Насінна продуктивність сої залежно від технології вирощування в Правобережному Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 633.111:631.5:631.55

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

НАСІННА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

СТРИХАР АНАТОЛІЙ ЄВГЕНОВИЧ

КИЇВ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України

Науковий керівник -

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН

Каленська Світлана Михайлівна,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри рослинництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН

Петриченко Василь Фролович,

Інститут кормів УААН, директор

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Гойсюк Юрій Володимирович,

Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри ґрунтознавства та агрохімії

Захист відбудеться “ 18 ” грудня 2009 року о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий «17 » « листопада » 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

Стрихар А.Є. Насінна продуктивність сої залежно від технології вирощування в Правобережному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню напрямів підвищення продуктивності сої в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України за рахунок реалізації її продуктивного потенціалу залежно від елементів технології вирощування та погодного ресурсу регіону. Досліджено особливості росту та розвитку рослин сої, тривалість вегетаційного періоду та міжфазних періодів сортів сої різних груп стиглості, формування товарної та насіннєвої продуктивності сортів сої залежно від норм удобрення, інокуляції насіння та погодних умов.

Наведено агроекологічне обґрунтування впливу агротехнічних факторів вирощування на якість зерна та посівні якості насіння, рівні технологічного та екологічного травмування насіння. Встановлено обумовленість змін посівних якостей насіння в процесі зберігання від макро- та мікротравм.

Проведено економічну та біоенергетичну оцінку елементів технології вирощування сортів сої.

Ключові слова: соя, сорт, добрива, інокуляція насіння, урожайність, якість зерна та насіння, травмування насіння, макро- та мікротравми насіння, економіка, енергетика.

Стрыхар А.Е. Семенная продуктивность сои в зависимости от технологии выращивания в Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.09 - растениеводство. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию направлений повышения продуктивности сортов сои в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины за счет реализации ее биологического потенциала с использованием элементов технологии выращивания и погодного ресурса региона. Исследованы особенности роста и развития растений сои, длительность вегетационного и межфазных периодов сортов сои разных групп спелости, формирования товарной и семенной продуктивности сортов сои в зависимости от системы удобрения, инокуляции семян и погодных условий.

Технологические факторы, в среднем за три года исследований, имели равноценное влияние на формирование урожайности сортов сои: “сорт” - 26,8 %; “удобрение” - 24,9 %; “инокуляция семян” - 24,8 %. Долевое участие фактора “погодные условия” составило 13,7 %, в тоже время именно влияние этого фактора имело определяющую роль в эффективности других факторов, которая по годам очень сильно отличалась. Генетически детерминированные признаки сортов под влиянием условий внешней среды определили максимальные уровни их продуктивности: Елена - 2,63; Артемида - 3,46; Киевская 98 - 3,85 т/га.

Нормы удобрений существенно влияют на продуктивность сои - приросты урожайности составляют у сорта Елена - до 0,63; Артемида - 0,98; Киевская 98 - 1,13 т/га. Максимальный уровень реализации потенциала сортов достигается при внесении N₄₅P₄₅K₄₅ и инокуляции семян.

Содержание жира в семенах имеет прямую коррелятивную связь с урожайностью - на каждые 100 кг прибавки урожая его содержание в зерне увеличивается на 1,34-2,00 г/кг. Содержание жира в семенах зависит от продолжительности вегетационного периода: Елена - 20,6-22,84; Артемида - 20,1-22,7; Киевская 98 - 20,0-22,5 %.

Содержание протеина в семенах имеет обратную связь - на каждые 100 кг увеличения урожая содержание протеина уменьшалось на 2,01-3,22 г/кг. Содержание протеина в семенах сортов составило: Елена - 39,18-41,67%; Артемида - 38,61-42,44 %; Киевская 98 - 39,91-43,10 %.

Приведено агроэкологическое обоснование влияния агротехнических факторов выращивания на качество зерна и посевные свойства семян, уровни технологического и экологического травмирования семян. Установлена обусловленность изменений посевных свойств семян в процессе хранения от макро- и микротравм.

Возделывание сои в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины является экономически и энергетически выгодным. Прибыль составляет 3727-5639 грн/га, коэффициент энергетической эффективности - 3,48-5,76 при возделывании сои за разработанными технологиями.

Ключевые слова: соя, сорт, удобрения, инокуляция семена, урожайность, качество зерна и семян, травмирование семян, макро- и микротравмы семян, экономика, энергетика.

Stryhar A.E. Soybean seeds productivity depending on technology of growth in the right-bank Forest steppe zone of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for defending of the candidate of agricultural sciences academic degree. Specialty - 06.01.09. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The thesis is dedicated to the validation of directions of soybean productivity increase in conditions of the northern part of Forest steppe zone of Ukraine through the realization of its productive potential depending on the elements of technology of growth and weather resource of the region. Peculiarities of growth and development of soybean plants, length of vegetation period and inter-phase periods of soybean varieties of different groups of ripening, formation of food and seed productivity of soybean varieties depending on system of fertilization, seeds inoculation and weather conditions are analyzed in the thesis. Agroecological grounds of the influence of agrotechnical factors of growth on quality of grain and sowing properties of seeds, levels of technological and ecological seeds damage are considered in the thesis. Dependence of changes in the sowing properties of seeds in the process of storage on macro- and microdamages was established.

Economic and bioenergetic assessment of elements of soybean technology of growth was carried out.

Key words: soybean, variety, seeds inoculation, yield, quality of grain and seeds, seeds damage, macro- and microdamages of seeds, economy, energy production.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соя є економічно вигідною культурою, яка користується стійким попитом на світовому ринку та екологічно пластичною яка завдяки здобуткам селекції перейшла далеко за межі свого початкового розповсюдження. Значне розширення в останні роки посівних площ сої обумовлене значним попитом на цю культуру як джерела високоякісного за амінокислотним складом білка, який використовується на кормові, так і на харчові цілі, цінної рослинної олії, що має харчове й технічне значення. В Україні впровадити сою намагалися в довоєнні (1930-1935 рр.), післявоєнні (1948-1950 рр.), у шістдесяті й восьмидесяті роки. Однак ці спроби не завжди були успішними, оскільки на той час не було сортів, пристосованих до умов зон вирощування, необхідної агротехніки, ринків збуту й переробки продукції. Нині реалізація біологічного потенціалу сучасних сортів сої в конкретних умовах вирощування можлива лише при повній відповідності технології вирощування вимогам культури до факторів життя. Наукові здобутки таких вчених, як Михайлов В.Г., Адамень Ф.Ф., Бабич А.О., Петриченко В.Ф., сприяють активному впровадженню сої у виробництво.

В зв'язку з цим необхідність наукового обґрунтування технологій вирощування сортів сої з метою одержання сталих урожаїв зерна та насіння з високою якістю на основі виявлених закономірностей продукційного процесу в умовах північної частини Лісостепу України з урахуванням нових чинників у рослинництві та мінливості кон'юнктури ринку енергоносіїв є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідної роботи з теми: «Наукове обґрунтування та розробка технологій виробництва високоякісного насіння зернових культур в Лісостепу України та методики діагностики посівних якостей насіннєвого матеріалу» (номер державної реєстрації 0103U005376).

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження було встановлення в умовах північної частини Лісостепу України особливостей формування урожайності сортів сої залежно від системи удобрення та інокуляції насіння; мінливості якості зерна та посівних властивостей сформованого насіння; типів та факторів травмування насіння. Дослідженнями передбачалось обґрунтувати і розробити елементи адаптивних технологій вирощування сортів сої з урахуванням їх господарської, економічної та енергетичної ефективності.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- встановити залежність формування товарної та насінної продуктивності сортів сої залежно від рівнів забезпеченості рослин елементами живлення;

- виявити вплив передпосівної обробки бактеріальними препаратами на ріст, розвиток, формування урожайності та якості насіння сої;

- провести оцінку індивідуальної продуктивності рослин, рівня врожаю;

- визначити посівні якості, види та рівні травмування насіння залежно від технологій вирощування, методів збирання насіння, тривалості його зберігання.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності сортів сої різних груп стиглості залежно від удобрення, інокуляції насіння та особливостей їх взаємодії у грунтово-кліматичних умовах зони.

Предмет дослідження - сорти сої Єлена, Артеміда, Київська 98, удобрення, інокуляція насіння, екологічне та механічне травмування насіння, посівні властивості насіння, урожайність, якість зерна, економічна та енергетична ефективність технологій вирощування.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень:

- польовий метод - вивчення взаємозв'язку об'єкта з біотичними та абіотичними факторами в конкретних умовах досліджуваної зони;

- лабораторні методи: морфофізіологічний - визначення біометричних параметрів рослин; хімічний - визначення хімічного складу зерна; фізичний - визначення показників фізичної якості насіння;

- статистичні методи: дисперсійний; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- встановлені особливості росту та розвитку рослин сої, тривалість вегетаційного періоду та міжфазних періодів сортів сої різних груп стиглості залежно від комплексного впливу удобрення, інокуляції насіння та погодних факторів;

- встановлені особливості формування товарної та насіннєвої продуктивності сортів сої залежно від забезпеченності рослин елементами живлення;

- виявлено вплив передпосівного обробітку бактеріальними препаратами на ріст, розвиток, формування урожайності та якості насіння сої;

- проведено оцінку індивідуальної продуктивності рослин та співвідношення структурних елементів рослин;

- встановлені особливості формування посівних якостей насіння сої залежно від елементів технології вирощування, погодних умов, тривалості зберігання насіння;

- ідентифіковані рівні екологічного та механічного травмування насіння сої залежно від елементів технологій вирощування, способів збирання насіння, тривалості зберігання та взаємообумовленість посівних якостей насіння та макро- й мікротравм;

- обґрунтовано економічну та енергетичну ефективність вирощування насіння сої.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та розробці і впровадженні у виробництво технології вирощування сої, що нормволяє одержувати врожаї зерна на рівні 2,5-3,0 т/га. Впровадження наукових розробок у виробництво було здійснено в 2008 році в СП “Інтерагро Сквира” Київської області на площі 150 га. Результати впровадження підтвердили високу ефективність запропонованих елементів технології вирощування сої, прибуток склав 3638-5460 грн/га.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто або за його безпосередньою участю виконано польові і лабораторні дослідження. За темою дисертації проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури. Узагальнено результати досліджень, зроблено їх систематизацію та сформульовано основні положення дисертаційної роботи, висновки та рекомендації виробництву; підготовлені матеріали та написані статті.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях молодих вчених і спеціалістів Інституту землеробства УААН “Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва” (Київ-Чабани, листопад 2005 р.); “Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні” (Київ-Чабани, 2007 р.), Другій Вавіловській міжнародній конференції «Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы» (Санкт-Петербург, 2007 г.); Всеукраїнських наукових читаннях, присвячених 95-річчю М.О. Зеленського (Київ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 100-річчя з дня народження проф. М.Г. Городнього (Київ, травень 2008 р.); конференціях професорсько-викладацького складу Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київ, 2006-2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції "Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні" (Київ, 9-10 квітня 2009 р.); обласних і районних конференціях та практичних семінарах спеціалістів України (2005-2009 рр.); засіданнях кафедри рослинництва та кормовиробництва НУБіП України (2005-2009 рр.), проблемній вченій раді НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва НУБіП України (2005-2009 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 9 наукових працях, з них 6 статей, 3 з яких опубліковані у фахових виданнях, та 3 у матеріалах конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 170 сторінках машинописного тексту й складається з вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної наукової літератури (200 джерел, у т.ч. 26 іноземних), 18 додатків. Робота містить 36 таблиць, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКУ ДОСЛІДЖЕНЬ

У розділі подано короткий аналітичний огляд джерел літератури, в яких висвітлено особливості формування продуктивності сої залежно від елементів технології вирощування, травмування насіння та фактори, що його обумовлюють, а також визначено коло найбільш актуальних питань щодо підвищення урожайності культури і якості отриманої продукції. Наведено теоретичне обґрунтування теми дисертаційної роботи.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові дослідження виконані на експериментальній базі кафедри рослинництва у ВП “Агрономічна дослідна станція” Національного університету біоресурсів і природокористування України (с. Пшеничне Васильківського району Київської області) на чорноземах типових малогумусних крупнопилувато-легкосуглинкових впродовж 2005-2008 рр. Територія дослідної станції розміщена у Правобережному Лісостепу України. Лабораторні дослідження проводили у науковій лабораторії "Якості насіння та садивного матеріалу" кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України та в лабораторіях Київської обласної насіннєвої інспекції.

Для вирішення поставлених завдань було закладено два польові досліди і один лабораторний зі зберігання насіння та його якості.

Дослід 1. Особливості формування продуктивності сортів сої залежно від системи удобрення та інокуляції насіння. Багатофакторний дослід був закладений у стаціонарному досліді кафедри рослинництва НУБіП України (табл. 1). Загальна площа елементарної ділянки - 84 м², облікової - 52,8 м². Повторність досліду чотириразова. Сою висівали 14 травня в усі роки проведення досліджень за температури ґрунту 10-12 °С на глибині заробки насіння, сівалкою СОН-4,2. Насіння - супереліта - висівали на кінцеву густоту - 600 тис. схожих насінин/га. Попередник - озима пшениця. З метою вивчення впливу способу збирання на посівні властивості насіння сої, проводили оцінку зразків насіння зібраних вручну та механізованим способом.

Таблиця 1

Схема досліду 1.

Фактор А: сорти сої	Фактор Б: удобрення	Фактор В: інокуляція насіння
Єлена Київська 98 Артеміда	Контроль N15P15K15 N30P30K30 N45P45K45	Без застосування ризоторфіну Із застосуванням ризоторфіну (1,2 л/т насіння)

Дослід 2. Мінливість урожайності сої залежно від типу травм насіння. Однофакторний дрібноділяночний модельний дослід. Для сівби використовували насіння сої Київська 98, отримане в досліді 1, урожаю 2005 і 2006 років, вирощене на фоні мінеральних добрив N₄₅P₄₅K₄₅, з якого були виділені фракції насіння з різними типами травм. Площа облікової ділянки - 1 м² , повторність 10-ти разова. Дослід закладали за наступною схемою:

1. Нетравмоване насіння.

2. Мікротравми насіннєвої оболонки.

3. Макротравми насіннєвої оболонки.

4. Мікротравми сім'ядолей.

5. Макротравми сім'ядолей.

Насіння висівали вручну за трафаретом, з розрахунку на норму висіву 600 тис. схожих насінин на 1 га. Збирання врожаю проводили вручну за методом пробного снопа. Дослід закладали на загальному фоні живлення - N₄₅P₄₅K_45. Насіння ризоторфіном не обробляли.

Дослід 3. Вплив початкової якості і строку зберігання насіння на посівні якості сої. Відбір зразків насіння досліджуваних сортів сої, що зберігалися в однаково нерегульованих умовах, проводили в 10 сертифікованих складах господарств Київської області. У відібраних зразках аналізували посівні якості насіння: вологість, масу 1000 насінин, схожість та енергію проростання, рівень ураження хворобами, загальне травмування, макро- та мікротравми різних частин насінини. Відбір проб проводили впродовж його зберігання в три строки: листопад, грудень і березень.

У дослідах проводили наступні спостереження, обліки та аналізи:

- фенологічні спостереження за рослинами сої проводили за описом етапів органогенезу та фенологічних фаз росту і розвитку рослин за Ф.М.Куперман (1968) та Є.В.Бочкарьовою (1979). Початок фази росту рослин фіксували за настання фази не менше ніж у 10 % рослин, повну фазу - за наявності її у 75 % рослин кожного варіанта;

- густоту стояння рослин визначали двічі за вегетацію на фіксованих площадках: при повній появі сходів і у фазу повної стиглості;

- висоту рослин вимірювали при настанні кожної фази росту;

- відбір та аналіз рослин за елементами структури урожаю проводили за Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1985);

- облік урожаю проводили методом прямого збирання комбайном “Сампо-130” і зважуванням з кожної ділянки та вручну - методом “пробного снопа”;

- вологість насіння, масу 1000 насінин, енергію проростання та схожість насіння, зараженість хворобами визначали за ДСТУ 4138-2002;

- у зерні сої визначали вміст жиру та протеїну з використанням методу інфрачервоної спектрометрії на інфрачервоному аналізаторі NIP Scanner 4250 з комп'ютерним забезпеченням ADI DM 3114;

- визначення травмування насіння проводили за методикою фарбування розчином індигокарміну робочих проб насіння по 100 шт., виділених з насіння основної культури. Через 1-2 хвилини розчин зливали, насіння підсушували на фільтрувальному папері і в кожній пробі підраховували макротравмовані насінини (з видимими неозброєним оком відчленованими частинами насінин) та мікротравмовані насінини (з пофарбованими тканинами). Вміст макро- і мікротравмованих насінин виражали у відсотках як середнє з двох повторень. До макротравм відносили такі типи ушкоджень: 1) вибита частина сім'ядолей; 2) частково або повністю видалена насіннєва оболонка; 3) різні вм'ятини та деформації насіння, які виникають в умовах зміни вологості насіння. До мікротравм відносили такі типи ушкоджень: 1) омертвіння частини тканини насінини, яка відокремлюється від насінини, але не бере участі у життєдіяльності; 2) мікроушкодження сім'ядолей із внутрішніми тріщинами; 3) мікроушкодження оболонок насіння;

- економічну оцінку визначали розрахунковим методом із використанням технологічної карти вирощування сої, враховуючи ефективність досліджуваних елементів технології. Розрахунки проводили за цінами 2008 року;

- біоенергетичний аналіз проводили за методикою та довідковими даними, викладеними Медведовським О.К. та Іваненком П.І. (1988);

- математичну обробку результатів проводили з використанням методів дисперсійного та кореляційного аналізів і статистичної оцінки середніх показників, у відповідності до методики Б.А.Доспєхова (1979). Отримані дані аналізували за методами математичної статистики на персональному комп'ютері з використанням програмного пакету „Statistica-6”.

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ФІТОЦЕНОЗУ СОЇ

Тривалість міжфазних періодів в онтогенезі сої та їх співвідношення між собою були різними залежно від погодних умов вегетаційного року, норм мінеральних добрив, інокуляції насіння, сортових особливостей. В середньому за роки досліджень, тривалість вегетативного періоду сорту Єлена залежно від удобрення варіювала в діапазоні 42-43, Київська 98 - 43-44, сорту Артеміда - 43-46 днів. Тривалість репродуктивного періоду у сорту Єлена варіювала в межах 68-71 днів, зростала при збільшенні внесення мінеральних добрив і перевищувала тривалість вегетативного періоду на 25-29 днів. Репродуктивний період сорту Київська 98 перевищував вегетативний на 30-34 дні, сорту Артеміда - на 36-42 дні. Загальна тривалість вегетаційного періоду ранньостиглого сорту Єлена склала 108-116, середньораннього Київська 98 - 114-124, середньостиглого Артеміда - 122-132 дні.

Висоту рослин сої обумовлювали як генетичні особливості сорту, так і гідротермічні умови року проведення досліджень, і фактори, які були поставлені на вивчення, а саме удобрення та інокуляція насіння ризоторфіном. Максимальна висота рослин сої відмічена на ділянках досліду із внесенням мінеральних добрив в нормі N₄₅P₄₅K₄₅ та інокуляцією насіння ризоторфіном: сорт Єлена - 82,0 см, Артеміда - 90,7 см, Київська 98 - 112, 6 см (фаза повної зрілості). В умовах проведення досліджень середньостиглий сорт Київська 98 характеризувався більш інтенсивним наростанням вегетативної маси та швидким темпом збільшення висоти стебла.

ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Внесення мінеральних добрив на фоні інокуляції насіння ризоторфіном позитивно впливає на продуктивність сортів сої середньоранньої та середньостиглої групи на чорноземах типових в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що варіант з внесенням повного мінерального добрива в нормі N₄₅Р₄₅К₄₅ та інокуляцією насіння ризоторфіном забезпечив максимальну, в наших дослідженнях, висоту прикріплення нижніх бобів - 14,5-14,6 см, кількість бобів на рослині - 20,0-24,7 шт., масу 1000 насінин - 172,7-190,6 г, кількість насінин з однієї рослини - 40,0-53,6 шт. та масу насіння з рослини - 5,70-6,27 г. Вищі показники індивідуальної продуктивності рослин, в умовах проведення досліджень, формував середньоранній сорт сої Київська 98: 22,4-24,7 шт. бобів на одній рослині, 49,9-53,6 шт. насінин на рослині, 4,50-6,27 г масу насіння з рослини.

Всі технологічні фактори, в середньому за три роки досліджень, мали майже рівноцінну частку участі в формуванні урожайності сортів сої: “добрива” - 24,9 %; “сорт” - 26,8 %; “інокуляція насіння” - 24,8 % (табл. 2). Частка участі фактору “погодні умови” склала лише 13,7 %. Це менше, ніж технологічні фактори, проте погодні умови вегетаційних років та міжфазних періодів відігравали визначальну роль в ефективності того чи іншого фактору і їх дія у розрізі років досить відчутно різнилася.

Таблиця 2

Урожайність сортів сої залежно від удобрення та інокуляції насіння, т/га

Варіант удобрення	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2005-2007 рр.
	б/і 1	і 2	б/і	і	б/і	і	б/і	і
Єлена
N0P0K0	1,90	1,95	1,94	1,96	1,55	1,84	1,80	1,92
N15P15K15	2,10	2,12	2,06	2,2	1,97	2,37	2,04	2,23
N30P30K30	2,28	2,34	2,15	2,32	1,74	2,61	2,06	2,42
N45P45K45	2,40	2,48	2,35	2,63	2,16	2,53	2,30	2,55
Артеміда
N0P0K0	2,02	2,61	2,1	3,0	1,66	2,03	1,93	2,55
N15P15K15	2,41	2,45	2,57	3,06	1,71	2,13	2,23	2,55
N30P30K30	2,55	2,67	2,65	3,25	1,67	2,64	2,29	2,85
N45P45K45	2,82	3,01	2,99	3,46	2,53	3,01	2,78	3,16
Київська 98
N0P0K0	2,12	2,21	2,47	2,72	2,10	2,21	2,23	2,38
N15P15K15	2,41	2,68	2,58	3,18	2,22	2,35	2,40	2,74
N30P30K30	2,74	2,84	2,95	3,55	2,37	3,33	2,72	3,21
N45P45K45	3,02	3,12	3,05	3,85	2,90	3,16	2,99	3,38
	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2005-2007 рр.
Фактор:	НІР05, т/га	частка участі, %	НІР05, т/га	частка участі, %	НІР05, т/га	частка участі, %	НІР05, т/га	частка участі, %
“Удобрення”	0,05	43,8	0,04	14,9	0,09	26,3	0,04	24,9
“Сорт”	0,04	40,0	0,04	46,2	0,08	19,1	0,03	26,8
“Інокуляція насіння”	0,04	11,0	0,03	33,9	0,07	46,7	0,03	24,8
“Погодні умови”	-	-	-	-	-	-	0,03	13,7
“Будь-які середні”	0,06	-	0,06	-	0,11	-	0,16	-

Примітки: ¹ б/і - без інокуляції насіння; ² і - з інокуляцією насіння.

соя рослина вирощування

Генетично детерміновані ознаки кожного досліджуваного сорту під впливом умов довкілля визначали рівень продуктивності сортів. Частка участі фактору “сорт” у формуванні продуктивності сої в середньому за роки проведення досліджень склала 26,8 %. Проте в умовах 2005 і 2006 вегетаційних років частка впливу цього фактору на продуктивність сої склала 40,0 і 46,2 % відповідно, а в несприятливих погодних умовах 2007 року вплив фактору був меншим - 19,1 % .

Норми внесення добрив суттєво впливали на формування рівня продуктивності сортів сої. Частка участі фактору “добрива” у формуванні продуктивності сої в середньому за 2005-2007 рр. склала 24,9 %, проте в розрізі років вона досить різнилася і становила: 2005 р. - 43,8 %; 2006 р. - 14,9 %; 2007 р. - 36,7 %. Вплив добрив на формування продуктивності сої в значній мірі визначався погодними умовами років досліджень та сортовими особливостями.

Суттєвий вплив на формування продуктивності сої мав фактор “інокуляція насіння” - 24,8 %. Високий ефект застосування бактеріального препарату пов'язаний з тим, що культура сої вирощується у стаціонарному досліді вперше і відсутність специфічних видів азотфіксуючих бактерій в ґрунті обумовила суттєве зростання урожайності сортів сої від застосування ризоторфіну. Ефективність інокуляції насіння значною мірою залежала від погодних умов року та інтенсивності розвитку рослин сої: 2005 р. - 11,0 %; 2006 р. - 33,9 %; 2007 р. - 36,3 % .

Найвищий рівень урожайності за всі роки досліджень формували посіви сорту Київська 98. Прирости урожаю від застосування добрив на фоні інокуляції насіння в розрізі років склали 0,03-0,14 т/га і без інокуляції 0,12-0,9 т/га при урожайності 2,21-3,85 т/га та 2,10-3,25 т/га відповідно.

Окупність добрив зерном залежала від біологічних особливостей сортів, погодних умов та застосування інокулянту. Найвищу окупність мінеральні добрива мали в умовах комплексного застосування всіх факторів.

ЯКІСТЬ ЗЕРНА ТА НАСІННЯ СОЇ

Вміст жиру в зерні сої значною мірою залежить від тривалості вегетаційного періоду сорту. Найвищий вміст жиру, в усі роки проведення досліджень, був в зерні ранньостиглого сорту сої Єлена - 20,56-22,82 %, залежно від погодних умов року і елементів технології вирощування. Діапазон вмісту жиру у насінні сої сорту Артеміда коливався в межах 20,09-22,73 %; Київська 98 - 20,02-22,48 % (рис.1). Вміст жиру в насінні сої мав позитивну корелятивну залежність зі збільшенням рівня врожайності сорту: на кожні 100 кг приросту урожаю відбувалося додаткове накопичення 1,34-2,00 г/кг жиру. Діапазон змін вмісту жиру в насінні в розрізі років, норм добрив, проведення інокуляції і сортових особливостей свідчить про значний потенціал сої щодо накопичення жиру у насінні і зростання його валових зборів з площі посіву.

Вміст у насінні протеїну має зворотню залежність відносно збільшення рівня урожайності культури і вмісту жиру в насінні: на кожні 100 кг приросту урожаю вміст протеїну в насінні варіантів без застосування інокуляції знижувався на 2,4-3,2 г/кг у сорту Єлена; 2,66-2,98 кг/га у сорту Артеміда; 2,77-3,22 кг/га у сорту Київська 98 і відповідно до варіантів із застосуванням інокуляції - 2,06-2,84; 2,12-3,15 і 2,01-2,31 г/кг. Ця залежність зберігалася для всіх сортів і варіантів досліду з нормами добрив. Вміст протеїну в насінні сої також залежав від тривалості вегетаційного періоду і біологічних особливостей сорту.

Діапазон зміни вмісту протеїну в насінні змінювався від 38,61 до 43,1 %. У насінні сої сорту Єлена накопичувалося найменше протеїну - 39,18-41,67%; Артеміда - 38,61-42,44 %, а найвищий вміст протеїну був у насінні сої сорту Київська 98 - 39,91-43,1 %, в розрізі досліджуваних варіантів і умов років. Абсолютні показники вмісту протеїну в зерні значною мірою залежали від інокуляції насіння і активності функціонування симбіотичної системи. Вміст протеїну в насінні був вищим при інокуляції, порівняно з аналогічними варіантами удобрення без інокуляції.

Інокуляція насіння сої сортів Артеміда і Київська 98 сприяла підвищенню активності функціонування симбіотичної системи і підвищенню вмісту протеїну в насінні, хоча й незначному, поряд із зростанням рівня урожайності. У насінні ранньостиглого сорту Єлена накопичення протеїну відбувалося менш інтенсивно. Залежність між урожайністю і вмістом жиру і протеїну в насінні сої є стійкою з високим рівнем кореляції. Була відмічена зворотня кореляційна залежність між вмістом протеїну і жиру.

Посівні якості насіння сої - інтегральний показник, який обумовлений комплексом біотичних та абіотичних факторів. Диференційовані погодні умови в роки проведення досліджень нормволили встановити залежність формування показників якості насіння від температурного режиму та кількості опадів. Лабораторна схожість і енергія проростання зібраного насіння суттєво залежали від погодних умов періоду формування насіння на материнській рослині.

Посівні якості насіння, сформованого в умовах 2005 року, були досить високими, проте енергія проростання та лабораторна схожість насіння середньораннього сорту Київська 98 були дещо нижчими, ніж у інших сортів: 83,0-86,0 % та 67,0-94,0 %, що було обумовлено надмірною зволоженістю і пониженим температурним режимом серпня. Більш низькі, порівняно з середніми багаторічними даними, температури всіх декад вересня за недостатньої кількості опадів - 7,5 мм (середня багаторічна кількість опадів за вересень - 34 мм) лімітували реалізацію закладеного потенціалу.

Найнижчі показники схожості і енергії проростання були у насіння, сформованого у несприятливому для формування насіння 2007 році. У ранньостиглого сорту Єлена посівні якості насіння виявилися найнижчими з досліджуваних сортів: енергія проростання була на рівні 47,0-54,5%, схожість насіння - 74,0-79,5 % (залежно від системи удобрення). Власне в умовах 2007 року чітко відслідковувалась тенденція до погіршення посівних якостей насіння сорту Єлена при вирощувані без добрив або при їх застосуванні в низьких нормах. Енергія проростання та схожість насіння, сформованого в 2007 році, у сорту Артеміда становили 66,0-72,5 % та 91,0-94,0 %, а у сорту Київська 98 - 80,0-82,0 та 90,0-92, 0 % відповідно.

Екологічне травмування насіння сої знаходилося на рівні 4,0-14,0 % і переважно було обумовлене змінами погодних умов в період формування насіння. При механізованому збиранні культури після очищення загальне травмування насіння досягало 23,0-70 %, при цьому у відхід при очищенні потрапляло 3,5-26,5 % битого зерна. Нами були ідентифіковані різні типи травм насіння сої (рис. 2).

Рівень травмування насіння сої суттєво залежить від багатьох чинників і зокрема від вологості насіння на момент його збирання. Кількість травмованого насіння зростає як в умовах зниження вологості насіння до критичних значень, так і підвищення. Зона мінімального травмування насіння сої знаходиться у межах 13,0-15,0 % вологості на час збирання культури (рис. 3). Вищу лабораторну схожість має насіння сої з низькою вологістю на час збирання. При підвищенні вологості різко знижується схожість у травмованого насіння (рис. 4). Схожість травмованого насіння з вологістю 10,8 % складала 90,2 %, з вологістю 13,2 % - 81,8 %, з вологістю 18,2 % - 68,4 % відповідно. Визначена нами залежність типів травм і лабораторної схожості насіння сої від вологості на час збирання свідчить про їхній тісний зв'язок.

Позитивна корелятивна залежність виявлена між вологістю насіння та відсотком насінин з мікротравмами сім'ядолей, а також між макротравмами насіннєвої оболонки та лабораторною схожістю травмованого насіння: коефіцієнт кореляції складав відповідно: r = 0,93 (вологість-мікротравми сім'ядолей) та r = 0,86 (макротравми оболонки-схожість травмованого насіння).

Встановлена суттєва обернена залежність кількості насіння з макротравмами насіннєвої оболонки, лабораторної схожості цілого та травмованого насіння від вологості останнього, а також схожості травмованого насіння від мікротравм сім'ядолей. Коефіцієнт кореляції при цьому становив: r = - 0,87 (макротравми оболонки-вологість), r = - 0,90 (схожість цілого насіння-вологість), r = - 0,94 (схожість травмованого насіння-вологість) та r = - 0,88 (схожість травмованого насіння-мікротравми сім'ядолей).

Травмоване насіння сої має значно нижчу енергію проростання, лабораторну і польову схожість, ніж ціле, особливо при наявності мікротравм (табл.3,4). Період сівба-сходи у травмованого насіння триває близько 22 днів, тоді як у цілого - 14 днів. Сівба травмованим насінням сої призводить до зниження врожайності на 20-40 % залежно від типу пошкодження, і найбільш шкідливим є міктротравмування сім'ядолей - врожайність сої складає 1,95 т/га, при 3,27 т/га на контрольному варіанті.

Найбільш суттєві зміни у процесі зберігання насіння були відмічені у масі 1000 насінин (дослід 3). Діапазон змін у бік зменшення за період з листопада по березень включно коливався від 0,2 до 18,6 г (0,16-10,99 %). Тобто, у кожній тонні закладеного на зберігання насіння за чотири місяці втрати маси насіння складали 1,6-110,0 кг.

Таблиця 3

Посівні якості насіння та врожайність сої залежно від типів травм (середнє за 2006-2007 рр., дослід 2)

Варіант досліду	Енергія проростання, %	Лабораторна схожість, %	Польова схожість, %	Врожай-ність, т/га
Ціле насіння (контроль)	90	96	84,0	3,27
Мікротравми насіннєвої оболонки	83	76	69,4	2,36
Макротравми насіннєвої оболонки	91	88	77,9	2,62
Мікротравми сім'ядолей	64	73	60,8	1,95
Макротравми сім'ядолей	88	81	73,9	2,41
НІР 0,05	4,6	1,3	6,5	0,12

Аналіз взаємообумовленості цих змін засвідчив, що вони меншою мірою визначалися сортовими особливостями та вологістю насіння (діапазон вологості коливався у межах 9,9-14,0 % для різних проб), а найбільше залежали від показників початкового травмування насіння і типу травм. Відмічено позитивний корелятивний зв'язок між ваговим зменшенням маси 1000 насінин і загальним травмуванням насіння (r= +0,25), при параметрах загального травмування у межах 24-79 %. Аналіз залежності маси 1000 насінин від типу травм засвідчив, що чим більше було зафіксовано макротравм насіння в листопаді (r = + 0,61), особливо макротравм сім'ядолей (r = + 0,35) та одночасного макротравмування сім'ядолей та зародку (r = + 0,68), тим сильнішим був цей зв'язок.

Залежність між травмуванням зародку та зниженням маси 1000 насінин не була встановлена (r = - 0,08). Параметри макротравм коливалися у межах від 1,0 до 16,0 %, при цьому макротравми зародку складали від 0 до 4,0 %, макротравми сім'ядолей - 0,1-8,0 %, макротравми зародку та сім'ядолей - 0-7,5 %. Зменшення маси 1000 насінин значною мірою обумовлювалося також рівнем ураження насіння хворобами в динаміці під час зберігання (r = + 0,41-0,47).

Таблиця 4

Схожість травмованого і нетравмованого насіння залежно від способу збирання, % (дослід 1)

Варіант удобрення материнських рослин	2005 рік	2006 рік	2007 рік
	Фракція насіння *
	1	2	3	4	1	2	3	4	1	2	3	4
Єлена
N0P0K0	80	96	100	100	78	94	95	95	56	74	78	80
N15P15K15	82	95	100	100	80	96	96	96	40	76	80	82
N30P30K30	82	93	100	100	80	95	96	96	40	79	86	88
N45P45K45	82	94	100	100	80	95	96	96	30	80	90	98
Артеміда
N0P0K0	88	96	100	100	88	95	96	96	76	92	92	94
N15P15K15	86	97	100	100	85	94	96	96	65	90	93	94
N30P30K30	81	94	100	100	79	95	96	96	41	92	95	96
N45P45K45	78	96	100	100	73	95	96	96	56	90	95	96
Київська 98
N0P0K0	86	94	100	100	68	90	92	93	60	94	95	96
N15P15K15	84	92	100	100	68	91	92	93	54	91	93	93
N30P30K30	78	87	100	100	66	89	90	92	54	93	92	93
N45P45K45	76	88	100	100	68	90	85	85	36	93	92	93

*Примітки: 1 - травмоване насіння (механізоване збирання); 2 - нетравмоване насіння (механізоване збирання); 3 - травмоване насіння (ручне збирання); 4 - нетравмоване насіння (ручне збирання).

Лабораторна схожість (дослід 3) насіння мала зворотній кореляційний зв'язок з рівнем початкового загального травмування насіння і якщо в листопаді ця залежність визначалася коефіцієнтом кореляції r = - 0,598, то в березні він змінювався до r = - 0,753. Аналіз впливу типу травм на схожість насіння доз норм дозволив виявити, що макротравми насіння не мали чітко встановленого негативного впливу на схожість насіння, а на початкових етапах зберігання навіть стимулювали підвищення схожості: r = 0,21 при макротравмах центральної осі та r = 0,43 при травмуванні сім'ядолей.

Значний вплив на зниження схожості насіння мали мікротравми насіння на момент закладання насіння на зберігання (r = - 0,63-0,73). І якщо при визначенні мікротравм сім'ядолей цей вплив мав лише тенденцію на зниження (r = - 0,2-0,03), то мікротравми центральної осі (r = - 0,50 в листопаді та r = - 0,68 в березні ) та одночасні мікротравми сім'ядолей та центральної осі (r = - 0,61 в листопаді та r = - 0,79 в березні) суттєво впливали на зниження схожості насіння.

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ

Найвищі рівні прибутку отримано у варіантах із застосуванням інокуляції насіння ризоторфіном на фоні N₄₅P₄₅K₄₅: Київська 98 - 5639 грн. (без інокуляції - 4823 грн.), Єлена - 3727 грн. (3242 грн.), Артеміда - 5076 грн. (4282 грн.). Рентабельність виробництва сої є високою і складає 167-312%, при собівартості зерна - 583-838 грн/т. Соя є високоенергетичною культурою - вихід енергії з урожаєм складає 31665-59792 Мдж/га, при загальних енергетичних затратах 6378-14063 Мдж/га. Найвищий вихід енергії з урожаєм було отримано за внесення добрив в нормі N₄₅P₄₅K₄₅ - 40687-52893 Мдж/га, в розрізі сортів. Застосування ризоторфіну підвищило даний показник до 44933-59792 Мдж/га. Коефіцієнт енергетичної ефективності технологій вирощування сої є досить високим і складає 3,48-5,76.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукових завдань шляхом встановлення закономірностей росту, розвитку, формування урожайності, товарної і насіннєвої якості зерна сортів сої залежно від комплексного впливу агротехнічних заходів.

1. Формотворчі процеси посівів сої суттєво залежать як від технологічних факторів, а саме сортових особливостей, норм мінеральних добрив та інокуляції насіння ризоторфіном, так і від гідротермічних умов вирощування сої.

2. Технологічні фактори, в середньому за три роки досліджень, мали майже рівноцінну частку участі в формуванні урожайності сортів сої: “добрива” - 24,9 %; “сорт” - 26,8 %; “інокуляція насіння” - 24,8 %. Частка участі фактору “погодні умови” склала лише 13,7 %. Це менше ніж технологічні фактори, проте погодні умови міжфазних періодів та вегетаційних років в цілому відігравали визначальну роль в ефективності того чи іншого фактору і їхня дія протягом років досліджень досить сильно різнилася.

3. Генетично детерміновані ознаки кожного досліджуваного сорту під впливом умов довкілля визначали максимальні рівні продуктивності сортів: Єлена - 2,63 т/га; Артеміда - 3,46 т/га; Київська 98 - 3,85 т/га. Частка участі фактору “сорт” в формуванні продуктивності сої в середньому за роки проведення досліджень склала 26,8 %; 2005 р. - 40,0 %; 2006 р. - 46,2 %; 2007 р. - 19,1 % .

4. Норми внесення добрив суттєво впливають на продуктивність сортів сої і забезпечують прирости урожайності у сорту Єлена - до 0,63; Артеміда - 0,98; Київська 98 - 1,13 т/га. Частка участі фактору “добрива” складає близько 24,9 %, а в розрізі років вона досить різниться і становить: 2005 р. - 43,8 %; 2006 р. - 14,9 %; 2007 р. - 36,7 %. Максимальний рівень реалізації потенціалу сортів досягається при застосуванні N₄₅P₄₅K₄₅ в комплексній взаємодії з іншими технологічними факторами та погодними умовами.

5. Суттєвий вплив на формування продуктивності сої має фактор “інокуляція насіння” - 24,8 %, який забезпечує приріст урожайності до 0,97 т/га. Ефективність інокуляції насіння визначається погодними умовами і інтенсивністю розвитку рослин сої: 2005 р. - 11,0 %; 2006 р. - 33,9 %; 2007 р. - 36,3 %.

6. Вміст жиру в насінні має позитивну корелятивну залежність з урожайністю: на кожні 100 кг приросту урожайності вміст жиру в зерні збільшується на 1,34-2,00 г/кг. Вміст жиру в зерні сої залежить від тривалості вегетаційного періоду сорту і найвищим він був в зерні ранньостиглого сорту Єлена - 20,6-22,84 %; Артеміда - 20,1-22,7 %; Київська 98 - 20,0-22,5 %.

7. Вміст в насінні протеїну має зворотню кореляційну залежність з урожайністю і вмістом жиру і ця залежність є дійсною для всіх сортів і варіантів досліду з нормами добрив. На кожні 100 кг приросту урожаю вміст протеїну в насінні знижується на 2,01-3,22 г/кг. Діапазон змін вмісту протеїну в сої складає: в зерні сорту Єлена - 39,18-41,67 %, Артеміда - 38,61-42,44 %, Київська 98 - 39,91-43,10 %. Залежність між урожайністю і вмістом жиру і протеїну в зерні сої є стійкою з високим рівнем кореляції. Між вмістом протеїну і жиру відмічена зворотна кореляційна залежність.

8. Визначальним фактором травмування насіння сої є технічне забезпечення процесу збирання - загальне травмування насіння при механізованому збиранні, після очищення досягає 23-70 %, при цьому у відхід при очищені потрапляє ще 3,5-26,5 % битого зерна. Екологічне травмування насіння сої знаходиться на рівні 4,0-14,0 % і переважно обумовлюється змінами погодних умов в період формування насіння.

9. Найбільш суттєві зміни в процесі зберігання насіння відбуваються в масі 1000 насінин - вона зменшується на 0,2-18,6 г або на 0,16-10,9 %. Втрати маси досягають 1,6-110,0 кг/т насіння за чотири місяці зберігання і найбільше залежать від початкового травмування насіння і від типу травм. Існує позитивний корелятивний зв'язок між зменшенням маси 1000 насінин і загальним травмуванням насіння (r = + 0,25), при 24,0-79,0 % травмованого насіння. Чим більше макротравм насіння в листопаді (r = + 0,61), особливо макротравм сім'ядолей (r = + 0,35) та одночасного макротравмування сім'ядолей та зародку (r = + 0,68), тим сильнішим є цей зв'язок. Кількість насіння з макротравмами складає 1,0-16,0 %, в тому числі: макротравми зародку - 0-4,0 %, макротравми сім'ядолей - 0,1-8,0 %, одночасно макротравми зародку та сім'ядолей 0-7,5 %. Зменшення маси 1000 насінин обумовлюється також рівнем ураження насіння хворобами в динаміці при зберіганні (r = + 0,41-0,47), а в меншій мірі від сорту та вологості насіння.

10. Лабораторна схожість насіння має зворотню залежність від початкового загального травмування насіння (r = - 0,598 в листопаді та r = - 0,753 в березні). Макротравми насіння не мають чітко встановленого негативного впливу на схожість насіння, а на початкових етапах зберігання навіть стимулюють підвищення схожості (r = 0,21 при макротравмах центральної осі та r = 0,43 при травмуванні сім'ядолей). Значний вплив на зниження схожості насіння мають мікротравми на момент закладання насіння на зберігання (r = - 0,63-0,73). При мікротравмах сім'ядолей відмічається лише тенденцію до зниження (r = - 0,2-0,03), при мікротравмах центральної осі (r = - 0,50 в листопаді та r = - 0,68 в березні) та одночасних мікротравмах сім'ядолей та центральної осі (r = - 0,61 в листопаді та r = - 0,79 в березні) відбувається суттєве зниження схожості насіння.

11. Виробництво сої є економічним рентабельним та економічно доцільним. Розміри прибутку при вирощуванні сої за технологіями із застосуванням інокуляції насіння та внесенням мінеральних добрив у нормі N₄₅P₄₅K₄₅ для сорту Київська 98 складають до 5639 грн.(без застосування інокуляції 4823 грн.), Єлена - 3727 грн. (3242 грн.), Артеміда - 5076 грн. (4282 грн.).

12. Соя є високоенергетичною культурою. Вихід енергії з урожаєм складає 31665-59792 Мдж/га, при загальних енергетичних затратах 6378-14063 Мдж/га. Найвищий вихід енергії з урожаєм було отримано за внесення добрив в нормі N₄₅P₄₅K₄₅ - 40687-52893 Мдж/га, в розрізі сортів. Застосування ризоторфіну підвищило даний показник до 44933-59792 Мдж/га. Коефіцієнт енергетичної ефективності технологій вирощування сої є досить високим і складає 3,48-5,76.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах північної частини Лісостепу України з метою отримання стабільних врожаїв сої з високими показниками товарної та насіннєвої якості рекомендується висівати середньоранні та середньостиглі сорти сої.

Для отримання високоякісного насіння сої рекомендовані норми добрив складають N₃₀P₃₀K₃₀ та для товарного зерна - N₄₅P₄₅K₄₅ з обов'язковою обробкою насіння перед сівбою препаратами з активними штамами азотфіксуючих організмів.

З метою зниження механічного травмування, що призводить до значної деформації зерна, збирання насінницьких посівів і післязбиральну доробку насіння слід проводити при вологості зерна сої в межах 13,0-15,0 %.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стрихар А.Є. Продуктивність сої залежно від елементів технології вирощування / А.Є. Стрихар // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2007. - Вип.116. - С. 118-121.

2. Каленська С.М. Травмованість насіння: методи визначення та шляхи запобігання / С.М. Каленська, Н.В. Новицька, А.Є. Стрихар // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків УААН. - Вип. 9. - 2007. - С. 179-188 (Особистий внесок здобувача - проведення досліджень, аналіз та узагальнення даних).

3. Каленська С.М. Управління процесами формування високоякісного насіння сільськогосподарських культур / Каленська С.М. Каленська, Н.В. Новицька, А.Є. Стрихар, О.В. Малеончук, Т.В. Антал // Зб. наук. праць НАУ. - 2008. - Вип.123. - С.11-17 (Особистий внесок здобувача - проведення обліків і спостережень, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

4. Стрихар А.Є. Соя на Київщині / А.Є. Стрихар // Насінництво. - 2008. - № 5. - С. 7-8.

5. Каленська С.М. Вплив мінерального живлення та ризоторфіну на продуктивність та якість зерна сої в умовах Лісостепу України / С.М. Каленська, Н.В. Новицька, А.Є. Стрихар // Насінництво. - № 8. - 2009. - С. 23-25 (Особистий внесок здобувача - проведення обліків і спостережень, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

6. Стрихар А.Є. Вплив елементів технології вирощування на травмування насіння сої / А.Є. Стрихар // Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва / Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, Чабани, 29-30 листопада 2005. - С.113-114.

7. Стрыхар А.Е. Значение сои в решении стратегической проблемы агросферы Украины / А.Е.Стрыхар, С.М.Каленская, Н.В. Новицкая // Генетические ресурсы культурных растений в ХХI веке: состояние, проблемы, перспективы / Тезисы докладов II Вавиловской международной конференции, Санкт-Петербург, 26 ноября 2007 г. СПб.:ВИР, 2007. - С. 133-135 (Особистий внесок здобувача - проведення та аналіз досліджень, узагальнення даних).

8. Каленська С.М. Удосконалена технологія виробництва високоякісного насіння сої в умовах Лісостепу України / С.М. Каленська, Н.В. Новицька, А.Є. Стрихар // «Вчені НАУ - виробництву» Науковий бюлетень завершених наукових розробок НАУ, 2007. - № 3 (5). - С.14 (Особистий внесок здобувача - проведення досліджень, аналіз та узагальнення даних, написання статті).