Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КОРМІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.35:631.82:631.55.03(477.4)

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА ГОРОХУ

ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ВАПНУВАННЯ, ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ ТА СПОСОБІВ ЗБИРАННЯ В УМОВАХ

ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО

ДІДУР ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Вінниця - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті протягом 2004-2006 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Петриченко Василь Флорович, Інститут кормів УААН, директор

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Ермантраут Едуард Рудольфович, Інститут цукрових буряків УААН, головний науковий співробітник лабораторії математичного моделювання та інформаційних технологій

кандидат сільськогосподарських наук Дворецька Світлана Петрівна, ННЦ "Інститут землеробства УААН", старший науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур

Захист відбудеться "22" грудня 2009 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 Вінницького державного аграрного університету та Інституту кормів УААН за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна 3, корпус № 2, аудиторія 2120.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3 та Інституту кормів УААН за адресою: 21100, м. Вінниця, пр-кт. Юності, 16.

Автореферат розісланий "13" листопада 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.В. Материнський

Анотації

Дідур І.М. Формування урожайності та якості зерна гороху залежно від впливу вапнування, позакореневих підживлень та способів збирання в умовах Лісостепу Правобережного. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2009.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень по визначенню особливостей формування і реалізації генетичного потенціалу продуктивності та якості зерна різних за типом росту сортів гороху в онтогенезі залежно від їх взаємодії з елементами технології вирощування й факторами довкілля. Обґрунтовано позитивний вплив моделей технологій, що обумовлюють максимальну реалізацію біологічного потенціалу сортів гороху. зерно горох генетичний

Розроблено модель технології, яка передбачає вирощування сортів гороху з детермінантним типом росту із застосуванням вапнування (0,5 норми за г. к.), мінеральних добрив у нормі N60P60K60 у поєднанні із двома позакореневими підживленнями Кристалоном особливим у фази бутонізації і зелених бобів та використання однофазного способу збирання, що забезпечує в умовах Лісостепу Правобережного формування урожайності зерна на рівні 4,49 т/га, збору сирого протеїну 1,03 т/га, умовно чистого прибутку 2113 грн. та рівня рентабельності 124%.

У роботі проведено економічну і енергетичну оцінку моделей технології вирощування гороху та опис їх на конкурентоспроможність. Подані дані про результати виробничих перевірок розроблених елементів технологій.

Ключові слова: горох, вапнування, мінеральні добрива, позакореневі підживлення, способи збирання, урожайність зерна, якість зерна.

Дидур И.Н. Формирование урожая и качества зерна гороха в зависимости от влияния известкования, внекорневой подкормки и способов уборки в Условиях Лесостепи Правобережной. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Винницький государственный аграрный университет, Винница, 2009.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по изучению особенностей формирования и реализации генетического потенциала продуктивности и качества зерна, разных за типом роста сортов гороха в онтогенезе в зависимости от их взаимодействии с приемами технологий выращивания и факторами окружающей среды. Обосновано положительное влияние моделей технологий, которые обуславливают максимальную реализацию биологического потенциала сортов гороха.

Изучены особенности формирования продуктивности разных за типом роста сортов гороха в зависимости способов уборки. Установлены закономерности роста и развития, формирования фотосинтетического и симбиотического аппаратов в зависимости от влияния абиотических факторов и агротехнических приемов.

Результаты исследований показали, что интенсивность нарастания листовой поверхности и ассимиляционного аппарата в целом (усы + листья) в значительной степени зависели от известкования и внекорневой подкормки. Наибольшая площадь ассимиляционной поверхности растений сортов Елегант 61,9 тис.м 2/га и Дамир 2 - 54,6 тис.м 2/га была на вариантах опыта, где на фоне минеральных удобрений N60P60K60 проводили известкование и двухразовые внекорневые подкормки Кристалоном особенным у фазы бутонизации и зеленых бобов. На этих же вариантах были созданы благоприятные условия для деятельности симбиотического аппарата и формирования максимального количества биологического азота у сорта Елегант на уровне 42,3 кг/га, у Дамир 2 - 35,6 кг/га.

Разработанная модель технологии, которая предусматривает выращивание сортов гороха с детерминантным типом роста, внесение извести (0,5 нормы за г. к.) и внекорневой подкормки Кристалоном особенным у фазы бутонизации и зеленых бобов на фоне минеральных удобрений с нормой N60P60K60 и однофазного способа уборки гарантирует формирование урожая зерна на уровне 4,49 т/га, содержания сырого протеина в зерне 22,91% и его сбор 1,03 т/га.

Полученный и обобщенный материал дает возможность рекомендовать к внедрению в производство наиболее экономически выгодную и конкурентоспособную модель технологии выращивания гороха на зерно в условиях Лесостепи Правобережной, которая гарантирует наиболее высокую условно чистую прибыль 2113 грн., чистую энергетическую прибыль на уровне 56,28 ГДж, при уровне рентабельности 124 %.

Ключевые слова: горох, известкование, минеральные удобрения, внекорневые подкормки, способы уборки, урожайность зерна, качество зерна.

Didur I.M. Formation of yield and quality of pea grain depending on the influence of liming, out-of-root nutrition and methods of harvesting in conditions of right-bank Forest-Steppe. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences on specialty 06.01.09 - plant cultivation. - Vinnytsia State Agrarian University, Vinnytsia, 2009.

Results of researches on the study of peculiarities of the formation and realization of the genetic potential of productivity and quality of grain which differ by the type of pea variety development in ontogenesis depending on their interaction with methods of cultivation technology and environmental factors are stated in the thesis. Positive effect of the technology models which provide maximum realization of biological potential of pea varieties is substantiated.

The model of technology of growing pea varieties with determinant type of growth using liming (0,5 of norm per soil acidity, mineral fertilizers at the rate of N60P60K60 in combination with double out-of-root nutrition by Cristalon osoblyvy at the phase of budding and green beans and use of one-phase method of harvesting that provide formation of grain yield at the level of 4,49 t/ha, crude protein 1,03 t/ha, net profit 2113 grn. and level of profitability 124% in conditions of right-bank Forest-Steppe.

Economic and energy estimation of the models of pea cultivation technology is carried out and their description for compatibility is given. Data on the results of production verification of the developed technology elements is represented.

Key words: pea, liming, mineral fertilizers, out-of-root nutrition, methods of harvesting, grain yield, grain quality.

Загальна характеристика роботи

Зростання виробництва зерна високої якості та більш раціональне його використання є однією з головних проблем сучасного сільського господарства України. Вирішення зернової проблеми сприятиме формуванню вітчизняних рослинних ресурсів і поліпшенню забезпечення населення якісними продуктами харчування та галузі тваринництва повноцінними кормами.

Актуальність теми. У світовому землеробстві горох - одна з провідних зернобобових культур. Традиційно вже склалось в Україні, що основним джерелом рослинного білка є зернобобові культури, серед яких вагому частку займає горох. Зерно гороху є одним з основних джерел рослинного білка в харчуванні людини і раціонах тварин, який є повноцінним за амінокислотним складом і засвоюється значно краще, ніж білок зернових культур. Поряд з цим горох має важливе агротехнічне значення і є добрим попередником для наступних культур у сівозміні, зокрема озимої пшениці. Горох, як і інші зернобобові культури, відіграє важливу роль у підвищенні родючості ґрунту завдяки його здатності фіксувати біологічний азот із атмосфери повітря. Проте, незважаючи на всі його позитивні якості, площі посіву гороху в останні роки значно скорочуються. Однією з причин такого становища є розбалансованість вітчизняного ринку зерна та недосконалість технологій вирощування гороху, як індетермінантних, так і детермінантних сортів.

Тому пошук шляхів направлений на підвищення рівня врожайності зерна гороху на якісно новому рівні, з використанням сортів із закінченим типом росту за рахунок впровадження інтенсивних технологій їх вирощування є одним із магістральних у збільшенні посівних площ та задоволенні потреб ринку.

Розробка нових та удосконалення існуючих технологій вирощування гороху для одержання максимально можливих врожаїв зерна, вивчення особливостей мінерального живлення детермінантних сортів та системи їх удобрення, що включає традиційні системи, у тому числі, і застосування водорозчинних хелатних добрив для позакореневого підживлення та способів збирання є важливою науковою проблемою, яка потребує відповідного наукового обґрунтування для умов регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, за темою дисертаційної роботи, були складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт Вінницького державного аграрного університету за тематикою Міністерства аграрної політики України "Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернових колосових, зернобобових культур, які забезпечували б урожайність пшениці 5-6 т/га, ячменю 5-6 т/га, гороху 3-5,5 т/га, квасолі 2,3-2,5, сої 2,6-2,8 т/га." (номер державної реєстрації 0102U006261).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є встановлення сортових особливостей формування продуктивності гороху залежно від впливу вапнування, позакореневих підживлень та способів збирання в умовах Лісостепу Правобережного.

Програмою досліджень для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- встановити залежності росту, розвитку та формування зернової продуктивності сортів гороху залежно від вапнування, позакореневих підживлень та способів збирання;

- вивчити зміни показників росту та розвитку рослин гороху залежно від елементів технологій вирощування з врахуванням дії організованих факторів та гідротермічних ресурсів;

- визначити розміри симбіотичного апарату та фотосинтетичних показників сортів гороху залежно від вапнування та позакореневих підживлень;

- встановити вплив вапнування, позакореневих підживлень та способів збирання на формування елементів структури врожаю та якості зерна гороху;

- визначити втрати зерна сортів гороху різних за типом росту залежно від способу збирання та норм мінеральних добрив;

- дослідити ефективність способів збирання залежно від сортових особливостей гороху;

- розрахувати економічну, біоенергетичну ефективність технології вирощування гороху та провести оцінку їх на конкурентоспроможність.

Об'єкт дослідження. Процеси росту, розвитку та формування продуктивності гороху залежно від сортових особливостей, вапнування, позакореневих підживлень та способів збирання.

Предмет дослідження. Сорти гороху, гідротермічні умови, зерно, вапнування, мінеральні добрива, позакореневі підживлення, Кристалон особливий, способи збирання.

Методи дослідження. Польовий - для спостереження за ростом і розвитком рослин та оцінки ефективності добрив. Візуальний - для здійснення фенологічних спостережень. Кількісний - визначення густоти рослин, польової схожості та виживання рослин. Метод висічок - облік площі листової поверхні посівів листових форм гороху. Фізіологічний - визначення фотосинтетичної продуктивності рослин гороху. Метод монолітів і інокуляції рослин - визначення симбіотичної продуктивності рослин гороху. Аналітичний - для визначення технологічних якостей і хімічного складу основної та побічної продукції гороху. Лабораторний - для аналізу показників якості зерна гороху. Вимірювально-ваговий - для обліку динаміки росту, врожайності та втрат зерна гороху. Математично-статистичний - для оцінки достовірності результатів досліджень. Порівняльно-розрахунковий - для визначення економічної, біоенергетичної ефективності та оцінки на конкурентоспроможність моделей технології вирощування гороху.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Лісостепу Правобережного вперше встановлено сортові особливості формування продуктивності гороху залежно від вапнування, позакореневих підживлень та способів збирання. Виявлено сортові відміни у сортів гороху, що різняться за типом росту в формуванні фотосинтетичного та симбіотичного апаратів залежно від впливу вапнування та позакореневих підживлень. Обґрунтовано позитивний вплив Кристалону особливого (2 кг/га) та вапнування (0,5 норми за г. к.) на формування елементів продуктивності гороху, його урожайності та показників якості зерна. Запропоновано методичний підхід до визначення площі асиміляційної поверхні видозмінених листків у детермінантних сортів гороху. Проведено економічну і енергетичну оцінку моделей технології вирощування гороху та опис їх на конкурентоспроможність.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено технологію вирощування гороху сортів Елегант та Дамир 2 за рахунок застосування мінеральних добрив у нормі N60P60K60, обробки насіння ризоторфіном та стимулятором росту Емістим С у поєднанні із вапнуванням (0,5 норми за г. к.) та проведенням дворазових позакореневих підживлень Кристалоном особливим (2 кг/га) у фази бутонізації та зелених бобів, що забезпечує підвищення урожайності зерна гороху на 20-25 % у зоні Лісостепу Правобережного.

Розроблені моделі технології пройшли виробничу перевірку в агроформуваннях Вінницької області на площі 155 га, де забезпечили урожайність зерна гороху на рівні 3,5-5,0 т/га.

Особистий внесок здобувача. Польові та лабораторні дослідження за темою дисертаційної роботи проведені особисто здобувачем, зокрема закладка польового досліду, узагальнення й аналіз наукових джерел вітчизняних і зарубіжних авторів за темою дисертаційної роботи, аналіз отриманих результатів досліджень, проведення лабораторних дослідів, статистична обробка отриманих експериментальних даних, підготовка і написання звітів та публікацій за темою дисертації, участь у роботі науково-практичних конференцій. На основі отриманих результатів була написана дисертаційна робота, сформовані узагальнюючі висновки і пропозиції виробництву, та проведено їх виробничу перевірку.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на засіданнях кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії Вінницького державного аграрного університету, на Четвертій (2004) та П'ятій (2005) міжвузівських науково-практичних конференціях аспірантів і молодих викладачів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан та перспективи" (м. Вінниця), засіданнях науково-методичної Ради Інституту кормів УААН (2006), Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених (м. Харків, 2008).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в семи наукових працях, з них чотири - у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 189 сторінках комп'ютерного тексту, включає 41 таблиць, 12 рисунків, складається із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Список використаних літературних джерел складається з 237 джерел, в тому числі 14 латиницею.

Основний зміст роботи

НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ПОСІВІВ ГОРОХУ (Огляд літератури)

Проаналізовано сучасні положення щодо особливостей формування продуктивності гороху залежно від сортового складу, вапнування, позакореневих підживлень, способів збирання і умов вирощування в зоні Лісостепу Правобережного. Розглянуто твердження різних авторів стосовно існуючих протиріч при вирішенні проблеми підвищення врожайності гороху. Висунуто робочу гіпотезу, визначено мету і завдання досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з вивчення впливу вапнування, позакореневих підживлень та способів збирання на формування урожайності та якості зерна різних за типом росту сортів гороху проводилися протягом 2004-2006 рр. на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах спільного дослідного поля Вінницького державного аграрного університету та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів УААН (с. Агрономічне, Вінницького району, Вінницької області).

Грунтово-кліматичні умови регіону в цілому сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. Клімат Лісостепу Правобережного помірно континентальний. В межах Вінницької області виділяють два агрокліматичні райони - помірно теплий вологий і теплий недостатньо зволожений. Агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень мали значний вплив на формування продуктивності посівів гороху.

Ґрунтовий покрив дослідного поля характеризується низьким вмістом гумусу (2,1 %) та легкогідролізованого азоту (6,3 мг на 100 г ґрунту), підвищеним вмістом рухомого фосфору (14,3 мг на 100 г ґрунту), високим вмістом обмінного калію (16,6 мг на 100 г ґрунту), сумою ввібраних основ (12,0 мг-екв. на 100 г ґрунту), гідролітичною кислотністю Нг - 2,1 мг-екв. на 100 г ґрунту, рН сольове - 5,1. Щільність ґрунтів - 1,35 г/см 3.

Трифакторний польовий дослід проводився за схемою:

Фактор А - сорти:

1. Елегант - контроль.

2. Дамир 2.

Фактор В - вапнування та позакореневі підживлення:

1. N60Р 60К 60 + Інокуляція +Eмістим С (фон) - контроль.

2. Фон+0,5 норми вапна за г. к..

3. Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий, 2 кг/га (у фазі бутонізації).

4. Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий, 2 кг/га (у фази бутонізації та зелених бобів).

Фактор С - спосіб збирання:

1. Двофазний - контроль.

2. Однофазний.

Співвідношення факторів 2:4:2. Повторність - чотириразова. Розміщення варіантів систематичне, в два яруси. Площа облікової ділянки - 25 м 2, загальної - 40 м 2.

Інокуляцію проводили ризоторфіном, що містив активний штам бактерій (261-Б) Rhizobium Leguminosorum (200 г на 1 гектарну норму насіння) сумісно зі стимулятором росту Емістим С (10 мл на 1 тонну насіння), а позакореневі підживлення - Кристалоном особливим, що містить в своєму складі макро- та мікроелементи (N18Р 18К 18Mg3S2B0,025Cu0,01Mn0,04Fe0,07Mo0,004Zn0,025) у дозі 2 кг/га.

Обліки, спостереження та аналізи проводили відповідно методики польового досліду (Б.А. Доспєхов, 1985р.).

Фенологічні спостереження та оцінку стану посівів проводили за методикою проведення дослідів у кормовиробництві (А.О. Бабич та ін., 1998р.).

Для визначення площі листової поверхні рослин гороху використовували метод "висічок". Площу вусиків гороху визначали за розробленою нами методикою апробованою в Інституті кормів УААН та опублікованою в збірнику наукових праць ННЦ "Інститут землеробства УААН". Фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу та динаміку наростання сухої маси визначали за етапами органогенезу, використовуючи методику А.А. Ничипоровича (1961).

Дослідження симбіотичного апарату проводили за методикою Г.С. Посипанова (1991р.).

Вологість ґрунту визначали пошарово через кожні 10 см у горизонті 0-100 см в основні фази вегетації рослин протягом вегетаційного періоду сортів гороху термостатно-ваговим методом (В.Ф. Мойсейченко, В.О. Єщенко, 1994р.).

Визначення урожайності зерна здійснювали методом поділянкового збирання з подальшим зважуванням з кожної ділянки і наступним перерахунком на стандартну вологість та засміченість згідно (ДСТУ - 2240-93) "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови" та (ДСТУ 4138 - 2002) "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості", які регламентують насінництво сільськогосподарських культур в Україні.

Для визначення структури урожаю гороху відбирали зразки по 25 рослин з кожного варіанта у двох несуміжних повтореннях.

Втрати зерна гороху за різних способів збирання, ми визначали при кожній технологічній операції, а саме: за жаткою, за підбирачем та при недомолоті (К.С. Орманджи та ін., 1987р.).

Визначення біохімічних показників якості зерна гороху проводили згідно методик розроблених у лабораторії "Моніторингу якості кормів та кормової сировини" Інституту кормів УААН і атестованих у державному підприємстві "Укрметртестстандарт".

Статистичний аналіз експериментальних даних проводили за допомогою сучасного пакету програм Excel та прикладного пакету Statistika 6.0 на персональному комп'ютері Pentium IV.

Розрахунок економічної ефективності проводили за методикою В. І. Мацибори (1994р.), а енергетичну оцінку за методиками Н.С. Балаур, А.В. Тетю (1988р.) та Ю.К. Новоселова (1989р.). Оцінку технологій на конкурентоспроможність проводили за методикою А.Д. Гарькавого, В.Ф. Петриченка, А.В. Спіріна (2003р.).

РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД ВАПНУВАННЯ ТА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ

Ріст і розвиток рослини є кумулятивним процесом перетворення вологи, елементів живлення та сонячної інсоляції в біомасу.

Встановлено, що тривалість вегетаційного періоду, залежно від впливу вапнування і мінеральних добрив у сорту Елегант становила 78-91 день, а в сорту Дамир 2 - 74-86 днів (табл. 1).

При аналізі структури варіації тривалості вегетаційного періоду відмічено її сортову специфічність, оскільки значення коефіцієнта варіації для відповідних варіантів досліду в сорту Дамир 2 було у 1,5-4 рази менше, ніж у сорту Елегант. Це свідчить про те, що за тривалістю вегетаційного періоду сорт Дамир 2 в меншій мірі реагував на зміну умов зовнішнього середовища, ніж сорт Елегант.

Таблиця 1

Тривалість вегетаційного періоду сортів гороху залежно від застосування вапнування та позакореневих підживлень, днів

Вапнування та позакореневі підживлення	Роки	Середнє	Коефіцієнт варіації, %
	2004	2005	2006
сорт Елегант
N60P60K60+I+E**, (фон)	78	81	83	80,7±1,45*	3,12
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	80	84	86	83,3±1,76*	3,67
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	82	89	90	87,0±2,52*	5,01
Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	84	91	91	88,7±2,33*	4,56
сорт Дамир 2
N60P60K60+I+E, (фон)	75	75	74	74,7±0,33*	0,77
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	77	77	76	76,7±0,33*	0,75
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	78	83	80	80,3±1,45*	3,13
Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	81	86	82	83,0±1,53*	3,19

Примітка: * - довірчий інтервал середньої арифметичної на 1%-му рівні значущості.

** - І - інокуляція; Е - Емістим С.

Для більш детального відображення структури тривалості вегетаційного періоду гороху було досліджено тривалість міжфазних періодів. Відмічено, що дворазові позакореневі підживлення Кристалоном особливим, у фази бутонізації та зелених бобів на фоні вапнування (0,5 норми за г. к.), подовжили період генеративного росту гороху сорту Елегант на 8,6 днів, а сорту Дамир 2 на 9,0 днів, порівняно з контрольним варіантом.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕЗУ РОСЛИН ГОРОХУ

Фотосинтетична продуктивність посівів гороху оцінювалася за величиною площі листової поверхні, коефіцієнтом використання ФАР, фотосинтетичним потенціалом, темпами нагромадження сухої речовини та чистою продуктивністю фотосинтезу.

Опрацювання значної кількості джерел наукової літератури не дало нам відповідь щодо особливостей формування асиміляційної поверхні детермінантних сортів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Враховуючи те, що на рослинах гороху окрім прилистків є видозміненні листки (вусики), було прийнято рішення визначати площу асиміляційної поверхні за математичними формулами шляхом обчислення площі бічної поверхні конуса. Для цього у сорту Дамир 2 мікрометром вимірювали радіус основи (R) і довжину вусика (l) Площу одного вусика визначали за формулою (1):

Sбічна = рR l, (1)

де R - радіус основи конуса, l - твірна.

Наступним кроком було визначення загальної площі вусиків першого і другого порядків з врахуванням прилистків на рослині за формулою (2):

Sz = ?Sx1 + ?Sx2 + Sp, (2)

де, Sz - загальна площа асиміляційної поверхні рослини;

?Sx1 - сума площі видозмінених листків першого порядку;

?Sx2 - сума площі видозмінених листків другого порядку;

Sp - площа прилистків (визначених методом "висічок").

Інтенсивність наростання листкової поверхні посівів гороху та асиміляційної поверхні видозмінених листків (вусів) у значній мірі залежала від рівня мінерального живлення рослин (табл. 2).

У гороху сорту Елегант площа асиміляційної поверхні посіву у фазу наливання насіння була на варіанті внесення мінеральних добрив P60K60 під оранку і N60 під весняну культивацію, з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном та стимулятором росту - 54,2 тис.м 2 /га; внесення вапна (0,5 норми за г. к.) сприяло збільшенню площі асиміляційної поверхні на 2,0 тис. м 2/га.

Проведення одного позакореневого підживлення Кристалоном особливим (2 кг/га) у фазі бутонізації сприяло зростанню площі листкової поверхні до 59,0 тис.м 2/га, а дворазового - у фази бутонізації та зелених бобів - до 61,9 тис.м 2/га, що більше контролю на 7,7 тис. м 2 /га.

Суттєве зниження площі асиміляційної поверхні відмічено у фазі фізіологічної стиглості гороху, що пов'язано з відтоком пластичних речовин з вегетативних органів в генеративні і підсиханням листків. Якщо на контрольному варіанті площа листкової поверхні у цій фазі становила 26,7 тис. м 2 /га, то на кращому варіанті з внесенням вапна (0,5 норми за г. к.), мінеральних добрив, передпосівною обробкою насіння ризоторфіном та стимулятором росту, дворазовими позакореневими підживленнями Кристалоном особливим у фазі бутонізації та зелених бобів 29,0 тис. м 2 /га.

Рослини гороху сорту Дамир 2, завдяки відомим морфологічним особливостям, формували максимальну площу прилистків та видозмінених листків (вусиків) у фазу наливу насіння.

Таблиця 2

Динаміка наростання асиміляційної поверхні (листки + вусики) рослин гороху залежно від застосування вапнування та позакореневих підживлень, тис.м 2/га (у середньому за 2004-2006 рр.)

Вапнування та позакореневі підживлення	Фенологічна фаза
	3-й листок	бутонізація	цвітіння	налив насіння	фізіологічна стиглість
сорт Елегант
N60P60K60+I+E, (фон)	4,8	32,8	48,9	54,2	26,7
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	4,9	33,8	52,4	56,2	27,8
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	4,9	34,0	57,1	59,0	28,6
Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	4,9	34,0	57,3	61,9	29,0
сорт Дамир 2
N60P60K60+I+E, (фон)	4,8	31,5	43,0	46,0	33,7
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	4,8	32,5	46,6	49,3	36,4
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	4,8	32,6	49,7	53,3	39,5
Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	4,8	32,7	50,0	54,6	41,8

У варіанті досліду, де вносили повну норму мінеральних добрив N60P60K60, проводили передпосівну обробку насіння ризоторфіном та стимулятором росту, площа асиміляційної поверхні рослин гороху сорту Дамир 2 у фазу наливу насіння становила 46,0 тис. м 2 /га; додаткове внесення вапна (0,5 норми за г. к.) сприяло збільшенню площі листкової поверхні на 3,3 тис.м 2/га. У варіанті з позакореневим підживленням Кристалоном особливим у фазі бутонізації площа асиміляційної поверхні становила 53,3 тис. м 2 /га, що більше на 7,3 тис. м 2 /га порівняно з контролем. Найбільша площа асиміляційної поверхні була у варіанті вапнування (0,5 норми за г. к.) та дворазового позакореневі підживлення Кристалоном особливим у фази бутонізації та зелених бобів - 54,6 тис. м 2 /га.

У сорту Елегант асиміляційна поверхня формувалася аналогічним чином. Загальна площа його була більшою на 7,3 тис.м 2/га, ніж у сорту Дамир 2.

За рахунок фотосинтетичної діяльності проходить накопичення сухої речовини рослин гороху. Інтенсивність і характер утворення біомаси визначали за рахунок гідротермічних умов року та рівнів мінерального живлення гороху.

Встановлено, що на початкових фазах росту та розвитку рослин гороху приріст сухої надземної маси проходить по мірі формування листкового апарату, далі поступово посилюється і досягає свого максимуму в період дозрівання (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка накопичення сухої речовини рослин гороху залежно від вапнування та позакореневих підживлень, т/га (у середньому за 2004-2006 рр.)

Вапнування та позакореневі підживлення	Періоди росту та розвитку
	повні сходи - 3-й листок	3-й листок-бутонізація	бутонізація - цвітіння	цвітіння - налив насіння	повні сходи - фізіологічна стиглість
сорт Елегант
N60P60K60+I+E, (фон)	1,11	4,03	4,32	5,67	6,14
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	1,13	4,23	4,57	6,22	6,88
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	1,13	4,23	4,67	6,65	7,45
Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	1,13	4,23	4,73	6,81	7,73
сорт Дамир 2
N60P60K60+I+E, (фон)	1,06	3,65	4,15	5,18	5,75
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	1,07	3,83	4,26	5,85	6,27
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	1,07	3,83	4,42	6,16	6,95
Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	1,07	3,83	4,56	6,52	7,26

* НІР 05 загальна 0,18, сортів і способів збирання 0,06, фону живлення 0,10

Максимальні показники сухої маси 7,73 т/га у сорту Елегант та 7,26 т/га у сорту Дамир 2 відмічено у варіантах досліду де застосовували повне мінеральне добриво N60P60K60 в поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном та стимулятором росту, внесенням вапна (0,5 норми за г. к.) та позакореневими підживленнями Кристалоном особливим у фазах бутонізації та зелених бобів, що відповідно більше на 1,59 та 1,12 т/га при порівнянні з контрольним варіантом.

СИМБІОТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ ГОРОХУ

За рахунок діяльності бульбочкових бактерій азот атмосфери залучається до кругообігу в систему "повітря - рослина - ґрунт", що підвищує родючість ґрунту. За рахунок азотфіксації покривається значна частина потреб рослин гороху у цьому елементі на біосинтез власних білків. Забезпечуючи власні потреби, горох залишає азот в ґрунті для наступних культур сівозміни.

Застосування Кристалону особливого у фазі бутонізації сприяло збільшенню загальної кількості бульбочок на 10-30%, в тому числі активних - на 15-25%. Максимальна загальна й активна кількість бульбочок припадала на період закінчення фази цвітіння, що свідчить про ефективність дії водорозчинного добрива. Аналогічні закономірності спостерігались і при визначені загальної та активної маси кореневих бульбочок. Кількість бульбочок зростала до фази кінець цвітіння, а на час завершення вегетаційного періоду різко знижувалась (табл. 4).

Найбільший активний симбіотичний потенціал спостерігався у сортів Елегант і Дамир 2 (відповідно 7832 та 6591 кг · діб / га) у варіантах досліду, де застосовували вапнування (0,5 норми за г. к.) на фоні мінеральних добрив в нормі N60P60K60 в поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном та стимулятором росту і позакореневим підживленням Кристалоном особливим у фази бутонізації та зелених бобів, що більше відповідно на 53 та 46 % при порівнянні з ділянками контрольного варіанту.

Важливим фактором, що дає чітку картину про використання симбіотрофного та автотрофного азоту культурою на формування одиниці господарсько цінної продукції є кількість симбіотично фіксованого азоту.

Максимальна кількість біологічно фіксованого азоту за вегетаційний період гороху була відмічена у варіантах досліду, де застосовували вапно (0,5 норми за г. к.) на фоні мінеральних добрив в нормі N60P60K60 в поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном та стимулятором росту та проводили позакореневе підживлення Кристалоном особливим у фази бутонізації та зелених бобів. У вказаному варіанті досліду кількість біологічно фіксованого азоту в сорту Елегант становила 42,3 кг/га, а у сорту Дамир 2 - 35,6 кг/га, що відповідно більше на 23,2 та 18,3 кг/га, порівняно з контрольним варіантом.

Таблиця 4

Симбіотична діяльність сортів гороху різних за типом росту залежно від вапнування та позакореневих підживлень (у середньому за 2004-2006 рр.)

Вапнування та позакореневі підживлення	ЗСП, кг · діб/га *	АСП, кг · діб/га **	Кількість біологічно фіксованого азоту
сорт Елегант
N60P60K60+I+E, (фон)	5482	3532	19,1
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	8350	5665	30,6
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	9918	6801	36,7
Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	9963	7832	42,3
сорт Дамир 2
N60P60K60+I+E, (фон)	5030	3208	17,3
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	7739	5006	27,0
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	9007	6085	32,9
Фон+0,5 норми вапна за г. к.+ Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	9035	6591	35,6

Примітки: * - ЗСП - загальний симбіотичний потенціал;

** - АСП - активний симбіотичний потенціал.

УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА СОРТІВ ГОРОХУ

Аналізуючи урожайність зерна досліджуваних сортів, слід відмітити що поряд із гідротермічними ресурсами, фактори поставлені на вивчення, мали суттєвий вплив на формування її величини (табл. 5).

За контроль було взято варіант досліду, де висівали сорт Елегант, застосовували мінеральні добрива в нормі N60P60K60 в поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном та стимулятором росту Емістим С і збирання врожаю зерна проводили двофазним способом, як прийнято у зональній технології вирощування.

Таблиця 5

Урожайність зерна гороху залежно від вапнування, позакореневих підживлень та способів збирання, т/га (у середньому за 2004-2006 рр.)

Вапнування та позакореневі підживлення	Спосіб збирання	Середнє	± до контролю (фон)	Середнє за сортами	± до Елеганту
	двофазний	однофазний
сорт Елегант
N60P60K60+I+E (фон)	3,56	3,68	3,62	-	3,96	-
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	3,79	3,90	3,84	0,23
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	4,05	4,16	4,10	0,49
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	4,21	4,32	4,27	0,65
сорт Дамир 2
N60P60K60+I+E, (фон)	3,59	3,81	3,70	-	4,00	0,04
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	3,68	3,95	3,82	0,11
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	3,99	4,30	4,14	0,44
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	4,16	4,49	4,33	0,62
Середнє	3,88	4,08
± до двофазного збирання		0,20
НІР 05 загальна 0,54, фону живлення 0,27, способу збирання 0,19

Урожайність зерна гороху на ділянках контролю варіювала від 3,17 до 3,82 т/га, а середнє її значення становить 3,56 т/га. На аналогічному варіанті досліду у сорту Дамир 2 середня урожайність зерна була на рівні 3,59 т/га, що тільки на 0,03 т/га більше у порівнянні з контролем. При цьому, застосування однофазного способу збирання забезпечило, за рахунок зменшення втрат зерна, приріст зібраного врожаю у сорту Елегант 0,12 т/га, у сорту Дамир 2 - 0,25 т/га.

Максимальний рівень урожайності зерна гороху, в середньому за 2004-2006 рр., відмічено на ділянках досліду, де додатково проводили вапнування (0,5 норми за г.к.) та позакореневі підживлення Кристалоном особливим, (2 кг/га) у фази бутонізації та зелених бобів, а також застосовували однофазний спосіб збирання. Врожайність зерна сорту Дамир 2 була на рівні 4,49, а сорту Елегант - 4,32 т/га, що більше, відповідно на 0,93 та 0,76 т/га, при порівнянні з ділянками контролю.

Отримані прирости врожайності зерна гороху є вірогідними на п'ятивідсотковому рівні значущості.

Про вплив окремих елементів технології вирощування гороху на формування врожайності зерна можна судити за даними, що наведені в табл. 6.

Таблиця 6

Частка впливу факторів на врожайність зерна гороху, %

Фактори	Роки
	2004	2005	2006
Сорт гороху (А)	16	1	7
Вапнування та позакореневі підживлення (В)	58	75	80
Спосіб збирання (С)	15	12	8
Взаємодія факторів АВ	-	-	1
Взаємодія факторів АС	4	2	1
Взаємодія факторів ВС	1	-	-
Взаємодія факторів АВС	1	-	-
Інші фактори	5	10	3

В умовах 2004 року на прибавку врожайності зерна гороху найбільший вплив мав фактор В (вапнування та позакореневі підживлення) - 58 %, дещо менший фактори А (сорт) - 16 % і С (спосіб збирання) - 15 %; достовірний синергізм спостерігався між факторами - сорт і спосіб збирання, фон живлення і спосіб збирання та взаємодія усіх трьох факторів (відповідно 4; 1 і 1 %); вплив інших факторів становив 5 %. З результатів статистичної обробки даних видно, що у 2005 році найбільший вплив на прибавку врожаю мав фактор В - 75 %, менший фактор С - 12 %, та фактор А - 1 %; достовірний синергізм спостерігався тільки між факторами А і С - 2 %; вплив інших факторів становив 10 %.

У 2006 році прибавка врожаю зерна гороху на 80 % залежала від фактору В, на 8 % від фактору С, на 7 % від фактору А та на 3 % від інших факторів. Достовірний синергізм спостерігався між факторами - сорт і фон живлення та сорт і спосіб збирання, відповідно по 1 %.

Вміст макроелементів у вегетативних та генеративних органах рослин гороху залежав від сортової чутливості, а також в значній мірі від впливу вапнування та позакореневих підживлень (табл. 7). Способи збирання не мали впливу на мінливість біохімічних показників у гороху.

Максимальні показники вмісту макроелементів у зерні гороху сорту Елегант (азоту - 3,59 %, фосфору - 1,14 % та калію - 1,43 %) були відмічені у варіантах досліду, де застосовували повне мінеральне удобрення N60P60K60, обробляли насіння ризоторфіном та стимулятором росту Eмістим С, вносили вапно (0,5 норми за г. к.) та проводили дворазові позакореневі підживлення Кристалоном особливим (2 кг/га) у фази бутонізації та зелених бобів, що відповідно на 0,21 %, 0,06 %, 0,12 % більше при порівнянні з ділянками контролю. Аналогічні залежності виявлені і у сорту Дамир 2, проте з дещо меншими абсолютними показниками.

Таблиця 7

Хімічний склад зерна сортів гороху залежно від вапнування та позакореневих підживлень, % (у середньому за 2004-2006 рр.)

Вапнування та позакореневі підживлення	Вміст у зерні, %	+,- до контролю
	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O
Елегант
N60P60K60+I+E, (фон)	3,38	1,08	1,31	-	-	-
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	3,46	1,10	1,35	0,08	0,02	0,04
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	3,52	1,11	1,41	0,14	0,03	0,10
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	3,59	1,14	1,43	0,21	0,06	0,12
Дамир 2
N60P60K60+I+E, (фон)	3,32	1,06	1,28	-	-	-
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	3,43	1,09	1,34	0,11	0,03	0,06
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	3,48	1,11	1,38	0,16	0,05	0,10
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	3,56	1,13	1,41	0,24	0,07	0,13

Значної різниці за амінокислотним складом зерна між сортами гороху не спостерігалось. Слід відмітити інтенсивне накопичення всіх вільних протеїногенних амінокислот в обох сортів гороху, особливо аспарагінової та глютамінової кислот, вміст яких відповідно зростав від 2,96 до 3,14 та від 3,66 до 3,87%. Майже однаковий максимальний відсотковий вміст лізину 1,74-1,76 та аргініну 1,78 спостерігався в сортів гороху на варіантах досліду, де застосовували повне мінеральне удобрення N60P60K60, обробляли насіння ризоторфіном та стимулятором росту Eмістим С, вносили вапно (0,5 норми за г. к.) та проводили дворазові позакореневі підживлення Кристалоном особливим (2 кг/га) у фази бутонізації та зелених бобів, що відповідно на 0,12-0,13 та 0,13-0,16% більше ніж на варіантах, де ґрунти не вапнували і позакореневі підживлення не проводили.

Найменш збалансованим зерно гороху є за сірковмісною амінокислотою метіоніном. Незначні її коливання 0,11-0,12% та 0,10-0,11% у зерні сортів гороху відповідно Елегант та Дамир 2, було відмічено між варіантами, де застосовували норму добрив N60P60K60, обробляли насіння ризоторфіном та стимулятором росту Емістим С, вносили вапно (0,5 норми за г. к.) та аналогічними варіантами без вапнування. Максимальні показники ж зросли на 0,04-0,05% при дворазовому застосуванню позакореневих підживлень.

Посилене мінеральне живлення істотно впливає на вихід сирого протеїну підвищуючи його в середньому на 25-30 % при використанні вапнування і дворазової обробки Кристалоном особливим. В абсолютному виразі ці прирости в середньому становлять близько 0,20-0,25 т/га, що перевищує відповідне значення НІР 0,05.

Аналіз показників виходу кормових та кормопротеїнових одиниць показує залежність їх зростання прямо пропорційну до підвищення урожайності зерна гороху. Так, на варіантах контролю вихід кормових та кормопротеїнових одиниць у сорту Елегант в середньому за роки досліджень складав відповідно 4,27 та 5,59 т/га, що на 0,91 та 1,19 т/га нижче в порівнянні з варіантами, де застосовували повне мінеральне удобрення N60P60K60, обробляли насіння ризоторфіном та стимулятором росту Емістим С, вносили вапно (0,5 норми за г. к.) та проводили дворазові позакореневі підживлення Кристалоном особливим (2 кг/га) у фази бутонізації та зелених бобів при однофазному способі збирання.

У рослин гороху сорту Дамир 2 за відміченими показниками спостерігалось аналогічне зростання, але з іншими абсолютними показниками. Зокрема, на ділянках контрольного варіанта вихід кормових та кормопротеїнових одиниць складав 4,31 та 5,64 т/га, тоді як найвищі показники - 5,39 та 7,05 т/га також відмічені на ділянках досліду, де додатково проводили вапнування та позакореневі підживлення Кристалоном особливим.

ЕКОНОМІЧНА, БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ І ОЦІНКА НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ

З економічної точки зору найбільш доцільною є технологія вирощування гороху, де вносили повну норму мінеральних добрив N60P60K60 та вапно (0,5 норми за г. к.), обробляли насіння ризоторфіном та стимулятором росту Емістим С, проводили дворазове позакореневе підживлення Кристалоном особливим (2 кг/га) у фази бутонізації та зелених бобів і збирали горох на зерно однофазним способом. Дана модель технології вирощування гороху забезпечила умовний чистий прибуток 1968 грн. у сорту Елегант та 2113 грн. у сорту Дамир 2, в той же час собівартість зерна складала у сорту Елегант 394 грн./т та 380 грн./т у сорту Дамир 2, та максимальний рівень рентабельності 116 % у сорту Елегант та 124% у сорту Дамир 2 (табл. 8).

Таблиця 8

Економічна ефективність вирощування гороху сорту Дамир 2

Варіанти	Показники економічної ефективності
Вапнування та позакореневі підживлення	Спосіб збирання	Урожайність, т/га	Вартість продукції, грн.	Виробничі витрати, грн.	Умовно чистий прибуток, грн.	Собівартість 1 т зерна, грн.	Рівень рентабельності, %
N60P60K60+I+E, (фон)	двофазний	3,59	3052	1554	1498	433	96
	однофазний	3,81	3239	1535	1704	403	111
Фон+0,5 норми вапна за г. к.	двофазний	3,68	3128	1645	1483	447	90
	однофазний	3,95	3358	1626	1732	411	107
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фазі бутонізації)	двофазний	3,99	3392	1684	1708	422	101
	однофазний	4,30	3655	1665	1990	387	119
Фон+0,5 норми вапна за г. к. + Кристалон особливий (у фази бутонізації та зелених бобів)	двофазний	4,16	3536	1723	1813	414	105
	однофазний	4,49	3817	1704	2113	380	124

Відмічено, що в середньому за три роки досліджень, на контрольному варіанті досліду, посіви гороху сорту Елегант акумулювали 56,96 ГДж/га енергії, а сорту Дамир 2 - 57,44 ГДж/га. При цьому витрати на вирощування гороху сорту Елегант та Дамир 2 становили - 15,01 ГДж/га, чистий енергетичний прибуток відповідно - 41,95 та 42,43 ГДж/га, енергетичний коефіцієнт на даних варіантах у обох сортів був однаковий і складав - 2,8. На аналогічних варіантах досліду, тільки при збиранні однофазним способом посіви гороху сорту Елегант акумулювали 58,88 ГДж/га енергії, а сорту Дамир 2 - 60,96 ГДж/га. Витрати при цьому ж в обох сортів були однакові і складали - 15,21 ГДж/га, чистий енергетичний прибуток у сорту Елегант становив 43,67 ГДж/га, а у сорту Дамир 2 - 45,75 ГДж/га. Енергетичний коефіцієнт у даних сортів становив 2,9 та 3,0. Найбільшу кількість енергії 71,84 ГДж/га акумулювали посіви гороху сорту Дамир 2 на варіантах досліду, де вносили повну норму мінеральних добрив N60P60K60 та вапно (0,5 норми за г. к.), обробляли насіння ризоторфіном та стимулятором росту Емістим С, проводили дворазове позакореневе підживлення Кристалоном особливим (2 кг/га) у фази бутонізації та зелених бобів і збирали горох однофазним способом. На аналогічному варіанті досліду сорту Елегант показник вмісту енергії був також найвищим, хоча на 2,72 ГДж/га меншим ніж у сорту Дамир 2. Витрати енергії на вирощування на даних варіантах досліду також були найвищими і в обох сортів складали - 15,56 ГДж/га. Проте, завдяки високому врожаю зерна гороху на даних варіантах досліду в середньому за три роки досліджень енергетична собівартість 1 тонни була найнижчою, і становила у сорту Дамир 2 - 3,47 ГДж/га, а у сорту Елегант - 3,60 ГДж/га. На цих же варіантах досліду відмічено найвищі значення енергетичного коефіцієнту в сорту Дамир 2 він складав 3,6, а у сорту Елегант - 3,4.

При оцінці технологій вирощування гороху на конкурентноздатність встановлено чітко виражений інтенсивний напрямок розвитку таких моделей, де застосовували повну норму мінеральних добрив N60P60K60 та вапно (0,5 норми за г. к.), обробляли насіння ризоторфіном та стимулятором росту Емістим С, проводили позакореневі підживлення Кристалоном особливим (2 кг/га) у фази бутонізації та зелених бобів при однофазному способі збирання. Тоді як при двофазному способі збирання технології вирощування мали інтенсивно-екстенсивний напрямок, і не мали переваг перед базовою моделлю технології вирощування гороху, в якій використовували однофазний спосіб збирання і вносили повну норму мінеральних добрив N60P60K60 з обробкою насіння ризоторфіном та стимулятором росту Eмістим С.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми щодо удосконалення і оптимізації елементів технології вирощування інтенсивних сортів гороху Елегант і Дамир 2, спрямованих на збільшення урожайності і покращання якості зерна гороху, в основі яких лежить раціональне застосування мінеральних добрив, вапнування, позакореневих підживлень Кристалоном особливим та оптимізація способів збирання із врахуванням гідротермічних умов Лісостепу Правобережного.

1. У кращому варіанті - вапнування (0,5 норми за г. к.) і внесення мінеральних добрив P60K60 під оранку і N60 під весняну культивацію, передпосівна обробка насіння ризоторфіном і стимулятором росту та дворазове підживлення Кристалоном особливим - тривалість вегетаційного періоду сортів гороху Елегант та Дамир 2 порівняно з контролем подовжувалася на 8 днів.

2. На цьому фоні у сортів гороху Елегант і Дамир 2 індивідуальна продуктивність рослин характеризується такими показниками: кількість бобів - відповідно 5,00 і 5,40 шт., насінин з однієї рослини - відповідно 25,1 і 29,0 шт., маса 1000 насінин - 258 і 267 г.

3. Сорти гороху Елегант і Дамир 2 на фоні вапнування (0,5 норми за г. к.) та внесення мінеральних добрив P60K60 під оранку, а також N60 під весняну культивацію, передпосівна обробка насіння ризоторфіном і Емістимом С та дворазове підживлення Кристалоном особливим формували найбільшу асиміляційну поверхню (відповідно 61,9 і 54,6 тис. м 2 /га), фотосинтетичний потенціал (3,097 і 2,880 млн. м 2 · діб /га); у період повні сходи - бутонізація чиста продуктивність фотосинтезу у цих сортів становила відповідно 6,63 і 6,55 г/м 2 листкової поверхні за добу, утворення сухої речовини - відповідно 1317 і 1444 г/тис. одиниць фотосинтетичного потенціалу.

4. Вапнування (0,5 норми за г. к.) і внесення мінеральних добрив P60K60 під оранку та N60 під весняну культивацію, передпосівна обробка насіння ризоторфіном і стимулятором росту та дворазове підживлення Кристалоном особливим (2 кг/га) сприяло утворенню активних бульбочок у сортів Елегант і Дамир 2 відповідно 68,8 і 64,3 шт. з масою 119,5 та 117,5 мг / рослину; активний симбіотичний потенціал становив відповідно 7832 і 6591 кг діб /га, а кількість біологічно фіксованого азоту - 42,3 і 35,6 кг/га.

5. Максимальна врожайність зерна гороху у сортів Елегант (4,32 т/га) і Дамир 2 (4,49 т/га) була за умов внесення під зяблеву оранку 0,5 норми за г. к. вапна та фосфорно-калійних добрив P60K60, під передпосівну культивацію азотних (N60), обробки насіння ризоторфіном і стимулятором росту Емістим С та проведення дворазового позакореневого підживлення Кристалоном особливим у фази бутонізації та зелених бобів дозою 2 кг/га та застосування однофазного способу збирання; прибавка врожайності порівняно з контролем становила відповідно 0,93 та 0,76 т/га. Відмічено суттєвий вплив способу збирання на істотне зменшення загальних втрат при збиранні. Однофазний спосіб збирання порівняно з двофазним дозволяє зменшити загальні втрати зерна на 0,05-0,38 т/га.

6. У варіанті вапнування (0,5 норми за г. к.) і внесення мінеральних добрив P60K60 під оранку і N60 під весняну культивацію, передпосівна обробка насіння ризоторфіном і стимулятором росту та дворазове підживлення Кристалоном особливим вміст азоту у зерні гороху сортів Елегант і Дамир 2 становив 3,56-3,59 %, фосфору - 1,13-1,14 % і калію - 1,41-1,43 %; відмічено позитивний вплив покращення фону мінерального живлення на вміст амінокислот в зерні: відповідно за сортами - лейцину 1,59 і 1,65, лізину - 1,74 і 1,76, тирозину - 3,09 і 3,12% на сухий знезолений білок. В цьому варіанті в зерні гороху був і найбільший вмісту сирого протеїну (за сортами відповідно 24,06 і 22,91 %) та вихід кормових і кормопротеїнових одиниць - у сорту Елегант - 5,18 та 6,78 т/га і у сорту Дамир 2 - 5,39 та 7,05 т/га.