Роль сумісної дії фунгіцидів та позакореневої обробки добривами в захисті озимої пшениці від грибних захворювань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль сумісної дії фунгіцидів та позакореневої обробки добривами в захисті озимої пшениці від грибних захворювань

Н.В. Сандецька, Т.В. Топчій

В умовах польового досліду вивчали ефективність дії сучасних препаратів разом з добривами проти грибних хвороб на рослинах озимої пшениці. Встановлено, що позакореневе підживлення фосфором, сіркою, амідним азотом одночасно із обробкою фунгіцидами (Альто Супер, Амістар Тріо) сприяло підвищенню захисту рослин озимої пшениці проти хвороб листків та колосу.

Ключові слова: Triticum aestivum L., борошниста роса, септоріоз, фунгіциди, позакореневе підживлення

Озима пшениця є однією з найпоширеніших сільськогосподарських культур у світі, її значення у забезпеченості продовольчим зерном постійно зростає. Однак серед чинників, що обмежують реалізацію потенційної продуктивності сортів озимої пшениці, провідна роль належить хворобам, втрати від яких можуть сягати 15-32 %, а в роки з епіфітотійним розвитком - 50 % і більше [6, 8]. Це насамперед, пов'язано із необґрунтованим спрощенням технологій вирощування, послабленням роботи щодо створення комплексно стійких сортів, недостатніми обсягами застосування пестицидів.

Нині одними з найнебезпечніших грибних хвороб, які спричиняють значні економічні збитки є септоріоз та борошниста роса. Вони можуть зменшити урожайність культури на 30-40 % [2, 7].

Зернові культури в Україні займають площі понад 15 млн га ріллі (50 % в структурі зернових площ), тому навіть мінімальні ураження їх хворобами призводять до великих загальних втрат врожаю. За даними М. М. Ключевича, ступінь ураження озимої пшениці збудниками септоріозу в Північному Лісостепу - від 1,5 до 44,8 % [3].

В Україні септоріоз Septoria tritici Rob. et Desm. ідентифікують повсюдно і практично щороку. Хвороба здатна розвиватися на всіх надземних органах рослин протягом вегетації. Перші симптоми можуть з'являтися на сходах у вигляді бурих смуг, плям або побуріння колеоптиля. Від уражених проростків хвороба поширюється на інші листки, де утворюються бурі плями неправильної форми з жовтуватою облямівкою. З часом вони можуть зливатися, а листок чи його частина - засихають. Підвищення інтенсивності ураження хворобою спричинює також ураження колоскових лусок та насіння. Зерно при цьому може мати зморшкувату поверхню і меншу масу, або ж не відрізнятись від здорового [16, 18].

Не менш шкідливою є також хвороба борошнистої роси Erysiphe graminis DC. f. sp. tritici Em. Marchal, яка здатна уражувати листки, листкові піхви, стебла, а в роки сильного розвитку - колоскові луски та остюки. Втрати врожаю озимої пшениці від борошнистої роси в різних зонах вирощування становлять 15-20 % [12].

За сильного розвитку хвороби зменшується кущистість, передчасно засихають листки і пагони. Затримується колосіння, виникає пустоколосисть і плюсклість зерна. В зерні зменшується вміст сирої клейковини, білка, крохмалю [5]. позакореневий пшениця добрив фунгіцид

Шкодочинність борошнистої роси є найбільшою за поширення її на верхні яруси листків і колоса [14].

Тому, невід'ємною частиною інтегрованого захисту озимої пшениці від хвороб листків та колоса є хімічний метод контролю, який дає змогу в стислі строки одержати високу технічну ефективність.

Не менш важливою умовою є також внесення добрив для забезпечення стабільних врожаїв, та підвищення якості зерна. Порушення балансу між елементами живлення негативно позначається не тільки на рості, розвитку та продуктивності рослин, але і на їх фітосанітарному стані [11, 23].

За оцінкою російських спеціалістів, без застосування добрив на підзолистих ґрунтах нечорноземної зони недобір урожаю становить 6,5-7,5 ц/га [10].

Особливе значення для умов нашої країни має застосування добрив в поліській та північній частині лісостепової зони, де агрохімічні властивості ґрунтів не дають змогу отримувати стійкі високі врожаї.

Відомості щодо позакореневого підживлення рослин азотом разом із фунгіцидами є загальновідомими, а щодо впливу фосфору та сірки за позакореневої обробки на розвиток септоріозу - обмеженими. Внесення лише азоту за умов застосування позакореневих підживлень, або внесення його в надлишковій кількості, може призводити до подовження періоду вегетації рослин. При цьому, в травостої довше підтримуються умови для розвитку хвороб [15]. Однак є повідомлення і про відсутність впливу цієї хвороби на рослини або ж зниження інтенсивності ураження септоріозом за підвищення норм азотного підживлення [19, 20, 21].

У зв'язку з цим дослідження впливу позакореневої обробки рослин озимої пшениці комплексними добривами на рівень ураженості високопродуктивних сортів грибними хворобами є досить актуальними.

Нами було досліджене це питання в дослідах з використанням азоту, позакореневого підживлення фосфором та сіркою разом із фунгіцидами (Альто Супер, Амістар Тріо). А тому метою наших досліджень було з'ясування їх впливу на ураженість рослин озимої пшениці борошнистою росою та септоріозом.

Методика

Вивчення ефективності дії сучасних препаратів разом з добривами на різних за стійкістю сортах озимої пшениці проти грибних хвороб здійснювали в польових умовах впродовж 2010-2012 рр. на дослідному полі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України в смт. Глеваха Київської області. Розміри дослідних ділянок 20 м², повторність досліду 4-5-ти кратна, розміщення ділянок рендомізоване (блоками). Об'єктами досліджень були рослини озимої м'якої пшениці сортів Смуглянка і Переяславка.

Варіанти досліду включали різні фони мінеральних добрив з обробкою та без обробки фунгіцидом: I - контроль (лише водою); II - фунгіцид Альто Cупер з нормою витрати 0,5 л/га; III - N₃₀P₁₀S₂₀ + фунгіцид Альто Супер (0,5 л/га); IV _ фунгіцид Амістар Тріо з нормою витрати 1 л/га; V - N₃₀P₁₀S₂₀ + фунгіцид Амістар Тріо (1 л/га).

Позакоренево азот вносили у вигляді карбаміду, фосфор і калій - монокалійфосфату, сірку - сульфату калію. У контрольному варіанті проводили обробку еквівалентною кількістю води, добрива позакоренево не вносили. Протягом вегетації рослини обприскували фунгіцидами Амістар Тріо 255 ЕС к.е., Альто Супер 330 ЕС к.е., Амістар Екстра 280 SC к.с. у фази кущіння, виходу рослин в трубку та колосіння-цвітіння. Насіння перед посівом оброблювали інсектицидно-фунгіцидним протруйником Селест Топ 312,5 FS т.к.с. - 1,5 л/т. До робочого розчину додавали комплексні добрива на основі монокалійфосфату (2 кг/т насіння). Обприскування рослин проводили з розрахунку норми витрати 300 л робочої рідини на 1 га.

Обстеження посівів озимої пшениці проти комплексу хвороб листків та колоса починали восени і продовжували навесні від початку відновлення вегетації рослин до наливу зерна.

Оцінку ефективності сучасних фунгіцидів проти грибних хвороб на озимій пшениці проводили включали препарати з різними нормами витрат (табл. 1).

ТАБЛИЦЯ 1. Схема досліду з оцінки ефективності фунгіцидів, при обприскуванні посівів озимої пшениці проти грибних хвороб (ІФРГ НАНУ, 2009-2012 рр.)

Варіанти досліду включали препарати з різних класів хімічних сполук: Альто Супер 330 EC, к.е. (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л), Амістар Тріо 255 ЕС к.е. (ципроконазол 30 г/л + пропіконазол 125 г/л + азоксістробіну) та Амістар Екстра 280 SC к.с. (ципроконазол 80 г/л + 200 г/л азоксістробін); контроль - без обробки (насіння у всіх варіантах оброблювали інсектицидно-фунгіцидним протруйником Селест Топ 312,5 FS т.к.с. (тіаметоксам, 265,5 г/л + флудиоксоніл 25 г/л + дифеноконазол 25 г/л).

Першу обробку фунгіцидами застосовували в фазу виходу в трубку, коли на рослинах проявлялись симптоми хвороб борошнистої роси та септоріозу листків. Друге обприскування проводили до фази початку цвітіння; третє - до фази наливу зерна. Облік хвороб проводили через кожні 15 днів.

Польову оцінку на виявлення борошнистої роси проводили в період трубкування - колосіння. На обліковій ділянці відбирали для аналізів по 5 рослин у 20-ти різних місцях поля, рівномірно розміщених на площі посіву.

Ефективність дії нового препарату (E_д, %) визначали за формулою: [9]

Ед=100(Рк?Рд)Р

де, P_к - показник розвитку хвороби в контролі;

P_д - показник розвитку хвороби в дослідному варіанті.

Облік поширення і ступінь ураження хворобами листя і колоса здійснювали за загальноприйнятою шкалою [22].

Норми витрат та строки застосування фунгіцидів визначали виходячи з мети та завдань досліджень відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» [13].

Результати та обговорення

Обґрунтоване застосування добрив - важлива умова оптимізації систем інтегрованого захисту. Відомо, що фосфорно-калійні добрива сприяють опірності рослин, а надлишок азотних - призводить до посилення розвитку хвороб і шкідників [1, 4].

Для забезпечення реалізації потенційних можливостей врожайформуючих процесів сільськогосподарських рослин на різних етапах органогенезу необхідний комплекс захисних заходів, серед яких хімічний метод відіграє досить істотну роль, оскільки характеризується високою господарською й економічною ефективністю.

Як видно з наведених даних (рис. 1, 2), застосування фунгіцидів Альто Супер з нормою витрати 0,5 л/га та Амістар Тріо (1 л/га) забезпечувало низький ступінь ураження рослин борошнистою росою, впродовж усього періоду вегетації. Встановлено, що розвиток борошнистої роси на рослинах сортів озимої пшениці контрольного варіанту був у межах від 46,6 % до 66,3 %.

Найнижчим він був для рослин сорту Переяславка у варіанті із внесенням N₃₀P₁₀S₂₀ + фунгіцид Амістар Тріо, 1 л/га - 1,3 %. У сорту Смуглянка цей показник складав 2,3 %.

Бал стійкості у контролі без позакореневого внесення добрив та обробки фунгіцидом на досліджуваних сортах озимої пшениці становив 3, тоді як у варіантах із позакореневою обробкою N₃₀P₁₀S₂₀ та фунгіцидом Амістар Тріо - 8. Найнижча ефективність дії проти борошнистої роси спостерігалась на варіантах з фунгіцидом Альто Супер (0,5 л/га) - 1,7 % - 6,3 %.

Рис. 1. Вплив позакореневого підживлення озимої пшениці одночасно із фунгіцидами на ушкодження сортів озимої пшениці борошнистою росою (2010-2012 рр.)

Застосування фунгіцидів сприяло також зменшенню проявів симптомів ураження борошнистою росою і на колосі (рис. 2).

Встановлено, що при обприскуванні рослин озимої пшениці сорту Смуглянка фунгіцидом Альто Супер інтенсивність ураження колоса становила 19,6 %, тоді як при додаванні добрив цей показник складав 8,6 %, а отже ефективність застосування цього фунгіциду була вищою на 11 %. Для рослин сорту Переяславка різниця між цими показниками дорівнювала 10,1 %. Використання препарату Амістар Тріо (1 л/га) на рослинах сорту Смуглянка зменшило розвиток борошнистої роси на 16,6 %, а на рослинах сорту Переяславка - на 9,7 %. Найвищу ефективність проти хвороби зафіксовано при застосуванні N₃₀P₁₀S₂₀ + фунгіцид Амістар Тріо (1 л/га), де на сорті Смуглянка інтенсивність ураження колоса становила лише 5,3 %, що на 11,3 % менше, ніж у варіанті із внесенням лише фунгіциду Амістар Тріо, а на сорті Переяславка - 2,2 %, що на 9,7 % менше.

Рис. 2. Вплив позакореневого підживлення озимої пшениці одночасно із фунгіцидами на інтенсивність ураження колоса борошнистою росою (2010-2012 рр.)

Таким чином, ефективність дії фунгіцидів одночасно із добривами сприяла істотному підвищенню захисту рослин озимої пшениці проти борошнистої роси.

Ефективність застосування екзогенної обробки рослин озимої пшениці фунгіцидами. В сучасних умовах вирощування озимої пшениці одним із найбільш ефективних заходів захисту рослин від хвороб є обприскування посівів фунгіцидами. В останні роки на ринку України та інших країн з'явилися високоефективні препарати на основі нових діючих речовин. Для захисту від хвороб листків і колоса, найбільше значення мають речовини із системною дією. Тому, встановлення шляхів підвищення ефективності застосування сучасних пестицидів за обприскування рослин пшениці озимої проти грибних хвороб було одним із завдань досліджень.

У результаті досліджень було встановлено, що при застосуванні фунгіцидів Альто Супер 330 EC, к.е. (0,5 л/га), Амістар Тріо 255 ЕС к.е. (1,0 л/га) та Амістар Екстра 280 SC к.с. (0,5-1 л/га) технічна ефективність виявилася в межах 75,0 - 92,1 % (табл. 2).

ТАБЛИЦЯ 2. Ефективність обприскування фунгіцидами пшениці озимої рослин сорту Смуглянка проти септоріозу листків (Київська обл., дослідне поле ІФРГ НАНУ, 2010-2012 рр., триразова обробка)

Найменш ефективним проти комплексу хвороб виявився препарат Амістар Екстра, за норми витрати (0,5 л/га), ефективність якого була за 3-го обліку лише 65,5 %. Наступний облік прояву хвороб проведено через п'ятнадцять днів. На цей час розвиток септоріозу листків озимої пшениці в контролі становив 15,4 %. Технічна ефективність у варіантах із застосуванням фунгіцидів (Амістар Екстра 280 SC к.с. (0,5 л/га) та Амістар Тріо 255 ЕС к.е. (1,0 л/га) варіювала від 69,4 % - 88,3 %. Ще через 15 днів було здійснено наступний облік. Розвиток септоріозу листків на цей час становив 23,8 %. На варіантах Амістар Тріо 255 ЕС к.е. (1,0 л/га) та Амістар Екстра 280 SC к.с. (1,0 л/га) технічна ефективність становила 80,6-77,3 %, тоді як при застосуванні препарату Амістар Екстра 280 SC к.с. та Альто Супер330 EC, к.е. (0,5 л/га), 65,5 - 73,9 % відповідно.

Розвиток септоріозу колоса в контролі становив у середньому за роки досліджень 5,7 % (табл. 3).

ТАБЛИЦЯ 3. Ефективність обприскування фунгіцидами рослин озимої пшениці сорту Смуглянка проти септоріозу колоса (Київська обл., дослідне поле ІФРГ НАНУ, 2010-2012 рр.)

* Примітка: у всіх варіантах насіння пшениці озимої було оброблене комплексним інсектецидно-фунгіцидним протруйником Селест Топ 312,5 FS т.к.с. (тіаметоксам, 265,5 г/л + флудиоксоніл 25 г/л + дифеноконазол 25 г/л) з нормою 1,5 л/т.

При застосуванні фунгіцидів Альто Супер 330 EC к.е., Амістар Тріо 255 ЕС к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. технічна ефективність була в межах від 66,6 % до 85,9 %. Найбільш ефективним виявився препарат Амістар Екстра 280 SC к.с., який за норми витрати 1,0 л/га забезпечував зменшення розвитку хвороби на рівні 0,8 %. Дещо меншу ефективність забезпечував препарат Альто Супер 330 EC к.е. - 82,4 %. Найменш ефективним проти септоріозу колоса виявився препарат Амістар Екстра 280 SC к.с. з нормою витрати 0,5 л/га, ефективність якого була на 19,3 % меншою порівняно з Амістар Екстра 280 SC к.с., де норма витрати була 1,0 л/га.

Як свідчать одержані дані, всі досліджувані препарати проявили високу технічну ефективність щодо запобігання розвитку борошнистої роси (табл. 4). Проте, найвища ефективність забезпечувалась на варіантах, де застосовували фунгіциди Амістар Тріо 255 ЕС к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. з нормами витрати (1,0 л/га) 90,6-93,0 %, тоді як на варіантах з використанням препаратів Альто Супер 330 EC к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. - 0,5 л/га лише 77,9-80,2 %.

ТАБЛИЦЯ 4. Технічна ефективність фунгіцидів за обприскування пшениці озимої проти борошнистої роси сорту Смуглянка (Київська обл., дослідне поле ІФРГ НАНУ, 2010-2012 рр., триразова обробка)

* Примітка: у всіх варіантах насіння пшениці озимої було оброблене комплексним інсектецидно-фунгіцидним протруйником Селест Топ 312,5 FS т.к.с. (тіаметоксам, 265,5 г/л + флудиоксоніл 25 г/л + дифеноконазол 25 г/л) з нормою 1,5 л/т.

Найбільш ефективним виявився препарат Амістар Тріо 255 ЕС к.е., який за норми витрати (1,0 л/га) під час 2-го обліку забезпечував зменшення розвитку хвороби на рівні 0,2 % та збільшення технічної ефективності до 91,6 %.

Як свідчать одержані дані, майже для рослин всіх варіантів за їх обприскування фунгіцидами спостерігається також збільшення маси 1000 зерен (табл. 5). Так, для досліджуваних варіантів із застосуванням препаратів Амістар Тріо 255 ЕС к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. з нормами витрат (1,0 л/га) вона була вищою порівняно з контролем від 19,6 до 20,5 г, відповідно величина збереженого урожаю становила 2,84 - 3,01 т/га. Найнижча урожайність зерна - 5,74 т/га була у варіанті із застосуванням препарату Альто Супер 330 EC к.е. з нормою витрати 0,5 л/га. Обприскування фунгіцидами позитивно вплинуло не тільки на урожайність зерна, але й на його посівні якості, зокрема на енергію проростання та схожість.

ТАБЛИЦЯ 5. Господарська ефективність застосування фунгіцидів на рослинах озимої пшениці (сорт Смуглянка, Київська обл., дослідне поле ІФРГ НАНУ, 2010-2012 рр.)

Встановлено, що найвища ефективність проти хвороб листків та колоса досягається за триразової обробки озимої пшениці фунгіцидами Амістар Тріо 255 ЕС к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. з нормами витрати (1,0 л/га) в фази виходу в трубку, цвітіння та наливу зерна. Позакореневе внесення монокалійфосфату, сульфату калію одночасно із амідним азотом за сумісного застосування композиції з фунгіцидом Альто Супер посилює його дію проти септоріозу на посівах високопродуктивних сортів озимої пшениці.

Ефективність обприскування фунгіцидами озимої пшениці проти хвороб листків та колоса значно підвищувала урожайність зерна, масу 1000 зерна, кількість зерен в головному колосі. Найбільш ефективним препаратом виявився Амістар Тріо 255 ЕС к.е. з нормою витрати (1,0 л/га), де прибавка урожаю становила 1,79 т/га відносно контролю.

Таким чином, ефективність дії фунгіцидів одночасно із добривами сприяла істотному підвищенню захисту рослин озимої пшениці проти борошнистої роси та септоріозу.

Список літератури

1. Вінничук Т. С. Застосування агротехнічних заходів та способів хімізації при вирощуванні озимої пшениці в північному Лісостепу України / Т. С. Вінничук, Л. М. Кононюк, О. А. Дзядович // Землеробство. - К.: Урожай, 1998. - Вип. 71. - С. 75-78.

2. Дудка Є. Л. Септоріоз озимої пшениці в Степу України / [Є. Л. Дудка, Н. І. Пінчук, М. П. Явдощенко, П. Е. Ліппс, С. А. Міллер] // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2000. ? Вип. 12 - 13. - С. 45-49.

3. Ключевич М. М. Агроекологічні основи системи захисту пшениці від септоріозу в умовах Полісся і Північного Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.11 «Фітопатологія» / М. М. Ключевич. - Київ, 2004. - 22 с.

4. Корнійчук М. С. Шляхи поліпшення фітосанітарного стану посівів озимої пшениці в зоні Лісостепу / М. С Корнійчук, Т. С. Вінничук // Вісник аграрної науки. - 2000. - С. 34-37.

5. Кривченко В. И. Изучение устойчивости злаковых культур к мучнистой росе / В. И. Кривченко // Методические указания. - Л., 1980. - 78 с.

6. Лисенко С. В. Зернове поле / С. В. Лисенко // Захист рослин. - 1996. - № 6. - С. 2-3.

7. Лисенко С. В. Септоріоз листя. Вплив мікроклімату травостою на розвиток хвороби в посівах озимої пшениці / С. В. Лисенко, С. І. Коломієць // Захист рослин. - 1998. - № 3. - 8 с.

8. Лісовий М. П. Особливості захисту / М. П. Лісовий, С. В. Лисенко, М. П. Секун // Прогноз. - 1997. - С. 4-5.

9. Методики випробування і застосування пестицидів / С. О. Трибель, Д. Д. Сігарьова, М. П. Секун [та ін.]; за ред. С. О. Трибель - К.: Світ, 2001. - 448 с.

10. Ненайденко Г. Н. Удобрение, плодородие, урожайность / Г. Н. Ненайденко, И. А. Митин / Проблемы и перспектиы развития с.-х. науки и АПК в современных условиях. - Иваново, 2003. - С. 6-20.

11. Новожилов К. В. Некоторые направления экологизации защиты растений / К. В. Новожилов // Защита и карантин растений. - 2003. - № 8. - С. 14-17.

12. Новохатка В. Г. Создание исходного материала для селекции озимої пшеницы, устойчивого к мучнистой росе / В. Г. Новохатка // Сб. н. тр. МИП. - 1983. - С. 116-126.

13. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні / В. Л. Петрунек, Г. О. Лагуточкіна, Д. В. Іванов [та ін.]. - К.: Юнівест Маркетинг, 2003. - С. 73-93.

14. Пересипкин В. Ф. Атлас хвороб польових культур / В. Ф. Пересипкин. - К.: Урожай, 1976. - 102 с.

15. Ретьман С. В. Захист озимини восени / С. В. Ретьман, О. В. Джам, В. А. Глим'язний // Захист рослин. - 2001. - № 10. - С.4-5.

16. Ретьман С. В. Плямистості озимої пшениці / С. В. Ретьман. - К.: Колобіг. - 2010. - 232 с.

17. Септоріоз озимої пшениці в Степу України / Є. Л. Дудка, Н. І. Пінчук, М. П. Явдощенко [та ін.] // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2000. ? Вип. 12 - 13. - С. 45-49.

18. Трибель С. О. Методологія оцінювання стійкості сортів пшениці проти шкідників і збудників хвороб / [С. О. Трибель, М. В. Гетьман, О. О. Стригун та ін.]; за ред. С. О Трибеля. ? К.: Колобіг, 2010. ? 392 с.

19. Buschbell T. The effects of different nitrogen regimes on the epidemiological development of pathogens on winter wheat and their control / T. Buschbell, G. M. Hoffmann // Z. PflKrankh. Pflchutz. - 1992. - Vol. 99. - 381-403.

20. Krupinsky J. M. Leaf spot diseases of wheat in a conservation tillage study / J. M. Krupinsky, A. D. Halvorson, A. L. Black // In: Helminthosporium Blights of Wheat: Spot Blotch and Tan Spot. Duveiller, E., Dubin, H. J., Reeves, J. and McNab, A. [eds.] - Mexico: CIMMYT, 1998. - P. 322-326.

21. Krupinsky J. M. Nitrogen and Tillage Effects on Wheat Leaf Spot Diseases in the Northern Great Plains / J. M. Krupinsky, A. D. Halvorson, D. L. Tanaka, S. D. Merrill // Agron J. - 2007. - Vol. 99. - P. 562-569.

22. Saari E. E. Plant Disease Report / E. E. Saari, J. M. Prescott. - 1975. - Vol. 59. - 377 p.

23. Widespread occurrence of toxigenic Alternarias in cereals and oilseeds / K. S. Bilgrami, K. K. Sinha, A. A. Ansari, K. Rahman // Indian Phytopathology. - 1995. - Vol. 48, № 2. - Р. 150-153.

Размещено на Allbest.ru