Перетравність і обмін поживних речовин у свиней, вирощених на раціонах, збалансованих за якістю протеїну

Інтенсивність росту і прирости свиней у першому науково-господарському досліді. Протягом основного періоду досліду із зміною віку поросят спостерігалось рівномірне підвищення живої маси свиней в залежно від складу раціонів і якості протеїну в них (табл. 4).

За весь період відгодівлі найвищий валовий приріст (119,6 кг) було отримано у свиней четвертої групи, а найменший - у свиней першої групи (94,4 кг). Середньодобовий приріст у першій групі становив 524 г при затратах на один кілограм приросту 6,61 к. од. і 740,4 г перетравного протеїну. Свині другої групи за середньодобовим приростом перевищували своїх аналогів з контрольна групи на 47 г (P<0,01).

Таблиця 4 Динаміка приростів живої маси свиней в основний період досліду

Примітка: **- Р<0,01, ***Р<0,001

Від свиней, яким згодовували корми з додаванням соєвого шроту (3-я група) отримали 594 г середньодобового приросту. При підвищенні повноцінності протеїну в раціонах свиней 4-ї групи за рахунок додавання кристалічного лізину середньодобові прирости збільшувалися порівняно з тваринами контрольної групи (3-я група) на 70 г (P<0,001), а затрати кормів на один кілограм приросту знизились на 0,67 к. од. і 75,9 г перетравного протеїну.

За несуттєвої різниці у середньодобових приростах (23 г) між тваринами 2-ї і 3-ї груп слід відмітити, що затрати корму на 1 кг приросту при використанні соняшникової макухи з додаванням лізину були на 0,28 к. од. і 33,1 г перетравного протеїну нижчі порівняно з тваринами, які споживали корми з додаванням соєвого шроту.

Особливості годівлі тварин під час проведення другого науково-господарського досліду. За період досліду на одну голову було затрачено в середньому 339 к. од. і 35 кг перетравного протеїну. На одну кормову одиницю припадало 103 г перетравного протеїну. Поїдання кормів свинями було однаковим у всіх п'яти групах.

Згодовування свиням добавок амінокислот з кормами основного раціону позитивно впливало на їх ріст і розвиток. По закінченню зрівняльного періоду і на початок основного періоду, тривалість якого становила 90 днів, середня маса тварин становила 54,40,72 кг. У основний період досліду за середньодобовими приростами свині дослідних груп переважали контрольних аналогів у 2-й групі, де вони отримували добавку лізину і метіоніну, на 10,1%, в 3-й, де згодовували добавку лізину, на 11,6%, у 4-й (кристалічний лізин + метіонін + глютамінова кислота) відповідно на 14,3% і в 5-й (лізин + глютамінової кислота) на 18,6%.

Забійні і м'ясні якості піддослідних свиней. Одержані під час контрольного забою дані (табл. 5) свідчать, що найвищий забійний вихід спостерігався у свиней, яким згодовували з кормами добавку лізину і глютамінової кислоти.

Таблиця 5 Показники продуктів забою і якості м'яса піддослідних свиней, n=4

Примітка: *- Р<0,05, **- Р<0,01, ***- Р<0,001

Свині цієї групи перевищували контрольних за забійним виходом на 4,5% (Р<0,01), тварини 3-ї групи, яким балансували раціон лише за лізином - на 2,9% (Р<0,05). Слід відмітити, що найбільше внутрішнього жиру відклалося у тілі тварин контрольної групи.

За показниками якості м'ясо контрольних і дослідних тварин практично не відрізнялось. У тварин яким згодовували з основним раціоном добавку лізину, метіоніну і глютамінової кислоти (четверта група) - на 4,5% була нижча водоутримуюча здатність м'язової порівняно з тваринами контрольної групи. У свиней п'ятої групи спостерігалась тенденція до підвищення калорійності м'яса.

Піддослідні свині мали добре розвинені внутрішні органи, що свідчить про їх інтенсивний ріст і розвиток.

Характеристика хімічного складу м'яса та печінки. Дані дослідження хімічного складу м'яса і печінки у піддослідних свиней свідчать, що ці показники мали деякі міжгрупові відмінності (табл. 6).

Таблиця 6 Хімічний склад м'яса і печінки піддослідних свиней, % (на суху речовину)

Найбільший вміст білка в м'ясі відмічений у свиней, яким згодовували добавку лізину, метіоніну і глютамінової кислоти. У них він був порівняно з тваринами контрольної групи на 3,0%, а порівняно з підсвинками 2-ї групи - на 0,7% вищий.

Вміст жиру у м'ясі свиней контрольної і 3-ї груп був однаковий. У свиней, які отримували добавку лізину і метіоніну (2-а група), лізину і глютамінової кислоти (5-а група) і добавку лізину, метіоніну і глютамінової кислоти (4-а група) було відмічено зниження вмісту жиру в м'ясі порівняно з контрольною групою відповідно на 0,3%, 0,6% і 0,4%.

Підвищення вмісту білка в печінці спостерігалося у тварин, які отримували добавку лізину і глютамінової кислоти (5-а група). У них він був порівняно з аналогами контрольної групи на 4,2% і третьої - на 4,1% вищий.

Наведені дані свідчать, що згодовування свиням амінокислот у вигляді сумішей лізину, метіоніну і глютамінової кислоти позначилося на хімічному складі м'яса і печінки, що проявилося у підвищенні вмісту білка і зниженні вмісту жиру.

Морфологічні та біохімічні показники крові свиней. Досліджувані показники крові свиней знаходились в межах фізіологічної норми. Слід відмітити, що додавання амінокислот до раціонів свиней позитивно впливало на морфологічні показники крові. У свиней дослідних груп дещо зростав рівень еритроцитів і гемоглобіну в крові. Так, порівняно зі свинями контрольної групи кількість еритроцитів у 2-й, 3-й, 4-й і 5-й групах збільшилась відповідно на 11,5;6,6; 8,2 і 8,2%.

Найбільше гемоглобіну містилося в зразках крові тварин, яким до основного раціону додавали лізин і глютамінову кислоту. У них концентрація гемоглобіну була на 27 г/л вища (Р<0,001), ніж у аналогів контрольної групи, які отримували основний раціон і на 6 г/л вища порівняно з тваринами, яким згодовували добавку лише лізину.

Показники, які характеризують білковий обмін, були найвищими у свиней, раціони яких були збалансовані за допомогою лізину і глютамінової кислоти. За вмістом білка у крові тварини цієї групи на 20,2% перевищували контрольних.

Вміст аланін-амінотрансферази у крові свиней 5-ї групи, які отримували добавку лізину і глютамінової кислоти, збільшився порівняно з тваринами контрольної групи на 0,6 мкм/л (Р<0,05). Активність амінотрансферази характеризувалось підвищенням її концентрації в крові тварин інших дослідних груп, що може свідчити про інтенсивніший синтез білків в організмі свиней.

Перетравність поживних речовин кормів раціонів. Аналіз даних, отриманих в першому балансовому досліді вказує, на те, що введення до складу раціону тварин ліпроту істотно не впливало на перетравність поживних речовин (табл. 7).

Таблиця 7 Перетравність поживних речовин раціонів, % (перший балансовий дослід)

Як показали дослідження, при додаванні лізинопротеїнової добавки перетравність сухої речовини підвищилась на 0,8%, органічної речовини - на 0,5 - 1,0%, протеїну - на 1,1 - 1,6%.

Результати вивчення перетравності поживних речовин у піддослідних тварин дають підставу зробити висновок про те, що додавання до раціонів свиней дослідних груп лізинопротеїнової добавки на неї суттєво не вплинуло, хоча і зумовило вищу перетравність “сирої” клітковини, яка знижує енергетичну поживність корму.

У другому досліді, при утриманні тварин на раціоні, збагаченому кристалічними амінокислотами, відмічено істотний вплив додаткового введення амінокислот на перетравність поживних речовин (табл. 8).

У тварин, що отримували у раціоні добавку кристалічного лізину, спостерігалось підвищення перетравності всіх поживних речовин. Порівняно з тваринами контрольної групи, яким згодовували основний раціон, перетравність сухої речовини у свиней 2-ї дослідної групи підвищилась на 1,8% (Р<0,05), органічної речовини - на 1,4% (Р<0,05), протеїну - на 4,4% (Р<0,05), жиру - на 9,3% (Р<0,05). Спостерігалась також, тенденція до підвищення перетравності клітковини і БЕР.

Таблиця 8 Перетравність поживних речовин раціонів, % (другий балансовий дослід)

Примітка: *- Р<0,05, **- Р<0,01

Додавання до раціонів свиней крім кристалічного лізину глютамінової кислоти сприяло підвищенню перетравності сухої речовини на 2,0% (Р<0,05), органічної речовини на 1,6% (Р<0,05), протеїну на 5,0% (Р<0,01), жиру на 12,4% (Р<0,05), БЕР на 0,6% (Р<0,01) відносно тварин контрольної групи.

У третьому досліді при балансуванні раціонів додаванням кристалічного лізину, метіоніну і глютамінової кислоти спостерігалось підвищення перетравності більшості поживних речовин раціонів (табл. 9).

Таблиця 9 Перетравність поживних речовин раціонів, % (третій балансовий дослід)

Примітка: **- Р<0,05, ***- Р<0,01

Аналіз перетравності поживних речовин показав, що у свиней третьої групи порівняно з аналогами другої підвищились коефіцієнти перетравності сухої речовини - на 1,5%, протеїну - на 1,1%, жиру - на 1,1%, клітковини - на 0,8% і безазотистих екстрактивних речовин відповідно - на 1,4%.

Зіставивши результати даних перетравності поживних речовин тварин контрольних груп другого і третього дослідів можна припустити, що згодовування свиням раціонів, до складу яких вводили добавку глютамінової кислоти, сприяло зростанню перетравності поживних речовин. Особливо ця тенденція була характерною для протеїну перетравність якого збільшилась - на 3,1%.

Використання азоту піддослідним молодняком свиней. Дані вивчення балансу азоту у свиней у другому досліді свідчать про можливість формування позитивного балансу азоту у тих тварин, яким згодовували добавки кристалічного лізину і суміші кристалічного лізину з глютаміновою кислотою (рис.1).

Рис.1. Засвоєння азоту піддослідним молодняком свиней

Так при додаванні до основного раціону кристалічного лізину утримання азоту в тілі тварин збільшилось на 3,4 г, а у тварин, які отримували кристалічний лізин з глютаміновою кислотою - на 4,3 г.

Порівнюючи засвоєння азоту у тварин дослідних груп, можна відмітити, що свині, яким згодовували разом з кристалічним лізином глютамінову кислоту, на 8,8% вище (Р<0,05) засвоювали азоту від прийнятого та на 9,0% (Р<0,05) від кількості, яка надійшла в обмін. Звідси можна припустити, що добавка глютамінової кислоти знижувала інтенсивність дезамінування амінокислот в організмі тварин дослідних груп.

Подібна закономірність у засвоєнні азоту спостерігалась і у третьому балансовому досліді. Характеризуючи особливості утримання азоту свинями дослідних груп, слід відмітити, що ті тварини, які отримували раціони з лізином, метіоніном і глютаміновою кислотою, більше засвоювали азоту порівняно з аналогами, до раціонів яких додавали лізин і метіонін.

Аналіз даних свідчить, що в організмі свиней другої та третьої груп утримувалось азоту відповідно на 2,3% і 6,0% більше, ніж у контролі.

Амінокислотні добавки до раціонів свиней сприяють і вищому засвоєнню фосфору в їх організмі.

На основі аналізу отриманих результатів можна зробити висновок, що підвищення рівня збалансованості протеїну раціонів шляхом додавання кристалічного лізину і глютамінової кислоти супроводжується ефективнішим використанням поживних речовин раціону і зумовлює вищу продуктивність свиней.

Економічна ефективність згодовування свиням сумішей амінокислот. За результатами дослідження розробленого нами способу підвищення біологічної цінності протеїну раціонів була розрахована економічна ефективність досліджень (табл. 10).

Затрати кормів на 1 кг приросту у свиней з додаванням лізину і глютамінової кислоти були нижчими на 0,84 к. од. порівняно з тваринами контрольної групи і на 0,29 к. од. - з тими, які отримували лише лізин.

У свиней 2-ї і 4-ї груп, яким згодовували лізин з метіоніном та лізин з метіоніном і глютаміновою кислотою, цей показник був відповідно на 0,49 і 0,67 к. од. нижчим порівняно з підсвинками контрольної групи.

Встановлено, що найвищий економічний ефект використання корму відмічений у свиней 5-ї групи, що отримували раціон, збагачений сумішшю амінокислот, до якої входили кристалічний лізин і глютамінова кислота. У них порівняно з тваринами контрольної групи, він був вищий на 15,8%, а у 3-й і 4-й групах, де раціони збагачували сумішшю кристалічного лізину та кристалічного лізину, метіоніну і глютамінової кислоти - на 10,5 %.

Таблиця 10 Економічна ефективність вирощування і відгодівлі свиней за різної збалансованості їх раціонів за амінокислотами

На собівартість приросту свиней і інші економічні показники 4-ї і 5-ї дослідних групах вплинула висока ціна глютамінової кислоти, що викликало підвищення собівартості 1 кг приросту живої маси у тварин 4-ї групи на 1,5%.

Рентабельність вирощування свиней при використанні лізину перевищувала рентабельність свиней, вирощених на основних раціонах на 10,7%, а при використані раціонів з додаванням лізину і глютамінової кислоти - на 14,8%.

Водночас слід відмітити, що скорочення строків вирощування і відгодівлі молодняку при потоковій системі вирощування свиней на комплексах є одним з важливих факторів підвищення економічної ефективності виробництва свинини. У наших дослідженнях додавання до раціонів свиней лізину з глютаміновою кислотою сприяло скороченню віку досягнення ними живої маси 100 кг на 3 дні раніше порівняно з використанням тільки добавки лізину.

Отже, економічно доцільно використовувати при виробництві свинини кристалічний лізин з глютаміновою кислотою. Проте, підвищення рентабельності згодовування свиням поряд з лізином глютамінової кислоти можливе за умови зниження ціни останньої.

ВИСНОВКИ

1. На основі результатів двох науково-господарських і трьох обмінних (балансових) дослідів та фізіолого-біохімічних і економічних досліджень розроблено оптимальне співвідношення амінокислот протеїну натуральних кормів та амінокислот промислового виробництва з урахуванням амінокислотної структури „ідеального” протеїну в раціонах молодняку свиней на вирощуванні і відгодівлі в зоні Лісостепу України. Доведена висока ефективність кристалічних амінокислот у дозах (г/гол./добу): L - лізину - 8-12; DL - метіоніну - 2,0; глютамінової кислоти - 6.

2. Використання в раціонах молодняку свиней розроблених сумішей кристалічних амінокислот лізину, метіоніну і глютамінової кислоти сприяє підвищенню середньодобових приростів живої маси на 10,1-18,6% та зниження витрат корму на одиницю приросту на 9,1-15,6%.

3. Включення сумішей кристалічних амінокислот в раціони відгодовуваних свиней зумовлює підвищення забійного виходу на 2,5-4,5%, маси туші - на 9,6-18,6% та сприяє отриманню свинини з меншим вмістом жиру.

4. Забезпечення потреби молодняку свиней на вирощуванні і відгодівлі необхідною кількістю амінокислот за рахунок розроблених сумішей амінокислот покращує перетравність органічної речовини на 1,4-2,2%, протеїну - на 4,4-6,0% та засвоєння азоту на 17,9-22,7%.

5. Уведення в раціони свиней сумішей кристалічних амінокислот лізину і метіоніну призводить до збільшення утримання в їх тілі фосфору від прийнятої кількості з кормами раціону на 0,6-8%, а при додаванні до суміші лізину і метіоніну глютамінової кислоти цей показник зростає на 0,7-3,4%.

6. Застосування у годівлі свиней кристалічних амінокислот для підвищення якості протеїну в експериментально встановлених дозах не спричиняє збільшення маси печінки, серця, нирок, селезінки, легенів та не відбивається на хімічному складі м'яса і печінки, морфологічних і гістологічних показниках стінки шлунка свиней.

7. Додавання до сумішки амінокислот глютамінової кислоти викликає збільшення кількості еритроцитів на 8,2%, вмісту гемоглобіну - 19-27,3% та активність аланін-амінотрансферази у 1,75 раза, що свідчить про посилення обмінних процесів в організмі тварин.

8. Незважаючи на подорожчання раціонів молодняку свиней за уведення в них кристалічних амінокислот ці витрати істотно компенсуються зростанням середньодобових приростів та скороченням строків досягнення живої маси тварин 100 кг, що є одним із факторів підвищення рівня рентабельності виробництва свинини.

9. За інтенсивнішого росту свиней, що одержували амінокислоти промислового виробництва, собівартість одиниці приросту знижується на 6,6-11,9%, а рентабельність виробництва зростає на 7,8-14,8%.

Пропозиції виробництву

Для підвищення ефективності використання поживних речовин раціонів та зниження витрат кормів на одиницю продукції рекомендується покращувати якість протеїну раціонів свиней уведенням розробленої на основі “ідеального” протеїну суміші кристалічних амінокислот, що сприятиме зростанню рентабельності виробництва свинини на 10,7%, а за умови доведення вартості глютамінової кислоти до вартості лізину - на 16,8%. Матеріали досліджень використати при виробництві на заводах БМВД для молодняку свиней.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Килимнюк О.І. Вплив споживання амінокислот промислового виробництва на хімічний склад м'яса і печінки, морфологічні і біохімічні показники крові / О.І. Килимнюк // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2004. - Вип.18. - С. 48-54.

2. Килимнюк О.І. Вплив добавок сумішей амінокислот до раціонів свиней на ефективність використання азоту / О.І. Килимнюк // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2005. - Вип.55. - С. 149-152.

3. Килимнюк О.І Залежність інтенсивності росту і продуктивності свиней від співвідношення амінокислот в протеїні раціонів / О.І. Килимнюк // Зб. праць Вінницького державного с-г університету. - Вінниця, 2005. - Вип. 20. - С.60-64

4. Килимнюк О.І. Перетравність поживних речовин та баланс азоту при згодовуванні свиням раціонів з різною кількістю ліпроту / О.І. Килимнюк // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2004. - Вип.16. - С. 133-137.

5. Килимнюк О.І. Кристалічний лізин - джерело підвищення повноцінності протеїну в раціонах свиней / О.І. Килимнюк // Тваринництво України. - 2006. - №1. - С. 26-28.

6. Килимнюк О.І. Перетравність поживних речовин та баланс азоту при згодовуванні свиням раціонів з різною кількістю ліпроту / О.І. Килимнюк // Матеріали третьої науково-практичної конференції аспірантів. - Вінниця, 2003. - С.7-9.

7. Килимнюк О.І. Перетравність поживних речовин у свиней при збагаченні раціонів амінокислотами / О.І. Килимнюк // Матеріали міжнародного симпозіуму. - Київ, 2004. - С. 216-217.

АНОТАЦІЇ

Килимнюк О.І. Перетравність і обмін поживних речовин у свиней, вирощених на раціонах, збалансованих за якістю протеїну. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівська національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - Львів, 2008.

Раціони свиней, побудовані на основі кукурудзи з додаванням гороху, соняшникової макухи та соєвого шроту, є дефіцитними за лізином і потребують обов'язкового збагачення лізином промислового виробництва.

Викладений експериментальний матеріал дає підставу стверджувати, що свині, які отримують раціони, збалансовані за вмістом цієї амінокислоти та у поєднанні її добавок з метіоніном і глютаміновою кислотою, краще використовують поживні речовини корму порівняно з тваринами, що отримують основний раціон.

Встановлено рівень використання свинями азоту і фосфору при згодовуванні свиням добавок амінокислот у кристалічній формі.

Вивчена продуктивність свиней при споживанні різних амінокислотних добавок та витрати поживних речовин на приріст їх живої маси.

На основі дослідження гематологічних показників з'ясовано вплив добавок амінокислот на обмінні процеси в організмі свиней.

Виробництву запропоновано балансувати раціони свиней за не замінними амінокислотами дотримуючись співвідношення їх в “ідеальному” протеїні.

Ключові слова: лізин, метіонін, глютамінова кислота, амінокислоти, “ідеальний” протеїн, перетравність, азот, фосфор, забійні якості, ефективність вирощування.

Килимнюк А.И. Переваримость и обмен питательных веществ у свиней, выращенных на рационах, сбалансированных за качеством протеина. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Львовская национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. - Львов, 2008.

Рационы свиней нуждаются в обязательном пополнении их лизином, который является первой лимитирующей аминокислотой.

Изложенный экспериментальный материал дает основания утверждать, что животные, которые получают сбалансированные рационы по содержанию этой аминокислоты и совместной ее добавки с метионином и глютаминовой кислотой, лучше используют питательные вещества корма по сравнению с животными, которые получали корма основного рациона.

Установлен уровень использования свиньями азота и фосфора при скармливании свиньям добавок аминокислот в кристаллической форме.

Изучена продуктивность свиней при потреблении различных аминокислотных добавок и затраты питательных веществ на их рост. В одинаковых условиях расход питательных веществ на 1 кг прироста массы меньше на 15,6% у свиней, которым вводили в рацион аминокислотную добавку лизина и глютаминовой кислоты, чем у животных, которые получали корма основного рациона.

На основании гематологических показателей выяснено влияние добавок аминокислот на обменные процессы в организме свиней. Морфологические и биохимические показатели крови свидетельствуют об увеличении содержания эритроцитов на 8,2%, гемоглобин на 27 мг/л, а аланин-аминотрансферазы на 0,6 мкм/л в крови животных, которые получали аминокислотную добавку лизина и глютаминовой кислоты, что указывает на усиления обменных процессов у этих животных.

Изучение внутренних органов и показателей продуктов убоя животных показало, что животные, которые получали добавку в виде лизина и глютаминовой кислоты, лучше росли и развивались. Так, среднесуточные привесы свиней, которые в составе рациона получали добавку лизина, были на уровне 781 г, лизина и глютаминовой кислоты 830 г, лизина и метионина 771 г, а лизина, метионина и глютаминовой кислоты 800 г.

Калорийность мяса свиней, получавших аминокислотную добавку, в состав которой входили лизин и глютаминовая кислота, была выше. Качественные показатели мяса этих животных были также лучшими.

Рентабельность выращивания свиней при использовании лизина превышала рентабельность свиней, выращенных на основных рационах на 10,7%, а при использовании рационов с использованием лизина и метионина - на 7,7%.

Ключевые слова: лизин, метионин, глютаминовая кислота, аминокислоты, “идеальный” протеин, переваримость, азот, фосфор, убойные качества, эффективность выращивания.

Kylymnyuk A.I. Digestibility and an exchange of nutrients at pigs brought up on diets balanced by quality of protein.

A thesis on the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a specialty 06.02.02. - Feeding farm animals and technology of forages. - Lviv national university of eterinary medicine and biotechnologies after S.Z. Hzhytskogo, Lviv, 2008.

The stated experimental material gives the basis to approve, that animals who receive balanced under the contents of this amino acid feed and its joint additive with methionine, and glutamine acid, use nutrients of a feed in comparison with animals who received forages of the basic diet better.

Efficiency of pigs is investigated at consumption various of additives of amino acids and an expense of nutrients for their growth. In identical conditions the charge of nutrients on 1 kg of a gain of weight is less on 15,6 % at pigs whom entered into a diet amino acid the additive lysine and glutamine acids, than at animals who received forages of the basic diet.

Studying of internal bodies and parameters of products of slaughter of animals, has shown, that animals has shown, that animals who received the additive as lysine and glutamine acids, better grew and developed. So daily average additional weights of pigs which in structure of a diet received the additive lysine, were up to standard 781 g, lysine and glutamine acid 830 g, lysine and methionine 771 g and lysine, methionine and glutamine 800 g.

Profitability of cultivation of pigs at use lysine exceeded profitability of pigs, what grow on the basic diets on 14,5 %, and at use of diets with use lysine and methionine - on 5,8 %.

Key words: lysine, methionine, glutamine acid, amino acids, a "ideal" protein, digestibility, nitrogen, phosphorus.

Размещено на Allbest.ru