Особливості забур’янення та удосконалення системи захисту промислових виноградників у південно-західному Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості забур'янення та удосконалення системи захисту промислових виноградників у південно-західному Степу України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Промислове виноградарство традиційно займає південні території України. З них найбільшу питому вагу по площі насаджень займає Одеська область - 32,8%.

Погіршення економічної ситуації в сучасному сільськогосподарському виробництві країни призвело до значного збільшення забур'яненості агрофітоценозів, особливо багаторічними видами, що спричиняє значне зниження урожайності сільськогосподарських культур, в тому числі і винограду. Бур'яни є прямими конкурентами виноградної рослини у використанні елементів живлення, світла і вологи. Вони обумовлюють зменшення руху повітря в кущах, збільшують його вологість, що сприяє розвитку хвороб, чим побічно впливають на врожай ягід винограду та його якість. Багато бур'янів є проміжними хазяїнами для ряду хвороб або додатковим джерелом живлення для деяких видів фітофагів. Велика забур'яненість, особливо в перші роки після посадки, ослаблює, а в деяких випадках спричиняє загибель виноградних рослин. Бур'яни ускладнюють також догляд за кущами, знижують їх зимостійкість, ускладнюють збирання врожаю.

Питаннями захисту виноградників у залежності від видового складу бур'янів займались вчені: О.С. Мержаніан, М.І. Тарлатан, О.М. Негруль, Г.С. Груздів, Ю.О. Дадаєва, Н.Г. Ніколаєва, В.К. Панин та ін. Проте, і нині, у зв'язку зі зміною сортового складу та технологій захисту виноградників, а також необхідністю зниження пестицидного навантаження на навколишнє середовище, вивчення особливостей процесів забур'янення виноградників і розробка ефективної та раціональної системи їх захисту є достатньо актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з дисертаційної роботи виконували у рамках наукової програми Дослідної станції карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин УААН за завданням 06 «Удосконалити методи виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних шкідників, хвороб та бур'янів» на 2002-2006 рр. (номер державної реєстрації 0101U003711).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було уточнити особливості забур'янення промислових виноградників південно-західного Степу України та удосконалення системи їх захисту від бур'янів.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:

– уточнити видовий склад бур'янів виноградних насаджень південно-західного Степу України, визначити рясність та трапляння бур'янів на виноградних насадженнях;

– встановити динаміку чисельності, накопичення маси і наростання висоти рослин бур'янів;

– визначити динаміку накопичення сухої речовини в рослинах бур'янів та поглинання бур'янами доступної вологи з ґрунту;

– здійснити підбір гербіцидів і ПАР, їх регламенти та строки застосування проти бур'янів на промислових виноградниках;

– визначити фітотоксичність гербіцидів та їх сумішей для виноградних рослин;

– виявити вплив застосування гербіцидів на продуктивність винограду та якість урожаю ягід;

– провести економічну оцінку ефективності застосування гербіцидів на промислових виноградниках в умовах південно-західного Степу України.

Об'єкт дослідження - бур'яни, поширені на промислових виноградних насадженнях, особливості розвитку бур'янів в агрофітоценозі винограду, їх вплив на родючість ґрунту, урожайність і якість ягід.

Предмет дослідження - ботанічна та біологічна структура бур'янових угрупувань, удосконалення системи захисту виноградних насаджень від бур'янів з використанням механічних заходів і гербіцидів.

Методи дослідження - маршрутне обстеження - для визначення видового складу бур'янів; лабораторно-польовий - для визначення показників продуктивності та якості ягід винограду; лабораторний - для визначення використання бур'янами вологи та елементів живлення; кількісно-ваговий - для вивчення динаміки рясності і маси рослин; розрахунковий - для встановлення ефективності застосування гербіцидів; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті комплексного вивчення видового складу і біологічної структури забур'янення промислових виноградників у Одеській області вперше встановлена наявність двох (географічно близьких) регіонів з принципово відмінним видовим складом бур'янів. У південному регіоні області домінантними видами є гумай (Sorghum halepense L.), свинорий пальчастий (Cynodon dactylon L.), у центральному регіоні - відповідно пирій повзучий (Agropyrum repens L.). Вперше визначено в динаміці обсяги поглинання комплексом бур'янів на виноградниках протягом вегетаційного періоду доступної вологи: до 60,5% від наявної та поживних речовин, кг/га: сполук азоту: 244,9; фосфору: 132,5; калію: 313,9 кг/га. Встановлено поріг шкодочинності забур'яненості виноградників та обґрунтована екологічно і економічно раціональна система захисту від них насаджень.

Практичне значення одержаних результатів. Уточнено видовий склад бур'янів характерний для промислових виноградних насаджень південно-західного Степу України. Створена екологічно та економічно обґрунтована система захисту промислових виноградників від бур'янів, яка передбачає спрямоване обприскування у рядки винограду в знижених нормах витрати гербіцидів з додаванням поверхнево-активної речовини на тлі 4-6 міжрядних культивацій у III декаді квітня - I декаді травня при забур'яненості багаторічними видами, у період активного відростання та формуванні їх рослинами висоти 15-20 см; у випадку забур'янення малорічними видами - після появи їх масових сходів (III декада травня - I декада червня). Система пройшла виробничі випробування на промислових виноградниках у ВАТ «Перемога» Овідіопольського району Одеської області на площі 10 га.

Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором опрацьована наукова література, розроблена програма досліджень. Здобувач особисто закладав досліди, проводив обліки, спостереження і аналізи одержаних результатів, провів математичний аналіз, підготував висновки і рекомендації виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на звітних сесіях Вчених рад Інституту цукрових буряків УААН у 2002-2005 роках. Матеріали дисертації оприлюднені на II Міжнародній конференції молодих вчених «Сучасні проблеми генетики, біотехнології та селекції рослин» (м. Харків, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные проблемы защиты картофеля, плодовых и овощных культур от болезней, вредителей и сорняков» (Білорусь, м. Самохваловичі, 2005 р.), Міжнародній науковій конференції «Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи» (м. Київ, 2006 р.), на 6-й науково-практичній конференції Українського наукового товариства гербологів «Рослини - бур'яни та ефективні системи захисту від них посівів сільськогосподарських культур» (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. За результатами досліджень з теми дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, 5 з яких - статті у фахових виданнях ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 165 сторінках комп'ютерного набору, складається із вступу, 5 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатків, містить 21 таблицю, 8 рисунків. Список використаних джерел містить 228 найменувань, у тому числі 61 - іноземне.

Основний зміст роботи

гербіцид виноград урожай бур'ян

Бур'яни, їх біологія, шкодочинність і системи контролювання на виноградних насадженнях

(Огляд літератури)

На основі узагальнення літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів висвітлені біологічні особливості, поширення і шкодочинність основних видів бур'янів на виноградних насадженнях. Приведені дані про вплив агротехнічних заходів, зокрема дії гербіцидів на рослини бур'янів. На основі аналітичного огляду наукової літератури обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводили на виноградниках господарств Одеської області протягом 2002-2005 рр. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень були неоднаковими та характеризувалися великою різноманітністю температурних показників і суми опадів у окремі фази розвитку винограду. Сума активних температур за вегетаційний період становила від 3556,0⁰С у 2004 році до 3805,5⁰С у 2002 році. ГТК за вегетаційний період коливався в межах 0,58 (2002 рік) - 1,52 (2004 рік).

Маршрутні обстеження виноградних насаджень проводили за методиками В.В. Ісаєва (1990), С.М. Косолапа (2003). Визначення видового складу бур'янів проводили за визначниками (И.П. Васильченко, О.А. Пидотти, 1975; І.В. Веселовський, А.К. Лисенко, Ю.П. Манько, 1988; А.С. Мельничук, А.М. Ковалевская, 1972; Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин та ін., 1987; А.В. Фисюнов, 1987).

Для вивчення ефективності обробок гербіцидами з додаванням поверхнево-активної речовини проти багаторічних та малорічних бур'янів були закладені польові досліди у господарстві «Перемога» Овідіопольського району Одеської області на виноградниках сорту Сухолиманський білий та Аліготе на тлі 4-6 міжрядних культивації. Кущі висаджені у 1987 році та у 1989 році відповідно, за схемою 3,5 х 1,75 м. Формування кущів - двоплечий горизонтальний кордон з висотою штамба 70 см. Ґрунт дослідних ділянок - середньосуглинковий, глибоко закипаючий південний чорнозем. Досліди по застосуванню гербіцидів проти багаторічних видів бур'янів закладали у III декаді квітня - I декаді травня у фазу їх активного росту при висоті рослин 15-20 см, проти малорічних видів бур'янів - у III декаду травня - I декаду червня у період їх масової появи. Обприскування проводили вздовж рядків винограду при ширині смуги 0,8 м направлено по вегетуючих бур'янах з використанням ранцевого обприскувача рtp-16. Норми витрати гербіциду та робочої рідини при стрічковому обприскуванні вираховували згідно «Рекомендаций…, 1989». Досліди проводили згідно загальноприйнятої методики (Б.А. Доспехов, 1985). Повторність досліду чотириразова, у кожному варіанті 60 облікових кущів, по 15 у повторності, розташування варіантів рендомізоване, повторностей - систематичне. Ефективність дії гербіцидів розраховували згідно «Методики випробування і застосування пестицидів» (С.О. Трибель, 2001).

Схема польового досліду з контролю чисельності багаторічних бур'янів:

1. Контроль (без прополювання);

2. Контроль (4 ручних прополювання);

3. Раундап, 48% в.р.: 1,8 л/га

4. Раундап, 48% в.р.: 0,9 л/га

5. Раундап, 48% в.р. + Тренд 90: 0,9 + 0,05 л/га.

Схема польового досліду з контролю чисельності малорічних бур'янів:

1. Контроль (без прополювання);

2. Контроль (4 ручних прополювання);

3. Раундап, 48% в.р.: 0,46 л/га;

4. Раундап, 48% в.р. + Тренд 90: 0,23 + 0,05 л/га.

Обліки бур'янів проводили в основні фази росту і розвитку виноградної рослини, які визначали згідно з рекомендованою методикою (М.О. Дудник та ін., 1999). Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом. Висоту та масу рослин вимірювали за прийнятими методиками. Вміст сухої речовини в надземній масі бур'янів визначали термостатно-ваговим методом. Величину поглинання рослинами бур'янів (надземною частиною) елементів мінерального живлення з ґрунту проводили за методом К. Гінзбурга та ін. (1968) з наступним визначенням: азоту - колориметрично з реактивом Несслера; фосфору - колориметрично за методом Деніже в модифікації Левіцького; калію - на полум'яному фотометрі (А.П. Лісовал та ін., 1984).

Визначення продуктивності кущів винограду та урожайності ягід проведені за методиками, описаними в «Основах методики агротехнических исследований в виноградарстве» (1970) і «Методологических рекомендациях по агротехническим исследованиям в виноградарстве Украины» (2004). Масову концентрацію цукрів визначали рефрактометром, масову частку кислот - титруванням. Наявність залишкової кількості гербіцидів у ягодах винограду визначали методом тонкошарової хроматографії в Одеській прикордонній державній контрольно-токсикологічній лабораторії.

Оцінка економічної ефективності застосування гербіцидів проведена за показниками умовно чистого прибутку та рентабельності (В.А. Захаренко, 1983). Отримані експериментальні дані обробляли з використанням методу дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985).

Забур'яненість промислових виноградників в умовах південно-західного Степу України

Видовий склад бур'янів на виноградних насадженнях південно-західного Степу України. За результатами обстежень виявлено 103 види бур'янів, які належать до 28 ботанічних родин. Домінуючими в структурі представлених видів були такі родини: айстрові (Asteraceae) - 23,3%, тонконогові (Poaceae) - 12,6%, капустяні (Brassikaceae) - 10,7%, шорстколисті (Boraginaceae) - 6,8%, бобові (Fabaceae) - 5,8% від загального числа всіх виявлених видів бур'янів.

Встановлено, що на виноградниках Одеської області найбільш масові і поширені серед багаторічних видів бур'янів: осот рожевий (Cirsium arvense L.) - рясність 3-4 шт./м², трапляння 68,7-72,4%; березка польова (Convolvulus arvensis L.) - 9-10 шт./м², 75,2-82,6%; молочай лозяний (Euphorbia virgata W.K.) - 2-3 шт./м², 26,4-32,0%; серед однорічних видів: щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.) - 6-8 шт./м², 64,4 - 79,6%, злинка канадська (Erigeron canadensis L.) - 4-7 шт./м², 54,4-56,2%; нетреба звичайна (Xantium strumarium L.) - 4-6 шт./м², 34,8-45,6%; мишій зелений (Setaria viridis L.) - 11-19 шт./м², 51,2-62,2%. У південному регіоні області домінантними видами є гумай (Sorghum halepense L.) - 36 шт./м², 29,7%; свинорий пальчастий (Cynodon dactylon L.) - 69 шт./м², 34,2%; в центральному регіоні - пирій повзучий (Agropyrum repens L.) - 59 шт./м², 39,7%.

Особливості розвитку рослин бур'янів у період вегетації винограду

Динаміка появи сходів основних видів бур'янів. Протягом 2003-2005 років було проведено вивчення динаміки появи сходів бур'янів на винограднику. Терміни появи та чисельність сходів рослин бур'янів залежали від весняних погодних умов, які у роки досліджень істотно відрізнялись. Так, 2003 рік характеризувався дуже холодною зимою, зниженими температурами в березні та квітні, а II і III декади квітня були посушливими. Такі погодні умови негативно вплинули на строки появи сходів бур'янів. Сходи більшості видів бур'янів з'явилися на 10 днів пізніше, а їх чисельність була меншою, ніж у 2004 та 2005 роках. Найбільшу кількість сходів з 20 по 30 квітня спостерігали у 2004 році - 33 шт./м². У середньому за роки досліджень загальна кількість сходів бур'янів за цей період становила 24 шт./м². За наростання температур повітря і ґрунту та достатньої кількості вологи у верхньому його шарі з першої декади травня починали з'являтися сходи ярих бур'янів. Найбільш сприятливими для бурхливого розвитку сходів ранніх та пізніх ярих дводольних і злакових бур'янів були погодні умови квітня і травня 2004 року: у період з 20 по 30 травня кількість сходів бур'янів була максимальною і становила 70-80 шт./м². У 2003 році максимальну інтенсивність появи сходів бур'янів спостерігали на початку червня - 33 шт./м². З червня інтенсивність появи їх сходів починала поступово знижуватись.

Зменшення інтенсивності появи сходів рослин бур'янів у червні пов'язане з тим, що були частково вичерпані запаси насіння, які знаходяться у верхньому шарі ґрунту, а також зі збільшенням проективного затінення поверхні ґрунту листям винограду. Одним із істотних факторів, що обмежують можливості для проростання насіння і появи нових сходів бур'янів, є дефіцит ґрунтової вологи у верхньому шарі, який наростає по мірі зниження ГТК та посилення випаровування води.

Динаміка чисельності рослин бур'янів. Спостереження показали, що чисельність рослин бур'янів на 1 м² була різною й істотно змінювалась за роками та протягом періоду вегетації. Чисельність рослин бур'янів весною залежить від погодних умов і особливостей перезимівлі однорічних зимуючих, багаторічних і дворічних бур'янів. Холодна зима та весна 2003 року визначили пізній початок вегетації рослин бур'янів. Літо було жарким і посушливим, тому велику частку в структурі забур'янення займали рослини багаторічних видів, які мають глибокопроникаючу кореневу систему, наприклад, пирій повзучий, осот рожевий, осот жовтий, молочай лозяний, березка польова. Кількість рослин ярих бур'янів в цих умовах була значно нижчою, порівняно з 2004 та 2005 роками. Теплі зими 2004 та 2005 років сприяли добрій перезимівлі значної кількості рослин зимуючих та озимих видів бур'янів: підмаренника чіпкого, грициків звичайних, злинки канадської, латуку дикого, глухої кропиви стеблообгортаючої, зірочника середнього, а також кореневищного бур'яну - пирію повзучого. Рясні опади та помірний температурний режим повітря і ґрунту влітку 2004 року сприяли різкому зростанню чисельності рослин ярих дводольних та злакових бур'янів: лободи білої, нетреби звичайної, щириці звичайної, портулаку городнього, проса півнячого та інших.

В середньому за роки досліджень поява основної частини рослин бур'янів відбувалась наприкінці травня - початку червня (у фази росту пагонів і суцвіть та цвітіння винограду) - 145-212 шт./м².

Найбільшу чисельність рослин бур'янів фіксували у фазу росту ягід винограду - 229 шт./м². Основну їх кількість становили однорічні види: щириця звичайна - 31 шт./м², нетреба звичайна - 17 шт./м², злинка канадська - 8 шт./м², мишій зелений - 32 шт./м². Найчисленнішим з багаторічних видів був пирій повзучий - 93 шт./м². У фазу технічної стиглості винограду після закінчення вегетації таких видів, як пирій повзучий, осот рожевий, мишій зелений чисельність рослин бур'янів знижувалась і становила 178 шт./м².

Динаміка накопичення маси рослин бур'янів. У середньому за роки досліджень виявлено, що найінтенсивніше наростання маси рослин бур'янів було в період між фазами росту пагонів і суцвіть та росту ягід винограду від 528,2 г/м² до 3413,7 г/м² (рис. 3). Максимальне накопичення маси рослин бур'янів - 4499,2 г/м² припадає на фазу достигання ягід винограду. Найбільшу участь у структурі забур'янення в цей період мали однорічні дводольні: щириця звичайна - 29,7%, нетреба звичайна - 25,7%, лобода біла - 9,8%. Серед багаторічних бур'янів найбільша частка припадає на рослини осот рожевий - 7,3% та молочай лозяний - 4,9%. У фазу технічної стиглості винограду більшість видів рослин бур'янів закінчували вегетацію: починало відмирати листя, осипалося насіння, тому надземна маса всіх бур'янів зменшувалась до 3885,7 г/м². Продовжували активну вегетацію рослини пасльону чорного, лободи білої.

маси рослин біологічних груп бур'янів на виноградних насадженнях показав, що багаторічні бур'яни домінують у ценозі на початку вегетаційного періоду, а ярі - в кінці.

Динаміка висоти рослин бур'янів. Інтенсивність росту рослин бур'янів змінювалась за роками в залежності від погодних умов весняного та літнього періодів. Так, у посушливому 2003 році висота більшості видів бур'янів була меншою за середні показники на 14,0%, у 2004 році з теплою дощовою погодою - більшою на 12,5%. Висота рослин бур'янів значно змінювалась і протягом вегетації.

У перші фази розвитку виноградної рослини найвищими були рослини багаторічників: пирію повзучого - 25,3-47,1 см, молочаю лозяного - 18,3-39,8 см, осоту рожевого - 11,2-21,5 см. Далі, у фази цвітіння і росту ягід винограду починали інтенсивно відростати ярі та пізні ярі бур'яни: лобода біла, щириця звичайна, мишій зелений, нетреба звичайна, злинка канадська. У фазу достигання ягід винограду середня висота рослин бур'янів становила - 73,0 см. Найвищими були рослини лободи білої - 84,2 см, злинки канадської - 80,5 см, мишію зеленого - 71,0 см, нетреби звичайної - 80,9 см, молочаю лозяного - 86,0 см, осоту рожевого - 81,9 см. Між фазами дозрівання ягід та технічної стиглості винограду бур'яни (пирій повзучий, мишій зелений, злинка канадська, нетреба звичайна, осот рожевий) закінчували вегетацію, інші (паслін чорний, лобода біла) продовжували рости і розвиватися, тому середній приріст рослин становив всього 2,0 см.

Винос основних елементів мінерального живлення рослинами бур'янів на винограднику. Бур'яни є конкурентами виноградної рослини у споживанні елементів живлення. Дослідження показали, що вміст основних елементів мінерального живлення в сухій речовині бур'янів часто значно більший, порівняно з культурними рослинами. Найбільший винос елементів мінерального живлення у рослинах бур'янів був відмічений у період формування насіння. Для більшості видів це відбувалося у фазу технічної стиглості винограду.

У цей період комплекс бур'янів формував найбільшу суху надземну масу - 1501,0 г/мІ, а винос основних елементів живлення складав: сполук азоту - 244,9 кг/га, фосфору - 132,5 кг/га, калію - 313,9 кг/га. Особливо активно використовували елементи мінерального живлення наступні види бур'янів: щириця звичайна - 54,9 кг/га, 31,0 кг/га та 75,5 кг/га за азотом, фосфором, калієм відповідно при сухій масі - 343,3 г/мІ; нетреба звичайна - 67,4 кг/га, 33,7 кг/га та 89,9 кг/га при сухій масі - 374,5 г/мІ; лобода біла - 32,0 кг/га, 16,8 кг/га та 42,6 кг/га при сухій масі - 152,1 г/мІ; осот рожевий - 29,2 кг/га, 17,2 кг/га та 31,8 кг/га при сухій масі 132,5 г/мІ; пирій повзучий - 23,4 кг/га, 12,8 кг/га та 30,3 кг/га при сухій масі 116,7 г/мІ.

Захист виноградних насаджень від бур'янів з використанням хімічного методу

Ефективність застосування гербіцидів з додаванням ПАР на виноградних насадженнях. Досліди по застосуванню гербіцидів проти багаторічних видів бур'янів закладали у III декаді квітня - I декаді травня у фазу їх активного росту за висоти рослин 15-20 см. Структура забур'яненості винограднику на дослідних ділянках носила змішаний характер та істотно коливалась за роками. Найбільш масовими і поширеними з багаторічників були: пирій повзучий, березка польова, осот рожевий та молочай лозяний; з малорічників переважали: грицики звичайні, підмаренник чіпкий, зірочник середній, глуха кропива стеблообгортаюча.

У дослідах використовували препарат Раундап, 48% в.р. у різних нормах витрат із додаванням ПАР. За використання гербіциду Раундап, 48% в.р. у нормі витрати 1,8 л/га через місяць після обробки бур'яни гинули повністю (табл. 1). Наприкінці вегетації спостерігали появу незначної кількості рослин березки польової, що спонукало деяке зниження ефективності дії препарату. У нормі витрати 0,9 л/га ефективність дії гербіциду знижувалася. Проти пирію повзучого, березки польової, осоту рожевого, молочаю лозяного ефективність дії Раундапу через місяць складала 69,2-86,5%, а в кінці вегетації 61,5-81,6%.

Таблиця 1. Ефективність дії гербіцидів на багаторічні бур'яни на винограднику, ВАТ «Перемога» (середнє за 2002-2005 рр.)

Застосування гербіциду у менших нормах витрати (0,9 л/га) із додаванням ПАР забезпечувало високу ефективність дії проти рослин багаторічних бур'янів. Так, Раундап у суміші з Тренд 90 у нормах витрати 0,9 + 0,05 л/га проявляв ефективність дії через місяць на рівні 88,6-96,5%, в кінці вегетації, відповідно, 86,9-92,9%. Після обробки гербіцидом рослини бур'янів вже через тиждень втрачали тургор, набували тьмяного забарвлення і за 2-3 тижні повністю гинули. Рослини різних видів бур'янів проявляли не однаковий рівень чутливості до дії гербіциду. Серед дводольних видів найбільший відсоток загибелі бур'янів був у рослин осоту рожевого та молочаю лозяного. Найбільшу стійкість до дії гербіцидів проявили рослини березки польової.

За використання гербіциду Раундап, 48% в.р. у нормі 0,46 л/га проти малорічних бур'янів через 25-30 днів після обробки загибель рослин мишію зеленого, нетреби звичайної, щириці звичайної і пасльону чорного становила 100,0%, злинки канадської - на 95,4% (табл. 2). Наприкінці вегетації ефективність дії складала для щириці звичайної - 70,8%, нетреби звичайної - 65,6%, мишію зеленого - 63,3%, пасльону чорного - 79,1%, злинки канадської - 91,6%.

Таблиця 2. Ефективність дії гербіцидів на малорічні бур'яни на винограднику, ВАТ «Перемога» (середнє за 2002-2005 рр.)

Ефективність дії гербіциду Раундап у суміші з ПАР - Трендом 90 з нормою витрати 0,23 + 0,05 л/га становила 94,2-100,0% через місяць після обробки і в кінці вегетації - на 62,1-91,0%. Тобто за зниженої нормою витрати гербіциду ефективність дії була на рівні використання препарату у нормі витрати 0,46 л/га.

При направленому обприскуванні гербіцидом Раундап, 48% в.р. не виявлено помітних ознак пригнічення виноградних рослин в усі роки проведення досліджень. Отримані результати дослідів підтвердились також виробничою перевіркою.

Водний режим ґрунту промислових виноградників за застосування гербіцидів. Волога є одним із лімітуючих факторів, що впливають на життєдіяльність виноградної рослини і формування врожаю. При нестачі вологи у ґрунті передчасно зупиняється ріст пагонів і ягід, засихає листя, ягоди залишаються дрібними і не соковитими. Зважаючи на це, на дослідних ділянках проводили дослідження по визначенню продуктивної вологи ґрунту (рис. 6). Вегетаційний період 2003 року визначався посушливими умовами. Вміст продуктивної вологи в ґрунті між варіантами у різні фази розвитку винограду був не однаковий. Максимальні запаси вологи у ґрунті спостерігали у квітні (у фазу сокоруху винограду). Різниця величини запасів продуктивної вологи між варіантами із застосуванням гербіцидів, господарським і забур'яненим контролем була незначною, оскільки у цей період ще не витрачені запаси зимової вологи і майже відсутні бур'яни. Далі, за підвищеного температурного режиму, дефіциту опадів запаси ґрунтової вологи інтенсивно зменшувалися. Починає різко проявлятися різниця рівня вологості ґрунту на контрольних і дослідних ділянках. Найменші запаси продуктивної вологи спостерігали на забур'яненому контрольному варіанті, де вона швидше була витрачена через інтенсивний ріст бур'янів. В усіх фазах розвитку винограду на оброблених гербіцидами ділянках вологість ґрунту була вищою.

У 2004 році навесні різниця величини запасів вологи у ґрунті між варіантами із застосуванням гербіцидів і контролями була також незначною. У фази росту суцвіть і цвітіння винограду, незважаючи на те, що ґрунт був досить зволожений завдяки опадам, які випали у III декаді травня, різниця величини запасів продуктивної вологи між забур'яненим контрольним і дослідним варіантами склала близько 10-15%, що можна пояснити насамперед бурхливим ростом рослин бур'янів. У фазі росту ягід винограду рясні опади, що випали в III декаді червня, зрівняли показники вологості на контрольних і дослідних ділянках, однак до кінця вегетаційного періоду (фаза достигання ягід винограду) різниця величини запасів вологи знову зростала.

У 2005 році березень та квітень відзначалися посушливими умовами, випало всього 41,5% опадів від середньобагаторічних показників. У цьому періоді запас продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на контрольних та дослідних ділянках був на рівні 42-54 мм. У фазах росту пагонів і суцвіть та цвітіння винограду, незважаючи на те, що ґрунт був досить зволожений, у результаті опадів, що випали в травні і червні, запаси продуктивної вологи у ґрунті на варіанті із застосуванням гербіцидів перевищували майже у 2 рази показник контрольного варіанту. Різниця у величині запасів продуктивної вологи у ґрунті на забур'янених та дослідних ділянках зберігалася до кінця вегетаційного періоду.

На основі узагальнених даних за роки досліджень відсутність бур'янів на варіантах з гербіцидами сприяла більшому накопиченню та збереженню продуктивної вологи у ґрунті. Вміст продуктивної вологи на варіантах, де застосовували гербіциди, у порівнянні із забур'яненим контрольним варіантом в період збору врожаю був у 1,6 раза більшим. Особливо позитивна роль гербіцидів у зберіганні ґрунтової вологи проявлялась в умовах посушливого 2003 року.

Приріст та визрівання пагонів виноградних кущів за застосування гербіцидів. Використання хімічного методу контролювання бур'янів дозволяє знизити рівень їх конкуренції з культурними рослинами та зменшити втрати урожаю. Проте гербіциди виявляють як позитивний, так і негативний вплив на ріст та розвиток культурних рослин, що відображається у величині втрат або підвищенні урожаю культури. Тому, одним з основних показників оцінки застосування гербіцидів є продуктивність насаджень та якість врожаю. В середньому за роки досліджень найвищі показники загальної кількості та кількості плодоносних пагонів на виноградний кущ були на варіантах, оброблених гербіцидом Раундап у нормі витрати 1,8 л/га та у нормі витрати 0,9 л/га з додаванням Тренд 90 (табл. 3). Вони становили 28,5-28,8 та 19,4-19,5 шт./кущ відповідно, що перевищувало в 1,1-1,2 рази показники на забур'яненому контролі. Кількість суцвіть була вища в 1,3 рази. Коефіцієнти плодоношення та плодоносності рослин винограду на дослідних варіантах із застосуванням гербіцидів також перевищували варіанти з господарським та забур'яненим контролем.

Таблиця 3. Показники плодоношення виноградних кущів за застосування гербіцидів (середнє за 2002-2005 рр.)

Після закінчення періоду росту пагонів і збору врожаю винограду, проводили обліки однорічного приросту пагонів (табл. 4). Зниження рівня забур'яненості виявило позитивний вплив на енергію росту виноградних кущів. В середньому за роки досліджень обліки приросту показали, що середня довжина пагонів у варіантах із застосуванням гербіцидів була більша в 1,1-1,2 рази, порівняно з варіантами господарського та забур'яненого контролю. В цілому найбільший обсяг однорічного приросту пагонів винограду відзначали на ділянках, де застосовували Раундап у нормі витрати 1,8 л/га - 1179,3 см³, а також у нормі 0,9 л/га з додаванням Тренд 90 - 1146,0 см³, на відміну від показників в забур'яненому і господарському контролях - 622,4-956,0 см³.

Таблиця 4. Приріст пагонів виноградних кущів за застосування гербіцидів (середнє за 2002-2005 рр.)

Приріст пагонів та їх визрівання дозволяють об'єктивно оцінювати силу росту виноградного куща та ступінь його готовності до несприятливих умов зимового періоду. Добре визрілі пагони мають вищу морозостійкість, вони без пошкоджень переносять зиму, що забезпечує сильний ріст куща та його високу врожайність наступного року. Тому, були проведені обліки розвитку та ступеню визрівання однорічних пагонів виноградної рослини (табл. 5).

Таблиця 5. Визрівання пагонів виноградних кущів за застосування гербіцидів (середнє за 2002-2005 рр.)

В середньому за роки досліджень відсоток визрівання пагонів винограду був більшим у дослідах із застосуванням гербіциду у нормі витрати 1,8 л/га - 83,0% та у нормі 0,9 л/га з додаванням Тренд 90 - 81,2%, що перевищувало показники забур'яненого контролю на 30,9%, а господарського контролю на 10,8%. Це можна пояснити тим, що відсутність бур'янів створювала сприятливі умови освітлення рослин культури та вищої вологості ґрунту.

Продуктивність та якість ягід винограду за застосування гербіцидів. В середньому за роки досліджень на варіантах забур'яненого контролю врожайність ягід була найнижча, тому що конкуренція рослин бур'янів обмежила можливості винограду отримувати необхідну кількість сонячної енергії, елементів мінерального живлення і вологи. Середня маса грона становила 126,0 г, розрахункова врожайність - 5,36 т/га (табл. 6). Найвища врожайність ягід була на ділянках варіантів із застосуванням гербіциду в нормі витрати 1,8 л/га - 8,29 т/га, а також на варіантах із застосуванням препарату з додаванням Тренд 90 - 8,08 т/га, що перевищувало рівень урожаю на забур'яненому контролі в 1,5 разів.

Таблиця 6. Урожай та якість ягід винограду за застосування гербіцидів (середнє за 2002-2005 рр.)

Середня цукристість ягід на варіантах досліду із застосуванням гербіциду перебувала на рівні 18,5-18,7%, титрована кислотність - 9,4-9,6 г/дм³. На забур'яненому контролі цукристість ягід становила 14,9%, а титрована кислотність - 11,7 г/дм³, на господарському контролі - 17,8% та 9,7 г/дм³, відповідно. Кількість залишків гербіциду Раундап, 48% в.р у соку ягід винограду не перевищувала допустимі норми 0,1 мг/кг.

Економічна ефективність застосування гербіцидів з додаванням ПАР на виноградних насадженнях. Результати виробничої перевірки, проведеної в ВАТ «Перемога» Овідіопольського р-ну Одеської області свідчать, що застосування гербіциду Раундап, 48% в.р. у нормі витрати 0,9 л/га з додаванням Тренд 90 забезпечувало високу ефективність дії проти рослин багаторічних бур'янів, величина урожаю ягід винограду була вищою на 1,29 т/га, рентабельність виробництва становила на 50,7% більше, ніж в контролі.

Розрахунок показників економічної ефективності застосування гербіциду Раундап, 48% в.р. у нормі витрати 0,23 л/га з додаванням Тренд 90 проти малорічних бур'янів показав, що собівартість 1 т ягід винограду на контролі становила 442,51 грн., а на дослідному варіанті вона зменшилася до 391,10 грн., рівень рентабельності збільшився на 40,7%.

Висновки

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень комплексного вивчення особливостей забур'яненості виноградників та негативного впливу бур'янів на рослини культури і якості отриманого урожаю. Встановлена ботанічна і біологічна структура бур'янових угрупувань та опрацьована ефективна система захисту від них промислових насаджень винограду. На основі аналізу одержаних результатів досліджень зроблені наступні висновки:

1. На виноградних насадженнях південно-західної частини Степу України поширені 103 види бур'янів, які належать до 28 ботанічних родин. Домінуючими в структурі представлених видів є наступні родини: айстрові, тонконогові, капустяні, шорстколисті, бобові. Вони об'єднують 61 вид бур'янів (59,2%).

2. Найбільш поширеними на виноградниках регіону виявились: осот рожевий (рясність 3-4 шт./м², трапляння 68,7-72,4%); березка польова (9-10 шт./м², 75,2-82,6%); молочай лозяний (2-3 шт./м², 26,4-32,0%); щириця звичайна (6-8 шт./м², 64,4-79,6%); злинка канадська (4-7 шт./м², 54,4-56,2%); нетреба звичайна (4-6 шт./м², 34,8-45,6%); мишій зелений (11-19 шт./м², 51,2-62,2%). У південному регіоні області домінантними видами є гумай (36 шт./м², 29,7%); свинорий пальчастий (69 шт./м², 34,2%); в центральному регіоні - пирій повзучий (59 шт./м², 39,7%).

3. Процес забур'янення виноградників навесні розпочинається у кінці квітня і досягає максимуму інтенсивності появи сходів рослин бур'янів у кінці травня і початку червня. За роки досліджень на виноградниках протягом теплого періоду в середньому вегетувало 229 шт./м² рослин бур'янів різних видів.

4. Накопичення свіжої і сухої надземної маси рослин бур'янів на виноградниках розпочинається у фазу сокоруху винограду і досягає свого максимуму в фазу достигання ягід винограду. За відсутності заходів захисту сира маса рослин бур'янів досягала в середньому 4499,2 г/м², абсолютно суха - 1389,1 г/м², відповідно.

5. Винесення елементів мінерального живлення комплексом бур'янів в роки досліджень становило, кг/га: калію - 313,9, азоту - 244,9, фосфору - 132,5. Особливо активно поглинали елементи мінерального живлення двосім'ядольні види бур'янів: щириця звичайна, нетреба звичайна, лобода біла, осот рожевий.

6. Масова присутність рослин бур'янів на виноградниках істотно знижувала продуктивність культурних рослин. На кожен кілограм свіжої маси рослин бур'янів на 1 м² за змішаного типу забур'янення зниження урожайності ягід винограду становило 0,218 кг/га.

7. Ефективність дії гербіцидів на виноградниках залежить від видового складу та фаз розвитку рослин бур'янів. Хімічну обробку забур'янених багаторічними видами бур'янів промислових виноградників доцільно проводити у період активного росту рослин бур'янів і їх відростання на висоту 15-20 см у III декаду квітня - I декаду травня стрічковим способом, спрямовано використуючи препарат Раундап, 48% в.р. в нормі 0,9 л/га в суміші з Тренд 90 (0,05 л/га). У випадку забур'янення виноградних насаджень малорічними видами бур'янів гербіциди слід вносити у III декаді травня - I декаді червня, обприскуючи гербіцидом Раундап, 48% в.р. з нормою витрати 0,23 л/га і додаванням поверхнево-активної речовини Тренд 90 (0,05 л/га) стрічку 0,8 м в рядах виноградних рослин.

8. Покращення водного режиму грунту винограднику певною мірою залежить від захисту його від бур'янів. На протязі періоду формування урожаю ягід вологозабезпечення грунту винограднику на ділянках із застосуванням гербіцидів було вище, ніж у варіантах без їх внесення.

9. Технічна ефективність захисної дії стрічкового внесення гербіциду Раундап, 48% в.р. за додавання ПАР - Тренд 90 за нормі витрати 0,9 л/га була високою і через 30 днів після проведення обприскувань становила 93,1%, а на кінець вегетаційного періоду, відповідно - 90,8%, забезпечивши приріст урожайності ягід на 43,6% порівняно з контролем.

10. Рентабельність виробництва ягід винограду з використанням гербіциду Раундап 48, % в.р. у нормі витрати 0,9 л/га і додаванням поверхнево-активної речовини Тренд 90 у нормі - 0,05 л/га була на 50,7% вища порівняно з рентабельністю на ділянках виробничого контролю, які прополювали протягом вегетаційного періоду чотири рази вручну. Рівень рентабельності із застосуванням гербіциду Раундап, 48% в.р. у нормі витрати 0,23 л/га з додаванням поверхнево-активної речовини Тренд 90 проти малорічних бур'янів збільшився на 40,7%

11. Стрічкове застосування гербіциду Раундап 48, % в.р. у нормі витрати 0,9 л/га з додаванням Тренд 90 у нормі 0,05 л/га не завдає екологічної шкоди вирощеній продукції. Вміст Раундапу 48, % в.р. у ягодах винограду становив менше 0,01 мг/кг за норми допуску 0,1 мг/кг.

Рекомендації виробництву

Для ефективного захисту промислових виноградників південно-західного Степу від багаторічних видів бур'янів необхідно у III декаді квітня - I декаді травня на фоні 4-6 міжрядних культивацій проводити направлене стрічкове обприскування гербіцидом Раундап 48, % в.р. з нормою витрати 0,9 л/га і додаванням поверхнево-активної речовини Тренд 90 - 0,05 л/га за ширини стрічки в ряду виноградних рослин 0,8 м.

При забур'яненні виноградних насаджень малорічними видами бур'янів необхідно проводити направлене стрічкове обприскування у III декаді травня - I декаді червня гербіцидом Раундап 48, % в.р. з нормою витрати 0,23 л/га і додаванням поверхнево-активної речовини Тренд 90 - 0,05 л/га.

Під час проведення обприскування необхідне обов'язкове використання захисних екранів на обприскувачах для запобігання змочування робочим розчином пагонів та листків культурних рослин.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Могилюк Н.Т. Раціональне застосування гербіцидів для захисту виноградників від бур'янів / Н.Т. Могилюк, Г.Ф. Чебановська, О.В. Палагина // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні та сільськогосподарські науки. - 2002. - Вип. 18. - С. 166-172 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

2. Могилюк Н.Т. Захист промислових виноградників від бур'янів в зоні південно-західного Степу України / Н.Т. Могилюк // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - 2004. - Вип. 5. - С. 80-84.

3. Могилюк Н.Т. Особливості забур'янення промислових виноградників в зоні Південно-західного Степу України / Н.Т. Могилюк // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарськи та біологічні науки. - 2005. - Вип. 6. - С. 106-112.

4. Могилюк Н.Т. Вплив поверхнево-активної речовини на ефективність гліфосату проти багаторічних бур'янів на винограднику / Н.Т. Могилюк // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - 2008. - Вип. 9, ч. 1. - С. 47-49.

5. Могилюк Н.Т. Забур'яненість виноградних насаджень/ Н.Т. Могилюк // Карантин і захист рослин. - 2007. - №12. - С. 23-24.

6. Могилюк Н.Т. Захист виноградників і садів від бур'янів / Н.Т. Могилюк, Г.Ф. Чебановська // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - 2003. - Вип. 4. - С. 153-156 (отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

7. Могилюк Н.Т. Видовой состав сорной растительности на промышленных виноградниках зоны юго-западной Степи Украины / Н.Т. Могилюк // Актуальные проблемы защиты картофеля, плодовых и овощных культур от болезней, вредителей и сорняков: материалы Междунар. науч.-практ. конф., Самохваловичи, 9-12 авг. 2005 г. - Минск, 2005. - С. 168-171.

8. Могилюк Н.Т. Ефективність застосування гербіцидів на промислових виноградниках в зоні Південно-західного Степу України / Н.Т. Могилюк // Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи: матеріали Міжнарод. конф. 13-16 листопада 2006 р. - Київ, 2006. - С. 221-223.

9. Могилюк Н.Т. Структура забур'янення промислових виноградників південно-західного Степу України / Н.Т. Могилюк // Рослини-бур'яни та ефективні системи захисту від них посівів сільськогосподарських культу: матеріали 6-й наук.-теор. конф., Київ, 14-15 березня 2008 р.: тези доповідей / [редкол.: О.О.Іващенко та ін.]. - К.: Колобіг. - 2008. - С. 94-100.

10. Могилюк Н.Т. Засорённость виноградников и методы защиты в условиях юго-западной Степи Украины / Н.Т. Могилюк // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений. Сборник тезисов 2-й Междунар. конф. молодых учёных 19-23 мая 2003 г., Харьков. - Харьков, 2003. - С. 281-282.

Размещено на Allbest.ru