Дисертаційна робота виконана протягом 2004-2007 років на кафедрі патологічної фізіології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. Кількісний склад мікрофлори кишечника визначали на базі філіалу кафедри - в лабораторії бактеріологічного контролю якості та безпечності ветеринарних препаратів Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Імунологічні показники організму птиці визначали на базі філіалу кафедри - у лабораторії імунології Інституту біології тварин УААН. Дослідження ультраструктури слизової оболонки тонких кишок птиці виконано у лабораторії електронної мікроскопії Львівського національного університету імені І.Я.Франка.

Досліди виконані на клінічно здоровому молодняку птиці кросу ISA BROWN в умовах птахофабрики КТ ”ЕГО“ (с.Гряда Жовківського району Львівської області). Умови утримання і годівлі птиці відповідали загальноприйнятій технології. Проведено дві серії дослідів.

Перша серія включала один дослід, метою якого було вивчити особливості фізіологічного стану організму, фактори клітинного і гуморального імунітету, зміни кількісного складу основних мікроорганізмів кишечника, активність ферментів порожнинного і пристінкового травлення, ультраструктуру слизової оболонки тонких кишок птиці у критичні періоди онтогенезу.

Для проведення досліду було підібрано групу ремонтного молодняку птиці 10-добового віку у кількості 350 голів в яких семикратно у різні вікові періоди (10-, 30-, 45-, 60-, 90-, 120- і 365-та доба) відбирали матеріал для досліджень. Для досліджень використовували кров, вміст та слизову оболонку тонких і товстих кишок. Зразки матеріалу отримували від пґяти голів кожного вікового періоду після забою птиці. Окремо відбирали зразки слизової оболонки кишечника для дослідження ультраструктури. Отримані показники різних вікових груп курчат порівнювали з показниками дорослої птиці. Перед початком і у період проведення дослідів проводили клініко-фізіологічне обстеження птиці.

Метою другої серії досліджень було вивчити вплив метіфену і метіфену з аскорбіновою кислотою на формування імунного захисту організму курчат після вакцинації проти хвороби Ньюкасла. Для цього було сформовано три групи молодняку птиці (контрольну і дві дослідні, по 90 голів у кожній), яким у 10 добовому віці інтраназально вводили живу вірус вакцину штаму “Ла Сота”, вироблену на Сумській біофабриці. Дослідні перша і друга групи курчат, починаючи з 3-ї до 30-ї доби життя додатково з основним раціоном отримували відповідно метіфен (280 мг/кг корму) та метіфен з аскорбіновою кислотою (280 мг/кг і 50 мг/кг корму) у дозах запропонованих В.М.Гунчаком (2005).

Для досліджень відбирали зразки крові від пґяти голів курчат у 10-, 30-, 45-, 60-, 90- і 120-добовому віці після забою.

У крові визначали: кількість еритроцитів - фотоелектроколориметричним методом (Гаврилець Є.С., Демчук М.В., 1966); вміст гемоглобіну - за методом Л.М. Піменова (1975); кількість лейкоцитів - у камері з сіткою Горяєва (Васильева А.В., 1948); концентрацію білка - за методом Лоурі (1951); концентрацію глюкози - глюкозооксидазним методом (1964); активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) (К.Ф.2.6.1.1.) і аланінамінотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) (Капетанакі К.Г., 1962); фагоцитарну активність (ФА) нейтрофілів - за методом В.С. Гостева (1950); фагоцитарний індекс (ФІ); фагоцитарне число (ФЧ) або інтенсивність фагоцитозу; загальну кількість Т-лімфоцитів (Е-РУЛ) - визначали в реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами вівці (Jondal М., 1972), їх субпопуляції - Т-хелпери (Суровас В.М., 1980); кількість "активних" РУЛ (Wansbrough-Jones M. et al, 1979); кількість Т-клітин з переважно супресорною активністю Т-супресори (ТФЧ Т-лімфоцити); В-лімфоцити (ЕАС-РУЛ) - в реакції комплементарного розеткоутворення з еритроцитами вівці (Чернушенко Е.Ф. и соавт., 1979). При підрахунку кількості Т- і В-лімфоцитів та їх регуляторних субпопуляцій на фіксованих і фарбованих мазках крові визначали лімфоцити з низькою, середньою і високою щільністю рецепторів.

У сироватці крові визначали: лізоцимну активність (ЛАСК) - фотонефелометричним методом (Дорофейчук В.Г., 1968); бактерицидну активність (БАСК) за методом Ю.М. Маркова (1968); циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) середньої молекулярної маси (Чернушенко Е.Ф. и соавт., 1981), загальні імуноглобуліни - за методом И.П. Кондрахина (1985).

У вмісті кишечника визначали загальну амілолітичну активність за методом Сміта-Роя (1949), протеїназну - за методом Кунітца (1973), ліполітичну - за методом Тітца (1997), кількісний склад мікрофлори кишечника за загальноприйнятими методиками та ідентифікували за визначником Бергі (1980). У слизовій оболонці тонких кишок визначали дипептидазну активність - за методом Тарвид, Кушак (1983) та її ультраструктуру.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері за ліцензованою програмою MS Excel 97. Оцінку вірогідності здійснювали за критерієм Стьюдента (t). Вірогідною вважали різницю при р<0,05-0,001 порівняно з дорослою птицею, а в другій серії - з вихідним віковим періодом.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Фізіологічний стан та резистентність організму птиці у критичні вікові періоди.

Встановлено, що загальний стан організму курчат, їх поведінка і рухова активність у різні критичні періоди росту були адекватними для даного віку птиці.

Основні показники фізіологічного стану організму птиці засвідчили, що у крові 10-добових курчат кількість еритроцитів була меншою на 12 % (р<0,025), а у 60- і 90-добовому віці на - 15 % (р<0,01) більшою, ніж у однорічних курей. Вміст гемоглобіну в крові курчат не мав вірогідних відхилень. Кількість лейкоцитів у крові курчат 10-, 30- і 45-добового віку була меншою відповідно на 21, 19 і 15 % (р<0,01-0,05) порівняно з дорослою птицею. Вміст загального білка у крові курчат на 10 добу життя був на 17 % (р<0,001) нижчий, а на 30 добу на 20 % (р<0,01) вищий у порівнянні з його рівнем у крові однорічних курей. Активність трансаміназ (АсАТ і АлАТ) підвищувалася у крові курчат 10-90-добового віку у 2,4-1,8 раза (р<0,001-0,05), а на 120 добу знаходилася в межах величин дорослої птиці.

Таблиця

Вікова динаміка показників природної резистентності організму курчат, (М±m, n=5)

Примітка: ^*р - < 0,05; ^**р - < 0,025; ^***р - < 0,01; ^****р - < 0,001

На початку постнатального онтогенезу встановлено послаблення неспецифічної резистентності організму молодняку птиці, яке супроводжувалося зниженням ЛАСК з 10 до 45 доби життєвого періоду на 16-37 % (р<0,05-0,001), БАСК з 10 до 30 доби - на 13-20 % (р<0,025), а також ФА і ФЧ нейтрофілів у 10-добових курчат - на 20 % (р<0,05) порівняно з однорічними курми, що підтверджує наявність другого і третього критичних імунологічних періодів (Бабина М.П., 1998; Сімонов М.Р., 2006). У 60- і 120-добовому віці ЛАСК і БАСК курочок були в межах величин дорослої птиці, а ФА і ФЧ нейтрофілів вищими на 39 і 42 % (р<0,001) відповідно.

Проведені дослідження показують, що у крові курчат 10-добового віку відносна кількість Т- і В-лімфоцитів була такою, як у крові однорічної птиці. Стан рецепторного апарату плазматичної мембрани Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій у курчат 10-добового віку свідчить про меншу на 16 % (р<0,01) кількість Т-хелперів з низькою і більшою на 10 % (р<0,001) кількістю з середньою щільністю рецепторів на мембрані клітини, порівняно з дорослими курми. Водночас у крові курчат даного віку була більша на 48 % (р<0,025) кількість теофілін-чутливих Т-лімфоцитів, ніж у 365-добових курей. Зниження кількості Т-хелперів при зростанні кількості Т-супресорів в крові курчат даного віку може свідчити про зниження антитілогенезу і розвиток імунодепресивного стану (ІДС) організму птиці. На це вказує також зниження на 17 % (р<0,05) кількості низькоавідних В-лімфоцитів у крові 10-добових курчат.

Такий стан рецепторного апарату плазматичних мембран Т-лімфоцитів та їх регуляторних субпопуляцій і В-лімфоцитів спостерігався також у курчат 30- і 45-добового віку. Зокрема, у ці вікові періоди загальна кількість В-лімфоцитів у крові курчат була меншою від 365-добової птиці на 29 % (р<0,001), а кількість клітин з низькою щільністю рецепторів на мембрані - на 43 % (р<0,01). Це свідчить про знижену здатність організму птиці до активного синтезу захисних антитіл, що зокрема підтверджує нижчий вміст у крові загальних імуноглобулінів - на 73 % (р<0,001) та ЦІК - на 33 % (р<0,025), ніж у наступні вікові періоди.

У 60- і 120-ти добовому віці встановлено відносно вищий рівень клітинних і гуморальних факторів імунітету у крові молодняку птиці та зміну функціональної активності рецепторного апарату Т- і В-лімфоцитів у бік збільшення кількості загальних і низькоавідних форм клітин у порівнянні до їх рівня у дорослих курей. Оскільки В-лімфоцити є попередниками плазматичних клітин (імуноцитів), які продукують антитіла, то збільшення їх загальної кількості у крові курчат впродовж 60-120 доби життєвого періоду вказує на підвищений синтез гуморальних факторів захисту, насамперед антитіл, що нами виявлено у курчат даного віку.

Отже, на підставі аналізу отриманих результатів можна зробити висновок про те, що початкові критичні періоди постнатального розвитку організму курчат зумовлені низьким рівнем первинних факторів захисту та порушенням афідності рецепторного апарату імунокомпетентних клітин, яке призводить до виникнення фізіологічного імунодефіциту. Наступні критичні періоди розвитку молодняку птиці (60-120-доба життя) супроводжуються стабільно високим рівнем гуморальних і клітинних факторів резистентності організму, збільшенням кількісного складу імунокомпетентних клітин та перерозподілом афідності рецепторного апарату Т- і В-лімфоцитів.

Кількісний і видовий склад мікрофлори кишечника молодняку птиці у критичні періоди постнатального онтогенезу.

Дослідження видового складу мікроорганізмів проксимального відділу тонких кишок показало, що у 10-добових курчат кількість Е.coli була на два порядки вищою, ніж мікробів роду Lactobacillus і на п'ять порядків вищою порівняно з вмістом не ідентифікованих мікроорганізмів. Починаючи з 30-ї до 90-ї доби життя птиці кількість Е.coli вірогідно зростає від 2,72·10⁸ до 5,16·10⁸, а на 120 добу - до 14,42·10⁹ (р<0,001) мікроорганізмів і фактично з четвертого місяця життя її вміст стабілізується.

Подібно до кишкової палички змінювався вміст мікроорганізмів роду Lactobacillus. На 30 добу життя курчат їх кількість становила 2,20·10⁵, на 45 добу - 1,28·10⁶, на 60 добу - 2,16·10⁶, на 90 добу - 2,04·10⁶ і на 120 добу - 5,02·10⁷ (р<0,001) лактобацил після чого процес наростання вказаних мікроорганізмів припинявся, досягаючи у 365-добовому віці 5,16·10⁷ колонієутворюючих одиниць у 1см³ вмісту.

У проксимальному відділі тонких кишок 30-добових курчат вперше появляються мікроорганізми роду Bacillus - 12,60±1,34 у 1см³ вмісту. У наступні вікові періоди (45-120 діб) їх кількість зростала від 50,20±1,09 до 78,80±1,30 (р<0,001) і процес обсіменіння продовжувався до 365-добового віку 1,14·10² колонієутворюючих одиниць у 1 см³ вмісту.

Кількість не ідентифікованих мікроорганізмів у 10-30-добових курчат становила 2,14·10² - 3,12·10² мікробів у 1 см³ вмісту, на 45-60 добу життя їх кількість зростала на порядок і дорівнювала відповідно 2,33·10³ і 3,54·10³ (р<0,001), а на 90-120 добу - на два порядки - відповідно 3,72·10⁴ і 6,04·10⁴ (р<0,01), порівняно з початком досліду та відповідала їх вмісту у 365-добової птиці, що свідчить про закінчення процесу формування мікрофлори кишечника.

У дистальному відділі тонких кишок збільшення загальної кількості мікроорганізмів у 30-добових курчат відбувалася за рахунок наростання Е.coli, де їх кількість становила (3,24±0,08)·10⁸ проти (1,28±0,08)·10⁷, мікробів роду Lactobacillus - (4,72±0,13)·10⁵ проти (2,96±0,11)·10⁵ і роду Bacillus - (2,75±0,05) ·10, а також не ідентифікованих мікроорганізмів - (3,12±0,23)·10² проти (1,79±0,14)·10² у курчат 10-добового віку. У 45-60-добових курчат кількість мікробів зростала в основному за рахунок лактобацил (4,94·10⁶ - 4,24·10⁷), бацил (2,60·10² - 2,08·10²) та не ідентифікованих мікроорганізмів (5,07·10³ - 4,99·10³), у 90-добових птахів кількість мікроорганізмів дещо зменшувалася порівняно з 60 добою. У 120-добовому віці їх кількість у кишечнику курочок становила: Е.coli - 18,50·10⁹ проти 17,62·10⁹, рід Lactobacillus - 5,36·10⁷ проти 6,06·10⁷, рід Bacillus 1,32·10² проти 1,40·10², не ідентифіковані - 5,86·10⁴ проти 6,89·10⁴ колонієутворюючих одиниць у 1 см³ вмісту у 365-добових курей.

Основними мікроорганізмами товстих кишок 10-добових курчат були Е.coli, рід Lactobacillus і не ідентифіковані мікроби, де їх кількість становить відповідно (4,32±0,13)·10⁶, (1,06±0,05)·10⁶ і (2,11±0,15)·10³ в 1 см³ вмісту. Наростання кількості мікроорганізмів у 30- добових курчат відбувалося за рахунок лактобацил і бацил та, в меншій мірі, за рахунок кишкової палички і не ідентифікованих мікроорганізмів, а на 45 добу - за збільшення кількості бацил та не ідентифікованих мікроорганізмів і, в меншій мірі, Е.coli та роду Lactobacillus, де їх виявилось відповідно (4,94±0,16)·10⁷ і (3,60±0,18)·10⁸ мікроорганізмів в 1 см³ вмісту, а у 120-добовому віці - за рахунок інтенсивного розмноження Е.coli (6,44±0,08)·10⁹, роду Lactobacillus (2,34±0,42)·10¹⁰ і роду Bacillus (4,36±0,11)·10³. Ще більшу їх кількість виявлено у вмісті товстих кишок однорічних курей, зокрема кишкової палички - (8,12±0,13)·10⁹, лактобацил (14,30±0,12)·10⁹, бацил (4,72±0,13)·10³ і не ідентифікованих мікроорганізмів (6,99±0,17)·10⁵ колонієутворюючих одиниць в 1 см³ вмісту.

Отже, на підставі проведених досліджень встановлено, що формування мікробіоценозу у порожнині проксимального і дистального відділів тонких кишок стабілізується на 120 добу життя молодняку птиці, тоді як у товстих кишках відбувається впродовж всього онтогенезу.

Активність основних ферментів травлення та ультраструктура слизової оболонки тонких кишок молодняку птиці у критичні вікові періоди.

Одержані дані свідчать про те, що у ранньому постнатальному періоді (10 діб) у курчат добре виражене порожнинне травлення білків, про що свідчить активність протеїназ вмісту тонких кишок, яка знаходиться на рівні величини дорослої птиці, зокрема у дванадцятипалій кишці - 19,89±1,90 проти 17,73±0,84; у порожній - 17,16±2,91 проти 15,01±2,00; у клубовій - 15,47±1,33 проти 11,77±1,73 мккат/г білка. На 30-90 добу інтенсивність гідролізу білка у тонких кишках курочок вірогідно зростала порівняно з 10-добовою птицею і була вищою як у дорослих курей. Найвищу протеїназну активність спостерігали у курчат 45-60-добового віку. У ці вікові періоди активність протеїназ вмісту дванадцятипалої кишки зростала проти попереднього періоду досліджень на 18 % (р<0,025), а у порожній і клубовій кишках - на 30 % (р<0,01). У 120-добових курочок відзначено таку ж протеїназну активність вмісту тонких кишок як у дорослої птиці.

Інтенсивність пристінкового гідролізу дипептидів, на відміну від порожнинного травлення білків, у курчат 10-добового віку значно нижча, ніж у однорічної птиці: у дванадцятипалій кишці - на 29 % (р<0,001), у порожній - на 39 % (р<0,001) і клубовій - 21 % (р<0,001). Починаючи з 30 доби життя курчат дипептидазна активність слизової оболонки тонких кишок різко підвищувалася проти попереднього вікового періоду, а у дванадцятипалій кишці досягала рівня дорослої птиці. Однак, у порожній і клубовій кишках вона була нижчою, ніж у однорічних курей - на 19 % (р<0,001). У наступні вікові періоди (45-120 доба) активність дипептидаз слизової оболонки порожньої і клубової кишок поступово підвищувалася і у 120-добовому віці була на рівні активності у дорослої птиці.

Інтенсивність гідролізу полісахаридів у порожнині тонких кишок курчат раннього постнатального онтогенезу (10-30 доба) виявилася значно нижчою, ніж у дорослої птиці. Зокрема, у 10-добових курчат амілолітична активність вмісту дванадцятипалої кишки нижча на 46 % (р<0,01), у 30-добових - на 31 % (р<0,05), порожньої кишки відповідно - на 47 % (р<0,001) і 37 % (р<0,025), а клубової - на 51 % (р<0,01). У наступні 45-120 діб життя амілолітична активність вмісту тонких кишок знаходилася на рівні однорічної птиці, що може свідчити про підвищену потребу організму курчат у метаболічній енергії в звґязку з його функціональною адаптацією у дані критичні періоди онтогенезу.

Динаміка активності ліпази вмісту тонких кишок курчат у ранньому постнатальному періоді розвитку була подібною до активності амілази. У курчат 10-30-добового віку нами встановлено нижчу ліполітичну активність вмісту дванадцятипалої кишки відповідно на 57 і 54 % (р<0,001), порожньої - на 42 і 44 % (р<0,001), клубової - на 59 і 56 % (р<0,001), порівняно з однорічною птицею. Починаючи з 45-добового віку, активність ліпази вмісту тонких кишок підвищувалася порівняно з попереднім віковим періодом і у курчат 90-добового віку вона була найвищою: у дванадцятипалій і порожній кишках - на 28 % (р<0,05), а у клубовій - на 71 % (р<0,001), що свідчить про достатньо високий рівень гідролізу жирів у порожнині тонких кишок молодняку птиці.

Електронномікроскопічні дослідження слизової оболонки тонкого кишечника птиці 10-, 60- і 120-добового віку показали, що на апікальній поверхні циліндричних клітин знаходиться вузька щіткова облямівка товщиною 1-3 мкм, яка утворена великою кількістю мікроворсинок. Висота кожної мікроворсинки коливалася в межах 1,5-2,0 мкм, з діаметром - 0,08-0,15 мкм. На одному квадратному мікроні поверхні однієї клітини виявлено до 100-150 мікроворсинок (фото 1).

Ультраструктура ентероцитів дванадцятипалої і порожньої кишок мала, характерну для птиці, велику кількість мітохондрій, які розміщені дифузно по всій цитоплазмі (фото 1). Розміри більшості досліджуваних мітохондрій складають від 0,2 до 1 мкм в ширину і до 7 мкм в довжину. Кількість мітохондрій в розрізі ентероцитів дорівнювала в середньому 30-40 шт, проте вона може змінюватись у зв'язку з функціональним станом клітин. Нами встановлено, що у птиці даного віку загальна товщина трьохшарових мембран мітохондрій становить 0,06 мкм. Внутрішні мембрани побудовані у вигляді багаточисельних тонких канальців, які утворені шаром обмежуючої мембрани.

Крім циліндричних клітин, в епітелії тонких кишок птиці різного віку знаходяться келихоподібні клітини, які беруть участь у внутрішньоклітинних процесах утворення і виділення секрету (фото 2). У епітелії слизової оболонки дванадцятипалої та порожньої кишок курей різних вікових груп вони витягнуті вздовж осі клітини. В апікальній частині келихоподібних клітин накопичуються "зрілі" секреторні гранули (фото 3). Їх секреторна поверхня часто збільшується за наявності дуже глибоких складок, які утворені плазматичною мембраною.

Нами виявлено, що по мірі утворення секреторних гранул, мітохондрії, які розміщені в базальній частині клітини, на початку секреторного циклу набухають і перетворюються в гранули зимогену (фото 4). Кількість секреторних келихоподібних клітин в епітелії слизової оболонки тонких кишок молодняку птиці 120-добового віку значно більша, ніж у 10-добових курчат.

Фото 1 Повздовжній переріз епітелію слизової оболонки порожньої кишки 10-добових курчат Ч 4000

Фото 2 Повздовжній переріз епітелію слизової оболонки порожньої кишки 60-добових курчат (процес утворення секрету) Ч 4000

Фото 3 Повздовжній переріз епітелію слизової оболонки дванадцятипалої кишки 120-добових курчат (накопичення зрілих секреторних гранул) Ч 4000

Фото 4 Повздовжній переріз епітелію слизової оболонки порожньої кишки 120-добових курчат (процес утворення секрету) Ч 4000

Фізіологічний статус і резистентність організму курчат при згодовуванні метіфену і метіфену з аскорбіновою кислотою на тлі вакцинації.

Введення вакцини суттєво змінювало поведінку птиці у першу добу досліду, що проявлялося пригніченням загального стану організму, зниженням рухової активності, неохочим поїданням корму. Згодовування курчатам окремо метіфену і разом з аскорбіновою кислотою на тлі вакцинації не проявляло помітного впливу на їх поведінку і загальний стан організму.

Встановлено, що через 20 діб після вакцинації в крові курчат різко знижувалися показники, які характеризують гуморальні і клітинні фактори первинної ланки захисту організму, зокрема ЛАСК і БАСК - на 33 % (р<0,001), ФА, ФІ та ФЧ - відповідно на 29, 21 і 40 % (р<0,01) порівняно з періодом до вакцинації. Імуносупресорна дія вакцинації у ранній період онтогенезу птахів проявлялась на Т-систему імунітету: відносна кількість Т-хелперів у крові 30- і 45-добових курчат зменшувалась на 10 % (р<0,05), а Т-супресорів - збільшувалась відповідно на 66 і 132 % (р<0,001) порівняно з вихідним періодом, що вказує на зниження активності клітинних факторів поствакцинального імунітету. Навпаки, кількість В-лімфоцитів у крові курчат даного віку збільшувалась відповідно на 10 і 16 % (р<0,001), що може свідчити про адекватну імунну відповідь В-системи поствакцинального імунітету на дію антигену та підтверджується високим вмістом загальних імуноглобулінів у крові птиці даного віку.

У наступні вікові періоди (60-120 доби) показники природної резистентності організму та функціональна активність імунокомпетентних клітин Т- і В-системи імунітету були аналогічні, як у вихідний період.

Згодовування курчатам метіфену і метіфену разом з аскорбіновою кислотою покращує фізіологічний стан їх організму на 30 і 45 добу життя, про що свідчить вірогідне зростання кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в крові. Найхарактернішими ці зміни були у крові курчат другої дослідної групи: кількість еритроцитів і гемоглобіну у них зростали відповідно на 15 і 39 % (р<0,01) порівняно з птицею 10-добового віку.

Отже, отримані результати дозволяють стверджувати про підвищену гемопоетичну функцію кісткового мозку та киснево-транспортну функцію крові при згодовуванні стосованих препаратів, що узгоджується з даними літератури (Гунчак В.М., 2004).

Встановлено, що кількість лейкоцитів, які здійснюють захисну функцію організму, за згодовування препаратів на тлі вакцинації, вірогідно зростала у крові курчат 30-добового віку першої дослідної групи на 7 %, другої - на 22 % (р<0,01), а впродовж 60-120 діб їх кількість була більшою у двох дослідних групах на 22 % (р<0,01) порівняно з початковим віковим періодом.

При згодовуванні курчатам першої і другої дослідних груп стосованих препаратів на тлі вакцинації спостерігалося підвищення ЛАСК відповідно на 17-31 % і 33-52 % (р<0,01) і БАСК - на 33-20 % і на 41-25 % (р<0,05) проти величин активності вихідного періоду.

Клітинні фактори природної резистентності організму молодняку птиці за згодовування метіфену на тлі вакцинації активізувалися на 45-120 доби, тоді як за комплексного введення метіфену з аскорбіновою кислотою - вже на 30-120 доби життя курчат, при цьому ФА нейтрофілів підвищувалася в середньому на 28-63 % (р<0,05-0,001), ФІ - на 27-23 % (р<0,001) і ФЧ -на 44-60 % (р<0,05-0,01) порівняно з 10 добою. Такий синергічний вплив метіфену і аскорбінової кислоти на фактори природної резистентності організму птахів можливо пояснюється їх дією на процеси, які забезпечують ендогенне дихання і фагоцитоз нейтрофілів та посилюють білоксинтезуючу і дезінтоксикаційну функцію печінки.

Комплексне згодовування метіфену і аскорбінової кислоти на тлі вакцинації позитивно впливає на Т- і В-систему імунітету організму курчат різного віку, про що свідчить високий вміст загальних імуноглобулінів, які у крові курчат 30-120-добового віку зростали в середньому у 4,4 і 6,6 раза відповідно, а також підвищенням рівня ЦІК - у 1,5 раза лише на 30 і 45 доби життя, з наступним їх зниженням до рівня вихідного періоду.

Інші результати, одержані в даній серії досліджень, вказують на те, що згодовування курчатам самого метіфену на тлі вакцинації збільшує у 1,12 раза відносну кількість активної субпопуляції Т-лімфоцитів у крові на 45 і 120 доби життя переважно за рахунок середньоавідних клітин. Характерним було збільшення в крові курчат 30-, 45- і 120-добового віку загальних Т-лімфоцитів в середньому у 1,25 раза (р<0,01), та у 30-, 90- і 120-добової птиці Т-хелперів - у 1,27-1,33 раза (р<0,05-0,01) - переважно за рахунок середньоавідних форм клітин тоді як кількість низькоавідних - знижувалася у 1,1 раза (р<0,025) лише у 45-добової птиці. При цьому, нами також виявлено високий вміст Т-лімфоцитів супресорів у крові курчат 10-, 30- і 45-добового віку порівняно з наступними віковими періодами, що може свідчити про недостатній вплив одного метіфену на активність клітинних факторів поствакцинального імунітету. Водночас, відносна кількість В-лімфоцитів при згодовуванні метіфену на тлі вакцинації була значно більшою у крові птиці 30-60- і 120-добового віку, ніж у 10-добових курчат, переважно за рахунок низькоавідних клітин - відповідно у 1,42 і 1,23 раза (р<0,025) і меншою мірою за рахунок високоавідних клітин лише у курчат 30- і 45-добового віку - у 1,4 і 1,45 раза (р<0,025), що може свідчити про стимулюючий вплив метіфену на функціональну активність В-системи імунітету.

Згодовування молодняку птиці метіфену разом з аскорбіновою кислотою на тлі вакцинації сприяло збільшенню у крові курочок 30-, 45-, 90- і 120-добового віку відносної кількості активних Т-лімфоцитів на 9-16 % (р<0,025-0,001) порівняно з 10 добою життя, переважно за рахунок середньоавідних клітин, кількість яких у крові птиці збільшувалась у 1,4-1,8 раза (р<0,01).

Відносна кількість загальних Т-лімфоцитів зростала в крові курчат всіх вікових груп за рахунок збільшення середньоавідних клітин на 44-67 % (р<0,001) та зниження низькоавідних загальних Т-лімфоцитів, яких було менше, ніж на 10 добу на 15-20 % (р<0,025-0,001). Разом з тим, нами відзначено значне збільшення у крові птиці всіх вікових груп відносної кількості теофілін-резистентних Т-лімфоцитів на 24-40 % (р<0,001) порівняно з 10-добовими курчатами, що виникало за збільшення на 16-37 % (р<0,01) Т-хелперів з середньою щільністю рецепторів. Встановлено, що кількість теофілін-чутливих Т-лімфоцитів у крові курчат 30-120-добового віку знижувалась в середньому на 26-50 % порівняно з 10-добовими курчатами.

Комплексне застосування стосованих препаратів на тлі вакцинації сприяє активації В-системи імунітету організму, про що свідчить вірогідне збільшення відносної кількості В-лімфоцитів на 12-23 % (р<0,025) за рахунок збільшення на 20-48 % кількості клітин з низькою і на 20-38 % (р<0,001) з високою щільністю рецепторів на їх мембрані, у порівнянні з птицею 10-добового віку. Отже, аналіз наведених даних доповнює наш попередній висновок про те, що комплексне застосування метіфену з аскорбіновою кислотою, завдяки своїй антиоксидантній і детоксикаційній дії, нормалізує метаболічні умови для функціонування імунокомпетентних клітин організму молодняку птиці у різні періоди після вакцинації.

Загалом, отримані результати цієї серії досліджень дозволяють стверджувати, що згодовування метіфену з аскорбіновою кислотою на тлі вакцинації сприяє підвищенню життєздатності молодняку птиці у критичні періоди постнатального онтогенезу, попереджує виникнення імуносупресорного стану організму після імунізації та забезпечує високий рівень поствакцинального імунітету, що підтверджують прирости маси тіла курчат, які у першій дослідній групі були вищими на 9 % при збереженості поголівґя 97 %, а у другій - на 11,4 % і збереженості поголівґя 99 %, порівняно з вакцинованою птицею без препаратів при збереженості поголівґя 94 %.

Підсумовуючи одержані нами результати, можна зробити висновок, що комплексне застосування метіфену і аскорбінової кислоти володіє не тільки антиоксидантною, але й імуномодулюючою дією, що проявляється через вплив на рецепторний апарат імунокомпетентних клітин Т- і В-систем імунітету організму молодняку птиці.

ВИСНОВКИ

У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань досліджень отримано нові дані, які комплексно характеризують фізіологічний стан організму молодняку птиці, рівень неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності, зміну кількісного і видового складу основних мікроорганізмів, активність гідролаз та ультраструктуру слизової оболонки кишечника курочок у критичні періоди постнатального розвитку. Досліджено імунофізіологічний статус молодняку птиці у різні вікові періоди після вакцинації проти хвороби Ньюкасла та встановлено стимулюючий вплив метіфену спільно з аскорбіновою кислотою на функціональну активність Т- і В-системи імунітету.

Молодняк птиці 10-45-добового віку характеризується помірною лейкопенією (р<0,001), нижчою лізоцимною і бактерицидною активністю сироватки крові (р<0,01), низьким рівнем фагоцитозу (р<0,025), меншим вмістом в крові загальних імуноглобулінів (р<0,001) і циркулюючих імунних комплексів (р<0,025), малою кількістю активних (р<0,025) і теофілін-резистентних (р<0,01) Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів (р<0,01). На 60-120 доби життя ці показники наближалися до рівня дорослої птиці.

Найбільше заселення мікроорганізмами тонких кишок курочок спостерігається з 45- до 90-добового віку: у проксимальній ділянці кишечника воно зростає на один порядок (р<0,001), а у дистальній - на два порядки (р<0,001), в основному за рахунок збільшення роду Lactobacillus, Bacillus та не ідентифікованих мікроорганізмів. У 120-добовому віці формування біоценозу тонких кишок в основному завершується. У товстих кишках склад мікроорганізмів відрізняється кількісно від такого у тонких кишках. Найменша їх кількість виявлена у курочок 10-45-добового віку, на 60 і 90 добу вона зростає на один порядок, переважно за рахунок Е.соlі та роду Lactobacillus, а у 120-добовому віці - Е.соlі, роду Lactobacillus і Bacillus, проте у однорічної птиці їх кількість виявилась ще більшою, в основному за наростання не ідентифікованих мікроорганізмів.

У критичні періоди онтогенезу птиці неоднаково змінюються темпи порожнинного і пристінкового травлення у тонких кишках, про що свідчить активність ферментів вмісту і слизової оболонки:

- у курчат 10-добового віку протеїназна активність вмісту дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок суттєво не відрізняється від активності дорослих курей, а на 30-90 добу життя курочок вона перевищує її на 18-40 % (р<0,001);

- дипептидазна активність слизової оболонки тонких кишок 10-добових курчат нижча на 29-39 % (р<0,001), ніж у дорослої птиці, а з 30 доби вона поступово підвищується, досягаючи у 120-добовому віці активність дорослих курей;

- активність амілази і ліпази вмісту тонких кишок курчат 10-30-добового віку нижча відповідно на 31-46 % і 50-57 % (р<0,001), на 45-60 доби життя вона знаходиться на рівні, а у 90-120-добових курчат перевищує його на 28 і 40 % (р<0,001) у дорослої птиці.

Електронномікроскопічними дослідженнями слизової оболонки тонких кишок курчат 10-, 60- і 120-добового віку встановлено, що на одному мікроні поверхні циліндричної клітини знаходиться від 100 до 150 мікроворсинок, висотою 1,5-2,0 мкм і діаметром - 0,08-0,15 мкм. Кількість мітохондрій в ентероцитах дванадцятипалої і порожньої кишок курчат дорівнює в середньому 30-40 шт, розміри яких складають 0,2 - 1,0 мкм в ширину і до 7,0 мкм в довжину. У молодняку птиці 120-добового віку виявлено значно більшу кількість секреторних клітин епітелію слизової оболонки тонких кишок, ніж у 10-добових курчат.

Одноразова інтраназальна вакцинація курчат 10-добового віку проти хвороби Ньюкасла викликає у них імуносупресорний стан організму на 30 і 45 добу життя, що призводить до виникнення лейкоцитозу, зниження лізоцимної і бактерицидної активності сироватки крові (р<0,001), фагоцитарної активності нейтрофілів (р<0,01), зменшення у крові відносної кількості Т-лімфоцитів хелперів (р<0,05) при одночасному збільшенні кількості Т-лімфоцитів супресорів (р<0,001), В-лімфоцитів (р<0,01) і загальних імуноглобулінів (р<0,001), однак не сприяє створенню стійкого поствакцинального імунітету в організмі птиці у наступні вікові періоди. Збереженість курчат становила 94 %.

Згодовування курчатам метіфену на тлі вакцинації викликає на 30 і 45 добу життя підвищення лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові (р<0,01), фагоцитарної активності нейтрофілів (р<0,001), сприяє збільшенню в крові вмісту загальних імуноглобулінів (р<0,001) і циркулюючих імунних комплексів (р<0,025), кількості Т-лімфоцитів загальних (р<0,01), теофілін-резистентних з середньою щільністю рецепторів (р<0,05-0,01) і В-лімфоцитів з середньою (р<0,025) і низькою щільністю рецепторів на мембрані клітин (р<0,01) проте не забезпечує створення ефективного поствакцинального імунітету в організмі курчат 60-120-добового віку. Середньодобовий приріст маси тіла курчат даної групи був на 9 % вищий, ніж у вакцинованих курчат без препарату. Збереженість птиці становила 97 %.

Комплексне застосування метіфену з аскорбіновою кислотою попереджує імуносупресорний вплив імунізації на організм курчат 30- і 45-добового віку та сприяє створенню поствакцинального імунітету. У крові птахів всіх вікових груп підвищується лізоцимна і бактерицидна активність сироватки крові (р<0,001), інтенсивність фагоцитозу (р<0,001), збільшується вміст загальних імуноглобулінів (р<0,001) і циркулюючих імунних комплексів (р<0,025), відносна кількість активних (р<0,025-0,001), загальних (р<0,001) і теофілін резистентних (р<0,001) Т-лімфоцитів, а також В-лімфоцитів (р<0,025) при одночасному зниженні Т-лімфоцитів супресорів (р<0,001) та підвищується їх функціональна активність за рахунок збільшення рецепторної здатності клітин. Прирости маси тіла курчат даної групи були на 11,4 % вищі, ніж у вакцинованих курчат без препаратів. Збереженість поголів`я птиці становила 99 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення життєздатності молодняку птиці та попередження імунодепресивних станів у критичні періоди росту і розвитку, усунення імуносупресорної дії вакцинації на організм, рекомендується згодовувати курчатам з 3-ї до 30-ї доби життя метіфен у дозі 280 мг/кг корму разом з аскорбіновою кислотою у дозі 50 мг/кг корму.

2. Одержані результати з оцінки функціонального стану імунної системи і життєздатності організму птахів у різні критичні періоди онтогенезу пропонується використовувати в навчальних програмах для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного і біологічного профілю та для спеціалістів позадипломної освіти з курсу “Ветеринарна імунологія”, “Ветеринарна мікробіологія” та “Ультраструктура і особливості функціонування травної системи у птахів”.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пасічна Ю.Я.Активність гідролаз травних органів курей-несучок при внесенні у раціон біомаси дріжджів Phaffia rhodozyma та ферментного препарату „Ровабіо” / Ю.Я.Пасічна, В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. Дніпропетровськ, 2005. №2. С. 152-156. (Дисертант брав участь в організації та проведенні досліду, написанні статті, провів статистичну обробку даних та їх аналіз).

2. Колотницький В.А. Вікові особливості порожнинного і пристінкового травлення у тонких кишках ремонтного молодняку птиці / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Сільський господар. Львів, 2006. №3-4 (121-122). С. 14-17. (Дисертант організував дослід, провів дослідження, обробку даних та їх аналіз, брав участь в написанні статті).