Обґрунтування окремих елементів технології вирощування часнику в лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 631.526.3/.53.04:635.262

06.01.06 - овочівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ОБҐРУНТУВАННЯ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЧАСНИКУ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Капустіна Людмила Іванівна

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Барабаш Орест Юліанович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри овочівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Овчарук Василь Іванович, Подільський державний аграрно-технічний університет, проректор з наукової роботи і міжнародних зв'язків, завідувач кафедри плодоовочівництва, лісового і садово-паркового господарства

кандидат сільськогосподарських наук Срібна Ірина Марківна, Білоцерківський національний аграрний університет, доцент кафедри генетики, селекції і насінництва

Захист відбудеться “10” квітня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімн. 28

Автореферат розісланий “6” березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Логінова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Часник широко використовують в Україні, як одну із основних овочевих культур. Його використовують в кулінарії, переробній промисловості та народній медицині. За останні роки урожайність часнику досить низька, вона становить 6-8 т/га. Це незадовільняє внутрішні потреби споживання, тому його щорічно імпортують для потреб народного господарства. На основі цього, впровадження елементів технології вирощування товарного врожаю часнику є актуальною проблемою овочівництва.

З джерел літератури (Алексєєва М.В., Богатиренко А.К., Ігнатьєв М.А., Лахін А.С., Лихацький В.І., Ткаченко Ф.А. та інших) відомо, що часник перенесений з інших регіонів швидко вироджується, внаслідок чого існуючі районовані сорти в 2-3 репродукції знижують урожайність. Тому, вивчення нових сортів, особливо із місцевих форм та строків висаджування для підвищення урожайності має велику актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації є розділом комплексних досліджень, що проводяться кафедрою овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України відповідно до науково-дослідної програми “Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому та закритому ґрунті” (номер державної реєстрації 0103U008113) і продовженням тематики Київської дослідної станції ІОБ УААН “Створити сорти часнику озимого з високою урожайністю, зимостійкістю, дружнім дозріванням та стійкістю до гнилі денця, з розробленою системою насінництва” (номер державної реєстрації 0106U005470).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було обґрунтування окремих елементів технології вирощування, нових та перспективних сортів часнику озимого і ярого, строків їх висаджування, виділення кращих сортів за господарсько-біологічними показниками для умов Лісостепу України. У зв'язку з цим були поставлені такі завдання:

- оцінити і підібрати перспективні сорти часнику озимого та ярого;

визначити параметри перезимівлі, особливості росту, розвитку рослин та формування врожаю підземних і повітряних цибулин залежно від сорту;

визначити стійкість рослин проти найпоширеніших хвороб у сортів часнику озимого та ярого; часник озимий висаджування сорт

встановити оптимальні строки висаджування часнику озимого та їх вплив на “укорінення” зубків, однозубок, перезимівлю, ріст, розвиток рослин та формування врожаю підземних і повітряних цибулин;

вивчити вплив строків висаджування часнику ярого на ріст, розвиток рослин та формування врожаю цибулин;

оцінити економічну, біоенергетичну ефективність виробництва часнику озимого та ярого залежно від сорту і строків висаджування.

Об'єкт дослідження - процеси укорінення, перезимівлі, росту й розвитку сортів часнику озимого та ярого, формування урожаю підземних і повітряних цибулин та основних біохімічних показників залежно від строків висаджування.

Предмет дослідження - фенологічні показники рослин, біометричні та продуктивні параметри рослин сортів часнику озимого стрілкуючого і ярого, біохімічні, економічні та біоенергетичні показники.

Методи дослідження - польовий, лабораторний (для визначення біохімічного складу підземних та повітряних цибулин часнику озимого і підземних - ярого), статистичний аналіз (для об'єктивної оцінки результатів досліджень), економічна і біоенергетична оцінка.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблена наукове рішення по управлінню продуктивністю рослин часнику озимого та ярого шляхом підбору найбільш продуктивних сортів часнику озимого стрілкуючого і ярого, які забезпечують урожайність - 13,3 т/га та 4,4 т/га відповідно. Доведено їх вплив на інтенсивність укорінення садивного матеріалу в осінній період, перезимівлю, ріст, розвиток, особливості формування підземних і повітряних цибулин, врожайність та якість.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено оптимальний строк висаджування часнику озимого через зубки та однозубки із (урахуванням тривалості періоду спокою сортів), що підвищує урожайність на 0,5 та 0,7 т/га відповідно. Також, встановлено кращий строк висаджування часнику ярого (який співпадає з початком весняно-польових робіт).

Результати досліджень впроваджені у виробництво в державному підприємстві Київської дослідної станції ІОБ УААН Фастівського району Київської області на площі 0,3 га. Частина результатів досліджень реалізована у вигляді деклараційного патенту України: Пат. 174406 Україна, МПК А01G 1/00. Спосіб визначення строків виходу зубків часнику озимого зі стану спокою / Капустіна Л.І., Сич З.Д., Барабаш О.Ю. (Національний аграрний університет) - № u200604162; Заяв. 14.04. 2006; Опубл. 15.09. 2006, Бюл. № 9. - 3 с.

Особистий внесок здобувача. Участь дисертанта полягає в опрацюванні джерел літератури за темою дисертації, проведенні експериментальних досліджень, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів, впровадженні їх у виробництво, підготовці до опублікування наукових статей.

Апробація результатів дисертації. Основні результати і положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України (2005-2007 рр.), конференціях професорсько-викладацького складу, співробітників і аспірантів плодоовочевого факультету НУБіП України (2006, 2007 рр.), науково-практичних конференціях молодих вчених і спеціалістів ННЦ Інститут землеробства УААН “Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання” та “Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні” (смт Чабани, 28 листопада 2006 та 11 грудня 2007 року) відповідно.

Публікації. За результатами роботи опубліковано 6 наукових праць, з них 3 статті у фахових виданнях, патент та 2 матеріали конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, який налічує 235 найменувань, в т. ч. 19 латиницею. Обсяг дисертації становить 121 сторінків комп'ютерного набору, містить 46 таблиць, 16 рисунків, 14 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ПІДБІР СОРТІВ ТА СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ ЧАСНИКУ ОЗИМОГО І ЯРОГО В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ (Огляд літератури)

Наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань окремих елементів технології (сортів часнику озимого і ярого та строків їх висаджування). У джерелах літератури існують суперечливі думки з приводу підбору сортів та строків висаджування (Ткаченко Ф.А., 1963, 1967, 1973; Богатиренко А.К., 1977; Алексєєва М.В., 1979; Боос Г.В., 1986; Лихацький В.І., 1990, 1992). Виходячи з цього, постало питання підібрати сорти часнику озимого і ярого в комплексі з строками висаджування і врахуванням їх біології (здатності виходити зі стану спокою) в умовах Лісостепу України.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальна робота проведена протягом 2004-2007 рр. на кафедрі овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України та Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений малоґумусний середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) становить

2,25 %, рН водної витяжки 5,8 - 6,2. Вміст рухомих форм: N мін. - 36 мг (низький), Р2О5 - 156 мг (середній), К2О - 40 мг (низький) на 1 кг ґрунту, сума ввібраних основ невисока - 20,2 мг-екв/ 100 г.

Дослід 1. Підбір сортів часнику озимого стрілкуючого для вирощування в умовах Лісостепу України. Під час проведення господарсько-біологічної оцінки часнику озимого стрілкуючого варіантами досліду були сорти: Промінь (контроль), Старобільський місцевий, Мармуровий, Козак, Добродій, Хотинівський місцевий (сорт Рівненської області), Шотинський місцевий (сорт Харківської області). Висаджували сорти часнику озимого стрілкуючого наприкінці першої декади жовтня.

Дослід 2. Вплив строків висаджування часнику озимого на ріст, розвиток та продуктивність рослин. Для вивчення використовували сорт Козак, створений на Київській дослідній станції ІОБ УААН, який висаджували із урахуванням біологічних особливостей сорту виходити зі стану спокою (на початку першої декади жовтня). Контрольним варіантом був прийнятий строк висаджування часнику озимого в зоні Лісостепу - наприкінці першої декади жовтня.

Фактор А Фактор В

(строк висаджування) (вид садивного матеріалу)

Початок І декади жовтня Зубки

Початок ІІ декади жовтня Однозубки

Початок ІІІ декади жовтня

Кінець ІІІ декади жовтня

Дослід 3. Підбір сортів часнику ярого для вирощування в умовах Лісостепу України. Під час проведення господарсько-біологічної оцінки часнику ярого варіантами досліду були сорти: Український білий гуляйпільський (контроль), Одеський 13, Вінницький, Житомирський. Висаджували сорти часнику ярого в 2005 р. - 1 квітня, 2006 р. - 5 квітня і 2007 р. - 20 березня. За контроль взято сорт Український білий гуляйпільський, оскільки він станом на 2004 р. знаходився в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Дослід 4. Вплив строків висаджування часнику ярого на ріст, розвиток та продуктивність рослин. Для досліджень використовували сорт Вінницький (найкращий за більшістю основних господарсько-цінних ознак). Строки висаджування: за першої можливості виходу в поле (контроль), через наступні 5 діб, через 10 діб.

Дослідження проводили відповідно до “Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001) та “Методики полевого опыта”

(Доспехов Б.А., 1985). Сортовивчення виконували згідно з “Методикою державного сортовипробування” (2001). Економічну ефективність визначали за загальноприйнятою методикою, враховуючи фактичні витрати господарства. Біоенергетичну оцінку проводили за “Методическими рекомендациями по биоэнергетической оценке технологий в растениеводстве” (ВАСХНИЛ, 1988).

Спосіб визначення строків виходу зубків часнику озимого зі стану спокою передбачає відбір влітку після викопування типових, щільних, вирівняних 20 підземних цибулин. З кожної підземної цибулини відбирали по одному зубку. В скляні банки ємністю 1 л насипали до половини городнього ґрунту, вирівнювали, злегка ущільнювали. Вздовж стінок банки висаджували зубки денцем до скла. Зверху присипали ґрунтом і зволожували. Банки виставляли в природні умови (найкраще в сад під кущі та притіняли папером). Періодично через кожні 3 - 4 доби оглядали стінки банок і відмічали появу корінців. Підраховували кількість зубків з корінцями понад 10 мм та визначали відсоток пророслих. Появу корінців завдовжки понад 10 мм у 10 % зубків вважали за дату початкового і 75 % - за дату масового виходу зі стану спокою. Рахуючи від останньої, через два - три тижні настає оптимальний строк висаджування садивного матеріалу в ґрунт.

Площа облікової ділянки становила 10 м2. Повторність дослідів чотириразова, розміщення ділянок у досліді - систематичне. Схема висаджування загальноприйнята для часнику озимого - 45 х 6-8 см, ярого - 45 х 5-7 см. Витрати садивного матеріалу часнику озимого становили 1,5-2,0 т/га, ярого - 0,35-0,40 т/га.

Фенологічні спостереження проводили на одних і тих же десяти рослинах у двох несуміжних повтореннях (ІІ та ІV). Відмічали початок і масові сходи, появу 1, 2, 4, 6, 8, 10-го листка, початок утворення підземних цибулин. У часнику озимого відмічали дати стрілкування, формування повітряних цибулин, розтріскування зонтика та збирання.

Перед замерзанням та після розмерзання ґрунту підраховували кількість корінців, вимірювали їх довжину та глибину залягання денця. Біометричні вимірювання проводили протягом вегетації рослин через кожні 15 діб, першого та шістнадцятого числа поточного місяця. Фіксували: довжину та ширину 1, 2, 4, 6, 8, 10-го справжніх листків. Площу листка вираховували за методикою В.Ф. Моисейченка (1996). На початку появи стрілки вимірювали висоту рослин, діаметр несправжнього стебла. Під час достигання повітряних цибулин визначали: висоту та діаметр квітконосів, масу суцвіття, кількість повітряних цибулин у суцвітті та їх масу. В підземних цибулин вимірювали: висоту, діаметр, визначали форму, масу, підраховували кількість покривних лусок, зубків та їх забарвлення.

Збирання врожаю часнику та його облік проводили з кожної ділянки окремо. Після видалення несправжнього стебла із стрілкою та корінців підземні цибулини сортували на товарну і нетоварну частини та зважували їх окремо згідно з ДСТУ ІSО 6663-2002. Після зрізування суцвіть з повітряними цибулинами підраховували їх кількість, після чого зважували і перераховували на одиницю площі.

Для визначення основних біохімічних показників формували середню пробу, відбирали по 10-15 шт. підземних цибулин з двох повторностей. Лабораторні дослідження включали визначення: сухої речовини - термогравіометричним методом за температури 100-105?С (ГОСТ 28561-90), вміст цукрів - за методом Бертрана (ГОСТ 8756.13-87), аскорбінової кисло-ти - за Муррі (ГОСТ 24556-89), нітратів - потенціометричним методом (ГОСТ 5048-89).

ПІДБІР СОРТІВ ЧАСНИКУ ОЗИМОГО СТРІЛКУЮЧОГО ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

У технології вирощування часнику важливим елементом є підбір високоврожайних сортів, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Так, у середньому за період від висаджування зубків часнику озимого стрілкуючого (10 жовтня) до замерзання ґрунту (18 листопада, 7 та 15 грудня за роками) найбільшу кількість корінців формував сорт Козак - 45 шт., який поступався за їх довжиною та глибиною залягання денця решті сортів, оскільки у нього була підвищена морозостійкість.

Протягом зимового періоду укорінені зубки сортів часнику озимого продовжували ріст і розвиток. У них збільшувалась кількість корінців за рахунок утворення зачаткових, які становили 17,2-20,1 % загальної кількості корінців кожного сорту.

У результаті проведення фенологічних спостережень встановлено, що інтенсивність наростання листкової поверхні в часнику озимого значно відрізнялася за роками досліджень та залежала від сорту. Так, сходи у сортів Мармуровий, Козак, Хотинівський, Шотинський з'являлися на 1-5 діб раніше, у Старобільського місцевого, Добродія - на 2-5 діб пізніше, ніж у контрольному варіанті. За інтенсивністю наростання листків виділявся сорт Козак. У нього другий листок формувався на 3 доби, четвертий - на 5, шостий - на 6, восьмий - на 7, десятий - на 3 доби раніше контролю. Найпізніше утворювалися листки в Старобільського місцевого, а саме: другий - на 4 доби, четвертий - на 8, шостий - на 16, восьмий - на 14 діб пізніше від контролю.

Сорти часнику озимого стрілкуючого відрізнялися не тільки за наростанням надземної частини рослин, а й за формуванням підземних цибулин. Слід зазначити, що дата появи сходів впливала на початок утворення підземних цибулин. Найкоротший період від появи сходів до початку утворення підземних цибулин встановлено у сорту Добродій - від 33 до 41 доби, який порівняно з контролем був на 2-11 діб менший. Най- триваліший період спостерігався в Старобільського місцевого - від 43 до 50 діб.

У період вегетації довжина та ширина листків сортів характеризує інтенсивність росту надземної частини рослин, величина якої змінювалася залежно від їх наростання. За довжиною листків виділився місцевий сорт Шотинський, за шириною - Козак. Довжина та ширина листків сортів часнику озимого значно впливала на формування асиміляційної поверхні. Від неї значною мірою залежала й продуктивність рослин. Найбільшу площу листків на початок їх відмирання формували рослини сорту Козак (3,27 м2), найменшу - Старобільського місцевого (1,44 м2).

Найменше ураження хворобами (фузаріоз, біла гниль, іржа) відмічено у рослин місцевого сорту Хотинівський - 1,0 %; найбільше - в Старобільського місцевого - 2,4 %. Незначним ступенем ураження хворобами відзначався місцевий сорт Хотинівський - 0,7 %; значною - Старобільський місцевий - 1,7 %.

У середньому за три роки досліджень встановлено, що найбільшу врожайність підземних цибулин формували рослини сорту Козак - 13,3 т/га, що на 1,6 т/га більше порівняно з контролем (табл. 1).

Таблиця 1 - Урожайність сортів часнику озимого стрілкуючого (підземних цибулин)

Сорт	Урожайність, т/га	Приріст врожаю	Коефіцієнт стабільності Левіса S.F.
	2005 р.	2006 р.	2007 р.	середнє за 2005-2007 рр.	т/га	%
Промінь (контроль)	14,7	10,6	9,90	11,7	0,0	100	1,49
Старобільський місцевий	11,2	7,10	7,20	9,2	-2,50	79,0	1,58
Мармуровий	12,8	8,80	8,90	10,8	-0,90	92,0	1,45
Козак	17,6	11,4	10,9	13,3	+1,60	114	1,74
Добродій	14,5	10,9	11,4	12,3	+0,60	105	1,33
Хотинівський	15,2	11,4	10,9	12,5	+0,80	107	1,60
Шотинський	14,3	8,60	9,20	11,5	-0,20	98	1,66
НІР05	1,72	0,82	0,76



Найменшу врожайність була характерна для Старобільського місцевого та Мармурового - 9,2 і 10,8 т/га відповідно.

Всі сорти часнику озимого стрілкуючого за врожайністю підземних цибулин є нестабільними (їх показник більший за 1,1). Величина цього показника підтвердила суттєвий вплив адаптивної здатності сортів протягом років проведення дослідження.

Сорти часнику озимого різнилися не тільки за надземною частиною рослин, а й за підземною цибулиною. В сортів Мармуровий, Хотинівський найбільша висота підземних цибулин становила 49 мм, що відповідало рівню контрольного варіанта. Дещо нижча вона була в сортів Добродій, Шотинський - 47 мм, але суттєвої різниці з контролем не виявлено. Проте найбільший діаметр підземних цибулин мав сорт Мармуровий - 46 мм, що на 3 мм більше, ніж у контролі. Найменший відзначено в Старобільського місцевого - 39 мм. За масою підземних цибулин виділилися сорти Козак, Хотинівський - 61,9 та 60,7 г, які на 5,5 і 4,3 г перевищували контроль. Найменші формував Старобільський місцевий - 44,3 г. Кількість покривних лусок була найбільшою в контролі та Козака - 6 і 5,7 шт. Найменше їх нарахували в Добродія та Старобільського місцевого - 4,5 і 3,7 шт. Однак сорти Шотинський та Добродій формували найбільшу кількість зубків - 9,7 та 9,3 шт., і перевищували контроль на 4,4 та 4,0 шт. Найменше їх мав Старобільський місцевий (4,3 шт.).

За результатами проведених біохімічних аналізів найбільший вміст сухої речовини у підземних цибулинах часнику озимого стрілкуючого виявлено у сортів Промінь (40,9 %) та Козак (40,8 %) (табл. 2).



Таблиця 2 - Основні біохімічні показники підземних цибулин сортів часнику озимого стрілкуючого (середнє за 2005-2007 рр.)

Сорт	Вміст у підземних цибулинах
	сухої речовини, %	цукрів (сума), %	аскорбінової кислоти, мг/100 г	N-NO3-, * мг/кг
Промінь (контроль)	40,9±10,1	26,2±3,5	10,4±4,8	57,8±14,1
Старобільський місцевий	39,2±1,6	23,5±10,0	9,9±7,7	72,2±18,8
Мармуровий	37,2±4,0	21,1±8,1	13,5±2,7	57,7±29,1
Козак	40,8±6,1	23,5±9,4	10,6±7,6	53,4±8,9
Добродій	40,5±8,6	26,3±3,3	12,1±8,3	55,4±16,7
Хотинівський	40,6±15,8	24,3±8,5	12,7±2,3	54,1±20,1
Шотинський	40,1±11,7	22,3±11,6	15,5±7,9	66,5±23,0

* Максимально допустимий рівень - 120 мг/кг сирої маси.

Найбільше цукрів накопичували підземні цибулини сортів Добродій (26,3 %) та Промінь (26,2 %). За вмістом аскорбінової кислоти в підземних цибулинах виділився місцевий сорт Шотинський - 15,5 мг/100 г. Всі сорти часнику озимого нагромаджували нітратів менше за максимально допустимий рівень.

Сорти часнику озимого стрілкуючого відрізнялися не тільки за габітусом рослин, розмірами підземної цибулини, а й за особливостями формуванням повітряних цибулин. Так, найкоротший період від початку стрілкування до утворення повітряних цибулин був у сортів Мармуровий і Добродій - 19 і 24 доби, тобто на 14 та 9 діб менший, ніж у контролі, найдовший - у сорту Промінь (контроль) - 33 доби. У сорту Козак і контрольному варіанті відмічено найкоротший період від утворення повітряних цибулин до розтріскування обгорток - 13 і 16 діб, найдовший - у Мармурового - 24 доби. Період від стрілкування до розтріскування обгорток у місцевого сорту Шотинський становив 38 діб, у Добродія - 42 доби. Тривалішим періодом характеризувалися сорти Промінь і Старобільський місцевий - по 47 діб.

Формування повітряних цибулин у сортів часнику озимого стрілкуючого пов'язано з такими показниками як висота та діаметр квітконосної стрілки. Так, за висотою стрілки виділилися сорти Козак - від 705 до 979 мм і Хотинівський - 667-952 мм. Найнижча стрілка була в Мармурового - 371-660 мм. Щодо діаметра, то серед варіантів суттєвої різниці не спостерігали.

Одними із основних показників, які характеризують формування повітряних цибулин, є їх кількість та середня маса з одного суцвіття. За кількістю повітряних цибулин в одному суцвітті виділилися сорти Промінь та Козак - 334 і 335 шт. Найменше їх було в Мармурового - 113-187 шт. Найбільшу середню масу повітряних цибулин з одного суцвіття мали сорти Промінь - від 10,7 до 14,4 г та Козак - 9,7-14,1 г, найменшу - Старобільський місцевий - 5,2-7,3 г. У середньому за три роки найбільшу врожайність повітряних цибулин формували сорти Козак та Промінь - 3,1 т/га, найменшу Старобільський місцевий - 1,5 т/га.

Біохімічний склад повітряних цибулин сортів часнику озимого дещо відрізнявся від підземних. Найбільший вміст сухої речовини мав сорт Старобільський місцевий - 44,2 %, найменший був у місцевого сорту Хотинівський - 41,4 %. За кількістю цукрів виділився Старобільський місцевий (27,3 %), найменше їх мав Хотинівський - 22,1 %. Високим вмістом аскорбінової кислоти характеризувався місцевий сорт Старобільський місцевий - 14,0 мг/100 г, найнижчим контроль - 11,0 мг/100 г. Найменше нітратів у повітряних цибулинах нагромаджував сорт Хотинівський - 47,3 мг/кг.

Серед перспективних сортів часнику озимого стрілкуючого найбільш економічно вигідно вирощувати сорт Козак. Він не тільки формує найвищий врожай підземних цибулин - 13,3 т/га, а й має найбільший чистий дохід - 55884,50 грн/га, що на 12151,70 грн/га більше, ніж у контролі. Із найнижчою собівартістю 1 т продукції - 3798,20 грн та найвищим рівнем рентабельно-сті - 111 %.

ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ ЧАСНИКУ ОЗИМОГО НА РІСТ, РОЗВИТОК ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН

Строки висаджування часнику озимого підбирають відповідно до кліматичних умов зони вирощування і не враховують, що тривалість періоду відростання корінців істотно залежить від виходу сортів зі стану спокою. При цьому найдовші корінці були в укорінених зубків, найменша глибина залягання денця - в однозубок, які було висаджено на початку першої декади жовтня. Тобто, рослини до настання негативних температур у зимовий період були стійкішими порівняно з іншими строками висаджування. Крім того, у однозубок, висаджених за першого строку, з'являлися сходи та наростала листкова поверхня рослин на 2-3 доби раніше, ніж у зубків.

За результатами проведених досліджень встановлено, що в середньому за три роки найвищу врожайність підземних цибулин мали рослини, вирощені із зубків, які було висаджено на початку І декади жовтня - 12,3 т/га (табл. 3).

Таблиця 3 - Урожайність та маса підземних цибулин у часнику озимого стрілкуючого залежно від строків висаджування зубків та однозубок

Строк Висаджування (фактор А)	Урожайність, т/га	Маса підземної цибулини, г
	2005 р.	2006 р.	2007 р.	середнє за 2005-2007 рр.
Зубки (фактор В)
Початок І декади жовтня	15,2	10,0	11,7	12,3	59,3±31,7
Початок ІІ декади жовтня (к)	14,9	9,5	10,9	11,8	56,3±25,8
Початок ІІІ декади жовтня	14,1	8,6	10,6	11,1	52,4±22,1
Кінець ІІІ декади жовтня	13,2	8,2	8,5	10,0	48,6±14,6
Однозубки
Початок І декади жовтня	16,1	10,5	13,2	13,3	65,9±35,5
Початок ІІ декади жовтня (к)	16,0	10,2	11,7	12,6	63,0±30,1
Початок ІІІдекади жовтня	14,7	9,9	11,2	11,9	60,1±29,2
Кінець ІІІдекади жовтня	14,2	9,2	9,5	11,0	55,0±22,6
Для всього досліду, НІР05, т/га	1,1	0,7	1,0
по фактору А	0,8	0,5	0,7
по фактору В	0,6	0,3	0,5

к - контроль.

За висаджування на початку та наприкінці третьої декади жовтня врожайність знижувалася до 11,1 та 10,0 т/га відповідно, і була нижче за контроль на 0,7 та 1,8 т/га.

У рослин, що вирощені із однозубок і висаджені за першого строку, врожайність підземних цибулин була найвища - 13,3 т/га, що на 1,5 т/га більше порівняно з контролем. Висаджування її на початку та наприкінці третьої декади знижувало до 11,9 та 11,0 т/га. Урожайність, яка формувалася із однозубок, висаджених за вищенаведеними строками, була більшою, ніж через зубки на 0,8-1,0т/га.

За три роки проведення досліджень спостерігалася розбіжність щодо врожайності як за строками висаджування, так і видом садивного матеріалу. Найсприятливішим для вирощування часнику озимого виявився 2005 р. порівняно з 2006 і 2007 рр., хоча і на період від початку формування підземних цибулин до збирання врожаю випадала найменша кількість опадів - 104 мм, але вони розподілялися подекадно значно рівномірніше. Тоді як у 2006 і 2007 рр. на цей період кількість опадів становила 168 та 128 мм.

У зубків, висаджених на початку І декади жовтня, рослини формували найбільші за масою підземні цибулини - 59,3 г. Висаджування їх у третьому і четвертому варіанті обумовило зменшення маси - 52,4 та 48,6 г відповідно.

З однозубок, висаджених на початку І декади жовтня рослини формували найбільші за масою підземні цибулини - 65,9 г. Коли їх висаджували в третьому і четвертому варіанті вона зменшувалася до 60,1 та 55,0 г.

Строки висаджування садивного матеріалу впливали на біохімічний склад підземних цибулин часнику озимого. Рослини із зубків, висаджених на початку I декади жовтня, формували підземні цибулини з найбільшим вмістом сухої речовини - 41,8 %, цукрів - 23,7 % та найменшим аскорбінової кислоти - 10,4 мг/100 г і нітратів - 53,2 мг/кг. У підземних цибулинах, вирощених із зубків, висаджених за четвертого строку, нагромаджувалася менша кількість сухої речовини - 38,8 % і цукрів - 21,4 % та більша кількість аскорбінової кислоти - 12,6 мг/100 г і нітратів - 57,4 мг/кг.

Із однозубок, висаджених у першому варіанті, рослини формували підземні цибулини з найбільшим вмістом сухої речовини - 41,2 %, цукрів - 25,3 % та найменшим аскорбінової кислоти - 12,6 мг/100 г і нітра-тів - 45,7 мг/кг. Найнижча кількість цих речовин спостерігався в підземних цибулинах, вирощених із однозубок, висаджених наприкінці ІІІ декади жовтня, сухої речовини - 38,1 %, цукрів - 22,4 % та найбільше аскорбінової кислоти - 14,1 мг/100 г і нітратів - 51,0 мг/кг. За першого і другого строків висаджування часнику озимого стрілкуючого зубками та однозубками формувалися підземні цибулини з найвищим вмістом органічних речовин, за рахунок тривалості світлових днів від початку її формування до збирання.

Таким чином, у середньому за три роки досліджень найвища врожайність повітряних цибулин була у рослин, із зубків та однозубок висаджених на початку І декади жовтня - 3,2 та 3,5 т/га, найменша - за висаджування в третьому і четвертому варіанті - 3,1та 3,3 т/га.

Сорт часнику озимого Козак, висаджений за першого строку зубками, забезпечував дещо нижчу врожайність підземних цибулин - 12,3 т/га, порівняно з однозубками. Чистий дохід становив 48289,70 грн/га. Собівартість 1 т продукції була найнижча - 4074,00 грн. Рівень рентабельності - 96 %.

Рослини із однозубок, висаджені на початку І декади жовтня, формували найвищу врожайність підземних цибулин - 13,3 т/га порівняно з зубками. Чистий дохід за другого строку отримано найбільший - 55125,00 грн/га. Собівартість 1 т продукції була високою і становила 3823,90 грн, оскільки були враховані й витрати на вирощування однозубок через сівбу повітряних цибулин. Рівень рентабельності був найвищий - 109 %.

ПІДБІР СОРТІВ ЧАСНИКУ ЯРОГО ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Для підвищення врожайності часнику ярого необхідно підбирати адаптовані до конкретних ґрунтово-кліматичних умов вирощування місцеві сорти. Протягом років проведення досліджень висаджували його за першої можливості виходу в поле (1, 5 квітня та 20 березня). Найраніше з'являлися сходи в місцевого сорту Житомирський - через 14 діб, у решти сортів - через 17 діб. Другий листок наростав через 6 діб, четвертий, шостий, восьмий - 15, десятий - 14 діб після попереднього. Період від з'явлення сходів до початку утворення цибулин у сортів становив від 31 до 38 діб. Основним фактором тут виступали погодні умови, а саме - середньодобова температура повітря. Серед сортів часнику ярого Одеський 13 мав найбільшу площу листків на 1 га - 10,7 тис. м2.

Найменше поширювалися хвороби на рослинах у місцевого сорту Житомирський - 0,7 %; найбільше в Українського білого гуляйпільського (контроль) - 1,2 %. Відповідно найменшим ступенем ураження хворобами відзначався місцевий сорт Житомирський - 0,5 %; більшим - сорт Український білий гуляйпільський - 0,8 %.

У середньому за три роки проведення досліджень найвища врожайність цибулин часнику ярого була в місцевих сортів Вінницький - 4,4 т/га, і Житомирський - 4,3 т/га. Найменшу врожайність формував контрольний сорт - 3,5 т/га. При цьому у сортів Одеський 13 та Вінницький був найвищий вихід товарних цибулин - 73,4 %. За середньою масою однієї цибулини виділилися місцевий сорт Вінницький - 15,3 г і Житомирський - 15,2 г (табл. 4).

Таблиця 4 - Урожайність, товарність та маса цибулин у сортів часнику ярого

Сорт	Урожайність, т/га	Вихід товарних цибулин, %	Маса цибулини, г
	2005 р.	2006 р.	2007 р.	середнє за 2005-2007 рр.
Український білий Гуляйпільський (контроль)	3,8	3,0	3,7	3,5	66,7	11,9±2,3
Одеський 13	4,2	4,0	3,5	3,9	73,4	12,4±7,7
Вінницький	4,3	4,6	4,3	4,4	73,3	15,3±3,3
Житомирський	3,9	4,5	4,5	4,3	69,3	15,2±8,6
НІР05	0,4	0,4	0,4

На основі аналізу біохімічного складу цибулин часнику ярого найбільший вміст сухої речовини, цукрів, аскорбінової кислоти встановлено у сорту Одеський 13 - 44,0 %, 26,6 % і 13,3 мг/100 г відповідно. За кількістю нітратів всі сорти не перевищували максимально допустимий рівень(120 мг/кг) (табл. 5).

Таблиця 5 - Основні біохімічні показники цибулин сортів часнику ярого

Сорт	Вміст в цибулинах
	сухої речовини, %	цукрів (сума),%	аскорбінової кислоти, мг/100 г	N-NO3-, мг/кг
Український білий гуляйпільський (контроль)	41,1±5,2	23,5±3,3	11,6±5,1	57,3±9,9
Одеський 13	44,0±14,2	26,6±13,7	13,3±4,0	50,3±6,9
Вінницький	39,4±3,6	22,1±6,4	13,0±8,5	44,6±7,4
Житомирський	42,9±8,8	25,8±9,7	12,8±8,1	48,1±8,0

Серед сортів часнику ярого найбільшу економічну ефективність встановлено для місцевого сорту Вінницький, який забезпечував найбільшу врожайність цибулин - 4,4 т/га, та мав чистий дохід - 24440,90 грн/га, із найнижчою собівартістю 1 т продукції - 6445,30 грн та найвищим рівнем рентабельності - 86 %.

ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ ЧАСНИКУ ЯРОГО НА РІСТ, РОЗВИТОК ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН

У часнику ярого, висадженого за першої можливості виходу в поле, масові сходи з'являлися на 15-у добу, через наступні 5 і 10 діб - на 3 та

10 діб пізніше від попереднього. Подальше наростання листків відбувалося так: другий листок формувався через 5 діб після появи сходів, четвертий - 14, шостий, восьмий - 13, десятий - 18 діб від попереднього. За першої можливості виходу в поле садивний матеріал часнику ярого використовував зимові запаси вологи із ґрунту, що значною мірою запобігало випаданню його протягом весни. У разі висаджування зубків на 5-у і 10-у добу після першого строку через вплив підвищеної температури відбувалося швидке підсихання верхнього шару ґрунту. За таких умов у першого строку висаджування часнику ярого не тільки раніше з'являлися масові сходи, а й наростала найбільша листкова поверхня у рослин протягом вегетації, ніж за другого та третього. У середньому за три роки проведення досліджень найвищу врожайність цибулин забезпечували рослини нового місцевого сорту Вінницький, висадженого зубками за першої можливості виходу в поле (контроль) - 4,3 т/га (табл. 6).

Таблиця 6 - Урожайність, товарність та маса цибулин часнику ярого залежно від строків висаджування

Строк висаджування	Урожайність, т/га	Вихід товарних цибулин, %	Маса цибулини, г
	2005 р.	2006 р.	2007 р.	середнє за 2005- 2007 рр.
Перша можливість виходу в поле (контроль)	4,0	4,3	4,7	4,3	73,3	15,2±3,4
Через: 5 діб	3,8	3,9	4,6	4,1	69,3	13,4±6,7
10 діб	3,5	3,3	3,9	3,6	63,7	12,8±9,9
НІР05	0,4	0,5	0,4

Запізнення із висаджуванням на 10 діб обумовлювало зниження врожайності (3,6 т/га). Найбільший вихід товарних цибулин - 73,3 % був також за ранішого строку висаджування. Урожайність, одержана за першого і другого строків висаджування часнику ярого, за результатами статистичної обробки не відрізнялася. Найбільшу середню масу цибулини мали рослини, садивний матеріал, яких висаджували за першої можливості виходу в поле (контроль) - 15,2 г, із запізненням на 5 діб - 13,4 і на 10 діб - 12,8 г.

Строки висаджування часнику ярого впливали також і на основні біохімічні показники цибулин. Рослини із зубків за найбільш ранішого строку висаджування формували цибулини з найбільшим вмістом сухої речовини - 41,6 %, цукрів - 25,9 %, проте з найменшим вмістом аскорбінової кислоти 11,9 мг/100 г та нітратів 43,3 мг/кг.

Найбільш економічно вигідно висаджувати часник ярий за першої можливості виходу в поле і на 5 діб пізніше, оскільки за таких умов одержуємо найвищу врожайність цибулин - 4,3 і 4,1 т/га, яка забезпечує найбільший чистий дохід - 23293,70 і 20935,70 грн/га та найвищий рівень рентабельності - 82 і 74 %.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо підвищення врожайності часнику озимого та ярого із урахуванням окремих елементів технології в Лісостепу України. На основі проведеної оцінки нових і перспективних сортів та строків висаджування доцільно зробити такі висновки:

1. За комплексом господарсько-біологічних ознак та адаптивністю до ґрунтово-кліматичних умов Лісостепу України перспективними є сорти часнику озимого стрілкуючого: Козак, Хотинівський, Добродій. Урожайність їх становила від 13,3 до 12,3 т/га. Оптимальним строком висаджування його є початок І декади жовтня. Серед сортів часнику ярого найвищу врожайність - 4,4 та 4,3 т/га формували сорти Вінницький та Житомирський. Строком висаджування його навесні є перша можливість виходу в поле.

2. У часнику озимого стрілкуючого сорту Козак формувалася найбільша кількість корінців у зубках - 44,7 шт., тому в нього була підвищена морозостійкість. З денця ще додатково утворювалися корінці від 17,2 до 20,1 % загальної кількості, яка була сформована до замерзання ґрунту.

Висаджені зубки та однозубки часнику озимого стрілкуючого за вищенаведених строків до замерзання ґрунту формували від 42 до 45 та 31-33 шт. корінців відповідно. В укорінених зубків, висаджених на початку І декади жовтня, вони були найдовші - 187 мм, у однозубок - 167 мм.

3. Масові сходи у всіх сортів часнику озимого стрілкуючого навесні з'являлися через 165-169 діб після висаджування садивного матеріалу. Інтенсивність наростання листків у рослин протягом періоду вирощування залежала не тільки від строків появи сходів, а й від погодних умов на початку весни. У часнику озимого стрілкуючого, висадженого із однозубок на початку І декади жовтня, раніше з'являлися сходи та інтенсивніше наростали листки (на 2-3 доби, ніж через зубки).

У сортів часнику ярого масові сходи з'являлися через 14 діб після висаджування садивного матеріалу. Другий справжній листок формувався через 6 діб після появи сходів, четвертий, шостий, восьмий - через 15, десятий - через 14 діб від попереднього. За найбільш ранішого строку висаджування сходи з'являлись на 15 діб раніше, ніж за пізніших строків, - через 5 і 10 діб - на 3 та 10 пізніше від попереднього. Наступне наростання листків відбувалося таким чином: другий листок формувався через 5 діб після появи сходів, четвертий - через 14, шостий, восьмий - через 13, десятий - через 18 діб від попереднього.

4. Серед часнику озимого стрілкуючого у сорту Козак формувалася найбільша площа листків на початку їх відмирання - 32,7 тис. м2/га. У часнику ярого найбільша площа листків була в рослин сорту Одеський 13 -10,7 тис. м2/га.

5. У часнику озимого стрілкуючого найнижчий ступінь ураження хворобами (фузаріозом, білою гниллю, іржею) спостерігали у рослин місцевого сорту Хотинівський - 0,7 %. У часнику ярого найвища стійкість проти цих хвороб була у місцевого сорту Житомирський, інтенсивність розвитку захворювання становила 0,5 %.

6. Стрілкуючий сорт Козак, висаджений зубками і однозубками на початку І декади жовтня (із урахуванням виходу зі стану спокою), формував найбільшу врожайність підземних цибулин - 12,3 і 13,3 т/га та середню їх масу 59,3 і 61,9 г відповідно. Крім того, він виділявся за кількістю повітряних цибулин (понад 300 шт./рослину), середня маса яких у суцвітті становила 11,3 г. За цього врожайність повітряних цибулин складала від 3,1 до 3,5 т/га.

У часнику ярого найвищу врожайність цибулин забезпечували місцеві сорти Вінницький (4,4 т/га) та Житомирський (4,3 т/га). Середня маса цибулини становила 15,3 та 15,0 г відповідно. Найкращим строком висаджування часнику ярого навесні є перша можливість виходу в поле. За такого строку висаджування одержуємо найбільшу врожайність цибулин

(4,3 т/га), із середньою їх масою - 15,2 г.

7. У сортів Промінь та Козак виявлено найвищий вміст сухої речовини у підземних цибулинах - 40,9 % і 40,8 %; цукрів - Добродій та Промінь (контроль) 26,3 і 26,2 % відповідно. Аскорбінової кислоти найбільше містилося в підземних цибулинах місцевого сорту Шотинський -

15,5 мг/100 г. Найменша кількість нітратів нагромаджувалася в підземних цибулинах сортів Козак - 53,4 і Хотинівського - 54,1 мг/кг.

У повітряних цибулинах часнику озимого стрілкуючого найбільше сухої речовини, цукрів, аскорбінової кислоти містилося у сорту Старобільський місцевий - 44,2 %, 27,3 % та 14,0 мг/100 г відповідно. Всі сорти нагромаджували нітратів менше за максимально допустимий рівень.

У часнику ярого сорту Одеський 13 у цибулинах встановлено найбільше сухої речовини (44,04 %), цукрів (26,57 %), аскорбінової кислоти (13,26 мг/100 г). Найменше нагромаджував нітратів сорт Вінницький (44,60 мг/кг). У часнику ярого за найранішого весняного строку висаджування рослини формували цибулини з найбільшим вмістом сухої речовини 41,6 %, цукрів 25,9 %, та найменшим - аскорбінової кислоти 11,9 мг/100 г та нітратів 43,3 мг/кг.

8. Серед перспективних сортів Козак мав найвищий рівень рентабельності - 111 %. У однозубок, висаджених на початку І декади жовтня (із урахуванням виходу їх зі стану спокою), формувалася врожайність, яка забезпечувала найбільший чистий дохід - 55125,00 грн/га та рівень рентабельності - 109 %.

Найбільшу економічну ефективність встановлено за вирощування часнику ярого місцевого сорту Вінницький: чистий дохід становив 24440,90 грн, рівень рентабельності - 86 %. Часник ярий економічно вигідно висаджувати за першої можливості виходу в поле: чистий дохід -23293,70 грн/га, та рівень рентабельності - 82 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для забезпечення врожайності часнику озимого стрілкуючого на рівні 12,3-13,3 т/га рекомендується висаджувати сорти Козак, Добродій. За умови використання зубків сорту Козак можна одержати урожайність підземних цибулин становила 12,3 т/га, з однозубок - 13,3 т/га. Оптимальним строком висаджування для цих сортів є І декада жовтня.

2. Для отримання врожайності цибулин часнику ярого 4,3-4,4 т/га доцільно вирощувати місцеві сорти Вінницький і Житомирський, які висаджують рано навесні за першої можливості виходу в поле.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Недялкова І. А. Основні господарсько-цінні ознаки нових сортів часнику озимого в умовах Лісостепу України / І. А. Недялкова, Л. І. Капустіна // Овочівництво і баштанництво. - Х., 2006. - Вип. 52. - С. 392-397. (Здобувачем проведено частину експериментальних досліджень).

2. Капустіна Л. І. Формування повітряних цибулинок часнику озимого та його розмноження залежно від сорту / Л. І. Капустіна // Вісн. Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2006. - Вип. 43. - С. 20- 22.

3. Капустіна Л. І. Оцінка сортів часнику ярого в умовах Київщини / Л.І. Капустіна // Наук. вісн. НАУ. - К., 2007. - № 105. - С. 112-115.

4. Капустіна Л. І. Вплив строків висаджування часнику озимого та ярого на їх продуктивність / Л. І. Капустіна : Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів (Чабани, 27-29 листопада 2006 р.). - К. : ЕКМО, 2006. - С. 69-71.

5. Капустіна Л. І. Вплив строків висаджування часнику ярого на формування підземних цибулин та урожайність / Л. І. Капустіна : Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів (Чабани, 11 грудня 2007 р.). - К. : ЕКМО, 2007. - С. 107-108 с.

6. Пат. 174406 Україна, МПК А01G 1/00. Спосіб визначення строків виходу зубків часнику озимого зі стану спокою / Капустіна Л. І., Сич З. Д., Барабаш О. Ю. (Національний аграрний університет) - № u200604162; Заяв. 14.04. 2006; Опубл. 15.09. 2006, Бюл. № 9. - 3 с.



Капустіна Л.І. Обґрунтування окремих елементів технології вирощування часнику в Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Представлені результати трирічних досліджень з окремих елементів вирощування часнику озимого та ярого в Лісостепу України. Проведено господарсько-біологічну оцінку сортів часнику озимого: Промінь, Старобільський місцевий, Мармуровий, Козак, Добродій, Хотинівський, Шотинський за врожайністю підземних і повітряних цибулин, масою, кількістю повітряних цибулин з одного суцвіття, біохімічним складом. Встановлено вплив строків висаджування часнику озимого стрілкуючого зубками і однозубками з урахуванням виходу їх із стану спокою на ріст, розвиток та продуктивність рослин. Кращий з них - початок І декади жовтня. Врожайність становила 12,3 і 13,3 т/га.

Досліджено за господарсько-цінними ознаками сорти часнику ярого: Український білий гуляйпільський, Одеський 13, Житомирський, Вінницький за врожайністю, масою та структурою цибулин, біохімічним складом.

В часнику ярого визначено оптимальний строк висаджування садивного матеріалу - рано навесні за першої можливості виходу в поле, який забезпечує врожайність 4,3 т/га.

Ключові слова: часник, сорт, зубки, однозубки, підземна цибулина, повітряна цибулина, строки висаджування, урожайність.



Капустина Л.И. Обоснование отдельных элементов технологии выращивания чеснока в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Исследования проводили в течение 2004-2007 гг. В опытах изучали сорта чеснока озимого и ярового, влияние сроков высаживания на рост, развитие растений и урожайность.

В результате проведенной работы выделены лучшие сорта чеснока озимого стрелкующего: Козак, Хотиновский, Добродий, которые обеспечивают урожайность подземных луковиц от 12,3 до 13,3 т/га, а также имеют высокие показатели массы подземных луковиц - 58,3-61,9 г.

Биологические особенности сортов определяют основные биохимические показатели их подземных луковиц. На основе проведенных анализов установлено наибольшее количество сухого вещества в сорта

Козак - 40,8 %, общего сахара в сорта Добродий - 26,3 %, аскорбиновой кислоты в сортов Проминь (контроль) - 17,0 мг/100 г и Шотинский - 15,5 мг/100 г. Наименьшее содержание нитратов было в подземных луковицах сортов Козак и Хотиновский - 53,4 и 54,1 мг/кг.

Сорта чеснока озимого стрелкующего различались не только подземной луковицей, но и формированием воздушной. Одним из главных показателей, которые характеризируют воздушную луковицу, есть средняя масса та их количество в одном соцветии. Наибольшая средняя масса воздушных луковиц с одного соцветия была у сорта Проминь (контроль) - от 14,4 до 10,7 г и Козак - от 14,1 до 9,7 г. Соответственно, они и выделялись и по их количеству с одного соцветия (от 390 до 254 шт.). У сортов Проминь (контроль) и Козак урожайность воздушных луковиц была в среднем 3,1 т/га.

Содержание основных биохимических елементов воздушных луковиц сортов чеснока озимого стрелкующегося незначительно отличалось от подземных. Наибольшее количество сухого вещества, общего сахара имел сорт Старобельский местный - 44,2 и 27,3 %, аскорбиновой кислоты -Шотинский - 15,5 мг/100 г. Наименьше нитратов отмечено в сорта Хотиновский - 47,3 мг/кг.

Экономическая оценка сортов чеснока озимого стрелкующегося показала, что наибольший чистый доход обеспечил сорт Козак - 56897,5 грн/га, уровень рентабельности - 111 %.

Изучено влияние сроков высаживания чеснока озимого стрелкующего сорта Козак зубками и однозубками с учётом их выхода из состояния покоя. Установлено, что лучшим сроком их высаживания является начало І декады октября. При этом урожайность из зубков и однозубок была на уровне 13,3 и 12,3 т/га соответственно.

При использовании разных сроков высаживания у зубков и однозубок сорта Козак наибольший уровень рентабельности установлено при высаживании в начале І декады октября (96 и 109 %).

Среди чеснока ярового наибольшую урожайность луковицы 4,4 и 4,3 т/га обеспечивали сорта Винницкий и Житомирский, в том числе процент товарных составлял 73,4 и 73,3 %. Средняя масса луковиц - 15,3 и 15,2 г, количество зубков - 15,3 и 14,7 шт.

На основе биохимического анализа было встановлено, что в луковицах чеснока ярового сорта Одесский 13 было наибольшее количество сухого вещества, общего сахара и аскорбиновой кислоты - 44,04, 26,57 % и

13,26 мг/100 г соответственно. Наименьшее содержание нитратов у луковицах зафиксировано в сорта Винницкий - 44,60 мг/кг.

Наибольший экономический эффект установлен в местного сорта Винницкий. Чистый доход - 24629,50 грн/га, рентабельность - 86 %.

При использовании разных сроков высаживания чеснока ярового местного сорта Винницкий установлен лучший срок их высаживания - первая возможность выхода в поле весной. Урожайность луковиц составила 4,4 т/га, а их масса - 15,2 г.

Экономическая эффективность у чеснока ярового, высаженного рано весной при первой возможности выхода в поле, была наибольшей. Чистый доход - 23429,50 грн/га, уровень рентабельности - 82 %.

Ключевые слова: чеснок, сорт, зубки, однозубки, подземная луковица, воздушная луковица, сроки высаживания, урожайность.



Kapustina L.I. Substantiation of the items of the technology of garlic growing in Forest-Steppe zone of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for the degree of candidate of agricultural sciences on a specialty 06.01.06. - Agricultural Soil Sciences & Agrophysics. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The results of 3-year research of the definite items of garlic growing technology are submitted. Trails were set in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Different varieties of garlic (Promin, Starobilsky mistsevy, Marmurovy, Kozak, Dobrody, Hotynivsky, Shotynsky) were estimated by their economical and biological properties. It were determined yields of underground and air bulbs of above given varieties, number and weight of air bulbs from one plant, biochemical composition. It was determined the influence of the terms of winter garlic planting using cloves and air bulbs. The best time for planting of winter garlic cloves is first decade of October. The quiescence state, plants development and yields were taken into consideration at determining the best term of planting. At this term is was obtained the garlic yield 12,3-13,3 t/ha.

Following varieties of garlic were estimated by their yield, bulb weight and biochemical composition: Ukrainian bily hulyaipilsky, Odesky 13, Zhytomyrsky, Vinnytsky. Two of them were recommended for State Committee, that is responsible for seed-trial and development of the List of varieties allowed to be grown in Ukraine.

The best time for spring garlic growing appeared to be the early spring at the time of the first ability to go on the field. This time of planting allowed to get 4,3 t/ha of garlic bulbs.

Key words: garlic, variety, garlic clove, air bulbs, underground bulb, terms of planting, yield.

Размещено на Allbest.ru