Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

УДК 636.39/03.082.265

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивні і біологічні ознаки овець м'ясо-вовнового напряму вітчизняної та зарубіжної селекції при різних методах розведення

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Литвищенко Людмила Олександрівна

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент ПОХИЛ Володимир Іванович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ВОВЧЕНКО Борис Омелянович, ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет”, завідувач кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент ЧІГІРЬОВ Валерій Олександрович, Одеський державний аграрний університет завідувач кафедри розведення та генетики тварин

Захист відбудеться „14” травня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23 головний навчальний корпус, ауд. 92.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23 головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий „10” квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради В.Д. Карапуз

відтворювальний здатність вівця молочний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успіх реалізації завдань у подальшому збільшенні продуктів тваринництва, зокрема галузі вівчарства, багато в чому залежить від удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин на основі врахування та широкого використання новітніх досягнень зоотехнії, генетики, що дають змогу постійно підвищувати спадкові якості господарсько-корисних ознак (В.П. Буркат, 1999; Б.О. Вовченко, 1992; М.В. Зубець, 1997; І.П. Петренко, П.І. Польська, 1987;1997; В.І. Похил, 1988; В.М. Туринський, 1996; М.В. Штомпель, 2005; В.Т. Шуваєв, 1972 та ін.).

У нашій країні для підвищення продуктивних ознак місцевого поголів'я овець і виведення нових, більш продуктивних і економічних типів тварин, використовуються представники кращих порід світового генофонду. За останні роки велика увага приділяється схрещуванню тонкорунних і напівтонкорунних овець з баранами спеціалізованого м'ясного напряму, зокрема плідниками порід суффольк, тексель, шароле, олібс.

Велике значення у збільшенні виробництва баранини має порода. Цінними в цьому значенні є напівтонкорунні породи овець інтенсивного м'ясного напряму продуктивності - олібс. Вівці цієї породи добре трансформують корм у продукцію, мають значну енергію росту, що характеризує їхню високу скоростиглість. Здатність овець породи олібс швидко рости в ранньому віці широко використовується для одержання молодої баранини (ягнятини), що становить більшу частину м'ясної продукції галузі вівчарства.

Вивчення динаміки росту та розвитку, відтворювальної здатності, проведення комплексного аналізу продуктивних якостей овець породи олібс у нових агроекологічних умовах дозволить оптимально використати потенційні можливості цієї породи для збільшення виробництва баранини з високим економічним ефектом. Виходячи з вищенаведеного, тема роботи досить актуальна, представляє науковий та практичний інтерес.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету.

Дисертаційна робота є розділом комплексної теми ДП 182/2003 „Розробка технологічної схеми підвищення м'ясної продуктивності овець в господарствах Дніпропетровської області”, що виконує кафедра технології виробництва та переробки продукції тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 0103U008586).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було дослідити закономірності формування продуктивних та біологічних якостей чистопородних овець породи олібс та асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу, а також їх помісей в умовах центрального регіону України.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання: установити рівень відтворювальної здатності овець різних генотипів; порівняти ріст і розвиток чистопородних та помісних овець; визначити морфо-біохімічні показники крові в овець породи олібс, АМД та їх помісей; встановити особливості гістоструктури шкіри овець різних генотипів; визначити рівень кількісних та якісних показників м'ясної продуктивності овець різного походження; встановити рівень вовнової продуктивності овець породи олібс, асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу та їх помісей; визначити рівень молочної продуктивності та провести морфометрію будови молочної залози; розрахувати економічну ефективність розведення овець породи олібс канадської селекції в умовах центрального регіону України.

Об'єкт досліджень: чистопородні вівці породи олібс та асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу (АМД), а також помісі першого покоління, що отримані від схрещування баранів породи олібс та маток дніпропетровського типу.

Предмет досліджень: біологічні та продуктивні якості овець породи олібс та асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу, а також їх помісі першого покоління.

Методи досліджень: біологічні (біохімічних показників крові, якісні показники молока), зоотехнічні (відтворювальна здатність маток, ріст та розвиток молодняку та його екстер'єрний профіль, м'ясна та вовнова продуктивність), морфологічні (гістоструктура шкіри, морфологічні властивості вимені та дійок), лабораторні (хімічний складу м'яса, фізико-технічних властивостей вовни, гематологічні дослідження), біометричні (середні значення та їх похибка, рівень вірогідності), аналітичні (огляд літератури, узагальнення результатів власних досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в Україні проведені комплексні дослідження та дана порівняльна характеристика продуктивних якостей овець породи олібс, асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу як сучасного генофонду при внутрішньопородному розведенні в поєднанні з баранами породи олібс канадської селекції.

Разом з вивченням фенотипових ознак, біологічних особливостей та відтворювальної здатності чистопородних овець породи олібс, уперше виявленні інтер'єрні особливості піддослідного молодняку, закономірності його росту та розвитку, відгодівельні та м'ясні якості, якісні характеристики м'яса вовни, молока, визначені динаміка гістологічної будови шкіри та м'язів, а також гематологічні показники.

Відмічено різний вплив материнської і батьківської спадковості на проявлення окремих селекційних ознак.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження підтвердили можливість успішного розведення овець породи олібс та отримання від них конкурентоспроможної продукції в умовах України.

Результати досліджень використовуються у селекційному процесі щодо удосконалення продуктивних показників на популяції овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи в господарствах України.

Отримані результати досліджень мають важливе значення для розробки практичних питань раціонального використання чистопородних плідників породи олібс.

Матеріали наукових досліджень використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету на біотехнологічному та факультеті ветеринарної медицини.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які одержано здобувачем особисто при виконанні тематики науково-дослідної роботи. Дисертант приймала участь у розробці схеми досліджень, особисто виконала весь об'єм експериментальних робіт, аналіз і узагальнення первинних даних, сформулювала висновки та внесла пропозиції.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Дніпропетровського державного аграрного університету 2005-2008 рр.; Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасної генетики та селекції с.-г. тварин”, присвяченої 100-річчю з дня народження видатного вченого, заслуженого зоотехніка України, професора М.О. Селеха (м. Дніпропетровськ, 11-13 жовтня 2006 р.); регіональній науково-практичній конференції вчених-аграріїв, присвяченій 85-річниці заснування Дніпропетровського державного аграрного університету “Здобуття вчених-аграріїв у вирішенні проблем виробництва тваринницької продукції” (м. Дніпропетровськ, 25-26 вересня 2007 р.); ХХ Міжнародній агропромисловій виставці-ярмарку “АГРО-2008” (м. Київ, 2008 р.); науково-технічній конференції “Сучасні техніко-технологічні, енергетичні і екологічні аспекти механізації тваринництва” в Інституті механізації тваринництва УААН (м. Запоріжжя, 23-24 жовтня 2008 р.); республіканській науково-практичній конференції, присвяченій 90-річному ювілею факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Одеського державного аграрного університету (м. Одеса, 20-22 листопада 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт, з них у фахових наукових виданнях, включених до переліку ВАК - 6.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 181 сторінці комп'ютерного тексту і включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення, висновки і пропозиції виробництву, список використаних джерел літератури, що включає 207 найменування, у тому числі 25 іноземних авторів та додатки. Містить 40 таблиць і 7 рисунків.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження біологічних особливостей та продуктивних ознак овець породи олібс проведено у племінному репродукторі ТОВ “Шаролезька вівця” Новомосковського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер у Племінному реєстрі - АА № 001303) в період 2002-2008 рр.

Вивчення біологічних особливостей і продуктивних якостей овець породи олібс (ОЛ) та помісей (ОЛ х АМД) в умовах центрального регіону України проводилися у порівнянні з асканійською м'ясо-вовновою породою дніпропетровського типу (АМД).

З цією метою за методом пар-аналогів було сформовано три групи овець (рис.1). I група (контрольна) складалася з овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи (АМД), II група (дослідна) - з помісей першого покоління, отриманого при схрещуванні баранів олібс та маток АМД і III група (дослідна) - з чистопородних овець породи олібс (ОЛ). У кожній групі було по 100 голів.

Відтворювальну здатність маток встановлювали за плодючістю, кількістю живих ягнят та збереженістю молодняку до відлучення на 100 маток, які окотилися.

Контроль за ростом і розвитком молодняку проводили методом індивідуального зважування. Визначали абсолютний, середньодобовий та відносний прирости маси тіла.

Впродовж всього експерименту вівцям дослідних груп були забезпечені належні умови утримання та годівлі згідно зоотехнічних норм.

З метою вивчення особливостей розвитку та будови тіла у піддослідного молодняку брали наступні проміри: висоту в холці та крижах, косу довжину тулуба, глибину, ширину грудей, обхват грудей за лопатками і зап'ястка, ширину в маклоках та сідничних горбах.

У дослідних овець визначали морфологічний та біохімічний склад крові: формені елементи, гемоглобін, загальний білок, білкові фракції, загальний кальцій, неорганічний фосфор, активність АсАТ і АлАТ, лужну фосфатазу - за загальноприйнятими методиками.

Гістологічну будову шкіри вивчали в овець різних статево-вікових груп. Приготування вертикальних і горизонтальних зрізів, а також всі дослідження проводили згідно методик (Н.А. Діомідової, 1961; Є.П. Панфілової, 1961; Є.С. Сусліної, 1961; та Г.Д. Каци, 2003).

М'ясну продуктивність вивчали шляхом контрольного забою 8-місячних баранчиків по 3 голови від кожної досліджуваної групи. Сортовий розруб, обвалювання туш і взяття проб м'яса проводили за методикою ВІТ.

Ґатунковий склад туш визначали згідно ДСТу-7596-81. При обвалюванні туш на рівні передостаннього ребра на передній поверхні розрізу визначали площу “м'язового вічка”, шляхом виміру глибини та ширини поперечного розрізу найдовшого м'яза спини, з використанням у подальшому коефіцієнта “0,8”.

Хімічний склад м'яса вивчався шляхом визначення у м'якоті туш вмісту вологи, жиру, білка і золи. Калорійність м'яса (ккал, кДж) визначали розрахунковим методом за результатами хімічного складу м'якоті.

Вовнову продуктивність піддослідних овець визначали за результатами індивідуального бонітування і стрижки. Динаміку росту вовни вивчали на 10 ярках кожної дослідної групи при народженні, в 4- та 14-місячному віці.

Вивчення ефективності використання перспективного генофонду овець породи олібс

Х

Асканійська м'ясо-вовнова порода дніпропетровський тип (I - контрольна група)		Помісі першого покоління (ІI - дослідна група)		Порода олібс (ІІI - дослідна група)

Біологічні дослідження		Зоотехнічні дослідження		Економічна ефективність

гістологічні дослідження шкіри		інтер'єрні показники		Взаємозв'язок продуктивних ознак

Відтворю-вальна здатність		Ріст та розвиток		М'ясна продуктивність		Вовнова продуктивність		Молочна продуктивність і морфометрія вимені

- запліднюва-ність маток; - вихід ягнят на 100 маток; - кількість ягнят при відлученні		- жива маса; - абсолютний, середньодобовий та відносний прирости; - проміри тіла; - індекси будови тіла		- передзабійна маса - маса туші; - забійний вихід; - морфологічний, гатунковий склад туш; - хімічний склад м'яса		- настриг вовни; - фізико-технічні властивості вовни; - якісний склад жиропоту		- молочність маток; - хімічний склад молока; - проміри вимені і дійок

Рис. 1. Схема досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вихід митої вовни визначали як відношення маси чистої вовни (із поправкою на кондиційну вологість) до маси немитої вовни (у%). При цьому використовували прилад ГПОШ-2М. Товщину вовнових волокон вимірювали за допомогою ланометра “МП-3”. Істинну довжину вовни визначали за допомогою приладу типу FM-04, міцність - на динамометрі ДШ-3М, густоту - лічильно-ваговим методом. Вміст вовнового жиру визначали в апаратах Соксклета.

Молочність маток визначали, як різницю у живій масі ягнят до та після ссання упродовж всього підсисного періоду (120 діб). За четвертий місяць лактації молочність обчислювали за контрольним доїнням двох суміжних днів. Зважування ягнят проводили на медичних терезах з точністю до 0,01 кг. Вміст жиру в молоці визначали кислотним методом за Гербером, білка - методом формольного титрування, лактози, золи, сухої речовини - розрахунковим методом.

Морфометрію молочної залози маток проводили за загальноприйнятою методикою на третьому місяці лактації.

Економічну ефективність результатів наукових досліджень обчислювали за кількістю та виручкою від реалізації отриманої продукції від чистопородного та помісного молодняку в розрахунку на одну голову.

Біометричну обробку даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням статистичних функцій за алгоритмом Є.К. Меркур'євої (1970) та О.М. Плохінського (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відтворювальна здатність овець різних генотипів. Нами проведений аналіз відтворювальної здатності вівцематок різних генотипів, а також життєздатності отриманого поголів'я молодняку (табл. 1). Вівцематки породи олібс відрізняються високою плодючістю у порівнянні з іншими генотипами. Вихід ягнят на 100 вівцематок складає 183,2%. При використанні баранів-плідників породи олібс на матках АМД було отримано 135 голів помісного молодняку на 100 маток, що на 9% більше, ніж плодючість чистопородних АМД.

Таблиця 1 - Відтворювальна здатність вівцематок і життєздатність ягнят

Показник	Генотип
	АМД	ОЛ х АМД	ОЛ
Кількість маток, гол.	100	100	59
Отримано ягнят, гол.	126	135	108
Вихід ягнят на 100 маток,%	126,0	135,0	183,2
Кількість ягнят при відлученні у 4-місячному віці, гол.	119	129	101
Вихід ягнят на 100 маток,%	119,0	129,0	171,2

При відлученні вихід ягнят породи олібс на 100 маток складав 171,2%, що на 52,2% більше, ніж у АМД та на 42,2% більше помісей.

Аналіз, проведений впродовж 2003-2006 рр. показав, що плодючість вівцематок породи олібс знаходилася на рівні 177,7-184,8%. Щорічно при ягнінні в умовах ТОВ “Шаролезька вівця” отримують 53-65% двійнят, а 10-15% складають трійні.

Ці дані свідчать про нормальний процес проходження адаптації овець породи олібс до нових природно-кліматичних і кормових умов центральної зони України.

Ріст та розвиток овець. Нами проведений аналіз динаміки росту та розвитку молодняку породи олібс у порівнянні з асканійським м'ясо-вовновим дніпропетровського типу та помісями першого покоління, отриманого від схрещування маток АМД з баранами породи олібс (табл. 2).

Таблиця 2 - Динаміка живої маси піддослідного молодняку, кг

Вік, міс.	Генотип
	n	АМД	n	ОЛ х АМД	n	ОЛ
Баранчики
Новонароджені	30	4,12±0,128	30	4,35 ± 0,154	30	4,38±0,167
1	30	11,92±0,254	30	13,23±0,268***	30	15,38±0,293***
2	30	18,12±0,446	30	20,72±0,413***	30	25,70±0,478***
3	29	23,03±0,485	30	27,11±0,541***	29	34,50±0,514***
4	29	26,80±0,550	29	31,91±0,618***	29	41,71±0,575***
6	28	33,21±0,697	29	39,12±0,649***	29	51,63±0,674***
8	27	40,02±0,746	28	46,16±0,716***	29	59,43±0,801***
12	26	49,50±0,718	28	57,32±0,833***	28	71,11±0,876***
Ярки
Новонароджені	30	3,88±0,119	30	4,07±0,101	30	4,15±0,110
1	29	10,98±0,225	29	12,41±0,325***	30	13,67±0,247***
2	29	16,69±0,361	29	18,45±0,287***	29	22,05±0,349***
3	28	20,98±0,389	28	23,57±0,438***	28	27,75±0,409***
4	28	24,39±0,485	28	27,66±0,575***	28	33,07±0,548***
6	28	29,91±0,558	28	34,30±0,689***	27	41,46±0,745***
8	27	34,72±0,696	27	40,22±0,755***	27	48,02±0,816***
12	27	43,48±0,728	27	50,38±0,678***	27	59,24±0,847***

Примітки. Тут і далі 1. * - Р > 0,95; 2.** - Р > 0,99; 3. *** - Р > 0,999

Встановлено, що жива маса в новонароджених чистопородних баранчиків породи олібс та помісей першого покоління була на 6,3 і 5,6% більшою у порівнянні з чистопородними АМД. В місячному віці їх жива маса була достовірно (Р>0,999) вищою відповідно на 28,3 та 10,9%.

Між дослідними групами новонароджених ярок відзначалась деяка недостовірна різниця за живою масою на користь чистопородного молодняку породи олібс: на 1,9 та 6,9% у порівнянні з помісями і АМД.

При відлученні баранчики породи олібс мали достовірно більшу (Р>0,999) живу масу, ніж асканійські м'ясо-вовнові та помісі і переважали їх відповідно на 55,6 та 30,7%. Середньодобовий приріст за період вирощування від народження до 4 місяців склав 311 г, що на 81,4 г вище, ніж у помісного молодняку і на 122,1 г, ніж у породи АМД. Жива маса ярок при відлученні залежно від генотипу дорівнювала: в групі АМД - 56,1, ОЛ х АМД - 63,6 і ОЛ - 76,1% від живої маси ярок АМД у річному віці. Дана закономірність, на нашу думку, пояснюється значним генетичним потенціалом скоростиглості овець даної породи і вказує на високу їх адаптивність та нормальне проходження процесу акліматизації в нових агроекологічних умовах.

В 9-місячному віці баранчики породи олібс мають живу масу на рівні 59-62 кг і можуть використовуватися у відтворювальному процесі. В 12-місячному віці їх жива маса досягає 71,11 кг, що на 43,6% більше в порівнянні з чистопородними АМД та на 24,1% більше, ніж у помісей.

Нами проведено вивчення динаміки живої маси баранчиків та ярочок різних екологічних генерацій в умовах центральної зони України за період 2003-2007 рр. У середньому жива маса новонароджених ягнят складала 4,31-4,38 кг, у віці 4 міс. у баранців вона становила від 38,4 до 41,7 кг, у ярочок - відповідно від 31,6 до 34,1 кг.

Після відлучення інтенсивність росту ягнят знижувалася, але до 8-9-місячного віку тварини досягали досить високої живої маси. При цьому за 5 років (2003-2007 рр.) у баранців у віці 8-9 місяців вона знаходилася у межах 55,9-59,5 кг, у ярочок відповідно 46,1-49,7 кг.

Таким чином, у нових агроекологічних умовах годівлі та утримання молодняк породи олібс має достатньо високі показники живої маси, що вказує на нормальне проходження процесу акліматизації тварин.

Екстер'єрні особливості молодняку різних генотипів. Чистопородні ярки породи олібс за всіма промірами тіла в усі вікові періоди росту перевищували місцевих одноліток АМД. Порівняльна характеристика промірів ширини грудей, їх глибини та обхвату у ярок породи олібс вказує на тенденцію до більшого розвитку широтних промірів. У віці 4-х місяців вони широкогруді, глибокогруді, а обхват грудей на 7,8 та 5,3% більший в порівнянні з АМД та помісями. Про належність овець породи олібс до спеціалізованих інтенсивних порід певною мірою свідчать проміри задньої третини тулуба: ширина в маклаках та сідничних горбах. За цими промірами ярочки породи олібс на 17,3 та 22,2% перевищують своїх помісних одноліток та АМД в 8-місячному віці. Така особливість спостерігається і в інші вікові періоди.

Між порівнювальними групами овець спостерігаються значні відмінності і за величиною індексів будови тіла. Так, у 4-місячному віці ярочки породи олібс перевищували одноліток АМД за індексом розтягнутості, грудним, збитості, масивності.

В свою чергу помісні ярочки також перевершували чистопородних однолітків АМД за величиною індексів грудного, збитості, масивності, широкогрудості. При цьому вони поступалися чистопородним одноліткам породи олібс за величиною більшості індексів.

Морфо-біохімічні показники крові піддослідних овець. У крові дослідних груп овець відхилень від фізіологічної норми і порушень в обміні речовин не спостерігалось. Це свідчить про нормальний розвиток чистопородних овець породи олібс, дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи і помісних, отриманих при схрещуванні вихідних порід.

Слід відзначити загальну закономірність збільшення кількості еритроцитів у молодняку всіх генотипів до 4-місячного віку. Їх кількість у крові молодняку породи олібс збільшилася у цей період на 8,2%, у чистопородних АМД - на 12,3%, а помісей - на 3,9%, що свідчить про краще поглинання кисню та транспортування його до тканин організму в період від народження до відлучення, внаслідок чого зростає інтенсивність окисно-відновних процесів.

Встановлено, що рівень загального білка сироватки крові в чистопородних новонароджених ягнят породи олібс і помісей вищий відповідно на 4,0 та 1,2%, ніж у тварин АМД. За фракційним складом білка крові встановлено, що у овець породи олібс вміст альбумінів був нижчим на 1,4-1,6 абсолютних відсотків у порівнянні з помісними однолітками та чистопородним молодняком АМД.

Підсилення активності АсАТ і АлАТ відбувається у термін максимального збільшення об'єму м'язової тканини, що проходить у підсисний період утримання ягнят (до 4-місячного віку). В подальшому активність ферментних комплексів знижується. Слід також відзначити, що активність ферментних комплексів у молодняку породи олібс більша в порівнянні з АМД, що підтверджується різним рівнем збільшення живої маси.

Висока кількість еритроцитів, максимальне насищення їх гемоглобіном, найвища ступінь наростання активності ферментів у молодняку породи олібс характерна для раннього постнатального періоду онтогенезу, до 4-місячного віку. Виявлену закономірність можна пояснити активацією обмінних процесів в організмі молодняку, що виражається у значному збільшенні величини живої маси, абсолютних та середньодобових приростів. Це вказує також на добрі фізіологічні резерви адаптації, які, очевидно, визначаються генотиповими особливостями породи.

Гістологічні особливості будови шкіри овець. Проведені гістологічні дослідження шкіри овець породи олібс показують, що товщина її шарів в середньому у баранів-плідників і вівцематок становить 2730 і 2346 мкм, у баранчиків та ярок - 2667 та 2543 мкм. Пілярний шар складає відповідно 58,42 і 63,13% та 63,18 і 62,48% від загальної товщини шкіри. В овець різних статево-вікових груп АМД загальна товщина шкіри коливалася у межах 2916-3612 мкм.

Гістологічні дослідження шкіряного покриву помісних овець показують, що шкіра і її окремі складові під впливом схрещування з баранами-плідниками породи олібс зазнають значних змін. Загальна товщина шкіри у баранів-плідників та вівцематок зменшується на 20,3 та 12,8%, а в баранчиків та ярок - відповідно на 11,5 і 11,9% у порівнянні з АМД. При цьому встановлено, що глибина розміщення сальних та потових залоз у овець всіх вікових груп також зменшується.

Вівці породи олібс відрізняються більшою густотою як первинних, так і вторинних волосяних фолікулів на 1 мм² площі шкіри, ніж їх однолітки АМД та помісі. Густота волосяних фолікулів на одиницю площі шкіри у баранів-плідників та вівцематок породи олібс на 17,7 та 2,4% більше, ніж у баранів-плідників та вівцематок АМД. Встановлено, що густота волосяних фолікулів у помісних баранів-плідників, порівняно з АМД збільшилася на 14,4%. Фолікулярні структури у шкірі овець добре розвинуті.

М'ясна продуктивність овець. Порівняння даних м'ясної продуктивності чистопородних баранчиків породи олібс та їх однолітків АМД і помісей у 8-місячному віці свідчить про перевагу перших за всіма показниками (табл. 3). Так, баранчики породи олібс за передзабійною живою масою достовірно перевищували своїх чистопородних одноліток АМД на 29,8%, за забійною - на 33,6%. Природно, що крупніші туші, з середньою масою 27,4 кг, були отримані від баранчиків породи олібс, що на 33,1% більше в порівнянні з АМД.

Таблиця 3 - Забійні якості баранчиків різних генотипів, n = 3

Показник	Генотип
	АМД	ОЛ х АМД	ОЛ
Передзабійна жива маса, кг	41,2 ± 0,54	45,3 ± 0,57*	58,7 ± 0,72***
Забійна маса, кг	18,8 ± 0,53	21,4 ± 0,50*	28,3 ± 0,62**
Забійний вихід,%	45,6	47,2	48,2
Маса туші, кг	18,2 ± 0,41	20,4 ± 0,45*	27,4 ± 0,59**
Вихід туші,%	44,2	45,0	46,7
Вихід внутрішнього жиру, кг	0,6 ± 0,11	0,9 ± 0,06	0,8 ± 0,05
М'ясо: І ґатунку ІІ ґатунку	16,6 ± 0,38 1,6 ± 0,04	18,9 ± 0,36** 1,5 ± 0,10	25,4 ± 0,56*** 2,0 ± 0,03***
Склад у туші: м'якоті, кг	14,1 ± 0,35	16,5 ± 0,43*	22,6 ±0,62**
те саме в %	78,3	81,7	83,4
кісток, кг	3,9 ± 0,16	3,7 ± 0,05	4,5 ± 0,10
те саме в %	21,7	18,3	16,6
Коефіцієнт м'ясності	3,6	4,5	5,0
Вихід м'якоті на 1 кг передзабійної живої маси, г	342,2	364,2	385,0

Забійний вихід у баранчиків породи олібс становив 48,2%, що на 2,6% більше у порівнянні з чистопородними АМД. Більш низький забійний вихід в групі чистопородних баранчиків асканійської м'ясо-вовнової породи обумовлений кращим розвитком у них вовнового покриву та більшим об'ємом травного тракту (шлунку і кишковика).

Помісний молодняк за показниками передзабійної, забійної маси, маси туші та забійним виходом перевищував чистопородних одноліток АМД, поступаючись при цьому баранчикам олібс. За забійною масою помісні баранці перевищують одноліток АМД на 12,2%, масою туші -10,8%.

Туші всіх забитих баранців згідно ГОСТу 7596-81 були віднесені до першої категорії за вгодованістю, оскільки мали добре розвинену м'язову тканину і достатньо виражене рівномірне відкладення підшкірного жиру.

За ґатунковим складом туш молодняк породи олібс має суттєву перевагу над баранчиками АМД. Вихід м'яса першого ґатунку в їх тушах вищий і складає 25,4 кг, або 92,7%.

Аналогічні результати отримані і при обвалюванні туш. Так, у тушках чистопородного молодняку олібс вміст кісток складає 16,6%, м'якітна частина - 83,4%; в тушках помісних баранчиків ці показники дорівнюють відповідно 18,3 та 81,7%, а тушах АМД - відповідно 21,7 та 78,3%. Величина коефіцієнта м'ясності у баранчиків породи олібс складала 5,0 проти 3,6 у порівнянні з однолітками АМД, що свідчить про більшу повном'ясність їх туш.

За масою найдовшого м'яза спини баранчики породи олібс переважають своїх одноліток АМД та помісей на 44,3 і 24,2%, а за площею м'язового вічка - на 21,0 і 8,8% відповідно.

Хімічний склад середньої проби показав, що в м'ясі баранчиків породи олібс вміст вологи був меншим на 3,8% у порівнянні з АМД, а вміст білка і жиру - більшим на 2,6 та 1,1%. Завдяки цьому їх м'ясо відрізняється більшою енергетичною цінністю - 9127,2 кДж, що вище у порівнянні з АМД і помісями відповідно на 906,8 та 518,7 кДж.

Наведені дані м'ясної продуктивності піддослідних тварин показують, що вівці породи олібс у процесі акліматизації в умовах центрального регіону України зберігають притаманні їм показники скоростиглості, а також добрі м'ясні якості. Помісі першого покоління у порівнянні з АМД характеризуються більш високими показниками виходу м'ясної продукції, коефіцієнта м'ясності, кращим розвитком м'язової тканини, при відносно низькому показнику вмісту кісток у туші.

Вовнова продуктивність та фізико-технічні властивості вовни. Результати проведеної стрижки овець породи олібс показали, що в середньому настриг вовни від ярок знаходиться на рівні 4,12 кг в оригіналі і 2,35 кг у перерахунку на мите волокно; однолітків баранчиків - відповідно 4,83 і 2,81 кг, при виході чистого волокна 57,0-58,2%. Від вівцематок отримано 4,54 кг немитої вовни та 2,74 кг митої, від баранів-плідників - відповідно 6,12 і 3,80 кг, при виході чистого волокна 60,4-62,1%.

Слід відзначити, що рівень вовнової продуктивності помісних овець вищий у порівнянні з чистопородними олібсами, як за настригом вовни в оригіналі, так і митому волокні. Ця обставина вказує на те, що рівень даної продуктивності на користь помісей носить закономірний характер, оскільки вовнова продуктивність чистопородних АМД у порівнянні з ними була вищою.

Нашими дослідженнями встановлено (табл. 4), що більшою природною довжиною вовни характеризувалися чистопородні вівці породи АМД, які перевищували своїх одноліток інших генотипів за цим показником на 9,52-15,79% за породою олібс та на 5,8-10,47% помісних тварин.

При визначенні істинної довжини вовни в овець породи олібс нами встановлено, що на відміну від овець АМД вовна характеризується більш вираженою звитістю. Так, відношення істинної довжини вовни до природної складає у групах: барани-плідники - 141,4, вівцематки - 150,2, ярочки - 140,5, проти показника овець АМД - відповідно 126,7; 131,8 та 123,7. Помісі при цьому займають проміжне становище.

Результати експертної оцінки вовнового покриву тварин свідчать про те, що в овець породи олібс вовна переважно 60 якості, при цьому доросле поголів'я має вовну 58-60, а молодняк - 58-64 якості. В овець породи АМД товщина вовни знаходилася в межах 50-58, помісей - 56-60 якості.

Лабораторні дослідження товщини вовни показали, що вівці породи олібс мають товщину волокон вовни в межах 23,3-25,6 мкм, АМД - 26,8-28,8 мкм. При цьому помісі першого покоління за товщиною вовни займають проміжний рівень, що складає 24,7-26,2 мкм.

Порівняльне вивчення густоти вовни в овець породи олібс та АМД показало, що всі статево-вікові групи тварин породи олібс мають більшу кількість волокон на одиницю площі шкіри, яка знаходиться у межах 3895-4251 волокон на 1 см². Кращі показники за густотою вовни виявлені у маток, гірші - у баранів-плідників. За густотою вовнових волокон помісі більшою мірою наближаються до овець АМД, які за цим показником поступаються одноліткам породи олібс.

Таблиця 4 - Фізико-технічні показники вовни

Статево - вікові групи	Тонина, мкм	Довжина, cм	Густота, шт./см2	Міцність, км	Відношення жир/піт
АМД
Барани-плідники	28,8±0,17***	14,5±0,36**	2921±119	10,1±0,45*	1,27 : 1
Вівцематки	27,3±0,09***	11,8±0,45	3495±101	9,5±0,39	1,06 :1
Баранчики	27,5±0,18***	16,3±0,62*	3269±95	9,7±0,38*	0,91 : 1
Ярки	26,8±0,14***	15,3±0,68	3609±141	9,1±0,50	0,86 : 1
ОЛ х АМД
Барани-плідники	26,2±0,14**	13,2±0,40	3215±98	9,2±0,42	1,10 : 1
Вівцематки	25,4±0,12**	11,2±0,47	3492±175	9,0±0,44	0,94 : 1
Баранчики	25,9±0,24**	14,9±0,65	3626±124*	9,1±0,47	0,76 :1
Ярки	24,7±0,19***	13,8±0,65	3782±169	8,2±0,47	0,65 : 1
ОЛ
Барани-плідники	25,6±0,11	12,7±0,34	3895±114***	8,6±0,35	0,72 : 1
Вівцематки	24,4±0,21	10,8±0,44	4251±146**	8,7±0,41	0,63 : 1
Баранчики	24,7±0,12	14,1±0,59	4022±129**	8,1±0,39	0,58 : 1
Ярки	23,3±0,21	13,6±0,61	4117±172*	7,9±0,42	0,47 : 1

Найменша міцність вовни спостерігається у баранчиків (8,1 км) та ярок породи олібс (7,9 км). Вовна помісних овець переважає за міцністю вовну тварин породи олібс, поступаючись при цьому АМД.

Дослідження показали, що найменший вміст жиропоту у вовні овець породи олібс, а найбільший - у вовні АМД. Кількість жиропоту у вовні помісних овець займає проміжне положення. Піддослідне поголів'я овець породи олібс характеризується значно більшою зоною вимитості жиропоту від загальної довжини штапелю вовни, яка становить 19,6 - 24,7%.

Молочна продуктивність вівцематок. Вівцематки породи олібс мають рівень молочної продуктивності на рівні 155,2 кг, що на 44,1% більше у порівнянні з АМД та 22,3% по відношенню до помісей. Масова частка жиру в їх молоці в абсолютному обчисленні на 0,68% більше ніж у АМД та на 0,45% - ніж у помісей. Вміст білка в молоці у піддослідних груп вівцематок знаходився на рівні 5,56-6,15%, і за цим показником вівцематки породи олібс перевищували інші генотипи на 0,59-0,43%.

Молочна залоза вівцематок породи олібс більш об'ємна, довша та ширша, має більшу площу прикріплення до тулуба та об'єм залозистої тканини в порівнянні з іншими генотипами, що забезпечує секреторну діяльність та дає можливість підтримувати життєздатність молодняку при даному рівні плодючості.

Економічна ефективність розведення овець. Загальна виручка від реалізації продукції овець породи олібс становить 685,8 грн., що на 50,5% більше, ніж від тварин породи АМД. При цьому, помісі переважають чистопородних овець АМД на 12,2%. Рівень рентабельності виробництва м'яса за породою АМД складає 57,1%, за помісями - 76,2%, а за породою олібс - 136,5%.

Таким чином, ефективність виробництва продукції вівчарства в центральному регіоні України рентабельна за умови комплексного використання продуктивних ознак овець породи олібс, де на перше місце виходить виробництво м'яса.

ВИСНОВКИ

1. Завезені з Канади в степову зону України вівці породи олібс, відзначаються високими відтворювальними і продуктивними якостями, що свідчить про нормальний процес проходження адаптації у нових природно-кліматичних і кормових умовах.

Плодючість вівцематок залежно від віку, знаходилася на рівні 177,7-184,8%. Щорічно при ягнінні в умовах ТОВ “Шаролезька вівця” отримують 53-65% двійнят, а 10-15% складають трійні.

Баранці відзначаються високою скоростиглістю. У 8-місячному віці за передзабійною живою масою (58,7 кг) вони перевищували своїх чистопородних однолітків АМД на 29,8%, за забійною (28,3 кг) - на 33,6%, масою туші (27,4 кг) - на 33,1%, забійним виходом (48,2%) - на 2,6%.

2. Молодняк породи олібс відзначається високими показниками інтенсивності росту. За живою масою баранці і ярки високовірогідно (Р>0,999) перевершують однолітків асканійської м'ясо-вовнової породи в усі вікові періоди. За 120 днів постнатального їх розвитку абсолютний приріст склав 37,33 та 28,92 кг, при середньодобовому прирості 311,1 та 241,0 г, а за період 0 - 12 місяців показники відповідно склали 66,73 і 55,09 кг при 182,8 і 150,9 г.

3. Молодняк породи олібс та помісі генотипу ОЛ х АМД відзначаються у порівнянні з вівцями асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу більш глибоким, широким і подовженим тулубом, що підтверджується різницею як за лінійними промірами статей, так і індексами будови тіла.

4. За клініко-гематологічними показниками крові дослідних овець відхилень від фізіологічної норми і порушень в обміні речовин не спостерігалось. Це дає підставу стверджувати про нормальні процеси проходження адаптації організму овець породи олібс до місцевих кліматичних умов.

5. Товщина шкіри у баранів-плідників породи олібс складала 2730 мкм, у віцематок - 2346, у баранчиків та ярок 14-15-місячного віку відповідно - 2667 та 2543 мкм, і за цим показником вони поступалися одноліткам АМД відповідно на 22,4, 19,5, 12,8 та 15,3%. При цьому вівці породи олібс відрізнялися більшою густотою первинних та вторинних фолікулів на 1 мм² площі шкіри, яка складала: у баранів-плідників - 36,43, вівцематок - 35,16, баранчиків - 40,88, у ярок - 37,94%. Помісні вівці за цими показниками мають проміжне успадкування між материнською (АМД) і батьківською (ОЛ) породами.

6. При зовнішньому огляді тушки баранчиків породи олібс відрізнялися краще вираженим товарним виглядом за рахунок більшої обмускуленості грудного відділу, задньої третини тулуба і рівномірного жирового поливу на поверхні. Вміст кісток у них склав 16,6%, м'якітна частина - 83,4%; в тушках помісних баранчиків ці показники відповідно дорівнювали 18,3 та 81,7%, а тушах АМД - 21,7 та 78,3%. Величина коефіцієнта м'ясності була також на користь баранчиків породи олібс (5,0 проти 3,6), що свідчить про більшу повном'ясність їх туш у порівнянні з однолітками АМД. За рахунок високої кількості білка і жиру їх м'ясо відрізнялося більшою енергетичною цінністю - 9127,20 кДж, що вище в порівнянні з АМД і помісями на 906,8 та 518,7 кДж відповідно.

7. Вівці породи олібс мають добрі показники вовнової продуктивності, які відповідають вимогам інструкції з бонітування для напівтонкорунних порід. Для них характерний високий вихід чистого волокна, який складає від 62,1% у баранів-плідників до 57,0% у ярок.

За настригом немитої вовни вони поступаються асканійській м'ясо-вовновій породі: барани-плідники - на 24,5, вівцематки - 5,9, баранчики та ярки - відповідно на 7,9 та 4,8%. Помісі за цим показником поступалися одноліткам АМД, переважаючи при цьому овець породи олібс.

8. Довжина вовни в овець породи олібс коливалася у межах від 10,8 см у вівцематок до 14,1 см у баранчиків 14-15-місячного віку. Тонина вовни знаходилася на рівні 23,3-25,6 мкм, що підтверджувалося класами тонини 58-64 якості. Густота вовни становила 3895-4251 шт./см² при міцності 7,9-8,7 км розривної довжини.

9. За молочністю вівцематки породи олібс перевищують одноліток інших генотипів на 28,9-54,8%. Молоко вівцематок породи олібс характеризується більшим вмістом сухої речовини, що на 7,8% перевищує показник породи АМД та на 4,9% - помісей.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Овець породи олібс канадської селекції доцільно використовувати при чистопородному розведенні в умовах центрального регіону України з метою отримання різносторонньої продукції високої якості.

З метою покращення показників м'ясної продуктивності використовувати баранів спеціалізованої породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи в господарствах різних форм власності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Похил В.І. Стан та перспективи розвитку овець асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу /В.І. Похил, Л.О. Литвищенко// Збірник наукових праць: сільськогосподарські науки. - Харків, 2008. - Вип. 16 (41). - Ч. I. - С. 297-301.

2. Похил В.І. Відтворювальна здатність овець породи олібс в умовах степової зони України /В.І. Похил, Л.О. Литвищенко// Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2006. - С. 163-167.

3. Литвищенко Л.О. Вівці породи олібс в степовій зоні України /Л.О. Литвищенко// Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2008. - Вип. 61. - С. 105-109.

4. Литвищенко Л.О. М'ясна продуктивність овець породи олібс /Л.О. Литвищенко// Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2009. - Вип. 63. - С. 131-134.

5. Литвищенко Л.О. Ріст і розвиток чистопородного молодняку овець породи олібс /Л.О. Литвищенко// Вісник аграрної науки. - 2009. - Вип. 1. - С. 80-81.

6. Литвищенко Л.О. Відтворювальна здатність вівцематок породи олібс в умовах центральної зони України /Л.О. Литвищенко// Вісник аграрної науки. - 2009. - Вип. 2. - С. 81-82.

АНОТАЦІЯ

Литвищенко Л.О. Продуктивні і біологічні ознаки овець м'ясо-вовнового напряму вітчизняної та зарубіжної селекції при різних методах розведення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет”, Херсон, 2009.

У дисертації встановлені закономірності формування продуктивних та біологічних якостей чистопородних овець породи олібс, асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу та їх помісей в умовах центрального регіону України.

Вперше в Україні проведені комплексні дослідження і доведена можливість успішного розведення овець скоростиглої породи олібс канадської селекції та використання при промисловому схрещуванні з метою покращення генетичного потенціалу м'ясної продуктивності овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи.

Встановлено, що вівці породи олібс та їх помісі першого покоління відрізняються доброю відтворювальною здатністю, збереженістю і за показниками росту та розвитку в усі вікові періоди, м'ясною продуктивністю значно перевищують своїх однолітків асканійської м'ясо-вовнової породи, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.

Ключові слова: порода, олібс, помісі, чистопородні, вівці, плодючість, молочність, баранчики, ярки, ріст, розвиток, жива маса, екстер'єр, вовна, забійна маса, гематологія, акліматизація, адаптація.

АННОТАЦИЯ

Литвищенко Л.А. Продуктивные и биологические признаки овец мясо-шерстного направления отечественной и зарубежной селекции при разных методах разведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. ГВУЗ “Херсонский государственный аграрный университет”, Херсон, 2009.

В диссертации установлены закономерности формирования продуктивных и биологических качеств чистопородных овец породы олибс, асканийской мясо-шерстной днепропетровского типа и их помесей в условиях центрального региона Украины. Впервые в Украине проведены комплексные исследования и доказана возможность успешного разведения овец скороспелой породы олибс канадской селекции и использования в промышленном скрещивании с целью улучшения генетического потенциала мясной продуктивности овец днепропетровского типа асканийской мясо-шерстной породы.

Установлено, что завезенные из Канады в центральную зону Украины овцы породы олибс, отличаются высокими воспроизводительными и продуктивными качествами, что свидетельствует о нормальном процессе прохождения адаптации в новых природно-климатических и кормовых условиях.

По живой массе баранчики и ярки породы олибс с высокой достоверностью (Р>0,999) превосходят ровесников асканийской мясо-шерстной породы во все возрастные периоды. При этом молодняк породы олибс и помеси генотипа ОЛ х АМД отличаются более глубоким, широким и удлиненным туловищем, что подтверждается как линейными промерами статей, так и индексами телосложения.

Баранчики породы олибс обладают высокой скороспелостью. В 8-месячном возрасте по предубойной живой массе (58,7 кг) они превышали своих чистопородных ровесников АМД на 29,8%, по убойной (28,3 кг) - на 33,6%, массе туши (27,4 кг) - 33,1%, убойном выходе (48,2%) - на 2,6% За счет высокого количества белка (19,65%) и жира (14,76%) их мясо отличалось большей энергетической ценностью - 9127,20 кДж, что выше в сравнении с АМД и помесями на 906,8 и 518,7 кДж соответственно.

По настригу шерсти и ее физико-химическим показателям овцы породы олибс уступают местной асканийской мясо-шерстной породе, помеси по этим показателем занимали промежуточное положение.

Использование овец породы олибс канадской селекции при чистопородном разведении и в межпородном скрещивании в условиях центрального региона Украины дает возможность увеличить производство продукции овцеводства и повысить рентабельность отрасли.

Ключевые слова: порода, олибс, помеси, чистопородные овцы, плодовитость, молочность, баранчики, ярки, рост, развитие, живая масса, экстерьер, шерсть, убойная масса, гематология, акклиматизация, адаптация.

ANNOTATION

Lytvyshchenko L.O. Productive and biological proofs of meat-wool sheep of the native and forein selection durinq different of breeding Ukraine. - the Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the Candidate of agricultural sciences on specialty 06.02.01- breeding and selection of animals. - State higher educational establishment is the “Kherson state agrarian university”, Kherson, 2009.

In the dissertation conformity of some established laws of formation of productive and biological qualities of pure-bred sheeps of strain оlibs, askaniyskaya meet and woolen strain of Dnipropetrovsk type and their crosses in conditions of the central region of Ukraine are established.

For the first time in Ukraine are carried out complex researches and is proved the opportunity of successful rearing of sheeps of early maturing strain оlibs of the Canadian selection and use at industrial crossing with the purpose of improvement of genetic potential of meat productivity of sheeps of the Dnipropetrovsk type askaniyskaya meet and woollen strain.

It is established, that sheeps of strain оlibs and their crosses of the first generation differ good reproductive ability, safety and on parameters of growth and development in all the age periods, meat productivity considerably exceed the coevals of askaniyskaya meet and woolen strain that enables to increase production of sheep breeding and to raise profitability of branch.

Keywords: strain, оlibs, crosses, pure-bred, sheeps, fruitfulness, milkiness, lambs, ewe lambs, growth, development, alive mass, exterior, wool, slauhgtering mass, hematology, acclimatization, adaptation.

Підписано до друку 10.04.2009р. Формат 60 х 90/16

Обс. друк. арк. 0,9 примірник 100

Віддруковано редакційно-видавничим відділом "Колос"

Херсонського державного аграрного університету

73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23

тел. 41-44-32

Размещено на Allbest.ru