Обґрунтування елементів технології вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів в умовах західного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Серед овочевих рослин, які вирощують у Західному Лісостепу України, капуста білоголова є однією із найпоширеніших. У структурі посівних площ овочевих культур вона займає одне з провідних місць в Україні як за площею, так і за обсягом споживання. Поширенню капусти білоголової сприяли такі господарсько-цінні показники, як висока врожайність, добра лежкість та висока транспортабельність; вона є важливою сировиною у переробній промисловості. Капусту білоголову пізньостиглих сортів і гібридів цінять за високий вміст вуглеводів, білка, клітковини, мінеральних речовин, органічних кислот та вітамінів.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є розробка й вдосконалення адаптивних елементів технології вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів для умов Західного Лісостепу України. Для досягнення мети досліджень вирішувалися наступні завдання:

- підібрати високоврожайні пізньостиглі сорти й гібриди капусти білоголової для розсадного й безрозсадного способів вирощування;

- оцінити придатність пізньостиглих сортів і гібридів до тривалого зберігання із збереженням високих показників якості продукції;

- визначити вплив строків сівби насіння на врожайність та якість продукції за безрозсадного способу вирощування;

- встановити вплив схем розміщення рослин на ріст і розвиток рослин;

- дослідити вплив традиційних і нових органічних та мінеральних добрив на врожайність і якість товарної продукції за різної густоти розміщення рослин;

- встановити оптимальні норми внесення органічного добрива універсального (ОДУ) “Домінанта”;

- провести економічну та біоенергетичну оцінку технологічних елементів вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів.

1. Оптимізація елементів технології вирощування капусти білоголової

На підставі опрацьованих джерел наукової літератури написано розділ, який розкриває походження та харчову цінність капусти білоголової, морфологічні особливості рослин та екологічні умови вирощування, підбір пізньостиглих сортів і гібридів капусти для розсадного і безрозсадного способу вирощування, удобрення капусти білоголової, строки сівби насіння та висаджування розсади, площі живлення та схеми розміщення рослин, придатність пізньостиглих сорті в і гібридів капусти білоголової до зберігання. Опрацювання літературних джерел підтверджує, що окремі елементи технології вирощування капусти білоголової пізньостиглої в умовах Західного Лісостепу України недостатньо вивчені, тому потребують вдосконалення і наукового обґрунтування.

2. Умови та методика проведення дослідження

Експериментальні дослідження проводили впродовж 2003 - 2005 рр. на вирівняній за рельєфом ділянці дослідного поля кафедри плодоовочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва Львівського державного аграрного університету (місто Дубляни Жовківського району Львівської області).

Ґрунт дослідного поля - темно-сірий опідзолений легкосуглинковий, характеризувався глибоким гумусовим горизонтом (до 50-60 см) з середнім вмістом гумусу в орному шарі (2,15-3,55%), високим ступенем насичення основами (82 - 88 %). рН сольової витяжки - (6,0 - 6,1), забезпеченість азотом лужногідролізованим - низька (47,6 мг/кг), рухомими формами фосфору - середня (92,4 мг/кг) і обмінним калієм - середня (72,5 мг/кг).

Основними показниками агрокліматичної характеристики території слугують її теплозабезпеченість, ступінь зволоженості і континентальність. Теплозабезпеченість зони досліджень визначає тривалість періоду інтенсивної вегетації, який у Західному Лісостепу України становить 90-115 діб.

Площа облікової ділянки - 21 м2. Повторність варіантів - триразова. Розміщення варіантів - рендомізоване. Попередник - пшениця озима.

Дослід 1. Підбір пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової для розсадного і безрозсадного способів вирощування.

Спосіб вирощування: розсадний і безрозсадний. Строки сівби насіння: розсадний - друга декада квітня; безрозсадний - перша декада травня. Строк висаджування розсади: друга декада червня. Дата закладання на зберігання - третя декада жовтня. Тривалість зберігання - 150 діб у холодильній камері з активним вентилюванням, за температури -1…+1 °С і відносної вологості повітря 90-95 %.

Дослід 2. Вплив строків сівби на врожайність та якість капусти білоголової пізньостиглої за безрозсадного способу вирощування. Сорт - Княгиня.

Схема досліду (сівба насіння):

1. III декада квітня (контроль);

2. I декада травня;

3. II декада травня;

4. III декада травня.

Дослід 3. Вплив добрив і схем розміщення рослин на врожайність та якість капусти білоголової пізньостиглої, за розсадного і безрозсадного способів вирощування. Восени під зяблеву оранку вносили 40т/га гною, весною під культивацію - нітроамофоску (16:16:16). Рослини розміщували за схемами: 0,70 Ч 0,45 м (31,7 тис. шт. /га); 0,70 Ч 0,70 м (20,4 тис. шт. /га); 0,90 Ч 0,55 м (20,2 тис. шт. /га). Сорт - Українська осінь. Дата висаджування розсади - II декада червня.

Схема досліду:

1. Без добрив (контроль);

2. N60 P60 K60;

3. N120 P120 K120;

4. N180 P180 K180;

5. N240 P240 K240.

Дослід 4. Вплив норми органічного добрива універсального (ОДУ) “Домінанта” на врожайність та якість капусти білоголової.

Сорт Ольга вирощували безрозсадним способом за схемами розміщення рослин 0,70 Ч 0,45 м (31,7 тис./га). Насіння висівали в першій декаді травня. Добриво вносили весною під культивацію.

Схема досліду:

1. Без добрив (контроль);

2. ОДУ - 4 т/га;

3. ОДУ - 6 т/га;

4. ОДУ - 8 т/га;

5. ОДУ - 10 т/га;

6. ОДУ - 12 т/га.

Польові досліди закладали згідно з “Методикою дослідної справи в овочівництві й баштанництві” (2001), “Методикой полевого опыта” (Доспехов Б.А., 1985), “Методикой опытного дела в плодоводстве и овощеводстве” (Мойсейченко В. Ф, 1988).

У дослідах висівали елітне насіння. Підготовка ґрунту й догляд за рослинами - загальноприйняті для зони вирощування. Упродовж вегетаційного періоду капусти білоголової проводили фенологічні спостереження (визначали дати: сходів, появи першої-другої пар справжніх листків, утворення розетки, початок і кінець формування головки, технічної стиглості) і біометричні вимірювання рослин за фазами росту й розвитку, підраховували кількість листків у розетці, визначили щільність головок, кількість діб від сходів до формування головки й від сходів до технічної стиглості, тривалість вегетаційного періоду для кожного сорту. Проводили облік урожаю, виявляли розповсюдження хвороб, шкідників, економічно й біоенергетично оцінювали технології виробництва капусти білоголової пізньостиглої. Облік густоти розміщення рослин проводили двічі: під час з'явлення першого справжнього листка та перед збиранням врожаю.

Урожайність визначали поділянково суцільним методом у фазу технічної стиглості, зважуючи головки з площі всієї ділянки і розподіляючи їх на товарну й нетоварну частини з наступним визначенням відсотка товарності. Відібрані для зберігання головки капусти білоголової розміщували в контейнерах типу К-450 для визначення лежкості відповідно поставленого завдання.

Лабораторні дослідження з визначення біохімічних показників головок капусти білоголової пізньостиглої проводили в Українському державному центрі стандартизації та сертифікації “Украгростандартсертифікація”, реєстраційний номер А05-129. Біохімічні показники досліджували як у свіжозібраної продукції, так і після тривалого зберігання. Суху речовину визначали гравіметричним методом (ГОСТ 13586.5-93); загальний цукор - за Бертраном (ГОСТ 8756.13 - 87); вітамін С - за Муррі (ГОСТ 24556-89); вміст нітратів у головках капусти - іонометричним методом (ГОСТ 5048-89); загальну кислотність - титриметричним методом (ГОСТ 24556-89); сортування згідно з ДСТУ 3246 - 95; квашення - згідно з ГОСТ 3858-90; зберігання - згідно з ДСТУ ІSO 2167-02.

Економічну ефективність розраховували, виходячи із вартості врожаю, загальних і додаткових витрат на одержання приросту за кожним варіантом. Статистичну обробку одержаних результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985) з використанням комп'ютерних програм Agrostat та Statistica 6.0. Біоенергетичну оцінку технології виробництва капусти білоголової пізньостиглої виконували за методикою О.С. Болотських та М.М. Довгаль (2001).

3. Добір пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової для розсадного й безрозсадного вирощування

Сорти й гібриди капусти білоголової пізньостиглої вирощували розсадним і безрозсадним способами. За розсадного способу вирощування у сортів і гібридів сортотипу Амагер тривалість вегетаційного періоду змінювалася від 170 (гібрид Бригадир F1) до 180 діб (сорт Ярославна), сортотипу Лангендейська зимова Ї від170 (гібрид Каунт F1) до 182 діб (сорт Лангендейкер децема). За безрозсадного способу вирощування вегетаційний період скорочувався для сортотипу Амагер на 14-16 діб, для сортотипу Лангендейська зимова - на 8-16 діб.

Погодні умови Західного Лісостепу України впродовж 2003 - 2005 рр. характеризувалися відповідною різноманітністю показників, що вплинуло на ріст і розвиток рослин капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів за розсадного й безрозсадного вирощування. За першого способу порівняно з безрозсадним температура у середньому була на 1,0 С нижчою, а сума опадів - на 60,5 мм більшою, що пов'язано з тривалішим вегетаційним періодом. Встановлено, що сума ефективних температур упродовж вегетаційного періоду капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів була в межах від 2992 до 3287 С.

Одним з основних господарсько-цінних показників, який свідчить про перевагу сортів за розсадного і безрозсадного способів вирощування, є маса товарної головки. За першого способу рослини капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів сортотипів Амагер і Лангендейська зимова сформували головки масою більшою порівняно з безрозсадним. Так, маса головки значною мірою визначала врожайність капусти білоголової пізньостиглої (табл. 1).

Таблиця 1 - Товарна урожайність сортів і гібридів капусти білоголової пізньостиглої сортотипу Амагер за розсадного способу вирощування, т/га

Найвищу товарну врожайність за розсадного способу вирощування сформовано у 2005 році. Цьому сприяли помірно тепла погода впродовж вересня й жовтня, коли відбувалося інтенсивне наростання маси головок, а також значні опади у червні й липні у фазі формування листків. Усі сорти й гібриди, що вивчалися, істотно переважали контроль. Найурожайнішими сортами й гібридами у сортотипу Амагер були гібрид Бригадир F1 (118,2 т/га), сорти Ярославна (108,5 т/га) та Ольга (96,8 т/га). Вони перевищили контроль на 57,1; 47,4 та 35,7 т/га відповідно. У сортотипу Лангендейська зимова найвищу товарну врожайність забезпечили гібриди: Марабу F1 (104,3 т/га), Каунт F1 (88,4 т/га) і сорт Віоланта (77,6 т/га), які перевищили контроль на 48,5; 32,6; 21,8 т/га відповідно (табл. 2).

Таблиця 2 - Товарна урожайність сортів і гібридів капусти білоголової пізньостиглої сортотипу Лангендейська зимова за розсадного способу вирощування, т/га

Оцінка показників щільності головок сортів і гібридів капусти білоголової за розсадного способу вирощування, показала суттєву різницю між ними.

Дуже щільна головка за п'ятибальною оцінкою була у гібридів Каунт F1 і Марабу F1 - 4,9-5,0 бала відповідно. У вітчизняних сортів Княгиня і Віоланта - 4,9, тоді як у сорту Лангендейкер децема (контроль) - 4,8 бала. Щільні головки сформували сорти й гібриди сортотипу Амагер, а саме: Ярославна - 4,6; Ольга - 4,5; Бригадир F1 - 4,3 бала.

Менш щільні головки сформовані сортами Українська осінь - 4,2 та Амагер 611 - 4,0 бала. За безрозсадного способу вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів порівняно з розсадним отримано нижчу товарну врожайність на 3-11 %.

Показник урожайності й маси товарної головки пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової за безрозсадного способу вирощування впродовж 2003-2005 рр. перебував у тісному взаємозв'язку з тривалістю вегетаційного періоду та продуктивним потенціалом сорту чи гібрида (табл. 3, 4).

Таблиця 3 - Товарна урожайність сортів і гібридів капусти білоголової пізньостиглої сортотипу Амагер за безрозсадного способу вирощування, т/га

Серед пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової сортотипу Амагер слід виділити гібрид Бригадир F1. В середньому за 2003-2005 рр. товарна його урожайність становила 107,1 т/га, а у сорту Ярославна - 98,7 т/га, що вище за контроль на 41,7 т/га. Сорт селекції Київської дослідної станції ІОБ УААН Ольга за рівнем урожайності (87,5 т/га) перевищив контроль на 30,5 т/га.

Таблиця 4 - Товарна урожайність сортів і гібридів капусти білоголової сортотипу Лангендейська зимова за безрозсадного способу вирощування, т/га

У сортотипу Лангендейська зимова найвищу товарну врожайність забезпечив гібрид Марабу F1 (96,0 т/га). Решта сортів і гібридів мали нижчі показники, проте перевищували контроль. Тому всі сорти і гібриди (Марабу F1, Куант F1, Віоланта, Княгиня) можна вирощувати в Західному Лісостепу України.

Аналізуючи біохімічні показники головок капусти пізньостиглої, слід зазначити, що у сортотипу Лангендейська зимова вміст сухої речовини, цукрів і вітаміну С вищий порівняно з сортотипом Амагер. Кількість нітратів дещо вища в головках сортів і гібридів сортотипу Амагер, їх вміст не перевищує МДР (400 мг/кг). Високим вмістом сухої речовини характеризуються вітчизняні сорти Віоланта і Княгиня (9,40%), Ольга (9,31%), Ярославна (9,08%) і гібриди французької селекції Марабу F1 (9,36%), Каунт F1 (8,97%), Бригадир F1 (9,08%). Вміст цукрів (сума) у головках капусти сортотипу Амагер коливався у межах від 4,78 (Українська осінь) до 4,95% (Ярославна), сортотипу Лангендейська зимова Ї від 4,65 (Віоланта) до 5,21% (Княгиня). Аналіз біохімічних показників якості головок капусти за період тривалого зберігання (150 діб) показав, що значного погіршення якості продукції не відбулось.

Капусту білоголову пізньостиглих сортів і гібридів не лише споживають у свіжому вигляді й зберігають, а й використовують для технічної переробки. Органолептична оцінка смакових якостей квашеної капусти досліджуваних сортів і гібридів показала, що кращими для квашення слід вважати вітчизняні сорти Українська осінь (9 балів), Ольга і Ярославна (7 балів), які належать до сортотипу Амагер. Сорти і гібриди сортотипу Лангендейська зимова малопридатні для технічної переробки, зокрема квашення, тому їхні товарні головки використовуються для свіжого споживання і тривалого зберігання.

Таким чином, на підставі проведених досліджень встановлено, що умови Західного Лісостепу України сприятливі для вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів вітчизняної та іноземної селекції розсадним і безрозсадним способами. Найвищі показники врожайності та якості продукції у сортотипу Амагер за розсадного вирощування одержано у гібрида Бригадир F1 (118,2 т/га), сортів Ярославна (108,5 т/га) і Ольга (96,8 т/га); у сортотипу Лангендейська зимова: гібридів Марабу F1 (104,3 т/га), Каунт F1 (88,4 т/га), сорту Віоланта (77,6 т/га). За безрозсадного вирощування зазначені сорти й гібриди мали також найвищу врожайність, проте на 6,1-10% нижчу, ніж за розсадного.

За умов розсадного вирощування витрати праці на виробництво були більшими за рахунок додаткових витрат на вирощування розсади. Гібриди Бригадир F1 (сортотип Амагер) і Марабу F1 (сортотип Лангендейська зимова) за розсадного вирощування забезпечили собівартість 309 і 318 грн/т відповідно. Собівартість однієї тонни продукції за безрозсадного вирощування становила для зазначених гібридів 281 і 313 грн./т відповідно. Найвищий рівень рентабельності за безрозсадного вирощування забезпечив гібрид Бригадир - на 32 % більше порівняно з розсадним.

4. Строки сівби, врожайність та якість продукції капусти білоголової пізньостиглої за безрозсадного вирощування

Різні строки сівби насіння капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів забезпечують неоднакові поєднання метеорологічних чинників (тривалість денного освітлення, температура повітря і ґрунту, сума ефективних температур, водний режим) з рослинним організмом під час росту й розвитку. Для умов Західного Лісостепу України рекомендованими строками сівби насіння за безрозсадного способу вирощування є третя декада квітня. Проте, враховуючи, що до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, вносяться нові сорти й гібриди капусти білоголової пізньостиглої без урахування характеристик конкретної зони вирощування із помітно мінливими метеорологічними умовами, виникла необхідність дослідити ширший спектр строків сівби насіння у конкретних умовах Західного Лісостепу. Упродовж періоду досліджень 2003-2005 рр. за безрозсадного вирощування насіння сорту Княгиня (сортотип Лангендейська зимова) висівали з третьої декади квітня (25.04) з інтервалом 10 діб до III декади травня (25.05). Контроль - сівба 25 квітня. Норма висіву - 1,2 кг/га. Густота розташування рослин становила 31,7 тис. шт./га. Проходження чергових фаз росту й розвитку рослин капусти білоголової за різних строків сівби закономірно залежало від зміни параметрів чинників навколишнього середовища (табл. 5).

Таблиця 5 - Фенологічні фази росту і розвитку рослин капусти білоголової пізньостиглої залежно від строків сівби (середнє за 2003-2005 рр.)

Фенологічні спостереження показали, що за пізніх строків сівби сходи з'являються швидше (через 4-5 діб), ніж за ранніх (через 11-15 діб). Початок формування розетки листків 10-14 червня найшвидше спостерігали у контролі. Початок формування головки у перших 3-х варіантах строків сівби (третя декада квітня - контроль, перша та друга декади травня) спостерігали через 63-65 діб після з'явлення сходів, а у варіанті (сівба в третій декаді травня) - через 65-68 діб. Це пов'язано з неоднаковими середньодобовими температурами повітря, кількістю опадів і зміною умов інтенсивності освітлення й тривалості світлового дня у період проходження відповідної фази росту й розвитку. Найтриваліший період формування розетки спостерігався у варіанті з сівбою III декади травня (43-46 діб), що пов'язано з високими температурами повітря й ґрунту у липні та в першій половині серпня.

Початок фази формування головок пов'язаний зі строками проходження попередніх фаз. Зокрема, у варіанті з сівбою у третій декади квітня (контроль) та I декади травня фаза технічної стиглості наставала через 82-84 доби (30.09-4.10) та (9.10-11.10) відповідно, що відбулось відповідно на 20 і 15 діб швидше від загальноприйнятих строків збирання врожаю капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів. За пізніших строків сівби настання товарної стиглості збігалась із датою збирання, тому що головки не встигали сформуватися. У варіанті з сівбою у третій декаді травня у значної частини рослин головки не досягали товарного стану або зовсім не сформувались. Міжфазний період від сходів до технічної стиглості рослин сорту Княгиня тривав 142-144 доби за сівби третьої декади травня, що значно менше за тривалість вегетаційного періоду пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової пізньостиглої. Важливу роль у підвищенні врожайності та якості товарних головок капусти білоголової пізньостиглої відіграє правильний вибір строку сівби. Дослідження показали, що врожайність товарних головок залежить від генетичного потенціалу сорту, погодних умов за роки досліджень і строків сівби (табл. 6).

Таблиця 6 - Товарна врожайність капусти білоголової пізньостиглої залежно від строків сівби насіння за безрозсадного вирощування, т/га

За роки досліджень товарна врожайність пізньостиглого сорту Княгиня коливалася від 48,7 (сівба в третій декаді травня) до 72,5 т/га (сівба в першій декада травня), завдяки неоднаковим погодним умовам періоду вегетації. Найвищу товарну врожайність капусти білоголової пізньостиглого сорту Княгиня за безрозсадного способу вирощування в середньому забезпечив строк сівби у першій декаді травня - 69,1 т/га, що на 6,6 т/га більше, ніж у контрольному варіанті. Поряд із визначенням урожайності та маси товарних головок капусти білоголової пізньостиглого сорту Княгиня важливе значення мають біохімічні показники продукції як свіжозібраної, так і після тривалого зберігання (табл. 7).

Таблиця 7 - Біохімічні показники головок капусти сорту Княгиня залежно від строків сівби за безрозсадного вирощування (середнє 2003-2005 рр.)

Зокрема, у свіжозібраних товарних головках капусти пізньостиглого сорту Княгиня залежно від строків сівби існують відміни за біохімічними показниками. Вміст сухої речовини капусти був найвищим за сівби в другій і першій декадах травня (9,60 і 9,40%) відповідно. Перенесення строку сівби на третю декаду травня обумовило зниження цього показника. Щодо накопичення суми цукрів і вітаміну С спостерігалась аналогічна закономірність. Найвищу суму цукрів відзначено також за сівби у II і I декадах травня - 5,36 і 5,21 % відповідно, у контрольному варіанті - 4,95 %. Кількість вітаміну С у виділених варіантах становила відповідно 54,1 і 52,5 мг/100г порівняно з 46,7 мг/100 г за строку сівби в третій декаді квітня.

Вміст поживних речовин у головках капусти після тривалого зберігання порівняно залишався незмінним. За період зберігання вміст сухої речовини зменшився на 10 %, цукрів (суми) - на 9,6-9,8 %, вітаміну С і нітратів - на 10 %. Проте слід зазначити, що головки капусти білоголової пізньостиглого сорту Княгиня після тривалого зберігання мали високий вміст поживних речовин.

Собівартість тонни капусти сорту Княгиня залежно від строків сівби становила від 435 грн. (сівба в першу декаду травня) до 599 грн. (сівба в третю декаду травня). Умовно чистий прибуток був у межах від 15089 (третя декада травня) до 32117 грн. (перша декада травня). Рівень рентабельності (106 %) забезпечив також строк сівби - перша декада травня, що на 48 % вище контролю.

5. Вплив добрив і схем розміщення рослин на врожайність та якість капусти білоголової пізньостиглої

Результатами трирічних досліджень встановлено, що густота рослин капусти білоголової пізньостиглої й застосування різних форм, норм органічних і мінеральних добрив впливали на ріст і розвиток рослин, урожайність та якісні показники товарної продукції. Дослідженнями науково обґрунтовано оптимальне поєднання форм і норм органічних і мінеральних добрив, густоти рослин та їх тісний взаємозв'язок з урожайністю.

Рослини капусти білоголової під час росту і розвитку за різних схем розміщення забезпечили формування головки через 110-116 діб (0,90 Ч 0,55 м - 20,2 тис. шт./га), 115-121 (0,70 Ч 0,70 м - 20,4 тис. шт./га), 119-128 (0,70 Ч 0,45 м - 31,7 тис. шт./га) відповідно до норм внесених мінеральних добрив від N60 Р60 К60 до N240 Р240 К240 на фоні 40 т гною на 1 га. У контролі (без добрив) період формування головок становив 118, 123, 129 діб відповідно до густоти рослин на одиницю площі. Фактори, які вивчалися (А - норми мінеральних добрив на фоні 40 т/га гною та В - схема розміщення рослин) рівномірно впливали на ріст і розвиток рослин капусти білоголової пізньостиглої. Із збільшенням густоти від 20,2 до 31,7 тис. шт./га на всіх фонах з добривами спостерігалась тенденція до збільшення періоду від сходів до технічної стиглості, який становив 174-180 діб відповідно. Зі зменшенням площі живлення рослин збільшувалася їх висота за рахунок зменшення площі асиміляційної поверхні. Визначення площі листків у фазі розетки показало вплив на неї норми мінеральних добрив і густоти рослин.

Підвищені норми мінеральних добрив до N180P180K180 не сприяли збільшенню площі листків, а у варіанті з N240P240K240 цей показник зменшувався порівняно з нормою N120P120K120. Встановлено залежність площі листкової поверхні у фазі розетки від схеми розміщення рослин. Найсприятливіші умови для розвитку листкової поверхні складались у варіанті зі схемою 0,90 Ч 0,55 м (20,2 тис. шт./га). За схеми 0,70 Ч 0,45 м (31,7 тис. шт./га) листкова поверхня однієї рослини зменшувалась, але за сумарною кількістю рослин поверхня листків наближалась до схеми 0,90 Ч 0,55 м. Найменші показники площі листкової поверхні з розрахунку на 1 га було встановлено за схеми 0,7 0Ч 0,70 м.

Раціональне застосування мінеральних добрив на фоні гною (40 т/га) забезпечило суттєве підвищення врожайності. Норми мінеральних добрив за різних схем розміщення і густоти рослин мали значний вплив на продуктивну спроможність рослин. У середньому за роки досліджень урожайність капусти білоголової пізньостиглого сорту Українська осінь у всіх варіантах з добривами за різних схем розміщення була вищою порівняно з контролем (без добрив) на 30,2-45,6 т/га. Продуктивність рослин перебувала у тісному взаємозв'язку з якістю і кількістю врожаю. Біологічні особливості рослин капусти білоголової обумовили оптимальну площу живлення, яка забезпечила вихід максимального врожаю господарсько-цінної продукції.

Високу врожайність товарних головок капусти одержано за схеми розміщення 0,70 х 0,45 м (31,7 тис.шт./га) у варіантах з N120Р120К120 (118,6 т/га), N180Р180К180 (123,0 т/га), N240Р240К240 (119,6 т/га). Урожайність капусти у всіх варіантах за схеми висаджування 0,70 х 0,70 та 0,90 х 0,55 м була значно нижчою порівняно зі схемою 0,70 х 0,45 м (контроль). Оптимальною нормою мінеральних добрив на фоні 40 т/га гною в умовах Західного Лісостепу України була N120 Р120 К120 за розміщення рослин капусти білоголової пізньостиглої за схемою 0,70 Ч0,45 м (31,7 тис. шт./га). Сорт Українська осінь забезпечив урожайність 118,6 т/га, що переважала контроль на 41,2 т/га.

Таким чином, внесення мінеральних добрив N120Р120К120 на фоні 40 т/га гною забезпечувало найвищу врожайність капусти білоголової пізньостиглої з високими біохімічними показниками, яка може бути придатна для тривалого зберігання. Вміст нітратів у головках капусти не перевищував МДР. На основі аналізу результатів трьохрічних досліджень із застосуванням органічного добрива універсального (ОДУ) “Домінанта” під капусту білоголову встановлено, що врожайність товарних головок залежала як від норм ОДУ, так і від погодних умов вегетаційного періоду за роки досліджень (табл. 8).

Таблиця 8 - Товарна врожайність капусти білоголової сорту Ольга залежно від норм внесення органічного добрива універсального (ОДУ) “Домінанта”, т/га

Достатня кількість опадів, помірні температури влітку 2003 і 2004 рр. забезпечили найефективніше застосування ОДУ рослинами капусти білоголової, що дало змогу одержати найвищу врожайність товарних головок. Дещо нижчий показник урожайності спостерігали у 2005 р. У середньому за три роки досліджень у всіх варіантах досліду, де вносили ОДУ, приріст врожаю відбувався інтенсивніше за збільшення норми ОДУ до 8 т/га, у варіанті з внесенням 10 т/га урожайність до попередньої норми (8 т/га) збільшувалась лише на 3,4 т/га, а у варіанті ОДУ 12 т/га - лише на 1,5 т/га. Отже, найефективнішими нормами ОДУ в умовах Західного Лісостепу України для вирощування капусти білоголової пізньостиглого сорту Ольга є 8 і 10 т/га, які забезпечили в середньому за роки досліджень приріст урожаю 27,4 і 30,8 т/га. Рівень рентабельності при цьому складав 123 і 128% відповідно.

Аналіз застосування мінеральних добрив під капусту білоголову показав, що зі збільшенням їх норм від N60Р60К60 до N180Р180К180 урожайність зростала з 110,1 до 123,0 т/га. Підвищення норми добрив до N240Р240К240 не сприяло подальшому збільшенню цього показника (119,6 т/га). Рівень рентабельності за умови внесення мінеральних добрив в нормі N120Р120К120 складав 153%, коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 1,82.

Висновки

високоврожайний безрозсадний капуста гібрид

У дисертаційній роботі узагальнено результати досліджень з обґрунтування елементів технології вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів в умовах Західного Лісостепу України, які забезпечили підвищення врожайності, якості, лежкості й здешевлення її виробництва. Аналіз результатів досліджень дозволив зробити наступні висновки:

1. Кращими сортами й гібридами капусти білоголової пізньостиглої з високими врожайними і товарними характеристиками для Західного Лісостепу України за розсадного способу вирощування із сортотипу Амагер слід вважати такі: Бригадир F1 (118,2 т/га), Ярославна (108,5 т/га), Ольга (96,8 т/га), Українська осінь (77,4 т/га); із сортотипу Лангендейська зимова: Марабу F1 (104,3 т/га), Каунт F1 (88,4 т/га), Віоланта (77,6 т/га), Княгиня (73,8 т/га). Оптимальним строком сівби насіння у холодний розсадник для вирощування розсади є третя декада квітня. За такого строку сівби розсада придатна до висаджування через 40-45 діб (друга декада червня). За безрозсадного способу вирощування товарна урожайність пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової знижувалась на 3 - 11% порівняно з розсадним.

2. Найбільшу масу товарних головок капусти за розсадного вирощування у сортотипу Амагер сформували гібрид Бригадир F1 (3,9 кг) і сорти Ярославна (3,8 кг) та Ольга (3,5 кг); за безрозсадного способу вирощування - гібрид Бригадир F1 (3,5 кг) та сорт Ярославна (3,4 кг). У сортотипу Лангендейська зимова маса головки була найбільшою за обох способів вирощування у гібрида Марабу F1 (3,8 і 3,5 кг) та сорту Віоланта (3,5 і 3,2 кг). Показники щільності головок у пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової за розсадного способу вирощування свідчать про значні сортові відмінності. Найщільніша головка була у гібридів Марабу F1 - 5 і Каунт F1 - 4,9, у сортів Княгиня і Віоланта - 4,9 бала. Щільні головки (4,0 - 4,6 бала) мали сорти Українська осінь, Ольга, Ярославна, Бригадир F1.

3. Високим вмістом сухої речовини характеризувалися вітчизняні сорти Віоланта і Княгиня (9,40 %), Ольга (9,31 %), Ярославна (9,08 %) і гібриди французької селекції Марабу F1 (9,36 %), Каунт F1 (8,97 %) та Бригадир F1 (9,08%) за розсадного способу вирощування. Сума цукрів у головках капусти білоголової сортотипу Амагер коливалася у межах 3,84 (контроль) - 4,95 % (Ярославна), а для сортотипу Лангендейська зимова - від 4,65 (Віоланта) до 5,21 % (Княгиня). Показники вмісту вітаміну С у головках пізньостиглих сортів і гібридів перевищували контроль (Амагер 611) на 4,6-15,6 мг/100г. У сортів і гібридів сортотипу Лангендейська зимова відхилення відносно контролю було в межах від +19,3 до + 31,9 мг/100г.

4. Найкращим для квашення є сорт Українська осінь. Продукція має високі смакові якості, за десятибальною шкалою органолептична оцінка цього сорту становила 9 балів.

5. Встановлено оптимальний строк сівби насіння пізньостиглого сорту Княгиня за безрозсадного способу вирощування - перша декада травня, який забезпечив формування високої врожайності 69,1 т/га з товарністю головок 98,9 %, високою їхньою щільністю (4,9 бала), середньою масою 2,18 кг.

6. Оптимальна норма мінеральних добрив N120Р120К120 на фоні 40 т/га за схемою розміщення рослин капусти білоголової пізньостиглого сорту Українська осінь (0,70Ч0,45 м - 31,7 тис. шт./га) забезпечила урожайність 118,6 т/га, що переважала контроль на 41,2 т/га. Встановлено доцільність застосування під капусту білоголову пізньостиглу нового органічного добрива універсального “Домінанта” з нормою внесення 8-10 т/га, що забезпечило приріст урожаю 27,4 і 30,8 т/га.

7. Аналіз показників економічної ефективності вирощування капусти білоголової пізньостиглої сорту Княгиня безрозсадним способом показав, що оптимальним строком сівби для умов Західного Лісостепу України є I декада травня, який забезпечив високий рівень рентабельності (106 %), коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 1,34. За розсадного способу вирощування рівень рентабельності за умови внесення N120P120K120 на фоні 40 т/га гною склав 153 %, коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 1,82.

8. Зберігання капусти білоголової пізньостиглої і реалізація у зимово - весняний період є економічно вигідним. Рівень рентабельності у сортів і гібридів отримано у сортотипу Лангендейська зимова - 161 % , а сортотипу Амагер - 157 % за умови виходу товарної продукції після тривалого зберігання відповідно до сортотипів: Амагер - 92,8 % (втрати товарної продукції - 7,2 %) за розсадного способу вирощування і 89,0 % (втрати товарної продукції - 11,0 %) за безрозсадного; Лангендейська зимова - 97,3 % (втрати товарної продукції - 2,7 %) за розсадного способу вирощування і 94,8% (втрати товарної продукції - 5,2 %) за безрозсадного.

Рекомендації виробництву.

Для осінньо-зимового та весняного споживання у свіжому вигляді капусти білоголової пізньостиглої в умовах Західного Лісостепу України рекомендуються сорти й гібриди: Бригадир F1, Ярославна, Ольга, Українська осінь (сортотип Амагер); Марабу F1, Каунт F1, Віоланта, Княгиня (сортотип Лангендейська зимова) за розсадного і безрозсадного способів вирощування. На темно-сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах Західного Лісостепу України насіння капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів за безрозсадного способу вирощування слід рекомендувати висівати в першій декаді травня широкорядним способом (схема розміщення рослин 0,70 Ч 0,45 м; площа живлення 0,32 м2 і густота стояння рослин 31,7 тис. шт./га), вносити 40 т/га гною + N120Р120К120. Для забезпечення виробництва товарної продукції капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів доцільно застосовувати ОДУ “Домінанта” з розрахунку 8-10 т/га.

Література

1. Дидів О.Й., Дидів І.В. Обґрунтування елементів технології вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів в умовах Західного Лісостепу України: Рекомендації. - Львів: Апріорі, 2007. - 22с.

2. Дидів О.Й. Продуктивність та лежкість пізньої білоголової капусти залежно від сорту при безрозсадному способі вирощування // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 2004. -№8. - С. 218 - 222.

3. Дидів О.Й. Урожайність та якість капусти білоголової пізньостиглих сортів вітчизняної селекції в умовах Західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 2005. - №9.- С. 286 - 290.

4. Дидів О.Й. Продуктивність і лежкість капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів залежно від норм органічних добрив універсальних (ОДУ) в умовах Західного Лісостепу України // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2007. - Вип. № 46.- С 73 - 75.

5. Дидів О.Й. Вплив способів вирощування на урожайність та якість капусти білоголової пізньостиглої в умовах Західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 2007. - № 11. - С. 374-379.

6. Жук О.Я., Дидів О.Й. Продуктивність і лежкість пізньостиглих гібридів та сортів капусти білоголової зарубіжної селекції в умовах Західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 2006.-№10. - С. 267-270.

Размещено на Allbest.ru