Розробка засобу специфічної профілактики і терапії пастерельозу кроликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ»

16.00.03 -- ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія

УДК 619:578.27:616-084:616.98

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

РОЗРОБКА ЗАСОБУ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ І ТЕРАПІЇ ПАСТЕРЕЛЬОЗУ КРОЛИКІВ

ГОЛОВАЩУК

ІГОР ІГОРОВИЧ

Харків -- 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини».

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник, Ушкалов Валерій Олександрович, Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, директор.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, Білокінь Віктор Степанович, Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», головний науковий співробітник відділу вірусології,;

кандидат ветеринарних наук, Луганський національний аграрний університет, доцент кафедри епізоотології, патанатомії і судової ветеринарії Руденко Анатолій Федорович

Захист відбудеться 09.10.2009 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Національному науковому центрі «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий 08.09.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор ветеринарних наук, професор В. С. Білокінь

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пастерельоз -- досить поширене інфекційне захворювання, яке завдає значні економічні збитки як промисловим, так і дрібним кролівницьким господарствам. Тому створення системи профілактичних заходів, спрямованих на недопущення виникнення захворювання, та розробка діагностичних і лікувально-профілактичних засобів залишаються актуальною проблемою. Порушення умов утримання тварин сприяє спалаху інфекційних хвороб ускладненої етіології, у виникненні яких пастерели відіграють далеко не останню роль (Пинчук В. А., 1984; Ковалев Н. А., 1990; Евтушенко А. Ф., 1992; Волинець Л. К. та ін., 1997; Кирилов А. К., 1997; Руденко А. А., 2007).

Особливістю цих захворювань є латентний перебіг, нетиповий прояв клінічних ознак та поліморфність патологоанатомічної картини. Хвороби змішаної етіології спричинюють у тварин різних видів значну загибель внаслідок синергізму збудників. За даними різних дослідників реєструють такі найпоширеніші асоціації бактерій, як Рasteurella multoсida, Pseudomonas aeruginosa, Bordetella spp., Salmonella spp., Haemophilus parasuis, Escherichia coli spp., Klebsiella pneumonia та ін. Асоціація цих мікробів за синергічної дії призводить до посилення їх патогенності та, як наслідок, до значної загибелі кроликів та інших видів тварин (Колпакчиева Й., Пушкаров С., 1987; Евтушенко А. Ф., 1992; Абрамов А., 1996; Руденко А. А., 2007).

Експериментально доведено, що причиною виникнення захворювання є продукція пастерелами токсинів (Kpodekon M. et. al., 1999; Deeb B. J., DiGiacomo R. F., 2000; Kumar A. A. et. al., 2004). З розвитком епізоотичного процесу відмічають значне збільшення тварин-бактеріоносіїв (до 78-87 %). Необхідно відмітити, що у 50 % випадків пастерели виділяють у чистій культурі без домішок інших мікроорганізмів. Різні сероваріанти пастерел, які відрізняються за антигенною будовою, можуть спричинювати неоднакові за клінічним проявом форми пастерельозу (Glorioso J. C. et. al., 1982; Бакулов И. А., 1997; Андросик Н. Н., Лях Ю. Г., 1999; Власкина О. В., 1999).

В останні роки у зв'язку із застосуванням у великих масштабах антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів значного обсягу набула хронічна форма пастерельозу. Хворі на хронічну форму пастерельозу тварини є постійним джерелом інфекції, що за умови зниження резистентності організму може стати причиною гострого спалаху захворювання (Волколупова В. А., 1980; Пинчук В. А. та ін., 1983; Бирюкова Н., Назаров В., 1990; Андросик Н. Н., Лях Ю. Г., 1999).

Вирішення цих питань досягається за постійного епізоотологічного моніторингу пастерельозу в кролівницьких господарствах України, що потребує удосконалення методів діагностики, імунопрофілактики та терапії з урахуванням сучасних досягнень науки та практики у вивченні патогенності збудника хвороби, що й обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з Державним планом науково-дослідних робіт ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» 04.02 «Розробити і впровадити ефективні засоби специфічної профілактики ентеробактеріозів молодняка тварин з використанням сучасних біотехнологій» (№ державної реєстрації 0101U001616, 2001-2005 рр.) та 37.01-008 «Вивчити антигенну спорідненість, мінливість та патогенність збудників шлунково-кишкових і респіраторних захворювань молодняка тварин» (№ державної реєстрації 0107U003191, 2006-2010 рр.).

Мета і завдання роботи. Метою досліджень було вивчення біологічних особливостей збудника пастерельозу кроликів та створення препарату для пасивної його імунопрофілактики і терапії.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

· провести аналіз епізоотичної ситуації щодо пастерельозу у кролівницьких господарствах України;

· вивчити біологічні властивості пастерел, виділених у кролівницьких господарствах;

· розробити комплексний антиген пастерел і відпрацювати схему гіперімунізації тварин-донорів;

· виготовити протипастерельозну антитоксичну сироватку та дослідити її профілактичні та лікувальні властивості у лабораторних і виробничих умовах.

Об'єкт дослідження: пастерельоз кроликів.

Предмет дослідження: епізоотична ситуація, збудник пастерельозу, біологічні властивості, гіперімунна сироватка, імунопрофілактика та терапія.

Методи дослідження. Робота проводилась з використанням епізоотологічних, клінічних, бактеріологічних, серологічних, імунологічних, біотехнологічних та статистичних методів.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше встановлено циркуляцію в кролівницьких господарствах України сероваріанту В P. multocida та доведена його однотипність за морфо-культуральними та біохімічними властивостями, а також відмінність за ступенем вірулентності від сероваріантів А і Д. Експериментально обґрунтовано доцільність використання феномену токсинопродукції для виготовлення комплексного антигену пастерел. За розробленою схемою 5-6-разового введення антигену у зростаючій дозі тваринам-донорам отримано високоактивну протипастерельозну антитоксичну сироватку для профілактики та терапії пастерельозу кроликів.

Новизна виконаних досліджень захищена патентами України на корисну модель: «Спосіб одержання сироватки антитоксичної проти пастерельозу кролів» (№ 17849), «Штам Pasteurella multocida № 5 серовару А для виготовлення імунобіологічних препаратів» (№ 27680), «Штам Pasteurella multocida № 37 серовару В для виготовлення імунобіологічних препаратів» (№ 27678), «Штам Pasteurella multocida № 12 серовару Д для виготовлення імунобіологічних препаратів» (№ 27679).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та рекомендовано для практичного застосування спосіб отримання сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів, технічну документацію з виготовлення та контролю сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів (ТУ У 24.4-00497087-037:2006, інструкція з виготовлення та контролю сироватки за показниками якості та листівка-вкладка щодо застосування препарату), яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини МАП України 19.06.2007 р., інструкцію щодо контролю пастерельозу тварин, яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини (протокол № 4 від 22-23.12.2004 р.) та СОУ 85.20_37_629:2007 «Ветеринарна медицина. Методи лабораторної діагностики пастерельозу тварин та птиці».

Депоновані та запатентовані штами Pasteurella multocida, а саме сероваріантів А, В, Д.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному, під керівництвом доктора ветеринарних наук Ушкалова В. О., виконанні методичних, аналітичних та експериментальних робіт. Бактеріологічні та серологічні дослідження здійснені за участю доктора ветеринарних наук Касіча В. Ю. та кандидата ветеринарних наук Петренчук Е. П., які надавали консультативну та методичну підтримку в проведенні експериментальної роботи. Депонування штамів пастерел проведено спільно із завідувачем сектору депонування ДНКІБШМ, кандидатом біологічних наук Акименко Л. І.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на звітних сесіях вченої ради ННЦ «ІЕКВМ» (м. Харків, 2003-2008 рр.); міжнародних науково-практичних конференціях «Сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва» (м. Харків, 2005 р.), «Ветеринарне забезпечення свинарства: сучасний стан і шляхи розвитку» (м. Харків, 2005 р.), «Проблеми екології галузі ветеринарної медицини України» (м. Житомир, 2007 р.), «Актуальні проблеми імунології та патології» (м. Харків, 2008 р.) та Міжнародному конгресі з ветеринарної медицини, присвяченому 85-річчю з дня заснування ННЦ «ІЕКВМ» (м. Харків, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та отримано 4 патенти України на корисну модель.

Структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 115 сторінках друкованого тексту та складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів, висновки, пропозиції виробництву. Результати досліджень узагальнено у 18 таблицях та ілюстровано 28 рисунками. Список використаних літературних джерел містить 207 джерел, з них 78 праць авторів далекого зарубіжжя.

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в період з 2004 до 2008 рр. у лабораторії вивчення бактеріальних хвороб молодняка тварин ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини». Епізоотичну ситуацію щодо пастерельозу вивчали аналізуючи звітні дані та особистого обстеження кролівницьких господарств. У цей період проведено бактеріологічні дослідження 254 зразків патологічного матеріалу від хворих, загиблих та вимушено забитих тварин 5 кролівницьких господарств Донецької, Одеської та Харківської областей. З метою виділення збудника пастерельозу робили висіви зі слизової оболонки носової порожнини, крові серця, печінки, селезінки, легень, кісткового мозку, лімфатичних вузлів в МПБ та на МПА, збагачені 5-10 % стерильної кінської сироватки та 2 % розчину глюкози. Висіви інкубували за температури 37 °С впродовж 24-48 годин. З метою ізоляції окремих колоній пастерел з первинних висівів використовували роздрібний висів досліджуваного матеріалу на збагачений МПА (2-3 чашки Петрі на кожне дослідження). Ідентифікацію виділених мікроорганізмів здійснювали за методиками, викладеними в «Определителе бактерий Берджи» (1997).

В ізольованих пастерел досліджували морфологічні, культуральні, біохімічні, антигенні та патогенні властивості, а також чутливість до антибактеріальних препаратів різних фармакологічних груп.

Під час вивчення морфологічних властивостей збудника пастерельозу звертали увагу на його форму, розміри, розташування в мазках, забарвлення при фарбуванні за Грамом, Романовським-Гімза, Буррі-Гінсом.

При вивченні культуральних властивостей відмічали особливості росту в рідких і на щільних поживних середовищах та здатність утворювати S, R та M колонії.

Біохімічні властивості вивчали шляхом висіву ізолятів пастерел на малий та великий строкатий ряд середовищ Гісса.

Антигенні властивості штамів визначали за серологічної належності їх у РНГА, РДП та за допомогою несерологічних методів з використанням стафілококового тесту (для серологічного варіанту А) і трипофлавіну (для серологічного варіанту Д).

Патогенні властивості штамів пастерел вивчали у біопробі на безпородних білих мишах, масою 18-20 г, та на кроликах породи звичайний сірий, масою 1,0-1,2 кг. Для цього білим мишам вводили підшкірно в ділянці спини, а кроликам внутришньом'язово в ділянці стегна від 0,1 до 1,0 см3 24_годинної бульйонної культури у концентрації 1Ч109 м. к./см3.

Після проведених досліджень було відібрано три польові ізоляти P. multocida серотипів А, В, Д, виділені з патологічного матеріалу від хворих та загиблих кроликів в обстежених господарствах Харківської, Одеської та Донецької областей України. По завершенні вивчення біологічних властивостей ці штами запатентовано та депоновано у ДНКІБШМ, як виробничі штами пастерел для створення імунобіологічних препаратів.

Сироватку антитоксичну проти пастерельозу кроликів одержували з крові бичків, яких піддавали імунізації інактивованим пастерельозним антигеном. Міжлабораторні комісійні випробування трьох мікросерій сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів проводили в ННЦ «ІЕКВМ» на лабораторних тваринах згідно вимог нормативних документів. Випробування дослідної серії сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів з профілактичною та лікувальною метою у виробничих умовах проводили в ПП «Вансович» Комінтернівського району та ТОВ «Одес-Міакро» Біляївського району Одеської області.

Дані експериментів, отримані в результаті проведених досліджень, обчислювали методами варіаційної статистики з використанням середніх арифметичних величин, ступеня вірогідності показників і кореляційного аналізу. Обробку результатів проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2007.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Клініко-епізоотологічна характеристика пастерельозу кроликів. Визначення епізоотичної ситуації щодо пастерельозу проводили у 5 кролівницьких господарствах Харківської (1), Донецької (2) та Одеської (2) областей. Загалом нами було обстежено в цих господарствах 19 720 кроликів різних статевовікових груп за різних систем утримання та годівлі. Незалежно від системи утримання (в закритих приміщеннях у металевих сітчастих або дерев'яних клітках чи то у надвірних дерев'яних шедах) захворюваність кроликів в обстежених господарствах фактично була однаковою.

Ветеринарно-санітарний стан майже в усіх господарствах був незадовільним, а в деяких -- навіть критичним. Це пов'язано з порушенням зоотехнічних та ветеринарних вимог: скупчення тварин на обмеженій території, порушення щільності посадки у клітку, відсутність принципу «пусто-зайнято», відсутність або недосконалість вентиляції у приміщенні та, як наслідок, накопичення великої кількості аміаку, відсутність повноцінної підготовки об'єктів до дезінфекції. Не регулярно проводяться ветеринарні заходи щодо профілактики вірусних, бактеріальних та паразитарних захворювань. Усе це сприяло накопиченню у критично великих концентраціях умовно-патогенної мікрофлори, створювало ідеальні умови для її швидкого пасажування та підвищення патогенних та вірулентних властивостей.

Обстежені кролівницькі господарства виявились стаціонарно неблагополучними щодо шлунково-кишкових та респіраторних захворювань, які постійно проявлялись впродовж усього року. Разом з тим, встановлено чітку сезонність загострення респіраторних уражень кроликів незалежно від системи утримання, а саме у весняний та осінній періоди, коли захворюваність і смертність серед молодняка сягала відповідно 80 і 90 %.

У хворих кроликів часто реєстрували синдром «крива шия», що в більшості випадків є характерним для пастерельозу. У молодняка кроликів віком до 4 місяців та у виснажених після неконтрольованих окотів самок пастерельоз перебігав, головним чином, у гострій формі. У інших статево-вікових групах пастерельоз перебігав у латентній формі, як хронічне захворювання, клінічні ознаки якого проявлялись у разі провокації інфекції із застосуванням 0,2 %_го розчину брильянтгрюну, який закапували у носову порожнину протягом трьох діб.

З 254 проб патологічного матеріалу від кроликів обстежених господарств Харківської, Донецької та Одеської областей виділено 58 культур P. multocida (21 серовар А, 9 сероварів В, 28 сероварів Д); 61 культура E. coli; 20 культур Proteus vulgaris; 41 культура Staphylococcus; 46 культур Streptococcus pneumoniae; 28 культур Diplococcus septicum.

Найбільш часто виявлялись асоціації P. multocida-E. coli (60 %), P. multocida-Staphylococcus spp.-Streptococcus spp. (20 %), P. multocida-Streptococcus spp. (8 %), E. coli-Proteus (5 %), Streptococcus spp.-Diplococcus (5 %) та інші (2 %). Чисту культуру пастерел штаму А ізолювали у 3 випадках (5,2 %), штаму Д -- у 8 пробах (13,8 %). Асоціація пастерел штамів А і Д встановлена у 35 випадках (60,4 %), А і В та В і Д -- у 6 випадках кожна (по 10,3 %).

Характеристика біологічних властивостей виробничих штамів пастерел. Під час вивчення біологічних властивостей отриманих ізолятів пастерел встановлено, що вони мають схожі культурально-морфологічні та біохімічні властивості та відрізняються лише за серологічною належністю до різних сероваріантів і ступенем патогенності та вірулентності.

Найбільш перспективними з точки зору подальшого біотехнологічного виробництва виявились штами P. multocida А 5, В 37, Д 12.

Морфо-тінкториальні властивості: штами P. multocida А 5, P. multocida В 37, P. multocida Д 12 при фарбуванні за Грамом мають вигляд негативно забарвлених дрібних кокобактерій, розташованих поодиноко або попарно, хаотичними скупченнями. При фарбуванні за методом Бурі-Гінса виявляється капсула, що не профарбовується. У препаратах-відбитках з внутрішніх органів лабораторних тварин, які загинули від пастерельозу, при фарбуванні за методами Романовського-Гімза чи за Міхіним виявляються поліморфні біполярні мікробні клітини. Аналізуючи таким чином морфо-тінкторіальні властивості штамів, ми встановили, що вони не мають істотних відмінностей.

Культуральні властивості: елективними для розмноження пастерел виявились поживні середовища на основі перевару Хоттінгера, в яких вони росли у S_формі, а у кров'яних середовищах -- у М_формі. На агарі Хоттінгера в першу добу досліджувані штами формували дрібні прозорі «росинчасті» колонії, що флуоресціюють під косим освітленням, далі збільшуються та каламутніють при старінні. У бульйоні Хоттінгера досліджувані штами пастерел в першу добу викликали незначне рівномірне помутніння, при струшуванні спостерігався феномен «муарові хвилі», через 3-4 доби росту при струшуванні випадав слизуватий осад, що піднімався у вигляді «кіски». На кров'яному агарі пастерели формували слизуваті непрозорі колонії без зони гемолізу. Отже, за результатами цих досліджень не встановлено відмінностей щодо культуральних властивостей вивчених штамів пастерел.

Біохімічні властивості: бульйонні культури досліджуваних штамів пастерел ферментували глюкозу, сахарозу, декстрозу, фруктозу, галактозу і маніт, манозу, сорбіт до утворення кислоти без газу, не ферментували ксилозу, трегалозу, лактозу, мальтозу, мелібіозу, рамнозу, рафінозу, целобіозу, адоніт, ескулін, арабінозу, глікоген, декстрин, дульцит, інозит, гліцерин та крохмаль, молоко не згортали, желатин не розплавляли, не мали уреазної активності, виділяли сірководень та індол. Реакції з метиловим червоним і Фогеса-Проскауера були негативними, а каталазна проба -- позитивною.

Антигенні властивості: дослідження антигенних властивостей та антигенної спорідненості визначали за допомогою РНГА та РДП. З 58 культур ізолятів P. multocida ідентифікували 21 серовар А, 9 сероварів В, 28 сероварів Д.

Патогенні властивості: для встановлення рівня патогенності нами було сформовано 30 дослідних груп білих мишей по 5 голів у кожній та одна контрольна (n = 5). На кожен штам було використано по 10 дослідних груп. Добові бульйонні культури штамів брали у концентрації 1Ч109 м. к./см3 за стандартом мутності. Контрольну групу мишей не інфікували.

Встановлено, що у групах, інфікованих у дозі від 0,1 до 0,5 см3, спостерігався різний ступінь загибелі тварин (до 80 %), а у групах, інфікованих у дозі від 0,5 до 1,0 см3, летальність сягала 100 %. Тварини контрольної групи залишались живими (табл. 1).

Таблиця 1 Показники летальності мишей в залежності від інфікуючої дози штамів P. multocida серотипів А 5, В 37, Д 12

Дози штамів, см3	Штами P. multocida
	Сероваріант А 5	Сероваріант В 37	Сероваріант Д 12
	Вижило, гол.	Загинуло, гол.	Вижило, гол.	Загинуло, гол.	Вижило, гол.	Загинуло, гол.
0,1	5	0	5	0	5	0
0,2	4	1	2	3	5	0
0,3	3	2	1	4	2	3
0,4	1	4	0	5	2	3
0,5	0	5	0	5	0	5
0,6	0	5	0	5	0	5
0,7	0	5	0	5	0	5
0,8	0	5	0	5	0	5
0,9	0	5	0	5	0	5
1,0	0	5	0	5	0	5
Контроль	5	0	5	0	5	0

Штами P. multocida A 5 та Д 12 спричиняли загибель 100 % мишей, починаючи з дози зараження 0,5 см3, що вміщувала 5Ч108 м. к., а в результаті зараження P. multocida В 37 загибель 100 % наступала, починаючи з дози 0,4 см3, що вміщувала 4Ч108 м. к.

Визначення чутливості виділених пастерел до антибактеріальних препаратів. Чутливість виділених 58 культур пастерел до антибактеріальних препаратів визначали шляхом висіву їх на МПА з використанням паперових дисків, просочених антибіотиками та фуразолідоном. Установлено високу чутливість культур пастерел до препаратів групи фторхінолонів (енроксіл, норфлоксацин), групи поліміксинів (колістин, доксикол) та препаратів нітрофуранового ряду (фуразолідону), що проявлялось пригніченням росту 100 % досліджуваних культур. Від 50 до 85 % культур пастерел були чутливими до тетрацикліну, тілозину, бровасептолу, цефазоліну, а 10-23 % -- до ампіциліну, гентаміцину та амоксициліну, що свідчить про неконтрольоване та безсистемне застосування цих препаратів. Цей висновок підтверджується нашими спостереженнями відносно виникнення алергії у тварин з ознаками набряків та розчосів при застосуванні зазначених антибіотиків, а також виявленням антибіотикорезистентних культур пастерел. У кролівницьких господарствах застосування антибіотиків не давало бажаного лікувального ефекту.

На підставі цих результатів, а також з огляду на те, що при тривалому застосуванні антибактеріальних препаратів відбувається селекція резистентних штамів пастерел до цих препаратів, було приділено увагу щодо розробки специфічного імунобіологічного засобу.

Виготовлення та контроль сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів. Гіперімунізацію бичків-донорів проводили у ТОВ «Аграрій» Дергачівського району Харківської області шляхом 5-6_разових внутрішньом'язових ін'єкцій комплексного пастерельозного антигену в ділянці передлопаткових лімфатичних вузлів у зростаючій від 10 до 50 см3 дозі. Комплексний антиген складався із суміші у співвідношенні 1:1:1 антигенів зі штамів P. multocida А 5, P. multocida В 37, P. multocida Д 12, яка містила по 5Ч109 м. к./см3 кожного з них.

У процесі гіперімунізації відбирали проби крові у кожного донора та перевіряли її активність за допомогою РНГА з пастерельозними еритроцитарними антигенами, які входять до складу комплексного антигену. Установлено, що титр антитіл збільшився від 7,0 ± 0,41 log2 (р < 0,05) після першої ін'єкції до 9,0 ± 0,29 log2 (р < 0,05) після п'ятої ін'єкції та утримувався на тому ж рівні після шостої ін'єкції. Нами було отримано три мікросерії сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів (по 500 см3 кожної серії). Активність сироватки за титром специфічних антитіл складала 8-9 log2 до штаму P. multocida А 5, 7-8 log2 -- до штаму P. multocida В 37 та 7-9 log2 -- до штаму P. multocida Д 12.

Для оцінки захисних властивостей сироватки нами було сформовано шість груп (три дослідні та три контрольні, n=10) білих мишей та шість груп кроликів (три дослідні та три контрольні, n=5), яких через 1 добу після введення сироватки (підшкірно, у дозі 0,4 см3/гол.) заражали попередньо відтитрованими бульйонними культурами штамів P. multocida сероваріантів A 5, B 37, Д 12. Кроликів і мишей контрольної групи заражали тими ж бульйонними культурами у дозі 3 LD50. За піддослідними тваринами спостерігали протягом 10 діб. Захист тварин від експериментальної пастерельозної інфекції різних сероварів збудника знаходився на рівні від 76,7 до 80 %. Серед мишей і кроликів контрольних груп спостерігали 100 %_ву загибель у перші 2 доби. Отже, за застосування сироватки у тварин створювався стан несприйнятливості до зараження летальними дозами пастерел. Введення сироватки індукувало стан пасивного імунітету до досліджуваних сероварів пастерел та їх токсинів.

Випробування сироватки у виробничих умовах з профілактичною метою. Дослідження профілактичної ефективності сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів проводили в умовах неблагополучних щодо пастерельозу ПП «Вансович» Комінтернівського та ТОВ «Одес-Міакро» Біляївського районів Одеської області. Для цього у кожному господарстві нами було сформовано по дві групи клінічно здорових кроликів віком від 60 діб -- дослідну (n = 30) та контрольну (n = 30). Тваринам дослідних груп вводили підшкірно сироватку антитоксичну проти пастерельозу в дозі 1,0 см3/кг маси, контрольні групи не оброблялись. За тваринами спостерігали протягом 2 тижнів. Оцінку профілактичної ефективності проводили за показниками захворюваності та летальності.

Застосування сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів з профілактичною метою створювало захист від збудника пастерельозу у 73,4-76,7 % кроликів, у той час як у контрольних групах, які не піддавались дії сироватки, встановлено захворюваність на рівні 70-80 % та летальність -- 66,7-90,5 %. Летальність серед захворілих на пастерельоз щеплених сироваткою кроликів порівняно з контрольними групами тварин у ТОВ «Одес-Міакро» становила 37,5 %, а одужалих відповідно 62,5 %, а у ПП «Вансович» відповідно 42,9 і 57,1 %. Також було встановлено, що після застосування сироватки антитоксичної проти пастерельозу підвищувались показники неспецифічної резистентності організму кроликів. Через 24 години після введення сироватки вміст загального білка підвищувався від 60,11 ± 0,02 до 79,29 ± 0,09 г/л (р < 0,001), фагоцитарна активність нейтрофілів -- на 1,67 % (р < 0,05), а лізоцимна активність сироватки -- на 1,12 % (р < 0,05). Через 72 години після введення досліджуваної сироватки вміст загального білка зростав від 60,11 ± 0,02 до 82,63 ± 0,07 г/л (р < 0,001), лізоцимна активність підвищувалась на 2,11 % (р < 0,05), а фагоцитарна активність зростала на 3,3 %, що свідчить про імуностимулюючий ефект сироватки.

Отримані дані дали підставу провести дослідження з метою визначення схем застосування сироватки.

При проведенні дослідження із застосування сироватки у комбінації з тетравітом з метою посилення її профілактичної дії нами було сформовано аналогічні групи тварин у кожному господарстві, які оброблялись сироваткою у тих же дозах та тетравітом внутрішньом'язово у дозі 0,5 см3. Профілактична ефективність при застосуванні сироватки у комбінації з тетравітом у ТОВ «Одес-Міакро» складала 83,4 %, а в групі кроликів, які оброблялись лише тетравітом -- 46,7 %, порівняно з кроликами, яким вводилась лише сироватка, 73,4 %. У ПП «Вансович» профілактична ефективність при тій же комбінації застосування сироватки складала 86,7 %, серед тварин, оброблених лише тетравітом -- 53,3 %, а одною сироваткою -- 76,7 %.

Летальність серед захворілих тварин, яким була введена сироватка у комбінації з тетравітом, у ТОВ «Одес-Міакро» сягала 20 % (з 5 захворілих кроликів дослідної групи загинула 1 тварина), показник видужування -- 80 %. У ПП «Вансович» летальність становила 25 % (з 4 кроликів дослідної групи загинула 1 тварина), показник видужування -- 75 %.

Порівнюючи отримані результати з результатами застосування лише сироватки, встановлено, що за одночасного її застосування з тетравітом профілактична ефективність підвищується на 10 %, що проявлялось зниженням захворюваності та збільшенням на 17,5-17,9 % збереженості серед захворілих на пастерельоз тварин. Також відмічалось незначне підвищення показників неспецифічної резистентності організму кроликів відносно показників, які отримали у разі застосування самої сироватки.

Відповідні досліди за такою ж схемою були проведені під час застосування сироватки антитоксичної у комбінації з імуностимулюючим препаратом «Бістим», який вводили внутрішньом'язово у дозі 0,5 см3/гол.

Аналіз отриманих даних показав, що застосування сироватки антитоксичної у комбінації з бістимом забезпечувало профілактичний ефект від 86,7 до 90,0 %. З даних щодо одужання кроликів серед захворілих на пастерельоз можна зробити висновок, що сироватка антитоксична в комбінації з бістимом забезпечує збереженість тварин у середньому до 90 %, у той час як у контрольних групах вона знаходилась у межах від 42,8 до 66,67 %.пастерельоз кролівницький гіперімунізація сироватка

Підвищення показників неспецифічної резистентності організму за застосування сироватки у комбінації з бістимом, а саме: вмісту загального білка до 85,28 ± 0,06 г/л (р < 0,001), фагоцитарної активності нейтрофілів до 45,1 ± 0,13 % (р < 0,01), лізоцимної активності до 13,11 ± 0,03 % (р < 0,01), одночасно підтверджують виражений імуностимулюючий ефект досліджуваної сироватки.

Отже, при вивченні профілактичних властивостей сироватки, було встановлено, що її захисна активність значно підвищується в комбінації з тетравітом та бістимом (рис. 1).

Якщо при застосуванні лише сироватки її профілактична ефективність коливалась у межах від 73,4 до 76,7 %, то у комбінації з тетравітом вона підвищувалась на 10 % і становила відповідно 83,4 та 86,7 %, а за використання сироватки в комбінації з бістимом на 3,3 % по відношенню до комбінації сироватки з тетравітом та на 13,3 % по відношенню до застосування тільки сироватки.

Ці дані надають можливість підібрати найефективніші варіанти застосування сироватки для специфічної пасивної імунопрофілактики пастерельозу у кроликів.

Випробування лікувальних властивостей сироватки у виробничих умовах. Терапевтичну ефективність сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів випробували в тих же господарствах. Для цього нами було відібрано по три групи кроликів віком 55-60 діб з клінічними ознаками пастерельозу (діагноз підтверджувався бактеріологічними дослідженнями) по 15 тварин у кожній. Першу групу кроликів (дослідну) обробили сироваткою у дозі 2,0 см3/кг маси тварини внутрішньом'язово. Кроликам другої групи (контроль 1) вводили антибактеріальний препарат норфлоксацин орально (вільне випоювання) з розрахунку 1 см3 10 %_го норфлоксацину на 1 л води без застосування сироватки. Кроликів третьої групи (контроль 2) не обробляли ні сироваткою, ні антибіотиком. За тваринами спостерігали 14 діб. У дослідній групі ТОВ «Одес-Міакро» збереженість тварин становила 73,3 %, у першій групі контролю -- 60 %, а у другій контрольній групі -- 26,7 %. У ПП «Вансович» у дослідній групі збереженість була 66,7 %, у першій контрольній групі -- 60 %, у другій контрольній групі -- 20 %.

Повне одужання тварин дослідної групи, що хворіли на пастерельоз, відбувалось на 3-4 добу. У групі кроликів, яким випоювали антибіотик, одужання хворих тварин наставало на 5-6 добу. Кролики другої контрольної групи, які залишилися живими, повністю не одужували. У них спостерігали клінічні ознаки хронічного пастерельозу.

Застосування сироватки у терапевтичній дозі стимулювало неспецифічні фактори резистентності організму хворих на пастерельоз кроликів: вміст загального білка знаходився на рівні 80,14 ± 0,09 г/л (р < 0,001), показники фагоцитарної активності нейтрофілів -- 44,75 ± 0,07 %, лізоцимної активності сироватки -- 12,76 ± 0,04 %. Застосування антибіотика призводило до зниження показників резистентності: вміст загального білка не перевищував 57,49 ± 0,08 г/л, а показники фагоцитарної активності нейтрофілів -- 41,78 ± 0,06 % та лізоцимної активності 9,37 ± 0,06 %, що вказує на деяку його імуносупресорну дію.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що у разі застосування сироватки одужання настає швидше й ефективніше, ніж тільки антибактеріального препарату.

З метою вивчення лікувальної ефективності сироватка антитоксична проти пастерельозу кроликів вивчалась у комбінації з тетравітом у тих же кролівницьких господарствах за аналогічною схемою. Першу групу кроликів (дослідну) обробили внутрішньом'язово сироваткою у дозі 2,0 см3/кг маси, а також внутрішньом'язово ввели тетравіт у дозі 1,0 см3. Кроликам першої контрольної групи випоювали розчин норфлоксацину орально (вільне випоювання) без застосування сироватки. Кроликам другої контрольної групи вводили лише сироватку у тій же дозі. Кролики третьої контрольної групи ні чим не оброблялись. За тваринами спостерігали 14 діб.

Установлено, що в дослідній групі ТОВ «Одес-Міакро» одужало 80 % тварин. У групі тварин, які отримували лише антибіотик, кількість видужалих становила 53,3 %, у другій контрольній групі -- 73,33 % і в третій групі -- 20 %. У ПП «Вансович» у дослідній групі одужало 73,3 %, у першій та другій контрольних групах -- 66,7 %, а в третій контрольній групі -- 13,3 %.

Повне одужання хворих на пастерельоз тварин після введення їм сироватки з вітаміном наставало на 3-4 добу, а в групі, якій випоювали норфлоксацин, одужання відбулось на 6-7 добу. Тварини другої контрольної групи, які залишилися живими, повністю не одужали. У них залишились клінічні ознаки хронічного пастерельозу. Показники неспецифічної резистентності організму були дещо вищими відносно застосування самої сироватки: вміст загального білка становив 83,53 ± 0,07 г/л (р < 0,001), а показники фагоцитарної активності -- 43,77 ± 0,04 % (р < 0,01), лізоцимної активності -- 11,48 ± 0,03 % (р < 0,05). Отже, за застосування сироватки у комбінації з тетравітом терапевтичний ефект сироватки зростав на 6,6-6,7 % відносно застосування лише сироватки, а неспецифічна резистентність організму підвищувалась.

Випробування сироватки антитоксичної у комбінації з бістимом забезпечувало в ТОВ «Одес-Міакро» одужання тварин дослідних груп до 86,7 %, у той час, як у першій групі контролю, тварини якої отримували лише розчин норфлоксацину, видужувало 66,7 %, в другій контрольній групі, яка була оброблена лише сироваткою, -- 73,3 %, а в третій контрольній групі, яка не піддавалась будь яким обробкам, -- лише 13,3 %. У господарстві ПП «Вансович» одужання у дослідній групі становило 86,7 %, а в контрольних групах -- 73,3, 80 та 20 % відповідно.

Отже, при застосуванні сироватки з бістимом лікувальний ефект підвищувався порівняно до застосування тільки сироватки на 13,4-20,0 %, а по відношенню до застосування сироватки у комбінації з тетравітом -- на 6,7-13,4 %.

Що стосується стану неспецифічної резистентності, установлено, що сироватка в комбінації з бістимом ефективніше підвищувала показники вмісту загального білка до 85,16 ± 0,05 г/л (р < 0,001), фагоцитарної активності нейтрофілів -- до 45,16 ± 0,16 % (р < 0,01), лізоцимної активності сироватки -- до 12,49 ± 0,03 % (р < 0,01).

Терапевтичну ефективність сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів у комбінації з норфлоксацином визначали за аналогічною схемою. У дослідній групі хворих на пастерельоз кроликів у ТОВ «Одес-Міакро», яким сироватку застосовували по 2,0 см3/кг маси внутрішньом'язово та вільно випоювали норфлоксацин, видужало 93,3 % тварин, у той час як серед кроликів, яким випоювали лише норфлоксацин -- 60 %, а яким щепили саме сироватку -- 80 %. З 15 кроликів контрольної групи, що не піддавались лікуванню, видужувало лише 26,7 %. У ПП «Вансович» при обробці хворих на пастерельоз кроликів одужали 100 % тварин, а в контрольних групах, оброблених відповідно лише норфлоксацином і саме сироваткою, по 73,3 %, а серед кроликів, яких не лікували, 6,7 %.

Окрім того, комбінація сироватки з норфлоксацином стимулювала неспецифічні фактори резистентності організму кроликів, але показники були нижчими, ніж за застосування лише сироватки (загальний білок -- 80,14 ± 0,09 г/л (р < 0,001), фагоцитарна активність нейтрофілів -- 44,75 ± 0,07 %, лізоцимна активність сироватки -- 12,76 ± 0,04 %), однак терапевтичний ефект цієї комбінації був вищим, ніж у попередніх. Показник загального білка становив 70,49 ± 0,03 г/л (р < 0,001), фагоцитарної активності -- 43,77 ± 0,04 % (р < 0,01), лізоцимної активності -- 11,48 ± 0,03 % (р < 0,05).

Порівнюючи результати всіх варіантів застосування сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів, ми отримали позитивну динаміку показників терапевтичної ефективності (рис. 2). У разі застосування сироватки з норфлоксацином підвищується рівень збереженості серед хворих на пастерельоз кроликів у порівнянні із застосуванням тільки сироватки на 20,0-33,3 %, сироватки у комбінації з тетравітом -- на 13,3-26,7 %, а сироватки у комбінації з бістимом -- на 6,6-13,3 %.

Отже, найкращі результати щодо видужування хворих на пастерельоз кроликів забезпечує застосування сироватки з норфлоксацином (93,3-100 % поголів'я) та з імуностимулюючим препаратом «Бістим» (86,7 %).

У разі застосування тільки сироватки збереженість складає 73,3 %, що на 20 % нижче за застосування сироватки у комбінації з норфлоксацином та на 13 % нижче за застосування сироватки із бістимом.

Показники терапевтичної ефективності застосування лише сироватки та її комбінації з тетравітом суттєво не відрізнялись і знаходились на рівні
73,3-80 %.

На підставі цього зроблено висновок, що будь-які комбінації застосування сироватки для специфічної пасивної імунізації та терапії кроликів при пастерельозі забезпечать кращий результат у порівнянні із застосуванням лише одного з випробуваних засобів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведені дані щодо поширення пастерельозу в кролівницьких господарствах України та видового складу асоціацій супутньої умовно-патогенної мікрофлори. Виділено й ідентифіковано пастерели А, В, Д сероваріантів, на основі яких створено імунобіологічний препарат для пасивної специфічної профілактики та терапії пастерельозу кроликів, ефективність застосування якого доведено в лабораторних і виробничих умовах.

2. Епізоотична ситуація в неблагополучних щодо пастерельозу кролівницьких господарствах України характеризується стаціонарною вогнищевістю, сезонними, віковими та клінічними особливостями перебігу хвороби, яка реєструється незалежно від пори року з тенденцією підвищення захворюваності до 80 % у кроленят в осінній та весняний періоди віком до 8 тижнів і летальністю до 90 %. У кроликів старшого віку пастерельоз перебігає в хронічній безсимптомній формі, тому вони є основним джерелом інфекції. Найбільш часто виявляється асоційована форма перебігу пастерельозу кроликів з ускладненням умовно-патогенною мікрофлорою.

3. У неблагополучних щодо пастерельозу господарствах від загиблих кроликів виділено 254 культури бактерій: 61 культура E. coli, 58 культур P. multocida (серовар А -- 21, серовар В -- 9, серовар Д -- 28), 46 культур Streptococcus pneumoniae, 41 культура Staphylococcus spp., 28 культур Diplococcus septicum, 20 культур Proteus vulgaris. У 60 % загиблих тварин виявлено асоціації P. multocida-E. coli, у 20 % -- P. multocida-Staphylococcus spp.-Streptococcus spp., у 8 % -- P. multocida-Streptococcus spp., у 5 % -- Streptococcus spp.-Diplococcus та E. coli-Proteus (5 %) та інші (2 %). У чистій культурі пастерели ізольовано у 12 випадках, зокрема сероваріант А -- у трьох випадках (5,2 %), сероваріант В -- в одному випадку (1,7 %), сероваріант Д -- у восьми випадках (13,8 %).

4. Виділені від загиблих і хворих кроликів та ідентифіковані культури пастерел А, В, Д сероваріантів мають типові для виду біологічні властивості (культурально-морфологічні, біохімічні й антигенні) та відрізняються за ступенем патогенності. Вірулентність (LD50) для мишей і кроликів штаму P. multocida А 5 складає 31Ч107 м. к., штаму P. multocida В 37 -- 21Ч107 м. к., штаму P. multocida Д 12 -- 33Ч107 м. к.

5. Розроблено імунізуючий препарат для виготовлення протипастерельозної сироватки крові на бичках-донорах, що у своєму складі містить антигени сероварів А, В, Д та екзотоксини. Виготовлений комплексний антиген нешкідливий і ареактогенний для білих мишей, кроликів та великої рогатої худоби. Препарат індукує синтез антитіл до P. multocida у титрі 7,5-8,5 log2 і стимулює показники природної резистентності під час випробування на мишах: вміст загального білка в крові підвищується від 52,67 ± 0,17 до 57,91 ± 0,2 г/л (р < 0,05), лізоцимна активність сироватки крові зростає з 13,16 ± 0,06 до 24,74 ± 0,14 % (р < 0,01).

6. Розроблена схема гіперімунізації бичків, яка полягає у 5-6_разовому внутрішньом'язовому введенні з інтервалом 14 діб у зростаючій дозі від 10 до 50 см3 комплексного антигену, що складається із суміші пастерел А, В, Д сероварів у співвідношенні 1:1:1 з розрахунку по 5Ч109 м. к./см3 кожного. Виготовлені експериментальні зразки антитоксичної протипастерельозної сироватки мають титр специфічних антитіл у середньому до P. multocida сероварів А 5 -- 8,5 log2, В 37 -- 7,5 log2 і Д 12 -- 8,0 log2.

7. Антитоксична протипастерельозна сироватка після одноразового внутрішньом'язового введення кроликам у дозі 1 см3/кг маси тіла забезпечує захист від захворювання на пастерельоз у 75,1 % тварин. Щеплення сироватки у комплексі з тетравітом або бістимом згідно з настановою щодо їх застосування підвищує профілактичний ефект на 10,0 і 13,3 % відповідно.

8. Установлено виражену терапевтичну ефективність антитоксичної протипастерельозної сироватки за одноразового внутрішньом'язового введення в дозі 2 см3/кг маси кроликів, яка забезпечує одужання на 3-4 добу 70 % тварин і знижує летальність на 46,7 %. Комплексне застосування сироватки з тетравітом, бістимом або норфлоксацином підвищує терапевтичний ефект на 6,65, 16,7 і 26,65 % відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Імунобіологічний препарат «Сироватка антитоксична проти пастерельозу кроликів» (ТУ У 24.4-00497087-037:2006).

2. Спосіб одержання сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів.

3. Штам Pasteurella multocida № 5 серовару А.

4. Штам Pasteurella multocida № 37 серовару В.

5. Штам Pasteurella multocida № 12 серовару Д.

6. Методи лабораторної діагностики пастерельозу тварин (СОУ 85.20_37_629:2007)

7. Інструкція, щодо контролю пастерельозу тварин, затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини (протокол № 4 від 22-23.12.2004 р.).

8. ТУ У 24.4-00497087-037:2006 та Інструкція з виготовлення та контролю сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів, що затверджена директором ННЦ «ІЕКВМ» 15 квітня 2007 року та узгоджена в Державному департаменті ветеринарної медицини 19 червня 2007 року.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ушкалов, В. О. Впровадження інструкції щодо контролю пастерельозу тварин [Текст] / В. О. Ушкалов, Т. Ю. Трускова, Е. П. Петренчук, В. І. Сікачина, І. І. Головащук, О. І. Сосницький // Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. -- Х., 2005. -- Вип. 85, т. 2. -- С. 1089-1092. (Дисертант здійснив аналіз літературних даних щодо деяких біологічних властивостей збудника пастерельозу та основних положень щодо контролю пастерельозу тварин).

2. Головащук, І. І. Деякі аспекти виникнення, розвитку та розповсюдження пастерельозу тварин [Текст] / І. І. Головащук, В. О. Ушкалов // Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. -- Х., 2006. -- Вип. 86. -- С. 92-95. (Дисертант провів епізоотологічне обстеження кролівницьких господарств і бактеріологічні дослідження та обробку й аналіз отриманих даних).

3. Головащук, І. І. Визначення імуногенної активності сироватки антитоксичної проти пастерельозу кролів [Текст] / І. І. Головащук, А. О. Головащук // Вісник Державного агроекологічного університету : наук.-теоретич. зб. -- Житомир, 2007. -- № 2 (19), т. 1. -- С. 96-101. (Дисертант провів дослідження з розробки засобів специфічної профілактики пастерельозу та випробування отриманих дослідних серій сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів).

4. Головащук, І. І. Визначення лікувально-профілактичних доз сироватки антитоксичної проти пастерельозу кролів [Текст] / І. І. Головащук, В. О. Ушкалов // Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. -- Х., 2008. -- Вип. 89. -- С. 110-114. (Дисертантом проведено дослідження та аналіз отриманих даних щодо визначення терапевтичних і профілактичних доз сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів).

5. Пат. на корисну модель 17849 Україна, МПК А 61 К 9/10. Спосіб одержання сироватки антитоксичної проти пастерельозу кроликів [Текст] / І. І. Головащук, В. О. Ушкалов, В. Ю. Кассіч ; заявник та правовласник Нац. наук. центр «Ін_т експерим. і клініч. вет. медицини». -- № u 2006042298 ; заявл. 17.04.06 ; опубл. 16.10.06, Бюл. № 10. -- 2 с.

6. Пат. на корисну модель 27680 Україна, МПК С 12 N 7/00. Штам Pasteurella multocida № 5 серовару А [Текст] / І. І. Головащук, В. О. Ушкалов, Е. П. Петренчук ; заявник та правовласник Нац. наук. центр «Ін_т експерим. і клініч. вет. медицини». -- № u 200707320 ; заявл. 02.07.07 ; опубл. 12.11.07, Бюл. № 18. -- 2 с.

7. Пат. на корисну модель 27679 Україна, МПК С 12 N 7/00. Штам Pasteurella multocida № 12 серовару Д [Текст] / І. І. Головащук, В. О. Ушкалов, Е. П. Петренчук ; заявник та правовласник Нац. наук. центр «Ін_т експерим. і клініч. вет. медицини». -- № u 200707318 ; заявл. 02.07.07 ; опубл. 12.11.07, Бюл. № 18. -- 2 с.

8. Пат. на корисну модель Україна, МПК С 12 N 7/00. Штам Pasteurella multocida № 37 серовару В [Текст] / І. І. Головащук, В. О. Ушкалов, Е. П. Петренчук ; заявник та правовласник Нац. наук. центр «Ін_т експерим. і клініч. вет. медицини». -- № u 200707317 ; заявл. 02.07.07 ; опубл. 12.11.07, Бюл. № 18. -- 3 c.

АНОТАЦІЯ

Головащук І. І. Розробка засобу специфічної профілактики і терапії пастерельозу кроликів. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 -- ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія. Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», Харків, 2009.

Дисертація присвячена вивченню епізоотичної ситуації щодо пастерельозу в кролівницьких господарствах України та створенню сучасних засобів специфічної імунопрофілактики та терапії пастерельозу кроликів.

Досліджено 254 проби патологічного матеріалу від кроликів з СПД «Трет'якова» та ПП «Скорік» Мар'їнського району Донецької області, ТОВ «Одес-Міакро» Біляївського району та ПП «Вансовіч» Комінтернівського району Одеської області, ТОВ «Аква-Терра» Балаклійського району Харківської області, з яких виділено 58 культур P. multocida (21 серовар А, 9 сероварів В, 28 сероварів Д), 61 культура E. coli, 20 культур Proteus vulgaris, 41 культура Staphylococcus spp., 46 культур Streptococcus pneumoniae, 28 культур Diplococcus septicum. За результатами вивчення біологічних властивостей отриманих ізолятів пастерел встановлено, що вони мають схожі властивості та відрізняються лише за серологічною належністю до різних сероваріантів та ступенем патогенності.

Виділені штами пастерел (100 %) найбільш чутливі до таких антибактеріальних препаратів, як доксициклін, енроксил, норфлоксацин, колістин, фуразолідон, доксікол, від 50-85 % чутливі до тетрацикліну, тілозину, бровасептолу, цефазолін, а 10-23 % з них чутливі до ампіциліну, гентаміцину, амоксициліну.

Створено комплексний антиген з використанням феномену токсиноутворення у пастерел для гіперімунізації тварин-донорів.

Розроблено новий ефективний імунобіологічний препарат для специфічної імунопрофілактики та терапії пастерельозу кроликів (сироватка антитоксична проти пастерельозу кроликів). Доведено, що застосована з профілактичною метою сироватка забезпечує захист від захворювання на пастерельоз у 75,1 % тварин, а у комплексі з тетравітом або бістимом підвищує профілактичний ефект на 10,0 і 13,3 % відповідно. Використання антитоксичної протипастерельозної сироватки з лікувальною метою забезпечує одужання на 3-4 добу 70 % тварин і знижує летальність на 46,7 %. За комплексного застосування сироватки з тетравітом, бістимом або норфлоксацином терапевтичний ефект підвищується на 6,65; 16,7 і 26,65 % відповідно.