Генетичний аналіз полігенно обумовлених та поліморфних ознак худоби молочних порід

Показники адитивного, материнського і гетерозисного ефектів залежать від дії генів при крослінійному розведенні худоби і забезпечують різний рівень пенетрантності ознак у корів. При використанні голштинських плідників на коровах української чорно-рябої породи продуктивність підвищується на 94-732 кг за надоєм за адитивним типом його успадкування і за вмістом жиру завдяки прояву материнського (m=0,04-0,14%) й гетерозисного (h=0,005-0,12%) ефектів; отримані результати за надоєм обумовлені значною різницею в племінній цінності плідників голштинської і української чорно-рябої порід. При використанні плідників із високим генетичним потенціалом на коровах із середнім рівнем продуктивності досягають збільшення надою за рахунок прояву гетерозисного ефекту.

Еколого-генетичний аналіз ознак молочної продуктивності дозволяє здійснювати достовірне оцінювання ефекту адитивної дії генів, визначати пластичність і стабільність генетичних систем, що їх формують та ефекти взаємодії з паратиповими факторами.

Пробіт-аналіз обґрунтовує доцільність використання стабілізуючого відбору для консолідації генофонду стад, що локалізовані в умовах сучасних молочних комплексів. У худоби голштинської і червоної степової порід максимальні надої (8787±181 і 5824±223 кг) одержані у тварин М+-класу, а за вмістом жиру, (3,99±0,03 і 3,97±0,07%) відповідно М0- та М+-класу. Рівень детермінації стохастичності цих ознак від генотипу вірогідно дорівнює 69,49…69,82% і різниться за класами розподілу худоби.

Оцінювання кількісних ознак корів за параметрами ентропійно-інформаційного аналізу дозволяє (Р>0,999) контролювати міру організованості їх генетичних систем як у різних породах молочної худоби (Юх2=0,41…0,71), так і за результатами їх селекції (Юх2=0,46...0,86) та впродовж онтогенезу (Юх2=0,29…0,68).

Оцінювання генетико-математичних параметрів лактаційних кривих із використанням моделей Мак-Міллана, Мак-Неллі та Т.Бріджеса, авторських індексів сталості лактації, визначення інтенсивності нарощування й спаду щомісячних надоїв та у зв'язку з особливостями росту молодняку молочних порід дозволяє вірогідно описувати процес лактації у корів й прогнозувати рівень їх молочної продуктивності, в т.ч. і за процесами росту телиць. Індексні характеристики залежно від порядку лактації і генетико-математичної моделі мають специфічну характеристику фенотипової кореляції з фінальною продуктивність, між якими встановлено високий (r=0,63…0,88) вірогідний позитивний зв'язок.

При переважній залежності кількісних ознак у тварин дніпропетровського зонального типу від адитивної дії генів (F>0), прямого впливу локусів домінантної дії на фени не встановлено, баланс між домінантними і рецесивними алелями є на користь останніх (Н2>>H1) і спостерігається висока (h2n=0,50…0,72) успадковуваність ознак, а прояв ефекту гетерозису відсутній. У представників запорізького зонального типу встановлено перевагу дій домінантних генів над адитивним типом контролю ознак (H1>D), їх успадковуваність є низькою при переважному прояву ефекту гетерозису.

Поліморфізм гаплотипів тварин можливо використовувати для оцінювання генетичної структури популяцій, стад, процесів породоутворення, визначення руху генів у стадах і між породами, їх генетичної дискретності та рівня гетерозиготності генофондів.

Генетико-біохімічні параметри поліморфних білків (Tf, Am-І, Cp) розкривають нові міжпородні диференціації молочних і комбінованих порід, а структурні гени (CNS3, ВLG, GH, MSTN) пов'язані з ознаками молочної та м'ясної продуктивності корів, ростом молодняку. В окремих стадах чорно-рябої худоби генетично зумовлена розповсюдженість мутації BLAD досягає 3,5-16,7%.

Комплексне оцінювання і моделювання мікроеволюційних процесів в стадах південного регіону України на основі генетико-популяційних, онтогенетичних та генетико-молекулярних параметрів за етапами породоутворюючого процесу визначило систему оптимальних показників молочної худоби, досягнення яких дозволяє консолідувати створені генофонди тварин, прискорити темпи генетичного прогресу та отримати щорічно від впровадження його у виробництво прибуток на 1 корову червоної степової породи 966,0 грн., англерської - 637,1, української чорно-рябої молочної - 2741,3, української червоної молочної - 1934,5, симентальської - 930,6, голштинської - 873,7 грн.

Пропозиції виробництву.

1. Для підвищення ефективності ведення молочного скотарства пропонується проводити системний генетичний аналіз основного і резервного генофонду в трьох напрямках: збереження генофонду, одержання проміжних форм з використанням потенціалу голштинів та відбір за цільовими стандартами створених порід і типів.

2. З метою оптимізації управління селекційним процесом у кожній породі південного регіону України слід впроваджувати розроблений комплексний генетико-селекційно-технологічний проект раціонального використання основного і резервного генофонду молочної худоби, що виражається в системному використанні генетико-популяційних, онтогенетичних та молекулярно-генетичних методів дослідження.

Література

1. Гиль М.І. Системний генетичний аналіз полігенно зумовлених ознак худоби молочних порід / Миколаїв. держ. аграр. універ. - Миколаїв: МДАУ, 2008. - 478 с. - Бібліогр.: с. 393 - 469.

2. Трофименко О.Л, Гиль М.І. Генетика популяцій: Навч. посіб. - Миколаїв: МДАУ, 2003. - 113с.

3. Генофонд свійських тварин України: Навч. посіб. / Д.І. Барановський, В.І. Герасимов, М.І. Гиль та ін. За ред. проф. ХДЗВА Д.І. Барановського та В.І. Герасимова. - Харків: Еспада, 2005. - 400с.

Размещено на Allbest.ru