Теоретичне обґрунтування і cтворення конкурентоспроможних технологій виробництва свинини

Розробка спеціалізованої ферми племінного заводу великої білої породи англійської селекції на 200 основних свиноматок (ЗАТ «Фрідом Фарм Бекон», Херсонська область). Поголів'я свиней розміщено у чотирьох приміщеннях: перше призначене для підсисних свиноматок і відлучених поросят, друге - для вирощування молодняку, третє - для холостих і поросних свиноматок, четверте - для вирощування племінного молодняку. Технологія - інтенсивна, система утримання - безвигульна, спосіб вирощування - трифазний, ритм виробництва 14 днів, тип годівлі - концентратний, спосіб годівлі - сухий, спосіб утримання - підлогово-станковий, вентиляція - припливно-витяжна, спосіб гноєвидалення - гідросплавний і механічний.

Обґрунтування та розробка племрепродуктора на 100 основних свиноматок (фірма «Агропрайм», Одеська область). Поголів'я свиней (велика біла, ландрас і п'єтрен французької селекції) розміщене у трьох виробничих приміщеннях. Перше приміщення має відділення для холостих, поросних свиноматок, кнурів-плідників і пункт штучного осіменіння; друге - розраховане на утримання 48 підсисних свиноматок з приплодом. Третє приміщення має відділення для відлучених поросят і племінних свинок. Усі будівлі з'єднані галереєю, що полегшує переміщення тварин і персоналу.

Утримання кнурів-плідників, умовно-поросних і підсисних свиноматок індивідуальне, а відлученого, племінного й ремонтного молодняку - групове. Станки для утримання кнурів-плідників, умовно-поросних свиноматок обладнані вигульними майданчиками. Спосіб вирощування - трифазний, ритм виробництва 21 день, тип годівлі - концентратний, спосіб годівлі - сухий, вентиляція - припливно-витяжна, спосіб видалення гною - гідросплавом.

Розробка технологічних рішень зі створення племзаводу на 500 основних свиноматок («Коржі», Київська область). Племзавод спеціалізується на розведенні свиней великої білої породи французької селекції та чеської м'ясної. Він складається з дев'яти виробничих і одного допоміжного приміщення, де розташований санпропускник. У першому приміщені знаходиться центр осіменіння, де перебувають кнури-плідники і умовно-поросні свиноматки, у другому - холості свиноматки, у третьому - поросні та у четвертому - підсисні свиноматки, у п'ятому і шостому - відлучені поросята, у сьомому, восьмому й дев'ятому - ремонтний і племінний молодняк. На племрепродукторі запроваджена трифазна система поточного виробництва свинини з 7-денним ритмом. Технологічне обладнання забезпечує нормовану годівлю за допомогою дозаторів і кормових станцій з комп'ютерною ідентифікацію свиноматок.

Обгрунтуання та розробка сучасного племрепродуктора на 750 свиноматок (ЗАТ ім. Котовського, Дніпропетровська область). Племрепродуктор укомплектований свиньми великої білої і ландрас французької селекції та має 9 основних і одне допоміжне приміщення - санпропускник. Перше приміщення призначене для кнурів-плідників і пункту штучного осіменіння, друге - для холостих і поросних свиноматок, третє - для підсисних свиноматок, четверте - для відлучених поросят, п'яте - для дорощування відлучених поросят і контрольного вирощування, шосте й сьоме - для вирощування племінного і ремонтного молодняку, восьме та дев'яте - для відгодівельного молодняку. На племрепродукторі впроваджена трифазна система вирощування племінного молодняку з 7-денним потоковим періодом виробництва продукції. Спосіб вирощування - трифазний, тип годівлі - концентратний, спосіб годівлі - сухий, вентиляція - припливно-витяжна, спосіб видалення гною - гідросплавом. Практична реалізація принципів реконструкції ферм і комплексів дала змогу раціонально використовувати площу виробничих приміщень, знизити витрати на реконструкцію на 20-25%, а по відношенню до нового будівництва - в два рази, швидше в два рази ввести приміщення в експлуатацію, підвищити продуктивність, збереженість тварин, за короткий строк інтенсивно нарощувати обсяги виробництва, забезпечити паралельне надходження і витрачання коштів на модернізацію, що в свою чергу зменшує «точку беззбитковості».

Дослідження, розробка і удосконалення технологій виробництва свинини. Розробка елементів технології виробництва свинини підвищеної якості на малих та середніх фермах в умовах літньо-табірного утримання свиней. Встановлено, що удосконалення технологічних процесів утримання і годівлі свиней позитивно позначилося на результатах їх вирощування і дало змогу одержати свинину підвищеної харчової якості (табл. 1). Молодняк другої і третьої дослідних груп, який вирощували у літніх таборах і випасали на пасовищі перевищували контрольних аналогів, що утримували в приміщенні за передзабійною живою масою (на 3,95 % ; Р < 0,05 і 6,88 % ; Р < 0,05), забійною живою масою (на 9,54%; Р< 0,001 і 7,62 %; Р< 0,01), довжиною півтуші (на 6,94% і 5,61%; Р < 0,05), площею м'язового вічка ( на 23,52%,Р< 0,001 і 13,39%, Р< 0,05 відповідно. Вони також переважали контрольних ровесників за такими показниками хімічного складу м'язевої тканини як білок, фосфор та метіонін.

Спосіб підвищення відтворювальних якостей свиноматок при використанні кормових добавок. Як свідчать результати, молодняк свиней дослідних груп достовірно перевершував молодняк контрольної за живою масою протягом першого місяця вирощування.

Молодняк другої дослідної групи мав найвищі показники росту. У поросят першої, другої і третьої груп товщина пуповини була відповідно 11,53+0,151, 12,43+0,226 і 11,81+0,177 мм. За цим показником поросята другої дослідної групи вірогідно ( Р0,001) переважали контрольних аналогів, що створює сприятливі передумови для подальшої життєздатності і майбутньої продуктивності. За період вирощування до 60-денного віку в усіх дослідних групах спостерігався падіж молодняку: у контрольній групі - 5,9%; у другій дослідній - 2,8; у третій групі - 6,5%.

Спосіб стимуляції статевої поведінки і відтворювальних функцій кнурів і свиноматок. Етологічні показники є певним відображенням фізіологічної домінанти тварин. За характером реакції поведінки можна спостерігати вплив феромонів на статеву активність кнурів і свиноматок.

Кнури і свиноматки дослідної групи у відповідь на дію феромонів проявляли ознаки статевого збудження. Так, кнури під дією сечі свиноматок в охоті - вставали, активно рухалися і виділяли слину. Вони були активнішими і під час взяття сперми. Наприклад, час виходу кнурів із станка до чучала у контрольній групі був на 0,81 хв триваліший, ніж у дослідній (Р< 0,05); час від приходу кнурів у манеж до початку садки у контрольній групі теж був на 0,91 хв більший, порівняно з дослідною (Р< 0,05). Тривалість садки у кнурів контрольної групи була також тривалішою, ніж у дослідної, на 0,20 хв (Р< 0,05). За дворазовою стимуляції свиноматок протягом доби по 2 хв кожна термін від відлучення поросят до осіменіння був на 1,55 днів менший, ніж у групі тварин, яких феромоновмісним препаратом не обробляли.

При дії феромонів на свиноматок також підвищувалася їх статева активність. Після закінчення стимуляції протягом 10-20 хв спостерігалося затухання статевої домінанти.

Встановлено, що у кнурів напруга кисню в тканинах у стані спокою, під дією феромону і під час садки була відповідно: 17,05±0,310; 10,49±1,062 і 4,48±0,647мм рт.ст. У свиноматок аналогічний показник в стані спокою і під дією феромону становив: 4,01±1,002 і 2,24±0,859 мм рт.ст. відповідно. На основі отриманих даних можна зробити висновок, що феромоновмісні екскрети є потужними аттрактантами і спричиняють зміни перебігу обмінних процесів в організмі самців і самок, що супроводжується зниженням напруги кисню в тканинах тварин у 2-4 рази. Крім того, зазначені екскрети сприяють підвищенню статевої активності, поліпшують відтворювальні функції і є економічно ефективними для застосування в умовах господарства. Дія екскретів свиноматок скорочує витрати часу на взяття сперми на 37% і посилює активність плідників. Дія феромонів слини кнура зумовлює підвищення статевої домінанти свиноматок і сприяє скороченню часу приходу їх в охоту після відлучення поросят на 24,5%.

Розробка модульної технології виробництва свинини на малих фермах. Нова технологія полягає в тому, що замкнуте сімейно-гніздове відтворення і переміщення технологічних статево-вікових груп свиней відбувається поперемінно в межах одного комбінованого станка, в якому передбачено секцію для підсисної свиноматки з поросятами і секцію, де утримуватиметься свиноматка або ремонтна свинка протягом холостого і поросного періодів. Особливістю нової технології є наявність протягом семи місяців між свиноматкою і її поросятами фізичного і візуального контакту, який сприяв закріпленню у потомства сигнальної спадковості.

Для реалізації нової технології у КП «Янтарний» (Херсонська обл.) розроблено модульний автоматизований свинарник (21 х 78м) на 72 свиноматки і 200 голів племінного молодняку. Свинарник розділений на п'ять ізольованих секцій, об'єднаних галереєю, розташованою уздовж бічної стіни будівлі. У чотирьох секціях знаходиться по 18 комбінованих станків для утримання свиноматок, поросят і молодняку, а в одній - 21 груповий станок для завершального вирощування. Основною виробничою одиницею свинарника є комбіновані станки, призначені для утримання свиноматок протягом повного відтворювального циклу і поросят до 5-6-місячного віку (патент України № 6753, рис.4, IV).

Запропоновану технологію доцільніше застосовувати у племінному свинарстві на малих фермах, а станки бажано розміщувати в одному модульному приміщені або секції з урахуванням оптимального навантаження оператора при обслуговуванні холостих, поросних і підсисних свиноматок, поросят і молодняку на дорощуванні й вирощуванні.

У разі необхідності розширення обсягу виробництва свинини збільшується кількість модульних секцій або приміщень. Модульна технологія сприяла підвищенню відтворювальних і відгодівельних якостей свиней. Наприклад, було отримано опоросів на свиноматку за рік 2, 02, при традиційній - 1, 98, отримано поросят-сисунів - 1886 проти 1654 голів. Збереженість поросят при новій технології становила 96,52±1,25, за старої - 91,41±1,12%. Вирощено молодняку до 180-210-денного віку 1638 і 1353 голів відповідно. Середньодобовий приріст за весь період вирощування склав 735,8±11,3 проти 705,3±13,7 г (Р<0,05), відповідно. Заплідненість ремонтних свинок також підвищилася від 76, 3±1,13 до 82,6±1,16% (Р<0,05). Таким чином, виробництво свинини за новою технологією сприяє формуванню високопродуктивних стад із бажаною поведінкою тварин, що дає можливість збільшувати навантаження на оператора за рахунок поєднання різних технологічних груп без зайвого їх переміщення, застосовувати прогресивну форму оплати праці, підвищити її продуктивність.

Розробка інформаційних технологій для розрахунку елементів потокового виробництва свинини. Промислова технологія виробництва свинини базується на методологічних підходах, які містять розрахунки основних параметрів технологічного процесу та показники, що забезпечують умови для її виконання. За двома методологічними підходами розроблено програми для двофазного та трифазного виробництва. Залежно від певних умов технологічне проектування за першим підходом передбачає створення організаційної програми для реконструкції наявних, а за другим - для будівництва нових підприємств. На практиці розробки, що пропонуються, можуть бути використані під час оптимізації технологічного проектування для створення нових типових проектів комплексів або їх складових, а також будівництва підприємств за індивідуальними проектами.

Оптимізація мікроклімату приміщень свиноферм і комплексів. Оцінка впливу технології утримання свиней на мікроклімат у свинарниках. Встановлено, що вологість повітря у приміщеннях, де утримували тварин за однофазною, двофазною і трифазною технологіями, дещо перевищувала нормативні показники (на 6-7 %). Вміст шкідливих газів у повітрі в цих же приміщеннях перебував у межах норми: сірководню 1,39 - 3,03 мг/мі і аміаку 2,39 - 4,23мг/мі. Таким чином, наведені дані свідчать, що параметри мікроклімату не залежать від технологій, які застосовуються на свинофермах. У зв'язку з цим важливо розглянути інші фактори, які так чи інакше впливають на мікроклімат.

Удосконалення системи природного освітлення. З метою удосконалення освітлення приміщення та поліпшення умов утримання свиней розроблено свинарник із дахом комбінованого типу, обладнаний непрозорим і прозорим покриттям, нижня поверхня якого вкрита пароізоляційною антиконденсатною плівкою. Причому прозоре покриття виконано з полімерного матеріалу, який можна мити і розміщено у три ряди: один у центрі, а два - по боках даху і разом із станками зорієнтоване вздовж «рози» світлових променів сонця в зеніті. При цьому центральний ряд виконує функцію вентиляційного ліхтаря.

Запропонована система освітлення порівняно з існуючими технічними рішеннями створює комфортніші умови утримання свиней за рахунок забезпечення природною рівномірною інсоляцією, що є передумовою підвищення їх резистентності та продуктивності. Ця система може функціонувати як окремо, так і в комплексі з розробленою системою примусової вентиляції.

Удосконалення системи примусової вентиляції. Від своїх аналогів ця система відрізняється тим, що з метою виділення надлегких шкідливих газів, які наявними системами вентиляції практично не видаляються із приміщення, шторки виконані з двох дугових накладних щитів, з'єднаних із рухомими штангами та сервоприводом. Крім того, дугові накладні щити виконано прозорими, а біля їх нижніх країв закріплено вітрозахисні планки з отворами.

Запропонована система примусової вентиляції порівняно з наявними має такі переваги: забезпечує швидкий повітрообмін завдяки зміні площі витяжного розтруба; не залежить від пори року, не потребує додаткових засобів для підтримання температури у зимовий період у зоні перебування тварин та виключає протяги; може поєднуватися з існуючими автоматизованими системами вентиляції, а також з природною припливно-витяжною нижньою вентиляцією.

Розробка автоматизованої системи забезпечення оптимального мікроклімату у приміщеннях свиноферм «АСУ-СВ-6». Функціонально устаткування цієї системи ділиться на три групи: апаратура вимірювання, апаратура інформаційно-керуючого обчислювального комплексу, виконавча апаратура. Система «АСУ-СВ-6» складається з таких підсистем: контролю, стабілізації температури і вологості; стабілізації газового середовища; сигналізації, захистів і блокувань; введення, виведення, відображення і зберігання інформації підключенням та уніфікованим вихідним сигналом.

Основними елементами вимірювального керуючо-обчислювального комплексу (ВКОК) є програмований контролер WАСО І/О 750-841 виробництва компанії WАСО (Німеччина) і робоча станція оператора, що виконана на базі панельного ПК РРС-174Т виробництва компанії Аdvantech (Тайвань) з розробленою в пакеті МаsterScada виробництва компанії ІnSАТ (Росія) системою супервізорного управління і збирання даних (SCADA) «АРМ оператора АСУ-СВ-6». Основна і допоміжна апаратура інформаційно-керуючого обчислювального комплексу змонтована в пульті управління мікрокліматом.

Запропонована схема управління забезпечує плавне регулювання повітрообміну з мінімальними відхиленнями швидкостей повітряних потоків від оптимальних значень та забезпечує нормативні параметри таких газових компонентів повітря, як аміак, сірководень, вуглекислий газ і кисень.

Удосконалення способів утримання і годівлі свиней та розробка технологічного обладнання для їх забезпечення. Станок СНУ-1 для нефіксованого утримання підсисних свиноматок. З метою поліпшення умов утримання та догляду за свиноматками нами розроблено власний варіант станка для нефіксованого утримання підсисної свиноматки. В ньому по периметру встановлюється п-подібна стінка і кільцева огорожа з обмежувальним бар'єром, а в середині станка - бокс із вигнутими до центру дугоподібними стінками, що утворюють чотири відкриті овальні напівбокси з вузькими перешийками, ширина яких достатня для проходу свиноматки (патент України № 14649; див. рис. 4, V). Перевага запропонованого станка порівняно з аналогом полягає в ефективнішому використанні площі для моціону, годівлі та напування тварин. Наприклад, рухова активність свиноматки в дослідному станку СНУ-1 складає 182,55±11,23 хв на добу, а в контрольних станках, де також передбачено нефіксоване утримання свиноматок і бокові відділення для захисту поросят - 134,56±9,81; 142,77±78,91; 149, 56±11,66 хв на добу відповідно. За рахунок обмежувального бар'єра, боксу, овальних відкритих напівбоксів і вузьких перешийків зменшується ризик задавлення поросят свиноматкою. В новому варіанті станка збереженість поросят склала 89,75%, а в станках-аналогах - відповідно 85,3, 83,7, 87, 63%.

Станок СНУП-1 для нефіксованого утримання підсисних свиноматок з припіднятим лігвом. З метою поліпшення умов утримання, годівлі та догляду за тваринами зовнішня й внутрішня огорожі станка виконуються кільцевими з співпадаючими центрами, утворюючи кільцевий манеж для моціону і відпочинку свиноматки та циліндричний бокс для поросят з нижнім і верхнім лігвами, які сполучені гвинтоподібним пандусом, закріпленим на внутрішній його стінці. В центрі нижнього і верхнього лігва встановлено круглі самогодівниці, які з'єднані загальним кормопроводом із заслінкою, що регулює подавання корму. Крім того, верхнє лігво обладнується лазом з дверцятами, які є продовженням гвинтоподібного пандуса (патент України, № 9948, рис. 4, II). Встановлено, що у станку СНУП-1 добова рухова активність свиноматки складала 182,75±12,11 хв, а в аналогу (станок Мардаровича) - 149, 56±11,66 хв. Кількість комбікорму, який було спожито поросятами за 35 днів підсисного періоду у станку СНУП-1 становила 480, 60 ±18,34 г, а в станку-аналогу - 324, 41±16,88 г.

Таким чином, перевага нового станка порівняно з існуючими полягає насамперед у забезпеченні активного моціону свиноматки, різноманітного фізичного навантаження поросят і стимуляції їх привчання до поїдання передстартерного комбікорму.

Станок СНФ-1 для напівфіксованого утримання підсисних свиноматок. З метою поліпшення умов для рухової активності поросят нами розроблено станок, у якого бокові огородження фіксуючого боксу виконано з чотирьох дугоподібних поворотних секцій (патент України № 14530; див. рис. 4, I). Встановлено, що у станку СНУП-1 добова рухова активність поросят-сисунів становила 245,18 ±13,17, а в аналогу (ОСМ- 60) - 189,72±11,03 хв. У підсисних свиноматок цей показник був 98, 78 ± 9,41 і 103, 77± 12,81 хв, відповідно. Маса гнізда у станку СНУП-1 у віці 35 днів досягала 88,38± 1,23 кг проти 83, 11+2, 10 кг. Отже, перевага станка СНФ-1 порівняно з аналогом полягає в ефективнішому використанні площі для моціону тварин, що створює кращі передумови для збільшення продуктивності свиноматок і росту поросят.

Станок СФУ-1 для фіксованого утримання підсисних свиноматок. Для підвищення ефективності фіксації підсисних свиноматок розроблено станок, у якому передня частина бокових стінок фіксуючого боксу шарнірно з'єднана з поворотною консоллю, середня - обладнана верхніми обмежуючими дугами, а задня - має гвинти-фіксатори з направляючими пазами, закріпленими в підлозі (див. рис. 4, VI). Застосування пристрою, що пропонується, забезпечує надійнішу фіксацію свиноматки, що запобігає травмуванню та задавленню поросят. У станках СФУ-1 виявлено пошкодження шкірних покривів вим'я у 2,40± 0,09% свиноматок, у аналогах - 2,80± 0,1%. Збереженість поросят за 28 днів підсисного періоду становила відповідно 98,23 ±0,03 і 96,71±0,02%.

Удосконалення способу літньо-табірного утримання свиней. Для створення оптимальних фізіологічних умов годівлі і фізичного навантаження, а також зменшення трудових затрат на догляд тварин, годівлю і водні процедури розроблено два пристрої. У першому тваринам перед годівлею спочатку дають можливість без перешкод вільно рухатися від лігва до самогодівниці двоскатним каналом і від самогодівниці до лігва - горизонтальною доріжкою; після встановлення стійкого пошуково-орієнтувального рефлексу на місце відпочинку і місце годівлі, рух до самогодівниці і ступінь фізичного навантаження тварин у двоскатному каналі поступово диференціюють за допомогою різного рівня води відповідно до висоти їх тіла.

У другому пристрої у станках-будиночках у задній частині обладнано канал, сполучений із водним басейном, який містить периферичний і центральний порожнисті відсіки (патенти України, № 7335, рис. 2. VII, VIII). Встановлено, що середньодобовий приріст живої маси ремонтних кнурців у віці 8 міс, яких вирощували за новим способом, досягав 770±16 г, а їх ровесників, які користувалися самогодівницями - 703±17 г. У ремонтних свинок ці показники становили відповідно 727±19 і 670±17 г. Маса гнізда дослідної групи свиноматок (n=5голів) становила 145,2±0,42 кг, вихід поросят на гніздо -11,62±0,09 голів, а контрольної (n=5голів) - відповідно 132,01±0,33 і 11,1±0,21 голів.

Отже, запропонований спосіб є ефективнішим, оскільки сприяє підвищенню продуктивності тварин (на 8,5 - 9,6%).

Удосконалення будиночка для підсисних свиноматок. Для підвищення ефективності вирощування поросят в умовах літніх таборів розроблено будиночок для підсисних свиноматок із пристроєм для їх фіксації, який виконано у вигляді арки, утвореної почергово з'єднаними між собою дугами, прикріпленими до окремих розміщених секцій труб, співвісно надітих на стаціонарну сталеву трубу з можливістю регульованого вертикального переміщення (патент України № 7949; див. рис. 4. IX).

З'єднання сусідніх дуг між собою дає можливість рівномірно і одночасно переміщувати їх по висоті та забезпечувати необхідний ступінь фіксації свиноматки, яка незалежно від її розмірів знаходиться в фіксованому стані за рахунок регульованого підняття дуг, що запобігає травмуванню поросят. Встановлено, що збереженість поросят за підсисний період (50 днів) у запропонованих будиночках становила 95,45 ± 1,13%, а у поросят, яких утримували в станках-аналогах - 80,1±1,31%. Маса гнізда у 2 місяці досягла відповідно 171,45± 2,34 і 160,23±2,02 кг. Вага станка-аналога - 365 кг, нового - 321 кг.

Удосконалення самогодівниці для годівлі молодняку свиней. Суттєвою відмінністю самогодівниці є жорстке з'єднання кільцевого жолоба і верхньої частина бункера направляючими, на яких закріплена кільцева стінка з механізмом її фіксації (патент України № 9437; див. рис. 4, III). Встановлено, що за період вирощування молодняку (від 60- до 210-добового віку) середньодобовий приріст живої маси тварин контрольної групи був 572±9,67 і дослідної - 651±7,89 г. Зависання корму на стінках бункера не спостерігалося, тоді як у самогодівницях-аналогах такого було до 5 відсотків.

Дослідження та удосконалення системи зберігання гною. З метою зменшення матеріаломісткості споруди, зниження її вартості та підвищення ефективності зневоднення для забезпечення перебігу процесу біотермічної стабілізації осаду дренажний канал виконано у вигляді камери фільтрації, яка розташована між двома суміжними секціями гноєсховища. Верх стінки камери - суцільний, а низ - виконано з двох решіток, між якими встановлено шибер. При цьому стінки місткості вкриті гідроізолюючою сумішшю на основі пінополіуретану, а камера виконана з дерева (патент України № 30423).

Застосування запропонованого пристрою дає змогу на 15% зменшити матеріаломісткість споруди, на 19% знизити її вартість, на 20-23% підвищити ефективність зневоднення гною, що забезпечує оптимальні умови процесу перебігу біотермічної стабілізації твердої фракції та одержання біогумусу.

Продуктивність сучасних генотипів свиней закордонної і вітчизняної селекцій в умовах різних технологій. Продуктивність великої білої породи свиней англійської селекцій на племзаводі ЗАТ «Фрідом Фарм Бекон». У кращих стадах досягнуто високих показників продуктивності: збереженість поросят-сисунів - 94,8-93,8; відлучених поросят - 98,3-99,1; відгодівельного молодняку - 100-99,2%; вихід поросят від свиноматки за рік - 19,0-20,0 голів; витрати корму на одиницю приросту - 3,93-3,52 кг; середньодобовий приріст поросят сисунів - 254-255 г, відлучених поросят - 394-519; відгодівельного молодняку - 795-879; ремонтного молодняку - 762-805 г.

Встановлено, що молодняк великої білої породи англійської селекції та тварини, одержані на основі внутріпородної гібридизації (1/2АВБ х 1/2УВБ), характеризуються високими забійними, відгодівельними та м'ясними показниками.

Використання чистопородного поголів'я свиней великої білої англійської породи та їх помісей (1/2ВБАх1/2ВБУ) з місцевою великою білою українською породою є додатковим резервом підвищення продуктивності на великих, середніх і малих свинофермах.

Дослідження відтворювальних якостей кнурів-плідників в умовах господарства «Зоопослуги» - СВ. Встановлено, що кнурам-плідникам сучасних зарубіжних порід властива висока якість спермопродукції (табл.6). Як свідчать дані таблиці 6, показники спермопродукції залежать від вікових і генотипових особливостей. Зокрема, об'єм еякуляту кнурів-плідників з віком зростає: у Вб(ФС) - в 1,66; у ЛН(ФС) - 1,83; у Д(УС) - 1,24; у помісних - 1,72; у ВБ(УС) - 1,85; у ЛН(УС) - в 1,89 рази.

Найвищі показники об'єму еякуляту серед молодих кнурів-плідників виявлені в ландрасів вітчизняної і зарубіжної селекцій, найнижчі - у дюроків і помісних тварин. Ця особливість спостерігалася і в дорослому віці.

Кращі показники концентрації сперміїв серед молодих кнурів мали дюроки і ландраси української селекції, але різниця, внаслідок великої мінливості, була невірогідна.

У дорослих кнурів кращі показники мали дюрок і помісні кнури, але вірогідної різниці не встановлено. Висока активність сперміїв була притаманна молодим кнурам породи дюрок і ландрас, найменша - кнурам великої білої породи української селекції. Найбільшу кількість еякуляту серед молодих плідників отримано від кнурів ландрас (13) і великої білої породи (12) французької селекції, найменшу - від помісних (9) і кнурів великої білої породи (8).

Найбільшу кількість спермодоз одержали від дорослих кнурів породи ландрас французької (26) і породи ландрас української (23) селекцій, найменше - від плідників породи дюрок (15) і помісних (16).

Отже, в умовах реконструйованої свиноферми свиноматки великої білої породи англійського походження характеризувалися найвищими показниками якості, кнури породи ландрас французької та української селекцій мали найвищий рівень спермопродукції, що слід враховувати при відтворенні стада з використанням кнурів різних генотипів і вікових груп.

Розрахунок економічної ефективності конструкторсько-технологічних розробок. В основі кінцевої оцінки розроблених технологічних рішень знаходяться економічні критерії, за якими визначають доцільність їх застосування.

Наведені дані свідчать, що рівень ефективності виробництва на середніх фермах і промислових комплексах значно вищий, ніж на малих, але повернення інвестиційних коштів відбувається швидше на останніх.

Отже, малі ферми ефективні при швидкому нарощуванні виробництва, а за тривалого стабільного виробництва ефективніші промислові комплекси.

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтувано і cтворено конкурентоспроможну технологію виробництва свинини для великих середніх і малих підприємств, яка включає: новітні об'ємно-планувальні рішення та використання сучасних раціональних будівельних матеріалів для створення нових і реконструкції діючих підприємств різних форм господарювання і власності; удосконалену систему утримання, годівлі, забезпечення нормативних параметрів мікроклімату; створення високопродуктивних стад свиней з бажаною поведінкою, високою відтворною здатністю, резистентністю; програмне комп'ютерне забезпечення технологічних процесів; видалення й утилізації гною; рентабельне виробництво конкурентоспроможної продукції.

2. Розроблено ресурсо- і енергозберігаючі проекти свиноферм і комплексів моноблокової і павільйонної забудови потужністю на 2,0…54,0 тис. голів із принципово новою системою утримання, годівлі, забезпечення параметрів мікроклімату, утилізації гною та інших технологічних процесів, що підтверджується 14 патентами; за рівнем вони не поступаються зарубіжній практиці і дають змогу зменшити загальну площу і будівельний об'єм свинарників у 1,48 рази, зекономити споживання електроенергії на 33,33%, збільшити виробництво продукції на 1м² площі на 48% та на одного працюючого на 66,42%, підвищити живу масу молодняку на 17,65%, зменшити падіж на 6,7%, скоротити строки відгодівлі до 100 кг на 27 днів.

3. Розроблено для малих ферм модульну технологію виробництва свинини на основі сімейно-гніздового відтворення, де забезпечуються умови для реалізації етологічної спадковості поколінь, що відкриває нові можливості для створення продуктивних стад свиней з бажаною поведінкою.

4. Розроблено і апробовано експериментальний модуль моноблокового свинарника з новою автоматизованою системою створення оптимального мікроклімату в приміщеннях, яка базується на комп'ютерних технологіях, забезпечує плавне регулювання повітрообміну з мінімальними відхиленнями швидкостей повітряних потоків від оптимальних значень і стабільні нормативні параметри температури, вологості повітря та вмісту в ньому аміаку, сірководню, вуглекислого газу і кисню.

5. Розроблено елементи технології виробництва продукції підвищеної харчової якості, що включають використання вітчизняних кормів, кормових добавок, літньо-табірне і пасовищне утримання, які забезпечують високу енергію росту молодняку свиней порід ландрас і великої білої та сприяють поліпшенню м'ясних та інтер'єрних якостей. У 7-місячному віці молодняк порід ландрас і великої білої породи переважав своїх контрольних ровесників за передзабійною живою масою (на 3,17-6,8 %), забійною масою (9,54-8,24%), площею «м'язового вічка» (на 8,43-10,55 см²) та вмістом у м'язовій тканині фосфору (на 6,2 -7,3% ) відповідно.

6. Уперше в Україні встановлено позитивний вплив нової кормової добавки на стан здоров'я свиноматок, поросят-сисунів та поросят після відлучення. Згодовування добавки в дозі 0,5кг/тонну комбікорму поросним свиноматкам за 14 днів до опоросу і протягом 30 днів підсисного періоду та поросятам з 10-го по 30-й день підсисного періоду і протягом 30 днів після відлучення сприяло підвищенню молочної продуктивності свиноматок, збільшенню накопичення материнських антитіл у молоці і кращому збереженню поросят до 60-денного віку (на 3,1%). Поросята, отримані й вирощені із застосуванням цієї кормової добавки перевищували контрольних аналогів за живою масою у віці 21, 30 і 60 днів відповідно на 38,66, 7,2 і 2,46 відсотка.

7. Виявлено, що застосування екскретів свиноматок скорочує витрати часу на взяття сперми (на 37,0%) і посилює статеву активність плідників (на 15,46%), а використання феромонів слини кнура підвищує статеву домінанту свиноматок і сприяє скороченню часу приходу їх в охоту після відлучення поросят (на 24,5%). Феромоновмісні екскрети є потужними аттрактантами, вони впливають на перебіг обмінних процесів в організмі самців і самок, що супроводжується зниженням напруги кисню в тканинах тварин у 2-4 рази.

8. Здійснено реконструкцію існуючих, будівництво нових ферм і комплексів та проведено ряд організаційно-технологічних заходів, що забезпечило оптимальні умови для реалізації генетичного потенціалу молодняку свиней сучасних генотипів вітчизняної і зарубіжної селекцій на високому рівні. У кращих стадах досягнуто високих показників продуктивності: збереженість поросят-сисунів - 94,8-93,8%, відлучених поросят - 98,3-99,1 відгодівельного молодняку - 100- 99,2%; вихід поросят від свиноматки за рік - 19-20,0 голів; витрати корму на одиницю приросту - 3,52-3,93 кг; середньодобовий приріст поросят сисунів - 254-255 г, відлучених поросят - 394-519, відгодівельного молодняку - 795-879, ремонтного молодняку - 762-805 г. Використання чистопородного поголів'я свиней великої білої англійської породи та їх помісей (1/2ВБАх1/2ВБУ) з місцевою великою білою українською породою є суттєвим резервом підвищення продуктивності на свинофермах.

9. Показано доцільність використання свиней зарубіжних генотипів, які характеризується високими відгодівельними, м'ясними і відтворювальними якостями: вік досягнення живої маси молодняку великої білої породи англійської селекції 100 кг - 167,4 ± 2,61 днів, середньодобовий приріст свиней на відгодівлі - 874,0 ± 5,26 г, витрати корму на одиницю приросту - 3,21 кг, товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців - 19,4±0,1 мм; кількість спермодоз в еякуляті від дорослих кнурів ландрасів французької селекції - 26, від ландрасів української селекції - 23, від дюроків української селекції - 15.

10. Доведено, що нові проектно-технологічні розробки дають можливість отримати ефект у розмірі 36,89-40,22 тис. грн. на 100 основних свиноматок, 128,59,0-302,75 тис. грн. на 1000 голів відгодівельного молодняку та прибуток на основну свиноматку у великих, середніх і малих господарствах у розмірі 2418,80; 1382,80; 470,00 грн. відповідно, що забезпечує їх конкурентоспроможність у нинішніх ринкових умовах України.

Пропозиції виробництву

1. З метою підвищення ефективності виробництва свинини для свинарських підприємств рекомендуються для впровадження нові проектно-технологічні розробки: свинокомплекси модульного (патент № 30421) і павільйоного типу; приміщення для гніздового утримання свиней (патент №8096); приміщення для утримання свиней (патент №8114), модульну технологію виробництва свинини на малих фермах (патент №6753 ); систему примусової вентиляції приміщення (патент №30424); систему природного освітлення приміщення (патент №30422); заглиблене гноєсховище (патент №.30423); способи літньо-табірного утримання свиней (патент №7335, №8114); станкове обладнання для утримання підсисних свиноматок (патенти №7949, №8114, №9948, №14530); універсальну бункерну самогодівницю (патент №9437); способи підвищення відтворювальних якостей і статевої поведінки кнурів і свиноматок.

2. Обґрунтовано та розроблено принципи реконструкції свиноферм на 100, 200, 500, 750 свиноматок, які пропонуються для використання в малих, середніх і великих господарствах України, що сприятиме поліпшенню культури виробництва свинини та підвищенню продуктивності тварин на 15-19%, зменшенню загальної площі будівельного об'єму свинарників (у 1,48-2 рази), збільшенню виходу продукції на 1 м² виробничої площі (на 48,0%), та на одного працюючого (на 66,42%).

3. Удосконалено методику розрахунків основних елементів потокового виробництва свинини і проектування свинарників та розроблено алгоритми відповідних комп'ютерних програм, які можуть бути застосовані як на виробництві, так і в сільськогосподарських навчальних закладах III і IV рівнів акредитації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Волощук В.М. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в лісостепу України /В.М. Волощук, М.В. Штомпель // Технологія виробництво свинини ; під ред. Д.О.Мельничука. - К. : Алефа, 2003. - Т. 2. - 468 с. (Дисертант описав технологію виробництва свинини).

2. Волощук В.М. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в степу України / В.М. Волощук., Ю. В. Засуха // Технологія виробництво свинини ; під ред. Д.О.Мельничука. - К. : Алефа, 2004. - Т. 2. - 488 с. (Дисертант описав технологію виробництва свинини).

Підручники та посібники:

3. Цицюрський Л.М. Навчальна дисципліна «Свинарство і технологія виробництва свинини» : навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] / Л.М. Цицюрський, В.М. Волощук. - К. : Аграрна освіта, 2002. - 144 с. ( Дисертант описав технологію виробництва свинини).

4. Практикум із свинарства і технології виробництва свинини : навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] / [Герасимов В. І., Засуха Ю. В., Нагаєвич В. М., Волощук В.М. та ін.] ; під ред. В.І. Герасимова. - 2-е вид. - К. : Еспада, 2003. - 176 с. (Дисертант описав розрахунок потокового виробництва свинини).

5. Іванов В.О. Біологія свиней : навч. пос. [для студ. вищих навч. закл] /В.О. Іванов, В.М. Волощук. - К. : [б. в.], 2008. - 240 c.( Дисертант описав етологічні та біологічні особливості свиней).

Брошури:

6. Проектування підприємницької діяльності в АПК : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / [Кваша С.М., Ільчук М.М., Засуха Ю.В., Волощук В.М. та ін.]. - К. : ЗАТ Нічлава, 2007. - Ч.2.- 40с. ( Дисертант описав технологію виробництва свинини).

7. Бізнес-план розвитку свинокомплексу «Фастівець» потужністю 60 тис. голів /[Бойко В.О., Кваша С.М., Ільчук М.М., Волощук В.М. та ін.]. - К. : ЗАТ Нічлава, 2008. - 64 с.

Статті у наукових журналах:

8. Волощук В.М. Ріст і м'ясність молодняку свиней різних порід / В.М. Волощук, Й. Краіф, Л. М. Цицюрський // Науковий вісник НАУ: зб. наук праць. - 1998. - № 10. - С.126-131.( Дисертант описав продуктивність тварин, зробив висновки).

9. Волощук В.М. Нетрадиційні методи вирощування молодняку свиней / В.М. Волощук, С.О. Майструк //Тваринництво України. - 2003. - № 9. - С. 20-22. (Дисертант узагальнив технологію виробництва свинини, зробив висновки).

10. Волощук В.М. Виробництво свинини в Данії / В.М. Волощук, С.О. Майструк, О.О. Максименко // Тваринництво України. - 2003. - № 10. - С. 9-10. (Дисертант описав технологію виробництва свинини).

11. Волощук В.М. Виробництво свинини в Німеччині / В.М. Волощук, С.О. Майструк, О.О. Максименко // Тваринництво України. - 2004. - № 2. - С. 11-12. (Дисертант узагальнив технологію виробництва свинини, зробив висновки).

12. Іванов В.О. Альтернативна технологія виробництва свинини / В.О. Іванов, В.М. Волощук // Таврійський науковий вісник : зб. наук праць. - Херсон, 2005. - Вип. 39/1. - С.101-106. (Дисертант теоретично обгрунтував наукову розробку і виготовив дослідний зразок станкового обладнання.)

13. Іванов В.О. Сучасна технологія виробництва свинини в Україні та перспективи її удосконалення / В.О. Іванов, В.М. Волощук // Таврійський науковий вісник : зб. наук праць. - Херсон, 2006. - Вип. 43. - С.75-79. (Дисертант теоретично обгрунтував і здійснив впровадження розробки).

14. Волощук В.М. Однофазная модульная технология производства свинины /В.М. Волощук, В.А. Иванов // Аграрний вісник Причорномор'я : зб. наук праць. - Одеса, 2006. - Вип. 32. - С. 116-118. (Дисертант теоретично обгрунтував концепцію, зробив висновки та здійснив впровадження розробки).

15. Волощук В.М. Приміщення для гніздового утримання свиней / В.М. Волощук, В.О. Іванов // Ефективне тваринництво. - 2007. - №2(18). - С. 24. (Дисертант теоретично обгрунтував наукову розробку і провів експериментальні дослідження).

16. Волощук В.М. Вплив феромонів на статеву поведінку кнурів і свиноматок /В.М. Волощук // Таврійський науковий вісник : зб. наук праць. - Херсон, 2007. - Вип.55. - C. 75-78.

17. Волощук В.М. Досвід реконструкції племрепродуктора ЗАТ ім. Котовського на 750 свиноматок / В.М. Волощук, А. Пічка // Вісник Інституту тваринництва центральних районів : зб. наук праць. - Дніпропетровськ, 2008. - Вип. 3. - С. 174-183. (Дисертант розробив концепцію і план реконструкції племрепродуктора).

18. Іванов В.О. Реконструкція на малих фермах / В.О. Іванов, Д.В. Дудченко, В.М.Волощук // Науковий вісник Інституту степових районів «Асканія-Нова». - Асканія-Нова, 2008. - Вип.1. - С.126. (Дисертант розробив проект станкового обладнання).

19. Волощук В.М. Розробка свинокомплексу моноблокового типу на 2000 голів /В.М. Волощук // Таврійський науковий вісник : зб. наук пр. - Херсон, 2008. - Вип. 56 - C. 99-104.

20. Волощук В.М. Технологічні розробки у свинарстві відповідно до вимог СОТ / В.М. Волощук, В.О. Іванов // Таврійський науковий вісник : зб. наук праць. - Херсон, 2008 . - Вип. 58. - С.71-76.

21. Волощук В.М. Досвід реконструкції племрепродуктора на 200 свиноматок /В.М. Волощук // Вісник аграрної науки Причорномор'я : науково-теор. фах. журнал. - Миколаїв, 2008. - Вип 1(44). - С. 189-195.

22. Волощук В.М. Реконструкція племферми на 100 основних свиноматок науково-дослідного господарства «Великоснітинське» / В.М. Волощук // Вісник інституту тваринництва центральних районів : зб. наук праць. - Дніпропетровськ, 2008. - Вип. 4. - С. 122-127.

23. Волощук В.М. Оптимізація мікроклімату приміщень свиноферм і комплексів /В.М. Волощук, В.О. Іванов // Таврійський науковий вісник : зб. наук праць. - Херсон, 2008. - Вип. 58. - Ч. II. - C. 282-285. (Дисертант розробив проект пристрою і провів експериментальні дослідження).

24. Волощук В.М. Спосіб підвищення продуктивності свиноматок і життєздатності поросят / В.М. Волощук // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. праць. - Харків, 2008. - Вип.16(41). - С. 85-93.

25. Волощук В.М. Ефективність використання вітчизняних і зарубіжних генотипів свиней в умовах промислової технології / В.М. Волощук, В.А. Лісний // Таврійський науковий вісник : зб. наук праць. - Херсон, 2008. - Вип.59. - C. 70-74.(Дисертант проаналізував продуктивність свиней, зробив висновки ).

26. Волощук В.М. Пристрій для зневоднення гною / В.М. Волощук // Зб. наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія : Технічні науки. - Луганськ : Вид-во ЛНАУ, 2008. - №81. - С. 412-415.

27. Волощук В.М. Розробка новітньої технології виробництва свинини для племрепродуктора «Коржі» на 500 основних свиноматок / В.М. Волощук // Вісник Сумського національного аграрного університету: науково-методичний журнал. Сер. тваринництво. - Суми, 2008. -Вип. 6(14). - С.32-38.

28. Волощук В.М. Вплив технології утримання на морфометричні показники свиней різних генотипів // Вісник ДАЕУ : науково-теоретичний збірник. - Житомир, 2008. - Вип. №1/21. Т.1. - С.66-70.

Размещено на Allbest.ru