Продуктивна дія зерна сої та кормових бобів нової технології обробки при дорощуванні та відгодівлі свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини

та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького

УДК: 36.086:636.4:633.34/35

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивна дія зерна сої та кормових бобів нової технології обробки при дорощуванні та відгодівлі свиней

Заєць Андрій Петрович

Львів - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кормів Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України КУЛИК Михайло Федорович, Інститут кормів УААН, завідувач відділу технології кормів, комбікормів і преміксів

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор БУРЛАКА Віктор Анатолійович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри годівлі тварин і технології кормів

доктор сільськогосподарських наук, професор ПІВТОРАК Ярослав Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького

Захист дисертації відбудеться « 12 » лютого 2009 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівського національного університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий «09 » січня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. М. Слобода

антипоживний кормовий боб свиня



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблему білкового дефіциту в тваринництві можна вирішити за рахунок введення в раціони високобілкових кормів рослинного походження - зерна сої та кормових бобів. Зерно цих культур характеризується високим вмістом протеїну - 32-38 % та 22-30%, амінокислоти лізину - 23,0 г/кг та 17,0 г/кг відповідно. Однак, соя і кормові боби містять антипоживні речовини: інгібітори трипсину та хімотрипсину, фітогемаглютеїни, алкалоїди, фермент уреазу, дубильні речовини, таніни, ціаногенні глікозиди, продукти гідролізу в-глікозидів та ін. Присутність цих речовин знижує ефективність засвоєння поживних речовин корму, особливо протеїну, викликає пригнічення росту та фізіологічних функцій організму, погіршує апетит тварин (Обертюх Ю. В., 2001; Csбky I., Fekete S., 2004; Jansman A. J. M. et al., 1994; Fu C.J. et al., 2007; Garthoff L.H. et al., 2002; Liener I.E., 1994; Htoo J.K. et al., 2006; Powers W.J. et al., 2006).

Сьогодні найбільш поширеним способом знешкодження антипоживних речовин в зерні бобових культур є екструдування, що вимагає значних енергозатрат. Поряд з цим не завжди екструдування дозволяє знизити вміст антипоживних речовин до безпечного рівня, тому пошуки ефективних, енергозберігаючих, простих у здійсненні технологій переробки та підготовки зерна бобових культур до згодовування з метою знешкодження антипоживних речовин, підвищення ступеня трансформації їх поживних речовин у продукцію тваринництва є актуальною народногосподарською проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та наукові розробки по темі дисертації були складовою частиною тематики відділу технології кормів, комбікормів і преміксів Інституту кормів УААН і входили до науково-технічної програми «Кормовиробництво» 2003-2008 рр.: завдання 01.03 «Розробити і впровадити енергозберігаючу технологію знешкодження інгібітора трипсину в зерні сої при виробництві соєвого „молока” і пасти та вивчити продуктивну дію, обмін речовин, забійні і м'ясні якості, гістоструктуру органів травлення та залоз внутрішньої секреції при згодовуванні цих кормів сільськогосподарським тваринам», номер державної реєстрації 0102 U 000109.

Мета і задачі досліджень. Метою проведення досліджень було розробити енергозберігаючу технологію знешкодження антипоживних речовин у зерні сої та кормових бобів. Для досягнення поставленої мети до завдання роботи входило:

- обґрунтування необхідності розробки нової технології знешкодження антипоживних речовин в зерні сої та кормових бобів; вивчення продуктивної дії зерна сої та кормових бобів, оброблених по новій технології знешкодження антипоживних речовин при згодовуванні свиням на дорощуванні та відгодівлі;

- вивчення перетравності основних поживних речовин при згодовуванні свиням у складі раціону зерна сої та кормових бобів підготовлених за розробленою технологією;

- встановлення забійних показників, якості свинини і сала під впливом згодовування зерна сої та кормових бобів оброблених за розробленою технологією;

- дослідження морфо-і гістоструктури внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції;

- економічне обґрунтування доцільності та ефективності використання розробленої технології знешкодження антипоживних речовин в зерні сої і кормових бобів.

Об'єкт досліджень. Свині на дорощуванні та відгодівлі, зерно сої, кормові боби.

Предмет досліджень. Хімічний склад кормів; поживність кормів у складі раціонів; перетравність і використання основних поживних речовин кормів; кров, внутрішні органи та залози внутрішньої секреції; м'ясо свиней, шпик.

Методи досліджень. Поставлені в роботі завдання вирішувались при допомозі таких методів досліджень: зоотехнічних - вивчення динаміки живої маси свиней та витрат кормів на одиницю приросту; гематологічних - біохімічні дослідження крові; хімічних - вивчення хімічного складу кормів, м'яса і шпику; фізіологічних - вивчення перетравності основних поживних речовин раціону; статистичних - біометрична обробка цифрового матеріалу.

Наукова новизна. Вперше розроблено і запатентовано «Спосіб знешкодження антипоживних речовин в зерні сої та кормових бобів», що забезпечує зниження концентрації антитрипсину до рівня 4,0-4,3 мг/г при відсутності уреазної активності. Вивчено хімічний склад та продуктивну дію зерна сої і кормових бобів підготовлених до згодовування за розробленою технологією. В балансових дослідах на молодняку свиней встановлено перетравність основних поживних речовин раціону з включенням до його складу обробленого зерна сої та кормових бобів, а також вивчено вплив сої і кормових бобів нової технології обробки на забійні якості, біохімічні показники крові і ліпідного обміну в організмі свиней, на морфо-і гістоструктуру внутрішніх органів; фізико-хімічні показники м'яса та шпику.

Практичне значення отриманих результатів. Використання в годівлі свиней на дорощуванні та відгодівлі обробленого зерна сої за розробленою технологією сприяє одержанню середньодобових приростів на рівні 640 г при затратах 4,3 корм. од на 1 кг приросту живої маси, що відповідає сучасним Європейським стандартам.

За продуктивною дією кормові боби після проведення знешкодження антипоживних речовин не поступаються зерну сої і забезпечують середньодобові прирости живої маси свиней за період дорощування та відгодівлі на рівні 642-645 г.

Одним із складових елементів розробленої технології обробки зерна сої та кормових бобів є використання побічного продукту переробки молока - підсирної чи післяказеїнової молочної сироватки, що сприяє вирішенню проблеми використання молочної сироватки на молокопереробних заводах, а отже і зменшенню техногенного навантаження на навколишнє середовище.

Економічна ефективність знешкодження антипоживних речовин в зерні сої і кормових бобів за розробленою технологією полягає у зменшенні на 30 % енерговитрат на підготовку їх до згодовування, порівняно із екструдуванням.

Розроблена технологія розширює обсяги використання сої і кормових бобів у дрібнотоварних господарствах всіх форм власності, так як використання та обслуговування екструдера в них є економічно недоцільним.

Особистий внесок здобувача. Автором визначено напрямок досліджень, розроблено схеми дослідів, проведено лабораторні та виробничі дослідження, статистичну обробку та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, їх опис і аналіз, зроблено відповідні висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на щорічних звітах Інституту кормів УААН, ІІІ Міжнародній конференції „Корми і кормовий білок” (м. Вінниця, 12-13 жовтня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми виробництва і використання рослинного білку: глобальні зміни та ризики» (м. Вінниця 18-19 червня, 2008 р.). Розробки пройшли апробацію на свинокомплексі у ТОВ «Липовецьке» Вінницької області.

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації відображені в 5 наукових працях, в тому числі в 1 одноосібній, які опубліковані в спеціалізованих фахових журналах та наукових збірниках. За результатами досліджень отримано деклараційний патент на корисну модель: № 9126, кл. 7А 23 L 1/211. Спосіб знешкодження антипоживних речовин в зерні сої та кормових бобів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 174 сторінках комп'ютерної верстки і складається із вступу, огляду літератури, методики і основних методів досліджень, експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 29 таблиць, 2 рисунки та 29 додатків. Список літератури включає 280 джерел, із них 84 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі та лабораторні дослідження проводились в лабораторії комбікормів, преміксів і консервування кормів Інституту кормів УААН, міжкафедральній науково-дослідній лабораторії факультету Технології виробництва і переробки продуктів тваринництва Вінницького державного аграрного університету, фізіологічному дворі Інституту кормів УААН та ТОВ “Липовецьке” смт. Липовець Вінницької області.

Для підготовки зерна сої і кормових бобів до використання при відгодівлі свиней нами було розроблено технологію знешкодження антипоживних речовин у цих кормах (Деклараційний патент на корисну модель № 9126). За контроль брали активність інгібіторів трипсину (Обертюх та ін., 1995) і уреазну активність (Обертюх та ін., 1998). Проведено зоохіманаліз повножирової сої та кормових бобів, які використовувались в науково-господарському досліді.

Розроблена технологія знешкодження антипоживних речовин в зерні сої і кормових бобах включає подрібнення і замочування їх в розчині гідрооксиду кальцію при рН 11,8. Потім кормову масу нагрівали до кипіння при постійному перемішуванні суміші із наступною нейтралізацією її молочною сироваткою кислотністю 60-80° Т в кількості 2,1-2,6 л та лимононною кислотою в кількості 7,0-8,4 г на 1 кг борошна.

Для визначення продуктивної дії зерна сої та кормових бобів, оброблених за новою технологією, дослідження проводили в умовах ТОВ „Липовецьке” методом груп-аналогів (Овсянников А. И., 1976) на помісному молодняку, одержаному від схрещування свиней великої білої породи Х ландрас за схемою наведеною в табл. 1. 

Таблиця 1 - Схема проведення науково-господарського досліду, n = 18 (M±m)

Група тварин	Кількість тварин в групі, гол.	Періоди проведення досліду
		Зрівняльний, 20 дн.	Основний, 118 дн.
		Жива маса на початку періоду, кг	Характеристика годівлі	Жива маса на початку періоду, кг	Характеристика годівлі
І - контрольна	18	25,0±0,57	Основний раціон (ОР): дерть пшенична, ячмінна, горохова, кормових бобів, зелена маса люцерни, сироватка молочна, кухонна сіль, крейда	32,9±0,64	ОР
ІІ - дослідна	18	25,1±0,63		33,1±0,7	В ОР кормові боби замінені на оброблену по розробленій технології повножирову сою
ІІІ - дослідна	18	25,0±0,71		33,0±0,78	В ОР кормові боби замінені кормовими бобами обробленими по розробленій технології

Під час дослідів визначали забійні якості, біохімічні показники сироватки крові, ліпідного обміну, морфо-і гістоструктуру органів травлення, фізико-хімічні показники м'яса та шпику. В кожній групі було по 18 тварин. Піддослідні групи тварин формували за такими показниками: вік, жива маса, стать, енергія росту в зрівняльний період. Утримували свиней в типових приміщеннях по 18 голів в клітці.

Свиням згодовували корми основного раціону у вигляді вологих кормосумішей двічі на добу. Доступ до води вільний. Основний раціон складався: з дерті пшеничної, ячмінної, горохової, кормових бобів, сироватки молочної, кухонної солі, крейди та зеленої маси люцерни або кормового буряка, в залежності від періоду року. В основний період досліду в раціоні тварин контрольної групи кормові боби становили 23-36 % від загальної кількості сирого протеїну в раціоні. Тваринам ІІ дослідної групи оброблене зерно сої згодовували в кількості аналогічній за сирим протеїном кормовим бобам. Годівля піддослідних тварин нормувалася відповідно до загальноприйнятих вимог (Дмитроченко А. П., Пшеничный П. Д., 1982, Калашников А.П. и др., 2003). Облік з'їдених кормів проводили щоденно. Приріст живої маси тварин визначали, користуючись даними індивідуального зважування, яке проводили вранці до годівлі на протязі двох суміжних днів. Індивідуальне зважування тварин проводили при закладанні досліду, в кінці зрівняльного періоду, а також щомісячно і після закінчення досліду. За одержаними результатами визначили валовий та середньодобові прирости, затрати кормів на 1 кг приросту та провели контрольний забій піддослідних свиней з метою вивчення забійних якостей, морфо- та гістоструктури внутрішніх органів. У процесі проведення забою відбирали проби м'язової тканини і шпику та внутрішніх органів для лабораторних досліджень.

Оцінку м'ясної продуктивності та якості продуктів забою проводили за методикою ВАСГНІЛ (1987) з визначенням передзабійної маси, забійної маси та виходу туші. Якісні та органолептичні показники м'язової, жирової тканин і морфологічні дослідження внутрішніх органів вивчали на трьох типових тваринах від кожної групи згідно загальноприйнятих методик (Дубровицы, 1968; Почерняев Ф. К. и др., 1977).

В середній пробі найдовшого м'яза спини відібраному на рівні 9-12 грудних хребців визначали такі фізико-хімічні показники: вміст вологи, азоту та жиру - за загальноприйнятими методиками; водоутримуючу здатність та ніжність м'яса -- методом пресування за Грау і Гамм в модифікації В. Воловинської та Б. Кельман (1960); інтенсивність забарвлення -- колориметричним методом за Февсоном та Кирсаммером (Влізло В., 2004); активну кислотність (рН) -- потенціометричним методом на універсальному іонометрі ЕВ-74 (Дроздов Н.С., 1990); мармуровість та калорійність - розрахунковим методом.

Зразки шпику, відбирали над 9-12 грудними хребцями і досліджували за такими методиками: вологу і леткі речовини - висушуванням при температурі 102-105 ?С (ВАСХНИЛ, 1987); білок - за К'єльдалем (Лебедев П. Т. и др., 1976); жир - в апараті Соксклета; перекисне, кислотне число, кислотність, число омилення, температуру плавлення відповідно з вимогами ГОСТ 8285-91; йодне число - за методом Гюбля (ВАСХНИЛ, 1987); ефірне число та калорійність - згідно загальноприйнятих методик (Дроздов Н. С. и др., 1970).

Для оцінки стану білкового, жирового обмінів в організмі свиней в кінці досліду брали кров для лабораторних досліджень. Концентрацію холестерину в сироватці крові визначали за реакцією Лібермана-Бурхарда (Покровський А.А., 1969); кількість тригліцеридів визначали методом Карлсон (Влізло В., 2004), що базується на видаленні фосфоліпідів і послідуючим окислені гліцерину йодною кислотою до формальдегіду; загальні ліпіди - за реакцією з фосфорнованіловим реактивом; в-ліпопротеїди - турбіметричним методом Бурштейна і Саман (Покровский А.А., 1969).

Перетравність та баланс основних поживних речовин вивчали у 2-х балансових дослідах на молодняку свиней за методом груп (Почерняев Ф. К. и др., 1977; Кононенко В. К. и др., 2003).

Основні показники досліджень обробляли біометрично за М.О. Плохинським (1969). Різницю з контролем вважали вірогідною і позначали (*) при *Р < 0,05; **Р < 0,01; ***Р < 0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Інактивація антипоживних речовин в зерні сої. Дослідження показали, що в зерні сої під дією лужного середовища за рахунок двовалентного кальцію в поєднанні із термічною обробкою проходить зниження рівня інгібітору трипсину та активності уреази. Ступінь інактивації антипоживних речовин знаходиться в прямій залежності від рН корму при термообробці (табл. 2).



Таблиця 2 - Характеристика технологічних параметрів обробки зерна сої (t=90-95 °С, час - 40 хв.)

Кількість внесеного гідроксиду кальцію, г/кг борошна	рН суміші при термообробці	Уреазна активність корму, рН	Вміст інгібітору трипсину в кормі, мг/г
0,0	6,8	0,01	45,5
5,0	8,3	0,0	22,6
10,0	9,7	0,0	18,2
15,0	10,6	0,0	12,7
20,0	11,5	0,0	6,5
25,0	11,8	0,0	4,3
30,0	12,3	0,0	4,0
Нативна соя	-	2,21	48,8

Результати експерименту показали, що оптимальна кількість внесеного гідроксиду кальцію є 25 г/кг борошна, що встановлює рівень рН при обробці 11,8 і дозволяє отримати корм із уреазою активністю 0,0 од. рН. та вмістом інгібітору трипсину 4,3 мг/г (інактивується 91,2 % інгібітору трипсину).

Продуктивна дія сої і кормових бобів нової технології обробки при відгодівлі свиней. Продуктивна дія чинників годівлі, що вивчаються, як правило, оцінюється в першу чергу за параметрами росту і розвитку тварини, витратами поживних речовин корму та енергії на одиницю приросту.

Результати досліджень показників приросту піддослідних свиней подано в табл. 3.

Таблиця 3 - Показники приросту свиней за період досліду, n = 18 (M±m)

Показники	Групи тварин
	І- контрольна	ІІ-дослідна	ІІІ-дослідна
Жива маса на початок досліду, кг	32,9±0,64	33,1±0,7	33,0±0,78
Жива маса наприкінці досліду, кг	104,7±0,997	108,6±0,83	108,7±0,97
Одержано приросту за обліковий період, кг	71,8±0,74	75,5±0,73 ***	75,7±0,68 ***
Середньодобовий приріст: Г %	609±6,58 100,0	640±6,19 *** 105,09	642±5,80 *** 105,42
Затрати на 1 кг приросту: кормових одиниць обмінної енергії, МДж перетравного протеїну, г	4,45 48,0 536	4,29 45,46 510	4,22 45,52 508

Із наведених в табл. 3 даних видно, що тварини ІІ-дослідної групи, яким згодовували оброблене зерно сої, мали більший валовий приріст живої маси на 3,67 кг порівняно до контрольної, а ІІІ-дослідної групи при згодовуванні оброблених кормових бобів на 3,9 кг (Р<0,001) відповідно. Подібні зміни відгодівельних властивостей свиней під дією нових кормових чинників можуть свідчити про посилення інтенсивності росту. Підтвердженням цього є зростання середньодобових приростів свиней ІІ-дослідної групи на 5,09 %, а ІІІ-дослідної на 5,42 % (Р<0,001) до рівня 640 г і 642 г відповідно.

Перетравність основних поживних речовин раціону, баланс азоту. Хімічний склад кормів може дати інформацію лише про валовий вміст поживних речовин у кормі і не може повністю характеризувати його поживність. Тому проводилось визначення перетравності основних поживних речовин корму та баланс азоту при використанні в годівлі свиней підготовлених за розробленою технологією зерна кормових бобів та сої.

У першому досліді вивчалась перетравність основних поживних речовин та баланс азоту при згодовуванні кормових бобів оброблених за розробленою технологією порівняно із сухими кормовими бобами. Результати досліджень (табл. 4) показали, що під впливом згодовування зерна кормових бобів підготовленого за розробленою технологією в раціоні підвищуються всі показники перетравності основних поживних речовин: сухої речовини - на 1,3 % (Р<0,05); органічної речовини - на 1,5% (Р<0,05); сирого протеїну - на 4,1% (Р<0,01); сирого жиру - на 15,6% ; сирої клітковини - на 9,7 % (Р<0,01); і БЕР - на 0,1%, що є позитивним в розробленій технології. Це підтверджується позитивним балансом азоту в організмі тварин дослідної групи - 23,48 г, що є більшим на 12,2% (Р<0,05) відносно контрольної групи.

Таблиця 4 - Перетравність основних поживних речовин корму при використанні в годівлі піддослідних свиней оброблених кормових бобів, n = 3 (M±m)

Показники	Групи тварин
	І - контрольна	ІІ - дослідна
Суха речовина, %	84,9±0,44	86,2±0,14*
Органічна речовина, %	87,1±0,43	88,6±0,11*
Сирий протеїн, %	77,6±0,48	81,7±0,52**
Сирий жир, %	58,4±6,6	74,0±4,04
Сира клітковина, %	33,5±1,16	43,2±1,35**
БЕР, %	93,1±0,59	93,2±0,21

У другому досліді вивчалась перетравність основних поживних речовин та баланс азоту обробленого зерна сої в порівнянні до екструдованого як стандарту. Результати досліджень наведено в табл. 5.

Таблиця 5 - Перетравність основних поживних речовин корму при використанні в годівлі піддослідних свиней обробленої сої, n = 3 (M±m)

Показники	Групи тварин
	І - контрольна	ІІ - дослідна
Суха речовина, %	85,5±0,35	86,1±0,33
Органічна речовина, %	87,8±0,34	88,3±0,34
Сирий протеїн, %	81,9±0,46	84,1±0,29*
Сирий жир, %	81,8±2,12	82,3±2,82
Сира клітковина, %	30,0±3,72	41,8±0,27*
БЕР, %	92,6±0,18	92,4±0,39

Встановлено, що використання в годівлі піддослідних свиней обробленого по розробленій нами технології зерна сої також сприяє підвищенню перетравності основних поживних речовин корму відносно тварин, яким згодовували екструдоване зерно сої (табл. 5): сухої речовини - на 0,6%; органічної речовини - на 0,5%; сирого протеїну - на 2,2 % (Р<0,05); сирого жиру - на 0,5%; сирої клітковини - на 11,8 % (Р<0,05). Також при цьому спостерігається позитивний баланс азоту, який в дослідній групі становив 23,65 г або більше ніж в контрольній на 3,0 %.

Підвищення показників продуктивності свиней при згодовуванні зерна кормових бобів і сої нової технології узгоджується з результатами обмінного досліду. Забійні показники свиней при використанні в годівлі зерна сої і кормових бобів нової технології обробки. Результати одержані при проведенні забою піддослідних тварин показали (табл. 6), що свині, яким згодовували оброблену по запропонованій нами технології сою (ІІ дослідна група) та кормові боби (ІІІ дослідна група) відносно контрольної групи мали більшу забійну масу на 5,39 і 5,91 кг відповідно, при цьому різниця між групами мала тенденцію до вірогідного збільшення (Р<0,1).

Таблиця 6 - Забійні показники дослідних тварин, М±m, n=3

Показники	Групи тварин
	І - контрольна	ІІ- дослідна	ІІІ - дослідна
Передзабійна маса, кг	99,7±2,40	106,3±0,88	106, 7±1,20
Забійна маса, кг	83,10±4,00	88,49±1,45	89,01±1,12
Забійний вихід, %	83,29±2,29	83,22±1,14	83,44±0,18
Маса туші, кг	65,50±3,25	69,67±1,33	69,67±1,45
Вихід туші, %	65,64±1,78	65,52±1,28	65,30±0,75
Внутрішній жир, кг	1,87±0,07	1,90±0,03	2,20±0,02
Маса голови, кг	5,02±0,2	5,52±0,1	5,27±0,19
Маса ніг, кг	2,00±0,07	2,18±0,07	2,23±0,4
Маса шкіри, кг	8,71±0,8	9,22±0,6	9,65±0,4
Довжина туші, см	103,7±0,41	106,0±2,83	105,3±3,89
Товщина шпику, см: на холці на спині на крижах середній показник	2,20±0,15 2,37±0,19 3,70±0,21 2,76±0,15	2,30±0,60 2,27±0,22 4,13±0,71 2,90±0,33	3,00±0,50 2,77±0,32 4,67±0,33 3,48±0,35



Туші тварин дослідних груп характеризувались більшою довжиною відповідно на 2,3 см та 1,6 см, а вихід туші в усіх групах був майже на одному рівні - в межах 65%.

Свині, які одержували з раціоном оброблені кормові боби, характеризувалися більшим накопиченням жиру в туші, ніж у контролі, але різниця не є достовірною.

Біохімічні показники крові та стан ліпідного обміну свиней при використанні в годівлі зерна сої і кормових бобів нової технології обробки.

Результати визначення біохімічних показників сироватки крові наведені в табл.7.

Таблиця 7 - Вміст тригліцеринів, холестерину та ліпопротеїдів у крові пддослідних тварин, М±m, n=3

Показники	Групи тварин
	І-контрольна	ІІ-дослідна (соя)	ІІІ-дослідна (боби)
Загальний холестерин, мкм/л	3,65±0,02	2,96±0,06***	3,45±0,08
б-ліпопротеїни, мкм/л	1,70±0,07	1,32±0,06	1,91±0,04
в-ліпопротеїни, мкм/л	2,66±0,14	2,68±0,1	2,98±0,25
Тригліцерини, мм/л	0,59±0,007	0,84±0,19	1,33±0,04***

Аналіз даних ліпідного обміну показав, що у свиней ІІ-ї та ІІІ-ї дослідних груп спостерігалось більше накопичення нейтральних жирів відповідно на 42,37% та 125,42% (Р<0,001) і транспортних компонентів в-ліпопротеїдів на 0,75% і 12,03%, як основних сполук проміжного обміну ліпідів. Це сприяє посиленню анаболізму ліпідів у крові та зменшення вмісту холестерину в ІІ-й дослідній групі на 18,9% (Р<0,001) і в ІІІ-й на 5,48% (Р<0,1). Зростання нейтральних жирів (тригліцеринів) та транспортних компонентів в-ліпопротеїдів свідчить про інтенсифікацію ліпідного обміну і кращий їх динамічний стан. Спостерігається підвищення інертних форм (б-форм) у тварин ІІІ-дослідних груп на 0,21 мкм/л. Різниця є недостовірна, але має тенденцію до збільшення показника, що говорить про активність процесів транспортування і накопичення жирів у тканинах тварин, яким згодовували оброблені кормові боби.

Вплив сої і кормових бобів нової технології обробки на стан гістоструктур та масу внутрішніх органів свиней. При огляді внутрішніх органів забитих свиней у всіх тушах вони були в межах фізіологічної норми.

З даних наведених у табл. 8 видно, що згодовування оброблених по розробленій нами технології зерна сої (ІІ дослідна група) та кормових бобів (ІІІ дослідна група) викликало збільшення маси печінки у тварин цих груп порівняно з контрольною відповідно на 0,39 кг (Р<0,05) та на 0,51 кг (Р<0,05). Це вказує на підвищення діяльності органу, пов'язану із більшою інтенсивністю обмінних процесів організму. Однак вага органу відносно живої маси знаходиться в межах фізіологічної норми. Морфологічні дослідження структури печінки показали, що в тварин ІІ дослідної групи підвищилась на 2,02 % кількість ядер, їх діаметр збільшився на 13,8%. Збільшення в тварин дослідних груп маси нирок, щитовидної залози та наднирників не має достовірної різниці. Аналіз структури екзокринної частини підшлункової залози свиней показав, що в тварин ІІ і ІІІ дослідних груп хоч і спостерігається зменшення маси залози відповідно на 8,9 % та 19,2 % (різниця недостовірна), однак за рахунок підвищення діаметру ядер на 15,8 % та 15,5 %, відбулось збільшення кількості каріоплазми. Хоч різниця недостовірна, але даний факт підтверджується кращими показниками продуктивності дослідних тварин.

Таблиця 8 - Маса внутрішніх органів піддослідних тварин, М±m, n=3

Показник	Групи тварин
	І	ІІ	ІІІ
Печінка, кг	1,22±0,1	1,61±0,05*	1,73±0,11*
Серце, г	357±43,2	315±14,14	360±24,7
Нирки, г	293±17,78	313±14,7	367±32,1
Селезінка, г	166±13,13	157±24,3	146,7±3,34
Шлунок, г	610±15,36	633±11,3	572±14,7
Тонкий кишечник
- маса, кг	1,65±0,21	1,62±0,1	1,84±0,1
- довжина, м	18,15±1,27	19,7±3,24	20,3±0,86
Товстий кишечник
- маса, кг	1,49±0,12	1,35±0,09	1,35±0,09
- довжина, м	4,25±0,89	4,93±0,39	4,43±0,83
Щитовидна залоза, г	11,2±0,89	11,78±0,44	11,96±0,55
Наднирники, г	4,8±0,37	5,2±0,38	5,1±0,32
Підшлункова залоза, г	146,0±13,05	132,7±15,6	118,0±15,3

Згодовування оброблених по запропонованій нами технології зерна сої та кормових бобів не спричинило негативного впливу на стан гістоструктур та масу внутрішніх органів дослідних свиней. Отримані відмінності у масі внутрішніх органів та забійній масі можна пов'язати із вмістом антипоживних речовин у кормах раціонів тварин контрольної групи і відповідною адаптивною реакцією їх організму. При цьому слід відмітити, що маса внутрішніх органів всіх тварин знаходились в межах фізіологічних норм і це є позитивною ознакою ефективності знешкодження антипоживних речовин зерна сої та кормових бобів за розробленою нами технологією.

Фізико - хімічні показники м'яса та шпику свиней при згодовуванні зерна сої та кормових бобів нової технології обробки. Якісні та фізико-хімічні показники м'яса і шпику суттєво впливають на якість виробленої продукції та її властивості.

Результати досліджень якості охолодженого найдовшого м'яза спини, відібраного на рівні 9-12 грудних хребців (табл. 9) показали, що згодовування при дорощуванні та відгодівлі свиней зерна сої та кормових бобів підготовлених по розробленій технології сприяло збільшенню вмісту зв'язаної вологи в м'ясі дослідних груп на 3,07 %, та 3,38 % (Р < 0,05) відповідно, зменшенню вмісту жиру в м'ясі на 2,32 % і 2,4 % (Р < 0,05) в порівнянні до контрольної групи.



Таблиця 9 - Показники якості охолодженого м'яса найдовшого м'яза спини (М±m; n=3)

Показники	Групи тварин
	І-контрольна	ІІ-дослідна	ІІІ-дослідна
Загальна волога, %	69,190,63	73,270,61**	71,161,0
У т. ч. вільна волога, %	18,750,68	17,161,87	13,651,30
зв'язана волога, %	49,601,02	52,670,94	52,980,4*
Суха речовина, %	30,810,63	26,790,6**	28,840,97
Жир, %	7,420,38	5,10,9	5,020,77*
Білок, %	21,440,34	21,010,46	21,940,30
Зола, %	1,110,06	1,040,03	1,070,02
Азот загальний, %	3,530,06	3,450,08	3,610,05
Інтенсивність забарвлення, од. Е*100	683,0	625,4	810,6*
рН	5,690,4	5,750,03	5,700,03
Ніжність, см2/г заг. азоту	223,52,2	275,112,3*	279,315,4*
Мармуровість, коеф	23,20,8	16,32,9	15,32,1*

Також відмічено підвищення ніжності м'яса у дослідних групах на 51,6 см2/г загального азоту (Р < 0,05) та 55,8 см2/г загального азоту (Р < 0,05). При цьому вміст білка знаходився на рівні 21,01 - 21,94 %, показник рН - 5,69-5,75, що відповідає вимогам нормативної документації до м'яса свинини.

Як показали результати досліджень, згодовування зерна сої і кормових бобів оброблених по розробленій технології суттєво не змінило в шпику дослідних груп вміст води та білку (різниця невірогідна) (табл. 10). Вміст жиру був майже на одному рівні - 96,33 і 96,57 %, що відповідно не вплинуло на енергетичну цінність шпику. Температура плавлення жиру знаходиться в оберненій пропорційній залежності до кількості ненасичених жирних кислот, тому з їх збільшенням температура знижується. Така закономірність спостерігається у шпику тварин ІІ дослідної групи, при згодовуванні обробленої сої, температура плавлення якого становила 34,0 °С і була нижчою відносно контрольної групи на 2,5 °С (Р < 0,01), а чим нижча температура плавлення жиру, тим він краще засвоюється організмом (Клименко М. М. та ін., 2006).

Таблиця 10 - Фізико-хімічні показники шпику забійних свиней (М±m; n=3)

Показники	Групи тварин
	І- контрольна	ІІ- дослідна	ІІІ - дослідна
Загальна волога, %	1,831,2	1,900,1	1,970,15
Жир, %	96,570,12	96,400,1	96,330,09
Протеїн, %	1,600,17	1,700,17	1,700,1
Калорійність, кДж	38693,4	38652,1	38624,6
Температура плавлення, єС	36,50,2	34,00,4**	37,00,2
Йодне число, г	61,51,2	68,81,0**	60,91,1
Число омилення, мг КОН	197,70,8	199,40,4	197,90,5
Ефірне число, мг КОН	197,20,8	198,70,2	197,40,4
Перекисне число, % йоду	0,0240,0012	0,0410,0015***	0,0230,0007
Кислотне число, мг КОН	0,500,015	0,630,015**	0,480,026
Кислотність (м. ч. ВЖК), %	0,250,006	0,310,007**	0,240,013

Пряма залежність відносно вмісту ненасичених жирних кислот спостерігається в показниках йодного числа. У шпику свиней ІІ дослідної групи цей показник був більшим на 7,3 г (Р < 0,01), що вказує на вищий вміст ненасичених жирних кислот, а в ІІІ - меншим на 0,6 г. При цьому дані показники всіх груп знаходились в межах встановлених норм і не позначились на якості жиру, про що вказують результати визначення перекисного числа. Кислотне число шпику свиней ІІ дослідної групи було вищим на 26 % (Р < 0,01), а в ІІІ дослідній меншим на 4 %, що впливає на терміни зберігання жирів. Шпик свиней всіх груп мав добру якість, та придатність до виробництва харчових продуктів.

Перевірка результатів досліджень проводилась у виробничих умовах свинокомплексу ТОВ «Липовецьке» Вінницької області, підтвердила позитивну дію згодовування підготовленого зерна сої та кормових бобів по розробленій технології на продуктивність свиней.

Порівняння ефективності згодовування обробленого зерна сої по розробленій нами технології проводилось на фоні екструдованого зерна сої, оброблених кормових бобів - відносно нативних подрібнених. Свині, яким згодовували підготовлене по розробленій технології зерно сої мали середньодобові прирости на рівні 620 г, що на 2,1 % вищі порівняно до тварин, яким згодовували аналогічну кількість за протеїном екструдованої сої. При цьому собівартість 1 кг приросту живої маси була на 5,3 % нижчою, що підтвердило доцільність проведення обробки зерна сої по запропонованій технології. За рахунок підвищення середньодобових приростів, зменшенню на 30 % прямих затрат на знешкодження антипоживних речовин відносно екструдування сої собівартість одиниці приросту живої маси свиней знизилась на 5,3 %, а рентабельність виробництва свинини зросла на 4 %.

Середньодобові прирости свиней, яким згодовували підготовлені по розробленій технології кормові боби становили 645 г, що на 10,8 % вище ніж тварини, яким згодовували подрібнені нативні кормові боби; собівартість 1 кг приросту живої маси знизилась на 7,9 %; рентабельність виробництва свинини зросла на 15,6 %.



ВИСНОВКИ

Розроблена технологія знешкодження антипоживних речовин в зерні сої базується на подрібненні та замочуванні його в розчині гідрооксиду кальцію в кількості 25-30 г на 1 кг борошна. Така суміш із величиною рН 11,8-12,3 нагрівається до кипіння при постійному перемішуванні із наступною нейтралізацією кормової маси підсирною (післяказеїновою) сироваткою кислотністю 60-80° Т в кількості 4,2-6,0 л, або лимонною кислотою в кількості 14,0-18,4 г на 1 кг соєвого борошна, або їх сумішшю 2,1-3,0 л : 7,0-9,2 г відповідно. Оброблене зерно сої характеризується низьким рівнем інгібітору трипсину 4,0-4,3 мг/г та відсутністю уреазної активності. Технологія забезпечує зменшення на 30% енерговитрат порівняно з екструдуванням.

Продуктивна дія зерна сої та кормових бобів обробленого гідроксидом кальцію забезпечує одержання середньодобових приростів живої маси свиней за період дорощування та відгодівлі на рівні 640-645 г при затратах 4,3-4,2 корм. од. на 1 кг приросту, що відповідає сучасним Європейським стандартам.

Використання в годівлі піддослідних свиней обробленого зерна сої збільшує перетравність основних поживних речовин корму: сухої речовини на 0,6 %, органічної речовини - на 0,5 %, сирого протеїну - на 2,2 % (Р<0,05), сирого жиру - на 0,5 %, сирої клітковини - на 11,8 % (Р<0,05). Баланс азоту в організмі тварин дослідної групи є позитивним і становить 24 г, що є більшим на 3,0 % порівняно з екструдованим зерном сої.

Використання в годівлі піддослідних свиней оброблених кормових бобів сприяє підвищенню перетравності основних поживних речовин корму: сухої речовини на 1,3 % (Р<0,05), органічної речовини - на 1,5% (Р<0,05), сирого протеїну - на 4,1% (Р<0,01), сирого жиру - на 15,6%, сирої клітковини - на 9,7 % (Р<0,01). Баланс азоту є позитивний і вищий в дослідній групі на 2,56 г або 12,2% порівняно з нативним подрібненим зерном бобів (Р<0,05).

В крові дослідних свиней під впливом згодовування оброблених кормів відбувається підвищення рівня нейтральних жирів і транспортних компонентів в-ліпопротеїдів, як основних сполук проміжного обміну ліпідів, а також зменшення вмісту холестерину на 18,9 % (Р<0,001) і 5,48 % (Р<0,1) відповідно. Це вказує на інтенсифікацію ліпідного обміну в організмі свиней і сприятиме отриманню свинини з нижчим вмістом холестерину.

Зерно сої та кормових бобів підготовлене до згодовування за розробленою нами технологією при використанні у відгодівлі свиней сприяє збільшенню вмісту зв'язаної вологи в м'ясі дослідних тварин відповідно на 3,07 % і 3,38 % (Р < 0,05), зменшенню вмісту жиру в м'ясі на 2,3 % і 2,4 % (Р < 0,05), підвищенню ніжності м'яса на 23,1% (Р < 0,05) і 25,0 % (Р < 0,05) в порівнянні з контрольною групою, що відповідає вимогам сучасного споживача до свинини.

Згодовування обробленого зерна кормових бобів не змінює фізико-хімічних показників якості шпику у порівнянні з контрольною групою; згодовування обробленого зерна сої впливає на фізико-хімічні показники шпику, але виявлені зміни відповідають фізіологічним нормам тварин і діючим стандартам на жири харчові.

Стан гістоструктур залоз внутрішної секреції та органів травлення відповідає фізіологічним нормам.

Економічна ефективність впровадження розробленої технології полягає у зменшенні на 30 % енерговитрат на підготовку до згодовування зерна сої і кормових бобів порівняно із екструдуванням; при згодовуванні оброблених кормових бобів собівартість 1 кг приросту живої маси свиней знижується на 7,9 %, рентабельність виробництва свинини зростає на 15,6 %; при згодовуванні обробленої сої - на 5,3 %, та 4 % відповідно.

Використання як одного із складових елементів розробленої технології обробки зерна сої та кормових бобів побічного продукту переробки молока - підсирної чи післяказеїнової молочної сироватки сприяє вирішенню проблеми використання молочної сироватки на молокопереробних заводах та зменшенню техногенного навантаження на навколишнє середовище.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Знешкодження антипоживних речовин в зерні сої та кормових бобів проводити шляхом використання гідроксиду кальцію, молочної сироватки і (або) лимонної кислоти.

Зерно сої та кормових бобів, підготовлене до згодовування по розробленій технології знешкодження антипоживних речовин, використовувати в годівлі свиней на дорощуванні та відгодівлі в кількості 23-36 % від загальної потреби тварин в протеїні.



СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заєць А. П. Фізико - хімічні показники м'яса та шпику свиней при згодовуванні зерна сої та кормових бобів нової технології обробки/ А.П. Заєць // Міжвідомчий тематичний науковий збірник „Корми і кормовиробництво”. - 2005 . - Вип. 55. - С. 133-140.

2. Заєць А. П. Порівняльна оцінка відгодівлі свиней при згодовуванні зерна сої та кормових бобів / А. П. Заєць, О. І. Скоромна, Т. В. Коробчинська // Міжвідомчий тематичний науковий збірник „Корми і кормовиробництво”. - 2004. - Вип. 52. - С. 135-141 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

3. Заєць А. П. Ліпідний обмін в організмі відгодівельних свиней при згодовуванні зерна сої та кормових бобів / А. П. Заєць, О. І. Скоромна // Міжвідомчий тематичний науковий збірник „Корми і кормовиробництво”. - 2004 р. - Вип. 54. - С. 210-219 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

4. Вплив біологічно активних та мінеральних добавок на обмін в організмі тварин і повноцінність продукції / М. Ф. Кулик, О. І. Скоромна, А. П. Заєць, Н. В. Мельник // „Вісник Аграрної науки”. - 2006. - № 8. - С. 33-36 (дисертантом проведено експериментальні дослідження, підготовлено матеріали до публікації).

5. Скоромна О. І. Продуктивність, стан структур печінки і екзокринної частини підшлункової залози свиней при згодовуванні зерна сої та кормових бобів нової технології обробки / О. І. Скоромна, А. П. Заєць, Л. Л. Царук. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник „Корми і кормовиробництво”. - 2006. - Вип. 58. - С. 143-147 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

6. Деклараційний патент України на корисну модель № 9126, МПК 7 7А 23 L 1/211. Спосіб знешкодження антипоживних речовин в зерні сої та кормових бобів / Кулик М.Ф., Петриченко В. Ф., Заєць А. П., Обертюх Ю. В., Герасимчук А. І.; заявник та власник Інститут кормів УААН. - № U 2005 00554; заяв. 21.01.2005; опубл. 15.09.2005, Бюл. №9 (дисертантом здійснено патентний пошук, проведено дослідження та оброблено результати).



АНОТАЦІЇ

Заєць А.П. Продуктивна дія зерна сої та кормових бобів нової технології обробки при дорощуванні та відгодівлі свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького. - Львів, 2009.

Дисертаційна робота присвячена розробці енергозберігаючого способу знешкодження антипоживних речовин в зерні сої та кормових бобів. В роботі проведено вивчення продуктивної дії, перетравності основних поживних речовин, якості м'яса та шпику, дослідження морфо-і гістоструктури внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції при згодовуванні свиням на відгодівлі у складі раціону підготовлених за розробленою технологією зерна сої та кормових бобів.

Встановлено, що використання обробленого зерна сої за розробленою технологією в годівлі свиней на дорощуванні та відгодівлі в кількості 23-36 % від потреби протеїну в раціоні сприяє одержання середньодобових приростів на рівні 640 г при затратах 4,3 корм. од на 1 кг приросту живої маси. За продуктивною дією кормові боби після проведення знешкодження антипоживних речовин не поступаються зерну сої і забезпечують середньодобові прирости живої маси свиней за період дорощування та відгодівлі 642-645 г. При цьому отримана свинина та шпик мають добру якість та придатність до виробництва харчових продуктів. Економічна ефективність розробленої технології полягає у зменшенні на 30 % енерговитрат на підготовку до згодовування зерна сої і кормових бобів порівняно із екструдуванням.

Ключові слова: зерно сої, кормові боби, антипоживні речовини, свині, молочна сироватка, лимона кислота.



Заец А. П. Продуктивное действие зерна сои и кормовых бобов новой технологи обработки при выращивании и откорме свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02. - кормление животных и технология кормов. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого. - Львов, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке энергосберегающего способа обезвреживания антипитательных веществ в зерне сои и кормовых бобов. В работе изучено продуктивное действие, переваримость основных питательных веществ, качество мяса и шпика, исследовано морфологические и гистологические особенности внутренних органов и желез внутренней секреции при включении в состав рационов свиней на откорме зерна сои и кормовых бобов подготовленных по разработанной технологии.

Установлено, что использование в кормлении свиней на откорме обработанного по разработанной технологии зерна сои в количестве 23-36% от потребности протеина в составе рациона способствует получению среднесуточных привесов на уровне 640 г, при этом затраты корма составили 4,3 корм. ед. на 1 кг привеса живой массы. По продуктивному действию кормовые бобы после проведение обезвреживания антипитательных веществ не уступают зерну сои и способствуют получению среднесуточных привесов за период выращивания 642-645 г. При этом полученное от свиней мясо, а также шпик имеют хорошее качество и пригодны к изготовлению продуктов питания. Экономическая эффективность разработанной технологии состоит в том, что энергетические затраты на подготовку к кормлению зерна сои и кормовых бобов на 30 % меньше относительно проведения экструдирования. В процессе исследований не установлено отрицательного влияния на организм животных скармливания подготовленных по разработанной технологии зерна сои и кормовых бобов. Изучение биохимических показателей сыворотки крови, убойных качеств, морфологической и гистологической структуры внутренних органов и желез дало возможность положительно оценить разработанный способ обезвреживания антипитательных веществ в зерне сои и кормовых бобов.

С целью повышения эффективности ведения отрасли свиноводства, получения качественной свинины и шпика необходимо использовать в хозяйствах разработанный и запатентованный способ обезвреживания антипитательных веществ в зерне сои и кормовых бобов, что подразумевает использование гидроокиси кальция, молочной сыворотки и (или) лимонной кислоты. В хозяйствах, которые расположены вблизи молокоперерабатывающих заводов для нейтрализации подготовленного корма использовать подсырную или казеиновую молочную сыворотку, что способствует решению проблемы ее накопления на молокоперерабатывающих предприятиях.

Ключевые слова: зерно сои, кормовые бобы, антипитательные вещества, свиньи, молочная сыворотка, лимонная кислота.



Zaets A.P. Productive act of grain of soy and faba beans of a new technology of treatment at growing and fattening of pigs. - Manuscript.

The dissertation work on gaining of scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a spesiality 06.02.02 - feeding of animals and technology of forages. - Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj. - Lviv, 2009.

The dissertation work is devoted to the development of the method to economize energy and render harmless antinutrients in the grain of soy and faba beans.

The work studies the productive action, digestion of basic nutrients, quality of meat and salted pork and researches morphological and histological internal organs and glands of internal secretion at feeding and fattening of pigs, using the ration prepared on the developed technology of grain of soy and faba beans.

It is set, that the use in feeding of pigs and fattening in a amount 23-36 % from the necessity of protein in the ration of the treated grain of soy on the developed technology promotes the reception of average daily increases at the level of 640 g at the expenditures of 4,3 fodder crops units on 1 kg of increase of living mass. For productive action faba beans after neutralization of antinutrients do not yield to the grain of soy and provide the average daily increases of living mass of pigs for the period of feeding and fattening 642-645 g.

Thus the obtained pork and salted pork have good quality and are suitable to the manufacturing of food products. Economic efficiency of this developed technology lays in reduction on 30 % of energetic expenditures on preparation to feed by grain of soy and faba beans comparatively with the process of extrusion.

In the course of researches it is not established negative influence on an organism of animals by feeding prepared on the developed technology of grain of soy and faba beans.

Keywords: grain of soy, faba beans, antinutrients, pigs, milk whey, lemon acid.

Размещено на Allbest.ru