Показники гемопоезу у коней та діагностика його змін за патології

Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОКАЗНИКИ ГЕМОПОЕЗУ У КОНЕЙ ТА ДІАГНОСТИКА ЙОГО ЗМІН ЗА ПАТОЛОГІЇ

16.00.01 ? діагностика і терапія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ПІДДУБНЯК ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 619:616.155.1-007.1:636.1

Біла Церква ? 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник ? доктор ветеринарних наук, професор

Головаха Володимир Іванович,

Білоцерківський національний аграрний університет,

професор кафедри терапії та клінічної діагностики

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН

Влізло Василь Васильович,

Інститут біології тварин УААН, директор

кандидат ветеринарних наук, доцент

Слівінська Любов Григорівна,

Львівський національний університет ветеринарної

медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького,

доцент кафедри внутрішніх хвороб тварин

Захист дисертації відбудеться “23” вересня 2009 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус № 8, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “12”серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради М.П. Чорнозуб

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З розвитком приватних підприємств та конюшень виникає безліч проблем у створенні відповідних умов утримання, годівлі та тренінгу коней. Навіть незначні порушення у виконанні цих вимог можуть призвести до виникнення захворювань, які перебігають з ураженням багатьох органів та систем, зокрема гемопоезу, який забезпечує, адаптує і віддзеркалює всі ланки життєдіяльності організму та роботи його систем як у нормі, так і за патології (Антоняк Г.Л., 2002). Тому виявлення змін гемопоезу, як індикатора тканинного дихання, метаболічних порушень і гіпоксичного стану, є важливим під час вивчення патогенезу і діагностики багатьох захворювань, особливо на ранніх етапах їх розвитку (Галатюк О.Є., 2003; Головаха В.І., 2004).

Оскільки регенераторна відповідь клітин еритроїдного ряду кісткового мозку на екзо- та ендогенні чинники у коней відрізняється від тварин інших видів (Kramer J.W., 2000; Робинсон Э., 2007), то вивчення порідних і вікових особливостей показників гемопоезу та ранніх діагностичних критеріїв оцінки їх змін за різної патології є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною галузевої науково-технічної програми УААН “Здоров'я тварин” на 2006?2010 рр., шифр завдання 01.101.21, фрагментом держбюджетних тем: “Теоретичне та експериментальне обґрунтування методів ранньої діагностики, профілактики і терапії хвороб печінки, нирок, передшлунків та обміну речовин (гіпокальціємія, гіпофосфатемія, мікроелементози, А- і D-гіповітамінози) за множинної внутрішньої патології у сільськогосподарських тварин (високопродуктивних корів і молодняку ВРХ, коней, свиней), собак і птиці та впровадження їх у виробництво” (номер держреєстрації 0103U004460) та “Розробити діагностичні критерії і лікувально-профілактичні заходи при хірургічній та акушерській, внутрішній патології у коней” (номер держреєстрації 0108U002892); дисертант виконував розділ “Вивчити функціональні властивості еритроцитів у спортивних коней; зміни показників ферум-трансферинового комплексу в коней під час навантаження; зміни показників ферум-трансферинового комплексу у кобил; критерії діагностики змін гемопоезу у кобил з ознаками гепатопатії”, які виконуються на кафедрі терапії та клінічної діагностики Білоцерківського національного аграрного університету упродовж 2005?2009 рр.

Мета роботи ? розробка інформативних методів діагностики порушень гемопоезу за різної патології у коней.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1) вивчити особливості стану гемопоезу у клінічно здорових коней різного віку, породи та фізіологічного статусу і в спортивних коней;

2) вивчити зміни показників гемопоезу у коней: а) за патології печінки, нирок та нервової системи; б) за лептоспіроносійства та прихованого перебігу ринопневмонії;

3) розробити ранні та інформативні тести діагностики порушень гемопоезу у разі захворювань різної етіології;

4) апробувати ефективність Катозалу за анемічного синдрому лошат.

Об'єкт дослідження ? гемопоез у коней.

Предмет дослідження ? порідні, вікові та фізіологічні особливості гемопоезу у коней і діагностика його змін за патології різної етіології.

Методи дослідження ? клінічні, кількість еритроцитів та їх популяційний склад, фізичні (гематокритна величина, кислотна резистентність еритроцитів, колір, прозорість, відносна густина сечі), біохімічні (гемоглобін, ферум, ферумозв'язувальна здатність сироватки крові, трансферин, купрум, кобальт, загальний і неорганічний фосфор та 2,3-ДФГ в еритроцитах, загальний білок та його фракції, колоїдно-осадові проби, сечовина, креатинін, АсАТ, АлАТ, ГГТП), гістологічні, серологічні (РМА і РЗГА), токсикологічні (кормів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені фізіологічні показники популяційного складу еритроцитів, ферум-трансферинового комплексу ? ФТК (ЗФЗЗ, НФЗЗ, вмісту трансферину, коефіцієнта насичення трансферину ферумом) та 2,3-дифосфогліцерату (2,3-ДФГ) у коней різних порід, вікових груп та фізіологічного стану, що є основою для розробки інформативних методів діагностики патології гемопоезу. На основі визначення цих показників встановлено, що результативність спортивних коней залежить від адаптативних можливостей гемопоезу.

Уперше встановлено, що найбільш раннім діагностичним тестом оцінки енергетичного внутрішньоеритроцитарного обміну у коней за кормового отруєння алкалоїдами, мікотоксинами, гепатопатії та нефроанемічного синдрому є активність 2,3-ДФГ. З поглибленням патології відбуваються порушення популяційного складу еритроцитів та ФТК і лише за клінічного прояву захворювань змінюються загальноклінічні показники гемопоезу. Отримані результати розширюють знання щодо механізмів розвитку захворювань та дають можливість більш обґрунтовано застосовувати патогенетичну терапію.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці на основі вивчення фізіологічних лімітів показників гемопоезу у клінічно здорових коней ранніх інформативних методів діагностики його змін у разі захворювань різної етіології. Експериментально та теоретично обґрунтовано використання показників ФТК (загальної кількості феруму, ЗФЗЗ, НФЗЗ, умісту трансферину, насиченості його ферумом) та 2,3-ДФГ для характеристики змін гемопоезу за різних захворювань. Вивчено ефективність препарату Катозал для відновлення гемопоезу за анемічного синдрому в лошат.

Матеріали дослідної роботи увійшли до методичних рекомендацій “Дослідження сечі у коней” (розділ 2.3 ? мікроскопія осаду сечі), які затверджені НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.). Результати наукових досліджень використовуються у науково-дослідній роботі та під час викладання предметів “Клінічна діагностика хвороб тварин”, “Клінічна біохімія” та “Внутрішні хвороби тварин” у Білоцерківському національному аграрному університеті; “Клінічна біохімія” і “Внутрішні хвороби тварин” у Полтавській державній аграрній академії; “Клінічна біохімія” ? у Подільському державному аграрно-технічному університеті (м. Кам'янець-Подільський); “Внутрішні хвороби тварин” ? Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького; “Внутренние незаразные болезни животных” ? в УО Витебской ордена “Знак Почета” Государственной академии ветеринарной медицины (Республіка Бєларусь).

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені у практичній діяльності лабораторії біохімії ННЦ „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” м. Харків та біохімічного відділу Олександрійської державної районної лабораторії ветеринарної медицини Кіровоградської області.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг клініко-експериментальних досліджень. Гістологічні дослідження печінки, селезінки, нирок, головного мозку проведені разом із доцентом М.В. Утеченком на кафедрі ветеринарно-санітарної експертизи і патанатомії ім. Й.С. Загаєвського Білоцерківського НАУ.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на міжнародних конференціях: “Актуальні проблеми ветеринарної медицини”, присвяченої 100-річчю з дня народження професора С.І Смирнова (Харків, 2007 р.); “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”, присвячена 140-річчю від дня народження Вацлава Морачевськоко (Львів, 2007 р.); “Аграрна наука ? виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини” (Біла Церква, 2007 р.); “Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини” (Харків, 2008 р.); “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2008 р.); “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”, присвяченої 550-річчю з часу свого заснування та початків ветеринарної медицини в Україні (Львів, 2008 р.); “Проблеми неінфекційної патології тварин” (Біла Церква, 2008 р.); Міжнародному конгресі з ветеринарної медицини, присвяченому 85-річчю ННЦ „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” (Харків, 2008 р.); державних: “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2006 р.); “Аграрна наука ? виробництву” (Біла Церква, 2006 р., 2007р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень викладено у 13 статтях, опублікованих у фахових виданнях: Віснику Білоцерківського державного аграрного університету (7); Науковому віснику Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (3); у збірниках наукових праць ХДЗВА (1); Луганського національного аграрного університету (1); у міжвідомчому тематичному науковому збірнику “Ветеринарна медицина”, Харків, ІЕКВМ (1), а також у науковому збірнику Вітебської ордена “Знак Почета” державної академії ветеринарної медицини (2).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, вибору напряму досліджень, матеріалів і методів виконання роботи, 7 розділів власних досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій виробництву, які викладені на 167 сторінках комп'ютерного тексту; додатків, списку використаної літератури, що містить 293 джерел, у тому числі 140 ? із далекого зарубіжжя. Робота ілюстрована 62 таблицями та 27 рисунками. У додатку наведено 7 документів.

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Робота виконувалась упродовж 2005?2009 рр. в лабораторії НДІ внутрішніх хвороб тварин Білоцерківського національного аграрного університету, Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (серологічні дослідження). Дослідження кормів, уражених плісеневими грибами та отруйними рослинами, проводилося в Луганській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Експериментальну частину роботи виконували на державних кінних заводах: Олександрійському (Кіровоградська обл.), Новоолександрійському (Луганська обл.), Київському державному іподромі, приватній конюшні м. Рокитне (Київська обл.) та тваринах приватних осіб (Київської, Черкаської і Вінницької областей) за наступним планом: 1) вивчення гемопоезу: а) у кобил російської рисистої та української верхової порід 9?12-річного віку на 8?9 і 10?11-му місяцях жеребності та на 7?15-й день після пологів (n=72); б) у лошат 5?10-денного, 30?40, 60?90 та 150?180-денного віку (n=46); в) у клінічно здорових коней різних порід 5?12-річного віку, які були розділені на декілька груп. До першої належали нечистопородні коні, другої ? тварини української верхової, третьої ? російської рисистої та четвертої ? російської ваговозної порід (n=51); 2) оцінка стану гемопоезу у спортивних коней під час навантаження та після нього (n=10); 3) зміни показників гемопоезу у коней за патології печінки (n=27), нирок (n=10) і нервової системи (n=11); 4) вивчення змін показників гемопоезу за інфекційної патології (коні-лептоспіроносії (n=17) та за прихованого перебігу ринопневмонії (n=13); 5) апробована ефективність препарату Катозал для відновлення гемопоезу за анемічного синдрому у лошат (n=6).

Стан гемопоезу у тварин оцінювали за загальною кількістю еритроцитів (пробірковим методом), умістом гемоглобіну (геміглобінціанідним методом), величиною гематокриту (мікрометодом у модифікації Й. Тодорова); математично підраховували вміст гемоглобіну в еритроциті (МСН) та середній об'єм еритроцитів (МСV). Морфо- та структурно-функціональні властивості еритроцитів вивчали за їх популяційним складом у периферичній крові (метод фракціонування у градієнті густини сахарози за І. Сизовою), кислотною резистентністю (метод І.А. Терського та І.І. Гітельзона), форми та розміри їх вивчали у мазках крові (фарбування еозином та азуром ? за Нохтом). Енергетичний обмін в еритроцитах визначали за активністю 2,3-дифосфогліцерату (за Dyce у модифікації Л.І. Апуховської). Метаболізм феруму визначали за вмістом його в сироватці крові, загальною (ЗФЗЗ) і ненасиченою (НФЗЗ) ферумозв'язувальною здатністю сироватки крові, вмістом трансферину та його насиченістю ферумом (ферозиновий метод). Уміст купруму і кобальту в сироватці крові визначали атомно-абсорбційним методом.

На другому етапі вивчали адаптативну спроможність гемопоезу у спортивних коней за максимальних навантажень. Дослідження проводили на конях орловської та російської рисистих порід 2-3-річного віку. Кров у тварин відбирали перед навантаженням (у спокої), відразу після максимального навантаження рисака на дистанції 1600 м та після 1,5-годинного відпочинку. За отриманими результатами коней поділили на дві групи: а) тварини, що показували високі результати ? лідери (2 хв 08 с-2 хв 18 с); б) аутсайдери, які долали дистанцію з гіршим часом (2 хв 30 с-2 хв 41 с).

Наступні етапи роботи були спрямовані на вивчення змін системи гемопоезу за патології: а) у коней з ознаками енцефалопатії (11 гол.), в яких клінічні симптоми і патолого-анатомічні зміни були характерні для кормового отруєння та енцефаліту; б) у коней із симптомами гепатопатії української верхової породи, які були поділені на три групи: перша ? 5?8 років (10 гол.), друга? 9?12 (7 гол.) і третя ? старше 12-річного віку (10 гол.). Патологію печінки виявляли за змінами показників білкового обміну ? рівня загального білка (рефрактометрично), його фракцій ? нефелометричним (турбідиметричним) методом та коагуляційних (колоїдно-осадових) проб ? сулемовою і з купруму сульфатом. Функціональний стан і структуру мембран гепатоцитів оцінювали за активністю в сироватці крові аспарагінової (АсАТ) та аланінової (АлАТ) амінотрансфераз (метод Райтмана і Френкеля); в) у коней української верхової породи з нефроанемічним синдромом (10 гол.). Стан ренальної системи визначали за фізичними (колір, прозорість, консистенція, відносна густина сечі ? урометром); хімічними (уміст білка ? фотометричний метод із 3 %-ною сульфосаліциловою кислотою; сечовини ? колірною реакцією з діацетилмонооксимом; креатиніну ? колірною реакцією Яффе (метод Поппера); активність г-глутаміл-транспептидази (ГГТП) ? реакцією з б-г-глутаміл-4-нітроаланіном (метод Szasz) та мікроскопічними (аналіз осаду сечі на вміст в ньому “організованих” та “неорганізованих” компонентів) методами.

На наступному етапі вивчали зміни показників гемопоезу у коней за лептоспірносійства (титр гемаглютинінів за РМА сягав 1:200?1:800) [17 голів] та за прихованого перебігу ринопневмонії (за РЗГА титр 1:32?1:128) [13 голів].

На останньому етапі роботи вивчали зміни показників гемопоезу у лошат 3?7-денного віку під впливом препарату Катозал. Тваринам дослідної групи (n=6) його ін'єктували внутрішньом'язово в дозі 5 мл протягом 6-ти днів; контрольним ? внутрішньом'язово тричі протягом 6-ти днів застосовували Феродекс у дозі 4 мл. Стан гемопоезу вивчали до введення препаратів, на 30 і 120-й дні життя.

Одержані числові результати морфологічного та біохімічного досліджень крові обробляли методами варіаційної статистики.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Стан гемопоезу у кобил

У кобил російської рисистої породи в останні місяці жеребності кількість еритроцитів та “зрілих” їх популяцій вірогідно вища (р<0,001), порівняно з українською верховою, що свідчить про інтенсивне дозрівання “молодих” та елімінацію “зрілих” клітин із депо. З наближенням до вижеребки в українських верхових вірогідно зростала відносна кількість “старих” клітин ? 9,1±0,94 % проти 6,1±0,4 % у рисаків. Після пологів у популяційному складі еритроцитів рисаків переважають “молоді” форми, тоді як в українських верхових у периферичній крові більше “старих”. В українських верхових вміст гемоглобіну та гематокритна величина перед вижеребкою були нижчими, ніж у рисаків (р<0,01), проте індекси “червоної” крові (МСН та МСV) були вищими (р<0,01 і р<0,05 відповідно). Після пологів (7?15 днів) у рисаків виявили тенденцію до зменшення кількості еритроцитів, які були більшого об'єму та насичення гемоглобіном. Вміст феруму, трансферину, ЗФЗЗ і НФЗЗ в останні місяці жеребності (8?9 і 10?11-й) у російських рисистих були вірогідно нижчими (р<0,01), ніж в українських верхових (табл. 1).

Отже, у кобил російської рисистої та української верхової порід показники гемопоезу в останні місяці жеребності та після пологів мають суттєві відмінності, що, напевне, свідчить про різну генетичну схильність їх до фізичних навантажень та адаптативного цитогенезу еритроїдного ростка кісткового мозку.

Гемопоез у коней різних порід

Дослідження проводили на клінічно здорових конях 5?12 річного віку. До першої належали нечистопородні коні, другої ? тварини української верхової, третьої ? російської рисистої та четвертої ? російської ваговозної порід (коні третьої і четвертої груп були на круглорічному вигульному утриманні).

Встановлено відмінності у популяційному складі еритроцитів. Зокрема, абсолютна та відносна кількість “старих” форм була вірогідно вищою в російських рисаків та ваговозів. Абсолютна кількість “зрілих” популяцій у останніх теж була вірогідно вищою, проте відносна ? істотно не відрізнялася від величин попередніх групах. Час повного гемолізу у нечистопородних коней був найкоротшим (7,5 хв), в українських верхових він завершувався на 8 хв. Еритрограми в коней російських порід (рисаки та ваговози) були подібними і майже накладалися одна на одну, але суттєво відрізнялися від нечистопородних та українських верхових. Ліві частини графіків у рисистих порід були довшими (7 хв), що вказує на підвищену опірність бішару мембран “старих” і “зрілих” популяцій, праві ? більш пологими, повний час гемолізу в рисаків закінчувався на 11,5, ваговозів ? на 10,5 хв (рис. 1).

Рис. 1 ? Кислотна резистентність еритроцитів у коней

Вміст феруму в сироватці крові у нечистопородних коней і тварин російських порід (рисаки та ваговози) був на одному рівні, в українських верхових ? вірогідно нижчим (р<0,01). Вищими у нечистопородних та коней російської породи були ЗФЗЗ, НФЗЗ та вміст трансферину. В українських верхових ці показники в середньому були значно нижчі (64,0±3,5; 29,7±2,7 мкмоль/л і 2,81±0,16 г/л відповідно), тоді як насичення трансферину ферумом було вірогідно більшим (р<0,001). Найвищий рівень 2,3-ДФГ виявили у нечистопородних коней (10,7±1,0 мкмоль/мл суспензії еритроцитів). У породних активність цього метаболіту була значно нижчою (р<0,001).

Показники гемопоезу у лошат

У клінічно здорових лошат української верхової породи з перших днів життя до шестимісячного віку проявляється полі- і олігоцитемія (у 33,3 і 22,2 %). Найменшу кількість “старих” еритроцитів виявили у лошат перших днів життя ? 8,4±0,8 %. До 2?3-місячного віку ця популяція збільшувалася. Кількість “зрілих” клітин упродовж всього періоду була незмінною, проте в 38,9 % 5?10-денних і 87,5 % 5?6-місячних лошат виявили олігоцитемію, що зумовлено порушенням метаболізму купруму. Відносна кількість “молодих” клітин у тварин усіх груп вірогідно не відрізнялася. Проте у 88,9 і 75,0 % лошат 5?10-денного та 5?6-місячного віку їх було більше 50 %, що вказує на активізацію процесів проліферації в кістковому мозку. Еритрограми у лошат 5?10- та 30?40-денного віку були подібними. Вони мали додаткові піки на 30 с гемолізу, високі і гострі основні піки, швидкоплинну праву частину графіка; повний час гемолізу закінчувався на 6,5 і 8 хв. З 2?3-місячного віку у лошат відбувається стабілізація структурних компонентів мембран еритроцитів та поява в кров'яному руслі більш стійких до гемолізу “молодих” популяцій. Основний пік був зміщеним вліво; повний гемоліз закінчувався на 12-й хвилині у 2?3-місячних і на 9-й ? у 5?6-місячних лошат.

Вміст гемоглобіну в лошат у перші три місяці життя був на одному рівні, у подальшому ? підвищувався і в 5?6-місячному віці становив 139,4±5,4 г/л. Еритроцити у 77,8?87,5 % лошат, незалежно від віку, були гіпохромними (менше 0,93 фмоль), у 50 % тварин перших днів життя середній об'єм їх (MCV) більше 60 мкм3 . Встановлено, що у лошат у перші місяці життя розвивається гіпохромна макроцитарна, а потім ? гіпохромна мікроцитарна анемія.

Уміст феруму в середньому у лошат перших 3-х місяців життя достовірно не відрізнявся. Гіпосидеремію виявили в 55,6 % 5?10-денних, 44,4 ? 30?40 і 63,6 % ? 60?90-денних тварин. Стабілізація метаболізму феруму у лошат відбувається в 5?6-місячному віці. ЗФЗЗ і НФЗЗ у лошат до 30?40-денного віку поступово підвищувалися, надалі (до 6-місячного віку) ? знижувались. Уміст трансферину протягом першого місяця зростав (4,4±0,2 г/л), у подальшому ? вірогідно знижувався (р<0,001). Насичення трансферину ферумом у лошат 5?10 і 30?40-денного віку (у 44,4 і 61,1 % тварин) було нижче 30 % (норма 30?50 %). У подальшому, до 6-місячного віку, відбувається становлення повноцінного зв'язку білка з мікроелементом: насичення трансферину ферумом підвищується до 41,5±5,9 %.

Вміст 2,3-ДФГ у лошат до 1,5-місячного віку стабільний (5,30±0,86 і 5,08±0,92 мкмоль/мл суспензії еритроцитів відповідно у 5?10 і 30?40-денних). Надалі (до 3-місячного віку) вміст його зростав (р<0,05). У 62,5 % лошат після 5?6-місячного віку активація 2,3-ДФГ поступово гальмувалась.

Гемопоез у спортивних коней

Гемопоез у спортивних коней вивчали на конях орловської та російської рисистої порід 2-3-річного віку за максимального навантаження рисака на дистанції 1600 м, які були розділені на дві групи: перша ? лідери, друга ? аутсайдери. Кількість еритроцитів у лідерів після навантаження збільшувалася (p<0,01), тоді як в аутсайдерів мала тенденцію до зменшення. Після 1,5-годинного відпочинку у лідерів цей показник відновлювався до початкових величин (у спокої), тоді як у рисаків-аутсайдерів він залишався на тому ж рівні. Після навантаження та 1,5-годинного відпочинку у лідерів виявили тенденцію до зниження “старих” і “зрілих” форм еритроцитів, з одночасним підвищенням “молодих”. В аутсайдерів кількість “молодих” популяцій збільшилась на 9,7 %, “зрілих” і “старих” зменшилася на 8,2 і 1,45 % відповідно. Еритрограми у лідерів і аутсайдерів у спокої та після навантаження були однаковими. Після 1,5-годинного відпочинку вони проявлялися подовженням в аутсайдерів повного часу гемолізу (на 2 хв), зміщенням основного піку вправо.

Уміст феруму після маху у лідерів мав тенденцію до підвищення, у коней- аутсайдерів відмічали зменшення вмісту мікроелемента в кінці досліду. ЗФЗЗ у коней обох груп була однаковою. НФЗЗ була більш показовою: у лідерів вона була незмінною протягом усього періоду дослідження, а в аутсайдерів її величини підвищилися, що спричинено зростанням пулу феруму, не зв'язаного з трансферином. Насиченість білка ферумом у коней-аутсайдерів навіть після відпочинку знижувалася (р<0,05; табл. 2).

Таблиця 2 ? Показники ферум-трансферинового комплексу у спортивних коней

Група тварин	НФЗЗ, мкмоль/л	Коефіцієнт насичення трансферину ферумом, у проц.
	до наванта- ження	після наванта- ження	1,5-год. відпочинок	до наванта- ження	після наванта- ження	1,5-год. відпочинок
Перша	18,0-49,2 35,7±7,4	30,1-52,7 41,6±4,8	12,6-50,6 37,6±8,3	20,1-72,3 53,4±9,3	42,5-66,9 54,3±5,0	37,3-85,3 57,2±7,6
Друга	4,6-58,1 24,1±6,4	34,2-54,0 46,6±6,1 х	30,9-96,3 49,6±8,8 х	38,1-92,0 62,9±8,5	31,6-60,2 45,4±4,9	15,2-54,9 39,2±6,0 х

Примітка. х p<0,05 порівняно з тваринами до навантаження.

Таким чином, очікувати високих результатів у спортивному конярстві можна лише після оцінки стану гемопоезу не тільки у спокої тварин, але й після навантаження, оскільки механізми адаптації “червоних” клітин до максимальних стресових навантажень і швидкість відновлення їх функцій впливають на стан здоров'я та результативність тварин. Під час оцінки гемопоезу слід враховувати як загальноприйняті показники, так і фізико-хімічні властивості еритроцитів (плавучість, кислотну резистентність) та механізми його регуляції (ФТК).

Зміни гемопоезу в коней за енцефалопатії

Захворювання виявили в одному з кінних господарств у весняно-літній період після згодовування протягом декількох місяців недоброякісного сіна, яке було на 60?68 % уражене плісеневими грибами та містило більше 6 % отруйних рослин, в основному чорнокореня лікарського. У коней спостерігали сонливість, анорексію, атаксію. Тварини впиралися головою в стіни, двері, годівниці і залишалася в такому положенні до 30-45 хв. На нижній губі виявляли виразки розміром 2Ч3 см. У третини коней проявлялася діарея.

У ході патолого-анатомічного дослідження виявлено: у печінці ознаки токсичного цирозу та жирової дистрофії, слабовиражена механічна жовтяниця; по всій структурі ? дрібнозернисті гранули світло-коричневого пігменту (гемофусцину); у нирках ? жирова дистрофія інфільтративного типу звивистих канальців; поодинокі епітеліоцити прямих канальців ? у стані білкової і жирової дистрофії; у селезінці ? розширення синусоїдних капілярів та численні острівки зерен гемофусцину, у головному мозку ? ознаки справжньої і несправжньої нейронофагії та периваскулярні муфти.

У хворих коней встановлено олігоцитемію (5,45±0,38 Т/л), у 90,9 % ? пойкілоцитоз (клітини різної форми і навіть шистоцити) та анізоцитоз. Аналіз еритрограми показав, що повний час гемолізу завершувався за 7,3 хв (на 34,6 % менше порівняно з клінічно здоровими), основний пік був гострим, його висота становила 22 % гемолізованих клітин (у здорових 13 %), що свідчить про більш швидке руйнування “старих” і “зрілих” популяцій.

У хворих коней виявили олігохромемію та низькі величини гематокриту. У 63,6 тварин встановили гіперхромію, у 40,0 % ? макроцитоз (гіперхромна макроцитарна анемія). Вірогідно вищими у хворих були рівень феруму, ЗФЗЗ та вміст трансферину (табл. 3).

Таблиця 3 ? Показники ферум-трансферинового комплексу в сироватці крові коней

Групи тварин	Ферум, мкмоль/л	ЗФЗЗ, мкмоль/л	НФЗЗ, мкмоль/л	Вміст трансферину, г/л	Насичення трансферину ферумом, у проц.
Клінічно здорові	25,6-48,5 35,4±1,40	47,1-100,2 63,5±4,7	12,1-57,2 29,4±3,90	2,1-4,48 3,0±0,22	36,9-77,6 53,4±3,30
Хворі	55,5-98,8 67,6±7,7	79,7-136,2 111,4±8,3	14,6-73,0 43,8±7,90	3,7-6,10 5,0±0,37	29,0-84,5 60,6±6,30
р<	0,01	0,001	0,5	0,001	0,5

Активність 2,3-ДФГ в еритроцитах хворих коней була у 3,2 рази більшою, ніж у здорових (р<0,001), що є свідченням високого ступеня тканинної гіпоксії.

Отже, рання діагностика патології гемопоезу у коней з явищами енцефалопатії (причина її ? алкалоїди та мікотоксини) повинна ґрунтуватися на визначенні активності 2,3-ДФГ, популяційного складу еритроцитів, їх кислотної резистентності та показників метаболізму феруму. Розвиток анемії за енцефалопатії відображений схематично (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 ? Схема розвитку змін гемопоезу за дії алкалоїдомікотоксинів у коней

Зміни показників гемопоезу у кобил за гепатопатії

Печінка бере активну участь у процесах кровотворення, тому, очевидно зміни її морфофункціонального статусу негативно відбиваються на системі гемопоезу. Патологію печінки у коней виявляли за показниками білкового обміну: вмістом альбумінів (нижче 38 %), г-глобулінів (вище 20 %), результатами сулемової проби (менше 1,9 мл) та гіперферментемією АсАТ і АлАТ.

Кількість еритроцитів мала тенденцію до зменшення лише у кобил з ознаками гепатопатії старше 12-річного віку. У 40 % тварин виявили олігоцитемію, анізоцитоз та пойкілоцитоз. Кількість “старих” і “зрілих” популяцій з віком мала тенденцію до зменшення. Графік кислотної стійкості еритроцитів ? із зсувом вправо, глибокий додатковий пік ? у лівій частині, який властивий появі “зрілих” форм, нерівнозначних за своїми властивостями.

Кількість тварин з олігохромемією з віком збільшувалася (5?8 років ? 20 %, 9?12 ? 28,6 та старше 12 років ? 40 %). У коней старше 12-річного віку виявили макроцитоз (у 70 %), гіпохромію (у 40 %) і гіперхромію (у 20 %).

Вміст феруму в частини хворих кобил усіх груп (20, 42,8 і 37,5 % відповідно) був вище 40 мкмоль/л. Підвищеними у тварин усіх груп були величини ЗФЗЗ та НФЗЗ, але найвищими вони були у коней старше 12 років, що пов'язано з дистрофічними змінами рецепторного апарату трансферину, який не в змозі ефективно транспортувати ферум з депо до клітин кісткового мозку. Уміст трансферину в хворих кобил з віком поступово підвищувався і у тварин старше 12-річного віку кількість його була вірогідно більшою (р<0,05), ніж у клінічно здорових. Проте насичення його ферумом знижувалася (р<0,01) внаслідок порушення структури молекули трансферину в гепатоцитах та дистрофічних змін у його рецепторному апараті. Вміст 2,3-ДФГ в еритроцитах 70 % коней старше 5-річного віку був підвищеним.

Таким чином, патологія печінки негативно впливає на гемопоез, особливо у кобил після 12-річного віку. Оцінити його стан можна за результатами високої активності 2,3-ДФГ, підвищеного вмісту феруму в сироватці крові, ЗФЗЗ, НФЗЗ та вмісту трансферину.

Стан гемопоезу в коней за лептоспіроносійства та прихованого перебігу ринопневмонії

У коней за лептоспіроносійства (друга група) та прихованого перебігу ринопневмонії (третя) кількість еритроцитів, уміст гемоглобіну, гематокритна величина, індекси “червоної” крові та вміст феруму вірогідно не відрізнялися від показників клінічно здорових. Проте у 37,5 % тварин другої та 53,9 % третьої груп виявили гіпосидеремію, що вказує на розвиток латентної стадії ферумодефіцитного стану. Уміст трансферину вірогідно був підвищеним лише у коней за лептоспіроносійства (4,2±0,09 г/л), насичення трансферину ферумом у 56,3 і 38,5 % тварин другої та третьої груп було нижче 30 %, що, можливо, вказує на структурні зміни в рецепторному апараті цього білка, який не в змозі повноцінно приєднувати молекулу феруму для транспорту в кістковий мозок. Уміст 2,3-ДФГ в коней за лептоспіроносійства становив 9,1±0,8 мкмоль/мл суспензії еритроцитів (у 2,7 рази більше, ніж у клінічно здорових), за прихованого перебігу ринопневмонії ? 5,72±0,7 мкмоль/мл суспензії еритроцитів (р<0,05).

Отже, у коней за лептоспіроносійства та прихованого перебігу ринопневмонії відбуваються зміни гемопоезу, які не виявляються загальноприйнятими показниками. Тому, для більш глибокого аналізу гемопоезу та ранньої діагностики його змін потрібно визначати популяційний склад еритроцитів, рівень феруму, ЗФЗЗ, НФЗЗ, вміст трансферину та активність 2,3-ДФГ.

Діагностика змін гемопоезу у коней за латентного перебігу нефротичного синдрому

Об'єктом дослідження були коні української верхової породи з нефротичним синдромом. Сеча у 63,6 % хворих ? від темно-коричневого до бурого забарвлення, тягучої консистенції, непрозора. У ній було більше білка та низький вміст креатиніну (7700 мкмоль/л) порівняно з клінічно здоровими. В осаді сечі: гематурія, лейкоцитурія, значна кількість солей кальцію карбонату, фосфатів та трипельфосфату.

У хворих кобил ? олігоцитемія та зменшена кількість “старих” популяцій (р0,05). На еритрограмі додатковий пік був на 30 с (3,4 % гемолізованих клітин), гемоліз “старих” еритроцитів закінчувався за 2 хв (у здорових на 1 хв довше), час виходу основного піку припадав на 4,5 хв. Проте повний час гемолізу завершувався майже однаково (на 8,5 і 9-й хв відповідно), що вказує на недостатній викид “молодих” клітин у периферичну кров. У хворих низькі показники гемоглобіну та гематокриту. Однак індекси “червоної” крові (МСН, МСV) були незмінними, що свідчить про розвиток нормохромно-нормоцитарної анемії.

Величини НФЗЗ і уміст трансферину були достовірно нижчими, ніж у здорових (р0,05; табл. 4). Однак насичення трансферину ферумом у хворих було вірогідно вищим (р0,01), що вказує на порушення повторної утилізації фрагментів молекули гемоглобіну та зниження експресії рецепторів до трансферину. Вищими у хворих коней були величини активності 2,3-ДФГ (табл. 4).

Таблиця 4 ? Показники ферум-трансферинового комплексу у коней

Групи тварин	ЗФЗЗ, мкмоль/л	НФЗЗ, мкмоль/л	Вміст трансферину, г/л	Насичення трансферину ферумом, у проц.	2,3-ДФГ, мкмоль/мл суспензії еритроцитів
Клінічно здорові	40,095,3 79,3±9,9	37,858,4 49,4±2,9	2,93?4,26 3,9±0,25	36,746,6 43,3±1,9	4,31?8,00 6,1±0,74
Хворі з нефротичним синдромом	47,7101,7 65,5±4,7	13,458,6 28,3±4,45хх	2,13?4,54 2,93±0,21х	28,875,4 58,3±4,6 хх	7,0?12,27 9,2±0,89 х

Примітка. х р<0,05; хх р<0,01 порівняно з клінічно здоровими.

На підставі проведених досліджень слід переглянути методологічні підходи щодо діагностики змін гемопоезу за латентного перебігу нефротичного синдрому у коней. У ході дослідження фізичних, хімічних та мікроскопічних показників ренальної системи потрібно вивчати не тільки стандартні тести оцінки гемопоезу, але й інші ? популяційний склад еритроцитів, їх кислотну резистентність, величину ФТК і активність 2,3-ДФГ.

Вплив Катозалу на стан гемопоезу у лошат

Оскільки у частини лошат (у перші дні життя) проявляється анемічний синдром, то завершальний етап дослідної роботи був присвячений вивченню впливу препарату Катозал на гемопоез у лошат. Для проведення досліджень відібрали дві групи лошат (вік 3?7 днів) з анемічним синдромом. Тваринам дослідної групи внутрішньом'язово ін'єктували Катозал в дозі 5 мл протягом 6-ти днів; контрольним ? тричі протягом 6-ти днів внутрішньом'язово застосовували Феродекс в дозі 4 мл. Стан гемопоезу вивчали до введення препаратів, на 30-й день життя і у 120-денному віці.

Встановлено, що Катозал істотно не впливає на загальноприйняті величини гемопоезу, проте виявлена його позитивна дія на показники метаболізму феруму (вміст загального феруму, ЗФЗЗ, НФЗЗ, вміст трансферину, коефіцієнт насичення трансферину ферумом) починаючи з 1-місячного віку (табл. 5).

Таблиця 5 ? Показники ферум-трансферинового комплексу в лошат

Дні життя	Групи тварин	Ферум, мкмоль/л	ЗФЗЗ, мкмоль/л	НФЗЗ, мкмоль/л	Вміст трансферину, г/л	Насиченість трансферину ферумом, у проц.
3?7-й	Контрольна	10,8?27,2 18,1±5,3	72,8?81,4 76,1±2,5	54,2?62,0 58,0±2,3	3,2?3,6 3,4±0,1	14,8?33,4 23,3±3,6
	Дослідна	12,1?27,8 20,2±4,8	71,3?87,21 78,3±3,8	44,1?68,0 58,1±4,1	2,9?4,2 3,55±0,36	9,9?32,1 20,6±6,6
30-й	Контрольна	7,9?18,1 10,6±2,7	69,6?106,0 86,5±11,3	54,5?99,6 75,9±12,9	3,1?4,7 3,9±0,5	6,0?26,0 13,3±4,6
	Дослідна	13,9?22,4 18,6±1,5	53,6?78,4 64,7±5,0 о	39,7?57,7 46,0±4,2 о	3,5?4,8 4,3±0,38	8,2?25,8 18,4±5,1
120-й	Контрольна	22,3?27,1 25,5±1,8 ххх	46,5?82,9 62,0±18,2	19,4?60,6 36,5±14,0 х	2,1?3,7 2,8±0,8	26,9?58,3 44,0±15,2х
	Дослідна	22,0?36,7 29,6±3,6 х	50,5?74,9 63,0±5,2 о	13,8?52,9 33,4±7,8 о	1,3?4,6 2,65±1,0	29,7?87,1 55,8±18,7х

Примітка. х p<0,05; ххх p<0,001 порівняно з попереднім періодом; о p<0,05 порівняно з початком досліду.

Таким чином, проведені дослідження та їх аналіз показують, що патологія гемопоезу у коней є досить поширеною. Однак зміни загальноприйнятих показників проявляються лише на пізніх стадіях перебігу патологій. Тому розробка ранніх діагностичних тестів оцінки стану гемопоезу є вирішальним елементом у виявленні і прогнозуванні хвороб. За даними дослідної роботи розроблені діагностичні критерії оцінки стану гемопоезу у коней за різної патології, які подані у таблиці 6.

Таблиця 6 ? Критерії діагностики патології гемопоезу за різних захворювань у коней

(у проц.)

Показники	Критерії	Енцефалопатія	Гепато-патія	Латентний перебіг нефротич-ного синдрому	Коні-лепто- спіроносії	Прихований перебіг рино-пневмонії
Олігоцитемія	<6,0 Т/л	72,7	40,0	64,0	9,3	9,2
Пойкілоцитоз		90,9	40,0	?	?	?
Анізоцитоз		18,2	40,0	?	?	?
Олігохромемія	<120,0 г/л	45,5	40,0	81,8	?	?
Гіпохромія Гіперхромія	<0,93 фмоль >1,24 фмоль	63,6 ?	40,0 20,0	9,1 18,2	23,5 ?	8,3 ?
Макроцитоз	>60 мкм 3	40,0	70,0	45,5	5,9	?
Гіпосидеремія Гіперсидеремія	<25 мкмоль/л >40 мкмоль/л	? 100,0	? 37,5	9,1 36,4	37,5 ?	53,9 ?
ЗФЗЗ:	>80 мкмоль/л <50 мкмоль/л	100,0 ?	40,0 ?	27,3 ?	68,8 ?	76,9 ?
НФЗЗ:	>50 мкмоль/л <30 мкмоль/л	55,6 ?	30,0 ?	? 72,7	7,6 ?	61,5 ?
Гіпертрансферинемія Гіпотрансферинемія	>4,0 г/л <2,0г/л	63,6 ?	20,0 ?	9,1 ?	64,7 ?	46,1 ?
Насичення трансферину ферумом	<30 % >50 %	? 63,6	? 20,0	9,1 72,7	52,9 ?	30,8 ?
Вміст 2,3-ДФГ	>5,0 мкмоль/ мл сусп. еритроц.	100,0	40,0	100,0	70,6	53,8

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведене нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вивченні гемопоезу в коней залежно від породи, віку та фізіологічного статусу, у спортивних коней ? за максимальних навантажень; експериментально і теоретично обґрунтовані патогенетичні ланки його змін за різних захворювань. Експериментально розроблені та апробовані ранні інформативні критерії оцінки стану гемопоезу: показники ферум-трансферинового комплексу (вміст у сироватці крові феруму, ЗФЗЗ, НФЗЗ, вміст трансферину, коефіцієнт насичення трансферину ферумом) та активність 2,3-ДФГ за патології гепатобіліарної, ренальної і нервової систем, лептоспіроносійства та прихованого перебігу ринопневмонії.

2. Виявлені відмінності показників гемопоезу у кобил російської рисистої і української верхової порід в останні місяці жеребності та після пологів. У рисаків більшими були кількість еритроцитів (р<0,001), їх “зрілих” популяцій (р<0,01) до вижеребки і “молодих” ? після пологів, вміст гемоглобіну (р<0,01) і гематокритна величина (р<0,001) та меншими ? вміст феруму (р<0,01), трансферину (р<0,001), ЗФЗЗ (р<0,001) і НФЗЗ (р<0,01).

3. Встановлені зміни показників гемопоезу в клінічно здорових коней у породному аспекті. У нечистопородних коней кількість еритроцитів, їх „старих” популяцій, вміст гемоглобіну, гематокритна величина вірогідно нижчі, порівняно з породними, тоді як величини ФТК (ферум-трансферинового комплексу) і активність 2,3-ДФГ вищі. У породних (українська верхова, російська рисиста та ваговозна) загальноприйняті показники вірогідно вищі, проте показники ФТК були мінливими. У російських порід (рисаки і ваговози) показники метаболізму феруму були вірогідно вищими (р<0,001) порівняно з українською верховою. Нижчими в усіх породних коней (порівняно з нечистопородними) були величини 2,3-ДФГ, що вказує на відрегульовані процеси адаптації клітин “червоної” крові до гіпоксії.

4. Становлення гемопоезу у лошат відбувається протягом перших 6-ти місяців життя, свідченням чого є олігоцитемія й поліцитемія у частини лошат 5?10-денного віку, зменшення “старих” і “зрілих” форм еритроцитів, зниження їх кислотної резистентності, олігохромемія, гіпосидеремія, високі показники ЗФЗЗ, НФЗЗ та трансферину. У групі 30?40-денних лошат із такими змінами гемопоезу особин було менше. Однак найбільша частка тварин з олігохромемією, гіпохромією, гіпосидеремією, гіпотрансферинемією та високою активністю 2,3-ДФГ (8,6±0,74 мкмоль/мл суспензії еритроцитів) була серед 2?3-місячних. У 5?6-місячних лошат показники гемопоезу відновилися.

5. Під час оцінки гемопоезу у спортивних коней слід враховувати не тільки загальноприйняті показники, але й приділяти увагу фізико-хімічним властивостям еритроцитів (плавучості, кислотній резистентності) та механізмам його регуляції (ФТК). Встановлено, що у коней-лідерів підвищуються кількість “зрілих” і “старих” еритроцитів (за рахунок елімінації їх із депо) та показники метаболізму феруму. У тварин-аутсайдерів зростає кількість “молодих” популяцій та вільна фракція феруму, що негативно впливає на процеси тканинного дихання і зумовлює зниження скоротливої здатності м'язів під час фізичних навантажень.

6. У коней з явищами енцефалопатії (причина ? отруєння алкалоїдами та мікотоксинами) зміни гемопоезу характеризуються олігоцитемією (у 72,7 % хворих), пойкілоцитозом (у 90,9 %), анізоцитозом (у 18,2 %), зниженням кислотної резистентності еритроцитів, підвищенням у сироватці крові феруму, ЗФЗЗ, НФЗЗ, умісту трансферину та активності 2,3-ДФГ (у 3,2 рази), що є свідченням посиленого гемолізу еритроцитів і значного ступеня тканинної гіпоксії. Найбільш інформативними діагностичними критеріями змін гемопоезу за енцефалопатії є гіперсидеремія, підвищення ЗФЗЗ і висока активність 2,3-ДФГ, які були виявлені у 100 % хворих.

7. Гепатопатія (встановлена за низьким вмістом альбумінів, підвищеним рівнем г-глобулінів, позитивними результатами сулемової проби та високою активністю АсАТ і АлАТ) негативно впливає на стан гемопоезу, особливо у коней після 12-річного віку. На це вказують олігоцитемія, анізоцитоз, пойкілоцитоз, олігохромемія та гіпохромія (у 40,0 %), підвищена кількість “молодих” форм еритроцитів, вміст феруму, ЗФЗЗ, НФЗЗ, трансферину та активність 2,3-ДФГ в еритроцитах, що свідчить про посилену елімінацію депонованого заліза і трансферину в кров, порушення утворення молекули гемоглобіну та розвитку гемічної і тканинної гіпоксії.

8. У коней за лептоспіроносійства та прихованого перебігу ринопневмонії зміни гемопоезу проявляються підвищеною кількістю “старих” популяцій і зменшенням “молодих”, гіпосидеремією (у 37,7 і 53,9 %), низьким насиченням трансферину ферумом (у 56,3 і 38,5 %) та підвищеним умістом трансферину, ЗФЗЗ і НФЗЗ, що вказує на структурні зміни в рецепторному апараті транспортного білка та послаблення процесів оксигенації.

Найбільш раннім діагностичним тестом виявлення гіпоксії за лептоспіроносійства та прихованого перебігу ринопневмонії є активність 2,3-ДФГ, яка була вищою у 2,7 і 1,7 разів відповідно порівняно з клінічно здоровими.

9. У коней за латентного перебігу нефротичного синдрому зміни гемопоезу проявляються зниженням кількості еритроцитів (р<0,01), їх “старих” форм та кислотної резистентності, вмісту гемоглобіну (р<0,01), гематокритної величини (р<0,01), НФЗЗ (р<0,01), рівня трансферину (р<0,01) та підвищенням активності 2,3-ДФГ, що означає виснаження запасів резервного феруму і розвиток латентного перебігу нормохромно-нормоцитарної анемії.

Критеріями діагностики стану гемопоезу за нефротичного синдрому в коней є висока активність 2,3-ДФГ (більше 7 мкмоль/мл суспензії еритроцитів), олігохромемія та підвищене насичення трансферину ферумом у 100, 81,8 і 72,7 % хворих відповідно.

10. Встановлено, що застосування препарату Катозал лошатам перших днів життя за анемічного синдрому в дозі 5 мл упродовж 6 днів істотно не змінює загальноприйняті показники гемопоезу (кількість еритроцитів, уміст гемоглобіну, гематокритну величину та індекси “червоної” крові). Проте Катозал позитивно впливає на метаболізм феруму, що проявляється стабільними величинами його у місячних лошат та зниженими значеннями ЗФЗЗ і НФЗЗ у цей період.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для оцінки стану гемопоезу у коней слід враховувати визначені ліміти показників метаболізму феруму та активності 2,3-ДФГ. Вони повинні бути наступними: вміст феруму (мкмоль/л) у нечистопородних ? 34,0?59,0; українських верхових ? 25,6?44,7; російських рисаків і ваговозів (на вигульному утриманні) ? 31,7?58,4; ЗФЗЗ (загальна ферумозв'язувальна здатність сироватки крові, мкмоль/л) ? 93,0?187,0; 43,0?100,0 і 94,0?158,0; НФЗЗ (ненасичена ферумозв'язувальна здатність сироватки крові, мкмоль/л) ? 54,0?136,0; 12,0?100,0 і 57,0?91,0; вміст трансферину (г/л) ? 4,2?8,3; 1,3?4,5 і 4,2?7,1; насичення трансферину ферумом (у процентах) ? 24,0?42,0; 37,0?78,0 і 25,0?46,0; активність 2,3-ДФГ (мкмоль/мл суспензії еритроцитів) ? 7,3?14,9; 1,0?7,5 і 0,24?2,0 відповідно.

2. Ліміти показників ФТК і 2,3-ДФГ у лошат залежно від віку становлять: уміст феруму (мкмоль/л) у 5?10-денних, 60?90, 150?180-денних ? 7,9?35,5; 9,9?31,1 і 15,9?51,8; ЗФЗЗ (мкмоль/л) ? 47,0?120,0; 40,0?94,5 і 29,0?85,0; НФЗЗ (мкмоль/л) ? 21,0?100,0; 29,0?85,0 і 12,0?80,0; вміст трансферину (г/л) ? 2,0?5,4; 1,8?4,2 і 2,3?5,3; насичення трансферину ферумом (у процентах) ? 11,0?54,0; 10,5?58,0 і 30,0?76,0; активність 2,3-ДФГ (мкмоль/мл суспензії еритроцитів) ? 1,9?7,8; 4,6?12,2 і 5,9?9,8 відповідно.

3. У систему диспансеризації породних коней для ранньої діагностики змін гемопоезу слід включити визначення показників ФТК (ферумо-трансферинового комплексу): вміст феруму, ЗФЗЗ, НФЗЗ, уміст трансферину, коефіцієнт насичення трансферину ферумом та активність 2,3-дифосфогліце-рату (2,3-ДФГ).

4. Доведено, що ефективність препарату Катозал у процесі лікування анемічного синдрому в новонароджених лошат у дозі 5 мл упродовж 6-ти днів нетривала, тому, очевидно, його слід використовувати курсами (по 6 днів) кожен місяць до 6-місячного віку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стан гемопоезу у спортивних коней / В.І. Головаха, О.В. Піддубняк, І.А. Жила, С.В. Слюсаренко, В.В. Татуревич // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. ? Біла Церква, 2006. ? Вип. 36. ? С. 31?36. (Дисертантка провела морфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

2. Головаха В.І. Динаміка показників метаболізму заліза у спортивних коней / В.І. Головаха, О.В. Піддубняк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. ? Біла Церква, 2006. ? Вип. 40. ? С.44?49. (Дисертантка провела морфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

3. Головаха В.І. Стан еритроцитопоезу у кобил російської рисистої породи / В.І. Головаха, О.В. Піддубняк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. ? Біла Церква, 2007. ? Вип. 44. ? С. 38?41. (Дисертантка провела мофологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

4. Піддубняк О.В. Зміни властивостей еритроцитів у кобил / О.В. Піддубняк // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Ґжицького. ? Львів, 2007. ? Т.9, №2 (33) - С. 227?231.

5. Головаха В.І. Еритроцитопоез у непородних коней / В.І. Головаха, О.В. Піддубняк, М.Є. Романько // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту: Вет. наука №78/101. ? Луганськ, 2007. ? С. 104?109. (Дисертантка провела морфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

6. Головаха В.І. Порівняльна характеристика показників еритроцитопоезу у кобил російської рисистої та української верхової порід / В.І. Головаха, О.В. Піддубняк // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2007. ? Т.9, №3 (34), ч.1. - С. 20?25. (Дисертантка провеламофологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

7. Головаха В.І. Зміни показників гемопоезу у кобил з ознаками гепатопатії / В.І. Головаха, О.В. Піддубняк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2007. ? Вип. 48. ? С. 33-36. (Дисертантка провела біохімічне дослідження сироватки крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

8. Головаха В.И. Состояние эритроцитопоэза у жеребят украинской верховой породы / В.И. Головаха, О.В. Пиддубняк // Вет. медицина: Міжвідом. темат. наук. зб. - Харків, 2008. - Вип. 91. - С. 150-155. (Дисертантка провела морфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

9. Головаха В.І. Зміни показників еритроцитарного пулу у коней з явищами невропатії / В.І. Головаха, О.В. Піддубняк, М.В. Утеченко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. - Харків: РВВ ХДЗВА, 2008. - Вип. 16, ч. 2. ? Т. 2. - С. 203-207. (Дисертантка провела морфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

10. Піддубняк О.В. Інформативність активності 2,3-ДФГ у коней / О.В. Піддубняк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2008. ? Вип. 51. ? С. 59-63.

11. Піддубняк О.В. Зміни залізо-трансферинового комплексу у коней з явищами невропатії / О.В. Піддубняк, В.І. Головаха / Наук. вісник Львів. націон. ун-ту вет. медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2008. ? Т. 10, №2 (37). ? Ч. 1. ? С. 244-249. (Дисертантка провела морфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

12. Піддубняк О.В. Гемопоез у коней за латентного перебігу нефропатії / О.В. Піддубняк, В.І. Головаха // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2008. - Вип. 56. ? С. 132?135. (Дисертантка провеламорфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

13. Піддубняк О.В. Порівняльна характеристика показників еритроцитопоезу у коней / О.В. Піддубняк, В.І. Головаха // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2008. - Вип. 56. ? С. 135?139. (Дисертантка провела морфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

14. Головаха В.И. Возрастные изменения показателей эритроцитопоэза у беспородных лошадей / В.И. Головаха, О.В. Пиддубняк // Ученые записки УО Витебской гос. акад. вет. медицины. ? Витебск, 2007. ? Т. 43, вып. 1. ? С. 58?61. (Дисертантка провела морфологічне і біохімічне дослідження крові, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).