Продуктивні, технологічні та відтворювальні якості тварин бурої худоби різних генотипів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 636.22./.28.08:237.1

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІ, ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ ТВАРИН БУРОЇ ХУДОБИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ

Бурнатний Сергій Валерійович

Херсон-2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор Котенджи Геннадій Павлович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва.

Офіційний опонент доктор сільськогосподарських наук, професор Панасюк Іван Митрофанович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин.

Офіційний опонент доктор сільськогосподарських наук, професор Костенко Василь Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва молока та яловичини.

Захист відбудеться „22” січня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.67.830.02 у ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 64).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус).

Автореферат розісланий „11” грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К.67.830.02 Карапуз В.Д.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку тваринництва молочна, молочно-м'ясна та м'ясна худоба повинна мати високий рівень продуктивності, бути придатною до промислової технології з високою відтворювальною здатністю. Це потребує створення тварин, які об'єднують високий генетичний потенціал продуктивності і здатність реалізувати його в умовах індустріальної технології.

Удосконалити місцеві породи великої рогатої худоби відповідно до вимог сучасного виробництва можна як шляхом внутрішньопородної селекції, так і з використанням кращих світових генетичних ресурсів. Останнє дає можливість вирішити цю задачу у більш короткі строки, так як для поліпшення тварин використовують породи з високим генетичним потенціалом продуктивності.

Актуальність теми. Однією з головних ознак відбору корів молочних і молочно-м'ясних порід є їх молочна продуктивність, технологічні та відтворювальні якості.

Сучасний масив української бурої молочної породи формувався за чисельністю та структурою протягом останніх 25 років. Для її створення використовували метод простого відтворного схрещування телиць та корів лебединської породи з бугаями-плідниками швіцької породи австрійської, німецької, американської та вітчизняної селекції у провідних племінних заводах, племрепродукторах, товарних господарствах. Частка спадковості поліпшуючої швіцької породи у тварин української бурої молочної породи знаходиться в межах 62,5-87,5%. Українська бура молочна порода, що створюється, добре пристосована для розведення в умовах лісостепу України (В.П. Буркат, В.І. Ладика, 1996; В.П. Буркат, В.І. Ладика, Г.П. Котенджи, 1998; В.І. Ладика, 1999, 2000, 2004; В.В. Обливанцов, 2004; В.І. Ладика, Г.П. Котенджи, І.О. Рубцов та ін., 2007).

У зв'язку з цим актуальним є оцінка продуктивних і технологічних, екстер'єрних і відтворювальних якостей тварин української бурої молочної породи, що створюється, в умовах лісостепу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичними планами науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету, кафедри технології виробництва продукції тваринництва за темою „Удосконалення селекційних програм і технологій при розведенні сільськогосподарських тварин” (2006-2010 р.р., номер державної реєстрації 0199U0011622) та лабораторії оцінки типу племінних тварин Інституту розведення і генетики тварин УААН є завданням „Удосконалити та консолідувати українську буру молочну породу за продуктивними ознаками і екстер'єром та розширити її генеалогічну структуру” (2006-2008 р.р., номер державної реєстрації 0106U1005844).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було визначити особливості росту молодняку, екстер'єрно-конституціональні властивості, продуктивні, технологічні та відтворювальні якості корів української бурої молочної, що створюється, швіцької та лебединської порід в умовах лісостепу України. молодняк корова молочний генотип

Для реалізації цієї мети необхідно було вивчити:

закономірності динаміки росту молодняку різних генотипів з використанням математичної моделі Т. Бріджеса;

молочну продуктивність та живу масу корів у розрізі лактацій;

лінійний ріст та екстер'єрні особливості корів;

придатність корів-первісток до машинного доїння відповідно мінімальних вимог;

технологічність корів різних типів стресостійкості;

ступінь стійкості до захворювання на мастит корів-первісток;

відтворювальну здатність корів;

взаємозв'язок продуктивності та відтворювальної здатності корів;

оцінку репродуктивної функції корів залежно від походження та лінійної належності;

економічну ефективність досліджень.

Об'єкт досліджень. Тварини бурої худоби різних генотипів: українська бура молочна (що створюється), швіцька, лебединська породи.

Предмет досліджень. Продуктивні, технологічні та відтворювальні ознаки корів бурої худоби різних генотипів в умовах лісостепу України.

Методи досліджень. Зоотехнічні - визначення молочної продуктивності, живої маси телиць і корів, взяття лінійних промірів тіла і розрахунок індексів будови тіла, відтворювальної здатності корів; морфологічні - проміри вимені та дійок корів-первісток бурої худоби різних генотипів; технологічні - придатність корів до машинного доїння, інтенсивність молоковиведення, добовий надій, індекс вимені, повнота видоювання, стійкість до маститу та стресів; хімічні - хімічний склад молока корів-первісток; методи математичного моделювання - прогнозування динаміки живої маси молодняку за моделлю Т. Бріджеса (1986) в модифікації В.П. Коваленка та ін. (1997); методи математичної статистики - визначення середніх величин та їх похибок, показники вірогідності результатів досліджень, коефіцієнти кореляції та дисперсійний аналіз за методиками М.О. Плохинського (1969) та К.К. Меркур'євої (1970).

Наукова новизна отриманих результатів. В умовах лісостепу України всебічно проведено комплексне вивчення онтогенезу: динаміки росту молодняку, екстер`єру й конституції, молочної продуктивності, технологічних та відтворювальних якостей тварин української бурої молочної породи, що створюється.

Проведено ефективність використання моделі Т. Бріджеса (1986) в модифікації В.П. Коваленка та ін. (1997) для прогнозування динаміки живої маси молодняку бурої худоби різних генотипів.

Визначено частоти захворювання корів-первісток бурої худоби різних генотипів на мастит та їх вплив на молочну продуктивність та відтворювальну здатність. Проведено оцінку морфофункціональних властивостей вимені корів-первісток української бурої молочної породи за придатністю їх до машинного доїння згідно мінімальних вимог. Встановлено рівень стресостійкості корів-первісток української бурої молочної породи, що створюється, при машинному доїнні. Обчислено конверсію поживних речовин корму в молоко у корів бурої худоби різних генотипів. Встановлено взаємозв'язок продуктивності та відтворювальної здатності корів бурої худоби різних генотипів. Визначені репродуктивні функції дочок бугаїв-плідників бурої худоби різних генотипів за рівнем реалізації генетичного потенціалу залежно від походження та лінійної належності.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані експериментальні результати досліджень можуть бути використані при створенні високопродуктивних стад в умовах інтенсивної технології виробництва молока та при розробці перспективних планів племінної роботи зі стадами української бурої молочної породи, що створюється.

При удосконаленні української бурої молочної породи практичні наробки досліджень можуть широко впроваджуватись в племінних заводах, племрепродукторах та товарних господарствах.

Результати досліджень впроваджені в племзаводі „Михайлівка” Лебединського району Сумської області (акти впровадження від 15 вересня 2008 року). Грошові надходження в розрахунку на одну голову у фактичних цінах 2008 року за лактацію в порівнянні корів української бурої молочної породи до ровесниць швіцької та лебединської склали за першу лактацію 380 грн. і 743 грн., за другу лактацію - 274 грн. і 829 грн., за третю лактацію - 479 грн. і 1290 грн., за найвищу лактацію - 686 грн. і 1180 грн. відповідно.

Матеріали досліджень використовуються у навчальному процесі на біолого-технологічному факультеті, факультеті ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету, а також в лабораторії оцінки типу племінних тварин Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи разом з науковим керівником розробив схему досліджень, самостійно зібрав первинні дані зоотехнічного та племінного обліку дослідних тварин, створив базу даних на ЕОМ та провів аналіз динаміки росту телиць, живої маси, промірів та індексів будови тіла, молочної продуктивності та відтворювальної здатності корів, здійснив оцінку морфологічних ознак та функціональних властивостей вимені корів-первісток бурої худоби різних генотипів згідно мінімальних вимог. Здобувач оцінив стійкість корів-первісток до захворювання на мастит, стресостійкість первісток до машинного доїння, взаємозв'язок продуктивності та відтворювальної здатності корів, репродуктивні функції дочок бугаїв-плідників бурої худоби різних генотипів залежно від походження та лінійної належності.

Хімічний склад молока здобувач провів в Інституті розведення і генетики тварин УААН. Самостійно опрацював, проаналізував і узагальнив одержані результати, що подані у вигляді дисертації з висновками та пропозиціями виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на:

науково-практичних конференціях Сумського національного аграрного університету (Суми, 2006-2008);

міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченої 30-й річниці заснування Сумського НАУ «Аграрний форум - 2007» (Суми, 2007);

конференціях молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, 2007-2008);

міжнародній науково-практичній конференції «Роль вчення про онтогенез у розв'язанні проблем тваринництва України», присвяченої

100-річчю від дня народження професора К.Б. Свєчіна (Київ, 2007);

міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва» (Вінниця, 2008);

міжнародній науково-практичній конференції «Новітні технології скотарства у ХХІ столітті» (Миколаїв, 2008);

міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі та шляхи їх вирішення», присвяченої 105-річчю від дня народження професора М.І. Книги (Харків, 2008);

міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2008» (Суми, 2008).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 8 наукових публікаціях фахових видань, що входять до переліку ВАК України.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація включає такі розділи: загальна характеристика роботи, огляд літератури, матеріал та методики досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки і пропозиції виробництву, додатки, список використаних джерел. Дисертація викладена на 199 сторінках тексту комп'ютерного набору, містить 68 таблиць, 6 рисунків, 17 додатків. Список літературних джерел налічує 282 найменувань, в тому числі 33 роботи іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені шляхом науково-господарських дослідів, статистичного і популяційно-генетичного аналізу матеріалів первинного зоотехнічного і племінного обліків, ретроспективного аналізу у процесі генезису бурої худоби різних генотипів згідно схеми, наведеної на рис. 1.

Основні науково-господарські дослідження були проведені в період 2005-2008 років у виробничих умовах племзаводу „Михайлівка” Лебединського району Сумської області, на кафедрі технології виробництва продукції тваринництва Сумського національного аграрного університету та Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Об'єктом досліджень були тварини бурої худоби різних генотипів: перша група - українська бура молочна порода (n=856), друга група - швіцька порода (n=559) і третя група - лебединська порода (n=376).

Тварин утримували у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарстві. Годівлю піддослідних тварин здійснювали згідно довідника „Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин” (2007), що забезпечувало їх продуктивність відповідно запланованим параметрам за живою масою молодняку, надоєм, вмістом жиру і білка в молоці корів.

Рис. 1. Схема досліджень

За період вирощування телиць від народження до 6 - місячного віку витрачалося 8238 МДж обмінної енергії і 91,9 кг перетравного протеїну. У структурі раціону корми тваринного походження займали 24,6%, грубі - 10,0%, соковиті - 18,5%, зелені - 17,6% і концентровані - 29,3%. В одному МДж обмінної енергії містилося 11,2 г перетравного протеїну.

Лактуючим коровам за рік згодовувалися корми, в яких містилося 61712 МДж обмінної енергії і 605,0 кг перетравного протеїну. В одному МДж обмінної енергії містилося 9,8 г перетравного протеїну. У структурі витрачених кормів на лактуючу корову грубі корми займали 12,0%, соковиті - 24,1%, зелені - 30,7% і концентровані - 33,2%.

Контроль за ростом телиць проводили за живою масою, яку визначали методом зважування у наступні вікові періоди: при народженні, 6, 12 і 18 місяців. Аналіз змін живої маси телиць здійснено за параметрами абсолютного приросту, середньодобового приросту, відносної швидкості росту за формулою С. Броді (1945), та напруги росту за коефіцієнтом приросту. Математичне моделювання кривих росту телиць здійснювали за допомогою моделі Т. Бріджеса (1986).

Кратність збільшення живої маси та промірів статей тіла - шляхом ділення живої маси або проміру в 6-, 12- і 18-місячному віці на живу масу або промір новонароджених тварин. Живу масу корів дослідних груп визначали через контрольні зважування на 2-3 місяцях лактації.

В ці строки для оцінки лінійного росту, екстер'єру та загального розвитку тварин за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали наступні проміри: висоту в холці, глибину і ширину грудей, ширину в маклоках та сідничних горбах, бічну довжину заду, обхват грудей та п'ястка, косу довжину тулуба, напівобхват заду. Взяття промірів здійснювалися у точках, описаних у практичних посібниках по зоотехнії.

Аналіз абсолютних показників окремо взятих промірів не повністю характеризує ріст тварин. Тому, шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (Й.З. Сірацький та ін., 2001).

Лінійну оцінку за екстер'єрним типом проводили за методикою Л.М. Хмельничого та ін. (2008).

Розподіл корів за виробничим типом проводили за коефіцієнтом молочності, який визначали за формулою:

(1)

де: Кмол. - коефіцієнт молочності, кг; Над. - надій, кг; Жм - жива маса, кг.

Молочну продуктивність визначали раз в декаду шляхом добового контролю надоєного молока з наступним перерахуванням його за перші 305 днів лактації, або скорочену (не менше 240 днів). Вміст жиру, білка, лактози та сухої речовини визначали за методикою інфрачервоного аналізатора якості молока „Лактоскоп” фірми „Deltainstruments” (Голландія). Соматичні клітини - на апараті „Bentley somacount-150. Доїння корів проводили на вітчизняній установці ДАС - 2Б два рази на добу.

Витрати поживних речовин корму на молоко встановлювали, використовуючи отримані показники надоїв молока і вмісту жиру у корів бурої худоби різних генотипів за методикою Ж.В. Буткалюк (2003).

Оцінку морфофункціональних властивостей вимені піддослідних корів проводили на 30-40 день після отелення за допомогою доїльного апарату для роздільного видоювання окремих часток вимені згідно методичних рекомендацій по „Оцінці і відбору корів за придатністю до промислової технології виробництва молока” (1985).

Діагностику субклінічного маститу проводили по часткам вимені під час контрольного доїння корів. Проби молока досліджували безпосередньо перед початком доїння і після нього - проби альвеолярного молока на наявність субклінічного маститу. Досліди ставили на молочно-контрольних пластинах за допомогою мастидину, бромтимолу, модифікованої проби Уайт-Сайда і препарату „milchzelltest” (Німеччина).

Повноту видоювання корів визначали за методикою І.Г. Велітока (1975).

Оцінку стресостійкості корів до машинного доїння проводили за методикою Е.П. Кокоріної (1986).

Відтворювальну здатність оцінювали за віком першого отелення, індексом плодючості та коефіцієнтом відтворювальної здатності (Й. Дохі, 1963), тривалістю біологічних періодів: сервіс-, сухостійного, міжотельного та тільності, кількості абортів та мертвонароджених телят, а також за співвідношенням бугайців і теличок. Для цього використовували картки племінного обліку.

Вихід телят від 100 корів визначали за формулою В.Ф. Бочарова (1975):

(2)

де: ВТ - вихід телят від 100 корів; 365 - кількість днів у році; СП - тривалість сервіс-періоду, днів; Т - період тільності, днів.

Втрати молока за лактацію у зв'язку з днями неплідності визначали за формулою О.І. Ескелевої, А.С. Митюкова (1985):

(3)

де: П - втрати молока за лактацію, кг; У - кількість надоєного молока за оцінену лактацію, кг; МОП - тривалість міжотельного періоду, днів; 365 - кількість днів у році.

Частоту виникнення гінекологічних хвороб встановлювали на основі ветеринарного обліку та власних спостережень.

Визначення вартості додаткового надою молока на корову проводили за методикою ВАСГНІЛ (1980).

Величина і направлення взаємозв'язку між кількісними і якісними ознаками розраховувалась через коефіцієнт кореляції. Вплив окремих факторів та їх сполучення визначався шляхом однофакторного та двохфакторного дисперсійного аналізу для нерівномірних статистичних комплексів.

Величину критерію достовірності встановлювали при таких рівнях теоретичної ймовірності: *Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999. Біометричну обробку всіх отриманих даних досліджень проведено методом варіаційної статистики за методиками К.К. Меркур'євої (1970), М.О. Плохинського (1969). Математичне опрацювання даних проводили на ЕОМ з використанням програмного забезпечення фірми „Microsoft”.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка росту телиць бурої худоби різних генотипів. Одержані дані живої маси телиць у досліді зумовлені відповідними генотиповими особливостями тварин піддослідних груп.

Телиці бурої худоби різних генотипів мають високі показники живої маси, відповідають стандартам породи. Телиці української бурої молочної породи статистично вірогідно перевищують аналогів швіцької та лебединської порід (Р>0,999).

У період від народження до 18-місячного віку середньодобовий приріст в середньому становив: у телиць української бурої молочної породи - 665 г, у швіців - 624 г, у ровесниць лебединської породи - 623 г. Відносний приріст телиць становив відповідно - від 165,7% до 169,1%.

Жива маса корів бурої худоби різних генотипів. Приріст живої маси корів української бурої молочної породи від першої до третьої і вище лактації складає 106 кг, у швіцької - 94 кг і у ровесниць лебединської - 92 кг.

Фенотипова кореляція живої маси з молочною продуктивністю, з вмістом

жиру в молоці та його кількості була, в основному, невисокою, інколи статистично вірогідною.

Дисперсійний аналіз вказує на те, що частка впливу фактору генотипу у бурих тварин на живу масу складає 11,2%, а фактору отелення - 88,2% при високому ступені вірогідності (Р>0,999).

Молочна продуктивність корів бурої худоби різних генотипів. Використання швіцьких бугаїв-плідників при створенні української бурої молочної породи значно вплинуло на показники молочної продуктивності (табл. 1).

1. Молочна продуктивність корів бурої худоби різних генотипів

Показник	Українська бура молочна порода (n=856)	Швіцька порода (n=559)	Лебединська порода (n=376)
	±	Cv,%	±	Cv,%	±	Cv,%
І лактація
Надій, кг	3541±18,3***	15,18	3316±10,8***	7,70	3155±12,4	7,66
Вміст жиру в молоці, %	3,82±0,002***	2,09	3,82±0,004***	2,63	3,79±0,003	1,89
Кількість молочного жиру, кг	135,4±0,70***	15,17	126,7±0,44***	8,30	119,8±0,50	8,09
ІІ лактація
Надій, кг	3904±18,6***	13,99	3746±12,5***	7,89	3462±13,2	7,41
Вміст жиру в молоці, %	3,81±0,002***	1,84	3,80±0,003*	2,19	3,79±0,003	1,60
Кількість молочного жиру, кг	149,0±0,71***	14,07	142,5±0,48***	7,97	131,5±0,50	7,44
ІІІ лактація
Надій, кг	4539±17,7***	11,46	4266±14,2***	7,87	3861±12,7	6,41
Вміст жиру в молоці, %	3,81±0,002***	1,73	3,80±0,002	1,77	3,80±0,002	1,24
Кількість молочного жиру, кг	173,2±0,68***	11,53	162,2±0,55***	8,05	146,7±0,48	6,46
Найвища лактація
Надій, кг	5226±19,8***	11,12	4852±21,8***	10,66	4601±24,2	10,20
Вміст жиру в молоці, %	3,82±0,001***	1,24	3,80±0,001*	1,23	3,80±0,002	1,14
Кількість молочного жиру, кг	199,7±0,76***	11,19	184,6±0,83***	10,62	174,8±0,92	10,30

*Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999

Отримані результати досліджень показали різну продуктивність корів залежно від генотипу. Корови української бурої молочної породи мають перевагу за першу лактацію над аналогами швіцької породи на 225 кг (6,8%, Р>0,999), лебединської - 386 кг (12,2%, Р>0,999), за другу - на 158 (4,2%, Р>0,999) та 442 кг (12,7%, Р>0,999), за третю - 273 (6,4%, Р>0,999) та 678 кг (17,5%, Р>0,999), за найвищу - 374 (7,7%, Р>0,999) та 625 кг (13,6%, Р>0,999) при статистично вірогідній різниці.

За вмістом жиру в молоці різниця між групами тварин не суттєва. За виходом молочного жиру перевага була також за коровами української бурої молочної породи.

Проведений нами дисперсійний аналіз дозволив визначити вплив факторів породи (генотипу) та отелення на молочну продуктивність, вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру. Вплив фактору генотипу становив на надій - 20,5%, на вміст жиру в молоці - 68,5%, на кількість молочного жиру - 22,2% при високому ступені вірогідності (Р>0,999). Частка впливу фактору отелення була дещо інакшою: на надій - 78,1%, вміст жиру в молоці - 18,3% і на кількість молочного жиру - 76,5% при високому ступені вірогідності (Р>0,999).

Оцінка придатності корів-первісток бурої худоби різних генотипів до машинного доїння. Проміри вимені і дійок корів забезпечують об'єктивність оцінки морфологічних ознак як одного з критеріїв добору. Корови-первістки української бурої молочної породи за морфологічними ознаками і функціональними властивостями статистично вірогідно перевершують аналогів швіцької та лебединської порід (табл. 2).

2. Характеристика морфофункціональних властивостей вимені корів-первісток бурої худоби різних генотипів, ±

Проміри вимені і дійок, см	Генотип тварин
	Українська бура молочна порода (n=248)	Швіцька порода (n=248)	Лебединська порода (n=248)
Морфологічні ознаки
Обхват вимені	109,3±1,62***	104,1±1,53**	98,3±1,30
Довжина вимені	34,1±0,83	33,8±0,77	32,2±0,76
Ширина вимені	30,3±0,71**	29,6±0,65**	27,4±0,54
Глибина передньої частки вим`я	23,4±0,51***	22,2±0,44**	20,5±0,39
Відстань від дна вим`я до землі	55,5±0,57***	58,6±0,53***	62,4±0,67
Відстань від схилу до переднього краю вимені	7,6±0,09***	6,1±0,07***	4,3±0,05
Відстань між дійками:
передніми	15,3±0,21***	14,6±0,18***	13,1±0,15
задніми	8,2±0,12***	7,6±0,10***	6,9±0,08
збоку	9,1±0,11***	8,0±0,09***	7,2±0,09
Довжина дійок:
передніх	6,8±0,08***	6,4±0,07**	6,1±0,08
задніх	5,9±0,06***	5,6±0,06***	5,0±0,06
Діаметр дійок:
передніх	2,64±0,040***	2,33±0,041**	2,47±0,040
задніх	2,81±0,041**	2,58±0,052	2,66±0,040
Функціональні властивості
Добовий надій, кг	17,7±0,33***	16,5±0,29*	15,7±0,27
Інтенсивність молоковиведення, кг/хв.	1,895±0,0611***	1,812±0,0401*	1,658±0,0502
Індекс вимені, %	46,5±0,16***	45,4±0,12***	44,0±0,15
Повнота видоювання, %	94,2±0,43***	93,1±0,46***	90,4±0,51

*Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999

Взаємозв'язок між основними промірами вимені і дійок (+0,287...+0,865, Р>0,999) дає підставу для селекції корів бурої худоби різних генотипів за конкретними ознаками вимені і дійок.

Коефіцієнти кореляції між функціональними властивостями на рівні +0,188...+0,450 сприяють удосконаленню технологічності тварин бурої худоби різних генотипів.

Морфофункціональні властивості вимені краще розвинені у первісток бурої худоби різних генотипів з ванно- та чашоподібною формою вимені і

відповідають мінімальним вимогам за придатністю до машинного доїння.

Оцінка стійкості корів-первісток бурої худоби різних генотипів до захворювання на мастит. Особливе місце серед хвороб відводиться маститу. Позитивно реагували на субклінічний мастит 14,5% первісток української бурої молочної породи, 16,5% - швіцької і 19,3% - лебединської породи. Ми вивчили залежність виникнення субклінічного маститу від рівномірності розвитку часток вимені. З даних табл. 3 видно, що кількість захворювань на мастит підвищується по мірі збільшення чи зменшення відхилень розвитку часток вимені від його рівномірного розвитку. Тварини, які мають рівномірно розвинені частки вимені (по 25% в кожній частці вимені), рідко хворіють на субклінічний мастит - від 1,7 до 6,5%. При відхиленні - ±6,0 - ±10,0% - кількість захворювань склала по генотипам від 14,4 до 31,9%, при відхиленні - ±11,0% і вище - від 54,2 до 100%.

3. Взаємозв`язок розвитку часток вимені з субклінічним маститом

Відхилення розвитку часток від рівномірного,%	Всього досліджено часток	Позитивно реагували на субклінічний мастит корів, %
		проба з мастидином	бромтімолова проба	модифікована проба Уайт-Сайда	проба на „Мilchzelltest”
Українська бура молочна порода, n=36
+ 11 і вище	2	79,4	91,7	100,0	66,4
+ 6 - 10	8	18,1	18,8	14,4	26,2
+ 4 - 5	16	15,1	16,2	12,4	10,2
+ 1 - 3	26	3,7	5,3	5,7	8,7
0	40	1,9	2,9	1,7	2,6
- 1 - 3	21	11,4	12,8	8,4	5,5
- 4 - 5	15	17,1	17,7	12,8	13,7
- 6 - 10	11	22,7	28,1	31,9	22,2
- 11 і нижче	5	71,7	68,7	81,3	83,4
Лебединська порода, n=48
+ 11 і вище	6	66,7	75,0	66,7	75,0
+ 6 - 10	14	20,0	23,3	23,3	23,3
+ 4 - 5	22	11,1	11,1	13,3	13,3
+ 1 - 3	32	5,9	7,4	7,4	7,4
0	38	3,9	3,9	5,2	6,5
- 1 - 3	29	6,5	8,1	8,1	12,9
- 4 - 5	21	13,6	11,4	13,6	20,5
- 6 - 10	19	15,8	15,8	18,4	26,3
- 11 і нижче	11	58,3	54,2	54,2	75,0

Первістки з чашоподібною формою вимені вражаються від 18,4 до 23,2%, з округлою - від 73,6 до 80,5%.

Стресостійкість корів-первісток бурої худоби різних генотипів до машинного доїння. Стресостійкість корів-первісток є однією з причин, яка не дозволяє проявити високий генетичний потенціал продуктивності (табл. 4).

Тварини бурої худоби різних генотипів з високим типом стресостійкості перевищують за всіма показниками аналогів з низьким. В першу чергу це стосується технологічних ознак. Так, за показниками добовового надою

4. Морфофункціональні властивості вимені корів-первісток бурої худоби різних типів стресостійкості, ±

Показник	Типи стресостійкості
	високий	низький
	українська бура молочна порода	лебединська порода	українська бура молочна порода	лебединська порода
Кількість голів	53	39	6	13
Обхват вимені, см	118±0,33***	107±0,39***	108±0,42	92±0,51
Довжина вимені, см	38±0,19***	33±0,22***	32±0,23	26±0,26
Ширина вимені, см	34±0,11***	29±0,15***	29±0,16	23±0,17
Добовий надій, кг	21,4±0,09***	17,1±0,08**	16,2±0,17	13,2±0,16
Інтенсивність молоковиведення, кг/хв.	1,91±0,041***	1,72±0,061***	1,51±0,08	1,29±0,062
Видоєність за перші три хвилини, %	94±0,61***	87±0,47***	88±0,54	80±0,44
Час отримання перших 100 г молока із правої пе-редньої частки вимені, с	7,6±0,12***	9,1±0,10***	11,8±0,14	15,2±0,12
Повнота видоювання, %	98±0,22***	93±0,28***	91±0,24	86±0,24

*Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999

первістки української бурої молочної породи високого типу стресостійкості перевищують на 32,0% тварин з низьким типом, за інтенсивністю молоковиведення - 26,4%. Різниця статистично вірогідна. Анілогічні дані одержані і по лебединській породі.

Оцінка корів-первісток бурої худоби різних генотипів за стресостійкістю до машинного доїння дозволить знизити збитки молока і відсоток вимушеного вибуття корів.

Відтворювальна здатність корів бурої худоби різних генотипів. Відтворювальна функція корів характеризується такими показниками, як вік першого отелення, тривалість різних біологічних періодів, параметри індексів плодючості та інше. На жаль, ці ознаки на 85-90% залежать від факторів зовнішнього середовища. Генетична детермінація цих ознак не перевищує 10-15%.

У первісток піддослідних тварин різних генотипів за віком першого отелення встановлена різниця. Найменший вік першого отелення був у корів української бурої молочної та лебединської порід - 874 та 877 днів, що на 36 та 33 днів менше в порівнянні з ровесницями швіцької породи (Р>0,999, табл. 5).

Одним із важливих показників, що характеризує відтворювальну здатність корів є сервіс-період, який впливає на їх молочну продуктивність. Бажана тривалість його знаходиться в межах 80-90 днів, що дозволяє щорічно отримувати від корови теля. Всі корови бурих порід після першого отелення мали середнє значення цієї ознаки більше бажаного. Так, найвищий сервіс-період був у корів-первісток швіцької породи - 135,7 днів, що вище в порівнянні з ровесницями української бурої молочної та лебединської порід на 7,9 днів (Р>0,999) та на 20,5 днів (Р>0,999).

5. Динаміка середнього значення та фенотипової мінливості показників відтворювальної здатності корів бурої худоби різних генотипів у розрізі лактацій

Ознаки	Українська бура молочна порода (n=856)	Швіцька порода (n=559)	Лебединська порода (n=376)
	±	Cv, %	±	Cv, %	±	Cv,%
І лактація
Вік першого отелення, днів	874±1,00	3,37	910±4,43***	11,51	877±5,83	12,88
Тривалість сервіс-періоду, днів	127,8±0,41***	9,55	135,7±0,44***	7,75	115,2±0,54	9,17
Тривалість тільності, днів	286,7±0,19**	1,96	286,7±0,20**	1,72	285,8±0,23	1,61
Тривалість міжотельного періоду, днів	414,5±0,46***	3,30	422,5±0,48***	2,73	401,1±0,58	2,81
Коефіцієнт відтворювальної здатності	0,88±0,001***	3,64	0,86±0,001***	2,75	0,91±0,001	2,83
Індекс плодючості	43,2±0,04***	3,03	41,4±0,15***	8,64	44,0±0,20	8,68
Жива маса теличок народжених від первісток, кг	31,4±0,16***	10,80	33,0±0,24	12,20	32,6±0,21	9,20
ІІ лактація
Тривалість сервіс-періоду, днів	116,0±0,39***	9,96	121,9±0,46***	8,99	103,6±0,54	10,13
Тривалість тільності, днів	286,8±0,15***	1,56	286,8±0,18***	1,52	285,9±0,20	1,39
Тривалість міжотельного періоду, днів	402,9±0,42***	3,05	408,8±0,49***	2,87	389,6±0,55	2,75
Тривалість сухостійного періоду, днів	75,6±0,31***	11,99	74,6±0,39***	12,62	64,2±0,50	15,14
Коефіцієнт відтворювальної здатності	0,90±0,001***	3,07	0,89±0,001***	2,89	0,93±0,001	2,77
Індекс плодючості	43,9±0,04***	2,89	42,4±0,15***	8,52	44,7±0,19	8,47
ІІІ лактація
Тривалість сервіс-періоду, днів	100,0±0,36***	10,59	102,8±0,43***	9,99	87,9±0,35	7,72
Тривалість тільності, днів	286,8±0,15***	1,62	286,7±0,18***	1,49	285,9±0,19	1,33
Тривалість міжотельного періоду, днів	386,9±0,39***	3,02	389,5±0,48***	2,94	373,9±0,40	2,07
Тривалість сухостійного періоду, днів	70,6±0,35***	14,51	70,1±0,47***	16,11	59,6±0,61	20,06
Коефіцієнт відтворювальної здатності	0,94±0,001***	2,98	0,93±0,001***	2,90	0,97±0,001	2,08
Індекс плодючості	45,0±0,04***	2,80	43,6±0,15***	8,17	45,8±0,19	8,31

*Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999

Тривалість тільності корів є найбільш стабільним біологічним періодом. У тварин бурої худоби різних генотипів він становить в середньому 286 днів при низькому коефіцієнті варіації - 1,8%. Це видова ознака, яка не відноситься до категорії селекційних.

Найбільш оптимальна тривалість міжотельного періоду складає 365-380 днів, але у більшості піддослідних тварин його тривалість між першим та другим отеленнями в межах 401,1-422,5 днів. Найвищий міжотельний період у корів-первісток швіцької породи - 422,5 днів, що вище в порівнянні з ровесницями української бурої молочної породи на 8 днів (Р>0,999) та лебединської на 21,4 днів (Р>0,999).

На відтворювальну здатність корів значною мірою впливає тривалість сухостійного періоду. Бажана тривалість його знаходиться в межах 50-60 днів. У тварин бурої худоби різних генотипів тривалість сухостійного періоду перед другим отеленням була в межах 64,2-75,6 днів.

Оптимальна величина коефіцієнта відтворювальної здатності знаходиться в межах 0,9-1,0, що дозволяє щорічно одержувати від корови теля. Найвищий коефіцієнт відтворювальної здатності у первісток лебединської породи - 0,91, що свідчить про кращу репродуктивну функцію ніж у ровесниць української бурої молочної - 0,88 та швіцької порід - 0,86.

Індекс плодючості також характеризує відтворювальну здатність корів. У піддослідних корів лебединської породи він становить 44,0, у тварин української бурої молочної породи - 43,2 і у швіців - 41,4.

Середня жива маса новонароджених теличок української бурої молочної породи склала 31,4 кг, швіцької - 33,0 кг та лебединської - 32,6 кг.

Наші дослідження показали, що ознаки відтворювальної здатності корів з віком наближаються до бажаних (табл. 5).

Так, порівнюючи першу лактацію з третьою, сервіс-період зменшився у корів української бурої молочної породи на 27,8 днів (Р>0,999), у швіцьких корів - на 32,9 днів (Р>0,999), у лебединців - на 27,3 днів (Р>0,999) і був в межах від 87,9 днів (лебединська порода) до 102,8 днів (швіцька порода).

Разом із сервіс-періодом зменшився і міжотельний період - на 27,6, 33,0 і 27,2 днів відповідно, при статистично вірогідній різниці (Р>0,999).

З віком підвищилися коефіцієнт відтворювальної здатності (+0,06…+0,07, Р>0,999) та індекс плодючості (+1,8…+2,2, Р>0,999).

Сухостійний період у корів бурої худоби різних генотипів був у межах від 59,6 днів до 70,6 днів.

Оцінка репродуктивної функції корів бурої худоби різних генотипів за походженням та лінійною належністю. В останні роки зростає роль бугаїв-плідників в практичній селекції підвищення ефективності їх відбору та використання за репродуктивною функцією їх дочок (табл. 6).

Нами встановлено, що за співвідношенням статей в потомстві окремих бугаїв-плідників встановлені розбіжності. Так, у плідників Селігера 2164, Контура 2163, Барона 560171473 (українська бура молочна порода), Пальчика 43, Грома 1302, Рубела 357552666, Мілана 237030748 (швіцька порода), Зайчика 0947, Натрія 6215 (лебединська порода) народжувалось теличок від 55 до 58% на 100 отелень.

Деякі плідники мали співвідношення бичків і теличок на 100 отелень 50% на 50%. Це бугаї-плідники Барвінок 452 (швіцька порода), Вест 344989 (українська бура молочна порода) та Курган 1510 (лебединська порода).

Серед всіх оцінених бугаїв-плідників перебіг отелень їх дочок був легким та середнім, що не викликало ускладнень та травм статевих шляхів.

Одним із показників підвищення плодючості корів є багатоплідні отелення. Нами встановлено, що близнята частіше усього народжуються від матерів, які мають від 2 до 5 отелень. В цей період підвищується молочна продуктивність, спостерігається максимальна напруга фізіологічних та

6. Характеристика відтворювальної здатності корів бурої худоби різних генотипів залежно від походження



Кличка, інв. № бугая	Чисельність дочок, гол.	Співвідношення статей в потомстві новонародженого приплоду на 100 отелень Б:Т, %	Оцінка перебігу отелень: (легкі, середні, утруднені)	Частота народження близнят: ББ, ТТ, БТ на 100 отелень	Кількість новонароджених телят, які загинули протягом 1 міс. після народження на 100 гол., %
Українська бура молочна порода
Барон 560171473	65	45:55	Легкі	2 ББ, 8 БТ	6
Селігер 2164	30	42:58	Легкі	2 ТТ, 6 БТ	9
Вест 344989	29	50:50	Середні	1 ТТ, 9 БТ	10
Глобус 423	33	48:52	Легкі	2 ТТ, 7 БТ	9
Данкер 173353	24	52:48	Середні	9 БТ	6
Контур 2163	25	44:56	Легкі	1 ТТ, 1 ББ, 7 БТ	7
Швіцька порода
Пальчик 43	12	42:58	Легкі	2 ББ, 1 ТТ	6
Рубел 357552666	21	45:55	Середні	2 ББ, 1 ТТ, 4 БТ	6
Сизий 2091	20	48:52	Середні	1 ББ, 8 БТ	7
Бриз 2159	36	53:47	Середні	2 ТТ, 6 БТ	8
Грім 1302	13	43:57	Легкі	2 ТТ, 2 БТ	9
Мілан 237030748	15	45:55	Легкі	3 ББ, 1 ТТ	6
Барвінок 452	9	50:50	Легкі	3 ББ	7
Лебединська порода
Курган 1510	11	50:50	Легкі	3 ББ, 3 БТ	8
Зайчик 0947	13	43:57	Легкі	1 ТТ, 2 БТ	5
Натрій 6215	71	44:56	Легкі	1 ТТ, 1 ББ, 6 БТ	7
Марик 6281	46	52:48	Середні	1 ТТ, 8 БТ	9

енергетичних ресурсів організму. Такі бугаї-плідники, як Глобус 423, Данкер 173353, Барон 560171473 (українська бура молочна порода), Сизий 2091, Бриз 2159 (швіцька порода), Марик 6281, Натрій 6215 (лебединська порода) мають дочок, у яких від 8 до 10 близнят на 100 отелень.

На жаль кількість новонароджених телят, які загинули протягом одного місяця після народження на 100 голів склала від 5 до 10%.

Аналіз відтворювальної здатності корів бурої худоби різних генотипів залежно від лінійної належності свідчить, що за співвідношенням статей в потомстві новонародженого приплоду на 100 отелень, перебігом отелень, частотою народження близнят та кількістю новонароджених телят, які загинули протягом одного місяця після народження на 100 голів є суттєві розбіжності.

Економічна оцінка результатів досліджень. Грошові надходження в розрахунку на одну голову у фактичних цінах 2008 року за лактацію в порівнянні корів української бурої молочної породи до ровесниць швіцької та лебединської склали за першу лактацію 380 грн. і 743 грн., за другу лактацію - 274 грн. і 829 грн., за третю лактацію - 479 грн. і 1290 грн., за найвищу лактацію - 686 грн. і 1180 грн. відповідно.



ВИСНОВКИ

Комплексними дослідженнями продуктивних, екстер'єрних, відтворювальних та технологічних ознак тварин української бурої молочної породи, що створюється, обґрунтована доцільність використання бугаїв-плідників швіцької породи світової селекції для формування високопродуктивних стад. Їх використання забезпечує ріст і розвиток телиць, підвищує молочну продуктивність та відтворювальну здатність, придатність первісток до машинного доїння, стійкість до маститу і стресів.

Виявлено, що найбільша жива маса у 18 - місячному віці телиць української бурої молочної породи - 391,9 кг, у швіців - 372,0 кг, у лебединців - 369,3 кг. Найвищі прирости живої маси піддослідних телиць у період від народження до 6 - місячного віку були в межах 741-797 г. Абсолютні показники живої маси телиць української бурої молочної породи знаходяться у межах стандартів.

Частка впливу фактору генотипу та отелення на живу масу бурих корів склала відповідно 11,2 і 88,2% і була високодостовірною (Р>0,999).

3. За промірами будови тіла первістки української бурої молочної та швіцької порід в більшості випадків статистично вірогідно перевищують аналогів лебединської породи (Р>0,999).

Первістки швіцької породи поступалися за проміром коса довжина тулуба лебединським аналогам на 1,7 см (1,1%, Р>0,999). Різниця між тваринами бурої худоби за проміром обхват п'ястка була незначною.

4. Корови української бурої молочної породи за надоєм перевищують за першу лактацію аналогів швіцької породи на 225 кг (6,8%), лебединської - 386 кг (12,2%), за другу відповідно на 158 (4,2%) та 442 кг (12,7%), за третю - 273 (6,4%) та 678 кг (17,5%), за найвищу - 374 (7,7%) та 625 кг (13,6%) при статистично вірогідній різниці (Р>0,999). За вмістом жиру у молоці різниця між генотипами не суттєва. Встановлена статистично вірогідна різниця за кількістю молочного жиру у корів української бурої молочної породи над аналогами швіцької та лебединської порід.

Частка впливу фактору генотипу склала за надоєм - 20,5%, за вмістом жиру в молоці - 68,5%, кількістю молочного жиру - 22,2% при високому ступені вірогідності (Р>0,999).

Частка впливу фактору отелення була дещо інакшою: за надоєм молока - 78,1%, вмістом жиру в молоці - 18,3% і кількістю молочного жиру - 76,5% (Р>0,999).

5. Основні проміри вимені і дійок корів-первісток бурої худоби різних генотипів визначають розвиток молочної залози і підвищують точність її оцінки. Проміри вимені позитивно корелюють між собою (r = +0,287…+0,865) і разовим надоєм (r = +0,099…+0,421).

Отримані дані свідчать про ефективність відбору корів бурої худоби різних генотипів на підвищення морфофункціональних властивостей вимені на основі обмеженої кількості показників.

6. Встановлено, що на субклінічний мастит позитивно реагували 14,5% первісток української бурої молочної породи, 16,5% - швіцької і 19,3% - лебединської породи. Корови-первістки з ванноподібною формою вимені вражались лише у 1,1-3,2%, з чашоподібною - 18,4-23,2%, з округлою - у 73,6-80,5%.

7. Виявлено, що корови-первістки з високим типом стресостійкості статистично вірогідно перевищують тварин низького типу за добовим надоєм (29,5-32,0%), інтенсивністю молоковиведення (26,4-33,3%), видоєністю за перші три хвилини (6,8-8,7%), повнотою видоювання (7,6-8,1%).

Корови-первістки української бурої молочної породи за всіма морфофункціональними властивостями перевищують аналогів швіцької та лебединської порід як за високим типом стресостійкості, так і низьким.

8. Корови-первістки бурої худоби різних генотипів за ознаками відтворювальної здатності поступаються оптимальним параметрам. Вік їх отелення становив 874-910 днів, тривалість сервіс-періоду - 115,2-135,7 днів, тривалість міжотельного періоду - 401,1-422,5 днів, тривалість сухостійного періоду - 64,2-75,6 днів, коефіцієнт відтворювальної здатності - 0,86-0,91, індекс плодючості - 41,4-44,0.

9. Відтворювальна здатність корів бурої худоби різних генотипів впливає на рівень їх надою. Збільшення сервіс-періоду призводить до продовження лактаційної діяльності та до підвищення молочної продуктивності корів. В умовах племзаводу «Михайлівка» максимальна продуктивність спостерігається у тварин з тривалістю сервіс-періоду 81-120 днів. Аналогічна закономірність спостерігається із збільшенням міжотельного періоду. Підвищена тривалість цих біологічних періодів свідчить про доцільність визначення їх оптимальних параметрів з урахуванням рівня продуктивності корів в конкретному стаді.

10. Аналіз відтворювальної здатності корів бурої худоби різних генотипів свідчить, що на співвідношення статей в потомстві новонародженого приплоду, перебіг отелень, частоту народження близнят та кількість новонароджених телят, які загинули протягом одного місяця після народження впливає походження та лінійна належність.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення генетичного потенціалу тварин української бурої молочної породи, що створюється, доцільно проводити інтенсивний добір тварин з часткою спадковості поліпшуючої швіцької породи різних селекцій 62,5-87,5%, які поєднують високу молочну продуктивність з оптимальним рівнем відтворювальної здатності.

2. У племінних господарствах з розведення української бурої молочної породи, добір корів проводити у відповідності з параметрами тварин бажаного типу: надої за першу лактацію - 4000-4200 кг, третю - 5200-5500 кг, вміст жиру і білка в молоці - не нижче стандарту породи, жива маса - 480-500 кг та 560-580 кг, інтенсивність молоковиведення - відповідно 1,6-1,8 та 1,8-2,0 кг/хв. 3. У селекційному центрі збільшити питому вагу бугаїв-плідників української бурої молочної породи з спадковістю швіцької породи, які характеризуються легкістю отелень їх дочок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Продуктивні якості корів планових порід і типів Сумщини / Г.П. Котенджи, І.В. Левченко, С.В. Бурнатний та ін. // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.- Львів, 2007.- Т. 9.- №2 (33).- Ч.3.- С. 49-53. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати по українській бурій молочній, швіцькій та лебединській породах).

2. Ріст та розвиток телиць планових порід і типів Сумщини / Г.П. Котенджи, І.В. Левченко, С.В. Бурнатний та ін. // Науковий вісник Національного аграрного університету.- Київ, 2007.- Вип. 114.- С. 83-89. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати по українській бурій молочній, швіцькій та лебединській породах).

3. Оцінка бугаїв-плідників української бурої молочної породи за ростом і розвитком їх дочок залежно від лінійної належності / В.І. Ладика, Г.П. Котенджи, С.В. Бурнатний та ін. // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво».- Суми, 2007.- Вип. 3 (12). - С. 48-61. (Дисертантом проведено експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних та їх аналіз).

4. Бурнатний С.В. Молочна продуктивність та відтворювальна здатність корів бурої породи різних генотипів в умовах північно-східного регіону України / С.В. Бурнатний // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво».- Суми, 2007.- Вип. 9 (13). - С. 15-17.

5. Бурнатний С.В. Молочна продуктивність первісток бурої породи різних генотипів / С.В. Бурнатний // Збірник наукових праць Вінницького ДАУ.- Вінниця, 2008.- Вип. 34.- Т. 3.- С. 81-83.

6. Бурнатний С.В. Вплив сезону отелення та живої маси первісток бурої худоби різних генотипів на їх молочну продуктивність / С.В. Бурнатний // Мат. між. наук.-прак. конф. «Новітні технології скотарства у ХХІ столітті».- Миколаїв, 2008.- С. 230-235.

7. Бурнатний С.В. Порівняльна характеристика корів бурої худоби різних генотипів за господарсько-корисними ознаками / С.В. Бурнатний // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво».- Суми, 2008.- Вип. 6 (14). - С. 20-23.

8. Характеристика генеалогічних та заводських ліній бурої худоби за молочною продуктивністю / Л.М. Хмельничий, Ю.О. Кривонос, С.В. Бурнатний та ін. // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво».- Суми, 2008.- Вип. 10 (15).- С. 123-127. (Дисертантом проведено експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних та їх аналіз).



АНОТАЦІЇ

Бурнатний С.В. Продуктивні, технологічні та відтворювальні якості тварин бурої худоби різних генотипів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2008.

Дисертація присвячена оцінці тварин бурої худоби різних генотипів за продуктивними, технологічними та відтворювальними ознаками.

Показники продуктивності корів української бурої молочної породи підвищилися за надоєм базисної жирності за першу лактацію на 461 кг (13,1%), за другу - на 516 кг (13,3%), за третю - на 771 кг (17,8%), за найвищу - на 729 кг (14,1%) у порівнянні з аналогами лебединської породи.

Основні морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів-первісток бурої худоби різних генотипів позитивно корелюють з разовим надоєм (обхват вимені - +0,396...+0,421, глибина передньої частки вимені - +0,292...+0,344, відстань між передніми дійками - +0,203...+ 0,256). Це дає підставу для селекції корів-первісток бурої худоби різних генотипів за цими ознаками вимені.

Позитивно реагували на субклінічний мастит 14,5% первісток української бурої молочної породи, 16,5% - швіцької і 19,3% - лебединської породи. Привертаючими увагу факторами є, в основному, такі морфологічні особливості вимені як її форма та рівномірність розвитку часток.

Корови-первістки бурої худоби різних генотипів за ознаками відтворювальної здатності поступаються оптимальним параметрам. Вік їх отелення становив 874-910 днів, тривалість сервіс-періоду - 115,2-135,7 днів, тривалість міжотельного періоду - 401,1-422,5 днів, тривалість сухостійного періоду - 64,2-75,6 днів, коефіцієнт відтворювальної здатності - 0,86-0,91, індекс плодючості - 41,4-44,0.

Ключові слова: українська бура молочна порода, молочна продуктивність, морфофункціональні властивості вимені, стійкість до маститу та стресів, відтворювальна здатність.



Бурнатный С.В. Продуктивные, технологические и воспроизводительные качества животных бурого скота различных генотипов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2008.

Для установления закономерностей роста подопытных телок использована модель Т. Бриджеса (1986). Она дает с высокой точностью прогноз живой массы исследуемых животных. Ошибка отклонения фактических и теоретически рассчитанных показателей живой массы не превышает 5% порога безошибочного суждения достоверности полученных данных.

Живая масса животных является генетически обусловленным признаком породы и связана с производством основной продукции. Дисперсионный анализ указывает на то, что сила влияния фактора генотипа на живую массу составляет 11,2%, фактора отела - 88,2% при высокой степени достоверности (Р > 0,999).

Использование швицких быков-производителей в процессе создания украинской бурой молочной породы значительно повлияло на показатели молочной продуктивности. Удой коров базисной жирности превышал по первой лактации на 461 кг (13,1%), по второй - на 516 кг (13,3%), по третьей - на 771 кг (17,8%) и по наивысшей - на 729 кг (14,1%) сверстниц лебединской породы. Проведенный дисперсионный анализ позволил определить влияние факторов генотипа и отела на молочную продуктивность, содержиние жира в молоке и количество молочного жира. Установлено, что влияние фактора генотипа составило на удой 20,5%, на содержание жира в молоке - 68,5%, на количество молочного жира - 22,2% при высокой степени достоверности (Р>0,999). Сила влияния фактора отела была другой: на удой - 78,1%, на содержание жира в молоке - 18,3% и на количество молочного жира - 76,5% (Р>0,999).

Нами установлена положительная связь между обхватом вымени (r = +0,396…+0,421), глубиной передней четверти вымени (r = +0,292…+0,344), расстоянием между передними сосками (r = +0,203…+0,256) и разовым удоем при высокой степени достоверности.

Большенство первотелок имеет оптимальные формы вымени - ванно - и чашеобразную, соответственно - 8,8-29,0% и 62,0-66,1%.

Положительно реагировали на субклинический мастит 14,5% первотелок украинской бурой молочной породы, 16,5% - швицкой и 19,3% - лебединскої породы. Оценка стессоустойчивости при комплектовании групп позволяет снизить потери молока и процент вынужденной выбраковки коров. Селекция по этому признаку будет способствовать получению животных с высоким потенциалом молочной продуктивности.

Корови-первотелки бурого скота различных генотипов за признаками воспроизводительной способности уступали оптимальным параметрам. Возраст отела составил 874-910 дней, продолжительность сервис-периода - 115,2-135,7 дней, продолжительность межотельного периода - 401,1-422,5 дней, продолжительность сухостойного периода - 64,2-75,6 дней, коефициент воспроизводительной способности - 0,86-0,91, індекс плодовитости - 41,4-44,0. Для расчета экономической эффективности произведен перерасчет фактической молочной продуктивности с учетом базисной жирности. Денежные поступления в расчете на одну голову в ценах 2008 года за лактацию в сравнении коров украинской бурой молочной и животных швицкой и лебединской пород составили по первой лактации 380 грн. и 743 грн., по второй - 274 грн. и 829 грн., по третьей - 479 грн. и 1290 грн. и по наивысшей - - 686 грн. и 1180 грн. соответственно.