Ліпідний та жирнокислотний склад тканин медоносних бджіл

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут біології тварин УААН

УДК 638.19:638.1:633.31

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Ліпідний та жирнокислотний склад тканин медоносних бджіл

03. 00. 04.-біохімія

Ковальська Лідія Миколаївна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин УААН.

Науковий керівник Ї доктор сільськогосподарських наук, професор, членкор УААН Кирилів Ярослав Іванович, Львівськийнаціональний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Стапай Петро Васильович, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії живлення овець і вовноутворення;

доктор сільськогосподарських наук, доцент Броварський Валерій Дмитрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри бджільництва ім.. В.А. Нестерводського

Захист відбудеться ”__8___” _грудня__ 2009 р. о “_10_” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: 79034 м. Львів, вул. Стуса, 38.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: 79034 м. Львів, вул. Стуса, 38.

Автореферат розісланий ”__3__” _листопада_ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Віщур О.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У живій природі нашої планети бджоли є невід'ємним елементом екології, вони сприяють природному відтворенню та збагаченню рослинного світу. Бджоли дають людині цінний дієтичний і легко перетравний продукт -- мед, важливу, часто незамінну сировину для різних галузей промисловості, віск та багаті лікувальними властивостями допоміжні продукти -- маточне молочко, прополіс, бджолину отруту та квітковий пилок. Продукти бджільництва, різноманітні за складом і властивостями, неповторні своєю природою, завдяки цим цінним властивостям розширюєгься застосування їх у дієтичному харчуванні та в медицині (Боднарчук Л.І., 2006).

Дослідники приділяють багато уваги вивченню хімічного складу продуктів бджільництва, проте значно менше уваги надають вивченню метаболічних-процесів в організмі бджіл за різних умов (Жулай В.Є., 2000; Сташенко В.І., 2005). Зокрема, недостатньо висвітлено питання особливостей ліпідного обміну.

Динаміка вмісту ліпідів та інтенсивність їх обміну в організмі бджіл є важливим показником, який характеризує його функціональний стан. У різних видів тварин обмін ліпідів організму відбувається по-різному. Організм медоносних бджіл не є винятком. Споживаючи збалансовані корми, бджоли нагромаджують необхідні запаси поживних речовин в основному в жировому тілі. При цьому, у разі необхідності, цей запас використовується. Тривалість життя бджіл прямо пропорційно залежить від ступеня розвитку жирового тіла (Малаю А., 1979). Тому вивчення впливу аліментарних факторів на тривалість життя бджіл є важливим показником при їх розведенні. Дотепер недостатньо вивченим є ліпідний склад тканин бджіл у віковому аспекті, оскільки з віком бджолам властивий різний характер обмінних процесів. Поряд з цим, суперечливими є дані щодо обміну ліпідів в організмі бджіл, уражених деякими хворобами, зокрема нозематозом (Жеребкін М.В., 1979; Гробов О.Ф., 1987).

Тому вивчення показників ліпідного обміну в організмі медоносних бджіл у деякі фізіологічні періоди є актуальним і складає предмет новизни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт за тематикою: “Вивчити жирнокислотний і мінеральний склад пилку, тканин бджіл та їх продукції за різних екологічних умов довкілля”, (№ держреєстрації 35.02/012-05 ДР 0106Ш03032), що виконувалася у лабораторії екологічної фізіології та якості продукції Інституту біології тварин УААН, де автор вивчала особливості ліпідного обміну в організмі медоносних бджіл за дії аліментарних факторів.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було з'ясувати перебіг біохімічних процесів у тканинах медоносних бджіл за дії аліментарних чинників та при захворюванні на нозематоз. Розробити рекомендації щодо покращення перебігу зимівлі для бджолиних сімей.

Для реалізації мети були поставлені такі завдання:

-визначити вміст загальних ліпідів та жирних кислот у деяких видах квіткового пилку;

-дослідити динаміку ліпідного та жирнокислотного складу маточного молочка;

- визначити ліпідний склад тканин медоносних бджіл у різні періоди росту та розвитку;

- дослідити склад та співвідношення класів ліпідів у віковому і сезонному аспектах;

- з'ясувати та обгрунтувати можливість використання в якості показника оптимальної підготовки організму бджіл до зимівлі кількість фосфоліпідів у м'язах;

дослідити зміни вмісту та співвідношення класів ліпідів при нозематозі медоносних бджіл.

Об'єкт дослідження. Процеси ліпідного обміну в тканинах дорослих бджіл, залежно від сезону і віку та при захворюванні нозематозом.

Предмет дослідження. Дослідження вмісту загальних ліпідів, класів ліпідів, жирних кислот, залежно від сезону, віку та при захворюванні нозематозом.

Методи дослідження. Фізіолого-біохімічні - для визначення видового складу пилку, маточного молочка, кількісного вмісту загальних ліпідів, класів ліпідів, жирних кислот; зоотехнічні - для визначення зимівлі бджіл, медової та воскової продуктивності; гістологічні - для визначення показників розвиту слинних залоз; статистичні - для визначення вірогідності одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених досліджень уперше вивчено жирнокислотний склад маточного молочка карпатських бджіл на різних стадіях розвитку личинки в умовах західного регіону України. Уперше досліджено також особливості ліпідного та жирнокислотного складу тканин залежно від сезону та віку бджоли за дії аліментарних чинників. Показано, що ліпідний склад тканин медоносних бджіл різного віку є різний. Найменша кількість загальних ліпідів в організмі бджіл є при народженні, що пояснюється відсутністю живлення лялечки в період метаморфозу. Розроблено й апробовано спосіб покращення зимівлі бджіл та визначення ранньої діагностики нозематозу бджіл. Установлено, що в перший період захворювання уражені комахи в більшій кількості поїдають пергу. Внаслідок нагромадження неперетравлених решток у задньому відділі кишківника, відбувається збільшення загальної маси хворих бджіл у 2,6 раза, порівняно із здоровими комахами, а загальна кількість ліпідів в екскрементах збільшується в 1,4 раза.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано спосіб підготовки бджолосімей для оптимальної зимівлі. Спосіб може бути використаний для прогнозу майбутньої зимівлі бджіл, який покращує стан зимівлі та добрий розвиток бджолосімей ранньою весною. Запропоновано спосіб виявлення субклінічної форми нозематозу медоносних бджіл, який може бути застосований в бджільницьких господарствах для своєчасного виявлення субклінічної форми нозематозу медоносних бджіл, та забезпечення лікувально-профілактичних заходів із метою інтенсифікації галузі.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана самостійно з науково-методичною допомогою наукового керівника. Проведено патентний пошук і опрацювання літератури за темою дисертаційної роботи, освоєно методичні підходи до вирішення поставлених завдань та необхідні для цього методи досліджень, виконано експериментальну частину роботи, здійснено аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено до захисту дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на внутрівузівських, всеукраїнських та міжнародних конференціях: “Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва” (Львів, 2006), “Сучасний стан тваринництва та перспективи його розвитку” (Львів, 2006), “Іноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2007), “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2008), “Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства” (Витебск - Беларусь, 2008), “Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінниця, 2008), “Актуальні проблеми розвитку тваринництва на півдні України” (Херсон, 2008) на щорічних звітних конференціях аспірантів 2006-2008 років.

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових робіт, серед них 6 статей у фахових виданнях і отримано 2 патенти на винахід, видано методичні рекомендації та 2 тези.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури. Загальний обсяг дисертації - 111 сторінок, у тому числі 20 таблиць та 14 рисунків. Список використаних джерел літератури включає 195 публікацій, у тому числі 52 іншими мовами.

Основний зміст роботи

Огляд літератури складається з чотирьох підрозділів, у яких висвітлені дані літератури, які стосуються особливостей травлення у медоносних бджіл, впливу окремих компонентів корму на обмінні процеси в організмі і продуктивність медоносних бджіл, роль ліпідів в організмі медоносних бджіл, значення підготовки бджолиних сімей до зимового періоду.

Загальна методика та основні методи досліджень. У дослідах використовувались бджолині сім'ї карпатської породи. Бджолині сім'ї утримувались у багатокорпусних 8-ми рамкових вуликах із розміром рамки 435x300 мм. Матеріалом для біохімічних досліджень служили маточне молочко, бджолине обніжжя відібрані у Львівській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Поряд з цим для біохімічних досліджень використовували такі тканини: продовгуваті спинні та вертикальні м'язи грудного відділу робочих бджіл, неплідних і плідних маток, тканини голови та черевця робочих бджіл, екскременти.

Після проведення відбору матеріалу в ньому визначали вміст загальних ліпідів J. Folch (1957), співвідношення окремих їх класів П.В. Стапай зі співавт., (1987) та жирних кислот Й.Ф. Рівіс зі співавт., (1981), М.Б. Стефаник у співавт., (1985).

Для вивчення впливу співвідношення класів ліпідів на якість зимівлі було сформовано дві групи, що складались із трьох сімей в кожній. Перша група (слабка) починала зимувати при силі кожної сім'ї 0,8--1,0 кг. Маса бджолиних сімей другої дослідної групи становила 2,2-2,4 кг - вона була сильною.

Матеріалом для досліджень ліпідного складу тканин медоносних бджіл у віковому аспекті служили прямі і непрямі грудні м'язи медоносних бджіл у віці 1-18 днів. Підготовка та проведення досліджень проводились в серпні та вересні місяці. Для встановлення точного віку та проведення відбору, бджіл при народженні помічали маркерами різних кольорів. У кожній віковій групі кількість особин становила 70 шт.

Для встановлення калового навантаження визначали показники кількості екскрементів на початку зимівлі та за день до її закінчення. Для цього відібрали проби бджіл (по 25 з кожної групи) і за методом В.И. Лебедева (1991) визначшіи масу кишківника з екскрементами. Різниця маси екскрементів до і після зимівлі -є величиною, що характеризує стан калового навантаження.

Матеріалом для дослідження ліпідного обміну в організмі медоносних бджіл при нозематозі були м'язи грудного відділу медоносних бджіл хворих на нозематоз і клінічно здорових особин. Поряд з цим, дослідженню піддавали тканини черевця без екскрементів обох груп та їхні фекалії отримані 3 лютого 2008 року. У кожному аналізі кількість бджіл складала 100 особин.

Біометричну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері за допомогою програми Місгоsоft. Ехсеl.

Результати досліджень та їх обговорення

Ліпідний та жирнокислотний склад кормів для медоносних бджіл. На першому етапі досліджень ставилась мета вивчити вміст загальних ліпідів, співвідношення окремих класів ліпідів та жирних кислот у кормі для медоносних бджіл, зокрема деяких видів бджолиного обніжжя та маточного молочка. У результаті цього показано, що ліпідний склад бджолиного обніжжя представлений такими класами: фосфоліпіди, моно- та диацилгліцероли, вільний фітостерол, неетерифіковані жирні кислоти (НЕЖК), тригліцероли, етерифікований фітостерол. Найбільшу масову частку в складі ліпідів займає етерифікований фітостерол. При цьому, сумарна кількість вільного і етерифікованого фітостеролу становить 40-50 %. Савіцькиий І.В., (1973) вказує на те, що рослинні стерини всмоктуються дуже погано і гальмують всмоктування холестерину. У пилку також виявлено різні групи фосфоліпідів. їх загальний вміст у досліджених зразках бджолиного обніжжя коливався в межах від 15 до 21 %. Характерною особливістю ліпідів бджолиного обніжжя є практично, однаковий вміст триацилгліцеролів (13,7 та 13,6 % відповідно).

Важливою особливістю пилку є значна різниця щодо концентрації в ньому не тільки загальних ліпідів, а й жирних кислот.

Найвагомішу частку в структурі жирних кислот займає пальмітинова кислота. Залежно від видової приналежності обніжжя її кількість становить від 22 до 25 % від суми усіх кислот. Такі ненасичені кислоти, як лінолева та ліноленова у сумі становлять від 17 до 19 %. Увагу привертає значний вміст олеїнової кислоти від 12 до 17 %. Олеїнова кислота хоч і не проявляє значної фізіологічної активності, однак її присутність підвищує функціональну активність лінолевої кислоти.

Корм для личинок - маточне молочко, відібране з маточників на 36-ту годину після народження личинки з яйця, характеризується найвищим вмістом загальних ліпідів і становить 56,2 мг на 1 г сухої речовини (р<0,001), що на 22,7 і 31,3 % більше, порівняно з маточним молочком відібраним на 12 і 120 годину розвитку личинки відповідно (р<0,01). Разом з тим, молочко, відібране у період 30-36 год. після виходу з яйця личинок, характеризується високим вмістом фосфоліпідів і вільного холестеролу. Наведені результати можуть вказувати на те, що на другу добу личинкової стадії зростає маса личинок маток і тому вони відчувають найбільшу потребу в ліпідах корму. У стадії передлялечки, внаслідок розпаду їх внутрішніх органів, основним джерелом енергії, що необхідна для протікання біохімічних реакцій, які є в основі процесу гістолізу, служать запаси ліпідів жирового тіла личинки. Тому, очевидно, після запечатування маточників у стадії передлялечки личинки використовують більшу кількість запасів жирних кислот за рахунок етерифікованого холестеролу і НЕЖК маточного молочка.

Із збільшенням віку личинки у маточному молочку зменшується кількість поліненасичених жирних кислот з одночасним зростанням насичених жирних кислот. Найбільшу масову частку займають міристинова, олеїнова та стеаринова кислоти, які в сумі становлять більше 40 % від загальної кількості усіх кислот. Цікаві дані отримано щодо кількості жирних кислот Сгої -- С204 У 12-ти годинному маточному молочку. Порівняно з більш витриманим молочком кількість цих кислот є найвищою. Зокрема гадолеїнової кислоти міститься більше у 3,2-6,4 раза. У цей період молочко характеризується підвищеним вмістом арахідонової кислоти. Окрім цього 12-ти годинне молочко багате на вміст таких кислот як капронова, ерукова та нервонова. Можливо, сукупність цих особливостей безпосередньо впливає на якість майбутніх маток. Адже відомо, що при штучному виведенні маток, чим менший вік личинки, яка передається на маточне виховання, тим більшою мірою вона отримує якісніший корм, що позитивно впливає на її репродуктивні показники (Броварський В.Д., 1996).

Ліпідний склад тканин медоносних бджіл у віковому аспекті. Метою наступного етапу досліджень було вивчення вмісту загальних ліпідів та співвідношення їх класів у добових, шести- та тринадцятиденних бджіл.

У результаті проведених досліджень встановлено, що при народженні в організмі бджіл є найнижча кількість загальних ліпідів. Найбільш різкі зміни притаманні тканинам голови та черевця Згідно анатомічних даних у голові бджіл окрім головного мозку розміщуються також слинні залози. При народженні бджіл залози практично не розвинені і не продукують секретів. З даних рисунку видно, що у новонароджених бджіл у тканинах голови є найнижчий вміст загальних ліпідів -- 18,39 мг/г сухої речовини.

З віком структура залоз починає змінюватись. Зокрема у глоткових залозах збільшуються розмір альвеол, з'являються вакуолі з секретом. Гіпофарингіальна (глоткова) залоза бере участь у виділенні складових частин молочка робочих бджіл, яке вони використовують для годівлі личинок. При досягненні комахами шестиденного віку вміст загальних ліпідів підвищується більше ніж у 2,5 раза (р<0,01). Таке інтенсивне збільшення можна трактувати тим, що депонування ліпідів відбувається на фоні споживання перги, яка, як відомо, є єдиним джерелом ліпідів. Проте найбільші зміни виявлені в тканинах голови у бджіл тринадцятиденного віку. Вміст загальних ліпідів збільшується, порівняно з шестиденними на 14 % (р<0,001). Очевидно, що з інтенсивним розвитком деяких слинних залоз відбувається нагромадження загальних ліпідів. Адже згідно даних . наших досліджень показано, що маточне молочко містить значну кількість жироподібних речовин (від 4,2 до 5,6 %). Отже можна припустити, що між вмістом загальних ліпідів і гістологічними змінами слинних залоз існує певний зв'язок.

Дещо інша динаміка нагромадження ліпідів зафіксована при дослідженні грудних м'язів. До 24 годин імагінальної стадії розвитку в грудних м'язах є найменший вміст загальних ліпідів (43,57 мг/г сух. реч.). З віком вміст загальних ліпідів зростає. Зокрема, у бджіл шестиденного віку їхня кількість збільшується майже у 2 рази (р<0,01). Можливо, у бджіл після досягнення шестиденного віку підвищується активність ліпаз, тому при однаковій кількості спожитого корму зростає вміст біологічно активних речовин у досліджуваних тканинах. Якщо у гнізді знаходиться відкритий розплід, то бджоли змушені продукувати маточне молочко для годівлі ним розплоду. Інтенсивність виділення маточного молочка пропорційна кількості розплоду. Внаслідок таких біологічних процесів, для підтримання необхідного рівня секреції слинних залоз, організм бджіл інтенсивно використовує біологічно активні речовини, зокрема ліпіди. М'язи тринадцятиденних бджіл вже не можуть бути депо для загальних ліпідів і тому їхня кількість є нижчою порівняно з 6-ти денними на 11,1 %. Проведені дослідження вказують на важливість забезпечення повноцінної годівлі бджіл у період наявності відкритого розплоду, зокрема, пергою.

Тенденція до нагромадження загальних ліпідів зафіксована у черевці медоносних бджіл. Зокрема, у добових бджіл, загальних ліпідів виявлено 17,99 мг/г сух. реч. А вже у 6-ти денних особин цей показник зріс у 2,6 раза (р<0,05). Проте у 13-ти денних бджіл кількість ліпідів зростає ще у 2 рази (р<0,01). Позитивна динаміка вмісту загальних ліпідів пов'язана з розвитком жирового тіла у молодих комах. Поряд з цим, у цьому віці досягають піку розвитку воскові залози, які розміщені над етернітами у нижній частині черевця. Такі зміни можуть бути пов'язані ще і з наявністю у черевці деякої кількості перги, яка є єдиним джерелом ліпідів для бджіл.

Характерною особливістю хімічного складу тканин голови є високий вміст етерифікованого холестеролу. У 6-ти денному віці його вміст є максимальний і складає 29,3 %. Нами встановлено поступове зменшення вмісту фосфоліпідів у тканинах голови старших бджіл. Можливо відбувається його виділення з ліпідами маточного молочка. У віковому аспекті спостерігається динаміка до зростання неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК). Зокрема, у голові 13-ти денних бджіл їх вміст на 36,3 % вищий, порівняно з добовими бджолами (р<0,01). Практично на одному рівні виявлено кількість вільного холестеролу.

Вивчення хімічного складу м'язових волокон є актуальним, оскільки бджоли виконують значний обсяг робіт, пов'язаних з перенесенням корму. При масі тіла біля 100 мг бджола може літати з ношею, яка дорівнює половині маси її тіла (Поліщук В.П., 2001). Під час роботи м'язеві волокна використовують не тільки вуглеводи, але й ліпіди. Роль ліпідів у м'язах ще недостатньо вивчена. Однак, ряд фактів підтверджує взаємозв'язок між функцією м'язів і вмістом ліпідів у них, зокрема фосфоліпідів. Проведені нами дослідження на медоносних бджолах підтверджують такі відомості. У процесі онтогенезу в м'язах з віком зростає вміст фосфоліпідів на 52 % (р<0,05). Це зумовлено тим, що бджоли старшого віку виконують більший обсяг фізичної роботи. Дослідженнями встановлено, що у червоних м'язах, які характеризуються високою здатністю до тривалого напруження, є високий вміст фосфоліпідів. Особливістю хімічного складу м'язових волокон є поступове зменшення етерифікованого холестеролу (на 40 %) у бджіл шестиденного віку (р<0,01) і тринадцятиденного віку (на 50 %) (р<0,001). Поряд з цим, у м'язах з віком високо вірогідно збільшується кількість моно- і диацилгліцеролів, вільного холестеролу та НЕЖК. Зокрема, у м'язах тринадцятиденних бджіл НЕЖК є у 2 рази більше, порівняно з добовими бджолами (р<0,01), і майже у 2 рази зростає вміст вільного холестеролу (р<0,01). У тканині черевця медоносної бджоли вміст етерифікованого холестеролу є найвищий. У перші дні життя його вміст практично незмінний і складає 30 % усієї кількості ліпідів. Аналогічні зміни виявлено і стосовно вмісту фосфоліпідів. У тканинах черевця шестиденних бджіл їхня кількість збільшується на 58,7 % порівняно з добовими (р<0,05). При досягненні тринадцятиденного віку відбувається поступове їх зменшення на 22,4 % (р<0,01). Щоб пояснити такі зміни ми повинні знову повернутися до біології медоносної бджоли. На перших етапах росту і розвитку бджоли, споживаючи білкові корми, нагромаджують запаси поживних речовин. А при вирощуванні розплоду, будівництві гнізда та інших роботах поступово використовують цей запас.

Фізіолого-біохімічні зміни в організмі плідних маток. Середня кількість загальних ліпідів у тканинах неплідних маток становить 6,3 %. В організмі плідних маток депонування загальних ліпідів не спостерігається. Навпаки, нами виявлено їх зменшення на 14 %. Можливо менша кількість загальних ліпідів у плідних маток пов'язана із складним процесом вітелогенезу (процес постачання яйцеклітин запасними поживними речовинами). Добова яйцекладка маток становить 1500-1800 штук. З такою кількістю яєць з організму виділяється значна кількість жироподібних речовин. Тому організм маток не може нагромадити велику кількість ліпідів. Поряд з цим встановлено зміни вмісту жирних кислот у тканинах плідних маток. Аналізуючи отримані дані, можна зауважити, що у діапазоні середньоланцюгових жирних кислот з кодом (С_8:0 - С_14:0) у тканинах плідних маток виявлено нижчий вміст вказаних кислот. їхній вміст у структурі жирних кислот становить 1 % у плідних маток та 10% - у неплідних. Отже, можна припустити, що у процесі оогенезу в організмі плідних маток використовується більша кількість вказаних жирних кислот. Щодо вмісту в тканинах поліненасичених жирних кислот, то у плідних маток вміст їх є більший у 2 рази. Зокрема, кількість лінолевої та ліноленової кислот є більшою у 2,3 та 3,5 раза. Серед усіх кислот найбільший відсоток становить олеїнова кислота (66,2 %). її кількість у неплідних та плідних маток є практично однакова. Очевидно, що високий вміст олеїнової кислоти в тканинах неплідних і плідних маток медоносних бджіл є біологічною особливістю, оскільки у процесі росту з усіх жирних кислот маточного молочка личинка отримує її найбільшу кількість. Потрібно зауважити, що в тканинах плідних маток виявлено у 9,2 раза більше арахідонової кислоти, а також на 28 % більше таких насичених жирних кислої, як каприлова та лауринова. ліпід квітковий пил бджола

Дослідження показників ліпідного обміну в організмі медоносних бджіл під час зимівлі. Метою даних досліджень було вивчення якісних показників та прогнозування майбутньої зимівлі залежно від вмісту загальних ліпідів та співвідношення їх класів. У результагі проведених досліджень показано, що у непрямих м'язах грудного відділу на початку зимівлі є різна кількість загальних ліпідів. Такі дані можна трактувати інтенсивною підготовкою організму бджіл до зміни умов зовнішнього середовища. Зокрема, у слабких сімей у вересні кількість загальних ліпідів становила 71,4 мг/г від сухої речовини. У грудні місяці зафіксовано збільшення кількості загальних ліпідів на 22 %, а кількість ліпідів становила вже 87,6 мг/г сухої речовини. Депонування резервних ліпідів у м'язах бджіл із сильних сімей досягає 61,2 мг/г сухої речовини що на 30 % є нижче. Особливо важливе значення для успішної зимівлі має той факт, що в сильних сім'ях під час зимівлі, при появі розплоду, підтримується оптимальна температура. Відомо, що коливання температурного режиму у розплідній частині гнізда негативно впливає на якість першого весняного покоління. Тепловіддача на одиницю маси у сильних сімей нижча, порівняно із слабкими, тобто вони менше витрачають корму за період зимівлі. У зв'язку з цим в організмі бджіл слабких сімей у першій декаді березня підтримується високий рівень загальних ліпідів.

Із даних таблиці видно, що ліпідний склад грудних м'язів медоносних бджіл представлений 6 класами, з яких основну частку становлять фосфоліпіди, і коливається в межах 17-32 % залежно від фізіологічного стану організму бджіл. Відомо, що фосфоліпіди належать до структурної групи ліпідівї їхня роль обумовлена гідрофобними властивостями. Менший вміст води в тканинах у зимовий період позитивно впливає на хід зимівлі. Тому рівень фосфоліпідів у м'язовій тканині є одним з показників процесу дегідратації організму. Кількість фосфоліпідів у м'язах сильних сімей є на 33,6 % більша порівняно з показниками слабких сімей (р<0,01). Ліпіди, що депоновані в жировому тілі (так само як і в м'язах) у вигляді енергетичного резерву представлені триацилгліцеролами. Дані досліджень вказують, що в черевці бджіл, які були відібрані у грудні місяці вміст триацилгліцеролів практично однаковий і становить 13--14 %. Проте кількість загальних ліпідів у перерахунку на 1г м'язів у 6,9 раза є вищою у бджіл слабких сімей. Такий запас триацилгліцеролів можна трактувати як життєво необхідну пристосованість до зниженої температури зовнішнього середовища. У сильних сімей за рахунок більшої кількості особин такого суттєвого депонування не спостерігається. Поряд з цим, під час зимівлі проходить збільшення кількості триацилгліцеролііз в м'язах робочих бджіл, яке обумовлене посиленням процесів проліферації адюпоцитів в міжм'язових волокнах у комах зі слабших сімей.

Таблиця. Співвідношення окремих класів ліпідів у грудних м'язах робочих бджіл, % (M±m, n=100)

Класи ліпідів	Сила сімей, кг
	на початок зимівлі	на кінець зимівлі
	0,8-1,0 кг	2,2-2,4 кг	0,8-1,0 кг	2,2-2,4 кг
Фосфоліпіди	21,8±1,33	29,2±0,63	22,1±0,76	32,3±1,12
Моно - і диацилгліцероли	12,4±1,81	12,2±0,74	12,8±1,06	13,6±0,29
Вільний холестерол	15,4±0,61	13,1±1,97	17,8±1,14	18,2±0,61
НЕЖК	14,8±0,46	15,2±1,03	12,8±1,40	14,5±0,65
Триацилгліцероли	15,6±0,86	13,6±1,59	14,1±1,47	8,9±1,27
Етерифікований холестерол	19,9±1,65	16,5±1,09	20,4±0,63	12,7±0,96

Примітка. Вірогідні різниці у показниках бджіл слабких сімей порівняно із сильними (-р0,05; -р0,01; -р0,001)

За чотири місяці зимівлі в організмі бджіл, залежно від їх кількості у вулику, відбуваються деякі зміни ліпідного обміну. Зокрема, у м'язах бджіл сильних сімей на 46 % зростає кількість фосфоліпідів. Очевидно, це зумовлено виділенням енергії внаслідок постійного напруження м'язових волокон для підтримання сталої температури (температура у розплідній частині гнізда коливається в межах +34-35°С, незалежно від температури зовнішнього середовища). Однак, при цьому виявлено на 37 % нижчу кількість триацилгліцеролів. Разом з тим у комах сильних сімей на початку зимівлі кількість триацилгліцеролів була у 2 рази вищою.

У медоносної бджоли основні процеси травлення відбуваються в середній кишці. Тут поживні речовини корму, зокрема ліпіди, під впливом ферменту ліпази розщеплюються на гліцерин та жирні кислоти. Однак в екскрементах бджіл міститься значна кількість неперетравних жироподібних речовин 210-300 мг на 1 г матеріалу, які через тонку кишку переходять в пряму. їх біохімічний склад великою мірою відображає інтенсивність метаболізму, особливо в зимовий період. Зокрема, в екскрементах бджіл слабких сімей кількість загальних ліпідів у 1,3 раза є нижчою, порівняно з вмістом ліпідів у екскрементах сильних сімей. Однозначно стверджувати, що жир екскрементів -- це жир який не всмоктався з кишківника ми не можемо, оскільки жир екскрементів може бути продуктом екскреції кишкової стінки. Однак, залежно від сили сім'ї, у їхніх екскрементах є різне співвідношення класів ліпідів. Зокрема, кількість триацилгпіцеролів та моно - і диацилгліцеролів у екскрементах сильних сімей на 43,9 % (р<0,01) і 36,4 % (р<0,001) є нижчою порівняно з показниками слабких сімей. Поряд з цим у екскрементах сильних сімей виявлено більшу кількість вільного та етерифікованого холестеролу на 22,8 % (р<0,05) і 22,7 % (р<0,05) відповідно. У результаті проведених досліджень ліпідного складу екскрементів взимку, встановлена різна інтенсивність перетравлювання і всмоктування жирів корму залежно від сили сімей. Підтримання такого високого рівня метаболізму супроводжується більшим споживання перги і меду. Тому, наступним етапом наших досліджень було проаналізувати вплив фізіологічного стану організму на калове навантаження бджіл. Для визначення цього показника, задень до першого весняного обльоту, 7 березня були відібрані проби бджіл. Середня маса екскрементів у бджіл сильних сімей, які займали 8 вуличок, становила 29,1 мг. У слабих сімей при силі 0,8-1,0 кг цей показник збільшився на 32,19 % і становив 38,4 мг. Такі дані є статистично достовірні (р<0,05). Поряд з цим встановлено зворотній кореляційний зв'язок між вмістом екскрементів у бджіл і вмістом фосфоліпідів у м'язах. У сильних сімей ступінь зв'язку слабкий (г=0,36), а в слабких сімей цей зв'язок тісний кореляційний (г=0,97).

Особливості ліпідного обміну в організмі медоносних бджіл при нозематозі

У результаті проведених досліджень показано, що кількість загальних ліпідів у грудних м'язах хворих бджіл і клінічно здорових практично однакова і становила 71,9 та 71,1 мг на 1 г сухого матеріалу відповідно.

Згідно з даними деяких авторів, у другому періоді перебігу хвороби виявлено зменшення кількості загальних ліпідів в тілі бджіл (Гробов О.Ф., 1987). Проте це зменшення зафіксовано лише в жировому тілі. За рахунок різкого зменшення жирового тіла кількість загальних ліпідів черевця без екскрементів у хворих бджіл в 1,3 раза є меншою, порівняно з здоровими особинами. Слід зауважити, що між ступенем розвитку жирового тіла і тривалістю життя цих комах, встановлена позитивна кореляція. Цікаві дані виявлені щодо кількості фекалій у дослідних групах. У перший період захворювання уражені комахи у більшій кількості поїдають пергу. Внаслідок нагромадження неперетравних решток у задньому відділі кишківника, відбувається збільшення загальної маси хворих бджіл у 2,6 раза, порівняно з здоровими комахами. А загальна кількість ліпідів в екскрементах збільшується в 1,4 раза. Проте цей показник статистично не вірогідний. Більша кількість загальних ліпідів у екскрементах нозематозних бджіл зумовлена зменшенням активності ферментів, які відповідають за енергетичний і вуглеводний обміни. Поряд з цим, очевидно зменшення активності ліпази зумовлено ураженням клітин середньої кишки, де проходить відшаровування перетрофічної мембрани. Вивчення співвідношення класів ліпідів у м'язах показали, що фосфоліпіди складають від 35 до 37 % від усієї маси ліпідів і їх вміст залишається практично без змін. У той час спостерігається зменшення моно - і диацилгліцеролів на 17 % (р<0,05). Проте, найбільш яскраві зміни стосуються вільного холестеролу. Зокрема, вміст його у м'язах хворих бджіл збільшується у 2,5 раза в порівнянні із здоровими (р<0,001). Про ослаблення організму бджіл може свідчити вміст триацилгліцеролів в м'язових волокнах. Так, у м'язових волокнах хворих комах кількість триацилгліцеролів зменшується на 17 %. Поряд з цим, у заражених бджіл значно зменшується також вміст неетерифікованих жирних кислот та моно-- і диацилгліцеролів. У результаті проведених досліджень показано, що ліпідний склад екскрементів клінічно здорових бджіл і заражених ноземвю є різний. Зокрема, у екскрементах хворих комах зафіксовано різке зменшення (у 2,85 раза) вмісту триацилгліцеролів (р<0,01). Кількість моно-- і диацилгліцеролів, НЕЖК і етерифікованого холестеролу, навпаки, збільшується. Чітка тенденція до зростання етерифікованого холестеролу на 40 % (р<0,05) у екскрементах хворих бджіл проявляється за рахунок споживання більших порцій перги, яка містить до 40 % фітостеролу етирифікованої форми. При цьому екзогенні фітостероли, які не всмокталися відновлюються до копростеролу екскрементів. Найбільш яскраві зміни кількості фосфоліпідів проявляються у черевці. їх концеитація у жировому тілі черевця є одним з основних показників фізіологічного стіну бджіл. Як вже зазначалось, зменшення загальних ліпідів у тканинах черевця у хворих на нозематоз бджіл відбувається за рахунок зменшення фосфоліпідів. Порівняно з клінічно здоровими бджолами, їхня кількість зменшується на 27,2 % (р<0,001). Основна маса ліпідів, які надійшли з травного каналу, відкладається у депо в так званому жировому тілі. Хімічний склад цих резервних жирів залежить від складу корму та фізіологічного стану організму. У міру необхідності ліпіди та жироподібні речовини з депо надходять в гемолімфу, а потім розносяться по всьому організму бджоли. Характерні зміни ліпідного складу в черевці нозематозних бджіл спостерігаються з боку вільного холестеролу. Динаміка його збільшення аналогічна змінам у м'язах. Зокрема, порівняно зі здоровими комахами, кількість вільного холестеролу є на 44 % більша. За рахунок зростання фракції етерифікованого холестеролу на 26 % загальна кількість холестеролу збільшується на 70 %.

За рахунок того, що від бджолиних сімей дослідної групи отримано на 11,3 % більше продукції, собівартість умовної одиниці у цих сімей є на 17,5 % нижчою порівняно з контрольними сім'ями. Результати виробничої перевірки, проведеної на 20 бджолиних сім'ях, показали, що рентабельність господарства збільшилася на 13,6 %.

Висновки

У дисертації наведено нові дані про динаміку загальних ліпідів співвідношення їх класів, жирних кислот у кормі для бджіл, а також у деяких тканинах медоносних бджіл залежно від віку, сезону року та фізіологічних факторів.

1. Співвідношення окремих класів ліпідів у бджолиному обніжжі залежить від видового походження квіткового пилку. Найбільшу масову частку в складі ліпідів займає етерифікований фітостерол (40-50 %). У структурі жирних кислої найвагомішу часгку займає пальмітинова кислота (С_І6:1), зокрема, в обніжжі аличі її кількість складає 22 %, а в обніжжі з верби -- 25 % від суми усіх кислот. 2. Склад маточного молочка у робочих бджіл змінюється в залежності від стадії розвитку личинок. Зокрема, личинки бджіл на 36 годину постембріонального періоду споживають маточне молочко з найвищим вмістом загальних ліпідів (5,6 %), у складі яких 53,6 % становлять фосфоліпіди.

3. Кількість жирних кислот у маточному молочку змінюється залежно від віку маточних личинок. Із збільшенням віку личинки у маточному молочку зменшується кількість ненасичених жирних кислот на 8,8 %, при цьому зростає вміст насичених жирних кислот на 4,8 %. Найбільший процент у складі жирних кислот припадає на олеїнову кислоту (20,2 %).

4. Кількість загальних ліпідів і співвідношення їх класів у тканинах медоносних бджіл залежить від сили сімей. Кількість фосфоліпідів у м'язах сильних сімей на 33,6 % є вищою порівняно з показниками слабких (р<0,01). Стан підготовки організму бджіл до зимівлі впливає на інтенсивність метаболізму під час її проходження.

5. У бджіл, хворих на нозематоз, виявлено зміни в обміні ліпідів. Так, при однаковій кількості загальних ліпідів у м'язових волокнах хворих бджіл вміст вільного холестеролу збільшується у 2,5 раза (р<0,001). У тканинах черевця хворих бджіл, порівняно з клінічно здоровими, знижується вміст загальних ліпідів на 27,2 % в тому числі кількість фосфоліпідів зменшується на23,7% (р<0,001).

6. При народженні у грудних м'язах бджіл є мінімальний вміст загальних ліпідів (4,3 %), який максимально зростає у комах шестиденного віку (8,5 %); (р<0,01).

7. У структурі класів ліпідів у всіх досліджуваних тканинах найбільше виявлено етерифікованого холестеролу зокрема від 27,0 % у тканинах голови до 37,4 % у грудних м'язах. Проте його вміст з віком знижується на 5,5 і 18,1 % відповідно. Тенденція до збільшення у досліджуваних тканинах виявлена при визначенні вмісту моно-і диацилгліцеролів на 2,8 % у тканинах голови і на 5,7 % грудних м'язах.

8. Бджоли, які народжуються до другої декади серпня, практично всі відмирають перед зимівлею, особливо багато їх гине в слабких сім'ях. У залежності від сили сім'ї особини, що виходять з чарунок у період з 20 сецпня до 20 вересня, формують 61-73 % зимового клубу.

9. Формування бджіл на зиму з вмістом у м'язах 26,0-32,0 % фосфоліпідів збільшує кількість отриманої продукції в середньому на одну бджолину сім'ю на 11,3%.

Пропозиції виробництву

При промисловому відбиранні бджолиного обніжжя пропонуємо проводити розподіл квіткового пилку на сорти з підвищеним вмістом жирних кислот, а також фітостеринів. Найбільш оптимальними для збору товарного обніжжя є весняний період. На пасіках, які спеціалізуються збором маточного молочка пропонуємо проводити відбір з маточників до 2 денного віку з моменту перебування його в маточнику. Кількість відібраного молочка звичайно буде дещо нижчою, проте його якість вища.

Для успішної зимівлі потрібно залишати бджолині сім'ї з масою на початку листопада не менше 1,6-2,2 кг.

З метою забезпечення своєчасного застосування лікувально-профілактичних заходів при нозематозі на пасіках потрібно виявляти його скриту форму.

Список праць опублікованих за темою дисертації

1. Ковальська Л.М. Ліпідний склад квіткового обніжжя та маточного молочка медоносних бджіл. / Л.М. Ковальська, Я.І. Кирилів // Український пасічник. Ї Львів, 2006. Ї № 11. Ї С. 4-7. (Автором досліджено вміст загальних ліпідів та співвідношення їх класів, проведено статистичну обробку результатів та їх аналіз).

2. Ковальська Л.М. Динаміка жирнокислотного складу маточного молочка медоносних бджіл. / Л.М. Ковальська, Я.І. Кирилів, Ю.В. Ковальський // Науковий вісник ЛНУВМ та біот. ім. С.З. Ґжицького. Ї Львів, 2007. Ї Т.9, №3, (34). Ї С.92-96. (Автором досліджено співвідношення жирних кислот, проведено статистичну обробку результатів та їх аналіз).

3. Ковальська Л.М. Дослідження показників ліпідного обміну в організмі медоносних бджіл під час зимівлі. / Л.М. Ковальська, Я.І. Кирилів, Ю.В. Ковальський. // Науковий вісник Вінницької державної академії. Ї Вінниця, 2008 вип. 34. Ї Т.1. Ї С. 150-155. (Автором досліджено вміст загальних ліпідів та співвідношення їх класів, проведено статистичну обробку результатів та їх аналіз).

4. Ковальська Л.М. Особливості ліпідного обміну в організмі медоносних бджіл при нозематозі. / Л.М. Ковальська, Я.І. Кирилів, Ю.В. Ковальський // Науковий вісник ЛНУВМ та біот. ім. С.З. Ґжицького. Ї Львів, 2008. Ї Т.10, №2, (37). Ї С.117-122. (Автором досліджено вміст загальних ліпідів та співвідношення їх класів, проведено статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Ковальська Л.М. Ліпідний склад окремих тканин медоносних бджіл у віковому аспекті. / Л.М. Ковальська, Я.І. Кирилів, Ю.В. Ковальський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2009. Ї №.1-2, Вип.10 Ї С.51-56. (Автором досліджено вміст загальних ліпідів та співвідношення їх класів, проведено статистичну обробку результатів та їх аналіз).

6. Ковальска Л.М. Содержание общих липидов, фитостерина и жирных кислот пчелиной обножки. / Л.М. Ковальска, Я.И. Кирилив, Ю.В. Ковальский // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства. Сборник научных трудов Беларуской государственной сельськохозяйственной академии. Ї Горки, 2009. Ї Вып. 12. Ї С. 592-598. (Автором досліджено вміст загальних ліпідів та співвідношення їх класів, жирних кислот, проведено статистичну обробку результатів та їх аналіз).

7. Пат. № 31839 А Україна. Спосіб відбору бджолиних сімей для якісної зимівлі Ю.В. Ковальський, Я.І. Кирилів, Л.М. Ковальська.; Опубл. офіційний бюлетень Укрпатенту “Промислова власність” №8. Ї 2008. Ї 8 c.

8. Пат. № 40705 А Україна. Спосіб визначення субклінічної форми нозематозу медоносних бджіл. Ю.В. Ковальський, Я.І. Кирилів, Л.М. Ковальська.; Опубл. офіційний бюлетень Укрпатенту “Промислова власність” №8. Ї 2009. Ї 8 c.

9. Ковальський Ю.В. Технологія одержання бджолиного обніжжя. / Ю.В.Ковальський., Я.І. Кирилів, Л.М. Ковальська // Методичні рекомендації. Львів, 2008. Ї 75 с. (рекомендовані науково-технічною радою МАП України, протокол № 7 від 22 грудня 2008 р).

10. Ковальська Л.М. Фізіолого-біохімічні зміни в організмі плідних маток. / Л.М. Ковальска // Науковий вісник Херсонського державного університету. Ї Херсон, 2008. Ї С. 91-92.

11. Ковальска Л.М. Возможности использования пчелиной обножки в апитерапии. / Л.М. Ковальска // Экология и инновации. Материалы VII Международной научно-практической конференции. Ї Витебск, 2008. Ї С. 117-118.

Анотація

Ковальська Л.М. Ліпідний та жирнокислотний склад тканин медоносних бджіл .-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. Ї Інститут біології тварин УААН, Львів, 2009.

Робота присвячена вивченню вмісту загальних ліпідів, співвідношення їх класів та жирних кислот в кормі для бджіл, а також у деяких тканинах медоносних бджіл.

Досліджено жирнокислотний склад квіткового пилку та маточного молочка.

Вивчено вікову та сезонну динаміку депонування загальних ліпідів і співвідношення їх класів у деяких тканинах медоносних бджіл.

Наводяться нові дані щодо патогенезу при нозематозі медоносних бджіл. Дослідження показали, що кількість загальних ліпідів в грудних м'язах хворих і клінічно здорових бджіл, практично однакова. При цьому встановлено зниження вмісту загальних ліпідів у жировому тілі. За рахунок різкого зниження розміру жирового тіла, кількість загальних ліпідів черевця без екскрементів зменшується у хворих бджіл у 1,3 раза, порівняно із здоровими особинами. Найбільш яскраві зміни в м'язах бджіл хворих сімей спостерігаються з боку вільного холестеролу. Запропоновано спосіб визначення його субклінічної форми.

Запропоновано спосіб відбору бджолиних сімей для якісної зимівлі. Показано, що кількість фосфоліпідів у м'язах сильних сімей на 33,6 % є вищою, порівняно з показниками слабких. Вивчено вікову структуру бджіл, які формують зимовий клуб. Формування бджолиних сімей на зиму з високим вмістом фосфоліпідів у м'язах збільшує кількість отриманої продукції в середньому на одну бджолину сім'ю на 11,3 %.

Ключові слова: медоносні бджоли, бджолине обніжжя, маточне молочко, м'язи, загальні ліпіди, класи ліпідів, жирні кислоти, нозематоз.

Аннотация

Ковальска Л.М. Липидный и жирнокислотный состав тканей медоносных пчел.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. Ї Институт биологии животных УААН, Львов, 2009.

Работа посвящена| изучению содержания общих липидов, соотношения их классов и жирных кислот в корме для пчел, а также в некоторых тканях медоносных пчел.

Согласно проведенных исследований липидный состав пчелиной обножки представлен полярными липидами (фосфолипидами), монодиацилглицеролами, неэтерифицированными жирными кислотами, триацилглицеролами и фитостеролами. При этом, суммарное количество свободных и этерифицированых фитостеролов составляет 40-50 %. Важной особенностью пыльцы является значительная разница относительно концентрации в ней не только общих липидов, но и жирных кислот, среди которых наибольший процент занимает пальмитиновая кислота (21,9-24,0 %). Изучено жирнокислотный состав маточного молочка. Показано, что с увеличением возраста личинки в маточном молочке уменьшается количество полиненасыщенных жирных кислот и увеличивается содержание насыщенных жирных кислот. В составе жирных кислот маточного молочка наивысший уровень приходится на олеиновою кислоту 15,5-20,2 %.

В результате проведенных исследований установлено, что при рождении в организме пчел содержится самое низкое количество общих липидов. При наступлении первого дня имагинальной стадии развития в грудных мышцах их количество 43,5 мг/г сух. вещ. С возрастом содержание общих липидов увеличивается. В частности, у пчел шестидневного возраста их количество увеличивается почти в 2 раза (р<0,01). Тенденция к накоплению общих липидов зафиксирована в брюшке медоносных пчел. В частности, у суточных пчел, общих липидов обнаружено 17,99 мг/г сух. вещ. А у шестидневных особей этот показатель вырос в 2,6 раза (р<0,05), а у пчел тринадцатидневного возраста их количество увеличивается еще в 2 раза (р<0,01).

Изучена сезонная динамика депонирования общих липидов и соотношения их классов в некоторых тканях медоносных пчел. В частности,|, у слабых семей в сентябре количество общих липидов составляет 71,4 мг/г сухого вещества. В декабре у слабых семей зафиксировано увеличение количества общих липидов на 22 %, и их количество составляло уже 87,6 мг/г сухого вещества. Депонирование резервных веществ у пчел из сильных семей достигает всего 61,2 мг/г сухого вещества, что на 30 % ниже.

Предложен способ отбора пчелиных семей для качественной зимовки. Установлено, что количество фосфолипидов в мышцах сильных семей на 33,6 % выше по сравнению с пчелами слабых семей. Изучена возрастная структура пчел, которые формируют зимний клуб. Формирование пчелиных семей на зиму с высоким содержанием фосфолипидов в мышцах увеличивает количество полученной продукции в среднем на одну пчелиную семью на 11,3%.

Наводятся новые данные относительно патогенеза при нозематозе медоносных пчел. Исследования показали, что количество общих липидов в грудных мышцах больных и клинически здоровых пчел, практически одинаковое и составляет 71,9 и 71,1 мг на 1 г сухого вещества соответственно. При этом установлено снижение содержания общих липидов в жировом теле. За счет резкого снижения размера жирового тела, количество общих липидов брюшка без экскрементов уменьшается у больных пчел в 1,3 раза, по сравнению из здоровыми особями. Наиболее яркие изменения в мышцах пчел больных семей наблюдаются со стороны свободного холестерола. В частности, их содержание| увеличивается в 2,5 раза по сравнению со здоровыми особами (р<0,001). Предложен способ определения субклинической формы нозематоза (Пат. № 31839 )|.

Ключевые слова: медоносные пчелы, пчелиная обножка, маточное молочко, мышцы, общие липиды, классы липидов, жирные кислоты, нозематоз.

Annotation

L. Koval'ska. Lipid and fattyacid content of tissues of nectareferous bees. Ї Manuscript.

Thesis for presenting for scientific degree of the candidate of agricultural sciences on speciality 03.00.04 Ї biochemistry. Institute of Animals biology of the UAAS, Lviv, 2009.

The work is devoted to the study of general lipids content and correlation of their classes and fatty acid in the feed for bees and also in some tissues of nectareferous bees.

There was investigated fattyacid content of pollen and queen jelly.

There were investigated age and seasonal dynamics of depositing of general lipids and correlation of their classes in some tissues of nectareferous bees.

There was scientifically grounded the expediency of nosematos revealing with for nectareferous bees. There was offered the way of its subclinical form.

The way of bee colony selection for good wintering was offered. It was otated that the of phospholipids in the muscles of strong colonies 33,6 % higher compareng with weak colonies. Age structure of bees which form the winter congregation, was studied.

Formation of bee colonies for winter with a high phospholipids content in muscles increases the of obtained one bee colony by 11,3 %.

Keywords: nectareferous bees, pollen, queen jelly, muscles, total phospholipids, classes of lipids, fatty acids, nosematos.

Размещено на Allbest.ru