Баланс території саду і ягідника

Пор.№	Елементи території саду	Площа, га	Відсоток від загальної площі
1	2	3	4
1	Корисна площа під плодовими насадженнями	720	85,2
2	Садозахисні насадження:
	а) окружні смуги	12,1	1,4
	б) вітроломні лінії	66,0	7,8
3	Магістральна дорога	5,5	0,7
4	Окружна і міжквартальна дороги	39,3	4,6
5	Господарський двір	2,1	0.2
6	Пункт приготування розчинів пестицидів	1	0.1
Загальна площа під плодовими насадженнями	846	100



11. Агротехплан із закладання і догляду за насадженнями до початку товарного плодоношення

Догляд за молодим та плодоносним садом

У систему агротехнічних заходів щодо догляду за садом входять утримання ґрунту в саду, зрошення, добрива, догляд за кроною і штамбом дерев, контроль за формуванням урожаю, ремонт і реконструкція саду, захист насаджень від шкідників і хвороб.

Поєднання і об'єм робіт, якість і терміни їх виконання залежать в основному від порідно-сортового складу насаджень і підщепами, ґрунтово-кліматичних умов зони, типу і віку насаджень, та призначення продукції. Всі заходи слід виконувати комплексно. Один агроприйом не можна замінити іншим. Чим інтенсивніше сади, тим вище повинен бути рівень агротехніки. Головне завдання при догляді за молодим садом полягає в тому, щоб забезпечити високе зростання рослин, сильне зростання дерев, правильне формування крони і підготувати рослини до своєчасного вступу до плодоношення. Довжина річного приросту осьових частин крони у молодих дерев повинна бути 60--100 см. Слабке зростання уповільнює і затрудняє формування крони, відсуває на декілька років початок товарного плодоношення.

При догляді за садом, що плодоносить, піклуються про хороше зростання дерев, їх регулярне плодоношення і отримання високих якісних урожаїв. Щорічний приріст гілок повинен складати не менше 30 - 40см. Важливо забезпечити збереження урожаїв від несприятливих фактів зовнішнього середовища, стихійних лих і пошкоджень шкідниками і хворобами, щоб не допустити періодичності плодоношення і втрат урожаю.

Агротехплан із закладання і догляду за насадженнями до початку товарного плодоношення



12. Урожайність і валовий збір плодів у роки повного плодоношення

Запроектована врожайність

Породи	Роки після вступу у плодоношення, т/га
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Яблуня(інт.)		10	12	16	20	22	22	22	22	22
Яблуня (екс.)				11	14	19	21	23	23	23
Груша				7	9	13	15	17	19	20
Слива		4	6	7	9	13	15	15	15	15
Вишня		2,5	3	3,5	6	7	9	10	10	10
Черешня		3	4	4,5	6	8	10	12	12	12
Персик		7	9	10	14	17	24	28	30	30
Малина		5	7	8	8	8	8	8	8	8
Аґрус		8	11	12	12	12	12	12	12	12
Чорна смородина		6	8	8	8	8	8	8	8	8

Урожайність у перший рік товарного плодоношення запланована з урахуванням конструкції насаджень,біологічних особливостей сортів і порід. Для яблуні і груші заплановане щорічне нарощування врожайності до одержання максимального врожаю.

Валове виробництво продукції

Таблиця 17 Валовий збір

Породи	Площа, га	Урожайність, т/га	Валовий збір, т
1	2	3	4
Яблуня на вегетативній підщепі	250	22	5500
Яблуня на насіннєвій підщепі	119	22	2618
Груша	51	20	1020
Вишня	96	10	960
Черешня	48	12	576
Слива	72	15	1080
Персик	24	30	720
Чорна смородина	20	8	160
Аґрус	20	12	240
Малина	20	8	160



Висновок

У процесі складання курсового проекту я оволодів методикою проектування, поглибив свої знання з плодівництва, ґрунтознавства, агрохімії, фітофармакології, організації та економіки сільськогосподарського виробництва та інших дисциплін.

Також я зрозумів, що при правильному розміщенні плодових насаджень, дотриманні організаційних і технічних умов їх експлуатації плодові рослини врожайні і економічно високоефективні.

В основі розвитку кісточкових культур знаходяться недовикористані потенційні ресурси - раціональне розміщення садів в районах з сприятливими кліматичними і ґрунтовими умовами, перехід на інтенсивні технології, використання кращих сортів і підщеп, нові організаційні форми економічного стимулювання прискореного наростання виробництва плодів кісточкових порід

В ході виконання курсової роботи я закріпив отримані знання по закладці плодового саду. Зробив необхідні розрахунки. Побудував план - схему проектованого саду. У роботі і господарстві я застосував полив по борознах - цей спосіб є дешевшим, але не ефективнішим якби в господарстві було, більше засобів то краще було б застосувати краплинне зрошування, яке є економічнішим і вигіднішим. При правильному проведенні плантажной оранки поля краще засвоюються елементи живлення, молодий сад раніше починає плодоносити, дерева розвиваються краще.

У подальші роки в молодих садах я пропоную вносити азотні добрива рано навесні до набухання бруньок з розрахунку 60кг на/га за рахунок аміачної селітри або сечовини. У другій половині вегетації внесення азотних добрив не допустиме, оскільки надлишок азоту в другій половині подовжує період вегетації, погіршує умови зимівлі плодового дерева. Починаючи з п'ятого року життя і до кінця сад вважається таким, що плодоносить, раз на три роки в сад необхідно вносити 30 - 40т гною на га. Восени під глибоку оранку разів на два роки 100кг/га фосфору під глибоку оранку 30-40см. Калійні добрива на наших ґрунтах не вносять, оскільки його досить. Азотні добрива за рахунок аміачної селітри.

Формувати дерева пропоную двома формами:

1) Поліпшено-ярусной кроною.

2) Пальметою



Список використаної літератури

1. Агроклиматический справочник по Крымской области.- Ленинград 1959 . -136с.

2. Алпеев А.Е., Жерновой А.С. Ваш урожайный сад. - Донецк: 2007. 300с.

3. Атлас перспективных сортов плодовых и ягодных культур Украины. - К. ,ГП РПО «Полиграф книга», 1999, - 476с. (группа авторов, под редакцией В.П. Копань).

4. Иванов З.Ф. Почва и плодовое растение. - М., Агропромиздат: 1936. - 159 с.

5. Куян В.Г. Спеціальне плодівництво. Підручник - К.: Світ, 2004. - 464с.

6. Плодоводство (под ред. В.А. Колесникова). - М. .Колос, 1979. 415 с.

7. Плодовые, ягодные культуры и технология их возделывания. - М., Агропромиздат. 1988. Якушев. В. И.

8. Половицкий И.Я., Гусев П.Г. Почвы Крыма и повышение их плодородия. - Симферополь: Таврия, 1937. - 52 с.

9. Симиренко Л.П. Помология, т. 1.2.3. - Киев, 1961, 1962 .

10. Сорта плодовых культур (группа авторов) - Симферополь: Крымиздат, -1973. - 320с.

11. Верновский Э.А. Плодоводство и виноградарство с основами интенсификации. - Выща школа, 1934. - 466с.

12. Копылов В.И., Ягодные культуры, - Симферополь «Таврида», 1995.-192с,

13. Помология Т 1,2,3 Киев «Урожай» 1997., 1995.

14. Обрезка плодовых деревьев и ягодных кустарников. Кудрявец Р.П., ВО «Агропромиздат», 1996., - Колос, - 224с.

Размещено на Allbest.ru