Агроекологічна оцінка стану темно-сірих лісових грунтів західного лісостепу України та обгрунтування заходів їх покращення

Размещено на http://allbest.ru

Актуальність теми. Основним завданням аграрної та екологічної науки на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва є створення стійкої агроекосистеми. Обумовлюється це тим, що в останні десятиріччя, внаслідок різкого скорочення застосування органічних та мінеральних добрив, недотримання сівозмін, зниження культури землеробства у Лісостеповій зоні склався від'ємний баланс гумусу та макроелементів. Має місце також декальцинація та підкислення ґрунтів, що посилює процеси їх механічної та біохімічної деградації. Унаслідок забруднення ґрунтів цієї зони радіонуклідами та важкими металами суттєво погіршується їх агроекологічний стан і вони подекуди стають не придатними для отримання продукції, яка відповідає державним стандартам.

У зв'язку з цим важливого значення набуває проблема пошуку резервів підвищення родючості темно-сірих лісових ґрунтів та поліпшення їх агроекологічного стану.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною бюджетної науково-дослідної роботи, яку виконують на кафедрах екології, агрохімії, ґрунтознавства та землеробства Національного університету водного господарства та природокористування за темою “Екологічно оптимальні режими меліорованих ґрунтів гумідної зони України” (номер державної реєстрації 01014005460) і виконувалася в контексті “Порядку денного на ХХІ століття” і “Концепції сталого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року”. Дослідження пов'язані з державною науково-технічною програмою “Родючість і охорона ґрунтів на 2000-2005 рр.”

Мета і завдання досліджень. Метою роботи була розробка методики агроекологічної оцінки стану темно-сірих лісових ґрунтів і встановлення особливостей змін показників їх родючості під впливом внесення органічних та мінеральних добрив.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних завдань:

- оцінити вплив територіального поширення та інтенсивності прояву деградаційних процесів у темно-сірих лісових грунтах;

- виявити ступінь порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу, та встановити кількісні і якісні зміни гумусового стану темно-сірих лісових грунтів;

- обґрунтувати теоретично і розробити алгоритм та математичну модель прогнозування гумусового стану темно-сірих лісових ґрунтів;

Об'єкт досліджень - процеси, що протікають в агроценозах темно - сірих лісових ґрунтів.

Предмет досліджень - показники, які характеризують агроекологічний стан темно - сірих лісових ґрунтів: вміст та баланс гумусу; фракційний склад; уміст важких металів; врожайність сільськогосподарських культур; енергетична та економічна ефективність.

Методи досліджень - аналіз та узагальнення фондових матеріалів агрохімічних обстежень; математичне моделювання; статистичний метод (встановлення на основі дисперсійного й регресійного, кореляційного аналізів достовірності результатів і функціональних залежностей); польового досліду вивчення впливу агрофонів на показники агроекологічного стану темно-сірих лісових ґрунтів); лабораторних досліджень (визначення фізико-хімічних, агрохімічних показників родючості ґрунтів).

Наукова новизна одержаних результатів.

Практичне значення одержаних результатів - на основі одержаних результатів досліджень встановлені кількісні та якісні показники, які характеризують агроекологічний стан темно-сірих лісових грунтів. Рекомендовано виробництву норми внесення органічних та мінеральних добрив, які забезпечують підтримання або розширене відтворення родючості темно - сірих лісових ґрунтів.

Розроблено програмний продукт „ Агроеко”, який дозволяє визначити і оцінити агроекологічний стан темно-сірих лісових грунтів.

Методику оцінки агроекологічного стану темно - сірих лісових ґрунтів, математичну модель прогнозу змін вмісту гумусу в темно - сірих лісових ґрунтах використовують на кафедрі екології, агрохімії, ґрунтознавства та землеробства Національного університету водного господарства та природокористування при вивченні розділу „Родючість ґрунтів” курсів „Ґрунтознавство”, „Охорона земельних ресурсів” та при виконанні курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок здобувача полягає: в аналізі та узагальненні фондових матеріалів, безпосередній участі у розробці програми досліджень, узагальненні та аналізі літературних даних, виконанні польових досліджень, лабораторних аналізів та їх опрацюванні, розробці методики, математичної моделі та програмного продукту „Агроеко.”

Апробація результатів досліджень - основні положення та результати досліджень оприлюднені та обговорені на наукових семінарах факультету екології та природокористування (2000...2007), м. Рівне; доповідалися на читаннях, присвячених 150 - річчю Тутковського (1999 р.), м. Луцьк; та наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного університету водного господарства та природокористування (1999 ... 2007 р. р.), IV міжнародній конференції студентів, магістрів, аспірантів м. Житомир (2007 р.).

Публікації - за результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць, тези , у тому числі 7 у фахових виданнях, 4 з них у співавторстві.

Структура та об'єм роботи - дисертаційна робота складається із вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 155 сторінок, включає 41 таблицю, 21 рисунок та додатки. Список літературних джерел складає 136 праць, у тому числі 6 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

У розділі проведено аналіз стану вивчення проблеми у вітчизняних і зарубіжних виданнях. Проаналізовано наукові праці Г.А. Можейко, В.В. Медведєва, Т.Н. Лактіонова, Г.М. Городнього, В.П. Стрельченка, О.Ф. Смаглія, П.П. Надточія, М.О. Клименка, С.І. Веремеєнка, В.М. Польового, Ю.О. Тараріко, Т.О. Грінченка, Л.Л. Довбиш та ін., в яких оцінюється стан ґрунтового покриву та приводяться методичні підходи до оцінки агроекологічного стану грунтів. Встановлено, що об'єктивну оцінку агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів можна отримати лише на основі врахування комплексу позитивних і негативних показників родючості цих грунтів.

Об'єкт, умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводилися в період 1996 - 2006 рр. на темно-сірих лісових легкосуглинкових грунтах тривалого польового досліду (з 1960 р.) науково - дослідного стаціонару Рівненської дослідної станції, розміщеній у с. Шубків, Рівненської області, Рівненського району.

Дослідження здійснювалися в 5- та 4 -пільній зерно-траво-просапній сівозміні. Вирощувались культури: конюшина (сорт „Власівська - 4”), пшениця озима (сорт „Поліська - 90”), буряк цукровий (сорт „Уладовський одноростковий”), ячмінь ярий (сорт „Гонор”), картопля (сорт „Бородянський”).

Вивчення впливу удобрення в сівозмінах на урожайність культур, агрохімічні властивості темно-сірого лісового грунту проводились за наступними схемами удобрення: схема 1 (1996-2001роки,5-пільна сівозміна)-конюшина:ділянка 1,2,3,4-без добрив; пшениця озима:ділянка 1-без добрив, 2 - N60P60K60, 3-післядія N60P60K60, 4- післядія N60P60K60; буряки цукрові: 1-без добрив, 2-N120 P120 K120,3-45 т гною+солома,4-сидерати+солома; ячмінь ярий:1-без добрив,2- N60P60K60,3-післядія N60P60K60; 4-гичка; картопля:1-без добрив, 2- N110 P60 K90; 3-40 т гною+солома;4 - сидерати+солома. Схема 2 (2002-2006 роки,4-пільна сівозміна)-конюшина:1-без добрив;2,3,4-P60K60; озима пшениця-1-без добрив;2- N90 P60 K60;3-післядія гною N90 P60 K60+гірчиця;4-N90 P60 K60+гірчиця; буряки цукрові:1-без добрив,2- N120 P120 K120,3-40 т гною+ N120 P120 K120,4- N120 P120 K120+солома+гірчиця; ячмінь ярий:1- без добрив,2- N45 P45 K45, 3-післядія гною N45 P45 K45+гичка,4 - післядія сидератів N45 P45 K45.

Дослідження проводили за наступними методиками: вміст гумусу - за І.В. Тюріним; фракційно - груповий склад гумусу визначали методом Тюріна в модифікації Пономарьової - Плотникової; загальний азот - методом Тюріна в модифікації Кононової (ГОСТ 26207 - 91); рухомий калій - методом О.В.Кірсанова (ГОСТ 26207 - 91); рНсол. потенціометрично (ГОСТ 26483 - 85); рухомі сполуки міді, марганцю, кобальту визначали за Пейве і Рінькісом у модифікації ЦІНАО (ОСТ 10 144 - 88); цинку за Крупським і Александровою у модифікації ЦІНАО (ОСТ 10 147 - 88); баланс гумусу - за С.І Веремеєнком і С.С.Трушевою; математична модель - за І.М Рижовою, В.Д. Василевською, О.А Александровою, С.І. Веремеєнком, Т.М. Івашинютою; важкі метали - методом атомної адсорбції; енергетична оцінка - за О.К. Медведовським.

Результати досліджень

Одночасно, що притаманно для останніх десятиріч, має місце і негативна тенденція, зниження родючості ґрунтів, характерними ознаками якої є, насамперед, від'ємний баланс гумусу та мікроелементів при внесенні низьких норм органічних та мінеральних добрив, недотримання сівозмін, призупиненні вапнування кислих ґрунтів.

Інтенсивність процесів дегуміфікації та зниження рівнів забезпеченості темно-сірих лісових грунтів макроелементами прослідковується і у стаціонарних польових дослідженнях, особливо на варіантах, де тривалий час добрива не вносилися, або вони використовувалися у низьких нормах.

Дослідженнями встановлено, що вміст гумусу в темно-сірих лісових ґрунтах упродовж 1960-2001 років, на варіантах без внесення добрив знизився з 1,79% до 1,53%, (15%). Вміст рухомих сполук фосфору, за цей же період, зменшився з 112 до 100 мг/кг ґрунту, (11%), а калію з 87 до 68 мг/ кг ґрунту, (22%). Показник рН змінився з 5,6 до 4,6, а гідрологічна кислотність зросла з 20,5 до 33,9 мг - екв. / кг ґрунту. Впродовж наступних

На варіантах з внесенням на 1 га сівозмінної площі 10 т/га гною + N72P64K65 втрати гумусу були несуттєві, тоді як вміст рухомих форм фосфору зріс з 112 до 214, калію з 87 до 89 мг/кг грунту, показник рН змінився з 5,6 до 4,5.

Деградаційні процеси в темно-сірих лісових грунтах можна описати математичними моделями, що мають вигляд:

для оцінки зміни вмісту гумусу

; R²= 0,25

; R²= 0,69

для оцінки зміни вмісту рухомого фосфору

; R²= 0,57

для оцінки зміни вмісту обмінного калію

; R²= 0,62

де у1, у2, у3, у4 - показники родючості; х - роки спостережень з відліком від 1960 року. Таким чином для темно-сірих лісових грунтів притаманна суперечлива трансформація показників їх родючості, спрямованість якої до покращення визначається нормами внесення органічних, мінеральних добрив і вапна.

Прогноз динаміки змін процесів гумусонакопичення за допомогою методів математичного моделювання.

(1)

де х1- запас гумусу в 0-20 см шарі ґрунту, т / га; х2 - кількість рослинних решток, т/га; Р0 - продуктивність біоценозу, т/га за рік; к1, к2 - коефіцієнти мінералізації гумусу та свіжої органіки; к21 - коефіцієнт гуміфікації свіжої органіки; с - рівень надходження або втрат органічного вуглецю, т/ га; к0 - частка продукції, що залишається в ґрунті.

Рис. 1. Динаміка запасів вуглецю гумусу в 0-20 см шарі темно-сірого лісового грунту.

Примітка: де х - запас гумусу в грунті, т/га; t - час відліку від періоду освоєння, роки (з 1960 року).

Встановлено, що після освоєння темно-сірих лісових грунтів в перші 4 роки спостерігається процес турбулентних змін із зниженням запасів гумусу від 39 т/га до 34,5 т/га. У наступні роки, під впливом внесення добрив настає процес рефрактерності, який описується рівняннями (рис. 1.).

При цьому зростання вмісту гумусу за період рефрактерності становить:

для варіанту ІІ від 34,5 до 34,9 т/га;для варіанту ІІІ від 34,9 до 35,5 т/га;

для варіанту IV від 35,5 до 35,9 т/га.

На варіанті І - процес рефрактерності відсутній, а має місце подальше зниження запасів гумусу.

Таким чином, розроблена математична модель гумусонокопичення в процесі освоєння та використання темно-сірих лісових грунтів дозволяє достовірно здійснювати прогноз запасів гумусу у часі в залежності від системи їх удобрення.

Так, вміст свинцю (елементу І класу небезпечності) у темно-сірому лісовому ґрунті, в середньому за 1997-1999 роки, по профілю 0-80 см коливався в межах: на варіанті без добрив від 2,9 мг/кг до 3,9 мг/кг; на варіанті N60 Р60 К60 - від 2,0 мг/кг до 3,9 мг/кг; на варіанті з післядією N60 Р60 К60 - від 2,0 мг/кг до 2,8 мг/кг; з післядією N60 Р60 К60 - від 2 мг/кг до 3,9 мг/кг.

У найбільших кількостях до сільськогосподарських культур сівозміни надходять елементи Mn, Zn, Cu, Pb. При цьому вміст марганцю коливався: у бульбах картоплі - від 1,2 до 6,04 мг/кг; сіні багаторічних трав - від 36,5 до 94,3 мг/кг; соломі озимої пшениці - від 2,02 до 94,3 мг/кг; коренеплодах цукрових буряків від 12,4 до 29,99 мг/кг; соломі ячменю - від 1,07 до 60,6 мг/кг.

Вміст цинку коливався: у бульбах картоплі - від 2,27 до 2,75 мг/кг; сіні багаторічних трав - від 6,66 до 19,55 мг/кг; соломі озимої пшениці - від 4,37 до 6,66 мг/кг; коренеплодах цукрових буряків - від 1,32 до 2,11 мг/кг; соломі ячменя - від 5,09 до 9,4 мг/кг.

Мідь накопичувалася у сільськогосподарських культурах у незначних кількостях. Її вміст не перевищував: у бульбах картоплі 3,44 мг/кг; сіні багаторічних трав - 7,09 мг/кг; соломі озимої пшениці - 1,82 мг/кг; коренеплодах цукрових буряків - 1,29 мг/кг; соломі ячменю - 9,09 мг/кг. З метою агроекологічної оцінки застосування органічних та мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур на темно-сірих лісових грунтах нами проведено експертну оцінку можливостей нагромадження важких металів у грунті вище допустимих рівнів при застосуванні добрив на варіантах досліду. Оцінку здійснювали за методикою з використанням показників часу досягнення його критичної концентрації (Тк) за формулою: Тк = А/Ф, роки. При цьому надходження токсичних елементів у ґрунт із добривом визначали за формулою:

,

де Ф - фактичне надходження токсичних елементів з добрив у ґрунт, мг/га; d - норма добрив за діючою речовиною, кг/га; q₁ -вміст діючої речовини в добриві, %; q2 - вміст токсичного елементу у добриві, мг/кг.

Результати розрахунків прогнозу ризику здійснювали за Zn - елементом І класу небезпеки та Cu - елементом ІІ класу небезпеки. Названі елементи у найбільших кількостях надходять не лише до сільськогосподарських культур, але і до поверхневих вод, із агроландшафтів.

Вивчення впливу систем удобрення на урожайність с/г культур показало, що внесення мінеральних добрив окремо і у поєднанні з гноєм та сидератами обумовлює суттєве підвищення врожайності цукрових буряків, озимої пшениці та конюшини. Так при вирощуванні озимої пшениці урожайність зерна на контролі становила в середньому 2,54 т/га при коливанні по роках від 1,63 до 3,01 т/га. При внесенні мінеральних добрив у нормі N90 P60 K60 збір зерна зріс до 5,09 т/га або на 200 % у порівнянні з контролем. Найвища врожайність 5,66 т/га зерна озимої пшениці була отримана на варіанті з післядією гною та N90 P60 K60. Неістотно, судячи з урожайності 5,25 т/га, поступався цьому варіанту варіант з внесенням гірчиці + соломи. Прибавка врожаю на цьому варіанті в порівнянні з контролем становить 2,71 т/га, або 207 %. При вирощуванні цукрових буряків встановлено, що на всіх варіантах удобрення, крім контролю, отримано високі врожаї коренеплодів. Найвищими вони були на варіантах з внесенням мінеральних добрив в нормах N120 P120 K120 у поєднанні з гноєм та сидератами. Урожайність коренеплодів на цих варіантах складає 35,06 і 30,36 т/га, що на 24,98 (248 %) і 20,26 (201 %) т/га більше, ніж на контролі. Внесення лише мінеральних добрив (N120 P120 K120) забезпечувало приріст урожаю коренеплодів на 16,62 т/га, або 165 % відносно контролю.

Врожай зеленої маси конюшини впродовж 2000 - 2006 років коливався від 4,04 до 6,24 т/га, забезпечуючи середню врожайність на рівні 3,94 т/га зернових одиниць. При внесенні мінеральних добрив P60 K60 приріст врожаю конюшини у порівнянні з контролем складав 2,63 т/га зернових одиниць або 167 %. На варіантах P60 K60 і післядії гною та гички врожайність конюшини в порівнянні з контролем зросла на 2,41 і 2,61 т/га зернових одиниць, або 161 %, 166 % відповідно. Одночасно нами виявлено залежність урожаю с/г культур від вмісту в грунті фульво - і гумінових кислот (табл. 1).

Таблиця 1.Залежність урожаю озимої пшениці від вмісту у темно-сірому лісовому грунті ульво - і гумінових кислот

Примітка: у - урожай зерна озимої пшениці т/га; х₁ - вміст в орному шарі грунту фульвокислот %; х2 - вміст в орному шарі грунту гумінових кислот, %.

Встановлено, що врожайність озимої пшениці найбільш тісно корелювала з вмістом у грунті гумінових кислот (коефіцієнти кореляції 0,28 - 0,8) і в меншій мірі з вмістом у грунті фульвокислот (коефіцієнт кореляції 0,39 - 0,77). При цьому, якщо збільшення вмісту гумінових кислот у темно-сірому лісовому грунті від 0,36 до 0,4 % сприяє зростанню урожаю озимої пшениці на всіх варіантах досліду, то збільшення вмісту фульвокислот від 0,49 до 0,52 % навпаки зумовлює зниження врожаю цієї культури.

Економічну оцінку проводили за системою економічних показників, до яких відносили: урожайність сільськогосподарських культур; вартість врожаю та сумарні витрати на вирощування сільськогосподарської продукції.

Внесення органічних та мінеральних добрив зумовило зниження рівня рентабельності, а також збільшення собівартості, що зумовлювалось в основному високою ціною на добрива. Слід відмітити, що більш рентабельним при порівнянні органо - мінеральної системи удобрення, є варіант, де вносили повне мінеральне добриво N90P60К60 і приорювали сидерат.

Рівень рентабельності цього варіанту при вирощуванні озимої пшениці становить 96 грн/га, а при вирощуванні цукрових буряків 90,8 грн/га, тоді як на варіанті з внесенням N90P60К60 та 40 т/га гною, рівень рентабельності складав 86 і 71,3 грн/га відповідно.

При розрахунку енергетичної ефективності нами використовувалися технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур за методикою О.К. Медведовського та ін., Ю.О. Тараріко та ін.

Затрати енергії при застосуванні добрив, приорюванні сидератів збільшувалась при вирощуванні озимої пшениці на 777 МДж, при вирощуванні цукрових буряків на 2455 МДж, конюшини 81033 МДж, або на 106 %, 850 %, і 129 % відповідно.

Обґрунтування методики визначення інтегрального показника агроекологічного стану темно -сірих лісових ґрунтів.

r=0,97 ± 0,02

r=0,5±0,03

Зона оптимуму становить від 7,5 до 8,0 ⁰С.

де у1, у2 - величина урожаю зерна озимої пшениці, т/га; х1 - сума опадів за рік, мм ; х2 - середньорічна температура повітря ,⁰C.

Показники вмісту гумусу в темно-сірих лісових грунтах визначалися за рівнянням, яке має вигляд:

r=0,7±0,01

де у - урожай озимої пшениці т/га к. о.; х - вміст в ґрунті гумусу, %

Інші показники встановлені відповідно до “Методичних вказівок групування ґрунтів за кількісними показниками ”.

Інтегральний показник агроекологічного стану темно-сірих лісових ґрунтів рекомендується визначати за формулою:

де лі - вагові коефіцієнти для показників умов і факторів родючості; ві - числові значення індексу для визначення ІПАС.

Розрахунок (ІПАС) рекомендується розпочинати з встановлення наявних показників, які характеризують метеорологічні умови і стан ґрунтового покриву та по їх кількісним показникам визначаємо числові значення індексу. Результати заносимо в таблицю 2 і обчислюємо значення кожного з показників агроекологічного стану з урахуванням впливу вагових коефіцієнтів. Скорегований показник визначаємо як добуток лі * ві. За сумою добутків визначаємо кількісний показник ІПАС, на основі якого встановлено показник за п'ятьма категоріями стану: еталонний; добрий; допустимий; загрозливий; катастрофічний.

у=233,15^-1,3585 ;

R²= 0, 7878

де у- продуктивність сільськогосподарських культур т/га к. о.; х - показник ІПАС (від 10 до 60).

Таблиця 2.Оцінка інтегрального показника агроекологічного стану (ІПАС) темно - сірих лісових грунтів

4. Вміст валових і рухомих форм важких металів у профілі темно - сірих лісових грунтів збільшується із глибиною. Найвищий вміст валових і рухомих форм важких металів для цих грунтів встановлений для горизонту Hd i He, з вмістом для Pb - 3,9 мг/кг, Cd - 0,15 мг/кг, Zn - 12 мг/кг, Cu - 6,8 мг/кг, що не перевищує ГДК. Встановлено, що тривале використання органічних та мінеральних добрив призводить до збільшення вмісту валових і рухомих форм важких металів у верхніх шарах грунту у 1,2 рази. Найбільш виражені процеси накопичення важких металів відбуваються при внесенні мінеральних (N60 Р60 К60) та органічних добрив (40 т/га гною). Вміст Mn, Zn, Cu у сільськогосподарській продукції на варіантах польового досліду не досягає межі токсичності, які накопичуються в рослинах.

5. Внесення в темно-сірі лісові грунти мінеральних добрив окремо і у поєднанні з гноєм та сидератами обумовлює суттєве підвищення врожаю сільськогосподарських культур у порівнянні з варіантами без добрив у тому числі: озимої пшениці на 2,7 т/га або 107 %; цукрових буряків на 20,26 т/га або 201 %; конюшини на 2,61 т/га к. о., або 166 %.

6. Зерно-траво-просапна польова сівозміна навіть без внесення добрив забезпечує високу енергетичну ефективність вирощування с/г культур на темно-сірих лісових грунтах (Ке = 34,11), а застосування добрив дозволяє збільшити цей показник на 8,4 % . Найвища енергетична ефективність вирощування сільськогосподарських культур досягається за умов застосування мінерально-органічних добрив, а найбільша рентабельність має місце при внесенні мінеральних добрив у поєднанні з органічними добривами та сидератами. Рівень рентабельності варіанту де вносили N90 P60 K60 і приорювали сидерати при вирощуванні озимої пшениці становив 96 грн., а при вирощуванні цукрових буряків 90,8 грн. з 1 га, тоді як на варіанті N90 P60 K 40 і 40 т/га гною рівень рентабельності складав 86 і 71,3 грн. відповідно.

7. Для умов темно-сірих лісових грунтів розроблено методику оцінки їх агроекологічного стану, яка базується на врахуванні метеорологічних, біологічних, агрофізичних та агрохімічних факторів і показниках родючості. Запропонована шкала для оцінки ІПАС в якій кожний з п'яти якісних показників має свої межі кількісних числових значень: еталонний до 10; добрий 10-20; допустимий 21-40; загрозливий 41-60; катастрофічний > 61.

8. Встановлено, що варіанти польового досліду за ІПАС оцінюються наступним чином: без добрив - 33 одиниці (допустимий стан на нижній межі); варіанти з внесенням мінеральних добрив у поєднанні з гноєм і сидератами - 25-25,8 одиниць (допустимий стан на верхній межі). Темно-сірі лісові грунти полів Рогізненської сільської ради більш суттєво відрізняються за показниками ІПАС, а саме: від доброго (20; поле № 3), допустимого (30,6 - 36,3; поля №1; №2; №4), до загрозливого (45; поле №5).

Рекомендації виробництву

1. Для поліпшення агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів і призупинення деградаційних процесів рекомендується запроваджувати чотирипільну сівозміну та диференційовану систему удобрення:

- за достатньої кількості гною вносити на 1 га сівозміни 10 т гною у поєднанні з рекомендованими нормами мінеральних добрив;

- в умовах дефіциту гною слід застосовувати систему добрив мінеральні + сидерат.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевчук І.В. Гумусовий стан і важкі метали в сірих лісових грунтах Лісостепу / Вісник УДАВГ, збірник наукових праць. В.1, ч.1, м. Рівне, 1998 р., с. 96- 99.

2. Клименко М.О., Веремеєнко С.І., Шевчук І.В. Забруднення грунтів Полісся важкими металами./Міжвідомчий тематичний науковий збірник, УДАВГ, м. Рівне, 1998 р. с. 92. (Здобувачем проведено аналіз вмісту важких металів у грунтах та розроблено висновки.)

3. Клименко М.О., Шевчук І.В. Важкі метали в сірих лісових грунтах та їх вплив на якість продукції / Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Збірка наукових праць. Луцьк, 1998 р., с. 171-172.(Здобувачем проведено лабораторні дослідження, розроблено висновки.)

4. Шевчук І.В. Органічна речовина в грунтах Лісостепу. / Вісник РДТУ, збірник наукових праць. В.2, ч.1, 1999 р., с.106-108.

5. Клименко М.О., Статник І.І., Шевчук І.В. Характеристика ґрунтового покриву басейну річки Горинь. /Вісник РДТУ, збірник наукових праць. В.1,ч.3, м. Рівне, 2000 р., с. 7-11(Здобувачем виконаний опис ґрунтового покриву та розроблені висновки).

6. Шевчук І.В. Прогноз динаміки процесів гумусонакопичення за допомогою методів математичного моделювання./ Вісник НУВГП, збірник наукових праць. В.2, м. Рівне, 2007 р., с. 137-144.

7. Шевчук І.В. Екотоксикологічна оцінка мінеральних добрив при використанні їх на темно-сірих лісових грунтах / Вісник НУВГП, збірник наукових праць. В.3, ч.1.,м. Рівне, 2007 р., с. 165 - 174.

Размещено на Allbest.ru