Створення вихідного матеріалу тритикале ярого для селекції на продуктивність і стійкість до хвороб

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В. Я. ЮР'ЄВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

06.01.05 - Селекція рослин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Створення вихідного матеріалу тритикале ярого для селекції на продуктивність і стійкість до хвороб

Капустіна Тетяна Борисівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН

Науковий керівник: кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник

РЯБЧУН Віктор Кузьмович,

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва,

заступник директора по науковій роботі з генетичними ресурсами рослин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

КЛИША Андрій Іванович,

Інститут зернового господарства УААН,

головний науковий співробітник лабораторії

селекції і технології вирощування ранніх зернових і зернобобових культур

кандидат сільськогосподарських наук, професор

ПРОСКУРНІН Микола Васильович,

Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,

завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва

Захист відбудеться ” 23 ” грудня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, пр. Московський, 142, тел. (057) 392-23-78, факс (057)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за адресою: м. Харків, пр. Московський, 142.

Автореферат розісланий “ 12 ” листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петренкова В. П.

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Селекція тритикале ярого на підвищену адаптивність і стабільність урожаю, високу поживну цінність та добрі технологічні властивості зерна і борошна має важливе значення для поширення цієї культури у всі зони вирощування зернових колосових і стабілізації виробництва високоякісного продовольчого зерна.

Створення і впровадження у виробництво нових сортів з підвищеною і стабільною врожайністю потребує створення та оцінки нового вихідного матеріалу на основі вивчення і підбору батьківських форм для схрещування.

Залишаються невирішеними наступні питання: підвищення потенціалу врожайності, стійкості до хвороб - септоріозу листя, бурої листкової іржі. Існує необхідність проведення досліджень з вивчення параметрів і меж мінливості та особливостей успадкування селекційних ознак у нових сортів і ліній тритикале, а також трансгресивної мінливості. В даній роботі вирішуються завдання створення нового вихідного матеріалу та нових сортів з підвищеною урожайністю, комплексом цінних господарських ознак та стійкістю до хвороб.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційних досліджень була складовою частиною наукової програми лабораторії селекції тритикале ярого за завданнями НТП “Зернові і олійні культури”: „Генетичне удосконалення тритикале на основі рекомбінацій і системи Kr-генів, створення і передача в державне випробування озимих сортів тритикале зернового використання з урожайністю 75 - 90 ц/га, зерноукісного (зерна 60 - 70 ц/га, зеленої маси 550 - 650 ц/га) і ярого зернового (50 - 65 ц/га) з підвищеною поживною цінністю зерна, стійкістю проти хвороб і несприятливих факторів середовища, забезпечуючих екологічну чистоту при вирощуванні” у 1990 - 1995 рр. (номер державної реєстрації UA010035830); „Селекційно-генетичне удосконалення озимих і ярих тритикале на основі міжвидової та міжлінійної гібридизації, створення і передача в державне випробування озимих сортів зернового напрямку з урожаєм 78 - 90 ц/га, зерноукісного (зерна 60 - 70, зеленої маси 550 - 600 ц/га) і ярого зернового з урожаєм зерна 55 - 65 ц/га з підвищеною якістю зерна та стійкістю рослин до хвороб і несприятливих умов середовища, що забезпечить екологічну чистоту при їх вирощуванні” у 1996 - 2000 рр. (номер державної реєстрації 0197UО12420); „Селекційно-генетичне удосконалення гексаплоїдних тритикале і озимої твердої пшениці та створення і передача в державне сортовипробування озимих сортів зернового напрямку з потенційним рівнем урожайності 80 - 110 ц/га, зерноукісного (зерна 45 - 80, зеленої маси 550 - 700 ц/га ) і ярого зернового з урожайністю 60 - 70 ц/га, поліпшеними їх хлібопекарськими і поживними властивостями зерна та стійкістю рослин до хвороб і несприятливих умов середовища” у 2001 - 2005 рр. (номер державної реєстрації 0101U006145); за НТП УААН “Зернові культури” “Створити і передати на державне сортовипробування середньостиглий сорт ярого тритикале з вегетаційним періодом 95 - 100 днів, урожайністю 6,0 - 6,5 т/га, підвищеною її стабільністю, стійкий до вилягання, з підвищеною стійкістю до хвороб і шкідників” (номер державної реєстрації 01060004874) та завдання “Створити і передати на державне сортовипробування сорт ярого тритикале з добрими хлібопекарськими властивостями (4,3 - 4,5 балів), придатний для покращення пшеничного борошна 5 - 6 класів, стійкістю до вилягання та добрим обмолотом зерна” у 2006 - 2010 рр. (номер державної реєстрації 01060004875).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було встановити закономірності cтворення селекційного матеріалу тритикале ярого з підвищеною продуктивністю і стійкістю до хвороб та створити на цій основі новий лінійний матеріал з високим рівнем урожайності, адаптованості, якості зерна та інших цінних господарських ознак.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

- встановити особливості прояву та виділити вихідний матеріал тритикале ярого за урожайністю, стійкістю до септоріозу листя та бурої листкової іржі, а також іншими цінними господарськими ознаками;

- встановити особливості успадкування елементів продуктивності у міжлінійних гібридів тритикале ярого;

- визначити у ліній тритикале ярого комбінаційну здатність за елементами продуктивності та успадковуваність цих ознак;

- визначити параметри трансгресивної мінливості елементів продуктивності у гібридів тритикале ярого, а також виділити форми з комплексним поєднанням цінних ознак;

- на основі встановлених закономірностей створити урожайні, стійкі до септоріозу та бурої іржі, цінні за іншими господарськими ознаками лінії тритикале ярого. тритикале продуктивність хвороба

Об'єкт дослідження - закономірності створення нового лінійного вихідного матеріалу тритикале ярого з високою продуктивністю і стійкістю до хвороб.

Предмет дослідження - взаємозв'язок елементів продуктивності та стійкості до хвороб у ліній тритикале, їх успадковуваність, мінливість та комбінаційна здатність за продуктивністю ліній тритикале ярого.

Методи дослідження. Планування і проведення польового досліду - для вивчення біологічних особливостей, врожайності, фенологічних фаз розвитку батьківських форм та гібридів тритикале ярого; метод гібридизації - для створення нового селекційного матеріалу; лабораторний - вимірювально-ваговий для визначення метричних параметрів рослин та їх продуктивності, біохімічного та технологічного аналізу якості зерна; генетичний аналіз - для визначення закономірностей успадкування та мінливості кількісних ознак; статистичний - для встановлення достовірності експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Лісостепу України теоретично обґрунтована ефективність селекції на створення нового цінного лінійного матеріалу, стійкого до листкових хвороб (септоріоз листя, бура листкова іржа), з підвищеною продуктивністю методом добору батьківських форм; з високою адаптивністю, високим потенціалом урожайності, стійкістю до хвороб і якістю зерна. Вперше виявлено закономірності прояву кількісних ознак у нового покоління ліній, особливості зв'язків між цінними господарськими ознаками та ступінь їх успадкування і успадковуваності. Встановлено закономірності і параметри їх мінливості при створенні нового лінійного матеріалу. Вдосконалено підбір комбінацій батьківських форм для гібридизації з високою загальною і специфічною комбінаційною здатністю за основними елементами продуктивності. Доведено ефективність доборів в ранніх поколіннях гібридів F2, F3 за довжиною стебла, продуктивністю колоса, крупністю та виповненістю зерна.

Практичне значення одержаних результатів. Створено якісно новий селекційний матеріал тритикале ярого, отримані комплексно цінні лінії, які характеризуються підвищеною продуктивністю, виповненим зерном, стійкістю до вилягання, хвороб та шкідників, з покращеними біохімічними та технологічними властивостями. Створений селекційний матеріал має більш високі показники цінних господарських ознак, може використовуватися для виведення нових урожайніших сортів. Виведений і зареєстрований в Україні новий сорт тритикале ярого Соловей харківський.

Особистий внесок здобувача. Особиста участь здобувача полягала в обґрунтуванні і плануванні експериментів, у закладенні польових дослідів, проведенні фенологічних спостережень, гібридизації, оцінці селекційного матеріалу за рівнем стійкості до хвороб, здійсненні структурного аналізу рослин гібридного матеріалу. Здобувач безпосередньо провела статистичну обробку експериментальних даних та зробила їх аналіз. Авторство в наукових працях, опублікованих у співавторстві, складає від 15 до 80 %, у створених лініях - 80 %, у сорті Соловей харківський - 20 %.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були оприлюднені та обговорені на Всеукраїнській конференції молодих вчених "Агроекологія як основа стабільності сільського господарства" (Харків, 2000 р.), на Міжнародних конференціях "Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений" (Харків, 2003 р.) та "Наукове забезпечення виробництва зерна тритикале і продуктів його переробки" (Харків, 2005 р.), на засіданнях лабораторії селекції тритикале ярого, у звітах на секції вченої ради Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць, з них 5 статей у фахових виданнях і 6 тез доповідей на наукових конференціях, одне наукове видання, виданий каталог сортів тритикале ярого, отримано авторське свідоцтво на сорт тритикале ярого Соловей харківський.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота містить вступ, 6 розділів, висновки, рекомендації для практичної селекції, список використаних джерел із 175 найменувань, з них 52 іноземною мовою, 11 додатків і викладена на 165 сторінках комп'ютерного набору тексту. Робота ілюстрована 32 таблицями, 7 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СЕЛЕКЦІЯ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО - ПРОБЛЕМИ, ДОСЯГНЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ (огляд наукової літератури)

У розділі наведено огляд результатів досліджень з селекції тритикале ярого. Показано, що залишаються невирішеними наступні питання: підвищення потенціалу врожайності, стійкості до хвороб - септоріозу листя, бурої листкової іржі. Існує необхідність проведення досліджень з вивчення успадкування цих ознак у нових сортів і ліній тритикале, а також особливостей їх мінливості. Потрібно встановити закономірності створення нового вихідного матеріалу та нових сортів з комплексом цінних господарських ознак.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати і висновки, наведені в дисертаційній роботі, отримані в ході експериментів, проведених у лабораторії селекції тритикале ярого Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН у 1993 - 2007 рр.

Польові дослідження виконували в селекційній сівозміні експериментальної бази Інституту (східна частина Лісостепу України), на чорноземних грунтах. Для характеристики температурного режиму та умов зволоження було використано гідротермічний коефіцієнт (ГТК). Контрастні за температурним режимом і зволоженістю роки дозволили об'єктивно оцінити отримані лінії та гібридний матеріал за основними цінними господарськими ознаками та властивостями.

Попередник у 1993 - 1999 рр. - озиме жито; 2000 р. - озима пшениця, 2001 р. - чорний пар, 2003 р. - соя, 2005 р. - люцерна, 2002, 2004, 2006 та 2007 - горох. Сівбу ліній тритикале виконували селекційною сівалкою ССФК-7 на глибину 4 - 6 см, з нормою висіву 5,0 млн. схожих насінин на 1 га. Гібридний матеріал ранніх поколінь висівали однорядковою ручною саджалкою з площею живлення рослин 37,5 см2. Батьківські форми і гібриди сіяли за схемою: мати, F1, F2, батько з нормою висіву 40 зерен в рядок довжиною 1 м з міжряддям 15 см. Дослідні ділянки розміщували методом послідовних повторень: у конкурсному сортовипробуванні з 4-х (10 м2), у попередньому та контрольному сортовипробуваннях з 2-х разовим (10 м2 і 5 м2) повторенням. Національний стандарт - сорт Аіст харківський висівали через кожні 20 номерів. Для порівняння урожайності ліній тритикале ярого з пшеницею ярою як контролем, у конкурсному сортовипробуванні використовували пшеницю м'яку яру - Харківська 6 (до 2002 року) і Харківська 26 (з 2003 року). Фенологічні спостереження під час вегетації (реєстрація фенофаз, оцінка густоти стеблестою, кущистості, заміри висоти) виконували згідно методичних вказівок. Стійкість вихідного та селекційного матеріалу обліковували за бальною шкалою при якій 9 балів характеризує імунність, 1 бал - сприйнятливість [СЕВ, 1984; ВІР, 1999]. У гібридів, батьківських форм, родин і ліній оцінювали стійкість до вилягання, хвороб та внутрішньостеблових шкідників, реакцію на посуху. Гібридизацію 9 ліній здійснювали за неповною діалельною схемою, шляхом ручної кастрації квіток і запилення "твел-методом" через 2 - 3 доби після видалення пиляків, у 1993 - 1995 рр. - всього 43 комбінації. По кожній комбінації щорічно було запилено 20 - 30 колосів.

Рослини батьківських форм і гібридів відбирали з корінням у фазі повної стиглості зерна. Після збирання вимірювали довжину рослин і аналізували їх за елементами продуктивності. Структурний аналіз батьківських форм та F1 проводили на 25 - 30 рослинах, F2 на 150 - 200. У другому і наступних поколіннях здійснювали добір кращих форм за цінними господарськими ознаками. Родини F3 та F4 порівнювали з батьками і стандартом - сортом тритикале ярого Аіст харківський, який висівали через кожні 25 номерів у селекційному розсаднику. Морфологічно константні лінії оцінювали у контрольному розсаднику в порівнянні з батьками і стандартом.

Технологічні властивості зерна тритикале ярого встановлювали згідно методичних вказівок загальноприйнятими методами. Вміст білка визначали в лабораторії якості зерна (за К'єльдалем). Випічку і оцінку параметрів хліба виконували згідно рецептури і шкали для тритикале [Беркутова Н.С., 1991].

Матеріалом для досліджень з вивчення та виділення форм, стійких до септоріозу та бурої листкової іржі, було використано 73 колекційні сортозразки тритикале ярого лабораторії селекції тритикале ярого.

Ступінь фенотипового домінування ознак у гібридів першого покоління встановлювали за формулою Гріффінга (1956). Математичну обробку виконували методами дисперсійного, кореляційного і факторного аналізів. Оцінку селекційної цінності ліній тритикале ярого здійснювали шляхом обчислення ступеня екологічної пластичності (Ri) [Гурьев Б. П., Литун П. П., Гурьева И. А., 1981]. Для визначення комбінаційної здатності і генетичних компонентів дисперсії ліній тритикале використовували алгоритм Хеймана (1992). Ступінь і частоту трансгресій у гібридів F2 визначали за формулами Г. С. Воскресенської та В. І. Шпоти [Воскресенская Г. С., Шпота В. І. 1967]. Складні розрахунки здійснювали на комп'ютері за допомогою пакету прикладних програм Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва - “ОСГЕ”, а також з використанням програм Microsoft Word та Exel (№ MQ4CR-8BX37-JKPYM-R9CVD-C387M).

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ І СТІЙКІСТЮ ДО ХВОРОБ

В результаті проведених досліджень встановлено, що мінливість кількісних ознак коливається в залежності від генотипу лінії, а також років досліджень. В умовах стресового 1995 року спостерігалось зниження показників більшості цінних господарських ознак, таких як тривалість періоду сходи-колосіння, висота рослин, густота стеблестою, урожайність та маса 1000 зерен. Найбільше варіювання за роками досліджень виявлено за висотою рослин, урожайністю, масою 1000 зерен та виповненістю зерна. Стабільними за роками були тривалість періоду сходи-колосіння (V=3,0±0,3) та густота стеблестою (V=2,0±0,2). За рахунок позитивної залежності між деякими ознаками, зі зниженням в окремі роки однієї ознаки, знижувались і інші. Найбільш тісний зв'язок було виявлено між масою 1000 зерен та урожайністю (r=0,37 - 0,57), тому при зниженні маси 1000 зерен зменшувався і рівень урожайності.

Виділено ряд ліній, створених у лабораторії селекції тритикале ярого: Х10ГАС8, С52ХГХ3, ТНДА30, Х8ІМ24-13, МЛ21, Х10ГАС14, Х10ПГА6, СвГП11, СМХСЛ9, які за виповненістю зерна, масою 1000 зерен, урожайністю значно перевищили стандарт Аіст харківський (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика ліній тритикале ярого за біологічними і господарськими ознаками, 1993 - 1996 рр.

Сорт, лінія	Тривалість періоду сходи-колосіння, діб	Висота рослин, см	Густота стебле- стою, шт./м2	Маса 1000 зерен, г	Випов-неність зерна, %	Урожай ність, г/м2	Стійкість, бал
							септо-ріоз листя	бура листкова іржа
Аіст харківський, ст.	42	75	423	38,7	85	337	5,7	7,5
Х10ГАС8	46*	81*	421	44,5*	85	385*	7,5	8,0
С52ХГХЗ	46*	74	414	43,6*	83	413*	7,5	9,0
ЖнГБ1	46*	84*	403	39,6	85	391*	8,3	8,5
С56ГАС8	49*	86*	408	41,7*	80*	326	7,0	8,0
ТНДА30	44*	79	407	39,6	93*	361	7,0	8,0
ЖЗРА11	46*	77	421	39,9	88	353	7,0	7,5
Х81М24-13	48*	89*	406	41,7*	78*	446*	8,0	8,0
МЛ21	48*	78	420	43,5*	90*	288*	7,0	7,5
Х10ГАС14	48*	86*	421	42,3*	88	450*	7,7	9,0
Х10ПГП8	47*	89*	408	41,9*	88	380*	7,0	9,0
Х10ПГА6	47*	93*	414	40,9*	93*	480*	7,0	8,5
СвГП11	48*	77	414	41,7*	75*	415*	7,0	7,5
СМХСЛ9	42	92*	416	45,0*	85	464*	7,0	9,0
Х10ПРП11	46*	85*	408	39,0	88	350	7,0	9,0
С29ВСГП6	46*	92*	415	37,1	80*	409*	7,7	8,5
НІР0,05	2	5	37	2,2	5	38	-	-

Примітка: * істотно - на 5 % рівні значення

Виділені також лінії, стійкі до септоріозу листя та бурої листкової іржі: ЖнГБ1, Х10ГАС8, Х10ГАС14 та С52ХГХ3. На основі одержаних даних за проявом цінних господарських ознак та їх стабільності відібрано ряд ліній для використання в подальшому селекційному процесі: Х10ГАС8, С52ХГХ3, ЖнГБ1, С56ГАС8, ТНДА30, ЖЗРА11 та МЛ21. За материнську форму також використано сорт Аіст харківський, який з 1995 року визнано національним стандартом.

Аналіз родоводів ліній за основними цінними господарськими ознаками підтвердив ефективність методу кластерного аналізу для визначення ступеня спорідненості ліній, що дозволяє добирати вихідний матеріал для схрещування за його генетичною віддаленістю.

Встановлено, що лінії, створені біологічним методом за участю сортів пшениці м'якої ярої селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН і Науково-дослідного інституту сільського господарства південного Сходу (Саратов, Росія) та жита ярого з Данії та Канади, мають високий рівень цінних ознак, таких як висота рослин, урожайність, маса 1000 зерен.

КОМБІНАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ТА УСПАДКУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОДУКТИВНОСТІ МІЖЛІНІЙНИМИ ГІБРИДАМИ

На перших етапах селекційного процесу було вивчено комбінаційну здатність залучених у схрещування сортів і ліній за елементами продуктивності. В результаті проведених схрещувань та оцінки показників продуктивності колоса впродовж 1995 та 1996 рр. виділено 8 ліній, які мають високу загальну комбінаційну здатність та специфічну комбінаційну здатність в певних комбінаціях схрещування. За кількістю колосків у колосі високу загальну комбінаційну здатність показали сорт Аіст харківський та лінії С52ХГХ3 та Х8ІМ24-13; за кількістю зерен у колосі - сорт Аіст харківський та лінії Х10ГАС8, Х8IM24-13, МЛ21 та ЖЗРА11; за масою 1000 зерен - Х10ГАС8, С52ХГХ3, Х8ІМ24-13 та МЛ21.

Високу специфічну комбінаційну здатність за кількістю колосків у колосі мали пари батьківських ліній Х10ГАС8/ЖЗРА11 та С52ХГХ3/ЖнГБ1; за кількістю зерен з колоса - Х10ГАС8/ЖнГБ1 та С52ХГХ3/ЖнГБ1; за масою 1000 зерен - С52ХГХ3/ЖнГБ1 та ТНДА30/МЛ21. Таким чином, за комплексом показників продуктивності колоса (довжина колоса, кількість колосків та зерен у колосі, маса зерна з колоса та маса 1000 зерен) високу СКЗ мала пара батьківських ліній С52ХГХ3/ЖнГБ1; також стабільно високу СКЗ за всіма ознаками - Х10ГАС8/ЖЗРА11 (табл. 2).

Для встановлення закономірностей успадкування ознак продуктивності у тритикале ярого враховували дані озерненості колоса, його довжини, кількості колосків у колосі, маси зерна з колоса та маси 1000 зерен. У зв'язку з цим було досліджено закономірності успадкування кількісних ознак у тритикале ярого, які являють найбільший інтерес для селекції. Особливість успадкування складових ознак продуктивності колоса значно різнилась залежно від умов року в різних комбінаціях схрещувань.

Таблиця 2

Ефекти загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) і константи специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) сортів і ліній тритикале ярого за основними елементами продуктивності, F1, 1995 - 1996 рр.

Батьківські форми та їх гібридні комбінаціі	Кількість колосків у колосі	Кількість зерен у колосі	Маса 1000 зерен
	1995 р.	1996 р.	1995 р.	1996 р.	1995 р.	1996 р.
ЗКЗ
Аіст харківський	0,96*	0,5*	3,58*	1,42*	0,26	-2,06
Х10ГАС8	-0,17	0,14	2,24*	2,03*	1,37*	1,05*
С52ХГХ3	0,79*	0,12	0,50	0,44	8,08*	2,82*
ЖнГБ1	-2,09	0,04	-4,99	-1,56	-3,91	10
С56ГАС8	-0,35	0,04	-0,53	-0,2	-2,06	-0,32
ТНДА30	0,3	0	0,81	0,47	-3,14	-2,13
ЖЗРА11	0,24	-0,04	0,29	0,52*	-1,5	-0,99
Х8ІМ24-13	1,2*	0,9*	3,21*	1,08*	2,14*	1,78*
МЛ21	-0,27	-0,31	0,71*	0,68*	1,5*	1,16*
СКЗ
Аіст/Х10ГАС8	0,19	1,16	0,07	-5,85	12,35	0,97
Аіст/С56ГАС8	0,49	0,11	1,83	3,02	3,76	3,13
Аіст/ЖЗРА11	-0,51	0,19	-1,31	0,02	1,44	3,41
Аіст/Х8ІМ24-13	-0,39	-0,27	-1,67	-0,5	1,74	1,66
Х10ГАС8/ЖнГБ1	-0,96	0,51	1,77**	6,28**	2,19	1,85
Х10ГАС8/ЖЗРА11	1,74**	0,21	2,85	0,79	5,4	2,62
Х10ГАС8/Х8ІМ24-13	0,9	-0,03	2,2	3,21	2,3	1,59
Х10ГАС8/МЛ21	-0,46	-0,51	-1,56	0,69	3,91	0,36
С52ХГХ3/ЖнГБ1	3,72**	0,45	9,05**	0,32	15,18**	4,71**
С52ХГХ3/С56ГАС8	-1,7	-0,13	-2,62	-3,64	11,97	2,2
С52ХГХ3/Х8ІМ24-13	-1,38	-0,83	-2,4	0,16	6,03	2,49
ЖнГБ1/С56ГАС8	-2,34	-0,19	-2,64	-2,64	0,72	1,14
С56ГАС8/ТНДА30	1,19	0,16	2,26	1,05	1,15	1,42
С56ГАС8/МЛ21	1,47	0,23	3,95	0,96	-1,19	0,26
ТНДА30/ЖЗРА11	1,11	0,48	2,4	3,49	3,17	1,97
ТНДА30/Х8ІМ24-13	1,39	0,59	1,79	3,01	0,62	0,98
ТНДА30/МЛ21	-0,16	-0,21	1,43	2,69	17,91**	2,47**
ЖЗРА11/Х8ІМ24-13	-1,15	-0,09	0,58	0,36	2,53	0,79
ЖЗРА11/МЛ21	-0,24	0,31	2,66	1,28	1,11	1,74

Примітка * висока ЗКЗ, ** висока СКЗ

Ступінь успадкування в F1 кількості колосків у колосі та маси 1000 зерен показав, що вони більше залежали від впливу погодних умов року. За масою 1000 зерен в 1995 році, який характеризувався підвищеною температурою і дефіцитом вологи, число гібридів, що проявили позитивне наддомінування не перевищувало 33,3 %, а в оптимальному 1996 році - воно становило 100 %.

Наддомінування у гібридів Аіст/С56ГАС8, Х10ГАС8/ЖЗРА11, Х10ГАС8/ЖнГБ1, Х10ГАС8/Х8ІМ24-13, С52ХГХ3/ЖнГБ1, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13, С56ГАС8/Х8ІМ24-13, ЖнГБ1/С56ГАС8, ЖнГБ1/ТНДА30, ЖнГБ1/ЖЗРА11, ЖнГБ1/Х8ІМ24-13, ЖнГБ1/МЛ21, С56ГАС8/ТНДА30, С56ГАС8/МЛ21, ТНДА30/Х8ІМ24-13, ТНДА30/МЛ21, ЖЗРА11/Х8ІМ24-13, ЖЗРА11/МЛ21 свідчить про позитивне трансгресивне розщеплення і добір біотипів з підвищеною продуктивністю.

Оцінка величини успадковуваності дозволяє передбачити реакцію на добір в наступному поколінні і можливості та ступінь покращення ознак.

В результаті розрахунку коефіцієнта успадковуваності за висотою рослин та елементами продуктивності колоса (довжина колоса, кількість колосків у колосі, кількість зерен в колосі, маса зерна з колоса та маса 1000 зерен) визначено ряд гібридних комбінацій F2, з яких можна проводити фенотипові добори. Стабільно суттєвий коефіцієнт успадковуваності за довжиною колоса проявили гібридні комбінації: Х10ГАС8/ЖЗРА11, Х10ГАС8/Х8ІМ24-13, С52ХГХ3/ТНДА30 (88 - 91 %, 82 - 93 %, 81 - 92 % відповідно). Коефіцієнт успадковуваності за кількістю колосків у колосі в гібридних комбінацій у 1995 році коливався від 22 % до 92 %, а в 1996 році - від 27 % до 94 %. Значні коливання за роками виявлено у гібридів Аіст/ЖЗРА11 (22 - 83 %), ЖнГБ1/С56ГАС8 (27-92 %) та Х10ГАС8/ЖнГБ1 (24 - 83 %). Більш стабільними були комбінації Аіст/Х8ІМ24-13, Х10ГАС8/МЛ21, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13, ЖЗРА11/Х8ІМ24-13 та Х8ІМ24-13/МЛ21. Встановлено, що коефіцієнт успадковуваності за массою 1000 зерен в роки досліджень перевищував 90 %. Це вказує на стабільно позитивну реакцію на добір за рівнем цієї ознаки.

Проведено аналіз трансгресивної мінливості гібридів другого покоління, в результаті чого виділено біотипи, які перевищують за продуктивністю і складовими її елементами кращі з батьківських форм (табл. 3).

Визначення ступеня трансгресії показало, що за загальною продуктивністю колоса перспективними для подальшої селекції є гібриди ТНДА30/ЖнГБ1, Аіст/С52ХГХЗ, ЖЗРА11/МЛ21, ЖЗРА11/ЖнГБ1, які перевищують кращу батьківську форму.

Таблиця 3

Ступінь (Тс) та частота (Тч) позитивних трансгресій за елементами продуктивності гібридів F2 тритикале ярого, %, 1995 - 1996 рр.

Гібридна комбінація	Елементи продуктивності
	кількість колосків у колосі	кількість зерен у колосі	маса зерна з колоса	маса 1000 зерен
	Тс	Тч	Тс	Тч	Тс	Тч	Тс	Тч
Х10ГАС8/ЖЗРА11	12,6	5,7	3,3	1,4	9,5	2,7	5,9	3,4
Х10ГАС8/Х8ІМ24-13	13,8	22,4	15,0	4,7	10	4,7	14,9	5,4
Аіст/ЖЗРА11	0	0	18,1	3,3	7,7	2,0	6,4	2,0
Аіст/ТНДА30	8,4	1,7	7,7	8,5	7,2	2,9	1,3	1,5
Аіст/С52ХГХ3	0	0	7,3	2,8	18,1	5,3	19,7	6,8
Аіст/Х8ІМ24-13	0	0	8,9	3,6	2,1	3,3	8,1	4,5
ЖЗРА11/МЛ21	0	0	8,2	2,7	19,6	4,6	12,8	13,4
ЖЗРА11/ЖнГБ1	6,0	3,4	38,6	11,8	19,9	4,4	0	0
ЖнГБ1/ЖЗРА11	0	0	27,2	3,4	6,6	2,5	0	0
ТНДА30/ЖнГБ1	13,7	3,9	17,1	4,9	17,9	7,4	0	0
С52ХГХ3/Х8ІМ24-13	5,2	3,3	13,3	4,4	17,7	4,1	33,3	12,4
Середнє	9,95	7,1	15,0	4,7	12,4	4,0	12,8	6,1
Max	13,8	22,4	38,6	11,8	19,9	5,3	33,3	13,4
Min	5,2	1,7	3,3	1,4	2,1	2,0	1,3	1,5

В цілому, за всіма розглянутими ознаками, як кращі батьківські форми проявили себе сорт Аіст харківський та лінії Х10ГАС8, Х8ІМ24-13, ЖнГБ1, С52ХГХ3, ЖЗРА11. Із гібридних популяцій за участю цих форм відібрано найбільшу кількість селекційно цінних ліній. Підтверджено ефективність використання частоти трансгресій, як критерію для прогнозу селекційної цінності вихідного матеріалу у тритикале ярого.

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВИХ ЛІНІЙ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО

За рахунок відібраних трансгресивних форм за елементами продуктивності були створені цінні лінії з комплексом господарських ознак. Перспективні лінії були відібрані серед потомків 36 гібридних комбінацій, що перевищили стандарт за урожайністю, стійкістю до хвороб і хлібопекарськими властивостями зерна. Шляхом проведення доборів та оцінок, починаючи з F2 і F3, зі створених гібридних популяцій були отримані морфологічно-константні лінії і це дозволило включити кращі з них у конкурсне сортовипробування, дослідити урожайні та інші господарсько-біологічні властивості. Новий селекційний матеріал має більш високі показники цінних господарських ознак порівняно зі стандартом Аіст харківський і може бути використаний для створення нових сортів з вищою урожайністю.

В результаті проведених попередніх схрещувань за неповною діалельною схемою, до яких було залучено сорт Аіст харківський та 8 ліній: Х10ГАС8, С52ХГХ3, ЖнГБ1, С56ГАС8, ТНДА30, ЖЗРА11, Х8ІМ24-13, МЛ21, наступних оцінок першого, другого, третього та четвертого поколінь гібридів за господарськими ознаками, визначення ступеня варіювання ознак та зв'язків між ознаками, встановлення частоти генетичних трансгресій у гібридів, були створені лінії Аіст/С56ГАС8р19-67, С52ХГХ3/ЖЗРА11р32, С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56, С52ХГХ3/ЖЗРА11р110-47, С52ХГХ3/ТНДА30р11, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р6, С52ХГХ3/МЛ21р8-12, ЖнГБ1/Х8ІМ24-13р6, які зареєстровані у Національному центрі генетичних ресурсів рослин України.

При вивченні нових ліній тритикале ярого встановлено, що вони характеризуються високим потенціалом урожайності. За роки досліджень кращі лінії із гібридних комбінацій ЖнГБ1/Х8ІМ24-13р6, С52ХГХ3/ЖЗРА11р110-47, С52ХГХ3/МЛ21р8-12, С52ХГХ3/ЖЗРА11р32, С52ХГХ3/ТНДА30р11, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р30, С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56 перевищили за урожайністю стандарт Аіст харківський на 0,38 - 0,89 т/га (табл. 4).

Таблиця 4

Урожайність, стабільність, біологічні і якісні показники ліній тритикале ярого, 2004 - 2006 рр.

Сорт, лінія із гібридної комбінації	Урожайність зерна, т/га	Коефіцієнти	Стійкість до хвороб, бал	Вміст білка, %	Загальна хлібопекарська оцінка, бал
	2004 р.	2005 р.	2006 р.	середнє	пластич-ності, bi	стабіль-ності, S2i	сепрторіоз листя	бура листкова іржа
Аіст харківський, ст.	3,89	6,34	5,16	5,13	0,83	6,67	7	7	13,2	3,9
Соловей харківський	4,49	7,63	5,62	5,91*	1,08	0,52	7	9	13,5	3,3
Аіст/С56ГАС8р19-67	3,77	5,95	4,26	4,66*	0,77	8,33	7	9	13,4	4,5
С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56	4,28	8,13	5,64	6,02*	1,33	1,19	9	9	14,7*	3,3
С52ХГХ3/ЖЗРА11р32	2,69	5,96	4,16	4,27*	1,11	2,63	9	9	12,4*	3,3
С52ХГХ3/ЖЗРА11р110-47	4,92	7,12	5,39	5,81*	0,78	9,68	7	9	13,8	3,3
С52ХГХ3/ТНДА30р11	5,00	6,54	6,23	5,92*	0,50	26,20	8	9	14,5*	2,3
С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р30	3,97	7,95	5,92	5,95*	1,35	10,75	9	9	14,0*	3,5
С52ХГХ3/МЛ21р8-12	3,98	7,99	5,53	5,83*	1,38	0,00	9	9	13,9	2,6
ЖнГБ1/Х8ІМ24-13р6	4,65	7,11	5,02	5,59*	0,88	22,45	7	9	13,7	4,0
Середнє	4,16	7,07	5,29	5,51	-	-	-	-	13,7	3,4
Індекс умов (років)	-1,35	1,56	-0,22	-	-	-	-	-	-	-
НІР0,05	0,31	0,58	0,27	0,36	-	-	-	-	-	-

Примітка: * істотно - на 5 % рівні значення

Найвищу урожайність мали лінії С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р30 (5,95 т/га) та С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56 (6,02 т/га).

Встановлено також, що відносною пластичністю характеризувались лінії С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56, С52ХГХ3/ЖЗРА11р32, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р30, С52ХГХ3/МЛ21р8-12, у яких значно підвищується рівень урожайності при покращенні умов вирощування.

Створено цінний селекційний матеріал, який перевищує стандарт Аіст харківський за якістю зерна та хлібопекарськими властивостями: ЖнГБ1/Х8ІМ24-13р6 (4,0 бала), Аіст/С56ГАС8р19-67 (4,5 бала), а також за вмістом білка: С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р30 (14,0 %), С52ХГХ3/ТНДА30р11 (14,5 %), С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56 (14,7 %).

Кращі лінії перевищують стандарт Аіст харківський за стійкістю до септоріозу листя (7-9 балів) та бурої листкової іржі (7-9 балів).

Добори в третьому поколінні гібридної популяції Х10ГАС8/ЖЗРА11 у 1998 році призвели до виділення сім'ї Х10ГАС8/ЖЗРА11р11, яка в подальшому стала сортом Соловей харківський.

За результатами конкурсного сортовипробування, проведеного в лабораторії селекції тритикале ярого Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва в 2003 - 2005 рр., сорт Соловей харківський перевищив стандарт Аіст харківський за урожайністю, показниками продуктивності колоса, стійкістю до септоріозу листя та бурої листкової іржі (табл. 5).

Таблиця 5

Характеристика сорту Соловей харківський за висотою рослин та елементами продуктивності колоса, стійкістю до хвороб та урожайністю, середнє за 2003 - 2005 рр.

Назва сорту	Висота рослин, см	Дов-жина колоса, см	Маса, г	Стійкість до хвороб, бал	Урожайність зерна, т/га
			зерен з колоса	1000 зерен
					септоріоз листя	бура листкова іржа
Аіст харківський, ст.	98	7,5	1,2	42,9	5	5	3,68
Соловей харківський	106*	8,8*	1,8*	48,6*	7	7	4,08*
НІР0,05	5,2	0,8	0,6	2,0	-	-	0,38

Примітка: * істотно - на 5 % рівні значення

Поряд з високою урожайністю, сорт Соловей харківський має також добрі технологічні та хлібопекарські властивості зерна. Вміст білка в зерні становить 13,4%, клейковини І групи 25,7 %. Індекс деформації клейковини 66 одиниць ВДК.

Сорт Соловей харківський внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, з 2006 року. Рекомендується для виробництва продовольчого, технічного та фуражного зерна у Лісостепу та на Поліссі.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО

Висока зернова продуктивність нового сорту тритикале ярого Соловей харківський сприяє стабільному забезпеченню підприємств зерновою продукцією з низькою собівартістю.

Визначення економічної ефективності вирощування нового сорту тритикале ярого Соловей харківський показало, що за рахунок більшого виходу продукції з одиниці площі, меншої її собівартості та більшого чистого прибутку, рентабельність вирощування цього сорту переважає рентабельність вирощування стандарту Аіст харківський на 18,5 %, та пшеницю сорту Харківська 26 на 39,0 %. Це доводить значну ефективність вирощування нового сорту Соловей харківський для покращення результатів виробництва зерна при рівних умовах, порівняно з іншими сортами. Таким чином, досить ефективно вирощувати високоурожайний сорт тритикале ярого Соловей харківський, який забезпечує високий рівень рентабельності.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення нового наукового завдання з розробки особливостей створення вихідного матеріалу тритикале ярого з підвищеною урожайністю, стійкістю до хвороб та добрими хлібопекарськими властивостями шляхом встановлення закономірностей зв'язків між цінними ознаками, особливостей їх успадкування, на основі чого створений селекційний матеріал та сорт, що має суттєве значення для селекції тритикале ярого і сільського господарства України. В результаті цього сформовані наступні висновки:

1. Виявлено генетичне різноманіття форм тритикале ярого різного походження за комплексом цінних господарських ознак та стійкістю до хвороб. Шляхом оцінки ступеня мінливості окремих господарських ознак у досліджуваних ліній, взаємозв'язків між ознаками та систематизації ліній тритикале ярого за способом створення та родоводом, виділено цінний вихідний матеріал для селекції: сорт Аіст харківський та лінії Х10ГАС8, С52ХГХЗ, ЖнГБ1, С56ГАС8, ТНДА30, ЖЗРА11, Х81М24-13, МЛ21.

2. Встановлена позитивна залежність між елементами продуктивності колоса: довжини колоса з кількістю колосків у колосі, кількості зерен в колосі з масою зерна з колоса, масою 1000 зерен; кількості колосків у колосі з кількістю зерен у колосі, масою 1000 зерен; кількості зерен у колосі з масою зерна з колоса, масою 1000 зерен; маси зерна з колоса з масою 1000 зерен. Найвищий рівень кореляції спостерігався між урожайністю та масою 1000 зерен (r=0,37 - 0,57); між урожайністю та висотою рослин (r= 0,42 - 0,59). Це сприяє добору вихідного матеріалу за комплексом вказаних ознак.

3. Методом кластерного аналізу визначена ступінь спорідненості ліній, що дозволяє добирати вихідний матеріал для схрещування за його генетичною віддаленістю. Високу ефективність в схрещуваннях показали лінії, створені біологічним методом за участю сортів пшениці м'якої ярої селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва та Науково-дослідного інституту сільського господарства південного Сходу (Саратов, Росія) в поєднанні з житом ярим (Данія, Канада), які мають високий рівень цінних господарських ознак: відносно коротку тривалість періоду сходи-колосіння (44 - 49 діб), оптимальну висоту рослин (74 - 93 см), високу урожайність зерна (288 - 480 г/м2) та масу 1000 зерен (37,1 - 45,0 г).

4. Визначено загальну та специфічну комбінаційну здатність 8 ліній тритикале ярого. За кількістю колосків у колосі високу загальну комбінаційну здатність показали лінії С52ХГХ3 та Х8ІМ24-13; за кількістю зерен у колосі - Х10ГАС8 та ЖЗРА11; за масою 1000 зерен - Х10ГАС8, С52ХГХ3, Х8ІМ24-13 та МЛ21. Високу специфічну комбінаційну здатність за кількістю колосків у колосі мали пари батьківських ліній Х10ГАС8/ЖЗРА11 та С52ХГХ3/ЖнГБ1; за кількістю зерен з колоса - Х10ГАС8/ЖнГБ1 та С52ХГХ3/ЖнГБ1; за масою 1000 зерен - С52ХГХ3/ЖнГБ1 та ТНДА30/МЛ21. За комплексом ознак продуктивності колоса (довжина колоса, кількість колосків та зерен у колосі, маса зерна з колоса та маса 1000 зерен) високу СКЗ мала пара батьківських ліній С52ХГХ3/ЖнГБ1, стабільно високу СКЗ за кількістю колосків та зерен у колосі а також масою 1000 зерен - Х10ГАС8/ЖЗРА11.

5. Встановлено, що особливості успадкування складових ознак продуктивності колоса значно різниться залежно від умов року в різних комбінаціях схрещувань. Ступінь успадкування в F1 кількості колосків у колосі та маси 1000 зерен показав, що вони найбільше залежать від впливу погодних умов року. Наддомінування у гібридів Аіст/С56ГАС8, Х10ГАС8/ЖЗРА11, Х10ГАС8/ЖнГБ1, Х10ГАС8/Х8ІМ24-13, С52ХГХ3/ЖнГБ1, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13, С56ГАС8/Х8ІМ24-13, ЖнГБ1/С56ГАС8, ЖнГБ1/ТНДА30, ЖнГБ1/ЖЗРА11, ЖнГБ1/Х8ІМ24-13, ЖнГБ1/МЛ21, С56ГАС8/ТНДА30, С56ГАС8/МЛ21, ТНДА30/Х8ІМ24-13, ТНДА30/МЛ21, ЖзРА11/Х8ІМ24-13, ЖЗРА11/МЛ21 передбачає позитивне трансгресивне розщеплення і добір біотипів з підвищеною продуктивністю.

6. Виявлено гібридні комбінації зі стабільно високим коефіцієнтом успадковуваності за довжиною колоса - Х10ГАС8/ЖЗРА11, Х10ГАС8/Х8ІМ24-13, С52ХГХ3/ТНДА30 (88 - 91 %, 82 - 93 %, 81 - 92 % відповідно); значним коливанням за роками - Аіст/ЖЗРА11 (22 - 83 %), ЖнГБ1/С56ГАС8 (27 - 92 %) та Х10ГАС8/ЖнГБ1 (24 - 83 %); за масою 1000 зерен - Аіст/Х8ІМ24-13, Х10ГАС8/МЛ21, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13, ЖЗРА11/Х8ІМ24-13 та Х8ІМ24-13/МЛ21.

7. За елементами продуктивності колоса в ранніх поколіннях гібридів тритикале ярого F2 виявлено трансгресивні форми ЖЗРА11/ЖнГБ1, Аіст/С52ХГХЗ, ЖЗРА11/МЛ21 та ТНДА30/ЖнГБ1, які за загальною продуктивністю колоса перевищили кращу батьківську форму на 17,9 - 19,9 %. Серед батьківських форм кращими є сорт Аіст харківський та лінії Х10ГАС8, Х8ІМ24-13, ЖнГБ1, С52ХГХ3, ЖЗРА11, які проявили в потомстві вищий ступінь та частоту трансгресій.

8. Створено новий селекційний матеріал з більш високими показниками цінних господарських ознак. За частотою та ступенем прояву комплексу господарських ознак родинами виділені комбінації Х10ГАС8/ЖнГБ1, Аіст/ЖЗРА11, Х10ГАС8/ЖЗРА11, С52ХГХЗ/МЛ21. Так лінія Аіст/ЖЗРА11р21 поєднує високу урожайність, оптимальну висоту рослин, стійкість до септоріозу листя та бурої листкової іржі і є цінним джерелом для створення сорту тритикале ярого інтенсивного типу.

Виділено також лінії з високими хлібопекарськими властивостями: ЖнГБ1/Х8ІМ24-13 (4,0 бали), Аіст/С56ГАС8р19-67 (4,5 балів).

Від схрещування лінії С52ХГХ3 одержані лінії з високою пластичністю за рівнем і високою урожайністю: С52ХГХ3/МЛ21р8-12 (5,83 т/га), С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р30 (5,95 т/га), С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56 (6,02 т/га).

9. Створено новий сорт тритикале ярого Соловей харківський, який з 2006 року занесено до Державного реєстру сортів рослин України. Сорт має крупне та добре виповнене зерно, високий вміст білка в зерні - 13,4 %, клейковини І групи - 25,7 %. Індекс деформації клейковини дорівнює 66 одиниць ВДК. Об'ємний вихід хліба 420 мл із 100 г борошна, загальна хлібопекарська оцінка 4,5 бала. Білково-вуглеводний комплекс зерна збалансований і забезпечує високу поживну цінність та добрі хлібопекарські властивості.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

1. Лінії ЖнГБ1, Х10ГАС8, Х10ГАС14 та С52ХГХ3 використовувати як батьківські компоненти при гібридизації, що мають високі показники групової стійкості до септоріозу та бурої листкової іржі.

2. Лінії Х10ГАС8, С52ХГХ3, ТНДА30, Х8ІМ24-13, МЛ21, Х10ГАС14, Х10ПГА6, СвГП11, СМХСЛ9 використовувати як донори виповненості зерна та високої маси 1000 зерен.

3. Використовувати в селекційній роботі створені нами лінії з цінними господарськими ознаками:

- за комплексом ознак - Х10ГАС8/ЖнГБ1р20, Аіст/ЖЗРА11р21, Х10ГАС8/ЖЗРА11р11, С52ХГХЗ/МЛ21р8;

- за урожайністю та короткостеблістю - Аіст/ЖЗРА11р21, що є цінним джерелом для створення сортів інтенсивного типу;

- за стійкістю до хвороб - Аіст/С56ГАС8р19-67, С52ХГХ3/ЖЗРА11р32, С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56, С52ХГХ3/ЖЗРА11р110-47, С52ХГХ3/ТНДА30р11, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р6, С52ХГХ3/МЛ21р8-12, ЖнГБ1/Х8ІМ24-13р6.

- за скоростиглістю - Х10ГАС8/ЖнГБ1р20;

- за високими хлібопекарськими властивостями -С56ГАС8 /ТНДА30р14;

- за високою пластичністю - С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56, С52ХГХ3/ЖЗРА11р32, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р30, С52ХГХ3/МЛ21р8-12.

4. Сорт тритикале ярого Соловей харківський рекомендується вирощувати в Лісостепу та на Поліссі України для виробництва екологічно чистого продовольчого зерна.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Капустіна Т. Б. Трансгресивне розщеплення за елементами продуктивності у гібридів ярого тритикале / Т. Б. Капустіна, В. К. Рябчун, В. І. Шатохін // Селекція і насінництво. - Х., 1999. - Вип. 82. - С.100-106 (авторство складає 50 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

2. Капустіна Т. Б. Оцінка стійкості ярих тритикале проти хвороб / Т. Б. Капустіна // Селекція і насінництво. - Х., 2000. - Вип. 83. - С.30-34.

3. Щипак Г. В. Результати та перспективи селекції тритикале / Г. В. Щипак, В. К. Рябчун, М. С. Шевченко, В. І. Шатохін, Т. Б Капустіна [та ін.] // Селекція і насінництво. Х., 2000. - Вип. 84. - С. 17-25 (авторство складає 10 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

4. Капустіна Т. Б. Селекційна цінність гібридних ліній ярого тритикале в умовах Східного Лісостепу України / Т. Б. Капустіна, В. К. Рябчун, В. І. Шатохін // Селекція і насінництво. Х., 2003. - Вип. 87. - С. 16-22 (авторство складає 50 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

5. Капустіна Т. Б. Методичні особливості створення сорту ярого тритикале Соловей харківський / Т. Б. Капустіна, В. К. Рябчун, В. І. Шатохін [та ін.] // Селекція і насінництво. - Х., 2008. - Вип. 95. - С. 65-70 (авторство складає 20 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

6. Рябчун В. К. Яре тритикале для стабільного виробництва зерна / В. К. Рябчун, В. І. Шатохін, В. А. Лісничий, Т. Б Капустіна. - Х. : Інститут рослинництва. ім. В. Я. Юр'єва УААН, 2007. - 16 с. (авторство складає 20 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

7. Капустина Т. Б. Генетическая защищенность яровых тритикале от болезней / Т. Б. Капустина, В. К. Рябчун // Актуальные проблемы физиологии растений и генетики: тезисы докладов конф. мол. ученых - К., 1992 - С. 98 (авторство складає 60 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

8. Капустина Т. Б. Источники устойчивости ярового тритикале к септориозу / Т. Б. Капустина, В. К. Рябчун, Е. М. Долгова // Молекулярно-генетические маркеры в селекции растений: мат. науч. конф. - К., 1994 - С. 131 (авторство складає 50 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних)

9. Капустіна Т. Б. Оцінка створення вихідного матеріалу ярих тритикале на стійкість до септоріозу / Т. Б. Капустіна // Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конференції молодих вчених та спеціалістів - Чабани, 1995 - С. 50.

10. Капустіна Т. Б. Трансгресивна мінливість гібридів ярих тритикале / Т. Б. Капустіна, В. К. Рябчун // Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК: мат. Міжнар. наук.-практ. конференції молодих вчених та спеціалістів, Ч.І - Чабани, 1996 - С. 149 (авторство складає 60 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних)

11. Капустина Т. Б. Создание новых линий ярового тритикале, устойчивых к септориозу листьев и бурой листовой ржавчине. / Т. Б. Капустина // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: тез. доп. Міжнар. конф., присвяченої 90-річчу від заснування ІР ім. В. Я. Юр'єва УААН - Х., 1999 - С. 279-280.

12. Капустіна Т. Б. Гібридні лінії ярого тритикале як вихідний матеріал для селекції / Т. Б. Капустіна // Наукове забезпечення виробництва зерна тритикале і продуктів його переробки: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. - Х., 2005 - С. 16-17.

13. А. с. Свідоцтво №06180 про авторство на сорт рослин тритикале Соловей харківський / В. К. Рябчун, В. І. Шатохін, Т. Б. Капустіна, В. А. Лісничий // Державна служба з охорони прав на сорти рослин : опубл. 2006 р (авторство складає 20 %).

14. Рябчун В. К. Каталог сортів ярого тритикале селекції інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва / В. К. Рябчун, В. І. Шатохін, Т. Б. Капустіна, В. А. Лісничий [та ін.] // Каталог сортів ярого тритикале селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва. - 2006. - 22 с. (авторство складає 20 %, включає результати виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

АНОТАЦІЇ

Капустіна Т.Б. Створення вихідного матеріалу тритикале ярого для селекції на продуктивність і стійкість до хвороб. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин.- Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, 2009.

В дисертації наведені результати досліджень по створенню високопродуктивного, стійкого до хвороб вихідного матеріалу тритикале ярого з комплексом цінних господарських ознак.

Досліджено генетично-різноманітний матеріал тритикале ярого та виділено за комплексом господарських ознак та стійкістю до хвороб перспективні лінії.

Встановлено ступінь успадкування за висотою рослин, довжиною колоса, кількістю колосків та зерен у колосі, масою зерна з колоса та масою 1000 зерен у міжлінійних гібридів виділених ліній тритикале ярого.

Визначено параметри трансгресії за елементами продуктивності в ранніх поколіннях гібридів F2, з яких виділені лінії з комплексним поєднанням цінних господарських ознак.

Встановлено загальну та специфічну комбінаційну здатність ліній тритикале ярого за елементами продуктивності та досліджено особливості успадкування цих ознак.

Виявлено певну кореляційну залежність між елементами продуктивності та іншими цінними господарськими ознаками та встановлено особливості формування врожаю у ліній тритикале ярого.

На основі теоретичних розробок створено новий селекційний матеріал з високим рівнем урожайності та стійкості до хвороб, який використовується у селекційному процесі. Вісім ліній включено до Національного генбанку України. На основі доборів з третього покоління популяції Х10ГАС8/ЖЗРА11 в 1998 році виділено сім'ю, яка в подальшому стала сортом Соловей харківський.

Ключові слова: тритикале яре, вихідний матеріал, продуктивність, кореляція, успадкування, трансгресія, стійкість до хвороб, септоріоз листя, бура листкова іржа.

Капустина Т. Б. Создание исходного материала тритикале ярового для селекции на продуктивность и устойчивость к болезням. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений - Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева УААН, 2009.

В диссертации приведены результаты исследований по созданию высокопродуктивного, устойчивого к болезням исходного материала тритикале ярового с комплексом хозяйственно ценных признаков.

Изучено 79 генетически разнообразных коллекционных образцов тритикале ярового по комплексу хозяйственно ценных признаков и устойчивости к болезням. Выделены перспективные линии, как исходный материал для селекции: Аист харьковский, Х10ГАС8, С52ХГХ3, ЖнГБ1, С56ГАС8, ТНДА30, ЖЗРА11, Х8ІМ24-13, МЛ21.

Установлены особенности наследования селекционных признаков по высоте растений, длине колоса, количеству колосков и зерен в колосе, массе зерна с колоса и массе 1000 зерен у межлинейных гибридов выделенных линий тритикале ярового. Стабильно существенный коэффициент наследования по длине колоса проявили гибридные комбинации Х10ГАС8/ЖЗРА11, Х10ГАС8/Х8IМ24-13, С52ХГХ3/ТНДА30 (88 - 91%, 82 - 93%, 81 - 92% соответственно). Оценка величины коэффициента наследования позволяет предвидеть реакцию на отбор в последующих поколениях, возможности и степень улучшения признаков.

Определены параметры трансгрессии элементов продуктивности в ранних поколениях гибридов F2 из которых выделены линии с комплексным сочетанием хозяйственно ценных признаков. Лучшими родительскими компонентами при гибридизации оказались: сорт Аист харьковский и линии Х10ГАС8, Х8IМ24-13, ЖНГБ1, С52ХГХ3, ЖЗРА11. Среди гибридных популяций с участием этих форм отобрано наибольшее количество селекционно ценных линий.

Определена общая и специфическая комбинационная способность линий тритикале ярового по признакам продуктивности и степень доминирования этих признаков.

Установлена определенная корреляционная зависимость между элементами продуктивности и другими хозяйственно ценными признаками, а также особенности формирования урожая у линий тритикале ярового.

На основе теоретических разработок создан новый селекционный материал с высоким уровнем урожайности и устойчивости к болезням, который используется в селекционном процессе. 8 линий зарегистрированы в Национальном генбанке Украины. На основе отборов из третьего поколения гибридной популяции Х10ГАС8/ЖЗРА11 в 1998 году была выделена семья, которая в дальнейшем становится сортом Соловей харьковский.

Ключевые слова: тритикале яровое, исходный материал, продуктивность, корреляция, наследование, трансгрессия, устойчивость к болезням, септориоз листьев, бурая листовая ржавчина.

Kapustina T. B. Creation of initial material of triticale spring for breeding on productivity and disease resistance. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of agricultural sciences on the speciality 06.01.05. - plant breeding. - Institute of Plant Production nd. a. V. Y. Yuriev of UAAS, 2009.

In the dissertation are given results of researches on development of high productive, disease resistant initial material of triticale spring having complex of economic valuable traits.

Genetically diverse material of triticale spring is investigated and lines with a complex of economic valuable traits and disease resistance, perspective as the initial material are selected.

Inheritance of plant height, ear lenght, number of spikelets and grains in ear, grain weight per 1 ear and thousand grains weight in hybrids between selected samples of triticale spring is researched.

Transgression parameters by productivity elements in early hybrid progenies are determined, from which hybrid combinations with complex integration of economic valuable traits are chosed.

Common and specific combination abilities of triticale spring lines by elements of productivity are estimated and inheritance character of these traits is invastigated.

Correlation dependance between productivity elements and other economic valuable traits is revealed and pecularities of yield formation in triticale spring lines are determined.

On the base of theoretical elaborations, a new breeding matherial with high level of productivity and disease resistance is developed, which is being used in breeding process. All the lines are included into the National Plant Genebank of Ukraine. On the base of selection from 3rd progeny of the hybrid population Х10ГАС8/ЖЗРА11, in the 1998 the family was chosed, which further becam the cultivar Соловей харківський.

Key words: triticale spring, initial material, productivity, correlation, inheritance, transgression, disease resistance, leaf septoria, leaf rast.

Размещено на Allbest.ru