Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від видового складу компонентів та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України

Размещено на http://allbest.ru

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КОРМІВ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.26/.31:631.8 (447)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДОВОГО СКЛАДУ КОМПОНЕНТІВ ТА РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

ЯРМОЛЕНКО Олександр Васильович

Вінниця - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівниккандидат сільськогосподарських наук, доцент Козяр Олександр Михайлович, Національний аграрний університет, доцент кафедри рослинництва та кормовиробництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Ковтун Катерина Петрівна, Вінницький державний аграрний університет, професор кафедри екології та охорони навколишнього середовища

кандидат сільськогосподарських наук Лук'янець Олександр Петрович, ННЦ „Інститут землеробства” УААН, старший науковий співробітник лабораторії луківництва

Захист відбудеться “17” грудня 2008 р. о 12 годині на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 Вінницького державного аграрного університету та Інституту кормів УААН за адресою: 21100, м. Вінниця, пр-кт. Юності, 16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна 3, та Інституту кормів УААН за адресою: 21100, м. Вінниця, проспект Юності, 16.

Автореферат розісланий “ 14” листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П.В. Материнський

ВСТУП

Актуальність досліджень. В умовах правобережного Лісостепу України на чорноземах типових малогумусних середньосуглинкових бобові трави за умов інтенсивного використання випадають із травостою на третій рік. Відносно цього створення й використання бобово-злакових травосумішок та поліпшення фону живлення їх із застосуванням запрограмованих норм і співвідношення мінеральних добрив є актуальним завданням. За даними І.В. Ларіна, Г.С. Кияка, В.М. Куксіна, А.В. Боговіна, П.С. Макаренка, М.Т. Ярмолюка, В.Г.Кургака та інших вітчизняних вчених, створення багаторічних агрофітоценозів інтенсивного використання дає можливість одержати достатню кількість високоякісного й дешевого корму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень кафедри рослинництва та кормовиробництва Національного аграрного університету, що входять до теми „Розробити і впровадити високопродуктивні ланки зелених конвеєрів на основі використання бобово-злакових багаторічних та однорічних традиційних і малопоширених кормових культур в умовах правобережного Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0101U003459).

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень було виявити особливості формування продуктивності люцерно-злакових травосумішок на чорноземних ґрунтах правобережного Лісостепу України залежно від норм мінеральних добрив і співвідношення в них елементів живлення.

Для досягнення цієї мети програмою досліджень було визначено такі завдання:

- встановити вплив норм мінеральних добрив на ріст і розвиток та структуру врожаю травосумішок;

- встановити зміни ботанічного складу і визначити кормову цінність люцерно-злакових травосумішок;

- виявити найбільш продуктивні люцерно-злакові травосумішки, норми мінеральних добрив і співвідношення в них елементів живлення;

- дати економічну та енергетичну оцінку вирощування люцерно-злакових травосумішок при внесенні різних норм мінеральних добрив.

Об'єкт дослідження - процеси росту, розвитку та формування продуктивності люцерно-злакових травосумішок залежно від норми мінеральних добрив і співвідношення в них елементів живлення.

Предмет дослідження - люцерна посівна та її сумішки з культурами родини злакових, агрономічна й біоенергетична ефективність вирощування даних культур за різних систем удобрення.

Методи дослідження. Польовий - для спостереження за ростом і розвитком рослин, умовами навколишнього середовища, оцінки агротехнічного та економічного ефекту досліджуваних елементів технології; вимірювально-ваговий - для обліку врожайності; аналітичний - для визначення агрохімічних властивостей ґрунту, мінеральних добрив, якості корму; математично-статистичний - для оцінки достовірності результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для встановлення економічної ефективності внесення добрив.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах правобережного Лісостепу України на чорноземних малогумусних ґрунтах вперше встановлено особливості формування продуктивності люцерно-злакових травосумішок залежно від норми мінеральних добрив і співвідношення в них елементів живлення. Визначено оптимальні параметри росту й розвитку рослин у ценозах під дією добрив. Виявлено кореляційні залежності між основними факторами, що формують врожайність багаторічних трав. Дана енергетична і економічна оцінка прийомів технології вирощування високопродуктивних агрофітоценозів.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень розроблено науково обґрунтовані рекомендації щодо технології вирощування люцерно-злакових травосумішок із використанням підвищених норм мінеральних добрив з оптимальним співвідношенням у них елементів живлення.

Наукові розробки по вирощуванню багаторічних агрофітоценозів проходили виробничу перевірку у ФГ „Широкоступ”, с. Шубівка Кагарлицького району Київської області, та ТОВ „Агрофірма РОЯСТА”, с. Шандра Миронівського району Київської області.

Особистий внесок здобувача у вирішення конкретного наукового завдання полягає в узагальненні й аналізі наукових даних вітчизняних і зарубіжних дослідників за темою дисертаційної роботи, складанні програми й методики досліджень, закладанні та проведенні польових і лабораторних дослідів, статистичному аналізі отриманих експериментальних даних, підготовці й написанні звітів та публікацій за темою дисертації, участі в роботі науково-практичних конференцій і семінарів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації були апробовані на науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів (НАУ, 2006), міжнародній науково-практичній студентській конференції „Актуальні проблеми виробництва та якості продукції в аграрному секторі України” (Київ, 2005), міжнародній науково-практичній конференції „Корми і кормовий білок” (Інститут кормів, Вінниця, 2004), міжнародній науковій конференції „Сучасні проблеми виробництва і використання рослинного білка: глобальні зміни та ризики” (Інститут кормів, Вінниця, 2008), міжнародній науково-практичній конференції до 110-річчя Національного аграрного університету „Сучасна аграрна освіта та наука: теорія та практика впровадження інноваційних технологій” (НАУ, 2008).

Публікації. Результати досліджень висвітлено в 8 опублікованих працях, з яких 6 - у фахових виданнях і 2 є тезами доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 170 сторінках машинописного тексту. До складу входить 31 таблиця, 26 рисунків.

Робота складається із вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій виробництву та 9 додатків. Список використаної літератури складає 210 джерел, з яких 10 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Еколого-біологічні фактори формування високопродуктивних ценозів багаторічних трав (Огляд літератури): У розділі показано роль багаторічних трав та їх сумішок у стабілізації галузі кормовиробництва, висвітлено сучасний стан формування продуктивності посівів люцерно-злакових сумішок залежно від норм мінеральних добрив і співвідношення елементів живлення. На підставі аналізу сформульовано робочу гіпотезу, мету і завдання досліджень.

Умови та методика досліджень: Дослідження проводилися в Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету, яка розташована в с. Пшеничне Васильківського району Київської області.

Ґрунт дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний, за гранулометричним складом - великопилуватий середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту (за Тюріним) становить 4,34-4,68 %, вміст лужногідролізованого азоту (за Корнфілдом) низький - 106-114 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чиріковим) - відповідно 45-50 і 50-60 мг/кг ґрунту, що вказує на середній рівень забезпечення елементами живлення. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної - рН_KL 6,8-7,3, сума увібраних основ в орному шарі ґрунту (за Каппеном-Гільковіцем) - 30-32 Ммоль на 100 г ґрунту.

Фізичні властивості ґрунту добрі. Його щільність у рівноважному стані складає 1,16-1,25 г/см³. Загальна пористість досягає 52%. Вологість стійкого в'янення - 10,8%; найменша вологоємність - 28%, повна вологоємність - 42%, глибина залягання ґрунтових вод - 3-4 м.

Клімат зони помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря становить +6,7С. Середня температура найтеплішого місяця (липень) +19,2С, найхолоднішого (січень) - мінус 6,3С. Абсолютні максимуми спостерігаються в липні й серпні (+39С), абсолютні мінімуми - в січні й лютому (мінус 33-34С).

Сніговий покрив є одним з найважливіших факторів, що зумовлює нормальну перезимівлю багаторічних трав та весняні запаси вологи в ґрунті. Стійкий сніговий покрив утворюється зразу після переходу середньодобової температури через 0С і тримається 90-95 днів. Середня висота його досягає 12-15 см. Запаси води тут становлять у середньому 30-40 мм. Він утворюється нерівномірно: з'являється у другій декаді листопада і сходить у третій декаді березня.

Перші осінні заморозки настають у першій декаді жовтня, а найбільш пізні весняні припадають на другу декаду травня.

Погодні умови у роки досліджень відрізнялся від середніх багаторічних, що певним чином вплинуло на формування продуктивності бобово-злакових травостоїв, але вони були типовими для району.

Технологія вирощування багаторічних трав, за виключенням досліджуваних факторів, була загальноприйнятою для правобережного Лісостепу України.

Дослідження проводилися у двофакторному польовому досліді: “Вивчення продуктивності люцерно-злакових сумішок залежно від рівня мінерального живлення”.

Схема досліду:

Фактор А. Склад травосумішки або одновидовий посів:

1. Люцерна посівна.

2. Люцерна посівна + тимофіївка лучна.

3. Люцерна посівна + грястиця збірна.

4. Люцерна посівна + костриця очеретяна.

5. Люцерна посівна + стоколос безостий.

6. Люцерна посівна + очеретянка звичайна.

Фактор Б. Норми добрив:

1. Без добрив (контроль).

2. Р₉₀К₁₂₀.

3. N₃₀Р₉₀К₁₂₀.

4. N₆₀Р₉₀К₁₂₀.

5. N₉₀Р₉₀К₁₂₀.

6. N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀.

7. N₁₅₀Р₉₀К_120.

Загальна площа ділянки - 72 (7,2х10 м) м² , облікової - 40 (5х8 м) м² . Повторення чотириразове. Варіанти в досліді закладалися за методом розщеплених ділянок - варіанти сумішок і дози живлення розміщувалися взаємно перпендикулярно.

У досліді проводилися наступні обліки, спостереження та аналізи.

1. Вміст гумусу розраховували за Тюріним, лужногідролізований азот - за Корнфілдом, рухомий фосфор і калій - за Чіріковим, рН сольової витяжки - потенціометричним методом.

2. Динаміку запасів продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см визначали термостатно-ваговим методом на час сівби, під час відновлення вегетації та після укосів.

3. Фенологічні спостереження за фазами росту й розвитку рослин, їх густоту і висоту та зимостійкість обліковували за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”.

4. Щільність травостою по варіантах протягом вегетації визначали перед першим, другим і третім укосами підрахунком пагонів на фіксованих площадках розміром 0,25 м² (5050 см) у трьох типових місцях ділянки двох несуміжних повторень досліду.

5. Співвідношення листків, стебел та суцвіть встановлювали за допомогою пробного снопа масою 1 кг, сформованого з рослин, відібраних по діагоналі з двох несуміжних ділянок варіанта досліду.

6. Вміст абсолютно сухої речовини обчислювали висушуванням рослинних зразків при температурі 105 ⁰С.

7. Площу листкової поверхні рослин та коефіцієнт використання ФАР розраховували за А.А. Ничипоровичем. Для встановлення чистої продуктивності фотосинтезу, що характеризує нагромадження абсолютно сухої маси у грамах за добу на 1 м² листкової поверхні, застосовували формулу, запропоновану Кіддом, Вестом і Бріггсом.

8. Урожайність зеленої маси визначали у фазі бутонізації бобового компонента суцільним методом з одночасним зважуванням та відбором зразків для обрахунку виходу абсолютно сухої маси та хімічного складу.

9. У сухій масі рослин, використовуючи повний зоотехнічний аналіз, визначали вміст протеїну, жиру, клітковини, БЕР і за цими даними розраховували вміст кормових одиниць.

10. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за методами: математичного аналізу росту рослин, дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізів на персональному комп'ютері з використанням програми Statistica 6.

11. Для встановлення економічної оцінки досліджуваних елементів технології вирощування трав застосовували методику оцінки ефективності наукових досліджень. Виробничі витрати визначали за технологічними картами вирощування культури. Вартість основної продукції, добрив, насіння обчислювали за цінами придбання. За визначеними витратами і фактичним врожаєм розраховували собівартість 1 т зеленої маси та кормових одиниць, рівень рентабельності їх виробництва.

12. Енергетичну ефективність досліджуваних елементів технології вирощування люцерно-злакових сумішок оцінювали за методиками О.К. Медведовського і П.І. Іваненко.

Особливості формування сіяних ценозів трав: Рівень і стабільність урожаїв багаторічних трав значною мірою визначаються своєчасним проходженням рослинами фаз росту і розвитку, які різняться як за видовими й сортовими особливостями рослин, так і погодними умовами року.

Якщо за оптимальних умов забезпечення вологою й поживними речовинами тривалість періоду від початку відростання рослин до настання укісної стиглості за варіантами ценозів мало різнилася, то із збільшенням доз добрив різниці були більш суттєвими у бік подовження періоду вегетації. В середньому за роки досліджень найтривалішим був період формування першого укосу -- 50-58 діб. Найкоротшим був час формування другого укосу -- 34-39 діб. Третій укіс формувався за умов суттєво скороченого дня, меншої інтенсивності сонячної інсоляції, тому навіть для утворення не досить високої урожайності зеленої маси потрібно було витратити більше часу -- 47-53 діб.

В умовах нестійкого зволоження основним фактором, що обмежує урожайність сільськогосподарських культур, є волога. Вона тісно пов'язана з найважливішими режимами ґрунту -- поживним, повітряним і тепловим. У таких умовах для одержання дружних і повних сходів багаторічних трав запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту мають знаходитися в межах 30-35 мм, але не нижчими за 15-20 мм.

За роками досліджень найвищі весняні запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см були в 2004 році -- 195 мм. У цей же рік протягом вегетації випало й більше опадів. Загальне використання вологи за вегетацію трав у 2004 році становило 427 мм, у 2005 -- 288 мм і в 2006 -- 268 мм. За умов поліпшення поживного режиму запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0-100 см на удобрених варіантах порівняно з неудобреними були на 10-20 мм меншими, що свідчить про значно ефективніше використання вологи ценозами.

Коефіцієнти водоспоживання люцерни та її сумішок із злаковими з поліпшенням фону живлення порівняно з контролем без добрив суттєво знижувалися (табл. 1).

Якщо на контролі без добрив коефіцієнт водоспоживання становив 120, у варіанті внесення фосфорно-калійних добрив Р₉₀К₁₂₀ 116, то у варіантах доз N₉₀Р₉₀К₁₂₀ і N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ відповідно 89 і 84.

Висота рослин. Більш ефективне використання вологи у варіантах травосумішок і високих фонів живлення сприяло суттєвому збільшенню висоти рослин. У першому укосі люцерна посівна в сумішках порівняно з одновидовим посівом була на 11-15 см вищою; очеретянка звичайна перевершувала люцерну посівну на контролі без добрив на 27см, на фоні фосфорно-калійних добрив на 32 см і з внесенням на їх фоні азотних добрив -- до 44 см. У другому укосі залежно від фону живлення висота бобового компонента коливалася від 53 до 77 см і очеретянки звичайної -- від 74 до 102 см, а в третьому укосі -- відповідно від 29 до 42 см і 29 до 47 см. Найвищий травостій в усі укоси спостерігали на фоні внесення мінеральних добрив дозами N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ і N₁₅₀Р₉₀К₁₂₀.

Таблиця 1

Коефіцієнт водоспоживання люцерни посівної та її сумішок із злаковими травами (середнє за 2004-2006 рр.)

Варіант ценозу, фактор А	Фактор В - добрива	Середнє фактора А	Різниця
	Контроль	Р90К120	N30Р90К120	N60Р90К120	N90Р90К120	N120Р90К120	N150Р90К120
Люцерна посівна	120	116	108	98	89	84	86	100
Люцерна посівна +	тимофіївка лучна	117	115	105	95	85	81	84	97	-3
	грястиця збірна	122	117	108	97	86	82	85	100	0
	костриця очеретяна	122	117	108	97	87	83	86	100	0
	стоколос безостий	110	105	101	94	85	80	83	94	-6
	очеретянка звичайна	108	102	99	89	84	78	83	92	-8
Середнє фактора В	116	112	105	95	86	81	85
Різниця		-4	-12	-21	-30	-35	-32
НІР05 факторів А = 7; B =8

мінеральний добриво врожайність люцерна

Щільність пагонів на одиниці площі сумішок із поліпшенням фону живлення зростає. Якщо на контролі залежно від складу травосумішки і укосу щільність знаходилася в межах від 1743 до 1969 шт. /м², то у варіанті з внесенням фосфорно-калійних добрив у дозі Р₉₀К₁₂₀ цей показник зріс до 1821-2042 шт. /м².

Внесення на фоні Р₉₀К₁₂₀ азоту в нормах N₃₀, N_60, N₉₀ і N₁₂₀ сприяло збільшенню кількості пагонів відповідно до 1834-2123; 1882-2154; 1884-2198 і 1914-2220 шт./м². Порівняно з варіантом N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀, збільшена на фоні Р₉₀К₁₂₀ доза азоту до N₁₅₀ вже призводила до зниження щільності пагонів (1896-2205 шт. /м²).

Структуру травостою визначає співвідношення між стеблами, листками й суцвіттями. Під впливом погодних умов і елементів технології вирощування багаторічних трав вона змінювалася таким чином.

Фосфорно-калійні добрива дозою Р₉₀К₁₂₀ порівняно до контролю без добрив у варіанті одновидової люцерни збільшували частку листків і суцвіть відповідно з 41,4 до 42,1 і з 1,4 до 1,6, а стебел, навпаки, зменшували з 57,2 до 56,4; у сумішках люцерни посівної із злаковими зміни співвідношення між листками, суцвіттями й стеблами значніше залежали від злакового компонента. Більшу частку листків встановлено у варіантах із стоколосом безостим, грястицею збірною та очеретянкою звичайною; більше суцвіть виявлено у грястиці збірної, стоколосу безостого, очеретянки звичайної й тимофіївки лучної; найменша частка на стебла припадала у стоколосу безостого.

У варіантах різних норм азотних добрив на фоні Р₉₀К₁₂₀ із збільшенням їх з N₃₀ до N₁₅₀ частка стебел зменшувалася з 47,0 (у стоколосу безостого) і 55,8% (у люцерни посівної) відповідно до 44,2 і 53,6%, а листків і суцвіть у травостої суттєво збільшувалося -- листків на 2-3%, а суцвіть -- 0,9-1,1%.

Одновидові ж посіви люцерни посівної під дією мінеральних добрив із меншою амплітудою змінювали співвідношення між стеблами, листками й суцвіттями.

Ботанічний склад сіяних агроценозів визначає рівень врожайності та кормової цінності травостоїв. Під дією мінеральних добрив він змінювався таким чином. Фосфорно-калійні добрива сприяли стабільному росту й розвитку люцерни посівної як у одновидових, так і сумісних посівах зі злаковими. На цьому фоні у 2004 році травостої містили від 55 до 58% люцерни посівної, від 45 до 38% злакових компонентів і до 1,5-2,0% різнотрав'я. В цей час порівняно із злаковими компонентами люцерна посівна виділялася швидким темпом відростання і, як наслідок, випереджала інші компоненти покриттям поверхні ґрунту. З внесенням на фосфорно-калійному фоні (Р₉₀К₁₂₀) азотних добрив нормами від N₃₀ до N₁₅₀ посилювався ріст і розвиток верхових кореневищних та інших злаків, що призводило до різкого зниження в ценозах частки люцерни посівної.

Через три роки використання структура травостоїв суттєво змінилася. На контролі без добрив частка люцерни посівної становила 92% і різнотрав'я - 8%. У варіантах сумішок частка бобового компонента коливалася від 42% (сумішка з тимофіївкою лучною) до 38% - з кострицею очеретяною. Найменша частка різнотрав'я спостерігалася у варіанті сумішки люцерни посівної + очеретянка звичайна (7-2%) і найбільша - у одновидовому травостої люцерни посівної (до 8%).

Фосфорно-калійні добрива в усіх досліджуваних ценозах сприяли збереженню в них порівняно великої частки люцерни посівної. Найбільша її частка виявилася в одновидовому посіві - 96%. У сумішках із злаковими вона становила 33-44%; порівняно з контролем без добрив за варіантами сумішок вона була більшою на 1-2%. Частка різнотрав'я в сумішках на фосфорно-калійному фоні не перевищувала 4-7%.

Перевага на користь бобового компонента відзначена в сумішці люцерни посівної з тимофіївкою лучною (38-36%), а злакового - із стоколосом безостим та очеретянкою звичайною (61-63%).

Частка різнотрав'я з поліпшенням фону живлення дещо зменшується. Виключення становив лише варіант з нормою мінеральних добрив N₁₅₀Р₉₀К₁₂₀, хоча і не в усіх варіантах сумішок. Так, на цьому фоні у варіанті сумішка люцерни посівної з очеретянкою звичайною спостерігалося подальше зниження частки різнотрав'я.

Площа асиміляційної поверхні і чиста продуктивність фотосинтезу травосумішок визначають ступінь інтенсивності фотосинтезу і рівень наступної врожайності. За три укоси на всіх фонах живлення найбільшу площу асиміляційного апарату формували травосумішки з люцерни посівної і стоколосу безостого, очеретянки звичайної і тимофіївки лучної.

Ці варіанти виділялися рівномірним розташуванням листків за профілем травостою і високою їх чистою продуктивністю (табл. 2).

Якщо на контролі в цих варіантах у першому укосі чиста продуктивність фотосинтезу знаходилася на рівні 3,64, 3,71 і 3,73 г/м² · добу сухої речовини відповідно, то на фоні фосфорно-калійних добрив (Р₉₀К₁₂₀) вона збільшилася до 3,72, 3,84 і 3,93 г/м² · добу. На цьому ж фоні у варіанті одновидового посіву люцерни чиста продуктивність фотосинтезу становила 3,90 г/м² · добу, що вище, ніж у варіантах сумішок із злаковими.

У варіантах внесення на фоні Р₉₀К₁₂₀ азотних добрив дозами N₃₀, N₆₀, N₉₀, N₁₂₀ і N₁₅₀ чиста продуктивність фотосинтезу поступово зростала. Найвищих показників вона досягла на фоні N₉₀Р₉₀К₁₂₀ і N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ від 4,62 до 5,18 г/м² · добу за перший і від 4,01 до 5,31 г/м² · добу за другий укіс.

Таблиця 2 Чиста продуктивність фотосинтезу ценозів, г/м² за добу

(середнє за 2004-2006 рр.)

Ценоз /Фон живлення	Без добрив (контроль)	Р90К120	N30Р90К120	N60Р90К120	N90Р90К120	N120Р90К120	N150Р90К120
Перший укіс
Люцерна посівна	3,39	3,90	4,12	4,42	4,76	4,97	4,82
Люцерна посівна +	тимофіївка лучна	3,64	3,72	3,96	4,62	4,89	4,97	4,92
	грястиця збірна	3,61	3,64	3,79	4,46	4,74	4,95	4,86
	костриця очеретяна	3,63	3,68	3,84	4,58	4,74	4,86	4,78
	стоколос безостий	3,73	3,83	4,26	4,87	5,11	5,18	5,14
	очеретянка звичайна	3,71	3,81	3,96	4,67	4,72	4,92	4,76
Другий укіс
Люцерна посівна	3,76	3,95	4,23	5,03	5,15	5,25	5,18
Люцерна посівна +	тимофіївка лучна	3,76	3,95	4,23	5,13	5,15	5,25	5,15
	грястиця збірна	3,72	3,93	4,27	5,06	5,12	5,18	5,14
	костриця очеретяна	3,74	3,96	4,01	5,02	5,07	5,21	5,18
	стоколос безостий	3,88	4,2	4,75	5,14	5,22	5,30	5,31
	очеретянка звичайна	3,81	3,98	4,25	4,93	5,14	5,27	5,24
Третій укіс
Люцерна посівна	2,42	2,67	2,73	3,21	3,57	3,76	3,61
Люцерна посівна +	тимофіївка лучна	2,57	2,71	2,84	3,46	3,61	3,81	3,66
	грястиця збірна	2,44	2,56	2,74	3,24	3,53	3,73	3,64
	костриця очеретяна	2,46	2,62	2,67	3,43	3,56	3,75	3,61
	стоколос безостий	2,61	2,79	2,86	3,77	3,78	3,90	3,86
	очеретянка звичайна	2,59	2,76	2,74	3,54	3,58	3,84	3,67

Найменша чиста продуктивність фотосинтезу виявилася під час формування третього укосу. Якщо залежно від складу травосумішок і рівня мінерального живлення чиста продуктивність фотосинтезу другого укосу перебувала в межах 3,72-5,31 г/м² · добу, першого - 3,39-5,18, то третього укосу -- лише 2,42-3,90 г/м² · добу.

Продуктивність люцерно-злакових сумішок: Інтегральним показником, за яким оцінюється ефективність технології або її елементів, є врожайність культур. Окремі елементи технології вирощування і регіональні ґрунтово-кліматичні умови на стабільність і пластичність продуктивності рослин найбільшою мірою впливають саме в такому поєднанні.

Урожайність зеленої маси багаторічних трав залежить від складу ценозу, року життя або використання, укосу, фону живлення та впливу погодних умов року. Враховуючи те, що оптимальний період використання багаторічних трав на зелений корм залежить від виду рослин, їх фази росту й розвитку, оптимальним строком збирання люцерни посівної в ценозах визначено кінець бутонізації - початок цвітіння, злакових - колосіння.

Оскільки вологість зеленої маси, а звідси й вміст сухої речовини в ній протягом вегетації суттєво змінюється, врожайність представлено за збором сухої речовини (табл. 3).

Таблиця 3

Вихід сухої речовини з люцерно-злакових сумішок залежно від видового складу компонентів та норм мінеральних добрив, т/га (середнє за 2004-2006 рр.)

Фактор А - ценоз	Фактор В - добрива	Середнєфактора А	Різниця
	Контроль	Р90К120	N30Р90К120	N60Р90К120	N90Р90К120	N120Р90К120	N150Р90К120
Люцерна посівна	6,43	8,59	9,32	9,64	10,14	10,25	9,67	8,50	-
Люцерна посівна +	тимофіївка лучна	7,42	8,81	9,81	10,53	10,14	11,52	11,20	9,15	0,65
	грястиця збірна	7,20	8,59	9,59	10,30	11,13	11,30	10,98	8,92	0,42
	костриця очеретяна	7,22	8,59	9,59	10,55	11,15	11,30	11,00	8,99	0,49
	стоколос безостий	7,60	8,97	9,98	10,69	11,52	11,69	11,36	9,31	0,81
	очеретянка звичайна	7,63	9,00	9,79	10,50	11,33	11,50	11,25	9,23	0,73
Середнє фактора В	7,25	8,76	9,68	10,37	10,90	11,26	10,91
Різниця	-	1,51	2,43	3,12	3,65	4,01	3,66
НІР05 факторів А = 0,39; B =0,42; АВ = 1,02

Найбільш продуктивними люцерно-злаковими сумішками виявилися такі із стоколосом безостим, очеретянкою звичайною та тимофіївкою лучною. Порівняно з одновидовою люцерною ці сумішки забезпечили прирости врожайності відповідно 0,81, 0,73 і 0,65 т/га. Високі прирости спостерігали і у ранньостиглих сумішок з грястицею збірною і кострицею очеретяною - 0,42 і 0,49 т/га.

Фосфорно-калійні добрива нормою Р₉₀К₁₂₀ найбільший приріст сухої маси забезпечили в одновидовому ценозі люцерни посівної - 2,15 т/га. Поліпшення живлення люцерни посівної у сумішках із злаковими сприяло більшому накопиченню фіксованого з повітря азоту, що в поєднанні з достатнім фосфорно-калійним забезпеченням сприяло утворенню додаткової сухої речовини в межах 1,37-1,39 т/га.

Азотні добрива на фоні фосфорно-калійних збільшували вихід сухої речовини переважно за рахунок злакового компонента. Порівняно до контролю без добрив, середній надлишок збору сухої речовина за варіантами норм добрив N₃₀Р₉₀К₁₂₀, N₆₀Р₉₀К₁₂₀, N₉₀Р₉₀К₁₂₀ і N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ становив відповідно 1,51, 2,43, 3,12 і 4,01 т/га.

Якщо абстрагуватися від впливу погодних умов за роки досліджень, то середні частки достовірного впливу згаданих факторів у збільшенні збору сухої речовини досягають: компонентів травосумішок - 5%, мінеральних добрив - 68% та інші 27%

Високі технології вирощування сумісних посівів сільськогосподарських культур передбачають використання нових сортів, які формують більш досконалу архітектоніку посіву і, як наслідок, підвищують продуктивність фотосинтезу та адаптивні спроможності ценозів в умовах стресових ситуацій - низьких температур, повітряних посух під час цвітіння, спалахів різноманітних захворювань тощо (табл. 4).

Таблиця 4

Урожайність ценозів трав залежно від впливу погодних умов, т/га (середнє за фонами живлення і за 2004-2006 рр.)

Варіант	Роки	Середнє	Стандартне відхилення	Урожайність	Розмах варіації
	2004	2005	2006			максимальна	мінімінімальна
Люцерна посівна	45,7	39,9	39,5	41,7	3,5	45,7	39,5	6,2
Люцерна посівна +	тимофіївка лучна	48,5	42,7	41,7	44,3	3,7	48,5	41,7	6,8
	грястиця збірна	47,2	41,2	41,2	43,2	3,5	47,2	41,2	6,0
	костриця очеретяна	47,5	41,5	41,4	43,5	3,5	47,5	41,4	6,1
	стоколос безостий	49,4	42,2	43,7	45,1	3,8	49,4	42,2	7,2
	очеретянка звичайна	49,0	42,0	43,1	44,7	3,8	49,0	42,0	7,0

Дослідження ценозів багаторічних трав за різних погодних умов вирощування дозволяє прогнозувати генетично визначену стабільність врожайності.

Так, інтенсивним, що за оптимальних умов вирощування за врожайністю кожного року посідає перше місце, виявився люцерно-стоколосовий ценоз. За період трирічних випробувань за врожайністю він тричі посідав перше місце.

Пластичними ценозами, які знаходилися на першому місці за середнім урожаєм з урахуванням усіх років випробування, були сумішки люцерни посівної з тимофіївкою лучною, очеретянкою звичайною і стоколосом безостим.

Стабільними за врожайністю виявилися сумішки люцерни посівної з грястицею збірною і кострицею очеретяною, які мали найменшу різницю між максимальним і мінімальним урожаєм за роки досліджень; у цих варіантах різниця між максимальною і мінімальною врожайністю була найменшою - 6,0 і 6,1 т/га.

Ступінь стабільності ценозів за Еберхартом і Расселом визначалася за показником відхилення дисперсії відносно лінії регресії.

Суть оцінки полягає у наступному. Так, чим більше від'ємне відхилення від дисперсії, тим вища стабільність ценозу; і навпаки, чим більше позитивне відхилення від дисперсії, тим вища пластичність ценозу.

Отже, дуже високою стабільністю до змін екологічних умов характеризується одновидовий травостій люцерни посівної. Пластичними є сумішки люцерни з грястицею збірною, кострицею очеретяною, очеретянкою звичайною і тимофіївкою лучною. Високою пластичністю виділяється суміш люцерни із стоколосом безостим. Із поліпшенням фону живлення рослин пластичність ценозів посилюється. Як наслідок, середній розмах різниць між максимальною і мінімальною врожайністю серед варіантів ценозів практично вирівнюється (див. табл. 4).

Комплексну оцінку кормової якості агрофітоценозів і впливу фонів живлення на їх продуктивність за корисними ознаками ? коефіцієнтом водоспоживання, площею листкової поверхні рослин і чистою продуктивністю 1 м² посіву за укосами, урожайністю зеленої маси, виходом сухої речовини, кормових одиниць, перетравного протеїну, обмінної енергії, забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном ? проводили за кластерним (груповим) аналізом.

Люцерна посівна найбільш відірвана від вісі Х (майже на 80 евклідових пунктів), що свідчить про суттєву перевагу над нею люцерно-злакових сумішок.

Серед злакових компонентів травосумішок за комплексом ознак позитивно виділяються найбільш агресивні в ценозах костриця очеретяна і грястиця збірна. Близький до них і стоколос безостий. Далі йде тимофіївка лучна, якій не притаманна висока агресивність і яка найбільш толерантна у сумішці з люцерною посівною.

На фонах високих норм азотних добрив до бобового компонента в сумішці з люцерною посівною найбільш агресивною виявилася очеретянка звичайна.

Серед варіантів мінеральних добрив найефективнішими були від N₉₀Р₉₀К₁₂₀ до N₁₅₀Р₉₀К₁₂₀. Норми N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ і N₁₅₀Р₉₀К₁₂₀ переважали N₉₀Р₉₀К₁₂₀ лише в роки з достатнім забезпеченням вологою.

Порівняно з контролем без добрив досить високою ефективністю характеризуються також норми N₆₀Р₉₀К₁₂₀, N₃₀Р₉₀К₁₂₀ і Р₉₀К₁₂₀, які в наведеній послідовності приєднуються до попередніх груп.

Енергетична та економічна ефективність: Інтенсивне ведення сільськогосподарського виробництва з метою підвищення продуктивності кормових культур передбачає залучення все більшої кількості матеріальних та енергетичних ресурсів. Ефективність рекомендованих елементів технології вирощування оцінюють за рядом економічних і біоенергетичних показників, які характеризують ступінь їх окупності.

Економічна ефективність досліджуваних елементів технології вирощування агрофітоценозів за умовно-чистим прибутком, собівартістю тонни кормових одиниць і рівнем рентабельності наведена в табл. 5.

Таблиця 5

Економічна ефективність вирощування люцерно-злакових сумішок (середнє за 2004-2006 рр.)

Варіант сумішки*	Фон живлення
	контроль	Р90К120	N30Р90К120	N60Р90К120	N90Р90К120	N120Р90К120	N150Р90К120
Собівартість кормових одиниць, грн/т
1	136,7	197,0	192,7	197,1	197,6	205,6	228,7
2	123,7	199,7	190,3	187,5	205,3	190,1	205,1
3	130,0	208,1	197,8	194,7	190,0	196,8	212,4
4	134,6	216,1	205,4	197,4	196,9	204,3	220,2
5	122,8	199,0	189,8	187,4	183,3	190,0	205,1
6	130,7	211,7	206,5	203,6	198,9	206,1	221,0
Умовно-чистий прибуток, грн/га
1	2535,95	2942,45	3226,51	3301,48	3468,24	3436,11	3052,07
2	2898,24	2892,12	3295,88	3561,89	3281,77	3872,50	3626,82
3	2741,20	2726,74	3124,50	3381,33	3696,47	3690,86	3447,10
4	2620,96	2572,12	2951,88	3312,93	3505,49	3487,46	3258,82
5	2937,60	2913,42	3316,04	3572,87	3882,40	3888,01	3633,78
6	2721,28	2656,00	2928,00	3163,53	3453,77	3443,06	3240,82
Рівень рентабельності, %
1	339	205	211	204	204	192	162
2	385	201	215	220	192	216	193
3	362	188	203	208	216	205	182
4	346	178	192	204	205	194	172
5	389	201	216	220	227	216	193
6	359	183	191	195	202	191	172

* 1 - люцерна посівна, 2 - люцерна посівна + тимофіївка лучна, 3 - люцерна посівна + грястиця збірна, 4 - люцерна посівна + костриця очеретяна, 5 - люцерна посівна + стоколос безостий, 6 - люцерна посівна + очеретянка звичайна.

Найвищий умовно-чистий прибуток за варіантами агрофітоценозів відзначено у сумішках люцерни посівної із стоколосом безостим, тимофіївкою лучною та очеретянкою звичайною.

Кращим фоном живлення для сумішок є повні мінеральні добрива дозою N₉₀Р₉₀К₁₂₀; високою ефективністю характеризується і варіант застосування фосфорно-калійних добрив.

Ефективність використання енергії оцінюється за енергетичним коефіцієнтом (ЕК) і коефіцієнтом енергетичної ефективності (КЕЕ). ЕК є відношення відтвореної енергії до спожитої, а КЕЕ ? відношення різниці між відтвореною енергією та спожитою до обмінної.

Якщо на контролі без внесення добрив енергетичний коефіцієнт становив 4,2, то у варіантах Р₉₀К₁₂₀, N₃₀Р₉₀К₁₂₀ ,N₆₀Р₉₀К₁₂₀ і N₉₀Р₉₀К₁₂₀ він знаходився у межах від 4,7 до 5,6; коефіцієнт енергетичної ефективності на контролі без добрив був 2,9, а в кращих варіантах - від 3,3 до 3,9.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення питання підвищення продуктивності люцерно-злакових сумішок на чорноземах типових малогумусних середньосуглинкових правобережного Лісостепу України залежно від норм мінерального живлення, продуктивності укосів і агрометеорологічних ресурсів регіону.

2. Ботанічний склад люцерно-злакових ценозів змінюється за роками використання, укосами, видовим складом травостою і фоном живлення. У сумішці люцерни посівної з тимофіївкою лучною переважав бобовий компонент (38-36%), а із стоколосом безостим та очеретянкою звичайною - злаковий (61-63%). Серед злакових компонентів найбільшою агресивністю по відношенню до люцерни посівної виділялися грястиця збірна і костриця очеретяна.

3. За густотою рослин і стеблостою, темпами росту й розвитку, коефіцієнтом водоспоживання, висотою рослин, площею листкової поверхні та чистою продуктивністю фотосинтезу люцерно-злакові сумішки суттєво перевищують одновидову люцерну посівну.

4. Кращими люцерно-злаковими сумішками за рівнем врожайності зеленої маси виявилися сумішки з тимофіївкою лучною, очеретянкою звичайною і стоколосом безостим -- відповідно 44,3, 44,7 і 45,1 т/га, що порівняно з одновидовою люцерною посівною (41,7) вище на 2,6; 3,0 і 3,4 т/га.

5. Дуже високою стабільністю до змін екологічних умов виділявся одновидовий посів люцерни посівної. Пластичними були сумішки люцерни з грястицею збірною, кострицею очеретяною, очеретянкою звичайною і тимофіївкою лучною. Високою пластичністю визначалася сумішка люцерни із стоколосом безостим.

6. Діюча речовина фосфорно-калійних добрив за рахунок фіксації азоту бульбочковими бактеріями краще окупалася на посівах одновидової люцерни посівної -- 82,6 кг зеленої маси/кг. Високий рівень віддачі фосфорно-калійних добрив у варіантах сумісних посівів люцерни посівної з травами родини злакових теж пов'язаний з достатнім їх забезпеченням азотом за рахунок бобового компонента.

7. Із збільшенням дози азоту з 30 до 90 кг д.р. на фоні Р₉₀К₁₂₀ віддача повних мінеральних добрив на посівах одновидової люцерни зростала з 68,2 до 74,4 кг/кг зеленої маси, а на посівах люцерно-злакових сумішок -- з 73,6-82,6 до 82,9-89,2 кг/кг зеленої маси.

8. За виходом сухої речовини найпродуктивнішими люцерно-злаковими сумішками є такі із стоколосом безостим, очеретянкою звичайною та тимофіївкою лучною, які перевершували одновидову люцерну відповідно на 0,81, 0,73 і 0,65 т/га. За виходом кормових одиниць (9,45-9,47 т/га) та перетравного протеїну (1,26-1,65 т/га) найпродуктивнішими люцерно-злаковими сумішками виявилися такі із стоколосом безостим та тимофіївкою лучною. Фосфорно-калійні добрива в дозах Р₉₀К₁₂₀, найбільший приріст - 2,15 т/га забезпечили в одновидовому посіві люцерни посівної. Азотні добрива в дозах від 30 до 120 кг д.р. на фоні фосфорно-калійних збільшували вихід сухої речовини відповідно на 1,51, 2,43, 3,12 і 4.01 т/га.

9. Кормова цінність значною мірою визначалася складом травосумішки і рівнем її удобрення. Під дією повного мінеральною живлення збільшувався вихід кормових одиниць і сирого протеїну та зменшувався вміст БЕР і клітковини.

10. Найвищий прибуток з одиниці площі (3281-3882 грн./га) і рівень рентабельності (192-227%) забезпечували травосумішки люцерни посівної з стоколосом безостим і тимофіївкою лучною на фоні внесення повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀Р₉₀К₁₂₀. У цих же варіантах був і найвищий енергетичної коефіцієнт-- 4,8-5,6.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На чорноземних типових малогумусних середньосуглинкових ґрунтах в умовах правобережного Лісостепу України для польового травосіяння рекомендуються травосумішки люцерни посівної із стоколосом безостим і тимофіївкою лучною. Норма висіву компонентів становить відповідно: люцерна посівна (60% або 10,8 кг/га) + стоколос безостий (40% або 9 кг/га); люцерна посівна (60% або 10,8 кг/га) + тимофіївка лучна (40% або 4,8 кг/га).

Економічно доцільним при створенні та використанні люцерно-злакових травостоїв є внесення мінеральних добрив у нормі N₉₀P₉₀K₁₂₀ з розподіленням азоту за строками внесення дозою N₃₀.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Динаміка ботанічного складу травостою сіяної сіножаті залежно від його складу та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України / О.М. Козяр, О.В. Ярмоленко, Ю.В. Лещенко [та ін.] // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Вінниця, 2004. - Вип. 54.- С.54-60.

2. Ярмоленко О.В. Підбір травосумішок для створення високопродук-тивних сіножатей в умовах правобережного Лісостепу України [Електронний ресурс] / Ярмоленко О.В. // Наукові доповіді Національного аграрного університету -К., 2006. - Вип. 2 (3). - Режим доступу - www.nd .nauu.kiev.ua

3. Козяр О.М. Формування листкового апарату бобово-злаковими агрофітоценозами залежно від їх складу та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України / О.М. Козяр, О.В. Ярмоленко // Науковий вісник Національного аграрного університету - К., 2006. - Вип.102.-С.96-101.

4. Ярмоленко О.В. Вплив добрив та складу багаторічних травосумішок на нагромадження нітратного азоту в кормах: зб. наук. праць ННЦ „Інститут землеробства” УААН / О.В. Ярмоленко - К., 2007. -Вип. 1- С.136-140.

5. Ярмоленко О.В. Продуктивність люцерно-злакових травосумішей залежно від їх видового складу та удобрення: зб. наук. праць ННЦ „Інститут землеробства” УААН / О.В. Ярмоленко - К., 2008. - Вип. 2 - С.88-93.

6. Ярмоленко О.В. Чиста продуктивність фотосинтезу багаторічних агроценозів залежно від видового складу компонентів і рівня мінерального удобрення : міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Вінниця, 2008. - Вип. 62.- С.283-286.

7. Ярмоленко О.В. Підбір одновидових і змішаних посівів багаторічних трав для створення високопродуктивних сіножатей в умовах правобережного Лісостепу України : матеріали міжнар. наук.-практ. студентської конференції [„Актуальні проблеми виробництва та якості продукції в аграрному секторі України”], (Київ, 27 квіт. 2005 р.). - К. : [б.в.], 2007. - С. 47.

8. Ярмоленко О.В. Щільність багаторічних агрофітоценозів залежно від їх видового складу та рівня мінерального удобрення умовах правобережного Лісостепу України : зб. тез за матеріалами наук. конф. проф.-виклад. складу, аспірантів та студентів, 10-12 жовт. 2006 р. - К. : [б.в.] 2006. - С. 53.

АНОТАЦІЯ

Ярмоленко О.В. Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від видового складу компонентів та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Вінницький державний аграрний університет і Інститут кормів УААН, Вінниця, 2008. У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань впливу норм мінеральних добрив і співвідношення в них елементів живлення на процес формування врожайності та якості зеленої й сухої маси люцерно-злакових травосумішок. Визначено енергетичну й економічну ефективність вирощування люцерно-злакових травосумішок на фоні фосфорно-калійних і повних мінеральних добрив. За результатами досліджень, в умовах правобережного Лісостепу України рекомендовано висівати сумішки люцерни із стоколосом безостим, тимофіївкою лучною та очеретянкою звичайною, які забезпечують збір сухої речовини відповідно 9,31; 9,23 і 9,15 т/га; порівняно з люцерною посівною врожайність перевищували відповідно на 0,81, 0,73 і 0,65 т/га. Порівняно до контролю без добрив, середні дані збору сухої речовина зростали за варіантами норм добрив N₃₀Р₉₀К₁₂₀, N₆₀Р₉₀К₁₂₀, N₉₀Р₉₀К₁₂₀ і N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ і становили відповідно 1,51, 2,43, 3,12 і 4,01 т/га. Найвищий прибуток з одиниці площі (3281-3882 грн/га) та рівень рентабельності (192-227%) забезпечували травосумішки люцерни посівної із стоколосом безостим і тимофіївкою лучною на фоні внесення повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀Р₉₀К₁₂₀. У цих же варіантах відзначено і найвищий енергетичної коефіцієнт - 4,8-5,6.

Ключові слова: люцерна посівна, злакові трави, норми добрив, продуктивність, кормова цінність, економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Ярмоленко О.В. Продуктивность люцерно-злаковых травосмесей в зависимости от видового состава компонентов и уровня минерального удобрения в условиях правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство.

Винницкий государственный аграрный университет и Институт кормов УААН, Винница, 2008.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по вопросам изучения влияния норм минеральных удобрений и соотношения в них элементов питания на процесс формирования урожая и качество зелёной и сухой массы люцерно-злаковых травосмесей.

В сравнении с люцерной посевной выявлены особенности роста и развития растений, динамики формирования ими площади листовой поверхности и элементов продуктивности определена энергетическая и экономическая эффективность выращивания люцерно-злаковых травосмесей на фоне фосфорно-калийных и полных минеральных удобрений в зависимости от погодных условий, состава травосмесей и сроков уборки.

По результатам исследований, в условиях правобережной Лесостепи Украины рекомендуется высевать смеси люцерны с кострецом безостым, тимофеевкой луговой и канареечником тростниковидным, сбор сухого вещества которых составил соответственно 9,31; 9,23 і 9,15 т/га; прибавка урожайности в сравнении с однокомпонентной люцерной посевной составила соответственно 0,81, 0,73 і 0,65 т/га.

В сравнении с контролем без удобрений, средняя прибавка сбора сухого вещества по вариантам норм удобрений N₃₀Р₉₀К₁₂₀, N₆₀Р₉₀К₁₂₀, N₉₀Р₉₀К₁₂₀ и N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ составила соответственно 1,51, 2,43, 3,12 и 4,01 т/га.

Наиболее высокий доход с единицы площади (3281-3882 грн/га) и уровень рентабельности (192-227%) имели травосмеси люцерны посевной с кострецом безостым и тимофеевкой луговой на фоне полных минеральных удобрений дозой N₉₀Р₉₀К₁₂₀.

В этих же вариантах отмечен и самый высокий энергетический коэффициент -- 4,8-5,6.

Ключевые слова: люцерна посевная, злаковые трави, нормы удобрений, продуктивность, кормовая ценность, экономическая эффективность.

ANNOTATION

Yarmolenko O.V. Lucerna and cereal grass mixtures productivity depending on the component species composition and the level of mineral fertilization under the conditions of the right bank Forest Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation to obtain a scientific degree of candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.12 - fodder production and meadow science. - Vinnytsa state agrarian university and Fodder Institute of UAAS, Vinnytsa, 2008.

The researchers' results concerning the influence of mineral fertilizers doses and the ratio of nourishment elements in them on the process of crop capacity formation and the quality of green and dry mass of lucerna and cereal grass mixtures are considered in the dissertation. Energetic and economic efficiency of lucerna and cereal grass mixtures growing, using phosphorus and potassium mineral fertilizers is defined.According to the results of the researches lucerna's mixtures with thornless ears, meadow tymophiivka and simple cane are recommended to be sown under conditions of right bank Forest Steppe of Ukraine.

These mixtures provide with the harvest of dry substance 9,31; 9,32 and 9,15 t/ha accordingly. Crop capacity excess made 0,81; 0,73 and 0,65 t/ha in comparison with sowing lucerna. Average excess of dry substance according to the fertilizers variants doses bromus inermis made 1,51; 2,43; 3,12 and 4,01 t/ha.

Grass mixtures of sowing lucerna with thoenless ear and meadow tymophiivka provided with the highest profit per square unit (3,281-3,882 uhr/ha) and the efficiency level (192-227 %) applying mineral fertilizer calculating N₉₀P₉₀K₁₂₀. The highest energetic coefficient - 4,8-5,6 was in the same variants.

Key words: sowing lucerna, cereal grass, fertilizers norms, productivity, fodder value, economic efficiency.

Размещено на Allbest.ru