Позакореневе підживлення як спосіб підвищення продуктивності цукрових буряків у лівобережній частині Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЖЕРДЕЦЬКИЙ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук впродовж 2005-2008 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, Заришняк Анатолій Семенович Інститут цукрових буряків УААН, головний науковий співробітник лабораторії агрохімії.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, профессор Саблук Василь Трохимович, Інститут цурових буряків УААН, завідувач лабораторії фітопатології і ентомології;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Юник Анатолій Васильович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри рослинництва і кормовиробництва.

Захист відбудеться “ 9 ” __квітня_____ 2009 року о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25 (корп.1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25 (корп.2).

Автореферат розісланий “ 6 ” ___квітня______ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Л.І. Сторожик.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Отримання максимальної кількості цукрози в кристалах - кінцевого продукту переробляння цукрових буряків, є результатом праці багатьох людей в Україні, показником досконалості задіяних технологій і процесів. Пріоритетне місце в досягненні позитивного результату роботи належить технології вирощування, удосконалення якої має необмежений потенціал отримання високої урожайності коренеплодів цукрових буряків з поліпшеними показниками їх технологічної якості.

Особливий вплив на ріст і розвиток рослин цукрових буряків має надходження впродовж вегетації доступних сполук елементів живлення, зокрема мікроелементів. Одним із напрямів його вирішення є оптимізація живлення цукрових буряків за рахунок позакореневого внесення водорозчинних видів макро- та мікродобрив у ті фази розвитку, коли рослина засвоює елементи живлення з повною віддачею.

Результати наукових досліджень, що висвітлені в працях Островської Л. К. (1986); Битюцького Н. П., Кащенка А. С. (1996); Заришняка А. С. (2006) та ін. доводять, що найбільш активними і доступними для рослин є мікроелементи у формі комплексонатів (хелатів) металів. Метою застосування комплексонатів є підвищення розчинності і, в результаті, біодоступності мікроелементів для рослин.

В Україні розроблені та створені композиції мікродобрив, вміст елементів живлення в яких збалансовано згідно біологічних потреб для оптимального розвитку рослин цукрових буряків. Прикладом є композиція „Реаком-р-бурякове”, розроблена Інститутом цукрових буряків УААН та композиція „Реастім-ріст-бурякове”, до складу якої окрім мікроелементів входить також і регулятор росту - янтарна кислота. Детальні дослідження стосовно внесення композицій мікродобрив як окремо, так і в поєднанні з макродобривами в різні періоди розвитку рослин цукрових буряків з метою встановлення особливостей формування ознак продуктивності рослин не проводили. Отже, вивчення цих питань має практичний і теоретичний інтерес.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дана дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень Інституту цукрових буряків УААН, що проводили відповідно до завдань НТП УААН „Цукрові буряки” на 2001-2005 рр. (державний реєстраційний номер 0101U001242) та НТП 12 „Цукрові буряки” на 2006-2010 рр. (державний реєстраційний номер 0105U007166).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було встановлення та детальне вивчення процесів формування продуктивності рослин цукрових буряків залежно від позакореневого внесення водорозчинних видів макро- та мікродобрив і розроблення вимог до їх застосування в зоні недостатнього зволоження лівобережної частини Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети програмою досліджень було визначено такі завдання:

- оптимізація умов росту та розвитку рослин цукрових буряків за рахунок використання різних доз, строків та кратності внесення комплексних мікродобрив „Реаком-р-бурякове” і „Реастім-ріст-бурякове”;

- встановлення ефективності використання композиції „Реаком-р-бурякове” у поєднанні з водорозчинними видами макродобрив;

- вивчення фізіологічних, морфологічних і агробіологічних особливостей формування урожайності і технологічної якості коренеплодів цукрових буряків;

- обґрунтування економічної і енергетичної ефективності позакореневого внесення добрив на цукрових буряках у лівобережній частині Лісостепу України.

Об'єкт дослідження. Процеси формування структури врожаю цукрових буряків та їх якості.

Предмет дослідження. Ріст і розвиток рослин залежно від впливу позакореневого застосування різних доз, кратності, строків, форм та видів добрив, варіантів їх поєднання. Економічна і енергетична ефективність позакореневого підживлення як складової частини системи удобрення цукрових буряків в умовах лівобережної частини Лісостепу України.

Методи дослідження. Польовий метод використовували для спостереження за динамікою росту і розвитку рослин залежно від позакореневого підживлення в існуючих ґрунтово-кліматичних умовах. Лабораторний - для визначання хімічного складу органів рослин цукрових буряків (коренеплодів, листкових пластинок, черешків), ґрунту, показників технологічної якості коренеплодів. Вимірювально-ваговий метод використовували з метою встановлення фізичних параметрів (маси, розмірів) органів рослин цукрових буряків. Математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Розрахунково-порівняльний метод використовували з метою встановлення економічної і енергетичної доцільності застосування позакореневого підживлення.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розкрито особливості біологічних та фізіологічних процесів формування складових урожаю цукрових буряків і змін інтенсивності їх перебігу залежно від умов позакореневого внесення макро- та мікроелементів; доведено вплив дози, строку та форми застосування добрив на кількісний і якісний склад цукрів у органах рослин цукрових буряків; вивчено залежність між інтенсивністю поглинання елементів живлення з ґрунту та дозами, видами і формами добрив, що внесені шляхом позакореневого підживлення; встановлено позитивний вплив макро- і мікроелементів на зниження ураження рослин цукрових буряків хворобами листкового апарату; встановлено оптимальні дози, форми, строки та варіанти поєднання позакореневого використання добрив.

Практичне значення отриманих результатів. Експериментальним шляхом доведено біологічну та економічну доцільність застосування позакореневого підживлення на культурі цукрових буряків. Встановлено оптимальні дози, строки і форми внесення макро- та мікродобрив в агрокліматичних умовах лівобережної частини Лісостепу України.

Результати впровадження основних розробок у виробництво в 2008 р. на Веселоподільській ДСС та в ПСП „Дружба” (Семенівський р-н, Полтавська обл.) на площі 165 га свідчать, що позакореневе внесення макро- та мікродобрив забезпечувало зростання урожайності коренеплодів цукрових буряків на 3,2-6,6 т/га, їх цукристості - на 0,6-1,2 %, у результаті чого прибуток збільшувався на 617,6-1247,2 грн/га.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом визначено та обрано актуальний напрям наукової роботи, опрацьовано інформацію вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, розроблено схеми дослідів, загальну програму наукових досліджень, здійснено планування і проведення польових, лабораторних спостережень та експериментів, оброблено і узагальнено отримані результати, за темою дисертаційної роботи написано наукові статті, за результатами досліджень підготовлено та зроблено доповіді на науково-практичних конференціях.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень було викладено та обговорено на науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів „Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні” (Чабани, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Наукові дослідження - теорія та експеримент 2008” (Полтава, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції „АГРАРНИЙ ФОРУМ - 2008” (Суми, 2008); методичних комісіях Інституту цукрових буряків УААН та науково-виробничих нарадах лабораторії агрохімії Інституту цукрових буряків (Київ, 2005-2008 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 6 наукових працях, з яких 3 - статті у фахових виданнях ВАК України, 3 - тези доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 216 сторінках комп'ютерного набору. Вона містить 51 таблицю, 10 рисунків, 17 додатків. Складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, що налічує 291 посилання у т. ч. 31 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі „Біологічні особливості рослин цукрових буряків та підвищення їх продуктивності шляхом позакореневого підживлення (огляд літературних джерел)” проаналізовано результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених з питань значення макро- та мікроелементів у фізіологічних процесах росту і розвитку рослин цукрових буряків та вплив системи удобрення на врожайність і зміну показників якості продукції. Висвітлено історію виникнення та роль позакореневого підживлення у технології вирощування польових культур. Подано інформацію про більш високий ступінь засвоєння рослинами мікроелементів у формі хелатів металів ніж мікродобрив, що являють собою солі та кислоти. Обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

У другому розділі „Програма, методика і умови проведення досліджень” подано схеми дослідів, хімічний склад макро- та мікродобрив, методики польових та лабораторних досліджень, а також характеристику ґрунтово-кліматичних умов.

Польові дослідження з оптимізації умов росту та розвитку рослин цукрових буряків проводили впродовж 2005-2007 рр. на Веселоподільській дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків УААН, що розташована в селі Вереміївка Семенівського району Полтавської області.

Ґрунтова відміна дослідно-селекційної станції представлена чорноземом типовим потужним, слабосолонцюватим, малогумусним. За гранулометричним складом ґрунт середньосуглинковий, грубопилуватий. Потужність гумусного шару змінюється від 35 до 45 см, вміст гумусу в орному шарі ґрунту - від 3,7 до 4,3 %. Вміст нітратного азоту становить 17,4-19,2; амонійного - 59,4-63,6; лужногідролізованого азоту - 105-110; рухомих сполук фосфору - 22,4-25,2; обмінного калію - 128,7-136,6 мг/кг пов.-сух. ґрунту. Реакція ґрунтового розчину орного шару слаболужна (рНводне 7,3-7,6). Ємність поглинання обмінних катіонів - 26-31 мг-екв на 100 г ґрунту. Вміст рухомих сполук мікроелементів у ґрунті (0-30 см) складає: бору - 0,37-0,43; марганцю - 38,35-42,91; міді - 1,23-1,34; цинку - 0,40-0,47; молібдену - 0,13-0,17; кобальту- 1,25-1,37 мг на 1 кг пов.-сух. ґрунту.

Веселоподільська дослідно-селекційна станція розміщена в зоні недостатнього зволоження у лівобережній частині Лісостепу України, де з кожних 10 років - 5 років є посушливими, 3 роки - середні за зволоженням, 2 роки - вологі. Середня багаторічна температура повітря становить +7,2 _С з коливаннями за роками: мінімум - +6,8 _С, максимум - +9,2 _С. Період з температурою повітря вище +5 _С складає 200-210 днів, вище +10 _С - 165-170 днів. Погодні умови в роки досліджень характеризувались нестабільними температурним і водним режимами. Часто мали місце посухи, суховійні вітри, підвищена температура повітря. У період збирання урожаю цукрових буряків у 2006 та 2007 рр. спостерігали кількість опадів, що перевищувала середньобагаторічний показник. Враховуючи вищеназвані обставини, була створена можливість встановити рівень ефективності позакореневого підживлення цукрових буряків за різних погодних умов.

Дрібноділянкові досліди проводили в короткоротаційній сівозміні з наступним чергуванням культур: 1) чорний пар; 2) пшениця озима; 3); цукрові буряки; 4) ячмінь ярий. Закладали досліди у чотириразовій повторності. Площа посівної ділянки становила 75 м2, облікової - 50 м2. Розміщення варіантів - систематичне послідовне.

Польові дрібноділянкові та досліди виробничої перевірки проводили з використанням цукрових буряків гібрида Іванівсько-Веселоподільський ЧС 84. Технологія вирощування цукрових буряків була загальноприйнятою для даного району бурякосіяння за виключенням елементів, вплив яких вивчали.

Для позакореневого внесення використовували композицію мікроелементів „Реаком-р-бурякове” (номер державної реєстрації А № 01346) такого хімічного складу: бор - 10 г/л + мікроелементи (в хелатній формі ОЕДФ кислота + лимонна кислота) - Мо - 5,6; Mn - 5,0; Cu - 4,5; Zn - 4,0; Со - 1,7 г/л; рН - 8,0; густина - 1,136 г/см3. Композицію „Реастім-ріст-бурякове” (номер державної реєстрації А № 01168), що містить у своєму складі бор - 4,5 г/л та мікроелементи у формі комплексонатів металів: Zn - 14,0 г/л; Cu - 10; Mn - 10; Mo - 0,15; Co - 0,05 г/л; янтарну кислоту в кількості 40 г/л; рН - 7,9; густина - 1,215 г/см3. Застосовували також мікроелементи у таких хімічних формах: ZnSO4·5Н2О, CuSO4·5H2O, МnSO4·H2O, CоSO4·7H2O, (NH4)6Mo7O24·4H2O і Н3ВО3 у дозі, еквівалентній вмісту мікроелементів у композиції “Реаком-р-бурякове” в об'ємі 5,0 л, а також макродобрива: карбамід (46 % д.р. за вмістом N), калій хлористий (55 % д.р. за вмістом К2О), амофос (50 % д.р. за вмістом Р2О5 і 12 % д.р. за вмістом N).

Позакореневе підживлення рослин цукрових буряків проводили ранцевим (у дрібноділянкових дослідах) і штанговим (у виробничому досліді та дослідах впровадження) обприскувачами за витрати робочої рідини 250 л/га в недощову погоду в нежаркий час доби, при температурі повітря 20-22 _С. Обробку рослин фунгіцидами здійснювали до появи перших ознак хвороб препаратами Альто Супер 330 ЕС 33 % к.е. 0,5 л/га та через 20 днів сумішшю Дерозал 50 % к.с. + Імпакт 25 SC 25 % к.с. по 0,25 л/га кожен.

Для вирішення поставлених завдань було закладено 2 досліди:

Дослід 1. Встановлення ефективності впливу позакореневого підживлення композиціями „Реаком-р-бурякове” та „Реастім-ріст-бурякове” на формування показників продуктивності рослин цукрових буряків. Вивчали дози позакореневого внесення мікродобрив (2,5;5,0 і 7,5 л/га), строки внесення (у фазі змикання листків цукрових буряків у рядках, у міжряддях та за три тижні до збирання урожаю) і кратність (одно- та дворазове позакореневе підживлення рослин упродовж вегетації). Дослід закладали на фонах живлення: без добрив (контроль); N90P120K90 - фон-1 (1,0 NPK); N45P60K45 - фон-2 (0,5 NPK); N135P180K135 - фон-3 (1,5 NPK); N180P240K180 - фон-4 (2,0 NPK), що вносили під глибоку оранку у формі нітроамофоски, яка мала хімічний склад N:P:K = 17:17:17 та суперфосфату гранульованого простого, що містить 19 % Р2О5.

Дослід 2. Вплив позакореневого використання мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у поєднанні з карбамідом, калієм хлористим та амофосом на ріст, розвиток та формування ознак продуктивності рослин цукрових буряків. Встановлювали ефективність сумісного позакореневого застосування у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях макродобрив з мікродобривом „Реаком-р-бурякове” на фоні внесення під глибоку оранку N90P120K90.

Проводили фенологічні спостереження, обліки та виміри, які дозволяли оцінювати продуційний процес рослин цукрових буряків:

1. Відбирали проби ґрунту в шарі 0-30 см згідно з ДСТУ 4287:2004 для визначання агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників.

2. Площу листкової поверхні рослин і кількість зелених та відмерлих листків визначали методом Орловського М. І. (1948).

3. Вміст світлопоглинальних пігментів (хлорофілу а, в, їх суми та каротиноїдів) у листкових пластинках цукрових буряків, відібраних з середнього ярусу листкового апарату в першій половині дня (10-12 година), визначали за методикою Wellburn A. R (1994).

4. Вміст моно- та дицукрів у листкових пластинках, черешках листків, які були відібрані з середнього ярусу листкового апарату і коренеплодах цукрових буряків визначали згідно з ГОСТ 8756. 13-87.

5. Розвиток хвороб листкового апарату цукрових буряків, а саме: церкоспорозу (Cercospora beticola Sac.) та борошнистої роси (Erysiphe communis Grev.) визначали згідно з „Методика исследований по сахарной свекле” (1986).

6. Чисту продуктивність фотосинтезу вираховували за формулою Кідда, Веста і Бріґґса. Одночасно визначали динаміку наростання сирої та сухої маси коренеплодів і листків.

7. У зразках ґрунту визначали: вміст гумусу - згідно з ДСТУ 4289:2004; рН - у водній витяжці згідно з ДСТУ ISO 10390-2001; ємність поглинання - за методом Бобко-Аскіназі-Альошина в модифікації ЦІНАО; лужногідролізований азот - за методом Корнфілда; нітратний азот - згідно з ГОСТ 26488-85 та амонійний азот - згідно з ГОСТ 26489-85; рухомий фосфор та обмінний калій - згідно з ДСТУ 4114-2002; рухомий В - методом Рінькіса на фотоелектроколориметрі ФЕК-56 ПМ; рухомий Мn - методом Пейве-Рінькіса фотоколориметрично на приладі „Спекол”; рухомий Zn, Cu, Co - методом Крупського-Александрової у оцтово-амонійній витяжці на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115; рухомий Мо - методом Грігга у оксалатній витяжці на спектроколориметрі „Спекол”.

8. У зразках рослин визначали: сиру масу - ваговим методом; вміст сухої речовини - термостатно-ваговим методом; вміст загального азоту, фосфору і калію - у одній наважці після мокрого озолення за методом Гінзбург та ін. з наступним визначанням: азоту - фотоколориметрично з реактивом Несслера, фосфору - фотоколориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького А., калію - на полуменевому фотометрі; вміст білкового азоту - за методом Барнштейна, небілкового - за різницею між загальним і білковим; вміст мікроелементів Mn, Cu, Zn, - на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115 у розчині золи; Мo, Со - в розчині золи фотоколориметричним методом на спектроколориметрі „Спекол”; В - у розчині золи на фотоелектроколориметрі ФЕК-56 ПМ з використанням хінолізарину.

9. Вміст цукрози в коренеплодах - на цукрометрі СУ-4 - оптичним методом; вміст зольних елементів у коренеплодах - за допомогою кондуктометра ОК-102 шляхом визначання електропровідності досліджуваного розчину; вміст „шкідливого” азоту в коренеплодах - за різницею між загальним і білковим азотом за мінусом амідо-аміачного азоту; визначання доброякісності нормального очищеного соку коренеплодів цукрових буряків та очікуваного технологічного виходу цукру - за методом Силіна П. М.; МБ-фактору, коефіцієнту заводу, виходу меляси, втрат цукру в мелясі - розрахунковими методами за формулами.

10. Економічну ефективність позакореневого внесення добрив встановлювали згідно методу Мінєєва В. Г.; енергетичну ефективність - за методом Медведовського О. К. та Іваненка П. І. (1988); статистичну обробку одержаних результатів - методом дисперсійного аналізу за Доспєховим Б. А. (1985).

У третьому розділі „Ріст і розвиток рослин цукрових буряків залежно від доз, композицій та строків позакореневого застосування добрив” приділяється увага висвітленню показників та процесів, що відіграють провідну роль у формуванні продуктивності рослин цукрових буряків.

Результати досліджень свідчать, що позакореневе підживлення рослин цукрових буряків макро- та мікродобривами створює необхідні умови для інтенсифікації поглинання основних елементів живлення з ґрунту та добрив, внесених у ґрунт. Застосування у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га сумісно з карбамідом - 15 кг/га д.р. за вмістом N, калієм хлористим - 10 кг/га д.р. за вмістом К2О та амофосом - 20 кг/га д.р. за вмістом Р2О5 на період збирання урожаю зумовлювало зменшення вмісту в орному шарі ґрунту нітратного азоту на 4,1, амонійного - на 13,4, рухомих сполук фосфору - на 2,9 та рухомих сполук калію на 25,3 мг/кг повітряно сухого ґрунту стосовно варіанта без позакореневого підживлення.

Позакореневе внесення добрив забезпечує посилення ростових процесів у рослинному організмі. Застосування „Реаком-р-бурякове” у фазі змикання листків у міжряддях у дозі 5,0 л/га на період збирання урожаю сприяло формуванню сирої маси коренеплоду на рівні 435,7 г, а внесення даної композиції в цій же дозі з макродобривами зумовлювало сиру масу 1-го коренеплоду на рівні 477,5 г (рис. 1).

У період інтенсивного росту сира маса листків рослин цукрових буряків у всіх дослідних варіантах була максимальною. Під впливом макро- та мікродобрив, внесених у фазі змикання листків у міжряддях, сира маса листків була закономірно вищою на 122,4-350,1 г/рослину порівняно з варіантом без обробки.

Позакореневе підживлення знаходить своє відображення також і на інтенсивності накопичення сухої речовини у коренеплодах та листках. Так, у варіанті без обробки на період збирання урожаю вміст сухої речовини в коренеплодах був на рівні 22,9 %, у листках - 16,8 %, а за використання у позакореневе підживлення макро- та мікродобрив вміст сухої речовини в коренеплодах зростав на 0,4-1,8 %, у листках - на 0,5-1,3 %.

Збільшення сирої маси листків і коренеплодів та вмісту в них сухої речовини у варіанті з позакореневим внесенням мікродобрива сумісно з карбамідом, калієм хлористим та амофосом зумовило максимальне зростання сухої маси 1 рослини (41,75 % стосовно контролю).

Площа листкового апарату рослин залежить від кількості функціонуючих листків і площі кожного листка. Результатами досліджень встановлено, що позакореневе внесення добрив має позитивний вплив на підвищення маси листків, процеси листкоутворення та зниження інтенсивності їх відмирання. Так, у період інтенсивного росту у варіанті без позакореневого підживлення площа листків 1 рослини в середньому становила 3044 см2. У варіанті з внесенням мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га - 3675 см2. Максимальною вона була у варіанті із застосуванням „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га з карбамідом - 15 кг/га д.р. N, калієм хлористим - 10 кг/га д.р. К2О та амофосом - 20 кг/га д.р. Р2О5 і складала 4227 см2/рослину (табл. 1). Отже, позакореневе підживлення забезпечує всі умови для збільшення площі фотосинтезуючої поверхні рослин.

Таблиця 1. Площа листкової поверхні рослин цукрових буряків залежно від позакореневого внесення макро- та мікродобрив, см2/рослину, (2005-2007 рр.)

У діяльності фотосинтетичного апарату одну із провідних ролей відіграє пігментний комплекс. Найважливіше значення в процесі фотосинтезу належить зеленим пластидним пігментам - хлорофілам та жовтим і червоним - каротиноїдам. Результати досліджень свідчать, що позакореневе застосування мікродобрива „Реаком-р-бурякове” з карбамідом, калієм хлористим та амофосом зумовлювало вміст суми хлорофілів (а + в) у період інтенсивного росту на рівні 3,64 мг/дм2 сирої маси листків, що відповідно на 45,02 % більше стосовно контролю (рис. 2). Вміст каротиноїдів у листкових пластинках рослин даного варіанта був на 87,7 % вищим стосовно контролю (варіанта без позакореневого внесення добрив).

Листковий апарат, уражений хворобами, суттєво зменшує свою фізіологічну роль як джерело акумулювання сонячної енергії в енергії органічної речовини. Хворий листковий апарат - це хворий весь рослинний організм. На зниження інтенсивності розвитку хвороб листкового апарату поряд з використанням хімічних препаратів має вплив також і правильна система удобрення культури.

Результати досліджень доводять, що позакореневе внесення мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га сумісно з карбамідом - 15 кг/га д.р. N, калієм хлористим - 10 кг/га д.р. К2О та амофосом - 20 кг/га д.р. Р2О5 на період інтенсивного росту зумовило найменший показник поширеності церкоспорозу (57,8 %) та інтенсивності розвитку цієї хвороби (4,46 %) і борошнистої роси - відповідно 5,4 та 1,22 %. У варіанті без позакореневого підживлення кількість уражених церкоспорозом рослин була на рівні 91,2 %, інтенсивність розвитку хвороби становила 9,24 %, борошнистої роси - відповідно 11,2 та 2,48 %.

Встановлено, що позакореневе застосування композиції „Реаком-р-бурякове” сприяє посиленню синтезу цукрози у листкових пластинках. Так, у варіанті з позакореневим внесенням даного мікродобрива у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях на період інтенсивного росту вміст цукрози у листкових пластинках у вечірній час становив 0,91 % до сирої речовини. У варіанті без позакореневого підживлення цей показник був на рівні 0,62 % (табл. 2).

Позакореневе підживлення сприяє посиленню відтоку цукрози з листків у коренеплоди, про що свідчив нижчий її вміст у листкових пластинках, відібраних зранку у варіанті, де було внесено „Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га, стосовно варіанта без обробки, відповідно 0,13 та 0,24 % до сирої речовини. Підвищений вміст моноцукрів у листкових пластинках цукрових буряків варіантів, де застосовували позакореневе підживлення, слід пов'язувати з більш інтенсивним перебігом ростових процесів у надземних органах стосовно варіанта без обробки.

Свідченням посилення відтоку цукрози з листкових пластинок до коренеплодів у варіантах з позакореневим підживленням є також підвищення її вмісту в черешках листків у вечірній час (відтік цукрози відбувається у вечірній та у нічний час).

Так, у варіанті з позакореневим внесенням Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях вміст цукрози в черешках у період інтенсивного росту становив 1,69, тоді як у контрольному варіанті - 1,06 % до сирої речовини.

Таблиця 2. Вміст цукрів у листкових пластинках у результаті застосування мікродобрива „Реаком-р-бурякове”, % до сирої речовини, (2005-2007 рр.)

Примітка. * - у фазі змикання листків у міжряддях; *** - за три тижні до збирання урожаю

Позакореневе внесення мікродобрива „Реаком-р-бурякове” на підвищених фонах мінеральних добрив (фон-3, фон-4) не сприяло як підвищенню вмісту цукрози у листкових пластинках у вечірній час, так і не забезпечувало покращання її відтоку до запасаючої тканини коренеплоду.

Доведено, що позакореневе застосування макро- та мікродобрив створює умови для інтенсифікації цукронакопичення рослинами цукрових буряків упродовж всього періоду від позакореневого підживлення до збирання урожаю коренеплодів. Наприклад, в середині серпня у варіанті з внесенням „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га з карбамідом, калієм хлористим та амофосом вміст цукрози у коренеплодах був вищим на 1,2 %, за три тижні до збирання урожаю - на 1,3 %, а на час збирання урожаю - вже на 1,4 % стосовно варіанта без позакореневого внесення добрив.

Встановлено, що позакореневе підживлення цукрових буряків позитивно впливає як на збільшення величини фотосинтетичного потенціалу, так і на зростання показника чистої продуктивності фотосинтезу рослин (табл. 3). У результаті чого зростає продуктивність фотосинтезу.

Таблиця 3. Показники фотосинтетичної діяльності рослин цукрових буряків залежно від позакоре-невого застосування „Реаком-р-бурякове” у поєднанні з макродобривами (2005-2007 рр.)

Так, у контрольному варіанті за період з 16.07 по 15.08 продуктивність фотосинтезу становила 3739,68 кг сух. реч. на 1 га, у варіанті з використанням „Реаком-р-бурякове у дозі 5,0 л/га у фазі змикання листків у міжряддях - 5869,22 кг сух. реч. на 1 га. Внесення мікроеле-ментів у формі солей неорганічних кислот та борної кислоти у дозі, еквівалентній їх вмісту у композиції „Реаком-р-бурякове” у об'ємі 5,0 л забезпечувало формування величини фотосинтетичного потенціалу у вказаний період на рівні 0,91 млн. м2 днів/га, чистої продуктивності фотосинтезу - 5,73 г сух. реч. на м2 лист. пов. за добу та продуктивності фотосинтезу 5225,36 кг сух. реч. на 1 га і поступалося за своєю ефективністю застосуванню тієї ж кількості мікроелементів, але у формі комплексонатів металів. Застосування мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га сумісно з амофосом у дозі 20 кг/га д.р. за вмістом Р2О5 сприяло формуванню величини фотосинтетичного потенціалу на рівні 1,00 млн. м2 днів/га, чистої продуктивності фотосинтезу - 6,93 г сух. реч. на м2 лист. пов. за добу та продуктивності фотосинтезу - 6993,28 кг сух. реч. на 1 га.

Розширення спектру використовуваних позакореневим способом елементів живлення сприяло підвищенню показників фотосинтетичної діяльності рослин цукрових буряків. Так, позакореневе внесення „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га у фазі змикання листків у міжряддях сумісно з карбамідом - 15 кг/га д.р. за вмістом N, калієм хлористим - 10 кг/га д.р. за вмістом К2О та амофосом - 20 кг/га д.р. за вмістом Р2О5 забезпечувало величину фотосинтетичного потенціалу у період з 16.07 по 15.08 на рівні 1,08 млн. м2 днів/га, величину чистої продуктивності фотосинтезу - 7,49 г сух. реч. на м2 лист. пов. за добу та продуктивності фотосинтезу - 8059,52 кг сух. реч. на 1 га.

Застосування позакореневим способом композицій мікроелементів на фоні оптимальної дози добрив (фон-1) на період збирання урожаю зумовлювало збільшення вмісту в листках азоту - на 0,02-0,10, фосфору - на 0,03-0,10 і калію - на 0,04-0,09 % до абс. сух. реч. та сприяло зниженню вмісту в коренеплодах загального азоту на 0,08-0,19 (з них 0,03-0,09 - білковий та 0,05-0,10 небілковий), фосфору - на 0,02-0,06 та калію - на 0,08-0,20 % до абс. сух. реч. стосовно варіанта без обробки рослин розчинами добрив. Під впливом позакореневого внесення добрив вміст мікроелементів зростав у листках і в коренеплодах цукрових буряків, що відбувалось частково за рахунок внесення їх позакореневим способом, а частково в результаті посилення їх поглинання кореневою системою рослин з ґрунту. Установлено, що у варіантах з позакореневим підживленням винос макроелементів рослинами цукрових буряків з одиниці площі зростав і залежав не стільки від вмісту їх в органах рослин, а більше від рівня урожайності основної і побічної продукції. Позакореневе внесення мікродобрив забезпечувало підвищення коефіцієнтів використання основних елементів живлення з добрив, внесених у ґрунт. Так, за використання композиції „Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків у міжряддях коефіцієнт засвоєння рослинами цукрових буряків азоту зростав на 10,8, фосфору - на 3,7 і калію - на 11,3 %. Застосування мікродобрива „Реастім-ріст-бурякове” у дозі 7,5 л/га в аналогічній фазі розвитку рослин сприяло збільшенню коефіцієнта засвоєння азоту на 10,3, фосфору - на 3,5 і калію - на 9,6 % порівняно з варіантом без підживлення.

У четвертому розділі „Урожайність і показники технологічної якості цукрових буряків за позакореневого використання композицій макро- та мікродобрив” висвітлено результати впливу позакореневого підживлення на урожайність та технологічну якість коренеплодів.

Урожайність культури є інтегральним показником господарського значення окремих агротехнічних складових та рівня досконалості технології вирощування у цілому. Результати трирічних досліджень свідчать, що позакореневе внесення макро- та мікродобрив сприяє підвищенню продуктивності цукрових буряків.

Найбільший приріст урожайності коренеплодів, їх цукристості та біологічного збору цукру серед варіантів, де у позакореневе підживлення на фоні мінеральних добрив N90P120K90 застосовували лише мікродобриво, отримано за внесення у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях композиції „Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га, відповідно 4,1 т/га (НІР05 - 2,43 т/га), 0,9 % (НІР05 - 0,39 %) та 1,10 т/га стосовно варіанта без обробки (табл. 4). Застосування мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у дозі 2,5 л/га у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях не сприяло достовірному приросту врожайності коренеплодів (1,8 т/га), але забезпечило достовірний приріст їх цукристості (0,4 %). Встановлено, що зростання продуктивності цукрових буряків більше залежить від доз та строків застосування мікродобрива, ніж від кратності застосування. Так, дворазове внесення „Реаком-р-бурякове” (2,5 л/га у фазі змикання листків у рядках та 2,5 л/га у фазі змикання листків у міжряддях) зумовлювало підвищення урожайності коренеплодів на 2,5 т/га, їх цукристості - на 0,6 % та біологічного збору цукру - на 0,69 т/га порівняно з варіантом без позакореневого внесення мікродобрива. Одноразове внесення „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях сприяло підвищенню урожайності коренеплодів на 2,9 т/га, зростанню цукристості - на 0,8 % та збільшенню біологічного збору цукру на 0,84 т/га стосовно варіанта без позакореневого підживлення. Результати трирічних досліджень свідчать, що позакореневе внесення композиції „Реастім-ріст-бурякове” не дозволяло забезпечити врожайність і цукристість коренеплодів рівну або вищу ніж та, яка формувалась за аналогічних доз та строків застосування мікродобрива „Реаком-р-бурякове”. Проте, нижчу ефективність мікродобрива спостерігали не впродовж всіх трьох років досліджень. Так, у 2007 році застосування позакореневим шляхом композиції „Реастім-ріст-бурякове” забезпечувало вищі показники продуктивності рослин, ніж використання мікродобрива „Реаком-р-бурякове”. Протягом 2005-2006 рр. застосування мікродобрива „Реаком-р-бурякове” зумовлювало більш суттєвий ефект, ніж той, який був отриманий за внесення композиції „Реастім-ріст-бурякове”. На нашу думку, строкаті показники врожайності та цукристості коренеплодів, які були отримані впродовж трьох років досліджень за внесення композиції „Реастім-ріст-бурякове” слід пояснювати нестабільністю дії янтарної кислоти, що входить до складу мікродобрива в кількості 40 г/л.

Таблиця 4. Продуктивність цукрових буряків за позакореневого внесення мікродобрив „Реаком-р-бурякове” та „Реастім-ріст-бурякове” (2005-2007 рр.)

Примітка * - у фазі змикання листків у міжряддях; ** - у фазі змикання листків у рядках

урожайність цукрових буряк доза

Порівняно високу врожайність коренеплодів (45,7 т/га) отримали у варіанті з дозою добрив N135P180K135, внесених під глибоку оранку та з позакореневим використанням „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях. Результати досліджень свідчать, що цукристість коренеплодів за використання підвищеної дози макродобрив, внесених у ґрунт, знижувалась до 17,5 %. Біологічний збір цукру на рівні 8,0 т/га в даному варіанті було отримано за рахунок зростання урожайності коренеплодів. У варіанті з дозою мінеральних добрив N90P120K90, внесених під глибоку оранку та застосуванням „Реаком-р-бурякове” в аналогічних дозі та фазі розвитку рослин цукристість коренеплодів становила 17,9 %.

Сумісне застосування комплексного мікродобрива „Реаком-р-бурякове” з макродобривами сприяло формуванню вищого рівня продуктивності цукрових буряків ніж у варіанті, де вносили лише „Реаком-р-бурякове”. Так, позакореневе внесення мікродобрива у дозі 5,0 л/га з карбамідом у дозі 15 кг/га д.р. за вмістом N зумовлювало підвищення урожайності коренеплодів цукрових буряків на 4,5 т/га, цукристості - на 0,8 % та біологічного збору цукру - на 1,12 т/га стосовно варіанта без обробки (табл. 5). Застосування „Реаком-р-бурякове” з калієм хлористим у дозі 10 кг/га д.р. за вмістом К2О забезпечувало зростання урожайності, цукристості коренеплодів та біологічного збору цукру відповідно на 4,0 т/га, 1,0 та 1,12 т/га порівняно з варіантом без позакореневого підживлення. Сумісне внесення мікродобрива з амофосом у дозі 20 кг/га д. р. за вмістом Р2О5 зумовлювало врожайність коренеплодів на рівні 44,9 т/га, їх цукристість - на рівні 18,2 % і біологічний збір цукру - 8,17 т/га. Найвищий ефект у цьому варіанті від позакореневого підживлення серед парних поєднань закономірно пояснюється наявністю у амофосі двох макроелементів (50 % д.р. Р2О5 і 12 % д.р. N).

Застосування борної кислоти та мікроелементів у формі солей неорганічних кислот у дозі, еквівалентній їх кількості в композиції „Реаком-р-бурякове” в об'ємі 5,0 л не забезпечило достовірного приросту врожайності коренеплодів (1,7 т/га), але створило умови для достовірного підвищення їх цукристості (0,5 %).

Таблиця 5. Продуктивність цукрових буряків за позакореневого внесення „Реаком-р-бурякове” у поєднанні з макродобривами (2005-2007 рр.)

Максимальну врожайність коренеплодів (46,8 т/га), їх цукристість (18,6 %) та біологічний збір цукру (8,70 т/га) отримано у варіанті, де шляхом позакореневого підживлення у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях вносили мікродобриво „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га разом з карбамідом - 15 кг/га д.р. за вмістом N, калієм хлористим - 10 кг/га д.р. за вмістом К2О та амофосом - 20 кг/га д.р. за вмістом Р2О5. Показники продуктивності рослин у цьому варіанті були вищими на 4,1 т/га, 0,7 % і 1,06 т/га відповідно, стосовно варіанта без внесення макродобрив та на 7,0 т/га, 1,4 % і 1,85 т/га порівняно з варіантом, де обробку рослин цукрових буряків розчинами добрив не проводили.

Результатами досліджень встановлено, що позакореневе підживлення сприяє поліпшенню технологічної якості коренеплодів цукрових буряків, тобто, забезпечує покращання їх біологічних, хімічних і фізичних особливостей, що визначають перебіг технологічних процесів, рівень втрат цукру на виробництві, вихід і якість цукру на цукровому заводі. Так, позакореневе внесення мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків цукро-вих буряків у міжряддях сприяло зниженню в коренеплодах вмісту „шкідливого” азоту (азоту амінокислот, бетаїну, пуринових основ і нітратів) на 0,020, вмісту мінеральних елементів (кондуктоментичної золи) - на 0,052 % до сирої маси коренеплодів, що забезпечувало підвищення доброякісності очищеного соку на 8,6 %, зниження втрат цукру в мелясі на 0,20 %, зменшення виходу меляси на 0,39 %, зростання коефіцієнта заводу на 2,0 % та підвищення очікуваного технологічного виходу цукру на 3,46 %, або на 2,01 т/га стосовно варіанта без внесення мікродобрива.

Результати досліджень свідчать, що сумісне внесення макро- і мікродобрив зумовлювало незначне збільшення в коренеплодах вмісту розчинних нецукрів порівняно з варіантом, де використовували лише „Реаком-р-бурякове”. Наприклад, використання з мікродобривом карбаміду, у дозі 15 кг/га д. р. N, калію хлористого у дозі 10 кг/га д.р. К2О та амофосу - 20 кг/га д.р. Р2О5 зумовлювало підвищення у коренеплодах „шкідливого” азоту та кондуктометричної золи стосовно варіанта без макродобрив відповідно на 0,09 та 0,036 % до сирої маси коренеплодів, зниження доброякісності очищеного соку на 1 %. Це незначне погіршення окремих показників технологічної якості коренеплодів на фоні досить високої цукристості останніх (18,6 %) суттєво не зменшило ролі позакореневого внесення макродобрив та мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у підвищенні продуктивності рослин. У цьому варіанті спостерігали найвищий очікуваний техно-логічний вихід цукру, який становив 14,99 %, що дозволило отримати 7,02 т/га цукру в кристалах.

У п'ятому розділі „Економічна та енергетична ефективність застосування позакореневого підживлення як складової частини системи удобрення цукрових буряків” наведено економічну та енергетичну характеристику використання різних доз, кратності, строків, форм і видів добрив та варіантів їх поєднання.

Результатами досліджень встановлено, що позакореневе внесення макро- та мікродобрив є

високоефективним способом підвищення рівня рентабельності виробництва цукрових буряків. Так, позакореневе підживлення цукрових буряків мікродобривом „Реаком-р-бурякове” у фазі змикання листків у міжряддях у дозі 7,5 л/га забезпечило отримання додаткових 968,12 грн/га. При цьому рівень рентабельності позакореневого підживлення становив 331,17 %. Застосування „Реастім-ріст-бурякове” у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків у міжряддях забезпечило рівень рентабельності 250,56 %. Найбільш значний прибуток від позакореневого внесення добрив (1681,66 грн/га) отримали у варіанті з використанням у фазі змикання листків у міжряддях „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га сумісно з карбамідом 15 кг/га д.р. N, калієм хлористим - 10 кг/га д.р. К2О та амофосом - 20 кг/га д.р. Р2О5. На отримання додаткової продукції витратили 447,65 грн/га. Рівень рентабельності позакореневого внесення мікродобрива з макродобривами становив 375,66 %.

Позакореневе внесення макро- та мікродобрив є агротехнічним заходом, який дозволяє суттєво підвищити окупність енергії, що витрачається протягом всього технологічного процесу виробництва цукрових буряків. Так, у варіанті з внесенням під глибоку оранку N90P120K90 без позакореневого підживлення енергетичні витрати становили 35245 МДж/га. Враховуючи величину енергетичного еквіваленту основної та побічної продукції на рівні 117441 МДж/га, коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) становив 3,33. Внесення мікродобрива „Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків у міжряддях на фоні N90P120K90 сприяло підвищенню Кее до 3,73. Максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності (3,95) було відмічено у варіанті з використанням у фазі змикання листків у міжряддях „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га сумісно з карбамідом 15 кг/га д.р. N, калієм хлористим - 10 кг/га д.р. К2О та амофосом 20 кг/га д.р. Р2О5.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і розв'язання наукового завдання, що виявляється у встановленні впливу позакореневого застосування мікродобрив „Реаком-р-бурякове” та „Реастім-ріст-бурякове” як окремо, так і у поєднанні з макродобривами (карбамідом, калієм хлористим та амофосом) на процеси формування складових продуктивності рослин цукрових буряків на чорноземі типовому слабосолонцюватому малогумусному лівобережної частини Лісостепу України. Згідно з результатами досліджень встановлено оптимальні дози, строки та варіанти поєднання видів і форм добрив для позакореневого внесення. Обґрунтовано економічну та енергетичну ефективність позакореневого підживлення, як складової частини системи удобрення цукрових буряків.

1. Позакореневе підживлення є активізуючим фактором фізіолого-біохімічних процесів у рослинах, що забезпечує в свою чергу посилення поглинання доступних сполук елементів живлення кореневою системою з ґрунту, про що свідчить зниження вмісту в орному шарі нітратного азоту на 4,1, амонійного - на 13,4, рухомих сполук фосфору - на 2,9 та рухомих сполук калію на 25,3 мг/кг повітряно сухого ґрунту у варіанті з позакореневим застосуванням макро- та мікродобрив стосовно варіанта без позакореневого підживлення.

2. Застосування мікродобрив „Реаком-р-бурякове” та „Реастім-ріст-бурякове” зумовлює збільшення сухої маси однієї рослини у період збирання урожаю на 5,7-19,9 %. Поєднання „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га з макродобривами забезпечує зростання сухої маси рослини на 20,4-41,8 %.

3. Внесення добрив позакореневим способом сприяє інтенсифікації утворення листків на рослинах цукрових буряків та подовженню періоду їх життєдіяльності. На фоні основного внесення добрив у кількості N90Р120K90 та позакореневого підживлення цукрових буряків мікродобривами площа листкової поверхні рослин у період інтенсивного росту зростає на 9,5-28,5 %. Сумісне застосування макродобрив та мікродобрива створює умови для збільшення площі асиміляційного апарату в аналогічний період на 24,8-38,9 %.

4. Внесення мікродобрив позакореневим способом забезпечує підвищення вмісту світлопоглинальних пігментів у листкових пластинках цукрових буряків. Вміст хлорофілу (а + в) зростає на 0,36-0,80, каротиноїдів - на 0,14-0,34 мг/дм2 сирої маси листків. Комбіноване застосування макродобрив з „Реаком-р-бурякове” зумовлює зростання вмісту хлорофілу (а + в) - на 0,80-1,13, каротиноїдів - на 0,33-0,50 мг/дм2 сирої маси листків. Під впливом внесення мікродобрив окремо та в поєднанні з макродобривами спостерігається інтенсифікація синтезу цукрози у листкових пластинках та посилення її відтоку до запасаючої паренхіми коренеплоду.

5. Обприскування вегетуючих рослин розчинами мікродобрив „Реаком-р-бурякове” та „Реастім-ріст-бурякове” створює умови для зниження ураження рослин цукрових буряків хворобами листкового апарату. Інтенсивність розвитку церкоспорозу зменшується на 1,05-3,29 %, борошнистої роси - на 0,19-0,95 %, при інтенсивності розвитку у варіанті без позакореневого підживлення 8,76 та 2,23 % відповідно. За внесення позакореневим способом макродобрив і композиції „Реаком-р-бурякове”, інтенсивність розвитку церкоспорозу знижується на 3,73-4,78 %, борошнистої роси - на 0,89-1,26 %, при інтенсивності розвитку хвороб у варіанті без обробки відповідно 9,24 та 2,48 %.

6. Застосування мікродобрив позакореневим способом позитивно впливає на показники фотосинтетичної діяльності рослин. Чиста продуктивність фотосинтезу у період з 16.07 по 15.08 зростає на 0,71-1,54 г сух. реч. на м2 лист. пов. за добу, продуктивність фотосинтезу в аналогічний період - на 1008,42-2472,54 кг сух. реч. на 1 га. Сумісне застосування макродобрив з мікродобривом „Реаком-р-бурякове” зумовлює підвищення чистої продуктивності фотосинтезу на 1,84-2,95 г сух. реч. на м2 лист. пов. за добу, продуктивності фотосинтезу - на 2593,08-4319,84 кг сух. реч. на 1 га.

7. Позакореневе внесення добрив як окремо, так і за сумісного застосування сприяє підвищенню вмісту основних елементів живлення в листках рослин, тоді як у коренеплодах навпаки - зумовлює тенденцію до зниження вмісту азоту та зольних елементів порівняно з варіантом без обробки, що позитивно відображається на технологічній якості сировини.

8. Застосування композиції „Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків рослин цукрових буряків у міжряддях зумовлює приріст урожайності на 4,1 т/га (10,2 %), цукристості коренеплодів - на 0,9 % (5,3 %). Внесення мікродобрива „Реастім-ріст-бурякове” з дозою витрати 7,5 л/га в аналогічній фазі розвитку рослин сприяє підвищенню урожайності коренеплодів на 3,5 т/га (8,7 %), їх цукристості - на 0,8 % (4,7 %). Позакореневе підживлення цукрових буряків карбамідом, калієм хлористим та амофосом у поєднанні з мікродобривом „Реаком-р-бурякове” забезпечує зростання урожайності коренеплодів на 7,0 т/га (17,6 %), цукристості - на 1,4 % (8,1 %).

9. Позакореневе внесення „Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків цукрових буряків у міжряддях сприяє збільшенню коефіцієнта заводу та очікуваного технологічного виходу цукру відповідно на 2,0 та 3,46 %. Сумісне застосування „Реаком-р-бурякове” з карбамідом, калієм хлористим та амофосом забезпечує очікуваний технологічний вихід цукру 14,99 % або 7,02 т/га.

10. Підживлення цукрових буряків мікродобривом „Реаком-р-бурякове” у дозі 7,5 л/га у фазі змикання листків рослин цукрових буряків у міжряддях за коефіцієнта енергетичної ефективності (Кее) 3,73 забезпечує отримання додаткових 968,12 грн/га. Внесення аналогічної дози „Реастім-ріст-бурякове” в цій же фазі розвитку рослин створює умови для отримання додаткових 774,42 грн/га. Поєднане застосування з „Реаком-р-бурякове” у дозі 5,0 л/га карбаміду, калію хлористого та амофосу за коефіцієнта енергетичної ефективності 3,95 приносить додаткових 1681,66 грн/га.