Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

06.01.09 - рослинництво

УДК 631. 53. 04: 633. 15 (477.4)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

ЧУБКО ОЛЕКСАНДР

ПЕТРОВИЧ

Київ -2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, Каленська Світлана Михайлівна, Національний аграрний університет, директор НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, Гармашов Володимир Вікторович, Інженерно-технічний інститут „Біотехніка” УААН, завідувач відділу біологізації технологій кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Свидинюк Іван Миколайович, Національний науковий центр „Інститут землеробства УААН”, завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи

Провідна установа - Інститут зернового господарства УААН,

м. ДніпропетровськЗахист відбудеться “14” червня 2006 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “13” травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Рожко В.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стабілізація виробництва продовольчого і кормового зерна і, в першу чергу, зерна озимої пшениці - завдання, над яким працювали і працюють велика кількість наукових установ. Завдяки роботам вітчизняних вчених В.Ф. Сайко, І.В. Яшовського, В.Н. Ремесло, Н.А. Ільченко, В.В. Лихочвора та багатьох інших, досягнуті значні успіхи у вирішенні ряду технологічних та селекційних проблем. Створення нових сортів з високим потенціалом продуктивності і екологічної стійкості - один з найефективніших шляхів вирішення цього завдання.

При цьому все зростаючі техногенні затрати на оптимізацію умов середовища можуть окуповуватися лише в тому випадку, якщо висока потенційна продуктивність сортів і агрофітоценозів в достатній мірі захищена їх екологічною стійкістю до факторів зовнішнього середовища, які не регулюються. Забезпечення цього сполучення є не лише важливим, але й найбільш складним завданням в селекції і агротехніці. Глобальні зміни клімату планети вцілому і зміна погодних умов зокрема потребують фундаментального вивчення механізмів формування продуктивності озимої пшениці в онтогенезі і їх регулювання за рахунок елементів технології вирощування.

Оптимізація агротехнічних заходів вирощування сортів нового екобіотипу з метою підвищення продуктивності агрофітоценозів та стабілізації виробництва зерна у різні за метеорологічними умовами роки є досить актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною досліджень кафедри рослинництва та кормовиробництва Національного аграрного університету, що виконуються за державною програмою „Наукове обґрунтування та розробка адаптивних технологій вирощування зернових культур в Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0102U006959).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було встановлення в умовах Лісостепу України особливостей росту і розвитку, продуктивності та якості зерна сортів нового екобіотипу озимої пшениці залежно від строку сівби та системи удобрення. Дослідженнями передбачалось обґрунтувати і розробити елементи адаптивних технологій вирощування сортів озимої пшениці з урахуванням їх господарської, економічної та енергетичної ефективності.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:

- встановити оптимальні строки сівби, що забезпечують реалізацію біологічного потенціалу сортів і оптимальний розвиток як в осінній період вегетації, так і в цілому за вегетацію, в зв'язку зі змінами погодних умов;

- науково обґрунтувати системи удобрення сортів нового екобіотипу озимої пшениці;

- встановити особливості росту і розвитку нових сортів озимої пшениці, тривалість міжфазних періодів росту залежно від строку сівби, системи удобрення, погодних факторів і їх взаємодії;

- виявити вплив елементів технології вирощування на ураженість сортів хворобами та шкідниками;

- визначити рівні продуктивності та показники якості зерна сортів озимої пшениці залежно від строку сівби та системи удобрення;

- визначити економічну та енергетичну ефективність технологій вирощування сортів озимої пшениці.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності сортів озимої пшениці залежно від строку сівби і системи удобрення та особливості їх взаємодії у грунтово-кліматичних умовах зони.

Предмет дослідження - сорти озимої пшениці: Мирхад, Мирич, Крижинка, Поліська 90; строк сівби, система удобрення; продуктивність, якість зерна, економічна та енергетична ефективність вирощування.

Методи досліджень. В процесі виконання роботи застосовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень:

- польовий метод - вивчення взаємозв'язку об'єкта з біотичними та абіотичними факторами в конкретних умовах досліджуваної зони;

- лабораторні методи: морфофізіологічний - визначення біометричних параметрів рослини; хімічний - визначення хімічного складу насіння; біохімічний - визначення вмісту хлорофілу; фізичний - визначення показників фізичної якості насіння;

- статистичні методи: дисперсійний; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів. У Лісостепу України проведено комплексні дослідження щодо вивчення взаємовпливу строку сівби сортів озимої пшениці нового екологічного біотипу: Мирич, Крижинка, Мирхад, Поліська 90, системи удобрення та погодних умов на врожайність та якість зерна.

Вперше для зони встановлено закономірності росту і розвитку нових сортів озимої пшениці, запропоновано теоретичне і практичне обґрунтування процесу формування врожайності озимої пшениці залежно від умов і технологій вирощування. Встановлено кореляційні залежності між основними погодними факторами і урожайністю, а також між елементами технології та продуктивністю рослин. Дано економічну і енергетичну оцінку строку сівби та системі удобрення.

Практичне значення одержаних результатів. Сорти озимої пшениці, що вивчалися, є новими екологічними біотипами, які мають значний потенціал продуктивності і вирощування їх за рекомендованими технологіями забезпечує отримання 7-8 т/га високоякісного зерна озимої пшениці.

Проведені комплексні дослідження по встановленню особливостей росту, розвитку та формування продуктивності сортів озимої пшениці залежно від строку сівби та системи удобрення і виробнича перевірка розроблених технологій дали підстави розробити рекомендації по вирощуванню в умовах Лісостепу України нових сортів озимої пшениці - Мирхад, Мирич та Крижинка. Рекомендовано висівати сорти 15-25 вересня. Для отримання високоякісного зерна система удобрення повинна передбачати внесення: Р90К90 (основне удобрення) +N45ІІ+N45ІV+N30VІІІ (підживлення). Удосконалені елементи технології вирощування озимої пшениці сприяють оптимізації умов формування високого врожаю зерна та дозволяють найбільш повно реалізувати їх генетичний потенціал.

Виробничу перевірку і практичне впровадження результатів досліджень здійснено в Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету Васильківського району Київської області і СТОВ „Деренківець” Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Розроблені елементи технології вирощування забезпечили отримання 1500-1700 грн/га умовно чистого прибутку.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні аналітичного огляду літературних даних з проблем технології вирощування сортів озимої пшениці, безпосередній участі в організації та проведенні польових, лабораторних і виробничих досліджень, узагальненні результатів, їх систематизації та підготовці до друку. За власними висновками розроблено рекомендації виробництву, підготовлено та видано наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації були апробовані на науково-практичній конференції “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології” (Інститут землеробства УААН, Чабани, 2003р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан земельних угідь та поліпшення їх використання” (Інститут землеробства УААН, Чабани, 2005р.), на науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка П.А. Власюка і 150-річчю від дня народження професора Л.П. Симиренка (м. Умань, 2005 р.), на наукових конференціях агрономічного факультету Національного аграрного університету (2002, 2003, 2004, 2005рр.). Узагальнені результати досліджень, основні висновки та практичні рекомендації розглянуто на засіданні кафедри рослинництва та кормовиробництва НАУ (протокол № 3 від 29.09.2005 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 статті у фахових виданнях та 2 тези доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 183 сторінках машинописного тексту, до її складу входять 30 таблиць і 10 рисунків. Робота складається з вступу, 6 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, додатків. Список використаної літератури складає 284 джерела, з яких 35 викладено латиною.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗА РАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

На підставі вивчення літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів проаналізовано сучасні положення відносно особливостей формування продуктивності озимої пшениці за різного сортового складу і елементів технології вирощування. Розглянуто висновки різних авторів щодо протиріч при вирішенні проблеми підвищення врожайності та якості зерна озимої пшениці залежно від строку сівби та системи удобрення, висунуто робочі гіпотези, визначено мету і завдання досліджень.

УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 2001-2004 рр. в стаціонарному польовому досліді в Агрономічній дослідній станції, яка розміщена в
с. Пшеничному Васильківського району Київської області та наукових лабораторіях кафедри рослинництва Національного аграрного університету. Досліди закладались в стаціонарній польовій зерно-буряковій сівозміні.

Грунт дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний, крупнопилувато-середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,37-4,68%, рН - 6,8-7,3; ємність вбирання - 30,7-32,5 мг екв/100 г ґрунту. Щільність ґрунту - 1,16-1,25 г/см3, вологість стійкого в'янення - 10,8%. Глибина залягання ґрунтових вод 2-4 м. Вміст легкогідролізованого азоту становить 10,6-11,4 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору - 4,5-5,5 і обмінного калію - 9,1-11,4 мг/100 г ґрунту.

Клімат району помірно теплий та вологий. Згідно з багаторічними даними середньорічна температура повітря становить 7,5єС. Коливання середньої температури по місяцях від -6,9°С в січні до +19,6°С в липні. Тривалість періоду з температурою вище +5°С складає 210-215 днів, з температурою вище +10°С - 155-180 днів. За рік випадає 560 мм опадів.

Погодні умови за роки досліджень досить суттєво різнилися, що дозволило ідентифікувати особливості розвитку і формування продуктивності сортів озимої пшениці.

За предмет досліджень визначено районовані сорти озимої пшениці Мирхад, Мирич, Крижинка і Поліська 90 (стандарт).

Трифакторний польовий дослід проводився за схемою:

Фактор А. Сорти озимої пшениці:

1) Поліська 90 (стандарт); 2) Мирхад; 3) Мирич; 4) Крижинка.

Фактор Б. Строк сівби:

1. 25 серпня;

2. 5 вересня;

3. 15 вересня;

4. 25 вересня;

5. 5 жовтня;

6. 15 жовтня.

Фактор В. Система удобрення:

1. Р90К90 + без підживлення (контроль);

2. Р90К90 +N30 на другому етапі органогенезу;

3. Р90К90 +N30 на другому + N30 на четвертому етапах органогенезу;

4. Р90К90 +N30 на другому + N30 на четвертому +N30 на восьмому етапах органогенезу;

5. Р90К90 +N45 на другому + N45 на четвертому +N30 на восьмому етапах органогенезу.

Фосфорні і калійні добрива вносились з осені під основний обробіток ґрунту, азотні - у підживлення на різних етапах органогенезу відповідно до схеми досліду. Система захисту посівів передбачала оброблення насіння перед сівбою Вітаваксом 200 ФФ (2,5-3 л/т), оброблення посівів для захисту від хвороб фунгіцидом Імпакт 25% к.с. (0,5 л/га) та для захисту від бур'янів - гербіцидом Гранстар 75% в.г. (20-25 г/га). Норма висіву - 5 млн. схожих насінин на 1 га. Попередник - горох. Обробіток грунту рекомендований для зони вирощування. Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням комбайном „Сампо 130”.

Дослід закладався за методом розщеплених ділянок. У блоках першого порядку розміщувались сорти озимої пшениці; другого порядку - строки сівби і третього - система удобрення. Ділянки першого порядку розміщувались систематично окремими блоками; другого і третього порядків - систематично блоками у дві смуги. Повторність досліду - чотириразова. Посівна площа ділянок ІІІ порядку - 50 м2, облікова - 20 м2.

Для виконання програми досліджень використовували загальноприйняті методики (Б.А. Доспєхов, 1985; та ін.) У польових і вегетаційних дослідах проводили фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, визначали приріст сирої і абсолютно сухої маси рослин, урожайність і структуру згідно з „Методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2001р.), та методик В.Ф. Мойсейченка (1994р.). Площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу обчислювали за методикою А.А. Ничипоровича та ін. (1961р.). Вміст цукрів в рослинах - за методом Бертрана. Визначення польової схожості насіння, перезимівлі, виживання рослин протягом вегетації - шляхом підрахунку рослин на фіксованих ділянках у двох несуміжних повтореннях. Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом. Облік урожаю - методом суцільного обмолоту кожної ділянки з наступним перерахунком на 100%-ну чистоту та 14%-ну вологість. Статистичну обробку результатів досліджень проводили дисперсійним та кореляційно-регресійним методами із використанням комп'ютерних програм. Енергетичну оцінку - за методикою О.К. Медведовського та П.І. Іваненка.

Економічну ефективність елементів технології вирощування розраховували за технологічними картами вирощування культур та „Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями” (1999).

ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ ЗИМОСТІЙКОСТІ ТА ВИЖИВАННЯ РОСЛИН ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті залежно від строку сівби озимої пшениці. Вологість ґрунту при задовільному і доброму забезпеченні тепловим ресурсом, відіграє основну роль при проростанні насіння. Вибір строку сівби, як правило, регламентується саме цим фактором. Умови пункту досліджень складались таким чином, що вологість орного шару лише в двох випадках була нижчою за необхідну: при сівбі 5 вересня 2001р. - 18 мм та 25 серпня 2002 р. - 19 мм. Дефіцит вологи в шарі ґрунту 0-10 см на рівні 6-9 мм спостерігався частіше: у 2001 році за проведення сівби озимої пшениці у ранні строки сівби (25 серпня та 5 вересня), а також у 2002 році - за першого та 4-5 строків (25 серпня, 25 вересня, 5 жовтня).

Вплив погодних умов та строку сівби на тривалість міжфазних періодів та розвиток рослин озимої пшениці в осінній період вегетації. Тривалість періоду сівба-сходи залежала від строку сівби. В польових умовах за доброї забезпеченості вологою тривалість періоду від сівби до повних сходів знаходилась у прямій залежності від суми позитивних температур повітря і складала 7-10 днів за сівби з 25.08 по 25.09; 11-16 днів за сівби 5 та 15.10

Більш диференційованим за тривалістю і датами настання фази кущення восени був період від появи сходів до фази кущення. За сівби 25.08 фаза кущення у всіх досліджуваних сортів була відмічена з 22 по 25.09 і рослини на момент припинення осінньої вегетації знаходились на початку ІІІ етапу органогенезу, довжина конусу наростання - 0,6 мм, почалася диференціація конусу.

За сівби 5.09 фаза кущення відмічена 4-7.10, рослини на момент припинення осінньої вегетації знаходились в кінці другого етапу органогенезу і мали довжину конусу наростання 0,4-0,5 мм, часткова диференціація якого була відмічена лише в нижній частині. За сівби 15.09 повна фаза кущення відмічена 15-18.10 в розрізі років, рослини знаходились на другому етапі органогенезу, довжина конусу наростання - 0,4 мм.

За сівби 25.09 кущення було відмічено 31.10-03.11, рослини були на переході від першого до другого етапу органогенезу, при довжині конусу до 0,2 мм, диференціація якого не відмічена. При більш пізніх строках сівби у фазу кущення рослини не вступали, знаходились на першому етапі органогенезу і диференціація конусу наростання не починалась. Загальна тривалість періоду від початку появи сходів до повної фази кущення склала, залежно від строку сівби, 20-30 днів.

Польова схожість насіння. Розтягнутий період від сівби до появи сходів, особливо за ранніх і пізніх строків сівби негативно впливав на показники польової схожості насіння. Найвища польова схожість (87,7%) озимої пшениці сорту Мирхад була за сівби 15 вересня. Незначно зменшувалась вона і у інших сортів: Мирич, Крижинка та Поліська 90 і становила відповідно 83,2; 82,7 та 80,3%. Зміщення строків як в сторону більш ранніх, так і пізніх призводило до зниження польової схожості на 6-7%.

Ушкодження рослин озимої пшениці різних строків сівби шкідниками і ураження хворобами в осінній період. За сівби 25 серпня 27,2-31,9% рослин сортів озимої пшениці ще восени були ушкоджені шкідниками, тоді як рослини вересневих строків сівби (5, 15 та 25 вересня) майже не ушкоджувалися шкідниками. Ушкодження сортів у ці строки відповідно становило 12,3-17,6; 7,5-8,7 та 2,2-4,9%. Посіви пізніх строків сівби (5 та 15 жовтня) не ушкоджувались взагалі.

Аналогічна закономірність спостерігалась і в ураженні рослин борошнистою росою. Посіви ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня) були суттєво уражені хворобою, тоді як посіви середніх (15 та 25 вересня) і пізніх (5 та 15 жовтня) строків сівби в осінній період майже не уражувались.

Накопичення цукрів у рослинах озимої пшениці за різних строку сівби та сортів. Вміст вуглеводів (сума цукрів) на момент припинення осінньої вегетації в рослинах сортів озимої пшениці (Мирхад, Мирич, Крижинка, Поліська 90) при сівбі у ранні строки (25 серпня та 5 вересня) був дещо меншим - 15,8-16,9 та 16,5-17,0% порівняно з вмістом їх при сівбі у середні (15 та 25 вересня) - 18,8-19,1 та 18,3-18,7. В рослинах пізніх строків сівби (5 та 15 жовтня) вміст цукрів - 17,4-17,9 та 16,6-17,2% був також дещо нижчим порівняно з сівбою 15-25 вересня. Це свідчить про те, що рослини озимої пшениці, висіяної 25 серпня та 5 вересня, більш активно використовували вуглеводи у період інтенсивного їх росту, тоді як при пізніх строках сівби не відбувалось повноцінного синтезу. За зиму кількість вуглеводів значно зменшувалась, що обумовлено витратою їх на процеси дихання. Вміст вуглеводів в рослинах озимої пшениці за період зимівлі у варіантах ранніх строків сівби знизився майже вдвічі до 7,7-8,8%; середніх строків сівби - до 11,6-12,2 та 11,2-11,9% і пізніх - до 9,4-10,0 та 8,0-9,4% в розрізі сортів.

Зимостійкість рослин озимої пшениці за різних строків сівби. Погодні умови в осінньо-зимовий період 2001/2002 року були сприятливими для розвитку та перезимівлі рослин озимої пшениці. Зимостійкість озимої пшениці в меншій мірі залежала від біологічних особливостей сорту і в більшій мірі - від строку сівби та погодних умов.

Рослини озимої пшениці ранніх (25 серпня та 5 вересня) і пізніх (5 та 15 жовтня) строків сівби мали значно нижчу зимостійкість порівняно із середніми строками сівби (15 та 25 вересня). За сівби 25 серпня після зимівлі збереглося лише 50,9-60,7% рослин, 5 вересня - 56,7-65,1%, тоді як при сівбі 15 і 25 вересня - відповідно 72,5-84,2; 70,4-79,5%, 5 та 15 жовтня - 50,1-60,5 та 48,1-56,3% в розрізі сортів.

Агрометеорологічні умови 2002/2003 року для розвитку рослин озимої пшениці склалися вкрай негативними. Погодні умови жовтня і листопада не сприяли формуванню нормальної зимостійкості рослин. Посіви ранніх та пізніх строків сівби мали низький рівень перезимівлі, в зв'язку з чим більшість з них були вибракувані. Найкраще перезимували рослини озимої пшениці, висіяні 15 вересня. Незважаючи на те, що рослини озимої пшениці цього строку сівби були також частково зрідженими, в подальшому вони пройшли повний цикл розвитку в онтогенезі.

Таблиця 1 Зимостійкість сортів озимої пшениці залежно від строку сівби, %.

Сорт	Строки сівби
	25.08	5.09	15.09	25.09	5.10	15.10
2001/2002 рік
Мирич	57,3	64,3	81,0	75,8	58,7	54,2
Мирхад	60,7	65,1	84,2	79,5	60,5	56,3
Крижинка	54,2	61,5	78,2	75,3	54,3	53,4
Поліська 90	50,9	56,7	72,5	70,4	50,1	48,1
НІР05	2,1	2,4	3,8	3,5	3,0	2,4
2002/2003 рік
Мирич	8,1	14,5	28,4	11,3	6,1	4,0
Мирхад	11,3	20,1	30,4	15,6	7,3	5,1
Крижинка	8,3	12,1	24,6	9,1	5,4	3,0
Поліська 90	6,1	9,3	19,1	5,3	4,7	2,1
НІР05	0,9	1,7	1,9	1,8	1,8	1,6
2003/2004 рік
Мирич	74,7	80,6	86,6	82,3	76,4	72,6
Мирхад	76,8	82,1	90,1	84,6	78,6	74,5
Крижинка	73,1	79,3	86,1	80,4	75,6	72,4
Поліська 90	71,2	76,5	80,9	77,8	74,7	70,6
НІР05	3,6

Погодні умови 2003/2004 року в осінньо-зимовий період були сприятливими для розвитку та перезимівлі рослин озимої пшениці. В цей період відмічені найвищі показники зимостійкості за всі роки досліджень: рослини сортів озимої пшениці, посіяні в ранні строки сівби (25.08 та 05.09), мали зимостійкість в межах 71,2-76,8 і 76,5-82,1%; при сівбі 15 та 25 вересня - 80,9-90,1 та 77,8-84,63%, в пізні строки (5 та 15 жовтня) - 74,7-78,6% та 70,6-74,5%.

Виживання рослин озимої пшениці в весняно-літній період вегетації. Швидкість, розміри та інтенсивність відмирання рослин у весняно-літній період залежала значною мірою від стану перезимівлі посівів. Велике значення у виживанні рослин мав стан їх розвитку в осінній період вегетації. Показник виживання рослин у весняно-літній період 2002/2003 року у варіанті з сівбою 15 вересня склав 74,3-77,5% в розрізі сортів в цілому за весь вегетаційний період цей показник був найнижчим з усіх років досліджень і склав лише 14,4-23,6%. У варіантах з іншими строками сівби як при ранніх, так і пізніх, у цьому році показник виживання рослин в зимовий і весняний періоди був дуже низьким, в результаті чого посіви були вибракувані. Виживання рослин у весняно-літній період вегетації 2001/2002 і 2003/2004 років було досить стабільним як по сортах, так і по строках сівби від 25 серпня до 25 вересня. При сівбі в більш пізні строки спостерігалась більша редукція рослин.

РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Вплив строку сівби на динаміку кущистості рослин озимої пшениці. Кущення є динамічно змінним параметром, який залежить як від біологічних особливостей сорту, так і від умов вирощування. Рослини ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня), що добре розкущились восени, менше кущаться навесні. У рослин озимої пшениці середніх строків сівби (15 та 25 вересня) весною інтенсивно продовжується кущення і їх загальна кущистість восени нижча, ніж у посівів ранніх строків сівби, у посівів пізніх строків сівби (5 та 15 жовтня) - кущення повністю відбувається лише весною і коефіцієнт кущення є значно нижчим.

Формування вегетативної маси посівами озимої пшениці. Вегетативна маса рослин посівів сортів озимої пшениці поступово зростала до фази цвітіння і в подальшому спостерігався її спад. Закономірності зміни біомаси рослин озимої пшениці в роки досліджень були однаковими, не зважаючи на те, що умови перезимівлі у 2002/2003 вегетаційному році забезпечили дещо іншу щільність і біомасу рослин.

Накопичення сухої біомаси. Інтенсивне накопичення сухої речовини починалося у фазу виходу в трубку і закінчувалося у фазу воскової стиглості, після чого приріст сухої маси був не істотним.

Сорт Мирхад, як більш високорослий, нако- пичував більше сухої речовини як на ранніх, так і пізніх фазах розвитку. Так, на час припинення вегетації у сортів Мирич, Крижинка та Поліська 90, залежно від строку сівби та року досліджень, утворювалось 0,04-1,58 т/га, 0,03-1,53 та 0,03-1,47 т/га сухої біомаси відповідно, у сорту Мирхад - в межах 0,04-1,64 т/га. Вже у фазі весняного кущення, залежно від строку сівби, посіви сортів Мирич, Крижинка та Поліська 90 накопичували 0,19-1,42; 0,17-1,27 та 0,14-1,08 т/га сухої речовини, сорту Мирхад - 0,21-1,52 т/га. У фазу повної стиглості різниця в накопиченні сухої речовини була більшою. Так у сорту Мирхад збір сухої речовини становив - 11,95-16,68 т/га, сортів Мирич, Крижинка та Поліська 90 - 11,09-15,66; 10,80-15,34 та 10,06-13,98 т/га відповідно.

Висота рослин озимої пшениці залежно від строку сівби. Висота рослин озимої пшениці залежить, в першу чергу, від біологічних особливостей сорту, строку сівби та системи удобрення. Висота рослин різних сортів пшениці змінювалась за роками досліджень від 93,4 до 125,6 см і найвищою була у сорту Мирхад. Дещо нижчою вона була у сорту Мирич (113,9 см). Найбільш низькорослими були сорти Крижинка та Поліська 90, їх висота не перевищувала 114,3-122,1 см. Рослини озимої пшениці ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня) були вищими і перед збиранням. Найнижчі рослини були у варіантах за строків сівби 5 та 15 жовтня - 111,1 см.

Фотосинтетична діяльність сортів озимої пшениці та її продуктивність залежно від строку сівби. Формування врожаю зерна є результатом фотосинтетичної діяльності рослин. Одним з найбільш динамічних показників фотосинтетичної діяльності посівів є листкова поверхня. В наших дослідженнях на початку вегетації вона зростала повільно, досягала свого максимуму в період колосіння-цвітіння, після чого зменшувалася. сівба удобрення пшениця шкідник

У фазу кущення індекс листкової поверхні від ранніх строків сівби до пізніх зменшувався і становив у сорту Поліська 90 - 1,11-0,54; Крижинка - 1,16-0,59; Мирич - 1,21-0,45 та Мирхад - 1,25-0,51. У фазу виходу в трубку цей показник був вищим і становив відповідно 3,99; 3,91; 3,90; 3,81. Ранні та пізні строки сівби мали меншу площу листкової поверхні на 1 м2. Збереження рослинами високої площі асимілюючої поверхні листків у фазу колосіння та пізніше має велике значення для формування врожайності. Найвищим індекс листкової поверхні був у всіх сортів в середні строки сівби (15 та 25 вересня) - 5,24-5,73 м2/м2 і меншим у ранні (25 серпня та 5 вересня) - 4,67-5,12 та пізні (5 та 15 жовтня) - 4,11-4,73 м2/м2 залежно від сорту.

Залежно від строку сівби змінювався фотосинтетичний потенціал. Якщо ФП за вегетацію у сортів Мирхад та Мирич за ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня) становив 3,02-3,31 та 2,91-3,13 млн м2 *днів/га, у Крижинки та Поліської 90 - 2,81-3,02 та 2,71-2,89 млн м2 *днів/га відповідно, то у середніх строків сівби (5 та 15 вересня) цей показник зростав у сортів Мирхад та Мирич до 3,12-3,43 та 2,95-3,21 млн м2 *днів/га, а у сортів Крижинка і Поліська 90 до 2,87-3,15 і 2,71-3,02 млн м2 *днів/га (на 0,06-0,13 і 0,16-0,26 млн м2*днів/га). Врожайнішими були посіви що мали вищий фотосинтетичний потенціал.

Посіви середніх строків сівби (15 та 25 вересня) сорту Мирхад характеризувались більшою чистою продуктивністю фотосинтезу в кінці вегетації. Показник ЧПФ ранніх строку сівби змінюється залежно від системи удобрення в межах 1,03-2,11 г/м2 за добу в розрізі сортів. Тоді як за пізніх строків сівби (5 та 15 жовтня) цей показник був вищим порівняно з ранніми строками сівби і становив у сортів Мирхад та Мирич 1,13-2,36 та 1,04-2,23 г/м2 за добу, у сортів Крижинка та Поліська 90 ЧПФ була на рівні 1,05-2,19 та 0,97-2,12 г/м2 за добу залежно від системи удобрення. Система удобрення сприяла збільшенню ефективності функціонування асиміляційної поверхні в період колосіння - молочна стиглість.

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКУ СІВБИ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ.

Структура врожаю сортів озимої пшениці залежно від елементів технології вирощування. Одним із важливих показників структури врожаю є густота продуктивного стеблестою. Найвища густота стебел була за сівби 15 та 25 вересня (середні строки сівби). При сівбі 25 серпня та 5 вересня вона зменшувалась і найнижчою була за сівби 5 та 15 жовтня. Зниження густоти продуктивного стеблестою за пізніх строків сівби пояснюється меншою кількістю рослин навесні, при ранніх - випаданням рослин та відмиранням пагонів, пошкоджених восени.

Система удобрення впливала на густоту продуктивного стеблостою. Найнижчою вона була при внесенні Р90К90. Змінилась густота продуктивного стеблестою, за першого внесення азоту на IІ етапі органогенезу (Р90К90 + N30ІІ), приріст відбувся внаслідок достатнього забезпечення азотом для виживання більшого числа стебел, що сприяло інтенсифікації весняного кущення. Внесення азоту у дозі 30 кг д.р. на ІІ та ІV етапах органогенезу забезпечило значне зростання густоти продуктивного стеблостою. Найбільша густота продуктивного стеблестою у варіантах, де азот був внесений на ІІ, ІV та VІІІ етапах органогенезу (Р90К90 + N45ІІ+N45ІV+N30VІІІ). Високою густота продуктивного стеблостою була також у варіанті, де N30 вносили на ІІ, ІV і VІІІ етапах органогенезу. У всіх сортів, висіяних 15 вересня вона знаходилась в межах 533-640 шт/м2.

Для формування оптимальної густоти продуктивних стебел важливо реалізувати здатність озимої пшениці до кущення. Коефіцієнт продуктивного кущення залежить від строку сівби та системи удобрення.

За ранніх строків сівби (25 серпня та 05 вересня) коефіцієнт продуктивного кущення був найвищим, меншим - за пізніх строків сівби і найменшим - за сівби усіх сортів 15 та 25 вересня.

Система удобрення мала також вплив на коефіцієнт продуктивного кущення. У сортів озимої пшениці Мирич та Мирхад залежно від року досліджень коефіцієнт продуктивного кущення був на контролі (Р90К90) 1,60-1,67 та 1,66-1,68 та залежно від системи удобрення цей показник змінювався до 1,81-2,09 та 1,83-2,08 відповідно. У сортів Крижинка та Поліська 90 він знаходився в межах від 1,51-1,64 до 1,79-2,06 та від 1,53-1,65 до 1,81-1,93 залежно від року проведення досліджень.

Вплив строку сівби та системи удобрення на урожайність сортів озимої пшениці. Значна варіабельність урожайності озимої пшениці за роками зумовлена погодними умовами вегетаційних періодів у роки досліджень. Найвищою врожайність надземної маси і загальна продуктивність рослин були у порівняно сприятливі вегетаційні періоди 2001/2002 та 2003/2004 років, коли рослини сформували більшу асиміляційну поверхню, найменшою - у несприятливий вегетаційний період 2002/2003 року.

У 2001/2002 році найбільшу урожайність зерна озимої пшениці формували сорти за сівби 15 та 25 вересня. Урожайність зерна сорту озимої пшениці Мирхад за цих строків сівби у варіанті з удобренням Р90К90 + N45ІІ + N45ІV+ N30VІІІ становила 5,49-5,31 т/га, що на 0,88-0,84 т/га більше, ніж на контролі Р90К90 (без внесення азоту). У варіанті ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня) урожайність зерна становила 4,51-5,12 т/га, що на 0,98-0,27 т/га менше порівняно з третім (15 вересня) та на 0,80-0,19 т/га менше порівняно з четвертим (25 вересня) строком сівби.

За пізніх строків сівби урожайність знизилася на 0,49-1,02 та 0,31-0,84 т/га відповідно. Із збільшенням загальної дози азоту за всіх строків сівби урожайність озимої пшениці зростала. Так, різниця між варіантами удобрення за ранніх строків сівби становила 1,21-1,12 ц/га, за середніх - 1,88-1,64 т/га і за пізніх - 1,16-0,93 т/га. Така ж залежність спостерігається і у варіантах з іншими сортами (Мирич, Крижинка та Поліська 90), де збільшення загальної дози азотних добрив сприяло підвищенню урожайності.

У 2002/2003 році найвищу врожайність зерна формував сорт озимої пшениці Мирхад, висіяний 15 вересня з системою удобрення Р90К90 + N45ІІ + N45ІV+ N30VІІІ - 3,66 т/га, що на 1,6 т/га більше ніж у контрольному варіанті (Р90К90).

НІР05 для фактору: „сорт” 0,3

„строк сівби”, 0,2

„система удобрення” 0,3

Так як і в попередньому році найменшу урожайність зерна (2,48 т/га) формував сорт Поліська 90. Це пояснюється як біологічними властивостями сорту, так і меншою зимостійкістю, яка впливала на кількість рослин на площі і відповідно на густоту продуктивного стеблестою.

У 2003/2004 році найвищу урожайність формували рослини, висіяні 15 та 25 вересня. Так, сорти озимої пшениці Мирхад та Мирич за цих строків сівби характеризувались, залежно від системи азотного удобрення, таким рівнем урожайності: 5,22-7,85 т/га у сорту Мирхад та 5,01-7,81 у сорту Мирич. У інших сортів (Крижинка та Поліська 90) він знаходився у межах 4,81-8,03 та 4,93-7,39 т/га відповідно. Як за сівби у ранні, так і у пізні строки урожайність сортів озимої пшениці зменшувалась. Для прикладу, у сорту Мирхад на фоні системи удобрення Р90К90 + N45ІІ N45ІV+N30VІІІ, висіяного 25 серпня та 5 вересня - урожайність була 6,55 та 7,13 т/га, що на 1,30 та 0,72 т/га менше порівняно із третім строком сівби (15 вересня). У пізні строки сівби (5 та 15 жовтня) цей сорт сформував 7,16-6,47 т/га зерна відповідно. Найбільше у цьому році на урожайність вплинула система удобрення. У сорту Мирхад, висіяного 15 вересня, урожайність на контролі (Р90К90) була 5,57 т/га і зі збільшенням загальної дози азоту до 120 кг д.р. (Р90К90 + N45ІІ + N45ІV + N30VІІІ) урожайність підвищилась до 7,85 т/га, що на 2,18 т/га більше, ніж у контрольному варіанті. Така ж тенденція спостерігалась у інших сортів (Мирич, Крижинка та Поліська 90).

Частка участі факторів у формуванні продуктивності озимої пшениці (рис. 3) складала: сорти (фактор А) - 7,1%, строк сівби (фактор В) - 31,8%, система удобрення (фактор С) - 50,0%; інші фактори (погодні умови, шкодочинність бур'янів та ін.) - 7,9%.

Якість зерна сортів озимої пшениці залежно від строку сівби та системи удобрення. Строки сівби мають певний вплив на формування якості зерна, що чітко прослідковується у розрізі років і обумовлено різними погодними умовами в певні фази розвитку рослин. Проте слід відмітити, що переважаючий вплив на якість зерна мала система удобрення.

Скловидність зерна змінювалась в розрізі сортів та системи удобрення від 60 до 75. Більший діапазон варіації був характерний для варіантів з системою удобрення. Найкращі показники скловидності були при застосуванні P90K90 + N30II + N30IV + N30VIII та P90K90 + N45II + N30IV + N30VIII 69-75%. Серед досліджуваних факторів найбільший вплив на накопичення білку мала система удобрення. Відмічена також суттєва різниця між сортами за вмістом білку в зерні і певні тенденції були відмічені також стосовно строку сівби.

Застосування підживлення посівів азотом за різних доз і строків сприяло зростанню вмісту білка в зерні від 11,2-11,7% (P90K90) до 14,0-15,2% (P90K90 + N45II + N45IV + N30VIII). Найбільше, при застосуванні збалансованої системи удобрення (P90K90 + N45II + N45IV + N30VIII) білку містилося в зерні пшениці сорту Поліська 90 - 15,2 і 15,3% при сівбі 15 і 25 вересня.

Вміст клейковини в зерні сортів був досить високий як в розрізі системи удобрення, так і в розрізі строку сівби 27,0-32,5%. Діапазон варіації вмісту клейковини залежно від строку сівби склав 3,8%, від системи удобрення - до 5,5%.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Економічна оцінка. Економічна ефективність сортів озимої пшениці, строку сівби та системи удобрення обумовлена рівнем урожайності та витратами на її формування.

Таблиця 3 Економічна ефективність вирощування сорту Мирхад залежно від строку сівби та системи удобрення (середнє 2001-2004 рр.)

Система удобрення	Строк сівби
	25.08	05.09	15.09	25.09	05.10	15.10
Собівартість, грн/т
Р90 К90 +N0	300,7	267,5	244,2	255,8	276,4	293,8
Р90 К90 +N30	286,8	260,7	239,2	248,5	270,7	296,3
Р90 К90 +N60	291,6	266,2	244,6	244,6	272,5	298,7
Р90 К90 +N90	292,3	268,4	241,8	246,8	262,4	292,0
Р90 К90 +N120	285,6	259,3	239,7	251,0	261,2	288,6
Умовно чистий прибуток, грн/га
Р90 К90 +N0	610	843	1048	941	775	654
Р90 К90 +N30	750	963	1174	1078	876	683
Р90 К90 +N60	1004	1239	1482	1482	1176	945
Р90 К90 +N90	1315	1572	1925	1851	1644	1317
Р90 К90 +N120	1739	2087	2403	2216	2060	1704
Рівень рентабельності, %
Р90 К90 +N0	50	68	84	76	63	53
Р90 К90 +N30	57	73	88	81	66	52
Р90 К90 +N60	71	88	104	104	83	67
Р90 К90 +N90	88	105	127	123	110	88
Р90 К90 +N120	110	131	150	139	130	108

Виробничі витрати на технологію вирощування сортів озимої пшениці суттєво зростали за рахунок збільшення норм добрив та кратності їх застосування. Проте залежно від сорту і строку сівби витрати змінювалися в меншому діапазоні, що залежало від величини урожайності сорту. Виробничі витрати зростали з 1225 при внесенні лише P90K90 до 1617 грн/га при внесенні Р90К90N45ІІ + +N45ІV+N30VІІІ.

Собівартість 1 т зерна озимої пшениці визначалася в основному урожайністю, що формувалася у різних сортів під впливом строку сівби та системи удобрення і була в межах 201,4-317,4 грн/т зерна.

Найвищий умовно чистий прибуток (2358-3201 грн/га) і рівень рентабельності (148-198%) був у нових сортів Мирхад, Мирич та Крижинка за системи удобрення Р90К90 + N45ІІ + N45ІV + N30VІІІ, у зв'язку з високою якістю зерна. Кращі економічні показники отримані за середніх строків сівби (15 та 25 вересня).

Наведені дані дозволяють зробити висновок, що найвищий економічний ефект забезпечується за сівби нових сортів озимої пшениці: Мирхад, Мирич та Крижинка в середні строки сівби (15 та 25 вересня) при системі удобрення за схемою Р90К90+N45ІІ+N45ІV+N30VІІІ.

Енергетична ефективність вирощування озимої пшениці. Витрати енергії на отримання 1 ц врожаю і коефіцієнт енергетичної ефективності значною мірою залежали від сорту, строку сівби і системи удобрення.

Найвищими коефіцієнтами енергетичної ефективності (КЕЕ) характеризувалися посіви середніх строків сівби (15 та 25 вересня), що зумовлено вищим виходом валової енергії і меншими її витратами. Відповідно за ранніх (25 серпня та 5 вересня) та пізніх (5 та 15 жовтня) строків сівби цей показник зменшувався.

Коефіцієнт енергетичної ефективності залежно від системи удобрення був вищим у варіанті без застосування азоту і зі збільшенням дози азоту зменшувався.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення завдання щодо підвищення продуктивності та якості зерна озимої пшениці залежно від особливостей нових інтенсивних сортів, строку сівби та системи удобрення. Дослідження свідчать про неоднакову реакцію сортів озимої пшениці на елементи технології вирощування, що дозволило сформулювати наступні висновки:

1. Для збільшення обсягів виробництва та стабілізації високоякісного зерна озимої пшениці в умовах Лісостепу України ефективно висівати нові сорти - Мирхад, Мирич, Крижинка. Продуктивність їх залежить від вирощування за адаптивною технологією вирощування в цілому і зокрема від оптимального строку сівби та застосування відповідної системи удобрення.

2. Польова схожість насіння озимої пшениці не залежить від строку сівби та сортових особливостей, за сприятливих умов зволоження, що в значній мірі обумовлюється температурним режимом і кількістю опадів.

3. Залежно від строку сівби озимої пшениці ступінь пошкодження рослин шкідниками і ураження хворобами різний, особливо в осінній період. Ранні посіви (25 серпня та 5 вересня) найбільше ушкоджуються скритостебловими шкідниками та уражуються хворобами, що обумовлює і більшу їх загибель до початку зими. Найменше восени пошкоджуються рослини пізніх строків сівби (5 та 15 жовтня).

4. Сорти озимої пшениці: Мирхад, Мирич, Крижинка, Поліська 90 за сівби у ранні строки (25 серпня та 5 вересня) більш активно використовували вуглеводи у період інтенсивного їх росту, за пізніх строків сівби - не відбувалось повноцінного синтезу. Взимку кількість вуглеводів значно зменшувалась, що обумовлено витратою їх на процеси дихання.

5. Щоб підвищити зимостійкість і зменшити загибель рослин за час перезимівлі, необхідно висівати сорти певного екологічного типу, що відповідають особливостям зони вирощування, сіяти в оптимальні строки 15-25 вересня. Втрати рослин за зиму, залежно від погодних умов зими та досліджуваних сортів, складали у 2001/2002 році - 15-25%, у 2002/2003 - 70-80% і у 2003/2004 - 10-20%.

6. Формування в період вегетації більшої кількості сирої біомаси та сухих речовин спостерігалось у рослин озимої пшениці за середніх строків сівби, висіяних 15 та 25 вересня. Інтенсивний приріст сухих речовин починався з фази виходу в трубку та закінчувався у фазу воскової стиглості, після чого приріст сухої маси був не істотним.

7. Асиміляційна поверхня листків озимої пшениці сягає максимуму за умови сівби 15-25 вересня. Змінюється площа листків залежно від фази розвитку. На початку вегетації вона зростала повільно, досягала свого максимуму в період колосіння-цвітіння і у сорту Мирхад становила в середньому 5,61-5,73 м2/м2, у сорту Мирич - 5,46-5,61, у Крижинки - 5,38-5,47 та Поліської 90 - 5,24-5,33 м2/м2, після чого знову зменшувалась.

8. Оптимальні строки сівби створюють умови для формування ефективного асиміляційного апарату і підвищення фотосинтетичного потенціалу (ФП) рослин за вегетацію. Максимальна продуктивність посіву сорту Мирхад отримана при ФП - 3,43 млн.м2*дн/га, Мирич - 3,21; Крижинка - 3,15 та Поліська 90 - 3,02 млн.м2*дн/га.

9. Розрахунки чистої продуктивності фотосинтезу показали, що характер її змін протягом вегетаційного періоду підпорядкований певним закономірностям і на її величину помітний вплив мають строк сівби та система удобрення. Посіви озимої пшениці середніх строків сівби (15 та 25 вересня) на фоні P90K90+ N45ІІ+ N45ІV+ N30VІІІ характеризувались найбільшою чистою продуктивністю фотосинтезу.

10. Густота продуктивного стеблестою була найкращою у сортів Мирхад, Мирич та Крижинка за середніх строків сівби (15 та 25 вересня). Зниження її за пізніших строків сівби (5 та 15 жовтня) пояснюється меншою кількістю рослин навесні, а при ранніх (25 серпня та 5 вересня) випаданням рослин та відмиранням пагонів, пошкоджених восени. Найкращі показники густоти продуктивного стеблестою отримали за системи удобрення за схемою: P90K90+ N45ІІ+ N45ІV+ N30VІІІ.

11. Урожайність нових сортів озимої пшениці залежала від строку сівби та системи удобрення. Залежно від строку сівби урожайність змінюється в значних межах. Найкращою вона була за сівби близько 15 вересня з можливими відхиленнями в межах 5-25 вересня і навіть 5 жовтня. В екстремальні за умовами перезимівлі роки реакція озимої пшениці на строк сівби відчутніша. Оптимальним строком сівби є 15 вересня, відхилення від нього на 10 днів раніше або пізніше може призвести до суттєвого зниження урожайності або навіть до пересівання цих площ. Найвищий рівень реалізації біологічного потенціалу забезпечувало дробове внесення азотних добрив на фоні фосфорних і калійних у нормі Р90 К90 +N45 ІІ + N45 ІV+ N30VІІІ за сівби 15 і 25 вересня - 4,99-5,49 т/га в 2001/2002 році, 7,09- 8,03 т/га в 2003/2004. У 2002/2003 році в результаті несприятливих умов перезимівлі збереглися тільки посіви, за сівби 15.09 і сформували врожайність у розрізі сортів на рівні 2,48-3,66 т/га.

12. Досліджувані фактори впливали на формування якості зерна. Особливо відчутний вплив мала система застосування добрив - клас якості зерна змінювався від 4-го до 1-го. Вміст білка в зерні досягав - 15,3%. Зерно сорту Поліська 90 мало більш високі показники якості, ніж інших сортів.

13. Економічна ефективність досліджуваних елементів технології вирощування озимої пшениці є високою. Найвищі умовно чистий прибуток і рівень рентабельності і найменша собівартість 1 т зерна озимої пшениці відмічена у нових сортів Мирхад, Мирич та Крижинка за системи удобрення Р90 К90 + N45ІІ+ N45ІV+ N30VІІІ. Кращі економічні показники отримані за середніх строків сівби (15 та 25 вересня).

14. Найменше витрачалося енергії на одержання 1 ц врожаю зерна озимої пшениці за середніх строків сівби (15 та 25 вересня), найбільше - за пізніх (5 та 15 жовтня) та ранніх (25 серпня та 5 вересня).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В Лісостепу України на чорноземах типових малогумусних для стабілізації виробництва зерна озимої пшениці:

- економічно вигідним є вирощування сортів озимої пшениці нового екобіотипу Мирхад, Мирич та Крижинка, які при дотриманні адаптивних технологій вирощування формують продуктивність на рівні 7-8 т/га;

- реалізація потенціалу продуктивності найкраще відбувається при сівбі 15-25 вересня і за системи удобрення: Р90К90 (основне удобрення) +N45 на другому + N45 на четвертому +N30 на восьмому етапах органогенезу (підживлення);

- зерно більш високої якості формує сорт Поліська 90.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каленська С.М., Чубко О.П., Журавльова Н.В. Вплив строку сівби і сортів на ріст і розвиток рослин озимої пшениці в осінній період // Вісник Львівського державного аграрного університету. - Львів. 2004.- Агрономія №8 - С. 124-128 (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту).

2. Каленська С.М., Чубко О.П., Журавльова Н.В. Зимостійкість сортів озимої пшениці залежно від строку сівби // Міжвідомчий тем. наук. зб. „Землеробство” (вип. 76). - К.: ЕКМО, 2004. - С. 78-81 (узагальнення експериментальних даних, висновки).

3. Чубко О.П. Фотосинтезуюча система сортів озимої пшениці та її продуктивність за різних строку сівби // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. 2005. - Вип. 84.- С. 59-62.

4. Каленська С.М., Чубко О.П., Федчук В.Ф. Використання земельних угідь на основі впровадження адаптивних технологій вирощування зернових культур // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН (Спецвипуск). - К. 2005. - С. 180-190.

5. Чубко О.П. Вплив строку сівби на врожайність сортів озимої пшениці // Тез. доп. наук.-прак. конф. мол. вчен. з проблем сучасного землекористування. - К.: ЕКМО. 2002. - С. 74-78 (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)

6. Чубко О.П., Журавльова Н.В. Вплив строку сівби на врожайність сортів озимої пшениці // Тез. доп. наук.-прак. конф. мол. вчен. з проблем сучасного землекористування. - К.: ЕКМО. 2003. - С. 45-46 (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту).

АНОТАЦІЯ

Чубко О.П. Продуктивність озимої пшениці залежно від технології вирощування в Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Наведено результати досліджень з вивчення впливу строку сівби та системи удобрення на урожайність та якість зерна сортів озимої пшениці в умовах Лісостепу України. Встановлено особливості росту й розвитку надземної частини рослин, формування зимостійкості та листкової поверхні, динаміки нагромадження сухої речовини, формування основних господарсько-цінних ознак залежно від генетичних особливостей сортів, строку сівби і системи удобрення. Визначена економічна й енергетична ефективність вирощування озимої пшениці на зерно.

Встановлено, що найвищий рівень реалізації біологічного потенціалу забезпечувало дробове внесення азотних добрив на фоні фосфорних і калійних у нормі Р90 К90 +N45 ІІ + N45 ІV+ N30VІІІ за сівби 15 і 25 вересня - 4,99-5,49 т/га в 2001/2002 році, 7,09- 8,03 т/га в 2003/2004. У 2002/2003 році в результаті несприятливих умов перезимівлі збереглися тільки посіви, за сівби 15.09 і сформували врожайність у розрізі сортів на рівні 2,48-3,66 т/га.

Ключові слова: озима пшениця, сорти, строк сівби, система удобрення, ріст і розвиток, урожайність.

Чубко О.П. Продуктивность озимой пшеницы в зависимости от технологии выращивания в Лесостепи Украины.- Рукопись

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

Приведены результаты исследований по изучению влияния срока сева, системы удобрения, погодных условий и взаимодействия факторов на особенности формирования продуктивности сортов озимой пшеницы Мирхад, Мирич, Крижинка, Полесская 90 в условиях Лесостепи Украины. Установлены морфофизиологические особенности роста и развития сортов озимой пшеницы нового экобиотипа в различные периоды онтогенеза. Анализ развития растений в осенний период свидетельствует о том, что отклонения от оптимальных (15.09) и допустимых сроков посева ( 25.09) как в сторону ранних (25.08; 5.09 ) так и поздних (5.10;15.10) приводит к снижению уровня реализации биологического потенциала сортов. Сроки посева обуславливали в осенний период вегетации различную продолжительность периодов “посев - всходы” и “ всходы - кущение”, полевую всхожесть семян, уровень дифференциации конуса нарастания, накопление моносахаров, интенсивность кущения, что в дальнейшем имело существенное влияние на уровень продуктивности сортов.

Установлены закономерности формирования вегетативной массы, накопление сухого вещества, эффективность работы ассимиляционного аппарата, образования и редукции структурных элементов агрофитоценоза в динамике в зависимости от биологических особенностей сортов, системы удобрения, сроков посева и погодных условий вегетационных годов.

Урожайность сортов была дифференцированной и зависела от всех изучаемых факторов. Наивысший уровень реализации биологического потенциала обеспечивало дробное внесение азотных удобрений на фоне фосфорных и калийных в норме Р90 К90 +N 45 ІІ + N 45 ІV+ N 30VІІІ при посеве 15 и 25 сентября -4,99-5,49т/га в 2001/2002 году, 7,09- 8,03 т/га в 2003/2004. В 2002/2003 году в результате неблагоприятных условий перезимовки сохранились только посевы, которые были посеяны 15.09 и они сформировали урожайность в разрезе сортов на уровне 2,48-3,66т/га Урожайность в варианте с внесением только Р90 К90 при соответствующих сроках посева составила 3,81-4,61; 4,81-5,57 и 1,82-2,60 т/га. Все сорта формировали достаточно высокий урожай. Сорта Мирич, Мирхад и Крижинка в условиях вегетационных годов формировали более высокий урожай.