Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Взаємозв’язок процесів відтворення і лактогенезу та етіопатогенез акушерської патології у високопродуктивних корів

Взаємозв’язок процесів відтворення і лактогенезу та етіопатогенез акушерської патології у високопродуктивних корів

Фізіологічні основи взаємозв’язку та взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу у високомолочних корів. Морфологічні показники крові корів у процесі розвитку післяродового метриту. Розлади репродуктивного циклу та способи його корекції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2015
Размер файла 47,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С.З.ҐЖИЦЬКОГО

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПРОЦЕСІВ ВІДТВОРЕННЯ І ЛАКТОГЕНЕЗУ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ

16.00.07 - ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ІВАШКІВ РОМАН МИРОНОВИЧ

Львів-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Хомин Степан Петрович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин імені Г.В. Звєрєвої.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Завірюха Володимир Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького, професор кафедри хірургії;

кандидат ветеринарних наук, доцент Лакатош Віктор Михайлович, Національний аграрний університет, м. Київ, доцент кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин.

Захист відбудеться “2” жовтня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03. у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “1” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат ветеринарних наук, доцент В.З. Салата

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсивний розвиток молочного скотарства в сучасних умовах на фоні зростаючої спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва потребує пошуку і розробки нових підходів та методів вирішення проблем ритмічного відтворення високомолочних корів, прогнозування та попередження акушерської патології, неплідності, хвороб обміну речовин та збереження народженого приплоду (Lamming O. 1976, Lothammer K. 1967-1982, Зверева Г.В., 1978-1982, Харута Г.Г., 1998-1999, Левченко В.І. 1997.).

Еволюційно в організмі тварин склався тісний зв'язок між відтворною здатністю та молочною продуктивністю, завдяки якому самка не лише народжує нащадка, але й вигодовує його своїм молоком, зберігаючи видову популяцію тварин. Проте селекція худоби велася в основному у напрямку збільшення молочної продуктивності корів. Ця ознака оцінки молочних корів перемістилася на перше місце, відтіснивши на другу позицію відтворення нащадків, яке було і залишається базисом розвитку молочного скотарства (Любецький В.Й. 2003, Валюш- кін К.Д., 1993, Яблонський В.А., 2005, Власенко В.В., 2005, Калиновський Г.М., 2002.).

Промислове ведення молочного скотарства у сучасних умовах підпорядковується технологічним циклам, що суперечить біологічним особливостям корів і потребує вмілого поєднання процесів відтворення та лактогенезу у специфічних умовах сучасних молочних комплексів (Осташко Ф.І. 1982, Хомин С.П., Завірю- ха В.І. та інш., 2005-2006, Кошовий В.П., 1986, Харенко М.І.,2005).

Актуальними, що потребують більш досконалого з'ясування, залишаються окремі аспекти взаємозв'язку та взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу у високомолочних корів в умовах сучасних технологій промислового виробництва молока, що визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної теми ”Розробка та наукове обґрунтування комплексної програми ритмічного відтворення худоби і свиней, як базису цілеспрямованого розвитку скотарства і свинарства у Західному регіоні України” (№ держреєстрації 0108U001317) кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин імені Г.В.Звєрєвої Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького.

Мета і задачі досліджень. Метою дослідження було: з'ясувати фізіологічні основи взаємозв'язку та взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу, встановити причини їх порушень і розробити комплекс заходів їх корекції та профілактики неплідності високомолочних корів.

Відповідно до вказаної мети були поставлені такі завдання:

1) вивчити динаміку репродуктивного циклу у високомолочних корів (вагітності, родів, післяродового періоду, естрального циклу) та встановити причини порушень його окремих ланок;

2) встановити ритмічність проявлення естрального циклу, терміни осіменіння і запліднення, тривалість міжотельного періоду з урахуванням рівня молочної продуктивності, умов утримання та типу годівлі високомолочних корів;

3) вивчити етіопатогенез акушерської патології та види і форми неплідності корів з урахуванням рівня молочної продуктивності;

4) провести виробничу оцінку комплексної програми профілактики акушерської патології та неплідності високомолочних корів.

Об'єкт досліджень: фізіологічні основи взаємозв'язку та взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу, динаміка репродуктивного циклу у високомолочних корів.

Предмет досліджень: розлади репродуктивного циклу та способи його корекції, патогенез акушерської патології у високомолочних корів.

Методи досліджень: клінічні (акушерська та гінекологічна диспансеризація), гематологічні, біохімічні, морфологічні, бактеріологічні.

Наукова новизна одержаних результатів. За результатами виконаних комплексних досліджень вперше обґрунтовано фізіологічні основи взаємозв'язку та взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу у високомолочних корів. Встановлено, що інтенсивне зростання молочної продуктивності корів у перші місяці після отелення пригнічує або навіть гальмує відтворну функцію корів, що призводить до збільшення тривалості міжотельного періоду.

Вивчено динаміку репродуктивного циклу у високомолочних корів на фоні мінливості годівлі та умов утримання і встановлено розлади перебігу окремих його ланок: родів, післяродового періоду, естрального циклу. Вперше розкрито окремі аспекти патогенезу патології родів та післяродових хвороб матки, функціональні розлади яєчників у високомолочних корів. Підтверджено значення і практичну доцільність систематичного проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації, як ефективного методу встановлення розладів репродуктивного циклу та профілактики неплідності високомолочних корів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у запровадженні акушерської та гінекологічної диспансеризації, як ефективного методу систематичного контролю за станом відтворення високомолочних корів та профілактики акушерської патології і різних форм неплідності високомолочних корів, апробовано і запропоновано для виробництва схеми лікування корів, хворих гінекологічними хворобами.

Отримані результати досліджень використовують у навчальному процесі студентів факультетів ветеринарної медицини та біолого-технологічного Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького, а також включені до навчального плану інституту післядипломної освіти та перепідготовки лікарів ветеринарної медицини.

Особистий внесок здобувача. Аспірантом одноосібно виконано науково-виробничі та експериментальні дослідження в умовах виробництва щодо з'ясування фізіологічних основ взаємообумовленості процесів відтворення та лактогенезу, поширення акушерської патології та неплідності високомолочних корів; запроваджено щоквартальне проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації корів. У лабораторії кафедри проведено гематологічні та біохімічні дослідження крові, взято безпосередню участь у проведенні бактеріологічних досліджень вмісту матки хворих корів.

Автором особисто проведено фаховий аналіз наукової літератури, теоретичне обґрунтування одержаних результатів та їх опис за темою дисертації, виконано комп'ютерну статистичну обробку результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації проведена з обговоренням та схваленням матеріалів на:

- Міжнародній науково-практичній конференції: ”Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини”, вересень 28-30, 2005 р. (м. Суми);

- Міжнародній науково-практичній конференції: ”Проблеми неінфекційної патології тварин”, листопад 3-4, 2005 р. (м. Суми);

- Міжнародній науково-практичній конференції: ”Науково-практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні”, вересень 27-28, 2006 р. (м. Біла Церква);

- Міжнародній науково-практичній конференції ”Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин”, вересень 20-21, 2007 р. (м. Кам'янець-Подільський);

- Міжнародній науково-практичній конференції: ”Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики ”, червень 14-15, 2007 р. (м. Львів);

- Міжнародній науково-практичній конференції: “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”, жовтень 18-19, 2007 р. (м. Львів);

- Міжнародній науково-практичній конференції: ”Перспективи розвитку ветеринарної медицини”, вересень 26-28, 2007р. (м. Луганськ);

- Обласних і районних науково-практичних семінарах керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Львівської області (2005-2007р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 10 наукових працях, з яких одноосібних - 2, у співавторстві - 8, у фахових виданнях ВАК України видано 10 праць, отримано два деклараційні патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методик досліджень, результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій виробництву, додатків, списку використаних джерел літератури, викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту, містить 21 таблицю та 3 рисунки. Список літератури складає 250 джерел, із них 68 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика та основні методи досліджень.

Роботу виконували впродовж 2003-2006 років у лабораторії кафедри акушерства і штучного осіменіння с/г тварин імені Г.В.Звєрєвої Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. Виробничі досліди проведено на поголів'ї високопродуктивних корів, що належать дочірньому підприємству (ДП) “Ямниця” відкритого акціонерного товариства (ВАТ) Івано-Франківськ-цемент Тисменицького району Івано-Франківської області та приватній агрофірмі (ПАФ) “Білий Стік” Сокальського району Львівської області.

Методика роботи включала систематичне проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації корів за розробленою кафедрою методикою. При проведенні акушерської диспансеризації вивчали тривалість та характер перебігу вагітності, родів та післяродового періоду, реєстрували усі випадки захворювань вагітних тварин, абортів, патології родів та післяродових ускладнень. Хворим тваринам призначали відповідне лікування, яке включало методи патогенетичної неспецифічної та симптоматичної терапії.

Після отелення корів вивчали перебіг інволюцій органів статевої системи, тривалість виділення лохій та завершення інволюції матки; стан молочної залози, тривалість молозивного періоду та динаміку лактогенезу впродовж перших місяців лактації.

Гінекологічній диспансеризації підлягали корови, у яких не проявлявся естральний цикл впродовж 45 днів після отелення, а також при повторенні естрального циклу та з ознаками гінекологічних захворювань. Причини неплідності визначали за результатами клінічного дослідження корів, бактеріологічного дослідження виділень або змивів з порожнини матки та морфологічного і біохімічного аналізу крові. За результатами акушерської та гінекологічної диспансеризації визначали фізіологічний стан корів за розробленою нами схемою: - тільні корови; - у післяродовому періоді (до 45 днів після отелення); - осіменені, але не досліджені на тільність; - неплідні (з ознаками анафродизії, повторення або аритмії естрального циклу).

Отримані дані дозволили систематично контролювати стан відтворення корів молочного стада та застосувати належне лікування хворих корів.

Наступний етап експериментальних досліджень стосувався вивчення динаміки репродуктивного циклу у високомолочних корів залежно від рівня молочної продуктивності з урахуванням умов утримання та годівлі. Методика дослідження включала вивчення термінів і тривалості запуску та сухостою, характеру перебігу вагітності, родів та післяродового періоду, з'ясування причин патології родів та післяродових захворювань матки і проведення лікування хворих корів.

Об'єктивним критерієм оцінки перебігу післяродового періоду та ефективності лікування хворих корів вважали показники динаміки лактації, які порівнювали із термінами осіменіння та запліднення корів після родів.

Бактеріологічні дослідження виділень із матки корів у післяродовий період та при ендометриті проводили у лабораторії ветеринарної медицини. Проби брали безпосередньо з порожнини матки і висівали на МПА, МПБ та середовище Ендо і визначали видовий склад мікрофлори та чутливість до антибіотиків дисковим методом. Гематологічні дослідження стосувалися визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкограми і гемоглобіну. Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за загальноприйнятою методикою у камері Горяєва. Лейкограму, або відсоткове співвідношення форм лейкоцитів, визначали у виготовлених мазках, фарбованих за Романовським-Гімзою.

Біохімічні дослідження крові включали визначення загального білка в сироватці крові рефрактрометричним методом, визначення глюкози за кольоровою реакцією з орто-толуїдином за допомогою (ФЕК-М).

Стан загального обміну речовин оцінювали за динамікою наступних показників: загального білка та його фракцій за І.П. кондрахіним 1985р., кількість глюкози реакцією з орто-толуїдиновим реактивом кров осаджували відразу після взяття на фермі за Фоліним, та кетонових тіл (бета-оксимасляної і ацетонової кислот та ацетону, за методом Енфельда-Пінкусена).

Для оцінки мінерального обміну у сироватці крові визначали концентрацію загального кальцію (з барвником арсеназо-ІІІ), магнію (з індикатором кальмагітом), неорганічного фосфору (з ванадат - молібденовим реактивом), іонів К, Nа за допомогою газового аналізатора “ІSE-614”.

Визначення кетонових тіл у сечі проводили за допомогою кетур-теста або мультитестових смужок. Порівняння із шкалою показувало кількість ацетооцтової кислоти у співвідношенні: (+) 5-40 мг/ 100 мл; (++) від 40-до 100 мг/100 мл; і (+++) 100 мг і більше / 100 мл;

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за методикою і таблицями Ст'юдента, використовуючи комп'ютерну програму Exel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

післяродовий метрит лактогенез високомолочний

Проводячи акушерську диспансеризацію, ми вивчали динаміку репродуктивного циклу у високомолочних корів, яку починали із аналізу отелення корів впродовж року, характеру перебігу родів, поширення і видів акушерської патології та підсумкової оцінки стану відтворення корів у кожному господарстві (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка отелення корів протягом року

№ з/п

Назва господарства

Пори року

зима

весна

літо

осінь

корів

%

корів

%

корів

%

корів

%

1

ПАФ “Білий стік” (n = 329)

100

30,4

108

32,8

56

17,0

65

19,8

2

ДП “Ямниця” (n = 338)

103

30,4

76

22,5

64

19,0

95

28,1

Оцінюючи динаміку отелення корів впродовж року (табл. 1), можна відмітити, що вираженої сезонності отелень в обидвох господарствах не спостерігалося. Так, у ПАФ “Білий Стік” за перше півріччя отелилося 63,2% корів, влітку - лише 17%, а восени - 19,8%, тобто дещо збільшилося. У ДП “Ямниця” отелення корів протягом року відбувалося також майже рівномірно і складало 52,9% у першому півріччі та 47,1% у другому.

У процесі вивчення динаміки отелення корів ми визначали ступінь взаємозв'язку термінів осіменіння і запліднення корів після родів та рівня молочної продуктивності і динаміки лактації.

Досліди проводили на клінічно здорових коровах після нормальних родів у ДП « Ямниця», яких розділили на 3 групи за рівнем молочної продуктивності, та коровах ПАФ «Білий Стік», молочна продуктивність яких була майже на однаковому рівні (табл. 2).

Таблиця 2. Терміни осіменіння та запліднення корів після родів з урахуванням динаміки лактації

№ з/п

Назва господарства та кількість корів

Середній надій молока за лактацію (кг)

Пік лактації (дні)

Терміни осіменіння і запліднення (дні)

45-60

61-90

91-120 і більше

корів

%

корів

%

корів

%

1

ДП«Ямниця» (n=218)

6595

-

41

18,8

142

65,2

35

18,0

2

у т. ч. по групах: -І-27

7064

58-64

4

14,8

16

59,2

7

26,0

-ІІ- 162

6688

90-96

28

17,3

112

69,1

22

13,6

-ІІІ-29

6034

118-124

9

31,0

14

48,3

6

20,7

3

ПАФ «Білий Стік»

4120

98-104

62

24,4

133

52,2

59

23,4

Крім середнього надою молока за лактацію, ми визначали терміни найвищої молочної продуктивності, так званий пік лактації, і порівнювали із даними осіменіння та запліднення корів після родів. Встановлено, що у І групі корів з найвищою молочною продуктивністю (7064 кг) і піком лактації у кінці другого місяця лактації запліднилось впродовж 45-60 днів після родів лише 4 корови, або 14,8%, протягом 3-го місяця цей показник досяг 59,2%, а 7 корів даної групи (26,0%) запліднились на 4-му місяці і пізніше після родів (табл. 2).

Заплідненість корів другої групи при надої 6688 кг і піком лактації у кінці третього місяця була найвищою (86,6%) впродовж 3-х місяців після родів, а на 4-му місяці запліднилось лише 22 корови, або 13,6% тоді як заплідненість корів ІІІ групи і у ПАФ «Білий Стік» при середній молочній продуктивності 4-6 тис. кг молока і піку лактації на 4-му місяці була майже однаковою впродовж першого триместру лактації, а на 4-му місяці і пізніше запліднилось 20,7-23,4 % корів.

Отже, отримані нами дані дають підставу стверджувати, що статева функція у високомолочних корів пригнічується під час інтенсивного зростання лактації у перші три місяці після родів, що супроводжується збільшенням тривалості міжотельного періоду.

Частота і види акушерської патології у високомолочних корів.

За результатами акушерської диспансеризації встановлено, що основною причиною неплідності високомолочних корів є акушерська патологія, яка об'єднує патологію родів та післяродові хвороби органів статевої системи (табл. 3).

Таблиця 3 Частота і види патології родів у високомолочних корів

№ з/п

Види патології

ПАФ “Білий Стік” (n=329)

ДП “Ямниця” (n=338)

Корів

%

Корів

%

1

Слабкі і надмірні перейми та потуги

14

4,2

17

5,0

2

Вузькість родових шляхів та недостатнє відкриття шийки матки

12

3,6

15

4,4

3

Неправильне розміщення плоду

27

8,2

24

7,1

4

Затримання плідних оболонок (посліду)

22

6,7

38

11,2

Разом

75

22,7

94

27,7

Наведені у табл. 3 дані засвідчують, що патологічний перебіг родів у дослідних корів був у межах 22,7-27,7 % корів, у тому числі затримання посліду зареєстровано у 6,7 % корів ПАФ «Білий Стік» і у 11,2 % корів ДП «Ямниця», або майже у два рази частіше, що ми пов'язуємо з стійловим утриманням корів. Патологію родів найчастіше спричиняли: неправильне розміщення плоду (7,1-8,2%), слабкі та надмірні перейми і потуги (4,2-5,0%) та аномалії родових шляхів (3,6-4,4%).

Вивчення патогенезу затримання посліду у корів після нормального народження теляти показало, що хоріон затримувався лише у розі плодовмістилища. При цьому матка скорочувалася відразу після виведення плода і розриву пуповини, що викликало защемлення або затискання ворсинок хоріона, переповнених кров'ю, у криптах карункулів, а з вільного рогу матки вони відділилися і звисали з родових шляхів, засвідчуючи, що послід відходить. Таким коровам ми застосовували низьку сакрально-епідуральну блокаду, або парасакральну блокаду нервів тазового сплетіння і послід виділявся протягом 45 хвилин після введення розчину новокаїну.

Післяродові ускладнення мають не менше поширення, ніж патологія родів у молочних корів.

Таблиця 4. Види післяродової патології у високомолочних корів

№з/п

Види патології

Характер перебігу родів

ПАФ “Білий Стік”

ДП “Ямниця”

Нормальні (n=254)

Патологічні (n=75)

Нормальні (n=244)

Патологічні (n=94)

корів

%

корів

%

корів

%

корів

%

1

Травми родових шляхів

9

2,4

11

3,3

13

3,8

17

5,0

2

Цервіцит і вестибуло-вагініт

8

2,3

10

3,0

10

2,9

12

3,5

3

Запалення матки

18

5,6

26

7,9

25

7,4

38

11,2

4

Вивертання і випадіння матки

-

-

1

0,3

-

-

2

0,6

5

Післяродовий парез

4

1,2

-

-

3

0,9

-

-

Разом

39

11,6

48

14,5

51

15,0

69

20,3

Післяродові ускладнення було діагнозовано у 87 корів (26,1%) ПАФ «Білий Стік», у т.ч. запалення матки у 44 корів (13,5%); відповідно у ДП «Ямниця» післяродові ускладнення виявлено у 120 корів (35,3%), у тому числі післяродовий ендометрит у 63 корів (18,6%), (табл.4).

Результати досліджень свідчать, що післяродові ускладнення та запалення матки у високомолочних корів розвиваються не лише після патологічних, але й після нормальних родів. Найбільше поширення припадає на післяродовий ендометрит, який розвивається як наслідок мікробного обсіменіння матки під час родів та низької її резистентності. Так, у ПАФ ”Білий Стік“ на післяродовий ендометрит хворіло 44 корови, або 13,5 %, а у ДП “Ямниця” - 63 корови (18,6%), що отелилися, у тому числі 38 корів (11,2 %) після патологічних родів та 25 корів (7,4%) після нормальних родів. Як видно із наведених даних, серед післяродових ускладнень провідне місце належить запаленню матки, котре розвивається у 25-35% корів як після патологічних, так і після нормальних родів.

Лікування хворих на післяродовий ендометрит корів проводили за розробленою нами схемою, яка включала патогенетичну, неспецифічну та симптоматичну терапію, тобто внутрішньовенне введення 0,5% розчину новокаїну, виготовленого на фізіологічному розчині у дозі 150-200 мл з додаванням 50-60 ОД окситоцину; одночасно проводили аутогемо або лактотерапію та вливання у порожнину матки 100-150 мл теплої йодвісмутсульфамідної емульсії. Новокаїнові блокади матки, які ми застосовували при лікуванні хворих корів, також відносимо до патогенетичної терапії.

При бактеріологічних дослідженнях запального ексудату від хворих корів, а також лохій, взятих на 3-5 день після родів, і маткового слизу від здорових корів було виділено майже ідентичну мікрофлору лише у різних співвідношеннях, а саме: Еscherihia coli; Bacillus subtilis; Staphylococcus aureus; Streptococcus pneumoniae; Pseudomonas aeruginosa; Pseudomonas pyoceaneum та інші. При цьому, доцільно відзначити, що розвиток запального процесу залежав від резистентності тканин матки, її скоротливої здатності, інтенсивності виділення лохій, а з ними попавших в середину мікробів, а також від секреторної активності маткових залоз, міжкарункулярного ендометрію. Наші спостереження засвідчують, що за інтенсивністю інволюції матки можна прогнозувати розвиток ендометриту у корів після родів. Морфологічні та окремі метаболічні показники крові корів у процесі розвитку післяродового метриту.

Оцінити більш об'єктивно патогенез запалення матки та прогнозувати його завершення, а також ефективність застосованого лікування допомагають дані гематологічних та біохімічних досліджень, котрі часто беруть за основні при визначенні діагнозу. Так, кількість еритроцитів була вірогідно нижчою (4,70±0,05 Т/л) у хворих корів і наближалася до показників здорових (5,15±0,03 Т/л) після лікування. Кількість лейкоцитів, навпаки, була вищою (9,65±0,44 Г/л) у хворих корів і зменшилася (8,10±0,24 Г/л) після лікування. Відповідно кількість гемоглобіну була низькою (86,00±1,2 г/л) до лікування і підвищилась вірогідно (97,30±1,46 г/л) після лікування.

Наведені дані морфологічних показників крові засвідчують динаміку змін кількісних показників еритроцитів, лейкоцитів та гемоглобіну у процесі розвитку ендометриту, особливо це стосується лейкограми. Встановлено, що кількість нейтрофілів була вірогідно вищою (63,6%) у хворих корів порівняно із зменшенням лімфоцитів (36,6 %), котрі поступово поверталися до показників здорових корів після закінчення лікування.

Поширеним сприятливим фактором розвитку акушерської патології у високомолочних корів є порушення обміну речовин, зокрема, білкового, вуглеводного, мінерального, які спостерігаються навіть при повноцінній, але не збалансованій годівлі високомолочних корів. Такі порушення обміну речовин в організмі корів легко виявити за показниками основних метаболітів, зокрема, загального білка та його фракцій, глюкози і кетонових тіл (табл. 5). Наведені дані (табл. 5) показують, що вміст загального білка в сироватці крові хворих корів був вірогідно нижчим (Р0,01), ніж у здорових, що відбувалося за рахунок альбумінів (Р0,001), натомість вміст глобулінових фракцій дещо зростав у хворих корів. Концентрація глюкози у крові хворих корів також вірогідно знижувалася (Р 0,001), що ми повязуємо із післяродовою інволюцією статевої системи корів. За показниками кетонових тіл (7,4±0,50 і 10,2±0,43 мг / 100 мл) можна достовірно стверджувати, що в обидвох господарствах мав місце кетоз корів, який клінічно не проявлявся.

Таблиця 5. Основні показники обміну речовин в організмі корів, хворих на післяродовий метрит

№ з/п

Показники

ПАФ «Білий Стік»

ДП «Ямниця»

Стан корів

Стан корів

Здорові (n=5)

Хворі (n=5)

Р <

Здорові (n=5)

Хворі (n=5)

Р <

1

Загальний білок, г/л

82,0±0,64

75,5±1,40

0,01

86,0±0,70

77,3±1,55

0,01

2

Альбуміни, г/л

36,6±1,22

28,4±1,36

0,001

38,5±1,24

29,4±1,44

0,001

3

Глобуліни, г/л

44,7±1,33

49,3±1,15

0,1

45,4±1,11

47,7±1,64

0,1

4

Глюкоза, ммоль/л

2,8±0,07

1,6±0,23

0,001

2,6±0,06

1,5±0,31

0,001

5

Кетонові тіла, мг/100 мл

3,3±0,15

7,4±0,50

0,001

3,4±0,17

10,2±0,43

0,001

Стан мінерального обміну оцінювали за динамікою хімічних елементів, наведених у (табл. 6.), які показують виражену тенденцію майже усіх макроелементів до зниження у хворих корів, що свідчить про активізацію компенсаторних реакцій організму, спрямованих на зменшення концентрації іонів водню у плазмі крові, тобто відбувається зв'язування катіонів кислотами з подальшим їх виведенням з організму з сечею у вигляді органічних кислот, гідрофосфатіонів, хлориду амонію, фосфату кальцію та інших сполук.

Таблиця 6. Показники мінерального обміну у корів, хворих на післяродовий метрит

№ з/п

Групи і кількість корів

Показники

Кальцій (Са) ммоль /л

Фосфор (Р) ммоль /л

Калій (К+) ммоль /л

Натрій (Nа+) ммоль /л

Магній (Mg) ммоль /л

1

Здорові n=10

2,8±0,05

1,6±0,23

5,2±0,24

148,4±2,30

1,15 ±0,02

2

Хворі n=10

2,2±0,07

1,3±0,10

5,0±0,22

133±3,11

0,9±0,06

Р<

0,01

0,1

0,1

0,05

0,05

Стан метаболічного ацидозу, який розвивається переважно при дисбалансі К і Nа, Са і Р, може викликати їх мобілізацію із кісток, що спричиняє розвиток вторинної остеодистрофії, яка спостерігається у високомолочних корів після 3-го - 4-го отелення і є причиною вибраковки більшості корів молочних комплексів при сучасній технології виробництва молока.

Причини і види неплідності високопродуктивних корів.

Результати проведених досліджень підтверджують трактування вітчизняних вчених про те, що неплідність - це не хвороба тварин, а наслідок дії на їх організм різноманітних факторів, що спричиняють у першу чергу порушення обміну речовин та функцій окремих органів і систем організму, у тому числі і системи органів розмноження, яка клінічно проявляється відсутністю приплоду.

Таблиця 7. Види неплідності високопродуктивних порід

№ з/п

Види неплідності

ПАФ «Білий Стік» (n = 76)

ДП «Ямниця» (n = 66)

корів

%

корів

%

1

Симптоматична

38

50,0

24

36,4

2

Штучно набута

23

30,2

16

24.2

3

Аліментарна

15

19,8

26

39,4

Результати виконаних досліджень показали, що найбільш поширеною причиною симптоматичної неплідності корів є післяродові хвороби матки та функціональні розлади яєчників, які спричиняли порушення відтворної функції у 36,4-50,0 % молочних корів.

Доволі вагоме місце (24,2-30,2%) займає штучно набута неплідність корів, що проявляється переважно повторенням естрального циклу (перегулами) через 19-22 дні, що ми пов'язуємо із порушенням технології штучного осіменіння корів

Аліментарну форму неплідності нами встановлено у 19,8% корів, переважно первісток у ПАФ «Білий Стік» і майже у два рази більше (39,4%) у корів ДП «Ямниця».

Економічна ефективність.

Економічна ефективність проведених досліджень показує що сума збитків від неплідності корів лише за двома показниками: вартості недоодержання телят та втрат молока складають 115050 грн. у ПАФ “Білий Стік” та 136560 грн. у ДП “Ямниця”, або 1514 і 2276 грн. на одну неплідну корову відповідно.

Другим важливим показником економічної оцінки є рентабельність витрат на лікування хворих корів, профілактику неплідності, яка виражається відношенням одержаного доходу від однієї корови до витрат на її лікування і профілактику. У ПАФ “Білий Стік” визначені витрати складають - 34352 грн. та у ДП “Ямниця” 27120 грн., або 452 грн. на одну корову. Економічна ефективність становить 3,6 грн на 1 грн затрат у ПАФ «Білий Стік» та 5 грн у ДП «Ямниця».

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі висвітлено науково-теоретичне узагальнення і практичне обґрунтування фізіологічного взаємозв'язку та функціональної взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу у високопродуктивних корів. Розкрито окремі аспекти їх порушень та патогенезу акушерської патології, що викликають функціональні розлади органів статевої системи і молочної залози. Розроблено систему заходів корекції процесів відтворення на фоні інтенсивного лактогенезу у високопродуктивних корів.

1. Результати систематичного проведення акушерської диспансеризації з визначенням фізіологічного стану корів молочного стада дають підстави аргументовано стверджувати, що процеси відтворення і лактогенезу здійснюються у певній фізіологічній взаємозалежності відповідно до фізіологічного стану організму корів. Взаємозв'язок даних процесів базується на принципах нейрогуморальної регуляції та єдності метаболічних процесів, що забезпечують гомеостаз організму тварин.

2. Перебіг інволюції тканин матки корів після отелення та становлення циклічної функції яєчників відбуваються одночасно із початком лактації, інтенсивність якої випереджає відновлення репродуктивної функції високопродуктивних корів, тобто проявлення естрального циклу відбувається повільніше, ніж зростання лактогенезу, що вважають неплідністю корів, зумовленою анафродизією, на ґрунті гіпофункції яєчників та хвороб матки.

3. Нами встановлено, що інтенсивне збільшення добових надоїв у високопродуктивних корів після родів із піком лактації на третьому місяці, викликало сповільнення інволюції матки (субінволюцію) та депресію циклічної функції яєчників, що проявлялася гальмуванням естрального циклу (анафродизією) у 56-62% первісток, тривалість якого складала 118,0±4,2 дні. Відтворна здатність таких корів стабілізується на 3-4 місяць після отелення.

4. Патологію родів реєстрували впродовж року у 22,7% корів ПАФ “Білий Стік”, у тому числі затримання посліду у 22 корів (6,7 %), та у ДП “Ямниця” у 27,7 % та 11,2 % корів відповідно. Післяродові ускладнення діагнозували у 26,1% корів, у тому числі післяродовий метрит у 13,5 % корів ПАФ “Білий Стік”, та у 35,3 % і 18,6 % корів ДП “Ямниця” відповідно.

5. Доведено, що патогенез затримання посліду у корів після нормального народження теляти полягає у швидкому (10-15 хв.) скороченні матки після виведення плоду внаслідок чого виникає защемлення ворсинок хоріона у криптах карункулів і гальмує відтікання крові із судин котиледонів. Доцільним є застосування перевірених нами методів сакрально-епідуральної анестезії або парасакральної блокади нервів тазового сплетіння (за В.І. Завірюхою), які знімають спазм карункулів і сприяють виділенню посліду.

6. Встановлено, що розвиток гострого гнійно-катарального ендометриту, який діагнозували у 15,5-18,6% дослідних корів, відбувається впродовж 5-7 днів після завершення родів і супроводжувався нагромадженням у порожині матки лохій та гнійного ексудату, що періодично виділяються під час лежання корови. При відсутності належного лікування хворих корів запалення приймало хронічну-субклінічну форму перебігу і викликало тривалу неплідність корів.

7. Застосування комплексного лікування хворих корів включало поєднання патогенетичної та неспецифічної терапії, спрямованої на посилення загальної резистентності організму та проведення симптоматичної терапії для припинення розмноження мікрофлори і дії ендотоксинів, а також відновлення скоротливої здатності міометрію та звільнення порожнини матки від запального ексудату і сприяло одужанню 66,7-68,2 % корів.

8. Об'єктивним критерієм оцінки ефективності застосованих методів лікування корів, хворих на післяродовий метрит, можна вважати показники щоденних надоїв молока; їх прогресивне збільшення засвідчує поступове видужання тварин, що підтверджувалося покращенням загального стану корів та функціональним станом органів статевої системи.

9. Неплідність високомолочних корів впродовж року коливалася у межах 23,4%-26,6% і проявлялася відсутністю, неповноцінністю або аритмією естрального циклу, що спостерігалися після післяродового метриту та при функціональних розладах яєчників. За результатами гінекологічної диспансеризації у 40,0-50,0 % корів встановлено симптоматичну форму неплідності, штучно набуту у 26,6-30,2% та аліментарну у 19,8-33,4 % неплідних корів дослідних господарств.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для забезпечення ритмічного відтворення молочних корів пропонуємо:

1. Щоквартально проводити акушерську та гінекологічну диспансеризацію корів з визначенням їх фізіологічного стану та причин неплідності.

2. При акушерській патології (затримання посліду, післяродовий метрит функціональні розлади яєчників) застосовувати: сакрально-епідуральну блокаду матки та внутрішньовенні ін'єкції 0,5 % розчину новокаїну у дозі 150-200 мл, виготовленого на фізіологічному розчині з додаванням 50-60 ОД окситоцину, та повторним введенням через 72 години;

- неспецифічну терапію - аутогемотерапію, або 30-50 мл асептично отриманого молозива ввести підшкірно чи внутрішньом'язово .

- симптоматичну терапію - внутрішньоматкові вливання комбінованих емульсій антибіотиків та сульфаніламідних препаратів у дозі 75-100 мл. після звільнення порожнини матки від запального ексудату.

3. При затриманні жовтого тіла в яєчнику та нормальному стані матки внутрішньом'язово вводити 2 мл. естрофану.

4. Стан відтворення високомолочних корів сучасних спеціалізованих господарств з виробництва молока доцільно визначати за показниками акушерської і гінекологічної диспансеризації та тривалістю міжотельного періоду, який не повинен перевищувати тривалість року (365 днів).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Хомин С.П. До питання етіопатогенезу маститу у корів / С.П. Хомин, В.І. Тирановець, О.Я. Дмитрів, С.Й. Кава, Р.М. Івашків // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2005. - №1-2 (13-14). - С. 57-60. (Дисертант провів науково - виробничі досліди і написав статтю).

2. Хомин С.П. Окремі аспекти патогенезу у корів / С.П. Хомин, В.Ю. Стефаник, О.Я. Дмитрів, Р.М. Івашків // Ветеринарна медицина України. - 2005. - №10. - С. 27-29. (Дисертантом проведено дослідження і написано статтю).

3. Івашків Р.М. Причини і форми неплідності корів та заходи профілактики / Р.М. Івашків // Сільський господар. - 2005. №5-6. - С. 16-17.

4. Хомин С.П. Застосування акушерської та гінекологічної диспансеризації для профілактики неплідності корів / С.П. Хомин, Є.Є. Костишин, І.М. Кудла, В.Ю. Стефаник, Р.М. Івашків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. - Львів, 2005. - Т. 7, №3 (26). ч. 1. - С. 127-133. (Дисертантом проведено апробацію застосування акушерської та гінекологічної диспансеризації корів і підготовлено статтю).

5. Хомин С.П. Проблеми ритмічного відтворення корів та шляхи їх вирішення / С.П.Хомин, В.Ю. Стефаник, В.І. Тирановець, Р.М. Івашків, Л.В. Дубіняк // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. - Львів, 2006 - Т. 8, №3 (30). ч. 1. - С. 180-183. (Дисертантом проведено аналіз відтворення корів, підготовлено і оформлено статтю).

6. Івашків Р.М. Взаємообумовленість відтворної здатності та лактогенезу у корів / Р.М. Івашків, В.Ю. Стефаник // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2006. - №41. - С. 44-47. (Дисертантом проведено узагальнення результатів, підготовлено статтю).

7. Івашків Р.М. Фізіологічні аспекти післяродової інволюції органів статевої системи молочних корів / Р.М. Івашків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. - Львів, 2007. - Т.9, №2 (33). ч. 3. - С. 160-164. (Дисертант провів науково - виробничі досліди і написав статтю).

8. Хомин С.П. Моніторинг акушерської та гінекологічної диспансеризації у забезпеченні ритмічного відтворення корів / С.П. Хомин, В.Ю. Стефаник, В.І. Тирановець, Р.М. Івашків, Л.В. Дубіняк // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. - Львів, 2007. - Т.9, №3 (34). - ч. 1. - С. 238-241. (Дисертант провів моніторинг досліджень і оформив статтю).

9. Стефаник В.Ю. Вплив сезону отелення на відтворну здатність корів / В.Ю. Стефаник, С.П Хомин, Є.Є Костишин, Р.М. Івашків // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2007. - №8 (19), - С. 122-124. (Дисертантом проведено аналіз та узагальнення досліджень, експерементальна частина роботи).

10. Тресницький С.М. Зміни показників гормонального статусу та їх вплив на перебіг отелення і післяотельного періоду / С.М. Тресницький, В.А. Тресницька, Д.О. Пономаренко, В.Ю. Стефаник, Р.М. Івашків // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2007. - №78/101. - С. 632-635. (Дисертантом проведено дослідження, опрацьовано дані і написано статтю).

11. Пат. 11084 Україна МПК 7 G01№33/04. Пристрій для дослідження проб молока у тварин / Івашків Р.М., Хомин С.П., Дмитрів О.Я., заявник і патентовласник Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. ? № u 2005 04701; заявл. 19.05.2005; опубл. 15.12.2005, Бюл. 12. (Дисертант брав участь у проведенні науково-практичних дослідів, оформленні патенту).

12. Пат. 21891 Україна МПК (2006) А61D 19/02 (2007.01) А61D 7/00. Рукавиця біотехнологічна одноразова / Івашків Р. М., Костишин Є.Є., Стефаник В.Ю., Хомин С.П., заявник і патентовласник Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. ? № u 2006 10579; заявл. 06.10.2006; опубл. 10.04.2007, Бюл 4. (Дисертант брав участь у проведенні науково-практичних дослідів, оформленні патенту).

АНОТАЦІЇ

Івашків Р.М. Взаємозв'язок процесів відтворення і лактогенезу та етіопатогенез акушерської патології у високопродуктивних корів. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2008.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і експериментально доведено фізіологічні основи взаємозв'язку та взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу у високомолочних корів, котрі еволюційно проявляються у визначеній фізіологічній послідовності, завдяки якій самка народжує нащадка і вигодовує своїм молоком, зберігаючи видову популяцію тварин. Проте селекція худоби велася у напрямку збільшення молочної продуктивності корів для отримання максимальної кількості молока як продукту харчування, що не могло мати негативного впливу на відтворну здатність корів.

Роботу виконано на достатньому поголів'ї корів у двох господарствах при різних умовах утримання (стійлове і пасовищне) з використанням акушерської та гінекологічної диспансеризації. Результати виконаних досліджень показали, що у високомолочних корів у перші місяці після отелення відмічається пригнічення циклічної функції яєчників при різкому підвищенні молочної продуктивності, що проявляється анафродизією, та збільшенням тривалості міжотельного періоду до 400 днів і довше. Встановлено, що акушерська патологія, зокрема патологія родів і післяродового періоду, має найбільше поширення у високопродуктивних корів і становить 25-27 % щорічно.

Доведено, що основною причиною акушерської патології можна вважати порушення метаболічних процесів в організмі високопродуктивних корів, котрі є наслідком незбалансованості раціонів за мінеральними та вітамінними речовинами, при наявності достатньої кількості основних кормів у господарствах.

Застосування комплексного лікування корів при післяродовому метриті з використанням патогенетичної, неспецифічної та симптоматичної терапії дало високу терапевтичну і економічну ефективність. На підставі аналізу результатів проведених досліджень можна вважати основними формами неплідності високомолочних корів симптоматичну, штучно набуту та аліментарну.

Ключові слова: акушерська патологія, лактогенез, відтворення, акушерська диспансеризація, патологія родів, затримання посліду, ендометрит, метрит, неплідність.

Ивашкив Р.М. Взаимосвязь процессов воспроизводства и лактогенеза, этиопатогенез акушерской патологии у высокопродуктивных коров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. - Львов, 2008.

В диссертационной работе теоретически обоснованы и экспериментально доказаны физиологические основы взаимосвязи и взаимообусловленности процессов воспроизводства и лактогенеза у высокомолочных коров, которые эволюционно проявляются в определенной физиологической последовательности, благодаря которой самка потомка и выкармливает своим молоком, сохраняя видовую популяцию животных. При этом селекция скота годами проводилась в направлении увеличения молочной производительности коров для получения максимального количества молока как продукта питания, что имело отрицательное влияние на воспроизводственную способность коров.

Работа выполнена на достаточном поголовье коров в двух хозяйствах при разных условиях содержания (стойловом и пастбищном) с использованием акушерской и гинекологической диспансеризации. Результаты выполненных исследований показали, что у высокомолочних коров в первые месяцы после отела отмечается угнетение циклической функции яичников при резком повышении молочной производительности, которая проявляется анафродизией и увеличением длительности межотельного периода до 400 дней и дольше. Установлено, что акушерская патология, в частности патология родов и послеродового периода, имеет наибольшее распространение у высокопродуктивных коров и составляет 25-27 % поголовья ежегодно.

Доказано, что основной причиной акушерской патологии следует считать нарушение метаболических процессов в организме высокопродуктивных коров, которые являются следствием несбалансированности рационов по минеральным и витаминным веществам, при наличии достаточного количества основных кормов в рационах.

Установлено, что применение комплексного лечения коров при послеродовом метрите с использованием патогенетической, неспецифической и симптоматической терапии дает высокую терапевтическую и экономическую эффективность. Результаты проведенных исследований показывают, что основными формами бесплодия высокомолочных коров является симптоматическая, искусственно-приобретенная и алиментарная.

Симптоматическое бесплодие наблюдается почти у 50% коров после патологических родов и послеродовых эндометритов, то есть при акушерской патологии. Искусственно - приобретенное бесплодие является следствием несвоевременного осеменения коров после отела, что подтверждается ритмическими повторениями полового цикла, а также использованием недоброкачественной спермы.

Алиментарная форма бесплодия наблюдается преимущественно у коров - первотелок и проявляется анафродизией в первые 3-4 месяца после родов. Причиной расстройств и торможения циклической функции яичников у первотелок является неправильное кормление после родов, использование большого количества сочных и концентрированных кормов с целью получения максимального количества молока без учета инволюционных процессов половой системы. При этом у первотелок лактационная функция молочной железы проявляется впервые и все системы организма, в том числе нейро-эндокринная, направлены на ее обеспечения. Оплодотворение коров - первотелок наступало на 4-5 месяц после отела, в период снижения молочной продуктивности.

Главным условием в системе профилактики бесплодия высокомолочных коров считаем систематическое проведение акушерской и гинекологической диспансеризации, результаты которой позволяют определить физиологическое состояние коров молочного стада - стельные, после отела, осемененные и бесплодные, что обеспечивает постоянный контроль за воспроизводством стада и эффективностью профилактики бесплодия.

Ключевые слова: акушерская патология, лактогенез, воспроизводство стада, акушерская диспансеризация, патология родов, задержание последа, эндометрит, метрит, бесплодие.

Ivashkiv R.M. The correlation of reproduction and lactogenesis and etiopathogenesis of obstetrics pathology in dairy cows. - Manuscript.

The thesis on competition of scientific degree of the candidate of veterinary sciences on a speciality 16.00.07 - veterinary obstetrics. - Lviv, 2008.

The correlation of reproduction and lactogenesis and etiopathogenesis of obstetrics pathology in dairy cows has been theoretically grounded and experimentally stated in the given thesis. Naturally, each the female after birth of offspring must suckle them what stimulation of lactogenesis. But long selection of cows for receive high milk production has negative influence on cows reproduction. Investigation of cows reproduction we carry out by using the obstetrics and gynecology dyspanserisation and determine of the physiological condition of cows: pregnancy, post parturition, post insemination and infertility.

The second problem about reproduction of dairy cows is obstetrics pathology that is retention placente and postpartum endometritis, which have widespread and cause a infertility dairy cows. Complex treatment of obstetrics pathology in cows with rising pathogenic, symptomatogenig and other methods of therapy which positively influence on reproduction function of ovary and uterus of postpartum cows. Argumentaly determine that general cause of cows obstetrics pathology is metabolic disorders and reduce of immunological status of cows organism in postpartum periods.

It was stated, that systematic carry out of obstetrics dyspanserysation is important prophylactic measures of obstetrics pathology and infertility in dairy cows.

Key words: obstetrics pathology, lactogenesis, reproduction, obstetrics dyspanserysation, partum pathology, retention placente, endometritis, metrritis, infertility.

Размещено на Allbest.ur


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены