Размещено на http://www.allbest.ru/

63

Уманський державний аграрний університет

УДК 581.165:634.747

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Особливості вирощування саджанців бузини чорної із зелених стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України

06.01.07 -- плодівництво

Козаченко Ірина Володимирівна

Умань -- 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Балабак Анатолій Федорович, Уманський державний аграрний університет, професор кафедри садово-паркового господарства.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Бублик Микола Олександрович, Інститут садівництва УААН, заступник директора з наукової роботи;

кандидат сільськогосподарських наук Гибало Валентин Миколайович, Мліївський інститут помології ім. Л.П. Симиренка УААН, завідувач відділу малопоширених і горіхоплідних культур.

Захист відбудеться “22” жовтня 2008 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: навчальний корпус 2, аудиторія 142, вул. Давиденка 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Давиденка 3, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

Автореферат розісланий “20” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Манзій.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток галузі світового та українського садівництва передбачає збільшення виробництва високовітамінних плодових культур. Особливої актуальності набуває впровадження в культуру малопоширених видів плодових та ягідних культур.

Серед корисних рослин природної флори особливе місце займає бузина чорна, яка має не тільки харчове та лікувальне, але і декоративне значення, тому й використовується в плодівництві і декоративному садівництві. Бузина чорна (Sambucus nigra L.) належить до родини жимолостевих (Caprifoliaceae Juss.), має декоративні властивості і використовується в озелененні та садово-парковому будівництві, а деякі форми -- в медицині. За рубежем це промислова плодова культура.

Вирішенням проблеми забезпечення садивним матеріалом цієї плодової культури може бути вирощування саджанців із зелених стеблових живців, що дає можливість прискорювати їх вступ у пору плодоношення, збільшувати вихід товарних саджанців і швидше впроваджувати нові форми у промислове й аматорське садівництво. Агротехнічні заходи вирощування садивного матеріалу бузини із зелених стеблових живців недостатньо вивчено. Виконання досліджень цього напрямку і їх впровадження визначає актуальність роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами. Експериментальні дослідження виконані автором протягом 2002-2005 рр. за планом науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових технологій у плодівництві і виноградарстві” (номер державної реєстрації № 0101U004495).

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень полягала у збільшенні вирощування садивного матеріалу садових форм бузини чорної шляхом розмноження зеленими стебловими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

- вивчити здатність форм бузини чорної до розмноження зеленими стебловими живцями;

- встановити оптимальні строки живцювання і залежність коренеутворення від типу живця, метамерності пагона та біологічно-активних речовин;

- вивчити анатомо-морфологічні особливості коренеутворення у зелених стеблових живців;

- дослідити особливості дорощування вкорінених живців бузини чорної;

- визначити економічну ефективність агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу бузини чорної із зелених живців в умовах Правобережного Лісостепу України.

Об'єкт дослідження -- закономірності прояву особливостей кореневласного розмноження семи форм бузини чорної.

Предмет дослідження -- зелені стеблові живці форм бузини чорної Золотисто-строкатої (Sambucus nigra f. Aureo-variegata West.), Золотистої 1, 2, 3, 4 (S. nigra f. Аurea Sweet) і Розсіченої (S. nigra f. Laciniata L.).

Методи досліджень: польові, лабораторні і лабораторно-польові дослідження з використанням загальноприйнятих агробіологічних, анатомічних, фізіологічних та статистичних методів отримання й обробки інформації.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що здатність до розмноження зеленими живцями є видовою особливістю бузини чорної і пов'язана з анатомічною будовою пагонів рослин. Вперше вивчено анатомо-морфологічні особливості коренеутворення у зелених стеблових живців форм бузини чорної і з'ясовано вплив біологічно-активних речовин ауксинової природи на їх здатність до вкорінювання.

Встановлено залежність кореневласного розмноження стеблових живців бузини чорної від видових особливостей, ступеня здерев'яніння пагона, його типу і метамерності; відібрані форми бузини чорної з підвищеною здатністю до коренеутворення зелених стеблових живців.

В умовах Правобережного Лісостепу України визначено оптимальні строки заготівлі живців бузини чорної залежно від проходження фенологічних фаз, виявлено відмінності вкорінювання зелених стеблових живців залежно від метамерності пагона і строку живцювання. Встановлено оптимальні концентрації біологічно-активних речовин ауксинової природи залежно від метамерності пагона і строку живцювання.

Обґрунтована і вивчена доцільність та ефективність вирощування садивного матеріалу бузини чорної зеленими стебловими живцями в умовах дрібнодисперсного зволоження. Обґрунтовано технологічні заходи дорощування вкорінених живців.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано ефективність вирощування саджанців бузини чорної форм Золотисто-строката, Золотиста, Розсічена із зелених стеблових живців, встановлено оптимальні строки живцювання трав'янистих, напівздерев'янілих і здерев'янілих пагонів у регіоні дослідження, тип пагона і його метамерність, запропоновано ефективні біологічно-активні речовини для стимулювання вкорінення.

Матеріали досліджень використано в навчальному процесі на факультеті плодоовочівництва і лісівництва Уманського державного аграрного університету та на природничому факультеті Уманського державного педагогічного університету, в розсадниках Національного дендрологічного парку „Софіївка” -- НДІ НАН України, Уманського держлісгоспу Черкаської області, „Уманьзеленгосп” і ВАТ „Уманьавтодор”, що підтверджено довідками й актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Здійснено інформаційний пошук та аналіз відомостей з літератури стосовно теми дисертації, проведено експерименти, самостійно зроблено інтерпретацію та узагальнення результатів, які відображено в опублікованих статтях і тезах наукових доповідей. У наукових роботах у співавторстві частка здобувача складає 11-80%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри лісівництва та екології Уманського державного аграрного університету (2002-2005 рр.), IV Міжнародній науковій конференції „Використання генетичних і біотехнологічних методів у селекції та первинному насінництві сільськогосподарських культур” (Умань, 2004), як стендові доповіді на Міжнародних науково-практичних семінарах „Високоінтенсивні технології -- у садівництво” (Умань, 2002, 2003, 2004), Всеукраїнських конференціях молодих вчених (Умань, 2004, 2007), Міжнародній науковій конференції молодих вчених (Умань, 2005).

Тези видано в матеріалах конференції “Проблеми та перспективи розвитку адаптивного землеробства в ХХІ столітті” (Херсон, 2004) та в матеріалах IV Міжнародної наукової конференції молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва” (Тростянець, 2004).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 12 публікаціях, з них три статті надруковано у виданнях, що затверджені ВАК України фаховими.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 215 сторінках комп'ютерного тексту (128 сторінок основного тексту), в ній 62 таблиці, 8 рисунків. Складається зі вступу, семи розділів основного тексту, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Список використаних джерел включає 178 найменувань, з них латиницею -- 14.

Основний зміст роботи

Розмноження плодових і ягідних культур зеленими живцями (огляд літератури)

Відомості з літератури свідчать про недостатнє вивчення технологічних заходів вирощування садивного матеріалу бузини чорної із зелених стеблових живців. Обґрунтовано необхідність поглибленого вивчення здатності форм бузини чорної до розмноження зеленими стебловими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України.

Умови, об'єкти та методика проведення досліджень

Дослідження з вивчення питань вирощування садивного матеріалу бузини чорної проводили протягом 2003-2005 рр. у розсадниках Уманського державного аграрного університету та Національного дендрологічного парку „Софіївка” -- НДІ НАН України, що знаходяться в південній частині Правобережного Лісостепу України.

Це зона помірно-континентального клімату з нестійким зволоженням, середньорічною температурою повітря +7,1...+8,6⁰ С з абсолютним мінімумом у січні-лютому близько -36⁰ С і липнево-серпневому максимумі до +36...+39⁰ С. Середньобагаторічна сума опадів за рік складає 633 мм. Вологість повітря коливається в межах 64-88% з максимумом у пізньоосінній та мінімумом у пізньовесняний і ранньолітній періоди. Сума активних температур вище +5⁰С становить близько 3000, а температур вищих +10⁰ С -- 2500-2800. Гідротермічний коефіцієнт в середньому дорівнює 1,18 і значно коливається за роками й періодами вегетації. Безморозний період складає 160-170 діб, а період з середньодобовою температурою вище +5⁰ С -- 205-210 діб.

Протягом 2003-2005 рр. спостерігалось недостатнє зволоження. Температура та відносна вологість повітря були майже на рівні середньобагаторічних даних. Протягом першої половини року температурний та водний режими були сприятливими для росту і розвитку рослин.

Ґрунт дослідної ділянки -- чорнозем опідзолений важкосуглинковий з розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40-45 см. В орному шарі ґрунту 3,0% гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1% фосфору та 2% калію, рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ -- 26,2 мг-екв./100г ґрунту. У цьому шарі міститься 10,8 мг/100 г ґрунту легкогідролізованого азоту (за методом Корнфілда), 11,9 -- рухомих сполук фосфору й 10,1 мг /100 г ґрунту -- калію (за методом Чирікова). Щільність ґрунту складає 1,18-1,20 г/см³, найменша польова вологоємність - 30,3% в орному і 28,6 % -- у підорному шарах. Рельєф дослідної ділянки рівнинний із слабким схилом у східному напрямку.

Для вкорінювання живців використовували теплиці сезонного використання, покриті склом товщиною 4 мм. В них розміщували гряди 1,0-1,2 м завширшки і 10 м завдовжки. Для створення оптимального режиму мікроклімату використовували автоматизовану туманоутворювальну установку, що забезпечувала необхідні режими зволоження шляхом дрібнодисперсного розпилу води над укорінюваними живцями.

Субстрат для вкорінення -- суміш торфу і річкового піску у співвідношенні 3:1 за об'ємом з слабо-кислою реакцією (рН водної витяжки 6,2-6,5). У споруді для живцювання підтримували температуру повітря на рівні +25...+30⁰С і вологість 80-90%, а вологість субстрату -- 60-65% польової вологоємності.

У середовищі вкорінення підтримували 80-85% зволоження повітря шляхом обприскувань водою в межах 2-45 секунд з інтервалом між ними в межах 1-40 хв. Оптимальна інтенсивність світла в туманоутворювальній споруді для коренеутворення у живців бузини чорної становить 150-200 Джм²/сек. У сонячну, жарку погоду, поряд з постійним зволоженням, живці притіняли для зниження транспірації.

Схема дослідів включала варіанти, де факторами мінливості були форми бузини чорної, строки висаджування живців на вкорінювання (1-10. VІ, 1-10. VІІ, 1-10. VІІІ), частини пагона (апікальна, медіальна, базальна), метамерність живцевого матеріалу (одно-, дво-, три- і чотиривузлові живці) та біологічно-активні речовини ауксинової природи -- в-індолилмасляна кислота (в-ІМК) і 10% розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО).

Дослід І. Вивчення здатності форм бузини чорної Золотисто-строкатої, Золотистої, Золотистої 1, Золотистої 2, Золотистої 3, Золотистої 4, Розсіченої до розмноження стебловими живцями. Живцювання проводили у період інтенсивного росту пагонів (1-10 червня, 1-10 липня) та уповільненого росту (1-10 серпня). Живці заготовляли з апікальної (А), медіальної (М) і базальної (Б) частин пагона, без обробки біологічно-активними речовинами.

Після висаджування живців на вкорінення через кожні 5-10 діб фіксували початок, масове калюсоутворення та утворення коренів. Визначали розвиток кореневої та надземної частин кореневласних рослин з урахуванням числа і довжини коренів різних порядків галуження, висоти надземної частини, діаметра умовної кореневої шийки тощо (М.Т. Тарасенко, 1991).

Дослід ІІ. Вивчення впливу кількості вузлів на вкорінюваність і ріст зелених стеблових живців бузини чорної форми Золотисто-строката (без обробки біологічно-активними речовинами). Строки живцювання та обліки такі, як у досліді І.

Дослід ІІІ. Вивчення впливу віку маточної рослини на вкорінювання живців і ріст кореневласних рослин (без обробки біологічно-активними речовинами). Одновузлові живці заготовляли з апікальної частини пагона Золотисто-строкатої, Золотистої та Розсіченої форм. Маточні рослини використовували 1, 2, 3, 5, 8 і 10-річного віку. Строки живцювання й обліки ті ж, що у досліді І.

Дослід ІV. Вплив біологічно-активних речовин ауксинової природи (водного розчину в-індолилмасляної кислоти та 10% калійної солі б-нафтилоцтової кислоти у концентраціях водного розчину (нормах витрати для КАНО) 5, 10, 15, 20, 25, 30 мг/л) на вкорінюваність і розвиток рослин із зелених стеблових живців форм бузини чорної Золотисто-строкатої, Золотистої, Золотистої 1, Золотистої 2, Золотистої 3, Золотистої 4, Розсіченої; контрольний варіант -- оброблені водою живці. Строки живцювання та обліки такі, як у досліді І.

Дослід V. Вивчення строків пересаджування вкорінених живців бузини чорної на дорощування:

- без пересаджування -- дорощування вкорінених живців на місці вкорінювання (контроль) -- укорінені живці бузини чорної не викопували, залишаючи на ділянках укорінювання для дорощування протягом наступного вегетаційного періоду;

- літнє пересаджування -- вкорінені живці у липні пересаджували в поле на дорощування у пластикові контейнери місткістю 1,5 л.

- осіннє пересаджування -- вкорінені живці на початку жовтня пересаджували у відкритий ґрунт і в пластикові контейнери місткістю 1,5 л., де їх дорощували протягом наступного вегетаційного періоду;

- весняне пересаджування -- вкорінені живці, що перезимували на ділянках укорінення, пересаджували на початку квітня в поле і в пластикові контейнери місткістю 1,5 л, де дорощували до кінця вегетаційного періоду.

Кожний варіант досліду включає 10 кореневласних рослин у чотириразовій повторності окремо всіх досліджуваних форм. Дослід закладено в 2003 р. (ротація 2003-2004 рр.) та повторено за тією ж схемою -- у 2004 р. (ротація 2004-2005 рр.). При закладанні досліду й у подальшому проводили облік приживлюваності живців при пересаджувані, а також загибель живців під час перезимівлі і окремо протягом вегетаційного періоду. Проводили в динаміці спостереження за ростом і розвитком надземної частини та кореневої системи дорощуваних рослин усіх досліджуваних форм (М.Т. Тарасенко, 1991).

Дослід VI. Вивчення здатності до коренеутворення у форм бузини чорної (Золотисто-строкатої, Золотистої, Золотистої 1, 2, 3, 4 та Розсіченої) на дрібних відрізках (мікроживцях) 0,5-1,0 см, заготовлених з апікальної, медіальної, базальної частин пагона за традиційною технологією.

Під час сортування саджанців бузини чорної до першого сорту відносили рослини з висотою надземної частини не менше 80 см, діаметром умовної кореневої шийки не менше 10 мм, довжиною коренів не менше 30 см, числом основних коренів не менше десяти штук. До другого сорту відносили рослини з висотою надземної частини не менше 50 см, діаметром умовної кореневої шийки не менше 7,0 мм, довжиною коренів не менше 15 см, числом основних коренів не менше шести (A.Ф. Балабак, І.В. Козаченко).

Анатомічну будову пагонів встановлювали за розробленою А.О. Грицаєнком (2003) методикою з комп'ютерним фіксуванням зрізів відеоприставкою “Philips ToUcam camera” та вимірюванням структурних елементів програмою “Image Scope Lite”. Типові пагони з апікальної, медіальної і базальної частин (по 10 шт.) відбирали однакової довжини.

Статистичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспєхов, 1985) з використанням комп'ютерних програм. Побудову графіків проводили за програмою Microsoft Excel.

Економічну ефективність розраховували згідно методики Інституту садівництва УААН (2002). Аналіз економічної ефективності вирощування саджанців бузини чорної проводили для двовузлових стеблових живців, заготовлених з апікальної частини пагона.

Особливості вирощування кореневласного садивного матеріалу бузини чорної

В умовах Правобережного Лісостепу України вихід укорінених зелених стеблових живців бузини чорної в умовах дрібнодисперсного зволоження залежала від форм бузини чорної і частин пагона (рис. 1).

Краще вкорінювалися живці, заготовлені у першій декаді червня (період інтенсивного росту пагонів) у форм Золотисто-строката та Золотиста. Вихід укорінених живців, з апікальної частини пагона становив, відповідно, 53,2 та 53,1%. Найнижчий вихід вкорінених рослин спостерігали у базальних живців форми Розсічена -- 20,7%, а форми Золотисто-строкатої -- удвічі вищі 41,1%.

Кращий вихід укорінених живців, відібраних у першій декаді липня, виявився у форм Золотисто-строката та Золотиста, відповідно, 49,0 та 48,7%.

Порівняно з укорінюванням зелених живців у перших декадах червня та липня, у фазу уповільненого росту пагонів (1-10 серпня) отримано достовірно нижчі показники вкорінення живців усіх досліджуваних форм бузини чорної.

Найбільше число коренів першого порядку галуження та найбільша сумарна їх довжина виявлені у живців форм Золотисто-строката і Золотиста, найменші ці показники були у форми Розсічена.

Рис. 1. Вихід укорінених зелених стеблових живців різних форм бузини чорної (без обробки біологічно-активними речовинами), середній за 2003-2005 рр.: А -- живцювання 1-10 червня, Б -- живцювання 1-10 серпня;

Таблиця 1 -- Показники росту вегетативних органів укорінених зелених стеблових живців бузини чорної без обробки біологічно-активними речовинами (середні дані за 2003-2005 рр.)

Форма	Частина пагона*	Кількість коренів першого порядку, шт.	Довжина коренів першого порядку, см	Приріст надземної частини, см	Діаметр кореневої шийки, мм
Живцювання в період інтенсивного росту пагонів
Золотисто- строката	А	25,7	44,2	8,4	14,2
	М	19,6	37,5	8,1	13,5
	Б	12,3	32,6	5,9	13,2
Золотиста	А	24,6	44,3	7,5	13,4
	М	18,3	36,3	7,0	13,0
	Б	11,8	32,7	5,2	12,6
Розсічена	А	13,6	28,0	6,0	12,8
	М	10,9	20,9	5,2	11,7
	Б	6,0	12,1	3,1	10,3
НІР05	2,1	3,7	1,2	0,5
Живцювання в період уповільнення росту пагонів
Золотисто- строката	А	15,6	29,9	6,3	11,3
	М	13,7	25,2	5,9	10,1
	Б	8,6	21,0	4,2	9,5
Золотиста	А	14,4	28,8	6,0	9,1
	М	12,8	24,0	5,1	8,3
	Б	8,5	19,3	3,8	7,0
Розсічена	А	7,0	11,7	3,1	8,5
	М	4,8	6,8	2,3	7,2
	Б	3,7	5,7	1,8	6,1
НІР05	1,6	2,2	1,3	1,6

*Тут і далі: А -- апікальна, М -- медіальна, Б -- базальна частини пагона.

Живцювання в ранні строки (табл. 1) дало змогу виростити товарні саджанці за один вегетаційний період. Порівняно з іншими строками усі біометричні показники у ранні строки живцювання достовірно вищі, незалежно від частини пагону, з якої вони були заготовлені.

В усі строки живцювання бузини чорної достовірно вищі результати спостерігались у живців, заготовлених з апікальної частини пагону. У форми Золотисто-строката при вкоріненні живців, заготовлених у першій декаді червня, кількість коренів першого порядку була на 6,1 шт. більша, ніж у живців, заготовлених з медіальної частини, та на 13,4 шт. -- порівняно з базальними. При цьому різниця між сумарною довжиною коренів першого порядку у заготовлених з апікальної та медіальної частин пагона живців становила 6,7 см, а з апікальної та базальної -- 13,4 см.

Аналогічні показники були у форми Золотиста. У форми Золотиста 1 різниця між кількістю коренів першого порядку, на вкорінених живцях, заготовлених з апікальної та медіальної частин пагону, становила 4,3 шт., а з апікальної і базальної -- 11,5 шт. при різниці сумарної між довжиною коренів, відповідно 8,9 та 10,3 см. Найнижчі показники були у форм Золотиста 3, Золотиста 4 та Розсічена.

Дисперсійним аналізом пересічно за роки досліджень встановлено, що здатність до коренеутворення живців, відібраних у період інтенсивного росту пагонів, визначалась, головним чином, їх частиною (апікальної, медіальної та базальної).

Найкращими для вкорінення виявилися апікальні живці в період інтенсивного росту (1-10 червня). Достовірно вищий вихід укорінених рослин отримано з двовузлових живців незалежно від частини пагона, з якої вони заготовлені, -- в середньому за період досліджень він становив 80,7-84,2%. Вихід укорінених рослин із двовузлових живців, заготовлених з апікальної частини пагона, в середньому за період досліджень на 24,1% більший, ніж з одновузлових, та на 30,4% більше від тривузлових (табл. 2).

Таблиця 2 -- Залежність росту вкорінених рослин бузини чорної форми Золотисто-строката від числа вузлів і метамерності зелених стеблових живців, заготовлених у період інтенсивного росту пагонів (середні дані за 2003-2005 рр.)

Кількість вузлів	Вихід укорінених живців, %	Кількість коренів на живці, шт.	Довжина коренів на живці, см	Приріст надземної частини, см
Апікальна частина пагона
1	60,1	339,1	711,1	15,1
2	84,2	386,8	833,5	22,5
3	53,8	316,1	616,3	10,8
4	49,3	225,5	486,7	6,9
НІР05	5,1	8,3	16,4	2,7
Медіальна частина пагона
1	54,2	260,5	575,7	10,1
2	82,8	315,5	677,3	18,9
3	51,2	226,3	496,0	7,2
4	47,3	184,6	396,9	3,8
НІР05	4,2	9,2	11,5	2,0
Базальна частина пагона
1	50,0	228,8	483,2	7,3
2	80,7	283,0	619,8	10,0
3	47,6	163,9	391,9	2,5
4	47,0	152,2	329,0	1,5
НІР05	4,6	9,8	13,9	1,2

Вихід укорінених рослин із двовузлових медіальних живців був більший, ніж з одно- та тривузлових, відповідно, на 28,6% та 31,6%. Вихід укорінених рослин із одновузлових базальних живців становив 50,0, двовузлових -- 80,7, тривузлових -- 47,6, і чотиривузлових -- 47,0%.

У період інтенсивного росту пагонів сумарна кількість коренів першого і другого порядків галуження у рослин із одновузлових апікальних живців становила 339,1 шт., а з двовузлових -- 386,8 шт. Найменша кількість коренів (225,5 шт.) зафіксована у рослин із чотиривузлових живців.

Вихід укорінених рослин із зелених стеблових живців форм бузини чорної залежав від віку маточної рослини. Вихід укорінених живців форми Золотисто-строката, заготовлених з 5-річних маточних рослин у першій декаді червня становив 47,3%, з однорічних -- 37,9. Найнижчий вихід укорінених рослин форми Розсічена, заготовлених з 8-10-річних маточних рослин. бузина лісостеп стебловий

Встановлено суттєвий вплив біологічно-активних речовин на здатність до коренеутворення зелених стеблових живців форм бузини чорної (табл. 3).

Таблиця 3 -- Вихід укорінених рослин та ріст вегетативних органів бузини чорної форми Золотисто-строката залежно від концентрації біологічно-активних речовин та частини пагонів, заготовлених 1-10 червня (середні дані за 2003-2005 рр.)

Концентрація (норма витрати) біологічно-активної речовини, мг/л	Частина пагона	Вихід укорінених живців, %	Кількість коренів першого порядку, шт.	Довжина коренів першого порядку, см	Приріст надземної частини, см
0 (вода, контроль)	А	53,2	21,3	36,3	8,4
	М	48,6	20,0	31,6	8,1
	Б	41,1	11,4	24,9	5,9
КАНО
10	А	98,5	42,0	80,3	29,6
	М	97,8	37,6	67,5	28,7
	Б	94,5	32,4	61,4	24,1
15	А	95,4	40,6	72,0	27,2
	М	92,7	35,1	58,3	26,1
	Б	91,4	30,2	51,5	20,6
НІР05	10,2	4,2	7,5	2,6
в-ІМК
15	А	94,0	36,8	71,9	17,3
	М	92,2	31,3	57,1	16,9
	Б	90,6	26,7	46,6	14,5
20	А	92,7	34,1	67,3	15,6
	М	89,3	31,2	50,7	14,7
	Б	87,0	25,5	44,2	12,1
НІР05	3,4	2,6	7,2	2,7

У першу декаду червня достовірно вищий вихід вкорінених живців при застосуванні в-ІМК та КАНО спостерігався в усіх форм бузини чорної. Ефективною для живців форм Золотисто-строката, Золотиста, Золотиста 1 та Золотиста 2 виявилася обробка 15-20 мг/л в-ІМК та 10-15 мг/л КАНО.

Дещо інші були оптимальні концентрації біологічно-активних речовин для форм Золотиста 3, Золотиста 4 та Розсічена: в-ІМК -- 20-25 мг/л та КАНО -- з нормою витрати 15-20 мг/л. Вихід укорінених живців, оброблених КАНО був істотно вищий, порівняно з в-ІМК. Так, апікальних живців форми Золотисто-строката під впливом КАНО (10 мг/л) укорінювалось на 45,3% більше порівняно з контролем та на 4,5% більше порівняно з в-ІМК (15 мг/л). Живців, заготовлених з медіальної частини пагону, під впливом КАНО (10 мг/л) укорінювалось на 49,2% більше, порівняно з контролем, та на 56,0% більше, порівняно з в-ІМК (15 мг/л). Укорінюваність базальних живців під впливом КАНО (10 мг/л) на 53,9% вища порівняно з контролем та на 44,0% -- порівняно з в-ІМК у концентрації 15 мг/л. Збільшення концентрацій водного розчину в-ІМК та норми витрати КАНО до 30 мг/л не сприяло суттєвому підвищенню виходу вкорінених живців порівняно з контрольним варіантом.

Коренеутворення у зелених стеблових живців досліджуваних форм бузини чорної мав не однотипний характер. Після висаджування живців на вкорінення під впливом біологічно-активних речовин ауксинової природи активізувалась робота камбіальних клітин з формуванням молодої регенерованої ксилеми, яка значно паренхіматизувалась і збільшувала частки осьової та променевої паренхіми зі зменшенням частки провідних і механічних елементів. Далі в зоні серцевинних променів формувалась коренева система. Встановлено, що розвиток склеренхіми перициклічного або флоемного походження в стеблі пагона чи зеленого живця не є діагностичною ознакою високої чи низької здатності до регенерації коренів.

Особливості дорощування вкорінених живців бузини чорної

При осінньому пересаджуванні у період перезимівлі спостерігалась значна загибель живців бузини -- від 14,3% до 17,7%, а при пересаджуванні навесні теж мала місце загибель кореневласних рослин в процесі їх росту і розвитку, але в меншій мірі (табл. 4).

У кореневласних саджанців більш виразно проявляється різниця в силі росту надземної і кореневої систем залежно не тільки від строків пересаджування на дорощування, а й від обробки живців перед укорінюванням біологічно-активними речовинами ауксинової природи.

Найбільш ефективним терміном пересаджування вкорінених зелених стеблових живців на дорощування в умовах Правобережного Лісостепу України є літнє пересаджування через 45-50 днів після живцювання у пластикові контейнери. Найбільший вихід товарних саджанців бузини чорної встановлено за літнього пересаджування при застосуванні КАНО з нормою витрати 10 мг/л. Для апікальних вкорінених живців форми Золотисто-строката, висаджених у контейнери, цей показник становив 97,9%, що на 6,3% більше

Таблиця -- 4 Вихід саджанців бузини чорної залежно від способу дорощування вкорінених живців, заготовлених з апікальної частини пагона, без обробки біологічно-активним речовинами (ротація 2003-2004 рр.), %

Форма	Термін пересаджування
	Без пересаджування	Літнє	Осіннє	Весняне
	всього	І сорт	всього	І сорт	всього	І сорт	всього	І сорт
Золотисто-строката	68,1	0	79,8 87,2	68,2 77,3	67,0 82,7	54,6 71,9	77,5 91,0	64,9 79,9
Золотиста	65,0	0	77,8 85,4	65,8 74,8	65,4 81,4	52,4 69,7	74,1 90,2	60,7 78,0
Золотиста 1	62,3	0	69,0 79,3	54,7 66,3	63,5 76,1	48,3 62,6	72,2 89,9	56,9 76,0
Золотиста 2	60,7	0	68,0 77,6	51,7 63,6	62,1 74,9	44,6 60,1	70,9 88,5	53,7 73,1
Золотиста 3	60,0	0	63,6 72,0	46,2 57,0	60,3 72,3	41,4 55,7	67,7 84,2	49,4 67,6
Золотиста 4	57,7	0	62,0 70,2	43,6 54,0	59,4 71,4	39,3 53,8	66,8 83,9	47,4 65,8
Розсічена	56,9	0	61,1 66,5	42,2 49,9	59,0 70,3	38,4 51,7	66,1 83,5	45,8 64,5
НІР05	15,9	--	15,1	10,2	11,8	9,2	15,2	12,4

Примітка: над рискою -- вкорінені живці висаджено у відкритий ґрунт;

під рискою -- вкорінені живці висаджено в контейнери.

виходу вкорінених живців, висаджених у відкритий ґрунт. Близькі показники спостерігалися для форм Золотиста, Золотиста 1, Золотиста 2 -- 87,2-90,7% при висаджуванні вкорінених живців у відкритий ґрунт і 95,1-97,0% -- при висаджуванні у контейнери. Дещо менший вихід саджанців форм Золотиста 3, Золотиста 4 і Розсічена (83,2-85,3% та 92,9-94,2% відповідно).

Дорощування живців на місці вкорінювання було малоефективне.

Економічна ефективність вирощування саджанців бузини чорної із зелених стеблових живців

Покращення економічних показників зумовлено збільшенням виходу вкорінених живців, їх приживлюваності та росту в процесі дорощування, виходу першосортних саджанців при малих додаткових затратах, низькою собівартістю та високим рівнем рентабельності (табл. 5).

Використання двовузлових зелених стеблових живців бузини чорної дозволяє зменшити собівартість продукції у 1,5 рази порівняно з іншими варіантами досліду. Найвищий рівень рентабельності 280,9% при дорощуванні вкорінених живців досліджуваних форм контейнерним способом, що на 88,8-111,8% перевищує показники дорощування у відкритому ґрунті та на 91,9% безпересадкового дорощування на місці вкорінювання.

Таблиця 5 -- Економічна ефективність вирощування кореневласних саджанців бузини чорної форми Золотисто-строката, висаджених на дорощування в контейнери 1-10. ІV 2005р. (двовузлові апікальні живці, живцювання 1-10. VI)

Показник	Контроль (вода)	КАНО 10 мг/л
Кількість укорінених живців, шт. в. т. ч. додаткова:	1862,0	3448,0 1586,0
Вихід саджанців після дорощування, шт. в. т. ч. додатковий:	1694,4	3432,2 1737,8
Витрати на вирощування, грн в. т. ч. додаткові:	11065,0	13523,9 2458,9
Собівартість саджанця, грн	6,53	3,94
Ціна реалізації саджанця, грн	15,0	15,0
Виручка від реалізації продукції, грн в. т. ч. додаткова:	25416,0	51513,0 26097,0
Прибуток, грн в. т. ч. додатковий:	14351,0	37989,1 23638,1
Рентабельність, %	129,7	280,9

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове технологічне вирішення наукової задачі з удосконалення агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу бузини чорної із зелених живців в Правобережному Лісостепу України.

1. Аналіз літератури свідчить, що дослідження з вирощування садивного матеріалу форм бузини чорної із зелених стеблових живців не охоплюють всього циклу вирощування і недостатньо розроблені відповідні агротехнічні заходи.

2. Здатність зелених стеблових живців бузини чорної до коренеутворення визначається біологічними особливостями досліджуваних форм. Вихід укорінених живців бузини чорної форм Золотисто-строката, Золотиста, Золотиста 1 та Золотиста 2 вищий (34,6-53,2%), а живців форм Золотиста 3, Золотиста 4 та Розсічена -- нижчий (20,7-40,1%).

3. Оптимальний строк заготівлі зелених стеблових живців бузини чорної -- період інтенсивного росту пагонів забезпечує вищий вихід укорінених живців -- 31,4-53,2% для форм Золотисто-строката, Золотиста, Золотиста 1 та Золотиста 2 і 18,2-40,1% для форм Золотиста 3, Золотиста 4 та Розсічена, а в період уповільнення росту пагонів (1-10 серпня) -- відповідно, 26,0-45,6 та 9,0-26,3%.

4. Рівень здатності до коренеутворення у живців бузини чорної визначається їх типом. Вихід укорінених живців, заготовлених з апікальної частини пагону, за всіх строків живцювання у 1,5-2 рази вищий порівняно із заготовленими з медіальної та базальної частин.

5. Кількість вузлів у зелених стеблових живців бузини чорної форми Золотисто-строката визначає здатність до коренеутворення та впливає на подальший ріст і розвиток рослин. На 32,4% вищу вкорінюваність мають двовузлові апікальні живці за всіх строків висаджування на вкорінення.

6. Вихід укорінених стеблових живців бузини чорної, заготовлених з 3-5-річних маточних рослин, на 35,0% вищий порівняно з рослинами 8-10-річними.

7. Найбільш ефективно стимулюють процеси коренеутворення живців бузини чорної 10%-ний розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти з нормою витрати 10-20 мг/л та в-індолилмасляна кислота у концентрації 15-25 мг/л, залежно від строку живцювання та метамерності пагона.

8. За обробки біологічно-активними речовинами (в-ІМК та КАНО) у період інтенсивного росту пагонів (перша декада червня-липня) вихід укорінених апікальних живців бузини чорної форм Золотисто-строката, Золотиста, Золотиста 1, Золотиста 2 становить 88,2-98,7%, а форм Золотиста 3, Золотиста 4 і Розсічена -- 53,8-73,7%; у період уповільнення росту пагонів -- відповідно, 68,5-85,5% та 29,0-49,8%.

9. Літнє пересаджування вкорінених живців через 45-50 днів після висаджування їх на вкорінювання в контейнери місткістю 1,5 л забезпечує 90,1-95,8% товарних саджанців досліджуваних форм бузини чорної після дорощування, а результати весняного пересаджування становлять 82,8-87,7%, та осіннього -- 77,9-84,5%.

10. Вирощування бузини чорної із зелених живців за їх укорінення у період інтенсивного росту пагонів та обробки біологічно-активними речовинами забезпечує отримання 58-65% товарного садивного матеріалу в рік живцювання, 1,5-разове зменшення собівартості садивного матеріалу порівняно з варіантом без такої обробки, з рівнем рентабельності до 195,3%.

Рекомендації виробництву

Двовузлові зелені стеблові живці бузини чорної форм Золотисто-строката, Золотиста, Золотиста 1, Золотиста 2, Золотиста 3, Золотиста 4 та Розсічена заготовляти з апікальної частини пагона (за винятком трав'янистої верхівки) 3-5-річних маточних рослин у період інтенсивного росту.

Через 45-50 днів після живцювання вкорінені живці пересаджувати на дорощування у пластикові контейнери місткістю 1,5 л.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Козаченко І. В. Агробіологічні особливості кореневласного розмноження бузини чорної в умовах правобережного Лісостепу України / І. В. Козаченко, А.Ф. Балабак // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. -- Умань, 2006. -- Вип. 63. -- С. 270-280 (80 % -- проведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

2. Козаченко І. В. Анатомо-морфологічні особливості адвентивного коренеутворювання у зелених живців бузини чорної (Sambucus nigra L.) / І. В. Козаченко, А.Ф. Балабак // Наукові доповіді НАУ [Електронний ресурс.]. -- 2007 -- №2 (7). http:// www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2007-2/07kivoge.pdf (70% -- проведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

3. Козаченко І. В. Особливості вирощування садивного матеріалу бузини чорної в умовах правобережного Лісостепу України /І. В. Козаченко// Зб. наук. пр. Південного філіалу "Кримський агротехнологічний університет" НАУ. Сільськогосподарські науки. -- Сімферополь, 2007. -- Вип. 104. -- С. 127-134.

Статті

4. Козаченко І. В. Вплив фізіологічно активних речовин на укорінюваність стеблових живців деяких малопоширених культур / І. В.Козаченко, І. М. Рекун // Таврійський науковий вісник /Херсонський ДАУ. -- Херсон. -- 2004. -- С. 59-63 (50 % -- проведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

5. Козаченко І. В. Інтродукція та вирощування садивного матеріалу бузини чорної (Sambucus nigra) в умовах Правобережного Лісостепу України / І. В. Козаченко, А. Ф. Балабак // Міжв. темат. наук. зб. /Ін-т садівництва УААН. -- К., 2005. -- Вип. 56. -- С. 242-248 (80 % -- проведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

6. Козаченко І. В. Розмноження перспективних форм бузини чорної (Sambucus nigra) стебловими живцями / І. В. Козаченко, А. Ф. Балабак // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. -- Умань, 2005. -- Вип. 59. -- С. 151-160 (70 % -- проведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

Тези доповідей

7. Козаченко І. В. Особливості вирощування кореневласних саджанців бузини чорної / І. В. Козаченко // Матер. Всеукр. конф. мол. вчених/ Уманський ДАУ. -- Умань, 2004. -- С. 79-81.

8. Козаченко І. В. Розмноження бузини чорної на основі технології стеблового живцювання в умовах правобережного Лісостепу України / І. В.Козаченко, А. Ф. Балабак // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: матер. IV міжн. наук.-практ. конф. молодих. дослідників. -- Київ: Фітосоціоцентр, 2004. -- С. 90-93 (80 % -- дослідження, участь в узагальненні результатів).

9. Козаченко І. В. Вплив віку маточних рослин на коренеутворення у стеблових живців Sambucus nigra L. / І. В. Козаченко // Матер. Всеукр. конф. молод. вч. -- Умань, УДАУ, 2005. -- С. 91-92.

10. Еколого-біологічні особливості вирощування кореневласного садивного матеріалу малопоширених плодових і ягідних культур в умовах Правобережного Лісостепу України /А. Ф. Балабак, Л. Г. Варлащенко, О.А. Балабак, Ю.А. Кокоба, І. В. Козаченко, І.М. Рекун, К.Н. Трушкова, Н.М. Іваннікова, А.В. Діхтяренко // Старовинні парки і ботанічні сади -- наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини: матер. міжнар. наук. конф. -- К.: Академперіодика, 2006. -- С. 133-137 (11% -- польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

11. Козаченко І. В. Морфогенез адвентивного коренеутворювання у зелених живців бузини чорної / І. В.Козаченко, А. Ф. Балабак // Матер. Всеукр. наук. конф. молод. вчених. -- Умань: УДАУ, 2007. -- Ч. 1: Агрономія. -- С. 159-161 (80 % -- дослідження, участь в узагальненні результатів).

12. Козаченко І. В. Ефективність вирощування садивного матеріалу бузини чорної із стеблових зелених живців / І. В. Козаченко, А. Ф. Балабак // Матер. конф. молод. вчених. -- Уманський ДАУ. -- Умань, 2008. -- С. 151-153 (80 % -- дослідження, участь в узагальненні результатів).

Анотації

Козаченко І.В. Особливості вирощування саджанців бузини чорної із зелених стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 -- плодівництво. Уманський державний аграрний університет, Умань, 2008.

Викладено результати досліджень з вивчення та удосконалення агротехнічних заходів розмноження зеленими живцями перспективних до впровадження форм бузини чорної (Sambucus nigra L.) в умовах Правобережного Лісостепу України. Визначено здатність зелених стеблових живців до коренеутворення, встановлено анатомо-морфологічні відмінності укорінювання різнотипних живців залежно від строку живцювання, віку маточних рослин та впливу біологічно-активних речовин ауксинової природи. Визначено оптимальні строки пересаджування укорінених живців на дорощування.

Оптимальний для бузини чорної є двовузловий живець, заготовлений з апікальної частини пагона, який за інтенсивністю укорінювання і росту істотно переважає аналогічні показники одновузлових і тривузлових, хоч можливе використання одновузлових живців.

Для підвищення виходу товарних саджанців бузини чорної рекомендується дорощувати укорінені живці в контейнерах з використанням пересаджуванням, через 45-50 днів після висаджування на вкорінювання. Заготівлю двовузлових живців бузини чорної проводити з апікальної частини пагона в період інтенсивного росту пагонів, з 3-5-річних за віком маточних рослин Для покращення вкорінення живці обробляти в-індолилмасляною кислотою -- 15-25, а КАНО -- 10-20 мг/л з експозицією обробки 12 годин.

Ключові слова: бузина чорна, живці, метамерність пагона, тип живця, біологічно-активні речовини, дорощування.

Козаченко И.В. Особенности выращивания саженцев бузины чёрной с зелёных стеблевых черенков в условиях Правобережной Лесостепи Украины. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 -- плодоводство. Уманский государственный аграрный университет, Умань, 2008.

Цель исследований заключалась в оценивании регенерационной способности перспективных садовых форм бузины черной в связи с их хозяйственными свойствами, а также в усовершенствовании агротехнических мероприятий размножения зелеными черенками в условиях Правобережной Лесостепи Украины.

Объектом исследования были закономерности проявления регенерационной способности у зеленых черенков и формирования качества посадочного материала бузины черной.

Предметом исследований были формы бузины черной -- Золотисто-пёстрая (Sambucus nigra f. Aureo-variegata West.), Золотистая (S. nigra f. Аurea Sweet) и Рассеченная (S. nigra f. Laciniata L.).

Обосновано целесообразность и оптимизован способ производства корнесобственного посадочного материала форм бузины черной в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Определены параметры выхода и качества корнесобственных саженцев от основных факторов -- срока черенкования, типа черенка, условий доращивания укорененных черенков, влияния биологически-активных веществ ауксиновой природы.

Установлена целесообразность заготовки черенков с апикальной части побега в период интенсивного их роста и обработки перед высаживанием на укоренение водным раствором 15-25 мг/л в-индолилмасляной кислоты и 10-20 мг/л КАНО. При этом сокращается период укоренения, повышается в 1,5 раза укореняемость, улучшается корневой системы и развитие надземной части растения.

Оптимальным типом черенка для всех исследуемых форм бузины черной является двухузловой. Увеличение возраста маточного растения от 6 лет и выше способствует значительному ухудшению выхода укоренённых черенков.

Рекомендуется доращивать укоренившиеся черенки в контейнерах с пересадкой, через 45-50 дней после посадки на укоренение. Заготовку двухузловых черенков бузины черной проводить из апикальной части побега в период интенсивного их роста из 3-5-летних за возрастом маточных растений.

После посадки черенков на укоренение под воздействием биологически-активных веществ (в-ІМК и КАНО) активизируется меристематическая деятельность камбия с формированием регенерируемой ксилемы со значительной паренхиматизацией, в результате увеличения осевой и лучевой паренхимы и уменьшения части ведущих и механических элементов. В регенерируемой ксилеме в зоне серцевинных лучей дифференцируются гистогены адвентивных корней, на основании которых формируется корневая система.

Ключевые слова: Бузина черная, черенки, метамерность побега, тип черенка, биологически-активные вещества, доращивание.

Kozachenko I.V. Peculiarities of growing own-rooted green stem cuttings of elder in the conditions of the Right-Bank Forest Steppe Zone of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.07- fruit-growing. Uman State Agrarian University, Uman, 2008.

The results of studying and improving the agrotechnical ways of propagation by green cuttings of the forms of elder (Sambucus nigra L.) in growth conditions of the Right-bank Forest-steppe Zone of Ukraine are given in the thesis.

The ability of stem green cuttings to adventitious root formation is found, anatomical-morphological peculiarities of rooting of different types of cuttings depending on the terms of propagation, age of mother plants, influence of exogenic biologically active substances of auxin nature are defined. Optimal terms of replanting rooted cuttings to complete their growing to a required quality are specified.

A two-node cutting, prepared from the apical part of the shoot, proved to be the best cutting type for elder as its intensity of rooting and growing predominates considerably the similar indices of one-node and three-node cuttings, though one-node cuttings may also be used.

In order to increase the marketable output of nursery products of elder it is recommended to complete growing of rooted cuttings in containers using summer terms for replanting in 45-50 days after planting them for rooting. It is also recommended to prepare 2-node cuttings of elder from the apical part of the shoot within the period of intensive growth of shoots from 3-5 year-old mother plants. To improve the process of rooting the cuttings are to be treated with indole butyric acid (ІВА) 15-25, NAA - 10-20 mg/1 with exposure for 12 hours.

Key terms: golden elder, cuttings, shoot metamerism, cutting type, biologically active substances, completion of growing.

Размещено на Allbest.ru