Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УДК: 633.2.031: 631.51: 631.811.98

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗЛАКОВО-БОБОВИХ ТРАВОСУМІШОК НА ЕРОДОВАНИХ ЗЕМЛЯХ, ТРАНСФОРМОВАНИХ ІЗ РІЛЛІ, В ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОМУ

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

ІРШАК РУСЛАН КОСТЯНТИНОВИЧ

Вінниця - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор МАЩАК Ярослав Іванович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Підпалий Іван Федорович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва і сільськогосподарської меліорації

доктор сільськогосподарських наук, професор Мойсієнко Віра Василівна, Житомирський національний аграрний університет, професор кафедри рослинництва

Захист відбудеться “ 19 ” березня 2009 р. о 10 годині на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті і Інституті кормів УААН за адресою: 21008, м. Вінниця вул. Сонячна, 3, ауд. 2120

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця вул. Сонячна, 3 і Інституту кормів УААН за адресою: 21100, м. Вінниця, проспект Юності 16.

Автореферат розіслано “14” лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.В. Материнський

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку лучного кормовиробництва важливе значення має забезпечення тваринництва високоякісними і дешевими кормами, зниження енергетичних, матеріальних, трудових і фінансових витрат на одиницю тваринницької продукції і підвищення її конкурентоспроможності. Потрібно вирішити проблему максимального переведення тваринництва на трав'янисті корми та збільшення кормових ресурсів на основі ефективного використання у луківництві продуктивного потенціалу бобових багаторічних трав як фактора підвищення білковості та енергонасиченості кормів і найдешевшого джерела азоту. Все це зумовлює потребу вивчення закономірності формування сіяних травостоїв та розробки практичних заходів щодо їх створення на основі ефективного використання генетичного потенціалу рослинних ресурсів, в першу чергу бобових і злакових трав, та застосування ефективних технологій поліпшення і використання еродованих земель.

Важливим елементом у системі ґрунтозахисного землеробства є обробіток ґрунту, від якого залежить не тільки рівень урожайності сільськогосподарських культур, родючість ґрунту, а й інтенсивність ерозійних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною тематичного плану лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН для виконання державної науково-технічної програми “Кормовиробництво” в 2001 - 2005 рр., завдання “Розробити і теоретично обґрунтувати енергоресурсозберігаючу технологію створення і використання пасовищних і сінокісних травостоїв на природних кормових угіддях і схилових землях продуктивністю 60 - 80 ц/га кормових одиниць та збору 10 - 12 ц/га кормового білка” (№ державної реєстрації 0101U004005). Мета й завдання досліджень. Виявити еколого-біологічні, фітоценотичні та агротехнічні особливості формування високопродуктивних сіяних ценозів та розробити й науково обґрунтувати економічно доцільні, енергозберігаючі та екологічно безпечні технології їх створення й раціонального використання для умов Лісостепу західного на еродованих землях.

У завдання досліджень входило: удосконалити способи створення злаково-бобових травостоїв на еродованих землях, виведених із ріллі; підібрати травосумішки за продуктивністю та якістю залежно від обробітків ґрунту для залуження схилових земель; встановити роль стимуляторів росту та оптимального поєднання мінеральних добрив у формуванні лучних травостоїв та їх продуктивності; обгрунтувати технологію ефективного використання злаково-бобових укісних травостоїв; оцінити якість та поживність корму злаково-бобового укісного травостою; дати економічну та біоенергетичну оцінку технологічних прийомів створення та використання сіножатей при різних способах обробітку ґрунту, стимуляторах росту та удобренні.

Об'єкт досліджень. Процеси і закономірності формування видової структури агроценозів із злаково-бобових травостоїв, їх продуктивності та якості корму залежно від способів обробітків ґрунту, добору травосумішок, використання стимуляторів росту та раціонального удобрення для залуження еродованих земель трансформованих із ріллі.

Предмет досліджень. Травосумішки із багаторічних злаково-бобових трав, їх продуктивність, ботанічний склад, дані хімічного складу рослинної маси, обробітки ґрунту, стимулятори росту, мінеральні добрива, показники економічного та енергетичного аналізу одержаних дослідних даних і їх оцінка.

Методи досліджень. Польові досліди із спостереженнями та обліками включали такі методи: візуальний і вимірювально-ваговий - для встановлення фенологічної змінності рослин і агрофітоценозів, їх ботанічного складу і продуктивності; лабораторно-хімічний - для визначення агрохімічного складу і властивостей ґрунту та вмісту в кормі основних органічних і мінеральних елементів; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-статистичний - для встановлення економічної та енергетичної ефективності застосування вивчених елементів технології.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов Лісостепу західного на еродованих землях, трансформованих із ріллі, удосконалено технологію створення злаково-бобових травостоїв для сінокосів, яка спрямована на зменшення депресивного впливу антропогенних факторів і одержання стабільно високої продуктивності та якості корму для згодовування ВРХ.

Доведено, що найбільш економічно вигідним є використання схилів крутизною більше 5 - 6° та створення на них довготривалих травостоїв шляхом підбору злаково-бобових травосумішок для залуження на основі різних обробітків ґрунту.

Встановлено вплив мікрогуміну і емістиму С на продуктивність і якість корму злаково-бобової травосумішки за різних фонів удобрення для енергоресурсозбереження.

Дано комплексну оцінку запропонованих технологічних прийомів підвищення врожайності та поліпшення якості злаково-бобового травостою на еродованих землях, трансформованих із ріллі, в умовах Лісостепу західного.

Практичне значення одержаних результатів. Технологічні прийоми створення сіножатей шляхом підбору злаково-бобових травосумішок для сільськогосподарських тварин на еродованих землях, виведених із ріллі, в умовах Лісостепу західного щорічно дозволяють заощадити 120 - 140 кг/га мінерального азоту. Застосування стимуляторів росту разом із мінеральними добривами суттєво збільшує урожайність сухої маси. Вихід кормових одиниць із 1 га площі, де вносили Р₆₀К₉₀ + мікрогумін, становив 7,28 т/га при високому зборі перетравного протеїну (1,12 т/га). Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку в Державному підприємстві дослідному господарстві “Оброшине” Пустомитівського району Львівської області і впроваджені на площі 25 га та в Державному підприємстві дослідному господарстві “Грусятичі” Жидачівського району Львівської області на площі 25 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним його дослідженням. Автор розробив програму, виконав польові та лабораторні дослідження. На основі одержаних результатів особисто проведено аналіз, теоретичне обґрунтування і узагальнення досліджень, що відображено в наукових працях, сформовано основні положення дисертаційної роботи, зроблено загальні висновки і подано рекомендації виробництву, права співавторів не порушено, частка творчого вкладу в написанні статей становить 80-85%.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на засіданнях методичної комісії і Вченої ради Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (2004 р. 2005 р. 2006 р.). Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на науково-практичній конференції науковців і аспірантів “Виробництво, заготівля та використання кормів” (теорія і практика), присвяченої 75-річчю від Дня народження відомого вченого - луківника, кандидата сільськогосподарських наук Горба Владислава Дмитровича - Оброшино, 2003 р. на міжнародних конференціях: “Технології лучного і польового кормовиробництва в умовах сучасних соціально-економічних відносин на селі” (Нижні Ворота, 28-29 липня 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішені проблем аграрної науки і практики” (Львів, 15-16 червня 2006 р.); ІV міжнародній науковій конференції “Корми і кормовий білок” (Вінниця, 26-27 червня 2006 р.).

Публікації. За результатами матеріалів досліджень і темою дисертації опубліковано самостійно та у співавторстві 6 наукових статей, з них 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і викладена на 177 сторінках комп'ютерного тексту. Включає 31 таблицю і 8 рисунків. Список літературних посилань налічує 262 джерела, з яких 14 латиницею.

Основний зміст роботи

НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ФІТОЦЕНОЗІВ І ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ УДОБРЕННЯ, ЕЛЕМЕНТІВ РЕГУЛЯЦІЇ ТА ОБРОБІТКІВ ГРУНТУ

На підставі аналізу даних літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів всебічно висвітлено значення та показано можливі шляхи створення високопродуктивних багаторічних травостоїв за рахунок різних обробітків ґрунту та способів догляду за ними. Розглянуто принципи добору травосумішок для залуження еродованих ґрунтів, особливості їх удобрення та використання. Висвітлено проблеми, які існують у цій ділянці луківництва, та обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.

Умови і методика проведення досліджень

Експериментальну роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН на схилі південно-західної експозиції крутизною більше 5?, впродовж 2003-2005 рр..

Ґрунт дослідної ділянки - темно-сірий опідзолений, сильнозмитий. Материнська порода - лесовидний суглинок. Гранулометричний склад легко- суглинковий. За агрохімічними властивостями ґрунти, на яких проводили дослідження, характеризуються такими показниками в пласті 0 - 20 см: рН сольової витяжки - 5,8, вміст гумусу (за Тюріним) - 1,75%, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 168 мг на 1 кг ґрунту, рухомого фосфору (за Кірсановим) - 250 мг на 1 кг ґрунту, вміст обмінного калію (за Масловою) - 143 мг на 1 кг ґрунту. Гідролітична кислотність (за Каппеном) становила 1,01 мг-екв на 100 г ґрунту, а сума ввібраних основ - 37 мг-екв на 100 г ґрунту. Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту та розвитку багаторічних трав, за винятком зимового періоду 2002 - 2003 рр., коли дещо зрідженими вийшли із зими посіви конюшини лучної внаслідок частих відлиг у чергуванні з морозами та різких перепадів середньодобових температур повітря.

Виходячи із завдань досліджень, у 2003 - 2005 рр. проведено два польових досліди (схеми подано в табличному матеріалі).

Дослід 1. Формування злаково-бобових травосумішок залежно від обробітків ґрунту на еродованих землях, виведених із ріллі.

Дослід 2. Вплив мінеральних добрив і стимуляторів росту на продуктивність злаково-бобової травосумішки сінокісного використання.

Для проведення обох дослідів використовували мінеральні добрива: азотні - у вигляді аміачної селітри (34% д. р.), калійні - калімагнезії (26% д. р.), фосфорні - суперфосфату (18,7 % д. р.), складні - нітроамофоски (17 % д. р.). У досліді 2, де вивчали вплив стимуляторів росту і мінеральних добрив на продуктивність злаково-бобової травосумішки, висівали травосумішку, яка складалася із тимофіївки лучної (4 кг/га), мітлиці велетенської (4), костриці східної (6), пажитниці багаторічної (6), конюшини лучної (4), конюшини гібридної (4), люцерни посівної (3 кг/га). На всіх варіантах досліду мінеральні добрива вносились навесні в нормі N30Р60К90 та N30 після другого укосу. У цьому ж досліді вивчали стимулятори росту: біопрепарати мікрогумін і емістим С.

У першому досліді застосовували такі обробітки ґрунту: 1 - контрольний варіант - взято ділянку з необробленою стернею (злаки та різнотрав'я, природне самозалуження) на яку внесено лише мінеральні добрива; 2 - дискування - важкою дисковою бороною БДТ на глибину 10 - 14 см; 3 - фрезування на глибину 10 - 12 см; 4 - традиційний обробіток ґрунту - оранка плугами з передплужниками на глибину 20 - 22 см. з наступною культивацією на глибину 10 - 12 см у три сліди та коткуванням до і після сівби травосумішок.

У першому досліді площа дослідної ділянки (варіанта) становила 18 м², облікової - 10 м², повторність 4-кратна, у другому - площа дослідної ділянки (варіанта) - 21 м², облікової - 10 м², повторність 4-кратна.

Польові дослідження проводили за методикою Інституту кормів УААН (1994). Урожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспехов, 1985).

Аналізи хімічного складу корму та агрохімічні аналізи ґрунту проводили за методиками О. В. Петербургського (1968), М.О. Лукашика, В.О. Ващиліна (1965).

Поживність корму вираховували в кормових одиницях, виходячи з вмісту білка, жиру, клітковини і БЕР, з урахуванням коефіцієнтів їх перетравності.

Економічну ефективність вираховували за методикою Південного відділення ВАСГНІЛ, використовуючи розрахунки за прямими затратами з технологічних карт загальноприйнятої форми. Енергетичну оцінку досліджень проводили за методикою О. К. Медведовського і П. І. Іваненка (1988).

Формування злаково-бобових травостоїв під впливом обробітків ґрунту, удобрення та стимуляторів росту

Злаково-бобові травостої впродовж вегетаційного періоду 2003 - 2005 рр. на еродованому схилі переважно складалися з бобових трав. Зокрема у першому укосі сінокісного використання частка бобових в середньому за три роки на фоні фосфорно-калійного удобрення (Р₆₀К₉₀) становила 65,5% за насичення травостою злаковими травами на 27,2%. У третьому укосі відсоток бобових збільшився до 80,1%, злаків - 18,8%. Різнотрав'я в першому укосі становило 7,3%, а в третьому - 1,1%.

Добрива, внесені на сіножатях, не тільки збільшують урожай, але й змінюють ботанічний склад травостою, а значить, і його кормову цінність. За додаткового внесення 60 і 90 кг/га діючої речовини азоту на фосфорно-калійному фоні (Р₆₀К₉₀) в середньому за три роки досліджень у першому укосі простежувалася тенденція до зниження частки бобових компонентів від 38,5 до 26,6% біомаси. В другому укосі вегетації трав насичення травостою бобовими зростало за рахунок літньої депресії злаків як при фосфорно-калійному, так і повному мінеральному удобренні із стимулятором росту. Частка різнотрав'я на всіх варіантах досліду становила 1,1 - 13,5%.

У середньому за три роки використання із збільшенням фосфорно-калійних добрив і повного мінерального удобрення із стимуляторами росту частка злакових трав у травостої збільшувалася з 0,9 до 21,3%. Костриця східна домінувала (21,3% від загальної маси) при удобренні N₉₀Р₆₀К₉₀ + мікрогумін. Вміст злакових трав у фітоценозі за роками досліджень збільшувався на всіх варіантах залежно від внесення мінеральних добрив і стимуляторів росту. Із злакових трав переважали костриця східна і тимофіївка лучна. При удобренні Р₆₀К₉₀ тимофіївка лучна займала в травостої 7,6%, при додатковому внесенні мікрогуміну й емістиму С її питома вага від загальної маси становила відповідно 8,1 і 9,2%. Застосування азотних добрив у нормі N₆₀ і N₉₀ на фоні Р₆₀К₉₀ + мікрогумін сприяло збільшенню частки тимофіївки лучної в травостої з 11 до 17%. Таку ж закономірність спостерігались із мітлицею велетенською і пажитницею багаторічною.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗЛАКОВО-БОБОВОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД ПІДБОРУ ТРАВОСУМІШОК, ОБРОБІТКІВ ґрунту, УДОБРЕННЯ ТА СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ

злаковий травостій еродований лучний

Найвищу врожайність сухої маси (9,27 т/га) відзначено за триразового скошування на сіно другої травосумішки, яка складалася з тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, костриці східної, пажитниці багаторічної, конюшини лучної, конюшини гібридної, люцерни посівної, на варіанті, де проводили фрезування як обробіток ґрунту еродованого схилу при удобренні N60P60K90. Приріст урожаю до контрою за вегетаційний період становив 5,36 т/га сухої маси, тобто 137,1%. Різниця врожаю між другою і першою травосумішками на цьому варіанті дорівнювала 1,39 т/га сухого корму.

Таблиця 1 Урожайність сінокісного травостою злаково-бобової травосумішки залежно від обробітків ґрунту на еродованих землях

Таблиця 2 Урожайність сінокісного травостою залежно від удобрення і стимуляторів росту (середнє за 2003 - 2005 рр.)

Таблиця 5 Економічна оцінка злаково-бобового травостою залежно від обробітків ґрунту та складу травосумішки(середнє за 2003 - 2005 рр.)

У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання для умов Лісостепу західного, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних злаково-бобових ценозів на ерозійно небезпечних схилових землях, виведених з активного обробітку, а також способів передпосівного обробітку ґрунту та удобрення для збільшення виробництва високоякісних кормів, що є важливою основою рентабельного ведення тваринництва.

1. Найбільший збір сухої речовини (9,3 т/га) забезпечила травосумішка, в склад якої було введено тимофіївку лучну, мітлицю велетенську, кострицю східну, пажитницю багаторічну, конюшину лучну, конюшину гібридну, люцерну посівну, при сівбі після основного обробітку ґрунту фрезою на стерньовому попереднику з удобренням N60Р60К90.

2. На всіх фонах удобрення із застосуванням стимуляторів росту урожайність сухої маси травостою зростала порівняно до контролю (без удобрення) на 20,3 - 42,7% або на 1,51 - 3,17 т/га, найвищий показник її (10,60 т/га) був на варіанті з обробкою насіння мікрогуміном, де удобрювали травостій в дозі N90Р60К90.

3. Найсприятливіші умови формування щільності травостою встановлено на варіанті, де проводили фрезування і висівали травосумішку, що складалася з тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, костриці східної, пажитниці багаторічної, конюшини лучної, конюшини гібридної, люцерни посівної, в даному випадку вона становила в першому укосі 1680 пагонів на 1 м².

4. За ботанічним складом найбільше бобових багаторічних трав у першому (75%) і в третьому циклі (80,4%) було на варіанті, де удобрювали злаково-бобовий травостій фосфорно-калійними добривами.

5. Кормова маса злаково-бобових травостоїв характеризується високою якістю, в 1 кг абсолютно сухої речовини міститься 0,62 - 0,74 кормових одиниць із забезпеченням кожної 130-170 г перетравного протеїну. Співвідношення між мінеральними елементами (Са : Р), перетравним протеїном і безазотистими органічними речовинами знаходиться в оптимальних межах. Збір кормових одиниць і перетравного протеїну був прямо пропорційним збору сухої речовини.

6. Різні травосумішки по-різному нагромаджували сирого протеїну та білка. Найбільший вміст сирого протеїну в сухій масі виявлено на варіанті, де травостій удобрювали в дозі N90Р60К90 + мікрогумін (19,86%), а кількість білка при цьому дорівнювала 15,11%.

7. Частка клітковини і жиру в кормі в основному залежала не від складу травосумішки, а від внесених доз мінеральних добрив та стимуляторів росту. Найвищий вміст клітковини (31,21%) відзначено на контролі без удобрення, а жиру (2,64%) - на варіанті, де травостій удобрювали в дозі N90Р60К90 + мікрогумін. 8. За мінеральним складом рослинна маса злаково-бобових травостоїв при різному удобренні достатньо забезпечена фосфором (1,04-1,35%), калієм (2,05 - 2,42%) і кальцієм (0,60 - 0,99%). У цілому зольних елементів було найбільше (11,13 - 11,23%) на варіантах, де вносили фосфорно-калійні добрива Р60К90 з використанням стимуляторів росту емістиму С і мікрогуміну. 9. Поживність корму залежала від складу травосумішки. Найбільше протеїнове співвідношення відзначено на злаково-бобовому травостої, удобреному фосфорно-калійними добривами в дозі Р60К90 (4,2 - 4,3). 10. Під сіяними лучними травостоями у пласті грунту 0 - 20 см на варіантах, де проводили удобрення в дозі Р30К45 і Р60К90 з додаванням емістиму С, накопичується 16,9 - 17,9 т/га кореневої маси.

11. Найбільш економічно вигідним на еродованих землях, виведених із ріллі на консервацію, є вирощування злаково-бобових травосумішок з передпосівним обробітком ґрунту фрезою в три сліди та удобренням N60Р60К90, де рівень рентабельності становить 212 грн/га, в даному випадку був найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності і складав 8,7.

Пропозиції виробництву

1. При залуженні еродованих ґрунтів, виведених на біологічну консервацію, потрібно проводити передпосівний обробіток ґрунту після стерньових попередників фрезуванням з висіванням злаково-бобової травосумішки, що складається із тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, костриці східної, пажитниці багаторічної, конюшини лучної, конюшини гібридної, люцерни посівної.

2. Удобрення травосумішки слід проводити з розрахунку Р₆₀К₉₀ з передпосівною обробкою насіння стимулятором росту мікрогуміном.

Публікації за темою дисертації

1. Іршак Р. К. Вплив удобрення і стимуляторів росту на якість та поживність зеленої маси сіяних трав / Р. К. Іршак // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Діло, 2006. - Вип. 58. - С. 60 - 65.

2. Іршак Р. К. Продуктивність та якість корму залежно від способів обробітку ґрунту та травосумішок / Р. К. Іршак, Я. І. Мащак // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - Львів: Оброшино, 2006. - Вип. 48, Ч. 1. - С. 61-66 (автором розроблено методику, проведено аналіз одержаних даних).

3. Іршак Р. К. Продуктивність злаково-бобових травосумішок залежно від обробітків ґрунту на еродованих землях, виведених із ріллі / Р. К. Іршак, Я. І. Мащак, Л. М. Любченко // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. - Львів, 2006. - Т. 8, № 2 (29), Ч. 3. - С. 93-96 (планування досліджень, аналіз одержаних даних).

4 Мащак Я. І. Вплив удобрення та регуляторів росту на продуктивність злаково-бобового травостою / Я. І. Мащак, Р. К. Іршак // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. - Львів, 2006. - № 10. - С. 186-189 (проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

5. Мащак Я. І. Резерви природних лук Карпат / Я. І. Мащак, С. М. Тимчишин, С. І. Сметана, Р. К. Іршак // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. - 2007. - № 15 - 16. - С. 18 - 21 (аналіз даних, оформлення статті).

6. Мащак Я. І. Зміна ботанічного та видового складу травостою під впливом удобрення і стимуляторів росту / Я. І. Мащак, Л. М. Любченко, Р. К. Іршак, М. В. Люшняк, О. В. Люшняк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - Львів: Оброшино, 2008. - Вип. 50, Ч. 2. - С. 85 - 90 (проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

АнотаціЇ

Іршак Р. К. Підвищення продуктивності злаково-бобових травосумішок на еродованих землях, трансформованих із ріллі, в Лісостепу західному.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН - Вінниця, 2009 р.

У дисертації викладено результати трирічних досліджень, які проведено у Лісостепу західному, з визначення закономірностей формування еколого-біологічної структури злаково-бобових травостоїв і розробки технологічних прийомів підвищення їх продуктивності.

На темно-сірих опідзолених сильнозмитих ґрунтах вивчено вплив різних передпосівних обробітків ґрунту, рівнів удобрення та стимуляторів росту на видовий склад, еколого-біологічні особливості та продуктивні властивості рослинних угруповань, якість трав'яного корму. Розроблено технологічні прийоми застосування біостимуляторів росту рослин для підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні багаторічних трав, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності злаково-бобових травостоїв, якості корму.

Розраховано економічні та енергетичні показники застосування розроблених технологічних прийомів створення високопродуктивних травостоїв на еродованих ґрунтах за рахунок підвищення ефективності використання на них бобових багаторічних трав - важливого фактора підвищення білковості кормів та залучення в біологічний кругообіг екосистем симбіотичного азоту.

Ключові слова: травосумішки, бобові трави, агрофітоценози, обробіток ґрунту, добрива, продуктивність, якість корму, біостимулятори росту, економічна і енергетична оцінка.

Иршак Р. К. Повышение продуктивности злаково-бобовых травосмесей на эродированных почвах, трансформированных из пашни, в Лесостепи западной. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Винницкий государственный аграрный университет, Институт кормов УААН - Винница, 2009 г.

В диссертации изложены результаты трехлетних исследований, которые проведены в Лесостепи западной, по изучению закономерностей формирования эколого-биологической структуры злаково-бобовых травостоев. Разработаны технологические приемы повышения их урожайности и продуктивного долголетия с целью поддержания на высоком уровне в агроценозах содержания бобовых компонентов за счет рационального их удобрения и системного использования.

На темно-серых оподзоленных сильносмытых почвах изучено влияние разных предпосевных обработок почвы, уровней удобрения и стимуляторов роста на видовой состав, эколого-биологические особенности и продуктивные способности растительных сообществ, качество травянистого корма.

Разработаны технологические приемы применения биостимуляторов роста растений для усиления процесса азотфиксации в корневой зоне многолетних трав, более интенсивного поступления биологического азота в растения, повышения урожайности злаково-бобовых травостоев, качества корма.

Рассчитаны экономические и энергетические показатели применения разработанных технологических приемов создания высокопродуктивных травостоев на эродированных землях за счет повышения эффективного использования на них бобовых многолетних трав как фактора повышения белковости кормов и приобщения в биологический кругооборот экосистем симбиотического азота.

Ключевые слова: травосмеси, бобовые травы, агрофитоценозы, возделывание почвы, удобрение, продуктивность, качество корма, биостимуляторы роста, экономическая и энергетическая оценка.

Irshak R. K. Assortment of grass mixtures for grassing of erosive soils transformed from arable lands at conditions of western Forest-Steppe. - Manuscript. Thesis for obtaining scientific degree of a candidate of agricultural sciences on specialty 06.01.12 - forage production and grassland science. - Vinnytskiy State Agrarian University, Institute of Forages, Vinnytsya, 2009.

The results of three-years investigations, conducted in western Forest Steppe, with definition conformities forming of ecology-biological structure of grass-legume grass stands and developing of technological measures of increasing its yield and productive longevity for account supporting on high level in agrocenosises of legume components content for account its rational fertilizing and systematic use are summarized in dissertation.

The influence of different soil seed bed preparation, influence of different levels of fertilizing and growth stimulators on specific composition, ecology-biological peculiarities and productive properties of physic-chemical and agrochemical indexes of soil are studied on dark-grey podzolized soils. Technological measures use of plant growth stimulators for intensification of nitrogen fixation process in root zone of perennial grasses, more intensive approach of biological nitrogen in plants, increasing of grass-legume yield.

Economical and energetically aspects of use of elaborated technological measures on developing of high-productive grass stands on erosive lands for account increasing of effective use on its legume perennial grasses an important factor of increasing forage protein and including in biological circuit ecosystems of symbiotic nitrogen are calculated.

Key words: grass mixtures, legume grasses, agrophytocenosises, soil cultivation, fertilizer, productivity, forage quality, growth biostimulators, economical and bioenergetical efficiency.

Размещено на Allbest.ru