Господарсько-біологічна оцінка сортів груші в старшій віковій групі дерев в умовах Лісостепу та Полісся України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук інститут садівництва

06.01.07.- плодівництво

УДк 631.526.32:634.13:551.581.2

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Господарсько-біологічна оцінка сортів груші у старшій віковій групі дерев в умовах лісостепу та полісся україни

Ходаківська Юлія

Борисівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті садівництва УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук Копань Володимир Павлович

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук професор Омельченко Іван Климович головний науковий співробітник лабораторії технології вирощування плодових культур Інституту садівництва УААН кандидат сільськогосподарських наук, Сіленко Володимир Олександрович доцент кафедри садівництва Національного аграрного університету

Захист дисертації відбудеться “ 27 червня ” 2008 року о “13 00 ” годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва УААН за адресою: Україна, 03027, Київ-27, вул. Садова, 23, Інститут садівництва УААН, вченому секретарю спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту садівництва УААН.

Автореферат розісланий “ 22 ” травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Мойсейченко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перші спроби селекційного покращення сортименту груші в цих умовах виявились недуже вдалими. Введення в геном гібридних сіянців даної культури геноплазми місцевих, істотно більш зимостійких сортів значно погіршило товарні та смакові якості плодів, але практично не збільшило стійкість до хвороб і не вирішило питання підвищення зимостійкості.

Більш перспективною виявилася селекційна робота, проведена у західних регіонах України зокрема на Львівській та Придністровській дослідних станціях садівництва (ДСС), в результаті якої поєднано високі показники товарності та смаку плодів зі стійкістю до хвороб. Цьому сприяли відповідний добір батьківських форм та відбір перспективних гібридів на високому інфекційному фоні відповідних хвороб. Цінною властивістю сортів львівської селекції є здатність формувати високі смакові якості плодів в умовах помірних активних температур. Клімат Лісостепу та Полісся України істотно не відрізняється від агробіологічного середовища Львівщини, тому поглиблене вивчення цих сортів у практично ідентичних умовах є однозначно актуальним для вирішення питання поліпшення сортименту досліджуваної культури в цих регіонах.

Усі публікації про дослідження сортів та підщепних комбінацій в інтенсивних насадженнях груші в Україні стосуються восьми-десятирічних дерев (Берендей А.В., 1981; Матвієнко М.В., Мацейко Л.М., 1993; Бабіна Р.Д., 2001). Відомо, що дерева груші довговічніші, ніж яблуні (Шитт П.Г., 1952), тому її в інтенсивних садах культивують 15-30 років (Куян В.Г., 1998; Rejman A. еt alle, 2002). Отже вивчення господарсько - біологічних ознак у період плодоношення дерев груші є також цілком актуальне.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались у 2000Ї2006 рр. у рамках НТП Української академії аграрних наук (УААН) (плодове та декоративне садівництво) за розділом “Провести господарсько-біологічну оцінку нових перспективних та іноземних сортів плодових культур”, № держрєстрації 0101U001787.

Мета і завдання досліджень. Метою нашої роботи була агробіологічна оцінка сортів груші Львівської ДСС та Інституту садівництва (ІС) УААН на деревах 15-20-річного віку в умовах північного Лісостепу та південного Полісся України. На підставі одержаних результатів виділити сорти конкурентоздатні, придатні для інтенсивного садівництва у господарствах різних форм власності в указаних зонах. У процесі досліджень передбачалось вирішення таких завдань:

- встановити строки настання і тривалість фенологічних фаз;

- вивчити основні біометричні параметри крон дерев;

- визначити стійкість сортів до несприятливих біо- та абіотичних чинників довкілля;

- дослідити фертильність пилку та провести добір сортів-запилювачів;

- вивчити врожайність, товарність і смакові якості плодів, їх лежкоспроможність і вміст основних органічних речовин;

- удосконалити експрес- методи встановлення плоїдності для груші;

- дати економічну та енергетичну оцінку вирощування сортів груші.

Об'єкти досліджень Ї біологічні та фізіологічні особливості, морфологія пилкових зерен і замикаючих клітин продихів, рівень плоїдності та господарсько цінні ознаки сортів груші.

Предмет досліджень Ї господарсько - біологічна оцінка дев'ятнадцяти сортів та чотирьох елітних форм груші у плодоносному саду старшого віку в умовах північного Лісостепу та південного Полісся України.

Методи досліджень: польовий (основний), лабораторний, порівняльно - узагальнюючий з використанням сучасних комп'ютерних програм обробки даних варіаційної статистики.

На захист виносяться такі питання:

у практичній площині - можливість створення інтенсивних промислових і аматорських насаджень груші та вирощування екологічно чистішої продукції в умовах Лісостепу та Полісся України на базі сортів львівської селекції;

у розрізі теоретичних досліджень - визначення можливості використання ряду експрес-методів і тестувальних ознак у науковій практиці на основі цито- генетичних і морфологічних досліджень, пов'язаних з плоїдністю та фертильністю пилку, зимо- та посухостійкістю рослин.

Наукова новизна. Встановлено, що сорти груші селекції Львівської ДСС та ІС УААН здатні формувати в зонах з помірними сумами ефективних температур, до яких належать Лісостеп і Полісся України, плоди високих товарних і смакових якостей на рівні сортів, створених у південних регіонах.

Підтверджено високу толерантність досліджуваних сортів до найбільш шкодочинних хвороб, що забезпечує можливість вирощування екологічно чистішої продукції, практично без застосування фунгіцидів. Водночас підвищена асиміляційна здатність здорового листового апарату сприяє зростанню рівня зимостійкості цих сортів.

Визначено біологічний потенціал урожайності нових, перспективних сортів та елітних форм, посухо- та морозостійкості, стійкості проти грибних хвороб, товарності та якості плодів, вмісту в них основних органічних та біологічно активних речовин.

Вперше у груші виявлено залежність між величиною та формою пилкових зерен, з одного боку, і кількістю хлоропластів у замикаючих клітинах продихів епідермісу листків, плоїдністю сортів і фертильністю пилку з іншого, а також високий ступінь кореляційної залежності між розмірами та кількістю продихів на одиницю листкової поверхні і рівнем посухостійкості, фотосинтетичної активності листя та врожайністю.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше розроблено обґрунтовані рекомендації по використанню найбільш перспективних з досліджуваних сортів в інтенсивному промисловому та аматорському садівництві в Лісостепу та Поліссі України.

Обґрунтовано можливість істотного поліпшення сортименту груші в зонах досліджень перспективними сортами. Найбільш конкурентоспроможні забезпечу-ють стабільну врожайність 30-45 т/га плодів осіннього та зимового строків достигання з високими показниками товарності і смакових якостей.

За рекомендаціями розробленими на основі досліджень, закладено плодові насадження груші в дослідному господарстві (ДГ) “Новосілки” ІС УААН (5,6 га), ДГ “Дмитрівка” (9,6 га) та в Державному підприємстві науково - дослідного виробничого агрокомплексу “Пуща водиця” (2 га).

Особистий внесок здобувача. Дисертація підготовлена здобувачем самостійно. Автор узагальнила літературні дані, розробила програму досліджень, самостійно провела комплексні, порівняльні, дослідження по цитології та анатомії, виконала статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз і підготовку документів, необхідних для внесення до “Реєстру сортів рослин України” сортів Львівський сувенір і Християнка, що дає підставу претендувати на співавторство. Польові дослідження та спостереження супроводжувались лабораторними аналізами, які входять у програму поглибленого вивчення та встановлення залежності між величиною та формою пилкових зерен і кількістю хлоропластів у замикаючих клітинах продихів епідермісу листків, з одного боку, та плоїдністю сортів і фертильністю пилку з іншого.

Дослідження зимо- та посухостійкості проведено за участю кандидата біологічних наук О.І. Китаєва (ІС УААН). Спільно з доктором біологічних наук А.М. Силаєвою виконано цитологічні та анатомічні дослідження.

Разом з науковим керівником проведено планування експериментальних робіт, узагальнено результати досліджень та сформовано наукові висновки.

Апробація роботи. Результати експериментальних досліджень доповідались на міжнародній конференції “Genetic Variability and Control Problems in Breeding of Horticultural Plants” (Литва, Бабтай, 2001), науково-практичній конференції молодих учених “Проблеми сучасного землекористування” (Чабани, 2002), міжнародній науково- практичній конференції “Проблеми сучасного плодівництва” (Київ, 2005).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, з них 7 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 147 сторінках тексту і складається з вступу, 8 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, 33 таблиць, 30 рисунків. Список використаних літературних джерел містить 173 найменування, у тому числі 22 - латиницею.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ормування сортименту груші та можливості його вдосконалення в Лісостепу та Поліссі України. У розділі на основі літературних джерел визначається місце і значення груші у плодівництві, можливість покращення її сортименту взагалі і, в умовах Лісостепу та Полісся України зокрема, вклад у цю справу селекціонерів - плодоводів. Обґрунтовується доцільність вибору сортів селекції Львівської ДСС, як предмету досліджень.

Умови, об'єкти і методика проведення досліджень.

Експериментальні дослідження виконано в північному Лісостепу (ДГ “Новосілки”) та південному Поліссі (ДГ “Дмитрівка”), Києво - Святошинський р-н Київської обл. у 2000-2006 рр. шляхом проведення стаціонарних польових і лабораторно-польових дослідів, які супроводжувалися цитологічними та анатомічними дослідженнями.

Клімат у зонах проведення дослідів помірно континентальний. Середньо-місячні температури: січня мінус 1,1о…4,6, липня плюс 18,8…24,4, абсолютний максимум плюс 35о...39, абсолютний мінімум мінус 35о…39,6оС. Безморозний період становить 160…204 дні. Період вегетації рослин з середньодобовою температурою вище 5оС триває 160…165 днів, а з температурою 15оС і вище Ї 110…120 днів, сума активних температур - 2400…2900оС. За кількістю опадів район проведення досліджень належить до зони помірного зволоження - 519…728,5 мм річних. Проте протягом року опади розподіляються нерівномірно: менш зволожені зима та весна (39,6…46,0 мм) в порівнянні з літом та осінню (67,5…59,6 мм).

Ґрунт дослідних ділянок у ДГ “Новосілки” цілком придатний для вирощування плодових культур: темно-сірий опідзолений, типовий для зони. Кількість гумусу в орному шарі становить 2,0-2,3%, рухомого фосфору - 6,6-6,9 мг, обмінного калію - 6,2-6,5 мг на 100 г ґрунту, рН ґрунтового розчину - 5,6-5,7. Ґрунтові води знаходяться на глибині 5-6 м.

У ДГ “Дмитрівка” ґрунт типовий для Полісся - піщаний, але сформований на лесовидному суглинку неглибокого залягання (1,3-1,5 м), тому при належному окультуренні посадкових місць цілком придатний для садових культур.

Вивчали господарсько-біологічні особливості росту і плодоношення 19 сортів і 4 елітних форм. За контроль використано Лісову красуню (для осінніх сортів) і Бере Арданпон (зимових). Досліди закладено у триразовому повторенні по 8-10 дерев кожного сорту у варіанті, дерева висаджено в сад у 1986 році з площею живлення 5 х 3 м, ДГ “Новосілки” (північний Лісостеп) та у 1976 році з площею живлення 6 х 3 м, ДГ “Дмитрівка” (південне Полісся). Крону формували за розріджено-ярусною системою.

Дослідження проводилися у відповідності до “Програми і методики сортовивчення плодових, ягідних та горіхоплідних культур” (1999 р.), “Програми і методики селекції плодових, ягідних та горіхоплідних культур”(1997 р.), а також методичних розробок генетико - цитологічної лабораторії та лабораторії фізіології Інституту садівництва УААН (Копань В.П. та ін. 2000, 2005; Силаєва А.М., 2003).

Фенологічні спостереження виконувалися на початку і в кінці вегетації, в період цвітіння та листопаду. Фертильність пилку визначали за інтенсивністю забарвлення ацетокарміном (Дегтярьова Н.І., 1979), плоїдність - не прямими методами за величиною та формою пилкових зерен, кількістю та розміром продихів листків (З.П. Паушева, 1970), підрахунком числа хлоропластів в замикаючих клітинах продихів (Л.В. Соловйова, 1980), морозостійкість за методикою Тюріної М.М. та Гоголевої Г.А. після проморожування в холодильній камері при мінус 30°… 35°С в періоди другого компоненту зимостійкості (кінець грудня - січень) і третього (після настання морозів за значним потеплінням - лютий при мінус 25°…27° С). Проводили також прямі обліки підмерзання після відносно суворих зим 2004/2005 і 2005/2006 рр. (абсолютні мінімуми відповідно мінус 22,0° та 25,6 і 28,5…30,6°С). Ушкодження кори, камбію, деревини, серцевини та бруньок виявляли на зрізах за методикою Соловйової М.О. (1977). Посухостійкість вивчали за такими елементами, як обводнення листків їх водоутримуюча здатність, водний дефіцит, ступінь відновлення тургору (Смиков В.К., 1999), а також електропровідністю листової пластинки (Тороп В.В., 2000). Товарність і споживчі якості плодів встановлювали за ГОСТом 21713-76, і при дегустаціях у визначеному порядку, а економічну доцільність вирощування сортів - за методикою, розробленою в ІС УААН (Кондратенко П.В. та ін., 2006). Математичну обробку одержаних даних проводили на основі алгоритмів (Доспехов Б.А., 1985) та з використанням відповідних комп'ютерних програм (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996).

Результати досліджень

Біологічні особливості росту і розвитку дерев сортів і елітних форм груші

Встановлено, що перебіг фенологічних фаз є чітко вираженою генетично обумовленою сортовою ознакою. Ступінь варіювання їх термінів залежить не тільки від річних екологічних чинників, але й від специфічних особливостей сортів. Початок та перебіг відповідних фенофаз тісно корелює з (r=0,87) з сумами активних температур на початок відповідної фази та термінами дозрівання плодів.

Найбільш важливим серед фенологічних чинників є ступінь квітування, за яким виділяються серед зимових сортів Етюд, Роксолана, Стрийська, Золотоворітська (4,5-5,0 балів), серед осінніх - Трембіта, Смерічка, Вишнянська, Говерла (4,3-4,5 бала). Більш помірне цвітіння відмічено в сортів Лісова красуня, Бергамот львівський, Християнка, Відлуння, Акорд, Сонатіна (3,7-4,0 бали). Слід зазначити, що ступінь його не завжди тісно корелює з урожайністю (r=0,44), зокрема, сорти яким властиве помірне квітування (Бергамот львівський, Християнка, Львівський сувенір), належать до врожайних.

Самоплідність. Серед досліджуваних сортів частково самоплідними вияви-лись тільки Вижниця та Говерла (кількість корисної зав'язі становила відповідно 6,7-10,4%), решта від самозапилення повноцінної зав'язі не утворювала.

Таблиця 1 - Кращі сорти-запилювачі для сортів груші

Запилювані сорти	Сорти-запилювачі
Осінні
Вижниця	Малівчанка, Смерічка, Говерла
Говерла	Смерічка
Зимові
Роксолана	Етюд, Стрийська, Кучерянка
Стрийська	Роксолана, Етюд, Кучерянка
Етюд	Стрийська, Роксолана
Черемшина	Стрийська, Роксолана
Золотоворітська	Стрийська, Роксолана

При міжсортових схрещуваннях найвища питома вага корисної зав'язі становила, %: у Стрийської - 5,6-18,6, Вижниці - 10,0-15,2, Черемшини - 8,0-13,9. При цьому співвідношення даного показника з середньою кількістю повноцінного насіння на плід дало можливість визначити кращі сорти-запилювачі для найбільш перспективних сортів (табл. 1).

Ознаки росту дерева та формування показників урожаю. Досліджувані сорти та елітні форми різняться за силою і темпом росту. Швидкорослі (Вродлива, Вижниця, Говерла, Смерічка, Стрийська, Етюд, Роксолана), як правило, належать до групи скороплідних, які в тій чи іншій мірі здатні формувати плодові бруньки на однорічних приростах.

За силою росту дерев сорти, які ми вивчали, поділяються на такі групи: сильнорослі (3,6-3,7 м) - Лісова красуня, Бере Арданпон, Черемшина, Лв 49-37; середньорослі (3,1-3,5 м) - Роксолана, Сонатіна, Золотоворітська, Етюд, Бергамот львівський, Лв 104-35, Акорд, Вишнянська, Вродлива, Говерла, Львівський сувенір, Смерічка, Стрийська, Трембіта, Християнка, Лв 20-18, Лв 7-55.

Одним з об'єктивних показників визначення сили росту плодових дерев є площа перетину штамба. У сортів, віднесених до групи сильнорослих, цей показник становив 31,7- 43,6 см2, середньорослих -15,6-29,2 см2. Сила росту дерева пов'язана також з об'ємом крони та площею її проекції, що має істотне значення в її формуванні та навантаженні дерева врожаєм. Невеликим об'ємом (6,3-6,9 м3) характеризуються 17-річні дерева сортів Вродлива, Говерла, Вишнянська, Лв 7-55, середнім (7,0-9,7 м3) - Вижниці, Смерічки, Львівського сувеніра, Трембіти, Етюда, Стрийської, Роксолани, Акорда, Відлуння, Християнки, Лв 49-37, Лв 20-18, Сонатіни, Бере Арданпона, Бергамота львівського, Золотоворітської, Лісової красуні, Черемшини, Лв 104-35.

Найбільшу площу проекції крони за роки досліджень (7,5 - 8,1 м2) відмічено у сортів Сонатіна, Золотоворітська, Лісова красуня, Черемшина та елітної форми Лв 104-35, середню (5,1 - 7,0 м2) - у Вижниці, Трембіти, Смерічки, Бере Арданпона, Етюда, Роксолани, Стрийської, Львівського сувеніра, Лв 20-18, Християнки, Говерли, Вродливої, Вишнянської, Лв 7-55, Лв 49-37.

У Лісової красуні, Черемшини, Золотоворітської, Сонатіни та елітної форми Лв 104-35 найбільший об'єм крони поєднується з найбільшою площею її проекції. Отже, для цих сортів бажані дещо більші площі живлення або формування менш об'ємних крон.

Найбільш прийнятним для сучасного інтенсивного садівництва є тип дерева з сильним ростом пагонів (55,0 - 75,0 см) у молодому віці, здатністю до інтенсивного закладання плодових бруньок у пазухах листків однорічних приростів, що визначає скороплідність, характерну для сорту або елітної форми. Такі дерева в осінніх сортів та елітних форм Вижниця, Вродлива, Говерла, Смерічка, Лв 7-55; зимових - Етюд, Стрийська, Роксолана, Лв 49-37.

Інший тип дерева характерний для сортів та елітних форм Золотоворітська, Львівський сувенір, Трембіта, Бергамот львівський, Акорд, Відлуння, Лв 104-35, Лв 20-18. Для них характерні укорочені (30,0-50,0 см) товсті, (8,0-8,7) добре залистяні за рахунок коротких міжвузлів (2,3-2,6 см) однорічні пагони. Переважаючим типом плодоносних утворень у цих сортів є списики і плодові прутики, з яких з часом формуються плодухи. Такий тип плодоношення не зовсім збігається з періодом активного росту. Тому ці сорти менш скороплідні, хоч з настанням періоду повного плодоношення можуть бути й більш урожайними.

Продуктивність дерев та товарні якості плодів різних сортів груші

Скороплідність, продуктивність дерев і товарні якості плодів сортів. Більшість сучасних сортів груші відзначається скороплідністю. Особливо це властиво сортам, здатним закладати плодові бруньки в пазухах однорічних приростів. Ця ознака добре корелює (r=0,86) з формуванням вузькопірамідальної крони. Навіть на насіннєвих підщепах дерева таких сортів, як Етюд, Стрийська, Роксолана, Вижниця, Говерла, Вродлива, Вишнянська, добре формуються за системою струнке веретено, інтенсивно вступають у плодоношення вже на третій-четвертий рік, що дозволяє висаджувати їх за схемами 4-5 х 3-3,5 м.

Золотоворітська, Черемшина, Бергамот львівський, Християнка, Відлуння, Акорд, Львівський сувенір вступають у плодоношення дещо пізніше - на п'ятий-шостий рік, в них інша архітектоніка і величина крони (широкопірамідальна, більш залистяна). Тому їх дерева доцільно розміщувати в саду з відстанню між ними - 5-6 х 3,5-4 м, хоч при обмеженні розмірів крони обрізкою їх можна вирощувати і у більш загущених насадженнях.

Урожайність. Це узагальнююча найважливіша господарсько-корисна ознака. Генетичний потенціал урожайності осінніх сортів груші дещо нижчий, ніж у зимових.

Серед осінніх сортів найбільш продуктивними є Вродлива, Смерічка, Вижниця, Говерла (27,0-30,2 т/га). Середня врожайність не завжди збігається з максимально можливою. Зокрема, максимальна врожайність Трембіти (34,0 т/га) відмічається тільки в роки, коли цей сорт не уражувався термічним опіком листків, до якого він сприйнятливий.

У зимовій групі найвищою середньою врожайністю (33,8-40,4 т/га) відзначилися Роксолана, Стрийська, Етюд, Золотоворітська при максимальній 43,0-50,0 т/га (табл. 2).

Таблиця 2 - Урожайність сортів груші т/га, (рік садіння 1986, схема 5 х 3м, підщепа - сіянці Олександрівки) ДГ “Новосілки”

Сорти та елітні форми	Роки	Максималь на врожай ність
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	середнє
Осінні
Лісова красуня (к)	25,0	9,0	15,0	18,0	22,5	20,6	18,3	26,0
Вижниця	26,0	24,0	27,0	28,5	30,2	26,6	27,0	30,2
Трембіта	34,0	10,0	21,0	23,5	25,0	22,6	22,6	34,0
Смерічка	28,0	24,0	27,0	32,2	34,6	30,5	29,3	34,6
Говерла	27,0	25,0	26,0	26,0	28,5	30,0	27,0	30,0
Вродлива	29,0	27,0	30,0	32,5	34,6	28,5	30,2	34,6
Вишнянська	24,0	21,0	23,0	25,0	27,5	22,5	23,8	27,5
Лв 7-55	18,0	20,5	25,0	30,0	29,5	19,5	23,7	30,0
НІР 05	5,42	2,74	4,56	5,24	6,62	5,74	-	3,24
Зимові
Бере Арданпон (к)	25,0	18,0	20,0	22,5	24,6	24,3	22,4	25,0
Золотоворітська	43,0	27,0	33,0	35,4	36,2	28,6	33,8	43,0
Етюд	45,0	25,0	38,0	40,5	42,5	28,5	36,5	45,0
Черемшина	28,0	18,0	24,0	28,6	30,2	26,5	25,8	30,2
Сонатіна	28,0	23,0	32,0	24,2	22,4	26,2	26,0	35,0
Стрийська	39,0	23,0	37,0	40,5	43,6	37,5	36,7	43,6
Роксолана	50,0	36,0	35,0	40,2	42,5	39,2	40,4	50,0
Християнка	27,0	20,0	25,0	24,2	26,5	24,6	24,5	29,0
Бергамот львівський	31,0	20,0	29,0	27,5	32,1	24,0	27,2	32,1
Акорд	26,0	19,0	20,0	22,5	24,6	19,5	21,9	26,0
Відлуння	26,0	18,0	23,0	20,5	23,2	20,6	21,8	26,0
Львівський сувенір	28,0	25,0	28,0	32,0	34,5	30,5	29,6	34,5
Лв 104-35	13,0	8,0	13,0	18,5	23,4	20,5	16,0	23,4
Лв 20-18	12,0	7,0	12,0	18,6	22,4	20,5	15,4	22,4
Лв 49-37	10,7	28,0	36,0	39,5	34,5	36,5	31,9	39,5
НІР 05	3,86	2,18	3,68	5,62	6,72	5,84	-	7,18

Примітка: к - контроль

В умовах Лісостепу України вирощування цих сортів на сіянцях айви Черняхівської навіть при схемі розміщення 5 х 1,5 м дозволяє істотно підвищувати врожайність (до 50-60 т/га) (табл. 3). В осінній групі цей показник найвищий у сорту Вродлива (44,6 т/га), серед зимових - у Стрийської та Роксолани відповідно 56,7 - 56,9 т/га. Дещо нижчий потенціал урожайності в сорту Золотоворітська (в середньому 40 т/га), через часткову несумісність його з айвою, на що вказують і інші автори (Матвієнко М.В., Мацейко Л.М. 1998).

Високими показниками навантаження врожаєм на одиницю об'єму та площі проекції крони, виділяються сорти та елітні форми: серед осінніх - Вродлива, Говерла, Вижниця, Смерічка, Лв 7-55; зимових - Стрийська, Етюд, Золотоворітська, Львівський сувенір, Роксолана, Лв 49-37 (відповідно 7,3-5,4 кг/м3 та 8,1-6,1 кг/м2), у контрольних сортів - 2,9-3,9 кг/м3 і 3,5-4,8 кг/м2.

Таблиця 3 - Урожайність сортів груші, т/га (рік садіння 1986, схема - 5 х 1,5 м, підщепа - сіянці айви Черняхівської) ДГ “Новосілки”

Сорти	Роки
	2003	2004	2005	середнє
Лісова красуня (к)	25,2	35,7	28,8	29,9
Вижниця	39,9	42,7	37,2	39,9
Вродлива	45,5	48,4	39,9	44,6
Говерла	36,4	39,9	42,0	39,4
Бере Арданпон (к)	31,5	34,4	34,2	33,3
Етюд	56,7	59,5	39,9	52,0
Стрийська	56,7	61,0	52,5	56,7
Роксолана	56,3	59,5	54,9	56,9
Золотоворітська	42,5	43,4	34,3	40,0
НІР 05	7,52	10,24	8,32	-

Товарні та смакові якості плодів. Середня маса плодів у сортів груші становить 230-280 г, що вважається оптимальним для цієї культури. Дещо дрібніші плоди (160-180 г) у Вишнянської, Черемшини, Сонатіни, Християнки, Бергамота львівського, Акорда.

Недостатньо вирівняні за величиною плоди у Говерли, Бергамота львівського, Акорда, Відлуння (V=17,5-6,6%), вирівняніші у Трембіти, Смерічки, Етюда, Роксолани (V=3,2-5,6%).

У переважної більшості сортів плоди грушоподібні, лише у Вродливої, Бергамота львівського та Золотоворітської бергамотоподібні. Основне забарвлення від зеленого до жовтого, покривне - червонувато - малинове.

В цілому за товарністю виділяються сорти: серед осінніх - Вижниця, Смерічка, Говерла, Вродлива (4,5-5,0 балів), зимових - Етюд, Стрийська, Золотоворітська, Роксолана, Черемшина, Львівський сувенір (4,5-4,75).

Кращі з сортів, що вивчалися здатні в умовах Лісостепу та Полісся України формувати високу товарність і добрий смак плодів, практично не поступаючись перед сортами південної селекції. Зокрема, в осінній групі за показниками товарності та якості плодів львівські сорти Вижниця, Трембіта, Говерла, Вродлива порівняні з сортами Вікторія (ІЗС), Гурзуфська, Десертна, Кримські зорі. У зимовій - Етюд, Золотоворітська, Стрийська, Черемшина, Християнка, Львівський сувенір адекватні з Вассою, Ізюминкою Криму, Марією, Радужною Криму, Софією (КрДСС) та Южанкою (ІЗС), але перші істотно переважають останні за стійкістю до хвороб (табл. 4).

Таблиця 4 - Товарність та смак плодів груші в різних зонах селекції та вирощування (за результатами дегустацій, проведених в ІС УААН 2000-2006рр.)

Сорти	Зовнішній вигляд, бал	Середня маса, г	Коефіцієнт одномірності, %	Смак, бал	Ураження паршею, бал
Вижниця*	4,5-4,75	270-300	4,5	4,25-4,75	0
Трембіта*	4,25-4,5	230-240	3,5	4,5-5,0	0
Говерла*	4,5-4,75	300-380	17,5	4,25-4,5	0
Вродлива*	4,5-5,0	300-350	9,6	4,25-4,75	0
Вікторія**	4,0-4,25	200-250	12,4	4,25-4,5	1,0
Гурзуфська***	3,75-4,0	150-175	8,8	4,5-4,75	1,5
Десертна***	4,25-4,75	230-290	6,4	4,5-4,75	1,0
Кримські зорі***	4,5-5,0	190-250	8,4	4,5-4,75	0
Ореанда Криму***	4,25-4,75	160-180	8,8	4,5-4,75	2,0
Золотоворітська*	4,0-4,5	230-260	3,8	4,25-4,75	0
Етюд*	4,25-4,75	180-190	5,6	4,0-4,5	0
Черемшина*	4,25-4,5	160-170	4,5	4,0-4,5	0
Стрийська*	4,25-4,75	260-280	4,5	4,0-4,5	0
Християнка*	4,0-4,75	160-180	3,8	4,0-4,5	0
Львівський сувенір*	4,5-4,75	250-290	3,9	4,0-4,75	0
Васса***	4,0-4,5	150-175	17,9	4,25-4,5	0
Ізюминка Криму***	4,5-5,0	200-250	8,6	4,5-4,75	1,5
Марія***	4,5-4,75	200-270	7,8	4,5-4,75	1,0
Прєвосходна***	4,5-4,75	180-190	6,9	4,5-4,75	1,5
Радужна Криму***	4,5-5,0	160-190	10,4	4,0-4,5	0
Софія***	4,5-4,75	250-290	9,6	4,5-5,0	1,5
Ювілейна***	4,0-4,25	200-280	12,4	4,5-4,75	0
Южанка**	4,25-4,5	180-200	11,6	4,25-4,75	2,0

Примітка: * -сорти Львівської дослідної станції садівництва;

** - Інституту зрошуваного садівництва УААН;

*** - Кримської дослідної станції садівництва.

Біохімічний склад плодів груші є досить стійкою генетично обумовленою сортовою ознакою, чим підтримується певний напрямок біохімічних процесів, хоч екологічними складовими вносяться досить суттєві зміни у хімічний склад плодів. Значно впливають на біохімію плодів також терміни збирання, температурний та газовий режим у процесі зберігання. За вмістом сухих речовин серед осінніх сортів та елітних форм найвищими показниками виділяються Трембіта і Лв 104-35 (15,33-15,86%), плоди Вижниці - практично на рівні контрольного сорту Лісова красуня (12,47-12,98%), в решти сортів - 13,06-13,87%. В зимовій групі найбільша кількість цих речовин у плодів Золотоворітської та Львівського сувеніра (16,66-16,86%). Високим рівнем цукристості відзначаються Трембіта, Львівський сувенір, Сонатіна (11,62-12,036%), а найнижчим цей показник є у Вродливої, Бергамота львівського, Роксолани, Акорда, Вижниці, Відлуння, Смерічки, Християнки, Лв 104-35 (8,17-8,84%). За вмістом органічних кислот виділяються Вродлива, Черемшина, Львівський сувенір (0,41-0,69%), в інших сортів та елітних форм цей показник не вище 0,27%. Найвищий рівень фенольних сполук відмічено в Золотоворітської, Етюду, Смерічки, Черемшини (190,4-246,1 мг/100 г сирої маси), а найнижчий - у Лісової красуні, Бере Арданпона, Вижниці, Стрийської, Львівського сувеніру, Роксолани, Сонатіни (53,5-98,2 мг/100 г).

Істотною складовою у смаковій гамі плодів груші є ароматичність м'якоті і шкірочки. За складом компонентів виділяють три типи ароматичності: трояндова (у Львівського сувеніру, Черемшини, Етюда, Вижниці, Вишнянської), мигдалеподібна - у Говерли, Смерічки, Золотоворітської, Стрийської, Роксолани, Сонатіни, Християнки, Бергамота львівського, Лв 49-37, Лв 104-35, Лв 20-18; мускатна (Трембіта, Лв 7-55).

Досліди по зберіганню плодів груші проводили в охолоджуваному плодосховищі (0…+2° С) впродовж 2000-2006 рр. Тривалість зберігання плодів осінніх сортів у середньому за роки досліджень становила від 60 днів у Лісової красуні та елітної форми Лв 7-55 до 90-100 у Вижниці, Трембіти, Смерічки; зимових від 90 днів у Бере Арданпон, 100-120 у Золотоворітської, Етюда, Черемшини, Львівського сувеніру до 120-150 в Сонатіни, Стрийської, Роксолани, Християнки, Лв 49-37. Товарність плодів у кінці зберігання була досить високою (90 -95 %).

Стійкість сортів до біо- та абіотичних чинників довкілля. Переважна більшість досліджуваних сортів практично не уражується паршею (табл. 5) і придатна для вирощування екологічно чистішої продукції у промислових та присадибних насадженнях без фунгіцидного захисту, що позитивно впливає на збереження природного біоценозу.

Таблиця 5 - Ураження паршею рослин (рік садіння 1986, схема 5 х 3 м, підщепа - сіянці Олександрівки) ДГ “Новосілки”

Сорти та елітні форми	Ураження паршею за роками, балів
	листок	плід
	2000	2001	2002	2000	2001	2002
Лісова красуня (к)	3,0	4,0	2,0	4,0	4,0	1,0
Вижниця	0	0,6	0,3	0	0	0
Смерічка	0	0	0	0	0	0
Трембіта	0	0	0,7	0	0	0,4
Вродлива	0	0	0	0	0	0
Говерла	1,0	1,2	0,4	0	1,0	0
Вишнянська	0	0	0	0	0	0
Лв 7-55	0	1,0	0,5	0	0	0
Бере Арданпон (к)	3,5	3,0	3,5	2,0	2,0	1,0
Золотоворітська	0	0	0,4	0	0	0,7
Черемшина	0	0,6	0,2	0	0	0
Етюд	0	0	0	0	0	0
Християнка	0	0,5	0,2	0	0,2	0
Роксолана	0	0	0	0	0	0
Відлуння	0	2,0	0,6	0	0,2	0,1
Бергамот львівський	0	0	0,1	0	0	0
Стрийська	0	0	0	0	0	0
Акорд	0,5	0,9	0,7	0	2,0	0,6
Львівський сувенір	0	0	0	0	0	0
Сонатіна	0,2	0,5	0,3	0	0,5	0
Лв 49-37	0	0	0	0	0	0
Лв 20-18	0	0	0,3	0	0,5	0,8
Лв 104-35	0,5	2,0	0,3	0	0	0

Стійкість сортів груші до біологічних факторів та абіотичних чинників довкілля

Зимостійкість сортів - важлива фізіологічна властивість, як складова у життєдіяльності та врожайності. У формуванні морозостійкості плодових рослин велику роль відіграє листковий апарат. Стійкість його проти фітопатогенних захворювань значною мірою визначає рівень підготовки рослин до зими та їх зимівлю.

Дослідження проводились протягом п'яти зим (2000/2001 по 2004/2005 рр.) на 19 сортах і 4 елітних формах шляхом проморожування однорічних пагонів та бруньок при настанні найбільш відповідальних другого (кінець грудня - середина січня, температура проморожування мінус 30°С…35°С) та третього компонентів зимостійкості (лютий, мінус 25… 27°С). Аналіз одержаних даних показав, що вибраний рівень температур проморожування не є нищівним для сортів, що досліджувались у нашій роботі. У всі роки дослідів тканини верхівок пагонів пошкоджувались низькими температурами дещо більше, ніж середня їх частина (відповідно на 2,7-1,1 та 2,3-0,4 бала). У сортовому розрізі більше підмерзання в цілому і особливо верхівок пагонів спостерігалось у Бере Арданпона та Лісової красуні (2,7-2,0 бали), що, очевидно, пов'язано з впливом на їх зимостійкість істотного ураження паршею. У решти пагони підмерзали менше, особливо у Черемшини, Християнки, Етюда, Роксолани, Стрийської, Львівського сувеніру, Вижниці, Говерли, Лв 49-37 і Лв 7-55 (верхівки - на 1,7-1,0, середня частина - на 1,3-0,2 бала). Генеративні бруньки в цілому підмерзали менш істотно (2,4-0,9 бала).

Встановлена ступінь підмерзання пагонів та бруньок у періоди другого і третього компонентів зимостійкості практично не відбивається на загальному стані рослин, а враховуючи високу регенераційну спроможність груші, це практично не справляє негативного впливу на врожайність.

В цілому за комплексом ознак більш зимостійкими серед осінніх сортів є, Вижниця, Говерла, Смерічка, зимових - Етюд, Стрийська, Черемшина, Львівський сувенір, Золотоворітська, Християнка, Роксолана.

Посухостійкість досліджуваних сортів вивчали за такими не прямими елементами, як обводнення листків, водоутримуюча здатність, водний дефіцит, ступінь відновлення тургору та електропровідність листя.

За вмістом вологи в листках сорти груші істотно різняться між собою. Найвищим цей показник був у сортів зимового строку достигання Львівський сувенір та Християнка (55,19-55,20%). В осінніх сортів обводненість листків у середньому нижча (50,04-52,23%), за винятком Трембіти і Вишнянської, в яких вона на рівні зимових (54,0-53,95%). Найменша втрата води листям після 24 годин підсушування спостерігалась серед зимових сортів у Стрийської, Етюда, Роксолани, Золотоворітської та елітної форми Лв 49-37 (35,8-239,7%), найбільша - у Львівського сувеніру (49,19%), в осінніх - у Трембіти (40,84%), а найбільша у Вродливої та Смерічки (45,54-47,93%).

Важливою складовою посухостійкості є ступінь відновлення тургору після підсушування. У зимових сортів Етюда, Черемшини, Стрийської, Лв 20-18, Лв 7-55 та Лв 104-35 він становив 90,2-91,65, у Християнки, Сонатіни, Золотоворітської, Роксолани та Лв 49-37 - 83,69-88,95, у Львівського сувеніру - 78,19, в осінніх сортів найвищим цей показник був у Трембіти і Говерли (92,07-92,31%), а найнижчим у Вишнянської (77,29 %).

Встановлено досить тісну кореляційну залежність між обводненням листків та водним дефіцитом (r=0,68), що дає можливість використовувати їх у рівній мірі при оцінці сортів на посухостійкість. За цими показниками сорти груші ми розподілили на такі групи: високопосухостійкі (водний дефіцит - 32,82-40,84%, ступінь відновлення тургору - 92,31-90,23%) - Етюд, Стрийська, Черемшина, Трембіта, Говерла, елітна форма Лв 104-35; посухостійкі (відповідно 41,19-45,54 та 88,95-87,13 %) - Християнка, Сонатіна, Золотоворітська, Роксолана, Вродлива, Вижниця, Смерічка, елітні форми Лв 7-55 та Лв 20-18; середньопосухостійкі (49,14-54,66 та 72,85-83,69 %) - Львівський сувенір, Вишнянська та Лв 49-37.

Останнім часом для оцінки посухостійкості використовують метод електро-провідності листків, оскільки його рівень з високою ймовірністю (r=0,86) корелює з вмістом води в листі. Серед осінніх сортів найвищий рівень електропровідності (2,76-2,97 мк См) зафіксовано у Вродливої, в інших (Вишнянська, Говерла, Вижниця, Смерічка) він становив 2,2-2,3 а найнижчим був у Трембіти (1,89 мк См). Для зимових сортів характерна менша амплітуда коливань електропровідності: Сонатіна та Етюд - 2,61-2,62 мк См, Черемшина та Роксолана -2,49-2,35, Стрийська, Золотоворітська та Львівський сувенір -1,99-2,04 мк См.

Рівень електропровідності листків знаходиться у досить тісній кореляційній залежності з посухостійкістю (r = 0,86), що дає підстави використовувати його як експрес-метод, досить швидкий і більш динамічний у порівнянні з іншими методами.

Цитоморфологічні дослідження

Використання цито- морфологічних методів у вивченні деяких аспектів біології сортів груші. Метою наших досліджень було встановлення кореляційних залежностей між формою, розміром та фертильністю пилкових зерен, величиною і кількістю продихів епідермісу листка та хлоропластів в їх замикаючих клітинах, з одного боку, та плоїдністю, посухостійкістю, активністю фотосинтезу та врожайністю сортів груші з іншого.

Встановлено, що форма пилкових зерен є маркерною ознакою їх плоїдності - у більшості диплоїдних сортів вона переважно округла (68,4%), трикутна та видовжена, поліплоїдних - від округлої до квадратної. У тетраплоїдних сортів діаметр пилкових зерен значно більший (53,0±0,8 мкм), триплоїди за цим показником (43,5±0,69 мкм) знаходяться на одному рівні з диплоїдами (43,8±0,60 мкм).

Особливості продихового апарату диплоїдних та поліплоїдних форм.

Встановлено, що кількість хлоропластів у замикаючих клітинах продихів епідермісу листків адекватно збільшується із зростанням рівня плоїдності: у диплоїдних сортів до 20, триплоїдних - до 23, а у тетраплоїдних не менше 30 хлоропластів на клітину (рис. 2, 3). Величина продихів у поліплоїдних сортів груші значно більша. Форма відкритих продихів, може змінюватись від округлої до овальної в залежності від сорту. До сортів з округлою формою продихів належить Вродлива, Трембіта, Стрийська, Етюд, Говерла, Християнка, з овальною Ї Львівський сувенір, Роксолана, Смерічка, Кюре, Треву Тетра. У кожного сорту продихи епідермісу листя бувають великими, середніми та малими. За величиною продихи варіюють у таких межах: малі Ї 10,3Ї16,8, середні 18,6Ї27,6, великі Ї 28,8Ї45,0 мкм. сорт абіотичний фертильність запилювач

Цей показник можна використовувати як тестерну ознаку сортової належності. Кожному сорту відповідає своє співвідношення розмірів продихів з їх кількістю. Взаємодія цих двох показників вписується у співвідношення 83:12:5 (рис. 4), що визначає високий ступінь достовірності.

Водночас доведено з високим ступенем імовірності, що врожайність сортів груші корелює негативно (r=-0,83) з кількістю “великих” та “середніх”, позитивно - (r=0,73) з “малими” продихами епідермісу листків. Продиховий апарат регулює оводненість тканин листя, що безпосередньо впливає на його посухостійкість, опосередковано - на активність фотосинтезу, а відтак і на врожайність.

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ НОВИХ СОРТІВ ГРУШІ

Для визначення показників економічної ефективності використано дані 2000-2006 рр. щодо рівня врожайності, товарності і смаку плодів та строків їх реалізації. Грошову оцінку здійснювали окремо по кожному сорту цінами реалізації, що діють у дослідному господарстві “Новосілки”.

Найбільшим попитом користувалися сорти зимового терміну достигання Етюд, Стрийська, Золотоворітська, Черемшина, Християнка, Львівський сувенір на які було встановлено найвищу середню ціну реалізації - 3780,4-3798,4 грн/т. Плоди осінніх сортів - Вижниця, Трембіта, Смерічка, Говерла, Вродлива, Вишнянська - реалізовували переважно за ціною 2877,0-2894,0 грн/т.

Згідно з економічною оцінкою найбільш ефективним виявилось вирощування серед осінніх сортів - Вродливої, Смерічки, Вижниці та Говерли (табл. 6) з розрахунковим прибутком з 1 га саду 58563-67165 грн. і рівнем рентабельності 300,8-331,9 %, зимових - Етюд, Стрийська, Золотоворітська, Роксолана і Львівський сувенір відповідно 91804-130637 грн. і 457,1-576,4 %.

В умовах обмеження коштів і матеріальних ресурсів важливого значення для виробника набувають показники енергетичної ефективності вирощування продукції.

Серед досліджуваних сортів елітних форм та найвищим її коефіцієнтом відзначаються: серед осінніх - Вродлива, Смерічка, Вижниця, Говерла (2,0-1,86), зимових - Стрийська, Етюд, Золотоворітська, Роксолана, Лв 49-37, Львівський сувенір (2,42-1,98), тоді як у контрольних (Лісова красуня та Бере Арданпон) він становив відповідно 1,39 і 1,62.

Слід відмітити, що найбільш економічно доцільними сортами груші для створення промислових садів та використання у присадибних насадженнях зон Лісостеп та Полісся України виявилися: осінні - Вижниця, Смерічка, Вродлива, Трембіта, Говерла, зимові - Етюд, Стрийська, Черемшина, Золотоворітська, Львівський сувенір, Християнка.

ВИСНОВКИ

На основі результатів всебічного вивчення господарсько - біологічних ознак 15-20-річних дерев 19 сортів та 4 елітних форм груші селекції Львівської ДСС, ІС УААН у 2000-2006 рр. в умовах північного Лісостепу та південного Полісся України та супровідних цито- морфологічних досліджень можна зробити такі висновки.

1. Перебіг фенологічних фаз є чітко вираженою генетично обумовленою сортовою ознакою. Ступінь варіювання їх термінів значною мірою зумовлений особливістю річних екологічних чинників.

2. Серед досліджуваних сортів частково самоплідними виявились тільки Вижниця та Говерла (кількість корисної зав'язі становила відповідно 6,7-10,4%). При міжсортових схрещуваннях найвищий відсоток її у Стрийської - 5,6-18,6, Вижниці - 10,0-15,2, Черемшини - 8,0-13,9. Кращими сортами - запилювачами виявилися: для Вижниці - Малівчанка, Смерічка, Говерла, для Говерли - Смерічка; для Роксолани - Етюд, Стрийська, Кучерянка; для Стрийської - Роксолана, Етюд, Кучерянка; для Етюда, Черемшини та Золотоворітської - Стрийська та Роксолана.

3. За показниками скороплідності виділяються серед осінніх сортів та елітних форм Вижниця, Вродлива, Трембіта, Говерла, Лв 7-55, зимових - Етюд, Стрийська, Роксолана, Лв 49-37. Всі вони вступають у плодоношення на три- п'ять років раніше від контрольних сортів Лісова красуня та Бере Арданпон, на підщепі сіянці Олександрівки .

4. Високою середньою врожайністю відзначаються: серед осінніх сортів - Вродлива, Смерічка, Говерла, Вижниця (30,2-27,0 т/га), зимових Ї Етюд, Стрийська, Золотоворітська, Львівський сувенір, Роксолана, Лв 49-37 (40,4-29,6 т/га).

5. Найвищі показники питомої продуктивності в перерахунку на 1 м3 крони та 1 м2 її проекції відмічено у Вродливої, Вижниці, Смерічки, Говерли, Етюда, Стрийської, Роксолани та Лв 49-37 (відповідно 7,3-5,4 кг/м3 та 8,1-6,1 кг/м2, у контролі - 2,9-3,9 кг/м3 та 3,5-4,8 кг/м2). У поєднанні з високою скороплідністю це підтверджує їх придатність для інтенсивного садівництва.

6. За масою плодів (середня/максимальна) виділено сорти: осінні Ї Вродлива (300/500 г), Говерла (300/500), зимові Ї Роксолана (250/400), Львівський сувенір (250/360), Стрийська (260/360 г).

7. Високими смаковими якостями плодів (4,75-5,0 балів) характеризуються Трембіта, Сонатіна, Золотоворітська, Етюд, Черемшина, Християнка.

8. Високотолерантними до парші виявилися всі досліджувані сорти львівської селекції.

9. Виявлений ступінь підмерзання пагонів і бруньок істотно не відбивається на загальному стані дерев та не призводить до значного зниження врожайності. Більш зимостійкими виділилися: серед осінніх сортів - Вижниця, Говерла, Смерічка, зимових - Етюд, Стрийська, Черемшина, Львівський сувенір, Золотоворітська, Християнка, Роксолана.

10. За ступенем посухостійкості сорти та елітні форми об'єднано в такі групи: високопосухостійкі (водний дефіцит - 32,82-40,84%, ступінь відновлення тургору - 92,31-90,23%) - Етюд, Стрийська, Черемшина, Трембіта, Говерла, елітна форма Лв 104-35; посухостійкі (відповідно 41,19-45,54 та 88,95-87,13 %) - Християнка, Сонатіна, Золотоворітська, Роксолана, Вродлива, Вижниця, Смерічка, елітні форми Лв 7-55 та Лв 20-18; середньопосухостійкі (49,14-54,66 та 72,85-83,69 %) - Львівський сувенір, Вишнянська та Лв 49-37.

11. Встановлено залежність між величиною та формою пилкових зерен і кількістю хлоропластів у замикаючих клітинах продихів епідермісу листків, з одного боку, та плоїдністю сортів і фертильністю пилку з іншого. З високим ступенем достовірності врожайність корелює: негативно (r=-0,83) - з кількістю “великих” (28,78-45,0 мкм) та “середніх” (18,6-27,6 мкм), позитивно (r=0,73) - з числом “малих” (10,3-16,82 мкм) продихів епідермісу. Продиховий апарат регулює оводненість тканин листків, що безпосередньо впливає на їх посухостійкість, опосередковано - на активність фотосинтезу, а відтак і на врожайність.

12. Найвищу економічну ефективність зафіксовано серед осінніх сортів - у Вродливої Смерічки, Вижниці та Говерли (рівень рентабельності Ї 300,8Ї331,9 %), зимових Ї у Роксолани, Етюда, Стрийської, Золотоворітської, Львівського сувеніру (457,1Ї576,4 %).

13. В результаті комплексної оцінки господарсько-біологічних ознак виділено групу сортів (осінні - Вижниця, Смерічка, Говерла, Вродлива, зимові - Етюд, Золотоворітська, Стрийська, Черемшина, Львівський сувенір, Християнка), які обґрунтовано можна рекомендувати для створення в Лісостепу та Поліссі України високоефективних насаджень груші в господарствах різних форм власності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Конвеєр стабільно продуктивних сортів груші з високими показниками товарності і смакових якостей плодів, придатних для споживання з вересня по травень у Лісостепу та Поліссі України, можна створити з сортів Вижниця, Говерла, Вродлива, Смерічка (осінні), Золотоворітська, Етюд, Черемшина, Стрийська, Християнка, Львівський сувенір (зимові).

Для наукових досліджень

1. У селекційній практиці як джерело конкретних господарсько цінних ознак можуть бути використані сорти: для формування скороплідності - Стрийська, Етюд, Вродлива, Говерла, високої врожайності - Стрийська, Роксолана, Етюд, Вродлива, Вижниця, Говерла; добрих смакових якостей та маслянистості м'якоті - Золотоворітська, Сонатіна, Трембіта, Етюд, Християнка, Львівський сувенір; стійкості до грибних хвороб - Стрийська, Золотоворітська, Етюд, Черемшина, Роксолана; зимостійкості - Черемшина, Етюд, Роксолана; посухостійкості - Етюд, Стрийська, Черемшина, Трембіта, Говерла, Лв 104-35, Християнка, Сонатіна, Золотоворітська, Роксолана.

2. Удосконалено швидкі і порівняно не дорогі експрес- методи в селекційній практиці для виявлення кореляційних зв'язків між кількістю хлоропластів у замикаючих клітинах продихів епідермісу листя і плоїдністю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Копань В.П., Копань К.М., Ярещенко О.М., Ткачова Н.А., Козуліна Ю.Б. Методи, результати і перспективи селекції плодових та ягідних культур в Україні// Садівництво. - 2000. Ї Вип. 50. Ї С. 14-35 (здобувач узагальнила результати вивчення сортів і елітних форм груші).

2. Копань В.П., Копань К.М., Козуліна Ю.Б. Можливості вирощування груші в Лісостепу та Поліссі України // Садівництво. - 2000. - Вип. 51. - С. 49-58 (здобувач вивчила характер росту дерев, якість плодів, сформулювала висновки).

3. Копань В.П., Копань К.М., Ярещенко О.М., Козуліна Ю.Б. Адаптаційна селекція плодових і ягідних культур в Україні //Садівництво. - 2003. Ї Вип. 53. - С. 28Ї35 (здобувач представила результати оцінки посухостійкості сортів і елітних форм груші).

4. Козуліна Ю.Б. Деякі аспекти селекції груші в Україні //Садівництво. - 2002. ЇВип. 54. - С. 41Ї46.

5. Копань В.П., Копань К.М., Ярещенко О.М., Ходаківська Ю.Б. Методи, результати і перспективи селекції плодових та ягідних культур в Інституті садівництва УААН //Садівництво. - 2005. - Вип. 57. - С. 47-65 (здобувач представила результати досліджень протягом 2000-2005 рр.).

6. Ходаківська Ю.Б., Копань В.П. Виявлення поліплоїдних сортів груші цитологічними методами //Садівництво. - 2006. -- Вип. 59. - С. 15-19 (здобувач розробила нові експрес- методи встановлення плоїдності сортів груші).

7. Козуліна Ю.Б. Вивчення біологічних ознак груші в Поліссі // Проблеми сучасного землекористування: Матеріали наук.-практ. Конф. Молодих вчених 26-28 листопада 2002 р. - Чабани. - С. 79.

8. Копань В.П., Копань К.Н., Ярещенко А.Н., Козулина Ю.Б., Гребенюк С.И., Корховой В.И. Олигогенная селекция - путь целенаправленного решения селекционных программ в плодоводстве // Роль сортов и новых технологий в интенсивном садоводстве: Материалы междунар. науч.-метод. конф. 28-31 июля 2003 г. - Орёл ВНИИСПК. - 2003. - С. 167-169.

9. Kopan V.P., Kopan K.N., Yareshcenko A.N., Kozulina J.B., Tkachova N.A. Use of oligogenic donors for breeding of horticultural plants //Scientific works of the Lithuanian Institute of Horticulture and Lithuanian University of Agriculture. Horticulture and Vegegrowing. - 2001. - 20 (3). - P. 221-228 (з) (здобувач представила результати оцінки морозостійкості сортів і елітних форм груші).

10. Копань В.П., Копань К.М., Козуліна Ю.Б., Можливості вирощування груші в Лісостепу та Поліссі України // Дім, сад, город. Ї № 4. Ї 2001. Ї С. 12.

АНОТАЦІЇ

Ходаківська Ю.Б. Господарсько - біологічна оцінка сортів груші в старшій віковій групі дерев в умовах Лісостепу та Полісся України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Інститут садівництва Української академії аграрних наук, Київ, 2008.

Наведено результати господарсько - біологічних досліджень (2000-2006 рр.) 19 сортів та 4 елітних форм груші селекції Львівської дослідної станції садівництва ІС УААН. Одержані результати, підкріплені даними цитоморфологічних і статистичних досліджень, свідчать про придатність ряду сортів, які вивчались (Вижниця, Говерла, Смерічка, Етюд, Стрийська, Черемшина, Золотоворітська, Львівський сувенір, Християнка) для істотного покращення сортименту груші в Лісостепу та Поліссі України. Вони здатні формувати високий урожай (27,0-45,0 т/га) із значними показниками товарності (4,5-5,0 балів) і смакових якостей плодів (4,5-4,75 бала) в умовах невисоких сум ефективних температур практично без фунгіцидного захисту від найбільш шкодочинних грибних хвороб, при цьому економічна ефективність складає 300,8-576,4%.

Встановлено залежність між величиною та формою пилкових зерен і кількістю хлоропластів у замикаючих клітинах продихів епідермісу листа з одного боку, та плоїдністю сортів і фертильністю пилку з іншого. З високим ступенем достовірності врожайність сортів корелює: негативно (r=-0,83) з кількістю “великих” (28,78-45,0 мкм) і “середніх” (18,6-27,6 мкм), позитивно (r=0,73) - з числом “малих” (10,3-16,82 мкм) продихів епідермісу. Продиховий апарат регулює оводненість тканин листків, що безпосередньо впливає на їх посухостійкість, опосередковано - на активність фотосинтезу, а відтак і на врожайність.

Результати досліджень пройшли виробниче випробування і можуть бути широко використані для покращення сортименту груші в Лісостепу та Поліссі України. Серед сортів, рекомендованих для впровадження у виробництво в цих зонах два (Львівський сувенір та Християнка) з урахуванням даних, здобутих дисертантом, введено в Реєстр сортів рослин України з 2008 року, а Говерла, Вродлива та елітна форма Лв 49-37 включені в число перспективних для Державної реєстрації в подальші роки.

Ключові слова: груша, сорт, елітна форма, плоїдність, урожайність, якість плодів, хворобостійкість, економічна ефективність.