Формування продуктивності квасолі звичайної залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу західного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний аграрний університет

Міністерство аграрної політики України

Інститут кормів

Українська академія аграрних наук

УДК 635.652 (477.83) + 631.51

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Пархуць Богдан Ігорович

Вінниця 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Влох Володимир Григорович

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри рослинництва і луківництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук

Камінський Віктор Францевич,

ННЦ „Інститут землеробства УААН”,

заступник директора з наукової роботи, завідувач

лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур;

кандидат сільськогосподарських наук

Колісник Сергій Іванович,

Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії

інтенсивних технологій зернобобових культур

Захист відбудеться „25” вересня 2008 року о 10 годині на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті та Інституті кормів УААН за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна 3, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету та Інституту кормів УААН за адресами: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна 3, корпус 3; 21100: м. Вінниця, пр. Юності, 16.

Автореферат розісланий „22” серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П. В. Материнський

квасоля продуктивність інокулювання біостимулятор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим завданням сьогодення України є забезпечення збалансованого харчування людей білковими продуктами рослинного походження. Це особливо пов'язане з різким зниженням виробництва високобілкових продуктів тваринництва. Тому важлива увага повинна надаватися проблемі збільшення валових зборів зернобобових культур, особливо квасолі. За об'ємом виробництва вона займає друге після сої місце у світі серед зернобобових культур і користується великим попитом на світовому ринку.

Розширення посівних площ і підвищення її врожайності має винятково важливе значення для Лісостепу західного України. При цьому підвищення врожайності квасолі повинно здійснюватися за рахунок розроблення і впровадження вдосконалених технологічних прийомів вирощування з використанням високопродуктивних штамбових сортів.

Питанням розробки технологій вирощування квасолі звичайної в різних зонах України приділено багато уваги в наукових працях Ю. В. Будьоного, А. А. Корчинського, Л. І. Полянської, І.Г. Юрійчука та інших вчених. Проте в Лісостепу західному у зв'язку з впровадженням нових сортів залишились недостатньо вивченими питання щодо впливу норм мінеральних добрив, способів сівби, норм висіву, інокулювання штамом бульбочкових бактерій, передпосівного оброблення насіння мікроелементами та біостимуляторами росту на ріст, розвиток і формування фотосинтетичної та симбіотичної продуктивності, а також підвищення урожайності й якості зерна квасолі звичайної, що є актуальним у технології її вирощування і зумовило дослідження, які узагальнені в даній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою наукових досліджень Львівського державного аграрного університету на 2001 - 2005 рр. і є складовою частиною теми „Розробити науково обґрунтовані енергоощадні системи землеробства, які забезпечують високу продуктивність польових, плодових і овочевих культур, підвищення родючості ґрунтів та охорону навколишнього середовища в умовах західного Лісостепу України” та завдання „Розробити ресурсоощадну екологічно чисту технологію вирощування основних сільськогосподарських культур” (номер державної реєстрації 0100U002334).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала у виявленні особливостей формування продуктивності квасолі звичайної сорту Первомайська залежно від технологічних прийомів вирощування в Лісостепу західному.

Завдання досліджень: вивчити особливості росту, розвитку й формування продуктивності квасолі звичайної сорту Первомайська за комплексної дії удобрення, інокулювання насіння штамом бульбочкових бактерій №215, оброблення мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і біостимулятором росту (вермістим); виявити взаємозв'язок між досліджуваними чинниками і особливостями формування структури врожаю культури; дослідити вплив норм мінеральних добрив, способів сівби і норм висіву насіння на урожайність та якісь зерна квасолі звичайної; провести оцінку зернової продуктивності рослин квасолі сорту Первомайська; визначити економічну та енергетичну ефективність досліджуваних прийомів вирощування квасолі звичайної.

Об'єкт дослідження - процеси росту, розвитку та закономірності формування урожаю квасолі звичайної залежно від технологічних прийомів вирощування на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті.

Предмет дослідження - квасоля звичайна сорту Первомайська, норма мінерального удобрення, спосіб сівби, норма висіву, штам бульбочкових бактерій №215 (Rhizobium leguminosarum bv. phaseoli), мікроелементи (B, Mo, Zn, Co), біостимулятор росту (вермістим).

Методи дослідження: візуальний - для встановлення фенологічних змін рослин; вимірювально-ваговий - для визначення урожайності квасолі звичайної; хімічний - для визначення агрохімічних показників ґрунту та якісних показників зерна; математично-статистичний - для об'єктивної кількісної оцінки отриманих експериментальних даних; розрахунково-порівняльний - для встановлення економічної та енергетичної ефективності удосконалених прийомів вирощування квасолі звичайної.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше в умовах Лісостепу західного проведено дослідження з вивчення технологічних прийомів вирощування квасолі звичайної сорту Первомайська, яка за Реєстром сортів рослин України рекомендується до вирощування у зонах Полісся та Лісостепу. Визначено оптимальні норми мінеральних добрив, способи сівби і норми висіву насіння в технології вирощування квасолі, що забезпечують підвищення продуктивності рослин і якість зерна та високу енергетичну й економічну ефективність. Встановлено рівень взаємодії передпосівного оброблення насіння штамом бульбочкових бактерій №215, мікроелементами (B, Mo, Zn, Co), біостимулятором росту (вермістим), норм мінеральних добрив, способів сівби і норм висіву та їхній вплив на ріст, розвиток рослин і формування продуктивності квасолі звичайної.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалені елементи технології вирощування квасолі звичайної сорту Первомайська, які забезпечують одержання від 2,38 до 2,77 т/га зерна відповідної якості з високим рівнем чистого прибутку і низькою собівартістю. Розроблена технологія вирощування квасолі звичайної впроваджена в господарстві „Надія” Сокальського району Львівської області на площі 4,5 га і ТзОВ „Уїзд” Рогатинського району Івано-Франківської області на площі 4,0 га.

Особистий внесок здобувача полягає в розробленні програм і безпосередній участі у проведенні польових та лабораторних дослідів, узагальненні одержаних експериментальних даних, їх статистичному обробленні, встановленні економічної та енергетичної оцінок, формулюванні висновків і рекомендацій виробництву. Самостійно проаналізовано літературу з даної проблеми та підготовлено публікації до друку. Автор безпосередньо впроваджував наслідки досліджень у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались на наукових конференціях молодих вчених Львівського ДАУ, Всеукраїнській науковій конференції „Особливості зернового господарства України залежно від кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків” (смт. Чабани, Інститут землеробства УААН, 3-4 червня 2004 р.), V Симпозіумі Україна - Австрія „Сільське господарство: наука і практика” (м. Київ, НАУ, 9-11 вересня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Шляхи підвищення ефективності землеробства та родючості ґрунтів” (м. Одеса, Одеський ДАУ, 15-17 вересня 2004 р.), науково-практичній конференції „Методи, шляхи та способи поліпшення якості продукції рослинництва” (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 16-19 листопада 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Технологічні та агроекологічні аспекти сільсько-господарського виробництва” (м. Дубляни, Львівський ДАУ, 19-20 вересня 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційних досліджень опубліковано 12 наукових праць, з яких 8 - у фахових виданнях, загальним обсягом 2,7 друк. арк., у тому числі 7 самостійних і 5 у співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел (208 найменувань, в тому числі 8 іноземною мовою), 19 додатків. Викладена на 192 сторінках машинописного тексту, містить 34 таблиці та 18 рисунків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Наукові основи формування продуктивності квасолі звичайної (Огляд літератури)

Зроблено аналіз існуючих технологічних прийомів вирощування квасолі звичайної, особливостей удобрення, способів сівби та норм висіву, оптимальних параметрів структури урожаю, а також оброблення насіння штамами бульбочкових бактерій, мікроелементами і біостимуляторами росту.

Розглянуто проблеми, пов'язані з розширенням посівних площ квасолі звичайної в умовах Лісостепу західного, обґрунтовано необхідність детальнішого вивчення питань пов'язаних з технологічними прийомами її вирощування.

Умови та методика досліджень

Дослідження проводили впродовж 2002-2004 років на дослідному полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету в м. Дубляни Жовківського району Львівської області в зоні Лісостепу західного.

Досліди були закладені на темно-сірому опідзоленому грубопилуватому легкосуглинковому ґрунті, який характеризується такими показниками: гумусно-елювіальний горизонт товщиною 0 - 40 см, вміст гумусу в орному шарі (за І. В. Тюріним) - 2,6 %, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН сольової витяжки 6,2), вміст легкогідролізованого азоту (за І. В. Тюріним, М. М. Кононовою) 56 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Ф. В. Чиріковим) відповідно 80 мг і 95 мг на 1 кг ґрунту. Вміст рухомих форм мікроелементів в гумусно-елювіальному горизонті (за Я. В. Пейве, Г. Я. Рінкісом) наступний: бору - 0,64 мг/кг, молібдену - 0,15 мг/кг, цинку - 1,37 мг/кг, кобальту - 1,18 мг/кг ґрунту.

Польові експериментальні дослідження проводили у двох дослідах. Облікова площа кожного варіанта становила 20 м².

Перший дослід (табл. 1) з вивчення впливу норм мінеральних добрив, способів сівби та норм висіву на продуктивність квасолі звичайної закладено методом розщеплених ділянок з 27 варіантами (3х3х3) в чотириразовій повторності (108 ділянок).

Таблиця 1

Схема досліду з вивчення впливу технологічних прийомів на продуктивність квасолі звичайної

Чинник А - норма мінеральних добрив	Чинник В - спосіб сівби	Чинник С - норма висіву
А1 - P60K60 А2 - N30P60K60 А3 - N60P60K60	В1 - широкорядний (45 см) В2 - широкорядний (30 см) В3 - рядковий (15 см)	С1 - 400 тис. схожих насінин на 1 га С2 - 500 тис. схожих насінин на 1 га С3 - 600 тис. схожих насінин на 1 га

На кожному фоні удобрення вивчається 3 способи сівби, а на кожному способі сівби - 3 норми висіву.

Насіння квасолі перед сівбою обробляли штамом бульбочкових бактерій №215 (Rhizobium leguminosarum bv. phaseoli), мікроелементами В, Мо, Zn, Со (борна кислота - 100 г на 1 ц насіння, молібденовокислий амоній - 50 г, сірчанокислий цинк - 50 г, сірчанокислий кобальт - 50 г на 1 ц насіння) та біостимулятором росту вермістим (1 л на 1 ц насіння).

Другий дослід з вивчення впливу передпосівного оброблення насіння квасолі звичайної штамом бульбочкових бактерій №215, мікроелементами В, Мо, Zn, Со та біостимулятором росту вермістим на її продуктивність закладений методом латинського квадрата в чотириразовій повторності. Спосіб сівби - широкорядний з міжряддям 45 см, нормою висіву - 500 тисяч схожих насінин на 1 га на фоні мінеральних добрив в нормі N₃₀P₆₀K₆₀.

Варіанти досліду: 1) контроль - без оброблення насіння; 2) інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215; 3) інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 та оброблення насіння мікроелементами В, Мо, Zn, Со (борна кислота - 100 г на 1 ц насіння, молібденовокислий амоній - 50 г, сірчанокислий цинк - 50 г і сірчанокислий кобальт - 50 г на 1 ц насіння); 4) інокулювання насіння штамом бульбочкових бактерій № 215 та оброблення мікроелементами і біостимулятором росту вермістим (1 л препарату на 1 ц насіння).

Оброблення насіння квасолі мікроелементами, біостимулятором росту та інокулювання проводили в день сівби.

Штам бульбочкових бактерій №215 (Rhizobium leguminosarum bv. phaseoli) отримано з Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. За контроль використовували рослини, спонтанно заражені місцевими штамами.

Для всебічної оцінки даних досліду проводили такі обліки, спостереження та аналізи:

? для визначення агрохімічної характеристики ґрунту відбирали проби, з наступним визначенням: рН сольової витяжки - на універсальному іонометрі ЕВ - 74, гумус - за І. В. Тюріним, легкогідролізований азот - за І. В. Тюріним і М. М. Кононовою і рухомий фосфор та обмінний калій за Ф. В. Чиріковим. Вміст рухомих форм мікроелементів (бор, молібден, цинк та кобальт) в гумусно-елювіальному горизонті темно-сірого опідзоленого ґрунту визначали за методикою Я. В. Пейве і Г. Я. Рінкіса (М. М. Городній, 2001);

? лабораторну і польову схожість насіння за ДСТУ 2240-93;

? фенологічні спостереження згідно з „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2001);

? визначення кількості і маси кореневих бульбочок за методикою Г. С. Посипанова (1991);

? структурний аналіз рослин (М.О. Майсурян, 1970);

? визначали масу 1000 зерен - за ДСТУ 4138 - 2002;

? облік врожаю проводили поділянково методом зважування з урахуванням вологості і засміченості зерна (В. Ф. Мойсейченко, В. О. Єщенко, 1994);

? вміст білка визначали за К'єльдалем з попереднім осадженням за Барнштейном (М. М. Городній, 2001);

? „сирої” золи - методом спалювання органічної речовини за вільного доступу повітря (М. М. Городній, 2001);

? „сирої” клітковини - за методом Генеберга і Штопана (М. М. Городній, 2001);

? жиру - методом знежиреного залишку на апараті Сокслета (М. М. Городній, 2001);

? математичний аналіз результатів польових дослідів за програмою дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізів за Б. А. Доспєховим із застосу-вання комп'ютерних програм „Microsoft Office Excel 2003” і „Statistica 5,0”;

? економічну та енергетичну оцінку технологічних прийомів вирощування квасолі звичайної визначали за методикою Мартянова (1996), О. К. Медведовського та П. І. Іваненка (1988).

Сорт квасолі звичайної - Первомайська. Попередник - пшениця озима. Обробіток ґрунту - напівпаровий.

Вплив способів сівби, норм висіву і мінерального удобрення на продуктивність та якість зерна квасолі звичайної

Особливості росту і розвитку квасолі залежно від способів сівби, норм висіву та мінерального удобрення. За даними фенологічних спостережень встановлено, що за роки досліджень із трьох досліджуваних технологічних прийомів вирощування квасолі (норми мінеральних добрив, способи сівби і норми висіву) найбільший вплив на тривалість міжфазних періодів мають норми мінеральних добрив, особливо норми внесення азотних добрив. Збільшення норми азотних добрив до 60 кг/га на фоні ₆₀₆₀ призвело до затягування достигання квасолі на 1- 2 доби.

Найоптимальнішою нормою мінеральних добрив щодо тривалості міжфазних періодів виявилося внесення ₃₀₆₀₆₀. Способи сівби менше позначалися на проходженні фаз росту і розвитку квасолі звичайної і неістотно впливали норми висіву.

Найвища польова схожість насіння (84,3 - 84,6 %) встановлена за норм мінеральних добрив ₆₀₆₀ - ₆₀₆₀₆₀, широкорядного способу сівби з міжряддям 45 см та норми висіву 600 тисяч схожих насінин на 1 га.

Зокрема, із зменшенням ширини міжрядь з 45 до 30 см зменшилися показники польової схожості на 4,7 %, а до 15 см - на 10,2 %. Збільшення норми висіву від 400 до 500 тис. схожих насінин на 1 га підвищило польову схожість на 0,6 %, а до 600 - на 1,3 %.

Найвища виживаність рослин (87,5 %) була у варіанті за норми мінеральних добрив ₆₀₆₀₆₀, рядкового способу сівби 15 см та норми висіву 400 тисяч схожих насінин на 1 гектар.

Із зменшенням ширини міжрядь з 45 см до 30 см збільшився показник виживаності на 2,8 %, а до 15 см - на 4,8 %. Збільшення норми висіву від 400 до 500 тис. схожих насінин на 1 га призвело до зменшення виживаності на 0,7 %, а до 600 - на 1,9 %.

Найвищі рослини квасолі звичайної (53,4 см, що на 18,7 см більше рослин контрольного варіанта) виявлені у варіанті внесення мінеральних добрив у нормі ₆₀₆₀₆₀, рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та норми висіву 600 тисяч схожих насінин на 1 гектар.

Висота прикріплення нижнього бобу квасолі звичайної на рівні 16,7 см була у варіанті з внесенням мінеральних добрив у нормі N₆₀P₆₀К₆₀ за способу сівби із шириною міжрядь 15 см і норми висіву 600 тис. схожих насінин на 1 гектар. Відстань від нижнього бобу до землі (8,7 см) у цьому варіанті також була найвищою.

На висоту прикріплення нижнього бобу квасолі звичайної найбільше впливали норми мінеральних добрив, менше - способи сівби і найменше - норми висіву. Так, із збільшенням норм мінеральних добрив від P₆₀К₆₀ до N₃₀P₆₀К₆₀ збільшувалася висота рослин у фазу достигання на 10,1 см, а до N₆₀P₆₀К₆₀ - на 12,4 см. Зменшення ширини міжрядь з 45 до 30 см забезпечило збільшення висоти рослин на 2,1 см, а до 15 см - на 4,2 см. Збільшення норми висіву від 400 до 500 тис. схожих насінин на 1 га підвищило висоту рослин на 0,7 см, а до 600 - на 1,3 см.

Встановлено пряму залежність між показниками урожайності та висотою рослин у фазі достигання (r = 0,680).

Формування і функціонування асиміляційної поверхні рослин квасолі звичайної. Найбільша площа (63,4 тис. м²/га) листкової поверхні рослин квасолі у фазу наливання бобів спостерігалась у варіанті з внесенням ₃₀₆₀₆₀ добрив за широкорядного способу сівби з міжряддям 30 см і норми висіву 600 тисяч схожих насінин на 1 га. У контрольному варіанті з внесенням P₆₀К₆₀ та сівбою з міжряддям 45 см і нормою висіву 400 тис. схожих насінин на 1 га цей показник становив 27,9 тис. м²/га.

Площа листкової поверхні посіву квасолі збільшувалася на 6,5 тис. м²/га із збільшенням рівня мінерального живлення від ₆₀₆₀ до ₃₀₆₀₆₀ і на 5,8 тис. м²/га - до ₆₀₆₀₆₀. Зменшення ширини міжрядь з 45 см до 30 см сприяло збільшенню площі листкової поверхні посіву на 6,5 тис. м²/га, а до 15 см - на 0,6 тис. м²/га. Збільшення норми висіву з 400 тис. схожих насінин на 1 гектар до 500 - на 10,8 тис. м²/га, а до 600 - на 17,4 тис. м²/га.

Встановлено пряму залежність між показниками урожайності та площею листкової поверхні у фазі достигання (r = 0,99).

Динаміка нагромадження сирої та сухої маси рослин. Дані наших досліджень свідчать, що нагромадження сирої та сухої маси однією рослиною у фазі цвітіння було найвищим і складало 14,4 г за використання мінеральних добрив у нормі ₃₀₆₀₆₀, широкорядного способу сівби з міжряддям 30 см і нормою висіву 500 тисяч схожих насінин на 1 гектар.

Виявлено, що суха маса однієї рослини збільшилась на 3,8 г із внесенням норми мінеральних добрив N₃₀P₆₀К₆₀ проти P₆₀К₆₀, а із внесенням N₆₀P₆₀К₆₀ - на 3,3 г. Зменшення ширини міжрядь з 45 см до 30 см призвело до збільшення сухої маси на 4,4 г, а до 15 см - на 2 г. Збільшення норми висіву до 500 проти 400 тис. схожих насінин на 1 га дало збільшення сухої маси рослин квасолі на 2,2 г, а до 600 тис. схожих насінин на 1 га - на 1,8 г.

Встановлено пряму залежність між показниками урожайності та сирою і сухою масою рослин (r = 1,0).

Структура врожаю. Дослідженнями встановлено, що кількісні вихідні величини тісно пов'язані з окремими моментами розвитку фотосинтезуючої системи, елементами структури урожаю і факторами навколишнього середовища.

Основним компонентом урожайності (табл. 2) є кількість бобів на одній рослині, яка варіювала від 5,2 штук у варіанті внесення норми мінеральних добрив ₆₀₆₀, широкорядного способу сівби з міжряддям 45 см та норми висіву 600 тисяч схожих насінин на 1 га до 9,6 штук за норми мінеральних добрив ₆₀₆₀, рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та норми висіву 400 тисяч схожих насінин на 1 гектар.

Кількість зерен на рослині виявилася найменшою (20,3 шт.) за широкорядного способу сівби з міжряддям 45 см, висіву 600 тисяч схожих насінин на 1 га та внесення мінеральних добрив у нормі ₆₀₆₀. Найбільша кількість зерен на рослині (37,3 шт.) сформована за внесення мінеральних добрив у нормі ₃₀₆₀₆₀, сівби з міжряддям 30 см і висіву 400 тис. схожих насінин на 1 га.

Найвищий коефіцієнт кореляції (r = 0,561) мав місце для залежності між урожайністю та масою 1000 насінин, дещо нижчі його значення (r = 0,405) - до маси зерен з рослини, (r = 0,349) - до кількості зерен на рослині та (r = 0,286) - до кількості бобів на рослині. Відсутня кореляційна залежність (r = 0,006) між показниками врожайності і кількості зерен у бобі.



Таблиця 2

Структура врожаю квасолі залежно від рівнів норм мінеральних добрив, способів сівби і норм висіву, середнє за 2002 - 2004 рр.

Норма мінеральних добрив	Спосіб сівби	Норма висіву схожих насінин, тис./га	Кількість бобів на рослині, шт.	Кількість зерен у бобі, шт.	Кількість зерен з рослини, шт.	Маса зерен з рослини, г	Маса 1000 зерен, г
6060	широкорядний (45 см)	400*	6,8	4,1	27,9	6,5	234
		500	6,1	4,0	24,4	5,6	231
		600	5,2	3,9	20,3	4,6	227
	широкорядний (30 см)	400	8,8	3,8	33,4	8,0	238
		500	8,1	3,7	30,0	7,1	236
		600	6,8	3,6	24,5	5,7	233
	рядковий (15 см)	400	9,6	3,5	33,6	7,9	236
		500	8,3	3,4	28,2	6,6	233
		600	7,2	3,3	23,8	5,5	230
306060	широкорядний (45 см)	400	6,9	4,4	30,4	7,5	248
		500	6,3	4,3	27,1	6,7	246
		600	5,4	4,2	22,7	5,5	243
	широкорядний (30 см)	400	9,1	4,1	37,3	9,3	249
		500	8,5	4,0	34,0	8,4	247
		600	7,2	3,9	28,1	6,9	244
	рядковий (15 см)	400	9,3	3,8	35,3	8,8	249
		500	8,6	3,7	31,8	7,8	246
		600	7,4	3,6	26,6	6,5	244
606060	широкорядний (45 см)	400	6,5	4,5	29,3	7,3	249
		500	6,0	4,4	26,4	6,5	246
		600	5,1	4,3	21,9	5,4	244
	широкорядний (30 см)	400	8,6	4,2	36,1	9,0	249
		500	8,1	4,1	33,2	8,2	246
		600	6,9	4,0	27,6	6,7	244
	рядковий (15 см)	400	8,9	3,9	34,7	8,6	249
		500	8,2	3,8	31,2	7,7	246
		600	7,0	3,7	25,9	6,3	244

Примітка. * - P₆₀К₆₀; широкорядний (45 см); 400 тис./га схожих насінин - контрольний варіант.

Урожайність зерна квасолі звичайної залежно від мінерального удобрення, способів сівби та норм висіву. Результати досліджень свідчать про те, що у 2002 році урожайність зерна квасолі (табл. 3) була дещо вищою проти 2003 та 2004 років, що зумовлено сприятливішими погодними умовами.

Вивчення питання щодо комплексного впливу прийомів вирощування на урожайність показало, що в середньому за роки досліджень найкращою виявилась норма ₃₀₆₀₆₀, широкорядний спосіб сівби з міжряддям 30 см і норма висіву 500 тис./га схожих насінин, які забезпечили найвищу урожайність зерна квасолі - 2,77 т/га, що на 1,01 т/га більше від контролю. У 2002 році урожайність у вказаному варіанті становила 2,86 т/га, у 2003 році - 2,74 т/га, 2004 році - 2,70 т/га.

Таблиця 3

Урожайність зерна квасолі залежно від прийомів вирощування, т/га

Норма мінеральних добрив (А)	Спосіб сівби (В)	Норма висіву схожих насінин, тис./га (С)	2002 р	2003 р.	2004 р.	Середня	Приріст до контролю
6060	широкорядний (45 см)	400*	1,97	1,60	1,71	1,76	-
		500	2,16	1,74	1,84	1,91	0,15
		600	2,09	1,63	1,78	1,83	0,07
	широкорядний (30 см)	400	2,33	1,99	1,94	2,09	0,33
		500	2,61	2,21	2,15	2,32	0,56
		600	2,57	2,17	2,07	2,27	0,51
	рядковий (15 см)	400	2,28	1,92	1,77	1,99	0,23
		500	2,31	2,03	1,87	2,07	0,31
		600	2,28	2,00	1,84	2,04	0,28
306060	широкорядний (45 см)	400	2,16	2,02	1,99	2,06	0,30
		500	2,36	2,27	2,22	2,28	0,52
		600	2,31	2,20	2,16	2,22	0,46
	широкорядний (30 см)	400	2,52	2,43	2,40	2,45	0,69
		500	2,86	2,74	2,70	2,77	1,01
		600	2,83	2,69	2,66	2,73	0,97
	рядковий (15 см)	400	2,33	2,24	2,10	2,22	0,46
		500	2,60	2,49	2,34	2,48	0,72
		600	2,55	2,46	2,30	2,44	0,68
606060	широкорядний (45 см)	400	2,13	1,99	1,85	1,99	0,23
		500	2,32	2,23	2,13	2,23	0,47
		600	2,28	2,19	2,11	2,19	0,43
	широкорядний (30 см)	400	2,48	2,40	2,30	2,39	0,63
		500	2,84	2,72	2,59	2,72	0,96
		600	2,81	2,63	2,57	2,67	0,91
	рядковий (15 см)	400	2,30	2,21	2,05	2,19	0,43
		500	2,56	2,45	2,29	2,43	0,67
		600	2,51	2,39	2,27	2,39	0,63
НІР05, т	першого порядку	0,10	0,15	0,13
	другого порядку	0,14	0,09	0,10
	третього порядку	0,04	0,06	0,06

Примітка. * - P₆₀К₆₀; широкорядний (45 см); 400 тис./га схожих насінин - контрольний варіант.

Збільшення азоту до 60 кг/га діючої речовини на фоні ₆₀₆₀ забезпечило дещо меншу врожайність (2,72 т/га), внесення лише фосфорних і калійних добрив у нормі Р₆₀К₆₀ без використання азоту - 2,32 т/га. Найменша за роки досліджень урожайність (1,76 т/га) одержана за внесення фосфорних і калійних добрив у нормі ₆₀₆₀ за способу сівби з міжряддям 45 см та висіву 400 тисяч схожих насінин на 1 га.

З трьох чинників, які вивчалися (мінеральні добрива, способи сівби і норми висіву), найбільший вплив на формування врожаю квасолі мав спосіб сівби, дещо менший - норма мінеральних добрив і найменший - норма висіву. Спостерігається незначний вплив взаємодії чинників (рис. 1).

Рис. 1 Частка участі досліджуваних чинників у формуванні врожаю зерна квасолі, середнє за 2002 - 2004 рр.

На основі отриманих даних нами побудовано математичну модель залежності врожаю зерна квасолі від впливу норм мінеральних добрив, способів сівби та норм висіву, яка має вигляд рівняння множинного регресійного аналізу:

Y = 18,44074 + 0,05407Х₁ - 0,06593Х₂ + 0,00001Х₃,

де Y - розрахункова врожайність, т/га; Х₁ - норма азотних добрив (N_0-60), кг/га д.р.; Х₂ - спосіб сівби (ширина міжряддя 15 - 45 см); Х₃ - норма висіву (400 - 600 тисяч схожих насінин на 1 га). Цю модель можна використати для розрахунку приросту врожайності квасолі з метою планування основних прийомів вирощування.

Показники якості зерна квасолі. За роки досліджень (табл. 4) найвищий середній показник вмісту білка (24,65 %) одержано у варіанті внесення мінеральних добрив у нормі ₆₀₆₀₆₀, рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та норми висіву 400 тисяч схожих насінин на 1 гектар.

Таблиця 4

Вміст білка квасолі залежно від способів сівби, норм висіву та норм мінеральних добрив, середнє за 2002-2004 рр., %

Спосіб сівби	Норма висіву схожих насінин, тис./га	Норма мінеральних добрив
		6060	306060	606060
широкорядний (45 см)	400	22,66 (контроль) -	23,35 0,69	23,62 0,96
	500	22,40 -0,26	22,97 0,31	23,15 0,49
	600	22,14 -0,52	22,80 0,14	22,97 0,31
широкорядний (30 см)	400	22,79 0,13	23,79 0,13	24,18 1,52
	500	22,65 -0,01	23,65 0,99	23,88 1,22
	600	22,37 -0,29	23,30 0,64	23,50 0,84
рядковий (15 см)	400	23,32 0,66	24,27 1,61	24,65 1,99
	500	23,11 0,45	23,90 1,24	24,34 1,68
	600	22,93 0,27	23,64 0,98	23,97 1,31

Примітка. У чисельнику - вміст білка, знаменнику - ± до контролю.

Найнижчий показник вмісту білка (22,14 %) одержано за внесення ₆₀₆₀, широкорядного способу сівби з міжряддям 45 см та норми висіву 600 тисяч схожих насінин на 1 гектар.

Виявлено високу кореляційну залежність між показниками врожайності та збором білка (r = 0,942) і середню (r = 0,495) - вмістом білка в зерні квасолі.

Встановлено, що із збільшенням норми внесення азотних добрив підвищується вміст білка в зерні квасолі. Щодо способу сівби, то із збільшенням ширини міжрядь до 30, 45 см та до 600 тис. схожих насінин на 1 га вміст білка зменшувався.

Найвищий збір білка 0,66 т/га отримано у варіанті з внесенням ₃₀₆₀₆₀ за широкорядного способу сівби 30 см і висіву 500 тис. схожих насінин на 1 га. Незважаючи на те, що вміст білка в цьому варіанті не був найвищим і становив 23,65 %, його збір залежав від високої урожайності - 2,77 т/га.

Найвищий вміст сирого жиру (1,61 %) спостерігався за норми мінеральних добрив N₆₀Р₆₀К₆₀, широкорядних способів сівби з міжряддями 30 і 45 см і норми висіву 400 тис. схожих насінин на 1 гектар.

Найвищий вміст сирої клітковини в зерні квасолі (6,59 %) був за норми мінеральних добрив N₃₀Р₆₀К₆₀, широкорядного способу сівби з міжряддям 30 см та норми висіву 600 тис. схожих насінин на 1 гектар.

Найвищий вміст „сирої” золи в зерні квасолі 3,87 % виявлено за норми мінеральних добрив N₆₀Р₆₀К₆₀, рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та норми висіву 400 тис. схожих насінин на 1 гектар.

Ефективність передпосівного інокулювання, оброблення мікроелементами і біостимулятором росту насіння квасолі звичайної

Біологічні особливості росту і розвитку залежно від передпосівного оброблення насіння квасолі. Фаза цвітіння, так як і бутонізація, найшвидше наступала у контрольному варіанті: у 2002 році - через 11 діб, у 2003 році - через 5 діб і у 2004 році - через 14 діб після бутонізації. У варіантах з обробленням насіння фаза цвітіння затримувалась на 2 - 3 доби проти контролю. Відповідно така ж закономірність спостерігалася і з настанням фаз наливання бобів та достигання. У варіантах досліду, де насіння обробляли штамом бульбочкових бактерій, мікроелементами і біостимулятором росту наливання бобів і достигання затримувались на 2-3 доби.

За інокулювання штамом бульбочкових бактерій польова схожість за роки досліджень змінювалась від 79,6 до 80,2 %. У варіанті досліду, де крім інокулювання обробляли насіння мікроелементами, польова схожість за роки досліджень дещо підвищились і варіювала від 82,3 до 84,3 %. За оброблення насіння біостимулятором росту вермістим спостерігалася найвища польова схожість, яка становила у 2002 році 87,9 %, 2003 році - 85,3 %, 2004 році - 84,4 %.

Виживаність рослин за роки досліджень різнилася. У 2002 році на контролі вона становила 84,1 %, у 2003 році - 90,2 %, і найвища вона була у 2004 році - 91,4 %. З проведенням інокулювання штамом бульбочкових бактерій виживаність рослин за роки досліджень становила від 83,3 до 87,9 %. У варіанті, де крім інокулювання штамом бульбочкових бактерій насіння квасолі обробляли мікроелементами, виживаність рослин за роки досліджень дещо підвищилася і варіювала від 82,9 до 85,2 %. При взаємодії з вищевказаними елементами оброблення насіння біостимулятором росту вермістим спостерігалася найвища виживаність рослин: 2002 рік - 83,2 %, 2003 рік - 83,8 %, 2004 рік - 84,6 %.

У середньому за роки досліджень найвищі рослини (45,9 см) у фазі дости-гання були у варіанті інокулювання штамом бульбочкових бактерій, оброблення насіння мікроелементами і біостимулятором росту. Вермістим забезпечив приріст рослин 2,7 см. Дещо нижчі рослини (43,2 см) виявлено у варіанті інокулювання штамом бульбочкових бактерій та оброблення мікроелементами. За рахунок мікроелементів одержали приріст висоти 3,6 см. Інокулювання штамом бульбочкових бактерій забезпечило приріст висоти 4,9 см. У цьому варіанті абсолютний показник висоти становив 39,6 см. Найнижча висота рослин (34,7 см) була в контрольному варіанті. Така ж тенденція зміни висоти рослин за варіантами досліду спостерігалась в попередні фази розвитку рослин.

Висота прикріплення нижнього боба була найвищою (13,5 см) у варіанті, де насіння квасолі перед сівбою обробляли штамом бульбочкових бактерій, мікроелементами і біостимулятором росту. Найнижче прикріплення нижнього бобу (9,3 см) виявлено в контрольному варіанті. За проведення інокулювання штамом бульбочкових бактерій і сумісного з інокулянтом оброблення мікроелементами висота прикріплення нижнього бобу становила відповідно 11,3 і 12,6 см.

У середньому за роки досліджень площа листкової поверхні однієї рослини у фазі бутонізації збільшувалась у 2,6 рази проти трійчастого листка, у фазі цвітіння - в 1,7 рази проти бутонізації, у фазі наливання бобів - у 3,2 раза проти цвітіння та зменшувалась в 1,2 рази у фазі достигання проти фази наливання бобів за максимальної абсолютної величини у фазі наливання бобів - 47,8 тис. м²/га за передпосівного оброблення насіння штамом бульбочкових бактерій, мікроелементами і біостимулятором росту на фоні мінеральних добрив ₃₀₆₀₆₀.

Проведені дослідження щодо впливу передпосівного оброблення насіння на сиру та суху масу рослин квасолі звичайної показали, що у фазу цвітіння найвищі показники сирої і сухої маси однієї рослини були у 2002 році у варіанті інокулювання штамом бульбочкових бактерій, оброблення насіння квасолі мікроелементами і біостимулятором росту і становили 27,7 і 9,8 г.

Особливості формування симбіотичного апарату. Найбільше кореневих бульбочок у середньому за роки досліджень було у фазі наливання бобів квасолі. Найменша кількість їх встановлена на контрольному варіанті - 60,9 шт., що складає 178,1 мг на рослину. Від інокулювання штамом бульбочкових бактерій кількість кореневих бульбочок дещо збільшилася і становила 69,4 шт., масою 201,8 мг на рослину. У варіанті, де крім штаму бульбочкових бактерій були використані мікроелементи, кількість кореневих бульбочок зросла до 75,8 шт., а маса - до 221,9 мг на рослину, а із додатковим застосуванням біостимулятора росту - до 80,4 шт. із сирою масою 235,2 мг на рослину.

Структура врожаю. Найвищі структурні показники одержано у варіанті (табл. 5), де насіння квасолі до сівби обробляли штамом бульбочкових бактерій, мікроелементами і вермістимом. Так, кількість бобів на 1 рослині у середньому за роки досліджень становила 6,4 шт., кількість зерен у бобі - 4,1 шт., кількість зерен на рослині - 26,2 шт., маса зерен з рослини - 6,5 г і маса 1000 зерен - 245 г.

Таблиця 5

Елементи структури врожаю квасолі звичайної залежно від передпосівного оброблення насіння, середнє за 2002 - 2004 рр.

Варіант досліду	Кількість бобів на рослині, шт.	Кількість зерен у бобі, шт.	Кількість зерен на рослині, шт.	Маса зерен з рослини, г	Маса 1000 зерен, г
306060 - без оброблення насіння - контроль	5,9	3,7	21,8	5,1	235
306060 + інокулювання штамом бульбочкових бактерій (№215)	6,2	3,9	24,2	5,8	238
306060 + штам бульбочкових бактерій + мікроелементи (В, Мо, Zn, Со)	6,3	4,1	25,8	6,2	242
306060 + штам бульбочкових бактерій + мікроелементи + біостимулятор росту (вермістим)	6,4	4,1	26,2	6,4	245



За інокулювання штамом бульбочкових бактерій (№ 215) у варіанті, де окрім інокулювання проводили передпосівне оброблення насіння мікроелементами, структурні показники були дещо нижчими порівняно з вищевказаним варіантом, і найнижчими вони були в контрольному варіанті досліду - без передпосівного оброблення насіння: кількість бобів на рослині - 5,9 шт., кількість зерен у бобі - 3,7 шт., кількість зерен на рослині - 21,8 шт., маса зерен з рослини - 5,1 г і маса 1000 зерен - 235 г.

Урожайність квасолі звичайної залежно від передпосівного оброблення насін-ня. Найвищу і найбільш стабільну урожайність зерна забезпечив варіант (табл. 6), де на фоні мінеральних добрив ₃₀₆₀₆₀ насіння обробляли штамом бульбочкових бактерій, мікроелементами і вермістимом. На цьому варіанті у середньому за роки досліджень урожайність становила 2,30 т/га, що дало приріст до контролю 0,55 т/га.

Таблиця 6

Урожайність квасолі звичайної залежно від передпосівного оброблення насіння, т/га

Варіант досліду	Урожайність, т/га	Приріст до контролю
	2002 р.	2003 р.	2004 р.	середнє	ц/га	%
306060 - без оброблення насіння - контроль	1,79	1,77	1,68	1,75	-	-
306060 + інокулювання штамом бульбочкових бактерій (№215)	2,03	1,98	1,94	1,98	0,23	13,3
306060 + штам бульбочкових бактерій + мікроелементи (В, Мо, Zn, Со)	2,22	2,16	2,12	2,17	0,42	23,8
306060 + штам бульбочкових бактерій + мікроелементи + біостимулятор росту (вермістим)	2,38	2,28	2,24	2,30	0,55	31,4
НІР05, т	0,09	0,10	0,10

У варіанті, де насіння обробляли штамом бульбочкових бактерій і мікроелементами, урожайність була дещо нижчою і становила 2,17 т/га, що на 0,42 т/га перевищувала контроль. Інокулювання штамом бульбочкових бактерій забезпечило приріст урожайності на 0,23 т/га, або 13,3 %. Найнижчу урожайність (1,75 т/га) одержано в контрольному варіанті.

Якість зерна квасолі. Оброблення насіння перед сівбою штамом бульбочкових бактерій, мікроелементами і біостимулятором росту впливає не лише на підвищення врожайності зерна, а й на вміст і збір білка (табл. 7).

За вмістом білка та його збором (табл. 7) найкращим виявився варіант з інокулюванням та обробленням насіння квасолі мікроелементами і біостимулятором росту. У середньому за роки досліджень у цьому варіанті вміст білка становив 23,09 %, а його збір - 0,53 т/га, що на 0,19 т/га перевищувало контроль. Оброблення насіння штамом бульбочкових бактерій і мікроелементами забезпечило нижчі показники: вміст білка 22,35 % і його збір 0,49 т/га. Інокулювання насіння забезпечило вміст білка 21,28 % з приростом до контролю 1,87 %. Найнижчий вміст білка 19,41 % одержано на контролі, без оброблення насіння.

Таблиця 7

Вплив передпосівного оброблення насіння на вміст і збір білка

Варіант досліду	Вміст та збір білка
	2002 р.	2003 р.	2004 р.	середнє	± до контролю
306060 - без оброблення - контроль	21,00* 0,38*	19,17 0,34	18,06 0,30	19,41 0,34	-
306060 + інокулювання штамом бульбочкових бактерій (№215)	22,64 0,46	21,02 0,42	20,18 0,39	21,28 0,42	1,87 0,08
306060 + штам бульбочкових бактерій (№215) + мікроелементи (В, Мо, Zn, Со)	23,72 0,53	22,10 0,48	21,24 0,45	22,35 0,49	2,94 0,15
306060 + штам бульбочкових бактерій (№215) + мікроелементи (В, Мо, Zn, Со) + біостимулятор росту (вермістим)	24,37 0,58	22,93 0,52	21,96 0,49	23,09 0,53	3,68 0,19
Середнє за роками	22,93 0,49	21,30 0,44	20,36 0,41	-	-

Примітка. * - чисельник - вміст білка, %; * - знаменник - збір білка, т/га.



Встановлено, що найбільший вміст сирого жиру (1,59 %), „сирої” клітковини (6,01 %) і „сирої золи” (3,62 %) у зерні квасолі забезпечує інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і біостимулятором росту (вермістим).

Економічна та енергетична ефективність технологічних прийомів вирощування квасолі звичайної

За результатами економічної та енергетичної оцінки технологічних прийомів вирощування квасолі звичайної було встановлено, що рівень мінерального живлення, способи сівби, норми висіву і передпосівне оброблення насіння мали безпосередній вплив на показники ефективності.

Зокрема, якщо на контролі собівартість 1 т зерна, чистий прибуток і рівень рентабельності відповідно становили 1801 грн., 2110 грн. і 66,6 %, то у варіанті, де вносили мінеральні добрива в нормі ₃₀₆₀₆₀, за способу сівби з міжряддям 30 см і норми висіву 500 тисяч схожих насінин на 1 га, собівартість продукції дорівнювала 1236 грн., чистий прибуток був у 2,4 раза вищий порівняно з контролем - 4885 грн. і рівень рентабельності на 76 % вищий від показника контролю - 142,6 %.

Вивчення ефективності впливу інокулювання, застосування мікроелементів, біостимулятора росту показали, що найнижчий чистий прибуток 1965 грн. з рівнем рентабельності 59,8 % був у контрольному варіанті, а найвищі економічні показники одержано за передпосівного оброблення насіння квасолі штамом бульбочкових бактерій, мікроелементами та біостимулятором росту (вермістим). При цьому собівартість продукції знизилась порівняно з контрольним варіантом на 1446 грн, або в 1,3 раза, чистий прибуток збільшився в 1,8 раза і становив 3575 грн, а рівень рентабельності зріс до 107,5 %.

Інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 на фоні мінеральних добрив ₃₀₆₀₆₀ призвело до зниження собівартості продукції до 1669 грн, тоді як чистий прибуток збільшився до 2635 грн за рівня рентабельності 79,7 %. У варіантах з додатковим внесенням мікроелементів (В, Мо, Zn, Со) собівартість 1 ц зерна знижувалась до 1526 грн, чистий прибуток збільшився до 3198 грн, а рівень рентабельності - до 96,6 %.

Дані енергетичної ефективності агротехнічних прийомів вирощування квасолі звичайної показали, що найвищий енергетичний коефіцієнт 1,92 одержано у варіанті внесення мінеральних добрив у нормі ₃₀₆₀₆₀, широкорядного способу сівби 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 га. У контрольному варіанті за внесення мінеральних добрив в нормі ₆₀₆₀, широкорядного способу сівби 45 см і норми висіву 400 тис. схожих насінин на 1 га енергетичний коефіцієнт був найнижчим і становив 1,67 з різницею 0,25.

За інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і біостимулятором росту (вермістим) енергетичний коефіцієнт становив 1,65.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми - управління технологічним процесом щодо підвищення продуктивності квасолі звичайної сорту Первомайська в умовах Лісостепу західного України шляхом удосконалення технології вирощування.

1. Тривалість періоду вегетації зросла на 1-2 доби від збільшення норми мінеральних добрив і не залежала від способу сівби та норми висіву насіння.

За інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215, оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і біостимулятором росту вермістим тривалість вегетації зросла на 3-4 доби порівняно з варіантом з необробленим насінням.

2. Найвища польова схожість (84,6 %) була за норми мінеральних добрив ₆₀₆₀₆₀, сівби з шириною міжрядь 45 см та норми висіву 600 тис. схожих насінин на 1 га, а виживаність рослин (87,5 %) - за норми мінеральних добрив ₆₀₆₀₆₀, сівби з шириною міжрядь 15 см та норми висіву 400 тис. схожих насінин на 1 га.

За інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом були найвищими за роки досліджень польова схожість (85,9 %) і виживаність рослин (83,9 %).

3. Максимальна висота рослин (53,4 см) у фазі достигання виявлена за норми мінеральних добрив ₆₀₆₀₆₀, сівби з шириною міжрядь 15 см та норми висіву 600 тис. схожих насінин на 1 га.

За інокулювання штамом №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом рослини квасолі були найвищими (45,9 см), а висота прикріплення нижнього бобу збільшилась на 4,2 см і становила 14,4 см.

4. Найбільшу площу листкової поверхні однієї рослини у фазі достигання (46,1 тис. м²/га) забезпечують норма мінеральних добрив ₃₀₆₀₆₀, широкорядний спосіб сівби з міжряддям 30 см і норма висіву 500 тис./га схожих насінин.

Інокулювання штамом №215 та застосування мікроелементів (В, Мо, Zn, Со) і вермістиму забезпечують найбільшу площу листкової поверхні однієї рослини у фазі достигання - 41,0 тис. м²/га.

5. Найбільшу кількість кореневих бульбочок на рослині (80,4 шт.) і їх масу (235,2 мг) забезпечує штам №215 з обробленням насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом.

6. Найбільшу суху (14,4 г) та сиру (32,3 г) масу однієї рослини у фазі цвітіння забезпечують норма мінеральних добрив ₃₀₆₀₆₀, широкорядний спосіб сівби з міжряддям 30 см і норма висіву 500 тис./га схожих насінин.

У фазі цвітіння максимальне значення сирої (27,4 г) і сухої (9,5 г) маси рослини одержано за інокулювання штамом бульбочкових бактерій та оброблення насіння мікроелементами і вермістимом.

7. Кількість бобів на одній рослині суттєво не змінювалась за внесення мінеральних добрив і зростала із зменшенням ширини міжрядь та норм висіву насіння. Кількість зерен у бобі зростає за підвищення норми мінеральних добрив, збільшення ширини міжрядь та зменшення норми висіву насіння. Збільшення кількості зерен з рослини та їх маси забезпечує збільшення норми мінеральних добрив до ₃₀₆₀₆₀, зменшення ширини міжрядь до 30 см і зменшення норми висіву до 400 тис. схожих насінин на 1 гектар. Маса 1000 зерен зростає із збіль-шенням норми мінеральних добрив, зменшенням ширини міжрядь до 30 см і зменшенням норми висіву.

8. Максимальний рівень урожайності зерна (2,77 т/га) з найбільшим при-ростом до контролю (1,01 т/га) отримано за норми мінеральних добрив ₃₀₆₀₆₀, широкорядного способу сівби з міжряддям 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 гектар.

Із досліджуваних чинників найбільший вплив на урожайність мав спосіб сівби (39,4 %), дещо менший - норма мінеральних добрив (34,1 %) і найменший - норма висіву (12,2 %) за показників взаємодії чинників від 0,3 до 0,8 % і впливу інших чинників - 11,9 %.

Найвищу урожайність зерна квасолі (2,30 т/га) з приростом 0,55 т/га до контролю (без оброблення насіння) одержано за інокулювання штамом №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом.

9. Найвищий вміст білка (24,65 %) з приростом до контролю 1,99 % одержано за внесення мінеральних добрив у нормі ₆₀₆₀₆₀, рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та норми висіву 400 тис. схожих насінин на 1 га, а найбільший збір (0,66 т/га) з приростом до контролю 0,26 т/га - за норми мінеральних добрив ₃₀₆₀₆₀, сівби з міжряддям 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 га.

Інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом забезпечило найвищий вміст білка (23,09 %) та його збір (0,53 т/га).

10. За норми мінеральних добрив ₃₀₆₀₆₀, широкорядного способу сівби 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 га одержано найвищий чистий прибуток (4885 грн./га) і рівень рентабельності (142,6 %).

Найвищі економічні показники одержано за інокулювання насіння квасолі штамом бульбочкових бактерій №215, оброблення мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) та вермістимом. Так, чистий прибуток становив 3575 грн, а рівень рентабельності - 107,5 %.

Найвищий енергетичний коефіцієнт 1,92 одержано у варіанті внесення мінеральних добрив у нормі ₃₀₆₀₆₀, широкорядного способу сівби 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 гектар.

Розрахунки енергетичної ефективності показують, що найвищий енерге-тичний коефіцієнт (1,81) одержано у варіанті досліду, де насіння квасолі обробляли штамом бульбочкових бактерій №215, мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) та біостимулятором росту (вермістим).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для одержання високих і сталих урожаїв (2,7 - 2,8 т/га) квасолі звичайної сорту Первомайська з високими економічними і енергетичними показниками на темно-сірих опідзолених ґрунтах Лісостепу західного слід застосовувати удосконалену технологію вирощування, яка передбачає:

- сівбу широкорядним способом з міжряддям 30 см і нормою висіву 500 тис. схожих насінин на 1 га;

- внесення повного мінерального добрива з розрахунку N₃₀P₆₀K₆₀;

- інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 у поєднанні з обробленням насіння мікроелементами (борна кислота - 100 г на 1 ц насіння, молібденовокислий амоній - 50 г, сірчанокислий цинк - 50 г і сірчанокислий кобальт - 50 г на 1 ц насіння) та біостимулятором росту вермістим у нормі витрати 1 л на 1 ц насіння.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Влох В. Г. Вдосконалена технологія вирощування квасолі / В.Г. Влох, Б. І. Пархуць // Вчені Львівського державного аграрного університету - виробництву / за ред. В. В. Снітинського, Г. В. Черевка. -- Львів : ЛДАУ, 2004. -- Вип. 4. -- С. 8--9. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

2. Влох В. Г. Ефективність передпосівної обробки насіння квасолі звичайної в технології її вирощування / В. Г. Влох, Б. І. Пархуць // Вчені Львівського державного аграрного університету - виробництву / за ред. В. В. Снітинського, Г. В. Черевка. -- Львів : ЛДАУ, 2005. -- Вип. 5. -- С. 11--12. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

3. Влох В. Г. Нове в технології вирощування квасолі звичайної / В. Г. Влох, Б. І. Пархуць // Сільське господарство: наука і практика: матеріали V симп. Україна -- Австрія. -- К. : ЗАТ „Нічлава”, 2004. -- С. 199--200. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

4. Влох В. Г. Продуктивність квасолі звичайної залежно від прийомів вирощування в умовах Львівщини / В. Г. Влох, Б. І. Пархуць // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. -- 2003. -- №7. -- С. 39--44. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

5. Влох В. Г. Удосконалення технології вирощування квасолі звичайної в умовах Західного Лісостепу України / В. Г. Влох, Б. І. Пархуць // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. -- Т. 4 (23). -- 2005. -- С. 105--110. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).