Обґрунтування окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru

0

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ВОЛОШИНА ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 635.341:631.5 (292.485)

ОБҐРУНТУВАННЯ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЧЕРВОНОГОЛОВОЇ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.06 - овочівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Жук Ольга Яківна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри овочівництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кор. УААН Хареба Володимир Васильович, Українська академія аграрних наук, начальник відділу апарату Президії

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чернишенко Тетяна Володимирівна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач лабораторії селекції дворічних овочевих рослин

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімн. 28

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І. В. Логінова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вітчизняному виробництві капуста червоноголова займає невеликі площі через відсутність вітчизняних сортів, недосконалість технології вирощування, невисоку врожайність. Огляд наукової літератури свідчить, що питання збільшення її виробництва в Україні вивчено недостатньо.

Зважаючи на вищезазначене, актуальним є питання розроблення нових та удосконалення існуючих елементів технології вирощування капусти червоноголової: проведення господарсько-біологічної оцінки та підбору найбільш продуктивних і лежких сортів та гібридів, визначення кращих строків сівби, встановлення оптимальних схем розміщення рослин та способів зберігання товарної продукції, які забезпечують істотне підвищення врожайності і виходу продукції в кінці весни - на початку літа. Ширше впровадження цієї культури дозволить збільшити виробництво овочевої продукції, розширити її асортимент, збагатити раціон харчування людини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна poботa за темою дисертації є розділом комплексних досліджень, що проводяться кафедрою овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України відповідно до завдання тематичного плану "Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому і закритому ґрунті"(номер державної реєстрації 0103U008113).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала в експериментальному обґрунтуванні окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України за рахунок підбору кращих сортів і гібридів, строків сівби насіння, схем висаджування рослин та способів і температури зберігання. У зв'язку з цим поставлені такі завдання: капуста червоноголова врожайність вирощування

- обґрунтувати особливості росту і розвитку рослин сортів та гібридів різних груп стиглості;

- визначити кореляційні зв'язки між ознаками та їх мінливість залежно від сортових особливостей;

- підібрати високопродуктивні сорти і гібриди з найвищим вмістом поживних речовин та основних макро- і мікроелементів, оцінити основні біохімічні показники на початку і в кінці зберігання;

- дослідити вплив строків сівби на ріст, розвиток рослин та врожайність капусти червоноголової;

- визначити оптимальні схеми розміщення рослин;

- встановити оптимальні способи і температуру зберігання, за яких забезпечується найвищий вихід товарної продукції;

- провести розрахунок економічної ефективності та енергетичну оцінку виробництва капусти червоноголової залежно від сортів та гібридів, строків сівби і схем розміщення рослин.

Об'єкт дослідження - процеси росту й розвитку рослин, формування врожайності та основних показників якості головок залежно від сорту чи гібрида, строків сівби, схем розміщення рослин та лежкість головок капусти червоноголової за різних способів і температури зберігання.

Предмет дослідження - господарсько цінні ознаки сортів і гібридів капусти червоноголової (урожайність, фенологічні зміни, біометричні та продуктивні параметри рослин, біохімічні показники якості продукції); строки сівби насіння; схеми розміщення рослин.

Методи дослідження - польовий дослід, лабораторні аналізи, статистичні методи оцінки результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних даних. Експериментально досліджено і теоретично обґрунтовано ефективність окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової, закономірності росту й розвитку рослин, формування продуктових органів залежно від них, які забезпечують підвищення врожайності культури. Наведено господарсько-біологічну оцінку сортименту різного географічного походження і параметри екологічної стабільності і пластичності за врожайністю. Підібрано найбільш адаптовані, високоврожайні сорти і гібриди, з найвищим вмістом основних біохімічних компонентів, макро- і мікроелементів. Досліджено вплив строків сівби на ріст, розвиток і продуктивність рослин різних сортів. Визначено оптимальні схеми розміщення рослин. Виділені сорти і гібриди, які придатні до тривалого зберігання, встановлено кращі способи і температуру зберігання. Проведено економічну та біоенергетичну оцінку досліджених елементів технології виробництва капусти червоноголової.

Практичне значення одержаних результатів. Підібрані високопродуктивні сорти та гібриди забезпечили підвищення врожайності у групі середньостиглих сортів від 2,3 до 8,6 т/га, у середньопізніх - від 3,2 до 9,6 т/га та пізньостиглих - від 4,3 до 43,8 т/га. За оптимальних строків сівби і раціональних схем розміщення рослин приріст урожайності становив у середньому 5,1 і 7,1 та 14,3 і 11,2 т/га відповідно.

Результати досліджень впроваджені в державному підприємстві “Дослідному господарстві Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН” Фастівського району Київської області на площі 0,4 га. За вирощування пізньостиглих гібридів Ауторо F₁ і Фуєго F₁ економічний ефект збільшувався у 1,5-3 рази. Умовно чистий дохід від вирощування середньостиглого сорту Олена за сівби 20 квітня і схеми висаджування 70 х 30 см зростав у 1,2-1,5 раза, у пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ за сівби 20 квітня і схеми 70 х 50 см - у 1,2 раза.

Особистий внесок здобувача. Участь дисертанта полягала в опрацюванні наукової літератури за темою дисертації, проведенні експериментальних досліджень та аналізі їх результатів, розрахунку економічних показників, виконанні статистичної обробки отриманих результатів, їх теоретичному узагальненні i практичному впровадженні, підготовці до опублікування наукових статей.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на наукових конференціях пpoфеcopcькo-викладацького складу, cпiвpoбiтникiв та аспіpантiв Національного аграрного університету (2007-2008 рр.), науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Інноваційний розвиток системи землеробства та агротехнологій в Україні (смт Чабани, 2007 р.), мiжнароднiй науково-практичній конференції "Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв'язку зі змінами клімату" (Біла Церква, 2008 p.) та на міжнародній науково-практичній конференції до 110-річчя Національного аграрного університету “Сучасна аграрна освіта та наука: теорія та практика впровадження інноваційних технологій” (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 робіт, з них 5 - наукових статей у фахових виданнях, 2 - матеріали конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатків, списку використаних джерел, який налічує 247 назв, у тому числі - 13 латиницею. Обсяг роботи - 163 сторінки комп'ютерного тексту, що містить 63 таблиці, 8 рисунків, 38 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВІДОМОСТІ ПРО КАПУСТУ ЧЕРВОНОГОЛОВУ ТА ТЕХНОЛОГІЮ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ (огляд літератури)

У розділі висвітлено огляд вітчизняних і зарубіжних джерел літератури з питань значення капусти червоноголової як овочевої культури, елементів технології її виробництва і зберігання. Результати аналізу даних літератури свідчать про суперечливі думки з питань підбору сортів та гібридів, строків сівби насіння, схем розміщення рослин та здатності головок до зберігання залежно від сорту і гібрида, способів і температури зберігання (Т. В. Лізгунова, 1964, 1971, 1984; Г. В. Боос, 1983; Т. І. Джохадзе, 1983; Г. А. Луковникова, 1961, 1965, 1970, 1972, 1973; О. Я. Жук, 1990, 2003, 2006). На основі проведеного аналізу обґрунтовано актуальність проведення досліджень з вивчення окремих елементів технології виробництва капусти червоноголової в Лісостепу України.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальні дослідження проводили впродовж 2006-2008 рр. на кафедрі овочівництва Національного університету біоресурсів і природо-користування України та Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений малогумусний. Вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) - 2,25 %. Забезпеченість рухомими сполуками фосфору середня - 156 мг, калію низька - 40 мг на 1 кг ґрунту, реакція сольової витяжки (pH) становить 5,8-6,2, сума увібраних основ - 20,2 мг-екв/100 г.

Погодні умови вегетаційних періодів у роки проведення досліджень відрізнялись за основними показниками. Середньодобова температура повітря за період проведення досліджень була вищою за середньобагаторічну, опади розподілялись нерівномірно за роками, відносна вологість повітря також була різною залежно від року і місяця.

Дослідження проводили згідно з „Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001). Сортовивчення здійснювали відповідно до “Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Методи визначення показників якості рослинної продукції” (2001). Площу листкової поверхні вираховували за методом В. І. Камчатного (1977 р.). Визна-чення параметрів екологічної мінливості проводили за методикою А. В. Кільчевського, Л. В. Хотильової (1985). Біоенергетичну оцінку виробництва капусти червоноголової вираховували за методикою О. С. Болотських, М. М. Довгаль (1999, 2001). Статистичну обробку отриманих результатів досліджень виконували методом дисперсійного, кореляційного і варіаційного аналізів (Б. А. Доспєхов, 1985).

Господарсько-біологічну оцінку сортименту капусти червоноголової проводили із сортами і гібридами різного географічного походження: Олена (Україна), Рубін, Калібос (Чехія), Гако 741, Поздняя красавица (Росія), Родео F₁, Роксі F₁, Ауторо F₁, Лангендейкер, Лангендейкер ред (Нідерланди), Редма F₁, Топаз, Топарані, Дауеррот, Мілана, Гранат (Німеччина), Фуєго F₁, Максілла (Франція), Кабеза негра (Італія).

У процесі вивчення впливу строків сівби на ріст, розвиток та врожайність капусти червоноголової досліджували середньостиглий сорт Олена та пізньостиглі гібриди Ауторо F₁ і Роксі F₁, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Насіння висівали 20, 25, 30 квітня (контроль) та 5 травня.

Вплив схем розміщення на ріст, розвиток рослин та врожайність капусти червоноголової вивчали на середньостиглому сорті Олена і пізньостиглому гібриді Ауторо F₁. Рослини висаджували за схемами 70 х 60 см (контроль), 70 х 50 см, 70 х 40 см і 70 х 30 см.

Лежкість капусти червоноголової досліджували на пізньостиглих сортах і гібридах за температури + 1 єС. Вивчали 5 способів зберігання пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ - зберігання головок у ящиках (контроль), на стелажах в один ярус, загорнутих у папір, у сітчастих мішках і цілих рослин у буртах. Для оцінки лежкості капусти червоноголової за різних температур використовували також гібрид Ауторо F₁. Варіантами були мінус 1 єС, 0 єС, плюс 1 єС (контроль), плюс 2 єС. Продукцію закладали на зберігання відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4154:2003. Температура повітря у сховищі була на рівні + 1 єС, крім досліду з вивчення температури зберігання. Відносна вологість повітря у всіх варіантах - 90-95 %. Сорти і гібриди зберігали по 50 головок у триразовій повторності.

Ділянка - трирядкова, по 21 рослині у кожному. Облікова площа у дослідах - 21 м². На початку і в кінці рядка висаджували по 2 захисні рослини. Повторення варіантів - чотириразове, із систематичним розміщенням. Схема висаджування рослин - 70 х 50 см, крім досліду з вивчення схем розміщення рослин. Фенологічні спостереження, динаміку наростання листків і головки, біометричні вимірювання, оцінку пошкодженості рослин шкідниками, облік урожайності і товарності продукції проводили у двох несуміжних повтореннях. Восени під зяб вносили 60 т/га гною. У всіх дослідах застосовували розсадний спосіб вирощування. Насіння капусти червоноголової висівали у відкриті розсадники в третій декаді квітня. Розсаду у відкритий ґрунт висаджували в першій декаді червня.

У лабораторії Київської дослідної станції інституту овочівництва і баштанництва УААН визначали вміст сухої речовини термогравіметричним методом (ГОСТ 13586.5-93), цукри - за Бертраном (ГОСТ 8756.13-87), вітамін С - за Муррі (ГОСТ 24556-89), нітратів - потенціометричним методом (ГОСТ 5048-89). У Національному науковому центрі „Інститут землеробства УААН” в лабораторії агроекології та аналітичних досліджень визначали вміст макроелементів (кальцію, магнію), мікроелементів (цинку, міді, нікелю, марганцю, заліза), важких металів (кадмію, свинцю) за методикою розробленою Центральним інститутом науково-агрономічного обслуговування, методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТИМЕНТУ КАПУСТИ ЧЕРВОНОГОЛОВОЇ

Тривалість періодів росту і розвитку рослин капусти червоноголової відрізнялась залежно від сорту і гібрида та його скоростиглості. Отримані дані свідчать, що масові сходи з'являлись на 7-8 добу. Утворення листків у середньостиглих і середньопізніх рослин відбувалось інтенсивніше порівняно з пізньостиглими.

На основі результатів досліджень встановлено групи стиглості сортів та гібридів: середньостиглі (131-139 діб) - Олена (контроль), Рубін, Топаз, Топарані, Родео F₁, Редма F₁; середньопізні (146-153 доби) - Гако 741 (контроль), Калібос, Дауеррот, Кабеза негра; пізньостиглі (164-174 доби) - Роксі F₁ (контроль), Мілана, Фуєго F₁, Ауторо F₁, Лангендейкер, Лангендейкер ред, Поздняя красавица, Максілла.

Найбільшу площу листків рослини капусти червоноголової формували сорти Рубін, Калібос та гібрид Ауторо F₁ - 1,54; 1,80 і 2,07 м². Відповідно цей показник з одного гектара був найбільшим у виділених сортозразків - 44,1; 51,4 і 59,2 тис. м²/га. Дослідження за динамікою наростання вегетативної частини рослин показали, що найбільшу кількість листків і масу головок формували сорти і гібриди пізньостиглої групи, оскільки цей період у них був значно триваліший проти середньостиглих і середньопізніх сортозразків.

Отримані експериментальні дані дозволили виділити сорти і гібриди, які забезпечили найбільшу врожайність за рахунок маси головок та найвищий вихід товарної продукції (табл. 1). У групі середньостиглих рослин капусти червоноголової найвищу врожайність одержано у сорту Рубін - 42,3 т/га, який у середньому за три роки забезпечив приріст урожайності порівняно з контролем 8,6 т/га. Вихід товарної продукції характеризувався незначними відмінностями між варіантами, але найбільшим він був у сорту Рубін - 90 %.

Найвищою врожайністю у групі середньопізніх відзначався сорт Калібос - 42,9 т/га, що на 9,6 т/га перевищувало контроль - сорт Гако 741 (33,3 т/га). Товарність продукції була на рівні 92-95 %.

Таблиця 1 - Урожайність середньостиглих та середньопізніх сортів і гібридів капусти червоноголової

Сорт, гібрид	Урожайність, т/га	Товарність, %
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	середня	до контролю
Олена - контроль	34,3	31,4	35,4	33,7	?	87
Рубін	44,3	40,0	42,8	42,3	+ 8,6	90
Родео F1	24,3	34,3	34,3	31,0	? 2,3	87
Редма F1	27,1	36,6	38,9	34,2	+ 0,3	87
Топаз	31,4	37,1	39,4	36,0	+ 2,3	89
Топарані	28,5	34,9	37,1	33,5	? 0,2	89
НІР 05, т/га	3,9	3,6	3,8
Гако 741 - контроль	31,4	32,8	35,7	33,3	?	94
Калібос	45,7	40,0	42,9	42,9	+ 9,6	92
Дауеррот	34,9	35,7	38,9	36,5	+ 3,2	94
Кабеза негра	31,4	34,3	37,1	34,3	+ 1,0	95
НІР 05, т/га	3,3	3,2	3,1

Більшість пізньостиглих зразків капусти червоноголової переважали за врожайністю контроль (табл. 2).

Таблиця 2 - Урожайність пізньостиглих сортів та гібридів капусти червоноголової

Сорт, гібрид	Урожайність, т/га	Товарність, %
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	середня	до контролю
Роксі F1 - контроль	28,6	27,2	30,0	28,6	?	96
Мілана	28,6	24,3	28,6	27,1	? 1,5	95
Ауторо F1	80,0	63,0	74,3	72,4	+ 43,8	98
Фуєго F1	40,0	38,6	42,9	40,5	+ 11,9	98
Лангендейкер	34,3	35,7	37,1	35,7	+ 7,1	96
Лангендейкер ред	31,4	32,8	35,7	33,3	+ 4,7	96
Гранат	35,7	34,2	35,7	35,2	+ 6,6	96
Поздняя красавица	31,5	34,3	34,3	33,4	+ 4,8	97
Максілла	34,3	31,5	32,9	32,9	+ 4,3	96
НІР 05, т/га	4,8	4,1	4,5

Особливо потрібно виділити гібрид Ауторо F₁, який в середньому забезпечував урожайність 72,4 т/га, що на 43,8 т/га більше порівняно з контрольним варіантом. У гібрида Фуєго F₁ отримано врожайність 40,5 т/га, що перевищує контроль на 11,9 т/га. Товарність вирощеної продукції була високою - від 95 до 98 %. Найвищі показники отримано у гібридів Ауторо F₁ та Фуєго F₁.

Отже, найвищу врожайність капусти червоноголової у середньостиглій групі забезпечував сорт Рубін, середньопізній - сорт Калібос та пізньостиглій - гібриди Ауторо F₁ і Фуєго F₁.

Високий ефект специфічної адаптивної здатності (G²) мали середньостиглі гібриди Редма F₁ і Родео F₁ та пізньостиглий гібрид Ауторо F₁. Найбільшу селекційну цінність генотипу (СЦГ) становили середньостиглий сорт Рубін, середньопізній сорт Калібос та пізньостиглі гібриди Ауторо F₁ і Фуєго F₁. Найвища екологічна пластичність характерна для середньостиглого сорту Олена та пізньостиглого гібрида Ауторо F₁.

Встановлено, що основні біохімічні показники капусти червоноголової відрізнялися залежно від групи стиглості. У групі середньостиглих сортів та гібридів найбільше сухої речовини накопичував сорт Топарані - 9,40 % (табл. 3). У гібрида Родео F₁ і сорту Топаз він був на рівні 9,15 і 9,12 % відповідно. Сорт Рубін містив її у кількості 8,89 %.

Таблиця 3 - Основні біохімічні показники середньостиглих та середньопізніх сортів та гібридів капусти червоноголової (середнє значення за 2006-2008 рр.)

Сорт, гібрид	Вміст у головках
	сухої речовини, %	цукрів (сума), %	вітаміну С, мг/100 г	нітратів,* мг/кг
Олена - контроль	8,67±0,34	4,26±0,09	41,16±5,93	254±10,0
Рубін	8,89±0,33	3,79±0,27	44,33±6,87	239±9,0
Родео F1	9,15±0,39	3,71±0,30	36,70±3,46	273±15,0
Редма F1	8,76±0,34	3,88±0,22	43,09±6,49	225±5,0
Топаз	9,12±0,42	3,97±0,17	35,90±4,81	259±10,0
Топарані	9,40±0,39	3,62±0,33	38,87±3,38	247±8,0
Гако 741 - контроль	9,75±1,04	4,21±0,17	43,04±3,5	286±4,0
Калібос	8,13±0,65	3,75±0,16	42,58±3,72	276±7,0
Дауеррот	8,75±1,27	4,32±0,19	41,11±3,90	212±10,0
Кабеза негра	8,97±1,55	4,57±0,32	47,63±8,23	216±7,0

* Максимально допустимий рівень нітратів - 400 мг/кг.

Найбільшою здатністю до накопичення цукрів виділявся сорт Олена - 4,26 %, а найменшою - сорт Топарані (3,62 %). Коливання вітаміну С відмічено від 35,90 мг/100 г у сорту Топаз до 44,33 мг/100 г у сорту Рубін.

У групі середньопізніх найбільше сухої речовини містив сорт Гако 741 - 9,75 % (див. табл. 3). Вміст сухої речовини у сорту Калібос становив 8,13 %. Найбільшим вмістом цукрів характеризувався сорт Кабеза негра - 4,57 %. Сорт Дауеррот містив 4,32 % і наближався за цим показником до контролю - сорту Гако 741 - 4,21 %. Найменше їх виявлено у сорту Калібос - 3,75 %.

Найбільша кількість вітаміну С накопичувалась у сорту Кабеза негра - 47,63 мг/100 г, найменша - у сорту Дауеррот - 41,11 мг/100 г. Проміжне значення за цим показником мали сорти Гако 741 і Калібос - 43,04 та 42,58 мг/100 г відповідно. Середньостиглі і середньопізні сорти та гібриди капусти червоноголової накопичували нітратів менше від максимально допустимого рівня.

Експериментальні дані свідчать, що серед пізньостиглих сортозразків найбільший вміст сухої речовини спостерігався у сортів Поздняя красавица, Максілла та гібрида Роксі F₁ - 9,95; 9,64 і 9,49 % відповідно (табл. 4). Дещо менше накопичували її гібриди Ауторо F₁ і Фуєго F₁ - 9,29; 9,12 % відповідно.

Таблиця 4 - Основні біохімічні показники пізньостиглих сортів і гібридів капусти червоноголової (середнє значення за 2006-2008 рр.)

Сорт, гібрид	Вміст у головках
	сухої речовини, %	цукрів (сума), %	вітаміну С, мг/100г	нітратів,* мг/кг
Роксі F1 - контроль	9,49±0,90	4,79±0,37	45,64±3,11	293±4,0
Мілана	8,96±0,89	4,70±0,39	47,44±3,72	280±8,0
Ауторо F1	9,29±0,73	4,95±0,50	48,10±2,86	250±9,0
Фуєго F1	9,12±0,78	4,88±0,43	44,57±2,98	235±10,0
Лангендейкер	8,73±0,77	4,42±0,34	43,53±2,12	224±10,0
Лангендейкер ред	8,51±0,81	3,81±0,08	45,02±3,45	209±9,0
Гранат	8,28±0,69	3,86±0,09	49,45±2,68	272±9,0
Поздняя красавица	9,95±0,63	3,94±0,05	50,76±2,77	262±8,0
Максілла	9,64±0,83	5,26±0,67	42,60±2,00	285±5,0

* Максимально допустимий рівень нітратів - 400 мг/кг.

Порівнюючи сорти і гібриди за вмістом цукрів, слід зазначити, що найбільше їх відмічено у сорту Максілла - 5,26 %, дещо менше - у гібридів Ауторо F₁ та Фуєго F₁ - 4,95 і 4,88 %.

Кількість вітаміну С коливалася від 42,60 до 50,76 мг/100 г. Найбільше його виявлено у сортів Поздняя красавица і Гранат - 50,76 і 49,45 мг/100 г. Дещо менші показники отримано у гібрида Ауторо F₁ - 48,10 мг/100 г.

Дослідження підтверджують, що вміст нітратів у пізньостиглих сортів та гібридів був значно нижчий від максимально допустимого рівня (209-293 мг/кг). Використання сортів та гібридів, яким генетично властиво накопичувати менше нітратів, є однією із можливостей зниження їх у продукції.

Результатами досліджень встановлено, що сорти і гібриди капусти червоноголової відрізняються за мінеральним складом. Серед макроелементів найбільша кількість магнію залежно від групи стиглості містилась у сортів Олена і Топаз - 148-149 мг/кг, Калібос - 167 мг/кг та Максілла - 203 мг/кг. Вміст кальцію у головках залежав від сорту та гібрида і коливався від 416 до 509 мг/кг у середньостиглих, від 542 до 631 мг/кг - середньопізніх та від 329 до 469 мг/кг - пізньостиглих.

Виявлено, що серед мікроелементів за вмістом міді переважав сорт Калібос - 0,35 мг/кг, гібрид Ауторо F₁ і сорт Лангендейкер ред, які містили її на рівні 0,27-0,28 мг/кг, та Рубін - 0,25 мг/кг. Найбільшу кількість цинку мали у групі середньостиглих - сорт Топарані (2,44 мг/кг), середньопізніх - Дауеррот (2,79 мг/кг) та пізньостиглих - Лангендейкер ред (3,65 мг/кг).

За накопиченням нікелю серед сортименту капусти червоноголової виділялась середньопізня група - на рівні 0,23-0,28 мг/кг. Найбільше заліза знаходилося у сортів Дауеррот, Рубін і Мілана - 2,94; 3,30 і 3,79 мг/кг відповідно.

Найбільше марганцю містили середньостиглі сорти Топаз і Топарані - 1,63 і 1,52 мг/кг. Серед пізньостиглого сортименту переважали гібрид Ауторо F₁ - 1,35 мг/кг, сорт Лангендейкер - 1,34 мг/кг та гібрид Фуєго F₁ - 1,33 мг/кг. У групі середньопізніх сортів виділявся сорт Кабеза негра - 1,25 мг/кг.

Аналізуючи отримані результати з вивчення вмісту важких металів (свинець, кадмій), встановлено, що всі сорти та гібриди капусти червоноголової містили їх значно менше за допустимі норми. Національним стандартом України допустима масова частка свинцю визначена у кількості не більш як 0,50 мг/кг, кадмію - 0,03 мг/кг.

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА РІСТ, РОЗВИТОК РОСЛИН ТА ВРОЖАЙНІСТЬ КАПУСТИ ЧЕРВОНОГОЛОВОЇ

На основі фенологічних спостережень встановлені відмінності за тривалістю вегетаційного періоду залежно від строків сівби насіння. Найкоротший цей період у сорту Олена був за сівби 20 квітня - 128 діб, найтриваліший - за використання травневого строку сівби - 145 діб.

Вегетаційний період у пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ за сівби 20 квітня складав 158 діб, що на 13 діб коротше порівняно з контролем (30 квітня). Порівнюючи тривалість цього періоду за сівби 25 квітня і 30 квітня (контроль), між ними не встановлено суттєвої різниці - 163 проти 165 діб. За сівби 5 травня вегетаційний період був на рівні контролю - 165 діб.

У гібрида Роксі F₁ вегетаційний період за сівби 20 квітня був найкоротшим і складав 171 добу. Сівба 25 квітня забезпечила достигання головок на 175 добу. У контрольному варіанті та за сівби 5 травня рослини не встигали набути масової технічної стиглості, тобто вегетаційний період у них ще не завершувався.

Таким чином, встановлено, що за сівби насіння 20 і 25 квітня всі рослини капусти червоноголової забезпечили швидше настання фаз росту і розвитку рослин: сходи-формування головки та сходи-технічна стиглість. Протягом вегетаційного періоду на проходження фенологічних фаз росту і розвитку вирішальний вплив справляв комплекс погодних умов року.

За результатами біометричних вимірювань встановлено, що середньостиглий сорт Олена формував меншу кількість листків порівняно з пізньостиглими гібридами Ауторо F₁ і Роксі F₁, оскільки він мав коротший вегетаційний період і раніше завершував їх утворення. За строків сівби 20 і 25 квітня прискорювалось формування листків, і головки наростали інтенсивніше.

На основі аналізу трирічних даних встановлено, що у середньостиглого сорту Олена найбільша маса головки формувалася за сівби 20-25 квітня, у пізньостиглих гібридів Ауторо F₁ та Роксі F₁ - 20 квітня.

Одним із найважливіших господарсько цінних показників капусти червоноголової, який свідчить про перевагу одного строку сівби насіння над іншим, є врожайність. У середньостиглого сорту Олена найвищі показники одержано за сівби насіння 20 і 25 квітня - 35,7 і 34,5 т/га, що більше за контрольний варіант (30,6 т/га) на 5,1 та 3,9 т/га (табл. 5). Товарність продукції була найвищою за сівби насіння 20 квітня - 89 %.

Таблиця 5 - Урожайність та товарність середньостиглого сорту капусти червоноголової Олена залежно від строків сівби

Строк сівби	Урожайність, т/га	Товарність, %
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	середня	до контролю
20 квітня	35,7	34,3	37,1	35,7	+ 5,1	89
25 квітня	34,9	32,9	35,7	34,5	+ 3,9	87
30 квітня - контроль	31,4	28,6	32,0	30,6	?	87
5 травня	30,0	27,7	31,4	29,7	? 0,9	86
НІР 05, т/га	3,8	3,4	3,6

Пізньостиглий гібрид Ауторо F₁ мав найвищу врожайність за сівби насіння 20 квітня - 75,2 т/га, що більше за контроль (68,1 т/га) на 7,1 т/га (табл. 6). Товарність головок була досить високою незалежно від строків сівби і становила 97-99 %.

Таблиця 6 - Урожайність та товарність пізньостиглих гібридів капусти червоноголової залежно від строків сівби

Строк сівби	Урожайність, т/га	Товарність, %
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	середня	до контролю
Ауторо F1
20 квітня	78,6	71,4	75,7	75,2	+ 7,1	99
25 квітня	77,1	67,1	74,3	72,8	+ 4,7	98
30 квітня - контроль	71,4	62,9	70,0	68,1	?	98
5 травня	67,1	60,0	65,7	64,3	? 3,8	97
НІР 05, т/га	6,7	6,3	6,5
Роксі F1
20 квітня	32,9	31,4	35,7	33,4	+ 6,0	97
25 квітня	30,0	28,6	32,3	30,3	+ 2,9	97
30 квітня - контроль	28,6	24,3	29,4	27,4	?	92
5 травня	27,1	22,9	28,6	26,2	- 0,8	90
НІР 05, т/га	2,7	2,3	2,6

У гібрида Роксі F₁ перший строк сівби забезпечував найвищу врожайність - 33,4 т/га, що на 6,0 т/га більше порівняно з контрольним варіантом (30 квітня). За кожного наступного строку сівби поступово зменшувалась урожайність. Товарність вирощеної продукції за сівби 20 і 25 квітня була найвищою і становила 97 %.

За результатами досліджень найвищу врожайність у середньостиглого сорту Олена одержано за сівби 20-25 квітня - 35,7 і 34,5 т/га. У пізньостиглих гібридів Ауторо F₁ та Роксі F₁ за сівби 20 квітня вона становила 75,2 і 33,4 т/га. Отже, правильний вибір оптимального строку сівби сприяє істотному підвищенню врожайності.

ВПЛИВ СХЕМ РОЗМІЩЕННЯ НА РІСТ, РОЗВИТОК РОСЛИН ТА ВРОЖАЙНІСТЬ КАПУСТИ ЧЕРВОНОГОЛОВОЇ

Аналіз отриманих результатів досліджень показав, що залежно від групи стиглості та схем розміщення рослини капусти червоноголової по-різному починали формувати головки, а, отже, і настання масової технічної стиглості відрізнялось.

У рослин середньостиглого сорту Олена за схеми 70 х 60 см настання масової технічної стиглості відмічено 10 вересня. При вирощуванні капусти червоноголової за схемою 70 х 50 см вона наставала на 2 доби пізніше. За умови зменшення відстані між рослинами до 40 і 30 см ця фаза спостерігалась на 6 і 10 діб пізніше за контроль.

Масова технічна стиглість у пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ за розміщення рослин 70 х 60 см (контроль) наставала 10 жовтня. Схеми 70 х 50 і 70 х 40 см забезпечили достигання головок пізніше на 3 та 6 діб порівняно до контрольної схеми висаджування. У рослин, які були висаджені за схемою 70 х 30 см, технічну стиглість відмічено на 10 діб пізніше, ніж у контролі.

Отже, за зріджених схем розміщення рослин фази росту і розвитку рослин середньостиглого сорту Олена і пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ проходили швидше порівняно із загущеними.

На основі результатів досліджень встановлено, що розмір площі листків у середньостиглого сорту Олена і пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ значно змінювався залежно від схеми розміщення рослин та їх площі живлення. Найбільшу площу листків однієї рослини у сорту Олена і гібрида Ауторо F₁ встановлено за схеми розміщення 70 х 60 см - 1,41 і 2,18 м², найменшу - за загущеної схеми 70 х 30 см - 1,20 і 1,73 м² відповідно. Проте, враховуючи більшу кількість рослин при загущеному розміщенні, за площею листків з 1 га перевага була на їх боці порівняно з зрідженими.

Спостереження за формуванням листків у капусти червоноголової показали, що більша кількість їх утворювалася за зрідженого розміщення рослин, оскільки за таких умов на кожну рослину припадала більша площа живлення. За даних схем вони швидше розвивались та інтенсивніше наростали. Найсприятливіші умови для формування головок складались у перших двох варіантах (70 х 60, 70 х 50 см). Ця закономірність не залежала від сорту чи гібрида.

Найбільша маса головки у середньостиглого сорту Олена формувалась за схеми 70 х 60 см - 1,30 кг. При скороченні відстані між рослинами в рядку до 30 см продуктовий орган також зменшувався - до 0,95 кг. У пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ найважчі головки забезпечували схеми розміщення рослин 70 х 60 та 70 х 50 см - 2,70 і 2,64 кг.

На основі отриманих даних встановлено, що схеми розміщення рослин капусти червоноголової мали значний вплив на врожайність продукції.

У середньостиглого сорту Олена найвищу врожайність отримано за найбільш загущеного розміщення рослин - 70 х 30 см - 45,2 т/га, що на 14,3 т/га більше, ніж у контролі. Схема 70 х 40 см забезпечила цей показник на рівні 37,5 т/га з істотним приростом урожайності 6,6 т/га порівняно з контрольним варіантом. Незважаючи на помітне зменшення маси головки за більшого загущення рослин у рядку, загальний вихід продукції з гектара зростав за рахунок більшої кількості рослин на одиниці площі.

Пізньостиглий гібрид Ауторо F₁, маючи більший розмір надземної частини, формував у середньому найбільшу врожайність за схеми розміщення рослин 70 х 50 см - 75,5 т/га, що на 11,2 т/га більше проти контролю (64,3 т/га).

Вищий вихід товарної продукції відмічено також у пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ - 90-94 % проти середньостиглого сорту Олена - 87-92 % незалежно від схеми розміщення рослин.

Аналізуючи результати проведених досліджень, встановлено, що найвищу врожайність капусти червоноголової середньостиглого сорту Олена забезпечують схеми розміщення рослин 70 х 30-40 см, пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ - 70 х 50 см. Отже, біологічні особливості рослин обумовлюють оптимальну площу живлення, яка забезпечує підвищення врожайності товарних головок.

ЗДАТНІСТЬ СОРТІВ ТА ГІБРИДВ КАПУСТИ ЧЕРВОНОГОЛОВОЇ ДО ЗБЕРІГАННЯ

У загальному комплексі заходів, що сприяють поліпшенню зберігання продукції, важлива роль належить сорту. Виявлення та впровадження у виробництво лежких сортів дозволяє скоротити збитки шляхом зменшення втрат при зберіганні.

На основі результатів зберігання головок капусти червоноголової встановлено різну лежкість їх залежно від сорту чи гібрида. Найвищий вихід товарної продукції одержано у контрольному варіанті - гібрида Роксі F₁ - 74,5 %. Проте, серед інших сортозразків високою здатністю до зберігання відзначалися гібрид Ауторо F₁. У кінці зберігання відсоток товарних головок складав 70,8 %.

Результати біохімічних аналізів показали, що в процесі зберігання у головках пізньостиглих сортів та гібридів знижувалися основні показники якості. Так, найбільший вміст сухої речовини перед закладанням на зберігання відмічено у сортів Поздняя красавица, Максілла та гібрида Роксі F₁ - 9,95; 9,64 і 9,49 % відповідно. Після зберігання у перших двох сортів її кількість залишалася на найвищому рівні серед усіх сортозразків - 7,96 і 7,33%, у контролі спостерігалось зниження вмісту до 6,65 %.

Експериментальні дані свідчать, що сорт Максілла відзначався найвищою кількістю цукрів на початку і в кінці зберігання - відповідно 5,26 і 3,76 %. Гібриди Ауторо F₁ та Фуєго F₁ у період технічної стиглості накопичували вищеназвану речовину у межах 4,95 і 4,88 %, а після зберігання її залишилося 3,41 і 3,48 %.

Найбільший вміст вітаміну С виявлено як у період технічної стиглості у сортів Поздняя красавица (50,76 мг/100 г) і Гранат (49,45 мг/100 г), так і після шести місяців зберігання - відповідно 40,36 і 39,56 проти 32,24 мг/100 г у контролі. Дещо менше вітаміну С накопичував гібрид Ауторо F₁ - 48,10 мг/100 г. У кінці зберігання його вміст складав 37,00 мг/100 г.

Аналізуючи лежкість гібрида капусти червоноголової Ауторо F₁ протягом шести місяців за температури + 1 єС, встановлено, що найкращим способом зберігання є закладання цілих рослин у буртах на решітчастих дерев'яних настилах. Наприкінці весни вихід товарної продукції був на рівні 81,3 %. Високу лежкість забезпечило зберігання головок, загорнутих у папір, в ящику - 78,7 %.

Результати досліджень з вивчення впливу температури на зберігання головок пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ свідчать про переваги зберігання продукції в умовах температурного режиму мінус 1 та 0 °С, за яких забезпечується найвищий вихід товарної продукції навесні - 78,4 і 75,9 % відповідно.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ВИРОБНИЦТВА КАПУСТИ ЧЕРВОНОГОЛОВОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Важливою умовою підвищення ефективності виробництва капусти червоноголової є збільшення врожайності за рахунок використання високопродуктивних сортів та гібридів і зменшення витрат на виробництво і реалізацію вирощеної продукції шляхом зниження собівартості.

Встановлено, що в цілому, виробництво сортів і гібридів капусти червоноголової різних груп стиглості сприяло збільшенню доходу з одиниці площі і було високорентабельним. Умовно чистий дохід у середньостиглого сорту Рубін був найвищим - 52063 грн/га проти 39159 грн/га у контролі. Рентабельність виробництва складала відповідно 160 %, що на 21 % перевищувало контрольний варіант.

У групі середньопізніх сортів найвищу врожайність формував сорт Калібос - 42,9 т/га. Умовно чистий дохід і рівень рентабельності становили відповідно 53196 грн/га і 163 %.

У пізньостиглих рослин найбільш урожайним був гібрид Ауторо F₁, який забезпечував найвищий умовно чистий дохід - 91441 грн/га і найбільший рівень рентабельності - 171 %, що перевищувало контроль на 59977 грн/га і 49 % відповідно. Високими показниками економічної ефективності виділявся гібрид Фуєго F₁. Умовно чистий дохід складав 47944 грн./га порівняно з контролем - 31464 грн/га, рівень рентабельності - 145 % проти 122 %.

Проведена оцінка підтверджує, що впровадження сортів та гібридів капусти червоноголової у виробництво є високоефективним. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності у них перевищував одиницю. Проте, слід зазначити, що найвищим він був у пізньостиглих гібридів Ауторо F₁ та Фуєго F₁ - 3,8 і 2,4 та середньопізнього сорту Калібос і середньостиглого сорту Рубін - на рівні 2,3.

На підставі розрахунків економічної ефективності за використання різних строків сівби капусти червоноголової встановлені оптимальні строки, які забезпечують найвищий рівень рентабельності. Для середньостиглого сорту Олена найбільш доцільно застосовувати сівбу 20-25 квітня. За їх використання умовно чистий дохід підвищувався на 7744 і 5381 грн/га, рентабельність - на 15 і 7 % порівняно з контролем.

У групі пізньостиглих гібрид Ауторо F₁ формував урожайність удвічі вищу за гібрид Роксі F₁, що пов'язано з генетичною особливістю рослин. Вирощування гібридів Ауторо F₁ та Роксі F₁ за сівби 20 квітня дозволило отримати найвищий умовно чистий дохід - відповідно 96211 та 38744 грн/га, що більше на 13047 та 8982 грн/га, ніж у контрольному варіанті. Рівень рентабельності у цих гібридів становив 178 та 138 % проти 157 і 119 % за використання сівби 30 квітня (контроль).

На основі економічної оцінки з питання вирощування капусти червоноголової залежно від схеми розміщення рослин встановлено, що найвищий умовно чистий дохід у середньостиглого сорту Олена отримано за розміщення рослин 70 х 30 і 70 х 40 см - 54258 і 44107 грн/га. Рівень рентабельності за цих схем знаходився на рівні 150 і 143 %. У пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ схема висаджування 70 х 50 см забезпечила найвищий умовно чистий дохід - 97048 грн/га та найбільший рівень рентабельності - 180 %.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено обґрунтування окремих елементів технології виробництва капусти червоноголової в умовах Лісостепу України та досліджено здатність головок до зберігання. На основі одержаних результатів досліджень можна зробити такі висновки:

1. Перші справжні листки у сортів і гібридів з'являлись на 8-9 добу, а всі наступні - через 2-5 діб після попереднього. Утворення їх залежало від скоростиглості сортозразків.

2. На основі отриманих результатів досліджень встановлено групи стиглості сортів і гібридів: середньостиглі (131-139 діб) - Олена, Рубін, Родео F₁, Редма F₁, Топаз, Топарані; середньопізні (146-153 доби) - Гако 741, Калібос, Кабеза негра та пізньостиглі (164-174 доби) - Роксі F₁, Мілана, Ауторо F₁, Фуєго F₁, Лангендейкер, Лангендейкер ред, Гранат, Поздняя красавица, Максілла.

3. Серед сортименту капусти червоноголової найвищу врожайність і достовірну надбавку порівняно з відповідними контролями забезпечували: у середньостиглій групі - сорт Рубін (42,3 т/га), середньопізній - сорт Калібос (42,9 т/га) та пізньостиглій - гібриди Ауторо F₁, Фуєго F₁ - 72,4; 40,5 т/га відповідно. Виявлено, що ці сортозразки мають найвищу селекційну цінність генотипу за врожайністю і екологічною стабільністю - 23,7-33,8 %. Найбільша екологічна пластичність характерна для середньостиглого сорту Олена та пізньостиглого гібрида Ауторо F₁.

4. Середньостиглі і середньопізні сорти та гібриди мали менші біометричні параметри порівняно з пізньостиглими. Мінливість ознак вегетативної і продуктової частини рослин у більшості варіантів характеризувалась незначним або середнім варіюванням. Площа листків та їх продуктивність обумовлені морфологічними і біологічними особливостями сортозразків. Наростання листків та головок відбувалось інтенсивніше у середньостиглих і середньопізніх форм.

5. Зразки капусти червоноголової мали висок показники якості. За кількістю сухої речовини переважали сорти Топарані, Максілла, Гако741 та Поздняя красавица - 9,40; 9,64; 9,75 і 9,95 % відповідно. Найбільше цукрів накопичували сорти Олена (4,26 %), Кабеза негра (4,57 %), Максілла (5,20 %) та гібрид Ауторо F₁ (4,95 %). За вмістом вітаміну С виділилися сорти Рубін, Кабеза негра, гібрид Ауторо F₁ та сорти Гранат і Поздняя красавица - 44,33; 47,63; 48,10; 49,45 і 50,76 мг/100 г відповідно. Встановлено закономірність щодо накопичення біохімічних речовин - менший вміст сухої речовини, цукрів та вітаміну С спостерігався, як правило, у середньостиглих і середньопізніх зразків, вищий - у пізньостиглих.

6. Високим вмістом окремих макро- і мікроелементів характеризувались сорти Рубін, Топарані, Калібос, Максілла, Лангендейкер ред та гібрид Ауторо F₁. Сортимент капусти червоноголової, що вивчався, накопичував нітратів та важких металів значно менше від максимально допустимого рівня.

7. Оптимальним строком сівби для середньостиглого сорту капусти червоноголової Олена є 20-25 квітня, для пізньостиглих гібридів Ауторо F₁ та Роксі F₁ - 20 квітня. Ці строки забезпечували найінтенсивніший ріст і розвиток рослин, формування головок з найбільшою масою і найвищу врожайність - 35,7 і 34,5 т/га у сорту Олена та 75,2 і 33,4 т/га у гібридів, що відповідно на 5,1 і 3,9 т/га та 7,1 і 6,0 т/га перевищувало контроль.

8. Раціональними схемами розміщення рослин для середньостиглого сорту Олена є 70 х 30 та 70 х 40 см з рівнем урожайності 45,2 і 37,5 т/га, що на 14,3 і 6,6 т/га більше порівняно з контролем. У пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ схема 70 х 50 см дозволила отримати врожайність на рівні 75,5 т/га. Перевищення з одного гектара при цьому становило 11,2 т/га проти контрольного варіанту.

9. Найвища лежкість у групі пізньостиглих сортозразків властива гібридам Роксі F₁ і Ауторо F₁ - вихід товарної продукції після 6 місяців зберігання становив 74,5 і 70,8 % відповідно. Найкращими способами зберігання є закладання цілих рослин у буртах на решітчастих дерев'яних настилах - 81,3 % та головок, загорнутих у папір, в ящику - 78,7 %. Дослідження з впливу температури на зберігання головок показали переваги зберігання продукції в умовах температурного режиму мінус 1 та 0 °С, за якого забезпечується найвищий вихід товарної продукції - 78,4 і 75,9 % відповідно.

10. Найбільший умовно чистий дохід та найвищий рівень рентабельності забезпечують середньостиглий сорт Рубін - 52063 грн/га і 160 %, середньопізній сорт Калібос - 53196 грн/га і 163 % та пізньостиглі гібриди Ауторо F₁ та Фуєго F₁ - відповідно 91441 і 171 % та 47944 грн/га і 145 %. Для середньостиглого сорту Олена найбільш рентабельною є сівба 20-25 квітня -151 і 143 %, що дає змогу отримати 42983 і 40620 грн/га умовно чистого доходу, для пізньостиглих гібридів Ауторо F₁ та Роксі F₁ - сівба 20 квітня - з рівнем рентабельності 178 та 138 % і прибутком 96211 та 38744 грн/га відповідно. Економічно виправданим є розміщення рослин у сорту Олена за схемами 70 х 30 та 70 х 40 см, за яких умовно чистий дохід зростає до 54258 і 44107 грн/га, для гібрида Ауторо F₁ - схема 70 х 50 см, яка забезпечує 97048 грн/га прибутку. Впровадження у виробництво сортів Рубін і Калібос та гібридів Ауторо F₁ і Фуєго F₁ є економічно вигідним, оскільки коефіцієнт біоенергетичної ефективності у них був найвищим і становив від 2,3 до 3,8.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для одержання врожайності капусти червоноголової в Лісостепу України на рівні 40-72 т/га на чорноземі опідзоленому малогумусному рекомендується вирощувати пізньостиглі гібриди Фуєго F₁ і Ауторо F₁.

2. Середньостиглий сорт капусти червоноголової Олена доцільно висівати 20-25 квітня зі схемою розміщення рослин 70 х 30-40 см, пізньостиглі гібриди Ауторо F₁ та Роксі F₁ - 20 квітня. Рослини пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ потрібно висаджувати за схемою 70 х 50 см.

3. Для підвищення виходу товарної продукції (70,8-74,5 %) після шести місяців зберігання слід використовувати пізньостиглі гібриди Ауторо F₁ і Роксі F₁, застосовувати зберігання цілих рослин у буртах на решітчастих дерев'яних настилах та головок, загорнутих у папір, в ящику, в умовах температурного режиму мінус 1 та 0 °С.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жук О. Я. Господарська оцінка середньостиглих і середньопізніх сортів та гібридів капусти червоноголової / О. Я. Жук, О. І. Коробка (Волошина) // Овочівництво і баштанництво. - 2007. - Вип. 53. - С. 426-433 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

2. Жук О. Я. Вплив схем розміщення рослин на строки утворення головок та врожайність капусти червоноголової / О. Я. Жук, О. І. Коробка (Волошина) // Аграрна наука і освіта. - 2008. - Т.9. - №1-2. - С. 55-59 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

3. Жук О. Я. Порівняльна оцінка пізньостиглих сортів та гібридів капусти червоноголової в Лісостепу України / О. Я. Жук, О. І. Коробка (Волошина) // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 116. - С. 246-250 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

4. Жук О. Я. Вплив строків сівби на формування головок і врожайність капусти червоноголової / О. Я. Жук, О. І. Коробка (Волошина) // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 118. - С. 62-67 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

5. Коробка О. І. Лежкість капусти червоноголової за різних способів зберігання / О. І. Коробка (Волошина) // Вісник Білоцерківського національного університету. - 2008. - Вип. 58 - С. 94-97.

6. Коробка О. І. / Перспективні сорти та гібриди капусти червоноголової / О. І. Коробка (Волошина) // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів (Чабани, 11 грудня 2007 р.). - 2007. - С. 139-140.

7. Коробка О. І. / Сорт - як засіб підвищення адаптивного потенціалу капусти червоноголової / О. І. Коробка (Волошина) // Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 26-28 лютого 2008 р.). - 2008. - С. 42.

АНОТАЦІЇ

Волошина О. І. Обґрунтування окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ. - 2009.

Представлені результати трирічних досліджень з вивчення окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України. Проведено господарсько-біологічну оцінку сортів і гібридів різного географічного походження: середньостиглих - Олена, Рубін, Родео F₁, Редма F₁, Топаз, Топарані; середньопізніх - Гако 741, Калібос, Дауеррот, Кабеза негра та пізньостиглих - Роксі F₁, Мілана, Ауторо F₁, Фуєго F₁, Лангендейкер, Лангендейкер ред, Гранат, Поздняя красавица, Максілла за високою продуктивністю і екологічною пластичністю, масою головок, основними біохімічними показниками, вмістом макро- і мікроелементів. Вивчено вплив строків сівби на ріст, розвиток та врожайність середньостиглого сорту Олена та пізньостиглих гібридів Ауторо F₁ і Роксі F₁. Оптимальним для сорту є сівба насіння 20-25 квітня, для гібридів - 20 квітня. Встановлено раціональні схеми розміщення рослин - для сорту Олена - 70 х 30-40 см, для гібрида Ауторо F₁ - 70 х 50 см, які забезпечують найвищий приріст товарної продукції.

Обґрунтовано економічну ефективність вирощування кращих сортів та гібридів, застосування оптимальних строків сівби насіння та схем розміщення рослин. Проведена оцінка виробництва пізньостиглих сортів та гібридів підтверджує високий біоенергетичний коефіцієнт у всіх рослин, оскільки він перевищував одиницю.

Для збільшення виходу товарної продукції капусти червоноголової після шести місяців зберігання рекомендується використовувати пізньостиглі гібриди Ауторо F₁ і Роксі F₁. Встановлено найкращі способи зберігання головок капусти червоноголової, а саме: закладання цілих рослин у буртах на решітчастих дерев'яних настилах та головок, загорнутих у папір в ящику. Доведено переваги зберігання продукції в умовах температурного режиму мінус 1 та 0 °С.

Ключові слова: капуста червоноголова, сорт, гібрид, урожайність, екологічна пластичність, товарність, біохімічні показники, строки сівби, схеми розміщення рослин, зберігання.

Волошина Е. И. Обоснование отдельных элементов технологии выращивания капусты краснокочанной в Лесостепи Украины. - Рукопись.