Вплив походження насіння сосни звичайної і дуба звичайного на ріст потомств у географічних культурах у Сумській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український ордена „знак пошани” науково-дослідний інститут лісового господарства

та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького

УДК 630*165.52: 630*165.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Вплив походження насіння сосни звичайної і дуба звичайного на ріст потомств у географічних культурах у сумській області

06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація

Самодай Вячеслав Петрович

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському ордена «Знак Пошани» науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Державного комітету лісового господарства України та Національної академії наук України.

Науковий керівник:доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Патлай Ігор Миколайович ;

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Ковалевський Сергій Борисович, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, професор кафедри дендрології та лісової селекції;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Гайда Юрій Іванович, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака Державного комітету лісового господарства України та Національної академії наук України, старший науковий співробітник Тернопільської філії лабораторії лісівництва

Захист відбудеться “ 21 ” січня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.828.01 в Українському ордена «Знак Пошани» науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського ордена «Знак Пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86.

Автореферат розісланий “ 15 ” грудня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лось С.А.

популяція дуб сосна деревостан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На перших етапах лісокультурної справи в Україні та інших країнах Європи переміщення лісового насіння проводили неконтрольовано, що часто призводило до низької продуктивності чи якості створюваних насаджень. Це викликало необхідність вирішення питання щодо доцільності переміщення насіння лісових деревних порід з одних регіонів в інші і стало поштовхом до проведення дослідів з географічними культурами. Аналіз результатів цих досліджень дав змогу у наступні роки розробити лісонасіннєве районування (Фомін, 1938; Обновленський, 1950; Лесосеменное районирование основных лесообразующих пород в СССР, 1982; Настанови з лісового насінництва, 1993). Наступним, не менш важливим питанням, що виникло у процесі досліджень географічних культур, було визначення ступеня успадкування потомством певних ознак вихідних насаджень різного географічного походження, яке залишається актуальним і нині, особливо з огляду на обмежену кількість дослідних об'єктів ІІ і наступних поколінь. Зокрема в Україні географічних культур сосни звичайної ІІ покоління (F₂) дуже мало, а дані щодо культур ІІІ покоління (F₃) сосни звичайної та F₂ дуба звичайного у вітчизняній літературі відсутні взагалі.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наведені у дисертації результати отримані автором у процесі розробки державних науково-дослідних тем лабораторії селекції УкрНДІЛГА: №12 (№ДР 0196U011524) „Розробити нові засади лісової селекції та насінництва для генетичного поліпшення лісів на принципах сортовиведення, гібридизації та мікроклонування” (1996-1999 рр.); №7 (№ДР 0100U001025) „Вдосконалити методи та способи збереження і відтворення генетичного потенціалу лісових порід на основі селекції, генетики, цитології та мікроклонування” (2000-2003 рр.); №5 (№ДР 0104U005469) „Вдосконалити систему збереження і невиснажливого використання генетичного різноманіття лісових порід” (2004-2007 рр.); №1 (№ДР 0107U012902) „Розробити рекомендації щодо збереження, відтворення та невиснажливого використання генофондів лісових порід” (2008-2009 рр.).

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - вивчення мінливості ознак сосни звичайної і дуба звичайного та ступеня їх успадкування потомством І - ІІІ поколінь залежно від географічного походження насіння; відбір найбільш пристосованих кліматипів до умов північно-східного Полісся і північного Лівобережного Лісостепу України.

Відповідно до мети визначено основні завдання:

- дослідити мінливість та вікову динаміку показників популяцій сосни звичайної і дуба звичайного різного географічного походження;

- виявити ступінь впливу різноманітних чинників на мінливість ознак у географічних культурах сосни і дуба;

- вивчити характер успадкування півсібсовим потомством особливостей вихідних деревостанів у географічних культурах сосни звичайної F₂ і F₃ та дуба звичайного F₂;

- відібрати кліматипи, найбільш перспективні для умов північно-східного Полісся та північного Лівобережного Лісостепу.

Об'єкт дослідження - внутрішньовидова мінливість та особливості успадкування ознак кліматипів у декількох поколіннях.

Предмет дослідження - географічні культури сосни звичайної І - ІІІ поколінь і дуба звичайного І - ІІ поколінь.

Методи досліджень. У роботі використано загальноприйняті лісівничо-таксаційні, селекційні, біометричні і фенологічні методи - для визначення особливостей росту і якості географічних культур; морфометричні - для визначення розмірів шишок і насіння; математико-статистичні - для обробки та аналізу отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні досліджено найстаріші географічні культури сосни І покоління у віці 92 - 95 рр. і ІІ покоління у віці 37 р., створено і досліджено географічні культури сосни звичайної ІІІ покоління. Виявлено закономірності успадкування потомством кількісних та якісних ознак географічних походжень протягом трьох поколінь.

Виявлено зменшення міжпопуляційного варіювання як висоти, так і діаметру кліматипів у наступних поколіннях географічних культур сосни звичайної.

Вперше досліджено єдині в Україні географічні культури дуба звичайного ІІ покоління у віці 15 років. Виявлено певні закономірності щодо впливу показників росту та якості материнських деревостанів на відповідні ознаки потомства F₂ дуба звичайного різного географічного походження.

Вивчено вікову динаміку кількісних та якісних характеристик географічних походжень сосни та дуба F₁ - F₃.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати наукових досліджень рекомендовані для впровадження лісогосподарськими підприємствами Сумської та суміжних областей. На основі досліджень географічних культур сосни F₁ - F₃ та дуба звичайного F₁ і F₂ запропоновано зміни та уточнення до діючого лісонасінного районування. Розроблено рекомендації щодо регіонів заготівлі лісового насіння для північного Лівобережного Лісостепу та Сумського Полісся.

За безпосередньою участю автора створено дослідні культури сосни звичайної ІІІ покоління в ДП «Тростянецьке ЛГ».

Отримані автором результати можуть бути використані у навчальному процесі у вищих навчальних закладах при викладанні курсів „Дендрологія”, „Лісова селекція”.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напряму досліджень, постановці завдань, обґрунтуванні теоретичних положень, виконанні всього обсягу польових і камеральних робіт, математико-статистичній обробці польового матеріалу, аналізу й узагальненні результатів, формулюванні висновків і рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлено в матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 160-річчю з дня народження В. В. Докучаєва «Сучасні проблеми геоекології та раціонального природокористування Лівобережної України» (21-23 вересня 2006 р., м. Суми), ХІ Погребняківських читань „Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку” (10-12 жовтня 2007 р., м. Харків), Міжнародної науково-практичної конференції «Аграрний форум-2008» (15-18 жовтня 2008 р., м. Суми).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, із яких чотири - статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок комп'ютерного тексту, основний текст викладено на 115 сторінках, містить 26 таблиць і 30 рисунків. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел (204 найменування з яких 35 - латиницею) та 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан питання. У роботі проаналізовано результати досліджень географічних культур сосни звичайної, висвітлених у багатьох виданнях України (Самофал, 1925; Санніков, 1957, 1959; Патлай, 1963, 1965, 1971, 1984; Дешко, 1999; Журова, 2007), Білорусі (Манцевич, 1969, 1971; Лацевич, 2003, 2004), Прибалтійських країн (Пирагс, 1978; Бауманис, 1982; Пихельгас, 1982; Барнишкис, 1984; Jansons, 2005), Росії (Нагорнова, 1959; Войчаль, 1961; Вересін, 1972, 1987; Ірошников, 1977; Черепнін, 1977; Відякін, 1983; Шутяєв, 1983, 1990; Олексін, 1986; Наквасіна, 2003, 2005; Кузьмін, 2004, 2007; Кузьміна, 2005, 2007; Соломніков, 2005 та інші), Польщі (Giertych, 1981) та інших країн. Значна кількість робіт присвячена вивченню кліматипів сосни ІІ покоління (Манцевич, 1971; Патлай, 1974; Шутяєв, 1983; Журова, 1992; Дешко, 2000; Лацевич, 2002, 2003; Федорков, 2003).

Результати обстежень географічних культур дуба звичайного викладено у низці публікацій (Єнькова, 1946; Даков, 1950; Бобраков, 1955; Мясоєдов, 1957; Будянський, 1963; Лавриненко, 1967; Шутяєв, 1974; Патлай, 1975, 1990; Гайда, 1988; Яковлєв, 2002 та інші).

За результатами досліджень географічних культур складено детальні схеми можливого переміщення насіннєвого матеріалу сосни звичайної і дуба звичайного для багатьох лісорослинних зон колишнього СРСР (Нікітін, 1936; Фомін, 1940; Обновленський, 1950; П`ятницький, 1954; Вересін, 1960; Ростовцев, 1962; Коновалов, 1968; Рекомендації з насінництва основних лісоутворюючих порід на Україні, 1977; Лук'янець, 1979; Лесосеменное районирование основных лесообразующих пород в СССР, 1982; Настанови з лісового насінництва, 1993).

Визначення ступеня успадкування ознак географічних популяцій сосни звичайної та дуба звичайного, його теоретичне і практичне значення для розвитку лісової селекції висвітлено в роботах багатьох авторів (Гладкова, 1955; Патлай, 1965, 1984; Лук`янець, 1979; Семериков, 1986; Дешко, 1999; Кириченко, Дешко, 1999; Лацевич, 2004; Кузьмін, 2007; Кузьміна, 2007).

Об'єкти та методика досліджень

Об`єктами досліджень були географічні культури сосни звичайної F₁ у ДП «Шосткинське ЛГ»; географічні культури сосни звичайної F₂ і F₃ та дуба звичайного F₁ і F₂ у ДП «Тростянецьке ЛГ».

Географічні культури сосни звичайної в Собицькому л-ві ДП «Шосткинське ЛГ» закладені В. Д. Огієвським в свіжому дубово-сосновому субору (В₂) у 1912-16 рр. Пробні площі (ПП) загальною кількістю понад 50 шт., де представлені близько 200 географічних варіантів, розташовані у 9 кварталах лісового заповідного урочища «Великий бір». У культурах досліджено 11 кліматипів західного, північного, східного, центрального походжень. Південні популяції сосни нині відсутні в культурах через їх відпад у ранньому віці.

Географічні культури F₂ сосни звичайної в ДП «Тростянецьке ЛГ» було закладено під керівництвом І. М. Патлая у 1966 році на площі 2,5 га в умовах свіжої дубово-соснової судіброви (С₂). Насіння 22 географічних походжень заготовлено в географічних культурах F₁ 1928-30 рр. створення в ДП «Тростянецьке ЛГ».

Географічні культури сосни ІІІ покоління створено автором роботи у 1998 році в умовах С₂ з насіння, зібраного із 21 походження в культурах F₂ ДП «Тростянецьке ЛГ». Кліматипи було згруповано за регіональним принципом у 8 варіантів: сосна північного, центрального, західного, поволзького, уральського, східно-казахстанського, південного та місцевого походжень.

У географічних культурах дуба звичайного І покоління, створених у 1931 році в кленово-липовій діброві D₂ В. В. Гурським за участю П. С. Погребняка в ДП «Тростянецьке ЛГ», представлено 202 варіанта дуба різного географічного та екологічного походження (із 66 лісництв 13 географічних регіонів колишнього СРСР). У 1988 році І. М. Патлаєм та Ю. І. Гайдою було закладено культури дуба звичайного ІІ покоління жолудями, зібраними в названих вище культурах дуба. Збір жолудів проводили за регіональним принципом: Білорусь; ЦЧО Росії; Україна: центральне Полісся, північний Правобережний Лісостеп, північний Лівобережний Лісостеп, південний Лівобережний Лісостеп та Лівобережний байрачний Степ.

Вивчення кліматипів сосни та дуба у відповідних географічних культурах проведено з використанням апробованих лісівничо-таксаційних, селекційних, біометричних, морфологічних методів досліджень, викладених у роботах С. С. П'ятницького (1954), Л. Ф. Правдина (1965), Д. В. Воробйова (1967), А. І. Ірошникова (1977), Н. Т. Анучіна (1977) та інших.

Для визначення селекційної категорії (СК) сосни та дуба використано шкалу П. І. Молоткова (1982), для оцінки стану - шкалу, модифіковану співробітниками лабораторії селекції УкрНДІЛГА (Волосянчук, Лось, Торосова, 2003) з урахуванням «Санітарних правил в лісах України» (1995). Фенологічні спостереження дуба звичайного здійснено за методикою Н. П. Сахарова (1961).

Дослідження шишок і насіння сосни звичайної проведено за методикою Л. Ф. Правдіна (1965) з використанням наробків І. М. Патлая (1964). Форму апофізу шишок визначали за шкалою Л. Ф. Правдіна (1965).

Під час камеральної обробки та аналізу зібраного матеріалу використано метод безпосередньої якісної та кількісної характеристик певного кліматипу сосни і дуба та порівняльний метод, що оперує відносними величинами (Патлай, 1964).

Обробку даних проведено методами варіаційної статистики, кореляційного та дисперсійного аналізу з використанням пакету програм МS EXCEL.

Природно-історична характеристика регіону досліджень

У розділі наведено геоботанічне районування, характеристику геологічних, геоморфологічних, гідрологічних, ґрунтових та лісорослинних умов північно-східного Полісся і північного Лівобережного Лісостепу України з використанням робіт Г. Г. Махова (1925), П. С. Погребняка (1928), П. К. Фальковського (1931), П. П. Кожевнікова (1939), П. П. Кожевнікова і М. А. Єфімової (1939), І. А. Павленко (1955), Л. Є. Ворошина (1963), Д. Д. Лавриненко (1965), Б. Ф. Остапенко і В. П. Ткача (2002). Наведено основні показники клімату північного Лівобережного Лісостепу за даними багаторічних метеорологічних спостережень Краснотростянецької лісової науково-дослідної станції. Кліматичні умови північно-східного Полісся охарактеризовано за даними І. М. Патлая (1964).

Зазначено, що природно-кліматичні умови регіонів досліджень є сприятливими для вирощування стійких і продуктивних соснових і дубових деревостанів.

Мінливість ознак кліматипів у географічних культурахF1 - F3 сосни звичайної

Аналіз результатів досліджень, проведених у географічних культурах І покоління, створених В. Д. Огієвським у Собицькому л-ві, свідчить, що серед представлених походжень найкращій ріст мав місцевий варіант, середня висота якого у віці 92-95 років коливалася від 26,6 до 33,9 м, середній діаметр - від 29,2 до 33,9 см. Добре росла сосна білоруського (мінська) та польського (ломжинська) походжень, середня висота яких на різних ділянках становила 28,7-32,9 м, середній діаметр - 25,7 - 41,2 см. Варіювання за висотою в межах варіантів становило від 8,2 до 17,7 %, за діаметром - від 18,0 до 28,4 %. Найбільший запас стовбурової деревини на переважній більшості ПП мала сосна місцевого варіанту (540 - 884 м³/га). Високою продуктивністю в культурах відзначалася сосна ломжинського кліматипу, який в одному випадку перевищував місцевий варіант, а в іншому - лише на 12 % поступався йому.

Кращими за селекційною структурою в культурах В. Д. Огієвського виявилися популяції сосни володимирського, мінського та чернігівського походжень, у складі яких частка дерев І та ІІ селекційної категорії становила 27, 25,6 і 26 % відповідно. Найгіршу селекційну структуру мали північні походження (сосна курляндська, вологодська) і сосна тамбовська, які у складі мали від 0 до 13,2 % дерев І та ІІ селекційної категорії.

У географічних культурах сосни звичайної F₂ в ДП «Тростянецьке ЛГ» у 37 років найкращими серед 22 варіантів за середньою висотою і діаметром виявилися сосна татарська (21,2 м, 21,5 см), бобруйська (23,8 м, 20,1 см) і кокчетавська (20,7 м, 19,3 см), найгіршими - сосна читинська (16,0 м, 19,2 см), південнобережна (16,8 м, 21,8 см). Сосна місцева як за середньою висотою, так і за середнім діаметром займала проміжне положення у зв'язку з притупленням росту в молодому віці. Коефіцієнти варіації в межах походжень за середньою висотою становили від 6,0 до 11,6 %, за середнім діаметром - 11,1 - 31,1 %.

Запас стовбурової деревини сосни місцевої популяції становив 281 м³/га, і був одним із найбільших серед досліджуваних кліматипів. Найвищі показники запасу мали лише потомства сосни полоцької - 360 м³/га, московської - 318 м³/га, смоленської - 309 м³/га за рахунок високої збереженості. Продуктивність на рівні місцевої сосни (262 - 288 м³/га) мали потомства татарського, бобруйського, тамбовського і в'ятського кліматипів. Найнижчим показником продуктивності характеризувалися грузинський (107 м³/га), південнобережний (201 м³/га), ірбицький (203 м³/га), акмолинський (219 м³/га) кліматипи (рис. 1). У культурах F₂ зниження продуктивності відбувалося при віддаленні місцезнаходжень вихідних деревостанів на південь, схід, північ.

Рис. 1. Динаміка відносних запасів стовбурової деревини кліматипів у географічних культурах сосни F₂

У географічних культурах F₃ у 10-річному віці за висотою сосна західного походження суттєво перевищувала інші варіанти (t_ф.=2,28 при t_теор. =1,96), за діаметром це перевищення було неістотним (t_ф.=1,65). Найвищими виявилися окремі екземпляри сосни західного походження, максимальна висота яких сягала 5,7 м, тоді як найвищі особини східно-казахстанського варіанту мали висоту лише 4,1 м. Несуттєво гірше порівняно з місцевою сосною росли походження з півдня (t_ф= -1,38) та східного Казахстану (t_ф= -1,41) (рис. 2).

Рис.2. Мінливість кліматипів у географічних культурах сосни ІІІ покоління за середньою висотою та середнім діаметром у віці 10 років

Оцінювання географічних культур сосни звичайної ІІ покоління за якісними показниками показало, що кращими за прямизною стовбура були такі кліматипи: архангельський, тамбовський, татарський, бобруйський, семипалатинський (від 90,9 до 69,0 % дерев із рівними стовбурами). Достатньо низьку частку рівних стовбурів виявлено у смоленського, полоцького, воронезького, брянського походжень (від 58,4 до 40,0 %). Найгіршу якісну структуру в культурах мали потомства південних (сосна грузинська - 45,4 % дерев із рівними стовбурами, південнобережна - 43,4 %) та східних (бузулуцька - 52,4 %, челябінська - 54,0 %) популяцій. Найбільшу частку кращих нормальних і нормальних дерев визначено у архангельського (71,6 %), бузулуцького (77,3 %), карельського (68,4 %), челябінського (63,5 %), ірбицького (64,2 %), брянського (67,8 %) кліматипів. Найгіршими за селекційною категорією виявилися потомства сосни грузинської (12,8 % кращих нормальних і нормальних дерев), південнобережної (23,7 %), читинської (35,6 %). У географічних культурах F₂ виявлено високу мінливість кліматипів за показником очищуваності стовбурів від сучків, найвищим він був у потомства сосен західного та центрального походжень (довжина безсучкової частини стовбура - 20 % від загальної висоти дерева), найгіршим - у південних і східно-казахстанских сосен (11 - 12 %).

У географічних культурах сосни F₃ високою якістю стовбурів вирізнялися північний, центральний і західний варіанти, у яких частка дерев з рівними стовбурами коливалася в межах від 70 до 100 %. Найгіршими виявилися сосни південного походження та місцевий варіант, у яких частка рівних стовбурів сягала 50 і 56 % відповідно. Характеристику якісних показників стану кліматипів наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Якість і стан кліматипів у географічних культурах сосни F₃ у 10 років

Кліматип	Середня селекційна категорія, бал	Частка дерев з вадами, %	Форма стовбура, бал	Індекс стану, бал
Північний	2,8	0	1,0	2,0
Центральний	2,4	20,0	1,0	2,1
Західний	3,0	12,5	1,3	2,2
Поволзький	2,9	54,5	1,7	2,4
Уральський	3,0	33,3	1,5	2,2
Східно-казахстанський	3,0	7,7	1,4	2,2
Південний	3,2	50,0	1,5	2,2
Місцевий	3,1	33,3	1,6	2,1

Вивчення шишок і насіння сосни звичайної в культурах F₂ дало змогу виявити найбільші їхні розміри у східних і південних варіантів (рис. 3).

Рис. 3. Мінливість кліматипів за масою шишок та насіння у географічних культурах сосни ІІ покоління

Найважчими виявилися шишки дерев ірбицького варіанту (7,1 г). Важкі шишки мали також грузинське (6,0 г), семипалатинське (5,9 г), кокчетавське (5,8 г) походження. Найбільшу масу 1000 насінин мав кокчетавський кліматип (8 г). Маса 1000 насінин північних і центральних варіантів коливалася від 4,8 (архангельська сосна) до 6,4 г (смоленська, тамбовська сосна). В результаті досліджень виявлено, що маса шишок і насіння зменшується в напряму з півдня на північ і з заходу на схід від місця росту культур.

Успадкування ознак кліматипів у географічних культурах сосни звичайної у дп «тростянецьке лг»

Важливим етапом при дослідженні географічних культур є вивчення особливостей успадкування ознак вихідних деревостанів потомством. Проведені нами дослідження культур F₂ і F₃ дали можливість виявити ступінь успадкування ознак географічних популяцій.

Представлені в географічних культурах сосни потомства південних походжень упродовж трьох поколінь формували малопродуктивні та низькоякісні деревостани. Кращу пристосованість до нових умов середовища виявили потомства північних популяцій. У F₂ і F₃ вони значно меншою мірою відрізнялися від контролю за більшістю таксаційно-селекційних показників порівняно з культурами F₁.

Зафіксовано зменшення варіювання як за висотою, так і за діаметром між походженнями в F₂ порівняно з F₁ та в F₃ порівняно з F₂. (табл. 2). Виявлено прямий зв'язок середньої сили (r = 0,50) між середніми висотами вихідних деревостанів і потомств F₁. Коефіцієнт кореляції між середніми висотами походжень у F₁ і F₂ в сосон однакового віку (30 років) виявився дещо нижчим (r = 0,35).

Зв'язок між середніми висотами сосон у F₁ у віці 30 років і в F₂ у віці 37 років виявився слабким (r = 0,11), тоді як в F₂ у віці 15 років він був середньої сили (r = 0,45). Відповідні зв'язки між середніми діаметрами були середньої сили (r = - 0,37 і 0,56 відповідно).

Таблиця 2. Варіювання ростових показників між кліматипами сосни в F₁ - F₃

Покоління	Коефіцієнт варіації (%) між походженнями за:
	середньою висотою	середнім діаметром
F1 (30 років)	20,0	16,3
F2 (30 років)	19,4	8,9
F3 (10 років)	6,6	6,9

Методом дисперсійного аналізу встановлено істотність впливу географічного походження на ростові показники потомств у трьох поколіннях. Також було визначено ступінь впливу показників росту материнських деревостанів на ріст потомств (за Снедекором). У І - ІІІ поколіннях сила впливу походження насіння на висоту була вищою (F₁ - 77,8; F₂ - 63,0; F₃ - 83,0) за силу впливу на діаметр (F₁ - 37,5; F₂ - 47,5; F₃ - 69,0 відповідно).

В культурах F₁ і F₂ сосни у ДП «Тростянецьке ЛГ» відмічено тенденцію до впливу ТЛУ і продуктивності вихідних деревостанів на ріст їх потомства, яка виявилася в тому, що в культурах І і ІІ поколінь на 20 - 30 % гірше росли потомства насаджень низьких класів бонітету та походженням із мокрих і сухих умов.

Установлено, що найкращими за висотою в культурах F₁ у віці 30 років виявилися ті кліматипи, вихідні деревостани яких росли в умовах А₁, А₂, В₂, С₁, С₂ (бобруйський, полоцький, татарський, воронезький, смоленський, тамбовський, брянський, московський, бузулуцький). Серед 30-річних потомств F₂ найкращими за висотою були потомства вихідних деревостанів з умов В₂, В₃, С₂ (бобруйський, татарський, воронезький, в'ятський, московський, бузулуцький). Стабільно слабкий ріст в F₁ і F₂ мали потомства вихідних деревостанів з умов С₁, D₀, D₁.

У географічних культурах F₁ і F₂ найкращими за висотою і запасом стовбурової деревини виявилися потомства високобонітетних (І - ІІ класи бонітету) популяцій (сосни бобруйської, татарської, смоленської, московської), найгіршими - потомства насаджень низьких (ІV-V) класів бонітету (грузинський, карельський, архангельський, читинський кліматипи).

Мінливість ознак кліматипів у географічних культурах дуба звичайного f₁ і f₂ у дп «тростянецьке лг»

У географічних культурах дуба звичайного І покоління в ДП «Тростянецьке ЛГ» у віці 72 роки найбільшу середню висоту мали кліматипи з південного Лівобережного Лісостепу (27,4 м) та з північного Правобережного Лісостепу (26,6 м); найменшу - з Лівобережного байрачного Степу та Білорусі (23,6 м). Коефіцієнт варіації за висотою в межах варіантів становив 10,4 - 19,7 %, між варіантами - 5,6 %, за діаметром у межах варіантів - 19,1 - 30,0 %, між варіантами - 3,2 %.

За запасом стовбурової деревини найкращими в культурах виявилися варіанти з південного Лівобережного Лісостепу (560 м³/га), центрального Полісся (388 м³/га) та місцевий варіант (390 м³/га), найгіршим за продуктивністю був варіант Лівобережного байрачного Степу (307 м³/га).

Аналізуючи вікову динаміку росту кліматипів, установлено, що різниця між варіантами у географічних культурах F₁ за висотою була незначною до досягнення ними 51-річного віку і становила лише 5%. У віці 72 роки різниця середньої висоти найкращого та найгіршого походжень становила близько 15 %, середнього діаметра - 10 %, запасу стовбурової деревини - 45 %.

У географічних культурах дуба ІІ покоління у віці 15 років найкращими за середньою висотою виявилися дубки з ЦЧО Росії, південного Лівобережного Лісостепу та центрального Полісся (9,1; 8,9 та 8,7 м відповідно), найгіршими - з Білорусі і місцевий варіант (8,0 та 7,7 м відповідно). Коефіцієнт варіації за висотою дерев в межах варіантів коливався від 17,9 до 29,2 %, а між варіантами становив 5,7 %, за діаметром - від 6,6 до 17,7 % і 6,3 % відповідно. Тобто показники варіювання за висотою і діаметром подібні до тих, що були в F₁ у 72 роки. За запасом стовбурової деревини в культурах найкращими були походження з ЦЧО Росії (44 м³/га), центрального Полісся (41 м³/га) та Лівобережного байрачного Степу (40 м³/га), найгіршими - з південного Лівобережного Лісостепу (18 м³/га), північного Правобережного Лісостепу (24 м³/га) та дуб місцевого походження (25 м³/га).

За середнім діаметром у F₂ більшість варіантів перевищували контроль, але суттєво - лише походження з ЦЧО Росії (tф = 2,46), за середньою висотою - походження з ЦЧО Росії (tф = 3,53), південного Лівобережного Лісостепу (tф =3,01) та центрального Полісся (tф = 2,23). За середнім об'ємом стовбура одного дерева суттєво кращими за контроль були варіанти, що походять з ЦЧО Росії (tф = 6,65), центрального Полісся (tф = 4,24), Лівобережного байрачного Степу (tф = 2,67 при t_теор = 1,98) (рис. 4).

Рис. 4. Порівняння показників росту походжень дуба звичайного F₂ з контролем за t-критерієм у 15 років

За результатами дослідження якісної структури географічних культур дуба І покоління у віці 72 роки виявлено, що найкращими були варіанти центрального Полісся (71 % дерев з рівними стовбурами) та Білорусі (59 %). Найгіршими за якісною структурою виявилися варіанти з південного Лівобережного Лісостепу (35 % дерев з кривими стовбурами) та Лівобережного байрачного Степу, у якого практично всі дерева мали криві стовбури. Найбільшу частку кращих нормальних дерев мали варіанти з Білорусії (12,5 %) та з центрального Полісся (8,3 %). Усі обстежені дерева дуба з Лівобережного байрачного Степу були мінусовими. Значною часткою мінусових дерев вирізнялися кліматипи з південного Лівобережного Лісостепу (37,8 % дерев) і місцевий варіант (29,4 %).

У географічних культурах дуба звичайного F₂ 15-річного віку високу якісну структуру мали варіанти з ЦЧО Росії та центрального Полісся, у складі яких частка дерев з рівними стовбурами коливалася від 58 до 68,5 %. Найгіршими за якісними показниками виявилися варіанти з південного Лівобережного Лісостепу (37 % дерев з рівними стовбурами), місцевий (північний Лівобережний Лісостеп - 30 %) та Лівобережного байрачного Степу (відсутні дерева з рівними стовбурами). Найбільша частка кращих нормальних та нормальних дерев була у походжень з ЦЧО Росії (90 %), Білорусі (90 %) та центрального Полісся (80 %), найменша - у походжень з південного Лівобережного Лісостепу (58 %), Лівобережного байрачного Степу (28 %) та у місцевого варіанту (52 %) (рис.5).

Рис. 5. Мінливість кліматипів за прямизною стовбура в культурах дуба F₁ (72 роки) і F₂ (15 років)

1 - Північний Правобережний Лісостеп (F₁); 2 - Північний Правобережний Лісостеп (F₂); 3 - Центральне Полісся (F₁); 4 - Центральне Полісся (F₂); 5 - ЦЧО Росії (F₁); 6 - ЦЧО Росії (F₂); 7 - Південний Лівобережний Лісостеп (F₁); 8 - Південний Лівобережний Лісостеп (F₂); 9 - Лівобережний байрачний Степ (F1); 10 - Лівобережний байрачний Степ (F₂); 11 - Білорусь (F₁); 12 - Білорусь (F₂); 13 - Контроль (F₁); 14 - Контроль (F₂).

У географічних культурах ІІ покоління всі варіанти мали мішану структуру за термінами розпускання листя, але в кожному варіанті переважала певна фенологічна форма. Найбільшу частку дерев ранньої фенологічної форми виявлено у кліматипів із Білорусі та ЦЧО Росії. Варіант із Білорусі включав 86 % дерев ранньої форми, дерева пізньої феноформи були відсутні. Контрольний варіант представлений переважно проміжною феноформою - 66 % дерев.

Успадкування ознак кліматипів у географічних культурах дуба звичайного у дп «тростянецьке лг»

Аналіз результатів проведених нами досліджень в географічних культурах дуба у ДП «Тростянецьке ЛГ» виявив певні зв`язки між ростовими показниками кліматипів F₁ та F₂. Встановлено позитивний зв'язок між середньою висотою кліматипів в F₁ та висотою їхнього потомства у віці 15 років (r = 0,45). Зв'язок між середніми діаметрами потомств F₁ та F₂ виявився слабким (r = 0,12), а між запасами стовбурової деревини - від'ємним (r = -0,62).

Ступінь впливу середньої висоти кліматипів у F₁ (72 роки) на ріст потомства в культурах F₂ з роками збільшується і виражається такими коефіцієнтами кореляції: у віці 1 рік r = 0,02; у 5 років r = -0,06; у 15 років r = 0,45. Між іншими таксаційними показниками F₁ і F₂ зв'язків не виявлено.

Сильну позитивну залежність виявлено між показниками частки рівних стовбурів кліматипів в F₁ у віці 72 роки та в F₂ у віці 15 років (r = 0,73) та між показниками частки кривих стовбурів (r = 0,77).

Використовуючи отримані у попередні роки результати вивчення морфологічних ознак жолудів (Патлай, 1992), проаналізовано вплив цих ознак на ріст потомства кліматипів у географічних культурах ІІ покоління. Виявлено тенденцію до позитивного впливу діаметра жолудя на висоту потомств у 1 рік (r = 0,27) і у 15 років (r = 0,26). Виявлено позитивний зв'язок маси і діаметра жолудя та середнього діаметра потомства у віці 15 років (r = 0,63 і r = 0,72 відповідно), а також між масою і діаметром жолудя та середнім об'ємом одного стовбура (r = 0,31 і r = 0,50 відповідно).

ВИСНОВКИ

Необхідність вивчення мінливості ознак сосни звичайної і дуба звичайного та ступеня їх успадкування потомством І - ІІІ поколінь залежно від географічного походження насіння обумовлена, з одного боку, наявністю в Україні широкої мережі географічних культур сосни і дуба І покоління та їх багаторічних досліджень, за результатами яких розроблено лісонасіннєве районування, з іншого боку - обмеженістю досліджень географічних культур ІІ покоління і відсутністю інформації щодо географічних культур ІІІ покоління.

1. Виявлено значну мінливість походжень сосни звичайної у 92 - 95-річних географічних культурах сосни F₁ у ДП «Шосткинське ЛГ» за ростовими показниками (в межах варіантів коливання за висотою - 8,2 - 17,7 %, за діаметром - 18,0 - 28,4 %, а між походженнями 4,6 - 6,8 і 5,1 - 14,2 % відповідно). За комплексом таксаційно-селекційних показників перевагу мала сосна місцевого походження, а також потомства популяцій західного (мінська, ломжинська) походження. Добру адаптованість до нових умов росту показали сосни центрального (володимирська) та поволзького (казанська) походжень. Найгіршим у географічних культурах виявилося потомство кліматипу північного походження (сосна вологодська).

2. У культурах сосни звичайної ІІ покоління в ДП «Тростянецьке ЛГ» у 37-річному віці варіювання в межах походжень за середньою висотою становило 6,0 - 11,6 %, за середнім діаметром - 11,1 - 31,1 %, між походженнями за середньою висотою - 19,4 %, за середнім діаметром - 8,9 %. Найкращими за комплексом ознак виявилися потомства західного (сосна смоленська, бобруйська, полоцька) та окремих популяцій центрального і поволзького (сосна московська, воронезька, татарська) походжень. Виявлено, що у міру просування на схід продуктивність кліматипів знижується. Представлені в культурах сосни ІІ покоління південні кліматипи (південнобережна та грузинська популяції) мали продуктивність на 30 - 50 % нижчу, ніж сосна місцевого походження.

3. У 10-річних географічних культурах сосни F₃ у ДП «Тростянецьке ЛГ» виявлено незначну мінливість показників росту потомства різних географічних популяцій. Найкращі ростові та якісні показники в культурах мали потомства центральних і західних популяцій. Також мала високу продуктивність і якість сосна північного походження. Найгіршими за ростом були походження з півдня та Східного Казахстану, а за якістю - сосна південного походження та місцевий варіант.

4. Стабільно низьку якісну структуру у двох поколіннях мали південні походження сосни звичайної, у яких частка дерев із рівними стовбурами не перевищувала 50 %. У географічних культурах F₃ в 10-річному віці мінливість за якісними показниками виявилася несуттєвою.

5. Амплітуда коливань у межах варіантів упродовж трьох поколінь виявилася вищою за діаметром, ніж за висотою. Зафіксовано зменшення варіювання як за висотою, так і за діаметром між походженнями у наступних поколіннях географічних культур сосни звичайної.

6. Виявлено певні закономірності щодо успадкування потомствами сосни звичайної кількісних ознак географічних походжень протягом трьох поколінь. Установлено прямий зв'язок між висотою вихідних деревостанів та їх потомства І покоління (r = 0,50) і ІІ покоління (r = 0,42). Коефіцієнт кореляції між висотою F₁ і F₂ виявився дещо слабкішим (r = 0,35). Суттєвого зв'язку між діаметрами вихідних деревостанів та їх потомств у І та ІІ поколіннях не виявлено.

7. Результати досліджень географічних культур дуба І покоління показали значну мінливість дуба у 72-річному віці за кількісними показниками залежно від географічного походження насіння. Коефіцієнт варіації за висотою в межах варіантів становив 10,4 - 19,7 %, між варіантами 5,6 %, за діаметром 19,1 - 30,0 і 3,2 % відповідно .

8. За продуктивністю в географічних культурах дуба F₁ перевагу мав варіант з південного Лівобережного Лісостепу (за запасом перевершував місцевий майже на 50 %), але за якісною структурою поступався більшості кліматипів. На рівні місцевого походження ріс варіант із центрального Полісся. Низьку продуктивність і незадовільну якісну структуру мав кліматип із ЦЧО Росії. Найгіршими за продуктивністю виявилися варіанти із Лівобережного байрачного Степу та Білорусі, причому останній варіант був найкращим за якістю.

9. У географічних культурах дуба ІІ покоління у 15-річному віці мінливість середньої висоти в межах варіантів становила від 7,4 до 12,1 %, між варіантами - 3,2 %, мінливість середнього діаметру в межах варіантів - від 17,9 до 29,2 %, а між варіантами - 5,5 %.

10. Найкращими за комплексом показників у культурах дуба F₂ виявилися варіанти з українського центрального Полісся, ЦЧО Росії, які за середніми висотою та діаметром переважали решту кліматипів на 5 - 15 % і мали 58 - 70 % рівних стовбурів. Варіант із південного Лівобережного Лісостепу виявився серед кращих за таксаційними показниками, але посідав проміжне положення за якістю. Найгіршими за продуктивністю, але середніми за якістю виявилися варіанти з північного Правобережного Лісостепу та місцевий варіант. Найвищу якісну структуру мало потомство з Білорусі, а найгіршу - кліматип із Лівобережного байрачного Степу.

11. За термінами розпускання листя у географічних культурах дуба звичайного F₂ мінливість у межах походжень була високою. Серед кращих за ростом і якістю походжень (ЦЧО Росії, Білорусь і Центральне Полісся) переважали дерева ранньо-проміжної або проміжної фенологічних форм. Серед гірших кліматипів переважала пізня-проміжна фенологічна форма.

12. За комплексом таксаційних і селекційних показників у культурах дуба F₁ і F₂ найкращим виявилося потомство з українського Центрального Полісся. Значною мірою підвищився у ІІ поколінні ранговий статус варіантів із ЦЧО Росії та Білорусі. У двох поколіннях незадовільні показники продуктивності та якості мав варіант із Лівобережного байрачного Степу. Решта походжень у культурах F₁ і F₂ за комплексом ознак посідали проміжні положення.

13. Виявлено вплив висоти материнського деревостану на висоту потомства географічних культур дуба звичайного F₁ (r = 0,45). Сила впливу середньої висоти кліматипів у F₁ на ріст потомства в культурах F₂ з роками зростає (в 5-річному віці r = -0,06, в 15-річному віці r = 0,45). Відмічено тенденцію до впливу діаметра кліматипів F₁ на діаметр потомства F₂ (r = 0,12), а також сильний позитивний впив прямизни стовбура походжень у І поколінні (у віці 72 роки) на цей показник у ІІ поколінні (15 років) (r = 0,73).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для штучного лісовідновлення сосни звичайної (в умовах B₂ Сумського Полісся, С₂ північного Лівобережного Лісостепу України) та дуба звичайного (в умовах D₂ північного Лівобережного Лісостепу України) слід надавати перевагу насінню місцевого походження.

2. У разі нестачі місцевого насіннєвого матеріалу сосни звичайної в умовах B₂ північно-східного українського Полісся доцільна заготівля насіння сосни мінського, володимирського, ломжинського (Польща, між pp. Одером і Західною Двиною) та казанського походжень.

3. Можливими джерелами заготівлі насіннєвого матеріалу сосни звичайної в умови С₂ північного Лівобережного Лісостепу України є білоруські (бобруйська, полоцька) та російські популяції (московська, тамбовська, воронезька, смоленська, татарська). Використання в умовах північного Лівобережного Лісостепу насіння з південних регіонів не є доцільним.

4. Перспективними для переміщення жолудів для лісовідновлення в умовах D₂ північного Лівобережного Лісостепу України є такі регіони: українського центрального Полісся (Житомирська, Київська обл.), Білорусі та ЦЧО Росії (Білгородська, Воронезька обл.), при цьому перевагу слід надавати популяціям дуба ранньої або проміжної фенологічної форми. Недоцільним є переміщення жолудів дуба звичайного з Лівобережного байрачного Степу та південного Лівобережного Лісостепу України.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Брошури

1. Терещенко Л. І. Сучасний стан і перспективи географічних культур В. Д. Огієвського та інших селекційних об'єктів сосни звичайної в Собицькому лісництві ДП «Шосткинське ЛГ» Сумської області / Терещенко Л. І., Самодай В. П., Мороз В. В. // Харків: Планета-Принт, 2008. - 126 с. (збір та аналіз польових матеріалів).

Статті

2. Дешко Л. О. Мінливість сосни звичайної в географічних культурах І та ІІ поколінь за лісівничо-таксаційними показниками / Дешко Л. О., Самодай В. П. // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. - Житомир, 2000. - Вип. 1 (7) - С. 149 - 153 (збір та аналіз польових матеріалів).

3. Самодай В. П. Географічні культури дуба звичайного ІІ покоління у ДП „Тростянецьке ЛГ” Сумської області / Самодай В. П. // Лісівництво і агролісомеліорація. -Харків, 2006.- Вип. 109. - C. 177-181.

4. Торосова Л. О. Географічні культури лісових деревних порід на Сумщині / Торосова Л. О., Самодай В. П., Кузнецова Т. Л., Григорьєва В. Г.// Лісівництво і агролісомеліорація.- Харків, 2006.- Вип. 110. - C. 179-184 (збір і обробка польових матеріалів, обґрунтування результатів досліджень, написання статті).

5. Самодай В. П. Ріст і продуктивність сосни звичайної в географічних культурах другого покоління в Лівобережному Лісостепу України /Самодай В. П. // Лісівництво і агролісомеліорація.- Харків, 2007.- Вип. 111. - C. 151-155.

6. Самодай В. П. Аналіз якісної структури кліматипів у географічних культурах сосни звичайної другої генерації в ДП «Тростянецьке ЛГ»/Самодай В. П., Торосова Л.О. // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2008.- Вип. 112. - C. 144 - 148 (збір і обробка польових матеріалів, обґрунтування результатів досліджень, написання статті).

Тези конференцій

7. Терещенко Л. І. Особливості росту і стану кліматипів сосни звичайної в географічних культурах В.Д.Огієвського в умовах В₂ / Терещенко Л. І., Золотих І. В., Ярошенко Г. М., Самодай В. П. // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: Матеріали ХІ Погребняківських читань (10-12 жовтня 2007 р., м. Харків). - Харків: 2007. - С. 158-160 (збір та аналіз польових матеріалів).

8. Самодай В. П. Вплив лісотипологічного походження насінного матеріалу на ріст та стійкість сосни звичайної в культурах F₂ в ДП „Тростянецьке ЛГ” /Самодай В. П. // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: Матеріали ХІ Погребняківських читань (10-12 жовтня 2007 р., м. Харків). - Харків: 2007. - С. 151-152.

АНОТАЦІЯ

Самодай В. П. Вплив походження насіння сосни звичайної і дуба звичайного на ріст потомств у географічних культурах в Сумській області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. - Харків, 2008.

У дисертаційній роботі наведено результати досліджень внутрішньовидової мінливості сосни звичайної і дуба звичайного в географічних культурах Сумського Полісся та північного Лівобережного Лісостепу України.

Вивчено вікову динаміку кількісних та якісних характеристик походжень у географічних культурах сосни та дуба F₁ - F₃. Досліджено ступінь успадкування ознак географічних походжень у І - ІІІ поколіннях. Уперше в Україні досліджено мінливість ознак сосни звичайної в географічних культурах ІІІ покоління та дуба звичайного ІІ покоління. Здійснено коригування положень з районованого переміщення насіннєвого матеріалу. Рекомендовано перспективні регіони заготівлі насіння для вирощування стійких, продуктивних та високоякісних насаджень в умовах Сумського Полісся та Лівобережного Лісостепу.

Ключові слова: географічні культури, сосна звичайна, дуб звичайний, мінливість, таксаційні показники, якісна структура, успадкування.

АННОТАЦИЯ

Самодай В. П. Влияние происхождения семян сосны обыкновенной и дуба обыкновенного на рост потомств в географических культурах в Сумской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Висоцкого. - Харьков, 2008.

Важным условием устойчивого развития лесного хозяйства, создания в высокопродуктивных, высококачественных и долговечных насаждений является сохранение и воспроизводство генетических ресурсов как основы биоразнообразия лесов, которое, в свою очередь, должно базироваться на использовании семян с ценными наследственными свойствами.

В диссертационной работе изложены результаты исследований климатипов в географических культурах сосны обыкновенной І - ІІІ поколений и дуба обыкновенного І - ІІ поколений в Сумской области. Проведен анализ изменчивости количественных и качественных показателей потомств разного географического происхождения в ряде поколений. Впервые в Украине исследована изменчивость показателей сосны обыкновенной в географических культурах ІІІ поколения и дуба обыкновенного ІІ поколения. Изучена возрастная динамика количественных и качественных характеристик в географических культурах F₁ - F_3. Оценена наследуемость признаков в географических культурах сосны І - ІІІ поколений и дуба І - ІІ поколений.

Установлено влияние происхождения семенного материала сосны обыкновенной в географических культурах ІІ и ІІІ поколений на рост и качество їх потомств. Показатель силы влияния ростовых характеристик материнских древостоев выше для высоты, чем для диаметра. Обнаружено, что отдельные географические популяции в F₂ - F₃ имеют качественную структуру, которая практически не изменяются в новых условиях роста в ряде поколений. В условиях северной Левобережной Лесостепи стабильно устойчивыми по продуктивности и качеству в трёх поколениях являются популяции из Беларуси и центральных областей России, популяции из Крыма и Грузии имеют стабильно низкие количественные и качественные показатели.

В географических культурах дуба зафиксирована тенденция к ухудшению количественных и качественных показателей при перемещении семян с юга на север, которая сохраняется в потомстве ІІ поколения. Стабильно высокие показатели имели потомства из украинского центрального Полесья и Беларуси. Во ІІ поколении хорошо растёт дуб из центральных областей России (белгородская, воронежская).

В результате комплексного исследования географических культур сосны и дуба даны практические рекомендации.

1. Для лесовосстановления сосны обыкновенной в условиях B₂ Сумского Полесья, С₂ северной Левобережной Лесостепи Украины и дуба обыкновенного в условиях D₂ северной Левобережной Лесостепи Украины следует использовать семена местного происхождения.

2. В случае нехватки местного семенного материала сосны обыкновенной в условиях B₂ Сумского Полесья допускается заготовка семян сосны минского, владимирского, ломжинского (Польша, между pp. Одером и Западной Двиной) и казанского происхождений.

3. Возможными источниками заготовки семян сосны обыкновенной в условиях С₂ северной Левобережной Лесостепи Украины являются белорусские (сосна бобруйская, полоцкая) и российские (сосна московская, тамбовская, воронежская, смоленская, татарская) популяции. Использование семян сосны из южных регионов является недопустимым.

4. Перспективными для перемещения желудей с целью лесовосстановления в условиях D₂ северной Левобережной Лесостепи Украины являются регионы: украинское центральное Полесье (Житомирская, Киевская обл.), Беларусь и центральные области России (Белгородская, Воронежская обл.). При этом предпочтение следует отдавать популяциям дуба ранней или промежуточной фенологической формы. Недопустимым является перемещение желудей из Левобережной байрачной Степи и южной Левобережной Лесостепи Украины.

Ключевые слова: географические культуры, сосна обыкновенная, дуб обыкновенный, изменчивость, таксационные показатели, качественная структура, наследственность.

ANNOTATION

Samoday V.P.

Influence of Scots pine and English oak seed origin to progeny grown at provenance tests in Sumy region. - Manuscript.

The thesis for a philosophy doctor degree in agricultural sciences on speciality 06.03.01 - forest plantations and phitomelioration. - Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G.M.Wysotsky. - Kharkiv, 2008.