М’ясна продуктивність бугайців і кастратів української чорно-рябої молочної породи при різних системах вирощування в умовах Прикарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 636. 2. 084.52.637.12

М'ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ БУГАЙЦІВ І КАСТРАТІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ПРИ РІЗНИХ СИСТЕМАХ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ

06. 02. 04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ДУТКА ВОЛОДИМИР РОМАНОВИЧ

Херсон - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Наукові керівники: доктор сільськогосподарських наук, професор Мамчак И.В. доктор сільськогосподарських наук, професор

Шаловило Степан Григорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри технології виробництва молока і яловичини.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор КОТЕНДЖИ Геннадій Павлович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ЧЕРНЕНКО Олександр Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра розведення та генетики сільськогосподарських тварин

Захист відбудеться 19.02. 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 Херсонського державного аграрного університету: 73006, м. Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23.

Автореферат розісланий 16.01. 2008 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради В.Д.Карапуз



Дутка В.Р. М'ясна продуктивність бугайців і кастратів української чорно-рябої молочної породи при різних системах вирощування в умовах Прикарпаття. - Рукопис. екстер'єр м'ясний молочний порода

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Херсонський державний аграрний університет. - Херсон, 2009.

Дисертація присвячена вивченню в онтогенезі закономірностей росту, розвитку, особливостей екстер'єру і інтер'єру та формування м'ясної продуктивності бугайців і кастратів української чорно-рябої молочної породи при різних системах вирощування на м'ясо у виробничих умовах. Встановлено, що у 18-місячному віці некастровані бугайці перевищували своїх ровесників, кастрованих у 13 місяців, за живою масою на 21,5 кг (4,9 %) і кастрованих у 6-місчяному віці - на 14,9 кг (3,4 %). Однак, за забійним виходом, виходом парної туші і жиру перевагу на 1,4-2,6; 0,8-1,6; 0,6-0,9 % відповідно мали бугайці-кастрати. В їх тушах на 0,7-1,4 % було більше м'якоті і на 2,6-3,1 % більше м'яса першого сорту. Коефіцієнт м'ясності також був вищим у кастратів і становив 4,4 - 4,6 проти 4,1 у некастрованих тварин. В м'ясі кастратів було більше жиру і сухої речовини, що сприяло утворенню мармуровості, вірогідному збільшенню енергетичної цінності та вищому білково-якісному показнику. При дегустаційній оцінці воно вірогідно переважало м'ясо контрольних тварин.

В економічному відношенні найбільш вигідно в умовах Прикарпаття вирощувати і відгодовувати бугайців, кастрованих у 6-місячному віці, з подальшим безприв'язним їх утриманням і випасанням на природних пасовищах. При цьому собівартість приросту живої маси за рахунок зниження вартості кормів і інших витрат була нижчою відповідно на 4,1-17,2 %, а рентабельність склала 27,5 %, чистий дохід на тварину 603,7 грн, у контрольних тварин відповідно - 14,3 і 362,6 грн.

Ключові слова: бугайці, кастрати, українська чорно-ряба молочна порода, прирости живої маси, лінійний ріст, кров, газообмін, конверсія, м'ясна продуктивність.



Дутка В.Р. Мясная продуктивность бычков и кастратов украинской черно-пестрой молочной породы при разных системах выращивания в условиях Прикарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2009.

Диссертация посвящена изучению в онтогенезе закономерностей роста, развития, особенностей экстерьера, интерьера и формирования мясной продуктивности бычков и кастратов украинской черно-пестрой молочной породы при разных системах выращивания на мясо в производственных условиях.

Установлено, что подопытные бычки на разных этапах роста и развития неодинаково использовали питательные вещества кормов и, соответственно, давали различные приросты живой массы. Во все возрастные периоды наивысшей интенсивностью роста отмечались некастрированные бычки, которые по живой массе в 18-месячном возрасте превосходили своих сверстников, кастрированных в 13 месяцев, на 21,5 кг (4,9 %) и кастрированных в 6-месячном возрасте - на 14,9 кг (3,4 %).

Анализ промеров и индексов телосложения свидетельствует о том, что у бычков-кастратов в процессе роста лучше формировались мясные формы. Они имели компактное телосложение, широкое и глубокое туловище, хорошо выполненную его заднюю часть, характерную для животных с потенциально высокой мясной продуктивностью. Кастраты, хотя и уступали некастрированным бычкам по высотным промерам и косой длине туловища, в то же время превосходили их на достоверную величину (p<0,01-0,001) по широтным промерам и индексами глубокогрудости, сбитости, массивности, мясности, эйрисомии (по М. Замятину), широтном (по А. Ланиной).

Анализ контрольного убоя показал, что некастрированные бычки превосходили кастратов по массе туш на 3,3-0,3 %. Однако, по убойному выходу, выходу парной туши и жира кастрированные животные имели перевес на 1,4-2,6; 0,8-1,6; 0,6-0,92 % соответственно. Мякоти в тушах кастратов было на 0,7-1,4 % больше и на 2,6-3,1 % больше мяса первого сорта. Коэффициент мясности также был выше у кастратов - 4,4-4,6 против 4,1 у некастрированных животных. В мясе кастратов содержалось больше жира и сухого вещества, что способствовало мраморности и достоверному увеличению энергетической ценности. Белковый качественный показатель средней пробы мяса у них был выше на 6,6-12,5 %, длиннейшего мускула спины - на 7,9 - 11,5. По внешнему виду, аромату, вкусу, нежности, сочности, наваристости мясо и бульон от бычков-кастратов достоверно превосходил контрольных животных.

По трансформации обменной энергии и сухого вещества кормов в энергетическую ценность мяса преимущество имели бычки-кастраты, а за коэффициентом конверсии протеина кормов в белок мяса - некастрированные бычки на 0,32-0,27 %.

Гематологические и биохимические показатели крови у бычков всех трех групп в исследуемые периоды находились в пределах физиологической нормы. Однако, отмечено снижение у кастратов количества эритроцитов и гемоглобина на 3,1-8,4 %, общего белка - на 6,8-10,2 %, SH-групп - на 1,9 %, общего и восстановительного глютатиона - на 6,1-14,1 %, АсАТ и АлАТ - на 10,7-24,2 %, что свидетельствует о снижении интенсивности обменных процессов в организме кастратов. Также отмечено, что кастрация животных приводит к снижению теплопродукции на 3,5-9,0 % и, соответственно, к снижению интенсивности роста бычков.

В экономическом отношении наиболее выгодно в условиях Прикарпатья выращивать и откармливать на мясо бычков, кастрированных в 6-месячном возрасте с дальнейшим их беспривязным содержанием и выпасанием на природных пастбищах. При этом себестоимость прироста живой массы за счет снижения стоимости кормов и других затрат была ниже соответственно на 4,1-17,2 %, а рентабельность составила 27,5 %, чистый доход на голову - 603,7 грн, у контрольных животных соответственно 14,3 % и 362,6 грн.

Ключевые слова: бычки, кастраты, украинская черно-пестрая молочная порода, приросты живой массы, линейный рост, кровь, газообмен, конверсия, мясная продуктивность.



V. Dutka. Meat productivity of bull calves and castrates of Ukrainian black and white dairy cows under different conditions of raising in the before Carpatian region. - Manuscript.

Thesis prexented for the scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.04 - technology of production of animal huxbandry products. Herson state agrarian university, Herson, 2009. Thesis is devoted to the studies in the ontogenesis of the peculiare ties of growth, development, peculiarities of exterior and interior and formation of meat productivity of bull calves and castrates of Ukrainian black and white milk breed under different systems of raising. It was stated that 18 months old uncastrated bull-calves possessed more live mass then castrated 13 months old bull-calves (by 21,5 kg) and 6 months old castrated bull-calves (by 14,9 kg). But as to the fatness bull-calves castrates prevailed. Their carcasses possessed more flesh by 0,7-1,4 % and meat of the first grade by 2,6-3,1 %. The factor of pulpiness was also higher with castrates as was as much as 4,4-4,6 in comparison with 4,1 with uncastrated animals. Meat of castrates had more fat and dry matter, which contributed to the formation marbled meat, energetic value and higher protein - qualitative indices. When tested suck meat prevailed over tested animals. It is economically advantageously to raise and feed up bull calves castrated at the age of 6 months with their future grazing on the pastures of the Pre-Carpatians region. Cost price of live mass gains due to lowering of prices on feeds was lower by 4,1-17,2 %, and cost price was 27,5 %, net profit per one animals was 603,7 gr, with tested animals respectifely - 14,3 and 362,6 gr.

Key words: bull-calves, castrates, Ukrainian black and white milk breed, live mass gains, linear grows, blood, gas metabolism, conversion, meat productivity.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми пошуку резервів збільшення виробництва яловичини, покращення її якості та зниження собівартості особливого значення набувають у нових умовах господарювання при переході до ринкової економіки. Реалізація цих завдань можлива при подальшому удосконаленні технології вирощування, відгодівлі та нагулу молодняку при максимальному використанні в літній період природних і культурних пасовищ та кормів культур зеленого конвеєра (Пабат В.О., 1997; Огляднічук Н.В., 2008; Жанаєв С.Е., 2008). Відомо, що при нагулі раціональніше використовують пасовища бугайці-кастрати, проте некастровані бугайці мають перевагу над кастратами за енергією росту, забійними показниками (Левантин Д.Л., 1987; Мамчак І.В., 1991; Багрій Б.А. 1991; Вінничук Д.Т., 1991; Кандиба В.М., 1993; Зубець М.В., Буркат В.П., 1996; Антонюк Т.А., Угнівенко А.М., 2006). У зв'язку з цим досі у великих господарствах з виробництва яловичини проводиться інтенсивне вирощування і відгодівля некастрованих бугайців до високих вагових кондицій при прив'язному їх утриманні. Проте, світовий досвід свідчить, що з метою покращення дієтичних і кулінарно-технологічних властивостей яловичини в розвинутих країнах широко практикується також інтенсивне вирощування кастратів, які можуть ефективніше використовувати пасовища (Востриков М.І., Доротюк Е.М., 1980, Laflamme L.F., 1973, Young O.A., 1984, Knight T.W., 1999).

М'ясна продуктивність бугайців порівняно з кастратами української чорно-рябої молочної породи при різних системах вирощування на м'ясо в умовах Прикарпаття ще не вивчалась. У зв'язку з цим актуальним є вивчення питання інтенсивного вирощування молодняку при максимальному використанні зелених кормів і пасовищ з урахуванням технологічних, природних і економічних факторів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. Дисертаційна робота є одним із підрозділів наукових досліджень кафедри технології виробництва молока і яловичини за темами: „Вивчення господарсько-біологічних особливостей порід великої рогатої худоби і коней в західному регіоні України” (№ державної реєстрації 0102U001326) та „Створення високопродуктивних стад м'ясної та комбінованої худоби на Прикарпатті” (№ державної реєстрації 0102U001325).

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було вивчення і наукове обґрунтування технології вирощування бугайців і кастратів на м'ясо при максимальному використанні зелених кормів і пасовищ з оптимальними затратами концентрованих кормів в умовах Прикарпаття. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- встановити затрати кормів на вирощування піддослідних бугайців від народження до 18-місячного віку;

- провести порівняльну оцінку росту і розвитку бугайців та кастратів при різних системах вирощування і утримання;

- вивчити м'ясну продуктивність бугайців та кастратів при різних системах вирощування і відгодівлі (передзабійна жива маса, маса туш, забійний вихід, морфологічний і сортовий склад туш, хімічний склад і біологічна повноцінність м'яса);

- визначити конверсію основних поживних речовин і енергії у бугайців та кастратів;

- дослідити морфологічні і біохімічні показники крові піддослідних тварин та їх газоенергетичний обмін;

- встановити оплату корму і економічну ефективність вирощування та відгодівлі піддослідних бугайців.

Об'єкт дослідження: бугайці та бугайці-кастрати західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи від народження до 18-місячного віку.

Предмет дослідження: ріст та розвиток, жива маса, гематологічні і біохімічні показники крові, газоенергетичний обмін, перетравність поживних речовин раціонів, м'ясна продуктивність.

Методи дослідження: зоотехнічні (продуктивність), фізіологічні (перетравність поживних речовин, гематологічні та біохімічні показники, газообмін), статистичні (обробка експериментальних даних), аналітичні (огляд літератури, узагальнення результатів досліджень).

Наукова новизна. Вперше в умовах Прикарпаття проведено порівняльне вивчення продуктивних якостей бугайців і кастратів української чорно-рябої молочної породи при різних системах утримання. Отримано нові дані про динаміку росту живої маси і лінійного росту бугайців та кастратів залежно від віку кастрації. Також вперше в онтогенезі встановлено закономірності формування м'ясної продуктивності, вивчено вікову динаміку хімічного складу м'яса та біоконверсію поживних речовин корму у їстивні частини тіла бугайців і кастратів. Отримано нову інформацію про морфологічні і біохімічні показники крові та газоенергетичний обмін цих тварин.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень доведена доцільність і економічна ефективність проведення кастрації бугайців української чорно-рябої молочної породи та безприв'язно-вигульно-пасовищне їх утримання.

Найбільш економічно вигідними для виробництва високоякісної яловичини виявилися бугайці, кастровані у 6-місячному віці, які порівняно з кастрованими у 13-місячному віці і некастрованими ровесниками на 1 кг приросту живої маси витрачали на 1,4-4,0 % менше кормових одиниць.

Собівартість приросту за рахунок зниження вартості кормів та інших прямих витрат була нижчою відповідно на 4,1-17,2 %. Завдяки цьому рентабельність виробництва яловичини при вирощуванні та відгодівлі 6-місячних кастратів порівняно з 13-місячними і некастрованими аналогами була вищою на 5,8-13,2 %.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем за участю наукових керівників розроблено методичні підходи до вирішення поставленої мети і завдань досліджень, самостійно виконано весь обсяг запланованих експериментальних досліджень, проаналізовано дані літератури, опрацьовано одержані результати, на основі яких сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідали та обговорювали і отримували схвалення на щорічних підсумкових вчених радах Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького (2003-2007), а також на таких наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (м. Львів, 2005р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин” (с. Чубинське, 2007р.); Науково-практичній конференції „Актуальні проблеми біології тваринництва та ветеринарної науки” (м. Львів, 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (м. Вінниця, 2008 р.); Науково-практичній конференції „Новітні досягнення ветеринарної медицини” (м. Харків, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної науки і практики” (м. Львів, 2008р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Новітні технології скотарства у ХХІ столітті” (м. Миколаїв, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (м. Львів, 2008р.).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 10 наукових працях, опублікованих у фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 155 сторінках комп'ютерного тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку джерел літератури та додатків. Дисертація ілюстрована 46 таблицями та 5 рисунками. Список літератури включає 221 найменувань, у тому числі 38 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури складається з чотирьох підрозділів, у яких наведені дані, що стосуються впливу кастрації та технологічних, кормових, генотипових факторів на формування м'ясної продуктивності у бугайців та кастратів, а також її зв'язок з морфологічними і біохімічними показниками крові.

Загальна методика та основні методи досліджень. Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі технології виробництва молока і яловичини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького та приватному підприємстві „Агро-Прогрес” Буcького району Львівської області протягом 2003-2007 років.

Для досліджень було відібрано 45 бугайців української чорно-рябої молочної породи, з яких сформували три групи: контрольну (15 голів, некастровані бугайці) та першу і другу дослідні по 15 голів у кожній (кастрати різного терміну кастрації).

Підбір телят у групи проводили із числа зимово-весняних отелень (лютий-березень). В молочний період до 6-місячного віку годівля піддослідних бугайців усіх груп була однаковою. Їх утримували безприв'язно в групових клітках по 15 голів.

Після 6-місячного віку при прояві статевої активності бугайці ІІ дослідної групи були кастровані і до осені (листопад) випасалися на пасовищі, а бугайці контрольної та першої дослідної груп були переведені на прив'язне утримання, де вони знаходилися до кінця стійлового періоду. Кастрати ІІ групи в стійловий період утримувалися в групових клітках безприв'язно. Перед початком наступного літа бугайці першої дослідної групи були кастровані у віці 13 місяців і, як бугайці другої групи, переведені до жовтня на пасовищне утримання, тобто до 18-місячного віку. Некастровані бугайці контрольної групи знаходились у приміщенні на прив'язі, за існуючою технологією дорощування і відгодівлі тварин з підвезенням зелених кормів із культур зеленого конвеєра.

Годівля піддослідного молодняку здійснювалася за нормами А.П.Калашникова та ін. (1985) з розрахунку одержання середньодобових приростів в молочний період до 6-місячного віку 700 - 750 г, при дорощуванні до 14-15 місяців 750 - 800 г і при відгодівлі бугайців та нагулі кастратів до 18 місяців - 800 - 850 г.

Облік з'їдженої трави на пасовищі проводили укісним методом, інших кормів - один раз з місяць методом контрольного зважування протягом двох суміжних діб, шляхом урахування згодованих кормів і залишків. Поживність кормів визначали за загальноприйнятими методиками.

Ріст і розвиток піддослідного молодняку вивчали за показниками живої маси, абсолютного, середньодобового і відносного приросту. Екстер'єрні особливості бугайців вивчали у 6, 9, 12 і 18 місяців шляхом окомірної оцінки, взяттям промірів у всіх тварин та вирахуванням індексів будови тіла.

Гематологічні і біохімічні показники крові визначали у вищевказані періоди за наступними методиками: кількість гемоглобіну за методом Салі, описаним В.І.Антоновим та ін. (1974); кількість еритроцитів фотоелектроколо-риметрично, за методом Е.С.Гаврилець, М.В.Демчука (1965) ; вміст глутатіону - мікрометодом М.С. Чулкової. У сироватці крові визначали: загальний білок за біоретовою реакцією, описаною І.П.Кондрахіним та ін. (1985); вміст білкових фракцій сироватки крові методом електрофорезу на плівках із ацетату целюлози, описаним М.Д.Базарновою та ін. (1986); активність аспартат- та аланінамінотрансфераз уніфікованим методом В.В.Меньшикова, (1987); вміст сульфгідрильних груп за методом M. Staron at all. (1961). Кров для дослідження брали у бугайців з яремної вени зранку до годівлі.

Газоенергетичний обмін вивчали в респіраційних дослідах „масковим” методом на 5 тваринах з кожної групи протягом двох суміжних днів, три рази на добу. Газообмін у тварин визначали у віці 6, 9, 12, 15 та 18 місяців. Хімічний склад проб відібраного повітря визначали в газоаналізаторі ГПХ-100 типу ВТІ-2. За співвідношенням між виділеним вуглекислим газом і спожитим киснем розраховували дихальний коефіцієнт і теплопродукцію за формулою:

ТП = О₂ Ч 15,988+5,144Ч(СО₂ : О₂).

Відгодівельні та м'ясні якості піддослідних тварин вивчали шляхом контрольного забою у 12-, 15- та 18-місячному віці по 5 бугайців з кожної групи за методикою ВІТа (1986), з врахуванням маси туші, внутрішнього жиру, маси парних шкур. Обваловування правих напівтуш проводили після 48-годинного охолодження. При цьому в напівтуші визначали масу м'язової, жирової, кісткової тканин, хрящів і сухожилля. Проводили розбір правих напівтуш на сортові частини. Для проведення хімічного аналізу відбирали середню пробу м'ясного фаршу напівтуші масою 400 г та найдовшого м'яза спини масою 200 г, яку брали між 9 і 11 ребрами. У пробах визначали рН, вміст води, сухої речовини, білка, жиру, золи (Шкурин Г.Т.та ін., 2002). Крім того, якість м'яса визначали за формулою Е.М. Доротюка:



де: КЯ - коефіцієнт якості м'яса; Т - маса охолодженої туші, кг; Ж - маса внутрішнього жиру, кг; Б - білково-якісний показник; В - вік, днів.

Вихід основних поживних речовин і енергії та їх конверсію в м'ясну продукцію розраховували за методиками Л. К. Лепайие (1981) та В. М. Кандиби (1983). Економічну ефективність вирощування, дорощування, відгодівлю та нагул тварин різних груп визначали за загальноприйнятим розрахунковим методом.

Статистичний аналіз одержаного цифрового матеріалу проводили методом варіаційної статистики з використанням таблиці Стьюдента, користуючись програмою Microsoft Office Excel. Різницю між значеннями середніх величин вважали статистично вірогідною при * - Р<0,05; ** - P <0,01; *** - Р<0,001.

Результати досліджень та їх аналіз

Годівля піддослідних тварин. Бугайцям піддослідних груп до 6-місячного віку згодовано: молока незбираного по 200 кг, молока збираного - 600 кг, концентратів - 140 кг, сіна - 90 кг, прив'яленої зеленої маси - 1050 кг.

У післямолочний період, який в основному припав на зимово-стійлове утримання, раціони молодняку складалися з сіна багаторічних трав, кукурудзяного силосу, концентрованих кормів. Літній період характеризувався згодовуванням контрольним тваринам кормів зеленого конвеєра, а бугайцям дослідних груп - пасовищного травостою. В цілому від народження до 18-місячного віку в раціонах піддослідних бугайців процентне відношення сіна незначно відрізнялося в межах 1,7 %. Дещо більша різниця була за поживністю соковитих і концентрованих кормів, їх було менше у дослідних групах на 5,2-7,2 %. Значно відрізнялися раціони контрольних і дослідних бугайців за відношенням у них зеленої маси. В контрольних тварин зелені корми становили за поживністю 29,9, а в першій і другій дослідних відповідно - 43,9-45,8 %.

За 18 місяців вирощування і відгодівлі на кожного бугайця контрольної групи витрачено 3036,5 корм. од. і 312 кг перетравного протеїну, на бугайців-кастратів першої групи відповідно 2978,3 корм. од. і 309,7 кг, кастратів другої групи - 2921 корм. од. і 306, 8 кг перетравного протеїну. На 1 кормову одиницю припадало перетравного протеїну: в контрольній групі - 103 г, у першій дослідній - 104 г, другій дослідній - 105 г.

Таким чином, піддослідних бугайців від народження до 18-місячного віку вирощували на достатньо високому рівні годівлі з використанням в раціонах грубих, соковитих і зелених кормів з оптимальною кількістю концентратів. Такий тип та рівень годівлі вплинув на прояв біологічного потенціалу їх продуктивності.

Ріст і розвиток піддослідного молодняку в зв'язку з системою утримання та кастрацією в різні вікові періоди. Ріст маси тіла піддослідних тварин у різні вікові періоди був неоднаковим і залежав від умов годівлі, системи утримання, віку кастрації. До 6-місячного віку піддослідні бугайці розвивалися практично однаково. Їх середня жива маса в кінці молочного періоду становила у контрольних тварин 156,3 кг, першої дослідної групи - 154,3 кг і другої дослідної групи - 154,1 кг. Різниця між контрольними і дослідними бугайцями склала 1,3-1,4 % (табл. 1). У 12-місячному віці жива маса бугайців контрольної і першої дослідної груп майже не відрізнялася і становила відповідно 306 і 303,3 кг. За період від 6 до 12 місяців у цих тварин середньодобові прирости також були однаковими - 831,6 і 827,7 г. У бугайців другої групи (кастрованих у 6-місячному віці) жива маса у 12 місяців складала 273, 3 кг, що на 10,7 і 9,9 % менше порівняно з контрольною і першою дослідною групами. Середньодобовий приріст за цей період у цій групі тварин також був значно нижчим і становив лише 662,2 г. За період від 12- до 18-місячного віку найбільший приріст був у бугайців другої дослідної групи 159,5±1,17 кг, що на 17,8 кг (12,6 %) більше ніж у контрольної групи та на 36,6 кг (29,8 %) більше ніж у першої дослідної групи тварин (кастрованих у 13-місячному віці). Середньодобовий приріст у бугайців-кастратів другої групи був найвищий за вказаний період і становив 886,1 г, що на 12,6 і 29,8 % більше порівняно з тваринами контрольної і першої дослідної груп.

Однак, в середньому за весь період досліджень абсолютні та середньодобові прирости були найвищими у бугайців контрольної групи і становили відповідно 417,6 кг та 766,2 г.

Більш повну характеристику росту тварин дає відносний приріст живої маси, який у перші шість місяців життя бугайців був на однаковому рівні. Після кастрації бугайців другої дослідної групи швидкість росту зменшилась у 9-місячному віці на 4,2-4,6 % порівняно з контрольною і першою дослідною групами, а у 12 місяців відповідно на 5,3 і 5,4 відсотка. Слід відмітити, що енергія росту з віком зменшувалась у всіх піддослідних тварин. Проте, після кастрації бугайців першої групи вона була у них найнижчою до кінця експерименту. В той же час, бугайці-кастрати другої групи в період 13-18 місяців мали вищу енергію росту порівняно з контрольною групою у 15 місяців на 5,6 %, у 18 - на 2,3 %. Це вказує на компенсацію швидкості росту бугайців при кастрації їх в молодому віці.

Отже, жива маса бугайців залежала від середньодобових приростів, системи утримання, часу кастрації, внаслідок якої проходило зменшення живої маси бугайців на 4,8-3,3 %. Одночасно бугайці-кастрати при оптимальних умовах годівлі й утримання можуть проявляти відносно високу енергію росту в усі вікові періоди при вирощуванні та відгодівлі.

Особливості лінійного росту піддослідних бугайців. Інтенсивність росту у різні вікові періоди у зв'язку з кастрацією проходила неоднаково. Так, за висотними промірами і довжини тіла (висота в холці, попереку, крижах, коса довжина тулуба) у всі досліджувані вікові періоди перевагу мали бугайці контрольної групи над тваринами першої і другої дослідних груп (p<0,05-0,001).

Протилежно інша картина спостерігалася за широтними промірами тіла (ширина грудей, в маклаках, сідничних горбах) і напівобхвату заду. Вони були вищими у бугайців обох дослідних груп, що вказує на кращий розвиток задньої третини тулуба і розвиток м'ясних форм. Бугайці-кастрати також переважали некастрованих бугайців за індексами збитості, масивності, м'ясності, ейрисомії (за Зам'ятіним), широтним (за Ланіною).

Це свідчить, що у бугайців-кастратів краще формувалися м'ясні форми, вони характеризувалися компактною будовою тіла, мали широкий і глибокий тулуб, добре виповнену задню третину тулуба, характерну для тварин з потенційно високою м'ясною продуктивністю.

Забійні та м'ясні якості бугайців у зв'язку з системою утримання та кастрацією в різні вікові періоди. Аналіз контрольного забою у 18-місячному віці показав, що найвищими забійними показниками характеризувалися тварини контрольної групи, нижчими - другої і найнижчими - першої дослідних груп.

Морфологічний та сортовий склад напівтуш. Після охолодження туші бугайців контрольної групи характеризувались вищою масою у всі періоди досліджень. Проміжне місце за величиною показника займали бугайці першої дослідної групи у 12- та 15-місячному віці. У цей час мінімальна маса була у тварин другої дослідної групи. У 18 місяців маса охолоджених туш зросла у бугайців-кастратів другої дослідної групи порівняно з першою на 2,9 % і практично не відрізнялась від контрольної групи. У тушах піддослідних бугайців кількість м'язової тканини містилась майже на однаковому рівні. Незначні її збільшення у бугайців-кастратів на 0,4-0,7 % пов'язані, як свідчать результати наших досліджень, із зростанням у м'язовій тканині вмісту жиру.

Крім того, у бугайців дослідних груп порівняно з контрольними тваринами значно покращився сортовий склад м'язової тканини за рахунок збільшення виходу її вищого ґатунку на 7,8-8,9 % та зниження виходу другого ґатунку на 9,6-9,9 %. Вищий вихід м'якоті у тушах бугайців-кастратів зумовив збільшення їх повном'ясності. Так, на 1 кг кісток у контрольній групі бугайців припадало 4,1 кг м'якоті, у першій дослідній - 4,4 кг, у другій - 4,6 кг.

Розрубка туш на окости за анатомічними частинами показала, що бугайці першої і другої дослідних груп перевищували контрольних ровесників за виходом найбільш цінної частини туші - м'яса першого сорту - на 2,6-3,1 %

У бугайців-кастратів обох груп краще розвинуті спинна і філейна частина, а у некастрованих тварин грудна частина, оковалок, кострець і огузок.

Отже, кастрація у ранньому віці з випасанням на природних пасовищах та відгодівля бугайців з безприв'язним утриманням сприяла зменшенню кількості малоїстивних та неїстивних частин туші (сухожилки, хрящі, кості).

Хімічний склад і якість м'яса бугайців та кастратів. Детальнішу оцінку яловичини дає хімічний склад м'яса. pH як один з важливих показників якості м'яса, що тісно пов'язаний з його дозріванням та формуванням доброго смаку, аромату і стійкості до мікрофлори під час зберігання, був у бугайців дослідних груп на 1,1-2,0 % нижчим порівняно з контрольними тваринами.

Одночасно, м'ясо тварин дослідних груп характеризувалося нижчим показником вологи порівняно з контрольними тваринами та підвищеним вмістом сухої речовини, який зростав за рахунок збільшення кількості жиру та неорганічних сполук. Білка у м'ясі дослідних груп тварин було дещо менше (0,26-1,08 %), проте за даними А.В. Черекаєва та ін.(1988), м'ясо бугайців-кастратів вміщує більше повноцінних білків. Аналогічна картина за вмістом вологи, сухої речовини, білка, жиру спостерігалась при хімічному дослідженні найдовшого м'яза спини. Енергетична цінність як середньої проби м'яса туші, так і найдовшого м'яза спини була найвищою у тварин другої дослідної групи. Так, у середній пробі м'яса у 18-місячному віці у контрольної групи бугайців становила 1841,82 ккал/кг (7,71 МДж), у першій дослідній - 2059,94 ккал/кг (8,62 МДж), у другій дослідній - 2162,10 ккал/кг (9,05 МДж), а у найдовшому м'язі спини відповідно 1085,99 ккал/кг (4,5 МДж), 1362,65 ккал/кг (5,7 МДж), 1456,34 ккал/кг (6,09 МДж).

Білково-якісний показник, який оцінюють за вмістом у м'ясі повноцінних (за кількістю триптофану) і неповноцінних (за кількістю оксипроліну) білків, у середній пробі м'яса у контрольних бугайців становив 4,69, першій дослідній групі - 5,0, другій дослідній - 5,28, у найдовшому м'язі спини відповідно - 6,15; 6,64; 6,86.

Коефіцієнт якості за Е.М. Доротюком у середній пробі м'яса та найдовшому м'язі спини також був вищий у бугайців-кастратів - 1,83-1,98 і 2,42-2,56 проти 1,79-2,34 у контрольних тварин.

Однак найбільш суттєві відмінності у якості м'яса були виявлені при візуальній і дегустаційній оцінці. М'ясо бугайців темно-червоного кольору без прошарків жиру, бугайців-кастратів світло-рожеве, пронизане тонкими прошарками жиру, що утворюють мармуровість.

За зовнішнім виглядом м'ясо бугайців-кастратів переважало контрольних тварин на 0,7-1,4 бала.

За ароматом, смаковими якостями, ніжністю і соковитістю варене м'ясо кастратів перевершувало м'ясо некастрованих бугайців при оцінці на вірогідну величину. Висока якість вареного м'яса вплинула на загальну дегустаційну оцінку бульйону. Вона була вищою у дослідних груп тварин порівняно з контрольною у першій групі на 0,93 бала, другій - на 1,37 бала.

Таким чином, піддослідні бугайці характеризувалися високою якістю м'яса, яке відповідає вимогам споживача. Кастрація бугайців у молодому віці сприяє не тільки його кращому хімічному складу і калорійності, а що дуже важливо, високим органолептичним показникам.

Конверсія основних поживних речовин корму в організмі тварин. Докладніше м'ясну продуктивність оцінюють за виходом у тушах основних поживних речовин. Дані ефективності трансформації піддослідними тваринами речовин і енергії кормів у поживні речовини і енергію м'яса наведені у таблиці 5. За період вирощування і відгодівлі на піддослідних бугайців витрачено практично однакову кількість енергії кормів, сухої речовини, сирого протеїну і кормових одиниць.

Різниця між групами склала лише 1,6-3,8 %, очевидно внаслідок неоднакового поїдання заданих кормів. Однак, при контрольному забої одержано різну кількість м'яса, а в ньому вищевказаних поживних речовин і енергії.

У розрахунку на 100 кг передзабійної живої маси найбільшу перевагу за показниками виходу основних поживних речовин (за винятком білка м'якоті туш) мали бугайці-кастрати другої дослідної групи. Коефіцієнти конверсії показали, що бугайці усіх трьох груп відзначалися досить високою трансформацією протеїну в харчовий білок. Найвищим коефіцієнтом конверсії протеїну кормів у білок м'яса відзначалися некастровані бугайці - 11,87 %, що на 0,32 % більше порівняно з кастратами першої та на 0,27 % другої дослідних груп. За трансформацією обмінної енергії і сухої речовини кормів перевагу мали бугайці-кастрати на 0,43-0,92 та 0,09-0,22 % відповідно.

Отже, кастрація бугайців, особливо у ранньому віці забезпечує високий вихід у м'ясі сухої речовини енергії, жиру та дозволяє знизити витрати кормів на одиницю продукції, що досягається ефективним використанням кастратами поживних речовин корму.

Гематологічні та біохімічні показники крові піддослідних тварин. У крові тварин усіх трьох груп морфологічні та біохімічні показники були в межах фізіологічної норми. Із збільшенням віку тварин виявлено зниження в крові кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну і одночасне підвищення активності ферментів переамінування.

Крім цього, з наших результатів випливає, що на кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, активність АсАТ і АлАТ впливав вік тварин при кастрації та система їх утримання. Кастрація бугайців супроводжувалась зниженням в крові кількості еритроцитів на 3,1-5,9 %, вмісту гемоглобіну - на 1,1-6,9 %, активності АсАТ - на 5,6-6,9 %, АлАТ - на 33,4-7,7 %. Оскільки вказані гематологічні і біохімічні показники характеризують інтенсивність обмінних процесів у організмі, можна вважати, що зменшення та зниження їх активності після кастрації свідчить про сповільнення обмінних процесів в організмі бугайців-кастратів. У некастрованих тварин обмінні процеси проходять інтенсивніше порівняно з кастратами, що забезпечує вищі прирости живої маси, ріст і , відповідно, відмінність будови тіла.

Особливості обмінних процесів у організмі піддослідних бугайців підтверджують результати досліджень вмісту загального білка та його фракцій. З віком тварин зростав вміст загального білка сироватки крові та відбувалися зміни в спектрі окремих його фракцій. Вища величина вмісту загального білка встановлена у бугайців контрольної групи. Аналогічно із загального спектру білків у сироватці крові цих тварин виявлено більше альбумінів та менше г-глобулінів. У крові бугайців-кастратів встановлено також нижчий вміст загальної, окисленої та відновленої форм глутатіону.

Газоенергетичний обмін у бугайців та кастратів. Продуктивність тварин тісно пов'язана з інтенсивністю окисно-відновних процесів, що проходять в організмі, про які можна судити за інтенсивністю газообміну. Проведеними дослідженнями встановлено, що із збільшенням віку тварин від 6 до 18 місяців у бугайців усіх груп знижувалась частота дихання на 37,7-48,4 %, споживання кисню - на 30,3-36,4 % і виділення вуглекислоти - на 38,7-43,4 % та підвищувалась частота дихання на 126,9-148,5 % і вентиляція легень - на 25-58,4 %. Одночасно з віком виявлено зниження теплопродукції на 33,8-40 %.

Аналізом показників газообміну у зв'язку з системою утримання та віком кастрації виявлено зниження у 9-місячному віці у тварин другої дослідної групи (через три місяці після кастрації) порівняно з контролем частоти і глибини дихання на 5,4-6,0 %, вентиляції легень на 8,8 %, споживання кисню - на 11,2 %, виділення вуглекислоти - на 16,7 %, дихального коефіцієнта - на 6,8 %, теплопродукції - на 11,5 %. Аналогічна картина спостерігалась після кастрації бугайців першої дослідної групи.

Отже, кастрація бугайців призводить до зниження показників газообміну і, відповідно, до сповільнення інтенсивності їх росту і розвитку.

Економічна ефективність вирощування та відгодівлі бугайців і кастратів. Основними показниками економічної ефективності вирощування і відгодівлі бугайців є їх м'ясна продуктивність, оплата корму продукцією, собівартість та рентабельність виробництва яловичини. Враховуючи витрати кормів і зміну приростів живої маси піддослідних бугайців, нами визначено оплату ними корму в різні вікові періоди.

Встановлено, що з віком витрати кормів на 1 кг приросту зростали у всіх групах тварин. Відмічено, що у перші місяці після кастрації бугайців різко зростає витрата кормів на 1 кг приросту. За час вирощування і відгодівлі від народження до 18-місячного віку найкращою оплатою корму приростом живої маси характеризувалися бугайці, кастровані у 6-місячному віці, і найнижчою - кастровані у 13 місяців. В цілому, завдяки високій енергії росту, витрати кормів на 1 кг приросту у всіх групах від народження до завершення відгодівлі були порівняно невеликими - 7,2-7,5 корм. од.

Однак, при аналізі показників економічної ефективності встановлено, що найрентабельнішим (27,5 %) та чистим прибутком (603,7 грн. на одну тварину) було вирощування бугайців-кастратів з 6-місячного віку безприв'язно з випасанням на природних пасовищах. Низькою рентабельністю (14,3 %) та чистим прибутком (362,6 грн. на тварину) виявилося вирощування і відгодівля некастрованих бугайців у капітальних приміщеннях на прив'язі. Тварини, кастровані у 13-місячному віці, займали за економічними показниками проміжне місце, за рентабельності 21,7 % та чистого прибутку 491,9 грн. на тварину.

Основою підвищення рентабельності вирощування і відгодівлі тварин дослідних груп порівняно з контрольними є зниження собівартості кормів шляхом випасання кастрованих бугайців на пасовищі та зменшення інших прямих витрат, пов'язаних з безприв'язним утриманням тварин.

Таким чином, дані оплати корму приростами живої маси, покращення забійних, морфологічних, дегустаційних якостей м'яса, його сортового складу, а також результати гематологічних, біохімічних показників крові, газо- енергетичного обміну та підвищення економічної ефективності підтверджують доцільність кастрації бугайців у 6-місячному віці і безприв'язно-вигульно-пасовищного їх утримання в господарствах Прикарпаття.



ВИСНОВКИ

Вивчено в онтогенезі закономірності росту, розвитку, особливостей екстер'єру, інтер'єру та формування м'ясної продуктивності у бугайців і кастратів. Обґрунтована доцільність і економічна ефективність проведення кастрації бугайців української чорно-рябої молочної породи у 6-місячному віці та безприв'язно-вигульно-пасовищне їх утримання в господарствах Прикарпаття.

1. Піддослідні бугайці на різних етапах росту і розвитку неоднаково використовували поживні речовини кормів і відповідно давали різні прирости живої маси. За 18 місяців вирощування і відгодівлі середньодобові прирости некастрованих бугайців становили 766,2 г, тоді як кастрати першої групи - на 4,9 % (р < 0,01) та другої групи - на 3,4 % (р < 0,05) менше. У всі досліджувані вікові періоди найвищою інтенсивністю росту відзначалися некастровані бугайці, які за живою масою у 18-місячному віці переважали кастратів першої групи на 21,5 кг (4,9 %), другої - на 14,9 кг (3,4%).

2. Бугайці-кастрати за будовою тіла відрізнялися від контрольних тварин краще вираженими м'ясними формами. Вони вірогідно перевищували за обхватом, глибиною і шириною грудей, шириною в маклаках, сідничних горбах та напівобхватом заду, а також за індексами глибокогрудості, збитості, масивності, м'ясності, ейрисомії за М.Зам'ятіним, широтним за Г. Ланіною (р < 0,05-0,001). В той же час вони поступалися на вірогідну величину за висотними промірами, косою довжиною тулуба та індексами довгоногості, тазогрудним (р < 0,05-0,001) і розтягнутості.

3. Результати контрольного забою показали, що некастровані бугайці переважали бугайців-кастратів першої і другої дослідних груп за передзабійною живою масою та масою туші відповідно на 4,9 і 3,4 % та 3,3 і 0,3 %. Проте, за забійним виходом, виходом парної туші і внутрішнього жиру перевагу мали кастрати відповідно на 1,4 - 2,6; 0,8 - 1,6 та 0,6 - 0,92 %.

4. Бугайці дослідних груп відзначалися кращим морфологічним складом і повном'ясністю туш. У тушах кастратів було м'яса-м'якоті 79,3 - 80 %, у контрольних тварин 78,6 %; кісток і хрящів - відповідно 19,7 - 19,4 % та 21,3 %. Дослідні бугайці, порівняно з контрольними, мали більший вихід м'яса першого сорту на 2,6 - 3,1 %. Коефіцієнт м'ясності у дослідних бугайців становив 4,4 - 4,6 проти 4,1 у контрольних.

5. Хімічний аналіз середньої проби м'яса та найдовшого м'яза спини підтвердив високу його якість і „зрілість” у бугайців-кастратів обох дослідних груп. Хоча в ньому містилася дещо менша кількість білка (0,26 - 1,08 %), проте більше жиру (2,46 - 3,92 %), сухої речовини (2,2 - 3,04 %), вірогідно менше вологи, що сприяло утворенню мармуровості та вірогідному підвищенню енергетичної цінності. Білково-якісний показник м'яса та коефіцієнт якості за Е.М. Доротюком також були вищими у контрольних бугайців.

6. При проведенні дегустаційної оцінки м'яса та бульйону за загальним виглядом, ароматом, смаком, ніжністю, соковитістю, наваристістю відмічено вірогідне збільшення усіх вказаних показників у дослідних групах бугайців порівняно з контрольними тваринами.

7. Результати вивчення конверсії основних поживних речовин і енергії піддослідних бугайців показали, що у тушах бугайців дослідних груп був вищий вихід м'яса-м'якоті, енергії м'яса, сухої речовини і жиру ніж у контрольних тварин. На 100 кг передзабійної живої маси вихід основних поживних речовин і енергії виявився найвищим у бугайців другої дослідної групи. Бугайці-кастрати обох груп краще трансформували обмінну енергію кормів в енергію м'ясної продуктивності на 0,43 - 0,92 %, сухі речовини кормів - на 0,09 - 0,22 % та гірше перетворювали протеїн кормів у білок туші на 0,32 - 0,27 %.

8.Гематологічні та біохімічні показники крові у піддослідних тварин у досліджувані періоди були в межах фізіологічної норми. Відмічено зниження у бугайців-кастратів порівняно з некастрованими тваринами в кінці досліду кількості еритроцитів на 3,1-7,7 %, гемоглобіну - на 7,2-8,4 %, загального білка - на 6,8-10,2% (р < 0,05-0,001), альбумінів - на 2,8-2,5%, вільних SH-груп - на 1,9 %, загального і відновленого глутатіону - на 6,1-14,1 % та активності ферментів переамінування АсАТ - на 10,7-14,9 % та АлАТ - на 10,4-24,2 %, (р < 0,01), що, очевидно, пов'язано із зниженням інтенсивності обмінних процесів в організмі кастратів.

9. Встановлена відмінність в досліджувані періоди між контрольною і дослідними групами за показниками газообміну в організмі тварин. У бугайців-кастратів першої і другої групи у 18-місячному віці відмічалося зниження частоти дихання на 17,5-15,1 %, глибини - на 7,9-7,1 %, вентиляції легень - на 23,5-19,8 %, споживання кисню - на 4,4-8,7 %, виділення вуглекислоти - на 5,3-10,6 %, дихального коефіцієнта - на 1,3-2,5 та теплопродукції - на 3,5-9,0 %, що підтверджується показниками продуктивності.

10. При аналізі показників економічної ефективності вирощування і відгодівлі бугайців у зв'язку з умовами утримання та віком кастрації виявлено, що найрентабельнішим (27,5 %) та чистим прибутком (603,7 грн) було вирощування бугайців-кастратів з 6 - місячного віку на м'ясо безприв'язно з випасанням на природних пасовищах. Низькою рентабельністю (14,3 %) та чистим прибутком (362,6 грн) виявилося вирощування і відгодівля некастрованих бугайців у капітальних приміщеннях на прив'язі. Тварини кастровані у 13 - місячному віці за економічними показниками займали проміжне місце при рентабельності 21,7 % та чистому прибутку 491,9 грн на тварину.

Пропозиції виробництву

1. У господарствах Прикарпаття, де наявні великі масиви природних лук і пасовищ, які протягом шести місяців забезпечують худобу достатньою кількістю дешевих зелених кормів, з метою зниження собівартості яловичини та покращення забійних, морфологічних, дегустаційних якостей м'яса, його сортового складу доцільно проводити кастрацію бугайців української чорно-рябої молочної породи у 6-місячному віці, безприв'язно їх утримувати і виробництво яловичини здійснювати шляхом нагулу з мінімальною кількістю концкормів у раціонах.

2. Результати одержаних досліджень рекомендуємо використовувати у навчальних закладах аграрного профілю при проведенні занять з фізіології, розведення тварин та технології виробництва яловичини.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дутка В.Р. Особливості лінійного росту кастрованих і некастрованих бугайців при різних системах вирощування / В.Р. Дутка // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. - Львів, 2008. - Вип. 9,№ 3.- С. 228-231.

2. Дутка В.Р. Вікова динаміка індексів будови тіла у бугайців і кастратів при різних системах вирощування / В.Р., Дутка, С.Г Шаловило. // Сільський господар. - 2008. - № 1-2. - С. 28-32. (Дисертант організував і провів дослідження, опрацював і узагальнив отримані результати, підготовив роботу до друку).

3. Дутка В.Р. Фізіолого-біохімічні показники крові бугайців у зв'язку із строком їх кастрації та технологією утримання / В.Р. Дутка // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2005. - Т. 7, № 2, ч. 3. - С. 121-124.

4. Дутка В.Р. Вміст вільних сульфгідрильних груп та глутатіону в крові бугайців у зв'язку із строком кастрації / В.Р.Дутка, С.Г.Шаловило: міжвідомчий темат. наук. зб. [„ Розведення і генетика тварин „]. - К: Аграрна наука, 2007. - Вип. 41 - С. 70-75. (Дисертант організував і провів лабораторні дослідження, опрацював та узагальнив отримані результати, підготував роботу до друку).

5. Дутка В.Р. Газоенергетичний обмін у бугайців та кастратів при різних способах вирощування на м'ясо / В.Р.Дутка, С.Г.Шаловило : зб. наук. праць ВДАУ. - Вінниця, 2008. - Вип. 34.- Т. 3. - С 57-60. (Дисертант організував і провів дослідження, опрацював та узагальнив отримані результати, підготував статтю до друку).

6. Дутка В.Р. Хімічний склад і енергетична цінність м'яса кастрованих і некастрованих бугайців / В.Р.Дутка // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2008. - Т. 10, №2. (37), ч. 5. - С.56-58.

7. Дутка В.Р. Сортовий склад напівтуш бугайців і кастратів / В.Р.Дутка, С.Г.Шаловило // Науковий вісник Миколаївського ДАУ. - Миколаїв, 2008. - С. 50-54. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

8. Дутка В.Р. Морфологічний склад напівтуш бугайців і кастратів / В.Р.Дутка, С.Г.Шаловило: зб. наук. праць Харківської ДЗВА. - Харків, 2008. - Вип. 16 (41), ч 1. - С. 51-54. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

9. Дутка В.Р. Забійні якості бугайців і кастратів української чорно-рябої молочної породи при різних способах вирощування на м'ясо / В.Р.Дутка, С.Г.Шаловило // Сільський господар. - 2006. - № 1-2. - С. 21-23. (Дисертант організував і виконав експериментальну частину, опрацював та узагальнив отримані результати, підготував роботу до друку).

10. Дутка В.Р. Економічні показники вирощування бугайців і кастратів в умовах Прикарпаття / В.Р.Дутка, С.Г.Шаловило // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2008. - Т. 10, № 3 (38),ч. 3. - С. 314-317. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу досліджень, участь в плануванні та проведенні експериментів, аналізі результатів та написанні статті).

Размещено на Allbest.ru