Размещено на http://www.allbest.ru

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

ДУДОК АЛЬОНА РОМАНІВНА

УДК 636.2.083.39:631.17

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНА ОЦІНКА ТВАРИН РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ПРИ ФОРМУВАННІ СТАДА ЖИРНОМОЛОЧНОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон -2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова „Асканія-Нова” - Національному науковому селекційно-генетичному центрі з вівчарства, УААН

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Буюклу Галина Іванівна, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова „Асканія-Нова” - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, УААН завідувач лабораторії молочного скотарства

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Підпала Тетяна Василівна, ДНВЗ "Миколаївський державний аграрний університет" завідувач кафедри технології зберігання і переробки продукції тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Полупан Юрій Павлович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач лабораторії генофонду порід південного регіону

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДНВЗ „Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон - 6, вул.ююю Р. Люксембург, 23 головний навчальний корпус.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М. Корбич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Інтенсифікація молочного скотарства пов'язана з раціональним використанням вітчизняного генофонду великої рогатої худоби та його поліпшуванням з використанням світового генофонду кращих порід молочної худоби.

Підвищення генетичного потенціалу худоби за основними господарськи корисними ознаками можливе шляхом використання цінних в племінному відношенні тварин, основна частина яких зосереджена в племінних заводах. Саме генетичний прогрес у заводських стадах визначає його вплив на продуктивність всього масиву породи (Винничук Д.Т. 1991; Коваленко В.П. 1997; Кононенко Н.В., Блізніченко В.Б., Салій І.І., Пешук Л.В., Полупан Ю.П., Назаренко В.Г., 2000; Підпала Т.В. 2000; Зубець М.В. 2000; Мовчан Т.В. 2003).

Визначення селекційно-генетичних параметрів та їхніх зв'язків між селекційними ознаками - один з основних шляхів інтенсифікації селекції, оскільки це дозволяє виявити племінну цінність кожної тварини і популяції в цілому, ефективно планувати добір та підбір, визначати напрямки роботи зі стадом і породою. порода селекційний бугай генетичний

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова „Асканія-Нова” з НТП „Розведення та генетика тварин”, завдання (2001...2005 рр) „Консолідувати створювану українську червону молочну породу в напрямку підвищення надоїв до 5,0 тис. кг молока і більше за лактацію, вмісту жиру в молоці 3,6...3,9%, живою масою корів 500...550 кг” (номер державної реєстрації 0101U007393), завдання (2006...2010 рр) „Підвищити рівень консолідації, адаптації та продуктивності на 10...15% тварин і стад таврійського зонального типу української червоної молочної та південного типу української чорно-рябої молочної порід” (номер державної реєстрації 0106U005677) та НТП „Збереження генофонду сільськогосподарських тварин”, завдання (2006...2009 рр) „Удосконалити методи збереження і раціонального використання генофонду сірої української та червоної степової порід худоби” (номер державної реєстрації 0107U003467).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень був аналіз ефективності використання поліпшувальних червоної датської та англерської порід при створенні стада жирномолочного типу української червоної молочної породи в племзаводі СВК „Лідія” Скадовського району Херсонської області.

Для реалізації поставленої мети в тварин жирномолочного типу визначено динаміку живої маси, екстер'єрні особливості, молочну продуктивність (надій, вміст у молоці жиру, білка та інших компонентів впродовж лактації), сталість лактації, придатність до машинного доїння, відтворну здатність, тривалість господарського використання, економічну ефективність розведення корів нової породи.

Об'єкт дослідження. Процес формування стада жирномолочного типу української червоної молочної породи в племзаводі СВК „Лідія” Скадовського району Херсонської області.

Предмет дослідження. Чистопорідні тварини червоної степової, червоної датської і жирномолочного типу української червоної молочної порід, вікова динаміка живої маси, екстер'єр, проміри та індекси будови тіла, молочна продуктивність та технологічні якості.

Методи досліджень. Для досліджень використані загальновживані методи: зоотехнічні - визначення показників живої маси, екстер'єру, молочної продуктивності, відтворної здатності, тривалості господарського використання; лабораторні - визначення якісного складу молока та субклінічних форм маститів, популяційно-генетичні - визначення коефіцієнтів мінливості, успадковуваності, повторюваності та зв'язків між селекційними ознаками, економічні - ефективність використання досліджуваних груп тварин.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена комплексна порівняльна оцінка тварин різної умовної кровності та порід за господарськи корисними ознаками в подібних умовах одного господарства, що значно підвищує вірогідність отриманих результатів. Доведено позитивний вплив світового генофонду поліпшувальних червоної датської та англерської порід на формування стада жирномолочного типу української червоної молочної породи. Встановлено найбільш продуктивні та перспективні поєднання тварин умовної кровності за поліпшувальними породами, які забезпечують підвищення енергії росту, молочної продуктивності, покращують технологічні ознаки та подовжують термін довічного використання молочної худоби.

Практичне значення одержаних результатів. Більш продуктивними і економічно вигідними є тварини різної умовної кровності за англерською породою, що дозволяє суттєво підвищити ефективність поліпшування заводського стада в напрямку нарощування продуктивного потенціалу.

Результати наукових досліджень використано щодо розробки перспективного плану селекційно-племінної роботи зі стадом племзаводу СВК „Лідія” та регіональної програми розвитку тваринництва Херсонської області.

Одержані результати можуть бути використанні для створення високопродуктивних стад жирномолочного типу української червоної молочної породи в умовах промислової технології.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які одержані здобувачем особисто при виконанні наукової тематики. Здобувач безпосередньо брав участь у розробці методики дослідження, отримав та проаналізував експериментальні дані, провів їхню статистичну обробку, сформулював висновки та пропозиції виробництву, взяв участь у наукових конференціях та підготував до друку наукові статті за методичного сприяння наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень за темою дисертації доповідалися і обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції „Наукові основи розвитку галузі тваринництва в сучасних умовах” (Асканія-Нова, 2006), на науково-практичній конференції „Актуальні питання збереження та раціонального використання генофонду порід великої рогатої худоби в південному регіоні” (Асканія-Нова, 2007), на міжнародних науково-виробничих конференціях „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2007), „Проблеми та перспективи ведення галузі тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин” (Камянець-Подільський, 2007), „Матеріали V конференції молодих вчених та аспірантів” (Чубинське, 2007).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлено у 10 наукових працях, з яких 9 в збірниках наукових праць фахових видань, що входять до переліку ВАК України, у тому числі 9 одноосібно.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методики досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, додатків і списку використаних літературних джерел. Повний об'єм дисертаційної роботи становить 175 сторінок комп'ютерного тексту, містить 1 схему, 69 таблиць, 3 рисунки, 1 додаток. Список літератури містить 190 джерел, з них 18 іноземними мовами (крім російської).

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертації проведені впродовж 2004-2007 років шляхом постановки науково-господарського досліду, біометричного аналізу матеріалів первинного зоотехнічного і племінного обліку, ретроспективного аналізу в процесі генезису стада великої рогатої худоби жирномолочного типу української червоної молочної породи.

Об'єктом досліджень були ремонтні телиці та корови вихідної поліпшуваної червоної степової, поліпшувальних червоної датської та англерської порід, їхні помісі різної умовної кровності (жирномолочного типу).

Матеріалом для досліджень були експериментальні дані та інформація первинного зоотехнічного і племінного обліку 3793 тварин, що використовувались у стаді племзаводу „Лідія” Скадовського району Херсонської області. Дослідження за темою дисертації здійснено згідно (рис. 1).

Групування корів проводили за належністю до порід і умовної кровності червоної датської (ЧД) та англерської порід (АН): І група ЧС (червона степова) - 1420 гол., ІІ - ЧД ч/п - 607 гол., ІІІ - Ѕ ЧС Ч Ѕ ЧД - 140 гол., ІV - ј ЧС Ч ѕ ЧД - 59 гол., V - ? ЧС Ч ? ЧД - 6 гол., VI - ? ЧС Ч ? ЧД - 17 гол., VII - Ѕ ЧС Ч Ѕ АН - 312 гол., VIII - ј ЧС Ч ѕ АН - 71 гол., IX - ? ЧС Ч ? АН - 118 гол., X - ? ЧС Ч ? АН - 14 гол., XI - ЧС Ч ЧД Ч АН - 944 гол.

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Оцінені дані живої маси новонароджених телиць у віці 6, 12 та 18 місяців, а також показники молочної продуктивності.

Дані екстер'єрно-конституціональних особливостей корів оцінювались у третю лактацію за промірами з подальшим розрахунком індексів будови тіла (методика К.Б. Борисенко, 1967).

Для дослідження показників молочної продуктивності, якісного складу молока, стійкості до маститів і пристосованості корів до машинного доїння було сформовано три дослідні та одну контрольну групи тварин (табл. 1).

Таблиця 1. - Схема науково-господарського досліду

Група	Порода, породність	n	Зміст досліджень
			контрольне доїння	аналіз молока	морфологічні властивості вим'я
Контрольна	ЧС	17	щодекадно	щомісячно	2-3 місяць лактації
І дослідна	ЧС Ч ЧД	20
ІІ дослідна	ЧС Ч АН	13
ІІІ дослідна	ЧС Ч ЧД Ч АН	35

Молочну продуктивність оцінювали шляхом проведення щодекадних контрольних доїнь і щомісячного визначення хімічного складу молока впродовж однієї лактації.

Оцінку характеру лактаційної діяльності корів визначали за індексами запропонованими Х. Тернером (1985), В. Веселовским (1930), И. Иогансоном і А. Хансоном (1940, 1963) та коефіцієнтом спадання надою за методикою А.Ф. Кравцевой (1969).

Морфологічні властивості вимені визначалися на 2-3 місяці лактації згідно з “Методическими рекомендациями по оценке вымени и молокоотдачи коров молочных и молочно-мясных пород” (1970). Відтворну здатність піддослідних тварин оцінювали за віком першого отелення, тривалості сервіс, і міжотельного періодів за І, ІІ, ІІІ та кращу лактації.

Ступінь фенотипової консолідованості селекційних груп тварин обчислювали за методикою Ю.П. Полупана (2002). Тривалість господарського використання корів встановлювали за показниками тривалості життя тварин (днів), тривалості продуктивного використання (лактацій), довічного надою (кг). Коефіцієнт господарського використання (КГВ) корів визначали за формулою М.С. Пелехатого (1999). Успадковуваність селекційних ознак тварин обчислювали методом подвоєння коефіцієнтів кореляції „мати - дочка” і з урахуванням сили впливу рівня продуктивності матері на мінливість досліджуваних ознак однофакторним дисперсійним аналізом. Вікову повторюваність визначали обчисленням коефіцієнтів кореляції ознак у різні за порядком лактації.

Для оцінки економічної ефективності отриманих результатів досліджень використана методика, що запропонована Ю.Ф. Мельником, В.П. Буркатом для визначення ефективності селекції від інновацій в тваринництві (2006).

Статистичну обробку матеріалів досліджень проводили за алгоритмами Н.А. Плохинского (1969), Э.К. Меркурьевой (1970) на персональному комп'ютері.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток телиць

Відмінності за живою масою телиць вказують на відповідні особливості тварин, які зумовлені їхньою належністю до порід і умовної кровності (табл. 2).

Таблиця 2. - Динаміка живої маси (х±S.Е.) та ступінь її успадковуваності (h²± S.Е.) у телиць різних порід і умовної кровності

Група	У віці, місяців
	6	12	18	при плідному осіменінні
Жива маса, кг
ЧС	144,4±0,42	245,9±0,54	335,5±0,98	345,4±1,01
ЧД	161,8±0,76***	273,1±1,11***	380,4±1,16***	370,3±1,20***
Ѕ ЧС Ч Ѕ ЧД	154,3±1,51***	263,5±1,82***	374,9±1,55***	375,9±2,39***
ј ЧС Ч ѕ ЧД	156,1±2,41***	265,0±2,80***	375,6±3,33***	365,2±3,31***
? ЧС Ч ? ЧД	165,8±5,41***	287,6±6,08***	393,5±9,82***	356,3±11,93
?ЧС Ч ? ЧД	169,8±6,27***	279,4±8,46***	384,8±8,32***	354,2±8,46
Ѕ ЧС Ч Ѕ АН	153,6±0,96***	257,7±1,07***	370,4±1,22***	378,6±1,47***
ј ЧС Ч ѕ АН	153,8±1,81***	260,5±1,87***	373,0±2,13***	376,9±3,36***
? ЧС Ч ? АН	155,0±1,48***	256,4±1,68***	371,6±2,11***	378,6±2,46***
? ЧС Ч ? АН	153,1±4,84	265,5±4,88***	375,2±4,78***	368,4±7,39**
ЧС Ч ЧД Ч АН	157,3±0,55***	266,5±0,70***	378,1±0,72***	373,5±0,79*
Успадковуваність (h2=2r)
ЧС	0,16±0,053**	0,33±0,049***	0,41±0,045***	0,24±0,051***
ЧД	0,08±0,997	0,14±0,077	0,02±0,079	0,01±0,079
Ѕ ЧС Ч Ѕ ЧД	0,04±0,130	0,16±0,127	0,07±0,130	0,27±0,121*
ј ЧС Ч ѕ ЧД	0,36±0,182	0,16±0,203	0,72±0,101***	0,35±0,183
Ѕ ЧС Ч Ѕ АН	0,15±0,075*	0,10±0,075	0,02±0,076	0,01±0,076
ј ЧС Ч ѕ АН	0,62±0,102***	0,25±0,156	0,03±0,167	0,26±0,156
ЧС Ч ЧД Ч АН	0,08±0,065	0,03±0,066	0,12±0,065	0,85±0,014***

Примітка: вірогідна різниця порівнянно з ЧС *Р<0,05, **Р<0,01, ***Р<0,001

У віці 12, 18 місяців та при першому плідному осіменінні чистопорідні телиці червоної степової породи характеризувалися сталими, вірогідними коефіцієнтами успадковуваності живої маси в різні вікові періоди (h²=0,24...0,41 за Р<0,001). В інших групах тварин цей коефіцієнт низький невірогідний, за винятком телиць умовної кровності ј ЧС Ч ѕ ЧД. Для них коефіцієнт успадковуваності живої маси у віці 18 місяців становить 0,72 за Р<0,001, а при першому плідному осіменінні - 0,35. Це свідчить на спадкову зумовленість живої маси в помісних телиць. Величина коефіцієнтів повторюваності живої маси ремонтних телиць у віці 12-18 місяців має більш високі значення, до 0,78 (Р<0,001), що свідчить про можливість добору, починаючи з 12-місячного віку, а також узгоджується з результатами інших авторів (Панасюк І.М., Проценко О.В., 2002).

Екстер'єрні особливості корів

Встановлено, що тварини жирномолочного типу української червоної молочної породи порівняно з червоними степовими відрізняються більшими висотними промірами та краще розвинутою задньою частиною тулубу, глибокими грудьми. Проте, якщо тварини жирномолочного типу української червоної молочної породи перевищували чистопорідних майже за всіма промірами екстер'єру, то за індексами будови тіла такої переваги не встановлено. За окремими з них різниця відсутня, або незначна і невірогідна.

Молочна продуктивність корів та її мінливість

При вивченні молочної продуктивності корів різних порід і умовної кровності за кращу лактацію відмічено збільшення надою у помісей за англерською породою (табл. 3). Максимальне значення встановлено в корів умовної кровності ? ЧС Ч ? АН - 4657 кг молока, що на 591 кг (Р<0,001) більше, ніж у червоних степових.

Таблиця 3. - Молочна продуктивність та її мінливість у корів різних порід і умовної кровності

Група	n	Продуктивність за 305 днів кращої лактації:
		надій, кг	молочний жир:
			%	кг
ЧС	1420	4065±30	3,67±0,007	150,0±1,24
ЧД	607	4454±48***	4,04±0,008***	180,0±2,01***
Ѕ ЧС Ч Ѕ ЧД	140	4435±101***	3,95±0,015***	175,3±4,16***
ј ЧС Ч ѕ ЧД	59	4087±129	4,03±0,037***	164,4±5,34**
? ЧС Ч ? ЧД	6	4391±648	3,96±0,097**	174,0±25,91
? ЧС Ч ? ЧД	17	3816±234	4,04±0,061***	154,0±9,47
Ѕ ЧС Ч Ѕ АН	312	4593±59***	3,90±0,013***	179,1±2,46***
ј ЧС Ч ѕ АН	71	4524±115***	3,99±0,027***	180,4±4,74***
? ЧС Ч ? АН	118	4657±100***	3,94±0,020***	183,7±4,10
? ЧС Ч ? АН	14	4491±264	3,98±0,033***	178,5±10,30**
ЧС Ч ЧД Ч АН	944	4173±37*	3,96±0,006***	165,6±1,55***

Примітка: вірогідна різниця з ЧС на рівні *Р<0,05, **Р<0,01, ***Р<0,001

Зі збільшенням умовної кровності за червоною датською породою спостерігається зниження надою в помісей ? ЧС Ч ? ЧД. Так, різниця з материнською породою становить 249ю кг молока, що вказує на недоцільність підвищення умовної кровності за поліпшувальною породою понад 62,5% в тварин жирномолочного типу української червоної молочної породи.

Використання поліпшувальних порід позитивно вплинуло на підвищення вмісту жиру в молоці корів жирномолочного типу української червоної молочної породи, які перевищували показники червоної степової худоби на 0,23...0,37% (Р<0,05, Р<0,001).

Встановлені високого ступеня коефіцієнти мінливості ознаки надою, що вказує на значний вплив паратипових факторів у загальній фенотиповій мінливості. Одержані результати засвідчують наявність у стаді генетичних ресурсів до ефективної селекції.

Високі вірогідні коефіцієнти повторюваності за надоєм між І та кращою лактаціями (r²=0,20...0,70 за Р<0,001) засвідчують на можливість проведення добору корів за показниками надою першої лактації з метою підвищення ефективності селекції. За показниками вмісту жиру в молоці та кількістю молочного жиру цей коефіцієнт перемінний, а за живою масою корів з віком він знижується.

Рівень успадковуваності господарськи корисних ознак у тварин стада визначали однофакторним дисперсійним аналізом з урахуванням сили впливу рівня продуктивності матері на мінливість досліджуваних ознак (табл. 4).

Таблиця 4. - Успадковуваність господарськи корисних ознак тваринами, h²±S.Е

Група	n	Покоління	Коефіцієнт успадковуваності
			надій, кг	вміст жиру, %	жива маса, кг
ЧС	1420	М-Д	0,09±0,026***	0,00±0,027	0,01±0,027***
ЧД	607	М-Д	0,02±0,041***	0,03±0,041***	0,07±0,040***
Ѕ ЧС Ч Ѕ ЧД	140	М-Д	0,11±0,056***	0,19±0,054***	0,01±0,057**
ј ЧС Ч ѕ ЧД	59	М-Д	0,06±0,118**	0,05±0,118**	0,00±0,119
? ЧС Ч ? ЧД	6	М-Д	0,10±0,091***	0,14±0,090***	0,01±0,092
? ЧС Ч ? ЧД	16	М-Д	0,07±0,266	0,22±0,254*	0,00±0,267
Ѕ ЧС Ч Ѕ АН	312	М-Д	0,01±0,085	0,03±0,084**	0,04±0,084***
ј ЧС Ч ѕ АН	71	М-Д	0,04±0,130*	0,01±0,130	0,29±0,119***
? ЧС Ч ? АН	118	М-Д	0,02±0,408	0,00±0,408	0,03±0,408
? ЧС Ч ? АН	14	М-Д	0,16±0,244*	0,03±0,250	0,01±0,250
ЧС Ч ЧД Ч АН	944	М-Д	0,00±0,033	0,00±0,033	0,07±0,032***

Примітка: вірогідна різниця дочок порівнянно з матерями на рівні *Р<0,05, **Р<0,01, ***Р<0,001

Відомо, що залежно від методу обчислення коефіцієнт успадковуваності змінюється. Тому отримані коефіцієнти не є підставою для остаточного висновку щодо низького рівня успадковуваності господарськи корисних ознак у тварин стада жирномолочного типу української червоної молочної породи.

Відтворна здатність корів

Встановлена істотна міжпорідна диференціація корів за відтворною здатністю. Аналіз отриманих результатів засвідчує, що використання в якості поліпшувальних червоної датської та англерської порід суттєво вплинуло на відтворну здатність тварин жирномолочного типу української червоної молочної породи порівняно з материнською породою.

Слід відмітити, що тварини різної умовної кровності за англерською породою характеризувалися кращими показниками відтворення порівнянно з іншими групами помісних корів, що засвідчує про їхню добру адаптаційну здатність. Вихід телят у них на 100 корів і тривалість міжотельного періоду за І, ІІ та ІІІ лактації відповідно коливалися у межах 89...97 гол., 385...419 днів; 97...102, 364...388; 93...99, 372...395. А тварини червоної степової породи за вищезазначеними показниками характеризувалися відповідно (101, 99, 99) і (386, 377, 374). Отримані низькі коефіцієнти успадковуваності сервіс-періоду вказують про незначний вплив умовної кровності корів на їхній прояв і низьку ефективність добору тварин за походженням. Вірогідний коефіцієнт успадковуваності за кращу лактацію встановлено в помісей ј ЧС Ч ѕ ЧД (h²=0,11 за Р<0,05), Ѕ ЧС Ч Ѕ АН (h²=0,03 за Р<0,01). А також за ІІІ лактацію в помісей Ѕ ЧС Ч Ѕ АН (h²=0,07 за Р<0,001), ЧС Ч ЧД Ч АН (h²=0,02 за Р<0,05).

У результаті досліджень встановлено зворотний зв'язок між відтворною здатністю та молочною продуктивністю і це слід обов'язково враховувати в селекції.

Консолідованість тварин за господарськи корисними ознаками

Аналіз ступеня фенотипової консолідованості селекційних груп у процесі формування стада жирномолочного типу української червоної молочної худоби засвідчує, що чистопорідні тварини червоної степової та червоної датської порід характеризувалися додатними значеннями коефіцієнту фенотипової консолідованості за ознаками молочної продуктивності (табл. 5).

Таблиця 5. - Коефіцієнти фенотипової консолідованості (Ко) за господарськи корисними ознаками І лактації корів різних порід і умовної кровності

Група	Ознака:
	надій, кг	молочний жир:	жива маса, кг
		%	кг
ЧС	0,215	0,071	0,228	-0,161
ЧД	0,008	0,298	0,053	0,320
Ѕ ЧС Ч Ѕ ЧД	-0,150	0,275	-0,049	0,298
ј ЧС Ч ѕ ЧД	-0,061	-0,812	0,018	0,229
? ЧС Ч ? ЧД	0,048	0,417	0,059	0,497
?ЧС Ч ? ЧД	0,190	0,178	0,227	0,561
Ѕ ЧС Ч Ѕ АН	0,083	0,198	0,111	0,199
ј ЧС Ч ѕ АН	-0,001	0,329	0,025	0,269
? ЧС Ч ? АН	0,094	0,086	0,116	0,302
? ЧС Ч ? АН	0,340	0,360	0,350	-0,251
ЧС Ч ЧД Ч АН	0,019	0,362	0,064	0,397

З підвищенням умовної кровності поліпшувальних порід у помісних тварин жирномолочного типу української червоної молочної породи спостерігається підвищення коефіцієнту фенотипової консолідованості за надоєм, вмістом жиру в молоці та виходом молочного жиру. Слід відмітити, що в тварин умовної кровності ? за англерською породою встановлено вищі показники даних коефіцієнтів (0,340; 0,360; 0,350).

Тривалість господарського використання корів різних порід і умовної кровності (табл. 6) знаходилася у межах від 3,7 до 4,2 лактації (lim=1…14). Довічний надій становив відповідно 13,7...18,2 тис. кг, на величину цих показників суттєвий вплив мали як досягнутий рівень продуктивності, так і породна належність тварин стада.

У всіх дослідних групах тварин відмічено високу мінливість даних селекційних ознак (Cv=58,5...79,4%), що свідчить про необхідність добору корів за цими показниками. На основі аналізу співвідносної мінливості основних селекційних ознак встановлено, що в процесі формування стада жирномолочного типу української червоної молочної породи спостерігається підвищення значень коефіцієнта кореляції між показниками продуктивності з тривалістю господарського використання і довічною продуктивністю тварин.

Таблиця 6. - Ефективність довічного використання корів різних порідних поєднаннь, х±S.Е

Група	n	Тривалість, днів	Лактацій за життя	Довічний надій, кг	КГВ
		господарського використання	лактування
ЧС	1420	1688±27	1262±21	4,2±0,07	16226±342	0,61±0,00
ЧД	607	1720±34	1217±25	4,2±0,09***	15507±368	0,64±0,01***
ЧС Ч ЧД	222	1515±60	1089±44	3,7±0,14***	13710±623	0,6±0,01***
ЧС Ч АН	515	1699±44	1241±33	4,2±0,11	18236±551	0,62±0,01***
ЧС Ч ЧД Ч АН	944	1659±31	1190±21*	4,1±0,08	14553±301***	0,62±0,01

Примітка: КГВ - коефіцієнт господарського використання

Вірогідний додатний зв'язок надою за І лактацію з тривалістю господарського використання доцільно використовувати в селекційному процесі формування високопродуктивного стада.

Морфологічні ознаки вим'я корів

За результатами науково-господарського досліду встановлено, що поліпшувальні породи позитивно впливають на формування бажаної форми вим'я та покращання морфологічних ознак у корів жирномолочного типу української червоної молочної породи.

Тварини різних порід і поєднань характеризувалися бажаними формами вим'я, серед яких чашоподібну форму мали 57,6%, округлу - 42,4%. Помісні тварини з англерською породою за показниками промірів вим'я перевищували червоних степових аналогів за довжиною - на 3,68 см, шириною - 1,53 см та глибиною - 0,83 см, при цьому за даними промірами вони переважали корів й інших груп, але різниця невірогідна.

Встановлені високі коефіцієнти мінливості за довжиною передніх дійок (22,3...25,3%), відстаню між передніми (22,7...26,3%) та задніми дійками (24,5...33,8%), відстанню між дійками збоку (17,0...25,9%), діаметром передніх (20,3...30,4%) і задніх дійок (20,7...20,8%), вказують ефективність генетичних ресурсів у подальшій селекційній роботі.

У результаті дослідження встановлено прямий додатний зв'язок між основними морфологічними ознаками та величиною надою. Це свідчить про важливість і доцільність селекції молочної худоби за морфологічними показниками вим'я, оскільки добір тварин з бажаним розвитком молочної системи сприятиме одночасному підвищенню їхньої молочної продуктивності.

Якісний склад молока

За вмістом білка в молоці чистопорідні тварини червоної степової породи в сучасному стаді вірогідно переважали на 0,09% (Р<0,05) корів поєднання ЧС Ч ЧД (табл. 7). За іншими якісними показниками молока у корів різних груп різниця невірогідна.

Таблиця 7. - Хімічний склад молока у корів різних порід та їх поєднань

Показник	Статистичний показник	Групи корів за породами та їх поєднанням:
		ЧС n =17	ЧС Ч ЧД n =20	ЧС Ч АН n =13	ЧС Ч ЧД Ч АН n =35
Жир, %	х±S.Е	4,02±0,063	4,05±0,047	4,06±0,098	4,09±0,055
	Сv, %	6,2	5,1	8,7	7,9
Щільність, г/см3	х±S.Е	1,028±0,0001	1,028±0,0001	1,028±0,0001	1,028±0,0001
	Сv, %	0,01	0,01	0,01	0,0
Суха речовина, %	х±S.Е	12,07±0,181	11,97±0,099	11,93±0,158	12,17±0,077
	Сv, %	6,0	3,6	4,7	3,7
СЗМЗ, %	х±S.Е	0,49±0,008	0,48±0,004	0,50±0,009	0,49±0,004
	Сv, %	6,4	4,1	6,3	4,8
Білок, %	х±S.Е	3,13±0,034	3,04±0,027*	3,13±0,042	3,14±0,024
	Сv, %	4,3	3,9	4,8	4,5
Лактоза, %	х±S.Е	4,52±0,087	4,32±0,067	4,43±0,087	4,34±0,041
	Сv, %	7,6	6,9	7,0	5,6
Зола, %	х±S.Е	0,76±0,008	0,77±0,005	0,77±0,009	0,77±0,005
	Сv, %	4,4	2,7	4,3	3,5
Кальцій, %	х±S.Е	0,17±0,003	0,18±0,003	0,18±0,003	0,18±0,002
	Сv, %	7,8	8,5	9,5	6,8
Фосфор, %	х±S.Е	0,09±0,001	0,09±0,001	0,09±0,001	0,09±0,001
	Сv, %	6,0	4,9	5,2	4,8

У помісей ЧС Ч АН і ЧС Ч ЧД Ч АН коефіцієнт мінливості жирномолочності становить відповідно - 8,7%, 7,9% та білковомолочності - 4,8%, 4,5%, що вище - на 2,5%, 1,7% і 0,5%, 0,2% порівняно з чистопорідними тваринами червоної степової породи. Це в свою чергу підвищує можливості проведення ефективної селекційної роботи з тваринами стада жирномолочного типу української червоної молочної породи за цими ознаками.

Сталість лактаційних кривих

Встановлено, що тварини жирномолочного типу червоної молочної породи відносяться до III та IV лактаційних типів, які є бажаними (табл. 8). Ці тварини добре роздоюються, надій рівномірно розподілений між першою і другою половинами лактації, що свідчить про добру секреторну діяльність молочної залози і сприяє прояву молочної продуктивності.

Таблиця 8. - Характеристика корів за коефіцієнтом спадання надою, %

Група	n	х±S.Е	CV, %
ЧС	5	2,3±0,38	37,1
ЧС Ч ЧД	9	1,7±0,16	27,0
ЧС Ч АН	4	1,6±0,13	15,7
ЧС Ч ЧД Ч АН	14	2,0±0,15	27,1

Стійкість до субклінічних форм маститів

Встановлено тенденцію підвищення стійкості до маститу тварин жирномолочного типу української червоної молочної породи (табл. 9).

Таблиця 9. - Результати досліджень проб молока на субклінічні форми маститів у корів

Показник	Група
	ЧС	ЧС Ч ЧД	ЧС Ч АН	ЧС Ч ЧД Ч АН
n	17	20	13	35
Всього проб	170	200	130	350
Позитивно реагували: проб	22	17	10	26
%	12,9	8,5	7,7	7,4

За позитивною реакцією на субклінічні форми маститів чистопорідні корови червоної степової породи мали більшу частоту прояву. Так. за лактацію позитивно реагувало на субклінічні форми маститів по одному разу - 6 голів, або 3,5%, по два рази - 3 голови, або 3,5%, по три рази - 2 голови, або 3,5%, по чотири рази - 1 голова, або 2,4%. Менша кількість випадків спостерігалась у тварин ЧС Ч ЧД Ч АН, де по одному разу позитивну реакцію встановлено у 13 голів, або 3,7% піддослідних корів, по два рази - 5 голів, або 2,8%, по три рази - 1 голова, або 0,9%. Встановлено певний вплив умовної кровності за поліпшувальними породами на резистентність корів до субклінічних форм маститів.

У групах корів різних ліній більш стійкими до субклінічних форм маститів виявилися потомки Є. Брангструпа, Ганнібала, К.Телла, Казбека ЗАН-60, де відсоток тварин з позитивною реакцією становить 5...7,9%.

Економічна ефективність використання корів

Результати економічної ефективності проведених досліджень наведено в таблиці 10.

Таблиця 10. - Економічна ефективність використання корів жирномолочного типу української червоної молочної породи (дані за кращу лактацію)

Група	Надій базисної жирності, кг	± до ЧС	Додаткова продукція, грн
		кг	%	всього	на 1 голову
ЧС	4412	-	-	-	-
Ѕ ЧС Ч Ѕ ЧД	5157	745	16	39723,2	283,7
ј ЧС Ч ѕ ЧД	4837	425	9	9552,8	161,9
? ЧС Ч ? ЧД	5118	705	16	1612,4	268,7
?ЧС Ч ? ЧД	4530	118	2	765,2	45,0
Ѕ ЧС Ч Ѕ АН	5270	857	19	101871,2	326,5
ј ЧС Ч ѕ АН	5307	895	20	24207,7	340,9
? ЧС Ч ? АН	5402	990	22	44500,3	377,0
? ЧС Ч ? АН	5250	838	19	4469,3	319,0
ЧС Ч ЧД Ч АН	4871	459	10	165105,8	174,9,0

В умовах племзаводу „Лідія” прибутковими виявилися всі помісні тварини (табл. 10), від реалізації додаткової продукції яких отримано більший прибуток (45,0...377,0 грн.) на 1 корову порівняно з червоною степовою худобою. Помісі з різною умовною кровністю за англерською породою характеризувалися найвищими показниками (319,0...377,0 грн.) додаткового прибутку.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено позитивний вплив поліпшувальних червоної датської та англерської порід при створенні стада жирномолочного типу української червоної молочної худоби, що забезпечує отримання тварин, які поєднують у собі високу енергію росту, молочну продуктивність, придатність до використання в сучасних умовах утримання та експлуатації.

2. Доведено, що телиці жирномолочного типу української червоної молочної породи різної умовної кровності переважають чистопорідних аналогів червоної степової худоби за живою масою в 6-місячному віці на 8,6...25,3 кг (Р<0,001), у 12 місяців - на 10,5...41,7 кг (Р<0,001) та у 18 місяців ю- на 34,8...57,9 кг (Р<0,001).

3. Використання поліпшувальних порід сприяє вірогідному збільшенню у тварин жирномолочного типу української червоної молочної породи різної умовної кровності висотних та широтних промірів, формуванню стада великої рогатої худоби бажаного молочного типу.

4. Тварини жирномолочного типу української червоної молочної породи різної умовної кровності характеризувалися вірогідно вищими порівняно з червоними степовими надоєм і виходом молочного жиру за І, ІІ, ІІІ та кращу лактації. Високі коефіцієнти мінливості надою та кількості молочного жиру свідчать про наявність у стаді генетичних ресурсів для подальшого удосконалення ознак.

5. Визначені високі коефіцієнти повторюваності надою за І та ІІІ лактації (r=0,20...0,70, Р<0,001) засвідчують можливість проведення в стаді добору корів за результатами оцінки корів-первісток.

6. Встановлено підвищення стійкості до маститів тварин жирномолочного типу української червоної молочної породи різної умовної кровності порівняно з чистопорідними ровесницями червоної степової худоби. Стійкість корів до субклінічних форм маститу спадково зумовлена. Вищим її рівнем відзначаються корови ліній Є. Брангструпа, Ганнібала, К.Телла, Казбека ЗАН-60 (частка тварин, що захворіли 5...7,9%), що слід враховувати в селекції.

7. Встановлено, що помісні з англерською породою тварини майже не поступалися коровам материнської червоної степової за відтворною здатністю, що засвідчує про достатній рівень їхньої адаптації.

8. Встановлено прямий зв'язок надою за І лактацію з тривалістю господарського використання та довічною продуктивністю. Це дає можливість за показниками надою корів-первісток вести опосередковану селекцію на тривалість та ефективність довічного використання корів жирномолочного типу української червоної молочної породи.

9. Використання поліпшувальних червоної датської та англерської порід сприяє збільшенню молочної продуктивності корів жирномолочного типу червоної молочної худоби на 2,7...22,5%, підвищенню вмісту жиру в молоці на 0,23...0,37%, що забезпечує отримання додаткової продукції від кожної корови на суму 45,0...377,0 гривень порівняно з червоною степовою.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для створення високопродуктивного стада недоцільно в тварин жирномолочного типу української червоної молочної худоби підвищення умовної кровності за червоною датською породою понад 62,5%.

2. Для покращання якості молока корів жирномолочного типу української червоної молочної породи селекційну роботу в племзаводі спрямовувати на підвищення вмісту білка в молоці.

3. Для формування стада з високою стійкістю до маститу використовувати у відтворенні бугаїв ліній Є.Брангструпа, Ганнібала, К.Телла, Казбека ЗАН-60.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дудок А.Р. Ріст і розвиток телиць з різною часткою спадковості за червоною датською породою / А.Р. Дудок, Р.А. Кобзарь // Тваринництво України. - 2007. - № 8. - С. 11-13. (Дисертантом виконано збір інформації та її аналіз).

2. Дудок А.Р. Морфологічні ознаки вимені корів української червоної молочної породи / А.Р. Дудок // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - 2007. - Т.9. - № 2 (33). - Ч. 3. - С. 26-30.

3. Дудок А.Р. Особливості екстер'єрного типу корів різної частки спадковості за поліпшуючими породами / А.Р. Дудок // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського АТУ. - 2007. - № 15. - С. 156-159.

4. Дудок А.Р. Стійкість корів української червоної молочної породи до маститу / А.Р. Дудок // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2007. - Вип.юю 1 - № 39. - С. 187-191

5. Дудок А.Р. Молочна продуктивність та хімічний склад молока корів різних генотипів / А.Р. Дудок // Таврійський науковий вісник. - 2007. - № 50. - С. 114-119.

6. Матеріали V конференції молодих вчених та аспірантів: праці допов., 24 квітня 2007 р., с. Чубинське. / відп. ред. В.П.Бурката. - Ін-т розвед. і генет. тварин УААН, 2007. - С. 29-31

7. Дудок А.Р. Для успішного скотарства продуктивне використання худоби необхідно подовжити / А.Р. Дудок // Тваринництво України. - 2009. - № 3. - С. 11-14.

8. Дудок А.Р. Ріст і розвиток телиць з різною часткою спадковості за поліпшуючими породами / А.Р. Дудок // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 2. - С. 75 - 77.

9. Дудок А.Р. Відтворювальні якості корів української червоної молочної породи / А.Р. Дудок // Таврійський науковий вісник. - 2009. - № 63. - С. 127-134.

10. Дудок А.Р. Молочна продуктивність корів української червоної молочної породи та її успадковуваність / А.Р. Дудок // Таврійський науковий вісник. - 2009. - № 64. - С. 195-201.

АНОТАЦІЇ

Дудок А.Р. Селекційно-генетична оцінка тварин різних генотипів при формуванні стада жирномолочного типу української червоної молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”, Херсон, 2009.

Дисертація присвячена питанням вивчення ефективності використання поліпшувальних червоної датської та англерської порід на поголів'ї тварин вітчизняної червоної степової худоби.

Проведено оцінку тварин різних порід і умовної кровності за селекційно-генетичними параметрами та визначено зв'язки між селекційними ознаками.

Доведено доцільність використання бугаїв червоної датської та англерської порід для підвищення генетичного потенціалу червоної степової худоби.

Встановлено перспективні поєднання спадковості червоної степової та поліпшувальних червоної датської й англерської порід, які забезпечують підвищення енергії росту, молочної продуктивності та покращують технологічні ознаки молочної худоби.

Ключові слова: порода, генотип, жива маса, екстер'єр, надій, якість молока, мінливість, успадковуваність, повторюваність, кореляція.

Дудок А.Р. Селекционно-генетическая оценка животных разных генотипов при формировании стада жирномолочного типа украинской красной молочной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Государственное высшее учебное заведение “Херсонский государственный аграрный университет”, Херсон, 2009.

Диссертация посвящена вопросам изучения эффективности использования улучшающих красной датской и англерской пород зарубежной селекции на поголовье животных отечественной красной степной породы.

Проведена оценка животных разных генотипов по селекционно-генетическим параметрам и определена связь между селекционируемыми признаками. Показана целесообразность использования быков красной датской, англерской пород для повышения генетического потенциала животных красной степной породы.

Установлены перспективные сочетания красной степной и улучшающих красной датской, англерской пород которые обеспечивают повышение энергии роста, молочной продуктивности и улучшают технологичность молочных коров.

У животных жирномолочного типа украинской красной молочной породы разных генотипов по большинству селекционируемым признакам отмечены преимущества над красными степными.

Полученные результаты оценки ремонтних телок по динамике живой массы, коэффициентам наследуемости, повторяемости и взаимосвязи ее с молочной продуктивностью показывают, что все генотипы помесных животных характеризовались достоверно лучшими показателями в разные возрастные периоды по сравнению с красной степной породой.

Результаты исследований экстерьерных показателей коров по основным промерам свидетельствуют, что использование улучшающих пород способствовало увеличению промеров высоты и длины у животных жирномолочного типа украинской красной молочной породы разных генотипов сохранив при этом молочный тип телосложения.

Использование улучшающих пород способствовало существенному и достоверному повышению у помесные животных содержанию жира в молоке по сравнению с красной степной (0,23...0,37%).

Отмечены высокие коэффициенты вариации удоя, количества молочного жира, а также установлена повторяемость молочной продуктивности и живой масы, что дает возможность проводить отбор среди первотелок с целью повышения эфекта селекции.

Анализ воспроизводительной способности животных показал, что помеси разной условной кровности по англерской породе не уступают красной степной породе, что указывает на их удовлетворительную адаптацию.

Изучение продолжительности продуктивного использования коров разных сочетаний показал, что помеси КС Ч АН по сравнению с другими групами животных характеризовались достоверно лучшими показателями продолжительности использования и пожизненной продуктивности.

По результатам исследований установлено, что большинство селекционных показателей хозяйственно полезных признаков у коров стада связаны между собой.

Установлена высокодостоверная связь показателей удоя, выхода молочного жира, суммы дойных дней с продолжительностью хозяйственного использования и пожизненной продуктивностью у трехпородных помесей.

Проведенные исследования свидетельствуют, что животные всех сочетаний характеризуются желательными формами вымени (чашеобразной - 57% и округлой - 43%,), а также отвечают требованиям по лактационным типам.

Установлена тенденция повышения устойчивости к маститам у животных украинской красной молочной породы по сравнению с красной степной. Установлено влияние быков-производителей на формирование молочной продуктивности и устойчивости коров к заболеваниям маститами.

Животные жирномолочного типа украинской красной молочной породы характеризуются лучшими показателями живой массы, скорости роста молодняка, телосложения, формы вымени, молочной продуктивности, воспроизводительной способности, продолжительности продуктивного использования, экономической эффективности, чем животные материнской красной степной породы.

Ключевые слова: порода, генотип, живая масса, экстерьер, удой, качество молока, изменчивость, наследуемость, повторяемость, корреляция.

Dudok O.R. Selection and genetic evaluation of animals of different genotypes at forming a herd of butter - fat type of the Ukrainian Red Dairy breed. - The Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - State Higher Educational Establishment “Kherson State Agrarian University”, Kherson, 2009.

Questions of studying of efficiency of use improved the Red Danish and the Angler breeds of livestock of animals of native the Red Steppe cattle are stated in the Dissertation.

An estimation of animals of different genotypes on selective - genetic parameters is cited and interrelation of selection signs also is defined.

Expediency of use of bulls of the Red Danish and the Angler breeds for improvement of genetic potential of the Red Steppe cattle is proved.

Prospects of association of heredity of the Red Steppe and improving the Red Danish and the Angler breeds which provide increase of energy of growth, milk yield and improve technological signs of dairy cattle are determined.

Key words: breed, a genotype, live weight, an exterior, milking capacity, quality of milk, variability, heritability, reiteration, correlation.

Размещено на Allbest.ru