Створення конвеєру та удосконалення основних елементів технології вирощування капусти цвітної в умовах Правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.01.06 - овочівництво

СТВОРЕННЯ КОНВЕЄРУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

ЧЕРЕДНИЧЕНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

конвеєрний капуста цвітний розсада

Актуальність теми. Завданням галузі овочівництва в сучасних умовах є збільшення виробництва малопоширених видів овочевих рослин і зокрема капусти цвітної. Аналіз даних літератури свідчить, що в умовах України продукція капусти цвітної надходить з поля лише у першій половині літа, і не в повній мірі задовольняє потреби споживачів. Зважаючи на це, актуальним є створення конвеєру надходження продукції капусти цвітної з відкритого ґрунту протягом весняно-літнього і осіннього періодів року за рахунок застосування нових ефективних елементів технології вирощування за умов використання краплинного зрошення. Важливими елементами технології є підготовка розсади, поєднання розсадного і безрозсадного способів вирощування рослин, підбір строків та схем їх розміщення, використання високопродуктивних сортів і гібридів. Актуальним є застосування тимчасових тунельних укриттів в ранньовесняний період.

Для умов Правобережного Лісостепу України із застосуванням краплинного зрошення не розроблено високоефективних технологічних елементів та їх поєднання в конвеєр надходження продукції капусти цвітної. Зважаючи на відсутність сортименту вітчизняної селекції, актуальним також є вивчення, підбір і впровадження високопродуктивних, адаптованих у наведеній зоні сортів і гібридів іноземної селекції, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота з питань створення конвеєру та удосконалення основних елементів технології вирощування капусти цвітної виконана у відповідності з темою наукових досліджень кафедри овочівництва, яка входить до загальної тематики Уманського державного аграрного університету „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0101U004495, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в овочівництві”.

Мета і завдання дослідження. Згідно з метою в завдання досліджень входилоУ

- обґрунтувати етапи конвеєрного надходження продукції капусти цвітної в умовах Правобережного Лісостепу України при застосуванні краплинного зрошення;

- встановити оптимальну схему розміщення рослин за умов краплинного зрошення;

- підібрати високопродуктивні сорти і гібриди відповідно до ґрунтово-кліматичних умов Правобережного Лісостепу України;

- встановити доцільність та ефективність застосування тимчасових тунельних укриттів в ранньовесняний період;

- дослідити вплив способів вирощування розсади за ранньовесняних і пізньовесняних строків садіння;

- обґрунтувати особливості розвитку та продуктивність капусти цвітної за безрозсадного вирощування та літніх строків садіння розсади з відкритих розсадників;

- дослідити ефективність прийому дорощування;

- провести економічну та біоенергетичну оцінку конвеєрного вирощування капусти цвітної в Правобережному Лісостепу України.

Об'єкт дослідження - зміни росту, розвитку та формування врожаю капусти цвітної за різних технологічних елементів конвеєрного вирощування при краплинному зрошенні і рівень реалізації біологічного потенціалу сортів і гібридів капусти цвітної.

Предмет дослідження - елементи конвеєрного вирощування капусти цвітноїУ строки і способи вирощування рослин, схеми садіння, строки сівби за безрозсадного вирощування, добір сортів і гібридів капусти цвітної.

Методи дослідження: польові досліди, лабораторні дослідження, сататистичні методи обробки результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України розроблено і обґрунтовано конвеєр надходження продукції капусти цвітної (з І декади червня по ІІІ декаду грудня) із використанням таких елементів технології як застосування тимчасових тунельних укриттів, касетного способу вирощування розсади за ранніх і пізньовесняних строків садіння, поєднання розсадного і безрозсадного вирощування, літніх строків садіння розсади з відкритих розсадників, методу дорощування; встановлено оптимальні схеми розміщення рослин капусти цвітної у відкритому ґрунті за умов краплинного зрошення; підібрано і рекомендовано високопродуктивні сорти і гібриди для зони Правобережного Лісостепу України.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено технологію конвеєрного надходження врожаю капусти цвітної. Для одержання раннього врожаю (І декада червня) на рівні 17,3-23,9 т/га ефективним є застосування тунельних укриттів та касетної розсади з чарунок розміром 6х6 см. Застосування для пізньовесняних строків садіння (ІІІ декада квітня, ІІ декада травня) касетної розсади з чарунок 4х4 см, що забезпечує урожайність 20,0-27,5 т/га та надходження продукції з ІІ декади червня до ІІІ декади липня. Надходження продукції капусти цвітної з другої половини літа та в осінній період забезпечують строки безрозсадного вирощування (ІІ декада квітня, І декада травня, ІІІ декада травня, ІІ декада червня) та літні строки садіння розсади з відкритих розсадників (І декада червня, ІІІ декада червня, ІІ декада липня, І декада серпня). Застосування дорощування забезпечує надходження свіжої продукції в поза сезонних період (з І декади листопада до ІІІ декади грудня). Визначено потенціал сортів та гібридів, параметри їх адаптивності до умов Правобережного Лісостепу України. Встановлено оптимальну схему розміщення рослин - 70х25 см, що за краплинного зрошення забезпечує одержання врожаю на рівні 25,1-26,9 т/га.

Результати досліджень впроваджені у виробництво у ТОВ “Сади Поділля” Барського району Вінницької області, де умовний чистий дохід становив 34,4 тис. грн/га. У навчально-науковому виробничому відділі УДАУ, де умовно чистий дохід складав 34,9 тис. грн/га. Одержані результати можуть бути використані в навчальному процесі, науковцями та виробниками продукції.

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні наукової літератури, розробці способів і методів вирішення поставлених завдань, виконанні лабораторних та польових досліджень, аналізі експериментального матеріалу, статистичній обробці даних і проведенні економічних розрахунків, підготовці наукових статей до опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри овочівництва Уманського державного аграрного університету (2005-2007 рр.), наукових конференціях професорського-викладацького складу та аспірантів Уманського ДАУ (2005-2007 рр.), всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених (м. Умань, 2006-2007 рр.), IV державній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та докторів (м. Біла Церква, 2007 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 статей (з них 5 у фахових виданнях) і 3 матеріалів конференції.

Структура та обсяг дисертації. Основний текст дисертації розміщено на 155 сторінках комп'ютерного набору. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків та рекомендацій виробництву, 11 додатків, включає 59 таблиць та 13 рисунків. Список використаної літератури налічує 194 джерела, з яких 8 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В огляді літератури висвітлено стан вивчення технологічних елементів вирощування капусти цвітної, зокрема строки та способи вирощування, схеми розміщення рослин, застосування тунельних укриттів та метод дорощування як спосіб подовження надходження врожаю. Проаналізовано можливість конвеєрного вирощування. На основі проведеного аналізу обґрунтована необхідність створення конвеєру та удосконалення основних елементів технології вирощування капусти цвітної в умовах Правобережного Лісостепу України за краплинного зрошення.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з обґрунтування основних технологічних елементів конвеєрного надходження продукції капусти цвітної за краплинного зрошення проводили впродовж 2005-2007 рр. на дослідному полі навчально-наукового виробничого відділу Уманського державного аграрного університету, розташованому в Правобережному Лісостепу України.

Рельєф дослідного поля - рівне плато з пологим (1-2°) схилом, південно-східної експозиції. Ґрунт - чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі, відзначається глибоким заляганням карбонатів (115-120 см) та низьким вмістом гумусу в орному шарі - 3,3 %. Ступінь насиченості профілю ґрунту основами становить 91,4 %, реакція ґрунтового розчину - слабокисла (рН 6,1), гідролітична кислотність - 2,46 мг-екв./100 г ґрунту, вміст рухомих сполук фосфору - 119 і калію - 101 мг/кг ґрунту (за Чириковим), вміст сполук азоту, що легко гідролізуються - 64 мг/кг ґрунту (за Корнфілдом), забезпеченість ґрунту елементами живлення для капусти цвітної низька.

Клімат Уманського агроґрунтового району помірно-континентальний, досить теплий. Через нерівномірність опадів та температури район відноситься до зони нестійкого зволоження, що визначає потребу у зрошенні овочевих культур. За період досліджень спостерігалась мінливість температури повітря відносно багаторічних даних у бік потепління на 0,8-1,1 °С. Середньорічна кількість опадів у 2005-2007 рр. становила 508 мм з коливаннями в окремі роки від 416 мм (2007 р.) до 612 мм (2005 р.).

Забезпечення рослин вологою в досліді здійснювали за допомогою системи краплинного зрошення фірми А.І.К. (Україна). Мережі з компенсованими крапельницями розташовані за схемою 70х35 см, що обумовлено вбирною здатністю ґрунту. Час роботи системи визначали за кількістю води, що витекла з однієї крапельниці в перерахунку на 1 м², а потребу у воді розраховували за наявною і максимально допустимою вологістю ґрунту. Поливи виконували, коли рівень вологості ґрунту в зоні розміщення основної маси коренів рослин капусти цвітної (0-60 см) знижувався до 75 % НВ. Під час фази технічної стиглості рослин передполивний рівень вологості підвищували до 80 % НВ. Поливна норма рослин становила 75- 120 м³/га за фазами розвитку.

Схему досліджень складали з урахуванням мети досліджень. При дослідженні впливу схем розміщення рослин на врожайність капусти цвітної варіантами досліду були такі схеми: 70х35 см, 70х30 см (контроль), 70х25 см.

Для оцінки і добору сортименту капусти цвітної для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України у дослід включені сорти Робер (Польща) і Гуд мен (Нідерланди) та гібриди Наутілус F₁ (Франція), Вінсон F₁, Фремонт F₁, Малімба F₁, Балдо F₁ (Нідерланди). За контроль взято сорт Робер.

Визначення ефективності вирощування капусти цвітної із застосуванням тимчасових тунельних укриттів включало сорти Робер (контроль) та Гуд мен. Як укривний світло-прозорий матеріал використано агроволокно марки П-17, щільність 17 г/м². Розсаду вирощували у касетах з розміром чарунок 6х6 см і 4х4 см та без касет (контроль).

Дослідження ефективності пізньовесняних строків садіння 25.04 та 15.05, проведено з сортами Робер і Гуд мен, розсаду вирощували: без касет (контроль) та в касетах з розміром чарунок 6х6 см і 4х4 см.

Досліджуючи вплив строків сівби насіння за безрозсадного вирощування на врожайність, період надходження врожаю та якість продукції капусти цвітної вивчали два сорти Робер і Гуд мен та чотири строки сівби: 16.04 (контроль), 5.05, 25.05, 15.06.

У досліді літніх строків висаджування розсади капусти цвітної з відкритих розсадників використано сорти Робер і Гуд мен за чотирьох строків садіння розсади: 5.06 (контроль), 25.06, 15.07 та 5.08.

За вивчення ефективності різних способів вирощування рослин для дорощування капусти цвітної застосовували сорти Робер та Гуд мен та досліджено два способи вирощування: розсадний (контроль) і безрозсадний (строк сівби І декада липня).

Повторність досліду триразова, варіанти розміщували методом рендомізації. Площа облікової ділянки становила 20 м². Попередником у польових дослідах була озима пшениця, у виробничих - горох. Технологічні заходи при вирощуванні здійснювали відповідно до вимог даної культури і поставлених для досліджень завдань. Догляд за рослинами полягав у систематичних міжрядних обробітках, підживленні рослин, видаленні бур'янів. Захист рослин від шкідників проводили шляхом обприскування рослин пестицидами. Добрива вносили у рекомендованих для зони нормах. Азотні добрива вносили методом фертигації у визначені строки (аміачна селітра 4,5 ц), фосфорні (суперфосфат простий 4,4 ц) і калійні (40 % калійна сіль 1,3 ц) за балансово-розрахунковим методом на запланований урожай 20 т/га, під зяблеву оранку.

Під час фенологічних спостережень відзначали фази: початок і масову появу сходів, утворення 1-го, 3-го та 5-го справжніх листків, сформування розсади, початок зав'язування головок і їх технічну стиглість, початок і кінець надходження врожаю. Біометричні вимірювання: визначали висоту рослин, кількість і площу листків, товщину стебла, діаметр розетки, масу надземної частини та коренів рослин розсадного віку (Г.Л. Бондаренко, К.І. Яковенко, 2001). Облік врожаю проводили у міру настання технічної стиглості головок, з кожної ділянки окремо, методом зважування. Продукцію з облікової ділянки при кожному зборі розділяли на перший та другий сорт відповідно до вимог стандарту ДСТУ 3280-95. Лабораторні дослідження включали визначення вмісту в продукції сухої речовини - термогравіметричним методом (ГОСТ 13586.5-93), цукрів - фериціанідним методом (ГОСТ 8756.13-87), вітамін С (аскорбінової кислоти) - за методом Муррі (ГОСТ 24556-89), нітратів - іонселективним методом за допомогою приладу ЕВ - 74 (ГОСТ 5048-89), азоту - мокрим озоленням сірчаною кислотою та перекисом водню з наступним фотоколориметруванням з реактивом Неслера та переводним коефіцієнтом на вміст білку, нітратний азот в ґрунті - іонселективним методом за допомогою приладу ЕВ - 74 (ГОСТ 26951-86), рухомих сполук фосфору та обмінного калію - за методом Чирікова (ДСТУ 4115-2002). Вологість ґрунту визначали термогравіметричним методом. Вимірювання температури повітря і ґрунту в тунельних укриттях та у відкритому ґрунті проводили, використовуючи ртутні термометри. Вологість повітря визначали гігрографом. Освітленість вимірювали люксметром Ю-116. Одержані результати обробляли статистично методом дисперсійного і кореляційного аналізів (В.Ф. Мойсейченко, 1992) та з використанням комп'ютерної програми „Agrostat”. Економічну оцінку ефективності розраховували згідно з фактичними витратами праці та коштів на вирощування врожаю. Біоенергетичну оцінку - за методикою О.С. Болотських, М.М. Довгаль (1999).

ОЦІНКА ТА ДОБІР СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Розсаду капусти цвітної вирощували за загально прийнятою технологією в парниках на біологічному обігріві. Висаджували рослини у відкритий ґрунт 15 травня за широкорядної схеми 70х30 см. Технологія вирощування рослин у відкритому ґрунті традиційна. За фенологічними спостереженнями, найшвидше фазу технічної стиглості відмічали у гібридів Балдо F₁ та Малімба F₁ - через 89 і 90 діб від появи сходів. Найпізніше у гібридів Фремонт F₁ та Наутілус F₁ 109 і 111 діб, а контролі (сорт Робер) - 99 діб.

Найважливішою оцінкою сортів та гібридів є врожайність і якість одержаної продукції. Істотно більший врожай, порівняно з контрольним сортом Робер, був в усіх гібридів та сорту Гуд мен. Проте найбільш урожайними виявились гібриди Вінсон F₁ - 26,7 т/га, Фремонт F₁ - 27,4 т/га та Наутілус F₁ - 27,6 т/га, а у контролі 19,5 т/га. У зазначених гібридів відзначено найбільший діаметр та масу головки - 13,2-13,5 см та 562-580 г.

За даними хімічних аналізів, найбільший вміст сухої речовини був у головках гібридів Вінсон F₁, Наутілус F₁, Малімба F₁ - 9,6 %. У них також був найвищий вміст білку - 2,6-2,7 %, а у контролі 8,5 % та 2,3 % відповідно. За вмістом цукрів вирізнялися гібриди Балдо F₁ - 3,4 % і Фремонт F₁ - 3,3 %, а в контролі 3,2 %. Вітаміну С найбільше містилося в головках гібридів Вінсон F₁ (75,3 мг/100 г), Малімба F₁ (76,6 мг/100 г). Найменше вітаміну С містилося у головках сорту Гуд мен - 43,3 мг/100 г (контроль 55,6 мг/100 г). Найменшим рівнем накопичення нітратів у головках відзначався гібрид Наутілус F₁ - 181 мг/кг, у інших сортів та гібридів вміст нітратів знаходився нижче максимально допустимого рівня (400 мг/кг).

За результатами досліджень, гібриди Малімба F₁, Балдо F₁ належать до ранньостиглих, сорти Робер, Гуд мен є середньостиглими, гібриди Фремонт F₁, Наутілус F₁, Вінсон F₁ - пізньостиглі. В зоні Правобережного Лісостепу України за умов краплинного зрошення, найвищу врожайність одержано у гібридів Вінсон F₁ 26,7 т/га, Фремонт F₁ 27,4 т/га, Наутілус F₁ 27,6 т/га та сорту Гуд мен - 20,6 т/га.

ВПЛИВ СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ НА УРОЖАЙНІСТЬ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ ЗА УМОВ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ

Дослідженнями встановлено, що схема розміщення та густота рослин капусти цвітної суттєво впливають на їх ріст і розвиток. Так, період від садіння розсади до першого збору врожаю був коротшим у рослин висаджених за схемою - 70х35 см і складав 46-51 добу, тоді як у контролі (70х30 см) - 56 діб.

За умов краплинного зрошення у фазу технічної стиглості головок капусти цвітної найбільших біометричних параметрів досягають рослини за схеми розміщення 70х35 см (41 тис.шт./га), збільшення кількості рослин до 48 і 57 тис.шт./га за схеми 70х30 і 70х25 см відповідно обумовлює зменшення біометричних показників та зниження чистої продуктивності фотосинтезу із 10,5-10,7 г/м² за добу за схеми 70х35 см до 7,6 г/м² за добу за схеми 70х25 см.

Дослідженнями встановлено, що найбільшу врожайність капусти цвітної у обох досліджених сортів одержано за схеми 70х25 см (табл. 1), що забезпечило приріст урожаю порівняно з контролем 3,1 та 4,9 т/га відповідно.

Таблиця 1 - Урожайність та показники якості продукції капусти цвітної залежно від сорту та схем розміщення рослин (середнє за 2005-2007 рр.)

Схема розміщення рослин, см	Кількість рослин, тис.шт./га	Урожайність, т/га	Показники якості продукції
			діаметр головки, см	маса головки, г	частка першого сорту, %
Сорт Робер
70х35	40,8	20,0	12,5	488	87,0
70х30 (контроль)	47,6	22,0	12,0	462	72,7
70х25	57,1	25,1	11,3	439	64,1
Сорт Гуд мен
70х35	40,8	23,0	13,7	564	95,2
70х30	47,6	24,9	13,1	523	89,6
70х25	57,1	26,9	12,2	470	85,1
НІР05	1,3	0,6	26	-

Щодо якісних показників, найбільшим середнім діаметром головки вирізнялися варіанти за схеми 70х35 см 12,5-13,7 см, а в контролі 12,0 см. Результатами кореляційного аналізу встановлено сильний від'ємний зв'язок між кількістю рослин на одиниці площі та діаметром головки (r=-0,72). За середніми даними, найбільшу масу головок отримали рослини за схеми розміщення 70х35 см - 488-564 г, а у контролі 462 г. Встановлено, що між площею листків і масою головки існує сильний прямий зв'язок (r=0,99).

Отже, за умов краплинного зрошення рослини капусти цвітної слід розміщувати за схемою 70х25 см, що відповідає густоті 57,1 тис.шт./га. У сорту Робер урожайність становить 25,1 т/га, а у сорту Гуд мен 26,9 т/га. Одночасно за показниками якості зазначений варіант мало поступався схемі розміщення 70х35 см.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТИМЧАСОВИХ ТУНЕЛЬНИХ УКРИТТІВ В СТРУКТУРІ КОНВЕЄРНОГО ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ

У тимчасових тунельних укриттях денна температура повітря під час періоду вегетації становила 20,8-25,5 °С, ґрунт в шарі 0-20 см прогрівався від 11,1 до 13,9 °С, вологість повітря не знижувалась нижче 62 %. Освітленість мала межі 26,9-27,7 тис. люксів, що сприяло оптимальному росту і розвитку рослин капусти цвітної. Порівняно з відкритим ґрунтом, в укриттях чергові фази розвитку у рослин на 2-7 діб проходили швидше. Застосування тунельних укриттів з агроволокна впродовж квітня-травня сприяло формуванню достатньо розвиненої надземної маси рослин капусти цвітної.

Найбільш ефективними тимчасові тунельні укриття були для рослин сорту Гуд мен - 21,1 т/га. Застосування укриттів збільшувало частку першого сорту у врожаї на 2,1-5,7 т (17,4-29,7 %), порівняно з відкритим ґрунтом, що в значній мірі залежало від величини врожаю (r=0,99). Найвищий уміст сухої речовини 10,9 %, цукрів - 2,8 % та вітаміну С - 53,5 мг/100 г був у головках капусти цвітної в тунельних укриттях, а у відкритому ґрунті (контроль) 8,7 %, 2,5 % та 34,9 мг/100 г відповідно. Вищий вміст зазначених речовин, пов'язаний з більшою сумою ефективних температур і оптимальними умовами, зокрема помірними температурами та вищою вологістю повітря. Збільшення вмісту нітратів у врожаї з відкритого ґрунту до 362 мг/кг, проти 284-309 мг/кг у тунелях, можливо пов'язане із перепадами вологості ґрунту.

Отже, встановлено позитивний вплив на рослини мікроклімату у тимчасових тунельних укриттях. В укриттях мало місце збільшення параметрів рослин, прискорювалось надходження та збільшувався вихід раннього врожаю, покращувались його показники якості порівняно з рослинами, які вирощувались у відкритому ґрунті.

Дослідженнями було передбачено поряд з безкасетною застосовувати касетну розсаду, вирощену в чарунках 6х6 та 4х4 см. Розсаду 60-денного віку у тунельні укриття висаджували в І декаді квітня, за схемою 70х30 см. Залежно від способу вирощування розсади на період висаджування в тунельні укриття найбільшу висоту мали рослини безкасетного способу вирощування - 20,7-21,6 см. Зменшення висоти рослин у касетної розсади обумовлювалося обмеженим об'ємом ґрунтосуміші у чарунках. Встановлено прямий зв'язок між товщиною стебла та висотою рослин (r=0,66). Більш облистненою була розсада за безкасетного способу вирощування - 8,0-8,8 листків/рослину, проте вона поступалась за площею листків касетній розсаді з розміром чарунок 6х6 см - 146 см² у сорту Робер та 150 см² - у Гуд мен з кількістю листків 7,2-7,9 листків/рослину.

Найбільшу масу надземної частини мали рослини за безкасетного способу вирощування - 11,9-12,9 г. У розсади з касет надземна маса рослин була менша і становила 8,2-8,5 г, з чарунок 6х6 см та 5,2-5,5 г - 4х4 см. За масою коренів найкращими показниками вирізнялися варіанти касетної розсади з чарунок 6х6 см - 1,4 г. Більшу частку коренів до надземної частини мала касетна розсада з чарунок 6х6 см - 16,4-16,8 %, тоді як у контролі - 8,9 %.

Результати досліджень свідчать, що на період висаджування розсада, вирощена за касетного способу, поступалася за біометричними показниками розсаді безкасетного способу. Проте у касетної розсади була більша частка кореневої системи до надземної маси і вона цілком відповідала технологічним вимогам. Завдяки збереженню кореневої системи під час пересаджування, касетна розсада з чарунок 6х6 см мала найвищий відсоток приживання - 98,3-98,6 %.

Міжфазний період сходи - технічна стиглість був коротшим у рослин варіанту касетної розсади з чарунок 6х6 см - 114-119 діб, в контролі - на 2-7 діб тривалішим. Найтривалішим зазначений міжфазний період був у рослин касетної розсади з чарунок 4х4 см - 120-123 доби. Рослини варіантів касетної розсади з чарунок 6х6 см мали більшу площу листків 22,4-29,1 тис. м²/га, а в контролі - 20,3 тис. м²/га. В середньому за роки досліджень істотне збільшення врожайності одержано у варіантах касетної розсади з чарунок 6х6 см (табл. 2) - 17,3 т/га у сорту Робер та 23,9 т/га у сорту Гуд мен. Структура одержаного врожаю свідчить про те, що частка продукції першого сорту у рослин з касетної розсади більша - 12,2-22,8 т, порівняно з безкасетною - 11,5-19,2 т. Діаметр головки та її маса у варіанті з касетної розсади з чарунками 6х6 см у сорту Робер становили 11,5 см та 354 г, у сорту Гуд мен 13,5 та 501 г відповідно, а у контролі - 11,0 см та 329 г. Встановлено зв'язок між діаметром та масою головки (r=0,99). Динаміка надходження продукції показала, що найбільший відсоток раннього врожаю припадає на варіанти касетної розсади 4,5-16,6 %.

Таблиця 2 - Урожайність та показники якості продукції капусти цвітної в тунельних укриттях залежно від сорту і способу вирощування розсади (середнє за 2005-2007 рр.)

Спосіб вирощування розсади	Схема, розмір чарунки, см	Урожайність, т/га	Діаметр головки, см	Маса головки, г	Частка першого сорту, т
Сорт Робер
Безкасетний (контроль)	6х6	15,7	11,0	329	11,5
Касетний	6х6	17,3	11,5	354	13,8
	4х4	15,6	11,1	327	12,2
Сорт Гуд мен
Безкасетний	6х6	21,1	12,4	443	19,2
Касетний	6х6	23,9	13,5	501	22,8
	4х4	20,5	12,6	430	19,6
НІР05	1,0	0,6	22	1,3

Отже, для вирощування капусти цвітної в тунельних укриттях касетна розсада з розміром чарунок 6х6 см завдяки більшій частці кореневої системи до надземної маси, високому відсотку її приживання, інтенсивнішому рості і розвитку рослин та формуванню вищої врожайності є більш ефективною.

ОБГРУНТУВАННЯ ВЕСНЯНИХ СТРОКІВ САДІННЯ РОЗСАДИ В СТРУКТУРІ КОНВЕЄРНОГО ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ

За пізньовесняних строків садіння розсади передбачено висаджувати рослини 25 квітня та 15 травня. Розсаду за строку садіння 25 квітня вирощували упродовж 60 діб, для строку садіння 15 травня - 50 діб. На період висаджування розсади обох строків за біометричними показники варіант безкасетного способу за всіма параметрами переважав розсаду з касет, що пов'язано з обмеженим об'ємом ґрунтосуміші в чарунках при її вирощуванні.

Маса надземної частини рослин у безкасетної розсади становила 13,6-15,4 г, у касетної - 5,6-9,6 г залежно від розміру чарунок, тривалості вирощування та строку садіння. Проте більшу частку маси коренів до маси надземної частини, незалежно від строків вирощування, відзначено у касетної розсади з розміром чарунки 4х4 см - 19,2-21,4 % за строку садіння 25.04 та 18,3-19,1 % у строку садіння 15.05, у безкасетної наведений показник становив 7,2-7,3 % та 7,4-9,0 % відповідно.

Спосіб вирощування розсади значно впливає на біометричні показники рослин. У період вегетації рослин темпи наростання площі листків у варіантах безкасетного способу відбувались повільніше. Це обумовлено тим, що розсада безкасетного способу під час пересаджування в поле втратила до 80 % активної кореневої системи і на її відновлення потрібно більше часу. У касетної розсади в період від садіння до настання технічної стиглості відзначено динамічне збільшення площі листків у варіантах з розміром чарунок 4х4 см в 14,0-14,2 раза, 6х6 см - в 10,3-12,1 раза, у контролі - в 5,7 раза за строку садіння 25.04. За строку садіння 15.05 у варіантів з чарунками 4х4 см цей показник зріс в 28,3-34,2 раза. У безкасетного способу за цього строку садіння наведений показник збільшився у 20,4-21,4 раза.

Тривалішим надходженням продукції вирізнялись рослини касетного способу незалежно від строку садіння - 19-22 доби. Найвищу врожайність за строку садіння 25.04 одержано у варіанті касетної розсади з чарунками 4х4 см - 20,0-21,4 т/га, за строку садіння 15.05 - 23,2-27,5 т/га (табл. 3). Більшу врожайність у зазначеному варіанті вирощування розсади можна пояснити вищою сумою ефективних температур (вище 10 °С), що отримали рослини за вегетаційний період. За строку садіння 25.04 касетна розсада з чарунок 4х4 см отримала суму ефективних температур 521-562 °С, а рослини безкасетного способу - 492-496 °С. За строку садіння 15.05 розсада з чарунок 4х4 см одержала суму ефективних температур 544-677 °С, а без касет - 439-533 °С.

Отже, рівень урожайності капусти цвітної взаємопов'язаний із сумою ефективних температур, що отримали рослини за вегетаційний період (r=0,64). Найбільший відсоток урожаю першого сорту відзначено у касетного способу з чарунками 4х4 см - 87,5-91,6 % за строку садіння 25.04 та 82,3-96,0 % за строку садіння 15.05. У них помічено також найвищі показники діаметра та маси головки - 11,9-12,2 см і 418-450 г за строку 25.04 та 12,5-13,8 см і 488-578 г - за строку 15.05. Істотність різниці за масою головки порівняно з контролем підтверджена математично. Наведені строки та способи вирощування забезпечують надходження урожаю з ІІ декади червня до ІІІ декади липня.

Пізньовесняні строки садіння подовжують період надходження врожаю капусти цвітної, кращими варіантами для строків ІІІ декада квітня та ІІ декада травня є касетна розсада з розміром чарунок 4х4 см.

Таблиця 3 - Урожайність та показники якості продукції капусти цвітної залежно від строку садіння і способу вирощування розсади (середнє за 2005-2007 рр.)

Спосіб вирощування розсади	Схема, розмір чарунки, см	Строк садіння
		25.04	15.05
		урожай-ність, т/га	частка першого сорту, %	маса головки, г	урожай-ність, т/га	частка першого сорту, %	маса головки, г
Сорт Робер
Безкасетний (К)	6х6	15,4	76,0	323	17,9	62,6	377
Касетний	6х6	17,9	79,9	376	19,5	75,4	404
	4х4	20,0	87,5	418	23,2	82,3	488
Сорт Гуд мен
Безкасетний	6х6	15,6	79,5	328	22,1	84,6	464
Касетний	6х6	18,7	84,5	393	24,9	92,0	522
	4х4	21,4	91,6	450	27,5	96,0	578
НІР05	1,2	-	22	2,0	-	45

(К) - контроль

Завдяки оптимальнішому співвідношенню маси коренів до надземної частини, високому рівню приживання рослин, а також більш інтенсивному наростанню листків отримано більший врожай, який істотно переважає безкасетний спосіб.

БЕЗРОЗСАДНИЙ ВПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ В СТРУКТУРІ КОНВЕЄРНОГО НАДХОДЖЕННЯ ВРОЖАЮ

Спостереження за ростом та розвитком рослин показали, що на швидкість проходження фенологічних фаз впливають погодні умови за строками сівби та біологічні особливості сортів. Період сходи - технічна стиглість найкоротший за першого (16.04) й другого (15.05) строків сівби і становив 88-92 доби. Найтриваліший - у четвертого (15.06) строку - 107-112 діб. Це пов'язано із зниженням інтенсивності освітлення та температури повітря у період вегетації рослин даного строку сівби. За ранніх строків сівби біометричні показники були вищі, що пояснюється помірними температурами ґрунту і повітря в першій половині вегетації, які сприяли кращому розвитку кореневої системи рослин, що в подальшому і забезпечило інтенсивніший ріст надземної маси. За пізніх строків сівби сходи з'являються швидше, інтенсивніше формується вегетативна маса, ніж коренева система. Це обумовлює диспропорції між кореневою системою і надземною частиною рослин. У фазі технічної стиглості рослини, незалежно від строків сівби, утворюють найбільшу площу листків, при цьому формується більший діаметр розетки за першого (16.04) строку сівби 56,5-58,3 см (r=0,72). Також встановлено сильний прямий зв'язок між висотою рослин та площею листків (r=0,82).

Найбільш врожайними були варіанти першого строку (16.04) сівби - 26,8-31,1 т/га (табл. 4). Враховуючи біологічні особливості капусти цвітної можна стверджувати, що значний вплив на формування врожаю та його величину здійснює тривалість світлового дня та інтенсивність освітлення.

Таблиця 4 - Урожайність та показники якості продукції капусти цвітної за безрозсадного способу залежно від сорту та строку сівби (середнє за 2005-2007 рр.)

Сорт	Строк сівби	Урожайність, т/га	Маса головки, г	Діаметр головки, см	Частка першого сорту, т
Робер	16.04 (контроль)	26,8	563	13,5	24,7
	5.05	21,8	458	13,0	18,7
	25.05	21,8	457	12,5	16,6
	15.06	16,8	353	11,1	12,5
Гуд мен	16.04	31,1	653	14,7	29,7
	5.05	23,6	496	13,5	21,1
	25.05	19,8	417	12,4	14,0
	15.06	17,7	372	11,6	13,3
НІР05	1,8	31	0,8	2,1

Зменшення врожайності за строками сівби також пояснюється результатами кореляційного аналізу між температурою і відносною вологістю повітря. За даними кореляційного аналізу встановлено, що в період від зав'язування до технічної стиглості головок між урожайністю та температурою повітря існує сильна пряма залежність (r=0,72-0,86). Тому у варіантах більш пізніх строків сівби спостерігається зменшення врожаю та подовження вегетаційного періоду. За показниками якості рослини строку сівби (16.04) мали більший вихід головок першого сорту 92,2-95,5 % порівняно з іншими строками. При цьому діаметр головки становив 13,5 і 14,7 см, а маса 563 та 653 г, відповідно до сорту. Застосування послідовних строків сівби дало можливість забезпечити надходження продукції з ІІІ декади липня до ІІІ декади жовтня.

Отже, за безрозсадного способу вирощування капусти цвітної встановлено, що найвищу врожайність - 26,8 і 31,1 т/га одержано у варіантів строку сівби ІІ декада квітня. Це обумовлено тим, що під час росту та розвитку рослин зазначеного строку сівби склались найбільш близькі до оптимальних погодні умови. Наступні строки сівби - І декада травня, ІІІ декада травня, ІІ декада червня виявились менш врожайними, проте сприяли створенню послідовного конвеєру надходження продукції протягом літніх та осінніх місяців.

ОБГРУНТУВАННЯ ЛІТНІХ СТРОКІВ САДІННЯ РОЗСАДИ В СТРУКТУРІ КОНВЕЄРНОГО ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ

Розвиток рослин за умов різних строків їх садіння з відкритих розсадників зазнавав помітних змін між варіантами. Швидше розвивались рослини строку садіння - 25 червня. Період від висаджування розсади до технічної стиглості в цьому варіанті становив 46-50 діб. Тривалішим цей період був за третього (15.07) та четвертого (5.08) строків садіння - 60-69 діб, що пов'язано зі зниженням середньодобової температури і інтенсивності освітлення. Найбільш тривалим періодом надходження продукції відзначалися рослини другого та третього строків - 22-27 діб у сорту Робер та 32-35 діб у сорту Гуд мен. Встановлено, що у рослин ранніх строків садіння проявилась тенденція до підвищення більшості біометричних показників.

У середньому за роки досліджень найбільш урожайними виявились рослини першого строку садіння (5.06) - 20,0 і 22,3 т/га (табл. 5).

Таблиця 5 - Урожайність та показники якості продукції капусти цвітної залежно від сорту та літніх строків садіння розсади (середнє за 2005-2007 рр.)

Сорт	Строк садіння розсади	Урожайність, т/га	Маса головки, г	Діаметр головки, см	Частка першого сорту, т
Робер	5.06 (контроль)	20,0	421	12,2	16,0
	25.06	17,2	362	11,5	13,9
	15.07	13,5	284	9,9	9,7
	5.08	11,0	231	9,4	6,5
Гуд мен	5.06	22,3	468	13,4	19,7
	25.06	18,0	378	12,4	14,0
	15.07	14,1	297	11,1	10,2
	5.08	11,3	238	9,5	6,6
НІР05	1,4	29	0,3	2,0

Встановлено, що урожайність залежить від площі листків (r=0,80) та від температури повітря (r=0,89-0,96) у період формування врожаю. В цьому випадку перший строк садіння розсади мав більший вихід першого сорту в порівнянні з іншими строками. Діаметр головки становив 12,2 см з масою 421 г у сорту Робер та 13,4 см й 468 г у сорту Гуд мен. Доведено, що за більш пізніх строків садіння ці показники були нижчими, проте вони також відповідали необхідному рівню якості і в той же час сприяли створенню конвеєру.

Отже, залежно від строку садіння розсади з відкритих розсадників більша врожайність одержана за строку садіння І декада червня - 20,0-22,3 т/га та ІІІ декада червня - 17,2-18,0 т/га, у структурі яких найвищою була частка першого сорту. Інші строки є менш урожайними, але дають можливість створити конвеєр надходження продукції з ІІІ декади липня до І декади листопада.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОРОЩУВАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ВИРОЩУВАННЯ РОСЛИН КАПУСТИ ЦВІТНОЇ

Подовжити період споживання продукції капусти цвітної можна, якщо врахувати її здатність до дорощування. Вона полягає в переміщенні пластичних речовин із листків і стебел у головку. За період досліджень міжфазний період сходи - зав'язування головок коротшим був у безрозсадного способу - 92 доби, довший у розсадного - 100 діб. Таке збільшення обумовлено процесом приживання розсади з розсадників на постійному місці. На дорощування рослини капусти цвітної закладалися за висоти 29,6-36,6 см, товщини стебла 1,41-1,57 см, кількості листків 16,3-19,5 шт., площі листків 265-466 смІ/рослину. На початок дорощування рослини мали головки діаметром 3,5-3,8 см і масою 26,5-37,8 г залежно від способу вирощування. На час збирання врожаю (з І декади листопада до ІІІ декади грудня), найбільший діаметр і масу головки сформували рослини варіантів безрозсадного способу - 9,5-9,8 см і 197 г. Контроль (розсадний спосіб) 9,1 см і 163 г. Найбільшу врожайність капусти цвітної після дорощування одержано від рослин, вирощених за безрозсадного способу 7,1 кг/м², а у контролі - 5,9 кг/м². Біохімічний склад продукції капусти цвітної після дорощування залежав від способу вирощування. Головки за розсадного способу містили сухої речовини 10,7-10,9 %, вітаміну С 65,7- 65,9 мг/100 г, що порівняно з безрозсадним більше на 0,2-0,6 %, та 1,9-2,9 мг/100 г.

Отже, безрозсадний спосіб вирощування капусти цвітної виявився кращим для закладання рослин на дорощування. Рослини були більш розвиненими і відповідно сформували головки більшої маси.

ОБГРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ КОНВЕЄРНОГО ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ

За результатами наших досліджень встановлено, що ґрунтово-кліматичні умови Правобережного Лісостепу України при застосуванні краплинного зрошення дають можливість створити безперебійне надходження продукції капусти цвітної з початку червня до кінця грудня, що вирішує проблему подолання сезонності споживання овочів.

Надходження раннього врожаю капусти цвітної в І декаді червня вирішується за рахунок вирощування рослин в тунельних укриттях. Поєднання різних способів вирощування розсади у закритому ґрунті та різних строків її пересаджування у відкритий ґрунт забезпечує послідовне надходження продукції в період з ІІ декади червня до ІІІ декади липня.

За вирощування капусти цвітної безрозсадним способом та розсадним, розсадою з відкритих розсадників, забезпечується одержання продукції з ІІІ декади липня до І декади листопада. Застосування такого технологічного елементу, як дорощування капусти цвітної в поєднанні з різними способами вирощування рослин дало можливість подовжити період надходження продукції з І декади листопада до ІІІ декади грудня. Тому, завдяки поєднанню різних технологічних елементів, нам вдалося створити конвеєр з надходження продукції капусти цвітної.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ КОНВЕЄРНОГО ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Проведені розрахунки показали, що в зоні проведення досліджень найбільш економічно вигідно вирощувати гібриди капусти цвітної Вінсон F₁, Фремонт F₁ і Наутілус F₁ - у них відзначено найнижчу собівартість 1 т продукції - 1,73, 1,71 і 1,70 тис.грн відповідно. Вони також забезпечили найвищий дохід у межах - 33,9-35,9 тис.грн/га і рівень рентабельності - 73,4-76,6 %, а Кбе на рівні 1,85-1,91.

У варіантів із схемою 70х25 см, відзначено найнижчий рівень собівартості 1,61 і 1,55 тис.грн/т. За цієї схеми було одержано найбільший чистий дохід та рентабельність - 35,0 тис.грн/га і 86,9 % у сорту Робер та 37,9 тис.грн/га і 90,7 % у сорту Гуд мен.

Розрахунками економічної ефективності доведено, що при застосуванні тунельних укриттів, за рахунок збільшення врожайності, собівартість продукції зменшується на 70-160 грн/т. порівняно з контролем (відкритий ґрунт). Умовна сума чистого доходу зросла на 3,1-15,6 тис.грн/га, що забезпечило рентабельність 48,2 та 69,5 %, у контролі 45,5 %. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності в тунельних укриттях становив 1,05-1,38.

Собівартість 1 т продукції за касетного способу вирощування з розміром чарунок 6х6 см на 50-70 грн/т. була нижчою, ніж у безкасетного способу. Чистий дохід склав 20,4-35,5 тис.грн/га, що забезпечило рентабельність 50,8-73,7 %. Найвищий показник Кбе забезпечив сорт Гуд мен 1,54.

За пізньовесняних строків садіння 25.04 та 15.05 найбільш економічно вигідно застосовувати розсаду з касет розміром чарунок 4х4 см. При цьому собівартість 1 т складає 1,55-1,91 тис. грн, чистий дохід становить 25,9-39,8 тис.грн/га, а рівень рентабельності 68,0-93,2 %, відповідно до строку. Кбе дорівнює 1,37-1,89.

За безрозсадного способу вирощування найнижчою собівартістю 1 т продукції, характеризувалися варіанти першого (16.04) строку сівби - 1,21-1,24 тис.грн, проти 1,56-1,70 тис.грн у четвертого (15.06) строку. Найбільший умовний чистий дохід одержали у першого строку - 42,7-48,5 тис.грн/га. У зазначено строку відзначено також найвищу рентабельність - 113,2-126,0 %, а показники Кбе становили 2,91-4,64 у сорту Робер та 3,07-5,39 у сорту Гуд мен.

Залежно від сорту відзначено різницю економічного ефекту за літніх строків садіння розсади. За першого (5.06) строку одержали найбільший чистий дохід та найвищий рівень рентабельності - 25,8-29,5 тис.грн/га та 85,4-89,7 % відповідно. Собівартість продукції була невисокою і становила 1,48-1,51 тис.грн/т. Значення Кбе коливались у межах 2,88-3,21.

При дослідженні способів вирощування капусти цвітної та їх впливу на дорощування з'ясовано, що найбільш економічно вигідним для дорощування є застосування безрозсадного способу вирощування рослин за рахунок одержання більшого чистого прибутку, вищої рентабельності та нижчої собівартості.

Складові елементи конвеєрного надходження продукції капусти цвітної забезпечили рентабельність на рівні 48,2-126,0 % та Кбе - в межах від 1,05 до 5,39.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено обґрунтування основних технологічних елементів вирощування капусти цвітної в структурі конвеєрного надходження продукції протягом літньо-осіннього періоду, проведено оцінку підібраним сортам і гібридам, встановлено оптимальну схему розміщення рослин, визначено економічну та біоенергетичну ефективність елементів конвеєрного виробництва капусти цвітної в Правобережному Лісостепу України за краплинного зрошення. Одержані результати досліджень дозволяють зробити наступні висновки:

1. У Правобережному Лісостепу України гібриди Малімба F₁, Балдо F₁ належать до ранньостиглих, сорти Робер, Гуд мен є середньостиглими, гібриди Фремонт F₁, Наутілус F₁, Вінсон F₁ пізньостиглі. За умов краплинного зрошення, найбільш урожайними виявились гібриди Вінсон F₁ - 26,7 т/га, Фремонт F₁ - 27,4 т/га, Наутілус F₁ - 27,6 т/га, при високій якості продукції. Серед сортів вищу врожайність забезпечив сорт Гуд мен - 20,6 т/га. Найбільш економічно обґрунтованим є вирощування гібридів Вінсон F₁, Фремонт F₁ і Наутілус F₁, які забезпечують рентабельність на рівні 73,4-76,6 % та Кбе - 1,85-1,91. Серед сортів найбільший рівень рентабельності був у сорту Гуд мен - 61,6 %, Кбе - 1,40.

2. За краплинного зрошення найвищу врожайність одержано за розміщення рослин за схемою 70х25 см, що відповідає густоті рослин - 57,1 тис.шт./га. У сорту Робер урожайність становила 25,1 т/га, а у сорту Гуд мен - 26,9 т/га. Розміщення рослин за такої схеми забезпечило рентабельність - 86,9 %, у сорту Робер та 90,7 % у сорту Гуд мен, Кбе складав - 1,51-1,62.

3. Тимчасові тунельні укриття за строку садіння розсади І декада квітня позитивно впливали на ріст та розвиток рослин, пришвидшували надходження врожаю, покращували показники якості (12,1-19,2 т першого сорту) порівняно з варіантами у відкритому ґрунті (10,0-13,5 т першого сорту). Врожайність у тимчасових тунельних укриттях становила - 16,0 т/га у сорту Робер та 21,1 т/га у Гуд мен. Вирощування капусти цвітної в тунельних укриттях забезпечувало рентабельність - 48,2 % у сорту Робер та 69,5 % у - Гуд мен, Кбе становило відповідно 1,05 та 1,38.

4. Для тимчасових укриттів за ранніх строків садіння (І декада квітня) ефективнішим виявився касетний спосіб вирощування розсади з розміром чарунок 6х6 см. У такої розсади оптимальне співвідношення кореневої системи до надземної маси, високий відсоток приживання, оптимальні біометричні показники і площа листків, найвища врожайність - 17,3-23,9 т/га та рівень рентабельності - 50,8 % у сорту Робер, 73,7 % у - Гуд мен, Кбе - 1,12 і 1,54 відповідно.

5. Касетний спосіб вирощування розсади з розміром чарунок 4х4 см для строків садіння розсади капусти цвітної у відкритий ґрунт ІІІ декада квітня та ІІ декада травня був найбільш ефективним і забезпечив одержання врожайності - 20,0-21,4 т/га за строку садіння ІІІ декада квітня та 23,2-27,5 т/га за строку садіння ІІ декада травня. Рівень рентабельності складав - 68,0-74,8 % та 76,2-93,2 %, Кбе - 1,37-1,47 та 1,59-1,89 відповідно.

6. За безрозсадного вирощування найвищу врожайність одержано у рослин за строку сівби ІІ декада квітня - 26,8-31,1 т/га. Наступні строки сівби - І декада травня, ІІІ декада травня, ІІ декада червня виявились менш врожайними, проте сприяли створенню конвеєру надходження продукції протягом літніх та осінніх місяців. Найвищу рентабельність забезпечив строк сівби ІІ декада квітня - 113,2-126,0 % з поступовим зниженням до 76,4-92,4 % у варіанті четвертого строку сівби (ІІ декада червня), Кбе складав 4,64-5,39 та 2,91-3,07 відповідно.

7. Літні строки садіння розсади капусти цвітної з відкритих розсадників з І декади червня до І декади серпня, послідовно через 20 діб, є ефективними в створенні конвеєру надходження продукції і забезпечили врожайність за ранніх строків садіння 20,0-22,3 т/га з послідовним його зниженням за більш пізніх строків садіння. Рентабельність у варіантів першого строку становила 85,4-89,7 % (І декада червня) і поступово знижувалась до 31,4-34,7 % у рослин четвертого строку (І декада серпня), Кбе відповідно становив 2,88-3,21 із зниженням до 1,58-1,63.

8. Дорощування рослин вирощених безрозсадним способом порівняно до розсадного є більш ефективним і сприяло подовженню надходження продукції капусти цвітної на 50-60 діб (з І декади листопада до ІІІ декади грудня). Урожайність 7,1 кг/м², рівень рентабельності - 51,0-72,5 % та Кбе - 1,66-1,68.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для забезпечення конвеєрного надходження продукції капусти цвітної в Правобережному Лісостепу України за краплинного зрошення рекомендуємо застосовувати наступні технологічні елементи: за ранньовесняних строків садіння використовувати тимчасові тунельні укриття та касетний спосіб вирощування розсади з розміром чарунок 6х6 см. За наступних строків садіння розсади у відкритий ґрунт ІІІ декада квітня та ІІ декада травня доцільно застосовувати касетну розсаду з розміром чарунки 4х4 см. Для одержання продукції з ІІІ декади липня до ІІІ декади жовтня рекомендуємо застосовувати безрозсадний спосіб вирощування з наступними строками сівбиУ ІІ декада квітня, І декада травня, ІІІ декада травня та ІІ декада червня. Альтернативою безрозсадному вирощуванню є літні строки садіння розсади з відкритих розсадників - І декада червня, ІІІ декада червня, ІІ декада липня та І декада серпня. Для подовження надходження продукції з І декади листопада до ІІІ декади грудня застосовувати метод дорощування з використанням рослин у стані початку формування головки за безрозсадного способу вирощування із строком сівби І декада липня.

Рослини капусти цвітної при застосуванні краплинного зрошення потрібно висаджувати за схемою 70х25 см. Для отримання продукції капусти цвітної на рівні 26,7-27,6 т/га рекомендуємо вирощувати гібриди Вінсон F₁, Фремонт F₁, Наутілус F₁, та сорт Гуд мен (20,6 т/га).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лихацький В.І., Чередниченко В.М. Ефективність вирощування капусти цвітної за різних схем розміщення рослин // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - Умань, 2007. - Вип. 64. - Ч.1. - С. 87-94 (польові дослідження, узагальнення результатів, статистична обробка даних, підготовка до друку).

2. Лихацький В.І., Чередниченко В.М. Вплив способів вирощування розсади на врожайність капусти цвітної під тимчасовими тунельними укриттями // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип.105. - С. 105-112 (проведення польових досліджень, аналіз результатів, статистична обробка даних, підготовка до друку).

3. Лихацький В.І., Чередниченко В.М. Господарсько-біологічна оцінка сортів і гібридів капусти цвітної в Правобережному Лісостепу України // Овочівництво і баштанництво. - 2007. - Вип. 53. - С. 407-420 (проведення польових досліджень, узагальнення результатів, статистична обробка даних, підготовка до друку).

4. Лихацький В.І., Чередниченко В.М. Врожайність та якість капусти цвітної залежно від способу вирощування розсади // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - Умань, 2007. - Вип. 66. - Ч.1. - С. 8-14 (польові дослідження, аналіз результатів, статистична обробка даних, підготовка матеріалів до друку).

5. Лихацький В.І., Чередниченко В.М. Урожайність та якість продукції капусти цвітної за безрозсадного способу вирощування в умовах Лісостепу України // Вісник Сумського НАУ. - Суми, 2007. - Вип. 11-12 (12-13). - С. 138-142 (проведення польових досліджень, узагальнення результатів, підготовка до друку).

6. Лихацький В.І., Чередниченко В.М. Біологічні особливості та технологія вирощування цвітної капусти // Агроогляд. - 2006. - № 8(12). - С. 6-9 (проведення польових досліджень, узагальнення результатів та підготовка до друку).

7. Лихацкий В.И., Чередниченко В.Н. Новые сорта и гибриды капусты цветной для Лесостепи Украины // Овощеводство. - 2006. - №8. - С. 42-46 (проведення польових досліджень, обґрунтування результатів).

8. Чередниченко В.М. Підбір сортименту капусти цвітної для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань, 2006. - С. 103-105.

9. Чередниченко В.М. Урожайність капусти цвітної залежно від схем розміщення рослин // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань, 2007. - Ч.1. - С. 150-151.