Продуктивність сої залежно від застосування регуляторів росту, десикації та сенікації посівів в умовах лівобережного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

Інститут землеробства української академії аграрних наук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.01.09 - рослинництво

Продуктивність сої залежно від застосування регуляторів росту, десикації та сенікації посівів в умовах лівобережного лісостепу України

Міхєєв Валентин Григорович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України протягом 2005-2007 рр.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Огурцов Євген Миколайович, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва Мінагрополітики України, доцент кафедри рослинництва.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Ермантраут Едуард Рудольфович, Інститут цукрових буряків УААН, головний науковий співробітник лабораторії математичного моделювання та інформаційних технологій,

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Вишнівський Петро Станіславович, ННЦ „Інститут землеробства УААН”, провідний науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко.

Анотація

десикація соя посів

Міхєєв В.Г. Продуктивність сої залежно від застосування регуляторів росту, десикації та сенікації посівів в умовах Лівобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво.

ННЦ „Інститут землеробства УААН”, Київ, 2009 р.

У дисертаційній роботі наведено результати досліджень з визначення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної, зернової продуктивності сої залежно від передпосівного оброблення насіння регуляторами росту. Виявлено вплив десикації та сенікації посівів на тривалість вегетаційного періоду, формування врожаю і якості зерна сортів сої різних груп стиглості. За результатами економічної та енергетичної оцінки встановлено ефективність застосування регуляторів росту, десикації та сенікації посівів сої в зоні Лівобережного Лісостепу України.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати до впровадження у виробництво в умовах східної частини Лівобережного Лісостепу України елементів технології, які забезпечують зменшення вегетаційного періоду до 3-11 днів, отримання сталого урожаю зерна на рівні 1,83 т/га з вмістом білка 33,5%.

Ключові слова: соя, регулятори росту рослин, інокуляція, десикація, сенікація, сорт, вегетаційний період, урожайність та якість.

Аннотация

Михеев В.Г. Продуктивность сои в зависимости от применения регуляторов роста растений, десикации и сеникации посевов в условиях Левобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство.

ННЦ „Институт земледелия УААН”, Киев, 2009 г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по определению особенностей роста, развития и формирования фотосинтетической, симбиотической, индивидуальной продуктивности сои в зависимости от предпосевной обработки семян новыми регуляторами роста. Выявлено влияние десикации и сеникации посевов на длину вегетационного периода, формирования урожая и качества зерна новых сортов сои. Дана экономическая и энергетическая оценка изучаемых элементов технологии. Установлено, что наибольшее количество бобов (18,1 шт.), семян (31,9 шт.), наибольшая масса 1000 семян (160 г) формировались при посеве семенами, обработанными смесью ризогумина + емистима С. На этом варианте получена максимальная урожайность (1,83 т/га) при содержании белка (33,5%). Наибольшее содержание жира формировалось при обработке семян агростимулином - 20%.

В зависимости от погодных условий года обработка посевов сои десикантами и сеникантами ускоряла созревание сорта Устя на 3,7-7,3, сорта Романтика на 5,3-11,3, сорта Аннушка на 3,0-5,3 дней. Десикация приводила к снижению лабораторной всхожести убранных семян на 1,0-2,9%. Но, при этом лабораторная всхожесть семян отвечала требованиям ГОСТа 2240-93. Прибавки урожайности и увеличение содержания белка в зерне сои изучаемых сортов после обработки сеникантами и раундапом были существенными и равнялись соответственно 0,06-0,15 т/га и 0,3-1,6%. Разница этих показателей между сортами Устя и Романтика была незначительной и находилась в пределах ошибки опыта, а сорт Аннушка существенно уступал им. Десикация посевов увеличивала содержание жира в зерне сои на 0,8-1,1%. Полученный и обобщённый материал даёт возможность рекомендовать к внедрению в производство в условиях восточной части Левобережной Лесостепи Украины изучаемые элементы технологии, которые обеспечивают уменьшение вегетационного периода до 3-11 дней, получение стабильного урожая зерна на уровне 1,83 т/га с содержанием белка 33,5%.

Ключевые слова: соя, регуляторы роста растений, инокуляция, десикация, сеникация, сорт, вегетационный период, урожайность и качество.

Annotation

Mikheyev V.H. Crop productivity of soybean varieties depending upon the growth regulators, desiccation and senication of sowings in the conditions of the Left-Bank Ukrainian Forest-Steppe. - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.09 - plant growing.

NRC „Institute of Agriculture of the UAAS”, Kyiv, 2009.

The thesis work states the results of investigations on the determination of growth peculiarities, development and formation of photosynthetic, symbiotic and individual soybean productivity depending on pre sowing seed treatment with new growth regulators. The influence of desiccation and senication of sowings upon the duration of vegetation period as well as the yield and seed quality formation of soybean varieties of various ripening groups is revealed. On the result of economic and energy evaluation the efficiency of the growth regulator, desiccation and senication use in soybean crops in the Left-Bank Ukrainian Forest-Steppe is stated.

The obtained and summarized material gives an opportunity to recommend for application of the technology components to production in the conditions of the eastern Forest-Steppe of Ukraine which ensure the decrease of the vegetation period up to 3-11 days, the getting of the stable grain yield at a level of 1.83 t/ha with the protein content 33.5%.

Key words: soybean, plant growth regulators, inoculation, desiccation, senication, variety, vegetation period, crop productivity and quality.

1. Загальна характеристика роботи

Соя належить до найважливіших культур світового землеробства і успішно використовується для вирішення проблеми рослинного білка і олії. У її насінні міститься 24-55% білка, який є досить збалансованим за амінокислотами, необхідними для життя людей і тварин, його перетравність перевищує 90%. Насіння сої містить до 14-27% олії, 19-36% вуглеводів, ряд ферментів, вітамінів, мінеральних речовин та ін. Це дозволяє виготовляти понад 400 цінних оригінальних продуктів, більше 1000 харчових, кормових, медичних і промислових виробів (Бабич А.О., 1996; Фурсова Г.К., 2004).

Актуальність теми. З кожним роком попит на зерно сої зростає, розширюються посівні площі, зокрема в Україні площі посіву сої за період 2000-2007 рр. збільшилися в 10 разів. В той же час у виробничих умовах її урожайність залишається ще низькою - 0,9-1,1 т/га. Одним із резервів збільшення врожайності сої є регулятори росту рослин, які поряд з екологічною безпечністю є найбільш економічними і не потребують додаткових матеріальних ресурсів.

Завдяки роботам провідних вітчизняних вчених - Ф.П. Мацкова, А.О. Бабича, М.А. Бобро, Г.Ф. Наумова та інших - досягнуто значних успіхів у вирішенні ряду технологічних проблем щодо використання регуляторів росту рослин для повнішого розкриття біологічного потенціалу урожайності сої, забезпечення значної інтенсифікації її виробництва. Проте за останні 5-7 років на основі найновітніших наукових досягнень з хімії та біології було створено принципово нові, високоефективні регулятори росту рослин, які потребують широкої наукової перевірки і впровадження у виробництво. В умовах східної частини Лівобережного Лісостепу використання регуляторів росту для оброблення насіння сої перед сівбою вивчено недостатньо.

Соя може стати гарантованим попередником озимих культур, але для цього треба впроваджувати у виробництво нові скоростиглі сорти, вдосконалювати прийоми десикації та сенікації посівів сої для прискорення достигання. Дослідженню прийомів десикації посівів сої були присвячені роботи М.М. Макрушина, Н.М. Петриченко, В. Жеребко, М. Кузюри, В.П. Дерев'янського, сенікації посівів сої - В.Ф. Альтергота, З.Н. Галачалової, В.П. Конєчної, В.С. Кузнєцової. Проте в умовах східної частини Лівобережного Лісостепу України питання десикації та сенікації посівів сої не вивчалися і тому є досить актуальними, мають як наукове, так і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи є частиною тематичного плану наукових робіт кафедри рослинництва Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва на 2005-2007 рр. і виконувались згідно НТП „Формування урожайності зернових, бобових, технічних культур і кормових трав” (номер державної реєстрації 0105U005377).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було оптимізувати оброблення насіння ризогуміном та регуляторами росту рослин, виявити вплив десикації та сенікації посівів на продуктивність та тривалість вегетаційного періоду нових сортів сої різних груп стиглості в умовах східної частини Лівобережного Лісостепу.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

встановити вплив передпосівного оброблення насіння ризогуміном і регуляторами росту на польову схожість насіння та процеси росту й розвитку рослин сої;

виявити особливості формування асиміляційної поверхні рослинами сої залежно від оброблення насіння ризогуміном та регуляторами росту;

встановити ефективність застосування регуляторів росту на формування бобово-ризобіального комплексу;

визначити вплив десикації та сенікації посівів на врожай та якість насіння сортів сої різних груп стиглості;

встановити особливості достигання насіння сої залежно від десикації та сенікації посівів;

визначити індивідуальну продуктивність рослин сої залежно від чинників, що вивчалися в досліді;

дати енергетичну та економічну оцінку ефективності досліджуваних прийомів технології вирощування сої на зерно.

Об'єкт досліджень - процеси росту та розвитку рослин сої, формування продуктивності та якості сортів різних груп стиглості залежно від застосування рістрегулюючих та азотфіксуючих препаратів, десикації та сенікації посівів.

Предмет дослідження - сорти сої різних груп стиглості, регулятори росту та їх суміш, десиканти та сеніканти.

Методи дослідження - польовий для визначення росту й розвитку рослин, формування врожайності; візуальний для ведення фенологічних спостережень; лабораторний для визначення якісних показників зерна; вимірювально-ваговий для встановлення висоти рослин, площі листкової поверхні і фотосинтетичних показників, сухої речовини, структури рослин; розрахунково-порівняльний для оцінки економічної та енергетичної ефективності технологічних прийомів вирощування сої; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах східної частини Лівобережного Лісостепу вперше встановлена ефективність оброблення насіння сої ризогуміном і новими регуляторами росту рослин, обґрунтовано їх вплив на ріст і розвиток рослин, формування листкової поверхні і бактеріальних бульбочок та урожайність насіння сої. Виявлено більш ефективне сумісне застосування ризогуміну та регуляторів росту рослин.

Вперше, стосовно умов східної частини Лівобережного Лісостепу, встановлено вплив десикації та сенікації посівів на тривалість вегетаційного періоду, формування врожаю насіння та його якісних показників, визначено частку впливу досліджуваних факторів на показники продуктивності сортів сої Романтика, Устя, Аннушка. Визначено економічну та енергетичну ефективність кращих варіантів застосування регуляторів росту, десикації та сенікації посівів сої в зоні Лівобережного Лісостепу України. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці рекомендацій щодо удосконалення елементів технології вирощування сорту сої Романтика в умовах східної частини Лівобережного Лісостепу шляхом оптимізації оброблення насіння ризогуміном і регуляторами росту, десикації та сенікації посівів сортів сої різної групи стиглості Романтика, Устя, Аннушка, які сприяли прискоренню дозрівання насіння на 2-14 днів, підвищували врожайність насіння до 2,0 т/га і вміст білка в ньому до 38,3%.

Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку та впроваджені у ПСП „Мельникове” Валківського району Харківської області на площі 12 га, у ДПДГ „Пархомівське” Інституту картоплярства УААН Краснокутського району Харківської області на площі 5 га, у фермерському господарстві „ЗЕВС - Д” Великобурлуцького району Харківської області на площі 55 га. Результати дисертаційної роботи були використані в наукових рекомендаціях для виробничників „Технологія вирощування сої” (Харків, 2006 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні вітчизняної й зарубіжної літератури за темою дисертації, проведенні аналізу сучасного стану досліджуваної проблеми, закладанні польових дослідів, проведенні лабораторних аналізів, узагальненні отриманих результатів та їх систематизації, публікації наукових праць, впровадженні результатів досліджень у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались: на Міжнародній науковій конференції „Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель” (Харків, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (Умань, Уманський державний аграрний університет, 2006 р.); Третій міжнародній науковій конференції молодих вчених „Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених у галузі рослинництва” (Харків, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, 2006 р.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія” (Харків, Харківський державний університет харчових технологій, 2006 р.); засіданні кафедри рослинництва Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (2005, 2006, 2007 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць, з них 5 статей у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 155 сторінках комп'ютерного тексту, містить 33 таблиці, 21 рисунок, складається із вступу, 5 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та 10 додатків. Список використаних джерел наукової літератури включає 206 найменувань, у тому числі 18 латиницею.

2. Основний зміст роботи

У розділі подається огляд наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів з питань оцінки впливу регуляторів росту, десикації й сенікації посівів на урожайність і якість насіння сої та інших сільськогосподарських культур. Проведений аналіз сучасного стану досліджуваних проблем дозволив визначити мету й завдання досліджень. Як загальний висновок, визначено недостатність висвітлення окремих питань у науковій літературі та наявність неоднозначності трактування окремих результатів. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили протягом 2005-2007 рр. на дослідному полі Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва, розташованому в східній частині Лівобережного Лісостепу України. Ця зона характеризується нерівномірним надходженням опадів за вегетаційний період та значним коливанням температури. За вегетаційний період 2005 р. середньомісячна температура повітря становила 18,5^оС, у 2006 р. - 18,9^оС, у 2007 р. - 20,0^оС, тоді як середній багаторічний показник становить 18,2^оС. За цей період кількість опадів була відповідно 288,9 мм, 229,9 мм, 238,0 мм, при середній багаторічній нормі - 265,0 мм.

Ґрунт у сівозміні, на якій закладались польові досліди, - чорнозем типовий слабозмитий малогумусний важко-суглинковий на карбонатному лесі. Він характеризується вмістом гумусу в орному шарі (за Тюріним) 5,0%, легкогідролізованого азоту за Корнфільдом 103-124 мг/кг ґрунту, фосфору й калію за Чиріковим - відповідно 97-121 та 127-137 мг/кг ґрунту; ємність поглинання і сума поглинутих основ відповідно - 33-36 і 30-33 мг/екв на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність становить 2,3-2,8 мг/екв на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами - 94,7-99,0%, рН сольової витяжки - 6,3-6,6.

Схема стаціонарної семипільної сівозміни кафедри рослинництва:

1) зайнятий пар,

2) озима пшениця,

3) цукрові буряки,

4) яра пшениця,

5) соя,

6) озима пшениця,

7) кукурудза.

Весною під передпосівну культивацію вносили нітроамофоску з розрахунку N₃₀P₃₀K₃₀. Дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками і містили такі варіанти.

Дослід 1. Вплив оброблення насіння ризогуміном та регуляторами росту рослин на ріст, розвиток та симбіотичну активність сої сорту Романтика.

Схема досліду:

Контроль (сухе насіння) 6. Емістим С - 10 мл.

Зволожене насіння - 8л/т 7. Ризогумін 200 г + гумісол 10 л.

Ризогумін - 200 г 8. Ризогумін 200 г + агростимулін 10 мл.

Гумісол - 10 л 9. Ризогумін 200 г + емістим С 10 мл.

Агростимулін - 10 мл.

Дослід 2. Вплив передзбиральної десикації та сенікації посівів сортів сої різних груп стиглості на тривалість їх вегетації та продуктивність.

Схема досліду:

Фактор А - сорти сої: Фактор В - десиканти й сеніканти:

Устя 1. Контроль.

Романтика 2. Реглон супер - 3 л.

Аннушка 3. Раундап - 3 л.

4. NH₄NO₃ 1,0% розчин.

5. (NH₄)₂SO₄ 1,0% розчин.

Варіанти в повтореннях закладалися систематичним методом, повторення розміщувалися в одну смугу. Оброблення насіння ризогуміном та регуляторами росту проводили в день сівби. Площа посівної ділянки в усіх дослідах становила 30,0 м², облікова - 25,2 м². Повторність - чотириразова. При застосуванні нітрату амонію та сульфату амонію, для поліпшення проникнення іонів мінеральних солей у тканини рослин використовували 0,01% розчин 2,4 Д амінної солі.

У польових дослідах протягом вегетації сої проводили такі обліки, спостереження та аналізи: фенологічні спостереження (Куперман Ф.М., 1977 р.); визначення польової схожості насіння та підрахунок кількості рослин, які збереглися перед збиранням (Єщенко В.О. та ін., 2005 р.); висоту рослин установлювали за допомогою мірної рейки; площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність фотосинтезу визначали за періодами росту й розвитку сої (Ничипорович А.А., 1961 р.); частки пігментів у листках визначали за допомогою спектрофотометра; динаміку достигання зерна починали проводити з появою перших жовтих бобів і повторювали через три дні (Фурсова Г.К., 2004 р.); кількість та масу бульбочок сої визначали у фазу цвітіння - період максимальної активності симбіотичної азотфіксації (Посипанов Г.С., 1991 р.); хіміко-технологічну оцінку насіння сої проводили за вмістом загального азоту за К'єльдалем (для визначення вмісту білка загальний азот множили на коефіцієнт 6,25); вміст олії визначали за зневодненим залишком шляхом екстрагування ефіром в апараті Сокслета (Грицаєнко З.М., 2003 р.); статистичний аналіз результатів досліджень проводили дисперсійним і кореляційно-регресійним методами з використанням пакета комп'ютерних програм Exel, Statistika 6 (Ермантраут Е.Р. та ін., 2007 р.); енергетичну та економічну оцінку технології вирощування сої залежно від впливу досліджуваних чинників проводили за методичними рекомендаціями В.П. Мартьянова (1996 р.).

Польова схожість насіння сої в досліді коливалася по роках від 67,9 до 84,0%. Передпосівне оброблення насіння досліджуваними препаратами підвищувало польову схожість насіння від 1,5 до 2,8%; на варіанті спільного застосування ризогуміну та емістиму С - від 3,4 до 3,7%.Виживаність рослин сої протягом вегетації у варіантах з використанням регуляторів росту становила 87,6-96,0%, що на 3-4% вище, ніж на контролі. В середньому за роки дослідження найкращою була виживаність рослин (92,9%) на варіанті спільного оброблення насіння ризогуміном і емістимом С. Спостереження показали, що в середньому за 2005-2007 рр., регулятори росту впливали на висоту рослин, починаючи з фази третього трійчастого листка. Висота з цієї фази залежно від варіанту досліду збільшувалася на 1,93-4,03 см. Максимальна висота рослин на цих варіантах спостерігалася у фазу наливу насіння і становила 80,00-83,18 см, що на 3,26-6,44 см більше, ніж на контролі. Найбільший вплив на висоту рослин спостерігався у варіанті сумісного оброблення насіння сої ризогуміном та емістимом С, де висота рослин перевищувала контроль у фазах: третій трійчастий листок - на 4,03; бутонізація - на 5,93; цвітіння - на 6,69 і утворення бобів - на 7,48 см.

Дослідами встановлено позитивний вплив регуляторів росту на висоту прикріплення бобів нижнього ярусу, яка є важливою господарською ознакою, від якої залежить величина втрат за механізованого збирання врожаю. Рослини сої, насіння яких обробляли регуляторами росту, формували висоту прикріплення бобів нижнього ярусу на висоті від 14,7 до 15,2 см, або на 0,8-1,6 см вище, ніж на контролі. За спільного застосування регуляторів росту рослин з ризогуміном висота прикріплення збільшувалася і коливалася від 15,5 до 16,3 см. Найвище закладання нижніх бобів у рослин сої було у варіанті передпосівного оброблення насіння сумішкою препаратів ризогуміну з емістимом С 16,3 см, або на 2,7 см вище, ніж на контролі.

Для одержання максимального врожаю сої вирішальне значення має оптимальний розмір листкової поверхні. Залежно від умов вирощування соя формує листковий апарат в межах від 20 до 70 тис. м²/га (Бабич А.О., 2001 р.). В середньому за роки дослідження у фазу третього трійчатого листка площа листкової поверхні залежно від варіанту досліду коливалася від 10,6 до 11,9 тис. м²/га; у фазу цвітіння вже становила 43,2-46,8 тис. м²/га. Максимальної величини вона досягла у фазу утворення бобів і коливалася від 48,4 до 52,3 тис. м²/га. Найбільша площа листкової поверхні була за сумісної дії препаратів ризогуміна з гумісолом та ризогуміна з емістимом С. Так, у фазу утворення бобів під впливом сумісної дії регуляторів росту площа листкової поверхні у порівнянні з контролем збільшилася у 2005 р. на 3,0-5,4 тис. м²/га, у 2006 р. - на 1,5-3,2 тис. м²/га, у 2007 р. - на 1,4-3,2 тис. м²/га. У середньому за роки досліджень площа листкової поверхні на варіантах з використанням регуляторів росту була більшою на 2,0-3,9 тис. м²/га порівняно з контролем.

Залежно від чинників, що вивчалися в досліді, зміни фотосинтетичного потенціалу (ФП) в середньому за 2005-2007 рр. спостерігалися, починаючи з періоду „сходи-початок цвітіння”. Найбільший ФП у цей період формувався при обробленні насіння сумішкою препаратів ризогумін + емістим С та ризогумін + гумісол і становив на обох варіантах 0,73 млн м²/га днів. У період утворення бобів - налив насіння ФП залежно від варіантів застосування препаратів коливався в межах 2,57-2,76 млн м²/га днів, що відповідає достатньо високому рівню продуктивності посіву - 2 млн м²/га у перерахунку на кожні 100 днів вегетації. Оброблення насіння сумішкою препаратів - ризогумін + емістим С та ризогумін + гумісол - забезпечило найвищий ФП за вегетаційний період - відповідно 2,76 та 2,75 млн м²/га днів, що більше, ніж на контролі відповідно на 7,3 і 7,0%. При роздільному застосуванні препаратів наростання ФП було дещо меншим, і становило 2,62-2,68 млн м²/га днів, а приріст ФП порівняно з контролем становив 2,3-4,3%.

Середній показник чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) протягом вегетації коливався від 0,58 до 1,22 г/м² за добу. Вища ЧПФ була за спільного застосування ризогуміну та емістиму С: у міжфазний період повні сходи - початок цвітіння - 1,22 г/м² за добу; початок цвітіння - кінець цвітіння - 0,74; кінець цвітіння - утворення бобів - 0,83 і утворення бобів - налив насіння - 0,62 г/м² за добу. Дещо нижчою, але достатньо високою ЧПФ була у варіанті сумісного оброблення насіння ризогуміном та гумісолом - відповідно 1,20 г/м²; 0,72; 0,82; 0,61 г/м² за добу.

У фазу цвітіння вміст хлорофілу а за варіантами досліду коливався від 2,17 до 2,80 мг/г, а хлорофілу б - від 1,07 до 1,26 мг/г. Застосування регуляторів росту сприяло збільшенню вмісту хлорофілу а на 0,21-0,37 мг/г, а хлорофілу б - на 0,01-0,11 мг/г. Спільне застосування препаратів сприяло підвищенню вмісту хлорофілу а на 0,54-0,63 мг/г, а хлорофілу б - на 0,16-0,19 мг/г порівняно з контролем. Найвищий вміст суми хлорофілів (а + б) спостерігався за умови застосування ризогуміну спільно з емістимом С, у цьому варіанті сума хлорофілів (а + б) перевищувала контроль на 0,81 мг/г. Між рівнем урожайності сої сорту Романтика і вмістом хлорофілу в листках встановлено майже функціональну кореляційну залежність (r = 0,94-0,98), яка діє в межах 88-96% вибірки (R² = 0,88 - 0,96). Застосування регуляторів росту сприяло збільшенню кількості бульбочок (табл. 1).

Таблиця 1. Кількість та маса бульбочок на рослинах сої сорту Романтика залежно від оброблення насіння регуляторами росту, середнє за 2005-2007 рр.

Варіант	На одну рослину
	кількість бульбочок, шт.	сира маса, мг
Контроль (сухе насіння)	7,9/7,0	472/423
Зволожене насіння	9,6/8,7	508/460
Ризогумін	18,1/17,0	1083/1018
Гумісол	11,1/10,2	614/567
Агростимулін	11,1/10,3	627/583
Емістим С	11,9/11,2	640/601
Ризогумін + гумісол	18,3/17,3	1133/1074
Ризогумін + агростимулін	18,1/17,3	1121/1072
Ризогумін + емістим С	18,3/17,7	1175/1135

У варіанті з ризогуміном їх було 18,1; гумісолом - 11,1; агростимуліном - 11,1 і емістимом С - 11,9 шт./рослину; різниця за кількістю бульбочок порівняно з контролем становила відповідно 10,2; 3,2 та 4,0 шт./рослину. На варіанті оброблення ризогуміном у поєднанні з гумісолом та емістимом С число бульбочок становило 18,3, що на 0,2 більше, ніж при обробленні насіння ризогуміном та на 10,4 шт./рослину більше, ніж на контролі. За спільного застосування ризогуміну та агростимуліну цей показник становив 18,1, що на 10,2 шт./рослину більше, ніж на контролі.

Оброблення насіння регуляторами росту збільшувало масу бульбочок: у середньому за роки досліджень у варіантах із застосуванням ризогуміну - на 611 мг, гумісолу - на 142, агростимуліну - на 155 і емістиму С - на 168 мг/рослину. Спільне оброблення насіння ризогуміном та гумісолом сприяло збільшенню маси бульбочок на 50 та 661 мг; ризогуміном з агростимуліном - на 38 та 649 мг; ризогуміном з емістимом С - на 92 та 703 мг/рослину, в порівнянні з обробленням ризогуміном та контролем відповідно. Найкращий ефект спостерігався на варіанті з використанням ризогуміну спільно з емістимом С. Збільшення бульбочок порівняно з варіантами використання тільки одного ризогуміну та контролем становило відповідно за кількістю 1,1% і 31,7% та масою бульбочок 8,5% і 48,9%.У середньому за роки досліджень найбільшу кількість бобів (18,1 шт.), насінин (31,9 шт.) та масу насіння з однієї рослини (5,21 г) формували рослини сої, насіння яких обробляли сумішкою препаратів ризогумін та емістим С, що більше відповідно на 3,4 і 8,6 шт. та 1,49 г порівняно до контролю. Слід відмітити достовірну прибавку біологічної врожайності сої на варіантах внесення ризогуміну із регуляторами росту (різниці > за НІР₀₅). У 2005 р. за сприятливих погодних умов урожайність насіння сої залежно від варіанта досліду коливалася в межах від 1,62 до 2,01 т/га (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність сої сорту Романтика залежно від оброблення насіння регуляторами росту, т/га

Варіант	Рік	Середнє
	2005	2006	2007
Контроль (сухе насіння)	1,62	1,07	1,43	1,37
Зволожене насіння	1,63	1,08	1,46	1,39
Ризогумін	1,78	1,30	1,51	1,53
Гумісол	1,77	1,29	1,58	1,55
Агростимулін	1,78	1,29	1,55	1,54
Емістим С	1,77	1,29	1,80	1,62
Ризогумін + гумісол	2,00	1,37	1,96	1,78
Ризогумін + агростимулін	1,97	1,38	1,94	1,76
Ризогумін + емістим С	2,01	1,40	2,09	1,83
НІР05 =	0,58	0,27	0,60	0,15

На кращому варіанті з використанням ризогуміну в поєднанні з емістимом С урожайність насіння становила 2,01 т/га, що на 0,39 т/га більше, ніж на контролі. Істотними прибавками порівняно до контролю виділялися також варіанти сумісного застосування ризогуміну з гумісолом та окремо внесених препаратів відповідно 0,35-0,39 т/га. У 2006 посушливому році урожайність насіння сої була нижчою - 1,07-1,40 т/га. У кращому варіанті зі спільним використанням ризогуміну та емістиму С вона становила 1,40 т/га, що на 0,33 т/га (30,8%) більше, ніж на контролі. У 2007 р. урожайність насіння сої становила 1,43-2,09 т/га. Найвища врожайність насіння 2,09 т/га одержана у варіанті із застосуванням ризогуміну спільно з емістимом С або на 0,66 т/га (46,2%) більше, ніж на контролі. У середньому за роки досліджень достовірна прибавка врожайності була на усіх варіантах оброблення насіння регуляторами росту. Найбільш суттєвою вона була за сумісного використання ризогуміну і регуляторів росту (0,39-0,46 т/га).

Найбільш урожайним (1,83 т/га) виявився варіант оброблення насіння сумішкою ризогуміну і емістиму С. Оброблення насіння сої як окремими компонентами, так і сумісне їх застосування сприяло суттєвому збільшенню вмісту білка. За умов оброблення насіння регуляторами росту вміст білка збільшувався на 1,0-1,5%, за спільного використання ризогуміну і регуляторів росту - на 2,1-2,7%.У середньому за роки досліджень найбільший збір білка був у варіанті спільного застосування ризогуміну та емістиму С - 0,69 т/га, що на 0,21 т/га (43,8%) більше, ніж на контролі. Достовірні прибавки збору білка одержані і в інших варіантах (табл. 3).

Таблиця 3. Урожайність та якість насіння сої сорту Романтика залежно від оброблення насіння регуляторами росту, середнє за 2005-2007 рр.

Варіант	Урожайність, т/га	Вміст білка, %	Збір білка, т/га	Вміст олії, %	Збір олії, т/га
Контроль (сухе насіння)	1,37	35,6	0,48	19,8	0,27
Зволожене насіння	1,39	35,6	0,49	19,4	0,27
Ризогумін	1,53	37,0	0,56	19,8	0,30
Гумісол	1,55	37,1	0,56	19,6	0,31
Агростимулін	1,54	36,6	0,55	20,0	0,31
Емістим С	1,62	37,1	0,59	19,5	0,32
Ризогумін + гумісол	1,78	38,0	0,66	19,2	0,35
Ризогумін + агростимулін	1,76	37,7	0,65	19,3	0,34
Ризогумін + емістим С	1,83	38,3	0,69	19,3	0,36
НІР05 =	0,15	0,8	0,05	0,9	0,02

На варіантах з передпосівним обробленням насіння регуляторами росту спостерігалася досить чітка тенденція до зменшення вмісту олії в насінні сої. Між вмістом олії і білка в насінні сої встановлена щільна зворотна кореляційна залежність (r = - 0,95), яка діє в межах 90% вибірки (рис. 1). У межах даних, що одержані в досліді, за рівнянням регресії або графіком можна досить точно визначити залежність між цими показниками. Незважаючи на дуже тісну від'ємну залежність між вмістом олії і білка, фактичний негативний вплив регуляторів росту був у межах помилки досліду. Тобто достовірних даних про негативний вплив регуляторів росту на олійність насіння сої нами не виявлено.

Про позитивний висновок щодо доцільності застосування регуляторів росту з метою збільшення виробництва олії, а в цілому й продуктивності культури, можна судити за даними збору олії. Максимальний збір олії - 0,36 т/га одержано у варіанті передпосівного оброблення насіння сої сумішкою препаратів ризогумін та емістим С, де прибавка становила 0,09 т/га (31,1%) порівняно до контролю.

Прискорення достигання насіння сої шляхом десикації та сенікації посівів. У середньому за три роки (2005-2007 рр.) досліджень на варіанті без десикації середня добова втрата вологи насінням за сортами сої Устя, Романтика і Аннушка становила 1,93, 1,79 і 2,23%. Десикація посівів раундапом прискорювала втрату вологи - у сортів Устя і Романтика до 2,38%, Аннушка - до 2,67%, оброблення реглоном супер сприяло зниженню вологості насіння у сортів Устя, Романтика і Аннушка відповідно до 2,62, 2,56 і 2,88% за добу. Сенікація посівів аміачною селітрою сприяла зменшенню вологості насіння у сорту Устя на 3,18%, сорту Романтика - на 3,16%, сорту Аннушка - на 3,17% за добу, сульфатом амонію - відповідно за сортами на - 3,03%; 2,61%; 2,99%, порівняно з втратою вологи на контролі - 2,30%; 1,95%; 2,43% за добу. При застосуванні десикантів інтенсивніше втрачало вологість насіння у тих сортів, які пізніше достигали. Так, порівняно із сортом Устя сорт Романтика за добу втрачав вологи на 0,59-0,77% більше, а сорт Аннушка - на 0,44-0,65% менше.

У середньому за роки досліджень скорочення періоду вегетації після десикації реглоном супер у сорту Устя становило 4,3 доби; у сорту Романтика - 6,7; у сорту Аннушка - 3,7; після десикації раундапом - відповідно 3,7; 5,3; 3,0 діб (рис. 2). Сенікація сорту Устя аміачною селітрою прискорювала його достигання на 7,3 діб, сульфатом амонію - на 6,3 діб; сорту Романтика відповідно - на 11,3 та 8,0 діб, сорту Аннушка - на 5,3 і 4,3 діб.

Рис. 2. Вплив десикації та сенікації на тривалість вегетаційного періоду сортів сої різних груп стиглості, середнє за 2005-2007 рр., діб

Отже, десикація та сенікація посівів сої прискорювали достигання сортів Устя, Аннушка, Романтика на 3-11 діб. Дія чинників залежала як від погодних умов року, так і від препарату. Поряд із беззаперечними перевагами, що пов'язані з прискоренням достигання насіння, десикація посівів сої дещо знижувала такий важливий показник якості насіння, як лабораторна схожість. У середньому за 2006-2007 рр. лабораторна схожість насіння сорту Романтика становила 84,6-87,2%, сорту Устя - 82,9-86,2%, сорту Аннушка - 82,7-85,6%. Десикація посівів реглоном супер зменшувала лабораторну схожість насіння сорту Устя на 1,9%, сорту Романтика - на 2,9, сорту Аннушка - 1,2%. У варіанті застосування раундапу зменшення лабораторної схожості насіння відповідно до сортів становило 1,1; 1,7; 1,0%. Незважаючи на зниження лабораторної схожості насіння від десикації посівів, за всіма варіантами досліджень вона відповідала вимогам ДСТУ 2240-93. Сенікація посівів аміачною селітрою підвищувала лабораторну схожість насіння сорту Устя на 2,8%, сорту Романтика - на 2,1% і сорту Аннушка - на 2,5%. Застосування сульфату амонію підвищувало цей показник відповідно по сортах на 3,4; 2,6; 3,0%.

Аналіз показників структури урожаю показав, що сенікація посівів сої аміачною селітрою та сульфатом амонію сприяла збільшенню кількості насінин на одній рослині та насінин у бобі. Так, кількість насінин на одній рослині на контролі у сортів Устя, Романтика, Аннушка становила відповідно 22,3, 25,3 та 24,3 шт. Після оброблення посівів аміачною селітрою кількість насінин збільшилася і становила відповідно до сортів 25,0, 28,1 та 28,9 шт., після оброблення посівів сульфатом амонію - 23,9, 26,8 та 28,4 шт. Оброблення посівів аміачною селітрою сприяло збільшенню маси насіння з однієї рослини у сорту Устя на 0,53 г, у сорту Романтика - на 0,52 г, у сорту Аннушка - на 0,46 г. Під впливом сенікантів збільшувалася маса 1000 насінин на 1,7-2,6 г. Максимальною вона була у сорту Устя 167,5-169,2 г, дещо нижчою у сорту Романтика - 158,6-160,9 г і найменшою у сорту Аннушка - 125,6-128,2 г.

Проведені нами дослідження протягом 2005-2007 рр. свідчать про те, що рівень урожайності насіння сої значною мірою залежав від умов року та сортових особливостей (табл. 4).

Таблиця 4. Вплив десикації та сенікації на врожайність насіння сої, середнє за 2005-2007 рр., т/га

Сорт сої, фактор А	Десиканти та сеніканти, фактор В	Середнє	Різниця
	контроль	реглон супер	раундап	NH4NO3	(NH4)2SO4
Устя	1,51	1,57	1,61	1,66	1,66	1,60	-
Романтика	1,53	1,58	1,63	1,70	1,68	1,62	0,02
Аннушка	1,35	1,41	1,40	1,46	1,48	1,42	-0,18
Середнє	1,46	1,52	1,55	1,61	1,61	1,55
Різниця	-	0,06	0,09	0,15	0,15
НІР05 факторів	А =	0,08	В=	0,10

Так, за менш сприятливих погодних умов 2005 та 2006 рр., десикація реглоном супер знижувала врожайність сорту Устя на 0,01 т/га, сорту Романтика на 0,02 т/га, підвищувала врожайність сорту Аннушка на 0,03-0,06 т/га, застосування раундапу підвищувало урожайність сортів сої відповідно на 0,05-0,06 т/га; 0,01-0,10; 0,05-0,09 т/га в порівнянні з контролем. Найбільша урожайність 1,34-1,73 т/га формувалася за оброблення посівів сорту Романтика аміачною селітрою, або на 0,11-0,14 т/га більше, ніж на контролі. За більш сприятливих погодних умов 2007 р. застосування десикантів і сенікантів підвищувало урожайність сорту Устя на 0,18-0,24 т/га; сорту Романтика на - 0,19-0,27 т/га. Урожайність сорту Аннушка після оброблення десикантами збільшувалася на 0,06-0,09 т/га, а після оброблення сенікантами зменшилася на 0,08-0,11 т/га.

У середньому за роки досліджень істотна прибавка врожайності по сортах була у варіантах із сенікацією аміачною селітрою та сульфатом амонію - 0,15 т/га. Ефективність десикантів і сенікантів у сортів Устя й Романтика була майже однаковою, у сорту Аннушка - дещо меншою. Достовірна частка впливу (рис. 3) досліджуваних чинників на рівень урожайності насіння сої становила: сорту 6%, десикації та сенікації - 2%; погодні умови - 87%, інші фактори - 5%.Результатами досліджень встановлено певні відміни за вмістом білка в насінні сої залежно від погодних умов року і впливу досліджуваних чинників (табл. 5).

Таблиця 5. Вміст білка в насінні сої різних груп стиглості залежно від десикації та сенікації посівів, середнє за 2005-2007 рр., %

Сорт сої, фактор А	Десиканти та сеніканти, фактор В	Середнє	Різниця
	контроль	реглон супер	раундап	NH4NO3	(NH4)2SO4
Устя	38,0	38,4	38,6	39,5	39,1	38,7	-
Романтика	37,8	38,0	38,2	39,5	39,0	38,5	-0,2
Аннушка	37,5	37,9	38,1	39,1	38,7	38,3	-0,4
Середнє	37,8	38,1	38,3	39,4	38,9	38,5
Різниця	-	0,3	0,5	1,6	1,1
НІР05 факторів	А =	0,4	В=	0,5

Так, у вологому 2005 р. вміст білка був мінімальним і становив у сорту Устя 37,6-38,9; у сорту Романтика - 36,6-37,9; у сорту Аннушка - 35,9-37,4%. У посушливому 2006 р. вміст білка був найбільшим: у сорту Устя - 38,4-40,2%; у сорту Романтика - 39,1-41,1%; у сорту Аннушка - 38,5-40,2%.Найбільший вміст білка в насінні сої був при обробленні посівів аміачною селітрою у 2005 р. у сорту Устя 38,9%; у 2006 р. у сорту Романтика - 41,1%; у 2007 р. у сорту Аннушка - 39,7%. Порівняно з контролем, істотне збільшення вмісту білка було у варіантах із застосуванням раундапу 0,5%; нітрату амонію - 1,6%; сульфату амонію -1,1%.Достовірна частка впливу досліджуваних чинників на вміст в насінні сої білка становила: сорту 2%, десикації або сенікації - 27%; погодні умови - 56%, інші фактори - 15% (рис. 4).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

У вологому 2005 р. вміст олії в насінні сої був більшим і становив у сорту Устя 19,1-19,9%, у сорту Романтика - 18,8-19,9%, у сорту Аннушка - 20,7-21,4%. У посушливому 2006 р. вміст олії був меншим у сорту Устя 16,9-18,2%, у сорту Романтика - 17,2-18,6%, у сорту Аннушка - 17,5-18,3%. В середньому за роки досліджень найбільший вміст олії був у насінні сорту Аннушка - 19,4%; дещо нижчий у сортів Романтика і Устя - відповідно 18,6 і 18,5%.Достовірний позитивний вплив на вміст олії в насінні сої мали лише десиканти: реглон супер сприяв збільшенню вмісту олії на 1,1%, раундап - на 0,8%. Зміни за вмістом олії під впливом сенікантів були в межах помилки досліду (табл. 6).

Таблиця 6. Вміст олії в насінні сортів сої залежно від десикації та сенікації посівів, середнє за 2005-2007 рр., %

Сорт сої, фактор А	Десиканти та сеніканти, фактор В	Середнє	Різниця
	контроль	реглон супер	раундап	NH4NO3	(NH4)2SO4
Устя	17,9	19,3	18,9	18,2	18,4	18,5	-
Романтика	18,1	19,4	19,1	18,1	18,2	18,6	0,1
Аннушка	19,1	19,8	19,5	19,2	19,6	19,4	0,9
Середнє	18,4	19,5	19,2	18,5	18,7	18,9
Різниця	-	1,1	0,8	0,1	0,3
НІР05 факторів	А =	0,3	В=	0,4

Частка впливу досліджуваних чинників на вміст у насінні сої олії становила: сорту - 14%, десикації або сенікації - 14%; погодні умови - 63%, інші фактори - 9% (рис. 5).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Погодні умови року, сортові особливості та оброблення посівів досліджуваними препаратами впливали на збір білка й олії. У середньому за роки досліджень найбільший збір білка був у сорту Романтика - 0,67 і у сорту Устя - 0,66 т/га, у сорту Аннушка - 0,57 т/га. Сенікація посівів сої аміачною селітрою сприяла підвищенню збору білка у сортів Устя і Романтика на 0,09 т/га, у сорту Аннушка - на 0,06 т/га; середня прибавка по сортах становила 0,08 т/га. Більший збір олії був у сортів Романтика і Устя 0,31 т/га і суттєво нижчий у сорту Аннушка - 0,29 т/га. Найбільший збір олії був у сортів Устя й Романтика у варіантах з використанням раундапу та реглону супер відповідно 0,30 та 0,31 т/га.

Енергетична та економічна ефективність елементів технології вирощування сої.

За проведеними розрахунками застосування регуляторів росту рослин та їх сумішей в технології вирощування сої є досить ефективним. За умов витрати непоновлюваної енергії в межах від 10605 до 10743 МДж/га відтворена енергія з урожаєм насіння становила від 24249 до 32391 МДж/га. Найбільші витрати енергії на вирощування сої були на варіанті передпосівного оброблення насіння композицією ризогумін + гумісол. Найвищий вихід поновленої енергії з урожаєм був на варіанті сумісного застосування емістиму С + ризогуміну. У результаті забезпечення суттєвого зростання урожаю коефіцієнт енергетичної ефективності (К_ЕЕ) при обробленні насіння сої ризогуміном у поєднанні із регуляторами росту коливався від 2,92 до 3,03, що на 0,63-0,74 більше, ніж на контролі. Десикація посівів призводила до зростання витрат енергії на вирощування сортів сої від 10287 до 12778 МДж/га, а енергоємність продукції становила від 24426 до 29028 МДж/га. Найбільші витрати енергії на вирощування сої були після проведення десикації реглоном супер і збільшилися у сортів Устя, Романтика та Аннушка відповідно до 12460, 11823 та 12778 МДж/га. Найвищій вихід поновленої енергії з урожаєм був на варіанті оброблення посівів раундапом, який становив відповідно за сортами 28497, 29028 та 25665 МДж/га. За десикації посівів сорту Устя реглоном супер та раундапом К_ЕЕ становив відповідно 2,24 і 2,36; у сорту Романтика - 2,38 і 2,53; у сорту Аннушка - 1,99 і 2,07, або на 0,07-0,34 менше, ніж на контролі.

Сенікація посівів підвищувала К_ЕЕ: у сорту Устя за оброблення посівів аміачною селітрою до 2,56, сульфатом амонію - до 2,53; у сорту Романтика - відповідно - до 2,74 і 2,71; у сорту Аннушка - до 2,13 в обох варіантах. Додаткові витрати енергії, які пов'язані з обробленням посівів сортів сої сенікантами становили 570 МДж/га, але кожний витрачений МДж енергії повертався відтвореною енергією в кількості 4,7 МДж. Серед варіантів досліду найбільший прибуток - 2226,13 та 2091,06 грн./га і найнижча собівартість 1 т насіння сої - 1372,9 та 1414,6 грн. відмічені на ділянках, засіяних насінням, обробленим сумішками препаратів ризогумін + емістим С та ризогумін + гумісол. На цих варіантах досліду відмічається досить високий рівень рентабельності виробництва сої - 83 та 89%.

Проведення десикації призводило до збільшення виробничих витрат на 93,97-148,64 грн./га та собівартості насіння на 0,4-19,2 грн./т (до 1562,40-1852,4 грн./т). Рівень рентабельності виробництва сої становив: у сорту Устя на контролі - 60%, за обробки реглоном супер - 54%; раундапом - 59%; у сорту Романтика відповідно 66, 58 і 66 %; у сорту Аннушка відповідно 41, 40 і 43 %.

Отже, проведення десикації призводило до незначного зниження рентабельності виробництва усіх сортів сої, але дозволяло суттєво прискорити достигання насіння.

Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні закономірностей росту та розвитку рослин сої, формуванні продуктивності за умов оброблення насіння ризогуміном та регуляторами росту, застосуванні десикації та сенікації посівів в умовах східної частини Лівобережного Лісостепу України. Оброблення насіння сої перед сівбою регуляторами росту підвищувало в усі роки досліджень польову схожість насіння на 1,5-3,7% і виживаність рослин до збирання - на 1,4-3,3%. Найвищими польова схожість та виживаність рослин на час збирання були у варіантах оброблення насіння сумішками ризогуміну з регуляторами росту, відповідно 75,1-75,9% та 92,2-92,9%.Регулятори росту позитивно впливали на ріст і розвиток рослин сої, збільшуючи висоту рослин на 3,3-6,4 см, площу листкової поверхні на 0,1-3,9 тис. м²/га, фотосинтетичний потенціал - на 0,01-0,19 млн м²/га днів. Чиста продуктивність фотосинтезу була найбільшою у варіанті з передпосівного оброблення насіння сумішкою ризогуміну і емістиму С (прибавка до контролю за добу становила 0,04-0,24 г/м²).

Регулятори росту покращували симбіотичні процеси в посівах сої; загальна кількість і маса бульбочок на коренях сої збільшувалися відповідно на 3,2-10,4 шт./рослину та 142-703 мг/рослину. Максимальними загальна й активна кількість та маса бульбочок були у варіанті оброблення насіння сої сумішкою препаратів ризогумін + емістим С - відповідно 18,3 і 17,7 шт./рослину та 1175 і 1135 мг/рослину.

Оброблення насіння регуляторами росту поліпшувало показники продуктивності рослин сої. У варіанті спільного застосування ризогуміну + емістиму С показники структури урожаю були найкращими: кількість бобів на рослину 18,1 шт., насінин на рослину - 31,9 шт., маса насіння з однієї рослини - 5,21 г; маса 1000 насінин - 160 г, висота прикріплення нижніх бобів - 16,3 см. В середньому за роки досліджень прибавка врожайності від оброблення насіння регуляторами росту склала 0,16-0,25 т/га, за сумісного використання ризогуміну та регуляторів росту - 0,39-0,46 т/га, або 28,5-33,6%. У варіанті оброблення насіння ризогуміном + емістимом С найбільшими були врожайність насіння сої, вміст та збір білка й олії відповідно 1,83 т/га; 38,3%; 0,69 та 0,36 т/га, що більше за контроль на 0,46 т/га; 2,7%; 0,21 та 0,09 т/га.

Десикація посівів реглоном супер прискорювала достигання сортів Устя, Романтика і Аннушка відповідно на 4,3; 6,7 та 3,7 днів, раундапом - на 3,7; 5,3 та 3,0 днів, сеникація аміачною селітрою - на 7,3; 11,3 та 5,3 днів, сульфатом амонію - на 6,3; 8,0 та 4,3 днів. Лабораторна схожість насіння знижувалася від застосування реглону супер відповідно за сортами на 1,9%; 2,9 і 1,2%, а раундапу - на 1,1%, 1,7 та 1,0%, але в цілому схожість насіння відповідала вимогам ДСТУ - 2240-93. Сенікація посівів позитивно впливала на посівні якості насіння сої. Лабораторна схожість насіння підвищувалася за оброблення аміачною селітрою у сорту Устя на 2,8%; у сорту Романтика - 2,1; у сорту Аннушка - на 2,5%, за оброблення сульфатом амонію схожість насіння підвищувалася відповідно до сортів - на 3,4; 2,6 та 3,0%.

Десикація посівів збільшувала урожайність досліджуваних сортів сої на 0,06-0,09 т/га; вміст білка - на 0,3-0,5%; збір білка на 0,03-0,04 т/га; вміст олії на - 0,8-1,1%; збір олії - на 0,03 т/га. Сенікація сприяла підвищенню врожайності сортів сої на 0,15 т/га; вмісту білка - на 1,1-1,6%; збору білка - на 0,08 т/га; вмісту олії - на 0,1-0,3%; збору олії - на 0,03 т/га. Найкращі показники енергетичної та економічної ефективності були за умов оброблення насіння сумішкою препаратів ризогуміну + емістиму С. Умовно чистий прибуток у цьому варіанті становив 2226,13 грн./га, рівень рентабельності 89%, а коефіцієнт енергетичної ефективності 3,03. Сенікація посівів сої аміачною селітрою та сульфатом амонію забезпечила збільшення умовно чистого прибутку на 87,23-260,81 грн./га, а рівня рентабельності - на 3-9%.

Рекомендації виробництву

Господарствам східної частини Лівобережного Лісостепу України рекомендуємо:

1. Висівати сорти сої різних груп стиглості типу Устя, Романтика, Аннушка, які різняться за тривалістю вегетаційного періоду, внаслідок цього найбільш повно використовуються ґрунтово-кліматичні умови регіону.

2. Проводити перед сівбою оброблення насіння сої препаратом азотфіксуючої дії (ризогумін - 200 г на гектарну норму насіння), поєднуючи з регулятором росту (емістим С - 10 мл/га), що забезпечує підвищення польової схожості, виживаності рослин протягом вегетації, покращенню фотосинтетичної та симбіотичної діяльності посівів і отриманню урожайності сої на рівні 1,83-2,01 т/га з високими показниками якості.

3. За вологості насіння сої 45-50% проводити десикацію посівів реглоном супер (3 л/га) або в період формування бобів сенікацію для прискорення достигання, в залежності від погодних умов року, на 3-11 днів з метою забезпечення гарантованого використання сої як попередника озимих зернових культур.

Список праць за темою дисертації

1. Огурцов Є.М. Дешевий і екологічно чистий спосіб збільшення врожайності сої / Є.М. Огурцов, В.Г. Міхєєв // Вісник Харківського нац. аграр. ун-ту (Сер. „Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”). - Х., 2006. - № 4. - С. 67-70.

2. Міхєєв В.Г. Тривалість періоду вегетації й урожайність сої залежно від сенікації посівів в умовах східного Лісостепу України / В.Г. Міхєєв // Вісник Харківського нац. аграр. ун-ту (Сер. „Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”). - Х., 2006. - № 5. - С. 138-142.

3. Міхєєв В.Г. Вплив десикації посівів на тривалість періоду вегетації та врожайність сої в умовах східного Лісостепу України / В.Г. Міхєєв // Зб. наук. пр. Уманськ. держ. аграр. ун-ту: Агрономія. - Умань, 2007. - Вип. 65. - Ч. 1. - С. 129-133.

4. Міхєєв В. Вплив ризогуміну та біопрепаратів на урожайність сої в умовах східного Лісостепу України / В. Міхєєв // Вісник Львівськ. держ. аграр. ун-ту: Агрономія. - Львів, 2007. - № 11. - С. 509-514.

5. Огурцов Є.М. Урожайність сої залежно від застосування біологічних препаратів / Є.М. Огурцов, В.Г. Міхєєв // Вісник Харківського нац. аграр. ун-т (Сер. „Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”). - Х., 2008. - № 5. - С. 59-62.

6. Огурцов Є.М. Вивчення впливу десикації та сенікації посівів сої на тривалість вегетації, урожайність і якість насіння в умовах східного Лісостепу України / Є.М. Огурцов, В.Г. Міхєєв // Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель: матеріали міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів, 4-7 жовт. 2005 р. - Х., 2005. - С. 45-46.