Особливості вирощування саджанців лимонника китайського із зелених стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України

Размещено на http://allbest.ru

Уманський державний аграрний університет

УДК 582.678.2:634.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Особливості вирощування саджанців лимонника китайського із зелених стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу україни

06.01.07 -- плодівництво

Діхтяренко Алла Василівна

Умань -- 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Балабак Анатолій Федорович, Уманський державний аграрний університет, професор кафедри садово-паркового господарства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Омельченко Іван Климович, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник відділу технології вирощування плодових культур;

кандидат сільськогосподарських наук Гибало Валентин Миколайович, Інститут помології ім. Л.П. Симиренка УААН, завідувач відділу малопоширених і горіхоплідних культур.

Захист відбудеться “23” грудня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: навчальний корпус 2, аудиторія 142, вул. Давиденка 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Інститутська 1, м. Умань, Черкаської області.

Автореферат розісланий “20” листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиВ. В. Манзій

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вагоме місце серед перспективних для впровадження в практику садівництва культур займає лимонник китайський Schisandra chinensis (Turcz.) Baill.

Дотепер лимонник китайський все ще залишається малопоширеною плодовою культурою в Україні. Чинниками, що стримують широке його впровадження, є недостатня вивченість особливостей розмноження та вирощування саджанців, а також нестача сортового садивного матеріалу.

Ефективність вирощування саджанців лимонника із зелених стеблових живців визначається оптимальними строками їх заготівлі, типом пагона та його метамерністю, стимулюванням коренеутворення фізіологічно-активними речовинами, способами дорощування кореневласних рослин тощо.

Агротехнічні заходи вирощування саджанців лимонника із зелених стеблових живців вивчено недостатньо, що визначає актуальність роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами. Експериментальні дослідження виконані автором протягом 2002-2004 рр. за планом науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових технологій у плодівництві і виноградарстві” (номер державної реєстрації № 0101U004495).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у збільшенні обсягів вирощування садивного матеріалу лимонника китайського шляхом розмноження зеленими стебловими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України.

Для досягнення цієї мети передбачалось вирішення наступних завдань:

- вивчити здатність сортів і форм лимонника в умовах Правобережного Лісостепу до розмноження зеленими стебловими живцями;

- встановити оптимальні строки живцювання і залежність коренеутворення від типу живця, метамерності пагона та обробки фізіологічно-активними речовинами;

- удосконалити елементи технології дорощування садивного матеріалу;

- визначити економічну ефективність агротехнічних заходів зеленого стеблового живцювання сортів і форм лимонника придатних для вирощування в Правобережному Лісостепу України.

Об'єкт дослідження -- закономірності прояву особливостей кореневласного розмноження зеленими стебловими живцями сортів і форм лимонника китайського.

Предмет дослідження -- сорти Садовий 1, внесений до Реєстру сортів рослин України, Дачний 7 та форми 1, 2, 3, 4 і 5 лимонника китайського.

Методи дослідження: польові, лабораторні, лабораторно-польові дослідження з використанням загальноприйнятих агробіологічних та статистичних методів отримання й обробки інформації.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України вивчено здатність до коренеутворення зелених стеблових живців і розроблено елементи технології дорощування садивного матеріалу лимонника китайського, а саме: встановлено особливості розмноження зеленими стебловими живцями залежно від віку маточних рослин, типу пагона і його метамерності, кількості листків і строків живцювання; визначено оптимальні терміни живцювання для сортів і форм лимонника залежно від фенологічних фаз; встановлено оптимальну концентрацію в-індолилмасляної та норму витрати 10% розчину калійної солі б-нафтилоцтової кислоти, що стимулюють коренеутворення живців; обґрунтовано заходи дорощування вкорінених зелених живців лимонника до товарних саджанців.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано доцільність розмноження лимонника китайського зеленими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України.

Визначено і рекомендовано агротехнічні заходи укорінення та вирощування садивного матеріалу лимонника китайського із зелених стеблових живців в умовах дрібнодисперсного зволоження та їх економічну ефективність.

Розроблені та вдосконалені автором агротехнічні заходи вирощування садивного матеріалу лимонника пройшли виробничу перевірку та застосовуються в розсадниках Національного дендрологічного парку „Софіївка” -- НДІ НАН України, Уманського держлісгоспу Черкаської області і ТОВ „Уманьзеленгосп”.

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі на факультеті плодоовочівництва і лісівництва Уманського державного аграрного університету та на природничому факультеті Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г. Тичини, що підтверджено довідками й актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Здійснено інформаційний пошук та аналіз відомостей з літератури стосовно теми дисертації, виконано польові і лабораторні дослідження, статистично оброблено результати дослідів, здійснено їх аналіз і систематизацію, що дало можливість сформулювати основні положення дисертаційної роботи та підготувати рекомендації для їх практичного застосування. У наукових публікаціях за співавторства частка здобувача складає 10-80%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати і положення дисертаційної роботи доповідались й обговорювались на кафедрах лісівництва та екології і садово-паркового господарства Уманського державного аграрного університету (2002-2004 рр.), на Всеукраїнських конференціях молодих вчених (Умань, 2008, 2009), Міжвузівській науковій конференції „Екологія -- шляхи гармонізації відносин природи та суспільства” (Умань, 2009), як стендові доповіді на Всеукраїнській конференції молодих вчених (Умань, 2004), Міжнародних наукових конференціях молодих вчених (Умань, 2003, 2005). Тези видано в матеріалах Міжнародної наукової конференції „Старовинні парки і ботанічні сади -- наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини” (Київ, 2006).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено в 15 наукових працях обсягом 4,81 авторських аркушів, у тому числі три статті в наукових фахових виданнях обсягом 1,93 авторських аркушів, п'ять статей в інших виданнях, а також у 7 тезах доповідей наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 190 сторінках тексту (135 сторінок основного тексту). Робота включає 40 таблиць та 12 рисунків, складається зі вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Список використаних джерел включає 182 найменування, з них 18 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Особливості вирощування садивного матеріалу лимонника китайського (огляд літератури). Відомості з літератури свідчать про недостатнє вивчення агротехнічних заходів вирощування саджанців лимонника китайського із зелених стеблових живців. Обґрунтовано необхідність поглибленого вивчення здатності сортів і форм лимонника до розмноження зеленими стебловими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України.

Умови, об'єкти та методика проведення досліджень. Дослідження з вивчення питань вегетативного розмноження і вирощування садивного матеріалу лимонника китайського проводились протягом 2002-2004 рр. у розсадниках Уманського державного аграрного університету та Національного дендрологічного парку „Софіївка” -- НДІ НАН України, що знаходяться в південній частині Правобережного Лісостепу.

Це зона помірно-континентального клімату з нестійким зволоженням, середньорічною температурою повітря +7,1...+8,6°С, з абсолютним мінімумом у січні-лютому близько -36°С і липнево-серпневим максимумом до +36...+39°С. Середньобагаторічна сума опадів за рік складає 633 мм. Вологість повітря коливається в межах 64-88% з максимумом у пізньоосінній та мінімумом у пізньовесняний і ранньолітній періоди. Сума активних температур вище +5°С становить близько 3000, а температур вищих +10°С -- 2500-2800. Гідротермічний коефіцієнт в середньому дорівнює 1,18 і значно коливається за роками й періодами вегетації. Безморозний період складає 160-170 діб, а період з середньодобовою температурою вище +5°С -- 205-210 діб.

Ґрунт дослідної ділянки -- чорнозем опідзолений важкосуглинковий з розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40-45 см. В орному шарі ґрунту 3,0% гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1% фосфору та 2% калію, рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ -- 26,2 мг-екв./100г ґрунту. У цьому шарі міститься 108 мг/кг ґрунту азоту, що легко гідролізується (за методом Корнфілда), рухомих сполук фосфору і калію відповідно 11,9 і 10,1 мг/100 г ґрунту (за методом Чирікова). Щільність ґрунту складає 1,18-1,20 г/см³, найменша польова вологоємність - 30,3% в орному і 28,6% -- у підорному шарах. Рельєф дослідної ділянки рівнинний зі слабким схилом у східному напрямку.

Для вкорінювання живців використовували теплицю сезонного використання, покриту склом товщиною 4 мм. В ній розміщували гряди 1,0-1,2 м завширшки і 10 м завдовжки. Для створення оптимального мікроклімату використовували автоматизовану туманоутворювальну установку, що забезпечувала необхідні режими зволоження шляхом дрібнодисперсного розпилу води над укорінюваними живцями.

Субстрат для вкорінення -- суміш торфу і річкового піску у співвідношенні 1:3 за об'ємом зі слабо кислою реакцією (рН водної витяжки 6,2-6,5). У споруді для живцювання підтримували температуру повітря на рівні +25...+30°С і вологість 80-90%, а вологість субстрату -- 60-65% польової вологоємності.

У середовищі вкорінення підтримували 80-90% вологість повітря шляхом обприскувань водою в межах 2-45 сек. з інтервалом між ними в межах 1-40 хв. Оптимальна інтенсивність світла в туманоутворювальній споруді для коренеутворення у живців лимонника китайського становить 150-200 Дж·м²/сек. У сонячну, жарку погоду, поряд з постійним зволоженням, живці притіняли для зниження транспірації.

Схема дослідів включала варіанти, де факторами мінливості були сорти і форми лимонника китайського, строки висаджування живців на вкорінювання (1-10. VІ, 1-10. VІІ, 1-10. VІІІ), частини пагона (апікальна, медіальна, базальна), метамерність живцевого матеріалу (одно-, дво-, три- і чотиривузлові живці), кількість листкових пластинок, вік маточної рослини та фізіолгічно-активні речовини ауксинової природи -- в-індолилмасляна кислота (в-ІМК) і 10% розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО), строки пересаджування живців на дорощування.

Дослід І. Вивчення строків живцювання сортів і форм лимонника китайського, заготовлених з апікальної (А), медіальної (М) і базальної (Б) частин пагона:

- сорти Садовий 1 і Дачний 7 і форми -- 1, 2, 3, 4 і 5 живцювали у період інтенсивного росту пагонів (1-10 червня, 1-10 липня);

- те ж, у період уповільненого росту пагонів (1-10 серпня).

Обліковували вихід укорінених живців, число коренів першого, другого і третього порядків галуження, довжину коренів тих же порядків галуження та приріст надземної частини (М.Т. Тарасенко, 1991).

Дослід ІІ. Вивчення впливу кількості вузлів і наявності листків на вкорінюваність та ріст кореневласних рослин сорту Садовий 1:

- живцювання у період інтенсивного росту пагонів. Живці заготовляли з апікальної, медіальної і базальної частин пагона з одним, двома, трьома і чотирма вузлами без видалення, видаленими на 50% та повністю видаленими листками (з черешками);

- обліковували те ж, у період уповільненого росту пагонів (М.Т. Тарасенко, 1991).

Дослід ІІІ. Вивчення впливу віку маточних рослини на вкорінюваність і ріст рослин із зелених живців. Сорт Садовий 1, та форми 1, 2, 3, 4, 5 живцювали у період інтенсивного росту пагонів. Живці заготовляли з апікальної частини пагона. Маточні рослини використовували 1, 2, 3, 4 і 5-річного віку.

Дослід ІV. Вивчення впливу фізіологічно-активних речовин ауксинової природи на вкорінюваність і ріст рослин із зелених живців, для чого використовували в-індолилмасляну кислоту (в-ІМК) і КАНО (10% розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти):

- сорти Садовий 1, Дачний 7 та форми 1, 2, 3, 4, 5 живцювали у період інтенсивного росту пагонів. Живці заготовляли з апікальної, медіальної і базальної частин пагона, обробляли в-ІМК в концентраціях водного розчину 5, 10, 15, 20, 25, 30 мг/л і 10% розчином КАНО з нормою витрати 5, 10, 15, 20, 25, 30 мл/л. В контрольному варіанті досліду живці обробляли водою;

- обліковували те ж, у період уповільненого росту пагонів (М.Т Тарасенко, 1991).

Дослід V. Вивчення впливу строків пересаджування на дорощування вкорінених живців сортів Садовий 1, Дачний 7 та форм 1, 2, 3, 4, 5.

1. Дорощування вкорінених живців на місці вкорінення, без пересаджування (контроль). Укорінені живці не викопували, а залишали на ділянках укорінення, де й дорощували їх протягом наступного вегетаційного періоду.

2. Весняне пересаджування (1-10 квітня) вкорінених живців на дорощування. Вкорінені живці, що перезимували на ділянках укорінення висаджували на дорощування в пластикові контейнери з сумішшю перегнійного ґрунту і річкового піску у пропорції 10:1 з мульчуванням тирсою. Дорощування проводили до кінця вегетаційного періоду.

3. Аналогічно пункту 2, пересаджування осіннє (1-10 жовтня) на дорощування.

Кожен варіант включає 10 кореневласних рослин у чотириразовій повторності для всіх досліджуваних сортів і форм. Проводили обліки приживлюваності живців, а також загибелі живців під час перезимівлі і окремо протягом вегетаційного періоду. В динаміці вели спостереження за ростом надземної частини та кореневої системи дорощуваних рослин усіх досліджуваних сортів та форм (М.Т. Тарасенко, 1991).

Під час сортування саджанців лимонника до першого сорту відносили рослини з висотою надземної частини не менше 30 см, діаметром умовної кореневої шийки не менше 8 мм, до другого сорту відносили рослини з висотою надземної частини не менше 25 см, діаметром умовної кореневої шийки не менше 5,0 мм (Проект ДСТУ «Саджанці лимонника китайського», 2005). лимонник живцювання коренеутворення

Статистичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспєхов, 1985) з використанням комп'ютерних програм. Побудову графіків проводили за програмою Microsoft Excel.

Економічну ефективність розраховували згідно методики Інституту садівництва УААН (2002) для тривузлових стеблових живців.

Особливості вирощування садивного матеріалу лимонника китайського із зелених стеблових живців: Фенологічні спостереження за досліджуваними сортами і формами лимонника показали, що тривалість вегетаційного періоду від початку весняного сокоруху до повного опадання листків в агрокліматичних умовах місцевості, де виконувались дослідження, складає 180-185 діб.

Лінійний ріст пагонів у лимонника китайського розпочинається в другій декаді квітня і спостерігається протягом всього періоду вегетації з найвищою активністю росту в червні-липні.

Період інтенсивного росту пагонів сприяє активному коренеутворенню за короткий період часу, росту коренів, посиленню реакції на обробку фізіологічно-активними речовинами, а надалі і високий вихід кореневласних рослин при їх пересаджуванні та дорощуванні. У період уповільненого росту пагонів (1-10 серпня) здатність до коренеутворення була слабкою і значно поступалась живцям заготовлених у період інтенсивного росту пагонів.

Здатність до коренеутворення у зелених живців лимонника китайського залежала також від сортів і форм та частин пагона. Кращими для укорінення виявились живці, заготовлені з апікальної частини пагона. У форм 2 і 3 (живцювання 1_10 червня) вихід укорінених апікальних живців становив, відповідно, 19,4 та 24,8%. Дещо менший вихід укорінених рослин спостерігали у живців сортів Садовий 1 і Дачний 7 (відповідно 16,4 та 15,4%), а найменший - у форм 1, 4, і 5. Вихід укорінених живців сортів та форм лимонника заготовлених з медіальної частини пагону становив 4,6_16,2%, а базальних 5,6_18,4%.

У період уповільненого росту пагонів вихід укорінених апікальних живців форми 3 становив 14,1% і був на 10,7% менший порівняно з аналогічними живцями, заготовленими у першій декаді червня. Нижчі показники спостерігалися у медіальних і базальних живців.

Строки висаджування живців впливають не лише на вихід укорінених живців, але й на ріст кореневої системи. Живці всіх досліджуваних сортів і форм, які були заготовлені і висаджені на вкорінення у ранні строки (1-10 червня, 1_10 липня), мали більш розгалужену кореневу систему, порівняно з живцями, заготовленими у пізні (1-10 серпня), що пов'язано з тривалістю періоду їх вегетації, яка визначається строком живцювання.

Встановлено, що здатність до коренеутворення у зелених стеблових живців лимонника китайського значною мірою залежить від метамерності живцевого матеріалу. Вихід укорінених живців сорту Садовий 1 з одним міжвузлям, які були заготовлені з апікальної частини пагона, становив 8,1%, що на 4,0% та на 1,7% більше, порівняно з медіальними і базальними живцями, відповідно. Істотно переважала укорінюваність тривузлових живців, незалежно від частини пагона з якої вони були заготовлені. Укорінюваність апікальних живців становила в середньому за роки досліджень 16,4%, що на 2,5% більше, порівняно з двовузловими та на 8,3% більше, порівняно з одновузловими живцями (табл. 1).

Таблиця 1 - Параметри коренів і вихід укорінених живців лимонника китайського сорту Садовий 1 залежно від кількості вузлів (живцювання 1-10.VІ; середнє за 2002-2004 рр.)

Частина пагона	Кількість вузлів, шт.	Вихід укорінених живців, %	У розрахунку на живець
			число коренів, шт.	довжина коренів, см
Апікальна	1 (контроль)	8,1	9,5	31,4
	2	13,9	20,0	72,1
	3	16,4	39,7	142,5
	4	8,3	16,1	60,7
Медіальна	1 (контроль)	4,1	5,0	20,6
	2	7,6	14,2	48,3
	3	10,8	20,1	80,6
	4	5,2	11,6	44,8
Базальна	1 (контроль)	6,4	6,2	21,8
	2	10,5	15,1	60,3
	3	13,6	24,5	91,5
	4	6,1	12,3	48,9
НІР05	1,9	2,4	3,7

Сумарна довжина коренів у одновузлових апікальних живців, заготовлених у період інтенсивного росту пагонів (1-10 червня), становила 31,4 см, тоді як у двовузлових апікальних живців цей показник був істотно більшим і становив 72,1 см. Найбільше число та сумарна довжина коренів (39,7 шт. та 142,5 см) зафіксована у тривузлових живців.

Встановлено, що наявність листків, або їх відсутність впливає на процеси коренеутворення. У період інтенсивного росту пагонів, вихід укорінених тривузлових живців сорту Садовий 1 без видалення листкових пластинок, заготовлених з апікальної частини пагона становив 16,2%, що на 13,1% більше порівняно з варіантом досліду де повністю видаленні листки.

Здатність до коренеутворення у зелених стеблових живців досліджуваних сортів і форм лимонника також залежала від віку маточних рослин. Найкраще укорінювались апікальні живці з трирічних маточних рослин. Дещо гірші показники виходу вкорінених живців, заготовлених з 4-5-річних маточних рослин. У середньому за роки досліджень цей показник для живців, заготовлених з п'ятирічних маточних рослин форми 3 становив 22,6%, що на 2,5% менше порівняно з живцями, заготовленими з трирічних рослин.

Вихід укорінених живців сорту Садовий 1, заготовлених з маточних рослин трирічного віку становив 17,5%, що на 3,6% вище, порівняно з однорічними, на 1,4% вище, порівняно з чотирирічними та на 1,8% вище, порівняно з п'ятирічними маточними рослинами. Низький вихід укорінених живців (6,3-21,7%) відмічено у живців, заготовлених з однорічних маточних рослин усіх досліджуваних сортів та форм лимонника.

В середньому за роки досліджень, число коренів І і ІІ порядків галуження тривузлових апікальних живців сорту Садовий 1, заготовлених з трирічних маточних рослин становило 31,6 шт., що на 4,7 шт. більше, порівняно з живцями, заготовленими з дворічних маточних рослин, на 7,9 шт. істотно більше, порівняно з живцями, заготовленими з однорічних рослин та на 2,2 і 4,1 шт. більше, порівняно з чотирирічними і п'ятирічними рослинами, відповідно. При цьому довжина коренів І і ІІ порядків галуження у живців, заготовлених із трирічних маточних рослин становила 125,6 см, у живців, заготовлених з дворічних рослин -- 112,4 см, з однорічних -- 106,2 см, з чотирирічних -- 120,2 см і з п'ятирічних -- 116,8 см.

У всіх досліджуваних сортів і форм лимонника китайського достовірне підвищення виходу вкорінених живців спостерігалося при застосуванні -ІМК і КАНО. Достовірно вищі результати вкорінювання живців спостерігалися при застосуванні КАНО (10% розчину калійної солі -нафтилоцтової кислоти). Тому оптимальні норми витрат КАНО були достовірно менші, ніж оптимальні концентрації -ІМК. Ефективною для живців форм 2 і 3 виявилася обробка 10-15 мг/л в-ІМК та 5-10 мл/л КАНО. Дещо інші були оптимальні концентрації фізіологічно-активних речовин для сортів Садовий 1 і Дачний 7 та форм 1, 4, і 5: в-ІМК -- 15-20 мг/л та КАНО -- з нормою витрати 10-15 мл/л.

У живців форми 3, заготовлених з апікальної частини пагона, при обробці КАНО з нормою витрат 5 мл/л, вихід укорінених живців становив 72,6%, що на 47,8% більше, порівняно з контролем та на 6,4% більше, порівняно з -ІМК у концентрації водного розчину 10 мг/л. Живці, заготовлені з медіальної частини пагона під впливом КАНО (5 мл/л) укорінювалися на 38,2% більше, порівняно з контролем та на 5,7% порівняно з -ІМК (10 мг/л). Вихід укорінених живців, заготовлених з базальної частини пагона, під впливом КАНО (5 мл/л) становив 60,9%, що на 43,8% більше порівняно з контролем та на 11,4% порівняно з -ІМК (10 мг/л).

Достовірному збільшенню числа та довжини коренів на живцях з усіх частин пагона, сприяли фізіолгічно-активні речовини (табл. 2).

Таблиця 2 -- Параметри коренів і надземної частини живців лимонника сорту Садовий 1 залежно від впливу фізіологічно-активних речовин, (живцювання 1-10 червня; середнє за 2002-2004 рр.)

Концентрація* мг/л, норма витрати, мл/л	Частина пагона	Число коренів І-ІІ порядків галуження, шт.	Довжина коренів І-ІІ порядків галуження, см	Довжина приросту надземної частини, см
Без обробки (контроль)	А	34,7	123,3	4,9
	М	19,2	74,6	1,8
	Б	22,3	88,4	3,2
в-ІМК
15	А	55,3	179,1	12,7
	М	29,5	96,9	5,1
	Б	34,9	118,3	6,9
20	А	52,7	165,7	11,6
	М	35,9	103,2	5,4
	Б	40,6	129,2	7,6
НІР05	4,1	7,2	1,2
КАНО
10	А	59,5	184,7	16,3
	М	24,6	107,4	6,3
	Б	32,5	121,6	7,4
15	А	44,6	165,2	14,8
	М	42,4	119,7	7,1
	Б	44,9	144,5	8,7
НІР05	4,3	7,5	1,5

*Примітка. Наведено оптимальну концентрацію (норму витрати).

За обробки живців КАНО з нормою 10 мл/л сорту Садовий 1 заготовлених з апікальної частини пагонів число та довжина коренів І і ІІ порядків галуження, становило 59,5 шт. та 184,7 см, що на 24,8 шт. та 61,4 см більше, порівняно з контролем і на 4,2 шт. та 5,6 см - порівняно з в-ІМК у концентрації 15 мг/л. За обробки КАНО з нормою 15 мл/л медіальних живців число та довжина коренів І і ІІ порядків галуження становило 42,4 шт. та 119,7 см, що на 6,5 шт. та 16,5 см більше порівняно з в-ІМК у концентрації 20 мг/л. У базальних живців цей показник становив 44,9 шт. та 144,5 см, що на 4,3 шт. та 15,3 см більше порівняно з в-ІМК 20 мг/л.

Таким чином, за результатами проведених досліджень встановлено, що здатність до коренеутворення зелених стеблових живців лимонника китайського значно коливається залежно від строків живцювання, типу пагона і його метамерності, віку маточної рослини, наявності листків, фізіологічно-активних речовин та ін.

Особливості дорощування вкорінених живців лимонника: Встановлено, що подальший ріст укорінених живців досліджуваних сортів і форм лимонника китайського значно залежить від способу і терміну пересаджування на доpoщyвaння. Максимальний вихід товарних саджанців забезпечило пересаджування в осінній період (табл. 3).

Таблиця 3 -- Вихід саджанців лимонника китайського залежно від способу дорощування вкорінених живців з апікальної частини пагона, без обробки (середнє за 2003-2004), %

Сорт, форма	Без пересаджу-вання, (контроль) 1)	Осіннє пересаджування	Весняне пересаджування
		всього	ґатунків товарних	нестандарт	всього	ґатунків товарних	нестандарт
			І сорт	ІІ сорт			І сорт	ІІ сорт
Садовий 1	62,3	43,8 86,4	02) 14,9	22,4 36,8	21,4 34,7	40,2 85,2	0 14,6	21,3 35,2	18,9 35,4
Дачний 7	60,1	42,8 84,1	0 13,7	21,7 32,7	21,1 37,7	41,5 82,8	0 13,9	20,7 31,6	20,8 37,3
Форма 1	40,8	30,1 74,8	0 8,9	15,2 29,6	14,9 36,3	31,6 72,1	0 8,3	14,7 28,4	16,9 35,4
Форма 2	65,1	45,4 89,9	0 18,3	27,3 39,1	18,1 32,5	48,9 89,2	0 17,9	26,8 38,4	22,1 32,9
Форма 3	75,9	44,1 88,3	0 21,6	25,4 44,8	18,7 21,9	45,8 87,4	0 20,7	24,9 43,5	20,9 23,2
Форма4	38,7	20,8 65,6	0 6,5	16,1 22,6	4,7 36,5	21,4 62,7	0 5,3	15,8 21,4	5,6 36,0
Форма5	39,3	30,6 73,1	0 12,4	16,1 30,2	14,5 30,5	32,5 70,1	0 11,4	15,3 29,6	17,2 29,1
НІР05	3,7	2,5 3,7	0 2,1	2,9 3,5	2,4 3,4	2,1 3,1	0 2,3	2,9 4,1	2,2 3,8

Примітки: ¹⁾ нестандарт; ²⁾ над рискою -- вкорінені живці висаджено у відкритий грунт; під рискою -- вкорінені живці висаджено в контейнери.

Вихід саджанців сорту Садовий 1 за осіннього пересаджування у відкритий ґрунт укорінених живців без обробки фізіологічно-активними речовинами становив 43,8%, а за пересаджування у контейнери -- 86,4%.

Дещо нижчі результати отримано за весняного пересаджування саджанців цього сорту, у відкритий ґрунт - 40,2% і в контейнери - 85,2%. За всіх способів дорощування найменшим виходом вирізнялась форма 4 - при висаджуванні у відкритий ґрунт 20,8-21,4%, а в контейнери - 62,7-65,6%, тоді як для форми 3 цей показник становив 44,1-45,8% та 87,4-88,3%, відповідно.

Слід зазначити, що в кожний термін пересаджування вкорінені живці відрізнялись ростом коренів.

Висаджені у пластикові контейнери укорінені живці добре переносили умови перезимівлі і в усіх варіантах досліду до весняного періоду їх зберігалось біля 83,5-85,6%.

Після контейнерного дорощування протягом року, кореневласні рослини відповідали вимогам товарних саджанців, в основному, першого і другого товарного сорту.

Таким чином, серед вивчених термінів пересаджування вкорінених живців сортів і форм лимонника китайського в агрокліматичних умовах Правобережного Лісостепу максимальний вихід товарних саджанців забезпечило пересаджування в осінній період.

Економічна ефективність вирощування саджанців лимонника китайського із зелених стеблових живців: Покращення економічних показників зумовлено збільшенням виходу вкорінених живців, їх приживлюваності та росту в процесі дорощування і виходу першосортних саджанців при малих додаткових затратах, що забезпечило низьку собівартість та високий рівень рентабельності (табл. 4).

Прибуток від реалізації саджанців контрольного варіанту досліджуваних сортів та форм становив -6249…4263 грн, тоді як у варіанті з використанням 5_10 мл/л КАНО -- 21650,1-36178,1 грн залежно від сорту та форми.

За обробки живців КАНО (5 мл/л) у період інтенсивного росту пагонів лимонника форми 3 рівень рентабельності збільшувався на 229,0%, у форми 2 -- на 236,9%, а у форми 1 -- на 242,2%, порівняно з контролем.

Таблиця 4 - Економічна ефективність дорощування укорінених живців лимонника (тривузлові живці з апікальної частини пагона; строки живцювання 1-10.VІ) з осіннім пересаджуванням (1-10. Х) в контейнери (середнє за 2002-2004 рр.)

Сорт, форма	Без обробки (контроль)	КАНО	в-ІМК
	прибуток, грн	рентабельність, %	норма витрати,* мл/л	прибуток, грн	рентабельність, %	концентрація,* мг/л	прибуток, грн	рентабельність, %
Садовий 1	-1147,0	-10,4	10	30022,1	222,0	15	29258,1	216,3
Дачний 7	-1999,0	-18,1	10	34052,1	251,8	15	26060,1	192,7
Форма 1	-4737,0	-42,8	10	26964,1	199,4	15	20852,1	154,2
Форма 2	1143,0	10,3	5	33430,1	247,2	10	29280,1	216,5
Форма 3	4263,0	38,5	5	36178,1	267,5	10	29712,1	219,7
Форма 4	-6249,0	-56,5	10	22842,1	168,9	15	19218,1	142,1
Форма 5	-6051,0	-54,7	10	21650,1	160,1	15	17214,1	127,3

*Примітка. Оптимальна концентрація (норма витрати).

Таким чином, використання 10%-ного розчину калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО) з нормою витрат 5-10 мл/л, та -- в-ІМК у концентрації 10_15 мг/л для обробки живців лимонника китайського сортів Садовий 1, Дачний 7 і форм 1, 2, 3, 4 і 5 -- у фазу інтенсивного росту пагонів є економічно обґрунтованим, тому що дозволяє збільшити вихід саджанців товарних ґатунків, зменшити собівартість укорінювання живців порівняно з контролем у 3_4 рази і підвищити рентабельність дорощування кореневласних саджанців на 214,8-269,9%.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове технологічне вирішення наукової задачі з удосконалення агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу сортів Садовий 1, Дачний 7 та форм лимонника китайського.

1. Аналіз відомостей з літератури свідчить про те, що дослідженнями не охоплено всього циклу вирощування садивного матеріалу лимонника із зелених стеблових живців і недостатньо розроблені відповідні агротехнічні заходи.

2. Здатність зелених стеблових живців лимонника китайського до коренеутворення визначається біологічними особливостями досліджуваних сортів та форм. Вихід укорінених живців лимонника форм 2 і 3 та сортів Садовий 1 і Дачний 7 вищий (15,4-24,8%), а живців форм 1, 4 і 5 -- нижчий (9,8-12,1%).

3. Оптимальний строк заготівлі зелених стеблових живців лимонника -- період інтенсивного росту пагонів забезпечує вищий вихід укорінених живців -- 19,4%, 24,8% для форм 2,3, 9,8-16,4% для сортів Садовий 1, Дачний 7 та форм 1, 4 і 5, а в період уповільнення росту пагонів (1-10 серпня) -- відповідно, 11,3, 14,1 та 4,2-8,9%.

4. Рівень здатності до коренеутворення у живців лимонника визначається їх типом. Вихід укорінених живців, заготовлених з апікальної частини пагону, за всіх строків живцювання у 1,5 рази вищий, ніж заготовлених з медіальної та базальної частин.

5. Кількість вузлів у зелених стеблових живців лимонника сорту Садовий 1 визначає здатність до коренеутворення та впливає на подальший ріст рослин. На 8,3% вищу вкорінюваність мають тривузлові апікальні живці порівняно з одновузловими.

6. Істотно активніше вкорінюються живці без видалення листків. Зі зменшенням кількості останніх суттєво знижується їх вкорінюваність.

7. Найкраще укорінюються зелені стеблові живці лимонника заготовлені з 3_5 річних маточних рослин. При цьому забезпечується найвищий вихід укорінених живців (8,2-25,1%).

8. Найбільш ефективно стимулюють процеси коренеутворення живців лимонника 10%-ний розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти з нормою витрати 10-15 мл/л та в-індолилмасляна кислота у концентрації 15-20 мг/л. За обробки фізіологічно-активними речовинами (в-ІМК та КАНО) у період інтенсивного росту пагонів (1_10 червня) вихід укорінених апікальних живців лимонника китайського досягає 47,9_72,6%, а в період уповільнення росту пагонів -- лише 20,4_38,3%.

9. Максимальний вихід (65,6-89,9%) товарних саджанців досліджуваних сортів і форм лимонника після дорощування в умовах Правобережного Лісостепу України забезпечує осіннє пересаджування в контейнери.

10. Вирощування лимонника китайського із зелених живців за їх укорінення в період інтенсивного росту пагонів та обробки фізіологічно-активними речовинами забезпечує отримання товарного садивного матеріалу в рік живцювання при зменшенні собівартості садивного матеріалу і рівні рентабельності до 222%.

Рекомендації виробництву:

1. Тривузлові зелені стеблові живці лимонника китайського заготовляти з апікальної частини пагонів 3-5-річних маточних рослин у період інтенсивного росту і не видаляти листя при їх висаджуванні на укорінення.

2. Вкорінені живці пересаджувати 1-10 жовтня на дорощування у контейнери.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Діхтяренко А.В. Вплив типу пагона і метамерності на регенераційну спроможність стеблових стеблових зелених живців лимонника китайського / А.В. Діхтяренко // Садівництво. Міжв. тем. наук. зб. -- К., 2007. -- Вип. 60 -- С. 190-194.

2. Діхтяренко А.В. Вплив строків дорощування на ріст і розвиток укорінених зелених живців лимонника китайського / А.В. Діхтяренко, А.Ф. Балабак // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. -- Умань, 2008. -- Вип. 69. -- С. 115-120 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

3. Діхтяренко А.В. Розмноження зеленими живцями та вирощування саджанців лимонику китайського в Правобережному Лісостепу України / А.В. Діхтяренко // Вісник Полтавської ДАА. -- Полтава, 2008. -- № 2. С. 78_82.

Статті

4. Діхтяренко А.В. Особливості дорощування кореневласних саджанців лимонника китайського (Schizandra chinensis /Turcz./ Baill.) в умовах правобережного Лісостепу України / А.В. Діхтяренко, А.Ф. Балабак // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. -- Умань: 2003. -- Вип. 56. -- С. 102-107 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

5. Діхтяренко А.В. Вирощування садивного матеріалу сортів і форм лимонника китайського (Schizandra chinensis /Turcz./(Baill.) в умовах Центрального Лісостепу України / А.В. Діхтяренко, А.Ф. Балабак // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. -- Умань, 2005. -- Вип. 59. -- С. 169-178 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

6. Діхтяренко А.В. Вдосконалення технології дорощування вкорінених живців лимонника китайського (Schizandra chinensis /Turcz./ Baill.) / А.В. Діхтяренко, А.Ф. Балабак // Садівництво. Міжв. тем. наук. зб. -- К., 2005. -- Вип. 56 -- С. 248-254 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

7. Діхтяренко А.В. Удосконалення вирощування садивного матеріалу лимонника китайського на основі стеблового живцювання в умовах Правобережного Лісостепу України / А.В. Діхтяренко, А.Ф. Балабак // Зб. наук. пр. „Садівництво України: традиції, здобутки, перспективи”. -- Мліїв-Умань, 2005. -- С. 364-373 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

8. Діхтяренко А.В. Перспективи вирощування лимонника китайського (Schizandra chinensis /Turcz./ Baill.) в умовах правобережного Лісостепу України / А.В. Діхтяренко, А.Ф. Балабак // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ (спец. випуск) Міжн. наук. конф. “Біологічні науки і проблеми рослинництва”. -- УДАУ, 2003. -- С. 489-494 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

Тези доповідей

9. Діхтяренко А.В. Вирощування садивного матеріалу лимонника китайського (Schizandra chinensis /Turcz./ Baill.) в умовах центрального Лісостепу України / А.В. Діхтяренко // Матер. конф. молод. вчених / Уманський ДАУ. -- Умань, 2004. -- С. 103-105.

10. Діхтяренко А.В. Ефективність ростових речовин для укорінювання стеблових живців лимонника китайсьського / А.В. Діхтяренко // Матер. наук. конф. молод. вчених до 100-річчя П.А. Власюка і 150-річчя Л.П. Симиренка. -- Умань: УДАУ, 2005. -- С. 86-87.

11. Діхтяренко А.В. Еколого-біологічні особливості вирощування кореневласного садивного матеріалу малопоширених плодових і ягідних культур в умовах Правобережного Лісостепу України /А.Ф. Балабак, Л.Г. Варлащенко, О.А. Балабак, Ю.А. Кокоба, І.В. Козаченко, І.М. Рекун, К.Н. Трушкова, Н.М. Іваннікова, А.В. Діхтяренко // Старовинні парки і ботанічні сади -- наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини: матер. Міжн. наук. конф. -- К.: Академперіодика, 2006. -- С. 133-137 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 10%).

12. Діхтяренко А.В. Вирощування садивного матеріалу лимонника китайського в умовах Правобережного Лісостепу України / А.В. Діхтяренко, А.Ф. Балабак // Матер. Всеукр. наук. конф. молод учених / Уманський ДАУ -- Умань, 2007. -- Ч. 1. -- С. 168-169 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

13. Діхтяренко А.В. Вплив біологічно-активних речовин ауксинової природи на укорінюваність лимонника китайського / А.Ф. Балабак, А.В. Діхтяренко // Матер. Всеукр. наук. конф. молод. учених / Уманський ДАУ -- Умань, 2008. -- Ч. 1. -- С. 122-123 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

14. Діхтяренко А.В. Вплив метамерності пагона на коренеутворення у зелених живців лимонника китайського / А.В. Діхтяренко, А.Ф. Балабак // Матер. Всеукр. наук. конф. молод. учених -- Уманський ДАУ -- Умань, 2009. -- Ч. 1. -- С. 155-156 (виконання досліджень, аналіз даних, оформлення статті -- 70%).

15. Діхтяренко А.В. Еколого-біологічні особливості вирощування садивного матеріалу лимонника китайського (Scizandra chinensis / Turcz.) (Baill.) в умовах Правобережного Лісостепу України / А.В. Діхтяренко // Екологія -- шляхи гармонізації відносин природи та суспільства / Зб. тез міжвуз. наук. конф. / Уманський ДАУ, 23-24. 04 2009 -- Умань, 2009. -- С. 117-118.

АнотаціЯ

Діхтяренко А.В. Особливості вирощування саджанців лимонника китайського із зелених стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 -- плодівництво. Уманський державний аграрний університет, Умань, 2009. Викладено результати досліджень з вивчення та удосконалення агротехнічних заходів розмноження зеленими стебловими живцями 2 сортів і 5 форм лимонника китайського (Schisandra chinensis (Turcz.) Baill.) до впровадження в умовах Правобережного Лісостепу України. Визначено здатність зелених стеблових живців до коренеутворення, встановлено морфологічні відмінності укорінювання різнотипних живців залежно від строку живцювання, наявності листкової пластинки, віку маточних рослин та впливу фізіологічно-активних речовин ауксинової природи. Визначено оптимальні строки пересаджування укорінених живців на дорощування. Оптимальний для лимонника китайського є тривузловий живець, заготовлений з апікальної частини пагона, який за інтенсивністю укорінювання і росту істотно переважає аналогічні показники одновузлових і двовузлових. Для підвищення виходу товарних саджанців лимонника китайського рекомендується заготівлю зелених стеблових живців проводити в період інтенсивного росту пагонів з 3-5-річних за віком маточних рослин. Живці відбирати з апікальної частини пагона. Для покращення вкорінення живці обробляти в-індолилмасляною кислотою -- 15-20, а КАНО -- 10-15 мл/л з експозицією обробки 12 годин. Дорощувати вкорінені живці в контейнерах з осіннім і весняним строками пересаджування.

Ключові слова: лимонник китайський, живці, метамерність пагона, тип живця, фізілогічно-активні речовини, дорощування.

АННОТАЦИЯ

Дихтяренко А.В. Особенности выращивания саженцев лимонника китайского с зелёных стеблевых черенков в условиях Правобережной Лесостепи Украины. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 -- плодоводство. Уманский государственный аграрный университет, Умань, 2009.

Цель исследований заключалась в увеличении выращивания посадочного материала лимонника китайского путём размножения зелёными стеблевыми черенками в условиях Правобережной Лесостепи Украины.

Объектом исследования были закономерности проявления регенерационной способности у зеленых стеблевых черенков и формирования качества посадочного материала лимонника китайского.

Предметом исследований были внесенный в Реестр сортов растений Украины сорт лимонника китайского Садовый 1, Дачный 7 и перспективные для внедрения формы 1, 2, 3, 4, 5.

Обосновано целесообразность производства корнесобственного посадочного материала 2 сортов и 5 форм лимонника китайского в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Определены параметры выхода и качества корнесобственных саженцев от основных факторов -- срока черенкования, типа черенка, наличия листовой пластинки, возраста маточного растения, условий доращивания укоренённых черенков, влияния физиологически-активных веществ ауксиновой природы.

Период интенсивного роста побегов способствует активному корнеобразованию за короткий период времени, росту корней, усилению реакции на обработку физиологически-активными веществами, а в дальнейшем высоким выходом корнесобственных растений при их пересадке и доращивании. В период замедленного роста побегов (1-10 августа) способность к корнеобразованию была слабой и значительно уступала черенкам заготовленых в период интенсивного роста побегов.

Установлено, что способность к корнеобразованию у зелёных стеблевых черенков лимонника китайского существенно зависит от метамерности черенков. Укореняемость триузловых апикальных черенков сорта Садовый 1 была в среднем за годы исследований 16,4%, что на 8,3% больше, в сравнении с одноузловыми.

Способность к корнеобразованию у стеблевых черенков исследуемых сортов и форм лимонника также зависела от возраста маточных растений. Наилучше укоренялись апикальные черенки заготовленные с трёхлетних маточных растений. Немного хуже показатели выхода укоренённых черенков, заготовленных с 4-5-летних маточных растений.

Установлена целесообразность заготовки черенков с апикальной части побега и обработки перед высаживанием на укоренение водным раствором 15-20 мг/л в-индолилмасляной кислоты и 10-15 мл/л КАНО. При этом сокращается период укоренения, повышается в 2_3 раза укореняемость, улучшается развитие корневой системы и надземной части растения.

Для повышения выхода товарных саженцев лимонника китайского рекомендуется заготовлять зеленые стеблевые черенки в период интенсивного роста побегов (июнь-І декада июля) с 3-5-летних за возрастом маточных растений. Черенки отбирать с апикальной части побега. Доращивать укоренившиеся черенки в контейнерах с осенним сроком пересадки.

Ключевые слова: Лимонник китайский, черенки, метамерность побега, тип черенка, физиологически-активные вещества, доращивание.

ANNOTATION

Dikhtiarenko A.V. Peculiarities of growing own-rooted green stem cuttings of Schisandra fruit in the conditions of the Right-Bank Forest Steppe Zone of Ukraine. - Manuscript.

A dissertation for getting a scientific degree of a candidate of sciences in speciality 06.01.07 -- fruit science. Uman state agrarian university, Uman, 2009.

The results of the research done at studying and improving farm practices of propagation of two varieties and five promising forms of Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. with help of green stem cuttings to be used in the conditions of the Right-Bank Forest Steppe Zone of Ukraine were presented. The ability of green stem cuttings to form roots, morphological differences of root formation by various types of cuttings depending on the terms, a leaf blade, the age of parent plants and the effect of physiologically active substances of auxin-nature were determined. Optimal terms for replanting rooted cuttings for extended growing were identified.

A three-node cutting formed from a stem apical part is the best for Schisandra chinensis (Turcz.) Baill.; as to its rooting intensity and growth it is much better than one- and two-node cuttings.

To increase the output of marketable cuttings of Schisandra chinensis (Turcz.) Baill., it is advisable to store up green stem cuttings from 3-5-year old parent plants in the period of intensive growth of shoots. To improve the process of rooting the cuttings are to be treated with indole butyric acid (ІВА) 15-20, NAA - 10-15 ml/1 with exposure for 12 hours. Cuttings should be taken from an apical part and grown in containers with autumn and spring replanting or with spring field growing.

Key words: Schisandra fruit, cuttings, shoot merism, type of cutting, physiologically active substances, extended growing.

Размещено на Allbest.ru