Особливості формування продуктивності та якості зерна проса залежно від умов азотного живлення на сірих лісових ґрунтах

2. Реакція проса на строки внесення азоту залежить від фаз розвитку та етапів органогенезу. Найактивніше рослини засвоюють азот у період кущіння-викидання волоті. Підживлення азотом на ІІІ і VII етапах органогенезу сприяє росту індивідуальної продуктивності рослин, а на ІХ - поліпшенню технологічних показників якості і хімічного складу зерна.

3. Збільшення кількості азоту добрив від 45 до 180 кг/га підвищує в ґрунті вміст легкогідролізованого азоту на період сівби проса на 43 кг/га або на 9,5%. Найбільша кількість мінерального азоту в ґрунті на ювенільних етапах розвитку проса накопичується за внесення N₉₀ в основне удобрення. Більш сталим у другій половині вегетаційного періоду азотний режим ґрунту під просом є за внесення цієї дози азоту в рівних дозах у три строки - на ІІІ, VII і ІХ етапах органогенезу.

4. За підвищених запасів мінерального азоту в ґрунті в рослинах (стеблах, листках, волотях) накопичується більше нітратів і загального азоту. Ступінь варіабельності вмісту азоту в рослинах у фазах кущіння, викидання волоті, формування зерна є істотнішою за одноразового його внесення. За внесення азоту за етапами органогенезу вміст його в тканинах рослин у відповідні фази розвитку відносно сталий. Просо сорту Миронівське 51, порівняно з Київським 87, накопичує більше азоту у вегетативних органах.

5. Густота сходів під дією доз та строків внесення азотних добрив змінюється від 283 до 338 шт./м². Негативний вплив азоту на схожість насіння проявляється за внесення N₉₀ одночасно зі сівбою проса, де вона зменшується до 62,7-63,2%, що на 12% нижче, ніж у контрольному варіанті. Сприятливі умови для виживання рослин за вегетаційний період відмічаються за внесення низьких (N₄₅) і середніх (N₆₀) доз азоту за етапами органогенезу. Кількість рослин, що зберігається до збирання, за цих умов є найвищою і становить 74,2-76,1%;

6. Найактивніше азот стимулює вегетативний розвиток проса у період кущіння-викидання волоті. Добові прирости рослин, залежно від строків внесення азоту, становлять: у сорту Київське 87 - 2,45-2,71, у сорту Миронівське 51 - 2,18-2,38 см. Товщина стебла змінюється симетрично висоті рослин, а товщина стінок соломини збільшується за фосфорного і калійного удобрення та невисоких доз азотних добрив (N₄₅), внесених на фоні Р₆₀К₆₀ (4,3-4,7 мм).

7. Схильність проса до вилягання є більшою у рослин сорту Київське 87. У межах сорту зростаючі дози азотних добрив від 45 до 90 кг/га д.р. підвищують ризик вилягання посівів, особливо коли негативна дія азоту підсилюється під кінець вегетаційного періоду (ІХ-ХІІ етапи органогенезу) складними погодними умовами;

8. Найвищий індекс листкової поверхні в кінці вегетації культури у сорту Миронівське 51 (3,96 м²/м²) забезпечує система удобрення, яка включає фосфорно-калійне добриво (P₆₀K₆₀) та внесення N₄₀ на III і N₂₀ на ІХ етапах органогенезу, в сорту Київське 87 найвищим він є (3,35 м²/м²) за внесення N₆₀Р₆₀К₆₀ в основне удобрення.

9. Фосфорні і калійні добрива стимулюють розвиток коріння, сприяють його прониканню у глибші шари ґрунту. Високі дози азотних добрив (N₁₂₀) на ювенільних етапах розвитку проса спричиняють інгібуючий вплив. У фазі кущіння проса за внесення N₁₂₀ маса сирого коріння є меншою на 13,7%, порівняно з фосфорно-калійним удобренням. Продуктивність рослин проса більше залежить від тривалості функціонування кореневої системи, ніж від її маси та об'єму.

10. Оптимальною дозою азоту для проса сорту Київське 87 є N₆₀, внесена на фоні Р₆₀К₆₀ у два строки: на III (40 кг/га) і VII (20 кг/га) етапах органогенезу. Урожайність сорту за такої системи внесення азоту становить 47,0 ц/га. У разі необхідності та за дотримання всіх інших елементів технології, дозу азоту можна зменшити до 45 кг/га і внести у ті ж етапи в пропорції 2:1.

11. Найвищу врожайність зерна (48,7 ц/га) сорт проса Миронівське 51 формує за внесення Р₆₀К₆₀ під весняну культивацію і N₉₀ - в підживлення в рівних пропорціях у три строки: на III, VII і ІХ етапах органогенезу. За підвищеного вологозабезпечення у весняний і на початку літнього періодів, дози азоту доцільно зменшувати до 60 кг/га і вносити у два строки: 40 кг/га на ІІІ і 20 кг/га на VII етапах органогенезу.

12. Технологічні показники якості зерна (вирівняність, плівчастість, вихід пшона та збір ядра) змінюються залежно від доз та строків внесення азотних добрив. Внесення азоту в дозі 20-30 кг/га на ІХ етапі органогенезу сприяє зростанню вирівнянності зерна у сорту проса Київське 87 до 90-92%, у сорту Миронівське 51 - до 92-94%, порівняно з 83-85% у контрольному варіанті. Менша плівчастість і більший вихід ядра є за внесення азотних добрив в кількості 60-90 кг/га д.р. на ІІІ і VII етапах органогенезу у співвідношенні 2:1.

13. Внесення повного мінерального добрива (N₆₀Р₆₀К₆₀) покращує хімічний склад анатомічних частин зернівки. За внесення азоту на ІІІ, VII і ІХ етапах органогенезу у рівних пропорціях на фоні Р₆₀К₆₀ відбувається зростання вмісту білка в зародку насінини до 43,4%, жиру - до 13,3% та зменшення кількості крохмалю - до 1,32%. Істотних змін у хімічному складі ендосперму, як за одноразового, так і поетапного внесення азоту, не відбувається.

14. Вміст загального азоту і білка в зерні проса змінюється залежно від досліджуваних факторів. Із збільшенням дози азоту від 45 до 90 кг/га білковість зерна у сорту Київське 87 зростає від 10,9 до 11,5%, у сорту Миронівське 51 - від 11,0 до 11,8%. Найбільша кількість білка в зерні обох сортів проса (11,9%) накопичується за внесення N₆₀ у три строки: на III, VII і ІХ етапах органогенезу.

15. У верхній частині волоті формується насіння з кращими посівними якостями. Внесення N_45-60 у період вегетації культури поліпшує посівні властивості насіння переважно нижньої частини волоті. На насінницьких посівах за вирощування проса на ґрунтах з низьким вмістом гумусу і загального азоту ефективним є підживлення проса по N_15-30 не пізніше настання фази викидання волоті.

16. Ефективною і економічно обґрунтованою системою застосування азотних добрив у технології вирощування проса є така, що включає внесення Р₆₀К₆₀ в основне удобрення та проведення підживлення рослин аміачною селітрою в два строки з розрахунку 40 кг/га на IІІ і 20 кг/га д.р. на VII етапах органогенезу. У цих варіантах рівень рентабельності виробництва зерна становить 173-174%.

17. Найбільший вихід енергії з урожаєм зерна проса забезпечує така система удобрення: внесення в основне Р₆₀К₆₀ та підживлення культури азотом за етапами органогенезу в дозі 45 кг/га. Вихід енергії у сорту Київське 87 тут становив 73011-78771 Мдж/га, у Миронівського 51 - 69962-77585 МДж/га, енергетичний коефіцієнт становив 4,4-4,5 і 4,0-4,1 відповідно.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі результатів досліджень прососіючим господарствам зони Лісостепу на сірих лісових ґрунтах рекомендується:

1. У технології вирощування проса сорту Київське 87 на фоні фосфорних і калійних добрив (Р₆₀К₆₀) азотні слід вносити в період вегетації культури у два строки: на ІІІ (40 кг/га) і на VII (20 кг/га) етапах органогенезу. За дефіциту азотних добрив допустимо зменшити дозу азоту до 45 кг/га, при цьому вносити його потрібно на ІІІ і VII етапах органогенезу відповідно по 30 і 15 кг/га;

2. У технології вирощування проса сорту Миронівське 51 на фоні фосфорних і калійних добрив (Р₆₀К₆₀) азотні необхідно вносити у три строки: на ІІІ, VII і ІХ етапах органогенезу по 30 кг/га. За достатньої кількості опадів у весняний період, дози азоту слід зменшити до 60 кг/га і внести у два строки: на ІІІ (40 кг/га) і на VII (20 кг/га) етапах органогенезу.

3. На насінницьких посівах проса доцільно застосовувати середні дози азотних добрив (N₆₀) і вносити їх одночасно з фосфорними і калійними (Р₆₀К₆₀) під першу весняну культивацію.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Драган М.І., Любчич О.Г. Формування кореневої системи проса на сірих лісових ґрунтах // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - Вип. 1-2.- С. 87-90.

2. Любчич О.Г., Драган М.І. Напрями використання та особливості технології вирощування проса // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - Вип. 3-4.- С. 139-143.

3. Драган М.І., Любчич О.Г. Вплив азотних добрив на ріст і розвиток кореневої системи проса // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К.: Фітосоціоцентр, 2003. - Вип. 3-4.- С. 121-128. .

4. Драган М.І., Любчич О.Г., Ларіна С.В. Шляхи екологізації агротехнічних заходів в технології вирощування проса // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003р. - Спецвип. - C.739-743.

5. Драган М.І., Любчич О.Г., Крупельницька І.М. Вплив агрометеорологічних умов на ріст і розвиток проса в Лісостепу // Вісник аграрної науки. - 2003. - №9. - С. 23-27.

6. Драган М.І. Грищенко Р.Є., Любчич О.Г., Вовкотруб М.О. Особливості технології вирощування круп'яних культур // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К.: ЕКМО, 2004. - Вип. 2-3.- С. 3-6.

7. Драган М.І., Любчич О.Г., Ларіна С.В. Падалиця проса. Як уникнути засмічення нею наступних культур в сівозміні // Карантин і захист рослин. - 2005. - №10. - С. 6-8.

8. Драган М.І., Пищолка П.І., Любчич О.Г. Ефективність мінеральних добрив і дефекату під просо на дерново-підзолистому ґрунті // Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН. - К.: ЕКМО, 2007. - Вип. 1. - С. 101-108.

9. Драган М.І. Грищенко Р.Є., Любчич О.Г., Ларіна С.В., Діденко Л.С. Посівні властивості насіння сільськогосподарських культур у кислому середовищі // Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН. - К.: ЕКМО, 2007. - Вип. 2. - С. 83-89.

10. Сайко В.Ф., Камінський В.Ф., Вишнівський П.С., Вінничук Т.С., Голодна А.В, Гринчук П.Д., Грищенко Р.Є., Дворецька С.П., Дегодюк Е.Г., Дегодюк С.Е., Єрмолаєв М.М., Камінська В.В., Корнійчук М.С., Кургак В.Г., Любчич О.Г., Малієнко А.М., Муханова В.С., Свидинюк І.М., Скурятін Ю.М., Шморгун О.В., Юла В.М. Рекомендації з проведення весняно-польових робіт. - К.: ЕКМО, 2006. - 57 с.

11. Любчич О.Г. Формування врожайності проса залежно від умов азотного живлення // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва. Тези 3-ої Міжнародної наукової конференції, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, 20-22 червня 2006 р. - Харків, - 2006. - С. 163-164.

12. Драган М.І., Любчич О.Г., Камінський В.Ф. Спосіб застосування азотних добрив під просо: Деклараційний патент на винахід №65799А від 15.04.2004 року. - К., 2004. - 6с.

АНОТАЦІЯ

Любчич О.Г. Особливості формування продуктивності та якості зерна проса залежно від умов азотного живлення на сірих лісових ґрунтах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Київ, 2007.

У дисертаційній роботі представлено результати польових, вегетаційних, лабораторних досліджень, теоретично обґрунтовано агротехнічну, фізіологічну і економічну доцільність застосування азотних добрив під просо, встановлені етапи органогенезу, у які рослини найбільше реагують на азот. Досліджуються шляхи формування продуктивності проса сортів Київське 87 і Миронівське 51 під дією азотних добрив.

У роботі досліджується поживний режим ґрунту та динаміка засвоєння елементів живлення рослинами, густота сходів та збереженість рослин, проходження фенологічних фаз та тривалість вегетаційного періоду, біометрія розвитку рослин, площа листя та фотосинтетична діяльність посівів, формування і розвиток кореневої системи, нагромадження рослинами сирої і сухої біомаси, елементи структури продуктивності, хімічний склад та посівні якості насіння, урожайність сортів проса залежно від умов азотного живлення. Виявленні кращі варіанти внесення азотних добрив, які забезпечують урожайність проса сорту Київське 87 на рівні 45,8-47,0 ц/га, Миронівського 51 - 46,0-48,6 ц/га.

Проведена комплексна оцінка економічної і енергетичної ефективності застосування азотних добрив під просо і на її основі прососіючим господарствам рекомендовано найбільш економічно вигідну систему застосування азотних добрив у технології вирощування проса.

Ключові слова: просо, етапи органогенезу, азотні добрива, урожайність, якість зерна.

АННОТАЦИЯ

Любчич А.Г. Особенности формирования продуктивности и качества зерна проса в зависимости от условий азотного питания на серых лесных почвах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. ННЦ “Институт земледелия УААН”, Киев, 2007.

В диссертационной работе изложены результаты полевых, вегетационных, лабораторных исследований, теоретически обоснованно агротехническую, физиологическую и экономическую целесообразность применения азотных удобрений под просо, установленные этапы органогенеза, в которые растения наиболее реагируют на азот. Исследуются пути формирования продуктивности проса сортов Киевское 87 и Мироновское 51 под действием азотных удобрений.

В работе изучается питательный режим почвы и динамика усвоения элементов питание растениями, густота всходов и сохранность растений, прохождение фенологических фаз и продолжительность вегетационного периода, биометрия развития растений, площадь листьев и фотосинтетическая деятельность посевов. Также изучались вопросы формирования и развития корневой системы, накопления растениями сырой и сухой биомассы, элементы структуры продуктивности, химический состав и посевные качества семян, урожайность сортов проса в зависимости от условий азотного питания.

По результатам исследований установлено, что наиболее активно азот стимулировал вегетативное развитие проса в период кущение- выбрасывание метелки.

Изучение влияния доз и сроков внесения азотных удобрений на рост и развитие корневой системы показало, что продуктивность растений проса больше зависела от продолжительности функционирования корней системы, чем от их массы и объема.

Максимальный уровень урожайности проса у сорта Киевское 87 (47,0 ц/га) получили при внесении азотных удобрений на фоне Р₆₀К₆₀ в дозе 40 кг/га д.в. на ІІІ и 20 кг/га д.в. на VII этапах органогенеза. У сорта Мироновское 51 наивысший урожай (48,7 ц/га) получили при внесении Р₆₀К₆₀ в основное удобрение и N₉₀ разделенное в равных пропорциях в три срока: на ІІІ, VII и ІХ этапах органогенеза. На основании результатов анализа зерна установлено, что исследуемые факторы увеличивали содержание белка в зерне проса и соответственно увеличивали его сбор с единицы площади.

На основании проведенной комплексной оценки экономической и энергетической эффективности применения азотных удобрений под просо прососеющим хозяйствам рекомендована наиболее экономически выгодная система применения азотных удобрений в технологии выращивания проса, обеспечивающая рентабельность производства продукции на уровне 173-174%.

Ключевые слова: просо, этапы органогенеза, азотные удобрения, урожайность, качество зерна.

ABSTRACT

Lyubchich A.H. Details of the millet productivity and grain quality formation depending on the conditions of nitrogenous nutrition on grey forest soils. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.09 - plant-growing. NRC “Institute of Agriculture of the UAAS”, Kyiv, 2008.

The thesis states the results of the field, vegetation, laboratory agrotechnical, physiological and economic expedience of the nitrogenous fertilizer application under millet, is theoretically substantiated the stages of organogenesis in which the plants most response on nitrogen are established. The ways of millet productivity formation of the varieties Kyivske 87 and Myronivske 51 under the action of nitrogenous fertilizer are studied.

The work investigates the nutrient soil regime and nutrient uptake dynamic by pants, density of shoots and preservation of plants, passing phenological phases and duration of vegetation period, biometry of plant development, leaf area and photosynthetic activity of crops, root system formation and development, raw and dry biomass accumulation by plants, components of productivity structure, chemical composition and sowing qualities of seeds, millet varieties productivity depending on the conditions of nitrogenous nutrition. The best variants of nitrogenous fertilizer application that provides the millet productivity of Kyivske 87 variety at a level of 45.8-47.0 hkg/ha, that of the Myronivske 51 variety - 46.0-48.6 hkg/ha are revealed.

The complex estimation of economic and energy efficiency of nitrogenous fertilizer application under millet is conducted and on its basis it is recommended the most economically profitable system of nitrogenous fertilizer application in the millet growing technology to the millet cultivating farm.

Keywords: millet, stages of organogenesis, nitrogenous fertilizer, productivity, grain quality.

Размещено на Allbest.ru